Стенограма пленарного засідання

30 вересня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и .  30 в е р е с н я  1998  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати,   гості, запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Прошу народних   депутатів   підготуватися   до   реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему.

 

     Зареєструвався 301  народний   депутат.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити   запити,   які   надійшли  від  народних депутатів.

 

     Кірімов Іван  Захарович  звертається  до  Президента  України стосовно   засилля   в   телевізійному   ефірі   фільмів,  у  яких пропагується рекет,  проституція, вбивства, насильство, аморальний спосіб   життя,   та   щодо   невиплати  пенсій  у  Макарівському, Бородянському та Вишгородському районах Київської області.

 

     Мені незрозуміло,  навіщо ви поєднали все  в  одному  запиті? Щодо  телебачення  -  я згоден.  Я просив би депутатів визначитися стосовно змісту запиту.

 

     "За" - 221.

 

     Прошу підтримати направлення цього запиту адресатові.

 

     "За" - 211.

 

     Шановні колеги,  я просив би  підтримати.  Питання  зрозуміле всім,  особливо перша частина запиту, втім обидва питання хвилюють сьогодні всіх без винятку.

 

     "За" - 262.

 

     Прийнято.

 

     Запит Онопенка  Василя  Васильовича  до  Президента  України, Прем'єр-міністра   України   стосовно  відшкодування  матеріальних збитків громадянам,  які постраждали внаслідок діяльності довірчих товариств   та   інших  небанківських  фінансових  установ.  Прошу підтримати зміст поіменно.

 

     "За" - 249.

 

     Про направлення, будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 249.

 

     Прийнято.

 

     Доманський Анатолій Іванович звертається до  Прем'єр-міністра України   через   відсутність   відповіді  на  звернення  стосовно погашення     заборгованості     по     заробітній     платі     в професійно-технічних училищах Житомирської області.

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 210. Прийнято.

 

     Надійшли також запити: Райковського Броніслава Станіславовича

- до Прем'єрміністра  через  нереагування  на  звернення  стосовно фактів  затримки з виплатою пенсій у Чугуївському,  Кегичівському, Дворічанському,    Вовчанському,     Великобурлуцькому     районах Харківської області;

 

     Чижа Івана    Сергійовича    -   до   Прем'єрміністра   через невдоволення відповіддю на  звернення  комітету  стосовно  проблем введення  в  дію  Закону  України  про  державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів;

 

     Аніщука Володимира Васильовича - до Прем'єр-міністра  України через  невдоволення  відповіддю  на  звернення  стосовно створення спеціальної економічної зони "Аджалик";

 

     Турчинова Олександра  Валентиновича  -  до   Прем'єр-міністра України,  Генерального  прокурора  України  стосовно правомірності реєстрації ряду страхових компаній,  які  працюють  із  приватними вкладами громадян України.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 210.

 

     Прийнято.

 

     І ще  одне - від народного депутата Цибенка Петра Степановича

-  до   Прем'єрміністра   Пустовойтенка   з   проблеми   погашення заборгованості    державних    холдингових    компаній    шахтарям "Свердловантрацит".

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 205.

 

     Прийнято.

 

     Шановні колеги, у нас є ще час - 22 хвилини, запишіться, будь ласка, на запити. Досить.

 

     Депутат Гуцол. Після нього - депутат Марченко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених України.  Шановна президіє!  Шановні  колеги!  Хочу висловити   свою   подяку   віце-прем'єр-міністру  Тігіпку  Сергію Леонідовичу за батьківське ставлення до  молоді.  Під  час  важкої економічної    кризи   Сергій   Леонідович   знайшов   кошти   для держзамовлення     Чернівецького      факультету      Харківського політехнічного   університету.   Тепер   мають   змогу   навчатися обдаровані   діти    чорнобильців,    афганців,    інвалідів,    з малозабезпечених    сімей.    Декан    Чернівецького    факультету Харківського  політехнічного  університету   пан   Матіян   Василь Михайлович,  колектив  факультету  та  молодь Буковини щиро вдячні вам.

 

     Партія зелених України завжди дбала  і  дбатиме  про  молодь. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. Потім - депутат Марчук.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.

 

     Уважаемые депутаты!     Уважаемые     избиратели,     которые проголосовали за Прогрессивную социалистическую партию Украины.

 

     Вчера на пленарном заседании Верховного Совета,  которое  вел Адам  Мартынюк,  им  грубо  нарушался  Регламент,  он провоцировал клеветнические выпады в адрес прогрессивных социалистов. Среди них было  пять  выступлений  коммунистов,  два  - социалистов и одно - руховцев.

 

     Они выступали не по теме,  пытались  оклеветать  деятельность нашей партии. Особенно наглым было выступление Ивана Чижа, который пытался дискредитировать и нашу партию,  и лидера  партии,  и  тех избирателей, которые за нас проголосовали.

 

     Я хочу  напомнить  Ивану  Чижу,  как и коммунистам,  что наша партия прошла четырехпроцентный  барьер  и,  работая  в  Верховном Совете,  выступает  с конкретными законодательными инициативами по выведению государства из кризиса.

 

     Я хочу напомнить Ивану Чижу, что не ему судить о деятельности нашей партии. При этом хочу обратить ваше внимание на такой факт и одновременно сделать депутатский  запрос  Председателю  Верховного Совета  о  том,  сколько  Иван Чиж выезжал за границу (60-70 раз), сколько он  при  этом  получает  суточных  (180  долларов,  может, несколько больше или меньше),  как он устроил свою дочь,  которая, не имея образования,  работает в  международном  отделе,  и  какое письмо  подготовлено  для  того,  чтобы  устроить  ее для работы в Совете Европы?  Хочу  сказать,  что  окружение  Мороза  пользуется депутатским положением не только в интересах Чижа, но и Кияшко. Мы раскроем эти вопросы. Пользуются положением для того, чтобы решать свои  личные  проблемы.  И  именно  из их уст идут нападки в адрес прогрессивных социалистов.

 

     И последнее.  Вчера,  когда мы выступали против концессии  на дороги,  чтобы  дороги  не  были  платными,  очередной раз защищал интересы международного капитала Иван Чиж.  Мы  потребовали  слово для реплики, но нам его не дали. Коммунистам же было предоставлено такое  право,  они  воспользовались  им,  чтобы  в  очередной  раз оклеветать   нас,  заявив,  что  вроде  бы  мы  не  голосовали  за рассмотрение деятельности  Кабинета  Министров.  Мы  голосовали  и будем  голосовать  за то,  чтобы исполнительная власть отвечала за состояние  дел  в  государстве.  Однако  мы   никогда   не   будем поддерживать  вас,  "Громаду"  и социалистов,  которые собрали 190 подписей  за  отчет  Кабинета  Министров,  а  потом  отозвали  их. Политической проституцией наша партия заниматься не будет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марчук. Після нього - депутат Полюхович.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(o)).

 

     Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги! Як відомо, Президент видав Указ від 7 серпня 1998  року  про  деякі  зміни  в оподаткуванні. Пунктом другим першого розділу проекту закону, який він подав до Верховної Ради,  передбачається  скорочення  на  один відсоток відрахувань до Фонду соціального страхування. Це означає, що коли цей указ набере чинності,  то Фонд державного  соціального страхування стане банкрутом, як мінімум на 282 мільйони зменшиться його бюджет.  Це призведе  практично  до  припинення  фінансування таких  дуже  важливих  для  наших громадян проблем,  пов'язаних із тимчасовою  непрацездатністю,  народженням   дитини,   вагітністю, пологами.  Комітет  з  питань соціальної політики та праці вносить пропозицію сьогодні розглянути це питання,  тому  що  завтра  указ набирає чинності. Документи щодо цього питання зараз множать.

 

     Ще я  хочу підкреслити,  що представники Федерації профспілок України,  всіх профспілкових організацій - галузевих,  незалежних, на  спільному  з  Комітетом  з питань соціальної політики та праці засіданні категорично висловились  проти  введення  в  дію  пункту другого першого розділу цього проекту закону.  Прошу включити дане питання до порядку денного на сьогодні.

 

     Я про це  говорив  на  засіданні  Погоджувальної  ради  голів комітетів і керівників фракцій. Прошу підтримати мою пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович. За ним - депутат Масенко.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (виборчий   округ   155,  Рівненська область). Фракція Народного руху України. Олександре Миколайовичу, прошу передати слово Павличку Дмитру Васильовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Вельмишановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Рівно через місяць першого листопада   виповнюється   80   років  від  дня  антиавстрійського повстання у Львові під проводом Дмитра Вітовського і  проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.

 

     Галичина, Закарпаття  і  Буковина  відзначатимуть цю подію як свій  перший  державотворчий  вияв  і   порив   у   ХХ   столітті. Західноукраїнська  Народна  Республіка  об'єдналася  22 січня 1919 року із Українською Народною Республікою.  Вона проіснувала  п'ять років.  Українська  галицька армія героїчно боролася проти ворогів Західноукраїнської Народної Республіки,  серед яких була тогочасна Польща і держави Антанти.

 

     Мені зрозуміло  і  вам усім має бути зрозуміло,  що повстання незалежної України 1991 року було зумовлене  багатьма  історичними чинниками,  серед  яких  -  Західноукраїнська  Народна Республіка. Верховна Рада України,  на мій погляд,  може і повинна  відзначити 80-річчя  від  дня  утворення  ЗУНР.  Я  пропоную  1 листопада,  а можливо,  і раніше запросити на засідання Верховної Ради  історика (це  міг  би  бути  академік Ярослав Ісаєвич),  який би виступив з короткою  доповіддю  про  Західноукраїнську  Народну   Республіку. Гадаю,  урочистості  з цієї нагоди,  які відбудуться у Львові та в інших містах,  наприклад в Івано-Франківську,  не можуть  обійтися без  участі в них народних депутатів та керівників Верховної Ради. Я звертаюся до всіх політичних фракцій із закликом  підтримати  цю пропозицію,   продемонструвати   нашу   національну  і  громадську пам'ять.  Я звертаюся особисто до Адама Мартинюка як львів'янина і заступника  Голови  Верховної  Ради підтримати цю пропозицію,  яка може об'єднати нас,  всі партії і всі фракції,  тут,  у  Верховній Раді.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Масенко.   Після   нього   -   депутат  Ткаленко  від Народно-демократичної партії.

 

     МАСЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ  147,  Полтавська  область).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Учора ми були свідками як складав присягу обраний ще 29 березня цього року по Карлівському виборчому округу 150 Полтавської області Козак Ярослав Іванович.  Сам факт - це нормальна для парламенту подія.  Але мене  та  інших  депутатів цікавлять  причини,  з  яких  півроку  депутат не складав присяги. Однозначно можна стверджувати,  що хворий він не  був,  у  якихось екстремальних умовах також не перебував.

 

     Мені, як і Центрвиборчкому,  відомо,  що справа про порушення чинного законодавства під  час  проведення  виборів  перебуває  на розгляді в Новосанжарському районному суді Полтавської області.  І саме сьогодні має відбутися заключне судове  засідання,  на  якому буде    прийняте   остаточне   рішення   щодо   порушень   чинного законодавства під час передвиборної  кампанії,  а  таких  порушень було більше, ніж досить.

 

     Виникає підозра,   що  складення  присяги  Козаком  Ярославом Івановичем напередодні остаточного розгляду  справи  в  суді  було організовано  і  проведено як елемент тиску на органи правосуддя і свідомість громадянвиборців.

 

     До мене вчора було багато дзвінків від виборців цього  округу з приводу наявних інсинуацій.

 

     Гадаю, суд прийме правильне рішення з цього приводу,  але для ясності  просив  би  і  голову   Центрвиборчкому   Рябця   Михайла Михайловича  і  самого  Козака  Ярослава  Івановича  дати відверті пояснення про причини затягування складення  присяги,  своєчасного вирішення  цього  питання  якраз  напередодні  судового засідання. Оскільки зайшла мова про судові тяжби, я хотів би ще наголосити на такому   (у   зв'язку   із   застосуванням   непопулярних  методів мобілізації коштів до бюджету з боку Прем'єр-міністра).  Я у своїх колег  депутатів  запитував,  чи  не  траплялися  в інших областях подібні  випадки.  У  Полтавській  області  практично  проводиться геноцид проти керівників сільськогосподарських підприємств, які не погасили заборгованості  до  Пенсійного  фонду  чи  бюджету.  Двох керівників  уже  засуджено  до  позбавлення  волі  на три роки - у Шишацькому і Лубенському районах, порушено близько 10 кримінальних справ  проти  керівників  підприємств.  Якщо  докладно аналізувати ситуацію,  то здається,  що ми повернулися в 37-й  рік,  про  який рухівці  так  часто  нагадують,  то  давайте  всі  разом докладемо зусиль,  щоб припинити ці незаконні,  я вважаю,  дії і цей геноцид проти  наших  громадян.  Я  прошу  вас,  Олександре  Миколайовичу, особисто втрутитися в цю справу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Вважаю,  ми вже втрутилися в цю справу.  І гадаю,  це має   бути   втручання   передусім   відповідного   комітету,  щоб розібралися,  за що  людей,  з  якими  держава  не  розраховується протягом кількох років, притягують до відповідальності.

 

     Слово надається   депутатові   Ткаленку   від   НДП.  За  ним виступатиме депутат Марковська.

 

     ТКАЛЕНКО I.I.,  член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область).  Фракція НДП. Шановні колеги! Я розумію, що не кожному з нас  доводиться  щопонеділка  звітувати перед своїми виборцями про те,  що реально ми зробили за тиждень,  які Верховна Рада вирішила питання.

 

     Учора ми  мали можливість прийняти нормальний закон,  який не має ніякого політичного навантаження, суто економічний закон, який дав  би  змогу створити нові робочі місця,  мати в Україні сучасні дороги.

 

     На жаль,  учора ми цю можливість втратили.  І втратили  через що?  Через  неконструктивну  позицію  комуністів,  які відмовилися голосувати за цей закон.

 

     Ви знаєте,  як Україна  сьогодні  бореться  за  те,  щоб  був транзит  через нашу країну нафти?  Сьогодні кожна держава бореться за транзитні дороги,  тому що це нові робочі місця, це надходження до бюджету.

 

     Давайте замислимося  над  тим,  які  питання  ми  розв'язуємо сьогодні?  Ми  розв'язуємо  політичні  питання.  А   можливо,   ми покликані  сюди  вирішувати  передусім  економічні  питання,  дати можливість  працювати  нашій  економіці?  За  цим  законом  стоять мільйони наших будівельників,  які на нього чекають,  які чекають, що їм буде створено нормальні робочі  місця,  і  що,  врешті-решт, наша будівельна індустрія почне працювати нормально.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Марковська  від  фракції  Соціалістичної  та Селянської партій.  За нею виступить депутат  Александровська  від Компартії.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок Соціалістичної та Селянської  партій  України).  Шановний  Олександре  Миколайовичу, шановні колеги!

 

     Перш ніж  зачитати заяву фракції Соціалістичної та Селянської партій, дозвольте мені оголосити таке.

 

     Учора вкотре  у  вечірніх  новинах  телебачення  припустилося дезінформації, повідомивши, що вчителі зі Ставищ, котрих так тепло приймав Прем'єр-міністр,  не змогли зустрітися зі своїм депутатом, тобто з Олександром Олександровичем Морозом.

 

     Облишмо неправду,  що звучить з екрана.  Така брехня звучить, бо за те заплачено.  Важливіше інше - чому вчителі добиваються  до Прем'єра.  Їм  не  прем'єрова  посмішка  потрібна,  а  їм потрібно одержати  заборговану  державою  заробітну  плату,  яку  вони   не отримували  з січня цього року.  Хочу звернутися до всіх виборців. Шановні,  якщо вам не виплачується заробітна плата,  то йдіть саме до Прем'єр-міністра, який вам особисто її видаватиме.

 

     Тепер - заява:

 

     "11 червня   1998   року  Кабінетом  Міністрів  України  було прийнято постанову за  855  про  кількість  працівників  бюджетних установ.  Цією  постановою  Кабінет  Міністрів  України зобов'язав міністерства,  інші центральні та місцеві органи виконавчої  влади скоротити кількість працівників бюджетних установ до 1 жовтня 1998 року на 1,5 відсотка та до 1 січня 1999 року - на 3 відсотки проти фактичної  кількості,  що  була  за  станом  на 1 січня 1998 року. Тільки в місті Києві до 1 січня 1999 року передбачається скоротити штат  медичного персоналу на 4,5 відсотка.  А це 3 тисячі медичних працівників.  По  Україні  ця  цифра  досягне  370   тисяч   осіб. Скоротиться 130 тисяч ліжок,  що,  звичайно, остаточно призведе до руйнації  державної  системи  охорони  здоров'я  і   гарантованого державного   її   забезпечення,  до  руйнації  доступної  медичної допомоги.

 

     Розрахунки свідчать,  що  скорочення  кількості   працівників закладів охорони здоров'я не дасть очікуваного фінансового ефекту, але вочевидь призведе до збільшення захворюваності  та  смертності населення. Потреба в медичній допомозі щорічно зростає у зв'язку з погіршенням здоров'я населення нашої  держави.  За  останні  п'ять років  загальна  смертність  населення  зросла  на  одну  третину, народжуваність зменшилася вдвоє,  поширюються  хвороби,  що  мають соціальні причини, такі як туберкульоз, який тільки серед дорослих зріс аж у 36 разів,  у дітей - у  6  разів  і  у  8  разів  зросла захворюваність на наркоманію.

 

     Згадана постанова  Кабінету Міністрів грубо порушує статтю 49 Конституції  України,  яка  передбачає  для  кожного   громадянина гарантоване право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.  Також   зазначена   постанова   Кабінету   Міністрів суперечить основам законодавства України про охорону здоров'я.

 

     З огляду  на  сказане,  вимагаємо  від  Президента України як гаранта   Конституції,   від   Кабінету   Міністрів   України   та Конституційного   Суду  України  негайно  зупинити  дію  постанови Кабінету Міністрів за

  855 від  11  червня  цього року,  пов'язаної з питаннями охорони здоров'я".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Александровська,  будь ласка.  Після  неї  -  депутат Задорожна, фракція "Громада".

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов.

 

     Уважаемые коллеги!  Город Харьков недаром  считается  родиной трастов.  Известно,  что  эта  пресловутая  структура была впервые создана в городе Харькове,  и не удивительно,  что именно он  стал родиной  трастов,  потому  что  в  то  время  мером  города  был в настоящее  время  пребывающий  главой   Администрации   Президента Кушнарев Евгений Петрович, всем известный реформатор. Естественно, в Харькове не могли не возникнуть трасты.

 

     Проблема трастов всем известна. Вчера, 29 сентября,    здесь,   у   Верховной   Рады,   находился   пикет представителей   различных   региональных   организаций,   которые представляли  тех людей,  которые пострадали в результате создания этих финансовых пирамид.

 

     Я зачитаю   вам   требование   к   Верховной   Раде   Украины представителей  пикета  обманутых  вкладчиков всех видов вкладов и акционеров Украины:

 

     "Уважаемый Председатель  Верховной  Рады  Украины   Ткаченко! Уважаемые народные депутаты!  Мы, обманутые государством вкладчики в лице Сбербанка и созданных правительством криминальных  структур в   виде   различных   компаний   и   фондов,   разделяем  чувство удовлетворения  правильно  сделанным  выбором  народа  Украины   и выражаем   уверенность,  что  вновь  избранные  в  Верховную  Раду народные депутаты не обманут  надежд  своего  народа  и  с  честью выполнят свои предвыборные обещания.

 

     В предвыборных  программах  абсолютного  большинства партий и блоков,  отдельных  депутатов  на  первом  плане  стояли   вопросы социальной  защиты населения и возврата вкладов обманутому народу. Решение этого блока вопросов - не просто улучшение  жизни  народа, это прежде всего политическая программа - вернуть доверие народа к Верховной  Раде,  к  Президенту,  к  правительству,  к  структурам власти.

 

     Мы требуем включить в повестку дня и рассмотреть на пленарном заседании Верховной Рады Украины решение совещания  представителей правозащитных  организаций обманутых вкладчиков всех видов вкладов и акционеров от 18 июня  1998  года.  Мы  требуем  принять  закон, устанавливающий  запрет  на  амнистию  руководителей и учредителей доверительных   акционерных   обществ,   страховых   компаний    и гарантирующий возврат денег преступниками.

 

     Мы требуем   не   допустить   очередной   аферы   Президента, направленной на передачу  кому-либо  компенсационных  сертификатов граждан  Украины,  и  передачи в общественный государственный фонд невостребованных приватизационных, имущественных и компенсационных сертификатов.

 

     Мы требуем  принятия  мер,  направленных на возвращение денег обманутым  вкладчикам  всех   видов   вкладов,   предусмотреть   в законодательстве  механизмы  решения  общегосударственной проблемы трастов не только в будущем,  но обязательное  решение  предыдущей проблемы вкладчиков.

 

     Мы требуем, чтобы налоговая администрация Украины вернула все суммы штрафных санкций и всех налогов от деятельности  компаний  и трастов, так как они взымались с прибыли.

 

     Мы требуем   продать   все  "хатынки",  а  деньги  возвратить вкладчикам.  Мы  требуем  принять  закон   о   статусе   обманутых вкладчиков и компенсации вкладов.

 

     Мы требуем   принять  закон  о  негосударственном  Пенсионном фонде.  Пенсии  государственных   служащих,   рабочих,   крестьян, военнослужащих   и  интеллигенции  -  привести  в  соответствие  с количеством   и   качеством   вложенного   труда   при    создании национального дохода.

 

     Мы требуем    привлечь    к   ответственности   руководителей коммерческих банков как прямых  соучастников  трастовых  афер,  не выполнявших   указы   Президента.   При  выполнении  вышеназванных требований 1999 год должен стать годом  максимального  возвращения денег вкладчикам.

 

     При нерешении   проблемы   обманутых  вкладчиков  всех  видов вкладов и акционеров исполнительной властью мы требуем немедленной отставки Кабинета Министров и Президента Украины.

 

     Предупреждаем Верховную Раду,  Президента и Кабинет Министров о   нашем   намерении   вести   борьбу   за   свои   права   путем скоординированных   всеукраинских   акций   протеста".  Требование подписали представители  девяти  городов  Украины,  которые  вчера участвовали в пикете.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Задорожна,  фракція  "Громада".  Після  неї виступить депутат Манчуленко, і на цьому завершуємо.

 

     І для репліки надамо слово депутату Чижу.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Фракция "Громада",  беспартийная, незаконно исключенная из ПСПУ трусливыми лидерами,  у которых поджилки тряслись только  при  мысли,  что  я выступлю   перед   членами  партии  и  расскажу  правду,  как  они обманывают партию,  обманывают народ Украины, как они предали идею социализма,  как  они  предали  один  миллион семьдесят пять тысяч избирателей,  которые голосовали за  ПСПУ  как  за  левую  партию. Сегодня ПСПУ сидит в правом блоке вместе с НДП,  голосует вместе с НДП и вместе с НДП отрабатывает схему Президента по  дискредитации Верховной  Рады.  Вчера  ПСПУ  был  устроен дебош,  смахивающий на политический бандитизм,  для того  чтобы  сорвать  голосование  по отчету Кабинета Министров.

 

     Сегодня проект  постановления  "Про відповідальність Кабінету Міністрів України  за  соціально-економічну  ситуацію  в  державі" внесен  от  фракции  "Громада"  депутатами Бродским и Чайкой.  И я прошу   вас,   уважаемые   коллеги,   поддержать    этот    проект постановления.  Согласно  статье  87 Конституции требуется набрать всего  лишь  150  голосов  для  его  принятия.  Читаю  статью   87 Конституции Украины: "Верховна Рада України за пропозицією не менш як   однієї   третини   народних   депутатів   України   від    її конституційного     складу    може    розглянути    питання    про відповідальність Кабінету Міністрів України..."

 

     И мы  посмотрим,  как  сегодня  ПСПУ   проголосует   за   это постановление.  Потому  что все выпады Витренко против Кучмы - это всего лишь дешевые трюки.  Когда Витренко  поняла,  что  уже  всем известно, как она сотрудничает с Кучмой через Разумкова, она стала делать вид,  якобы она выступает против Кучмы.  Если это  так,  то почему  члены  фракции  НДП  так активно поддерживают ПСПУ в своих выступлениях?

 

     Наивные люди,  вы  не  знаете,  кто   такая   Витренко!   Она использует  людей,  а потом вытирает о них ноги.  Тот политический бандитизм,  который ПСПУ демонстрирует здесь,  в  Верховной  Раде, происходит  в  самой партии.  Сама Витренко уже давно не руководит партией,  она по стойке "смирно" исполняет  все,  что  ей  диктует Марченко.   Я   была  единственным  человеком  в  партии,  который протестовал  против  его  хамства  и  наглости.   Когда   Марченко организовал против меня травлю и сделал все,  чтобы выдворить меня из фракции,  Витренко попредательски сдала меня на  эту  расправу. Затем  они  стали  плести всевозможные сплетни вокруг меня,  чтобы оправдать...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Вимкніть, будь ласка, мікрофон. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Манчуленко від фракції Руху.

 

     Шановні колеги!  Я  вас  прошу,  ми  ж ганьбимо Верховну Раду такими виступами і такими заявами.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний  Голово!  Шановні  колеги!  Я хочу зачитати вам витяги із заяви.

 

     "Ми, народні депутати України,  представники різних  фракцій, позафракційні   глибоко   обурені  провокаційним  виступом  голови Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації Селезньова. Його  грубе втручання у внутрішні справи незалежної України,  його спроби диктувати,  що і як повинні робити суверенна держава та  її народ,  свідчать  про  те,  що  рецидиви  агресивного  імперського синдрому російської  політичної  еліти  стосовно  інших  держав  і надалі є основою зовнішньої політики Росії.

 

     Держдума й   досі   не   ратифікувала   Договір  про  дружбу, співробітництво  і  партнерство  між  двома   нашими   суверенними державами.  А  введення  в  Росії  акцизного  збору  на українські сільськогосподарські товари,  що ввозяться на її митну  територію, введення  квоти  на  український цукор є не що інше,  як створення додаткових перешкод на шляху  розвитку  економічних  відносин  між Україною і Росією.

 

     Висловлюючи свій  протест  проти  неприпустимих  висловлювань одного з політичних лідерів Російської Федерації,  переконані,  що не  таким чином мають розвиватися дружні,  добросусідські стосунки двох народів.  Не кажучи вже про те, яку місію на сьогодні виконує Чорноморський  флот  Російської  Федерації в Автономній Республіці Крим.  Він фактично є джерелом напруги для Кримського півострова і для всієї нашої держави.  І це в той час,  коли з'єднання морської піхоти у Феодосії,  яке є одним з найбільш боєздатних,  не отримує належної підтримки ні у фінансовому,  ні у матеріальному плані, не вирішуються  квартирні  проблеми  офіцерів  і  прапорщиків   цього з'єднання,  немає  належної  уваги  з  боку  відповідних  структур державної виконавчої влади..."

 

     Тому пропонуємо,  щоб Верховна Рада  України  дала  доручення Комітету  з  питань  національної  безпеки і оборони розібратися з цією проблемою,  яка стосується бригади морської  піхоти  в  місті Феодосії Автономної Республіки Крим.

 

     Так само  Комітету  з  питань  національної безпеки і оборони стосується  те,  що  в  понеділок  було  фактично  знищено  перший стратегічний  бомбардувальник  ТУ-160.  Колись міністр оборони пан Кузьмук сказав,  що ніколи  не  допустить  знищення  цих  літаків, оскільки  це  не  лише  унікальні  одиниці  зброї,  а  й унікальні високотехнологічні комплекси.  Тому, гадаю, це також повинно стати предметом уваги нашого Комітету з питань нацбезпеки і оборони.

 

     І останнє.  Шановні колеги! Усіх нас сьогодні хвилює проблема невиплати зарплат,  пенсій, соціальних виплат. Також ми знаємо про великі  зловживання  у використанні державних бюджетних коштів.  І коли Рахункова палата ще в червні доповідала про  ці  зловживання, то   саме   за   моєю  пропозицією  було  проголосовано  доручення Генпрокуратурі розібратися з цим питанням  і  доповісти  Верховній Раді  України.  Ми  поверталися  до  нього  також у липні,  але на прохання Голови Верховної Ради України я погодився, щоб це питання було розглянуто у вересні.

 

     Тому звертаюся  до вас,  Олександре Миколайовичу.  Ми повинні повернутися  до  прийнятого  Верховною  Радою  України  рішення  і заслухати  Генеральну прокуратуру України щодо фактів зловживань з бюджетними коштами,  яких на сьогодні  так  бракує  для  погашення боргів щодо зарплати, пенсій, соціальних виплат.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Для  репліки слово надається депутату Чижу. Одна хвилина. І завершуємо.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Я не брав би слова для репліки  (це нижче моєї гідності - зв'язуватися з такими діячами), коли б це не зачіпало доброго імені моєї сім'ї,  а брудними лапами до  своєї родини я доторкатися не дозволю.  Тому хотів би сказати, що моральних приписів для прогресивного Марченка, звичайно, немає, я це розумію,  але мені взагалі дивно, чому він так відреагував на мій  виступ  з  трибуни,  коли  я  назвав  некомпетентними  деяких докторів наук,  не називаючи,  боронь Боже,  Марченка, бо йому так само далеко до доктора наук,  як мені до  космосу.  Чому  він  так образився, то його справа.

 

     Але те,  що він сьогодні вилив бруд,  як перекупка на базарі, то це взагалі виходить за  будь-які  межі.  Моя  донька  має  вищу освіту  (вам  до  інформації),  закінчила вуз тут,  в Україні,  на Хмельниччині.  І тому,  як кожна людина,  має право на  роботу  і, відповідно,  працює.  А  щодо Ради Європи,  то нехай запитає свого партлідера (вона теж член Парламентської Асамблеї Ради  Європи)  і знатиме, які механізми роботи в Раді Європи.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ЧИЖ І.С. Я завершую. Дякую.

 

     За чотири  минулих  роки  я  був  автором  і  співавтором  20 законопроектів різного плану,  а нехай він скаже, що зробив за той час,  коли тричі обирався народним депутатом. Про моральну людську деградацію бридко говорити, коли немає аргументів...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон.

 

     Усе (Шум у залі). Я надавав вам слово, ви 3 хвилини виступали. Ну, не можна так.

 

     Шановні колеги!  Думаю,  що  структуризацію нашого парламенту проведено не  для  того,  щоб  ми  тут  з'ясовували  стосунки  між політичними партіями чи блоками. Ми прийшли в парламент працювати, а з'ясовувати своє ставлення один до одного  давайте  поза  межами парламентського залу.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію народного депутата Марчука про включення до порядку денного проекту Закону про внесення  змін до   деяких  законів  України  з  питань  оподаткування,  поданого Президентом  відповідно  до   пункту   4   "Перехідних   положень" Конституції України.

 

     Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 236.

 

     Прошу підтримати  пропозицію  про внесення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону  про  бюджетну  систему України.  Ми розглядали це на засіданні Погоджувальної ради. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 276.

 

     Прийнято.

 

     Шановні колеги,  депутат...  (Шум у залі). Почекайте, ви ж не одні в залі.

 

     Депутат Масенко  вніс  пропозицію розглянути питання щодо тих недоречностей,  які,  на жаль,  трапляються в  областях,  коли  до відповідальності   притягаються   керівники  господарств,  які  не сплатили відрахувань до Пенсійного фонду.

 

     Верховному Суду  дано  доручення   розглянути   це   питання, з'ясувати правові підстави тих дій, які чиняться з боку виконавчої влади,  і внести відповідні пропозиції.  Я думаю,  наш  профільний комітет також повинен цим питанням зайнятися.

 

     Щодо пропозиції,   внесеної   депутатом   Павличком,   щоб  у сесійному залі виступив  один  з  істориків,  який  має  достатньо напрацьованого матеріалу стосовно створення свого часу в західному регіоні республіки,  яка проіснувала 5 років. Я просив би депутата Павличка подати конкретні пропозиції,  ми дамо доручення комітету, опрацюємо це питання і,  думаю, така інформація справді заслуговує на увагу.

 

     Шановні колеги!  Є  також пропозиція депутата Шевченка внести до  порядку  денного  питання  про  Указ  Президента  України  про вдосконалення   державного  управління  інформаційною  сферою.  Це питання ми розглянемо на засіданні  Погоджувальної  ради  і  потім визначимося щодо його внесення. Ви не заперечуєте?

 

     Далі. Народний  депутат від Руху Манчуленко запропонував дати доручення  Комітету  з  питань  національної  оборони  і   безпеки з'ясувати  питання  щодо  літаків.  Я  думаю,  якби дати таке саме доручення ще й  стосовно  того,  як  зривали  шахти,  та  торгівлі зброєю, то це, мабуть, було б одне до одного. Це дійсно заслуговує на серйозну увагу. Таке доручення дамо, нехай комітет розбереться, а ми потім поінформуємо і зал, і виборців.

 

     Будь ласка. Слово для репліки надається Наталії Михайлівні. І на цьому завершуємо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция. Безусловно, мы не можем не взять слово для реплики, для того,  чтобы  поставить  точку на этих клеветнических измышлениях. Что касается  Чижа,  Кияшко,  Николаенко  и  других  из  окружения Мороза,  то  подготовлен  официальный  депутатский  запрос  на имя Председателя Верховного Совета,  в котором,  Александр Николаевич, мы  просим  дать  полную  информацию:  сколько раз они выезжали за границу за счет Верховного Совета,  каким образом их  родственники устроены сегодня на работу и с какими окладами.

 

     Что касается Татьяны Задорожной,  то, к сожалению, такие люди вбрасывались в нашу партию.  И сейчас становится известно, что это человек   сомнительной   сексуальной   ориентации,   которая  была задержана   в   Соединенных   Штатах   Госдепартаментом   США   за незаконное...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть  мікрофон.  Шановні  колеги,  що ми робимо в цьому залі?! Сідайте (Шум у залі).

 

     Слухається проект  Постанови  про  звіт  Кабінету   Міністрів України щодо соціальноекономічної ситуації в державі.

 

     Шановні колеги!  Верховною  Радою було дане доручення мені як Голові Верховної Ради,  керівникам фракцій  та  головам  комітетів підготувати  разом  із  Кабінетом  Міністрів  питання  про звіт за дев'ять місяців.  Учора це питання обговорювалося,  і я просив  би підтримати проект постанови, щоб 13 жовтня заслухати звіт Кабінету Міністрів за підсумками дев'яти місяців. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ----------

 

     Слухається проект Закону України про Державний бюджет на 1999 рік.   Слово  надається  міністру  фінансів  Ігорю  Олександровичу Мітюкову. Будь ласка.

 

     Прошу уваги! Заяв наслухалися, давайте працювати.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.   Дякую.   Шановні народні депутати!  Шановний Олександре Миколайовичу! Відповідно до статті 96 Конституції України та на виконання Постанови  Верховної Ради  України  про  основні  напрями  бюджетної  політики  Кабінет Міністрів 15 вересня подав до Верховної  Ради  проект  Закону  про Державний бюджет.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, вибачте.

 

     Шановні колеги!  Депутате Манчуленко,  Ніно Степанівно...  Ви що, думаєте, як заяви зробили, то вже напрацювалися? Нам червоніти треба після таких заяв.

 

     Розглядаємо питання щодо бюджету, а ви вже все, відключилися, вам нічого не потрібно,  ви свою справу вже  зробили  -  полаялися фракція з фракцією. Совість треба ж якусь мати!

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати!  Проект  Державного бюджету на 1999 рік,  представлений  на  розгляд  Верховної  Ради, грунтується   на   прогнозних   макропоказниках   економічного   і соціального розвитку України,  розроблених ще в червні-липні  1998 року,   як   того  і  вимагає  методологія  підготовки  бюджетного документа.

 

     Відповідно до цих макропоказників обсяг валового внутрішнього продукту  прогнозувався  на 1999 рік у сумі 112 мільярдів гривень, що номінально більше,  ніж  у  поточному  році,  на  9,8  мільярда гривень. Індекс споживчих цін планувався нами в червні-липні цього року на наступний рік на рівні 9,6 відсотка приросту...

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  Ігоре Олександровичу. Я ще раз запитую: нас цікавить це питання, чи ми знімемо його з розгляду?

 

     Шановні народні   депутати!  Я  прошу,  якщо  це  питання  не представляє інтересу для народних депутатів,  то  давайте  знімемо його  з  розгляду.  Якщо  ж вас це цікавить,  то давайте слухати і працювати.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  За  проведеними  на   той   час   розрахунками, балансовий  прибуток в цілому по народному господарству оцінювався у 2,4 мільярда гривень,  а сума амортизаційних відрахувань -  19,3 мільярда гривень.

 

     Особливістю формування  дохідної частини проекту бюджету 1999 року  є  необхідність  врахування  змін   в   оподаткуванні,   які направлені на створення умов для зниження податкового навантаження на товаровиробника і забезпечення надходжень до бюджету.

 

     У чому полягають найбільш суттєві відмінності  цього  проекту бюджету  від  бюджету  поточного року?  Насамперед наступного року зменшується  з  5,5  до  4,5  відсотка  ставка  збору   до   Фонду соціального страхування від фонду оплати праці.

 

     Згідно із   Законом   України   про   оподаткування  прибутку підприємств з  1999  року  застосовується  коефіцієнт  1  до  норм амортизації,  замість  0,7  у  1997  році  та 0,6 у 1998 році,  що істотно вплине на надходження податку на прибуток.

 

     Урядом підготовлено  і  внесено  до  Верховної  Ради  України проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про оподаткування  прибутку  підприємств,   яким   передбачається   20 відсотків  амортизаційних  відрахувань  спрямовувати до державного бюджету з метою використання їх на  пріоритетні  потреби,  у  тому числі на соціальну сферу.

 

     Для виробників  сільськогосподарської  продукції з наступного року вводиться єдиний  фіксований  сільськогосподарський  податок, який буде застосовуватися замість десяти нині діючих.

 

     Надходження до бюджету плати за землю визначені відповідно до закону,  прийнятого ще в 1996 році.  Також передбачено  індексацію ставки цього податку з урахуванням інфляції.

 

     Згідно з чинним законодавством з 1 січня 1999 року  скасовуються  відрахування  і  збір   на   будівництво, реконструкцію    та    ремонт   автомобільних   доріг   загального користування.

 

     У поданому  на  розгляд  Верховної  Ради  проекті  Державного бюджету  пропонується  здійснити  поступовий перехід від діючого у 1998  році  порядку   відрахувань   та   збору   на   будівництво, реконструкцію  та  ремонт  автомобільних доріг до фінансування цих заходів за рахунок загальнодержавних податків,  таких,  як  ввізне мито, акцизний збір та інших. Два законопроекти з цього питання ще в липні поточного року було  подано  до  Верховної  Ради  України. Прошу  їх  підтримати.  Це  дозволить  зберегти  обсяг видатків на фінансування зазначених автомобільних доріг у 1999 році  на  рівні 1998 року.

 

     Деякі зміни   намічаються   і  щодо  звуження  кола  об'єктів оподаткування збором до  Державного  інноваційного  фонду.  Такими залишаться сфера торгівлі, постачальницькозбутова та посередницька діяльність при збереженні діючої в поточному році ставки збору  до цього фонду - 1 відсоток, але безпосередньо до товаровиробника цей збір  застосовуватися  не  буде.  Відповідний   законопроект   уже підготовлений і найближчим часом буде внесений на ваш розгляд.

 

     У проекті бюджету на наступний рік не передбачені надходження податку до Фонду  здійснення  заходів  щодо  ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи у вигляді нарахувань на заробітну плату.

 

     Намічається деяке  збільшення надходжень акцизного збору,  що зумовлено підвищенням ставок на  підакцизні  товари,  передбаченим відповідною постановою Кабінету Міністрів.

 

     На стан   формування  показників  проекту  бюджету  негативно впливає стан виконання його дохідної частини.  Причини цього добре відомі,  я  про  них  уже говорив.  Лише нагадаю,  що до зведеного бюджету за 8 місяців надійшло  16,6  мільярда  гривень,  або  89,9 відсотка  восьмимісячних  призначень  та 55,6 відсотка річних сум. При  цьому  слід  зазначити,  що  місцеві  бюджети  виконуються  з перевиконанням  -  84,4 відсотка,  тоді як державний - тільки 44,4 відсотка.

 

     Формуючи дохідну   частину   бюджету   на   наступний    рік, Міністерство  фінансів  намагалося  враховувати рівень сплачування податків,  зборів та інших обов'язкових платежів у поточному році. На  сьогодні  це основна причина невиконання бюджетів усіх рівнів, особливо Державного  бюджету.  Заборгованість  перед  бюджетом  за станом на 1 вересня становила 8,2 мільярда гривень.

 

     З огляду на вищенаведені фактори,  прогнозні доходи зведеного бюджету на наступний рік нами було визначено в сумі 31,1  мільярда гривень   без  урахування  надходжень  до  пенсійного  фонду.  При збереженні на 1999 рік порядку розподілу видатків між державним та місцевими  бюджетами  обсяг  Державного  бюджету  прогнозується по доходах у сумі 19,2 мільярда гривень,  що становить 93,5  відсотка затверджених показників на 1998 рік, а по видатках - 22,9 мільярда гривень, або 93,6 відсотка сум, визначених на цей рік.

 

     Шановні народні депутати!  Коротко  про  основні  принципи  і підходи  щодо  формування  показників  з  найважливіших доходів та видатків бюджету.

 

     Основне джерело   -   це   податок   на   додану    вартість. Прогнозуються  надходження в обсязі приблизно 9 мільярдів гривень, або 8 відсотків валового внутрішнього продукту  та  136  відсотків очікуваних надходжень у поточному році.

 

     Прогноз надходжень по акцизному збору - 2,6 мільярда гривень - визначено виходячи з передбачуваних обсягів виробництва підакцизних товарів і діючих ставок акцизного збору, з яких фіксовані ставки в екю на одиницю продукції були  розраховані з  урахуванням  співвідношення  національної  валюти  до екю - 2,1 гривні за 1 екю.  Тепер треба вносити відповідні  зміни  і  робити нові розрахунки.  Порівняно з 1998 роком надходження від акцизного збору збільшені в 2 рази.

 

     Шановні народні депутати! Видатки.

 

     Видатки зведеного та державного бюджетів визначені відповідно до  прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку виходячи з необхідності подальшого проведення в 1999 році жорсткої фінансової політики та скорочення дефіциту бюджету.

 

     За попередніми  розрахунками міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади потреба  у  бюджетних  видатках була  визначена  в  обсязі  86 мільярдів гривень,  що становить 77 відсотків валового внутрішнього продукту і більш ніж  в  2,5  раза перевищує  фактичний  рівень  надходжень  до  зведеного  бюджету в поточному році.

 

     Можливості дохідної частини бюджету з урахуванням дефіциту  в розмірі  0,6  відсотка  внутрішнього валового продукту дають змогу профінансувати видатки лише на суму 31,8 мільярда гривень,  що, як я вже казав, більш ніж у 2,5 раза менше реальної потреби.

 

     В умовах  обмеженості  коштів  об'єктивно постає необхідність зменшення у відповідній пропорції державних  витрат  практично  за всіма   напрямами   видатків.  Пріоритетним  напрямом  у  видатках визначено соціальний захист населення, необхідність першочергового забезпечення   видатків,   пов'язаних   із  заробітною  платою  та витратами, без яких практично неможливо обійтися - це медикаменти, перев'язувальні  засоби,  харчування  та  інше,  а також підтримка паливно-енергетичного     та     агропромислового      комплексів, обслуговування внутрішнього і зовнішнього державних боргів.

 

     Щодо процесу  формування  місцевих  бюджетів.  Раді Міністрів Автономної    Республіки    Крим,    обласним,    Київській     та Севастопольській  міським  державним адміністраціям своєчасно було доведено орієнтири стосовно обсягів доходів і видатків,  які  вони можуть використовувати за основу при розробці місцевих бюджетів на 1999 рік.

 

     Зустрічні пропозиції  і  зауваження  з  місць   частково,   з урахуванням   реальних   фінансових   можливостей   держави,  були враховані  в  показниках,  які  включені  до  розрахунків  проекту бюджету на 1999 рік.

 

     Однак на сьогодні,  за оцінками Міністерства фінансів,  обсяг видатків місцевих  бюджетів  наступного  року  може  становити  10 мільярдів гривень, що на 1,2 мільярда гривень менше, ніж враховано у розрахунках поточного року.

 

     Шановні народні депутати! Розвиток подій на фінансових ринках України  та  інших  країн в останній час свідчить про необхідність коригування   попередньо   прогнозованих   ключових    економічних параметрів  (валютний  курс,  рівень інфляції,  обсяги реального і номінального валового внутрішнього продукту,  обсяги прибутку  від амортизації  тощо) як до кінця поточного року,  так і на 1999 рік. Кабінет Міністрів України разом із Національним банком  затвердили антикризові заходи щодо фінансової стабілізації. З метою зменшення тиску на  видаткову  частину  державного  бюджету  та  пом'якшення впливу  кризових  явищ  на  економіку  України проведено конверсію більшості  існуючого  портфелю  облігацій  внутрішньої   державної позики   для   продовження  терміну  їх  обігу,  розробивши  різні механізми  для  трьох  категорій   власників   ОВДП:   резидентів, нерезидентів та Нацбанку України.  Але конверсія ще триває, тож її остаточний вплив на видаткову частину бюджету ми зможемо оцінити в найближчі 10 днів.

 

     Зараз Мінекономіки  за  участю  Нацбанку та Мінфіну проводить роботу    з     уточнення     показників,     які     об'єктивніше характеризуватимуть  економічну  і соціальну ситуацію на наступний рік.  За попередніми  підрахунками  обсяг  ВВП  на  наступний  рік прогнозується  номінально,  тобто  в  порівняльних  зрівняннях,  у розмірі 117 мільярдів гривень з  реальним  зростанням  його  на  1 відсоток.  Середньорічний  індекс споживчих цін оцінюється у 116,8 відсотка, тобто приріст споживчих цін - 16,8 відсотка за весь 1999 рік.

 

     Збільшується обсяг    прогнозованого   прибутку   прибуткових підприємств з 10,9 мільярда гривень до 13 (мінімум) - 14 мільярдів гривень,  що потребує відповідних змін як у місцевих бюджетах, так і у відношеннях між місцевими і  державним  бюджетом.  Зміни  лише наведених   показників   потребують   значних  переоцінок  обсягів бюджетних надходжень і видатків.

 

     На бюджетні показники вплине  і  зміна  прогнозованого  курсу гривні  до  долару  США,  який  на  попередньому  етапі  брався  у розрахунках 2,29 гривні за 1 долар у середньому за рік.

 

     Виходячи з  наведених  обставин  постає  гостра  необхідність уточнення  практично  всіх  показників як по державному,  так і по місцевих бюджетах.  Навіть за найнапруженішого графіка,  робота  з перерахунку  показників  зведеного  та  державного бюджету не може завершитися раніше 15 жовтня поточного року.

 

     Дозвольте висловити  декілька  зауважень   і   прокоментувати проект  постанови,  підготовлений  деякими  депутатами  -  членами бюджетного  комітету.  Дійсно,  в  поданих   до   Верховної   Ради документах   не   відображено  реальний  прогноз  макроекономічної ситуації в наступному році,  не подано ряд  документів,  що  тісно пов'язані з цим прогнозом. Але керуючись цим, на нашу думку, немає жодних   підстав   відхиляти   проект   Державного   бюджету    як неприйнятний.

 

     Кабінет Міністрів  у  своєму листі до Верховної Ради разом із поданням  власне  проекту  бюджету  звернувся  з  проханням,  і  я підтверджую це прохання,  повернути нам документ на доопрацювання, щоб,  по-перше,  ми мали можливість урахувати всі зауваження,  які були  висловлені,  і,  по-друге,  внести  відповідні  уточнення  у прогнозні балансові розрахунки доходів  і  використання  бюджетних ресурсів.

 

     У пункті   3   ми   пропонуємо   встановити   термін  подання доопрацьованого проекту Державного  бюджету  на  1999  рік  до  15 жовтня,  що  дасть  уряду та Національному банку чіткий орієнтир у роботі  над  визначенням  прогнозних  параметрів  економічного  та соціального  розвитку.  Якщо  цей термін не буде визначено,  то це стане приводом весь час вимагати від уряду подання доопрацьованого проекту бюджету, що лише дестабілізує нормальну роботу. Крім того, виходячи з виконання вимог  регламенту  розгляду  проекту  бюджету подання  його  15  жовтня  дає  можливість  затвердити  бюджет  до середини грудня поточного року.

 

     Що стосується пунктів 4 і 5,  то у нас є багато зауважень  до цих пунктів.  Я пропонував би їх вилучити,  оскільки те,  про що в них ідеться,  не є предметом розгляду проекту постанови,  ці  ідеї повинні  стати  предметом  роботи  над  проектом  бюджету  та бути відображені в ньому, якщо ми знайдемо разом із бюджетним комітетом шлях до розв'язання цих складних і нагальних питань.

 

     Я ще  раз,  шановні народні депутати,  хочу наголосити,  що у зверненні до Верховної Ради з приводу подання проекту  бюджету  на 1999   рік   пропонується  прийняти  рішення  стосовно  подальшого опрацювання проекту Державного бюджету на 1999 рік  з  урахуванням коригування  основних  макропоказників  економічного і соціального розвитку, яке зараз, як вже було сказано, здійснюється.

 

     На завершення,  шановні народні  депутати,  зазначу,  що  від вашого  рішення  сьогодні  залежить  яким  шляхом буде проводитися подальша робота над бюджетом і своєчасність його  затвердження,  а отже, значною мірою і можливості його виконання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я так зрозумів,  як і ви, хто уважно слухав,  що сьогодні нам дійсно  потрібно  підтримати  пропозицію, внесену  Комітетом  з питань бюджету,  відхилити проект бюджету як неприйнятний  і  дати  можливість  Кабінету  Міністрів  разом  (не окремо,  а  разом)  із  Комітетом  Верховної Ради з питань бюджету доопрацювати цей проект,  щоб  внести  на  розгляд  залу  спільний документ,  і  не  для того,  щоб звинувачувати один одного,  а для того,  щоб разом оперативно прийняти проект Закону  про  Державний бюджет не пізніше грудня.

 

     Тому, вважаю,  було  б  правильно  не гаяти часу,  а прийняти проект постанови  в  тій  редакції,  яка  є  і  в  пункті  1  якої передбачено  відхилити проект бюджету як неприйнятний,  повернувши Кабінету Міністрів.  Нехай Кабінет Міністрів ще попрацює  над  цим проектом бюджету. Я думаю, ми зможемо повернутися до цього питання десь не пізніше, як через два робочих тижні (Шум у залі).

 

     Просив би вас,  шановні колеги, підтримати цю пропозицію (Шум у залі). Ми марно витрачаємо час.

 

     Одну хвилинку.  Скільки часу відведемо на запитання міністру? 10 хвилин. Будь ласка, запишіться.

 

     Депутат Шушкевич. За ним - депутат Гусак.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Прошу передать слово депутату Ельяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Партия "Громада". Прибавьте, пожалуйста, 20 секунд в связи с тем,  что Председатель плохо слышит. Уважаемый докладчик!  Вы  прекрасно  понимаете,  что  проект  бюджета - это, согласно Конституции,  инициатива исключительно Кабинета Министров Украины,  и никакой совместной работы, о чем говорит Председатель, согласно Конституции быть не может. Вы прекрасно знаете цену этому проекту.  Скажите,  пожалуйста, что будет с правительством в любой стране после того,  как  оно  дезинформирует  парламент  страны  и подаст проект бюджета,  который заведомо не годится, не может быть принят?  Я прошу вас  как  министра  финансов,  ответственного  за очередной провальный бюджет нашей страны, ответить на эти вопросы.

 

     Спасибо.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Дякую за запитання.  Насамперед я хочу нагадати шановним народним депутатам,  що,  саме враховуючи вимоги багатьох народних  депутатів,  ми  внесли  проект бюджету саме 15 вересня з відповідними коментарями щодо економічної  ситуації,  яка  за  цей період настільки суттєво змінилася і навколо України, і частково в Україні,  що розрахунки,  які були взяті за основу бюджету на 1999 рік,  потребують  суттєвого  перегляду.  I  на  сьогодні ми можемо сказати,  що вони можуть бути  суттєво  переглянуті  і  в  напрямі збільшення  дохідної  частини  бюджету,  і  в  напрямі  збільшення видатків по пріоритетних статтях.

 

     А щодо співпраці,  то  насамперед  я  бачив  цю  співпрацю  в поліпшенні   організації  роботи  між  комітетом  і  Міністерством фінансів.  Ніколи Міністерство фінансів не  буде  з  себе  знімати відповідальності або обсягів роботи, яку має провести Міністерство фінансів чи Кабінет Міністрів, готуючи розрахунки для бюджету.

 

     Що стосується   міжнародної   практики,   то   існує   безліч прикладів,  коли  поточний бюджет чи проект бюджету за ініціативою уряду повертався йому на доопрацювання. Це нормальне явище.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак. За ним - депутат Вітренко.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Шановний Iгоре Олександровичу, у мене два запитання.

 

     Перше. У вересні ситуація в Україні динамічно погіршується і, очевидно,  буде погіршуватись і далі.  Я хотів би дізнатися,  якою буде ваша доповідь через два тижні, 15 жовтня, тобто які показники будуть  закладатися в бюджет.  I чи не доведеться знову переносити розгляд цього питання вже на 15 листопада чи на грудень?

 

     I друге  запитання.  Місцеві  бюджети,  про  які   ви   зараз розповідали,   зокрема  щодо  Полтави,  будуть  у  значно  гіршому становищі в наступному році,  ніж у цьому.  Що ви можете сказати з цього приводу?

 

     Дякую за увагу.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Стосовно  першого запитання.  Грунтовний аналіз розвитку подій у вересні дає нам можливість говорити  про  те,  що комплекс антикризових заходів, який був розроблений урядом разом з Національним банком,  дав змогу  суттєво  пригальмувати  зовнішній тиск  на гривню,  стримати зростання грошової маси,  і таким чином уникнути обвального падіння курсу і обвального підвищення цін.  На сьогодні ми вважаємо,  що ті тенденції,  які вже сформувалися,  не будуть  розвиватися  більш  високими  темпами.  За  умови   вжиття жорстких  заходів  як у бюджетній,  так і в монетарній сферах,  ми можемо реально спрогнозувати,  що інфляція на наступний рік буде в межах 16-17 відсотків річних.  Це дає нам змогу обрахувати валовий продукт,  інші відповідні показники  і  вийти  на  дещо  збільшені доходи по зведеному бюджету.

 

     Крім того, я прошу також звернути увагу, що до Верховної Ради вже давно надійшли  три  важливі  законопроекти,  які  в  разі  їх прийняття  можуть  дати  приблизно 1,5 мільярда гривень доходів до державного і місцевих бюджетів уже в наступному році.  Iдеться про проекти законів про податок на нерухомість,  про місцеві податки і збори та про податок на доходи фізичних осіб.

 

     Усі ці фактори дають нам можливість дещо  краще  збалансувати бюджет на наступний рік. Хоча очевидно, що з точки зору внутрішніх і зовнішніх запозичень ми будемо наступного року в більш  жорстких умовах. I профінансувати дефіцит бюджету більш як на 600 мільйонів гривень, на нашу думку, ми будемо не в змозі.

 

     Що стосується місцевих бюджетів.  Загальна  зведена  сума  на наступний рік трохи менша,  приблизно на 8 відсотків,  ніж у цьому році.  Хоча за  рахунок  більш  чіткого  розмежування  повноважень державного і місцевих бюджетів,  що записано, до речі, у пунктах 4 і 5 постанови,  яку ви зараз розглядаєте,  ми зможемо,  я  вважаю, краще  збалансувати саме відношення місцевих і державних бюджетів. У мене щодо цього є свої коментарі,  але я не буду  зараз  про  це говорити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Шепа.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України, соціалістична опозиція. Шановний Олександре Миколайовичу, ми  повністю  підтримуємо  вашу  пропозицію.  Не треба зараз гаяти часу,  давайте  голосувати  про  неприйнятність  такого   варіанта бюджету,  бо  він  абсолютно  не  відповідає ані Конституції,  ані ситуації,  яка на сьогодні реально склалася в  Україні  і  яка  за такого керування економікою буде погіршуватися з кожним днем.

 

     Проте я   хочу   нагадати,   що   1   вересня  Верховна  Рада проголосувала за пропозиції  фракції  Прогресивної  соціалістичної партії,  щоб до розгляду бюджету були розглянуті і прийняті:  нові рівні  вартісної  величини  межі  малозабезпеченості,  мінімальних заробітної  плати  та  пенсій  і  їх відповідна індексація,  Закон України про оплату праці  в  повному  обсязі,  Закон  України  про пенсійне забезпечення;  затверджені концепції Податкового кодексу, основних   макроекономічних    показників    соціальноекономічного розвитку  України  на  1999  рік  і розглянута програма діяльності уряду України на 1999 рік.  Усі проекти законів  -  і  про  оплату праці, і про межу малозабезпеченості, і проект Податкового кодексу наша фракція подала.

 

     Я не знаю,  чому затримує розгляд проекту Закону про пенсійне забезпечення Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (голова Луценко),  але уряд повинен  спочатку  доповісти  нам  про основні макроекономічні показники і про програму діяльності уряду. Без цих документів розглядати проект  бюджету  неприпустимо.  Наша фракція на цьому наполягає.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Шепа   від   Руху.  За  ним  -  депутат  Синенко  від Комуністичної партії.

 

     ШЕПА В.В.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Шановний    Ігоре Олександровичу! У мене до вас такі запитання.

 

     Чи продовжує    Міністерство   фінансів   України   випускати облігації  внутрішньої  державної  позики?  І  який  процент   цих облігацій закуповує Національний банк України? Це перше.

 

     Друге. Чи вважаєте ви як міністр фінансів України, що це саме той бюджет,  який виведе нашу державу з економічної  і  фінансової кризи?!

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Дякую   за  запитання.  Міністерство  фінансів випускає  нові  облігації  внутрішньої   державної   позики,   які відрізняються від попередніх двома базовими ознаками. По-перше, це більш  дешеві  для  бюджету  облігації.  На  сьогодні  їхня   ціна коливається від 39 до 40 відсотків річних,  і ми сподіваємося,  що за рахунок подальшої стабілізації і зміцнення  фіскальної  позиції уряду,  бюджетно-фіскальної  реформи  нам  вдасться  ці відсотки і надалі контролювати та зберігати тенденцію до зниження.

 

     На сьогодні Національний банк,  відповідно  до  домовленості, якої   досяг   уряд  з  Національним  банком,  викуповує  ту  суму облігацій, яка припадає для погашення саме Національним банком. Це робиться  повністю в межах визначення параметрів динаміки грошової маси.  Крім того,  і випуск нових інструментів,  і  обслуговування зобов'язань  перед  Національним  банком  повністю  відбуваються в рамках лімітів,  визначених видатками Державного бюджету  на  1998 рік.

 

     Що стосується  мого  ставлення  до бюджету на 1999 рік,  то я сказав би так.  Ми повинні цей бюджет зробити таким,  щоб  він  не загрожував  фінансовій стабільності курсу національної валюти,  не порушував рівня збалансованості. Ми повинні обов'язково знайти всі можливі  джерела  збільшення  доходів.  Я  вже  називав цифру - 83 мільярди. Це повна потреба у фінансуванні при валовому продукті на рівні приблизно 116-120 мільярдів гривень. Ми прекрасно розуміємо, що це нереальні цифри.  Значить,  нам  треба  знайти,  як  кажуть, соломонове рішення між бажаним і реально можливим.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  якщо  баланси  по  галузях  і  всіх формах власності зведете,  обрахуєте рух коштів усередині й за кордон, то ми  внутрішній  валовий  продукт  наберемо  на 150-160 мільярдів і наповнимо бюджет. Але треба над цим попрацювати серйозно.

 

     Депутат Синенко, і на цьому завершуємо.

 

     СИНЕНКО С.І.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово Івану Сергійовичу Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Світлано Іванівно, дякую полтавчанам. Фракція соціалістів і селян.  Полтавська область (от мої  колеги  передали мені  слово),  як  відомо,  дотує  державний  бюджет.  А фінансова ситуація там так само складна,  як і  в  усій  Україні.  Ще  гірша ситуація  (і набагато гірша) в Деражнянському окрузі,  у всіх семи районах Хмельницької області.  У мене до пана міністра  запитання: для чого взагалі подавався цей проект,  який явно з самого початку тягнув на неприйнятність?  Просто для того, щоб терміни витримати, так би мовити, формально? То цього не треба було робити.

 

     І потім,  коли  ви  вже  візьмете за основу реальні показники внутрішнього валового продукту,  а не ті потьомкінські  села,  які будувалися  досі?  Тому  що  за  туманом  цифр нібито є збільшення виробництва,  а коли по суті глянути, - то насправді спад. Поки не буде виробництва - не буде наповнення звичайної грошової маси.

 

     І коли   вже   закінчите   секвеструвати  видаткову  частину, особливо соціальні програми? Скільки ж можна скорочувати? Це треба врахувати в бюджеті.

 

     Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що  стосується видатків на соціальну сферу,  то арифметичне порівняння бюджетів на 1998 і 1999 роки  свідчить  про відносне  скорочення  видатків  як  на  освіту,  так  і на охорону здоров'я.  Але я знову повертаюся до своїх пропозицій,  про які  я вже   говорив.   Нам   терміново   треба   прийняти  рішення  щодо законодавчих   актів,   які   дадуть   нам   можливість   отримати мільярд-півтора,   а   то  й  більше  коштів,  які  можна  було  б розподілити на ці видатки.

 

     Вчора я зустрічався з чорнобильцями. Ми домовилися принципово про   рівень   фінансування,  але  треба  забезпечити  цей  рівень реальними доходами і закріпити відповідну частину доходів  за  цим фондом на 1999 рік.  Таке рішення,  я впевнений, ми можемо знайти, але тільки тоді, коли будемо працювати разом.

 

     Дякую за увагу.  Я знову прошу вас зважити на те,  що рішення про  неприйнятність  законопроекту,  на  мою думку,  не відповідає реальній ситуації з бюджетом.  Бюджет був реальним тоді,  коли він складався.  Нині  ситуація змінилася,  і ми просимо повернути його нам на доопрацювання.  Тоді  ми  зможемо  врахувати  зауваження  і виправити недоліки, про які йдеться в проекті постанови.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Відповідно до статті 3.5.3 Регламенту,  коли вноситься    пропозиція    про    неприйнятність,     співдоповідь необов'язкова.  Тому давайте визначимося: потрібно нам гаяти на це час чи, може, зразу проголосуємо про неприйнятність і направимо на доопрацювання.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про неприйнятність даного проекту бюджету, внесеного Кабінетом Міністрів. Будь ласка.

 

     "За" - 149.

 

     Рішення прийнято. Спасибі (Шум у залі).

 

     ----------

 

     Слухається проект Закону України про зміни до Закону  України про бюджетну систему України.

 

     Будь ласка, Юліє Володимирівно (Шум у залі).

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань бюджету (виборчий округ 99, Кіровоградська область). Партия "Громада".  Я  хочу  сейчас  известить  население страны,  которое сейчас слушает радио,  и всех народных депутатов,  что в  повестке дня  на  сегодня  стоял  мой  содоклад  о проекте Государственного бюджета на 1999 год.  Дело в том,  что проект бюджета на 1999  год заслуживает  особо  пристального  внимания,  потому что в нем дана действительно реальная программа действий  правительства  на  1999 год.  И  я  настаиваю,  чтобы поставили вопрос на голосование и не снимали мой содоклад с повестки дня.  Я считаю,  что  сегодня  это просто  преступно  по отношению к бюджетному процессу и к стране в целом,  так как и люди,  и народные депутаты должны  знать,  какой проект  подан,  какие  он  содержит  показатели,  и что мы сегодня собираемся в рамках бюджета на 1999 год сделать со своей страной.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я вам зачитаю той пункт  Регламенту, на  який  я  посилався.  Я  розумію,  що  не  у  всіх  під рукою є Регламент.  Частина  перша  статті  3.5.3:  "Розгляд  і  прийняття рішення  про неприйнятність щодо преюдиціального чи відкладального питання  здійснюються  відразу  після  їх  внесення;   обговорення проводиться  за  скороченою  процедурою (ст.  3.4.2).  З'ясування, обговорення і прийняття рішення з цих питань передують голосуванню щодо тексту,  до якого їх внесено".  Що ми порушили, скажіть, будь ласка?  (Шум у залі).  Я ще раз кажу,  можна  лише  за  скороченою процедурою  по  доповіді  міністра:  два  -  за,  два  - проти,  а співдоповідь не заслуховується.  Ми так і зробили. Якщо є бажання, можна  надати слово для виступів два - за,  два - проти,  але ж ми вже проголосували однією третиною голосів і  прийняли  рішення.  Я вважаю, що не треба гаяти часу. Ми прийняли виважене рішення.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Благодаря  предложению Александра Николаевича Ткаченко  и  Наталии  Михайловны  Витренко   вся   страна   лишена возможности послушать...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Ми слухаємо  проект  Закону  про  зміни до Закону України про бюджетну систему.  Будь ласка,  Юліє Володимирівно,  доповідайте з цього питання (Шум у залі).

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я  прошу согласно повестке дня дать мне слово для содоклада.

 

     ГОЛОВА. Хто за те,  щоб надати слово для співдоповіді,  прошу проголосувати.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Это есть в повестке дня.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка.  Це  ми на порушення Регламенту,  тому я прошу визначитися.

 

     "За" - 193.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Будь ласка,  доповідайте з питання,  яке я  оголосив,  -  про зміни до Закону про бюджетну систему України.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Дело в том, что на рассмотрение Верховной Рады внесен  проект  Постановления   о   проекте   Закона   Украины   о Государственном  бюджете  Украины  на 1999 год,  который полностью согласован бюджетным комитетом, но который сейчас не был поставлен на голосование. Если уж меня лишили возможности доложить ситуацию, которая сложилась с проектом бюджета на 1999 год,  я прошу  сейчас вынести   на   обсуждение  проект  постановления  Верховной  Рады, подготовленный  бюджетным  комитетом.  Это  постановление  роздано народным   депутатам,  я  прошу  сейчас  обсудить  этот  вопрос  и поставить на голосование проект постановления.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,   я   ще   раз   нагадую:   ми   вже проголосували про неприйнятність.  Розумієте, коли ви говорите, що комітет не хоче  співпрацювати  з  Кабінетом  Міністрів  з  даного питання, це мене, як і всіх, дивує.

 

     Я прошу, будь ласка, доповідайте по темі, Юліє Володимирівно. Доповідайте,  будь ласка, про зміни до Закону про бюджетну систему України.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Те  две  недели,  которые  бюджетный  комитет работал над  проектом  постановления,  сейчас  не  принимаются  во внимание,  а  проект,  составленный в нарушение Конституции и всех законов Украины просто откладывается в сторону.

 

     ГОЛОВА. З процедури слово має депутат Жовтяк. Будь ласка.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська область).  Шановні колеги!  Шановний Голово!  Хотів би наголосити на тому,  що стаття Регламенту,  яку процитував Олександр Миколайович Ткаченко, зовсім не стосується обговорюваного питання.  У цій  статті  йдеться  про право  меншості  наполягати на додатковому вивченні того чи іншого законопроекту.  Тобто якщо меншість  чисельністю  в  одну  третину наполягає  на  тому,  щоб  наголосити  на дуже важливому,  на їхню думку,  питанні,  наприклад щодо невідповідності  якогось  закону, воно додатково направляється на вивчення.

 

     Сьогодні ж  внесено  проект  постанови,  в якому пропонується відхилити проект бюджету як неприйнятний.  Саме  відхилити,  а  не направити  кудись на додаткове вивчення на два тижні.  Сьогодні це треба зробити.  Тому  необхідно  приступити  до  розгляду  проекту постанови, внесеної бюджетним комітетом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты! Давайте работать  в  соответствии с законодательством,  которое регулирует нашу деятельность в Верховном Совете. Я прошу каждого, у кого есть Регламент, открыть главу 3.5, статью 3.5.1, где написано, что если законопроект,  а проект бюджета как раз и является законопроектом, не   соответствует   ратифицированным  международным  договорам  и соглашениям,  Конституции,  законодательству   Украины,   ставится вопрос   о   его   неприемлемости.  Мы  изучили  проекты  бюджета, постановления, подготовленные бюджетным комитетом, и согласны, что проект  бюджета  не  готов,  что он нарушает конституционные права граждан.  И депутаты,  которые проголосовали за  отклонение,  тоже согласны,  что  проект  бюджета  не  готов,  не такой бюджет нужен государству.  Следовательно,  наступает действие следующей статьи. Этот  бюджет  направляется  в  комитет,  и  вы  обязаны  вместе  с Кабинетом Министром разработать  проект  такого  бюджета,  который будет   соответствовать   и   Конституции,   и   законам  Украины. Пожалуйста, работайте. Зачем тратить драгоценнейшее время?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Вияснили і уточнили.  Будь ласка, Юліє Володимирівно, доповідайте по суті питання.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Вашему  вниманию  сегодня  представлен проект Закона Украины об изменениях к Закону Украины о бюджетной  системе Украины.  Это  очень  короткое  дополнение  к действующему закону, которое вызвано необходимостью сделать бюджет детальным и  гласным документом.  Проект закона вам роздан,  и он предусматривает,  что проект бюджета на 1999 год,  который будет готовить правительство, должен  не  только  содержать  контрольные цифры расходов,  но эти цифры должны  быть  разделены  на  12  месяцев.  Это  должно  быть предусмотрено уже в проекте Государственного бюджета на 1999 год.

 

     Дело в том, что опыт выполнения бюджетов прошлых лет показал, что правительство в рамках утвержденных в бюджете цифр  в  течение года  как  угодно  выделяет средства.  И всегда социальные расходы финансируются в последнюю очередь и только тогда,  когда Верховная Рада  пред являет  требование к Кабинету Министров.  В то же время траты, которые связаны с содержанием государственного аппарата, со всевозможными   целями   и  задачами  действующей  власти,  всегда выполняются в первую очередь,  и ни  в  коем  случае  не  отдается предпочтение   социальным  тратам.  Поэтому  проект  дополнений  к действующему закону содержит требование не только дать контрольные цифры расходов, но и разделить их планомерно на 12 месяцев.

 

     Также в  этом  проекте  закона  предусмотрено  дробление сумм расходных статей. То есть если раньше эта сумма могла определяться в  размере,  например,  200  миллионов  гривень,  то мы предлагаем сделать бюджет более прозрачным,  чтобы каждая статья не превышала 0,005  процента суммы всех расходов.  Бюджет будет более об емным, он  будет  легко  контролируемым   и   действительно   подотчетным Верховной Раде.

 

     Я прошу  поддержать  этот проект закона и сделать так,  чтобы бюджет по-настоящему мог контролироваться и действительно содержал траты на те направления, которые Верховная Рада утвердит.

 

     Спасибо большое.

 

     ГОЛОВА. Запитання будуть? Будь ласка, запишіться.

 

     10 хвилин достатньо? Достатньо.

 

     Депутат Круценко. За ним - депутат Черненко. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів України.  Юліє Володимирівно!  Я хотів би почути це від Iгоря Олександровича,  але не зміг йому поставити запитання.  Чому проігноровано бюджетну  резолюцію  і  вимогу  депутатів-аграрників щодо  фінансування  державного  замовлення на сільгосппродукцію на 1999  рік?  Чому  відсутнє   фінансування   сільськогосподарського машинобудування  і  лізингу  техніки?  Чому  вилучені  витрати  на утримання соціальної сфери села?  Чому за 8 місяців поточного року потреби  АПК  профінансовано лише на 31,3 відсотка,  а будівництво перефінансовано в 2 рази?  Хто і як покараний  за  таке  порушення закону,  за  перевитрату  бюджетних коштів?  Тим більше,  що це не будівництво, а безпідставна заміна тротуарів у Києві.

 

     I до вас,  Олександре Миколайовичу,  прохання дати  доручення Рахунковій палаті (а, може, і Генеральній прокуратурі) розібратися з цими перевитратами коштів на сумнівної якості будівельну плитку, якою вимощують вулиці Києва.

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я, безусловно, поддерживаю ваше мнение о том, что  аграрному  комплексу  практически   не   уделяется   никакого внимания.  Более  того,  в  моем  докладе содержались цифры о том, какое внимание должно уделить аграрному сектору государство в 1999 году.

 

     Первое. Даже  те  мизерные  траты,  которые  предвиделись  на сельхозмашиностроение в бюджете на 1998 год, полностью исключены в 1999  году.  Нет  даже  такой статьи расходов.  Я думаю,  что надо приколоть  орден  на  грудь  нашему  рыночному  правительству   за поддержку  фермерства  в  нашей  стране:  всему фермерству Украины выделен в бюджете на 1999 год аж 1 миллион гривень, в то время как на содержание, например, рыбоохранных органов выделено 8 миллионов гривень. Наверное, рыбалка у нас ценится больше, чем фермерство.

 

     Второе. Значительно сокращены  траты  по  всем  направлениям, связанным с аграрным сектором. В 10 раз, например, сокращены траты на  исследования  и  практические  разработки  в  сфере  сельского хозяйства.  Практически  на  30  процентов  снижены  все  траты по сельскому     сектору.     Обнулен      сектор      финансирования социально-культурной сферы села и так далее.

 

     И поэтому я думаю,  учитывая,  что во главе нашего парламента находится всемирно известный аграрий,  то только ради того,  чтобы услышать,  что планируется в бюджете на 1999 год в аграрной сфере, можна  было  бы  предоставить  мне  как  руководителю   бюджетного комитета возможность прочитать содоклад.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Потім - депутат Марченко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий    округ   48,   Донецька   область).   Уважаемая   Юлия Владимировна! У меня ряд коротеньких вопросов к вам.

 

     Первое. Говоря  о  расходных  статьях  бюджета,  хотелось  бы уточнить  позицию  вашего  Комитета  по  вопросам бюджета.  Как вы считаете,  сыграла ли положительную роль система казначейства  или мы просто расплодили еще одну чиновничью рать? И если ваша позиция совпадает  с  моей,  то,  может,   нам   отказаться   от   системы казначейства?

 

     Второе. Что   нам   делать  с  системой,  которая  называется здравоохранение?  Ибо по тому проекту бюджета, который нам сегодня пытались  внести  на  рассмотрение,  мы действительно собственными руками,  если  примем  такой  бюджет,   развалим   здравоохранение окончательно. Потом скажут, что опять Верховная Рада виновата.

 

     Третье. Как нам поступить реально?  Вот я, например, при всем положительном отношении к формированию бюджета не надеюсь уже, что нам  удастся  создать  приемлемый  бюджет,  чтобы  его  можно было назвать  бюджетом.  Ибо   сегодня   доходная   часть   практически формируется  не  просто  за  счет  фискальных  способов  получения средств в  бюджет,  а  за  счет  рэкета  со  стороны  государства, выбивания денег.

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Во-первых,   я  хочу  проинформировать  всех народных депутатов о том,  что доходы от налогов в проекте бюджета на  1999  год  увеличены  в 1,4 раза.  И это при том,  что сегодня практически  умерли  все  производства,  которые  должны   платить налоги.   То  есть  роста  производства  не  намечается,  а  об ем поступлений от налогов предполагается увеличить в  1,4  раза.  Это говорит о том, что правительство планирует усилить налоговый пресс и постарается в очередной раз  свою  несостоятельность  управления народным хозяйством страны возложить на плечи налогоплательщиков.

 

     Во-вторых, хочу  вас  проинформировать  и о том,  что сегодня налоговая администрация разрабатывает проект  бюджетного  кодекса. Именно  налоговая администрация!  Нигде в мире нет такой практики, чтобы налоговая администрация разрабатывала  налоговый  кодекс.  У нас  таможенная  служба разрабатывает таможенный кодекс.  Остается только,  чтобы уголовники разработали уголовный кодекс,  и тогда у нас  будет  все  в порядке.  Так что ожидается усиление налогового пресса.

 

     Относительно здравоохранения.   Наверное,   всем   работникам системы  здравоохранения  и  всем,  кто  надеется  получать услуги здравоохранения,  приятно будет узнать,  что по сравнению  с  1998 годом  в бюджете на 1999 год траты на здравоохранение сокращены на 30 процентов,  а заработная плата работникам сферы здравоохранения

-  на  17,2  процента.  Начиная с 1991 года правительство проводит очень четкую линию на снижение затрат на здравоохранение.  В  1999 году  именно этот показатель - отношение затрат на здравоохранение к общим бюджетным затратам и к ВВП достиг своего пикового минимума и  равен  3,26 процента от ВВП,  что в два раза ниже,  чем во всех развитых европейских странах.

 

     Относительно системы казначейства.  Прежде всего казначейства сегодня  не работают до уровня районов.  На сегодня эта система не создана.  Безусловно,  нужно   создавать   систему   контроля   за использованием  бюджетных  средств,  но  при этом нельзя раздувать административный аппарат,  численность работников которого сегодня и так уже зашкаливает все нормальные нормы.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Яценко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.   Юлия   Владимировна,   мы   поддержим   вносимый   вами законопроект. Однако мы просим вас, чтобы в соответствии с Законом о бюджетной системе комитет,  который вы  возглавляете,  поддержал предложения,   внесенные  Прогрессивной  социалистической  партией Украины,  которые идут  в  русле  требований  Закона  о  бюджетной системе.

 

     Я напомню их. До принятия бюджета необходимо установить новые уровни минимальных заработной платы и пенсии, стоимостную величину черты   малообеспеченности,   отрегулировать  вопросы,  касающиеся пенсионного обеспечения и провести  индексацию  в  соответствии  с инфляцией.  Что  же  получается?  Наша  фракция  внесла конкретные предложения и подготовила документы.  Однако  уже  рассматривается бюджет, а в повестку дня эти вопросы, которые должны быть решены в соответствии с требованиями Закона о бюджетной системе,  как-то не попадают.  Я  прошу поддержки вашего комитета в том,  чтобы мы эти нормы проголосовали до формирования бюджета.

 

     Спасибо.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Я целиком и полностью поддерживаю в этой части предложения фракции прогрессивных социалистов. Больше того, я хочу сказать,  что  именно  эти   требования   содержатся   в   проекте постановления,  который  подготовлен бюджетным комитетом и который искусственно снят с повестки дня Председателем Верховной Рады.  Мы поддерживаем  это и будем поддерживать все ваши предложения в этом направлении.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко, за ним - депутат Сизенко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

  66, Житомирська область).  Дякую.  Фракція Компартії України. Ми вже протягом багатьох років спостерігаємо  деякі  негативні  явища щодо самого бюджету.

 

     Перше. Завжди не виконується дохідна частина бюджету. А це ж, власне  кажучи,  закон,  і  уряд  дозволяє  собі,  посилаючись  на об'єктивні  причини,  систематично  не  виконувати дохідну частину бюджету.

 

     Друге. Уряд  на  власний  розсуд  розпоряджається  видатковою частиною бюджету,  не дотримуючись тих пропорцій,  які закладені в бюджеті.  Одному дає на 100 відсотків, другому - на 60, а декому і взагалі нуль відсотків.

 

     І третє. Президент України останніми своїми указами зруйнував Закон про Державний бюджет України на 1998 рік,  не  маючи  на  це конституційного   права.  Власне  кажучи,  я  за  підтримку  ваших пропозицій,  безумовно,  так. Але чи достатні вони? Чи не вважаєте ви   за   потрібне   закласти   в  цьому  бюджеті  пропорційність, передбачити  відповідальність  за  формування   дохідної   частини бюджету,    врешті-решт,    можливо,    і   реакцію   на   подібні антиконституційні укази Президента,  які зруйнують бюджет?  Він не має  права цього робити,  але ж робить!  А механізму захисту в нас немає.

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  У нас есть Закон о бюджетной системе Украины, где  четко предусмотрена пропорциональность выплат по всем статьям бюджета.  Многие годы  подряд  правительство  откровенно  нарушает закон.  Когда,  например,  дотируют области,  то одним областям за красивые  глаза  выделяют  больше  дотаций,   другим   -   меньше. Защищенные  статьи  не  исполняются,  а исполняются второстепенные статьи, не имеющие ничего общего с жизнью страны.

 

     Устранить это  необходимо.  Существует  закон,  который   это запрещает.  Нужно  просто выполнять законы.  Это касается и указов Президента относительно бюджета,  поскольку  они  идут  вразрез  с Конституцией  Украины.  Можно  ли  заставить выполнять Конституцию Украины?  Ну, конечно, можно. Но есть ли у нас с вами механизмы, с помощью  которых можно заставить Президента выполнять Конституцию? Наверное, их не совсем достаточно.

 

     Еще хочу сказать по поводу пропорций бюджета. Самое страшное, что есть в бюджете на 1999 год,  - это именно его пропорции. У нас сегодня валовый  внутренний  продукт  на  душу  населения  реально составляет  всего  лишь  550  долларов,  в то время как в развитых европейских странах этот показатель  приблизительно  25-42  тисячи долларов.  Это  в  61 раз больше,  чем у нас!  Можем ли мы сегодня говорить о  том,  что  мы  становимся  цивилизованной  европейской страной?

 

     И еще  один  показатель,  который говорит о пропорциях нашего бюджета. Есть такой показатель - обеспечение бюджетными средствами одного  человека  в  стране.  Так  вот,  у  нас  такой  показатель обеспеченности составляет 110 долларов,  а в европейских странах - от  6  до 16 тысяч долларов.  Это в среднем в 100 раз выше,  чем у нас.

 

     И поэтому бюджет наш - это шагреневая  кожа,  которую  каждый пытается натянуть на себя, но при этом именно на то ее оттягивают, на что нет необходимости тратить бюджетные средства.

 

     Вы только вдумайтесь,  в этом  проекте  бюджета  на  покрытие государственных   долгов   (вы   знаете  все  эти  пирамиды  ОВГЗ) предусмотрено на 178 процентов больше средств,  чем было в бюджете на  1998  год.  То  есть  мы  заведомо проедаем все свои бюджетные средства.  И средств,  которые  мы  направляем  на  покрытие  этих государственных  долгов,  которые  неэффективно  были  образованы, тратится на 30 процентов  больше,  чем  на  всю  социальную  сферу страны. Возможно ли это? Конечно, невозможно.

 

     Поэтому пропорции  бюджета  настолько порочны,  что говорить, как сейчас сказал министр финансов,  о доработке  проекта  бюджета просто  аморально.  Нужно  разрабатывать  новый проект,  абсолютно отличный от того, который подан сегодня.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сизенко.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемая   Юлия  Владимировна!  К  нам  обращаются  представители областных администраций,  тех областей, которые являются донорами, в частности и из Запорожской области,  о том,  что бюджет, который планируется на 1999 год, представляет собой катастрофу для местной власти. Речь идет о том, что на местах оставляются налоги, которые тяжело собираются - это прежде всего векселя,  взаимозачеты. А вот то,  что связано с живыми деньгами,  практически все забирается. И поэтому области попадают в положение,  когда они  не  могут  найти достаточного  количества  средств  для  финансирования  социальной сферы, здравоохранения. И прогнозные расчеты, которые они сделали, свидетельствуют  о  сокращении на 49-50 процентов ассигнований как на образование, так и на медицину.

 

     Поэтому я считаю,  что для тех,  кто сегодня наполняет бюджет Украины,  для  таких  областей,  как  Днепропетровская,  Донецкая, Харьковская,  Запорожская,  для города Киева бюджет на 1999 год  - это катастрофа. Что вы думаете по этому поводу?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Во-первых, я хочу проинформировать вас о том, что в проекте бюджета на 1999 год политика  распределения  средств между  государственным  и местными бюджетами осуществлена в рамках старых правил. То есть никто не обратил внимание ни на Конституцию страны,  ни  на Закон о местном самоуправлении,  который так долго проводила Верховная Рада.  Проект бюджета на 1999 год  сформирован по старым методикам,  которые использовались относительно регионов многие годы. И больше того, политика правительства на политическое и  экономическое  уничтожение  регионов  ярка и очевидна в проекте бюджета на 1999 год.  Вдумайтесь в эти  цифры:  в  1998  году  590 миллионов гривень изымалось из местных бюджетов,  а возвращалось в виде дотаций 2,5 миллиарда гривень, в 1999 году планируется из ять из  местных бюджетов 3 миллиарда 59 миллионов гривень (что в 6 раз больше, чем в 1998 году) и возвратить только 1 миллиард (что в 2,2 раза   меньше).   Именно   эта   процедура   из  местных  бюджетов дополнительно изымет почти 4,5 миллиарда гривень  по  сравнению  с 1998 годом.

 

     Я хочу, чтобы мы задумались, какие проекты бюджета предлагает правительство  Верховной  Раде.  Мы  знаем,  что   даже   с   теми финансовыми  средствами,  которые  были запланированы в 1998 году, местные  бюджеты  практически   умирали,   социальная   сфера   не финансировалась.  А  если  еще  дополнительно 4,4 миллиарда в 1999 году  изымут,  то  нам  говорить  о  жизни  регионов   вообще   не приходится.

 

     Поэтому бюджетный   комитет  со  следующей  недели  установил график  приема  представителей  местных  советов  всех  уровней  с проектами  их  бюджетов  на  1999  год.  Мы будем стоять на страже интересов регионов,  и  я  думаю,  что  Верховная  Рада  бюджетный комитет  в этом плане поддержит.  В бюджете на 1999 год мы заложим такой принцип,  чтобы финансировались по остаточному  принципу  не регионы, как это было до сих пор, а центральные органы управления, как это и должно быть.  Не заработала действующая власть  на  свое содержание - извините,  будет жить так, как и учреждения бюджетной сферы.

 

     ГОЛОВА. Враховуючи і Верховну Раду. Спасибі.

 

     Бажаючі взяти участь в обговоренні є?  (Шум у залi).  Чому ви шумите?

 

     Юліє Володимирівно, сідайте, будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Я   хочу  поблагодарить  всех,  кто  задавал вопросы, посколько ваши вопросы позволили мне практически зачитать доклад, который я для вас подготовила. Спасибо большое.

 

     ГОЛОВА. Записалися  для  участі  в обговоренні два депутати - Єльяшкевич і Турчинов. Будь ласка, по 3 хвилини.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Я  выступаю  от   фракции,   по   Регламенту полагается 10 минут.

 

     ГОЛОВА. Виставте 5 хвилин.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Александр Николаевич, вам никто не дал права издеваться над народными депутатами Украины и над Регламентом.

 

     ГОЛОВА. Ви, будь ласка, або по ділу виступайте...

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Я по делу выступаю.

 

     Если вы  хотите  угождать  Президенту,  делайте  это  в   его кабинете.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Депутат Турчинов з місця. Прошу.

 

     Хто кому догоджає, ми ще побачимо, але трошки пізніше.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське  об'єднання "Громада").  Шановні депутати!  Шановний Голово!  Все-таки я не розумію  тієї  неповаги,  з  якою  президія ставиться до народних депутатів.  I я відмовляюся виступати,  доки не дадуть слова моєму колезі по фракції.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Єльяшкевич, виступайте.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Я еще раз повторяю: я выступаю от фракции - 10 минут.

 

     То, что  произошло  сегодня,  -  это  еще одно доказательство неумения исполнительной власти работать в рамках  тех  полномочий, которые даны ей Конституцией Украины. И если исполнительная власть говорит,  что она подала бюджет  по  требованию  депутатов,  а  не потому   что  в  статье  96  Конституции  записано,  что  "Кабинет Министров Украины не позднее 15 сентября каждого года представляет в  Верховную  Раду Украины проект закона о Государственном бюджете Украины на следующий год",  это значит,  что исполнительная власть просто игнорирует бюджет, игнорирует Конституцию. Если 15 сентября правительство подает проект бюджета, в котором планируется, что на конец   1999  года  курс  гривни  по  отношению  к  доллару  будет составлять 2  гривни  29  копеек  за  1  доллар,  то  цена  такому правительству и такому проекту бюджета ясна всем.

 

     Сегодня Александр Николаевич Ткаченко,  нарушая Регламент, не дал возможности выступить  с  содокладом  председателю  бюджетного комитета  и  не  поставил  на  голосование проект соответствующего постановления, подготовленный комитетом по вопросам бюджета.

 

     То, что сегодня  было  сделано  с  подачи  партии  содействия Президенту   Украины,   я   называю  не  более  и  не  менее,  как провокацией,  так  как  в  результате  такого  голосования  проект нереального,  несерьезного, циничного документа будет находиться в Верховной  Раде,  а  не  отправлен  в  Кабинет  Министров.  И,   к сожалению,  Кабинет  Министров  не  сможет  нормально  работать  в соответствии с теми требованиями,  которые были заложены в проекте постановления бюджетного комитета.

 

     Александр Николаевич Ткаченко грубо нарушил Регламент. Это, к сожалению,  не в первый и,  думаю,  не в последний раз. Если мы не обяжем его предоставить слово Тимошенко для доклада,  как это было предусмотрено в повестке дня,  и поставить на  голосование  проект постановления  бюджетного  комитета,  то  ответственность  за срыв бюджетного процесса, и все депутаты должны об этом знать, берет на себя  Верховная  Рада.  Проект  бюджета,  который  должен был быть отправлен  по  назначению  исполнительной   власти,   остается   в Верховной  Раде.  Исполнительная  власть глумится над парламентом, над собственным народом.

 

     25 сентября по своей инициативе и инициативе группы граждан я провел  собрание по инициированию всеукраинского референдума.  Это конституционное право граждан. Несмотря на противодействие власти, пришло  огромное  количество  людей.  Власть  пошла  на то,  чтобы пожарники опечатали зал,  закрыли  райисполком,  где  должно  было проходить  собрание.  Там  провели  дезинфекцию.  Дезинфекцию надо проводить в Администрации Президента,  в исполнительной власти для того,  чтобы те,  кто там занимает кабинеты, не соответствующие их способностям и талантам, ушли оттуда добровольно.

 

     Александр Николаевич,   если   вы   не   предоставите   слово председателю  бюджетного  комитета,  не  поставите  на голосование проект  постановления,  подготовленный   бюджетным   комитетом   и принятый  на заседании комитета единогласно,  то фракция "Громада" оставляет  за  собой   право   адекватно   реагировать   на   ваши неконституционные   действия.   Вы  можете  делать  заявления  как гражданин,  как народный депутат,  то есть частные заявления,  это ваше  право.  Но  только  Верховная Рада,  только парламент вправе принимать решения.  И решение про неприемлемость принимается после обсуждения. Вы такое обсуждение провести не дали. Понятно, что все это было заранее продумано.

 

     Я хотел бы, чтобы Александр Николаевич Ткаченко...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  У  меня  еще  очень  много  времени,  и   не пытайтесь  меня  сбить,  вам  это  не удастся.  Я хотел бы,  чтобы Александр    Николаевич    Ткаченко    все-таки    осознал    свою ответственность и не допускал таких ошибок, как...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Я ще  раз  хочу нагадати і депутату Єльяшкевичу,  і всім,  що парламент - це не трибуна однієї фракції.  Ви  забуваєте  про  це. Голова Верховної Ради не для того обраний,  щоб обслуговувати одну фракцію, а для всіх фракцій без винятку. Розумієте? А якщо так, то ви,  будь ласка,  не звинувачуйте мене,  що я порушую Регламент. Я його не порушив.  Я можу зачитати всі підпункти,  ось переді  мною Регламент.  І коли приймається рішення про неприйнятність,  то цей документ,  яким би він не був,  чи  то  бюджет,  чи  якийсь  інший законопроект,  направляється і в комітет, і в уряд. Це й зроблено. Що ми порушили?  Скажіть,  будь ласка.  Вам побалакати хочеться? Я думаю,  ви марнуєте час. Цінуйте і свій час, і час усіх депутатів. Будь ласка, сідайте на місце.

 

     Слово надається депутату Турчинову. Будь ласка (Шум у залі).

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Фракція "Громада".  Шановні народні  депутати! Бюджетний процес завжди був важким, але, на жаль, бюджет 1999 року може стати бюджетом,  через який Україна не зможе нормально увійти в ХХІ століття.

 

     За Конституцією 15 вересня уряд повинен подати проект бюджету до Верховної Ради. Уряд мав два шляхи.

 

     Перший шлях.  Треба  було  відверто   сказати,   що   Кабінет Міністрів  не в змозі зробити це у відповідний термін,  не здатний прогнозувати й аналізувати ситуацію за таких важких умов,  в  яких опинилася наша країна.

 

     Проте уряд  вибрав другий шлях.  Він пішов на фальсифікацію і дезінформацію Верховної  Ради,  подавши  ці  папірці,  які  назвав проектом Державного бюджету на 1999 рік.  Я назву лише одну цифру. Уряд планував курс 2,29 гривні за 1 долар,  тоді як уже 15 вересня 1 долар коштував близько 3 гривень.  Приклад того, що уряд не може сьогодні адекватно діяти в цих  умовах,  -  це  не  тільки  проект бюджету,  це і пропозиція щодо валютного коридора, який планувався до кінця року не вище 3,5 гривні  за  долар.  Лише  за  три  тижні Україна  вже  пройшла цю межу.  Якщо уряд не здатний спланувати до кінця року,  то я хочу запитати:  шановні колеги,  як  уряд  зможе спланувати весь 1999 рік? І головна проблема, шановні колеги, - це відсутність економічної стратегії дій уряду на наступний рік. Саме ця стратегія має пояснювати,  які будуть макроекономічні показники номінальні  й  реальні  показники  дохідної  і  видаткової  частин бюджету.  Стратегія,  яка використовувалася в 1998 році, стратегія запозичень, отримання нових кредитів вже не зможе працювати в 1999 році, бо ніхто не дасть державі-банкруту нових запозичень.

 

     Щодо проекту,  який  запропонував  уряд  на розгляд Верховної Ради,  можна сказати,  що він  не  цікавий  нам  щодо  номінальних показників, але ж ми можемо аналізувати тенденції як запропоновану урядом програму дій на 1999 рік.  Що це за тенденції?  Це фактично фінансове  нищення  місцевого  самоврядування,  це нищення освіти, нищення  охорони  здоров'я,  всіх  соціальних  програм,  які  є  в державі.   Тобто  це  фактично  завершення  побудови  поліцейської держави.

 

     Шановні колеги! Я дуже просив би вас, незважаючи на порушення Регламенту,  проголосувати  за  проект  постанови,  запропонований бюджетним комітетом.  Я розумію,  що Голова  не  дасть  можливості доповісти  про  цей  проект,  але  ж він вам розданий.  Цей проект постанови дає основні орієнтири бюджетного процесу  на  1999  рік, чітко   захищає   інтереси   насамперед  місцевих  бюджетів.  Така постанова дасть змогу цивілізовано продовжити бюджетний процес.

 

     Що стосується проекту Закону про зміни до Закону про бюджетну систему України,  то це суто технічне питання. Цю пропозицію треба підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  з  місця,   будь   ласка.   І голосуємо.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую.

 

     ГОЛОВА. По суті цього питання.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! На ваш розгляд внесено два принципових питання,  що стосуються правил оформлення  проекту Закону про Державний бюджет на 1999 рік.

 

     Перше питання полягає в тому, щоб на етапі підготовки проекту бюджету уряд подавав проект бюджету не в річному  розрізі,  як  це робилося, а в помісячному.

 

     Друге питання   стосується   рівня   деталізації   в   законі видаткових сум, які треба подати на затвердження Верховної Ради.

 

     Щодо другої пропозиції ми не маємо  заперечень,  це  повністю відповідає нашим технічним можливостям,  і можна зробити,  якщо ви вважаєте,  що  так  треба.  Ми  можемо  робити  навіть  і   більшу деталізацію,  просто  буде  збільшення  обсягу інформації,  яку ми передаватимемо до Верховної Ради.

 

     Якщо ж говорити про щомісячну розбивку планів фінансування по всіх суб'єктах бюджетного процесу на етапі підготовки проекту,  то це, на нашу думку, суттєво загальмує, ускладнить і заплутає процес підготовки бюджету для розгляду в парламенті.

 

     Я хочу  нагадати,  що згідно з теперішньою практикою і чинним законодавством,  після того як Верховною Радою затверджено  бюджет на   рік,   протягом   місяця  Міністерство  фінансів  зобов'язане розробити  помісячні  плани  фінансування,  які   передаються   до казначейства, і ніхто не має права їх змінювати. Власне, помісячна розбивка  є,  вона  й  на  сьогодні  є  в  казначействі,  доступна Рахунковій палаті і Комітету Верховної Ради з питань бюджету.

 

     Якщо ж ми тепер,  на етапі підготовки проекту бюджету, будемо робити помісячну розбивку  асигнувань,  скажімо,  Верховної  Ради, Міністерства внутрішніх справ або іншої бюджетної організації, яка фінансується з державного бюджету,  і паралельно вносити  зміни  в річні обсяги фінансувань, то це надзвичайно ускладнить і практично унеможливить  (тому  що  треба  буде  водночас   проводити   зміни помісячні)  процес  розгляду і підготовки бюджету в парламенті для розгляду в другому і третьому  читаннях.  Кожна  зміна  вимагатиме змін у томах додаткових документів!

 

     Я розумію  турботу  народних депутатів.  Ми можемо домовитися про  таку  процедуру:  помісячний   розпис,   який   розробляється Міністерством  фінансів,  погоджуватиметься  з бюджетним комітетом або з Верховною Радою  через  місяць  після  того,  як  затвердите бюджет. І тоді справді буде контроль, про який говорили депутати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Таким   чином,   шановні   колеги,  є  дві пропозиції.  Ставиться на голосування перша - прийняти  в  першому читанні  проект  Закону  про  зміни до Закону про бюджетну систему України.  А друга пропозиція міністерства,  щоб  не  помісячно,  а залишити так, як було раніше. Прошу голосувати.

 

     "За" - 248.

 

     Прийнято в першому читанні.

 

     Шановні колеги,  але щодо цієї частини,  я зачитаю:  "Правила оформлення   проекту   Закону   про   Державний   бюджет   України затверджуються Верховною Радою України. Видатки Державного бюджету розписуються  в  проекті  закону   помісячно   по   міністерствах, відомствах   та  інших  органах  державної  виконавчої  влади",  - Міністерство фінансів заперечує.  Ідеться про громіздкість  такого проекту,   але   міністерство  готове  щомісячні  чи  щоквартальні показники погоджувати з бюджетним комітетом, чи з Верховною Радою. Давайте визначимося.

 

     Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я  прошу  принять  поправку к закону именно в редакции нашего комитета.  Дело  в  том,  что  помесячное  деление бюджетных   трат   связано   только  лишь  с  соблюдением  условий пропорциональности расходования бюджетных средств.  Мы  не  должны давать  право  правительству  под  столом передергивать эти карты: кому, что и когда платить!

 

     Поэтому я прошу  в  конечном  варианте  поддержать  поправку, которая предложена и внесена нашим комитетом в проекте закона.

 

     Большое спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  проект  закону  в  редакції комітету в цілому.

 

     "За" - 243.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

 

 

 (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.

 

     Слухається питання  про  закони  України про внесення змін до Закону  України  про  порядок   висвітлення   діяльності   органів державної  влади  та  органів  місцевого  самоврядування в Україні засобами масової інформації,  про внесення змін до статті 2 Закону України  про  Національну  раду  України  з  питань  телебачення і радіомовлення та про внесення змін до Декрету  Кабінету  Міністрів України про державний контракт і державне замовлення на 1993 рік з пропозиціями Президента від 13 серпня 1998 року. Доповідає міністр інформації Кулик Зіновій Володимирович. Будь ласка.

 

     КУЛИК З.В.,  міністр інформації України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Законами  України  про внесення змін до Закону України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади  та  органів  місцевого  самоврядування  в Україні засобами масової інформації та про внесення змін до статті 2 Закону про Національну  раду  України  з  питань  телебачення  і радіомовлення  пропонується покласти на Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення виконання державного замовлення на  висвітлення  діяльності  Верховної  Ради  України,  Президента України, Кабінету Міністрів України.

 

     Тим часом виконавцями державного замовлення можуть бути  лише суб'єкти господарської діяльності України всіх форм власності, які виготовляють і поставляють продукцію для державних потреб  (стаття 1  Закону  України  про  поставки продукції для державних потреб). Національна рада з питань телебачення і  радіомовлення  відповідно до  статті  1 Закону України про Національну раду України з питань телебачення  і  радіомовлення  є  конституційним  постійно  діючим позавідомчим  державним  органом,  а  не  суб'єктом  господарської діяльності,  що виробляє та поставляє теле- і радіопродукцію. Саме тому Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не може бути виконавцем державного замовлення.

 

     Що ж стосується завдань Національної ради  України  з  питань телебачення  і радіомовлення щодо державного замовлення,  то таким завданням може бути тільки  розміщення  державного  замовлення  на висвітлення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.

 

     Статтею 1 розділу I  Закону  України  про  внесення  змін  до Закону   України   про   порядок  висвітлення  діяльності  органів державної влади та  органів  місцевого  самоврядування  в  Україні засобами   масової   інформації   визначено,  що  таке  замовлення оформляється, зокрема, розпорядженням Прем'єр-міністра України.

 

     Відповідно до  статті   117   Конституції   України   Кабінет Міністрів   у   межах   своєї   компетенції   видає   постанови  й розпорядження,  які  підписує  Прем'єр-міністр  України.   Видання розпоряджень   Прем'єрміністром,  як  це  пропонується  статтею  1 закону, Конституцією України не передбачено.

 

     Крім того,  статтею 2 розділу I Закону України  про  внесення змін  до  статті  2  Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення фактично пропонується визначити одним   з   основних   завдань   Національної   ради  контроль  за формуванням,  раціональним розміщенням та виконанням "інших видів" державного  замовлення.  Проте  чинним  законодавством  України не передбачено існування видів державного замовлення. У зв'язку з цим не можна погодитись із запропонованим доповненням.

 

     До того ж з огляду на статтю 1 розділу I цього самого закону, якою основні завдання Національної ради  з  питань  телебачення  і радіомовлення   доповнено  завданням  щодо  розміщення  державного замовлення,  треба виключити  з  основних  її  завдань  здійснення контролю за раціональним розміщенням державного замовлення.

 

     Є відповідні   висновки   науково-експертного  управління,  і Комітетом з питань свободи слова та інформації в  новому  варіанті змін  і  доповнень  до перелічених законів практично враховані всі пропозиції Президента,  за винятком однієї,  що стосується  абзацу сьомого статті 2, - про виключення слів "інших видів" як таких, що не  несуть  чітко  визначеного  юридичного  змісту.  "Iнші   види" державного  замовлення  не  передбачені  чинним законодавством про державне замовлення.

 

     Фактично ми дійшли консенсусу з усіх питань, крім питання про виключення слів "інших видів".  Пропоную підтримати запропонований варіант закону про зміни і доповнення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання до  міністра  є?  Будь  ласка,  запишіться. П'ять хвилин.  Ми розглядаємо це питання за скороченою процедурою, як домовилися вчора.

 

     Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую,  Олександре   Миколайовичу.   Шановний Зіновію  Володимировичу!  Iз  вашої  коротенької  інформації,  яка стосується змін  до  Закону  про  порядок  висвітлення  діяльності органів  державної  влади  та  органів  місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації,  ми не почули про затрати.  Я певен,  що депутатів цікавить, скільки ж коштує щоденна трансляція наших засідань.  Як вона фінансується,  ми знаємо.  Але  наскільки вона профінансована на сьогодні? І ваша особиста думка як міністра інформації:  чи доцільна така щоденна трансляція по радіо  на  всю Україну?

 

     Дякую наперед за вашу відповідь.

 

     КУЛИК З.В. Дякую за запитання. Приблизно 2,7 мільйона гривень закладено в  Державному  бюджеті  на  радіовисвітлення  діяльності Верховної  Ради,  включаючи  щоденні  трансляції.  Вартість години трансляції засідання Верховної Ради становить приблизно  1  тисячу 325 гривень.  Я кажу "приблизно",  тому що ціна змінюється залежно від  інфляції.  Це  ціна  за  станом  на  1  вересня  цього  року. Відповідно  за кількістю годин прямих трансляцій визначається сума за місяць і так далі.  Є угода між Національною радіокомпанією  та Управлінням  справами  Верховної  Ради,  яка  виконується  на  100 відсотків. Проблем із оплатою не було. Щомісяця згідно з практикою казначейського  виконання  бюджету  Національна  радіокомпанія дає перелік виконаних робіт. Протягом п'яти банківських діб Управління справами  перераховує  кошти.  До  5  жовтня буде зроблена чергова проплата. Щоб визначити загальну суму, треба перемножити кількість годин пленарних засідань на вартість однієї години.

 

     Що стосується   того,  доцільно  чи  недоцільно  транслювати. Результати соціологічних досліджень різні.  Від 11 до 17 відсотків радіослухачів  у  різних  регіонах заявляють про те,  що їм цікаво слухати ці трансляції.

 

     Разом із тим я вважаю,  що в порядок трансляції треба  внести певні  зміни.  Скажімо,  транслювати  по  радіо розгляд проектів у другому і третьому читаннях,  мабуть, немає сенсу, оскільки не все зрозуміло.  Приклад  -  сьогоднішній  розгляд  питання.  Я називаю статті,  абзаци й так далі,  що для радіослухача в принципі не має ніякого значення. Я не заперечую, що в нас люди розумні, але...

 

     ГОЛОВА. Депутат  Левченко.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Друзюк.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Зиновий Владимирович,  у меня  к  вам  два коротких  вопроса.  Первый.  Сегодня  у  нас  есть государственные средства массовой информации и частные. Какая примерно пропорция в их финансировании?

 

     И второй: может ли быть решен вопрос о депутатском канале?

 

     КУЛИК З.В. Спочатку треба сказати про обсяги. Сьогодні частка державних  електронних  засобів  масової   інформації   на   радіо становить  приблизно  20 відсотків від загального обсягу мовлення, на телебаченні - приблизно 17-18 відсотків.

 

     Що стосується   фінансування,    то    приватні    теле-    і радіокомпанії,    які    становлять    абсолютну   більшість,   не підпорядковані Міністерству інформації та іншим  структурам  і  не підконтрольні їм. Тому про їх фінансування я сказати не можу.

 

     Що стосується    фінансування,   державного   телебачення   і радіомовлення,  то за перше півріччя воно здійснене, за офіційними даними,  на 58 відсотків, з яких 18 відсотків проплачено з бюджету грішми, решта 40 відсотків - за рахунок взаємозаліку.

 

     Щодо відновлення  "Трибуни  депутатських  фракцій".  Як   вам відомо,  сьогодні до керівництва Національної телекомпанії України приходять нові люди,  і в їх компетенції,  очевидно,  буде змінити відповідно  до  рішення  Верховної Ради мережу мовлення.  Вони вже продекларували, що ця програма буде відновлена.

 

     Інші програми,  у  тому  числі  "Парламентський  канал",  уже відновлені.  Та  хотів би вам нагадати,  що з радіо немає проблем, тому що підписана угода,  а з телебаченням є  проблеми,  бо  такої угоди не підписано. Не підписано з різних причин, та це вже окреме питання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Друзюк. За нею - депутат Понеділко.

 

     ДРУЗЮК С.О.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 137,  Одеська область).  Уважаемый  Зиновий  Владимирович!   Вы   сказали,   что результаты    социологических   исследований   свидетельствуют   о необходимости  трансляции  заседаний   Верховной   Рады,   назвали проценты.    Я    хочу    сказать,    что    мои   избиратели   из Белгород-Днестровского,  Саратского  и   Татарбунарского   районов Одесской  области  при  встречах  говорят о том,  что информация о работе  Верховной  Рады  должна  быть  достоверной.  Они   просили передать  вам  также,  что  фильмы  эротической  направленности не только не способствуют гармоническому развитию молодых людей, но и пагубно  влияют  на их психику,  пагубно влияют на наше общество в целом.  Избиратели просили,  чтобы фильмы,  связанные с  насилием, убийствами,   фильмы   западного  производства  как  можно  меньше транслировались по нашим телеканалам.

 

     И второй вопрос касается  освещения  работы  местных  органов самоуправления и выплаты зарплаты журналистам, работающим на радио и в газетах районного масштаба. Прокомментируйте это, пожалуйста.

 

     КУЛИК З.В. Насамперед зауважу, що наводячи дані соціологічних досліджень,  я не казав про необхідність - я казав про інтерес. Це різні речі.

 

     Що стосується об'єктивного висвітлення роботи Верховної Ради. Гадаю,  усі  ви  знаєте,  що  зараз  ми  працюємо  над  створенням телерадіостудії Верховної Ради.  Я думаю,  що з початком її роботи питання  про  об'єктивність висвітлення роботи Верховної Ради буде знято.

 

     Стосовно фільмів   еротичного   спрямування.   Такі    фільми транслюються  по  недержавних  каналах  (Шум  у  залі).  Зачекайте хвилиночку!  УТ-1  -  це  інша  стаття.  Ми  говоримо  про  масову трансляцію.   Так  от  контроль  за  дотриманням  ліцензій,  -  це компетенція   Національної   ради   з   питань    телебачення    і радіомовлення.

 

     Втручання Міністерства  інформації  чи Держтелерадіо в роботу недержавної компанії заборонено законом.  Через те законом повинно бути визначено, хто і як має це робити.

 

     Нещодавно ми  прийняли  рішення,  згідно  з яким 30 відсотків фільмів на будь-якому каналі мають  бути  вітчизняні.  Рішення  ми прийняли,   але  фактично  всі  фільми  вітчизняного  виробництва, продуковані студією Довженка, Одеською, Ялтинською студіями за всі роки їх існування,  можуть заповнити лише 12 відсотків на одному з каналів. Тобто наші наміри не відповідають нашим можливостям.

 

     Що стосується фільмів студій  "Мосфільм",  "Ленфільм"  і  так далі,  то  вони  є власністю Держфільмофонду Росії.  На сьогодні є право на трансляцію по  телеканалах  України  лише  їх  невеличкої частини, які тут залишилися.

 

     ГОЛОВА. Понеділко Віктор Іванович. Будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  77,   Запорізька область).   Дякую,   Олександре   Миколайовичу.  Шановний  Зіновію Володимировичу!   Проект   закону,   який   зараз   розглядається, передбачає  такі суб'єкти відносин,  як Національна телекомпанія і Національна радіокомпанія.

 

     Останніми указами Президента про створення ДАК "Укртелерадіо" та  постановою Кабінету Міністрів у це поле вводиться зовсім інший суб'єкт.  Як це кореспондується із законом?  Чи не вважаєте ви, що його доцільно відкликати і,  скажемо так, привести у відповідність до нього укази або закон до указів?

 

     І ще  одне  запитання.  З  вашого  виступу  я  зрозумів,   що Національна  рада  з  питань  телебачення і радіомовлення за своїм статусом не є виконавцем держзамовлення.  У нашому варіанті закону передбачено,  що вона не виконує держзамовлення, а розміщує. Чи це одне і те ж - виконавець і той,  хто розміщує,  чи хтось  допустив некоректність, готуючи пояснення Президента.

 

     Дякую.

 

     КУЛИК З.В.  Шановний  Вікторе Івановичу,  дозвольте я почну з другого запитання.  У прийнятому Верховною Радою  варіанті  закону йшлося  про  виконання  держзамовлення,  і  Президент  із  цим  не погодився.  В остаточному варіанті,  який  ми  зараз  розглядаємо, написано "розміщення",  і щодо цього немає жодних зауважень. Отже, ми з вами говоримо про одне й те ж, але в різних документах. Проти останнього   варіанта,   який  передбачає  за  Національною  радою розміщення і контроль, ніхто не заперечує.

 

     Стосовно того,  наскільки  кореспондується   цей   закон   із прийнятими  указами  і  постановами.  Шановні народні депутати,  я хотів би,  щоб ви розрізняли ці  два  документи,  які,  на  перший погляд,  написані  одними  й тими ж словами.  В указі Президента в жодному разі не передбачено ліквідацію Національної  телекомпанії, Національної  радіокомпанії,  обласних  телерадіокомпаній,  студії "Укртелефільм"  і  так  далі.  Тому  закон,   який   ми   сьогодні розглядаємо, цілком кореспондується з указом.

 

     Стосовно постанови,  прийнятої  на виконання цього указу,  то вона значною мірою не  відповідає  ні  чинному  законодавству,  ні указу  Президента,  про  який  ви згадуєте.  Більше того,  маю вам сказати,  що Міністерство інформації до  підготовки  проекту  цієї постанови   не  залучалося,  міністр  інформації  її  не  візував. Наскільки мені відомо,  Прем'єр-міністр дав доручення  переглянути цю постанову,  і я думаю,  вона буде відкликана і в новому вигляді відповідатиме  чинному  законодавству,  цьому  закону,   який   ми розглядаємо, і указу Президента України.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Зіновію Володимировичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається  заступнику міністра економіки Мініну Леоніду Васильовичу.

 

     Поки він іде до трибуни, шановні колеги, я хотів би, щоб ми з вами  привітали наших гостей - представників чілійської делегації, які присутні в цьому залі (Оплески).

 

     Леоніде Васильовичу, будь ласка.

 

     МІНІН Л.В.,  заступник міністра економіки  України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Починаючи з 1993 року,  коли система централізованого планування виробництва й розподілу   матеріально-технічних   ресурсів   поступово  втрачала дієздатність,  в Україні трансформовувались і  функції  державного замовлення,  втрачаючи властивості прямого державного регулятора в матеріальному виробництві і перетворюючись на  засіб  забезпечення потреб у матеріальних ресурсах,  роботах і послугах споживачів, що утримуються за рахунок державного бюджету. Це знайшло відображення в  згаданому  декреті  Кабінету  Міністрів  України 1993 року та в щорічних указах Президента України з цього питання, які виходили в 1994  та  1995  роках.  Об'єктивні зміни в принципових підходах до формування й розміщення державних  замовлень  були  зафіксовані  в Законі  України про поставки продукції для державних потреб,  який був прийнятий у грудні 1995 року і діє до цього часу.

 

     Фактично з моменту прийняття  цього  закону  Декрет  Кабінету Міністрів  України про державний контракт і державне замовлення на 1993 рік втратив свою актуальність  як  такий,  що  мав  обмежений термін.

 

     Згаданим законом  та  порядком формування державних замовлень на  поставку  продукції   для   державних   потреб,   затвердженим постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 29 лютого 1996 року, дано тлумачення ключових понять та визначено  умови  формування  й розміщення державного замовлення.

 

     Отже, за   нормами  чинного  законодавства  Національна  рада України  з  питань  телебачення  і  радіомовлення  може  виступати замовником  на  висвітлення  діяльності органів державної влади та розміщувати це замовлення на конкурсних засадах на каналах теле- і радіоорганізацій.

 

     З огляду  на  те  що  прийняті  в  1997-1998  роках постанови Кабінету  Міністрів  України   у   сфері   здійснення   закупівель продукції,  виконання робіт та надання послуг для державних потреб є  достатньою  нормативноправовою  базою  з  питань  закупівельної діяльності,  приймати  закон про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів про державний контракт і державне замовлення на 1993 рік є недоцільним.

 

     ГОЛОВА. До Леоніда Васильовича є запитання?  Немає.  Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Слово надається секретарю Комітету з питань свободи слова  та інформації Шевченку Віталію Федоровичу для співдоповіді.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати України! Iдеться про законодавчо проведені нами  в останній день першої сесії Верховної Ради України зміни до двох законів (про порядок висвітлення діяльності органів державної влади  та  органів  місцевого  самоврядування  в  Україні засобами масової  інформації  і  про  Національну  раду  України  з  питань телебачення і радіомовлення) та до урядового декрету,  що має силу закону,  - про державний контракт і державне  замовлення  на  1993 рік.

 

     Це нерозривний     пакет,    ухваленням    якого    парламент врегульовував досі нерозв'язану,  а часом  і  конфліктну  проблему висвітлення   діяльності  різних  гілок  влади  у  ЗМІ,  передусім засобами електронних комунікацій.

 

     Розглядаючи пропозиції Президента,  Комітет з питань  свободи слова та інформації виходив з того,  що інформаційна продукція про діяльність влади має стати  предметом  державного  замовлення  для задоволення суспільних потреб.  З цією позицією, по суті, згодився і Президент  України,  висловивши  зауваження  щодо  законодавчого оформлення держзамовлень.

 

     Повірте, ми   в  комітеті  розглянули  пропозиції  Президента уважно й неупереджено.  Ось результат  цього  розгляду.  В  одному випадку ми цілком погодилися з Президентом,  у другому - врахували пропозиції частково і в третьому - залишили норму закону без змін, оскільки  конкретних  зауважень  від Президента не надходило.  Тож Президент оцінюватиме зміни до третього законодавчого акту залежно від того,  наскільки будуть враховані його пропозиції щодо змін до двох попередніх законів.

 

     Пропонуємо повторно розглянути ці зміни в тій  послідовності, в якій вони приймалися.  Розпочати доведеться з найскладнішого,  і якщо ми вийдемо на прийнятне для всіх рішення, то далі приводу для серйозних дебатів у сесійній залі, напевно, не буде.

 

     Спершу про зміни до Закону про порядок висвітлення діяльності органів державної влади  та  органів  місцевого  самоврядування  в Україні засобами масової інформації, які вніс парламент. Президент погодився  з  ними,  за  винятком  визначення  терміна   "державне замовлення".   Верховна   Рада   України  визначила,  що  державне замовлення на висвітлення діяльності органів державної влади -  це замовлення  Національній  раді  України  з  питань  телебачення  і радіомовлення   на   розміщення   нею   на   каналах    теле-    і радіоорганізацій  аудіо-  та  відеоінформаційної  продукції  і так далі. Президент у свою чергу пропонує іншу редакцію: це замовлення не  Національній  раді,  а  національним  теле- і радіокомпанії та іншим теле-  і  радіоорганізаціям  із  забезпеченням  Національною радою цього процесу. Певна різниця, звичайно, є.

 

     Враховуючи пропозицію Президента, комітет запропонував третій варіант - не перший,  не другий, а третій: "державне замовлення на висвітлення  діяльності  органів державної влади - це є замовлення на  висвітлення  діяльності  Верховної  Ради  України,  Президента України,  Кабінету Міністрів України,  розміщення якого забезпечує Національна рада  України  на  каналах  Національної  телекомпанії України,    Національної    радіокомпанії    України    та   інших телерадіоорганізацій   України,   яке   оформляється    відповідно постановами  Верховної  Ради  України,  розпорядженнями Президента України, Кабінету Міністрів України". До цього варіанта схиляється більшість членів Комітету з питань свободи слова та інформації.

 

     Є й інші думки.  Зокрема,  депутати Пухкал і Понеділко внесли письмові пропозиції щодо зауважень Президента, в яких аргументують переваги   першої   редакції   цієї   норми  чіткішим  визначенням обов'язків Національної ради з питань телебачення і  радіомовлення щодо  розміщення держзамовлень на інформаційну продукцію.  Ви мали змогу ознайомитися з цими пропозиціями,  вони  були  розповсюджені серед народних депутатів 17 вересня.

 

     Як автор  цього  закону  я теж схиляюся до того,  що прийняту нами норму слід залишити без змін, подолавши вето Президента в цій частині.  Тим  більше що ми вели мову про теле- і радіоорганізації взагалі,  а  в  редакції  Президента  названо   конкретно   ще   й національні   теле-  та  радіокомпанії,  державні  структури,  які підлягають реорганізації  згідно  із  згаданим  сьогодні  законом. Тобто з'являються якісь не зовсім чіткі нюанси.

 

     Щоправда, у цьому визначенні, сформульованому одним реченням, є ще один спірний  момент:  у  редакції,  яку  ухвалив  парламент, записано,  що  замовлення  оформляється постановами Верховної Ради України,  розпорядженнями  Президента  України,   Прем'єр-міністра України.    Президент    зазначає,    що    видання   розпоряджень Прем'єр-міністром у Конституції України не передбачено, тому треба записати: "розпорядженнями Кабінету Міністрів України".

 

     Формально це так,  якщо не мати на увазі,  що Конституцією не передбачено й того,  що сонце над Україною сходить  вранці,  а  не ввечері.  Згадайте, чиє було розпорядження (якщо це не передбачено Конституцією)  причинити  наш   директорат   у   Палаці   культури "Україна": конкретно Прем'єра чи уряду?

 

     Отже, Прем'єр усе-таки видає розпорядження. До речі, коли ми, депутати Верховної Ради нинішнього скликання, починали працювати в цьому   залі   і  виникла  конфліктна  ситуація,  непорозуміння  з Національною радіокомпанією з приводу прямої трансляції  пленарних засідань,  то  ця  проблема  була  розв'язана  саме розпорядженням Прем'єра,  а не розпорядженням уряду. Навряд чи доцільно, щоб такі малосуттєві  господарські  питання  -  що,  коли і на якому каналі показати - вирішував на своїх засіданнях уряд. Можна було б ввести законодавчу  норму  про те,  що все це вирішується розпорядженнями Прем'єра, бо вони таки є в природі.

 

     Я наголошую,  що  це  окрема  думка  депутатів,  з   якою   я погоджуюся.  Але  комітет більшістю голосів ухвалив третій варіант цього формулювання.

 

     Із зауваженнями Президента щодо змін  до  другого  закону  ми повністю погоджуємося.

 

     І щодо  змін  до  Декрету  Кабінету  Міністрів  про державний контракт і державне замовлення на 1993  рік.  Тут  є  один  нюанс. Шановний   співдоповідач   Леонід   Васильович  Мінін  вважає,  що недоцільно приймати зміни  до  цього  декрету,  оскільки  є  Закон України про поставки продукції для державних потреб.

 

     Справді, такий  закон  є,  але  в  електронній системі чинних нормативних актів по сьогоднішній день значиться  декрет  Кабінету Міністрів,  де,  до  речі,  вперше  було  дано  визначення поняття "державне замовлення".  Оскільки декрет має силу закону (а він діє по сьогодні саме в цій частині),  то,  очевидно, іншого шляху, ніж законодавчим порядком визначити,  що таке державне  замовлення  на інформаційну продукцію, у нас немає.

 

     Це загальні  пояснення від комітету.  Якщо є запитання,  будь ласка.  Потім ми запропонуємо процедуру голосування щодо цих трьох законів, які нами вже ухвалені.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Віталія Федоровича? Я так зрозумів, що запитань немає. Переходимо до процедури голосування.

 

     Про внесення змін до статті 2 закону України... Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Почати,  очевидно,  треба з Закону про порядок висвітлення   діяльності   органів   державної  влади  та  органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

 

     ГОЛОВА. З третього закону.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  За логікою він є першим у цьому  пакеті,  тому комітет і пропонує з нього почати.  Питання найскладніше,  і тут є два підходи.  Більшістю членів комітету ухвалено третій варіант  - не  перший і не запропонований Президентом,  а третій.  І є окрема думка кількох депутатів, її було обгрунтовано, щодо подолання вето Президента в цій частинці.

 

     Чи є потреба зачитувати одну й другу норми?

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,  перед  вами  є  цей  законопроект. Розгорніть його,  будь ласка.  У лівій колонці - редакція,  яку ми прийняли 24 липня, у середній колонці - пропозиції Президента, і в правій колонці - остаточна редакція, яку пропонує комітет.

 

     "Верховна Рада постановляє..." Щодо нової редакції статті 1 є зауваження? Немає.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. У Президента також не було.

 

     ГОЛОВА. Стаття 9. В редакції комітету, так?

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Так. Пропозицій немає. Власне, пропозиція була лише  до  статті  1,  де  дається  визначення  поняття   "державне замовлення".

 

     ГОЛОВА. Стаття 191? Це четверта сторінка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Пропозицій Президента також немає.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування   в   редакції  комітету  з урахуванням тих незначних поправок, які враховані. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Валентина Петрівна не встигла проголосувати.  Будь ласка,  ще раз ставлю на голосування.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Ми маємо дві пропозиції

- від комітету і...

 

     ГОЛОВА. Голосуймо.

 

     "За" - 268.

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Дякую.   Рішення   прийнято,   отже,   потреби голосувати другу пропозицію немає.

 

     Тепер комітет пропонує розглянути послідовно другий ухвалений нами закон, до якого були зауваження Президента. Iдеться про Закон про  внесення змін до статті 2 Закону України про Національну раду України з питань телебачення  і  радіомовлення.  Комітет  врахував пропозиції  Президента  і просить Верховну Раду підтримати їх.  Ці пропозиції у вас на руках.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 255.

 

     Прийнято. Дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Дякую. I, нарешті, третій закон - про внесення змін  до  Декрету  Кабінету  Міністрів  про  державний  контракт і державне замовлення на 1993 рік.  Президент виклав свої міркування щодо  нього,  але у висновках сказав,  що він його повертає,  бо є сенс розглянути його після того,  як ми остаточно визначимося щодо перших двох законів.

 

     Оскільки конкретних  пропозицій  не  надходило,  напевно,  ми маємо  подати  цей  закон  повторно  Президентові  вже   разом   з остаточною  редакцією  двох  попередніх законів і почекати на його реакцію  -  як  увесь  цей  нормативний  масив  буде   сприйматися Президентом  України  в  цілому.  Якщо заперечень немає,  напевне, немає і приводу для голосування.

 

     Єдине: може,  є  сенс  зважити  на  зауваження   Міністерства економіки, що в Законі про поставки продукції для державних потреб також є визначення  поняття  "державне  замовлення"?  Очевидно,  в подальшому  слід буде внести поправку й туди,  але навряд чи варто це робити до того,  як те,  що ми сьогодні схвалили,  не  розгляне Президент України.

 

     Якщо ви  погоджуєтесь із цією позицією,  комітет дякує вам за підтримку і за те, що ми це питання успішно розв'язали.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Віталію Федоровичу!

 

     Леоніде Васильовичу, будь ласка.

 

     МІНІН Л.В.  Уважаемые народные депутаты!  Действительно,  нет необходимости вносить изменения в декрет, который не действует.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Действует!..

 

     МІНІН Л.В.  Фактически  с  принятием Закона о государственных закупках декрет утратил силу.  Тем более что он был принят на один год - 1993-й. Поэтому этот декрет просто не действует, и вносить в него изменения нет смысла.

 

     Если мы хотим отразить особенности госзаказа в информационной системе, то надо вносить изменения в закон о закупках.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я з вами згоден у другій частині і не згоден у першій. Дозвольте від імені комітету дати роз'яснення.

 

     Ще в 1996 році  Верховна  Рада  України  прийняла  закон  про внесення  зміни  саме  до цього декрету Кабінету Міністрів за 1993 рік. Отже, на сьогодні він є чинним актом.

 

     Якщо ж ми вважаємо,  що по суті він уже втратив чинність,  то нам треба просто окремо прийняти відповідне рішення.  Але залишати це питання нерозв'язаним не можна.

 

     Я думаю,  Верховна Рада має піти тим шляхом,  яким  вона  вже пішла.   Доповнюємо  це  визначення,  оскільки  декрет  діє,  а  в подальшому,  справді,  подумаємо про те,  як  відповідну  поправку внести  і  в  той закон,  про який ви сказали,  доповідаючи з цієї трибуни. У цьому комітет із вами цілком згоден.

 

     МІНІН Л.В.  Надо признать декрет недействительным.  И  больше ничего не надо делать, остальное все отрегулировано.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, можна було б справді визнати його недійсним.

 

     МІНІН Л.В.  Он  не  действует.  Мы  же  отменили все декреты, приняв закон.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Є ще кращий спосіб.  Підготувати проект закону про  внесення  змін до Закону про поставки продукції для державних потреб і одначасно в перехідних положеннях зазначити, що у зв'язку з  ухваленням  цього  закону  втрачає чинність декрет за 1993 рік. Таким чином,  ніяких суперечностей і  колізій  не  виникне,  і  ми правильно вийдемо з цього невеличкого правового тупика.

 

     МІНІН Л.В. Александр Николаевич! В настоящее время в Кабинете Министров исходя из требований ГАТТ и мировой практики  разработан проект  нового  закона "про закупівлю товарів,  робіт і послуг для державних потреб",  который фактически отменит тот закон,  который действует в настоящее время.

 

     Поэтому если  уж вносить изменения,  то в этот проект,  чтобы сразу принять.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Думаю, зараз не варто це вирішувати. Ми повинні передати  на  розгляд Президента України ці закони,  і залежно від його реагування на те,  що ми сьогодні ухвалили,  а також зважаючи на вашу інформацію визначатися далі, як нам діяти в цій сфері.

 

     ГОЛОВА. Депутате Білоус, з місця.

 

     Треба частіше   бувати  на  засіданнях,  тоді  знатимете,  як вставляти картку. Ну, не будемо гаяти часу.

 

     Кулик Зіновій Володимирович.

 

     КУЛИК З.В.  Шановні  народні   депутати!   Шановний   Віталій Шевченко  ніби  між  іншим  сказав,  що  розміщувати замовлення на висвітлення  діяльності  Верховної  Ради,   Президента,   Кабінету Міністрів  на  каналах  Національної  телекомпанії  і Національної радіокомпанії не зовсім доцільно,  бо вони підлягають реформуванню згідно із законом.

 

     Я дозволю собі спростувати це. Немає закону, в якому б ішлося про реорганізацію чи ліквідацію цих компаній,  зокрема і в  Законі про   телебачення   і   радіомовлення.   У  системі  національного телебачення  і  радіомовлення  ці  структури  є,  і  ніхто  їх  не ліквідував.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Згідно з указом.

 

     КУЛИК З.В.  В указі Президента, я ще раз повторюю, не йдеться про ліквідацію цих інформаційних структур.  Про це  немає  жодного слова.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Так,  але  існування їх у рамках новоутвореної структури - це вже означає подальшу реорганізацію.  Проте це прямо не стосується документів, які ми сьогодні опрацювали.

 

     Комітет дякує за підтримку.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Отже,  цей  закон направляємо Президенту на розгляд у тій редакції, а два попередні ми проголосували.

 

     ----------

 

     Розглядаються пропозиції  Президента  до  Закону  про  оренду землі.  Доповідає  голова Державного комітету України по земельних ресурсах Новаковський Леонід Якович. Будь ласка.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.,  голова  Державного  комітету  України  по земельних  ресурсах.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Закон  України  про  оренду  землі   приймався Верховною Радою України в трьох читаннях і чотири рази розглядався у зв'язку з пропозиціями Президента України про приведення окремих його норм у відповідність до Конституції України.

 

     Однак норма щодо розпорядження землями державної власності як під час попередніх розглядів,  так і на  пленарному  засіданні  24 липня  1998 року не приведена у відповідність до вимог Конституції України.  Зокрема,  у частині третій статті 5  закону  в  редакції Верховної Ради визначено,  що орендодавцями земельних ділянок,  що перебувають  у  державній  власності,  є  відповідні  ради,  а   у випадках,   визначених   законами  України,  -  районні,  обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації  та  Рада міністрів Автономної Республіки Крим.  За такою редакцією, якщо її не узгодити з нормами Конституції,  органи державної влади  будуть позбавлені  можливості  управляти  об'єктами  державної власності, тобто виконувати свої конституційні функції,  передбачені  статтею 116  Конституції,  а  місцеві  ради  здійснюватимуть  повноваження державних органів.

 

     До 1991  року  надання   та   вилучення   земельних   ділянок провадилося в Україні Кабінетом Міністрів,  виконавчими комітетами районних і обласних рад.  З  15  березня  1991  року  частину  цих повноважень було передано на розгляд рад базового рівня.  Як видно з практики,  при здійсненні державного контролю за використанням і охороною  земель  місцевими  органами  влади,  передусім місцевими радами  базового  рівня,  допускаються  значні  порушення  чинного законодавства.  Так,  протягом  1997 року та першого півріччя 1998 року виявлено 20  тисяч  порушень,  які  були  допущені  місцевими органами  влади  при  вирішенні питань надання земельних ділянок у користування чи передачу їх у власність. З виявлених порушень 99,3 відсотка допущено саме сільськими, селищними та міськими радами.

 

     Численні порушення    чинного    законодавства   допускаються органами місцевого самоврядування в процесі надання земель запасу. Із  783  тисяч земель запасу,  наданих у приміських зонах обласних центрів,  401 тисяча відведена під будівництво  та  обслуговування жилих  будинків.  Котеджі виросли навкруги всіх обласних центрів і великих міст, під будівництво надані найкращі землі.

 

     Багато рад  негативно  ставляться  до  фермерства.  Внаслідок прояву  місництва з боку окремих рад блокується,  зволікається або зовсім не вирішується питання відведення земель для тих  чи  інших державних потреб.  На практиці це виявилося в невирішенні проблеми водопостачання міста Львова,  заблокованої рішенням,  прийнятим на сесії  кількох  рад  Золочівського району,  щодо надання земельних ділянок під артезіанські свердловини.  Не вирішено  також  питання прокладання  каналізаційного  колектора  від  міста  Трускавця  до дрогобицьких очисних споруд через відмову Стебниківської  селищної ради Дрогобицького району відвести ділянку на території ради.

 

     Копитківська сільська рада Здолбунівського району Рівненської області впродовж декількох років не вирішує  питання  про  надання земельної  ділянки  для  відкриття  дослідно-промислового кар'єру. Понад  два  роки  вирішувалося  питання  відведення   земель   під будівництво  нафто-перевалочного  комплексу  термінала  в Одеській області,  незважаючи на те що Верховна Рада прийняла два рішення з цього питання.

 

     Протизаконні рішення  й дії органів місцевого самоврядування, які  повинні  бути  гарантами  дотримання  законності,   обмежують конституційні  права  громадян  та  юридичних осіб,  значною мірою дискредитують державну політику  в  галузі  земельних  відносин  і сприяють зловживанню з боку окремих посадових осіб.

 

     За Конституцією  України  земля  є  об'єктом  права власності українського народу.  Від імені українського народу права власника здійснюють    органи   державної   влади   та   органи   місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Згідно зі статтею 116 Конституції управління об'єктами державної власності покладено на Кабінет Міністрів.  Щодо органів місцевого  самоврядування,  то відповідно до статті 143 Конституції вони управляють майном,  що є в комунальній власності.

 

     Виходячи з цього  цілком  логічною  є  пропозиція  Президента України   про   те,   що   орендодавцями  земельних  ділянок,  які перебувають у державній власності,  є районні, обласні, Київська і Севастопольська  міські  державні  адміністрації,  Рада  Міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах їх повноважень.

 

     Цю пропозицію  підтримує  і  юридичне управління Секретаріату Верховної Ради України.  Однак з його висновком,  що  був  поданий Верховній   Раді   минулого   скликання,  народні  депутати  цього скликання чомусь не ознайомилися.

 

     За прийнятою  Верховною  Радою  редакцією  Кабінет  Міністрів України  взагалі  виключений  з переліку органів,  які можуть бути орендодавцями.

 

     Положення Конституції   України   щодо   управління   землями комунальної  власності  відтворені  в  Законі  України про місцеве самоврядування.  Згідно  з  цим  законом  ради  не  мають  якихось повноважень  щодо управління землями державної власності.  Статтею 33 цього закону чітко визначено,  що виконавчі  органи  сільських, селищних,  міських  рад  вносять  на  розгляд  рад пропозиції щодо вилучення,  викупу,  а також надання під  забудову  та  для  інших потреб  земель,  що перебувають у власності територіальних громад. До  делегованих  цим  органам  повноважень  віднесено   підготовку висновків  щодо  надання  або  вилучення  в  установленому законом порядку земельних  ділянок,  що  проводиться  органами  виконавчої влади   та  органами  місцевого  самоврядування.  Отже,  сільські, селищні й міські ради беруть участь у вирішенні питань надання  та вилучення   земель   державної   власності  шляхом  подання  своїх висновків органам виконавчої влади.

 

     Закон про  місцеве  самоврядування   в   Україні   передбачає делегування  районними  і  обласними  радами  відповідним місцевим державним адміністраціям підготовку питань про вилучення,  викуп і надання земель для містобудівних потреб.  Ці ради згідно з законом можуть   розпоряджатися   лише    землями    спільної    власності територіальних  громад і не мають відношення до управління землями державної власності.

 

     Виходячи з  викладеного  слід   вважати,   що   запропонована Президентом  України  редакція  частини  третьої  статті  5 Закону України про оренду землі цілком базується на Конституції України і не може бути змінена без зміни Конституції України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я  хотів  би сказати таке.  Питання цілком прозоре,  зрозуміле.  Ми його розглядали, як ви пам'ятаєте, на останньому засіданні першої сесії і, так би мовити, підійшли до того рівня домовленості, коли можна було набрати понад 300 голосів для подолання вето.

 

     Я думаю,   не   треба   ставити  під  сумнів,  хто  має  бути орендодавцем - ради чи адміністративні  органи,  яким  передається таке  право.  У  нас більшого багатства,  як люди і земля,  немає. Можливо,  пізніше  будуть  якісь  інші   запаси.   Тому   сьогодні посилатися,  з одного боку,  на Конституцію, а з другого, на ту чи іншу статтю...

 

     Леоніде Яковичу, я розумію ваше становище. Бути між молотом і ковадлом - я розумію.  Ви голова комітету,  розумна людина, доктор наук.  Але ви знаєте,  мабуть, більш ніж хто інший, що закон треба було б залишити в прийнятій редакції, і це було б правильно. І ті, хто сьогодні лобує це питання і примушує вас...  Я розумію,  що ви не  можете  не  виконувати розпоряджень тих,  кому підзвітні.  Але виходячи з державних позицій,  з перспективи того, якою наша земля повинна  бути,  нам  треба  підтримати  пропозицію комітету,  - ту пропозицію, з якою Валентина Петрівна виступала в цьому залі.

 

     Гадаю, ми всі це розуміємо,  і я просив  би  не  гаяти  часу, проголосувати й подолати вето.

 

     Є потреба   обговорювати?   Є.  Запитання?  П'ять  хвилин  на запитання. Запишіться, будь ласка.

 

     Земля - це не тільки  орний  шар,  а  й  надра.  Це  потрібно пам'ятати.

 

     Виставте, будь ласка, п'ять хвилин на запитання.

 

     Депутат Мухін. За ним - депутат Станков.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Социалистическая партия. Прошу передать слово Валентине Семенюк.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій.  Шановний  Леоніде Яковичу,  скажіть,  будь  ласка,  чи  аналізували  ви,  яке  тепер становище із продажем землі і сертифікатів у Донецькій області, де за  один  сертифікат  дають  100  гривень?  Це   перше   запитання загального плану.

 

     Друге. У Європейській хартії про місцеве самоврядування чітко записано про повноваження щодо управління. Це вирішується виключно на сесіях районних,  сільських рад. Чи аналізували ви це положення з огляду на поданий закон і подані зауваження?

 

     І третє запитання.  Скажіть,  будь ласка, як можна посилатися на закон про комунальну власність, якого ще немає?

 

     Дякую.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Шановна Валентино Петрівно, ми аналізували рух сертифікатів не тільки  в  Донецькій  області,  а  й  в  інших областях (це щодо вашого першого запитання).  Я думаю, вам відомо, що Президент України 21 квітня цього року видав  указ  про  захист прав  власників  сертифікатів,  де  вирішується  питання,  яке  ви порушуєте.  Але я не торкнувся його у своїй  інформації,  оскільки воно не стосується оренди землі.

 

     Друге запитання   -  щодо  Європейської  хартії  про  місцеве самоврядування.  Я поділяю вашу думку про  те,  що  в  цій  хартії визначається структура органів,  які вирішують аналогічні питання. Але ми  не  можемо  ігнорувати  норми  Конституції,  яку  прийняла Верховна  Рада.  У  Конституції  чітко  встановлено,  що об'єктами державної власності управляє Кабінет Міністрів.  Ви ж у прийнятому вами  законі  взагалі  виключаєте  Кабінет  Міністрів  з  переліку органів, які можуть навіть в інших випадках вирішувати ці питання.

 

     Олександре Миколайовичу,  незалежно від того,  як  високо  ви оцінили  мою  діяльність,  я  вважаю,  що це неправильна редакція. Навіть якби редакцію довелося змінювати,  ми не  можемо  виключати Кабінет  Міністрів,  оскільки  ці  його  повноваження  передбачено Конституцією.

 

     І ваше третє запитання,  яке стосувалося  практики  роботи  з законами.  Якщо я послався на закон про комунальну власність,  то, справді,  допустив помилку,  оскільки проект цього  закону  тільки готується.  Я мав на увазі,  Валентино Петрівно, Закон про місцеве самоврядування,  в якому визначено компетенцію  органів  місцевого самоврядування,  у  тому  числі  і  з питань,  що стосуються землі (статті 33, 26, 44).

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Станков. За ним - депутат Тищенко.

 

     СТАНКОВ А.К.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передать слово Цушко Василию Петровичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область). Фракция социалистов и селян. Уважаемый Леонид Яковлевич! Сегодня  земля  не  может  продаваться,  но   фактически   продажа осуществляется  с  помощью механизма дарения сертификатов.  У меня вопрос:  что  такое  земельный  сертификат  -  ценная  бумага  или государственная бумага, подтверждающая право селян на землю?

 

     Спасибо.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Шановний пане Цушко! Насамперед я хотів би повідомити вам і всім депутатам, що чинним Земельним кодексом було встановлено  мораторій  на продаж землі протягом шести років з дня її отримання.  Кодекс був прийнятий 13 березня  1992  року.  Отже, той,  хто  одержав  тоді  землю (а 13 березня 1992 року вже минуло шість років), має право на продаж відповідно до чинного Земельного кодексу,  оскільки  мораторій  закінчився,  а змін до кодексу ми з вами ніяк не можемо внести.

 

     Що стосується земельного сертифіката.  Ми  не  вважаємо  його цінним папером.  Це документ,  який засвідчує право громадянина на одержання землі,  тобто документ, який засвідчує право громадянина вимагати належну йому частку колективної власності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемый докладчик!  Понятно стремление  нынешних  руководителей  государства  какимто  образом попытаться   решить  проблему,  которую  поставил  перед  Украиной Международный  валютный  фонд.   Сегодня   уже   практически   все приватизировано,  все,  что можно,  развалили,  продали.  Осталось самое главное богатство - земля.

 

     Понятно, что Президент,  даже в нарушение Конституции,  снова требует (мы уже не раз преодолевали вето именно по этому вопросу), чтобы мы все-таки выполнили его требования,  вернее, не его, а его заморских хозяев.

 

     Не считаете ли вы,  что в данном случае неэтично ссылаться на Конституцию, если ее нарушает в первую очередь Президент? Впрочем, не только в данном случае (я имею в виду все указы).

 

     И еще одно.  Александр Николаевич, я думаю, что мы сегодня не в состоянии будем преодолеть вето, учитывая, сколько депутатов нет в зале.

 

     Спасибо.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Дякую.  Прийняття  Закону про оренду землі ніяким чином не пов'язане з приватизацією землі.

 

     Власник у  процесі  оренди  землі  не  змінюється.  Власником земель,  що є в державній власності, залишається держава. До речі, з цього приводу ми постійно дискутуємо.

 

     Що стосується того,  що Верховна Рада подолала вето. Цього не було.  За всі чотири голосування найбільша кількість голосів,  яку було набрано,  - 255.  А щоб подолати вето,  потрібно не менше 300 голосів.

 

     З приводу  того,  що  Президент  якимось  чином  залежний від іноземних організацій. Наскільки я знаю, в питанні оренди землі не залежний.   Я  співпрацюю  з  міжнародними  організаціями  і  можу сказати,  що жодна з них ніколи не втручалася в наше законодавство про   оренду  землі.  Нам  ніхто  нічого  не  рекомендував.  Земля надається в  оренду  і  в  капіталістичних  країнах  -  у  країнах розвинутих,  і  в  усіх  інших.  І  в нас є оренда.  Єдине - треба законодавчо врегулювати ці права, які в нас ще не врегульовані.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Перед тим як перейти до голосування, я хотів би дещо нагадати і тим,  хто підтримує, і тим, хто якоюсь мірою не розуміє суті питання.

 

     Ми всі є свідками того,  до чого призвело паювання землі, чим воно закінчилось і як трагічно відбилося на нашій економіці.

 

     Запровадження майнових  і земельних сертифікатів - це великий обман.  Сертифікат на трактор, ферму чи приміщення і сертифікат на гектар землі - це різні речі. Прості люди не можуть розібратися. I давайте не звинувачувати когось  чужого.  Ми  маємо  звинувачувати тих,  хто готує такі документи і дає на підпис у вигляді указу,  - тих людей,  які в цьому зацікавлені.  А  зацікавлені  ті,  хто  не працює  на землі.  Їм потрібен ще один карт-бланш,  щоб можна було заробити гроші незаконним шляхом.

 

     Якби ми  сьогодні   винесли   на   референдум   питання   про купівлю-продаж землі (але референдум у сільській місцевості, серед людей,  які працюють на землі, а їх 17,5 мільйона), то я думаю, що мінімум  95  відсотків  цих людей висловилися б проти.  А тим паче визначати,  хто повинен бути власником.  Власником  землі  повинна бути держава і тільки держава. Це визначено Конституцією.

 

     Сьогодні спостерігаємо  такий "повзучий" підхід,  пошук того, як усе-таки дати право розпоряджатися  державним  майном,  яке  не порівнюється ні з яким іншим, - землею.

 

     Тому я  просив би вас,  давайте визначимося.  Сьогодні в залі присутні 355 народних депутатів. Група депутатів внесла пропозицію перенести   голосування   цього   питання  на  завтра  на  ранкове засідання. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 240.

 

     Спасибі. Завтра зранку це питання проголосуємо першим.

 

     ----------

 

     Слухається проект Закону про внесення  змін  і  доповнень  до Закону України про власність (нова редакція).  Доповідає заступник міністра юстиції Єфіменко Леонід Васильович.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд внесено проект Закону про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону України про власність.

 

     Право власності  є  основою  становища людини в суспільстві і тим фундаментом,  на якому  будується  правова  система  будь-якої країни.  Принциповим  для  побудови всіх суспільних відносин є те, яким чином будуть складатися відносини власності. Тому важливими є і шляхи створення принципових засад права власності.

 

     Конституцією проголошено  основні  засади права власності.  В Україні є приватна,  державна  та  комунальна  власність.  Держава забезпечує  захист прав усіх суб'єктів власності і господарювання. Усі суб'єкти власності рівні перед законом.

 

     З прийняттям  Конституції  питання,  пов'язані   з   правовим режимом   власності,   набули   нового   змісту.   Це  і  зумовило необхідність внесення змін і доповнень до  Закону  про  власність. Запропонований  проект  закону  значно  ширший  чинного  закону  і складається з восьми розділів,  які включають 92 статті. У проекті закону визначено правовий режим власності, правові основи набуття, здійснення і припинення права власності, а також його захист.

 

     На відміну від чинного закону,  в проекті дається  визначення змісту  права  власності,  розкриваються  поняття права володіння, користування та розпорядження майном.

 

     За своїм змістом право власності є абсолютним правом особи на майно,  яке  набувається  в  порядку,  визначеному  запропонованим проектом закону та чинними законодавчими актами.  Правом володіння визнається  юридично  забезпечена  можливість фактичного панування власника  над  майном,   не   пов'язана   з   використанням   його властивостей.

 

     Правом користування     визнається    юридично    забезпечена можливість  власника   здобувати   з   належного   майна   корисні властивості.

 

     Правом розпорядження    визнається    юридично    забезпечена можливість визначати долю майна.

 

     Як будь-яке юридичне поняття, право власності має передбачати носія,  певного суб'єкта.  Тільки у зв'язку з тим суб'єктом,  його характеристиками розглядається сутність даного права.

 

     У проекті закону на відміну від  чинного  закону  відмовилися від  поняття  "право  колективної  власності".  Колектив  ніде  не виступає  у  відносинах  власності  як  єдине  ціле,   як   єдиний персоніфікований  суб'єкт  з  єдиною  волею.  Замість  колективу в майнових   взаємовідносинах   виступає   юридична   особа   певної організаційно-правової форми власності.

 

     Як приклад   можна   навести   в   згадуваному  законодавстві колективне підприємство,  яке є одним  із  суб'єктів  так  званого права  колективної  власності.  У  статті  23  чинного  Закону про власність визнається,  що у  власності  колективного  підприємства (зауважте,   що  не  трудового  колективу,  а  саме  підприємства) перебувають вироблена продукція,  одержані доходи,  а також майно, одержане   на   підставах,   не   заборонених  законом.  Немає  ні колективного  присвоєння  (воно  належить  юридичній  особі),   ні можливості  індивідуального присвоєння фізичними особами - членами трудового колективу,  бо останні мають право не на  майно  в  його натуральному  вигляді,  а  лише на одержання певної частки доходів від господарської діяльності підприємства і на одержання грошового еквіваленту  доходу вартості вкладу.  Тому юридичні особи,  у тому числі господарські товариства,  кооперативи,  об'єднання громадян, як суб'єкти права власності є власниками належного їм майна.

 

     Те ж стосується поняття "змішана форма власності".

 

     Штучне створення   змішаних   форм   власності   на  практиці призводить до неможливості  визначення  їхньої  правової  природи. Власність  залежно  від  суб'єктів може бути спільною сумісною або спільною частковою, що і пропонується в проекті.

 

     До розділу "Загальні положення"  проекту  відносяться  статті "Здійснення  права  власності";  "Непорушність  права  власності"; "Тягар  утримання  майна",  а  також  "Ризик  випадкової  загибелі майна".

 

     У наступному  розділі  законопроекту  визначено об'єкти права власності.  Об'єктами права власності  визначаються  речі,  гроші, земля,   інше  майно  (рухоме  і  нерухоме),  а  також  результати інтелектуальної,  творчої діяльності,  щодо  яких  суб'єкти  права власності  здійснюють  правомочності  володіння,  користування  та розпорядження.

 

     На відміну від чинного закону в проекті  розкривається  зміст понять  "майно"  і  "речі".  До  майна  як об'єкта права власності належать:  річ,  сукупність  речей,  майнове   право,   сукупність майнових прав (вимог), борг, сукупність боргів.

 

     Основним об'єктом   права   власності   є   речі  (рухомі  та нерухомі), тобто матеріали природного середовища або предмети, які є  результатом  діяльності людей,  задовольняють їх потреби і щодо яких  вони  здійснюють  правомочності  володіння,  користування  і розпорядження, а також вступають в інші правові відносини.

 

     Далі визначається   поняття   рухомих   та   нерухомих  речей (житлового  будинку,  квартири).  Слід  зазначити,  що  в  чинному законодавстві  не  дається визначення поняття "нерухоме майно".  У проекті пропонується запровадження реєстрації нерухомого майна.

 

     У проекті також  знайшли  відображення  і  норми  щодо  права власності на землю, дається визначення землі як особливого об'єкта права власності.  Земля є  основним  національним  багатством,  що перебуває  під  особливою охороною держави.  Земельна ділянка може перебувати у власності громадян і юридичних осіб, у комунальній та державній власності.

 

     Наступний розділ  -  "Суб"єкти  права власності".  Суб'єктами права  власності  в   Україні   визнаються:   український   народ, громадяни, територіальні громади, юридичні особи та держава.

 

     Відповідно до цього проекту закону суб"єктами права власності можуть  бути  інші  держави,  міжнародні   організації,   іноземні юридичні особи, іноземні громадяни та особи без громадянства.

 

     У проекті   розкрито   механізм  здійснення  права  власності Українського народу.  Від його  імені  права  власника  здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

 

     Регламентовано право   приватної  власності  громадян,  право приватної власності громадян  на  земельну  ділянку,  а  також  на земельну частку (пай), розкрито право приватної власності громадян на житловий будинок,  квартиру.  Так,  зокрема, власник квартири в багатоквартирному  будинку  не  вправі  відчужувати  свою частку в спільній частковій власності на спільне майно житлового будинку, а також учиняти інші дії, що можуть призвести до втрати ним частки у спільній  частковій  власності  окремо  від  права  власності   на квартиру.

 

     Власник житлового  будинку,  квартири  має  право  здавати  в оренду приміщення  для  здійснення  підприємницької  та  іншої  не забороненої  законом  діяльності,  яка не заподіює шкоди мешканцям прилеглих  житлових  будинків,  квартир,  після  переведення   цих приміщень у нежилі в установленому законом порядку.

 

     Заслуговує на увагу і стаття 27 законопроекту,  згідно з якою у власності юридичної особи відповідно  до  мети  та  предмету  її діяльності   може   перебувати   будьяке   майно   виробничого   і невиробничого призначення за винятком  окремих  видів  майна,  яке відповідно  до  закону  не  може  перебувати у власності юридичної особи.

 

     Склад і кількість  майна,  що  може  перебувати  у  власності юридичної  особи,  не  обмежуються,  крім  випадків,  передбачених законом.

 

     Проектом закону   також    визначається    право    власності господарського  товариства,  право  власності  об'єднань громадян, право власності кооперативу.

 

     У проекті містяться положення, які стосуються права державної і  комунальної  власностей.  Комунальна  власність  не  входить до складу  державної  і  є  самостійним  об'єктом  права   власності, управління  якою  здійснює безпосередньо територіальна громада або утворені нею органи.

 

     Шановні депутати!  Що стосується майна,  яке є  державною  чи комунальною  власністю,  то  воно  закріплюється за державними або комунальними  підприємствами  і  установами  відповідно  на  праві повного господарського відання та оперативного управління,  тому в законопроекті  більш  повно  розкрито   правовий   режим   повного господарського відання і оперативного управління.

 

     Зокрема, підприємство  не  має  права відчужувати у власність інших осіб належне йому на праві  повного  господарського  відання нерухоме  майно,  здавати  його  в  оренду,  передавати в заставу, вносити  у  вигляді  внесків  до  статутного  фонду  господарських товариств  без  згоди  на те органу,  уповноваженого управляти цим майном.

 

     Власник має право на одержання відповідно до  закону  частини прибутку   від   використання   майна,   що  перебуває  в  повному господарському віданні.

 

     Що стосується правового режиму майна державної і  комунальної установи  (організації),  то згідно зі статтею 36 проекту установа (організація),  що перебуває на державному чи місцевому бюджеті  і якій   законом  та  установчими  документами  дозволено  займатися господарською діяльністю,  має право розпоряджатися  доходами  від такої діяльності в порядку, установленому законодавством.

 

     Крім того,   власник   майна,   закріпленого   за   установою (організацією),  або уповноважений ним орган  має  право  вилучати майно,   що   використовується   установою  (організацією)  не  за призначенням,  і розпоряджатися ним на свій розсуд. Такий правовий режим  державного  та  комунального майна спрямований на ефективне його використання.

 

     Далі проектом  закону  регулюються  питання,   пов'язані   зі спільною  власністю.  Передбачено,  що  суб'єктами  права спільної часткової власності можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава  в  будьякому  їх поєднанні.  Суб'єктами спільної сумісної власності можуть бути лише громадяни.

 

     У зв'язку з  цим  проектом  чітко  регламентовано  визначення часток  у  праві спільної часткової власності;  порядок володіння, користування та розпорядження  майном,  що  перебуває  у  спільній частковій  власності;  утримання  майна,  що  перебуває у спільній частковій власності;  право учасника спільної часткової  власності розпоряджатися    своєю   часткою   у   спільному   майні;   право привілейованої купівлі  частки  у  спільній  частковій  власності; виділення частки зі спільного майна; звернення стягнення на частку у спільному майні; володіння, користування і розпорядження майном, що  перебуває  у  спільній  сумісній  власності;  поділ майна,  що перебуває у спільній сумісній власності;  право спільної часткової власності    громадян;   право   власності   подружжя;   власність селянського (фермерського) господарства.

 

     На відміну від чинного закону питанню виникнення і припинення права власності в проекті закону присвячено цілий розділ. Зокрема, визначається,  що  право  власності  виникає  внаслідок  створення майна,  одержання  плодів і доходів від цього майна,  використання природних  ресурсів,  придбання  майна  за  угодами  та  на  інших підставах, не заборонених законодавчими актами.

 

     Проектом запропоновано    встановити    відповідальність   за самочинне будівництво,  регламентовано виникнення права  власності на  безгосподарне  майно,  набуття права власності на бездоглядних тварин,  на знахідку та  на  скарб.  Передбачено,  що  особі,  яка виявила  і  здала  скарб  фінансовому  органу,  а також власникові земельної ділянки чи іншого майна,  у якого скарб  було  знайдено, видається  винагорода в розмірі 50 відсотків вартості скарбу,  яка розподіляється між ними рівними частками  (як  відомо,  раніше  це було 25 відсотків суми зданих цінностей).

 

     У проекті закладено такі нові норми,  як відумерлість майна і набувальна давність. Майно вважається відумерлим, якщо особа, якій воно належало на праві власності, померла і в неї за заповітом або за законом  немає  спадкоємців.  Відумерлість  майна  визначається судом.

 

     Поняття набувальної давності розкрито в статті 63 проекту,  у якій визначено,  що фізична чи юридична особа,  яка не є власником майна,  але  добросовісно  набула,  відкрито й безперервно володіє нерухомим майном як своїм власним протягом 15  років  або  рухомим майном як своїм власним протягом 5 років,  набуває права власності на  це  майно,  крім  випадків,  передбачених  Цивільним  кодексом України.

 

     По-іншому підійшли  автори законопроекту до питання одержання громадянином у власність квартири та іншого майна.  На відміну від чинного закону (стаття 15),  де говориться, що лише член житлового чи іншого кооперативу має право на одержання у власність  квартири після повного внесення пайового внеску, в проекті визначається, що особа,  яка має право на частку в пайових внесках,  набуває  права власності на це майно.

 

     Проектом також чітко регламентовано підстави припинення права власності,  тобто випадки,  за яких допускається припинення  права власності всупереч волі власника.  До таких належать:  реквізиція, конфіскація,  націоналізація.  У проекті дано чітке визначення цих понять.

 

     Так, реквізиція здійснюється в разі воєнного чи надзвичайного стану,  стихійного лиха,  епідемії,  епізоотії та  настання  інших визначених  законом надзвичайних обставин.  Тоді майно в інтересах суспільства може бути примусово вилучено у власника в  порядку  та на   умовах,  установлених  законом,  за  умови  попереднього  або наступного повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження об'єктів    права   приватної   власності   з   наступним   повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного  чи надзвичайного стану.

 

     Конфіскація майна здійснюється у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.  Тоді майно може бути безоплатно вилучено  у власника   як  санкція  за  вчинення  правопорушення  виключно  за рішенням суду.

 

     Націоналізація - це звернення у власність держави  майна,  що перебуває   у   власності   фізичних   чи   юридичних  осіб.  Вона здійснюється відповідно  до  закону  з  відшкодуванням  власникові майна   його   вартості  та  інших  завданих  збитків  у  порядку, встановленому   законодавчими    актами.    У    разі    наступної денаціоналізації  колишні власники мають право вимагати повернення зазначеного  майна,  якщо  інше   не   передбачено   законом   про денаціоналізацію.  У  цьому  разі  колишній  власник  зобов'язаний повернути державі виплачену йому в порядку відшкодування  вартість майна, повернення якого в натурі він вимагає.

 

     У проекті   закону   на  відміну  від  чинного  закону  також детальніше розкрито право  інтелектуальної  власності,  перелічено об'єкти   права   інтелектуальної  власності,  визначено  особисті майнові та немайнові права на об'єкти  інтелектуальної  власності, виключні права на об'єкти такої власності,  перехід прав на об'єкт інтелектуальної власності до  інших  осіб,  строк  дії  зазначених прав.

 

     Шановні депутати!  Якщо йдеться про власника, то неприпустимо розглядати його особу відокремлено від можливостей його  правового захисту,  особливо  в  тих  взаємовідносинах,  які  виникають  між власником  і  органами  влади.  Без  надійного  правового  захисту власника його права в державі не здобудуть належного пріоритету, а підприємницька  діяльність  не  одержить  необхідної  підтримки  і правової основи для свого розвитку.

 

     У проекті   посилено  норми  щодо  захисту  права  власності, введено норми  щодо  непорушності  права  власності,  неможливості протиправного  позбавлення такого права,  застосування примусового відчуження об'єктів права власності.

 

     Презумується правомірність   набуття   власності.   Власність вважається  набутою  правомірно,  якщо  інше  не  буде встановлено судом.

 

     Проектом також передбачено  норми  про  порядок  витребування майна  від  добросовісного  набувача;  захист  прав  власника  від порушень,  не пов'язаних із позбавленням  володіння;  захист  прав володільця,   який  не  є  власником;  відповідальність  державних органів за втручання у здійснення власником  його  правомочностей; відповідальність    державних   органів   та   органів   місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників.

 

     Проектом також передбачається порядок судового визнання права власності.  Так,  власник  майна  може вимагати в судовому порядку визнання  за  ним  права  власності,  якщо  воно  оспорюється,  не визнається або заперечується іншими особами...

 

     ГОЛОВА. Леоніде Васильовичу,  вибачте.  Скільки вам хвилин ще треба?

 

     Шановні колеги!  Давайте  дослухаємо   доповідь   і   зробимо перерву. Будь ласка.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.   ...Які   не   перебувають   із   власником  у зобов'язальних відносинах щодо спірного майна.

 

     І наприкінці дозвольте ще раз наголосити,  що право власності є  тим  фундаментом,  на якому будується правова система будь-якої країни.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Доповідь закінчено.  Думаю, що після перерви   о  16  годині  ми  продовжимо  розгляд  даного  питання. Доповідач відповість на запитання,  потім виступить співдоповідач, і ми приймемо рішення. Будь ласка, сідайте.

 

     Слово має  Євген Кирилович Марчук,  керівник фракції,  голова комітету.

 

     МАРЧУК Є.К. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Завтра  набирає  чинності  указ  Президента,  яким  передбачається скорочення з 1 січня 1999 року відрахувань  до  фонду  соціального страхування на 282 мільйони гривень.

 

     Це питання   внесено   до   порядку   денного,  його  розгляд передбачено на 2 жовтня.  Сьогодні вранці,  як  ви  чули,  я  вніс пропозицію,   і  ви  проголосували,  за  що  ми  вам  вдячні,  щоб розглянути це питання сьогодні.

 

     Тому, Олександре  Миколайовичу,  я  просив  би,   щоб   після обговорення  законопроекту,  що  зараз розглядається,  включити до порядку денного це питання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я просив  би  голову  фінансового  комітету Валерія   Борисовича   Альошина...   Не  бачу  його.  Будь  ласка, погоджуйте з ним.  Депутатам слід  роздати  матеріали  і  висновки комітету. Без висновків комітету ми не маємо права вносити питання на розгляд Верховної Ради.  Сьогодні  чи  завтра  комітет  подасть висновки,  тому  якщо  не  сьогодні,  то  завтра  ми розглянемо це питання. Воно в нас є у порядку денному.

 

     Оголошується перерва до 16 години.