Стенограма пленарного засідання

09 вересня 1998

 

                         ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  9  в е р е с н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо чергове    пленарне   засідання   другої   сесії Верховної Ради України.  Прошу депутатів зайняти  робочі  місця  і підготуватися до реєстрації.

 

     Прошу зареєструватись. Будь ласка, реєструємось.

 

     Встигли зареєструватися   287   народних  депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту ми повинні відвести  30 хвилин  для  оголошення  заяв,  запитів тощо.  Дозвольте оголосити запити, які надійшли від народних депутатів.

 

     Група депутатів (Альохін, Турчинов, Бродський) звертається до Президента  і  Генерального  прокурора  України  стосовно збитків, завданих Україні розміщенням облігацій зовнішньої державної позики через японську фірму "Nomura International".

 

     Я прошу  визначитись  і  проголосувати поіменно про підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 200.

 

     Підтримано.

 

     А тепер проголосуємо про направлення запиту адресатові.

 

     Я прошу,  шановні колеги,  один  одного  підтримувати  в  цих питаннях.  Тим паче що це запит групи депутатів.  Голосуємо,  будь ласка.

 

     "За" - 203.

 

     Запит Шевченка Володимира Федоровича до Президента України  з приводу  масових  затримок  виплати  заробітної  плати працівникам бюджетної сфери Володарського району Київської області та свавілля представників органів влади.

 

     Будь ласка,  йде  поіменне  голосування  на  підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 228.

 

     Підтримано.

 

     А тепер проголосуйте,  будь ласка,  про  направлення  запиту. Голосуємо про направлення...

 

     "За" - 187.

 

     Група депутатів (Чукмасов, Донець, Трофименко) звертається до Президента  України  стосовно  вжиття   заходів   для   припинення протиправного   переслідування   журналістів  газети  "Днепровская правда".

 

     Прошу проголосувати поіменно про підтримку змісту.

 

     "За" - 206.

 

     Прийнято.

 

     Будь ласка, голосуємо про направлення запиту Президенту.

 

     "За" - 203.

 

     Я прошу проголосувати про  направлення  усіх  трьох  запитів. Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 254.

 

     Дякую.

 

     Бондаренко Володимир       Дмитрович      звертається      до Прем'єр-міністра України у зв'язку з порушенням головою  Державної служби  експортного  контролю  України  Закону  України про статус народного  депутата  України  -  відмовою  народному  депутату   в отриманні службової інформації.

 

     Будь ласка, підтримайте цей запит.

 

     "За" - 257.

 

     Прийнято.

 

     Круценко Василь   Якович   звертається   до  Прем'єр-міністра України стосовно розробки та реалізації урядом концепції  аграрної політики України.

 

     Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 238.

 

     Прийнято.

 

     Осташ Ігор  Іванович  звертається до Прем'єр-міністра України стосовно    виконання    постанови    уряду    щодо    розв'язання соціально-економічних  та  екологічних  проблем  у  Яворівському і Жидачівському  районах  Львівської  області,  які   є   наслідками розробки кар'єрів.

 

     Будь ласка, підтримайте запит.

 

     "За" - 261.

 

     Прийнято.

 

     Павловський Михайло Антонович звертається до Прем'єр-міністра України з питання про  доцільність  віднесення  дітей  воїнів,  що загинули   у   Афганістані,   до   переліку  громадян,  визначених постановою Кабінету Міністрів 885 від 8 червня 1998  року  такими, яким проводяться виплати вкладів з особових рахунків Ощадбанку, та стосовно невиконання  постанови  Верховної  Ради  України  від  31 жовтня   1996   року   про   підготовку  законодавчих  актів  щодо відшкодування населенню втрат від діяльності трастів.

 

     Будь ласка, підтримайте цей запит.

 

     "За" - 267.

 

     Прийнято.

 

     Запит групи  депутатів  (Чукмасов,  Донець,  Трофименко)   до Генерального  прокурора  у зв'язку з порушенням невід'ємного права людини  на  свободу  слова  і  незаконним  переслідуванням  газети "Днепровская правда".

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  у нас залишилося ще 20 хвилин для оголошення запитів і заяв.  Будь ласка, запишіться. Я буду, з вашого дозволу, дотримуватись черговості:  один записаний, одна заява від фракції, і так ми використаємо ці 20 хвилин.

 

     Слово надається  депутату  Чижу.  За  ним  виступить  депутат Турчинов.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).   Дякую,   Олександре  Миколайовичу.  Об'єднана  фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановні колеги!  Які б питання ми не розглядали сьогодні у Верховній Раді,  ми повинні пам'ятати, що за  нами  -  Україна,  наші  виборці.  А  ситуація  надзвичайно складна!  Ще  й  досі  не  розпочалося  навчання в багатьох школах України, зокрема і в тих, що є в округах наших народних депутатів: в  Таращанському  районі,  у  ряді шкіл Тернопільської області,  в інших областях.  Я в неділю мав зустрічі з  виборцями  в  Деражні. Днем  раніше  -  у  Віньковецькому  районі,  ще  днем  раніше  - у Ярмолинецькому  районі.  Скрізь  порушується  одне  питання:  коли закінчиться  цей  геноцид  по  відношенню  до  села,  до  власного виробництва і до нашого народу,  до наших  людей.  Мало  того,  що пенсії  не  виплачуються  роками і заборгованість перед учителями, працівниками охорони здоров'я,  культурної сфери є ще з 1996 року, так  іще  й те,  що недораховано,  і ті борги практично спалюються інфляційними процесами. Сьогодні реальна пенсія (якої ще люди й не отримують)  у  перерахуванні  на  долари впала приблизно у півтора раза.  Тобто йде повзуча інфляція, вона вже перевищує 5 відсотків. У той же час механізми індексації не задіяні, не задіяні механізми компенсації втрат заробітної плати від того,  що вона  несвоєчасно виплачується.  А між іншим,  є відповідні вимоги Закону про оплату праці (статті 33,  34).  Уточнюються  показники  бюджету  з  метою секвестрування, урізання видаткової частини, а з приводу того, щоб діяла нова межа малозабезпеченості, нові рівні пенсій, мінімальної заробітної   плати,   як   цього   вимагає  Конституція,  вони  не уточнюються.

 

     Тому, Олександре  Миколайовичу,  як  народний  депутат  і  як представник  нашої фракції я вношу пропозицію:  ми повинні вносити до  порядку  денного  і  розглядати  ті  питання,   які   сьогодні торкаються  інтересів,  наболілих  проблем  наших виборців,  наших людей. Це треба робити невідкладно. Можна, звичайно, обслуговувати політику  указного  законодавства,  яке  є паралельне і руйнує всю економічну і соціальну сферу, але при цьому треба завжди пам'ятати про людей.

 

     Я ще раз нагадаю:  до нас,  у Верховну Раду надійшло 38 тисяч листів, з них 26 відсотків - про нестерпні для виживання соціальні умови.  І  тому заява нашої фракції,  яка є певною мірою тиском на владу,  є вимушеним  кроком.  Ми  хочемо,  щоб  влада  повернулася обличчям  до  своїх людей,  до України.  Бо коли справа стосується боргів перед нашими громадянами,  то це скидається  з  рахунку,  а якщо   вона  стосується  боргів  перед  чужим  дядьком,  то  треба роздягнутися, але віддати їх йому.

 

     Тому я ставлю дуже серйозну умову: ми повинні розглядати лише проблеми, пов'язані з життєвими потребами наших виборців.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов. За ним - депутат Пухкал.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні  народні депутати! Прошу вас заслухати заяву фракції "Громада"  про  грубі  порушення Конституції України і Регламенту Верховної Ради України.

 

     "Сьогодні в       умовах      катастрофічного      погіршення соціально-економічного становища,  розростання  фінансової  кризи, обвальної   девальвації   національної  валюти  -  гривні  питання соціального захисту стає питанням біологічного виживання нації.

 

     Грубо порушуючи Конституцію України, Президент України Леонід Кучма своїм указом скоротив бюджетні витрати на 1998 рік.  У першу чергу різко скорочені  витрати  на  соціальний  захист  населення, зокрема витрати, передбачені захищеними статтями.

 

     Брутальне вторгнення  Президента Кучми у виключну компетенцію Верховної  Ради  веде  до  повної  руйнації  основ   національного законодавства,  до  правового  та економічного хаосу,  практичного знищення громадян.

 

     В умовах повної  деморалізації  виконавчої  влади,  нездатної вивести  Україну  з  кризи,  єдиним органом,  спроможним об'єднати суспільство у складних соціально-економічних  умовах,  є  Верховна Рада України. Але через непослідовну позицію Голови Верховної Ради пана Ткаченка  по  відношенню  до  політики  Президента  Кучми  та Кабінету  Міністрів  України  Верховна  Рада  практично позбавлена можливостей реалізувати свій законотворчий потенціал  і  позитивно впливати на хід подій.

 

     Грубо порушуючи Регламент, пан Ткаченко перешкоджає прийняттю постанови Верховної Ради,  яка  повернула  б  бюджетний  процес  у конституційні   межі.  Спікер  позбавляє  депутатів  від  опозиції можливості  виступати  від  імені  своїх  фракцій,  поводячись  із Верховною Радою як із підлеглою структурою.

 

     Фракція "Громада"  звертається  до  всіх народних депутатів і закликає покласти край бюджетному свавіллю  виконавчої  влади,  що стає  вкрай  небезпечним в умовах крайнього загострення кризи.  Ми вимагаємо заслухати звіт уряду  та  розглянути  питання  про  його відповідальність за соціально-економічну ситуацію в Україні.

 

     Фракція "Громада"  наголошує,  що порушення Регламенту з боку спікера Ткаченка компрометує  вищий  законодавчий  орган  України, обмежує   можливості   конструктивних  дій  Верховної  Ради  та  є абсолютно неприйнятним  з  точки  зору  відповідального  виконання народними депутатами своїх обов'язків".

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  не треба радіти.  Це може тільки Єльяшкевич радіти...  Решта,  думаю,  до цього ставиться виважено,  і так має бути. Заява є заява.

 

     Я оголосив  виступ депутата Пухкала.  Будь ласка.  За ним від Народного руху виступить депутат Чорновіл.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  209, Чернігівська  область).  Дякую.  Прошу  передати  слово  народному депутату Лазаренку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 40,  Дніпропетровська область).  Партія "Громада". Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні  присутні!  Учора  ми розпочали  розгляд  питань,  пов'язаних  із урегулюванням кризової ситуації, що склалася.

 

     У понеділок на засіданні Погоджувальної ради фракцій ми  мали можливість  ознайомитися  з  програмою  антикризових  дій уряду та Національного банку.  Я детально вивчив усі без винятку пропозиції уряду.  З  деякими  можна  погодитись,  їх  можна розглядати.  Але головне,  що  практично  в   усіх   антикризових   заходах   немає інформації,  а найголовніше - пропозицій щодо дій,  спрямованих на компенсацію населенню втрат від фінансової кризи.

 

     Усім добре  зрозуміло,  що  курс,   який   сьогодні   утримує Національний   банк  методом  ручного  управління  та  позбавлення можливості участі в  торгах  комерційних  банків  -  2  гривні  53 копійки   за   один  долар,  нереальний.  Реальний  курс  сьогодні відображає стихійний ринок. Сьогодні вартість пального збільшилася рівно  у  2,5  раза;  вартість інших товарів широкого вжитку - у 2 рази.  Реальний курс сьогодні становить 3,8 гривні. Якщо не будуть вжиті  заходи,  які  пропонує уряду Верховна Рада,  це призведе до того,  що в найближчі кілька днів, тижнів курс сягатиме 6 гривень. Але  в  програмі  уряду  практично  немає  заходів,  пов'язаних  з компенсацією населенню втрат.

 

     Наша пропозиція:  заслухати на цьому тижні  інформацію  уряду щодо  можливості компенсації населенню втрат від фінансової кризи. Що мається на увазі?  У першу чергу -  заборгованість  із  виплати заробітної  плати  та  пенсій у сумі понад 5 мільярдів гривень.  А головне - повернути довіру до комерційних банків,  у  яких  вклади населення   перевищують  8  мільярдів  гривень,  і  сьогодні  вони повністю знецінені.

 

     Якщо немає   такої   можливості,   якщо   уряд   не   готовий запропонувати   свій   механізм   компенсації   втрат   заощаджень населення,  партія "Громада" і  фракція  "Громада"  розробили  два законопроекти, які ми готові під час розгляду цього питання внести на розгляд Верховної Ради та запропонувати цей механізм.

 

     Тому, Олександре Миколайовичу,  я ще раз пропоную повернутися до  цього питання і проголосувати пропозицію,  щоб у п'ятницю чи в четвер заслухати інформацію уряду,  під час якої  ми  з'ясуємо  ці питання. Ми готові до внесення законопроектів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Чорновіл.  Будь  ласка.  За  ним  виступить депутат Полюхович.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Шановний  Голово!  Шановні   наші слухачі!  Перш ніж оголосити заяву Руху про ситуацію в Україні,  я хочу нагадати усім нам і нашим громадянам,  що рівно 9 років тому, якраз   у  цей  день,  було  створено  Народний  рух  України,  ту громадсько-політичну  силу,  яка   об'єднала   всі   державницькі, патріотичні  сили  і  найбільше  зробила,  щоб  ми  мали незалежну Українську державу, а ми з вами всі, колеги праві, ліві і середні, сиділи в цьому залі (Оплески).

 

     А тепер наша заява:

 

     "Довготривала відсутність  у вищих ешелонах української влади політичної волі щодо  формування  національної  економіки,  штучне утримання   нашої   держави  у  сфері  політичних  та  економічних інтересів Росії,  а також блокування лівими  партіями  радикальних реформ   поставили   Україну   на  межу  економічного  розвалу  та соціальних потрясінь.  Під загрозою опинився чи не єдиний здобуток останніх  років  - стабільність гривні.  А саме це давало надію на вихід із затяжної економічної кризи та  поліпшення  умов  життя  в найближчі роки.

 

     Народний рух України констатує,  що головними причинами нових потрясінь є непослідовність та  пасивність  Президента  та  уряду, недолуга   економічна   політика,   яку   всі  ці  роки  проводила здебільшого стара господарська  та  компартійна  номенклатура,  що залишилась   при   владі.   Саме   тому  не  реалізовано  програму державотворення,  запропоновану  Народним  рухом   України   після проголошення незалежності.  Її положеннями передбачалось створення в  Україні  цілісної  самодостатньої   економіки   із   замкнутими технологічними  циклами  виробництва,  глибокі  структурні  зміни, швидка   модернізація   підприємств,   високоефективне    сільське господарство.

 

     Це дозволило  б  у перехідний період уникнути різкого падіння життєвого рівня громадян та  могло  б  зробити  економіку  України більш  стійкою  і  менш  уразливою  від  економічних та фінансових потрясінь як у Росії, так і у світі.

 

     За роки   незалежності   не   було   нічого   зроблено   щодо технологічного    та    технічного    переозброєння   вітчизняного виробництва.  Україна  отримала  у  спадок  від  колишнього  Союзу економіку,  яка  споживала  енергетичних  та природних ресурсів на одиницю продукції в три-п'ять разів більше,  ніж у країнах Заходу. В    результаті   практично   вся   українська   продукція   стала неконкурентоспроможною після запровадження Росією світових цін  на газ і нафту.

 

     Політична відповідальність  за  стан,  що  склався в державі, Народний рух покладає на представників лівих сил. Саме вони, маючи всі  ці  роки  більшість  у  Верховній Раді,  блокували проведення радикальних економічних реформ.  Саме  їхня  політика  -  політика гальмування  розвитку  підприємницької  діяльності,  основаної  на приватній  власності,  земельної  реформи,   формування   ринкових відносин  -  призвела  до  різкого  падіння  життєвого рівня наших співвітчизників.  Яскравим  підтвердженням   цьому   є   стабільна ситуація  та  високий  життєвий  рівень  у  тих  посткомуністичних державах, де економічне реформування проводилося рішуче.

 

     Народний рух  України  вимагає  від  Президента,   уряду   та Верховної  Ради  відмовитися від хибної практики жити в борг,  яку вони собі дозволяли впродовж останніх  років.  Адже  розкручування спіралі  внутрішніх та зовнішніх запозичень на потреби виробництва призвело  до  ситуації,   коли   загроза   кризи,   пов'язаної   з необхідністю сплати значних боргів, буде супроводжувати Україну не лише в цьому році, але і в наступні п'ять-сім років (Шум у залі).

 

     Щоб уникнути  фінансової  кризи,  повного  розвалу  економіки держави  та  різкого  падіння  життєвого  рівня більшості громадян України,  Народний  рух  вимагає  від  уряду  (я  говоритиму   про конкретні заходи):

 

     1. Негайно розпочати комплексні, системні і дійові економічні реформи.

 

     2. Вжити заходів щодо захисту національної грошової одиниці - гривні  від  знецінення та зменшення негативного впливу фінансової кризи в Росії на життєвий рівень наших громадян.

 

     3. Не  допустити   розвалу   банківської   системи   України, розробити   ефективні   механізми  щодо  виконання  банками  своїх зобов'язань перед громадянами України.

 

     4. Прискорити  структурні  реформи,  скеровані  на  зменшення залежності   української  економіки  від  монопольного  постачання енергоносіїв з Росії.

 

     5. Сформувати   ефективну   систему   захисту   національного економічного  простору  на  основі  дійової  митної  та податкової політики, реальної, а не "паперової" боротьби з корупцією.

 

     Народний рух закликає депутатів Верховної Ради у цей нелегкий час  нарешті перебороти свої вузькопартійні інтереси і об'єднатися заради блага держави та народу.  Ми переконані,  що лише  в  такий спосіб можна зупинити кризу та уникнути соціальних потрясінь".

 

     Дякую за увагу, шановні (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат  Полюхович.  Будь  ласка.  За  ним  виступить депутат Пустовойтов.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (виборчий   округ   155,   Рівненська область).   Фракція  Народного  руху  України.  Дякую,  Олександре Миколайовичу,  за надану можливість виступити.  Я не з цього хотів почати,  але  оскільки  в  залі зчинився такий шум,  то я хотів би закликати народних депутатів ознайомитися з положенням Регламенту: для  виступу  від  фракції  надається  до  п'яти  хвилин.  Це одне зауваження.

 

     Інше. Я також просив би моїх колег народних депутатів у цьому залі і особливо вас,  Олександре Миколайовичу (ви Голова Верховної Ради) закликати зал до терпимості, до толерантності у ставленні до своїх колег депутатів, особливо в сесійній залі.

 

     А тепер  по  суті  справи.  Справді,  у  цьому  залі  не  раз висловлювалась дуже слушна думка про те, щоб заслухати звіт уряду, і   основне,   щоб  вислухати  пропозиції  представників  урядових структур,  яким же чином вони збираються вийти з  цієї  фінансової кризи,  погасити  заборгованість  із  заробітної  плати  і пенсій. Тільки в моєму окрузі заборгованість із виплати  заробітної  плати бюджетникам становить 16-17 місяців,  а з пенсій - 5-7 місяців. На всі мої письмові запити Міністерство фінансів відповідає одними  й тими  ж  відписками,  що  кошти  направлені  в обсязі 50 відсотків дотацій  і  треба  з'ясувати,  як   ці   кошти   реалізуються   чи виплачуються  на  місцях,  у  районах.  А  там  запроваджена хибна практика.  І мабуть, колеги народні депутати, і у ваших округах це діється,  коли  заробітна  плата грішми людям не виплачується,  її видають товарами,  які практично  неможливо  реалізувати  або  які людям навіть не потрібні.  За товари, які дають замість заробітної плати, не можна купити одягу, взуття, нагодувати сім'ю.

 

     Тому я прошу,  Олександре Миколайовичу,  обов'язково включити до  порядку  денного (якщо не цього,  то наступного тижня) питання про звіт уряду  і  про  концепцію  або  програму  саме  ліквідації заборгованості   із   заробітної   плати   із   врахуванням   того інфляційного процесу, який розпочався в Україні.

 

     А тепер стосовно  того,  що  відбувається  у  Верховній  Раді протягом  останніх  двох  днів.  Я попрошу шановного пана-товариша депутата Моісеєнка в залі  Верховної  Ради  не  оголошувати  якісь сумнівні  політичні  організації,  які суперечать Конституції.  Це стосується  Союзу  за  відродження  СРСР.  У   Конституції   чітко записано,  шановний  колего,  що  будь-які  гасла  або  заклики до ліквідації існуючого державного устрою в країні караються законом. І  ви,  Олександре Миколайовичу,  як Голова Верховної Ради повинні припиняти такі виступи,  щоб вони не набирали  якогось  розголосу, особливо політичного, і робити зауваження депутатам.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Покотило.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні   колеги!   Я   хочу привернути  увагу до проблем підземного й металургійного Кривбасу. Справа  в  тому,  що  в  місті  створилася   надзвичайно   складна суспільно-політична      ситуація,     пов'язана,     на     думку депутатів-комуністів,  з непродуманими діями уряду й  Міністерства промислової  політики.  Під виглядом реструктуризації іде знищення підземного  Кривбасу.  Шахти  переводяться  на  дренажні   роботи, регресні виплати не здійснюються,  хоч урядова комісія постановила надати місту 200 тисяч  гривень  для  регресних  виплат.  Люди  не можуть отримати ці суми.

 

     Водночас іде закриття рудника імені Кірова,  а це означає, що залишаться без роботи близько чотирьох тисяч чоловік.  Деякі вчені міста   Кривого  Рогу  заявляють,  що  це  рішення  помилкове.  На комбінаті "Криворіжсталь" знову створюється надзвичайна  ситуація: тут  буде  звільнено  з  роботи  близько  12  тисяч чоловік.  І не враховується те,  що Кривий Ріг є містом екологічної біди! Урядова комісія приймає рішення,  які нічим,  на жаль, виправити становище не допомагають.

 

     Олександре Миколайовичу, в мене є тут листи на вашу адресу... Тому  в  мене  прохання  дати  протокольне  доручення  відповідним комітетам ще раз проаналізувати позицію відповідних міністерств  і урядової  комісії  стосовно  підземного й металургійного Кривбасу, тому  що  як  зірветься  Кривбас,  який  дає   величезні   валютні надходження до бюджету, то буде лихо. І я переконливо вас прошу...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Покотило.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний товаришу головуючий! Шановні товариші депутати!  Тут уже Вячеслав  Максимович  згадував про  особливу  подію в житті українського народу сьогодні,  я хочу додати,  що за ці роки  на  терені  колишнього  Радянського  Союзу вимерло 20 мільйонів жителів. Україна втратила два мільйони.

 

     Тому я пропоную вшанувати пам'ять тих,  хто вимер за оці роки реформ, хвилиною мовчання (Хвилина мовчання).

 

     Дякую.

 

     Шановні товариші!  На  ім'я  голови   Соціалістичної   партії України   Олександра  Олександровича  Мороза,  на  адресу  фракції Соціалістичної і Селянської партій  надходить  багато  листів  від виборців про те, що наближається 55 річниця визволення України від німецько-фашистських  загарбників.  Ми  повинні  бути  реалістами: життя є життя.  Ще ветерани є поруч з нами,  і наш обов'язок на 55 річницю вшанувати ветеранів і показати нашому молодому  поколінню, що й воно мусить пам'ятати їх подвиг.

 

     Наближається знаменна  дата  в житті українського народу:  55 річниця визволення  українських  земель  від  німецько-фашистських загарбників.   У   вересні   нинішнього  року  цю  пам'ятну  подію відзначають жителі Донецької, Луганської, Харківської, Полтавської областей.  6 листопада - річниця визволення столиці нашої держави. 8 мільйонів життів поклав на вівтар перемоги український народ. За волю України воювали мільйони представників різних національностей з усіх республік Радянського Союзу.  У  роки  Великої  Вітчизняної війни з небувалою силою проявилися кращі риси нашого народу - його мужність,  героїзм,  любов  до   Батьківщини,   морально-політична єдність,  здатність  до  згуртування  перед  обличчям  біди  і  до самопожертви в ім'я своєї Вітчизни.  Українців у бій з  ненависним ворогом,  як  і всіх радянських людей,  вело священне чуття єдиної родини.

 

     У нинішній скрутний  час  нам  треба  пам'ятати,  якою  ціною дісталися   нам  перемога,  можливість  мирного  життя,  створення суверенної Української держави. Наш обов'язок завжди пам'ятати про це, оточувати турботою ветеранів і сім'ї загиблих.

 

     Звертаємося до   Президента  України  та  уряду  з  настійною пропозицією  організувати  всенародне   відзначення   55   річниці визволення   українських   земель   від  фашистських  загарбників, вважаючи його важливим етапом підготовки до святкування 55 річниці перемоги у Другій світовій війні.  Обов'язок усіх владних структур і політичних сил вбачаємо у тому,  щоб,  віддаючи  шану  полеглим, зробити  все  можливе для забезпечення ветеранам і всім громадянам України  гідного  людини  життя,  виховання  молодих  патріотів  і нащадків слави лицарів Великої Вітчизняної війни.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Для репліки одна хвилина надається депутату Моісеєнку.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий  округ  53,  Донецька  область).   Фракция   коммунистов Украины,   Всеукраинский   союз  за  возрождение  Союза  Советских Социалистических Республик.  Репликаинформация  для  тех,  кто  не знает  (думаю,  что  фракция  Руха  не знает).  На выполнение моей предвыборной программы,  где в  четвертом  разделе  было  сказано: создать    и   зарегистрировать   Всеукраинское   об единение   за возрождение СССР,  18 июля  был  создан  (состоялся  учредительный с езд)   Всеукраинский   союз   за   возрождение  Союза  Советских Социалистических Республик. Хочу напомнить, что это принципиальная позиция предвыборной программы Коммунистической партии Украины,  в которой было  сказано,  что  мы  выступаем  за  возрождение  союза равноправных братских народов - СССР.

 

     Дополню еще  и  тем,  что вчера 8 сентября в Верховном Совете Украины создана  первичная  организация  Всеукраинского  союза  за возрождение СССР.  Ее возглавил народный депутат Украины коммунист Тропин  Владимир  Ильич.  Процесс  воссоздания  Советского   Союза об ективен,  и как бы не трепыхались на политической арене деятели умирающего Руха, народы все равно будут жить вместе. Этого требует социально-экономическая  и политическая обстановка,  и это желание народов.

 

     Спасибо (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Репліка депутата Бойка від Руху.  За  ним  -  депутат Черненко, і завершуємо. Будь ласка.

 

     БОЙКО Б.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Оскільки  щойно  депутатом Моісеєнком була заявлена претензія до фракції Руху, ми зобов'язані заявити, що фракція Руху вважає створення будь-яких об'єднань, які суперечать Конституції і закликають   до   повалення   конституційного   устрою    існуючої Української  держави,  незаконним.  Ми  залишаємо  за  собою право звернутися до  Генеральної  прокуратури,  Конституційного  Суду  з приводу  законності  існування  Комуністичної  партії  Радянського Союзу (шум у залі) і Компартії України, яка є прямою спадкоємницею КПРС,  щоб  притягнути  КПРС і КПУ до відповідальності за злочини, вчинені ними протягом 50 років,  які виморили понад  30  мільйонів громадян України всіх національностей. Ваше, панове, місце там, де ви губили мільйони наших громадян.  КПУ повинна  бути  заборонена! Повинні   бути  заборонені  всі  організації,  які  закликають  до ліквідації конституційного устрою України (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  48, Донецька область). Александр Николаевич! Я убедительно прошу вас:  не  забывайте "позафракційних".  Мое предложение,  Александр Николаевич...

 

     ГОЛОВА. Я не можу вас забути - ви  перший  запропонували  мою кандидатуру на посаду Голови Верховної Ради.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. От бачите, як порозумілись.

 

     Александр Николаевич, я хочу внести на рассмотрение депутатов такой  вопрос.  1  октября  вступает  в  действие   первая   часть постановления  Кабинета  Министров  855  о  сокращении численности медицинских работников.  Не просто вакантных  ставок,  а  реальных людей, физических лиц.

 

     А с  1  января  1999  года вступает в силу вторая часть этого постановления о сокращении еще 4,2 процента. Итого будет сокращено 5,7  процента,  или 50 тысяч медицинских работников.  Это при том, что было уже сокращено  151,4  тысячи  коек,  253  тысячи  штатных медицинских  работников.  Состояние нашего здравоохранения сегодня катастрофическое:   отсутствуют   медикаменты,   не    обновляются медицинское   оборудование,   аппаратура.   Есть  угроза  массовых заболеваний,  в том числе инфекционных.  В Донецкой области во всю свирепствует    аденовирусная    инфекция,   влекущая   за   собой менингоэнцефалиты.

 

     Я прошу  рассмотреть  это  мое   предложение   на   заседании Верховного  Совета.  Присоединяюсь к предложению ранее выступавших коллег о том,  чтобы  заслушать  отчет  правительства  по  вопросу сохранения социальных гарантий для наших избирателей,  в том числе по здравоохранению.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Переважна  більшість  депутатів   у виступах і заявах пропонують заслухати звіт, а точніше, інформацію уряду про виплату заробітної  плати,  погашення  заборгованості  з виплати  пенсій,  стипендій.  Павло Іванович Лазаренко говорив про поетапне   повернення   заощаджень   і   розроблення   відповідних конкретних пропозицій.

 

     Я думаю, що й те, про що говорив депутат Іван Сергійович Чиж,

- про важке становище в  нашій  економіці,  в  школах,  в  системі охорони здоров'я, важке становище пенсіонерів, теж перегукується з цими питаннями.

 

     Тому з вашого дозволу даємо таке доручення Кабінету Міністрів сьогодні. А в понеділок на засіданні Погоджувальної ради визначимо день - вівторок чи середу, щоб заслухати цю інформацію в сесійному залі і прийняти відповідне рішення.

 

     Щодо заяви,   яку  зробив  депутат  Турчинов  від  "Громади". Безперечно,  ваше  право  робити  заяви,  звинувачувати.  Але   за Конституцією, за Регламентом немає такої посади - спікер.

 

     Коли ви   пишете   документ  і  оголошуєте  на  всю  Україну, звинувачуєте когось у порушенні то Регламенту, то Конституції, то, будь ласка,  самі їх дотримуйтеся.  Кожен із нас розуміє,  що таке Голова Верховної Ради, а що таке спікер.

 

     Стосовно питань,  пов'язаних із моєю особою,  - підтримки  чи непідтримки. Я у своєму вступному слові при відкритті другої сесії чотирнадцятого скликання чітко і ясно сказав:  ми працюватимемо на злагоду в нашому суспільстві. Сім років розбрату призвели до того, що ми тепер маємо (Шум у залі).  І якщо комусь це не  подобається, навіть із моїх колег,  я прошу тримати це при собі. Виставляти те, що виставляється сьогодні як вина Голови  Верховної  Ради,  вважаю недоречним. Ви мене обрали, і я чесно й сумлінно нестиму ношу, яку ви на мене поклали 232-ма голосами,  а не двома  голосами,  як  за декого голосували.

 

     Шановні колеги,  у  нас  багато нерозв'язаних проблем.  Але я хочу, щоб ми з вами від простого політизування в цій залі перейшли до конкретних справ. Люди від нас цього чекають.

 

     Нам потрібно  прийняти  35  законодавчих актів,  проекти яких розробив Кабінет Міністрів разом із нашими комітетами. Нагадаю, що 6  із  них  уже  внесено  до порядку денного,  13 опрацьовуються в комітетах і фракціях, а 16 розробляються.

 

     Ось документи,  які після їх прийняття  в  цій  залі  повинні внести стабільність і злагоду в наше суспільство найближчим часом.

 

     І, безперечно,  підготовка  і прийняття бюджету відповідно до Бюджетної резолюції, яку ми прийняли на першій сесії.

 

     -----------

 

     А тепер щодо питань порядку денного, які вносяться.

 

     Шановні народні депутати!  Проект  порядку  денного,  що  вам розданий,  складено  на  підставі  пропозицій усіх суб'єктів права законодавчої ініціативи.

 

     За минулий  тиждень  цей  проект  опрацьовано  в   комітетах, фракціях  і  в  уряді,  обговорено  на  нараді  голів  комітетів і керівників фракцій. Усі внесені зауваження враховано.

 

     І останнє -  пропозиція  Кабінету  Міністрів  про  розгляд  у першочерговому порядку 35 законопроектів, пов'язаних із виходом із фінансової кризи. Ці законопроекти також враховані.

 

     Вчора надійшли   ще   додаткові   пропозиції   від   депутата Марковської  та  групи депутатів.  Із шести законопроектів,  котрі вони пропонують включити до порядку денного,  один  -  про  вибори Президента  - ми вже включили.  Цей проект закону розглядатиметься десь 18 вересня цього  року.  Інші  законопроекти,  що  стосуються зокрема  виборчої тематики,  прожиткового мінімуму та про особливі заслуги перед державою,  не внесені до Верховної Ради.  Якщо  вони напрацьовані,  будь ласка,  подавайте - ми їх врахуємо.  Як тільки вони надійдуть від суб'єктів  права  законодавчої  ініціативи,  ми можемо  додатково  в  робочому порядку включити їх до розгляду.  В порядку денному немає помісячного розподілу (це ви  бачите).  Тому залежно від потреби та готовності документів будемо включати їх до розгляду після щотижневого розгляду  на  засіданні  Погоджувальної ради.

 

     Народний депутат Іоффе вчора вніс пропозицію про включення до порядку    денного    нинішньої    сесії    ряду    питань:    про помічника-консультанта  народного депутата України,  про структуру апарату  Верховної  Ради,  про  керівника  апарату,  про  кошторис Верховної Ради. Я хотів би на ці питання коротко дати відповідь.

 

     Питання про  помічника-консультанта  є  в  розкладі засідань, воно наступного тижня розглядатиметься в пленарному режимі.

 

     Структура апарату   Верховної   Ради,   як   і    передбачено Конституцією,  була затверджена 3 липня 1997 року.  Міняти щорічно структуру (я думаю,  що всі розуміють) потреби немає. Але хотів би нагадати,   що   відповідно   до  статті  88  Конституції  України організовує роботу апарату  Голова  Верховної  Ради.  І  можу  вас запевнити,  що підрозділи апарату працюють і будуть працювати так, як це потрібно апарату Верховної Ради:  на обслуговування  кожного народного депутата, комітету, фракції.

 

     Про керівника  апарату.  Відповідно  до  пункту  35 статті 85 Конституції України Верховна Рада призначає на посаду та  звільняє з  посади  керівника  апарату  Верховної  Ради.  Користуючись цією конституційною нормою,  Верховна Рада 3 липня 1997 року призначила керівника  апарату.  Слід  зазначити,  що  ні в Конституції,  ні в Регламенті не визначено строку,  на  який  призначається  керівник апарату.  Думаю,  це  має  бути врегульовано Законом про регламент Верховної Ради (ми готуємо його проект і будемо розглядати).

 

     До того  ж,  оскільки  керівник  апарату  Верховної  Ради   є державним  службовцем,  то  строк його повноважень згідно з чинним законодавством не обумовлюється строком повноважень Верховної Ради відповідного  скликання,  тобто зі зміною складу Верховної Ради не змінюється керівник апарату.  Тому  давайте  і  це  врахувати.  І, мабуть,  було б недоцільно мені,  як Голові,  і вам,  як депутатам Верховної Ради, з приходом відразу міняти апарат, а потім починати з  чистого  листа,  що  не  завжди  дає  відповідну  активність  і результативність нашої роботи.  Тому  я  вважаю,  що  сьогодні  це питання не повинне стояти і турбувати.  А якщо воно виникне, то ми його в робочому порядку  (безперечно,  порадимося  в  цьому  залі) вирішимо.

 

     І останнє  -  про  кошторис  Верховної  Ради.  Відповідно  до пунктів 12 і 14 частини  першої  статті  4.3.8  Регламенту  Голова Верховної  Ради  України  забезпечує  розробку  проекту  кошторису витрат Верховної Ради на наступний рік і  подає  його  на  розгляд Верховної  Ради.  Це  буде  зроблено  паралельно  з  підготовкою і розглядом проекту бюджету на  1999  рік.  І  буде  вам  не  тільки повідомлено, а й роздано кожному депутату цей проект кошторису.

 

     Не пізніше   ніж   через   півтора  місяця  після  завершення бюджетного року Голова Верховної Ради подає на  розгляд  докладний письмовий звіт про витрати Верховної Ради за минулий рік та про їх відповідність тому кошторису, який затверджувався в цьому залі. Це буде,   безперечно,   зроблено  і  мною,  Головою  Верховної  Ради нинішнього скликання,  так само, як депутатам було подано звіт про використання кошторису 1997 року в попередній Верховній Раді.

 

     Отже, як бачите,  внесені пропозиції докладно проаналізовані, враховані  зауваження  всіх  фракцій  і   комітетів.   Прошу   вас затвердити  цей  порядок  денний,  внесений  із  урахуванням  усіх поправок і доповнень на розгляд Верховної Ради. Він у вас є (Шум у залі).

 

     Є запитання?  Можемо  прийняти цей проект постанови і порядок денний  за  основу?  Давайте  проголосуємо,   а   потім   врахуємо доповнення.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  проект постанови за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Будь ласка, запишіться, в кого є доповнення чи зміни. Скільки часу  відведемо?  15  хвилин досить?  20 хвилин?  Багато запитань. Гаразд, 20 хвилин. Прошу виставити 20 хвилин.

 

     Будь ласка. Депутат Терещук. За ним - депутат Габер.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Николаю Васильевичу Кравченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО М.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (виборчий  округ  57,  Донецька   область). Спасибо.  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые депутаты!  В повестке дня,  если вы заметили,  нет двух очень важных  вопросов, над которыми работали и фракции, и депутатские группы, и комитеты. Речь идет о том,  что вносилось предложение о включении в повестку дня  отчета  правительства  о  последствиях социальноэкономических действий на территории Украины.

 

     Верховная Рада  сегодня  втянута  в  проблему,  связанную   с разгребанием,  если  можно  так  сказать,  указов  Президента.  На сегодняшний  день  есть  подписи  группы  депутатов,  порядка  150 человек,  о  включении  в  повестку  дня  отчета  правительства  о социально-экономической ситуации в стране.

 

     Есть также  подписи  порядка  150  депутатов  о  включении  в повестку  дня  отчета  Секретариата  Верховной  Рады о проделанной работе и о некоторых моментах,  связанных  с  организацией  работы народного   депутата.   Если   вас,   Александр   Николаевич,  как Председателя Верховного Совета устраивает работа Секретариата,  то нас,  рядовых депутатов,  она не устраивает.  Секретариат работает только  на  верхнюю  часть  парламента,  депутаты   же   в   своей повседневной   работе  брошены  на  произвол  судьбы.  Поэтому  мы настаиваем на том, чтобы включить этот вопрос в повестку дня.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я просив би таких однозначних висновків не робити.  Я ще  раз  кажу:  ми  з  вами,  з головами комітетів,  з керівниками фракцій,  формуємо Секретаріат разом.  І якщо є  якісь  претензії, будь ласка,  ми їх врахуємо.  Секретаріати в комітетах, у фракціях тільки створено.  Ми звіти заслухаємо,  дамо відповідне доручення, якщо таке пропонується.  Це буде зроблено.  Але ще раз кажу:  якщо десь хтось комусь,  може,  не те  слово  сказав,  узагальнювати  і говорити про рівень роботи всього Секретаріату не потрібно.

 

     Я цей  Секретаріат знаю,  я чотири роки з ним працював і знаю рівень  підготовки.  І  там,  де  потрібно,  ми  відповідні  зміни вносимо,  зокрема  кадрові,  наводимо  порядок і дисципліну.  А що Секретаріат Верховної Ради повинен чіткіше працювати не  тільки  з керівництвом, а й з усіма депутатами, то це зауваження правильне.

 

     Щодо звіту  уряду  і  внесення  до  порядку  денного  я прошу проголосувати,  щоб ми його внесли до порядку денного на наступний тиждень і дали можливість підготуватися уряду.

 

     Будь ласка,     голосуємо:     звіт     уряду     про    стан соціально-економічного розвитку.

 

     "За" - 204.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка. Депутат Габер.

 

     ГАБЕР М.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Патріотична  партія України.  Прошу слово передати Павлу Івановичу Лазаренку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лазаренко.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І.    Дякую.    Партія    "Громада".    Дозвольте подяку-вати,  Олександре  Миколайовичу,  за  розуміння,  з яким ви поставилися до фракції "Громади".  Я перепрошую,  звісно, за деяку недоречність,  яка  була  в  тексті.  Але ми хотіли підняти вас на загальноєвропейський  рівень,  а  там   прийнято   рахуватись   зі спікером. То, можливо, це тільки тим спричинена деяка необачність, з приводу якої ви зробили зауваження. Ми його сприймаємо.

 

     І стосовно   питання,   яке   треба   уточнити.    Олександре Миколайовичу,  дехто не проголосував за звіт уряду,  розуміючи, що потрібен час,  потрібна підготовка.  Пропозиція фракції  "Громади" зводилася до того, щоб заслухати на наступному тижні інформацію, а не звіт уряду,  про можливість  індексації  знецінених  вкладів  і заощаджень населення.  І вже після інформації приймати те або інше рішення.  Таку інформацію доречно було б заслухати у вівторок,  на початку пленарного тижня.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Пропозицію  про  заслуховування  інформації з приводу вкладів і заощаджень ставлю на  голосування.  Щоб  теж  внести  до порядку  денного наступного тижня.  Будь ласка,  підтримайте.  Але мене на європейський рівень не піднімайте. Я на українському рівні себе добре почуваю. Будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Інформація про  можливість індексації заощаджень.  Це питання так поставлене і так проголосоване.  Будь ласка, Петро Миколайович Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Фракция коммунистов.  Уважаемый Александр Николаевич,  на вопросе об отчете  Кабинета  Министров  настаивала наша  фракция,  и  в  нескольких  выступлениях  мы аргументировали необходимость данного отчета.

 

     По всей  видимости,  нам  надо,   даже   при   условии,   что рассматриваются  указы  Президента  и  проекты  законов,  в первую очередь еще раз рассмотреть "межу  малозабезпеченості"  и  принять решение.

 

     Еще один принципиальный вопрос.  Хотя мы не идем на то, чтобы еще раз рассмотреть бюджет и отменить указ Президента,  которым он сократил  бюджет,  но вопрос об индексации расходной части бюджета (а это социальные  программы  поддержки  малоимущих  слоев  нашего населения)  надо  было  бы  рассмотреть  и потребовать от Кабинета Министров,  чтобы они  не  занимались,  готовясь  к  президентским выборам,   использованием   различия   из-за  разницы  в  ценах  и сумасшедшей инфляции между доходной и расходной частью бюджета.

 

     Следующий принципиальный  вопрос.  Я  предлагаю,   чтобы   мы рассмотрели   мораторий   на  приватизацию;  подтвердили  создание комиссии (нам было  поручение  предыдущего  созыва)  для  изучения ситуации,  связанной  с  торговлей  оружием;  рассмотрели  Закон о выборах народных  депутатов  с  учетом  той  негативной  практики, которая  имеет  место и сегодня при доизбрании,  и проект Закона о выборах Президента.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я вже говорив,  що проект Закону про вибори Президента розглядатиметься на наступному тижні. Він включений, це пропозиція депутата Шевченка.  Потім учора внесли пропозицію, ми і її включили.

 

     Питання про мораторій на приватизацію теж включене до порядку денного, ми його розглядатимемо разом із вами і рішення приймемо.

 

     Будь ласка.  Депутат Чародєєв.  За  ним  виступатиме  депутат Ніколаєнко.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Александр Николаевич, прошу передать слово депутату Марченко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция. Уважаемый Александр Николаевич, поскольку по Регламенту повестка дня должна обсуждаться,  то я, выступая от фракции, прошу две минуты (за минуту не успею) для того,  чтобы высказать хотя бы главные предложения, которые не учтены в повестке дня.

 

     Прежде всего такой главный,  на наш взгляд,  вопрос. Наряду с предложениями по  решению  социальных  вопросов,  изменению  курса экономической  политики  наша  фракция  подготовила  и  передала в Верховный Совет проект изменения Конституции.

 

     В отличие  от  коммунистов,   мы   считаем   необходимым   не совершенствовать Закон о выборах Президента,  а провести изменения в Конституции  и  ликвидировать  институт  Президента  и  всю  его вертикаль.   Более   того,   конституционно  закрепить  социальные гарантии,  решить проблему двуязычия в Украине.  Такой  проект  мы подготовили,  передали в комфракцию и соцфракцию, надеясь, что они своими подписями поддержат, и мы внесем этот законопроект в зал.

 

     Но поскольку мы не получили с их  стороны  подписей  под  наш законопроект  об  изменении  Конституции,  то  возник такой вопрос тонкий,  который  не  определен  процедурно,  а  именно,  как  эти изменения вносить.

 

     Со своей  стороны  мы подготовили проект постановления.  Суть его такова. Мы вносим предложение о включении вопроса об изменении Конституции.  И  чтобы  голоса тех депутатов,  которые в поименном режиме проголосуют за, чтобы вот это поименное голосование считать таким  же,  как  и  подписи депутатов под необходимыми изменениями Конституции,  и через это внести изменения в Конституцию именно на этой сессии.  Почему именно на этой сессии,  в зале? Потому что мы знаем,  для того чтобы изменить Конституцию,  нужно две сессии. Мы считаем,  что  выборы Президента вообще не нужно проводить и снять спекуляции и ажиотаж в обществе на  этой  почве.  Мы  в  состоянии изменить Конституцию, ликвидировать институт президентства. Но для этого нужно изменить процедуру.

 

     Законопроект по  изменению   процедуры   я   подготовил,   но поскольку аппарат требует какого-то экономического обоснования, он пока не внесен в зал.

 

     Поэтому я прошу вопрос об изменении  Конституции  включить  в повестку  дня.  У  вас  также  были  предложения  о  необходимости введения Президиума Верховного  Совета,  есть  предложения  других депутатов.  Но  вопрос  по сбору подписей не определен.  Его нужно подготовить. Я подготовил и готов выступить.

 

     На предыдущей сессии мы приняли решение,  что  законопроекты, не рассмотренные Верховным Советом прошлого созыва, но внесенные в зал,  автоматически переходят в повестку дня этой сессии.  Так,  в частности,  проект  Закона  о  трудовых  коллективах мы с Наталией Михайловной передали на той сессии и просим,  чтобы он был включен в эту повестку дня.

 

     И последнее. Вопрос "Разное" следует включить в повестку дня. Это  снимет  многие  проблемы,  мы  избежим  конфликтов,   которые возникают  в  связи  с  утренней  разминкой.  Давайте  мы все-таки возобновим эту практику.  Какая будет регулярность,  мы определим, но чтобы был вопрос "Разное".

 

     Вот эти три вопроса я прошу включить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу проголосувати пропозицію,  внесену депутатом Марченком від фракції,  про включення до  порядку  денного  другої сесії трьох питань. Будь ласка.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.  Але я вважаю,  що одна третина голосів при поданні повинна бути,  як у Конституції  записано.  Ми  не  будемо поіменно  тут  визначатися.  Це  потрібно  зробити  так,  як цього вимагає Конституція.

 

     Будь ласка. Депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій  України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Стаття  46 Конституції України вимагає,  щоб  пенсії,  інші  види  соціальних виплат  та  допомоги,  що  є основним джерелом існування,  були не нижчі прожиткового мінімуму.  Тому є прохання,  бо  Верховна  Рада минулого  скликання  не дійшла до цього питання,  доручити уряду і Комітету з питань соціальної політики  та  праці,  щоб  закон  про прожитковий  мінімум  або встановлення цього прожиткового мінімуму все-таки був.

 

     Друге. Ми просимо від імені фракції внести  зміни  до  Закону про  Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення і провести ротацію тієї частини членів ради, яка була за Верховною Радою. Це розроблено в комітеті.

 

     І третє.  Проект  Закону про особливі заслуги перед державою. Він є,  Олександре Миколайовичу.  Ми його слухали,  він у комітеті Мухіна  був  у минулому скликанні.  Йдеться про Героїв Радянського Союзу, заслужених людей.

 

     Оце такі  три  питання,  на  внесенні   яких   наша   фракція наполягає, інакше гальмується розгляд деяких питань.

 

     ГОЛОВА. Прошу  підтримати  пропозицію про внесення до порядку денного трьох питань, запропонованих депутатом Ніколаєнком.

 

     "За" - 212.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка. Депутат Шишкін.

 

     ШИШКІН В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової реформи (виборчий округ 133,  Одеська область). Александр Николаевич, будьте добры, передайте слово депутату Ельяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Партия "Громада".  Уважаемые  коллеги! Уважаемый Александр Николаевич!  Я хочу подчеркнуть, что я записан на выступление официально и регламент для меня - три  минуты,  так же, как и для депутата Марченко.

 

     Александр Николаевич,  я хочу начать с того,  что есть проект закона,  внесенный  народными  депутатами,  в  том   числе   мной, Тимошенко,  Чайкой,  Турчиновым,  "про  процедуру усунення з поста Президента  України  в  порядку  імпічменту".  Это  очень   важная проблема.   Все   действия   Леонида   Даниловича  Кучмы,  точнее, большинство из них, направлены на то, чтобы, возможно, в ближайшее время    реализовать    процедуру    импичмента,   предусмотренную Конституцией.  А  у  нас,  к  сожалению,  до  сих  пор  не  принят соответствующий закон об этой процедуре. Проект закона разработан, прошу проголосовать за него.

 

     Кроме того,  необходимо внести в повестку дня сессии  вопрос, рассмотрение которого мы не закончили,  - об изменениях бюджета на 1998 год,  предпринятых Президентом (я имею в виду соответствующий указ).  Есть  проект  постановления  бюджетного  комитета,  и этот проект должен быть проголосован  в  ближайшие  дни  по  нормальной процедуре. Это второе предложение.

 

     И третье.  Это  уже  не касается темы повестки дня сессии,  а касается темы ведения пленарных заседаний.  Александр  Николаевич, никакими     нормами    Регламента    не    предусмотрено    право председательствующему комментировать выступления,  которые ему  не нравятся.  Необходимо сразу ставить на голосование, а комментарии, Александр  Николаевич,  оставьте  для  себя.  Если  хотите,  можно специально проголосовать, чтобы отвести время для ваших монологов. Ведь ваше мнение - далеко еще не мнение Верховной Рады.  А если я, например,   выступаю  от  имени  фракции  (а  в  ней  45  народных депутатов),  а вы не даете возможности выступить ее  представителю или   комментируете   выступления,   то  это  означает,  Александр Николаевич, что вы злоупотребляете своим служебным положением.

 

     Прошу вести себя  в  достаточной  степени  корректно,  уважая Регламент,  Конституцию  и  законы Украины,  и поставить сейчас на голосование два моих предложения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я  коментую  лише   тоді,   коли   заторкується   моя особистість. Я маю право це зробити. І коли депутат говорить не по темі,  я маю право позбавити його слова. Це визначено Регламентом, і я цього дотримуюсь.  І я не хотів би нагадувати,  але попередній Голова Верховної Ради чотири роки вами коментувався у  цьому  залі так  чи,  може,  краще.  Керівник  вашої  фракції теж коментувався по-різному в цьому залі.  Тому якщо комусь щось рекомендуєте,  то, будь  ласка,  проаналізуйте  те,  що ви говорили вчора,  і те,  що сьогодні чи будете говорити завтра.

 

     Дві ваші перші пропозиції я ставлю на голосування.

 

     "За" - 182.

 

     Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Дуже добре, що ми прийняли рішення заслухати звіт уряду,  і  добре,  що  в  цьому контексті  в нас буде інформація уряду про стан в агропромисловому комплексі.   Але   я,   Олександре   Миколайовичу,   пропоную    у жовтні-листопаді заслухати інформацію (щоб розширити цей звіт) про стан освіти і медицини в Україні.  Адже в новому навчальному  році не  всі  школи  розпочали навчання,  а матеріальна база їх загалом надзвичайно  погана,  зокрема  не  завезено  вугілля,  особливо  в сільських школах. Це все треба розглянути. Порушується Конституція України в галузі  медицини  -  скорочується  кількість  лікарняних ліжок,  хоча  відповідною  статтею  Конституції не дозволено цього робити. Через те дане питання треба розглянути. Це перше.

 

     І друге.  Олександре Миколайовичу,  ми з вами зустрічалися  з питання   роботи  та  діяльності  народних  депутатів  України.  Я виступаю як перший заступник голови  Всеукраїнської  профспілкової організації  народних  депутатів  усіх  скликань.  Ми домовилися з окремих позицій,  тому я вношу  як  проміжний  варіант  пропозицію провести профспілкові збори за участю всього керівництва й апарату Верховної Ради.  Ви побачите, що ми знімемо багато проблем, і тоді не  виникатиме питання заслуховування звіту.  А якщо воно виникне, то приймемо відповідне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Питання про стан медицини й освіти готуйте, вносьте, ми його розглянемо. Але коли йдеться про аграрний сектор, то нам треба вирішити три питання.

 

     Перше питання те,  що я проголосив і дістав  вашу  підтримку: розробити  проект  закону  про  накладення  мораторію на податки в сільському господарстві (мінімум на три  роки).  Це  буде  золотий закон після Конституції.

 

     Друге. Внести   поправки   до   Закону   про   пріоритетність соціального розвитку села.

 

     І третє - Земельний кодекс.  Якщо це ми зробимо,  то я думаю, що  це  вплине  на  весь  економічний  розвиток нашої держави,  на відродження економіки.

 

     Депутат Масенко попросив слово з процедури. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий  округ  147,  Полтавська  область).  Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Я хотів би все-таки звернути вашу увагу на те, що є Регламент.  І тут я підтримую рухівців (хоч я їх і ненавиджу),  що все-таки   потрібно   дотримуватися   Регламенту.  Деякі  депутати говорять по  півтори-три  хвилини  тоді,  коли  регламент  -  одна хвилина!  Я домовився,  що передадуть слово,  і ніколи не доходить черга!

 

     Я вас підтримую,  Олександре Миколайовичу, в тому, що названі вами  три  закони стосовно сільського господарства матимуть велике значення.  Адже телефонують із сільських районів:  нічим працювати на селі!  Питання про ситуацію в сільському виробництві планується розглянути наступного тижня. Але не визначено, якого дня, і це вже ми затягуємо.  Ви,  Олександре Миколайовичу, як ніхто інший, добре знаєте,  що один згаяний  зараз  день  відгукнеться  взимку:  тоді казатимемо, що померзли буряки, пропав соняшник і таке інше (Шум у залі).

 

     Я вважаю  (хоча  це  й  не  нашого  комітету   питання),   що завтра-післязавтра   треба   заслухати  міністра  агропромислового комплексу або Прем'єр-міністра і визначитись,  як бути на селі. Не можна далі з цим миритися.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Іоффе. І завершуємо.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 111,  Луганська область). Уважаемые коллеги! Трагизм ситуации вот сегодня в зале (дело не в том, какие решения  принимает   Александр   Николаевич   -   правильные   или неправильные) заключается в том, что он принимает решения, которые он не имеет права принимать без зала. Он берет на себя.

 

     Мы делегировали вам,  Александр Николаевич, часть полномочий. Каждый из нас избрал вас Председателем Верховной Рады.  Однако то, что записано уже нашим постановлением,  вы должны согласовывать  с нами.  Это  на  ваш  взгляд структура аппарата хорошая - я не буду ставить вопрос в повестку дня.

 

     Я ставлю вас в известность,  что мы собрали 178  подписей,  и вопрос  об аппарате будет поставлен в повестку дня.  То же самое о референте.

 

     Поэтому, чтобы у нас не было конфликтных ситуаций,  чтобы  не проповедовался   здесь   в   зале  правовой  нигилизм,  начиная  с Председателя Верховного Совета,  давайте работать в рамках закона. То,  что  вам  положено,  - решайте на здоровье.  Что вам положено согласовать с залом - согласовывайте с нами.

 

     Я не говорю,  что  плохое  решение  пускать  или  не  пускать референтов  на  второй этаж.  Может быть,  и правильно.  Однако вы должны были согласовать с залом,  потому что это есть в  законе  о референте-консультанте, его доступ к служебным помещениям. Поэтому я обращаю ваше внимание и внимание зала.

 

     А что касается этих двух вопросов -  я  сдаю  в  Секретариат, здесь есть 178 подписей.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я ще раз прошу: жодних рішень ні щодо структури,  ні щодо  фінансування,  ні  щодо кошторису,  ні  з  інших  питань нашої господарської,  фінансової, організаційної  роботи  я  як  Голова  Верховної  Ради  без  згоди відповідних профільних комітетів не приймаю.

 

     Обов'язково готується   відповідний   документ,   обов'язково погоджується.  У  нас  є  Комітет  з  питань  Регламенту,   Віктор Семенович його очолює, ми ці питання обов'язково погоджуємо.

 

     Це не виконавча структура,  і я не менше, ніж ви, це розумію. Це законодавча структура.  І права і  обов'язки  -  їх  я  глибоко розумію.

 

     А тепер  прошу  шановних  колег  прийняти  проект постанови в цілому із тими зауваженнями,  пропозиціями,  які внесені народними депутатами.

 

     Голосуємо в   цілому  проект  Постанови  Верховної  Ради  про порядок денний другої сесії Верховної Ради: "Порядок денний другої сесії Верховної Ради України затвердити".

 

     "За" - 215.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 250.

 

     Спасибі. Прийнято 250 голосами.

 

     --------------

 

     Переходимо до розгляду наступного питання - про проект Закону про внесення змін до Закону України про ставки акцизного  збору  і ввізного  мита на деякі товари (продукцію).  Стосовно телевізорів. Запрошується  до  слова  міністр   промислової   політики   Василь Миколайович Гуреєв. Будь ласка.

 

     ГУРЕЄВ В.М.,  міністр промислової політики України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Мінпромполітики послідовно   продовжує   здійснювати   комплекс  заходів  стосовно відродження виробництва  телевізорів  в  Україні,  спрямованих  на підтримку   вітчизняного   виробника  й  створення  передумов  для залучення в Україну передових технологій  виробництва  телевізорів та комплектуючих до них. Зокрема розпорядженням Кабінету Міністрів України  запроваджено  нові  правила   сертифікації   телевізійної техніки,   зменшено   ввізне   мито   з  30  до  10  відсотків  на комплектуючі,  які на сьогодні  в  Україні  не  виготовляються,  а завозяться   для   потреб  власного  виробництва.  Але  просування вітчизняної  телевізійної  техніки  на  власний  ринок,  що  вкрай насичений   аналогічною   імпортною   технікою,   потребує  вжиття додаткових  заходів.  Саме  тому  Кабінет   Міністрів   згідно   з Конституцією України вніс проект Указу Президента про стимулювання виробництва  телевізорів  кольорового  зображення  та  відповідний проект закону України.

 

     На даний  час  кілька  телевізійних  підприємств  підготували виробництво телевізорів, здатних конкурувати на українському ринку з  імпортними  моделями.  Зокрема,  концерни "Весна" та "Електрон" опанували  виробництво  конкурентоспроможних  моделей  телевізорів кольорового  зображення  на  сучасній елементній базі (із розміром екрана від 37 до 72 сантиментрів по діагоналі),  які за  якістю  й технічними  характеристиками  не  поступаються  відомим зарубіжним маркам.

 

     Тому з метою  захисту  внутрішнього  ринку  було  б  доцільно встановити ставки ввізного мита на імпортні телевізори на рівні 30 відсотків (як повну, так і пільгову) і тим самим забезпечити умови рівної   конкурентної   боротьби  для  вітчизняних  виробників  та збільшити обсяги надходжень податків  від  імпорту  до  державного бюджету.

 

     Аналіз показує,  що  такі  норми  ввізного  мита  є  в  інших країнах,  особливо в тих, де були традиційні ринки збуту продукції вітчизняних виробників.  Так,  наприклад, у Росії та Білорусі - 30 відсотків,  у Польщі - 24,9 відсотка, в країнах ЄС - 14 відсотків, і навіть у Японії є ввізна митна ставка 0,8 відсотка.

 

     Переходячи до розгляду запропонованих змін до статті 4 Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)   щодо   звільнення  від  обкладання  акцизним  збором оборотів з реалізації  кольорових  телевізорів,  які  виробляються українськими  підприємствами,  слід  зазначити,  що  цими пільгами користується багато структур,  які не є  виробниками  телевізорів. Вони завозять в Україну імпортні моделі під виглядом комплектуючих виробів і таким чином ухиляються від сплати податків, встановлених цим законом для імпортних телевізорів.

 

     Стимулювання масового    виробництва   телевізорів   доцільно забезпечити  за  рахунок  встановлення   мінімальних   потужностей виробників, які користуються пільгами з акцизного збору.

 

     Так, урахування наявних потужностей з виробництва телевізорів на основних підприємствах України та аналіз періоду найбільшого їх виробництва  показали,  що оптимальною є потужність не менш як 250 тисяч штук на рік.  За таких  потужностей  окупним  може  бути  не тільки  складання  телевізорів,  а  й власне виробництво моношасі. Своєю чергою виробництво моношасі  в  Україні  стане  основою  для відродження  виробництва  електронних  компонентів  -  резисторів, конденсаторів, мікросхем і такого іншого.

 

     Враховуючи, що  на  такі  потужності   українські   виробники зможуть   вийти   за   дватри   роки,   доцільно  дати  можливість користуватися пільгами при обсягах виробництва не менш як 5  тисяч телевізорів на місяць.  Такі умови виключають можливість складання телевізорів у  підвальних  майстернях.  Якщо  сьогодні  українські імпортери  тільки  складають  телевізори  і  не вкладають коштів у потрібні  для  виробництва  технології,  то   в   разі   прийняття запропонованої  зміни вони повинні будуть реалізовувати замовлення на спеціалізованих підприємствах,  що  своєю  чергою  дасть  змогу заводам    швидко   нарощувати   обсяги   та   загалом   відновити конкурентоспроможне рентабельне виробництво в Україні.

 

     Пропонований законопроект був підготовлений ще в  1997  році. Тоді планувалося прийнятий закон ввести в дію з 1 січня 1998 року. Проте тривале погодження та  обставини,  пов'язані  з  формуванням вищого законодавчого органу, спричинилися до того, що тільки тепер його внесено на розгляд  Верховної  Ради  України.  Тому  я  прошу подовжити  термін  дії  цього  закону  -  до 2001 року з тим,  щоб підприємства  мали  достатньо  часу,  не  менше  двох  років,   на нарощування обсягів виробництва та нагромадження обігових коштів.

 

     Підбиваючи підсумки, зазначу, що здійснення комплексу заходів дасть   змогу   реалізувати   програму   розвитку    телевізійного виробництва  в  Україні.  Програма  передбачає  збільшення обсягів випуску в 1998 році до 100 тисяч телевізорів,  у  1999  -  до  125 тисяч,  у  2000  -  до  250  тисяч,  у  2001  році  - до 500 тисяч телевізорів  на  рік.  Загалом  це  приведе  до   зменшення   ціни телевізора при забезпеченні якості та сервісного обслуговування та поступового збільшення надходжень до бюджету за рахунок податків і дасть можливість повернути втрачені робочі місця в Україні.

 

     Шановні народні депутати!  Прошу вас прийняти внесений проект закону України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання до Василя  Миколайовича.  Запишіться,  будь ласка. Питання зрозуміле, прозоре. 5 хвилин на запитання. Прозоре, як телевізор. Вимкнений. Будь ласка, 5 хвилин.

 

     Депутат Абрамов. За ним - депутат Лимар.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Василий Николаевич, я недавно был  в округе и принял свыше 700 своих избирателей,  посетил более 50 семей,  в частности  ветеранов.  Картина  ужасающая.  Около  90 процентов  их  не  имеют  не только телевизоров,  но и радиоточек, газет не имеют несколько лет. Полное отсутствие информации. В этой связи я считаю,  что проект закона стоит поддержать.  Но нельзя ли сделать так,  чтобы снизить  цены  на  телевизоры  для  ветеранов, пенсионеров, инвалидов труда?

 

     Спасибо.

 

     ГУРЕЄВ В.М.   Спасибо   за   вопрос.   Я  вам  приведу  такую статистику.  В свое время телевизионные заводы Украины практически обеспечивали  телевизорами  не только Советский Союз,  но и страны СЭВ.

 

     В 1992 году выпускали  2,5  миллиона  штук,  а  в  1997  году выпустили всего лишь 42 тысячи телевизоров.

 

     Если посмотреть  по  заводам,  то  ПО  "Коммунар" (Харьков) - практически  остановлено,  выпускает  700  телевизоров  в   месяц; Смелянский завод "Оризон" стоит,  мы сейчас работаем над созданием СП;  "Славутич"  остановлен,  уже  не   возобновим   производство; "Электрон" (Львов) выпускает по 2-3 тысячи в месяц; "Фотон" стоит, "Котион" стоит,  харьковский "Элитан" стоит;  "Лорта" выпускает по 200   телевизоров,   "Весна"  -  по  тысяче  телевизоров,  "Фобис" (Днепропетровск) - по 600  телевизоров,  "Топаз"  -  по  2  тысячи телевизоров в месяц.

 

     Что сделано  Минпромполитики?  Введено  сертификацию  рабочих мест,  чтобы приостановить завоз  телевизоров,  корпусов  и  плат, поскольку  сборка  телевизоров  очень проста,  его можно собрать в подвальном помещении и пользоваться  льготами  как  отечественному производителю.   Это   нам   дало   возможность   уже  за  полгода перевыполнить   годовую   прошлогоднюю   программу.   Но,   изучив потребность на внутреннем и на внешнем рынках,  в странах СНГ,  мы поняли,  что  этих  мер   недостаточно   и   надо   распространить действующие  льготы по акцизу именно на производителей,  отделить, как говорится,  тех, кто завозит, от тех, кто производит, чтобы не было равных условий.

 

     Таким образом  создаются  условия  для осуществления на наших заводах,  имеющих конвейеры,  сборки  с  импортных  комплектующих. Сегодня   телевизор,   к  сожалению,  на  90  процентов  импортной комплектации.  Это импортный кинескоп,  импортные микросхемы,  вся элементная  база.  Но  они  не  собираются  на наших предприятиях. Сегодня наш телевизор может конкурировать,  потому что  он  на  90 процентов  импортной  комплектации.  Но  раскрутка производств все равно дает возможность получить прибыль  и  постепенно  перейти  к возобновлению производства элементной базы. Постепенно, потому что мы не можем обогнать те страны, которые ушли далеко. Но в принципе это нормальный ход. Поэтому мы ввели два параметра.

 

     Теперь вернусь к вашему вопросу. Раскрутив промышленность, мы будем иметь достаточно прибыли.  Я считаю,  что мы  принимаем  эти законодательные  акты  для  того,  чтобы  через  полгода  или  год вернуться к этому вопросу и за счет прибыли работающих  конвейеров в  нашей  стране пойти на удешевление наших телевизоров.  Поверьте мне,  те,  кто работает на заводах, прекрасно понимают, что лучшая реклама  для  производства  -  это  на льготных условиях продавать малообеспеченным,  и пойдут на эту схему. А закон, проект которого вам  сегодня  предлагается,  если вы за него проголосуете,  только ускорит принятие этого решения.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лимар.

 

     ЛИМАР Н.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передати слово депутату Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,   социалистическая  оппозиция.  Уважаемый  докладчик,  мы поддержим внесенный вами законопроект и будем  голосовать  за  все предложения правительства, направленные на развитие отечественного производства, в том числе и путем повышения таможенных пошлин, как вы сейчас предлагаете по телевизорам конкретно.

 

     Вы знаете,  как  сегодня ввозят импортные телевизоры и уходят от налогообложения. Таможню покупают, ввозят телевизоры, собранные за  рубежом,  а  оформляют  их  как ввоз элементной базы.  И таким образом  уходят  полностью  от  уплаты  таможенной   пошлины,   от налогообложения,  всего другого.  А занимаются этим посреднические структуры-однодневки,  малые  предприятия  в  виде  юридических  и физических лиц.

 

     Мы сегодня   принимаем  закон  и  повышаем  ввозную  пошлину. Предусматривает   ли   Кабинет   Министров   введение   механизмов пресечения  ввоза  уже  собранных телевизоров под видом елементной базы для сборки?

 

     Спасибо.

 

     ГУРЕЄВ В.М.  Спасибо за  вопрос.  Относительно  предло-женных ставок  ввозной  пошлины.  Надо  понимать:  это не слепое введение таможенных  пошлин.  Мы  учитываем   подписанные   соглашения,   в частности,  по вхождению в ГАТТ/СОТ,  в соответствии с которыми на продукцию по кодам  8528  10  предусмотрено  постепенное  снижение ставок  ввозной  пошлины от 30 до 20 процентов в 2000 и 2002 году. То есть закон, проект которого предложен, не будет рассматриваться как  нарушение  наших  обязательств.  Это  цивилизованное  решение вопроса в рамках тех соглашений, которым мы следуем.

 

     Что касается  второй  части  ваших  вопросов.  Я   знаю   эту проблему,  и  ряд  постановлений Кабинета Министров,  которые были приняты в начале года и позволили нам  уже  существенно  превысить об ем  выпуска  предыдущего года,  ориентировались на сертификацию рабочих мест.  То есть на  сертификацию  производств.  Иных  путей борьбы  у  нас  нет,  кроме  экономических.  Мы  провели несколько совещаний в нашем министерстве и  предложили  всем  производителям сертифицировать    рабочие    места   при   наличии   сертификации производства.  Только   мы   признаем,   что   это   отечественный производитель.

 

     Правильно, возникла  масса проблем,  но другого пути не было. Закон, проект которого мы внесли, позволяет сделать следующий шаг. В нем определяется,  на какое производство распространяются льготы по акцизу.

 

     Мы говорим:  если производишь 5 тысяч телевизоров в месяц  (а производственные  мощности - 250 тысяч штук в год),  то подпадаешь под эту льготу;  если не производишь - то явно, что эти телевизоры собираются в подвалах.

 

     Сегодня я   уже   приводил   информацию,  что  простаивают  9 телевизионных заводов.  Стоят  конвейеры,  оснащенные  современной пайкой-волной  и  другими приборами.  Мы должны постепенно оживить эту  работу  цивилизованным  образом  за  счет   совершенствования законодательства.   Я  считаю,  что  решение  этой  проблемы  плюс повышение ставок таможенных пошлин на импортные телевизоры сделают более приоритетным отечественный телевизор.

 

     Но насколько  он  отечественный?  Наш телевизор отечественный сегодня всего на 10 процентов.  И я должен вам сказать об ективно, что     повернуть     предпринимателей     к    специализированным производственным мощностям - это  первейшая  задача,  которую  нам предстоит решить.

 

     Вторая задача   -  это  конкуренция  на  внутреннем  рынке  и свободный выход на внешний  рынок.  Если  в  Российской  Федерации таможенная пошлина на ввоз телевизоров составляет 30 процентов, то наш,  украинский телевизор,  конечно,  не сможет конкурировать  на внутреннем рынке России. Беларусь и Россия это сделали, а Украина, которая  в  общем-то  производила  телевизоры  и  для   Российской Федерации, и для Беларуси, отстает в этом вопросе.

 

     Я вам  докладываю,  уважаемые  коллеги  депутаты,  мы уже год занимаемся этим вопросом.  Я считаю,  что этот законопроект  можно поддержать. Через полгода-год мы готовы вернуться к этому вопросу, дать анализ, и вы увидите и по количественному, и по качественному составу, что это будут совершенно другие производственные участки.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Василю Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово має Віктор Іванович Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые народные депутаты!  Естественно, все мы поняли, что речь идет   о   законе,   который   призван  стимулировать  возрождение телевизионного производства в Украине,  и все мы готовы поддержать его проект. Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности тоже принял решение, которое поддерживает идеологию закона. Однако вопрос  не  так прост,  и мы были вынуждены подготовить уточненный вариант законопроекта в связи с тем, что не со всеми предложенными нормами можно согласиться.

 

     Итак, о направлениях доработки законопроекта, подготовленного правительством.

 

     Комитет по вопросам финансов  и  банковской  деятельности  не согласился  с  предложением  правительства  об установлении ставки ввозных пошлин на цветные телевизоры на  уровне  30  процентов  их таможенной   стоимости.   У   нас  ставки  таможенных  пошлин  уже установлены законодательством.  Ставка акциза на телевизоры -  0,8 экю  за 1 см,  ввозной пошлины - 0,2 экю за 1 см размера экрана по диагонали.  И принцип использования фиксированных ставок,  как  мы считаем, должен быть сохранен.

 

     Но это  не  главное.  Главное  то,  что сегодня,  в основном, телевизоры  в  Украину  ввозятся  не  в  собранном   виде,   а   в разобранном.  Мы  провели  сравнительный анализ цены телевизора на границе и цены, по которой телевизор реально продается в магазине. Данные нам были предоставлены Министерством промышленной политики, и мы убедились,  что в цену фактически не включены налоги, которые сегодня  должны  быть  уплачены.  Это  свидетельствует о том,  что подавляющее   большинство   импортных   телевизоров   ввозится   в разобранном виде,  собирается здесь,  и налоги, ввозные пошлины на эти телевизоры не уплачиваются. Поэтому нет смысла вводить сегодня повышенные пошлины.

 

     Кроме того,  Украина  имеет  соглашения  о свободной торговле более чем с 10  странами  мира,  и  по  этим  соглашениям  ввозные пошлины не взимаются.

 

     Комитет поддержал  предложение  об  освобождении от акцизного сбора  цветных  телевизоров  отечественного  производства,  и   мы согласились с предложением об увеличении срока предоставления этой льготы до 1 января 2001 года. Однако здесь надо быть внимательным. Как  видите,  правительство предлагает предоставлять льготу только тем предприятиям,  которые обладают  производственными  мощностями для   производства   250   тысяч   телевизоров   в  год.  То  есть правительство  предполагает  предоставить  эту  льготу   двум-трем конкретным   заранее   определенным   предприятиям-монстрам   типа львовского "Электрона" и создать условия,  при которых эта  льгота будет  недоступна  вновь  образованным  производствам,  которые не обладают такими производственными мощностями.

 

     Причем речь идет о том,  что в месяц такие предприятия должны производить  не менее 5 тысяч телевизоров,  то есть как вы видите, достаточно использовать мощности на четверть или даже менее  того, чтобы получить право на льготу.

 

     Поэтому комитет    предлагает    из ять    из   законопроекта ограничение по производственной мощности и снизить ограничение  по месячному  производству  телевизоров  с 5 тысяч до 1 тысячи с тем, чтобы дать возможность помимо восстановления производства на ранее созданных   предприятиях   создавать   и   новые   предприятия  по производству и сборке телевизоров.

 

     У вас есть законопроект  комитета,  в  котором  предлагается: "Звільнити  до  1  січня  2001 року від обкладення акцизним збором обороти з реалізації  кольорових  телевізорів...  що  виробляються вітчизняними   підприємствами   усіх   форм   власності  за  умови виробництва  (и  тут  надо  добавить  -  "або   складання")   цими підприємствами не менш як 1000 телевізорів на місяць".

 

     Прошу поддержать законопроект Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности.

 

     ГОЛОВА. Запитання до Віктора Івановича є?

 

     Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин на запитання.

 

     Депутат Алексєєв. За ним - депутат Гаврилов.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  172,  Харківська область). Уважаемый Виктор Иванович! Я с вами совершенно согласен, что  само по себе введение новых таможенных пошлин приведет лишь к повышению цен и реально не стимулирует  производство  телевизоров. Поэтому я поддержу ваш законопроект.

 

     Но давайте  проанализируем  ситуацию  с  точки  зрения  чисто регламентных норм.  Есть указ Президента,  который грубо вторгся в правовое  поле.  Есть законопроект,  который представлял уважаемый министр экономики.  Если мы сейчас их не отклоним,  то вступает  в действие  указ.  Скажите,  как  вы  смотрите на то,  чтобы сначала отклонить указ Президента и соответствующий проект закона, а потом принять ваш?

 

     СУСЛОВ В.І.  Хочу напомнить, уважаемые народные депутаты, что указ Президента был издан 4 июля этого года. Этот указ уже вступил в   действие.   Но  в  соответствии  с  "Переходными  положениями" Конституции  указ  Президента   действует   только   до   принятия соответствующего  закона.  Так  вот,  если мы примем законопроект, который сегодня предлагается,  и если Президент согласится с  этим законом   и  подпишет  его,  то  указ  Президента  прекратит  свое действие.  Ну  а  принятие  сегодня  законопроекта,  предложенного комитетом,   автоматически   будет  означать  отклонение  проекта, поданного правительством. Хотя по процедуре, конечно, Кабмин также суб ект права законодательной инициативы,  поэтому надо ставить на голосование и законопроект правительства, и предложение комитета.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гаврилов. За ним - депутат Кірімов.

 

     ГАВРИЛОВ І.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Прошу передати слово депутату Павловському.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Дякую.  Шановний  Вікторе  Івановичу,  поясніть  мені  незрозумілу логіку  вашого  виступу.  Справа  в  тому,  що  розвинуті   країни концентрують виробництво, і наукомістке виробництво можливе тільки на великих підприємствах.  Ви ж пропонуєте знову роздрібнювати.  У нас є 7 підприємств. Яка ж тут монополія? Нехай конкурують.

 

     Я вважаю,   що  ми  повинні  відійти  від  старої  думки,  що класичний вільний ринок - це сотні виробників. Не може бути сотень виробників у наукомісткій галузі.  Тому я думаю, що треба все-таки підтримати пропозицію міністра промислової політики.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый Михаил Антонович,  если вам  непонятна логика,  я  еще  раз  поясню  наш  законопроект.  Дело в том,  что правительство   предлагает   предоставить   льготу   только    тем предприятиям,  которые  уже  имеют  производственные  мощности для выпуска 250 тысяч телевизоров в год. Новое производство, созданное с нуля,  не может сразу иметь такие производственные мощности. Тем самым мы не поддерживаем новые инвестиции,  которые как раз  могли бы и нести новые технологии,  так ведь?  Наш комитет считает,  что льготой должны пользоваться не только несколько монстров,  но и те инвесторы,    которые    захотят   создать   новые   телевизионные производства  с  мощностями  вначале  меньшими,  чем   250   тысяч телевизоров  в  год.  Это  как раз и будет способствовать созданию конкурентной среды и снижению цен. Вот наша основная аргументация.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Давайте все-таки від  хуторянської  системи відходити. Я вважаю, що Михайло Антонович правий.

 

     Будь ласка. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  95, Київська область).  Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановний Вікторе Івановичу!  У принципі мені імпонує ваш виступ.  Справа  в тому, що в Україну телевізори надходять і в розібраному вигляді, і зібрані,  тобто  готові  для  того,  щоб  їх  можна  було   одразу реалізовувати. Отже, на мою думку, і їхня ціна має бути різна: ті, що збираються в Україні,  мають бути дешевші,  а ті,  що надходять

з-за кордону готовими для реалізації, дорожчі.

 

     Тому таке  запитання:  яка  різниця  в  ціні?  І  ще до цього запитання:  яка заробітна плата у людей, які збирають телевізори в Україні, і чи вчасно вони її одержують?

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.  В магазинах разницы,  естественно,  нет,  как вы видите.  Я уже говорил,  что мы достаточно детально  изучали  этот вопрос и пришли к выводу:  налоги,  которые действуют сегодня,  не уплачиваются  в  полном  об еме  при  ввозе  и  сборке   импортных телевизоров. Поэтому прежде чем ставить вопрос о повышении ввозных пошлин надо обеспечить сбор налогов,  которые надлежит  платить  в соответствии с действующим законодательством.

 

     Ну, а что касается вопроса о разнице в заработной плате, то у меня под  рукой  данных  нет.  Но  вы  понимаете,  что  разница  в заработной плате,  скажем,  рабочихсборщиков украинских и западных очень  значительна.  Конечно  же,   сборка   телевизоров   дешевле обходится  в Украине,  но точно так же более дешевым должно быть и производство этих телевизоров.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Вікторе Iвановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     У нас записалися на обговорення цього питання чотири народних депутати.  Я просив би використати раціональніше час і відвести по 3 хвилини для виступу.

 

     Будь ласка. Депутат Косів. За ним - депутат Алексєєв.

 

     КОСIВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань культури  і  духовності  (виборчий округ 116,  Львівська область). Шановний Голово Верховної Ради!  Шановні колеги народні  депутати! Питання,  яке  ми  обговорюємо,  я  розробляв  разом  із фахівцями львівського концерну "Електрон",  який є у моєму виборчому окрузі. Доповнення  і  пропозиції до цього проекту з семи частин я подав у Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.  Це  конкретні пропозиції.

 

     Зараз я  хочу  висловити загальні міркування з цього приводу. Важливість закону, проект якого ми розглядаємо, полягає в тому, що телевізори  -  це  один з найважливіших товарів внутрішнього ринку України навіть за умов нинішньої низької купівельної  спроможності наших  співвітчизників.  Щоб  зберегти  ці позиції,  цей товар має відповідати двом вимогам: бути якісним і відносно недорогим.

 

     Чи може  сьогодні  вітчизняне  виробництво   забезпечити   ці вимоги?  Може,  але  за  однієї  умови  -  вітчизняне  виробництво телевізорів   має   бути   не    спорадичним,    а    рівномірним, передбачуваним,  має бути наперед відомо,  як скоординувати випуск цієї продукції і як знайти їй споживача.

 

     Ще 5-6 років тому українське виробництво телевізорів  було  і масовим,   і  конкурентоспроможним.  Зокрема,  слід  назвати  такі спеціалізовані    підприємства,    як    львівський    "Електрон", дніпропетровська  "Весна",  сімферопольський "Фотон",  харківський "Комунар",  "Оризон" із  Сміли  і  багато  інших.  Це  близько  18 потужних  підприємств,  які  ще  недавно  випускали  2,5  мільйона телевізорів на рік,  а минулого року їх було випущено всього  41,8 тисячі штук.

 

     До чого  зводяться  подані  мною  пропозиції.  Я назву тільки чотири найосновніші:  зменшення податкового тиску на  вітчизняного виробника;  зменшення  акцизного  збору  на  імпортні комплектуючі системи,  які використовуються для  виготовлення  телевізорів,  що випускаються   з  вітчизняною  маркою;  запровадження  відповідних ставок митного збору на  кольорові  телевізори,  що  ввозяться  на територію України (ми підтримуємо ставку 30 відсотків); проведення сертифікації  та  атестації   телевізійної   техніки.   Ми   також погоджуємося   з   Комітетом   з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  що вимога випуску 1 тисячі телевізорів на місяць - це прийнятна межа.

 

     Цих заходів   треба   вживати   ще   й  тому,  що  аналогічні протекціоністські  кроки  вже  зробили  наші  сусіди  -  Росія   і Білорусія.

 

     На завершення  ще  хочу  зазначити,  що  зарубіжні експортери застосовують на нашому ринку демпінгові ціни.  I  тому  збільшення ціни  телевізора  на  30  відсотків - це,  по суті,  наближення до їхньої справжньої вартості.  Отже, фракція Народного руху України, від  імені  якої  я  виступаю  (мені мало б бути надано 5 хвилин), підтримує підготовлений  Кабінетом  Міністрів  проект  і  пропонує прийняти його в першому читанні.

 

     Якщо ж  цей проект не буде прийнятий у першому читанні,  тоді ми погодимося і будемо голосувати за той проект, який запропонував Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності.  Але прийняти його також у першому читанні,  щоб до  другого  читання  ми  могли подати свої зауваження і пропозиції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв. За ним - депутат Павловський.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Уважаемые коллеги! Я думаю, что в этом зале нет ни одного человека,  который был бы против поддержки национального производителя. Но как его поддерживать?

 

     Давайте скажем прямо:  сейчас,  когда ставка рефинансирования Национального банка составляет 82 процента, созданы такие условия, что  любой  кредит,  предоставляемый суб ектам предпринимательской или хозяйственной деятельности,  может  быть  направлен  только  в торговлю,  ибо  только  там,  а не в реальном производстве,  такие обороты,  которые  позволяют  вернуть  кредит.  При  такой  ставке рефинансирования   все   разговоры   о   поддержке   национального производителя - не более чем  разговоры.  И  повышение  таможенных пошлин   без   создания   условий,   когда   будет   кредитоваться отечественный производитель с предоставлением ему налоговых льгот, приведет только к повышению цен.

 

     Можем ли мы сейчас голосовать за повышение цен? Я считаю, что нет.   Защищать   национального   производителя,   в   том   числе изготовляющего  телевизоры,  следует  с сочетанием всех этих норм. Конечно  же,  повышение  ставок  акцизного  сбора   на   импортные телевизоры  в  сочетании  с  обязательным  созданием  условий  для кредитования отечественного производителя  и  предоставлением  ему налоговых  льгот.  Взятые  в  отдельности  эти  элементы  не дадут ожидаемого результата. Я думаю, что, говоря о поддержке, например, львовского  завода,  больше думают о том,  чтобы за счет повышения акциза просто наполнить бюджет.  Но  давайте  вспомним  негативный опыт по введению новых акцизов на водку:  подняли акциз,  покупать стали меньше,  обороты уменьшились и в  результате  не  добрали  в бюджет  даже  того,  что  раньше было.  Использовав этот отдельный элемент - повышение акцизов,  мы "защитим"  наших  покупателей  от хорошей  импортной  продукции,  не создав условий для производства аналогичной в Украине.

 

     Поэтому я предлагаю выйти из  этой  коллизии  таким  образом. Есть   проект   Комитета   по   вопросам   финансов  и  банковской деятельности.  Он,  по-моему,  более взвешенный. Я думаю, если там предусмотреть   предоставление   налоговых   льгот   отечественным производителям телевизоров,  сочетая с обязанностью их по льготным ценам   предоставлять   свою   продукцию  для  погашения  товарных облигаций, которые в свое время были выданы гражданам на получение телевизоров, то его можно принять.

 

     И замечание  Виктору  Ивановичу  чисто по процедуре.  Если мы сейчас примем в первом чтении законопроект  Комитета  по  вопросам финансов и банковской деятельности либо проект, который докладывал уважаемый министр Гуреев,  не  отклонив  указ  Президента,  то  он вступает  в  силу.  Указ был издан 4 июля,  а 24 июля была закрыта первая сессия, то есть в июле 20 дней прошло. Межсессионный период не  включается  в  те  30  дней,  которые оговорены в Конституции. Сегодня 9 сентября.  Значит,  вплоть до завтрашнего дня у нас есть возможность отклонить указ Президента.  Я предлагаю его отклонить, а принять в первом чтении законопроект,  который нам докладывал от Комитета  по  вопросам  финансов и банковской деятельности коллега Суслов.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу, що  сьогодні настав той момент,  коли ми починаємо відчувати:  час уже відходити від ринкового романтизму.  Нам треба  переходити  до реального  життя,  тому  що  падати  далі  нікуди.  Про це якраз і свідчить приклад з виробництвом телевізорів:  мали два з половиною мільйона, а сьогодні нічого не маємо.

 

     Ви що,  думаєте,  що немає технологій?  На тому ж львівському підприємстві "Електрон" простоюють дві автоматичні лінії японської фірми  "Хітачі".  Що  ще  потрібно,  які технології?  Більше того, Україна на сьогодні має два нових вузли в телевізорах, яких не має жодна країна світу.  Це електронні трубки Осауленка,  які працюють за напруги не 25, а 16 кіловольтів. Це відкриття України.

 

     Україна, за  визнанням  Японії,  -  єдина  країна,  яка  може серійно  виробляти  п'єзотрансформатори.  Бо всі телевізори горіли від звичайних  трансформаторів.  Це  наше  надбання,  і  ми  маємо виходити  з  ним  на  ринок.  А нам пропонують те,  що забезпечить надходження інвестицій із застарілими технологіями.  Я  вам  зараз можу  перелічити  близько  восьми  кремнієвих технологій,  завдяки впровадженню яких сьогодні  живе  Південна  Корея.  Це  українські технології, але в нас вони не реалізуються.

 

     І тому те,  про що говорив Віктор Іванович,  я б сказав,  уже трошки  застаріло.  Нам  треба  переходити  до  реальних  ринкових відносин розвинутих країн, а не дикого капіталізму.

 

     Основою розвитку    має    бути    протекціонізм   і   тільки протекціонізм!  От коли нам не буде куди дівати  свої  телевізори, тоді   й   будемо   казати  -  лібералізація.  Угоди  ГАТТ/СОТ  не заперечують того,  щоб у разі критичної ситуації підвищити  ставки акцизного збору.

 

     Тому я    пропоную:   підтримати   по   основних   параметрах законопроект уряду.  Тільки встановити  ставку  ввізного  мита  на телевізори  не  30,  а  100  відсотків,  дати визначення,  що таке елементна база,  щоб не робили з нас там ідіотів,  а  потім  мавп: чотири гвинти закручуємо - і називається складання телевізора! Щоб комплектуючі відповідали тому,  як це визначається в науці. Більше того, мікросхеми та інші елементи ми можемо і самі виготовляти.

 

     Тому я  пропоную  дати  доручення Кабінету Міністрів протягом отого півроку,  про який  говорив  Василь  Миколайович,  розробити програму  розвитку  електроніки  в  Україні  і її застосування для виготовлення товарів широкого вжитку.  Інакше ми просто ніколи  не піднімемося. Це з одного боку.

 

     З другого боку,  я хотів би звернути увагу на те,  що в нас є сім  підприємств.  Яка  монополія?  А  ми  хочемо  ще   створювати підприємства, які ніколи не піднімуться!

 

     Треба задіяти робочі місця в Смілі та в інших містах,  щоб не іржавіли автоматичні лінії,  які там є,  щоб не  декваліфікувалися робітники,  не  йшли  на  базар з торбами,  а працювали на робочих місцях.  Треба оживити  підготовку  фахівців  у  вищих  навчальних закладах. Нині факультети електроніки не знають, куди дівати своїх випускників, бо вони нікому не потрібні.

 

     Пропоную прийняти саме законопроект уряду в  першому  читанні (ми там зазначаємо,  що цей закон буде діяти замість указу), а під час доопрацювання внести пропозиції,  які б поліпшили і  підсилили захист нашого власного ринку і нашого товаровиробника.

 

     Вітаю Міністерство промислової політики,  яке нарешті починає виходити з пропозиціями щодо захисту нашого товаровиробника.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тихонов,  за ним - депутат Фіалковський, і на цьому завершуємо.

 

     ТИХОНОВ С.А.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Фракция   Прогрессивной   социалистической  партии  Украины.  Наша фракция практически полностью поддерживает проект закона,  который внес уважаемый министр. Если вы обратили внимание, доклад министра был очень конкретен,  четок,  и  на  все  вопросы  сразу  давались конкретные ответы.  Это говорит о высоком профессионализме Василия Николаевича.

 

     У меня есть несколько дополнений.

 

     Министр в  своем  докладе  обратил  внимание   на   то,   что существует   сборка  телевизоров  подпольным  методом,  и  большая проблема,  каким образом отследить:  телевизор  сертифици-рованный или собран в подвале.

 

     Это делается достаточно просто. Предприятия торговли не имеют права принимать телевизор,  если  он  не  прошел  сертификацию.  Я думаю,  что  Василий  Николаевич  как  профессионал  это  учтет  и дополнит необходимые документы.

 

     Похвально стремление до 2001 года производство телевизоров  в Украине  довести до уровня,  чтобы полностью обеспечить внутреннюю потребность государства.  Но если вы обратили внимание,  уважаемые коллеги  (там есть,  если можно так сказать,  графики производства телевизоров в 1998,  1999,  2000 и 2001 году),  даже в 2001  году, согласно планам министерства (по крайней мере мне так показалось), комплектующие импортного производства составляют до 90  процентов. Наряду    с   графиком   увеличения   производства   отечественных телевизоров  должен  быть   разработан   и   график   производства елементной  базы  на  отечественных  предприятиях.  Все мы сегодня прекрасно  знаем,  что   предприятия   Львовской,   Тернопольской, ИваноФранковской,  Киевской,  Луганской областей,  которые в былые времена выпускали большое количество элементной базы, простаивают. Загрузив  эти предприятия,  мы решили бы ряд проблем.  Во-первых - это восстановление рабочих мест,  во-вторых - отчисления в бюджет,

в-третьих  - решение острых социальных вопросов.  Если вы обратили внимание,  в перечне областей названа Луганская  область.  Как  мы можем  решить  проблему,  связанную  с закрытием шахт в связи с их нерентабельностью?  Переквалифицировать  кадры,  которые   сегодня работают,  но будут терять рабочие места, и они смогли бы работать на предприятих по производству елементной базы.

 

     С чисто экономической точки зрения одна гривня,  вложенная  в производство  элемента  или  микросхемы,  дает увеличение доходной части  от  8   до   64   гривень.   Понимаете?   Это   сумасшедшая рентабельность! Поэтому я предлагаю учесть два основных момента.

 

     Первый -  по  торговле:  в  торговле не имеют права принимать несертифицированную продукцию.  Существует  действительно  большая проблема, о чем докладывал Василий Николаевич.

 

     И второй, очень важный: развитие производства элементной базы на отечественных предприятиях.  Должен быть обязательно разработан график до 2001 года,  в котором мы планируем производить 500 тысяч телевизоров:  в этих телевизорах  элементная  база,  произведенная национальным   товаропроизводителем,   должна   составить  до  100 процентов.

 

     Спасибо (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Фіалковський.

 

     ФIАЛКОВСЬКИЙ В.О.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 187, Херсонська область).  Шановні колеги!  (Шум у залi).  Ось просять, щоб  уже  перерву  оголосити,  всі  хочуть  кудись іти...  Шановні колеги!  Ми  розглядаємо  питання  про  кольорові  телевізори.   Я повторюю:  зараз  Верховна  Рада  розглядає  питання про кольорові телевізори.  А можна запитати: чому про кольорові телевізори? Чому не про радіоприймачі?  Їх бракує,  ви казали, щоб слухати Верховну Раду. А CD-плеєри? А може, годинниками займемося? Бо, знаєте, дуже ще низька купівельна спроможність населення, щоб купувати ролекси.

 

     Шановні колеги!  Я хочу звернути вашу увагу на те,  що багато людей справді вже думають,  що  ми  з'їхали  з  глузду.  Абсолютно точно.  Ми повинні, може, займатися авторучками, а, може, дверними ручками?  Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  був вимушений  займатися  цим  питанням,  тому  що виданий відповідний указ.   Розумієте?   Указ   Президента    стосувався    кольорових телевізорів. Він чомусь не стосувався радіоприймачів.

 

     Шановні мої  колеги!  Я  вас  дуже прошу,  не така ситуація в нашій країні,  щоб ми могли цим займатися.  I якщо ми вже вимушені були  цим  займатися,  давайте  відхилимо  указ  і приймемо проект комітету.  Але велике прохання:  більше  таких  законопроектів  на розгляд  Верховної Ради не вносити - ні про радіоприймачі,  ні про чорно-білі телевізори, ні про дверні ручки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Це питання чітке і ясне,  воно  всім зрозуміле.  Ми  раціонально  використали час,  внесли пропозиції і висловили своє бачення.  Проте я думаю, що ми маємо гіркий досвід, коли  стосовно  тих  галузей,  які найбільше наповнювали бюджет (і лікеро-горілчана,  і тютюнова),  ми не все зробили так,  щоб  вони були на рівні сучасних технологій, які впливають і на якість, і на собівартість, і на купівельну спроможність населення.

 

     Я вважаю,  що законопроект,  який вніс Кабінет  Міністрів,  і законопроект,  який вніс комітет,  безперечно,  тотожні.  Але якщо вести мову про технології,  про захист власного товаровиробника  і насичення  ринку,  доступність  продукції,  яка буде вироблятися і матиме  відповідні  заводські  гарантії,  то  я  думаю,  що  треба прийняти   в   першому  читанні  проект,  підготовлений  Кабінетом Міністрів.  Пропозиції,  які вніс комітет, треба врахувати і після доопрацювання   прийняти  цей  законопроект  у  цілому  в  другому читанні.

 

     Я просив  би  підтримати  в  першому  читанні   законопроект, внесений Кабінетом Міністрів. Прошу голосувати.

 

     "За" - 226.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     Шановні колеги!   Народним   депутатом  Павловським  Михайлом Антоновичем  була   внесена   пропозиція   доручити   Міністерству промислової  політики протягом півроку розробити програму розвитку електронної промисловості.  Василю Миколайовичу,  вам надійде таке доручення Верховної Ради,  ми просимо протягом півроку розробити і внести програму на розгляд комітетів Верховної Ради.

 

     А зараз оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     Розпочнемо роботу о 12.40.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.I.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!   Слухається   проект Закону  України  про  спрощену  систему  оподаткування,  обліку та звітності  суб'єктів  малого  підприємництва.  Слово  має   голова Державного  комітету  з  питань розвитку підприємництва Олександра Володимирівна Кужель.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.,  голова Державного  комітету  України  з  питань розвитку підприємництва. Шановний Адаме Iвановичу! Шановні народні депутати!  На ваш розгляд пропонується законопроект  про  спрощену систему   оподаткування,  обліку  та  звітності  суб'єктів  малого підприємництва.

 

     Дозвольте коротко навести,  так би мовити,  історичну довідку до цього питання. Верховною Радою минулого скликання був прийнятий закон про введення фіксованого податку для  тих  підприємців,  які торгують  на  ринках.  Цей  закон  набрав  чинності з 1 квітня,  і сьогодні ми можемо вам доповісти,  що аналіз,  зроблений Державною податковою  адміністрацією,  Міністерством  фінансів  і  Державним комітетом з питань  розвитку  підприємництва,  свідчить  про  дуже позитивні наслідки.

 

     У середньому  з  1,5  до  4  відсотків  зросли надходження до бюджету.  Близько 30 відсотків приватних підприємців, які торгують на   ринках,  вийшли  з  тіньового  сектора  і  зареєструвалися  в райдержадміністраціях.

 

     I на зустрічах з виборцями про це говорилося,  і до  Кабінету Міністрів  надходили  листи  з  пропозиціями  поширити  цю систему оподаткування на службу  побуту,  на  малі  підприємства,  на  тих людей,  які  сьогодні через складне становище в економіці держави, коли не працюють підприємства, перебувають у вимушених відпустках, тобто запровадити систему підтримки малого підприємницта.

 

     Було дано  завдання  комітету розробити проект такого закону. Розроблений і внесений  на  розгляд  Верховної  Ради  законопроект містить  норми,  які  дещо  відрізняються  від діючого фіксованого податку.  Вони поширюються на службу  побуту,  на  всіх  тих,  хто займається наданням послуг, виробництвом та реалізацією продукції.

 

     Які основні  положення  цього законопроекту?  Він стосується, по-перше, фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.  Кількість осіб,  які перебувають у трудових відносинах з таким  підприємцем,  включаючи  членів  його сім'ї,  за  рік  не перевищує 10 чоловік.  Ставиться і умова,  щоб обсяг виручки від реалізації продукції не  перевищував  250  тисяч гривень   за   рік.   По-друге,   юридичних   осіб   -   суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової  форми та  форми  власності,  в  яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 10 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції не перевищує 250 тисяч гривень.

 

     Для фізичних  осіб  ми  виробили таку саму схему,  яка працює щодо фіксованого податку. Місцеві ради, знаючи ситуацію на місцях, мають  змогу  самі  прийняти  рішення  і  встановити  такий єдиний фіксований податок - від 20 до 200 гривень на календарний  місяць. Фізичні  особи  мають  право самостійно вибрати,  за якою системою вести свій облік: за діючою або за спрощеною.

 

     Фізичні особи   сплачують   єдиний   податок   до   відділень Державного   казначейства,   а  відділення  наступного  дня  після надходження коштів перераховують цей податок у таких розмірах:  до місцевого  бюджету  - 55 відсотків;  до Пенсійного фонду - 40;  на обов'язкове соціальне страхування - 5 відсотків.

 

     Юридичні особи так само можуть вільно обирати систему обліку: діючу  або спрощену.  Вони мають звернутися до органів реєстрації, подати заяву,  і якщо  документи  відповідають  вимогам,  отримати право  сплачувати  єдиний податок.  Пропонується встановити ставку єдиного податку для юридичних осіб у розмірі 6  відсотків  обсягів виручки  від  реалізації продукції.  Чому була визначена саме така величина?

 

     Ми проаналізували досвід введення такого закону в  Росії,  де він  працює вже два роки.  Там теж було 6 відсотків.  І сьогодні в Росії  йдуть  на  ще  більше  спрощення   системи   -   виключають прибутковий   податок  з  громадян.  Але  ми  для  юридичних  осіб принципово залишили ще два податки,  які вони  будуть  сплачувати, крім єдиного податку - на додану вартість та прибутковий податок з громадян. Чому? Я поясню.

 

     Уведення в дію  згідно  з  рішенням  Верховної  Ради  України попереднього  скликання  спеціального  торгового  патенту показало його неефективність,  тому що не передбачало сплати окремо податку на додану вартість.

 

     Якщо подивитися  дохідну  частину  бюджету,  то побачимо,  що близько 60 відсотків  податку  на  додану  вартість  надходить  до бюджету  з  роздрібної  торгівлі.  Тому  якщо  ми приймемо рішення ввести податок на додану вартість до складу єдиного податку, нам з вами  доведеться  відповідати  за  те,  що до бюджету не надійдуть великі кошти.  А ми розуміємо,  що це  позначиться  на  виплаті  і пенсій,   і  заробітної  плати  бюджетним  організаціям.  Тому  ми категорично проти того, щоб включати податок на додану вартість до складу єдиного податку.

 

     Щодо прибуткового  податку  з  громадян.  Не  можна ставити в нерівні умови працівників малих і великих підприємств,  звільняючи тих, хто працює в малому підприємстві, від сплати податку зі своїх доходів.  Тому щоб забезпечити культуру сплати цього  податку,  ми залишили   норму:  кожна  людина,  незалежно  від  того,  в  якому підприємстві вона працює, сама сплачує податок на свої доходи.

 

     Спрощується система звітності.  На сьогодні  суб'єкти  малого підприємництва    кожен   місяць   звітуються   перед   податковою адміністрацією.  У даному ж  законопроекті  пропонується  подавати звіти  раз  на  квартал,  що дає змогу кожному малому підприємству зберегти обігові кошти,  тобто держава пропонує ніби  кредитування малого підприємства протягом кварталу.

 

     Ми пропонуємо  в  разі  прийняття  ввести цей закон у дію з 1 січня 1999 року.  Це зумовлено тим, що бухгалтерський облік, як ви знаєте,  і  юридичні,  і фізичні особи ведуть з 1 січня.  І щоб не вносити плутанини,  вести нормальний облік,  щоб  підготувалася  і держава,  і кожен підприємець до введення закону, ми запропонували саме цю дату.

 

     На ваш розгляд  також  запропоновано  законопроект,  внесений народними  депутатами  -  членами  Комітету  з  питань економічної політики.  На 90 відсотків ці законопроекти збігаються,  але  вони мають принципові відмінності, на які я хотіла б звернути увагу.

 

     Перша. У  статті 1 альтернативного законопроекту для фізичних і юридичних осіб знято обмеження  обсягу  виручки  від  реалізації продукції;  для  юридичних  осіб  встановлюється  середньооблікова чисельність працюючих не більше 50 осіб.

 

     На нашу думку,  цього не можна робити,  тому що ми ставимо  в нерівні умови великі підприємства, які не мають змоги, як приватні підприємства,  роздрібнити  своє  підприємство  на  маленькі,  щоб користуватися пільговими умовами.

 

     Ми пропонуємо  все-таки  зробити ще один крок назустріч малим підприємствам,  які ремонтують одяг,  взуття, телевізори, квартири тощо,  -  створити їм умови для нормального розвитку.  А потім уже будемо приймати рішення  щодо  середніх  та  великих  підприємств. Тобто  ми  вважаємо,  що не можна знімати граничний розмір виручки від  реалізації  продукції,  який  вказує,   що   це   саме   мале підприємство.  Можна його збільшити за вашим бажанням,  але треба, щоб він був.

 

     І друга  дуже  принципова  відмінність.   В   альтернативному законопроекті  до  єдиного податку пропонується включити і податок на додану вартість.  Я ще  раз  наголошую,  що  це  неможливо.  Це спричинить  накладення  вето  на цей закон,  бо не буде можливості достатньо наповнювати дохідну частину бюджету.  А це  пов'язано  з питанням  виплати  пенсій  і  стипендій,  яке ви порушуєте мало не щодня.  Це неможливо. Це податок, який сплачує покупець, і ніякого відношення до єдиного податку підприємця він не має.

 

     Шановні народні депутати!  Ми звертаємося до вас із проханням прийняти законопроект,  поданий  Кабінетом  Міністрів,  у  першому читанні   і,   врахувавши  ваші  пропозиції  та  пропозиції  ваших виборців, доопрацювати його, щоб закон можна було ввести в дію з 1 січня 1999 року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександро Володимирівно.

 

     Чи будуть  запитання?  Будь ласка,  запишіться.  Є пропозиція відвести 5 хвилин.

 

     Будь ласка. Депутат Синенко. За нею - депутат Дорогунцов.

 

     СИНЕНКО С.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Дякую. Фракція комуністів України. У мене до вас таке запитання. Скажіть, будь ласка, чим ви можете  пояснити  такий  надзвичайно   кризовий   стан   у   сфері соціального забезпечення?

 

     І як на вашу думку, можливо, треба змінити назву закону - про соціальний захист,  про соціальне забезпечення?  Тоді  його  назва буде відповідати його змісту і цілям.

 

     Дякую.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Дякую  вам  за  запитання,  але тут є принципова різниця. У законопроекті пропонується не соціальний захист. Справа в  тому,  що  люди  звертаються  до  нас  і  не  просять у держави допомоги,  бо розуміють, що всім допомогти неможливо. Вони кажуть: ми здорові люди і хочемо працювати! І цей закон спрямований на те, щоб люди, які можуть працювати, мали від держави сприяння. Якщо ми не  можемо дати коштів,  то давайте створимо умови,  щоб вони самі працювали і заробляли для себе і своєї сім'ї.

 

     Комітет отримує на місяць близько  150  листів  від  громадян України, і кожен запевняє, що він не вимагає від держави нічого, а просто просить дати можливість працювати.  А в нерівних  умовах  з великими  підприємствами,  з  великим  капіталом  ці люди не мають такої можливості. Ми ж знаємо, що в нашій державі велика монополія і є протекціонізм.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дорогунцов.  Будь ласка. За ним - депутат Попеску.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановна Олександро Володимирівно!  Я думаю,  що  це вимушений наш крок назустріч малому підприємництву,  оскільки уряд і Президент (і не тільки  цей  уряд  і  цей  Президент)  розвалили народне   господарство   і   продовжують  його  розвалювати.  Люди залишилися,  по суті,  без засобів до існування і мусять вдаватися хоч би до малого підприємництва.

 

     А запитання   таке.   Скажіть,   будь  ласка,  який  середній заробіток малого або середнього підприємця в Україні,  скажімо, за 1997 рік?

 

     І друге   запитання.   Все-таки   в   нас  дуже  якось  важко розвивається мале підприємництво.  Мабуть,  тут відіграє свою роль менталітет  нашого  народу,  який звик працювати на себе,  на своє суспільство, як ви гадаєте?

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Дякую за дуже серйозне запитання. Ви знаєте, наші люди  дуже  розумні,  і  дуже  багато  є  пропозицій щодо розвитку підприємництва.  Раніше я теж думала,  що  основне  питання  -  це кошти,  фінансова  криза.  Але  я  працюю  три місяці в комітеті і звернення   підприємців   переконали   мене.   Я   сьогодні   можу констатувати, що на заваді розвитку підприємництва стоїть корупція влади  на  місцях  і  контролюючих  органів.  Це  те,  що  не  дає підприємцю  розвиватися  і  чесно сплачувати податки.  Бо щоб дати хабара, треба спочатку вкрасти.

 

     Тим часом не тільки підприємцю вигідне створення  сприятливих умов    для    приватного   господарювання.   Це   я   можу   всім продемонструвати на прикладі  запровадження  фіксованого  податку. Коли ми його вводили,  то підприємці,  які працювали на ринках,  в середньому сплачували державі 4 гривні на  місяць.  Верховна  Рада визначила  ставку фіксованого податку від 20 до 200 гривень.  Там, де органи місцевої влади прийняли рішення  стягувати  з  торговців 40-50  гривень,  вони  отримали  в  4  рази більше надходжень.  А, наприклад,  у Криму,  в Ялті,  визначили 80 гривень, і надходження скоротилися,  бо люди пішли з ринків і стали працювати на вулицях, порушуючи законодавство і правила торгівлі.  Тобто коли ми бажаємо взяти  багато,  то  отримуємо  дуже мало.  І враховуючи купівельну спроможність нашого населення,  мушу сказати:  сьогодні дуже важко реалізовувати свою продукцію чи здійснювати надання послуг.

 

     До нас зверталися люди, які ремонтують взуття. Вони за єдиний податок і проти вимоги ставити  касовий  апарат.  Мовляв,  коли  б прийшла  багата  людина,  ми  взяли  б одну плату з неї,  а коли б прийшла бідна бабуся,  ми відремонтували б їй взуття безплатно. На сьогодні  закон  не  дає такої змоги,  а коли буде єдиний податок, майстер  з  ремонту  взуття,  наприклад,  зробить  бабусі   ремонт безплатно, а з людини, яка може заплатити, візьме більшу плату.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Попеску.  Будь  ласка.  Потім  - депутат Степанов.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (виборчий  округ  204,  Чернівецька   область).   Дякую.   Шановна Олександро  Володимирівно!  Я хочу сказати,  що повністю підтримую цей  законопроект.  У  своєму  окрузі  я  побував  на  ринках,  на приватних  підприємствах,  мав  розмови  з  тими,  хто  займається підприємництвом і зацікавлений у цьому законі.

 

     Що дасть прийняття цього закону?  Поперше,  це послабить тиск на людей, які вимушені працювати на себе в недержавному секторі, а таких сьогодні дуже  багато.  А  подруге,  це  спростить  контроль податкових  органів  і  принесе  додаткові надходження до місцевих бюджетів за рахунок розширення бази оподаткування.

 

     Я хочу вас тільки одне запитати:  чи передбачаються ще  якісь заходи  для  спрощення  самої системи оподаткування?  Маю на увазі заходи,  які  дали  б  можливість,  з  одного  боку,   підприємцям працювати і сплачувати податки,  а з другого, спростили б контроль податківцям,  до місцевих бюджетів надходило б  більше  коштів,  і таким чином посилився б соціальний захист людей.

 

     Дякую.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Дякую вам за запитання. Я з великим задоволенням у кожній фракції,  у кожному комітеті  доповім  про  указ,  проект якого    ми    підписали,    щодо   дерегулювання   деяких   видів підприємницької  діяльності.  Я  зможу  роз'яснити   його.   Проте зважаючи   на  пропозиції  підприємців  і  розуміючи  надзвичайний економічний стан у державі,  я як  голова  Державного  комітету  з питань   розвитку   підприємництва  запропонувала  б  запровадити, виходячи з розміру сплачених податків за  1998  рік,  для  кожного підприємства фіксований податок на 1999 рік,  і щоб він діяв цілий рік.  Таким чином ми зберегли б дохідну частину бюджету і  кожному підприємству,  яке  хоче  чесно  працювати  в  Україні  і  не може змагатися  з  контрабандними  підприємствами,  дали  б  можливість піднятися. Але це ваша прерогатива - створювати такі можливості.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемая Александра Владимировна!  Я понимаю ваши лучшие побуждения,  но вот  откройте секрет, откуда этот роковой рубеж - 250 тысяч гривень? Не проще ли будет раздробить предприятие на 30  мелких,  перерегистрировать  и платить меньшие налоги?

 

     Далее. Почему  ставка  налога для физических лиц исчисляется, будем говорить,  в номинале,  а для юридических - в процентах?  Не потому  ли,  что  очень уж будет виден контраст?  И на основе чего определялось  распределение  этих  отчислений?  Я  за  то,   чтобы Пенсионный фонд получал 40 процентов, но вы знаете, сейчас с фонда заработной  платы  берут  32  процента.   Почему   на   социальное страхование  именно  5 процентов?  Что в основе лежало?  Раскройте свои секреты.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Спасибо большое за вопрос. Действительно, каждая эта   цифра   рассчитана.   Чем   отличается  физическое  лицо  от юридического лица и почему физическое  лицо  платит  фиксированный налог, а юридическое - налог от выручки?

 

     Скажите, пожалуйста,  каким  образом  можно  учесть,  сколько зарабатывает человек,  который ходит по  квартирам  и  ремонтирует телевизоры,  циклюет  полы  либо  оказывает  на  дому еще какие-то услуги,  нянчит,  например,  ребенка?  То есть сегодня мы не можем контролировать такие виды деятельности и,  следовательно, не можем учесть доходы этих людей.  Сегодня государство  вообще  ничего  от этих доходов не получает.

 

     Помните, еще  в период перестройки таким же образом поступили с  таксистами,  когда  пытались  проконтролировать,  сколько   они получают. В конечном итоге им дали фиксированный налог, и в бюджет получили в три раза больше.

 

     Поэтому мы считаем, что гораздо эффективнее, когда физические лица,   которые   занимаются   предпринимательством  без  создания юридического лица, не чувствуют себя преступниками, зарабатывая на обеспечение семьи,  на то, чтобы прожить сегодня. Мы это понимаем, и мы им даем возможность  начать  действовать.  Потом  они,  может быть,  зарегистрируются,  может,  несколько  человек  об единятся, создадут  юридическое  лицо.  То  есть  мы  даем  возможность   им подняться.

 

     Юридическое же лицо имеет счет в банке,  можно проследить все движения товара,  об емы  реализации.  Это  самый  простой  пункт, который  нельзя  утаить.  Не  надо  налоговой  инспекции проверять расходы,  доходы. Выручка от реализации - это то, что поступает от продажи либо оказания услуг.  Это очень упрощает взаимоотношения с налоговой службой.  Но могу вам сказать,  что 250 тысяч гривень  - это средний показатель,  по данным Министерства статистики, по тем малым предприятиям,  которых у нас сегодня в Украине насчитывается около 100 тысяч.  Сегодня,  мы считаем,  государство пока не может себе позволить в связи с тяжелой экономической ситуацией расширить действие этого закона.  Хотя мы с вами понимаем, что для поддержки можно было бы сделать и больше.

 

     Но если вообще снять ограничения,  то мы действительно пойдем по  тому  пути,  о  котором  вы сказали.  Но бедные предприятия не смогут раздробиться,  потому что согласно изменениям,  внесенным в закон  Верховным  Советом прошлого созыва,  чтобы зарегистрировать предприятие, нужно внести 30 тысяч гривень. Сегодня позволить себе это малые предприятия не смогут.

 

     А вот   крупные   предприятия,   если   вы   снимете,  как  в альтернативном  проекте,  эти   ограничения,   действительно   это сделают.  У них на это деньги будут.  Поэтому я и обращаю внимание на то, что в статье 1 эта норма должна остаться. Если вы считаете, что должно быть не 250 тысяч, а, допустим, 300, многие говорят 500 тысяч,  мы готовы  поддержать  ваше  решение.  Но  вообще  снимать ограничение нельзя.  Потому что тогда это будет не поддержка малых предприятий, а, в общем-то, некорректное отношение к государству.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександро Володимирівно.

 

     Слово для співдоповіді  від  Комітету  з  питань  економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій має Сергій Олександрович Москвін.

 

     МОСКВІН С.О.,   голова   підкомітету   Комітету   з    питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, ПЗУ).  Шановні  народні  депутати!  Питання,  яке  ми  розглядаємо сьогодні,  мало розглядатися вчора. Учора воно не було розглянуте, і  Указ  Президента про спрощену систему оподаткування,  обліку та звітності  суб'єктів   малого   підприємництва   сьогодні   набрав чинності, тобто ми вже не можемо його відхилити.

 

     Сьогодні ми    розглядаємо    два    законопроекти.    Перший законопроект, який тільки-но представила Олександра Володимирівна,

-  це  фактично  указ  Президента,  викладений  як  закон.  Другий законопроект,  який  я   вам   репрезентую,   внесений   народними депутатами - членами Комітету з питань економічної політики,  його учора роздано. За ідеологією ці два законопроекти є прогресивними. Я  б не вважав,  що вони альтернативні.  Найбільше в них приваблює те,  що спрощена система оподаткування є альтернативною. Це вперше в  історії  України  платнику податку дозволяється обирати систему оподаткування - якщо він не хоче,  то може на спрощену систему  не переходити.

 

     Чому потрібен  саме  закон,  а  не  указ?  Я вже сьогодні мав розмову з бухгалтером одного підприємства,  яка мені говорила,  що указами   не   можна   вирішувати   питання  оподаткування.  Немає впевненості,  що завтра цей указ не  буде  скасовано.  Якщо  немає закону - немає стабільності законодавства.  Тому ми з вами повинні сьогодні прийняти якийсь проект закону.

 

     Ідеологію закону Олександра Володимирівна вам доповіла  -  це спрощення виходу з тіні тих малих підприємців,  які нині працюють. Ну добре, це непогана ідеологія, але це не ідеологія розвитку. І я впевнений,  що  на  стадії  впровадження  цього  закону,  розробки інструкцій Міністерством фінансів та податковою адміністрацією всі важливі риси цього закону можуть бути зведені нанівець.

 

     Наприклад, відповідно     до     законопроекту,     внесеного Президентом,   порядок   бухгалтерського   обліку   та   звітності затверджує  Міністерство фінансів,  а форму книги обліку доходів і витрат - Державна податкова адміністрація. Чому так зроблено? Я не знаю,  яка  необхідність,  щоб  два відомства диктували,  як вести облік. Тому в законопроекті нашого комітету цього немає.

 

     Ефект від запровадження цього закону може бути нульовий, якщо він  усе-таки набере чинності.  Під його дію підпаде дуже незначна кількість підприємців,  і тільки в таких сферах,  як  торгівля  та сфера  послуг.  А  хотілося  б,  щоб  дія  цього  закону  все-таки поширювалася й на інші галузі народного господарства.

 

     Як член Партії зелених я хочу  зазначити,  що  пріоритетність розвитку  малих  та  середніх  підприємств - це одне із засадничих положень програми Партії зелених,  і я як член  партії  буду  його обстоювати.  Це я кажу для засобів масової інформації,  бо недавно було таке повідомлення, що наша партія не має пріоритетів. Оце наш пріоритет!

 

     Комітет з  питань  економічної  політики  двічі  розглядав це питання.  Перше рішення  -  відхилити  указ  і  доручити  комітету розробити свій законопроект, що й було зроблено. І друге рішення - внести цей законопроект на ваш розгляд і  запропонувати  Верховній Раді  прийняти  його  в  першому  читанні.  Так у чому ж полягають принципові відмінності цих законопроектів?

 

     Перша відмінність.  Кого  відносити   до   суб'єктів   малого підприємництва?  Це  стосується юридичних осіб.  Президент України видав Указ про підтримку малого підприємництва, і там є цифра - 50 осіб,  які  працюють  на  підприємстві.  Це  є критерій віднесення юридичної особи до суб'єкта малого підприємництва.  Чому  в  цьому проекті закону стоїть цифра 10?  Чому цей показник зменшено?  Мені незрозуміло. Напевно, було якесь погодження...

 

     Що буде, коли ми ухвалимо саме цифру 50? Це дасть можливість розширити сферу дії цього закону, залучити до  цієї  системи  оподаткування,   якщо   вона   буде   сприйнята підприємцями, не тільки торгівлю, а й промисловість і будівництво. Я кажу про це саме з погляду розширення сфери дії цього закону.

 

     Друге принципове питання - виручка як критерій.  Вона не може бути  критерієм  віднесення суб'єкта підприємницької діяльності до суб'єкта малого підприємництва.

 

     По-перше, йде інфляція.  Ця цифра  взагалі  не  може  бути  в тексті закону.  По-друге, дуже легко розділитися й створити фірми, які матимуть такий обіг.  По-третє,  якщо  ми  хочемо  стимулювати розвиток  малого підприємництва,  то чому ж обмежуємо цю цифру?  І державі вигідніше,  щоб  зростав  обіг,  бо  держава  отримуватиме податки,  а підприємці матимуть доходи. Хай зростає обіг, не треба цього обмеження.

 

     Нарешті, як бути підприємцю,  якщо одного року матиме виручку 200 тисяч гривень, а на другий рік - уже 300 тисяч? На яку систему йому переходити? Кожного року з однієї на другу й так далі?

 

     Є ще деякі суттєві моменти,  пов'язані з цим. Тому пропозиція

-  не  включати  виручку як критерій віднесення до суб'єкта малого підприємництва.

 

     Третє принципове питання - податки з фізичних осіб. У проекті закону,   що  подав  Президент,  податок  з  фізичної  особи,  яка займається підприємницькою діяльністю,  фіксований - від 20 до 200 гривень. Зновутаки, у нинішніх умовах не можна закладати в проекти гривні.

 

     Уже є практика застосування такого фіксованого  податку.  От, наприклад,  у Дніпродзержинську,  де місцевими радами встановлений податок 30 гривень, його платять, а в Києві податок 100 гривень, і від сплати цього податку ухиляються.  Його всетаки треба обмежити, і  комітет  пропонує  обмежити  двома   мінімальними   заробітними платами.

 

     Нарешті, найбільш  конфліктне  питання  -  чи включати ПДВ до переліку податків, що не сплачуються, чи не включати.

 

     Якщо його не  включати,  то  цифра,  звичайно,  повинна  бути більша.  У  законопроекті,  поданому  нашим  комітетом,  -  це  10 відсотків. Чому я наголошую на цій позиції? (Хоча зрозуміло, що це питання ще треба буде обговорити під час другого читання).

 

     По-перше, якщо малий підприємець сплачуватиме ПДВ, то ніякого спрощення системи обліку та звітності не буде,  бо на  обрахування тільки ПДВ потрібні певні кошти.

 

     По-друге, залишається  подвійне  оподаткування,  ми  фактично оподатковуємо одне й те ж двічі.  І можна все ж  таки  за  рахунок збільшення  до  10  відсотків  єдиного  податку  (а це є податок з обігу) включити до того переліку й ПДВ.

 

     По-третє, Верховна  Рада  дванадцятого  скликання  розглядала законопроект,  внесений  Володимиром  Мефодійовичем Пилипчуком.  У ньому пропонувався зрозумілий усім податок з  обігу  на  рівні  10 відсотків.  Законопроект  тоді не пройшов,  а сьогодні ми знову до цього приходимо. 10 відсотків дуже легко обраховуються, і я ще раз кажу, що питання обрахування ПДВ теж треба брати до уваги.

 

     По-четверте, що  дуже  важливо,  Асоціація  малих підприємств проводила дослідження,  і суб'єкти  малого  підприємництва  згодні сплачувати  податок  саме  в розмірі 10 відсотків і навіть більший (10 відсотків - це нижня межа цього податку).  Це їх влаштовує.  І дуже важливо, щоб ці цифри погоджувалися з малими підприємцями. До речі, це електорат Партії зелених, я представляю тут їхні інтереси теж.

 

     Взагалі сплата  податків  -  це  не  тільки  економічна,  а й соціально-етична   проблема.   Якщо    підприємець    погоджується сплачувати  податки,  то  він  їх буде сплачувати.  Йому вигідніше сплачувати податки, ніж не сплачувати.

 

     І останнє. Ми повинні думати не тільки про малих підприємців, торговців,  а  й про розвиток малого бізнесу у сфері промисловості та будівництва.  Такий розмір податку - 10 відсотків є стимулюючим саме  для  промисловості  й  будівництва,  для торгівлі він навіть завеликий.

 

     Якщо сьогодні  Верховна  Рада  ухвалить  у  першому   читанні законопроект,  поданий Комітетом з питань економічної політики, це буде перший крок до реформування системи оподаткування в  Україні. Наступний крок можна зробити пізніше.

 

     Усі партії,   що   обиралися   до   парламенту,   заявляли  й продовжують  заявляти  про   необхідність   реформування   системи оподаткування.  Тож  давайте  зробимо  цей  крок і проголосуємо за текст постанови, проект якої вам учора роздали. Я його зачитаю:

 

     "1. Проект Закону України про спрощену систему оподаткування, обліку  та  звітності  суб'єктів  малого підприємництва,  внесений народними  депутатами  України  -  членами   Комітету   з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, прийняти в першому читанні.

 

     2. Доручити   Комітету   з   питань   економічної   політики, управління   народним   господарством,   власності  та  інвестицій доопрацювати  проект   Закону   України   про   спрощену   систему оподаткування...  та  внести  його  на  розгляд Верховної Ради для прийняття в другому читанні".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є запитання?  Є.  Запишіться, будь ласка. Пропозиція відвести також 5 хвилин.

 

     Депутат Кириченко. Будь ласка. За ним - депутат Терьохін.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   151, Полтавська  область).  Дякую.  Шановний  Сергію Олександровичу!  Я хотів би почути думку вашого комітету,  який ви  репрезентуєте,  з питань,  пов'язаних із спрощенням системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва.  Які будуть позитивні й негативні  наслідки  прийняття  цього  закону в такій редакції для розвитку малого підприємництва?

 

     Дякую.

 

     МОСКВІН С.О.  Я думаю,  що позитивних наслідків буде  більше. Підприємці знатимуть, що є така стабільна система оподаткування, і будуть на неї переходити. Доходи будуть виходити з тіньового обігу і будуть сплачуватися податки. Це перше.

 

     Другий позитивний    наслідок    -   саме   розвиток   малого підприємництва.  Люди, фірми, які працюють і які будуть працювати, розвиватимуть  бізнес  саме  у сфері малого підприємництва,  бо ця система оподаткування стимулюватиме їх до цього. Збільшуватимуться обсяги  реалізації,  і відповідно будуть збільшуватися надходження до бюджету. Я в цьому впевнений.

 

     Негативний наслідок може бути один, і він полягає ось у чому. Податок  з  обігу  сплачується  раз  за  місяць,  і  буде невелика затримка зі сплатою податків.  Тому є сенс,  я повторюю,  до цього питання  повернутися.  ПДВ  сплачується більш оперативно,  і більш оперативно йдуть надходження до бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін.  Будь ласка.  За ним -  депутат Полюхович.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановний  доповідачу!  Поясніть мені,  будь ласка, таке.  За вашим варіантом чи  буде  сплачувати  пільговий  податок компанія,  яка торгує,  скажімо, металами або нафтопродуктами, має обіг 25 мільйонів доларів і 49 працюючих?

 

     Дякую.

 

     МОСКВІН С.О.  Якщо цю  компанію  влаштує  ця  система  сплати податку,  вона  буде  його  сплачувати.  Ми  навіть  повинні  бути зацікавлені,  щоб обсяги реалізації цієї компанії  зростали,  адже відповідно збільшуватимуться й надходження до бюджету.  Чим більше

- тим краще.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Полюхович.  Будь ласка.  За ним - депутат Дорогунцов.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую,  Адаме Івановичу. Прошу передати слово депутату Манчуленку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.   Шановний   доповідачу!   Я   не   раз   зустрічався   з представниками дрібних і середніх підприємств,  зокрема  тих,  які надають  комунально-побутові послуги,  скажімо,  ремонтують швейні машинки,  годинники й так далі.  Вони скаржаться на те, що нинішня система   оподаткування   й  обліку  не  дає  їм  змоги  ефективно працювати,  фактично   душить   їх.   Електронно-касові   апарати, відкриття рахунків,  статус юридичної особи... Вони не мають змоги це робити. А я вважаю, що цього й не треба робити.

 

     То чи передбачається в законопроекті,  про який ви  говорили, захист  цієї  категорії підприємців?  На мою думку,  саме розвиток дрібного й  середнього  підприємництва  в  будь-якій  демократично розвинутій країні є основою суспільного розвитку.

 

     Дякую.

 

     МОСКВІН С.О.  Відповідно  до  цього  законопроекту,  якщо  на підприємстві працює менш як 50  осіб,  то  воно  підпадає  під  цю систему  оподаткування  і замість тринадцяти податків сплачуватиме один.  Спрощується й система ведення обліку,  на  що  витрачаються значні  кошти:  потрібно  платити  бухгалтеру  й так далі.  Тобто, безумовно,  це буде прогресивний закон,  він розрахований саме  на такі підприємства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дорогунцов. Будь ласка.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Фракція комуністів України.  Шановний Сергію Олександровичу!  Я вже казав,  що мале підприємництво -  це  сфера вимушеної  діяльності  99  відсотків нашого населення.  Та з вашої доповіді я не  зрозумів,  у  чому  ж  принципова  відмінність  між проектом закону, який внесли ви, і тим, що подав уряд?

 

     Якщо судити  з  принципових  розходжень  вашого проекту з тим проектом,  то я не можу підтримати ваш проект.  Ви розмиваєте межі малого  підприємництва.  Терьохін  правильно сказав,  що може бути п'ять чоловік і  50  мільйонів  гривень  доходу  (можна  перевести навіть у долари).  Це що,  мале підприємництво?  Ви знімаєте всякі обмеження.  Так не може бути.  Я за межі,  які пропонує встановити уряд, може, навіть ще їх звузити.

 

     Будь ласка,   поясніть  мені.  Я  не  можу  підтримувати  оце безмежжя щодо малого підприємництва.

 

     МОСКВІН С.О.  Я ще раз хочу повторити,  що  згідно  з  указом Президента   до   суб'єктів   малого   підприємництва  відносяться підприємства з чисельністю працюючих до 50 осіб.  Там стоїть цифра 1 мільйон виручки. А тут уже залишається цифра 250 тисяч.

 

     Виручка не  може бути критерієм.  Сьогодні її обсяг такий,  а завтра -  інший.  Я  вивчав  це  питання.  У  світі  є  дуже  мало прецедентів,  коли  до малих підприємств відносять підприємства за критерієм "виручка".  Це взагалі статистичний показник,  його дуже легко підвести під цей закон. Ще раз кажу: якщо це суб'єкти малого підприємництва,  це означає, що на них працює мало людей - 50 осіб і менше.  У всьому світі,  за винятком Великобританії та ще деяких країн, тільки такий критерій - чисельність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олександровичу.

 

     Слово для співдоповіді  від  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності має депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Дякую.   Шановні  народні  депутати!  Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності розглянув законопроект про спрощену систему оподаткування,  обліку та звітності суб'єктів  малого  підприємництва,  і  мені  доручено доповісти таке.

 

     Основною метою   запропонованого   проекту   є  запровадження спрощеної системи оподаткування для  малих  підприємств,  на  яких працюють до 10 чоловік і обсяг виручки яких не перевищує 250 тисяч гривень на рік.  Передбачено,  що суб'єкти сплачуватимуть  замість тринадцяти  податків  тільки  один  у  розмірі  6 відсотків обсягу виручки від реалізації товарів.  За  умови  використання  найманої праці  розмір  цього  податку  має збільшуватися на 50 відсотків у розрахунку на кожну людину.

 

     Стосовно до  фізичних  осіб,  то   ставка   єдиного   податку коливатиметься від 20 до 200 гривень за календарний місяць.

 

     Суб'єкти малого  підприємництва  мають  залишитися платниками таких  загальнодержавних  податків,  як  ПДВ,  податок  на  доходи фізичних осіб, акцизні збори й мита.

 

     Враховуючи наведене,  народні  депутати  -  члени  Комітету з питань фінансів зазначають,  що запровадження спрощеної системи  є ефективним,   оскільки   звільняє   малий  бізнес  від  нарахувань насамперед до цільових фондів, полегшує для нього сплату податків, а також сприяє виходу з тіньової економіки.

 

     Разом із  тим  цей  законопроект  має  ряд  недоліків  і тому потребує відповідного доопрацювання.

 

     Перше. Незрозуміло,  чому встановлено межу 250 тисяч гривень. Можна   припустити,   що   Державний  комітет  з  питань  розвитку підприємництва  узяв  приблизно  2  тисячі  гривень  на  місяць  в розрахунку  на  людину  і  таким  чином  вивів цю цифру.  Перш ніж оподатковувати суб'єктів малого бізнесу,  треба все-таки  провести ретельніший аналіз, яка середня заробітна плата в цій сфері.

 

     Друге. Коливання  обсягів  виручки від реалізації продукції в межах 250 тисяч гривень і  більше  може  призвести  до  негативних наслідків, оскільки суб'єктам малого бізнесу доведеться дуже часто змінювати систему оподаткування.  Саме тому,  на нашу думку, треба встановити  якийсь  строк  (скажімо рік,  але не менше),  протягом якого ця система діяла б.

 

     Третє. Слід зауважити,  що ряд  термінів,  які  вживаються  в законопроекті,   не   конкретизовані   взагалі.  Наприклад,  такої категорії,  як  "виручка  від   реалізації"   сьогодні   немає   в податковому обліку.  Незрозуміло, що це є, припустімо, для брокера на митниці,  який підпадає під дію цього закону,  для  брокера  на біржах, для аудитора чи для нотаріуса.

 

     Незрозуміле формулювання     про    чисельність    працюючих: "кількість осіб,  які перебувають у трудових  відносинах  з  такою особою,  включаючи членів її сім'ї,  за рік не перевищує 10 осіб". Тобто 10 осіб ad hoc або кожного місяця різні 10 осіб.  Треба ж це теж якось фіксувати.

 

     Слід зауважити,   що  розробники  проекту  проігнорували  вже встановлені чинним законодавством критерії віднесення  підприємств до  суб'єктів  малого  бізнесу.  Ще  в  Законі  про підприємства в Україні,  прийнятому в 1991 році,  передбачалося,  що підприємство може  бути віднесене до категорії малих при чисельності працюючих, залежно від галузі економіки,  від 20 до 200 осіб.  У будівництві, зрозуміло, 10 працюючих - це не годиться, тому що там, як правило, трудомісткі роботи,  там не менш як 50 чоловік можуть апелювати до малого бізнесу.

 

     Четверте. У  законопроекті  не  передбачаються  строки сплати єдиного  податку  та  подання  звітності   фізичними   особами   - платниками податку. До речі, цього недоліку не помітили в Комітеті з питань економічної політики. Я потім скажу, чому так вийшло.

 

     Крім того,  законодавством передбачені різні  ставки  єдиного податку як для фізичних осіб,  так і для юридичних. Але ж, шановні депутати,  ви добре знаєте,  що дуже просто завтра стати юридичною особою,  а  післязавтра  знову  перевестися в ранг фізичної особи, підприємця.  Тому ми маємо ставити однакові умови оподаткування як для фізичних осіб, так і для юридичних.

 

     П'яте. На   що   треба   звернути   увагу  держкомітету?  Оці "розщеплення" єдиного податку між різними фондами економічно  ніяк не   обгрунтовані.   Якщо   подивитися  частки  Пенсійного  фонду, прибуткового податку,  податку на прибуток у  структурі  зведеного бюджету,  то  вони  зовсім  не відповідають тим відсоткам,  які ви записали, для розщеплення єдиного податку.

 

     Шосте. У статті 7 передбачається, що фізичні особи - суб'єкти малого  бізнесу звільняються від сплати податку на доходи фізичних осіб.  Але ж,  шановні друзі, як підприємець я можу заробляти свої 10 тисяч гривень на рік,  але мати ще й доходи від дивідендів, які становитимуть 10 мільйонів гривень  на  рік.  І  якщо  буде  такий запис,  я  нічого не сплачуватиму з цих доходів.  Тому прибутковий податок з громадян треба вивести з цього переліку.

 

     Те саме стосується відрахувань до Пенсійного  фонду.  Шановні друзі, ми знаємо, що соціальні фонди мають формуватися пропорційно до спожитих людиною грошей.  Тобто  якщо  людина  споживає  більше грошей,  вона  має  брати  більшу  участь  у  формуванні державних соціальних фондів, у тому числі й Пенсійного фонду.

 

     Сьоме. У  законопроекті  не  передбачено,  за  які  саме  дії платники єдиного податку притягуються до відповідальності.  Тільки написано, що притягуються, а за що і яка може бути сума - ніхто не знає.

 

     Враховуючи викладене, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності  пропонує  прийняти  в  першому  читанні  законопроект, підготовлений    Державним    комітетом    з    питань    розвитку підприємництва,  але внести його на  повторне  перше  читання  для того, щоб затвердити концепцію.

 

     Ми розуміємо,  що це треба робити,  але не так стовідсотково, як пропонується урядом.

 

     І останнє.  Ми хотіли б звернути увагу на те,  що,  на  жаль, якимось  чином  цей  законопроект  потрапив  до  Комітету з питань економічної політики.  Уже з назви  проекту  випливає,  що  на  99 відсотків  тематика  його  стосується Комітету з питань фінансів і банківської діяльності,  який займається питаннями  оподаткування. Щойно   перед  виступом  я  розмовляв  із  Станіславом  Івановичем Гуренком.  Він не заперечує, щоб цей законопроект був переданий до Комітету з питань фінансів, який би, зрозуміло, разом із Комітетом з  питань  економічної  політики  підготував  його  до  повторного першого читання і вніс (скажімо,  через два тижні) на затвердження в першому читанні.

 

     Дякую за увагу. Якщо є запитання - прошу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є  запитання?  Будь  ласка,   запишіться. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Манчуленко. За ним - депутат Кармазін.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М. Фракція Народного руху України. На настійливу вимогу мого колеги Косіва я передаю йому слово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Косіва.

 

     КОСІВ М.В. Я думаю, що це не тільки настійлива вимога. Колега Манчуленко вже своє запитання поставив.  Сергію Анатолійовичу,  ви дуже чітко  окреслили  особливості  проекту,  який  подав  Кабінет Міністрів,  і  попередній оратор теж дуже чітко визначив параметри проекту,  поданого їхнім комітетом.  У мене до вас такі запитання. Які  надходження  до  бюджету  ви передбачаєте в разі застосування однієї  і  другої   системи?   Яка   кількість   зайнятих   людей, гіпотетично, може бути в одному і в другому випадках?

 

     А те, що за цей проект треба голосувати,

- це безперечно.  В окрузі кожного з нас є  люди,  які  займаються малим і середнім бізнесом.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Шановні народні депутати!  Ви, мабуть, зрозуміли відмінність між проектом,  який доповідав пан Москвін, і проектом, поданим держкомітетом.

 

     Комітет, справді,    захищає   дрібний   бізнес,   тобто   ті підприємства,  на яких працює не більше 10 осіб і які мають низькі доходи.

 

     Згідно з проектом,  який представляв пан Москвін,  знімаються будь-які обмеження щодо виручки і кількість працюючих збільшується до  50  чоловік,  тобто  можна  уявити,  що  80  відсотків оптових трейдерів, що мають справу, скажімо, з торгівлею металом, виробами хімічної промисловості,  нафтопродуктами і так далі,  потраплять у цю систему й будуть вибирати,  чи залишатися їм юридичною особою й сплачувати ті 10 або 6 відсотків з обороту (залежно від того, який проект  буде  підтримано),  чи  перейти  в   категорію   суб'єктів підприємництва - фізичних осіб і сплачувати взагалі 200 гривень на місяць. Це дуже просто зробити.

 

     Я не думаю,  що державі потрібно,  щоб  найбільш  рентабельні підприємства   і  насамперед  суб'єкти  посередницької  діяльності отримали  таку  пільгу.  Завдання  інше.  Приблизно  11  мільйонів громадян  потерпають  у нас через приховане безробіття,  і з них 8 мільйонів тим чи іншим способом  організовані  в  такі  структури: вони  або  на  ринки  пішли,  або,  як  сказав депутат Манчуленко, виробляють щось власними руками.  Наше  завдання  -  спростити  їм життя, зменшити адміністративні видатки на ведення справи. Вони не можуть найняти  собі  бухгалтера  або  юриста,  грошей,  які  вони заробляють, вистачає їм тільки для забезпечення власної сім'ї.

 

     Тому, власне,  наш  комітет  і  не підтримує ідеї щодо зняття порогу обігу,  збільшення  кількості  людей  або  скасування  ПДВ. Уявіть  собі,  який  безлад  буде  з  імпортом,  які будуть обсяги реалізації у  таких  компаній  посередницького  характеру,  що  не сплачують ПДВ.

 

     Така моя  відповідь.  Я  ще  раз  прошу  підтримати в першому читанні проект, внесений держкомітетом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кармазін.  Будь ласка.  За ним -  депутат Черненко.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134, Одеська область). Фракція "Громада". Сергію Анатолійовичу! Я, безумовно, голосуватиму за цей проект. Але скажіть, будь ласка, чи сприятиме прийняття цього закону виведенню економіки з тіні?  Адже фактично  всі  ці  підприємці,  про яких зараз говоримо,  яких усі беруться захищати,  насправді не думають про державу, відповідаючи їй  взаємністю,  оскільки  вона  про  них  теж  не  думала.  Тобто наскільки економіка вийде з тіні,  наскільки від того  збільшаться доходи бюджету і чи збільшаться вони взагалі? Наскільки прозорою з прийняттям цих новел буде система, пов'язана з ними?

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний депутате Кармазін,  я хочу відповісти вам  досить  цинічно,  якщо дозволите.  У 1982 році Рональд Рейган сказав,  що  необхідно  значно  зменшити  податки  для  того,  щоб зменшити тіньову економіку (вона і в Америці є),  пожвавити ділову активність і щоб бюджет отримав більші доходи.

 

     Можу сказати, що за п'ять років існування податкової системи, запровадженої  Рональдом  Рейганом,  Америка накопичила державного боргу в 2,5 раза більше,  ніж мала на початку цієї реформи.  Тобто не  можна казати,  що арифметичне зменшення податкового пресу веде до арифметичного збільшення  доходів  бюджету.  В  людини  є  така психологічна  риса:  якщо мені дозволяють платити менше або я знаю способи не платити і знаю,  що не понесу за  це  покарання,  я  не платитиму.  І тому мораль,  особливо коли це стосується грошей, на жаль, спрацьовує погано.

 

     Для чого вводиться цей  фіксований  податок?  Не  тільки  для того,  щоб  полегшити  життя  підприємця,  а  ще  й для того,  щоб полегшити адміністрування з боку податкової інспекції, зменшити їх адміністративні   видатки.  Сьогодні  ціла  армада  податківців  - міліціонери, пожежники й так далі, які отримують заробітну плату з бюджету,  ходить до цього бідолашного дрібного підприємця.  Завтра замість  тринадцяти  податків  буде   один,   який   дуже   просто адмініструється,  бо  він ad hoc,  він фіксований.  І вже не треба буде посилати для контролю двадцять чоловік  і  утримувати  їх  за рахунок бюджету.

 

     Тобто тут  є  два  плюси:  пожвавлення  ділової  активності і зменшення тіні.  Але це  запрацює  лише  в  разі  більш  жорсткого адміністративного   регулювання  цього  бізнесу  з  боку  держави, насамперед з боку контрольних органів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Сергей  Анатольевич,  у  меня  такой вопрос.  Спасет ли нынешнюю ситуацию принятие этого закона о малом бизнесе?  Мы почему-то оттягиваем принятие,  например,  Налогового кодекса.  Что  нам  делать с нашими государственными промышленными предприятиями? Может быть, нам можно было бы сегодня рассмотреть и другой вопрос, например о Налоговом кодексе?

 

     И второй   вопрос.   В  нынешней  экономической  ситуации  не целесообразно  ли  Кабинету  Министров  и  Верховному  Совету  уже определиться  в  совместных  действиях?  Как  нам  быть  с большим бизнесом? Ваша позиция относительно этого.

 

     Спасибо за ответ.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Дуже цікаве запитання. Можу доповісти, що  до  25  вересня,  наскільки  я  знаю,  Кабінет  Міністрів  має підготувати проект Податкового  кодексу  і  попередньо  розглянути його на своєму засіданні.

 

     Я бачив цей проект.  Наскільки я можу про нього говорити, там є раціональні зерна,  які ми будемо тут  дискутувати.  Це  великий документ, він налічує близько тисячі сторінок. Але плюсом є те, що це проект єдиного закону,  в  якому  містяться  всі  податки,  всі збори,  які  є  в  країні.  Ми  хоч  подивимося,  чи логічна в нас структура оподаткування,  чи нелогічна.  А ви знаєте відповідь  на це.

 

     Стосовно того,  чим  нам  треба  займатися  в першу чергу.  З погляду суто фіскальних завдань ви абсолютно  праві.  У  будь-якій країні світу приблизно 500-1000 підприємств сплачують 90 відсотків податків, решта - 10 відсотків або менше.

 

     Але тут  є  ще  інше  питання,  більшою   мірою   соціального характеру.  Я  ще  раз  повторюю,  що  таким  бізнесом  займається приблизно  8  мільйонів  наших  громадян,  тобто  тут  не   тільки фіскальна  проблема  є,  але  й  проблема виживання цих громадян в умовах,  коли уряд і взагалі держава покинули їх, бо ви знаєте, що жодні соціальні програми в нас нормально не працюють.

 

     Я хочу,  щоб ніхто не думав, що цим законом ми вирішуємо суто фіскальні проблеми. Ми полегшуємо життя наших пересічних громадян. Тут не можна ставити питання про пріоритети. Але я з вами повністю згоден,  що ми ще до кінця цього року маємо взяти в роботу  проект Податкового  кодексу  і  наступного  року  прийняти  його разом із Цивільним кодексом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я  дякую  всім  і  ще  раз,   резюмуючи   наше обговорення,  просив би проголосувати в першому читанні за проект, який подав Кабінет Міністрів,  і доручити нашому комітету разом із комітетом  Станіслава  Івановича  Гуренка за два тижні підготувати його до другого першого  читання,  щоб  прийняти  концепцію  цього законопроекту в залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна  довідка  щодо  проекту  Податкового кодексу згідно з інформацією Кабінету Міністрів.  Вони обіцяють, що бюджет 2000  року  ми  почнемо формувати на основі вже нового Податкового кодексу.  У березні-квітні наступного  року  ми,  напевно,  будемо приймати цей Податковий кодекс.

 

     Шановні колеги!   Записалися  на  обговорення  цього  питання чотири народних депутати.  Є пропозиція:  для того  щоб  завершити розгляд  питання  до перерви,  давайте відведемо на виступи по три хвилини і будемо приймати рішення.

 

     Слово надається народному депутату  Шеховцову.  За  ним  буде виступати депутат Черняк.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 52,  Донецька область). Уважаемые коллеги! В  Верховной  Раде предыдущего созыва почти в последние дни работы мне удалось провести закон о так  называемых  спецпатентах.  И,  к счастью,  на момент рассмотрения нынешнего законопроекта уже почти два месяца в порядке эксперимента этот закон применяется в Большой Ялте  Республики  Крым,  в  Ильичевске Одесской области,  Хустском районе Закарпатья  и  в  городе  Мироновка  Киевской  области.  По решению  Кабмина проведение эксперимента предполагалось еще в двух местах,  в частности в  моем  родном  городе  Краматорске,  но,  к сожалению,   в  силу  действий  местных  органов  власти  он  пока проводится только в тех четырех местах,  о  которых  я  сказал:  в Ильичевске - с 1 июля, а в трех остальных - с середины июля.

 

     В чем  принципиальное  отличие  спецпатентования  (а это тоже вариант упрощенного налогообложения) от  того,  что  предложено  в этих двух законопроектах?

 

     Первое. Спецпатент,   по  сути,  исключает  элемент  контроля вообще, поскольку при спецпатентовании не платится не только налог на  добавленную  стоимость,  но и налог на доходы физических лиц - работников  этого  предприятия.  А  поскольку  не  платится   НДС, исчезает   необходимость  в  кассовом  аппарате.  Вообще  не  надо учитывать оборот. Платится фиксированный налог, нет учета, значит, отпадает потребность в каком-то контроле.

 

     Даже если   остается  только  один  налог  -  на  добавленную стоимость (а к тому же для  юридических  лиц  по  этой  упрощенной системе  предлагается  единый  налог  в размере то ли 6,  то ли 10 процентов  об ема  выручки  от  реализации  продукции),   остается проблема  учета  оборота,  а  значит,  остается  желание  скрывать оборот,  какую-то  часть  его  отводить  в  тень.   Следовательно, остается повод для проверок,  а соответственно взяток, коррупции и так далее.  И здесь уже прозвучала мысль,  что даже если  оставить один   лишь   НДС,   это  все  равно  ненамного  упростит  ведение бухгалтерии и  текущего  учета,  особенно  для  очень-очень  малых предприятий.

 

     Так вот   введением  спецпатента  эта  проблема  решается,  и кассовый аппарат - это прямо в законе записано  -  предприниматель может не использовать.

 

     Второе принципиальное  отличие  -  это  одинаковые  подходы к физическим и юридическим лицам. Спецпатент исключает необходимость и  стимул для переквалификации физлиц в юрлица и наоборот.  Но,  я повторяю,  этот закон применяется в режиме  эксперимента,  и  меня очень расстроило,  что ни докладчик,  ни оба содокладчика ни слова не упомянули о том,  каковы же результаты этого  эксперимента.  Я, хоть  и  автор  проекта,  тоже  не  имею  достоверных  данных,  но предварительные  выводы  таковы.  Спецпатент   введен   к   общему удовлетворению и местных органов власти,  то есть читай - бюджета, и предпринимателей. Мой помощник был в Ялте, встречался и с той, и с той стороной, отзывы у них положительные.

 

     И очень  бы  хотелось,  чтобы  рабочая  группа,  работая  над законопроектом,  хотя  бы  поинтересовалась   результатами   этого эксперимента,  пообщалась,  получила  отзывы  тех  местных органов власти и предпринимателей,  чтобы они тоже сказали свое  слово  по вопросу,  является  ли  проект  как  в варианте комитета,  так и в варианте правительства шагом вперед или шагом назад  по  сравнению со спецпатентованием.

 

     За отсутствием  времени  я  вынужден  завершить  выступление. Конкретно по законопроектам у меня такое мнение:  нет  между  ними принципиального  отличия.  Какой  бы  вариант  вы  ни приняли,  он поддается доработке ко второму чтению.  Поэтому я в принципе готов голосовать  и  за  тот,  и  за  тот вариант.  И поскольку по указу Президента упрощенная система налогообложения вводится в  действие с   1   января,   мы  имеем  сейчас  возможность  доработать  этот законопроект,  чтобы не только  исправить  недостатки,  о  которых говорил,  в частности,  и Терехин,  но и учесть положительный опыт применения спецпатентования.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному  депутату  Черняку.  За ним виступатиме депутат Семенюк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій (виборчий округ 153,  Рівненська область).  Шановні колеги!  Я думаю,  є підстави зробити висновок,  що  в  діяльності Верховної Ради, уряду й Президента почалася нова історична епоха - епоха підтримки вітчизняного підприємництва.  Те, що запропоновано нам  на  розгляд,  - це крок у потрібному напрямі.  Правда,  тут є такий пікантний момент:  за який проект голосувати - чи за проект, запропонований Держкомітетом з питань розвитку підприємництва,  чи за  проект,  запропонований  Комітетом  Верховної  Ради  з  питань економічної  політики?  Між  цими  двома  проектами  справді немає принципової різниці.

 

     Я є представником Комітету з питань економічної політики, але виступаю  від  фракції  НРУ  і  вважаю,  що  ми могли б підтримати проект,  запропонований  нашим  комітетом.  Хоча,  ще  раз   кажу, принципової різниці між цими двома проектами немає.

 

     Я згоден з Терьохіним, що це питання безпосередньо стосується Комітету з питань фінансів і банківської діяльності  і  саме  йому треба дати цей проект на остаточне доопрацювання.

 

     Тепер стосовно  дискусійних  питань,  які  потрібно  все-таки врахувати  при  доопрацюванні  цього  законопроекту.  Наскільки  я зрозумів, основних дискусійних питань принаймні п'ять.

 

     Перше. Кого    відносити    до    суб'єктів   підприємницької діяльності?  В указі Президента (а фактично  указ  Президента  вже діє,  і  положення законопроекту,  який ми сьогодні слухали,  - це положення вже чинного законодавчого акта) пропонується чисельність працюючих - до 10 чоловік.  Я думаю, що всі ми погоджуємося з тим, що цього дуже мало. Тоді це не малий бізнес, а малюсінький бізнес. І  я  згодний із Москвіним,  коли він каже,  що ми не можемо дбати тільки про те, щоб вивести бізнес із тіні, а повинні дбати про те, щоб забезпечити йому розвиток. І коли ми збільшимо цю чисельність, то тим самим підключимо більше  підприємців  і  дамо  імпульс  для розвитку підприємництва.

 

     Отже, 50 чоловік,  мабуть,  є той мінімум,  який повинен бути записаний у законі.

 

     Друге. Чи вважати виручку критерієм  віднесення  підприємства до малих підприємств?  Справді, питання дискусійне. На мій погляд, не треба протиставляти.  Я все-таки схиляюся  до  того,  що  треба брати  за  критерій  і чисельність,  і виручку.  Хоч певний сенс у тому, що пропонує комітет, є. До речі, ті ж газові трейдери. Можна було б записати,  що цей закон не стосується їх діяльності.  Тобто можна було б знайти вихід,  якби ми навіть погодилися  з  тим,  що тільки чисельність є критерієм. Але я не проти того, щоб записати, можливо, і виручку.

 

     Третє. Фіксований податок для фізичних осіб. Записано: від 20 до 200 гривень.  Це,  мабуть, забагато - 200 гривень. До того ж не можна  писати  в  гривнях,  тому  що  може  бути  інфляція,   може змінюватися  ситуація.  Мабуть,  доцільніше було б записати дві чи три фіксовані мінімальні заробітні плати.

 

     Четверте. Про  оподаткування  юридичних  осіб.   Записано   6 відсотків  від  суми виручки.  Я вважаю,  краще було б записати 10 відсотків і справді брати ПДВ з великих підприємств,  а  з  малих, мабуть, не варто брати.

 

     І, нарешті,  п'яте.  Яким  чином  здійснювати відрахування до фондів?  Це питання складне,  і в  проекті  не  зовсім  чітко  все розписано - які там частки, які квоти, яким чином здійснювати.

 

     Я думаю,  ми можемо сьогодні прийняти цей законопроект і дати на  доопрацювання  в  Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має народний депутат Семенюк.  За нею буде виступати депутат Григорович.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  У період кучмівських так званих реформ і в період, коли люди змушені осідлати  "кучмовози"  з  турецьким  ширнепотребом,  немає  іншого виходу,   як   прийняти   такий   закон.  Спочатку  я  проаналізую законопроект,  поданий Президентом України.  Є ряд зауважень  щодо цього проекту.

 

     Абзац шостий  статті  3  дозволяє  двозначно тлумачити розмір збільшення  єдиного  податку  в  разі   використання   підприємцем найманої  праці,  оскільки  незрозуміло,  яка  база  береться  для обчислення вказаного збільшення.  Зазначену норму можна  тлумачити принаймні  у  двох варіантах:  або ж як збільшення на 50 відсотків базової ставки єдиного податку на  кожну  найману  особу,  або  як збільшення  на  50  відсотків  суми  єдиного податку,  обчисленої, виходячи з попередньої кількості осіб.  При  цьому  якщо  працюють двоє  найманих  осіб  і  ставка  100  гривень,  ми можемо мати два варіанти: перший - 200 гривень, другий - 225.

 

     Викликає сумнів і верхня  межа  ставок  єдиного  податку  для фізичних осіб - 200 гривень.  Теоретично можливою є ситуація, коли підприємець,  маючи річний обсяг реалізації  продукції  250  тисяч гривень,  або 20 тисяч 833 гривні за місяць,  сплачуватиме податок всього 200 гривень,  або 0,9  відсотка  від  валового  доходу.  Це стимулюватиме приховування фактичної чисельності працівників,  які будуть найняті.

 

     Крім того,  у зазначеному законопроекті пишуться показники  в гривнях.  У період такої галопуючої інфляції,  яка в нас сьогодні, це є нереальним, тому що доведеться постійно переглядати закон.

 

     Я підтримую зауваження Терьохіна щодо статті 7,  де є перелік податків,   які   не   сплачуються.  Тут  слід  також  передбачити оподаткування за місцем роботи, за сумісництвом і так далі.

 

     Якщо взяти   законопроект,   поданий   Комітетом   з   питань економічної  політики і управління народним господарством,  то він краще виписаний і більше заслуговує  на  підтримку  з  двох  таких міркувань.

 

     Він передбачає  більш спрощену систему оформлення відповідної документації.  Але  якщо  взяти  статтю  1,  не  вказано  з   якої конкретної дати береться середньооблікова чисельність працюючих.

 

     Візьмемо статтю 7,  де записано тринадцять видів податків,  а тепер буде лише шість.  Мене як  представника  Комітету  з  питань агропромислового комплексу дивує, чому пропонується не брати плату за землю.  Відповідно до Закону про плату за землю ці кошти  йдуть на відновлення...

 

     Перепрошую, я виступаю від фракції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентино   Петрівно,  вибачте,  будь  ласка,  ми домовилися,  що незалежно від цього на виступ - по  3  хвилини.  Я просив би дотримувати регламент.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Тоді я закінчую.

 

     Стосовно статті  4  хотілося б сказати,  що,  враховуючи який сьогодні   стан   банківської   системи,   розрахунки   платіжними дорученнями є неможливими, тому це треба переглянути.

 

     І на  закінчення.  Шановні  колеги!  Проаналізувавши  ці  два законопроекти,  зазначу,  що  Комітет   з   економічної   політики підготував кращий проект, тому фракція Соціалістичної і Селянської партій підтримує його і вважає,  що цей проект  треба  прийняти  в першому читанні. Не можна зволікати з вирішенням цього питання, бо ми повинні упорядкувати цей вид діяльності в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має народний депутат Григорович. За нею буде виступати депутат Гуцол.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановні народні депутати!  Мені видається,  що з  розглядом  цього питання ми запізнилися принаймні на чотири-п'ять років. Після того як згоріли заощадження  громадян  на  всій  території  Радянського Союзу,  маємо дивовижний катаклізм:  10 відсотків громадян,  котрі щось вивозили з держави,  є заможними,  і  90  відсотків  громадян (приблизно  майже  так)  і  досі залишаються бідними.  А вони щось ввозили,  накопичували,  намагалися   щось   виробляти,   та,   на превеликий жаль, ми не створили для них правових умов і не дали їм відповідного законодавства.

 

     Як депутат минулого  скликання  я  можу  засвідчити,  скільки разів, особливо впродовж двох останніх років, приїжджали сюди, під Верховну Раду,  представники дрібного й середнього  бізнесу.  І  з огляду  на це хочу сказати,  що в більшості програм партій ідеться про захист національного товаровиробника,  дрібного  й  середнього підприємництва,  а  вже  про соціальний захист ідеться в програмах буквально всіх партій.  Те,  що ми пропонуємо,  це,  власне,  і  є соціальний   захист   наших  громадян,  бо  ми  пропонуємо  їм  не дрібненьку соціально виблаговану й  випрошену  рибку,  а  ту  саму вудку,  яка  дасть  можливість  людям  завжди  мати  ту  рибу  і в достойний спосіб.

 

     Аналізуючи два законопроекти,  я зупинилася на проекті,  який пропонується   Держкомітетом  з  питань  розвитку  підприємництва, передусім  тому,  що  мені  імпонують  ті  логічні  цифри,  які  є обгрунтованими і які є прийнятними.

 

     Друге, що  мені  імпонує,  - це те,  що йдеться не тільки про спрощення податку,  а й про  культуру  податку  взагалі.  Зверніть увагу:  це  абсолютно новий напрям,  нова дефініція.  І десь новий спосіб мислення, становлення нашої підприємницької справи.

 

     Нарешті, те,  що   особливо   імпонує   мені   як   народному депутатові,  - це те, що ми спрощуємо звітність. Згадайте, про які муки,  неприємності говорили нам і які скарги чули ми  в  округах, приїжджаючи   до   наших  виборців.  Практично  кожен  день  хтось приходив, і вже йшлося не про те, щоб щось розвивати чи продавати, а про те, щоб людина не втратила це дрібненьке підприємство.

 

     І останнє.  Дуже  добре,  що саме цей закон ми маємо прийняти напередодні прийняття Податкового кодексу. Якщо ми зможемо зробити це протягом цього місяця,  то коли дійдемо до прийняття бюджету на 2000 рік на засадах нового Податкового кодексу, цей закон уже буде працювати.  І  я  переконана,  що  це буде ще один крок до захисту національного    товаровиробника,     піднесення     національного підприємництва,  а отже,  до переходу на нову ідеологію формування бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово від фракції  зелених  має  народний депутат Гуцол. І на цьому будемо завершувати.

 

     ГУЦОЛ М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую.  Фракція  Партії зелених  України  підтримує  даний  законопроект.  Але слід було б додати, що банківська кредитна система в Україні не відповідає тим європейським і світовим рівням, можна сказати, її немає. А аксіома дуже проста й зрозуміла всім:  якщо немає в державі своєї  власної банківської   і   кредитної  системи,  то  не  може  бути  взагалі економічної волі.  Я повторюю,  не може бути її.  Тому це  питання надзвичайно важливе.

 

     Далі. Якщо   в   Україні   податківці   всіх   рівнів  будуть стимулювати розвиток економіки держави незалежно від того,  чи  це середній бізнес,  чи це малий бізнес, чи це державне підприємство, тоді ми зможемо підняти нашу державу  з  тих  руїн.  А  що  в  нас виходить? Наші податкові інспектори, оці служби просто заганяють в тінь приватний бізнес - середній,  малий,  великий. Треба подумати над   тим,  щоб  тіньовики  вийшли,  нарешті,  з  тіні  зі  своїми мільйонами, зі своїм капіталом і наша економіка запрацювала.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександро Володимирівно, будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Дякую, Адаме Івановичу. Дозвольте подякувати всім народним   депутатам,   які   взяли  участь  в  обговоренні  цього законопроекту,  за їх зауваження, за їх пропозиції і звернутися до вас  із таким проханням,  розуміючи,  наскільки завантажений у вас план засідань,  щоб ввести цей закон з 1 січня 1999  року.  Тексти цих  двох  законопроектів,  які  подані  вам  на  розгляд,  на  99 відсотків ідентичні.  Який краще виписаний - треба подивитися. Дві основні відмінності - це граничний показник,  за яким підприємство може бути віднесене до категорії малих підприємств,  і сплачується чи не сплачується ПДВ в разі сплати єдиного податку.

 

     Розуміючи, що  проект  треба  доробити  з  урахуванням  ваших зауважень,  я звертаюся до вас із проханням прийняти його сьогодні в  першому  читанні  й  дати  можливість  у жовтні прийняти його у другому,  щоб підготувати Кабінет Міністрів до впровадження  цього закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  У  виступах доповідач і співдоповідачі  зазначали,  що  альтернативного  законопроекту  як такого   немає.   У  довідці,  яку  подав  нам  Комітет  з  питань економічної політики,  говориться про те,  що  змінено  дещо  лише статтю 1 законопроекту,  внесено деякі поправки до статей 3 і 4 та внесено одну поправку до статті 7.  Тобто по суті це один і той же проект  закону,  в  якому  деякі статті,  граничні розміри того чи іншого показника одні автори розуміють  таким  чином,  а  другі  - таким чином.

 

     За великим  рахунком  у  нас  немає  підстав  вважати,  що ми розглядаємо два альтернативних законопроекти.  По суті,  це єдиний законопроект,  при  другому читанні якого і при прийнятті закону в цілому ми можемо врахувати думки авторів.

 

     Я хотів би підтримати висловлювання всіх без винятку народних депутатів,  які брали участь в обговоренні цього законопроекту (це відчувалося і в тих запитаннях,  які  ставили  до  доповідача,  до співдоповідачів),   і   наголосити,   що   представники  кожної  з політичних сил, які представлені в парламенті, зацікавлені в тому, щоб  подібний  законопроект був прийнятий.  І тому я запрошую всіх вас проголосувати  за  прийняття  цього  законопроекту  в  першому читанні.

 

     Будемо ставити   на   голосування  проекти  закону  в  такому порядку: першим - законопроект, який поданий Державним комітетом з питань  розвитку підприємництва...  Юрію Івановичу!  Так,  указ із сьогоднішнього дня набрав сили,  але  запропонована  нова  система вводиться в дію з 1 січня 1999 року. Це перше.

 

     Друге. Ми   не   відхиляємо  указ  Президента,  ми  приймаємо сьогодні в першому читанні проект закону під цей указ.  Тож тут ми нічого не порушуємо.

 

     Шановні колеги,  хто  за  те,  щоб підтримати проект закону в першому читанні...  Ще раз наголошую:  ставляться  на  голосування проекти в такому порядку.  Зараз голосується законопроект, поданий Державним комітетом з питань розвитку підприємництва.  Хто за  те, щоб цей законопроект прийняти в першому читанні, прошу підтримати.

 

     "За" - 216.

 

     Шановні колеги, прошу зосередитися.

 

     Ставиться на  голосування  в  першому  читанні  законопроект, запропонований Комітетом з питань  економічної  реформи.  Хто  за, прошу проголосувати.

 

     "За" - 193.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Перший поставте ще раз.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! На вимогу депутатів... У принципі за  рейтингом,  як  ви  бачите,  перше  голосування  в  нас   було результативнішим.  Я просив би підтримати цей законопроект. Ще раз наголошую:  різниці,  за винятком двох-трьох статей,  немає і  при розгляді цього проекту в другому читанні ми все врегулюємо.

 

     Дуже прошу підтримати.

 

     "За" - 239.

 

     Дякую. Питання розглянуте.

 

     Оголошується перерва до 16 години.