Стенограма пленарного засідання

09 вересня 1998

 

                         ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и .  9  в е р е с н я  1998  р о к у .

                         16 г о д и н а .

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   прошу   зайняти   робочі   місця. Запросіть, будь ласка, депутатів до залу.

 

     Я не  розумію такого ставлення до дисципліни...  Я думаю,  що негативний приклад показують  деякі  керівники  фракцій  і  голови комітетів. Прошу зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 286  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,  я просив би дві години вечірнього  засідання відвести  на  розгляд  питання  про  проект  Кримінального кодексу України,  якщо ви не заперечуєте (Шум у залі).  Щоб не  переривати розгляд  питання,  не  переносити  на завтра.  А то вийде так,  що протягом  години  розглядатимемо  одне  питання,   а   на   проект Кримінального  кодексу залишиться година і доведеться його розгляд переносити на завтра.  Я вважаю,  що на вечірньому засіданні можна було  б  розглянути проект Кримінального кодексу,  а завтра зранку почали  б  розгляд  проекту  Закону  про  організацію  гастрольної діяльності в Україні... Заперечуєте?

 

     Слухається проект    Закону   про   організацію   гастрольної діяльності в Україні.

 

     Доповідає міністр  культури  і  мистецтв  України   Остапенко Дмитро Iванович. Будь ласка.

 

     ОСТАПЕНКО Д.I., міністр культури і мистецтв України. Шановний Олександре   Миколайовичу!    Шановні    народні    депутати!    У запропонованому проекті Закону України про організацію гастрольної діяльності в Україні та пояснювальній  записці  до  нього  загалом визначено  ситуацію,  що склалася в цій важливій сфері культурного життя  держави,  характер  проблем,  які  вимагають  законодавчого регулювання.  Тому  зупинюсь лише на кількох принципових питаннях, окремих статтях.

 

     Передусім хотів   би   наголосити   на   важливому   значенні гастрольної   діяльності  у  справі  задоволення  духовних  потреб суспільства, у тому числі молоді, пропаганді досягнень вітчизняної та  світової  культури,  використання  в  повному  обсязі великого потенціалу наших творчих колективів та окремих  митців.  На  жаль, слід  констатувати,  що  протягом  останніх  років  спостерігалися негативні тенденції в гастрольній діяльності.  Вони  зумовлені  не лише  складною  економічною  ситуацією,  в  якій  перебувають наші театрально-концертні  установи,  а  й   значною   мірою   правовою неврегульованістю цієї сфери.

 

     Обмеженість коштів   призвела   до   скорочення  майже  вдвоє кількості гастрольних заходів державних колективів та  виконавців, вкрай   обмежила   культурне   обслуговування   села,   гастрольну діяльність українських театрів та філармоній.

 

     У результаті  мережа  театральноконцертних  колективів,   яка складається   із  100  театрів,  43  концертних  організацій,  139 художніх  колективів,  використовується   неефективно.   Натомість ситуацією,  що  склалася,  повною  мірою  користуються  недержавні структури,  які розгорнули неконтрольовану  комерційну  гастрольну діяльність.  Надане  їм  на  це  статутне право не було нормативно окреслено,  зокрема  чітко  не  встановлено   порядок   реєстрації проведення    заходів    та    звітності.    Для   них   практично неконтрольованим стало ведення квиткового господарства.

 

     Усім зрозуміло,  що театрально-концертні квитки,  - то бланки суворої звітності. Фактично це ті ж гроші, коли вони потрапляють в обіг. У цьому обігу сьогодні нерідко можна побачити квитки, які не відповідають    встановленим   інструкцією   зразкам,   не   мають відповідних реквізитів,  виготовляються поза державним  контролем, що і відкрило необмежені можливості для тіньового бізнесу, різного роду зловживань,  приховування прибутків, несплати податків. А це, як  відомо,  кошти,  яких  так  бракує  для підтримки національних мистецьких колективів.

 

     Ось, наприклад,  квитки комунального підприємства концертного залу "Ювілейний" міста Ялта.  У реквізитах зовсім немає порядкових номерів, виготовлено їх приватним підприємством "Ніколаєнко", тоді як,  за даними Держзнаку України, право друкувати бланки квитків в Україні мають лише чотири друкарні.  Ось цей квиток - це практично грошова купюра у 200 гривень.  Саме такі квитки "гуляють" сьогодні по Україні і  не  контролюються  державою,  а  значить,  кошти  не потрапляють до державного бюджету. Такий стан зумовив необхідність прийняття указу Президента,  розробки законопроекту,  який внесено сьогодні на ваш розгляд.

 

     Хотів би підкреслити,  що йдеться не про введення цензури, не про якесь ліцензування.  Ознайомившись із  висновками  Комітету  з питань  культури  і духовності,  проектом постанови Верховної Ради України,  хотів би наголосити,  що проект закону жодною  мірою  не зазіхає  на  конституційні  права  та свободи,  зокрема на свободу творчості,  не ускладнює міжнародні культурні стосунки та розвиток аматорського  мистецтва.  Він  не суперечить Основам законодавства України про  культуру  та  не  позбавляє  творчих  працівників  та колективи,   підприємства   та   організації   культури  права  на розповсюдження і популяризацію  творів  літератури  та  мистецтва, самостійного  визначення  репертуару  і  програм,  змісту  і  форм гастрольної діяльності.

 

     У проекті не обмежуються права громадян на  вільне  отримання інформації,   права   приймати   іноземні   творчі  колективи  або безперешкодно відправляти українські колективи за кордон.

 

     Законопроект також   не   суперечить   Закону   України   про підприємництво,  оскільки  не  передбачає ліцензування гастрольної діяльності.  Він спрямований  передусім  на  можливість  одержання прозорої інформації у цій сфері,  що дозволить контролювати досить потужні фінансові потоки, які сьогодні обминають державний бюджет, на яких збагачуються всілякого роду ділки шоубізнесу.

 

     У такий спосіб бюджет,  за даними податкових органів, щорічно втрачає до 11 мільйонів гривень тільки прибуткового  податку,  без врахування інших податків та обов'язкових платежів.

 

     Тут використовуються  різноманітні схеми.  Лише один приклад: при  проведенні  гастролей  Філіппа  Кіркорова,  які  відбулися  в Донецьку,  Одесі,  Києві  та Харкові,  з метою ухилення від сплати податків  організаторами  концертів   були   використані   послуги фіктивних фірм, зареєстрованих на підставних осіб або на загублені паспорти. І подібних прикладів чимало.

 

     Тож саме   через   впровадження   гастрольного   посвідчення, передбаченого   у  статті  1  проекту  закону,  через  обов'язкове пред'явлення     органам     державної      податкової      служби театрально-концертних  квитків  і буде створено правовий механізм, який унеможливить подібні явища.

 

     Державна реєстрація також сприятиме захисту  авторських  прав композиторів, письменників, музикантів. Митець залишається вільним у виборі форми і змісту  своєї  творчої  праці  й  не  обмежується додатковими  дозволами чи реєстрацією.  Підкреслюю,  це стосується лише юридичних осіб.

 

     Тож у статті 3 чітко визначено,  що гастрольну  діяльність  в Україні  здійснюють  лише  юридичні  особи  -  резиденти,  а також нерезиденти,  що проводять свою діяльність  на  території  України через  представництва,  зареєстровані  відповідно до законодавства України.  Лише вони матимуть право (та й зобов'язані) на отримання гастрольного посвідчення.

 

     Важливою, на  наш погляд,  є стаття 4,  у якій передбачається своєчасне реагування органів податкової служби на факти  порушення законодавства, тобто визначені шляхи стягнення коштів з порушників закону до бюджетів різних рівнів, а також штрафні санкції.

 

     Ще раз хотів би підкреслити,  що йдеться не про  втручання  в творчу  діяльність  митців.  Ми  переконані,  що закон у разі його прийняття закриє шлюзи  на  шляху  криміногенних  процесів  у  цій сфері,    слугуватиме   справі   підтримки   вітчизняних   творчих працівників: захисту їх авторських прав, забезпеченню доступу всіх верств   населення   до   духовних   надбань,  загалом  реалізації конституційних гарантій у галузі культури.

 

     Шановні народні депутати України! Шановні керівники фракцій і голови   комітетів!  Просимо  розглянути,  підтримати  і  прийняти законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Дмитре   Івановичу.   Є   запитання   до доповідача? Будь ласка, запишіться.

 

     Є пропозиція   відвести   10   хвилин   на  запитання.  Немає заперечень? Немає.

 

     Депутат Грачев. За ним - депутат Шушкевич.

 

     ГРАЧЕВ О.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии. Дмитрий Иванович! Скажите, какова  цель  государственной  регистрации  и  каковы  ограничения выдачи государственных гастрольных  свидетельств?  И  какие  могут быть  причины  для отказа выдачи?  В проекте закона эти вопросы не освещены.

 

     ОСТАПЕНКО Д.І.  Дякую. Мета реєстрації гастрольної діяльності полягає в тому,  щоб була прозорою інформація:  хто і де проводить гастролі і на якій підставі.

 

     Обмеження щодо видачі гастрольних посвідчень  немає  для  тих юридичних  осіб,  які у своїх статутних документах мають це право. Хто не має статутного права на таку діяльність,  той не має  права отримати  гастрольне посвідчення.  Ось це і буде причиною невидачі їм гастрольного посвідчення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шушкевич. За ним - депутат Лавриненко.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Пожалуйста, передайте слово Ельяшкевичу Александру Сергеевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Партия "Громада". Уважаемый докладчик! Все-таки совершенно непонятно, по каким критериям будет выдаваться гастрольное  удостоверение.  В  чем  заключается  функция  органа, который будет осуществлять эту операцию? Скажем, будут учитываться об ективные  или какие-то суб ективные критерии,  то есть нравится или не нравится какая-то фирма.  Или, может быть, при Министерстве культуры    и   искусства   существуют   те   структуры,   которые поддерживаются определенными должностными лицами?

 

     Спасибо.

 

     ОСТАПЕНКО Д.І.  Дякую.  Я  практично  дав  відповідь  на   це запитання,   відповідаючи   на  попереднє.  Критерієм  для  видачі гастрольного посвідчення є статутне право на гастрольну  концертну діяльність.  Тому  ніяких суб'єктивних підходів і ніяких посадових осіб,  зацікавлених у видачі чи невидачі гастрольного  посвідчення немає  і не може бути.  Є статут,  у ньому зафіксоване право на цю діяльність. І це є підставою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лавриненко. За ним - депутат Пилипчук.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово коллеге  по  фракции  Социалистической и Селянской партий Покотило Нине Алексеевне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та  СелПУ).  Дякую,  Миколо  Федоровичу. Фракція Селянської та Соціалістичної партій, Союз жінок-трудівниць "За майбутнє дітей України".  Шановний Дмитре Івановичу!  У  вашій пояснювальній  записці  до  законопроекту  продекларовано,  що від прийняття  цього  закону  прямо  залежить   національна   безпека. Скажіть,  будь ласка,  як ви збираєтеся цього досягти за допомогою саме цього законопроекту?

 

     ОСТАПЕНКО Д.І.  Дякую.   Саме   криміногенні   процеси,   які відбуваються в цій сфері, є загрозою національній безпеці.

 

     Тому ми маємо врегулювати цю діяльність і створити умови, щоб суб'єкти,  які займаються гастрольною  діяльністю,  діяли  лише  в межах   чинного   законодавства.   А   для  цього  треба  володіти достовірною інформацією,  тому організатори гастрольної діяльності повинні      зареєструватися      і     обов'язково     пред'явити театрально-концертні квитки органам податкової  державної  служби, яка  зможе ефективно відслідкувати правильність сплати податків до державного бюджету.

 

     Те, що до державного бюджету не надходять кошти від  податків за  проведені гастролі,  прямо відбивається на фінансуванні галузі культури, тому що бюджет, як ви бачите, не наповнюється.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пилипчук. За ним

- депутат Алексєєв.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  124, Львівська  область).  Шановний  Дмитре  Івановичу!  Скажіть,  будь ласка,  якими  ж  нормативними актами саме сьогодні передбачається гастрольна діяльність в Україні?

 

     ОСТАПЕНКО Д.І.  Гастрольна  діяльність  в  Україні,   я   вже декілька  раз  це повторюю,  обумовлюється статутним правом кожної юридичної особи.

 

     Існує інструкція проведення квиткового господарства.  Але  ця інструкція  комерційними  структурами  не  виконується  в багатьох випадках,  тому і створюються умови для зловживань у  використанні квиткового   господарства   і  у  готівковому  обігу  коштів.  Тож реєстрація як самого заходу,  так  і  квитків  запобігатиме  таким зловживанням.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв. За ним

- депутат Косів.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  172,  Харківська область).  Уважаемый Дмитрий Иванович!  Вы меня извините,  но  мне ваши доводы кажутся не совсем убедительными. Вы пытаетесь из пушки стрелять даже не по воробьям, а по муравьям.

 

     Ну что это за сумма - 11 миллионов?!  Да в  один  Крещатик  в шесть  раз  больше  закопали.  И  не надо по всей Украине шастать, достаточно было выйти на центральную улицу Киева!

 

     У меня такой вопрос. Что это Минкультуры так озабочено сбором налогов?  Скажите,  вы имеете отношение к налоговой администрации? Может быть,  они к вам обращались,  или исходит такая инициатива - помочь налоговой службе?

 

     ОСТАПЕНКО Д.І.  Сплата  податків  передбачена законодавством, тому і  Міністерство  культури  і  мистецтв  теж  стурбоване  цими питаннями як державний орган управління. Ми маємо мережу державних закладів,  ми  здійснюємо  контроль  за  їх  діяльністю,  і   вони сплачують до державного бюджету ці кошти.

 

     Інші ж заклади і установи, на жаль, цього в багатьох випадках не роблять.  І це саме і є  однією  з  причин,  що  ми  стурбовані проблемами сплати податків. Бо ненадходження до державного бюджету є проблемою,  яка пов'язана з фінансуванням,  виплатою  соціальних виплат,  зарплат  і  стипендій студентам і таким іншим.  Отже,  це взаємопов'язано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косів. За ним - депутат Безугла.

 

     КОСІВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань культури  і  духовності  (виборчий округ 116,  Львівська область). Народний рух України.  Шановний Дмитре Івановичу!  Я знаю, є деякі сумніви в окремих депутатів щодо прийняття проекту закону, який ви доповідаєте в першому читанні.  Але ці сумніви виникли тому, що ми хотіли  б  розширити правове поле діяльності цього закону.  У тому варіанті проект,  який ви доповідаєте, стосується тільки стягнення податків. А чи не можна було б, якщо ми вже приймаємо такий закон, розширити його і на художній рівень тих  концертних  програм,  які пропонуються  гастролерами в Україні?  Таким чином це не змінило б загальну концепцію закону,  але розширило б його правову базу. Яка ваша думка з цього приводу?

 

     ОСТАПЕНКО Д.І.  Дякую,  Михайле Васильовичу,  за запитання. Я переконаний, що, прийнявши цей проект закону за основу і в першому читанні,  ми  обов'язково  доопрацювали  б  його,  врахувавши  всі пропозиції,  внесені народними депутатами і комітетом,  знайшли  б шляхи,  щоб  його  наповнити ще деякими аспектами,  які торкаються життя творчих колективів і митців.  Безумовно,  всі  проблеми  цей закон  не може розв'язати.  Але попрацювати над ним є можливість - він для цього відкритий. І я був би вдячний, якби ми це зробили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Безугла. За нею - депутат Попеску.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ,    ПСПУ). Прогрессивная  социалистическая  партия Украины,  социалистическая оппозиция.  Дмитрий Иванович!  Будьте добры, уточните, пожалуйста: до выхода этого указа никто не регулировал цены на билеты и налоги на гастрольную деятельность?

 

     ОСТАПЕНКО Д.І. Податки на доходи, прибутки регулюються чинним законодавством. А досконалішої системи контролю за цими процесами, на жаль,  немає на  сьогодні.  Тому  ми  і  прагнемо  цим  законом створити саме такий механізм для більш жорсткого контролю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Попеску. За ним - Марченко Олексій Андрійович.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (виборчий    округ    204,    Чернівецька    область).     Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

 

     Дякую. Вельмишановний Вікторе Володимировичу,  прошу передати слово нашому колезі Шуфричу Нестору Івановичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ШУФРИЧ Н.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 70,  Закарпатська область).  Фракція Соціалдемократичної партії (об'єднаної).  Шановний доповідачу!  Ви дуже  чітко  підкреслили,  що  право  на  отримання   гастрольного посвідчення  буде  надано  тільки  юридичним  особам.  Сьогодні на ранковому засіданні ми прийняли в першому читанні законопроект, де підтримали таку тезу:  якщо не більш як десять людей займатиметься індивідуальною трудовою діяльністю і матимуть річний обіг  до  250 тисяч гривень з фіксованим податком, то вони мають, на нашу думку, право займатися концертною діяльністю без  отримання  гастрольного посвідчення.    Чи   це   не   суперечить   запропонованому   вами законопроекту?

 

     Дякую.

 

     ОСТАПЕНКО Д.І.  Якщо їх  діяльність  буде  відповідним  чином зареєстрована  і  буде  надано право гастрольної діяльності,  то в такому разі гастрольне посвідчення буде видаватися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко із фракції НДП.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  У статті 2 запропонованого проекту  вводиться термін   "гастрольна   діяльність".   До   гастрольної  діяльності пропонується  віднести  видовищні  заходи,  за   проведення   яких передбачають одержання прибутку або і без такої мети.

 

     Скажіть, будь ласка, для чого це робиться, якщо діяльність ця не  передбачає  прибутків?  Усе  це   стосуватиметься   діяльності державних    народних    колективів    та   колективів   художньої самодіяльності,  які сьогодні тримаються  лише  на  ентузіазмі  їх учасників.

 

     Чи буде   відноситися  до  гастрольної  діяльності,  скажімо, участь   цих   колективів   у   благодійних   святкових   заходах, присвячених,   скажімо,   Дню   незалежності?   Якщо  так,  то  чи передбачаються пільги для них при сплаті  за  державну  реєстрацію цієї  діяльності?  Якщо  ні,  то чи не вплине це на дальший розвал національної культури?

 

     Дякую.

 

     ОСТАПЕНКО Д.І.  Дякую.  Є прибутки,  а є доходи,  з яких  теж сплачують податки.

 

     Стосовно святкових заходів. Звичайно, святкові заходи - то не є комерційний захід. На святкові заходи не реалізуються квитки, і, звичайно,   ніяких  гастрольних  посвідчень  для  цього  не  треба отримувати.

 

     Щодо реєстрації і пільг.  Якщо  буде  прийнято  закон,  а  ми просимо про це,  ми запропонуємо Кабінету Міністрів, як і записано в  статті   1:   "Державна   реєстрація   гастрольної   діяльності проводиться   в   порядку,  що  визначається  Кабінетом  Міністрів України".  Ми подамо на затвердження Кабінету Міністрів  положення про   гастрольне   посвідчення,   яке   буде   узгоджене  з  усіма міністерствами  і  відомствами.  І,   безперечно,   для   народних колективів,  для  академічних колективів,  для камерного мистецтва обов'язково має бути надана  мінімальна  сплата  за  послугу  щодо видачі гастрольного посвідчення.

 

     І взагалі,  видача гастрольного посвідчення не повинна бути і не буде обтяжливою для організаторів гастрольної діяльності. Не це є метою, а інше, про що я говорив вище.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань культури і духовності Танюку Лесю Степановичу.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги! Комітет з питань культури  і  духовності  поділяє ту велику тривогу,  яка спонукала Президента  України  видати  Указ  про   організацію   гастрольної діяльності  в  Україні,  що зумовило внесення відповідного проекту закону,  який ми зараз обговорюємо.  Проблема є,  і в той чи інший спосіб її треба розв'язати.

 

     Це безконтрольність     і     абсолютна     невпорядкованість українського  шоу-бізнесу  з  його   поступовою   криміналізацією, нерегламентованість  українського  менеджерства і брак вітчизняних продюсерів,  відсутність захисту авторських і виконавських прав  і обліку структур,  які виступають в ролі організаторів гастролей. А нині в Україні  тільки  лінивий  не  докладає  до  цього  рук.  І, нарешті,  та неконтрольованість ведення квиткового господарства, з якої почав свій виступ міністр культури і мистецтв. І найголовніше

- відсутність стратегії національних пріоритетів.  Наслідком цього хаосу  стало  масове  обвальне,  тотальне  ухилення   від   сплати податків.  Мистецька  якість і художній рівень - це предмет іншого аналізу.

 

     А між тим це галузь,  яка за умов її  державної  підтримки  і відповідного  контролю могла б стати куркою,  здатною нести золоті яйця не лише до кишені приватного бізнесу чи безпосередньої зірки, а й до кошика державного бюджету.

 

     Наприклад, річний  оборот  музичної  індустрії  1994  року  в Сполучених Штатах Америки  становив  80,4  мільярда  американських доларів.   Ця  індустрія  посідала  п'яте  місце  в  американській економіці.  Звісно,  це можливо лише там,  де держава захищає свій музичний  ринок.  На  американських  хіт-парадах  домінують власне американці,  французів чи італійців туди пустять лише  тоді,  якщо вони   є   власністю  американських  корпорацій.  Понад  10  тисяч радіостанцій США популяризують американську музику,  американських зірок.  Всі інші мають одержати дозвіл на в'їзд,  тобто на роботу, Національної гільдії музикантів,  дуже авторитетної творчої спілки на  зразок  нашої  національної  спілки.  Так  само  і  театральні колективи можуть виїхати на  гастролі  до  США,  одержавши  дозвіл Національної гільдії театру.

 

     Німеччина встановила жорсткий податковий бар'єр для іноземних музикантів.  Аналогічні  заходи  вживає  англійське  і  французьке законодавство.   Останнім   часом   національну  орієнтацію  набув італійський шоу-бізнес.  А в  Україні?  Під  балачки  про  свободу вибору і широту смаків українську естраду захопила, з одного боку, така собі Вірка Сердючка,  яка  сьогодні  є  ніби  образом  нашого вітчизняного  шоу-бізнесу  і схожа трошки на ту тьотю Мотю з п'єси Миколи Куліша "Мина Мазайло",  якій розмовляти какось  по-руському льогше і яка вважає, що "гораздо приятнее быть изнасилованной, чем украинизированной".  А з другого  боку,  це  закордонна,  здебільш низькопробна московська попса. І це при тому, що українська рок- і поп-музика в самій Москві одержує здебільшого призові місця,  а  в себе на батьківщині витісняється в затінок.

 

     Процес тінізації   доходів   у   цій   галузі,   як  свідчать податковці,  набуває  більш  масового  характеру,  бюджет  щорічно втрачає понад 10 мільйонів гривень лише прибуткового податку,  без урахування інших податків та обов'язкових платежів.  I це  лише  з тих   концертів,   які  ми  можемо  зареєструвати.  А  скільки  їх проводиться нелегально?  На російських виконавців нині припадає 71 відсоток,  тобто  55  мільйонів гривень.  Це той неоподатковуваний гонорар,  який одержують сьогодні представники  високої  і  досить низької російської естради.

 

     За поданою   Міністерством   культури   і   мистецтв  України інформацією,  лише в національному Палаці "Україна" в 1997 році 90 відсотків концертів провели гастролери з Росії - Кобзон,  Укупник, Корольова,  Пугачова,  Кіркоров,  Понаровська, Успенська, Меладзе, Варум, Аллегрова, Крутий та інші.

 

     Попри всю повагу до свого учня Кіркорова (він був талановитим студентом Гнесинського училища, де я викладав, працюючи в Москві), я  не  сподівався,  що  через  багато  років  він  так  талановито вимітатиме з України шалені гонорари.

 

     Гонорари метрів  російського  бізнесу  Кобзона,  Кіркорова  і Пугачової  можуть  сягати  за  один  концерт "під фанеру" в Палаці "Україна"  60-75  тисяч  американських  доларів.  Квиток  на  їхні концерти  коштує від 20 гривень на балконі до 400 гривень у перших рядах   партеру.   Значна   частина   цих    коштів    залишається неоподаткованою.

 

     За матеріалами преси, коли ялтинська влада взяла під контроль гастролерів,  лише податкові кошти від того дали змогу виплачувати зарплату  бюджетникам  протягом  цілого року!  От про які суми тут ідеться.

 

     Концерти російських зірок - це шлях  до  вивозу  українського капіталу за межі держави.  Власне, не секрет, що гонорари іменитим зіркам набігають за рахунок щедрого спонсорства українських банків і фірм,  а вигрібається плата за квитки з кишень українських фанів заїжджої естради.

 

     Звісно, ми повинні реагувати на цю загрозливу для української культури ситуацію.  Ми повинні запровадити у себе в державі власні податкові правила гри.

 

     Комітет розглянув запропонований проект закону,  і ми  дійшли висновку,  що законопроект підготовлено похапцем,  він має суттєві вади  і  не  спроможний  забезпечити  високий  рівень  організації видовищномузичної індустрії.

 

     У поширених   у   парламенті   висновках   ми   написали,  що законопроект  не  кореспондується  зі  статтею  34  Конституції  і Основами законодавства України про культуру.

 

     У статті  13 Основ законодавства про культуру говориться,  що заклади,  підприємства  і  організації  культури  мають  право  на розповсюдження   і   популяризацію  творів  мистецтва,  самостійно визначають репертуар, зміст і форми гастрольної діяльності.

 

     Є тут   певні   суперечності   із   Законом    України    про підприємництво,  статтею  3  якого заборонено ліцензувати будь-яку діяльність в Україні інакше  як  нормою  згаданого  закону.  Отже, потрібні зміни і тут.  Мова йде про те,  що потрібно вносити зміни не тільки до того проекту закону,  який ми  обговорюємо,  а  й  до Закону  про  підприємництво,  де  проблеми  культури розглядаються все-таки з виключно фіскальних та інших мотивів і не розглядаються як  проблеми  культури.  Бо  організація  гастролей  не  може бути виключно підприємництвом - це також і культурна акція.

 

     У законопроекті зовсім не проводиться  різниці  між,  так  би мовити,  вітчизняним  виробником і заїжджим "варягом".  Хоча немає нічого дивного в тому,  що вітчизняні майстри  та  їхні  продюсери пропонують,  аби  з  них  стягувалися  менші податки,  а різниця в оподаткуванні  йшла  б   на   розвиток   вітчизняного   мистецтва, вітчизняного менеджерства, вітчизняних закладів культури.

 

     Немає в законопроекті й різниці між оподаткуванням виконавців попси і,  скажімо, виконавців високого жанру. Адже всім відомо, що гастролі    симфонічних    оркестрів,    академічних   колективів, національних театрів,  оперних і драматичних  театрів,  пропаганда найкращих   зразків  народного  мистецтва,  традиційних  цінностей потребують пільг і дотацій з боку держави.

 

     Поставлені в   однакові   умови   з   представниками    чисто розважального жанру, вони ризикують не вижити, і підхід до них має бути особливий. На те ми і держава.

 

     Невідомо, яка структура  здійснюватиме  видачу  реєстраційних посвідчень,  невідомо,  чи матиме ця структура якесь відношення до естетичних цінностей і національних пріоритетів,  невідомо,  чи не покладе  це  початок  новим бюрократичним зловживанням:  затримкам видачі посвідчень залежно від смаку й уподобань певного  чиновника з   певним   смаком  і  з  певною  політичною  орієнтацією.  Право організації гастролей пропонується надавати лише юридичним особам, що на сьогодні теж для багатьох є дискусійним.

 

     Викликає заперечення сама назва проекту закону.  Адже йдеться не  просто  про  гастрольну  діяльність.  Мусить  ітися  про  весь шоу-бізнес.  Додаймо  сюди  стадіонні  галаконцерти,  нічні клуби, казино,  ресторанні  ревю,  де  проблему  вирішує   наявність   чи відсутність нестаціонарної сцени, нарешті, й просто виїзні вистави драматичних театрів у межах міста чи в сільській місцевості. Цього теж у проекті закону не враховано.

 

     Мінкультури готує  низку  пропозицій  щодо впорядкування цієї справи.  Зокрема,  уже майже готовий проект постанови Кабміну  про державну  реєстрацію  гастрольної  діяльності  в Україні.  Деякі з пропозицій,  що містяться в  ньому,  слушні,  механізм  реалізації інших  викликає  сумнів.  Деякі  ж  несуть  на  собі  сліди явного поспіху,  бажання розв'язати складну проблему авральним  способом, без  погодження  з  досвідченими  практиками  справи,  зокрема,  з творчими спілками.  Поспіх може обернутися помилкою. Адже не можна до культури підходити виключно з фіскальнобюрократичного боку.

 

     Ми мусимо  виходити  не  лише  з  бажання поповнити бюджет за рахунок  порушників  податкових  законів  (зрештою,  це   проблема податкової  служби,  яка  досі не змогла навести в цій справі лад, хоч мала для цього  всі  можливості),  а  й  з  державної  потреби допомогти  цій  галузі народного господарства,  тобто впорядкувати її,  зробити справді прибутковою для виробника, себто для митця, і для  держави.  Зробити  це  треба  не  за  рахунок  бюрократизації творчого процесу чи ускладнення організаційних чинників. Мистецтво мусить  літати,  а  не  видряпуватись  із  клітки.  Якщо митець не літатиме, він не дасть нам бажаного. Тож не в'яжімо йому крил.

 

     I я, людина, яка віддала цій справі понад 40 років   життя,   член  трьох  творчих  спілок  (письменницької, театральної і кінематографічної), вважаю: якщо ми приймемо закон у такому  вигляді,  він  справи  не  вирішить.  Його  не  пророблено концептуально.  Тому  наш  комітет  пропонує  його  відхилити   та доручити  комітетам  Верховної  Ради  України  з питань культури і духовності,  з питань фінансів і банківської діяльності,  з питань економічної  політики та управління народним господарством разом з Кабінетом Міністрів України розробити систему ефективних  правових заходів,  які б унеможливили ухилення від належної сплати податків і зборів,  передбачених  чинним  законодавством  України,  з  боку суб'єктів гастрольної діяльності,  яка здійснюється на комерційній основі,  і після доопрацювання внести  проект  на  повторне  перше читання.   Новий   законопроект   просто  необхідний.  Його  треба якнайшвидше готувати,  бо грабунок  держави  триває  і  ми  можемо запізнитися.

 

     Тому я пропонував би розглянути цей законопроект через місяць у  тому  доопрацьованому  варіанті,   який   наш   комітет   зможе запропонувати всім зацікавленим сторонам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лесю Степановичу.

 

     Є запитання   до   депутата   Танюка,  співдоповідача?  Прошу записатися.

 

     Шановні колеги!  Є  пропозиція  відвести  п'ять   хвилин   на запитання. Достатньо чи ні? Пропозиція десять хвилин.

 

     Народний депутат Кулик. Будь ласка.

 

     Підготуватися народному депутату Марковській.

 

     Десять хвилин виставте.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Народний  рух  України.  Шановний Лесю Степановичу!  Ви досить детально проаналізували запропонований законопроект.  А  як ви  дивитеся на те,  щоб прийняти його в першому читанні,  а потім внести  ті  суттєві  доповнення,  які  ви   запропонували?   Треба упорядковувати цю галузь, і давно треба було прийняти такий закон. А тому, прийнявши проект у першому читанні, ми швидше перейдемо до другого читання, внісши ті поправки, які ви запропонували.

 

     ТАНЮК Л.С.  Я  все-таки  пропонував  би  не вважати це першим читанням,  тому що в нас є розходження з цим проектом саме з  боку стратегічного підходу до нього.

 

     Сьогодні це  бюрократично-фіскальний проект.  Він не враховує того,  що ми мусимо прийняти закон навіть не зовсім про гастрольну діяльність (це був би обмежений закон), а дуже широкий закон, який буде кореспондуватись з іншими, вже прийнятими законами.

 

     Тому моя пропозиція про те,  щоб перенести  його  розгляд  на друге  перше  читання  є  більш  слушною,  ніж  пропозиція  просто вважати, що ми прийняли його в такому вигляді, в якому він є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Марковська.  Наступний - депутат Дайнеко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Я цілком підтримую думку,  що проект треба перенести на друге  перше читання,  тому передаю своє право на запитання члену нашої фракції депутату Мусієнку.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановний співдоповідачу! І у вашому виступі, і у виступі шановного міністра  культури  України  звучала  глибока  тривога  про   стан гастрольної  діяльності  і  культури  в цілому в нашій країні.  Ви пропонуєте відхилити законопроект,  який доповідав Дмитро Іванович і  доручити  комітету  підготувати інший законопроект,  який потім розглянути в першому читанні.

 

     Я думаю, ви погодитесь: у нас з вами досить великий досвід, і ми знаємо як часом затягувались такі доопрацювання.  А може,  піти більш прагматичним і простішим шляхом: прийняти все-таки в першому читанні   проект,  що  пропонує  сьогодні  міністерство,  доручити комітетам  доопрацювати  його  та  приймати  його  остаточно,   не відкладаючи.  Бо  факти,  про  які  говорите ви і говорив міністр, переконують нас, що відступати, як кажуть, далі нікуди.

 

     Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С. Дякую. Я думаю, що ви маєте рацію. Якісь документи треба обов'язково приймати,  щоб усе-таки не грабували державу вже із завтрашнього дня.  Але мені здається,  що як би ми не називали: "друге  перше читання" чи ще якось,  усе одно ми мусимо дати нашим трьом комітетам місяць для того,  щоб на основі цього  проекту  ми все-таки внесли перероблений,  зовсім новий структурно документ на розгляд у першому читанні.

 

     Я вважаю,  що це приблизно те саме, що ви кажете, тільки воно має трошки іншу назву.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Дайнеко.  Наступний  - депутат Гуцол.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый докладчик!  Упорядочить  гастрольную деятельность необходимо,  это уже яснее ясного.  И не только, конечно, ее финансовую сторону, а, может   быть,   главным  образом  ее  содержание,  короче  говоря, культуру.

 

     Но мне  непонятна  ваша  реплика   в   отношении   "варягов". Культура, искусство всегда были средством межнационального общения и духовного взаимообогащения.  Если мы поставим  железный  занавес для   гастролей   талантливых   артистов,  коллективов  из  других государств, не принесет ли это вред нашей национальной культуре?

 

     ТАНЮК Л.С.  Знаєте,  коли Театр російської драми поїхав зараз до  Москви  і  Москва побачила наших прекрасних російських акторів (Валерію Заклунну,  Аду Роговцеву та інших),  то це був  справжній тріумф  російської культури в Україні.  Ми демонстрували в Москві, що не так у нас все й погано, як про це говориться. Але коли сюди, у  Київ,  приїжджають  "остатки с барского стола" - третьорозрядні акторики,  які там грають хороші вистави, а сюди беруть шматки цих вистав  і продають квитки тут у 30 разів дорожче,  коли сюди їдуть ті самі "вчорашні" майстри,  які в  Москві  посоромилися  показати такі естрадні "дива", які вони показують у Києві, то це нам ніякої користі  не  дає.  Ми  вживаємо  це,  так  би  мовити,   залишкове мистецтво.

 

     Я думаю,  що високе мистецтво, яке... Ви розумієте, коли сюди приїжджає Башмет,  то вся Україна розуміє,  що це -  високий  клас російського мистецтва,  і ніхто не наважиться говорити, що його не треба до нас запрошувати. Звичайно, треба!

 

     А дрібнота  вся,  яка  кинулась  місити,   знаєте,   естрадну багнюку... Я б усе-таки якийсь заслон цьому зробив. Це мусить бути заслон не фіскальний,  не податковий,  а чисто естетичний. Є у нас майстри  культури.  Є  в  нас  творчі  спілки.  Є в нас можливості поставити цьому заслон!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Гуцол.   Наступний   - народний депутат Красняков.

 

     ГУЦОЛ М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених.  Партія зелених  України.  Шановний доповідачу!  Я хочу запитати таку річ. Шоу-бізнес Росії на телебаченні,  радіо України:  чи це нормально? Адже шоу-бізнес дає великі прибутки.  Наведу приклад.  У Чернівцях гастролював Кіркоров.  Зібрав  великий  ківш  грошей,  доларів,  і виїхав до Росії.  Податків не сплатив.  Це кримінальний злочин! Як цьому все-таки покласти край? Ваш законопроект я підтримую.

 

     Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С.  Знаєте,  це проблема складна,  і це  не  проблема цього проекту закону.  Тут колеги з Компартії правильно кажуть, що все вирішує ще й культурний рівень тих, хто слухає і хто запрошує. Який  попит - така й пропозиція.  І якщо є попит на Кіркорова,  то все-таки це говорить про те,  що наша масова культура ще  потребує великої, так би мовити, підтримки. Усе це зрозуміло. Але поставити заслон можна,  тільки запровадивши жорсткий облік.  Те,  що  зараз діється  в  нашій  українській  естраді,  авторитетні  люди  чітко назвуть своїми  іменами.  На  жаль,  ніхто  не  хоче  в  цю  сферу втручатися,   а  газети...  Вони  лізуть  у  ліжко  до  акторів  і займаються переважно цими проблемами.  А це - проблема  загального стану  культури,  і  Міністерству  культури  та  комітету  є на що звернути увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Красняков.  Наступний - народний депутат Чиж.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция  Коммунистической партии.  Уважаемый докладчик!  Вы достаточно убедительно - гдето жестко,  где-то с напускной злостью

-  говорили о гастрольной деятельности артистов эстрады Российской Федерации  и  ни  слова  не  сказали  о  гастрольной  деятельности различных вояжеров из Западной Европы. Есть ли такие примеры, есть ли такая проблема?

 

     И вопрос к вам как к  искусствоведу.  Скажите,  чем  все-таки об яснить,  что наше,  как вы сказали,  несведущее, необразованное население,  наши фаны идут на эти низкопробные  концерты?  Видимо, есть   спрос?   И  что  делать  для  того,  чтобы  преодолеть  эту низкопробность?

 

     ТАНЮК Л.С.  Це питання дуже болюче,  тому що,  як на мене, ця низькопробність   є  наслідком  низької  громадянської  свідомості населення.  Це  проблема  української  школи,  це  наслідок  нашої тривалої провінційності,  коли Київ приймав тільки те, що до нього йде.  Колись,  років 10-15 тому,  Київ був  столицею  симфонічного мистецтва, ми мали прекрасних майстрів високого рангу. Де сьогодні поділися  такі  композитори,  як  Грабовський   чи   Губа?   Льоню Грабовського,  між  іншим,  вигнали  тоді  в  Москву,  а потім - у Нью-Йорк. За радянської влади, а не колись. Це те саме, що зробила Москва  зі  Шнітке:  мовляв,  такий формаліст нам не потрібен.  Це проблема,  яку ми в межах цього закону не розв'яжемо, але я думаю, що  тут мусить сказати своє слово загальна культура,  яка сьогодні перебуває на заниженому рівні. Немає сьогодні ні книжки такої, яку можна  було б читати,  ні передач.  160 каналів українського радіо передаються сьогодні людям концерну Вяхірєва.  Ми продаємо частоти цим людям, які потім будуть торгувати під час...

 

     Самим нічим платити? Я вам скажу: самим є чим платити!  Київський радіопередавальний центр  сьогодні закритий.   Він   був   єдиним  рентабельним  центром  в  Україні. "Чорноморка" сьогодні закрита, хоча вона була рентабельною.

 

     Ми можемо  робити  своє  радіо,  але  ми  віддаємо  його  для використання   на  виборах.  Уявляєте  собі  державу,  яка  продає сьогодні 160 каналів радіочастот?!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат... (Шум у залі).

 

     ТАНЮК Л.С.  Пробачте,  ще  пан  Красняков  запитував,  чи   є проблема,  так би мовити,  західної попси. Звичайно, є, але тут, я сказав би,  трошки менша  загроза,  тому  що  вона  дорожча,  вона доларова,   і   вона   сьогодні   має   в  Україні  3-7  відсотків популярності.

 

     А вже якщо із Заходу і  приїжджають,  то  три-п'ять  видатних митців,  вони  каші,  так  би мовити,  не псують.  Сьогодні в Київ більше приїжджає класичний закордонний виконавець,  а не  естрада. Київське  естрадне поле для Заходу дуже бідне,  тому сюди кинулася саме третьорозрядна попса.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую.  Об'єднана фракція соціалістів  і  селян  "Лівий центр".  Шановний Лесю Степановичу!  Я в принципі згоден з тим, що ви говорили і у співдоповіді,  і у відповідях на запитання. І мені на думку спадають слова Поля Валері, що Бог створив світ з нічого, тому матеріал весь час дається взнаки.

 

     Тобто ми говоримо про якийсь фрагмент проблеми культури - про гастрольну   діяльність,  але  виходимо  на  проблеми  культури  і духовності взагалі.  Ви  розповіли  про  проблему  грабунку  наших радіочастот,  закриття  радіоцентрів.  Це  вже  компетенція нашого комітету.

 

     Тому в мене таке запитання.  От я в неділю проводив велелюдну зустріч  у  Деражнянському районі Хмельницької області.  Це було в селі Гатна,  де сільський працівник культури отримує вісім гривень заробітної плати!

 

     То в  мене запитання:  до чого ж ми дійшли у своїй культурі й духовності?  Тут присутній міністр.  Може,  хтось колись за  бідну культуру і духовність замовить слово?!

 

     Ми повинні вийти на дуже серйозний комплексний документ, де б ураховувалися  не  тільки  суто  культурологічні  проблеми,  а   й проблеми тих же радіочастот тощо.

 

     Що б  ви  з  цього  приводу сказали?  Я згоден з вами:  такий документ має бути  складовою  якогось  комплексного  документа,  в якому  б  одним  розділом,  однією  якоюсь частиною регулювалась і гастрольна діяльність.

 

     Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С.  Ви торкнулися хворобливої проблеми,  яка для мене дуже важлива.  Мені здається,  що в Україні всі наші реформи,  все наше політичне життя тому і не виходить,  що  ми  ніяк  не  можемо поміняти, так би мовити, шкалу пріоритетів.

 

     Я думаю,  що і наша монетарна політика,  і економічна тому не просуваються,  що  ми  занедбали  гуманітарну  сферу:  духовність, культуру,   освіту.   Якби   ми   все-таки   у   своїй  свідомості переосмислили ці цінності,  в нас завтра запрацювали б наші заводи і  фабрики,  тому  що  малоосвічена,  малокультурна людина не піде працювати на заводі.  Такий працівник щось зламає,  украде  і  так далі.

 

     Тому мені  здається,  що це і наша депутатська проблема.  Наш депутатський корпус усе-таки більше  зорієнтований  на  бізнесові, аграрні,  інші  проблеми.  Думаю,  що  він  спочатку  вирішить  ці проблеми, а коли "пиво хлюпне через край", - можна буде налити і в келих культури.

 

     Я хотів би, щоб це поступово в нас мінялося, щоб ми розуміли, що спочатку ми мусимо  вибудувати  духовну,  ідеологічну,  художню структуру нашого життя. Тоді вона сама поведе нас за собою.

 

     Культурна програма,   я  згоден  з  вами,  може  бути  єдиною програмою і локомотивом, який витягне всі інші програми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лесю Степановичу. Сідайте.

 

     Шановні колеги,  ми переходимо до обговорення проекту  Закону України про організацію гастрольної діяльності в Україні.

 

     Слово для   обговорення   від  фракції  Комуністичної  партії надається  народному  депутату  Пхиденку.  Наступний   -   депутат Покотило.

 

     ПХИДЕНКО С.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція  Компартії  України.  Шановний  головуючий! Шановні колеги! Щойно ми почули виступ міністра культури, який від імені   Президента   доповів  Верховній  Раді  проект  Закону  про організацію гастрольної діяльності в  Україні.  У  своєму  виступі він,  хоч  і  в завуальованій формі,  окреслив нинішній стан нашої культури, розваленої і розбитої за роки так званих реформ.

 

     Комуністи давно попереджували,  що  нехтування  духовності  й культури призведе до їх розвалу,  що ми,  власне, й маємо: клуби і бібліотеки не  функціонують,  наша  художня  самодіяльність,  якою славилася  Україна,  по  суті,  знищена,  митці  знедолені,  гроші розкрадаються.  Як  приклади  можна  навести  і  ситуацію  навколо Українського  дому в Москві,  і ситуацію навколо палацу "Україна", куди пішли гроші,  які  можна  було  б  використати  на  підтримку культури. Отже, ми маємо те, що маємо.

 

     Однак Президента  й  уряд це мало цікавить.  Їх цікавить лише шоу-бізнес,  його організація.  Дійшло до того, що ніхто з ділків, що присмокталися до культури,  навіть податків не хоче платити. Як ми чули з інформації (а то навіть занижена  цифра),  11  мільйонів гривень,  через  те що ми не контролюємо гастрольну діяльність так званих "людей культури",  не потрапляють до державної казни. Отож, треба визнати,  що такий закон нам потрібен,  але проект, який нам запропоновано, має чисто фіскальний характер. Коли його прочитаєш, то  складається  враження,  ніби  його  писали  не  в Міністерстві культури, а в податковій адміністрації.

 

     Як на мене, то цей проект закону треба відхилити повністю, бо він суперечить статті 34 Конституції України, яка гарантує свободу думки і слова. Це по-перше.

 

     По-друге, він не відповідає  положенням  Основ  законодавства України  про  культуру  (статті  13  і  30).  Стаття 13,  зокрема, гласить,  що заклади,  підприємства і організації культури, творчі працівники   та   колективи   мають   право  на  розповсюдження  і популяризацію   творів   літератури   та   мистецтва,   самостійно визначають   репертуар  і  програми,  зміст  і  форми  гастрольної діяльності.

 

     У принципі,  якщо зіставити із  цією  статтею  запропонований проект  закону,  то  ніби хтось раніше писав її навмисне для того, щоб потім з'явився ось такий  проект.  Справжня  духовна  культура розвалена, а ерзац-культура розгулялася так, що її треба ставити в належні законні рамки. Вона нагадує сьогодні джина, якого випущено з пляшки, а загнати його назад надзвичайно важко.

 

     І ось, маючи відповідну статтю 13 Основ законодавства України про культуру,  ми вже не маємо права користуватися законопроектом, запропонованим   Президентом,   оскільки  він  суперечить  чинному законодавству.

 

     По-третє, цей проект закону суперечить нормам чинного  Закону про підприємництво, стаття 3 якого забороняє ліцензування будьякої діяльності в Україні інакше, як передбачено законом.

 

     Крім того, указ і цей законопроект Президента не відповідають вимогам  статті 19 Пакту про громадянські права,  ратифікованого в Україні,  де  передбачене  право  громадян  на  вільне   отримання інформації,  незалежно від кордонів. Ця стаття надає право не лише приймати іноземні творчі колективи,  а й безперешкодно відправляти наші колективи та митців для гастролей за кордон.

 

     Окремі статті законопроекту Президента виписані нелогічно. Як на мене, то однією з найважливіших тут є стаття 2. Саме вона й дає підстави  сумніватися  в  тому,  що написали її згідно з правилами логіки.  А в ній визначається центральне поняття проекту закону  - "гастрольна діяльність".  Ну, здавалося б, гастрольна діяльність - вона завжди є гастрольна діяльність.  А виявляється, ні. Дія цього закону  поширюється лише на ту гастрольну діяльність,  яка ставить за  мету  отримати  прибутки  і  здійснюється  за  межами  власних сценічних  майданчиків.  Шановні,  а  якщо  на своїй власній сцені виступає гастролер,  якого власне і гастролером не можна називати, бо  він  хазяїн цієї сцени,  хоч він розповсюджує квитки на великі суми,  має великі доходи? А згідно з цим законопроектом він уже не підлягає оподаткуванню. Ось така логіка цієї статті.

 

     Далі. Благодійницькі     виступи     і    звичайна    художня самодіяльність,  про  що  вже  було  сказано,   також   підлягають оподаткуванню, що теж є нонсенсом.

 

     Пропозиція нашої   фракції,  як  і  комітету,  відхилити  цей законопроект.  А чи потрібен Україні закон,  який би регламентував гастрольну діяльність?  Звичайно,  потрібен. Але проект його треба писати по-новому і серйозно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Покотило.  За  ним   - депутат Алексєєв.

 

     Шановні колеги, я прошу всіх дотримуватися регламенту.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.  Блок Соціалістичної і Селянської партій "Лівий центр".  Союз жіноктрудівниць за майбутнє дітей України.  Шановний товаришу  головуючий!  Шановні  товариші  депутати!  Автори  цього проекту і  наш  вельмишановний  Президент  вважають,  як  видно  з пояснювальної записки, що прийняттям закону в тій редакції, в якій вони  запропонували,  буде  врятоване  духовне   здоров'я   нації, гарантована національна безпека, а бюджет не матиме дефіциту.

 

     Якщо накласти  на  життя  трудової людини подібні нашвидкоруч зліплені законопроекти,  то напрошується  висновок,  що  громадяни нашої  держави  вже  втратили  право на працю,  право на отримання заробітної плати,  право створювати  сім'ю,  право  народжувати  й вирощувати  дітей.  За  таким  законом  мати буде позбавлена права заспівати колискову своїй дитині,  бо раптом вона  заспіває  її  у скверику,  де  гуляє  з  дитиною,  так  би  мовити,  не  на своєму сценічному майданчику,  і тут уже буде якраз нагода застосувати до неї  фінансові стягнення від 100 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

 

     Або ще  таке.  Ось,   наприклад,   всеукраїнська   громадська організація   Союз  жінок-трудівниць  за  майбутнє  дітей  України проводить  дитячі  пісенні  фестивалі,  присвячені  55-й   річниці звільнення України від німецько-фашистських загарбників.  Лауреати цих фестивалів - діти - мають виступити в  районних  та  сільських будинках культури. Проводяться ці фестивалі на благодійні кошти. А ми раптом приймаємо цей проект  закону  в  даній  редакції.  Отож, громадська організація повинна буде взяти дозвіл,  щоб виступати в будинках культури.  Актори також мають  взяти  дозвіл.  А  чим  їм заплатити,  коли  сьогодні  вже  тут  говорилося,  що  в  будинках культури  мають  заробітну  плату  аж  вісім  гривень?   Або   хто оподатковуватиме  діяльність  тих  артистів,  які не мають високих титулів,  змушені сьогодні їхати в сільську  місцевість,  щоб  там своєю  творчістю  заробити мішок картоплі?  Закон у запропонованій редакції працюватиме проти народу України.

 

     То, може,  все ж таки досить знущатися  над  людьми,  шановні представники   виконавчої  влади?!  Ви  знаєте,  хочеться  сказати словами з пісні,  що всім представникам виконавчої влади від самої високої  посади і нижче пора вже брати шинель і йти додому.  Може, там місцева громада зжалиться над вами і доручить гусей  пасти,  а не творити і представляти закони.

 

     Тут говорилося   про   те,   що   представлений  законопроект суперечить   Закону   України   про   підприємництво.   Правильно! Пригадайте,  як наші багаті люди,  йдучи на вибори, запрошували до своєї команди видатних артистів.  Тому до цього законопроекту  (до статті  2)  слід  би  додати,  що  й  таку діяльність слід вважати гастрольною діяльністю.

 

     А статтю 30 Основ законодавства України  про  культуру  треба було  б  доповнити  нормою  про  те,  що право самостійно укладати договори на організацію такої  діяльності  має  лише  Міністерство культури, а не окремі громадяни. Тоді буде більше порядку.

 

     І ще   пропоную,  щоб  ми  нашою  постановою  дали  доручення Кабінету Міністрів, Державній податковій адміністрації до 1 грудня розробити   в   межах   своєї   компетенції  необхідні  документи, інструкції,  постанови,  що унеможливлювали б відплив  фінансів  з України,  щоб  не  було в нас таких прикладів,  які наводилися тут щодо Кіркорова тощо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат  Алексєєв,  наступний  -  народний   депутат Степанов.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.    Знаете,   сейчас   часто   спорят   о   том, конституционны или неконституционны президентские указы,  об ясняя необходимость их принятия тем, что надо спасать ситуацию. Но когда я читал этот указ,  я не поверил своим  глазам.  У  нас  что,  все проблемы решены,  и исполнительной власти больше нечем заниматься, кроме как концертную деятельность регулировать?  Ну, это об ясняют тем, что необходимо собрать дополнительные средства. Но сама сумма мизерная - 11 миллионов гривень!  Я уже говорил,  что  в  Крещатик закопали в шесть раз больше! У нас, по-моему, есть Государственная налоговая  администрация,  на  функционирование  которой  выделяют более 200 миллионов гривень из бюджета.  Это ее сфера.  Почему это вдруг Министерство культуры  так  заинтересовалось  несвойственным ему делом - сбором налогов?  Мне вспоминается известное изречение: "Беда,  коль  сапоги  начнет  тачать  пирожник,  а   пироги   печь сапожник".

 

     Думаю, что  реально  в  этой  налоговой  шелухе скрыты совсем другие интересы.  Воспользовавшись  моментом,  когда  пошла  пачка указов,  заинтересованные  лица  всунули  в эту пачку и этот указ, чтобы создать дополнительный барьер для  организаторов  концертной деятельности, сделать в нем маленьку дырку, через которую все, кто работает  в  этой  сфере  деятельности,  должны  будут  лазить   и соответствующим образом "отстегивать".  И все должны будут нести в новую структуру.

 

     Я вспоминаю,   была   в   свое   время   такая    организация "Союзконцерт".  Так  все,  кто  выезжал  за  границу,  должны были сначала нести туда конверт,  а когда приезжали,  - несли торбы. На мой   взгляд,   этим   указом   реально  создается  дополнительная чиновничья структура и дополнительный доильный аппарат.

 

     В связи  с  этим  я  хотел  бы  привести  слова  специалиста, авторитет   которого   никто   не   будет  оспаривать.  Это  глава Администрации Президента Евгений Кушнарев.  В интервью харьковской городской газете он сказал:  "Но если спуститься на грешную землю, то за каждым разрешением, за каждой лицензией, за каждой подписью, поставленной  чиновником,  виден  низкий  поклон  предпринимателя. Чиновник так устроен,  что его либо  нужно  бить  по  рукам,  либо забрать  функцию,  кормушку.  Я  думаю,  что  надо делать и то,  и другое!" - конец цитаты. Я думаю так же.

 

     Поэтому совместно с  депутатом  Кононенко,  который  является специалистом  в  этой  сфере  деятельности,  мы подготовили проект постановления,  которым также предлагается отклонить данный  указ. Но  ознакомившись  с  проектом  постановления,  который докладывал депутат Танюк,  я увидел:  то,  что мы предлагали,  там  учтено  в несколько иных выражениях,  но есть дополнительный пункт,  который предусматривает разработку мероприятий,  которые должны  устранить неприятности   со   сбором  налогов,  о  которых  говорил  министр Остапенко.

 

     Поэтому я предлагаю поддержать проект постановления Верховной Рады  Украины  об отклонении законопроекта Президента и разработке механизма, который сделает невозможным уклонение от налогов.

 

     Таким образом,  еще раз повторяю, предлагаю поддержать проект постановления профильного комитета.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат Степанов, за ним - депутат Косів.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракция Социалистической  и  Селянской  партии  "Левый  центр".   Я   хочу обратиться к министру культуры.  Уважаемый Дмитрий Иванович!  Мне, как и вам, очень хотелось бы обуздать "акул" нашего отечественного шоу-бизнеса.  Но  неужели  вы в самом деле надеетесь урегулировать такую не только специфическую, но и тонкую сферу деятельности, как гастрольная? Ведь там все-таки "митці!"

 

     Этим проектом   закона   из  четырех  статей  и  "Прикінцевих положень" (это даже  не  рамочный  закон,  это  просто,  извините, "огрызок" какой-то) невозможно ничего урегулировать.

 

     И я  считаю,  что  главная  цель выхода этих проекта закона и указа   изложена   в   статье   1,   которой   предложено   ввести государственную регистрацию гастрольной деятельности.

 

     Там, где регистрация, там, где выдаются разрешения, - широкое поле для злоупотреблений.  Прежде всего там  создается  собес  для чиновников.

 

     Я думаю,  что  появление  этого  проекта закона - это попытка глубинного бурения  еще  не  вскрытых  финансовых  пластов  нашего шоу-бизнеса. И явно, что это связано с предстоящими президентскими выборами.  Чтобы ударил вот этот никем не контролируемый источник, и чтобы эти деньги пошли в "черные" предвыборные фонды.

 

     Вот вы называете здесь сумму 11 миллионов гривень.  Да это же смешная  цифра!  Можна  взять  шляпу,  пройтись  -  и  эти   акулы шоу-бизнеса накидают вам столько за один вечер!

 

     Я бы  не регистрировал в Верховном Совете такие законопроекты

- на четыре статьи. Такой закон ничего не будет регулировать: ведь все будет решать Кабмин.

 

     Скажите, кто  будет  регистрировать?  На каких основаниях?  В какие сроки? Это же вообще неясно!

 

     Я бы вообще предложил в дополнение к положению о  регистрации внести  и  положение  о  взимании  взяток  и  поборов  в  связи  с регистрацией, чтобы и это Кабмин утвердил, тогда все будет логично и правильно.

 

     Уважаемые товарищи! Проект нельзя принимать ни в коем случае. Нельзя все отдавать Кабмину. Создадим "черные" предвыборные фонды, создадим собесы для чиновников. Этот законопроект надо отклонять и дорабатывать. Вносите нормальный проект закона - и мы его примем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат   Косів   від   фракції Народного руху України. Наступний - народний депутат Гнатюк.

 

     КОСІВ М.В.  Народний  рух  України.  Шановні  колеги  народні депутати!  Шановний Вікторе Володимировичу!  Мені здається,  що ми просто  підмінили предмет обговорення.  Та ми ж не обговорюємо тут той  стан  культури,  в  якому  вона  опинилася.  Ми   обговорюємо конкретний  проект Закону про організацію гастрольної діяльності в Україні.  І якщо ви,  скажімо,  доходите у своєму  розумуванні  до того,  що,  мовляв, унаслідок прийняття цього закону мати не зможе заспівати над колискою своєї дитини,  то ви просто доводите все до абсурду.  Ваш  виступ - приклад того,  що ви абсолютно не тямите в тому,  що обговорюється і приймається на засіданні Верховної Ради. Адже  йдеться  про  звичайні  речі,  йдеться про те,  що в Україну приїжджають гастролери, які влаштовують тут шоу-концерти. Скажімо, ввечері відбувся концерт, а вже другого ж дня малого підприємства, яке організовувало концерт,  немає,  тому що головний  центр  його (скажімо,  недавнього  шоу-бізнесу,  який  прокотився  по Україні) розташований в Ізраїлі.  І гроші за  ці  гастролі  другого  ж  дня переказані  саме  в  цю  державу.  То  ви що,  не розумієте про що йдеться?  Ви кажете про якісь дозволи...  Та які  дозволи,  люди?! Візьміть  прочитайте  цей проект закону.  Адже йдеться елементарно про те (я ж над його текстом працював)...  Скажімо, передбачається концерт.  За  десять  днів  до концерту організатори звертаються в податкову інспекцію і реєструють квитки, які вони мають продавати. Не  ті,  які вони самі випускають,  де можна чинити те,  про що ви кажете,  тобто,  елементарно  красти,  а  державні  документи   на державному  папері,  який реєструється.  І ось тільки тоді дається дозвіл: будь ласка, продавайте.

 

     Але згідно з проданими квитками ви вносите в державний бюджет і відповідний податок. Ви що, не хочете навести в цьому порядку? Я не   думаю,   що   це   в   інтересах,   скажімо,   комуністичної, соціалістичної  чи  рухівської  фракцій.  Це  ж в інтересах усіх - навести порядок, щоб не грабували, щоб не вимивали нашої валюти!

 

     Ви знаєте,  адже  це  просто  аморально  казати:   "Лише   11 мільйонів  гривень!  Що це за сума?  Крадуть більше!" Не можна ж у такому аспекті навіть питання ставити:  нехай,  мовляв, крадуть 11 мільйонів  гривень,  бо це невелика сума.  Звичайно,  законопроект недосконалий (без сумніву!),  бо проблема, яку ми обговорюємо, має два аспекти.  Один аспект, чисто естетичний, або художній... І тут ми з вами,  хто працював у  попередньому  складі  Верховної  Ради, пам'ятаємо:   прийняли  такі  законодавчі  акти,  які  забороняють розповсюдження творів,  що містять заклики до зміни  насильницьким шляхом    конституційного   ладу,   пропаганду   війни,   насилля, жорстокості,  расової,  національної та релігійної  ворожнечі  або ненависті, порнографію, підбурення до вчинення злочинів. Ми внесли відповідні  зміни  до  Кримінально-процесуального  кодексу.   Вони працюють? Не працюють!

 

     Отже, треба  прийняти такий закон,  який би,  крім фінансових питань,  вирішував ще і питання художні.  Тому я  вважаю,  що  цей законопроект,   безперечно,  можна  прийняти  в  першому  читанні, додавши до нього все те,  чого там не вистачає.  Бо якщо ми  зараз його  отак  відкинемо,  то  я  можу закластися з вами (ось тут мої опоненти),  пане  Анатолію  Пейгалайнен,  що  ми   до   нього   не повернемося ще дуже і дуже довго.

 

     Тому давайте   проголосуємо   за  прийняття  законопроекту  в першому читанні, а до другого спільно над ним попрацюємо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.

 

     Народний депутат Гнатюк. Наступна - народний депутат Мазур.

 

     ГНАТЮК Д.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановна  президіє! Шановні  колеги-депутати!  Мені  згадалися давні часи - добрі й не дуже добрі:  коли треба було щось зробити зле для митців,  то  нас скликали й запитували:  які у вас проблеми?  У чому вам допомогти, що зробити для того,  щоб вам легше жилося?  А через місяць-два ми відчували  цю  допомогу:  з нас або знімали якісь пільги,  які ми, артисти, мали, або ставки зрізали, або ще щось інше забирали. Так, мені здається, і зараз... (Шум у залі).

 

     Не треба! Уже так, як я це знаю, так ніхто...

 

     У запропонованому  проекті  Закону  України  про  організацію гастрольної діяльності в Україні зовсім не  сказано:  а  що  ж  ми маємо на увазі, обкладаючи податками серйозне класичне національне мистецтво? Що ми маємо на увазі?

 

     Ви знаєте,  як  зараз  живуть  актори  високого  гатунку?  Ви знаєте,  що  ніхто  не  перевіряє,  чи  законно у видатних акторів утримують податок у 60 відсотків заробітку.  Скажіть,  вони будуть працювати   в  нашій  незалежній  Україні,  на  нашій  прекрасній, неповторній  землі?  Отож,  куди   правду   діти,   ми   втрачаємо надзвичайно багато в цьому аспекті.

 

     Кожен працівник театру,  кожен митець сплачує великі податки. А зараз іще змушують сплачувати й ті податки,  які, так би мовити, не  контролюються.  Ви  тільки  уявіть:  йому нав'язали платити 21 відсоток податку із заробітної плати.  А,  не дай Боже,  перевищив він отой свій рубіж у 20 тисяч гривень - уже доводиться платити ще 40 відсотків.  Скажіть,  у якій державі ще є отакий  порядок,  щоб обдирати до цурки великого митця?

 

     Отож, треба    захистити    своїх   вітчизняних   виконавців, керівників академічних,  камерних,  народних, фольклорних художніх колективів та ансамблів...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре  Михайловичу,  у  вас  за  Регламентом три хвилини, час закінчувати виступ.

 

     ГНАТЮК Д.М. Боже мій, та я ж так нічого не зможу сказати!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Постарайтеся   висловитися   стисліше,   ми   вас зрозуміємо.

 

     ГНАТЮК Д.М.  Я  думаю,  найголовніше  в  цьому  проекті  - це захистити митців від чиновника.  Візьмімо,  наприклад,  синтетичне мистецтво,  високе мистецтво оперного театру. Скажіть, будь ласка, хто там працює?  Це видатні артисти.  Щойно наш балетний  колектив повернувся  з  Японії.  Перед  цим  про  все домовилися,  контракт підписали і так далі.  Приїжджають туди - страшні гастролі:  кожен день праця - виступи, переїзди...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  Дмитре  Михайловичу,  скільки вам треба для закінчення?

 

     ГНАТЮК Д.М. Мені треба хвилину.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дамо хвилину? Будь ласка, продовжуйте.

 

     ГНАТЮК Д.М.  І що ви думаєте?  Там дуже низький курс  долара. Чиновник наздогін повідомляє:  платіть їм не 70 доларів на день, а 32 долари.  Скажіть,  будь ласка,  що артист за цих 30  доларів  у Японії купить?! Це - один раз пообідати!.. І оці нещасні, злиденні актори приїжджають з тих гастролей та говорять:  ми вже не можемо, у нас немає сил нічого робити. Скажіть, про це подумало наше любе, наше дороге Міністерство культури?  Ні!  А ми внесли проект закону про поп-музику,  про шоу-бізнес!..  Так,  урештірешт, ми можемо це відділити  від  серйозного  мистецтва  і  дати   йому   можливість розквітнути?  Ні,  ми не можемо, тому що в нас права рука не знає, що робить ліва.

 

     Я закінчую свій  виступ.  Мені  дуже  шкода,  що  я  не  можу передати вам того болю, який відчуваємо ми, митці. Я хочу сказати: звичайно,  цей законопроект ми мусимо прийняти, але нам треба його доопрацювати.  Є  прекрасні люди в мистецьких спілках,  в Академії мистецтв, які добре розуміються на мистецтві і могли б допомогти у розробці  цього  проекту закону,  щоб створити такий закон,  після прийняття якого митець відчував би турботу про себе.

 

     Звичайно, цей законопроект треба доопрацювати,  бо  в  такому вигляді його приймати не можна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат     Лимар     від    фракції    Прогресивної соціалістичної партії. Наступний - народний депутат Олійник.

 

     ЛИМАР Н.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Фракція Прогресивної соціалістичної партії, соціалістична   опозиція.  Шановні  депутати!  Мені  здається,  що сьогодні в нас є більш актуальні питання,  які ми повинні  були  б розглянути.  Це питання про величину межі малозабезпеченості,  про зміну курсу економічних реформ, про виплату пенсій і, врешті-решт, про  збирання  врожаю  та  підготовку  до  весни.  Навіть  питання відшкодування вартості комунальних послуг культпрацівникам було  б на сьогодні актуальнішим,  ніж питання про регулювання гастрольної діяльності.

 

     Але оскільки це питання внесено до порядку денного, то будемо обговорювати його.

 

     Насамперед, у  якому  стані  перебуває  культура  в  Україні? Фінансується вона,  ми всі знаємо,  за залишковим принципом. І те, що  уряд усе-таки розпочав роботу щодо упорядкування оподаткування гастрольної діяльності, - це позитивний факт, і це, мені здається, треба вітати.

 

     Нехай ці  кошти  підуть  на  підтримку  вітчизняної культури. Депутати від фракції  Прогресивної  соціалістичної  партії  десять днів  своєї  відпустки  присвятили  зустрічам  із виборцями,  і ми побачили який рівень культури в десяти  областях  України:  скрізь закриті   бібліотеки,   скрізь  не  виплачується  заробітна  плата працівникам культури,  скрізь не комплектуються бібліотеки і дітям немає чого читати.  Не завезене паливо ні в будинки культури, ні в бібліотеки. Немає за що передплатити газети й журнали.

 

     Вітчизняні творчі колективи за копійки  або  по  бартеру  (за пшеницю, цукор, олію) виїздять для того, щоб заробити хоч щонебудь собі на прожиття. Ось у якому стані наша культура!

 

     Питання про гастрольну діяльність в Україні,  звичайно, треба врегулювати. Але яким чином врегулювати? Державна політика повинна бути виваженою,  бо податками можна й задавити культуру, а можна і піднести.

 

     Що ж   внесено  в  цей  законопроект?  Якщо  взяти  до  уваги ставлення його авторів до вітчизняних творчих колективів,  то  цей проект приймати не можна.  Чому? Тому що немає раціонального зерна у ставленні до вітчизняних творчих колективів.

 

     Наприклад, якщо вітчизняні  творчі  колективи  виступають  за межами  їх  стаціонарних  сценічних  майданчиків з метою одержання прибутку або навіть без такої мети,  вони повинні брати  ліцензії. Але  тоді  такий  приклад.  Ми  в Сумській області запросили театр "Браво",  і він виступив безоплатно.  Так що? На нас накладати оці санкції,   які   тут   закладено:  стягувати  сто  або  до  тисячі неоподатковуваних  мінімумів  заробітної  плати?  Ні!  Цей  проект закону треба прийняти в першому читанні, вилучивши з нього все, що стосується  вітчизняних  творчих  колективів.  А  для  вітчизняних творчих колективів виписати умови, які стимулювали б їх творчість. І тут якраз відкривається поле  для  діяльності  комітету  Танюка. Будь ласка, члени комітету, займайтеся цим.

 

     І взагалі постає таке питання.  Рух очолював Комісію з питань культури  і  духовності   у   Верховній   Раді   дванадцятого   та тринадцятого скликань,  очолює відповідний комітет і зараз. Чому ж Рух досі не вніс цей законопроект?  Чому ж він дає можливість кому завгодно  користуватися  прибутками  від  гастрольної  діяльності, фінансувати деякі партії?

 

     Ми вносимо таку пропозицію:  прийняти  даний  законопроект  у першому  читанні.  Державне  регулювання  цієї  діяльності повинно бути.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Олійник,  голова  Комітету   у закордонних справах. Наступний - народний депутат Ємець.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Шановні колеги! Ну, те,  що  діється  в  духовній  сфері  і,  зокрема,  в  гастрольній діяльності,  взагалі  поза межами здорового глузду.  Де це бачено, щоб суверенна держава,  та ще й Україна,  віддавала найпрестижніші сцени...  (ну,  я  хочу добирати слова)...  І випускала на ці кони безголосих,  пробачте  мені,  задрипаних,  замежних   типів,   які вихриплюють    такі   дрімучо-неграмотні   тексти,   що   хочеться застрелитись із самописки!..  Де це  бачено  за  такої  унікальної пісенної  культури,  як  в  Україні?!  І тому,  звичайно ж,  треба наводити лад у цій сфері.  І треба  підтримати  ідею  Міністерства культури,  яке  вносить хоч якісь застороги.  Інша справа,  що цей законопроект треба доробляти, а не відразу з опалу приймати.

 

     І що ще я хотів би сказати?  Тільки-но стосується правди (це, до речі,  мода в Раді Європи), тільки-но стосується правди факту - одразу звинувачують нас  у  порушенні  прав  людини.  Я  тренована людина і знаю,  що є пріоритети і права особи, і таке інше, і таке інше.  Але ж,  шановні колеги, в деяких випадках держава має право на самозахист,  і ним треба користуватися, тому що ви ж бачите, що в нас діється на сценах.  А те,  що ці безголосі  типи  розбещують наших молодих людей, то що це, не порушення прав людини?

 

     Отже, я   вважаю,   що   треба  ідею  і  наміри  міністерства підтримати,  звичайно  ж,  уточнивши  законопроект.   Його   треба повернути  в Комітет з питань культури,  залучивши потім до роботи Міністерство культури і всі творчі спілки,  щоб ми разом  виробили закон,  який  би  захищав  нашу  духовну  ауру  від  агресії  цієї бездарності, котра несе нам чужі ідеї.

 

     І ще що я хотів би попросити, шановні колеги: не треба завжди запідозрювати когось,  що він має якісь інші наміри, аніж викладає графічно.  Але обов'язково (і Лесь Степанович про це сказав) треба зустрітися в комітеті,  виважено вивірити кожну кому і титлу і, до речі,  десь усе-таки  застерегти,  щоб  надавали  пріоритет  нашим вітчизняним  виконавцям,  бо  правильно  сказав Дмитро Гнатюк,  що треба  допомогти  нашим  видатним  майстрам,  які   скоро   будуть продавати джинси.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам. Народний депутат Ємець - від фракції Народнодемократичної партії. Наступний - народний депутат Мовчан.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція Народнодемократичної   партії.   Було  запитання:  чи  варто  саме сьогодні розглядати цей проект  закону,  чи  наразі  він?  Я  хочу звернутися до моїх колег, які тут так зневажливо заявили, що зараз не до концертів,  не до гастрольної діяльності. То знайте, що нині цей  вид  діяльності  увійшов  десь  у  першу  трійку  за  обсягом тіньового обороту коштів,  обігнавши вже хімію і  металургію,  які значною мірою занепали.  І тому відмивання коштів сьогодні значною мірою відбувається саме в  цій  сфері.  Звичайно,  тим  займається зовсім не шановний Дмитро Гнатюк,  на піснях якого я виріс,  який, справді,  чесно продає свої квитки й чесно  платить  податки.  Цим займаються  зовсім інші групи,  які з'явилися в останні роки і які знайшли способи, як обійти закон і як відмити кошти в цій сфері.

 

     Тому, безумовно,   такий   закон    потрібен,    і    фракція Народно-демократичної  партії  підтримує  прийняття такого проекту закону.

 

     Тепер стосовно  його  змісту.  Тут,  чесно  кажучи,  я   дещо здивований.  Я знаю, наскільки тонкий і глибокий фахівець у галузі гастрольної діяльності міністр культури Дмитро Іванович Остапенко. Але  законопроект розроблено,  вибачте,  досить грубо.  В ньому не виписано багатьох проблем і механізмів.

 

     Ну, по-перше,  мабуть,  справді  важко  врахувати   в   цьому документі  усі  проблеми.  Я б цей документ швидше назвав проектом Закону про економічні аспекти гастрольної  діяльності  в  Україні. Борис  Ілліч порушив тут дуже важливе питання,  але воно,  мабуть, має стосуватися  якогось  іншого  закону,  наприклад,  закону  про свободу слова,  про інформацію,  де треба обмежити деякі форми так званої  гастрольної  діяльності  і  справді  не  допускати   таких гастролерів на наші майданчики,  особливо туди, де присутні молодь і діти.

 

     Що стосується змісту цього проекту закону. У мене перестороги викликає,  наприклад, стаття 1, у якій не лише визначається, що ця діяльність  здійснюється  за  наявності  державного   гастрольного посвідчення,   але   додається,  що  воно  видається  на  підставі державної  реєстрації  гастрольної  діяльності,  а  ця  реєстрація проводиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів.

 

     Я вважаю,  у  такому  законі  має бути чітко записано,  що це посвідчення має отримати  кожен,  хто  звернеться  за  ним,  і  не пізніше  ніж  на  третій день.  Інакше гастрольні колективи будуть нести  збитки.  І  це  будуть  саме  ті  порядні  колективи,   які звертатимуться з приводу цього посвідчення, не будуть купляти його в чиновника, а чесно чекатимуть своєї черги.

 

     Друге. Не  розмежовано  два  напрями  діяльності  -  з  метою отримання  прибутку  і  без  такої мети.  У статті 2 запропоновано фактично один порядок  отримання  подібних  посвідчень  і  порядок проведення  гастрольної  діяльності.  Я  вважаю,  що це мають бути абсолютно  різні  напрями.  Народний   колектив,   який   виїжджає поспівати   просто   з   пропагандистською  метою,  -  це  одне  і шоубізнес-групи,  які варять на цьому величезні  гроші,  -  зовсім інше, і до них має бути зовсім інший підхід.

 

     Далі. Абсолютно не закрита лазівка для так званих благодійних концертів.  Зверніть увагу (я думаю,  що Міністерство культури  це бачило):  в Києві продаються,  вибачте,  нахабним чином квитки, на яких написано "благодійний концерт" і цифра,  котра означає розмір благодійного  внеску  у  гривнях.  Невже  ніхто не розуміє,  що це приховування від оподаткування?!  Я вважаю, що такі концерти треба категорично   заборонити.   Благодійний   концерт  -  це  повністю безоплатний  концерт.  І  якщо  там  є  хоч  якийсь   обов'язковий благодійний внесок - це приховуваний продаж квитків і приховування від оподаткування.  Це тільки кілька питань,  які впадають в  очі, якщо навіть побіжно прочитати цей текст.

 

     Я думаю,   що  праві  ті,  хто  пропонував  цей  законопроект прийняти в першому читанні.  Депутат Танюк від комітету пропонував доопрацювати  проект  і розглянути його у другому першому читанні. Проте,  я гадаю,  ми в змозі  доопрацювати  цей  проект  закону  в парламенті.  Тим  паче  відчувається,  що різні фракції в принципі сходяться щодо основних положень,  які повинні бути відображені  в цьому  законі.  Отож  варто цей проект прийняти в першому читанні, швидше доопрацювати й прийняти як закон у цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую. Народний депутат Мовчан. Наступний - народний депутат Шуфрич.

 

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   152, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановний пане головуючий!  Шановні колеги! Рік тому ми з міністром культури були в  Узбекистані  і  з'ясували одну дуже цікаву річ:  окрім України, фактично всі  колишні  союзні  республіки  вже  давно  врегулювали проблеми щодо концертної чи гастрольної діяльності. Тому в Україну й кинулися всі,  хто хотів до неї прилучитися і  набити  тут  собі глибоку кишеню.

 

     Я не   викладатиму   цифри,   бо   свого  часу  Всеукраїнське товариство  "Просвіта"  звернулося  до  Президента,  до  уряду   з пропозицією   негайно  врегулювати  те,  що  залишається  об'єктом наживи,  причому великої наживи - в середньому 70 мільйонів щороку вивозиться з України.  До того ж це ще занижені дані.  Якщо додати суми,  зароблені у  Дніпропетровську,  Рівному,  Львові  та  інших великих містах,  то ви побачите,  що ця цифра астрономічна.  Окрім того,  вона впливає на стан  справ  у  галузі  культури  -  звідси невиплата зарплати нашим провідним майстрам,  звідси закриття сцен і багато-багато інших проблем,  пов'язаних  із  тим,  що  нас,  як кажуть, стрижуть до кістки.

 

     Тому пропозиція Леся Степановича,  як на мене, дещо дивна. Ми наполягали у своєму зверненні  й  до  Президента,  і  до  міністра культури на тому,  щоб негайно,  ще минулого року,  ця справа була впорядкована.  Хвалити Бога,  спромоглися,  внесли дане питання на розгляд уже на початку сесії,  і,  на мою думку,  цей законопроект конче потрібно  сьогодні  приймати.  Не  тільки  тому,  що  тут  є ідеологічні  та  економічні  аспекти,  а  насамперед  тому,  що це перспектива,  це  наша  можливість  бути  незалежними  на   різних ділянках - починаючи від музейної справи,  де, як ви знаєте, немає коштів,  щоб залатати ту або ту  дірку,  і  закінчуючи  підтримкою різних    програм,   наприклад,   програми   "Українська   пісня", розробленої  видатним   нашим   співаком   Анатолієм   Борисовичем Солов'яненком.  Ми  ж  не  чуємо нашої пісні,  нам нав'язують інші стандарти,  інші цінності,  а цей проект  закону  надасть  хоча  б мінімальну можливість урегулювати дане питання.

 

     Звичайно, я проти того, щоб таким чином збагачувався чиновник Мінкультури.  Треба продумати,  кому доручити цю  справу,  але  це вкрай   потрібно  зробити,  тому  прошу  вас  підтримати  внесений законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово має народний депутат Шуфрич від фракції СДПУ(о). За ним виступить народний депутат Гуцол. І завершуємо обговорення.

 

     ШУФРИЧ Н.І.  Фракція  СДПУ(о).  Шановний головуючий!  Шановні колеги! Усі ми знаємо, що студенти юридичного факультету починають своє  навчання  з вивчення римського права.  З тих самих віків нам відома істина,  що народ потребує хліба та видовищ, тому неможливо сьогодні    відокремити    економічні    проблеми   від   проблеми духовно-культурного  розвитку  нашої   держави.   Проект   закону, запропонований   Президентом,  спрямований  саме  на  врегулювання найбільш багатолюдної,  найбільш публіцистичної діяльності в нашій культурі - гастрольної діяльності.

 

     Скажу відверто,  висловлюючи особисту думку та думку фракції, що ми не згодні  зі  статтею  1  запропонованого  проекту  закону, оскільки  видача  гастрольних  посвідчень не може бути сприйнята в Україні з багатьох аспектів.

 

     Насамперед, як  відрізнити  тих,  хто  займається  концертною діяльністю   в   межах   своїх  патентів  індивідуальної  трудової діяльності,  від юридичних осіб? Не можна обмежувати тих, хто хоче займатися   концертною   діяльністю   чи   будь-якою   гастрольною діяльністю в межах своєї індивідуальної трудової діяльності,  і це передбачено указом Президента, котрий має вступити в дію з 1 січня 1999 року.  Узагалі ми не можемо  на  сьогодні  творчу  діяльність ставити в залежність від бажання окремих чиновників.

 

     Вважаю за потрібне звернути вашу увагу,  шановні колеги, і на те,  що даний законопроект є швидше  економічним.  Спостерігається бажання втрутитися в роботу податкової служби.  Так,  я згоден, що на сьогодні немає досконалого механізму  контролю  за  гастрольною діяльністю  в Україні,  але надання посвідчень та реєстрація даної проблеми не розв'яжуть.

 

     Ми мусимо піти назустріч самим податківцям, створити їм умови для виконання цієї роботи.  І, на мою думку, завдання Міністерства культури  і  мистецтв  України  -  сприяти  розвитку   академічної культури  в  Україні,  народної творчості,  але ні в якому разі не контролю,  тим  більше  контролю  за  гастрольною  діяльністю.  Ми розуміємо,  що це найприбутковіша галузь,  але маємо регулювати її не таким законом, а своїм ставленням до цієї проблеми.

 

     Законопроект, запропонований    нам     сьогодні,     загалом несприятливий.  Адже  ми не можемо собі дозволити відвернутися від проблем  етично-морального  розвитку  нашого  народу,  не   можемо відвернутися від проблем розвитку нашої культури.  Тому пропонуємо обов'язково прийняти проект закону в першому читанні,  з  тим  щоб доопрацювати його в комітеті. Відвернутися від проблем культури ми не можемо!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово надається  народному  депутату   Гуцолу   від   фракції зелених.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Шановні колеги! Сьогодні з цієї трибуни було дуже багато сказано стосовно законопроекту,  який ми обговорюємо.  Я  ж тільки  хочу  нагадати,  що  от  у мене в руках наша Конституція - святая святих,  котра скрізь порушується,  іноді на неї просто  не звертають уваги.

 

     Шоу-бізнес, шановні  колеги,  - це не просто культура,  це не просто духовність, це ще й величезні кошти. Слушно сьогодні з цієї трибуни казали, що бізнес цей дуже великий і багатий. То чому ж із цього бізнесу не надходять кошти для інвалідів,  малозабезпечених, пенсіонерів?  Що, міністерство наше цього не бачить? Чи податківці не бачать, котрі на цих концертах сидять у перших рядах? Звичайно, знають.  То  чому  ж  держава не взяла на себе відповідальність та контроль?

 

     Я окремим  депутатам  хочу  нагадати,  що  соціалізм   -   це насамперед  облік.  У  нашій державі повинен бути цей облік,  і не лише в шоу-бізнесі.  Я не повторюватиму всього,  про  що  сьогодні говорили,  зокрема  наш  шановний  Дмитро  Гнатюк з Буковини,  але згадаю  таке.  В  Україні  проводяться  фестивалі  імені  Івасюка, незабаром на Буковині знову відбуватиметься такий фестиваль, тож я звертаюся до шановного міністра з проханням,  щоб цей український, народний   фестиваль  було  профінансовано,  бо  коштів  на  такий фестиваль чомусь немає, а на інші заходи є.

 

     І на завершення зазначу,  що Партія зелених загалом підтримує даний законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  репліки  надається  народному депутату Покотило. Одна хвилина. Будь ласка.

 

     ПОКОТИЛО Н.О. Блок Соціалістичної і Селянської партій. Дякую, Вікторе    Володимировичу.   Шановний   товаришу   Косів   Михайло Васильович! Ідучи працювати до Верховної Ради, я була впевнена, що депутат - це звучить гордо,  що депутат - людина завжди культурна, вихована і тактовна,  тим більше голова Комітету з питань культури і духовності минулого скликання. Вибачте, я помилилась.

 

     Спасибі ще раз, Вікторе Володимировичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово з   мотивів   голосування  на  одну  хвилину  надається народному депутату Алексєєву.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые коллеги! Я хочу опустить вас с небес на  грешную  землю и обратить внимание на таких два аспекта.  Тот, кто читал этот проект закона, мог видеть, что ограничения касаются не  только приезжих коллективов,  но и украинских.  Без разрешения той самой чиновничьей структуры ни один украинский коллектив -  ни ансамбль  имени  Вирского,  ни  хор  имени  Веревки,  ни  сельский фольклорный коллектив не сможет выехать за пределы страны. И мне в общем-то  непонятна  позиция  депутата Мовчана,  который выступает якобы за развитие украинской культуры.

 

     Теперь по  сути.  Обращаю  ваше  внимание,   что   вместе   с законопроектом  нам  подан и указ Президента.  И если мы сейчас не отклоним проект закона,  то указ вступит в действие.  Я согласен с тем,  о  чем  говорили  депутаты Емец,  Олийнык,  Гнатюк и другие, однако обращаю ваше внимание:  не  отклоним  проект  указа  -  все словотрясение о том, что нужно доработать проект закона, останется словотрясением.  Указ будет  действовать,  а  мы  будем  принимать проект  в  первом чтении,  во втором,  в третьем,  потом отклонять вето, а "українські митці" будут ходить в узде.

 

     Поэтому тем  из  вас,  кто  не   успел   достаточно   глубоко ознакомиться с Регламентом,  я напоминаю:  только отклонение этого проекта закона позволит предотвратить введение указа  в  действие, что сделает все наши остальные потуги бессмысленными.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановний Дмитре  Івановичу,  ви можете використати своє право на підсумкове слово.

 

     ОСТАПЕНКО Д.І. Шановні народні депутати! Насамперед дозвольте подякувати  всім  вам  за  виняткову  увагу до проблем української культури.

 

     Запропонований проект спонукав до порушення багатьох проблем, підтвердивши  надзвичайно  важливу  потребу  вироблення механізму, який законодавчо і нормативно  регулював  би  всі  питання  нашого культурного  життя,  розв'язував  болючі проблеми.  Тому що не дай Боже нам відкинути їх сьогодні на узбіччя - ми втратимо не  просто час, а набагато більше.

 

     Я дякую  за  слушні  пропозиції  і  зазначу,  що всі ми - і я особисто,  і міністерство,  і всі працівники галузі,  причетні  до цієї справи,  готові співпрацювати з комітетами Верховної Ради,  з фракціями для того,  щоб довести цей проект закону до  прийнятного стану.

 

     Прошу, шановні   друзі,  прийняти  його  в  першому  читанні, доопрацювати з урахуванням ваших слушних пропозицій і не відсувати проблему.  Бо,  справді,  якщо ми сьогодні цього не зробимо, потім повертатися буде надзвичайно складно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Лесь Степанович Танюк.  Підсумкове слово. Будь ласка.

 

     ТАНЮК Л.С. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні депутати! Я цілком поділяю весь критичний пафос,  який прозвучав  на  адресу даного   проекту   закону,  і  дякую  тим,  які  активно  подавали пропозиції щодо його подальшого доопрацювання.  Так само дякую тим депутатам,  які підтримали цей проект закону як такий,  що повинен усетаки поставити  заслін.  Дякую,  зокрема,  Борису  Олійнику  та Дмитрові Гнатюку.

 

     Хотів би,  щоб  ми  сьогодні проголосували цей законопроект у першому читанні,  доручили Комітету з питань культури і духовності кардинально  доопрацювати його і не пізніше як за місяць внести на розгляд Верховної Ради,  бо все-таки не повинна нас отак грабувати та естрада.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні народні    депутати!    Ми    завершили   обговорення законопроекту про організацію гастрольної  діяльності  в  Україні. Нагадаю,  що розглядався законопроект,  запропонований Президентом України. Надійшла пропозиція підтримати цей законопроект у першому читанні.  Крім того, висловлювалася пропозиція комітету, викладена в  проекті  постанови  Верховної  Ради,   відхилити   законопроект Президента,  доручивши  відповідним  комітетам  доопрацювати його. Також під час обговорення висловлювалися пропозиції  прийняти  цей законопроект  у  першому  читанні  і  направити  на повторне перше читання.

 

     Шановні колеги!  Відповідно  до   порядку   надходження   цих пропозицій я ставитиму їх на голосування, щоб ми визначилися.

 

     Ставлю на    голосування    пропозицію    прийняти   внесений Президентом України  проект  Закону  про  організацію  гастрольної діяльності в Україні в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 127.

 

     Шановні колеги!  Вам  роздано проект постанови Верховної Ради України,  запропонований комітетом.  Я зачитаю його, щоб нагадати. "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Поданий   Президентом   України  і  розглянутий  Комітетом Верховної Ради України  з  питань  культури  і  духовності  проект Закону  України  про  організацію гастрольної діяльності в Україні відхилити як такий,  що суперечить Конституції України та  законам України.

 

     2. Доручити   комітетам   Верховної  Ради  України  з  питань культури і духовності, з питань фінансів і банківської діяльності, з питань економічної політики та управління народним господарством разом із Кабінетом Міністрів України розробити систему  ефективних правових   заходів,   які   унеможливили   б   ухилення  суб'єктів гастрольної діяльності, що здійснюється на комерційній основі, від належної   сплати   податків   і   зборів,   передбачених   чинним законодавством України".

 

     Ставлю на голосування пропозицію  прийняти  проект  постанови Верховної  Ради України,  запропонований комітетом Верховної Ради, за основу.

 

     "За" - 214.

 

     Дякую.

 

     Шановні колеги!  Також  висловлювалася  пропозиція   прийняти проект  закону  в  першому  читанні  і направити на повторне перше читання. Прошу визначитися з цього приводу.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 200.

 

     З мотивів  голосування  -  народний  депутат  Марченко.  Будь ласка. Прогресивна соціалістична партія України.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты!  Уважаемый Виктор Владимирович!  Я утверждаю,  что  это  норма  Регламента:  если   Верховный   Совет отправляет  законопроект  на  повторное  первое чтение,  он обязан высказать,  что необходимо изменить в документе,  чтобы принять  в первом чтении.  Это требование Регламента. На мой взгляд, никто из выступающих,  даже те,  которые  внесли  предложение  о  повторном первом  чтении,  в  соответствии  с  Регламентом  не сказали,  что концептуально нужно изменить в нем.

 

     Хочу обратиться  к   коммунистам   и   социалистам,   которые выступали  с  этой трибуны и,  по сути,  поддержали нерегулируемую государством гастрольную деятельность.  Там вращается криминальный капитал,  он  значителен.  Принципом  же  левого движения является регулирование процессов как в экономике,  так и в искусстве. Вы же выступаете  на  митингах  и  говорите:  "Секс и прочая порнография заполнили рынок". Надо регулировать!

 

     Конкретное предложение.  Давайте поддержим этот законопроект, внесенный  Кабинетом  Министров,  только в статье 2 исключим слово "вітчизняних".  Этим мы концептуально меняем законопроект и  дадим право приоритетности и льготы нашим отечественным артистам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Народний депутат  Павловський  із  мотивів голосування.  Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Дякую.  Шановні  народні  депутати,  у  виступах народного артиста Дмитра Михайловича Гнатюка  та  інших  народних  депутатів  лунала думка  про  те,  що потрібно розмежувати вітчизняних виконавців та іноземних,  підтримавши вітчизняних.  Це принципова  позиція,  яку потрібно доопрацювати в законопроекті.

 

     Тому пропозиція    комітету    найраціональніша:    відхилити відповідний указ Президента,  а законопроект  внести  на  повторне перше  читання.  І  за  рейтингом  дана  пропозиція мала найбільшу кількість голосів.  Тому вважаю,  що треба до неї повернутись і ще раз проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Косів. За ним - народний депутат Александровська. І знову голосуватимемо.

 

     КОСІВ М.В.  У виступі  я,  власне,  сказав  про  два  аспекти проблеми: аспект суто фінансовий (податковий) і аспект естетичний. Це і є концептуальна  новизна,  котру  ми  доручаємо  розробити  в проекті закону, що може бути повернутий на повторне перше читання. Ця пропозиція набрала найбільше голосів - 200 народних депутатів.

 

     І ще одне.  Я б також визначив точну дату  внесення  проекту. Пропонувалося новий проект закону розробити протягом місяця. Отже, якщо ми  погодимося  на  місячний  термін,  якщо  приймемо  аспект естетичний,  де  буде  і  те,  про  що  говорив  тільки-но  колега (відрізнити вітчизняних виконавців від зарубіжних),  то це й дасть змогу повернутися до даного проекту закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Александровська. Будь ласка.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов.  Хочу поддержать  депутата  Павловского  и  в общем  депутата  Косива  -  то,  что  он говорил с трибуны:  нужно руководствоваться здравым смыслом.  Здравый смысл в  том,  что  мы должны проект указа отклонить и серьезно доработать проект закона. В том виде, в котором он предложен...

 

     Уважаемые депутаты!  Разве мы  можем  подписаться  под  этими четырьмя  статьями,  когда  действительно  непонятно,  кто  и  как конкретно будет регулировать.

 

     Считаю, что вопрос поставлен правильно. Обязательно нужно над законопроектом  хорошо  поработать.  Но  чтобы не дать развиваться негативным процессам,  нужно принять решение, которое предлагалось изначально:  отклонить  проект указа Президента и проголосовать за решение,  предложенное  комитетом.  Практически  все   выступающие депутаты об этом говорили:  и Танюк,  и Косив,  и коммунисты - все поддерживают. Здесь у нас нет разночтений. Поэтому нужно поставить еще раз на голосование и всем проголосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні народні   депутати,   надійшли   три  пропозиції  (ви зауважили):  проголосувати  пропозицію  про   направлення   даного законопроекту   на  повторне  перше  читання  з  вилученням  слова "вітчизняних" за пропозицією народного депутата  Марченка;  внести на  повторне  перше  читання  і  проголосувати  проект  постанови, запропонований комітетом.  У порядку  надходження  цих  пропозицій поставлю їх на голосування.

 

     Дозвольте нагадати,  шановні  колеги,  коли  ми  не  приймемо жодного з цих рішень,  то залишається чинним указ Президента, а ми можемо  тільки  дати  протокольне  доручення комітетам підготувати законопроекти, які будуть внесені і нами розглянуті.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення  проекту Закону   про  організацію  гастрольної  діяльності  в  Україні  на повторне  перше  читання   з   вилученням   у   статті   2   слова "вітчизняних".

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 119.

 

     Ставлю на   голосування  пропозицію  про  направлення  даного законопроекту на повторне перше читання в редакції...

 

     Будь ласка,  зніміть  із  голосування.   Ввімкніть   мікрофон народного депутата Павловського.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Шановні народні депутати! Ми повинні ставити тепер на голосування пропозицію комітету.  А  пропозиція  комітету має    два   пункти.   Перший:   відхилити   поданий   Президентом законопроект. Другий: направити на повторне перше читання.

 

     Тоді розв'язуються  всі  проблеми.  Прошу   таку   пропозицію комітету поставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на голосування проект постанови Верховної Ради,  запропонований  комітетом,  про  відхилення   законопроекту Президента  і  направлення  його  на  доопрацювання до профільного комітету.

 

     Прошу визначитися з даного питання.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  на  цьому  вечірнє  засідання   оголошується закритим.

 

     Завтра розпочинаємо пленарне засідання о 10 годині.