Стенограма пленарного засідання

08 вересня 1998

 

                         ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и . 8  в е р е с н я  1998  р о к у .

                         10 г о д и н а .

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, запросіть депутатів до залу. 10 година...

 

     Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку, гості і запрошені,  представники преси,  громадяни України! Розпочинаємо пленарне  засідання.  Прошу  народних  депутатів  зареєструватися. Встигли зареєструватися 299 народних депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     Чиж Іван  Сергійович  звертається  до  Президента  України  у зв'язку  з  відсутністю  реагування  органів виконавчої та судової влади на звернення щодо припинення протиправних дій стосовно газет "Днепровская правда", "Кіровоградська правда", "Подільські вісті". Прошу поіменно підтримати зміст даного запиту.

 

     Будь ласка, голосуймо.

 

     "За" - 196.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу підтримати   пропозицію    про    направлення    запиту адресатові.

 

     "За" - 219.

 

     Щось не зрозуміли?

 

     Чиж Іван Сергійович. Будь ласка. Це його запит.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).   Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні  колеги!  У депутатському  запиті  йдеться  про  систему,  яка  складається  в Україні  щодо практичного знищення державних і недержавних засобів масової інформації. Чиниться судовий тиск, часто неправомірний, за тими   звинуваченнями,   які   висуваються  проти  цих  газет.  Це призводить до закриття видань. Так сталося з газетами "Днепровская правда",   "Кіровоградська   правда"  та  "Подільські  вісті".  Не скасовано незаконне рішення Львівської обласної ради  щодо  газети "Вільна  Україна".  У  дуже  складній  ситуації  опинилася  газета "Прикарпатська правда".  Можна назвати десятки прикладів  закриття видань,  при  цьому  утискуються права журналістів і,  звичайно ж, читачів.

 

     Я просив би вас,  шановні колеги, підтримати мій депутатський запит,  спрямований  на  захист  свободи  слова  та  інформації  в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати пропозицію про направлення запиту Президенту.

 

     "За" - 232. Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Запит Шевченка  Віталія  Федоровича  до  Президента України з приводу антиукраїнських дій мера  міста  Москви  Лужкова  під  час візиту  до  Севастополя.  Цей запит подається вдруге.  Будь ласка, голосуємо поіменно на підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 161. Прийнято.

 

     Голосуємо пропозицію про направлення запиту Президентові.

 

     Шановні народні  депутати,   засідання   розпочалося.   Прошу зайняти  робочі місця.  Хіба ще не наговорилися?  На десять хвилин пізніше розпочали роботу!

 

     "За" - 177.

 

     Не підтримується.

 

     Запит групи депутатів (Шевчук, Черненко, Сінченко, Красняков, Луценко,  Буйко)  до  Президента  стосовно  доцільності  перегляду постанов Кабінету Міністрів за номерами 855 та 1178 відповідно  до розпорядження  Президента  України  від  10  травня  1995 року про нормативи визначення фінансових витрат на охорону здоров'я.  Прошу голосувати поіменно на підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 269.

 

     Рішення прийнято.

 

     Тепер так    само   активно   проголосуємо   пропозицію   про направлення запиту адресатові.

 

     "За" - 265.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Запит Павловського Михайла Антоновича до  Президента  України стосовно доцільності скасування пункту 12 Указу Президента України про деякі заходи щодо  дерегулювання  підприємницької  діяльності, який  суперечить  положенням  дванадцяти  законів,  надає перевагу іноземному товаровиробнику і завдає шкоди  національним  інтересам держави,  та щодо затримки з виплатою зарплати військовослужбовцям Хмельницького гарнізону. Будь ласка, підтримайте зміст запиту.

 

     "За" - 241.

 

     Спасибі.

 

     Голосуємо пропозицію про направлення запиту Президентові.

 

     "За" - 238.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Запит Правденка  Сергія  Макаровича  до  Президента  України, Генерального   прокурора   України   стосовно   порушення  чинного законодавства при вирішенні питання про відновлення випуску газети "Правда Украины" та вжиття заходів до осіб, винних у чиновницькому свавіллі. Голосуйте поіменно на підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 224.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо пропозицію про направлення запиту.

 

     "За" - 219.

 

     Не прийнято.

 

     Є ще депутатські запити:

 

     Аніщука Володимира Васильовича - до Прем'єр-міністра  України стосовно   ситуації   з   виплатою  заробітної  плати  працівникам державної    судноплавної    компанії    "Чорноморське     морське пароплавство";

 

     Шевченка Віталія  Федоровича  - до Прем'єр-міністра України з приводу  нереагування  на  факти  свавілля   працівників   органів державної  влади  Київської  області  щодо  працівників  бюджетної сфери,  які  захищають  свої  права  в  судах.  Прошу   підтримати пропозицію про направлення цих запитів адресатам.

 

     "За" - 250.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Семенюк Валентина  Петрівна  звертається  до голови Державної податкової  адміністрації  України  у  зв'язку   з   невдоволенням відповіддю  на  звернення щодо перевірки сплати податків приватним сільськогосподарським   підприємством   "Лісовичі"   Таращанського району  Київської  області.  Підтримайте,  будь ласка,  цей запит. Голосуємо.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2.  Регламенту Верховної Ради  України  повідомляю,  що  представляти  депутатську  фракцію Народно-демократичної партії також уповноважено народного депутата України Ємця Олександра Івановича, з чим ми його і поздоровляємо.

 

     Депутату Правденку  надається  одна хвилина для обгрунтування запиту.

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").   Шановні колеги!  Прошу вас повернутися до питання про обгрунтування запиту щодо газети "Правда Украины".  Як ви знаєте,  це давня, традиційна газета  України,  яка  через  незаконне закриття,  тобто за прямою вказівкою міністра  інформації  видавництву  "Преса  України",  не видається.  Колектив не працює,  потерпіли передплатники, оскільки вони передплачували цю газету і раптом її вихід призупинено. Акція абсолютно незаконна незалежно від того, якої партійної, емоційної, інформаційної  спрямованості  не  була  б  ця  газета.   Якщо   ми допускаємо такий факт, завтра-післязавтра будуть інші факти.

 

     Я прошу вас заради загальних інтересів кожної партії,  кожної громадської сили підтримати пропозицію направити Президентові  цей запит у поіменному голосуванні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  її  на  голосування  у  звичайному режимі. Голосуємо пропозицію про направлення  запиту,  поданого  депутатом Правденком, Президенту.

 

     "За" - 227.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги!   У   нас   залишилося   ще  дев'ять  хвилин. Запишіться, будь ласка, на запитання і пропозиції.

 

     Депутат Павличко. Будь ласка.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Розпорядженням  Київської  міської держадміністрації за номером 65 Державний музей книги і друкарства України  зобов'язано  звільнити корпус   70   Київо-Печерського   державного  історико-культурного заповідника для передачі цього приміщення Українській православній церкві Московського патріархату.

 

     Корпус 70 не є культурною спорудою,  його було збудовано 1959 року   для   дитячого   садка   взуттєвого   об'єднання    "Київ". Альтернативного   приміщення   для   фондосховища   з  відповідним обладнанням та охороною музей не має,  а  йдеться  про  52  тисячі одиниць  зберігання.  Це стародруки XVI-XVIII століть,  рідкісні і раритетні книги XVIIІ-XX століть,  зразки  оригінальної  книжкової графіки  тощо.  Усього на 20 мільярдів гривень страхової вартості, але цифри тут недоречні, бо це є духовність нашого народу.

 

     Народний рух України висловлює свій  протест  проти  передачі міською  владою  приміщення  Державного  музею книги і друкарства, некультової споруди, Московському патріархату. Відповідальність за все  це  лягає  на начальника управління культури міста Києва пана Биструшкіна.

 

     Народний рух  України  закликає  всі  політичні   партії   та громадські організації до активного протесту проти знищення фондів української культури.

 

     Я звертаюся до вас,  Олександре Миколайовичу, до вас, шановні колеги:  вирішіть  це  питання  на  користь  української культури. Комітет з питань культури і духовності схвалив відповідне рішення, ви його отримаєте. Я просив би його підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Степанов, за ним виступатиме депутат Іоффе.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово сопредседателю  фракции  Социалистической  и  Селянской  партий  и лидеру  Социалистической  партии Украины Александру Александровичу Морозу.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).   Шановні   депутати!   Шановний   Олександре Миколайовичу!  За  рішенням  фракції  соціалістів  і  селян "Лівий центр" я зобов'язаний виголосити ухвалену кілька днів тому заяву з приводу фінансовоекономічної ситуації в Україні.

 

     Проте заяву  вже  опубліковано.  Про  її  зміст  було  досить різноманітних коментарів.  І саме з цього  приводу  варто  сказати кілька слів.

 

     Фракція у своїй заяві торкнулася не лише характеристики стану економіки та фінансової  системи,  вона  назвала  основні  причини такого  стану  і  запропонувала  радикальні заходи для виправлення ситуації.  Зокрема,  ми вважаємо,  що провал в економіці та  криза фінансової  системи  ще  більше  загострюють  соціальні  проблеми. Унаслідок того ще  більше  постраждають  люди,  які  своєю  працею заробляють собі на хліб,  а також ті, хто розраховує на соціальний захист і підтримку, - пенсіонери, студенти, хворі, матері-одиночки та інші.

 

     Ми переконані,  що якби в Україні уряд,  Президент, усі, кому належить,  дотримувалися  законодавства,   то   відомі   фінансові коливання  держава  перенесла  б безболісно.  Адже головна причина фінансової  кризи  -  це  ігри  уряду  з  облігаціями  внутрішньої державної позики і непродумані зовнішні позики. Уже багато місяців тому парламент попереджав урядовців,  зокрема  міністра  фінансів, щодо   обмеження   обсягу   фінансових  спекуляцій,  наполягав  на необхідності більш конкретно підтримувати власне  виробництво,  не забуваючи  про соціальні проблеми.  Не випадково в бюджеті на 1998 рік було знайдено кошти на повернення боргів із  виплати  зарплати вчителям,  медикам,  іншим працівникам бюджетних установ, невеликі суми для людей, які постраждали від втрати заощаджень.

 

     Разом на  ці  потреби  передбачалося  близько  1,3   мільярда гривень.  Ці  кошти  за призначенням не витрачалися,  хоча законом визначено,  що згадані статті захищені.  Натомість бюджетні  кошти витрачалися на операції з облігаціями. Фінансова піраміда неминуче вела до катастрофи.  Криза в сусідніх  державах  лише  підтвердила невідворотність такого фіналу.

 

     У своїй  заяві ми вимагаємо відставки уряду в повному складі, пропонуємо  також   розпочати   процедуру   недовіри   Президенту. Вважаємо,  що соціально-економічний стан у державі вимагає від нас відповідних політичних кроків.  Зміна складу владних структур була б  частковою  відповіддю  на наслідки непродуманих реформ,  була б адекватною реакцією на невиконання урядом  Закону  про  мінімальні зарплати і пенсії, на численні порушення Президентом Конституції і законів (зокрема,  при  довільному  перегляді  бюджету  нинішнього року),  на  створення  ним  паралельного до законодавства указного права,  яке розглядається як альтернатива конституційному праву  і не дає змоги ефективно впливати на процеси управління державою.

 

     Іще не   встигли   ми   обнародувати   заяву,   як   почалися різноманітні коментарі,  що,  мовляв,  немає злагоди й таке  інше. Наша  фракція  вважає,  що єдність потрібна,  але в ім'я чого і на якій основі?  Лише на основі закону, на основі Конституції, в ім'я добробуту  народу можлива така єдність,  і ми її підтримуватимемо. Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Іоффе.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань науки та освіти (виборчий округ 111, Луганська область). Уважаемые коллеги!  Началась вторая сессия,  однако,  на мой взгляд,  мы уже нарушаем статью 85, пункт 35 Конституции Украины, где сказано, что при организации работы нового состава Верховного Совета мы обязаны назначить  на  должность  руководителя аппарата Верховного Совета, утвердить его смету и структуру аппарата.

 

     Мы внесли такое предложение вовремя,  Александр Николаевич, в прошлую среду,  однако в проекте этого нет.  Идет вторая сессия, а это не сделано. И я хочу сказать вам прямо, что от работы аппарата зависит организация работы каждого депутата.

 

     Сегодня мы   видим,  что  в  организации  работы  каждого  из депутатов (что касается его возможностей работать на рабочем месте и  в комитетах) и чиновников аппарата разница такая же,  как между организацией   работы   руководителя   предприятия   и    какогото второстепенного клерка.  Аппарат существует сам по себе, а мы сами по себе, каждый живет своей жизнью. Поэтому я думаю, что мы должны согласно Конституции рассмотреть этот вопрос.

 

     Я обращаю  внимание  Александра  Николаевича  на то,  что это предложение группы депутатов о включении вопроса  в  повестку  дня нигде не учтено.

 

     И второе. Уважаемые коллеги!

 

     В связи  с  изменением  Закона  о выборах мажоритарные округа увеличились в два раза, и нам приходится в них работать. Я не хочу обидеть депутатов, которые избраны по списку...

 

     Нами, группой   депутатов,  было  также  внесено  предложение включить   в   повестку   дня   и    рассмотреть    положение    о помощникереференте.  Этого  вопроса  в  повестке дня второй сессии нет,  хотя его надо было бы рассмотреть еще на  первой  сессии,  в начале работы Верховного Совета нового созыва.  И тогда, наверное, там же определить,  кого и куда  положено  пускать,  чтобы  не  вы лично,  Александр Николаевич, говорили: того я туда пущу, а того - не пущу.

 

     Давайте утвердим статус этих людей, определим, где кому можно ходить,  как говорится в народе, "без намордника", а где - нельзя. Поэтому, Александр Николаевич, вы превысили свои полномочия, когда дали распоряжение - туда ходи, а туда - не ходи.

 

     Давайте мы утвердим здесь, в зале, статус этих людей. Это два важнейших  вопроса,  ибо  от  них  зависят  наша  работа  и   наша работоспособность здесь и в округах.

 

     Я прошу   учесть   это   и  разобраться  -  почему  названные предложения группы депутатов не включены в повестку дня сессии.

 

     ГОЛОВА. Депутат Буйко.

 

     БУЙКО Г.В.,  член Комітету Верховної Ради України  у  справах пенсіонерів,     ветеранів     та    інвалідів    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые  депутаты!  Вчера мне вместе с моими товарищами Симоненко Петром Николаевичем и Кушниром Александром   Дмитриевичем   пришлось   побывать  на  Донетчине  и поучаствовать  в  праздновании  Дня  освобождения  Донбасса.   Это действительно  всенародный праздник,  и мы должны поздравить с ним весь народ Украины и напомнить  о  том,  что  донбасская  операция вошла в историю Второй мировой войны как одна из самых блестящих и положила   начало   освобождению   Украины.    Советская    Армия, насчитывающая  в  своих  рядах представителей всех национальностей советского   народа,   отлично   справилась   с   этой    задачей. Действительно,  этот  праздник  воспринимается  на  Донетчине  как всенародный.

 

     К сожалению,  средства массовой информации не показали его  и замалчивают  по сей день.  Кроме того,  нам пришлось встретиться с многочисленной  группой  ветеранов  войны,  тружеников  Донетчины, депутатами местных советов.  Александр Николаевич,  какие проблемы ставят перед нами эти люди?  Прежде всего,  учитывая экономические сложности в Украине, просят индексировать расходную часть бюджета, заморозить тарифы на коммунальные услуги, добиться отчета Кабинета Министров.  Очень  обеспокоены  ветераны тем,  что власти пытаются перевести выдачу пенсий через  банки.  Это  тревожит  пенсионеров. Практически  все они сейчас говорят,  что Президент начал собирать деньги на свою предвыборную кампанию.

 

     Кроме того,  встречи  в  областном  совете,  в  городских   и районных  советах  показали,  Александр  Николаевич,  что  Кабинет Министров  вмешивается  в  штатное  расписание  местных   советов, диктуя,  какую  численность  аппарата  должен  иметь  тот или иной совет.

 

     Конечно, у нас вертикали нет,  и это,  к сожалению,  пробел в нашей   Конституции,   нашем   законодательстве.  Верховный  Совет напрямую не может вмешаться и  исправить  положение.  Но,  тем  не менее,  Александр  Николаевич,  прошу  вас  разобраться  и принять действенные  меры.  Именно  Верховный  Совет   должен   определять политику в отношении органов местного самоуправления, а не Кабинет Министров.

 

     Дорогие друзья!  Я обратил  ваше  внимание  на  те  проблемы, которые  перед нами поставили избиратели.  Еще раз поздравляю всех донетчан с праздником - Днем освобождения Донбасса,  а весь  народ Украины   -   с   началом   освободительной   кампании  в  Великой Отечественной войне. Благодаря Советской Армии и ее руководителю - Коммунистической партии - Украина стала свободной социалистической и независимой (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Час   для   розминки   ми використали.  Я  хотів  би  дуже  коротко  прокоментувати  й  дати відповіді на поставлені питання.

 

     Народний депутат Павличко звернувся до нас з пропозицією дати доручення   відповідному   комітету  розібратися  в  питанні  щодо вивільнення приміщень музею для інших  цілей.  Ми  таке  доручення дамо й уважно у всьому розберемося.  Гадаю, що ми з адміністрацією міста Києва знайдемо позитивне вирішення цього питання.

 

     Олександр Олександрович Мороз зробив заяву. Ви її чули.

 

     Депутат Іоффе вважає,  що ми порушуємо статтю 85  Конституції про роботу апарату Верховної Ради.  Я думаю,  що кожен без винятку народний депутат має право  звертатися  з  будь-якого  питання  до Секретаріату,  до  керуючого  справами,  до Голови Верховної Ради, його заступників щодо вирішення того чи іншого питання.  Ще нікому ніколи в цьому не відмовлялося і черга не встановлювалася.  Якщо у когось виникає якесь питання,  будь ласка,  звертайтесь - ми  його завжди вирішували і вирішимо.

 

     Тепер стосовно перебування референтів у фойє другого поверху, там,  де працюють народні  депутати.  Це  питання  порушувалось  і Верховною Радою попереднього скликання. Шановні колеги! На другому поверсі вже важко розібрати,  де депутати,  а де запрошені.  У нас 450  народних  депутатів,  і  ми домовилися,  що кожному народному депутату буде видана спеціальна перепустка.  І якщо депутат бажає, щоб  його  помічник  чи референт у певний момент підійшов до нього для вирішення того чи іншого питання,  він таке право матиме.  Але другий  поверх  якраз  для перебування народних депутатів,  третій поверх  -  для  гостей,  а  також  для  референтів.  Тут   ніякого перевищення повноважень немає.

 

     Навпаки, ми передбачали і передбачаємо створити належні умови для роботи народних депутатів.

 

     Народний депутат  Буйко  поінформував  нас  про   свято,   що відбулося  на Донеччині.  Я,  як і кожен з вас,  маю зреагувати на поведінку нашого Міністерства інформації,  котре на такі  визначні політичні події,  які відбуваються в містах і селах нашої держави, безперечно,   повинне   відгукуватися   через   пресу,   радіо   й телебачення.  І я просив би комітет, керований Іваном Сергійовичем Чижем,  теж щодо цього питання провести відповідну  роз'яснювальну роботу   з   тими  державними  телерадіокомпаніями  та  ЗМІ,  які, безперечно, повинні об'єктивно це висвітлювати.

 

     Щодо видачі пенсій через банки. Таке питання розглядалося, як ви   знаєте,   у   відповідному  нашому  комітеті.  Ми  до  нього, безперечно, повернемося і, думаю, як вирішить Верховна Рада, так і буде.  Побачимо,  що вигідніше людям. Це буде враховано. Я дивлюся на депутата Луценка і думаю,  що його комітет з цього питання  вже рішення прийняв. Так? Я гадаю, що ми вирішили правильно.

 

     Щодо апарату  місцевих рад.  Я вам повинен повідомити,  що 22 вересня  цього  року  ми  розпочинаємо  упорядковувати  роботу   з місцевими   радами.   Місцеві   органи   влади   повинні   з  нами співпрацювати.

 

     Ми проведемо  22  вересня  перше  засідання   з   керівниками обласних рад, розглянемо найактуальніші питання нашої співпраці, в тому числі питання,  яке  ви  порушуєте.  Ми  розглянемо  проблеми формування  бюджету  і роль рад у формуванні і прийнятті бюджету - від сільської ради до Верховної.  Ми розглянемо ряд організаційних питань і,  безперечно, створимо консультативну групу при Верховній Раді,  яка буде працювати,  а точніше, співпрацювати з радами всіх рівнів.

 

     У жовтні  планується  провести  таку  виїзну  нараду  на базі однієї з областей за участю керівників обласних, міських, районних та  сільських  рад  даного  регіону.  І,  мабуть,  ця  робота буде покладена в основу нашої співпраці з місцевими радами. Безперечно, під  час  формування бюджету на 1999 рік ми обов'язково розглянемо питання    фінансування    місцевих    рад,    забезпечення     їх матеріально-технічної    бази,   визначимо,   яким   саме   рядком передбачатиметься фінансування їхньої діяльності.

 

     А зараз, шановні колеги, переходимо до розгляду...

 

     Одну хвилиночку!  Сядьте,  будь ласка,  на місце.  Ми повинні були розпочинати наше засідання о 10 годині, розпочали о 10 годині 10 хвилин, і ви, будь ласка, не ставте мене в таке становище. Тому я завтра обов'язково надам депутатам Турчинову, Єльяшкевичу і Ємцю слово для оголошення (Шум у залі).

 

     Шановні колеги! Розглядаємо ті питання, які у нас заплановані в  порядку  денному.  Під  час  відкриття  сесії  ми  розглянули й затвердили саме цей робочий план.

 

     Я просив би... (Шум у залі).

 

     Я ще раз кажу:  ви десять хвилин прогуляли,  а  я  сидів  тут рівно  о  10 годині.  У чому ви мене звинувачуєте?  Сідайте,  будь ласка. Я ще раз нагадую: Верховна Рада - це не "Громада".

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Но и не Ткаченко!..

 

     ГОЛОВА. І не Ткаченко (Шум у залі).

 

     ---------------

 

     Шановні колеги! На ваш розгляд вноситься проект постанови про дострокове  припинення  повноважень  народного депутата Кухарчука. Пропонується достроково припинити повноваження народного  депутата Олега  Сергійовича  Кухарчука,  обраного  від виборчого округу 101 Кіровоградської  області,  у  зв'язку   з   його   смертю.   Прошу підтримати.

 

     "За" - 224.

 

     Не прийнято.

 

     Напевне, не  зрозуміли змісту проекту постанови.  Будь ласка, підтримайте. Ще раз голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  У п'ятницю,  суботу та  понеділок  керівники фракцій,  голови комітетів працювали разом із Кабінетом Міністрів, його  міністерствами  і  відомствами  над  питаннями  розробки   і прийняття  відповідних  заходів  щодо  подолання кризового стану в державі.

 

     Такі документи   підготовлені.   Ми   вчора   на    засіданні Погоджувальної ради їх розглянули і прийняли,  і Кабінет Міністрів може над ними працювати далі.

 

     Крім того,  Кабінет Міністрів на виконання  цих  антикризових заходів  розробив  35  законопроектів.  Деякі  з  них  внесено для розгляду у Верховній Раді.  Шість ми плануємо  розглянути  вже  18 вересня.  16  законопроектів  надіслано  на розгляд до комітетів і внесено  на  ваш  розгляд  протягом  вересня-жовтня,  а  решта  13 законопроектів доопрацьовується,  вони будуть внесені на розгляд у листопаді та грудні.

 

     Таким чином, антикризові заходи прийняті. Законопроекти на їх виконання також подані, і ми домовилися над цим питанням працювати далі.

 

     Стосовно секвестрування бюджету 1998 року.  Ми домовилися, що наш  бюджетний  комітет  і  Кабінет Міністрів протягом цього тижня напрацюють  відповідні  пропозиції,  внесуть  їх  нам  -   і   ми, безперечно,  наступного вівторка це питання розглянемо в сесійному залі.

 

     А зараз розпочинаємо розгляд тих питань порядку денного,  які ми затвердили на минулому тижні.

 

     -------------

 

     Стосовно питання  про  проект  порядку  денного  другої сесії Верховної Ради України.  Його вам роздано.  Ми врахували майже всі пропозиції,  які вносилися. Народний депутат Іоффе запитував, чому питання  щодо  референтів-помічників  депутатів  не  включено   до порядку денного.  Я думаю,  ми дамо доручення розібратися з цим. З цього питання готується проект,  який буде внесено  на  розгляд  у сесійний зал.

 

     ------------

 

     Слухається питання  про  проект  Закону  про внесення змін до Закону України про заставу.

 

     Слово надається  Єфіменку  Леоніду  Васильовичу,   заступнику міністра юстиції. Будь ласка.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Олександре Миколайовичу!..

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  До проекту  порядку  денного  другої сесії запропоновано внести ще ряд поправок. Я не можу ставити його сьогодні на голосування,  тому що пропозиції вносяться й зараз. Ми проект  доопрацюємо і потім внесемо його на розгляд.  Якщо питання буде готове на  завтра,  ми  поставимо  його  на  голосування.  Ви запропонували  сьогодні  десь  17  доповнень  до  проекту  порядку денного. Ну, не можу я з голосу ставити на голосування, якщо їх не розглянули   комітети.   Поправки   подавалися  групою  депутатів, окремими депутатами.  Ми їх доопрацюємо,  погодимо в  комітетах  і затвердимо порядок денний на всю другу сесію.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.   Шановний   Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Згідно  з  пунктом  1  розділу  ІІ  "Прикінцеві положення"  Закону про внесення змін до Закону України про заставу з 1 липня поточного року набирають чинності пункти 3,  4,  5  і  6 розділу  І  цього  закону.  Тобто  з  даної  дати  в  Україні  має розпочатися  Державний  реєстр  застав  рухомого  майна.  З  метою реалізації положень цього закону при Міністерстві юстиції створено відповідну робочу  групу,  до  складу  якої  увійшли  представники Мінюсту   та  інших  заінтересованих  міністерств  та  центральних органів виконавчої влади.

 

     Запровадження системи  реєстрації   застав   рухомого   майна складається з кількох етапів.  Перший - підготовка порядку ведення Державного  реєстру   застав   рухомого   майна.   Даний   порядок затверджений  постановою  Кабінету  Міністрів України від 30 липня 1998 року 1185.

 

     Другий етап - розробка зразків форм (заявок).  Цей етап також завершено.

 

     Однак на  сьогодні  залишилися  не  виконані у повному обсязі такі роботи,  як розробка комп'ютерної системи; здійснення заходів з популяризації проекту;  організаційно-фінансові заходи створення системи.

 

     Робота над  завершенням  системи  Державного  реєстру  застав рухомого   майна   потребує   насамперед   придбання   необхідного програмного забезпечення та комп'ютерного  обладнання.  Необхідний термін виконання цієї роботи - чотири-п'ять місяців.

 

     Комп'ютерне обладнання  включає  в  себе  сервер системи бази даних,  додаткове  джерело  постачання   електроенергії,   систему бібліотеки резервного копіювання.

 

     До складу  програмного  забезпечення  має входити:  програмне забезпечення   бази   даних,   а   також   клієнтське    програмне забезпечення.  Усе  комп'ютерне  обладнання  має бути в наявності, функціонувати та бути протестованим до введення реєстру в дію.

 

     За умови наявності комп'ютерного  обладнання  та  програмного забезпечення  стадія  фактичного  створення системи після доставки обладнання потребуватиме чотирьох місяців.  Ця  стадія  передбачає створення  та установку бази даних і розробку необхідних кодів для програмного забезпечення,  а також інтеграцію комп'ютерної  мережі Національного банку України, що важливо для підключення до системи реєстру банків,  які будуть основними користувачами системи і  вже працюють у мережі Національного банку.

 

     Для здійснення  тестування системи реєстрації застав потрібно щонайменше  два  місяці.  Вимога  про  тестування  необхідна   для забезпечення  цілісності  технічної  системи.  Без тестування дані системи можуть бути пошкоджені,  зіпсовані  чи  повністю  знищені. Необхідно також відпрацювати питання відповідальності, пов'язані з пошкодженням чи втратою інформації про заставу.

 

     Після цього починається прийняття на  роботу,  структурування та  навчання персоналу,  який забезпечував би ведення реєстру,  що також потребує щонайменше двох місяців.

 

     Робочою групою проведено необхідну підготовчу роботу  із  цих питань:  вивчено правовий та практичний досвід роботи таких країн, як Канада (провінція Британська Колумбія), Сполучені Штати Америки (штат  Каліфорнія),  Латвійська  Республіка,  здійснено  необхідні розрахунки витрат на запровадження та щорічних витрат на підтримку системи Державного реєстру.

 

     Як свідчить  досвід  інших  країн,  від прийняття відповідних законів до фактичного введення системи  реєстрації  застав  у  дію найменше часу минуло в Польщі (12 місяців), у Канаді (18 місяців). Виходячи  з  наведеного,  з  метою   побудови   єдиної,   надійної комп'ютерної  системи державного реєстру застав рухомого майна,  а також  реального  її   запровадження   зазначеним   законопроектом пропонується внести зміни до Закону України про внесення до Закону України про заставу щодо перенесення введення в дію пунктів 3,  4, 5 та 6 розділу І цього закону на 1 березня 1999 року.

 

     Просимо підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Леоніда Васильовича?

 

     Немає. Будь ласка, сідайте.

 

     Співдоповідач -  Єхануров  Юрій  Іванович,  заступник  голови Комітету з питань економічної політики.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська  область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  На засіданні комітету ми розглянули  пропозиції  Кабінету Міністрів  щодо  внесення  змін до закону і просимо їх підтримати. Питання чисто технічне.  Єдине зауваження: Кабінет Міністрів подав нам  цей  законопроект  лише  6 липня,  тоді як введення в дію цих пунктів передбачалося з 1 липня.  Ми просили б  Кабінет  Міністрів зробити висновки з цього факту.

 

     Шановні колеги, я прошу проголосувати за.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. До Юрія Івановича Єханурова є запитання? Є.

 

     Будь ласка, запишіться. Відведемо п'ять хвилин на запитання.

 

     Депутат Свирида. За ним - депутат Хунов.

 

     СВИРИДА О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська область).  Юрію  Івановичу, робота щодо впровадження єдиного реєстру, безумовно, потрібна. Але скільки це коштує чисто  технологічно?  Адже  це  буде  монопольне утворення,  яке,  мабуть,  надаватиме  платні  послуги.  Тобто  як функціонуватиме  оця  структура,  що  оперуватиме  цими  даними  й надаватиме послуги щодо цих даних?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую. Шановні депутати! Перше. Я просив би не розглядати це питання по  суті,  тому  що  так  воно  розглядалося півтора року тому.

 

     Друге. Питання щодо коштів на впровадження системи, наскільки поінформований наш комітет,  буде вирішено за рахунок  міжнародної допомоги.

 

     І третє.  Якщо іще будуть питання по суті, а не про ті зміни, які  маємо  розглянути  сьогодні,  то  ми  готові  дати  необхідні роз'яснення в робочому порядку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Хунов. Будь ласка. За ним - депутат Черненко.

 

     ХУНОВ А.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Я  уже  отказываюсь от вопроса. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ржавський.

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної  культури і спорту (виборчий округ 46,  Донецька область).  Пане Єхануров,  у мене таке запитання. Чи буде це система,  на яку потрібно брати дозвіл?  І якщо все це так добре,  то чому в багатій країні - Сполучених Штатах  -  тільки  в одному штаті воно введено? Чому це не вводиться там повсюдно?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  По-перше, я хотів би, шановний колего, сказати про те,  що це введено не тільки в Штатах,  а тут є  приклади.  На сторінці  3  пояснювальної записки Кабінету Міністрів наводяться й інші приклади.  Такі  закони  прийняті,  наприклад,  у  Польщі,  в Канаді. Це міжнародна практика.

 

     Я вважаю,   що  Верховна  Рада  минулого  скликання  прийняла нормальне  рішення.  Я  добре  розумію   і   тривогу   працівників банківської  системи  з  цього  приводу,  але все це спрямоване на впорядкування системи,  на  те,  щоб  в  Україні  не  можна  було, скажімо, двічі чи тричі заставляти одне й те ж майно. Ви ж знаєте, скільки тут є проблем.

 

     Питання по суті розглядалося.  І я вважаю, що розглядати його повторно сьогодні не можна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черненко. Далі

- депутат Дорогунцов.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  48, Донецька область).  Господин Ехануров,  у  меня  к  вам  два вопроса.  Первый: будет ли дополнительная нагрузка на бюджет после принятия этой поправки?

 

     И второй:  как  эта  поправка  будет  работать?  Даст  ли  ее принятие эффект, на который вы рассчитываете?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.    Добрі    запитання.   Стосовно   додаткового фінансового  навантаження.  Я  гадаю,  що   все-таки   додаткового навантаження  не  буде,  тому що коштів у бюджеті на цю систему не виділено.  Є надії на те,  що це питання буде вирішено за  рахунок технічної допомоги.

 

     Що стосується   реальності   термінів,  то  це  запитання  до виконавчої влади. Я б не хотів, щоб ми й наш комітет зокрема брали на  себе  зобов'язання,  але  оскільки  ми  введемо цей закон,  то встановимо контроль за тим,  щоб визначений термін був дотриманий, і   потім   обов'язково   заслухаємо   відповідні  міністерства  і відомства,  які  тут  указані.  Я   маю   на   увазі   виконавців: Національний банк,  Мінфін,  Мінекономіки, Фонд державного майна і Держкомстат.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  запросіть усіх депутатів до  залу.  Депутат Дорогунцов. Будь ласка.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   КПУ).  Шановний  Юрію  Івановичу!  Оскільки  заходи  щодо подолання фінансової кризи в Україні  утаємничені  не  тільки  для українського  народу,  а  й  для  народних депутатів України,  то, знаючи,  що  із  35  законопроектів,  про  які  говорив  Олександр Миколайович,  майже жоден не стосується заходів, які спрямовані на подолання  кризи,  я  хотів  би  запитати:  може,  в  цьому  руслі запропоновані вами поправки до Закону про заставу працюватимуть?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Мені зрозуміла суть вашого запитання. Я гадаю, що тут відповідь можне бути одна:  це не  той  закон,  коли  можна порушувати такі питання. Давайте на іншому потренуємося.

 

     Щодо чисто   технічного   аспекту  цього  питання.  Дуже  вже оптимістичні  зобов'язання   брали   на   себе   виконавці,   коли розглядався  цей  законопроект  в  1997  році,  а реалії виявилися іншими. Фінансування було також іншим.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юрію Івановичу. Наталія Михайлівна Вітренко, будь ласка,  поставте запитання.  Юрію Івановичу,  до вас іще одне запитання. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160, Сумська область). Шановний Юрію Івановичу,  я  хочу  поставити  запитання вам як заступнику голови Комітету  з  питань  економічної  політики.  Сьогодні  8  вересня. Фінансова  криза  триває.  На  якій  підставі  зараз розглядається питання  про  заставу,  а  не   доповідь   Президента   про   стан соціальноекономічної   ситуації  в  Україні?  Пропозицію,  внесену фракцією Прогресивної  соціалістичної  партії  стосовно  доповіді, було  проголосовано,  і  розглядати  зараз питання про перенесення термінів з 1 липня на 1 березня - це втрачати той час,  який можна сьогодні використати,  щоб прийняти закони й рішення,  які могли б запобігти кризі, що тільки зараз починає розгортатися в Україні. Я хочу  знати  думку заступника голови Комітету з питань економічної політики щодо цього.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановна  Наталіє  Михайлівно!  Сьогодні  о  14 годині  15  хвилин  відбудеться  засідання нашого комітету.  Я маю велику  надію,  що  ви  будете  присутні  на  засіданні  комітету, виступите, і ми обов'язково розглянемо ваші пропозиції.

 

     А що  стосується  мого  статусу,  то  для того щоб розглядати питання на засіданні Верховної Ради, його явно недостатньо.

 

     Дякую за запитання.  О 14.15 ми розглянемо  це  на  засіданні комітету.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Є бажаючі виступити? Немає. Шановні колеги! Я просив би проголосувати законопроект і в першому  читанні,  і  у другому  читанні,  тобто  у  цілому  як щодо пункту 1,  так і щодо пункту 2 закону.  Немає  інших  думок?  Будь  ласка,  голосуємо  в цілому.

 

     "За" - 168.

 

     Які є запитання?  Та чому поіменно,  шановні колеги?  У цьому немає потреби. Є пропозиції в депутатів Чижа та Марченка.

 

     Депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція   "Лівий центр".  Шановні колеги,  Олександре Миколайовичу, я думаю, тут, у залі,  є просто певна протидія у зв'язку з тим, що були висловлені деякі зауваження щодо помічників-консультантів тощо.  І тому немає результативного голосування.

 

     А по суті проекту скажу,  що це абсолютно  прохідний  проект, його треба проголосувати,  розв'язати цю проблему і далі працювати згідно з порядком денним, який ми затвердили.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я хотів би ще раз сказати про помічників.

 

     У нас є Комітет з питань Регламенту.  Якщо комітет внесе іншу пропозицію, ми її з вами в залі розглянемо. Це справа комітету, це рішення приймалося не в адміністративному порядку.

 

     Будь ласка,  у нас є голова комітету,  є комітет. Пропозицію, яку   вніс  сьогодні  народний  депутат  Іоффе,  треба  вивчити  в комітеті, а потім, безперечно, це питання розглянемо й ми.

 

     І якщо ви вважаєте,  що там,  на другому поверсі, повинні, як кажуть, усі ходити, щоб не можна було ні до телефону підійти, ні в інші приміщення зайти, - це ваша справа. Проте я думаю, що комітет правильно вчинив, внісши таку пропозицію.

 

     Володимир Романович Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Фракция ПСПУ, социалистическая  оппозиция.  Александр  Николаевич,  по  существу рассматриваемого  вопроса  претензий  у  фракции нет.  И мы бы его поддержали.  Но  мы  недавно  приехали  из  округов.  На  Сумщине, например,  люди  не  получают  пенсий  по  6-7  месяцев.  Проблемы острейшие. И вам это хорошо известно, потому что вы встречаетесь с пенсионерами, знаете эту проблему.

 

     Александр Николаевич,  если мы пойдем по ложному пути,  будем рассматривать  те  вопросы,  которые  вносят  комитеты,  мы  опять утонем, и Верховный Совет оторвется от проблем избирателей.

 

     Мы предложили  (и  на  сессии  это поддержано),  что для того чтобы принять бюджет,  чтобы предотвратить кризис,  нам необходимо сегодня   заслушать  доклад  Президента.  Не  все  вопросы  решают депутаты.  Без доклада Президента,  без пояснений,  как он намерен решить   эти  острейшие  социальные  и  экономические  проблемы  в государстве, невозможно готовить другие документы. Верховный Совет просто искусственно уводят от решения этих проблем.

 

     Александр Николаевич,  давайте  либо  сделаем  перерыв,  либо примем еще какоенибудь решение.  Давайте выйдем на  конструктивное решение этих острых вопросов и прежде всего заслушаем Президента.

 

     В этой  связи  было  бы  абсолютно правильным,  чтобы мы свою работу направили в общее русло,  русло созидания. Потому что опять будет кризис, как в России, и опять мы с вами будем виноваты.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. По-перше. Комітети йдуть вірним шляхом, а не "ложным",  як ви сказали. Комітети - це ми з вами. Комітет вносить питання,  і  ми  його  розглядаємо на пленарному засіданні.  Ми це погодили на засіданні Погоджувальної ради.

 

     По-друге, щодо виступу Президента  ми  з  вами  вже  прийняли рішення, є домовленість і з Президентом про те, що він виступить у нас до 18 вересня,  як було  домовлено  в  цьому  сесійному  залі. Навіщо,  знаючи про це, ми повторюємо одне й те саме кілька разів? І  я  на  це  давав  вам  відповідь,  шановні  колеги!  Навіщо  ми пов'язуємо одне з іншим:  то комітети звинувачуємо,  то ще когось. Ми з вами є членами цих комітетів.

 

     Я просив би підтримати законопроект  щодо  внесення  змін  до пунктів 1 і 2 закону і проголосувати в цілому.  Комітет Станіслава Івановича просить це  терміново  розглянути  і  прийняти,  і  наше науково-експертне управління дало позитивні висновки.

 

     "За" - 184.

 

     Запросіть, будь ласка, людей до залу.

 

     Ще хтось має бажання висловитися? Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (виборчий   округ   155,  Рівненська область).  Олександре  Миколайовичу!   Зверніть   увагу,   скільки депутатів  присутні  в  залі.  Законопроект  розроблено  комітетом правильно.  Його підготовлено фахівцями,  і не треба  вважати,  що люди,  які працюють у комітетах,  не бувають в округах і не знають ситуації.  Але ситуацію можна виправити або поліпшити,  відповідно прийнявши  законопроекти.  І  чим  ефективніше  ми працюватимемо в сесійному  залі,  приймаючи  законопроекти,  тим,  вважаю,  швидше покращуватиметься  ситуація  в  державі.  Від того,  заслухаємо ми зараз доповідь Президента чи завтра,  чи,  може,  іншим  часом,  я вважаю, небагато зміниться. І не треба спекулювати цими поняттями: доповіді,  звіти,  запитання,  політичні інтриги.  А кожен депутат прийшов   сюди   для   того,   щоб   напрацьовувати   в  комітетах законопроекти,  які  необхідні  в  цій  ситуації  для  держави,  і приймати їх голосуванням.

 

     Олександре Миколайовичу,   я   дуже   прошу,   зверніться  до депутатів,  які зараз є в сесійному залі й поза  ним,  нехай  вони прийдуть сюди й проголосують, бо ми будемо одне питання розглядати цілий день, відкладаючи ті питання, які в нас уже напрацьовані, на завтра, а далі ще на один день, і цим самим затримаємо у Верховній Раді законодавчий процес.

 

     І ще кілька слів щодо консультантівпомічників депутатів. Будь ласка,  терміново  включіть  це  питання до порядку денного,  його розгляд потребує всього двох-трьох хвилин.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Як бачимо,  відстань від  слова  до  діла  - велика.  Комітети  працювали в ці дні,  включаючи суботу й неділю, напрацювали законопроект і сьогодні вносять його на наш розгляд, а тут когось охоплюють амбіції,  бо, бачте, йому слова не надали. Ми ж на десять хвилин  пізніше  розпочали  сьогоднішнє  засідання.  Я сказав,  що завтра о 10 годині,  коли ми розпочнемо працювати,  ці депутати   матимуть   можливість   висловити   свої   думки.   Але напрацьований  законопроект  конче  потрібен.  Я вам можу зачитати останній абзац висновку комітету: "Зважаючи на те, що законопроект стосується  перенесення  дати  введення  в  дію вже чинного Закону України  про  внесення  змін  до  Закону  про   заставу,   вносимо пропозицію розглянути цей законопроект терміново.  Голова комітету Гуренко".

 

     То ж давайте,  мабуть,  підтримаємо комітет,  а  то  говоримо одне,  а робимо інше.  Будь ласка, я ставлю на голосування внесену пропозицію,  бо інакше вийде, що питання про референтів ми ставимо попереду дуже важливих питань законності.

 

     "За" - 208.

 

     Не прийнято.

 

     Голосуємо ще  раз,  бо  не  всі  встигли проголосувати.  Будь ласка.

 

     "За" - 232.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ____________________

 

     Слухається проект  Закону  про  порядок  встановлення  ставок податків,   зборів   (обов'язкових   платежів),   інших  елементів податкових баз,  а також пільг з оподаткування.  Проект  вноситься народним   депутатом   Альошиним.   Документ   було  вручено  всім комітетам.

 

     Слово надається  члену   Комітету   з   питань   фінансів   і банківської   діяльності   Терьохіну  Сергію  Анатолійовичу.  Будь ласка...

 

     На жаль,  він відсутній,  а тому  питання  доповість  депутат Альошин - голова комітету. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Наш доповідач від комітету десь затримується, тому я беру його місію на себе. Шановні народні депутати!  Шановні колеги!  Як ви знаєте, Президент України Леонід Данилович Кучма вніс на  розгляд  Верховної  Ради  України  проект Закону  України  про порядок встановлення ставок акцизного збору і ввізного  мита  на  деякі  товари,  в  якому  запропонував  надати Кабінету Міністрів України право вносити зміни до ставок акцизного збору і ввізного  мита  на  товари,  перелік  яких  затверджується Верховною Радою України.

 

     Комітет з  питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 16 липня 1998 року відхилив законопроект, запропонований Президентом України.

 

     Але у  зв'язку з тим,  що наше подання про відхилення не було вчасно розглянуто на пленарному засіданні, набрав чинності і зараз діє указ Президента України, відповідно до якого Кабінет Міністрів має право встановлювати ставки акцизного збору й регулювати ставки ввізного мита на підакцизні товари.

 

     У відповідності  з  перехідними  положеннями  Конституції цей указ буде чинним доти,  доки Верховна  Рада  не  прийме  закон  із зазначених питань.

 

     Верховна Рада  потрапила в досить складну ситуацію,  оскільки більшість положень зазначеного указу стосується  питань,  які,  на думку   членів  комітету,  врегульовані  законодавством.  Тому  ми вирішили запропонувати вам такий  проект  закону,  згідно  з  яким ставки податків,  зборів (обов'язкових платежів),  інших елементів податкових баз,  а  також  пільг  з  оподаткування  встановлюються виключно  законами України.  До цього,  власне,  і зводиться зміст законопроекту, який внесено на розгляд Верховної Ради.

 

     У статті  1  цього  законопроекту  визначається,  що   ставки загальнодержавних податків,  зборів (обов'язкових платежів),  інші елементи  податкових  баз,  а   також   пільги   з   оподаткування встановлюються  та  змінюються  виключно законами України з питань оподаткування.

 

     У статті 2 говориться,  що ставки місцевих  податків,  зборів (обов'язкових  платежів),  інші  елементи податкових баз,  а також пільги  з  оподаткування  встановлюються  та  змінюються  виключно відповідними органами місцевого самоврядування села, селища, міста за правилами,  визначеними Законом України про місцеві  податки  і збори.

 

     Стаття 3   проекту   закону   визначає,   що   тимчасово,  до законодавчого врегулювання,  Кабінет Міністрів України  має  право встановлювати  та  змінювати  ставки ввізного мита,  крім ввізного мита на підакцизні товари,  а також на товари,  які підпадають під визначення  груп  1-24  Гармонізованої  системи опису та кодування товарів.

 

     У статті 4 зазначено також, що цей закон України, в разі його прийняття,  набирає  чинності  з  дня його опублікування.  Звертаю увагу народних депутатів на те,  що є висновок науково-експертного управління   Секретаріату   Верховної   Ради   України,   в  якому аналізується  ситуація,  пов'язана  з  уведенням   у   дію   указу Президента України, а також у зв'язку з поданим законопроектом.

 

     На думку фахівців цього управління,  укази Президента України з  питань  оподаткування  не  є   такими,   що   не   врегульовані законодавством  України.  Фахівці  цього  управління вважають,  що прийняття  цього  законопроекту  суттєво  ситуацію   не   змінить, оскільки  значною  мірою  ми змушені продублювати в законопроекті, який нами розглядається, норми чинних законів.

 

     На мою  думку,  зараз  було  б  доцільним  прийняти   рішення Верховної  Ради  про прийняття зазначеного законопроекту в першому читанні.  До  другого  читання  ми  могли  б  детальніше   вивчити пропозиції  фахівців  науково-експертного  управління  в комітеті, розглянути  також  пропозиції,   які,   можливо,   надійдуть   від Адміністрації  Президента України,  і в цілому вийти на остаточний результат.

 

     Під час  розгляду  пропонованого  законопроекту  в   комітеті проводилися  консультації  з  представниками  Кабінету  Міністрів, Державної податкової  адміністрації.  Їхня  позиція  зводилася  до того,  що  постала  потреба оперативного реагування уряду на зміну ситуації на ринку України.  З метою  поповнення  дохідної  частини бюджету  виникла  потреба  підвищити  ставки  акцизних  зборів  та ввізного мита на окремі товарні  позиції.  Цим  Кабінет  Міністрів фактично вже скористався, і оперативну ситуацію розв'язано. Тому я вважаю,  що Верховна Рада має всі підстави,  аби зафіксувати  своє конституційне   право   встановлювати  ставки  акцизних  зборів  і ввізного мита.

 

     Від імені  комітету  прошу  Верховну  Раду  підтримати  даний законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до Валерія Борисовича?  Є.  Будь ласка, запишіться.  10 хвилин достатньо на  запитання?  Добре.  Виставте, будь ласка, 10 хвилин.

 

     Депутат Черненко, за ним - депутат Лавриненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемый докладчик, скажите, пожалуйста, какой смысл    рассматривать    законопроект,    если    в    заключении научно-експертного  управления  сказано,  что  этот  закон  ничего существенно не изменит? Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос - по  акцизным  ставкам.  Какова  экономическая проблематика их решения,  если мы увеличим акциз на бензин,  а это будет связано с дальнейшим удорожанием товаров, продукции, услуг?

 

     И последнее.  Если мы будем  принимать  этот  законопроект  в первом  и  во  втором чтениях,  какова длительность действия указа Президента?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.П.     Перше     запитання      щодо      висновків науково-експертного  управління.  Я  вважаю,  що науково-експертне управління представлене висококваліфікованими  фахівцями,  і  вони виклали   позицію,  яку  виробили  під  час  розгляду  зазначеного законопроекту.

 

     Однак, на мою думку,  вони не взяли до  уваги  один  істотний момент,  а  саме,  що  в  разі прийняття даного законопроекту буде цілком законно скасовано указ Президента, який нині чинний. А саме така   логіка   стимулювала  комітет  до  розроблення  зазначеного законопроекту.

 

     Стосовно ставок  на  конкретні  види  продукції,  то  я  хочу наголосити,  що  ставки  акцизних  зборів на підакцизні товари має право встановлювати Кабінет Міністрів України,  і парламент до цих ставок не причетний.  Ми не маємо інструменту реагування на ті або ті постанови Кабінету Міністрів.

 

     Якщо хочемо,  щоб у нас був такий  інструмент  реагування  на економічну ситуацію, то повинні підтримати законопроект комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  депутате  Лавриненко.  За ним - депутат Правденко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракция Социалистической  и  Селянской  партий Украины.  Уважаемый Валерий Борисович,   скажите,   пожалуйста,    если    четко    определено Конституцией,  по  каким  вопросам  не  могут издаваться указы,  а принимаются исключительно законы Верховным Советом,  то не кажется ли вам, что необходимо использовать иной механизм, чтобы Верховный Совет каждый раз не осуществлял дрейф отступления от Конституции?

 

     И второе. Когда говорят о целесообразности внесения изменений в  закон,  поскольку  они  обеспечат  поступления в доходную часть бюджета,  то  просчитывается  ли,  как  это  отразится  на   самом товаропроизводителе, не будет ли это ущербным, ведь потом неоткуда будет поступать средствам?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за запитання.  Стосовно чіткості положень Конституції,  то основну й остаточну ухвалу щодо спірних питань із погляду різних суб'єктів права виносить Конституційний Суд.

 

     Подання до Конституційного Суду,  розгляд  даного  питання  в Конституційному  Суді  -  шлях досить довгий і доволі дискусійний. Тому саме для використання інших механізмів правового  розв'язання проблеми, яка склалася, ми запропонували цей законопроект.

 

     Стосовно того,  яким  чином  підвищення  або зменшення ставок акцизних зборів,  ввізного  мита  впливає  на  конкретні  інтереси товаровиробників, то це питання є предметом спеціальних дискусій в економічних комітетах.  Говорити абстрактно,  не маючи  конкретних прикладів, ми не можемо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Правденко. За ним - депутат Шпігало.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.   Дякую.   Прошу   передати   слово   депутату Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Партия "Громада".  Проект этого закона возник  потому,  что  надо  как-то дезавуировать неконституционные действия  Президента,  которому,  к  сожалению,  пособничает   наш Председатель Верховного Совета.

 

     Сотрудничество не означает пособничество в действиях, которые нарушают Конституцию и законы Украины.  И пособничество - это тоже уголовное преступление (это к сведению Председателя).

 

     То, что  сегодня Александр Николаевич Ткаченко в грубой форме в  очередной  раз  нарушил  Регламент  и  не   предоставил   слово представителю  фракции  "Громада",  то,  как он себя ведет,  когда нарушает положение Верховной Рады о  помощниках-консультантах  (не надо его рассматривать, надо Председателю просто не превышать свои служебные полномочия),  говорит о том,  что,  к сожалению, в нашей стране высшие должностные лица Конституцию не соблюдают.

 

     Как вы  считаете,  если Президент наложит вето на этот закон, что дальше мы должны предпринимать?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Зміст вашого запитання  стосується  здебільшого загальної  політичної  дискусії.  Я  схиляюся  до  того,  що кожен народний депутат має право давати власну оцінку тим або  тим  діям Президента, тим чи іншим правовим актам.

 

     Щодо конституційності     або    неконституційності    указів Президента,  то є єдиний законний шлях визначення конституційності

-  звернення  до  Конституційного  Суду.  Я  знову мушу повторити: ініціатива  комітету  полягає  в   тому,   щоб   через   прийняття законопроекту призупинити дію указу Президента.

 

     Стосовно того,   яким   чином  ми  маємо  діяти,  коли  після прийняття цього закону Президент  скористається  правом  вето,  то тоді  Верховна  Рада  розгляне пропозиції Президента і визначиться залежно від того, що буде міститися в тих пропозиціях.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шпігало. За ним - депутат Безсмертний.

 

     ШПІГАЛО В.Є.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Прошу  передати  слово  народному  депутату  Василю Петровичу Цушку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область).  Фракция  Социалистической  и  Селянской партий Украины. Уважаемый  Валерий  Борисович!  Скажите,  пожалуйста,  почему   вы предлагаете   принимать  этот  законопроект  в  двух  чтениях.  Он короткий,  ясный,  решает все вопросы.  Я считаю,  что  необходимо сегодня  принять  его  и  в  первом,  и  во  втором чтении,  чтобы Президент подписал закон и он действовал. Как вы считаете?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Я не заперечував би проти такої процедури, якби вона  не  порушувала  право  народного  депутата внести відповідні пропозиції до законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безсмертний. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).   Фракція  Народно-демократичної  партії.  Шановний  Валерію Борисовичу!  Як ви дивитеся  на  пропозицію,  щоб  прийняти  даний законопроект   у   такому  формулюванні:  "Надати  право  Кабінету Міністрів встановлювати ставки акцизного збору за  погодженням  із Комітетом  з  питань  фінансів  і банківської діяльності Верховної Ради України"?  Справа в тому,  що проблема спільних дій  та  суті прийнятих  Кабінетом  Міністрів рішень з цього питання на сьогодні не викликає ні в кого сумнівів.  Тим часом проблема  оперативності впливу  на  розв'язання  цих  питань  давно вже назріла в Україні, оскільки,  наприклад, під час літніх канікул, коли треба реагувати на ситуацію на ринку, ми не можемо приймати рішень щодо ставок.

 

     Дякую за увагу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.   На   мою   думку,   це  пропозиція  знову-таки підтверджує те,  що ми маємо прийняти даний законопроект  спочатку лише у першому читанні,  щоб розглянути всі внесені пропозиції,  у тому числі й цю.

 

     Стосовно загальної  логіки  використання   ставок   акцизного збору,   то,  гадаю,  Верховна  Рада  цього  скликання  продовжить тенденцію упорядкування  переліку  підакцизних  товарів  і  ставок акцизного   збору,   започатковану  Верховною  Радою  попереднього скликання загалом і Комітетом  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності зокрема.

 

     На мою думку,  стосовно акцизного збору взагалі не виникатиме проблеми оперативного реагування на потребу зміни ставок.

 

     А щодо  ввізного  мита,  то  воно  справді   іноді   потребує сезонного  реагування  на  зміни  на  ринку.  І  варто  робити  це достатньо  оперативно.  Хоча  можу  сказати,  що   Верховна   Рада попереднього  скликання завжди дуже швидко реагувала на пропозиції Кабінету  Міністрів,  але  вона  дуже   скрупульозно   аналізувала ситуацію, щоб не допустити певних проявів лобіювання інтересів тих або тих галузей,  тих чи інших  структур.  Як  на  мене,  то  така ситуація повинна зберегтися, коли Верховна Рада має право контролю і є інструментом контролю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Є бажаючі  висловити  свої  думки  з  приводу  проекту  цього закону? Будь ласка, запишіться.

 

     Будь ласка,   депутате   Цушко.   За  ним  виступить  депутат Вітренко.

 

     ЦУШКО В.П. Я выступаю от фракции Социалистической и Селянской партий.   Уважаемые   народные   депутаты!   Суть   законопроекта, предложенного  Комитетом  по  вопросам   финансов   и   банковской деятельности,  председатель комитета изложил.  Проблема в том, что Президент своими указами фактически  забрал  у  Верховного  Совета конституционное право регулировать акцизное законодательство,  его указы вторглись в уже отрегулированное законодательство.

 

     Что мы в результате получили?  Вчера  наш  комитет  по  своей инициативе  собирал представителей табачных фабрик и винноводочных заводов.  Обсуждали вопрос:  каков результат  издания  Президентом указов? Пришли к выводу, что в итоге имеем падение. Винно-водочные заводы на сегодня  стоят  затоваренные,  остановили  свою  работу, потому  что водка по такой цене не продается.  Ведь,  к сожалению, при  принятии  данных   указов   не   учитывалась   покупательская способность  нашего  населения,  которая  еще  больше понизилась в связи с тем, что происходит ныне с гривней.

 

     Следующий вопрос. А стоило ли трогать эти подакцизные товары? Вчера,   во  время  обсуждения,  производственники  соглашались  с необходимостью повышать акцизы  на  те  же  табачные  изделия,  на водку,  но говорили о том,  что делать это нужно постепенно, чтобы ситуация была прогнозированной: например, на 0,5 экю за полгода, а за следующие полгода - еще на 0,5 экю.  Тогда производители смогли бы планировать производство, знали, где брать оборотные средства и так далее.

 

     А так  мы зашли в тупик.  Я не согласен с тем,  что повышение акцизов необходимо,  что нужно реагировать оперативно.  Оперативно реагировать означает, что Кабмину надо менять акцизные ставки чуть ли  не  каждый  месяц.  Извините,  но  в  таком  случае  ни   одно производство не даст эффекта.

 

     Далее. Напоминаю  тем  депутатам,  кто  был в прошлом созыве. Именно благодаря тому,  что были приняты законы об акцизном сборе, за  эти  два года поступления в бюджет увеличились в три раза.  За счет чего?  За счет  сборов  НДС,  налога  на  прибыль,  поскольку увеличилось  производство  в  результате снижения ставок акцизного сбора.

 

     Следующий аргумент (вы это видели в течение 1996-1997 годов): на прилавках магазинов начал исчезать импортный шоколад,  появился наш.  Начала исчезать импортная  водка,  практически  прекратилась контрабанда,  потому что было невыгодно ее завозить.  На прилавках появились отечественное вино,  продукты,  которые были  акцизными. Именно по этой причине.

 

     Посмотрите, что  сегодня делается:  сахар по такой цене,  что люди будут варить самогон.  Поэтому,  уважаемые коллеги, прошу вас поддержать  данный законопроект в первом и втором чтении,  ведь мы помогаем своему производству, своему бюджету.

 

     Жаль, что наши органы считают очень просто:  миллион бутылок, брали,  допустим,  гривню налога с бутылки - значит,  есть миллион гривень.  Увеличим до двух гривень - будет 2 миллиона  гривень.  К сожалению,  в экономике такого не происходит. В итоге имеем полную остановку производства,  хотя нам будут рассказывать,  что платежи увеличились.  Да, платежи увеличились за счет неплатежей в январе, феврале и так далее, но не за счет месячного действия указа. Прошу поддержать законопроект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Єльяшкевич.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України, соціалістична опозиція. Як представник єдиної опозиційної фракції   у  Верховній  Раді  хочу  пояснити,  чому  ваша  фракція голосуватиме проти зазначеного законопроекту.

 

     Законопроект спрямований  на  підтримку   указу   Президента, першим пунктом якого визначено:  "установити, що Кабінет Міністрів України має право  вносити  зміни  до  ставок  акцизного  збору  і в'їздного  мита  на товари,  перелік яких затверджується Верховною Радою України".

 

     Якби в Україні був уряд народної довіри, то йому можна було б довірити  оперативно  приймати  такі  рішення.  Тим  більше,  що в державі криза.

 

     Але в Україні як Президент, так і уряд, і більшість депутатів Верховної  Ради  - це люди,  які обслуговують Міжнародний валютний фонд.  Саме Міжнародний  валютний  фонд  пропонує  такі  політичні заходи  стосовно  розширеного  фінансування.  Читаємо,  пункт  13: "Раціоналізувати акцизні збори:  підвищити ставки акцизного  збору на міцні спиртні напої, тютюнові вироби, на бензин..." і так далі. Те саме маємо щодо ввізного мита. Тобто керує Україною Міжнародний валютний  фонд,  який  дав ще одну подачку - 2,2 мільярда доларів, щоб продовжити  агонію.  Агонія  триває,  криза  поглиблюється.  І Президент  як  слухняний  виконавець рішень Міжнародного валютного фонду вимагає: дайте урядові можливість латати дірки самому.

 

     Цього робити  не  можна,  як  не  можна   брати   і   кредити Міжнародного   валютного   фонду.  Потрібно  радикально  змінювати економічну політику.

 

     Наголошуємо ще раз ось на чому.  Можна,  звичайно,  Верховній Раді   чотирнадцятого  скликання  продовжувати  злочинну  практику Верховної  Ради  дванадцятого  й  тринадцятого   скликань,   потім звітувати,  що  прийнято  шалену  кількість законів,  хоча життя в Україні  тим  часом  дедалі  погіршується.  А  можна  мобілізувати інтелектуальний потенціал Верховної Ради і,  нарешті, змінити курс економічних реформ.  Тоді треба комплексно підходити до податкової політики.  Вам  роздано  новий  документ  -  концепцію Податкового кодексу, де ми наполягаємо взагалі на скасуванні акцизів і ПДВ (за умов кризи це загалом не потрібно робити). Варто переходити тільки на податок з продажу,  який легко контролюється та який  сплачують геть  усі.  Але  це  Верховна  Рада  повинна вирішувати:  спочатку приймати  концепцію  Податкового  кодексу,  тобто  брати  на  себе політичну відповідальність за цілісну податкову політику, а потім, прийнявши концепцію,  тобто,  знаючи,  які будуть податки і в яких розмірах, розв'язувати окремі питання.

 

     Президент України,  безумовно,  використав  два місяці,  поки Верховна Рада гралася у вибори спікера, і перевів Україну на ручне керування.  Він  керує  державою  вручну і хоче це ручне керування передати урядові Пустовойтенка.  Хто-небудь бачив програму  уряду? Ніхто  не  бачив  у  цій  залі.  Хто-небудь  чув  у цій залі (нові депутати) обіцянки Президента,  що саме він як гарант  Конституції хоче зробити з Україною за місяць, за два, за три?

 

     Тому ми  наполягали,  щоб  8 вересня була доповідь Президента України - позачергове послання.  Ми  з  вами  відповідальні  перед своїми  виборцями,  і  якщо  ми  не знаємо,  яким чином і хто хоче змінювати в який бік акцизи,  податки, заставу, приватизацію, ОВДП

-  безліч  питань  в  Україні,  то тоді ми з вами стаємо на захист отієї злочинної політики.

 

     Фракція Прогресивної соціалістичної  партії  України,  беручи участь  у  виборах,  обіцяла народу України радикальні зміни курсу економічної  політики.  Через  те  ми  не  можемо   погодитися   з продовженням  політики за рецептами Міжнародного валютного фонду і не можемо погодитися з указом Президента, так слухняно підтриманим у   черговий   раз   Рухом,  бо  Рух  завжди  слухняно  обслуговує Президента.  Слухняно підтримано указ для того,  щоб дати уряду ще одну   можливість   робити  те,  що  він  хоче,  -  без  будь-якої відповідальності і перед парламентаріями, і перед народом України. Ось чому наша фракція голосуватиме проти даного документа.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Журавський.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия  "Громада".  При  рассмотрении  этого законопроекта на память невольно приходит история данной проблемы.

 

     Дело в том,  что  нет  необходимости  в  таком  законе,  если Президент  Украины  выполняет Конституцию Украины,  если Президент Украины как должностное лицо отвечает за свои действия.

 

     Но, к  сожалению,  издан  указ  по  акцизам,  указ,   который полностью  противоречит  Конституции  Украины (якобы по Переходным положениям,    но    этот    вопрос    урегулирован    действующим законодательством).  У Верховной Рады было 30 дней для того, чтобы указ отклонить.

 

     Да, мы  затянули  процесс  избрания  Председателя  Верховного Совета.  Так,  як  казав  Голова  Верховної Ради,  "на нього впала доля".  Я особисто голосував проти.  Але вибір Верховної Ради саме такий.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  якщо  ви  говоритимете  не за темою,  я вам слова не надам.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Я понимаю, Александр Николаевич...

 

     ГОЛОВА. Якщо розумієте,  то говоріть щодо діла,  а  жартувати будете в себе у фракції.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Я прошу добавить мне время.  Так вот реплики Александра Николаевича связаны с тем,  что  сразу  после  избрания Председателя   Верховного   Совета   комитет  первым  же  вопросом рассмотрел данный  указ  Президента  и  внес  предложение  об  его отклонении Верховной Радой.  У нас оставалось еще два рабочих дня, но   после   торжественного   избрания   Генерального    прокурора Председатель  Александр  Николаевич  Ткаченко  вдруг  своим личным решением закрыл сессию.  Таким образом,  указ Президента  вошел  в действие.

 

     Поэтому, Александр   Николаевич,   я  и  рассказываю  историю данного  вопроса.  Комитету  ничего  другого  не  оставалось,  как предложить   законопроект,   который   фактически  восстанавливает статус-кво.  Законопроект этот лишний в нашем законодательстве, но по-другому,  к сожалению, мы не имеем права действовать, поскольку в нынешних условиях нет смысла обращаться в  Конституционный  Суд. Процесс  рассмотрения  этого  дела  займет столь длительное время, что,  естественно, любые наши обращения лишь затянут процедуру, но не решат проблему.

 

     Поэтому я  прошу  данный законопроект сегодня поддержать,  но хочу сказать следующее касательно президентских  указов  вообще  и того, что происходит ныне с Верховной Радой Украины.

 

     Дело в том, что тезис о сотрудничестве Президента и Верховной Рады Украины  правильный,  если  сотрудничество  это  основывается исключительно на Конституции и законах Украины.  Если же Президент нарушает Конституцию Украины,  грубо нарушает, как это многократно было,  издав свои указы,  в том числе и указ по бюджету,  то тогда Верховная Рада  обязана  защищать  конституционные  права  граждан Украины   и   должна   полностью   использовать  свои  полномочия. Нерассмотрение таких указов,  нереагирование на  неконституционные действия  Президента  является  уголовным преступлением конкретных должностных лиц.

 

     Поэтому сотрудничество  в   пособничестве   неконституционным действиям  Президента  я  как народный депутат Украины,  избранный избирателями,  категорически  отвергаю.   Вот   почему   я   прошу Александра Николаевича Ткаченко,  "якщо вже "впала на нього доля", все-таки    руководствоваться    Регламентом    Верховной    Рады, предоставлять слово фракции "Громада", которую он почему-то так не любит в последнее время,  и хочу сказать,  что в 12 часов 30 минут фракция "Громада" сделает соответствующее заявление.

 

     Обращаю также  ваше  внимание  на то,  что если мы сегодня не перейдем к рассмотрению указа Президента об изменениях бюджета  на 1998  год,  то  фактически  работа парламента как законодательного органа теряет всякий смысл.  Президент  Украины  не  просто  грубо вторгся  в  законодательное  поле страны,  не просто превысил свои полномочия, он фактически грубо изменил государственную политику в сфере   финансов.   И  если  мы  не  примем  проект  постановления бюджетного  комитета,  который  был  проголосован   с   нарушением Регламента из-за позиции Председателя,  то,  к сожалению,  в нашей стране будет создаваться еще одно неконституционное правовое поле, и мы вынуждены будем обречь государственных чиновников действовать в этом неконституционном правовом поле.  Не говорю уже о том,  что мы  тем  самым  обречем  наших граждан на недополучение заработных плат, пенсий, неполучение индексаций по вкладам и так далее.

 

     Поэтому я прошу,  чтобы те вопросы, по которым Верховная Рада приняла решение,  внести в повестку дня.  А Председателя Верховной Рады прошу помнить,  что спикеры приходят и  уходят,  а  парламент остается.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Я думаю,  що  настане  час  і вас теж оберуть Головою,  ви не хвилюйтесь. На все свій час.

 

     Слово надається  депутату  Журавському.  За  ним  -   депутат Фіалковський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань культури  і  духовності  (виборчий  округ  68,  Житомирська область). Голова Християнськодемократичної партії України, фракція Народно-демократичної   партії   України.   Шановні   колеги!    У пояснювальній записці зазначається,  що в ряді указів Президента з питань оподаткування  всупереч  пункту  4  розділу  ХV  "Перехідні положення"    Конституції   України   регулюються   питання,   вже врегульовані чинним законодавством.  Потребу прийняття зазначеного законопроекту депутати аргументують тим,  що він підтверджує норми чинних законів.

 

     Погоджуючись із тим,  що питання оподаткування, стосовно яких видано   укази  Президента  України,  врегульовані  законодавством України,  вважаємо,  що  прийняття  запропонованого  законопроекту нічого не змінить по суті,  оскільки норми чинних законів Верховна Рада не скасовувала.  І через те  що,  на  нашу  думку,  положення указів  про  оподаткування  не  узгоджуються  з  чинними  законами України,  запровадження їх у дію  не  є  конституційним,  оскільки закон України має більшу юридичну силу,  ніж указ Президента, і до того  ж  згідно  із  Конституцією  України  питання  оподаткування розв'язуються тільки законами України.

 

     Крім того, прийняття запропонованого депутатами законопроекту щодо загальних норм  оподаткування  все  одно  не  скасовує  укази Президента   України   щодо   конкретних   ставок   та  механізмів оподаткування і тому,  на нашу думку,  розгляд і  прийняття  цього законопроекту не мають сенсу.

 

     Ми загалом  підтримуємо докладний аналіз щодо законопроекту й висновки  щодо  нього  виконані   науково-експертним   управлінням Секретаріату    Верховної    Ради,   зокрема   доцентом   Людмилою Задорожньою, та підписані професором Анатолієм Мацюком.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Фіалковський,  і завершуємо. За ним виступить Регурецький - заступник міністра.

 

     ФІАЛКОВСЬКИЙ В.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  187, Херсонська  область).  Шановні  колеги!  Прошу  звернути  увагу на виняткову важливість цього законопроекту.  У ньому йдеться про те, що питання,  які стосуються податків,  акцизів, регулюються тільки Верховною Радою.  Так було завжди,  і ніякі укази не можуть  цього порядку змінити.

 

     Саме тому   всі,   хто   виступав   тут,  враховуючи  Наталію Михайлівну Вітренко,  підтримують внесений комітетом законопроект, бо він припиняє дію указу.

 

     Василь Васильович,  напевне, говоритиме щось з приводу указу. Хай він просто пам'ятає дані Садвинпрому,  які нам учора  роздали: за  липень-серпень виробництво горілки знизилося в 19 разів.  Коли будете доповідати, пам'ятайте про це. Гаразд?

 

     Ще раз прошу всіх підтримати законопроект комітету,  оскільки він істотно вплине на нашу економіку. А президію, Голову Верховної Ради попрошу закликати людей до залу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається  Василю  Васильовичу  Регурецькому  - заступнику міністра. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановні  народні  депутати!  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Дозвольте  довести  до вашого відома думку Кабінету Міністрів щодо цього законопроекту.

 

     Звертаю вашу увагу на його зміст.  Норми,  запропоновані ним, уже   врегульовані  чинним  законодавством,  зокрема  Законом  про систему  оподаткування,  де   визначено   ставки   податку,   базу оподаткування, пільги і порядок оподаткування.

 

     Він за своєю суттю не містить нових норм.  Тому,  з огляду на сказане,  Олександре  Миколайовичу,  такий  законопроект  приймати просто недоцільно.

 

     Щодо суті даного проекту. Шановні народні депутати, дозвольте нагадати,  що указами Президента розв'язано низку проблем у  сфері оподаткування,  а не лише стосовно акцизного збору. Це тільки один документ.

 

     Указом Президента врегульовано питання оподаткування,  обліку та  звітності  суб'єктів  малого підприємництва (у порядку денному цей законопроект є,  ви його  розглядатимете).  Указом  Президента внесено зміни до оподаткування сільськогосподарських підприємств - запропоновано  фіксований  податок,  який  теж  запроваджує   нові розміри ставок та новий порядок оподаткування.

 

     Ви знаєте,   що   указом   Президента   встановлено   порядок запровадження додаткових зборів для поповнення Пенсійного фонду.

 

     Якщо народні депутати вважають, що зазначені укази Президента суперечать  нинішній  економічній ситуації в країні,  вони повинні розглядати  кожен  окремо  і  приймати  конкретні   рішення:   або відхиляти, або вносити законопроекти, які б регулювали ці норми.

 

     Укази Президента,  які  набрали чинності,  вже діють.  Ставки податку вже працюють, і податки у визначених розмірах надходять до державного бюджету.

 

     Наприклад, запровадження патенту й фіксованої суми для малого бізнесу  дало  змогу  мобілізувати  до  державного  бюджету  обсяг коштів, який перевищує річну суму.

 

     Стосовно акцизного збору. Є багато факторів, які свідчать, що його ставки слід було змінити навіть раніше.

 

     У наших близьких сусідів ставки акцизного збору на  тютюнові, горілчані вироби та на бензин були практично удвічі більші,  ніж у нас до запровадження указу Президента.  Ми їх підвищили тільки  до рівня  ставок,  які  діють  у  наших сусідів,  щоб не давати змоги використовувати таку ситуацію  для  збагачення  або  ухилення  від оподаткування.

 

     Щодо ефекту  від запровадження згаданого указу,  то назву вам цифру.  В середньому щомісячно ми отримували акцизного збору  десь 60-63  мільйони  гривень.  Після запровадження указу до державного бюджету надійшло за місяць 75 мільйонів гривень акцизного збору  - на 10 мільйонів більше.

 

     Деталізувати ситуацію   з  випуском  горілчаних  і  тютюнових виробів  сьогодні  недоцільно,  ми  можемо  іншим   разом   подати докладнішу  інформацію.  Вважаю,  що  всетаки  недоцільно сьогодні робити висновки -  як  вплинули  (негативно  чи  позитивно)  укази Президента на виробництво горілчаних виробів.

 

     Лікеро-горілчані заводи зупинені не тільки через те, що стали високими ціни і впав попит на їхні вироби.  Вони підготувалися  до запровадження таких розмірів і вдалися зі свого боку до дій, які б забезпечили їх  діяльність  на  майбутнє  без  податкового  тиску, котрий виникає під час збільшення ставок.

 

     Ви знаєте,   скільки  залишків  горілчаних  виробів  нині  на складах заводів?  Ви знаєте,  скільки залишків спирту, закупленого раніше  для  виробництва горілки?  Ми зібрали дані,  і тільки одна цифра засвідчує,  що  із  залишків  спирту  можна  буде  виробляти горілку  протягом  четвертого  кварталу  та ще й наступного,  1999 року.  Ми вже порахували,  що з цих  залишків  у  наступному  році отримаємо 70 мільйонів акцизного збору без закупівлі спирту.  Тому прошу все-таки вас не акцентувати увагу лише на акцизі.  Повторюю, указами Президента відрегульовано низку інших видів податків. Саме щодо них слід вирішувати, коли є в тому потреба.

 

     Економічна ситуація й надходження доходів до  бюджету  у  нас нині  настільки  фатальні,  що ми повинні вживати рішучих заходів, котрі,  можливо,  якимось  чином  і   не   збігаються   з   чинним законодавством.  Ми говорили,  що укази Президента,  може,  певною мірою порушують Конституцію та закони.  Конституційний Суд повинен визначити,  наскільки указами Президента порушено ці норми.  Ви не скасували указів,  які набрали чинності, і ми вже збираємо податки за їхніми нормами.

 

     Шановні народні   депутати,  я  все-таки  прошу  не  приймати сьогодні цей законопроект.  Він, нагадаю, не несе нічого нового, а повторює норми чинного закону.  Якщо є потреба,  то варто разом із Кабінетом Міністрів ще раз сісти,  розглянути укази  Президента  і розв'язати дане питання спільними зусиллями.

 

     ГОЛОВА. Запрошую  Валерія Борисовича Альошина до підсумкового слова.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги, дозвольте закцентувати буквально кілька моментів.

 

     Перший момент (я ще раз деталізую ситуацію для того,  щоб усі приймали свідомі рішення). На сьогодні відповідно до чинного указу Президента  право встановлювати ставки акцизного збору та ввізного мита має Кабінет Міністрів України.  Конституція і закони  України визначають  таке  право  за  Верховною  Радою.  Якщо  ми приймаємо рішення про підтримку законопроекту комітету,  то тим самим робимо перший крок на підтвердження права Верховної Ради визначати ставки акцизного збору та ввізного мита.

 

     Якщо відхиляємо  проект,  поданий  комітетом,  то   залишаємо ситуацію  такою,  якою  вона є на сьогодні,  - це право належатиме Кабінету Міністрів.  Зараз ми говоримо тільки про право регулювати ставки  акцизного  збору і не торкаємося конкретних ставок збору з певних товарів.

 

     Другий момент (це  вже  персонально  для  Наталії  Михайлівни Вітренко).  Мушу зазначити:  те, що цей комітет очолює представник Народного руху,  не означає, що в позиції комітету домінує позиція Народного  руху,  бо  в  комітеті  представлені  всі  фракції  - є представники Комуністичної партії,  Соціалістичної  та  Селянської партій,  представники  Народно-демократичної  партії,  представник Прогресивної       соціалістичної       партії,       представники Соціал-демократичної партії (об'єднаної),  представники зелених та представники Народного руху України.  І треба сказати,  що під час прийняття   рішення  було  досягнуто  консенсусу.  Тому  не  варто виходити з тих або тих політичних позицій в процесі розгляду  суто специфічного законопроекту. Прошу підтримати позицію комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Сідайте. Спасибі.

 

     Я зачитаю   два  останніх  абзаци  пояснювальної  записки  до відповідного проекту закону.

 

     "У зв'язку з тим,  що в цих  указах  всупереч  вищезазначеним конституційним нормам регулюються питання, вже врегульовані чинним законодавством    (зокрема    Законом    України    про    систему оподаткування), народні депутати України - члени комітету прийняли рішення  про  термінове  направлення  на  розгляд  Верховної  Ради України   законопроекту,   яким   фактично  підтверджуються  норми законів,  які  діяли  до  набрання  чинності  зазначеними  указами Президента України з питань оподаткування.

 

     Прийняття цього законопроекту не потребує додаткових витрат і фінансовоекономічного обгрунтування".

 

     Це просто на підтвердження того, що сказав голова комітету. Я прошу підтримати законопроект, внесений комітетом.

 

     Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято в 245 голосів. Спасибі.

 

     Шановні колеги! Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Запросіть  людей   до   залу,   щоб   не   порушували Регламенту.

 

     Слухається питання   про   проект   Закону   про  гуманітарну допомогу,  що надходить  в  Україну.  Доповідає  перший  заступник міністра праці та соціальної політики Світлана Анатоліївна Вегера. Будь ласка.

 

     ВЕГЕРА С.А.,  перший заступник міністра праці  та  соціальної політики.   Шановний   Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Верховною Радою минулого скликання з метою  розв'язання проблеми  митного  оформлення  вантажів  з гуманітарною допомогою, запобігання  ввезенню  під  виглядом  цієї  допомоги   комерційних вантажів,  поліпшення  організації прийняття та розподілу товарів, які надходять як така допомога до України,  19  лютого  1997  року було  прийнято  постанову  про  тимчасовий порядок,  якою Кабінету Міністрів  України  доручалося  розробити  і  внести  на   розгляд Верховної  Ради  України  проект  Закону  про  порядок  отримання, оформлення,  розподілу  і  контролю  гуманітарної   допомоги,   що надходить в Україну.

 

     Такий законопроект  Кабінетом  Міністрів  був розроблений і в квітні 1997 року внесений на розгляд Верховної Ради України.

 

     Зазначеним проектом закону  передбачалося  внесення  змін  до законодавства,  які вдосконалювали б механізм надання та отримання іноземної гуманітарної допомоги.

 

     Над першим  варіантом  проекту  закону  працювали  і  народні депутати  - він був розглянутий членами Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     У вересні 1997 року Верховна Рада України прийняла Закон  про благодійництво   та  благодійні  організації,  в  статті  4  якого зазначено...

 

     ГОЛОВА. Світлано Анатоліївно, вибачте.

 

     Шановні колеги!  Звертаюся до голів комітетів  та  керівників фракцій.  Ми повинні розпочинати роботу о 10 годині,  12 годині 30 хвилин та 16 годині.  То де ж фракції,  які постійно говорять  про порушення  Регламенту,  де  вони?!  Чи це не порушення Регламенту? Подивіться,  скільки  в  залі  людей  -  півтори  сотні   народних депутатів  із  450,  і  всі  вимагають  дотримання  Регламенту  та дисципліни. Голів комітетів немає, керівників фракцій немає.

 

     Будь ласка.

 

     ВЕГЕРА С.А.  У  вересні  1997  року  Верховна  Рада   України прийняла  Закон  про  благодійництво та благодійні організації,  у статті 4 якого зазначено,  що гуманітарна допомога є однією з форм благодійництва.

 

     Верховна Рада  прийняла ще цілу низку законів,  зокрема Закон про систему оподаткування в Україні, в якому зазначено, що порядок звільнення  від  податків  може  визначатися  лише законодавством. Закони про оподаткування,  прийняті на розвиток Закону про систему оподаткування,  в  тій  або  іншій  своїй частині мали врегулювати також і проблеми у сфері гуманітарної допомоги, але не все вдалося врахувати.  Деякі  положення  державного  механізму,  пов'язані  з митним оформленням вантажів гуманітарної допомоги,  а також те, що зазначено в пункті 2 постанови Верховної Ради України, теж не були враховані.

 

     Унаслідок скасування  деяких  законодавчих  актів   під   час реалізації    законів    із    оподаткування   було   запроваджено оподаткування гуманітарної й технічної допомоги.  До уряду України почали надходити численні звернення посольств України за кордоном, посольств іноземних держав в Україні,  закордонних організацій,  в яких  висловлювалась  стурбованість  за  долю  багатьох  програм у галузі охорони здоров'я,  соціального захисту,  освіти та допомоги малозабезпеченим.   У   деяких   зверненнях   наголошувалось,   що встановлення  податків  на   гуманітарну   і   технічну   допомогу суперечить  ухваленій  Європейським  Союзом  Конвенції про основні принципи надання такої допомоги.

 

     Із огляду  на  такі  обставини  Кабінет   Міністрів   України звернувся  в грудні 1997 року з проханням прискорити розгляд даних питань.  Разом із народними депутатами 11 міністерств  і  відомств доопрацювали  поданий  до  Верховної  Ради  законопроект,  який не вдалося розглянути, але потреба якого очевидна.

 

     З огляду на вимогу Верховної Ради законодавчо врегулювати  ці процеси,   а  також  з  огляду  на  те,  що  окремі  питання  щодо надходження   в   Україну   гуманітарної   допомоги    залишаються законодавчо неврегульованими,  зокрема плата за митне оформлення і декларування вантажів,  треба також врахувати, що прийняті закони, які стосуються проблем гуманітарної допомоги, використовують різну термінологію,   мають   неоднакові   підходи   стосовно    порядку надходження  й контролю за використанням допомоги,  оподаткування, звільнення від сплати різних податків та експертизи.

 

     Саме тому і вноситься зазначений законопроект,  котрий  дасть змогу ліквідувати згадані розбіжності, уникнути використання такої допомоги не  за  призначенням,  забезпечити  її  облік,  визначити відповідальність за дотримання закону.

 

     Враховуючи зазначене,  Президент  України  4  липня 1998 року підписав Указ про гуманітарну допомогу, що надходить в Україну, та в  порядку  законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради проект закону,  який було розглянуто  на  засіданні  Комітету  у  справах пенсіонерів,   ветеранів   та   інвалідів.  Комітет  врахував  усю попередню роботу депутатів  Верховної  Ради,  Кабінету  Міністрів, зацікавлених   міністерств  і  відомств.  Було  висловлено  багато пропозицій,  уточнень,  доповнень,  що  принципово  не  суперечать проекту закону, а також потребі його прийняття. Їх можна врахувати під  час  доопрацювання  та  розроблення  нормативноправової  бази закону.

 

     Просимо розглянути.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться. Скільки часу відведемо на запитання? 10 хвилин вистачить? Гаразд.

 

     Будь ласка, депутате Цибенко. За ним - депутат Марченко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемый докладчик, я хотел бы поставить эту проблему в следующей плоскости. Меня лично и как гражданина, и как депутата,  и как человека эта,  с позволения сказать, гуманитарная помощь   унижает.  Это  лишнее  подтверждение  того,  что  Украина постепенно превращается в современный бантустан.

 

     И все же я в целом поддерживаю идею принятия данного  закона, потому  что  коль есть ситуация,  ее необходимо вводить в правовое русло.

 

     А задать хочу два вопроса. Первый. Распределение гуманитарной помощи.  Здесь, по крайней мере два-три года назад (у меня нет под рукой сегодняшних цифр),  были страшные перекосы.  В 1995 году,  к примеру,   во   Львовскую   область  направлено  три  тысячи  тонн гуманитарной помощи,  а в Луганскую - три тонны,  то есть в тысячу раз меньше.

 

     И второй.  Немалая  часть  гуманитарной помощи направляется в Украину в виде печатной продукции,  понятно,  вполне определенного свойства.  В этой связи хочу спросить: есть ли какие-то рычаги для влияния, для контроля за продукцией, которая поступает?

 

     Спасибо.

 

     ВЕГЕРА С.А. Совершенно справедливо вы говорите о том, что это может затрагивать интересы людей,  их достоинство. Но вместе с тем предоставление гуманитарной помощи - общепризнанная  международная практика,   регламентирующаяся   соответствующими   международными документами.   Поскольку   Украина   входит   в    соответствующие международные институты,  безусловно, наше законодательство должно учитывать эти обстоятельства.

 

     Что касается  распределения   помощи.   Кабинетом   Министров Украины  полностью  пересмотрен  состав комиссии,  рабочей группы. Очень   серьезное   внимание   обращается   на   данные   вопросы. Соответствующей    статьей    проекта   закона   предусматривается разработка порядка  предоставления  и  распределения  гуманитарной помощи.

 

     Ви звернули  увагу  про нерівномірний розподіл між регіонами, територіями.  Справді,  це  теж  трапляється.  Але  залежить   від адресності   допомоги  з  боку  міжнародних  організацій,  які  її надають.

 

     Проте останнім часом комісією при Кабінеті Міністрів  України звертається  увага  на згадану нерівномірність.  Комісія має право працювати  з  посольствами,  міжнародними  організаціями,  які  її надають,  з  тим,  щоб  це врегулювати.  До речі,  в законопроекті передбачено розроблення  Кабінетом  Міністрів  порядку  надання  і розподілу  допомоги.  Тож  ваше  зауваження  й  пропозиції  будуть враховані.

 

     Що стосується друкованої продукції,  то вона  теж  надходить. Звертаю  увагу,  що  кожен  такий вантаж розбирається повністю,  і розглядається продукція.  Як правило,  більшість  її  надсилається релігійним об'єднанням.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Новик.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Прошу передать слово Ивану Павловичу Куневу.

 

     КУНЬОВ I.П.,  член  Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Александр Николаевич, это положение урегулировано в статье 27 Закона о благотворительности и благотворительных организациях.  Нам нужно тогда его отменять. Это во-первых.

 

     Во-вторых, законопроект необходимо принимать в первом чтении, но  в  нем  очень много недостатков,  о которых я говорил вчера на заседании комитета. В частности у меня претензии к тому, кто может получать помощь: не могут получать только ленивые. Я вчера сказал, что значительная часть попадает на базары.  Не предложен  надежный механизм распределения.

 

     Поэтому, Светлана  Анатольевна,  документ  нужно  рассмотреть капитально и обстоятельно.

 

     Спасибо.

 

     ВЕГЕРА С.А. На засіданні комітету зверталась увага на потребу переліку або реєстру суб'єктів отримання допомоги.  Гадаю, що дане питання можна  доопрацювати  в  механізмі  реалізації  закону.  Це реально і буде зроблено.

 

     ГОЛОВА. Депутат Новик. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     НОВИК А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Спасибо,  Александр Николаевич.  Селянская партия Украины. В части второй  статьи  3  проекта  закона указано:  "Контроль за обліком, збереженням,  розподілом  і  використанням  гуманітарної  допомоги здійснюють   відповідні   комісії".   Контроль   за   "обліком   і використанням" - это совершенно справедливо и правильно, поскольку помощь  освобождается  от таможенной пошлины.  Но вот что касается контроля за сохранением и распределением,  то в случае,  если  эта комиссия не имеет никакого отношения к данной гуманитарной помощи, если помощь  завозилась  для  конкретной  организации,  конкретных людей,  это  просто лишний повод чиновнику влезть в дела,  которые его не касаются. Как вы это прокомментируете?

 

     ВЕГЕРА С.А.  Пункт  3  указу  та   стаття   3   законопроекту стосуються  визнання  гуманітарної  допомоги.  І  саме комісії при Кабінеті   Міністрів,   а   також   комісіям   на   місцях,    при держадміністраціях, надано право, до речі, відповідно до постанови Верховної Ради про тимчасовий порядок митного оформлення вантажів, розглядати ці питання.

 

     Після врегулювання  цих  проблем законом можна врахувати вашу пропозицію в механізмах реалізації.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Єщенко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька  область).  Всеукраинский  союз  "За возрождение СССР", фракция коммунистов Украины. У меня к вам такие вопросы.  Не  кажется  ли  вам,  что  весь   этот   инициированный Президентом  процесс,  связанный  с  так  называемой  гуманитарной помощью,  вызван активизацией президентской избирательной кампании и возможностью получения на льготных условиях гуманитарной помощи, а точнее -  печатной  продукции,  накануне  будущей  президентской кампании?

 

     Далее. Вы  сказали  о  том,  что  основу  гуманитарной помощи составляет религиозная литература.  Второй  вопрос,  который  меня интересует:   не   пробовали   ли   вы  анализировать  поступающую литературу с точки зрения экспансии  нетрадиционных  конфессий  по отношению к традиционным?

 

     Вы знаете,  что  ныне  католицизм  широко распространяет свое влияние  на  территории,   где   раньше   традиционным   считалось православие.  Не  кажется  ли  вам,  что такая гуманитарная помощь может в конечном итоге привести не  к  улучшению  психологического состояния  нашего  народа,  а  наоборот  -  к  конфронтации  между конфессиями,  против чего категорически выступают коммунисты и все прогрессивные силы?

 

     Спасибо.

 

     ВЕГЕРА С.А.  Я  у  своїй  доповіді  звернула увагу на те,  що потреба прийняття  цього  проекту  закону  продиктована  часом  та вимогою законодавчо врегулювати ці питання.

 

     Відповідна робота  розпочалася  ще  у Верховній Раді минулого скликання наприкінці 1996 року.  Тобто це об'єктивний процес,  і я прошу  не  підозрювати  нас  у  тому,  що  ми  до  якогось часу це приурочили. Це перше.

 

     Друге. Що стосується релігійної літератури,  то  комісія  при Кабінеті  Міністрів  дуже ретельно розглядає (звертаю вашу увагу!) кожен вантаж.  У складі  комісії  є  фахівці,  яким  надано  право визнавати допомогу гуманітарною.

 

     Я думаю,  що  можна  було  б запропонувати народним депутатам узяти участь у роботі цієї комісії,  щоб самим побачити,  як такий процес відбувається.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єщенко.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Під  час акції протесту,  яка відбулася в нас у Черкасах 20 серпня,  люди порушували  питання  і щодо  гуманітарної  допомоги.  Чому?  Тому  що  на сьогодні чинним законодавством не передбачена кримінальна відповідальність за  те, що робиться з гуманітарною допомогою.

 

     Наведу приклад.  У  нас  у  Черкаській  області  є така фірма "Медина",  яка з допомогою начальника обласного управління охорони здоров'я та інших продавала гуманітарну допомогу.

 

     Чи передбачено даним законопроектом таку відповідальність?

 

     І друге    запитання.    Чи   передбачаються   законопроектом сертифікація та перевірка того, що надходить до нас в Україну з-за кордону?  Адже ми знаємо, що дуже багато мотлоху нам надсилають, а ми потім не знаємо, що з ним робити.

 

     ВЕГЕРА С.А.  Що стосується  відповідальності,  то  це  слушне запитання  і  дуже важливий момент.  Зазначу,  що відповідальність передбачена в статті 8 законопроекту.

 

     Стаття 6    проекту    передбачає    сертифікацію    вантажів гуманітарної допомоги.  До речі, зараз комісія дуже уважно стежить за  цим,  оскільки  були  зауваження  щодо  прострочених  термінів зберігання   деяких   вантажів.  Усе  це  повертається  назад  або знищується за присутності митних органів.

 

     Що стосується Черкаської області, то інформація така в нас є. Якщо  вас  це  цікавить,  конкретно  можу  про це розповісти після обговорення.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Світлано Анатоліївно. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається  співдоповідачу  -  голові  комітету  Віталію Івановичу Луценку.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні товариші депутати! На сьогодні питання гуманітарної допомоги врегульовується частково Постановою   Верховної   Ради   про   тимчасовий  порядок  митного оформлення вантажів з  гуманітарною  допомогою,  що  надходять  на митну  територію  України від іноземних юридичних і фізичних осіб, прийнятою  ще  в  лютому  1997  року,  та  ще  менше  Законом  про благодійництво  та  благодійні  організації,  який  ми  ухвалили у вересні  минулого  року,  а  також  низкою   постанов   та   інших нормативних    актів   Кабінету   Міністрів.   За   такого   стану законодавчого забезпечення ціла низка проблем по всьому ланцюгу  - отримання,  зберігання, розподіл, використання, облік гуманітарної допомоги - залишається законодавчо невре-гульованою,  що спричиняє різноманітні  порушення  та  навіть  серйозні  зловживання  у  цій справі.

 

     Прийняття такого законопроекту,  на думку комітету, сприятиме наведенню  порядку  та державного контролю в цій важливій ділянці. Тому Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів вносить пропозицію  прийняти запропонований проект у першому читанні.  Під час роботи над законопроектом, запропонованим Президентом України, висловлено немало зауважень і пропозицій.

 

     Так, ми  вважаємо,  що необхідно чітко й однозначно визначити саме поняття  "гуманітарна  допомога".  Це  дасть  змогу  створити реєстр отримувачів гуманітарної допомоги, можливо, звузити перелік набувачів,  щоб досягти необхідного соціального  ефекту  від  цієї допомоги,     конкретизувати    порядок    отримання,    підвищити відповідальність за її використання за призначенням тощо.

 

     У запропонованому  законопроекті  на  порушення  Закону   про благодійництво   та   благодійні   організації  не  враховано,  що набувачами благодійної допомоги поряд  з  юридичними  особами,  а, можливо, й насамперед, мають бути фізичні особи.

 

     Далі. Неоднозначно   може   трактуватися  стаття  6,  у  якій визначено,  що  вантажі  гуманітарної  допомоги  можуть  підлягати санітарному,   ветеринарному,   фітосанітарному,   радіологічному, екологічному та іншим видам контролю.  Тут треба  чітко  визначити обов'язковість  такого  контролю,  а не його можливість,  оскільки порушень  у  цьому  питанні  є  дуже  і  дуже  багато.  В  Україну продовжують  надходити  ліки,  продукти  харчування з простроченим терміном придатності, які потім знищуються митними службами. Є ряд інших зауважень.

 

     Думаю, що  всі  комітети Верховної Ради під час доопрацювання цього законопроекту висловлять свої  зауваження  і  пропозиції.  І сьогодні,  і  кілька  днів  тому  на  засіданні фракції комуністів детально проаналізований цей законопроект,  а також факти порушень і  зловживань.  Так,  за 1997 рік в Україну надійшло (вслухайтеся, народні  депутати   і   шановні   слухачі!)   понад   три   тисячі різноманітних  вантажів гуманітарної допомоги сумарною вагою майже 30 тисяч тонн.  Із них:  30 відсотків - продукти харчування,  30 - одяг  і  взуття (правда,  переважно ті,  які були у вжитку),  15 - медикаменти,  медичні засоби  та  обладнання,  по  5  відсотків  - друкована продукція та технічне обладнання і матеріали.

 

     Найбільше вантажів    одержали   організації   міста   Києва, Львівської,   Закарпатської,   Одеської   областей,   найменше   - Чернігівської,  Полтавської та Луганської.  60 відсотків загальної кількості  гуманітарної  допомоги,  що  надійшла  з-за  кордону  в Україну,  отримали релігійні, громадські організації та благодійні фонди.  Решту  -  заклади  охорони   здоров'я,   освіти,   спорту, підприємства  різних форм власності і навіть центральні та місцеві органи виконавчої влади.

 

     Географія країн-донорів досить широка.  Вантажі надходять  до нас  із  47  країн  світу.  Найбільше:  з Німеччини - 43 відсотки, Сполучених Штатів Америки - 16,6,  Нідерландів - майже 7, з Італії

- 4 відсотки.

 

     Депутати - члени нашого комітету і фракції комуністів, які, я повторюю ще раз,  дуже уважно розглядали законопроект,  порушували багато питань, які треба врегулювати цим законом.

 

     Наприклад, в  Івано-Франківській  області  виявлено порушення при ввезенні гуманітарної допомоги  -  фармацевтичних  препаратів. Майже  півтори  тисячі  психотропних  речовин не мали відповідного сертифіката і були знищені, це загрожувало життю наших людей. Такі самі  порушення  виявлені  при  отриманні  медикаментів  Кримською республіканською  дитячою  лікарнею.  Львівська  клінічна  лікарня одержала  із  Сполучених  Штатів Америки медичної апаратури на 190 тисяч доларів.  На підставі висновку екологічної служби вона  була знищена як непридатна для використання.

 

     Мають місце  й інші порушення,  і навіть відверте шахрайство. Наведу лише один приклад.  Приватний благодійний  фонд  "Чернецьке братство"   (місто   Київ),  київський  центр  "Благодійність"  та компанія "Блумфілд сервіс інк" (Сполучені  Штати  Америки)  уклали тристоронній   договір  про  благодійну  діяльність.  Американська компанія надала гуманітарну допомогу "Чернецькому  братству",  яке передало  її київському центру "Благодійність".  А згодом згаданий центр передав 27 холодильників,  197 пральних  машин,  291  газову плиту малому підприємству "Щит", якого в державному реєстрі немає, тобто це підставне підприємство,  такі собі "Роги і копита".  Щодо цього факту порушено кримінальну справу.

 

     Сьогодні до  мене  звернулися народні депутати з інформацією, що в Україну цього року як гуманітарна допомога надійшло 60  тисяч тонн окорочків,  які потім продавалися на базарі.  Я не думаю,  що була саме така кількість,  тому що я не впевнений,  що таке  могли пропустити  через митницю і не помітити,  проте я прошу Генеральну прокуратуру з цим питанням розібратися.  Ми  подамо  від  комітету відповідне звернення.

 

     Однак, шановні  депутати,  найбільше  порушень виявляється на місцях,  там,  де безпосередньо реалізується гуманітарна допомога. Треба зазначити,  що Кабінет Міністрів, намагаючись врегулювати це питання своїми постановами та іншими нормативними актами, все-таки не    зміг    створити   системи   контролю,   налагодити   облік, цілеспрямовану роботу органів місцевого самоврядування, виконавчої влади,  прокуратури  тощо.  І  доки  ми не зрушимо це питання,  не організуємо цю роботу так як слід,  доти будуть значні  порушення, які взагалі компрометують благодійницьку діяльність.

 

     На закінчення хочу сказати ще й таке.

 

     Перше. Думаю, що було б корисно, щоб Міністерство закордонних справ  України  зорієнтувало  наших  послів,  аби   вони   провели відповідну   роботу   в   країнах   перебування  щодо  направлення гуманітарної допомоги з найнеобхідніших товарів.  Це дало б  змогу розширити  і збалансувати потік гуманітарної допомоги на територію України, про що правильно говорив мій колега комуніст Цибенко.

 

     Які ж товари  найбільш  необхідні?  Багато  чого  нам  бракує сьогодні в Україні.  Але повірте, коли буваєш на місцях, розумієш, що найбільш потребують допомоги  старші  люди,  вони  не  в  змозі придбати ліки.

 

     Друге. Гадаю,   Кабінет   Міністрів  уже  тепер,  не  чекаючи прийняття цього закону, повинен переглянути і розробити нормативні документи в межах своєї компетенції,  які б створили дієву систему аналізу, контролю, відповідальності й обліку.

 

     Третє. Я звертаюся до українських підприємців і  комерсантів. Є  вони  і  тут  у  залі,  а ще більше їх поза залом.  Люди добрі, подивіться,  скільки  вмирає  сьогодні  людей.  Умирають  ті,  хто захищав нас від ворога,  хто будував нашу державу, хто орав землю, вчив усіх нас розуму і порядності.  І в  цей  складний  час,  коли загострюється фінансова криза, підвищуються ціни, коли сотні тисяч людей не мають за що прохарчуватися,  ви, панове, можете допомогти цим  людям.  Більше  того,  я думаю,  що ви не тільки можете,  а й повинні допомогти цим людям.

 

     Я звертаюся до депутата Кінаха.  Можливо,  Українська  спілка промисловців  і  підприємців  покаже  приклад,  і наші національні підприємці надаватимуть гуманітарну допомогу збіднілим людям.

 

     І останнє.  Шановні  товариші!  Годі  старцювати  по   світу. Прийшла,  мабуть, пора відмовитися від згубної для нашого народу і держави економічної політики,  яка підкинута нам "благодійниками", взятися  за  розум  та відновити гідне життя для наших людей,  яке відповідало б вимогам сучасної цивілізації.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Віталію Івановичу.

 

     Будь ласка, запишіться на запитання. 5 хвилин.

 

     Депутат Масенко. За ним - депутат Манчуленко.

 

     МАСЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147,  Полтавська область).  Віталію  Івановичу,  я повністю  підтримую  вашу  тезу,  що  ганьба  для України і для її керівництва - старцювати по всьому світу  і  очікувати,  що  хтось дасть якусь подачку, яку ми потім ще й справедливо не розподілимо. Але чи цікавився комітет якістю отієї продукції,  що надходить  як гуманітарна допомога? Чи не завдасть шкоди ця допомога престарілим людям і всім тим,  хто потребує її?  Може, краще, щоб її зовсім не було?

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Олександре Миколайовичу, дякую вам за запитання. У своїй інформації я наводив приклади справді серйозних  порушень, зокрема недотримання вимог щодо якості продукції,  яка надходить в Україну.  Особливо  це  непокоїть,  коли  йдеться   про   продукти харчування і ліки з простроченим терміном придатності.

 

     У проекті закону якраз і передбачено обов'язкову сертифікацію всього,  що надходитиме до нас як гуманітарна допомога,  незалежно від походження і призначення, тобто незалежно від того, тваринного чи  рослинного  походження  продукт,  і   від   того,   буде   він використовуватися  для технічного вдосконалення чи,  скажімо,  для екологічного  захисту.  У  цьому  плані  законопроект,  безумовно, виграє порівняно з нині чинним законом. Вважаю, що в цьому питанні ми зможемо навести порядок.

 

     Мене також  непокоїть  те,  що  Україну   дехто   намагається перетворити на звалище непотребу Європи.  Декому хочеться показати себе добреньким, а фактично надсилають сюди непотрібне.

 

     Так, є такі випадки. Скажімо, у місто Рівне кілька років тому під  виглядом  гуманітарної  допомоги надійшло кілька цистерн дуже токсичних відходів,  які навіть відкривати не можна було. Потрібно було  домогтися  декількох  судових  рішень,  щоб повернути цю так звану гуманітарну допомогу,  а фактично - отруту,  у  країну,  яка надіслала її.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Павловський.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Віталію Івановичу, мене цікавить декілька питань.

 

     Перше. Верховна  Рада  попереднього  скликання  вже  приймала закон,   який   також   стосується   надходження  в  нашу  державу гуманітарної допомоги. Той закон малоефективний чи, можливо, якась інша причина змушує приймати ще один законодавчий акт?

 

     Друге. Бувають   випадки   надання   гуманітарної   допомоги, пов'язані з надзвичайними ситуаціями,  - стихійне лихо,  повінь  і таке  інше.  Тобто  якась  країна  надсилає  термінову гуманітарну допомогу  саме  на  подолання  наслідків  стихійного   лиха,   але виникають проблеми з митницею або іншими державними установами,  і люди, які надзвичайно потребують цієї допомоги, не можуть отримати її.

 

     І останнє  - гуманітарна допомога для спортивних організацій. Зокрема,  хвилює це питання народного  депутата  Валерія  Борзова, президента  Національного Олімпійського комітету.  Є пропозиція не включати в  сукупний  дохід  спортсменів  вартість  одержаного  як гуманітарна  допомога спортивного спорядження.  Форму,  наприклад, отримав спортсмен,  а її включають у дохід,  і потім треба буде за неї   відповідно  сплатити  податки.  Можливо,  це  треба  було  б врахувати при підготовці законопроекту  до  другого  читання.  Яка ваша позиція з цього приводу?

 

     Дякую.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Тут є кілька моментів.

 

     По-перше, в   Україні   фактично   немає   законодавства  про гуманітарну допомогу.  Є постанова Верховної Ради,  яка, повторюю, була  прийнята  на  початку  1997 року.  Вона врегульовувала деякі питання, однак необхідність прийняття такого закону, безумовно, є.

 

     По-друге, щодо того,  щоб  не  обкладати  податками.  Питання оподаткування чітко визначено в чинному законі, і ми підтверджуємо це  у  своєму  проекті  закону:  вся  гуманітарна  допомога,   яка надходить в Україну, крім підакцизних товарів, не оподатковується. У цьому,  звичайно,  велике значення цього законопроекту,  який ми зараз обговорюємо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Шановний Віталію Івановичу,  може,  нам все-таки треба  подивитися трошки  ширше  на цю проблему.  Гуманітарна допомога - це допомога людям. А найкраща допомога - це все-таки створення робочих місць в Україні.  Тому,  напевно, треба повернути питання в таке русло, що гуманітарна допомога - це розробка відповідної державної  політики захисту  свого  ринку і свого виробника.  І тоді всі проблеми буде розв'язано.  А  так  ми  просто  допомагаємо  позбутися  неякісних товарів.

 

     І ще одне конкретне зауваження.  Скажіть,  будь ласка,  може, нам   все-таки   слід   передбачити    відповідальність,    навіть кримінальну,   за  ввезення  під  виглядом  гуманітарної  допомоги отруйних речовин та інших відходів на територію України?

 

     Дякую.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановний депутате Павловський! Знаєте, коли я з вами  спілкуюся,  особливо останнім часом,  то розумію,  що багато економічних поглядів у нас збігається.  Я  вас  уже  кілька  разів запрошував,  а  тепер  з  трибуни  закликаю:  подумайте,  чи вам у республіканській партії треба бути,  чи, може, вже час проситися в Комуністичну  партію?!  Правда,  ми будемо різко вас питати і щодо Статуту, і щодо вашого життя.

 

     Тепер щодо  вашого  запитання.  Безумовно,  відповідь   така: досить  старцювати.  Ми  справді  велика  держава.  У  нас за роки радянської  влади  створено  могутній  економічний  і   виробничий потенціал,  який ми нині вже розтрощуємо до кінця. Прийшла пора не тільки створювати нові робочі місця,  треба повернутися  на  старі робочі місця. А для цього необхідно, щоб влада, особливо виконавча

- Президент і уряд - нарешті зрозуміла,  що політика лібералізації завела  державу  в  нікуди.  І  не  за горами той час,  коли народ підніметься і  скаже:  "Геть,  негідні  керівники!  Хай  приходять інші!"  Я  впевнений:  прийдуть  комуністи  і  наведуть  порядок у державі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Виталію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  на  обговорення  записалися   шість народних депутатів.  Усім шести надамо слово?  Визначений час - 15 хвилин? Усім. Тоді, будь ласка, по три хвилини.

 

     Депутат Степанов. За ним - депутат Курикін.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Фракция Социалистической и  Селянской  партий. Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги! К сожалению, я вынужден констатировать,  что Комитет по  делам  пенсионеров,  ветеранов  и инвалидов не до конца разобрался в этом вопросе.  Дело в том,  что этот вопрос действительно необходимо урегулировать, но не так, как предлагается в этом законопроекте.

 

     Давайте посмотрим на само определение гуманитарной помощи.  Я как наивный человек полагал,  что это  -  продовольствие,  одежда, какое-то  медицинское  оборудование,  лекарства  для пострадавших, бедных,  инвалидов или что-то в  этом  роде.  Что  же  написано  в законопроекте?   Читаем  статью  1.  Гуманитарная  помощь  -  это, оказывается,  "кошти,  матеріальні і нематеріальні  активи,  цінні папери".  Что же это за помощь? Под это определение "матеріальні і нематеріальні" можно подогнать все  что  угодно.  И  с  каких  пор ценные  бумаги  стали гуманитарной помощью?  Вы где-нибудь видели, даже в буржуазном обществе,  чтобы нищему в шляпу  бросали  ценные бумаги? Ответьте, пожалуйста.

 

     Далее. Давайте   посмотрим,   кому   же  предназначается  эта гуманитарная помощь.  Опять-таки по своей наивности,  я думал, что коль помощь гуманитарная, значит, - конкретному гуманоиду, то есть физическому лицу.  А здесь записано,  что она  предназначается  не просто  человеку,  а для деятельности - "екологічної,  оздоровчої, аматорської спортивної,  культурної..." Что же это за гуманитарная помощь,  если  она  предназначается научным организациям?  Это уже какая-то шефская помощь,  а не гуманитарная. Надо, в конце концов, четко определить,  что это помощь страждующим, а не спортивным или научным организациям.

 

     А теперь самое интересное и самое главное. Давайте посмотрим, кто   будет   контролировать  распределение  гуманитарной  помощи. Оказывается,  комиссия  при  Кабмине.  А  не  лучше   ли   создать общественный  совет по распределению гуманитарной помощи,  который будет состоять из представителей всех заинтересованных организаций и  Кабмина?  Иначе,  если  распределение  будет  происходить таким образом,  как предложено в законопроекте, вполне возможно, что вся гуманитарная помощь пойдет по одному адресу.  В частности, в нашей прессе пишут,  что в основном помощь поступает детям Украины. Я не знаю,  не  проверял.  Так  давайте  ж проверим,  куда девается эта гуманитарная помощь.  Нельзя Кабмину поручать контроль, тут должен быть прежде всего общественный контроль.  А то мы эту гуманитарную помощь мало ли на что направим... Допустим, я понимаю, религиозным организациям надо, каким-то другим, но если отдельные чиновники из Кабмина начнут  перегонять  эту  помощь  в  какие-то  предвыборные фонды, то это уже совсем никуда не годится.

 

     Поэтому я  предлагаю  отклонить  и этот законопроект,  и указ Президента и поручить комитету, который уже взялся за этот проект, доработать  его,  потому  что  в  первом чтении такой законопроект принимать нельзя. Он порочен по самой своей сути.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз нагадую:  чи від фракції, чи від комітету ви виступаєте,  але якщо ми домовилися про регламент три хвилини,  то давайте три.

 

     Депутат Курикін.  Будь ласка.  За ним - депутат Марковська. Є Курикін? Депутат Марковська. Будь ласка. За нею - депутат Бойчук.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної та Селянської партій.  Шановний  Олександре Миколайовичу!   Шановні   колеги!  Я  хочу  процитувати  статтю  3 Конституції:  "Людина,  її життя і  здоров'я,  честь  і  гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

 

     Права і свободи людини та  їх  гарантії  визначають  зміст  і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність".  Внесений сьогодні на розгляд Верховної  Ради законопроект неприйнятний, тому що він, порушує Конституцію.

 

     Я хочу всім нагадати,  що ми живемо наприкінці ХХ століття, а не у ХУІІ чи ХУІІІ.  І живемо в державі,  яка  є  центром  Європи. Сьогодні боляче усвідомлювати,  що ми дохазяйнувалися до того,  що приймаємо Закон про гуманітарну допомогу.  У 1835 році англійський лікар увів поняття "maniе sans de lire", тобто моральне безумство. Я вважаю,  що на сьогодні прийняття такого проекту закону  є  саме моральним  безумством для нашої держави.  Чому це так?  Насамперед тому що цей законопроект суперечить чинному законодавству.

 

     Так, наприклад, у статті 1 проекту зазначається: "Гуманітарна допомога  може  здійснюватись  у  вигляді  коштів,  матеріальних і нематеріальних активів,  цінних паперів".  Тобто ці  цінні  папери надходитимуть  в Україну і будуть звільнені від оподаткування.  Це дуже вигідна лазівка для декого.

 

     Я вважаю,  що якщо вже ми доборолися до самого краю, то треба приймати  рішення,  пам'ятаючи слова Шевченка.  А нашим так званим захисникам,  не хочу називати тут тих,  хто довів державу до  цієї розрухи,  замість  того,  щоб  вішати  на стіну портрет Шевченка і сидіти під ним,  все-таки треба пригадати його  вірші:  "У  чужому краю не шукайте,  не питайте того, що немає і на небі, а не тільки на чужому полі. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля".

 

     Тому я пропоную відхилити цей  законопроект  як  неприйнятний для нашої держави.

 

     ГОЛОВА. Депутат Курикін. За ним - депутат Бойчук.

 

     Депутат Бойчук, будь ласка.

 

     БОЙЧУК І.В.,  член  Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).

 

     Шановний пане   Голово!   Шановні  депутати!  Я  розумію,  що приємніше  в  стінах  парламенту  приймати  рішення  про   надання допомоги якійсь іншій державі, ніж отакий закон, який певною мірою є принизливим для будь-якої цивілізованої держави.

 

     Разом з  тим  цей  законопроект  треба  приймати.  Постараюся аргументувати  чому.  Наведу  один  приклад.  У  18-ту школу міста Тернополя із Франції надійшла гуманітарна допомога.  Ви знаєте,  у якому становищі сьогодні і учні,  і вчителі,  але ця допомога була повернута,  тому що школа не змогла сплатити мито. Уже через це ми повинні прийняти закон.

 

     Розглядаючи проект цього закону,  який Президентом поданий як невідкладний, на засіданнях і комітету, і фракції ми виявили цілий ряд  недоліків.  На  мою  думку,  перший  і основний недолік цього законопроекту - це те,  що до роботи над ним залучили тільки  один комітет,    хоч    питання    гуманітарної   допомоги   стосується безпосередньо і Комітету з питань соціальної політики та праці,  і Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту, і комітетів з  питань  науки  і  освіти,  культури  і  духовності, охорони   здоров'я,   материнства   та   дитинства,  прав  людини, національних меншин і  міжнаціональних  відносин,  а,  можливо,  й інших комітетів.

 

     Не є  цей  законопроект  проблемою  лише  Комітету  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів.  У  такому  вигляді  він  не задовольняє ні фракцію Народного руху,  ні наш комітет.  Проте для того,  щоб уже тепер дозволити безмитне  проходження  гуманітарної допомоги  нашим людям (а вони потребують її,  повірте),  необхідно все-таки прийняти  цей  законопроект  у  першому  читанні  і  всім комітетам,  які  я назвав,  пропоную долучитися до серйозного його доопрацювання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     БОЙЧУК І.В.  І на завершення.  Ви знаєте,  наскільки  питання гуманітарної допомоги, механізм її розподілу непопулярні в народі. Тому робота над механізмом розподілу гуманітарної допомоги повинна бути серйозною і надійною.

 

     Дякую і   закликаю   прийняти   в   першому   читанні   даний законопроект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. Потім - депутат Курикін.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Всеукраинский  союз  "За  возрождение  СССР", фракция коммунистов. Вы знаете, обсуждая этот законопроект, нельзя не согласиться с моим товарищем  по  фракции  Петром  Степановичем Цыбенко,   который  сказал,  что  гуманитарная  помощь  для  такой потенциально богатейшей страны, как Украина - это просто позор.

 

     У нас крупнейшие запасы,  у нас величайшие трудовые  ресурсы, выраженные   в   самом  высокопроизводительном  рабочем  классе  и интеллигенции, в том числе творческой. И тем не менее сегодня я не могу  не  согласиться  с представителем Руха,  что Украина в своем нынешнем капиталистическом состоянии доведена  до  того,  что  без гуманитарной  помощи  она действительно обойтись не может.  Мы все прекрасно видим, что Украина сегодня превращена в нищенку, которая с  протянутой  рукой  стоит  на  паперти  и ждет подаяний от своих западных помощников.

 

     Но здесь все-таки хотелось бы обратить внимание на то,  какая это  помощь.  Я так и не получил ответа от заместителя министра на свой  вопрос.  Не  связана  ли   она   с   совершенно   конкретным политическим действом,  накануне которого мы находимся,  то есть с президентскими   выборами?   Нынешнего   Президента   поддерживают заокеанские хозяева,  мы это прекрасно знаем. Мы прекрасно знаем и о том,  что главную часть так называемой гуманитарной помощи будут составлять именно материалы,  необходимые для оболванивания нашего народа. И ссылка на то, что в основном это связано с деятельностью церквей и так далее,  тоже неуместна.  Ведь мы видим,  что главная задача - отвлечь наше молодое поколение от  тех  проблем,  которые сегодня  волнуют  каждого  из  сидящих  в  этом зале.  Даже от тех экономических проблем,  с которыми мы столкнулись воочию в связи с сегодняшним кризисом,  который является, кстати, прямым следствием политики господина Кучмы и западных  хозяев,  диктующих  нам  свою волю через курсы доллара и других валют.

 

     Так вот,  зададим себе вопрос: почему именно сейчас Президент инициирует  принятие  этого  закона.  Мне  кажется,  делается  это потому, что в соответствии с Конституцией Украины указы Президента вступают в силу на правах закона,  если Верховный Совет вовремя их не   рассмотрел  и  не  подправил.  То  есть  мы  сегодня  обязаны рассмотреть,  ведь 10 сентября истекает срок.  И  в  этом  я  хочу поддержать   позицию   Луценко   Виталия   Ивановича,   одного  из руководителей фракции коммунистов, в том, что сегодня надо принять в  первом  чтении  этот  проект.  В  то  же  время  нам  предстоит серьезнейшим образом посмотреть его содержание и многое исправить.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Курикін. За ним - депутат Мазур.

 

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених.  Я мушу констатувати  від імені нашої фракції,  що поданий законопроект не містить якихось принципових новацій.  Він скоріше фіксує,  так  би мовити,   те  становище,  яке  вже  склалося  еволюційним  шляхом. Водночас я хотів би висловити деякі зауваження  і  сподіваюся,  що комітет врахує їх при підготовці проекту до другого читання.

 

     Насамперед хочу  звернути  вашу  увагу,  що,  як  записано  в законопроекті,  "Цей  Закон  регулює   відносини,   пов'язані   із здійсненням    гуманітарної   допомоги."   Це   не   є   коректним формулюванням,  оскільки  йдеться  про  надходження   допомоги   в Україну,  тобто  про  односторонню  дію.  А  коли  ми говоримо про здійснення гуманітарної  допомоги,  то  логічно  уявити,  що  таку допомогу  могла  б  здійснювати і сама Україна,  тобто надавати її комусь.  Оскільки цей закон,  повторюю,  регулює  тільки  питання, пов'язані з допомогою,  яка надходить в Україну, то в тексті треба зробити відповідні узгодження.

 

     Хочу приєднатися до критичних  висловлювань,  які  звучали  з приводу  того,  що  гуманітарною  допомогою можуть вважатися цінні папери.  Я не хочу вдаватися до розлогих коментарів,  але всі, хто хоч трошки розуміється на тому,  що таке цінні папери,  розуміють, що у  вигляді  гуманітарної  допомоги  надавати  їх  -  більш  ніж проблематично.

 

     Хочу звернути  увагу  також на те,  що тут наводиться перелік громадських організацій, які мають право на одержання гуманітарної допомоги.   Це   організації,   створені   "з   метою  провадження екологічної,  оздоровчої,  аматорської   спортивної,   культурної, освітньої  та  наукової діяльності".  Річ у тім,  що все розмаїття сфер діяльності громадських організацій не можна вмістити  в  один абзац. I тому було б доцільно ці уточнення вилучити і подати пункт у скороченому вигляді - записати,  що громадські організації мають право одержувати гуманітарну допомогу.

 

     У статті   6   запропонованого  законопроекту  вказується  на можливість,   у   разі   необхідності,   здійснення   санітарного, ветеринарного,  фітосанітарного,  радіологічного,  екологічного та інших видів контролю.  Мабуть,  доречно це трошки  розшифрувати  і чітко  виписати  в тексті законопроекту,  хто саме ухвалює рішення про необхідність здійснення цього контролю,  хто його здійснює,  в яких випадках,  яким чином.  Тобто не зумовлювати,  так би мовити, створення якихось  підзаконних  актів,  а,  враховуючи  важливість цього питання, виписати в тексті законопроекту.

 

     I останнє  зауваження.  Всі,  хто  колинебудь  мав  справу  з гуманітарною допомогою,  знають,  що час  від  часу  під  виглядом гуманітарної  допомоги  в  Україну  потрапляють  товари,  які  вже втратили свої споживчі якості.  Фактично ми часто маємо  справу  з відходами, з товаром недоброякісним. I у проекті закону треба було б виписати механізм запобігання надходженню такої псевдодопомоги в Україну.

 

     У цілому ж,  повторюю,  закон є важливим і суттєвим.  Фракція зелених пропонує  прийняти  законопроект  у  першому  читанні,  а, готуючи його до другого читання, врахувати висловлені пропозиції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мазур, за нею - депутат Журавський.

 

     МАЗУР О.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   ПСПУ).  Спасибо.  Прогрессивная  социалистическая  партия Украины.  Я  хочу  начать  с   того,   что   гуманитарная   помощь действительно  унизительна  для  такой  развитой страны,  как наша Украина,  о чем в свое время вещали господа из  Руха.  Это  прежде всего  угроза  нашей  национальной  безопасности,  потому  что  те недоброкачественные  продукты  питания,  медикаменты,  о   которых говорил товарищ Луценко,  сжигают на нашей территории, заражая ее. Я хочу,  чтобы меня поддержали наши зеленые, потому что это фактор экологической опасности.

 

     Ни в   коем   случае   нельзя   разрешать   ввоз   продуктов, медикаментов,  одежды,  которые не  имеют  сертификатов  качества, когда    нет    подтверждения    санэпидемстанций    или    других государственных структур о пригодности  этой  продукции.  Западные страны  не  утруждают  себя  даже тем,  чтобы самим уничтожать эту продукцию.  Приведу пример.  Недавно  фонд  "Украина  -  детям"  в качестве   гуманитарной   помощи   получил  после  иракской  войны окровавленную и простреленную одежду,  и тонны  этого  солдатского белья  были  сожжены  на нашей территории.  Почему за это никто не ответил?

 

     А мы в свою очередь в статье 2 освобождаем эти организации от ответственности  и  от  уплаты  налогов.  То есть нас травят,  нас уничтожают, а мы их за это боготворим.

 

     Приведу исторический пример. В свое время пигмеев в Австралии извели  такой же гуманитарной помощью.  Одеяла,  зараженные оспой, давали  бедным  и  несчастным,  и  таким  образом  уничтожили  все племена.   В   истории   Соединенных   Штатов  Америки  тоже  есть аналогичные  примеры.  Поэтому  нашей  классической  колонии   под названием Украина готовится такая же участь.

 

     Наша фракция  категорически  не согласна со статьей 1,  где в пункте а) говорится,  что финансовая помощь должна  осуществляться "підприємствам,  установам  та  організаціям,  що  утримуються  за рахунок бюджетів", и дальше пункты б), в). Неужели эти организации могут  осуществить  достаточно  квалифицированный  контроль  -  на уровне специалистов - врачей санэпидемстанции!  Неужели у них есть полномочия на сертификацию?  Конечно же нет! Данная статья снимает такую ответственность. Президент тем самым снимает ответственность за  ввоз этой некачественной продукции с себя,  с Кабмина,  с нас, вообще с государства.

 

     Поэтому мы предлагаем в статье 1 записать,  что  гуманитарную помощь имеют право получать и распределять только Кабмин и местные органы власти.  Давайте мы как государственные  чиновники  возьмем эту ответственность на себя.

 

     Соединенные Штаты  Америки и Швеция,  на которые мы так любим ссылаться,  в законодательном  порядке  вообще  запрещают  ввозить продукты питания в свои страны,  даже в индивидуальном порядке.  А мы позволяем везти к нам все отходы.

 

     В статье 8 мы предлагаем  конкретно  установить  криминальную ответственность  органов  власти за ввоз продукции,  которая стала причиной смерти стариков,  болезни детей, - до 15 лет. А мы знаем, что  такие случаи есть.  От этих маргаринов,  жевательных резинок, концентратов "Juppe" и  прочего.  В  отделениях  реанимации  масса медицинских заключений о причинах смерти населения.

 

     Наша фракция  -  за отклонение этого законопроекта.  Мы можем взять на себя разработку в течение  десятидневного  срока  проекта закона  о  гуманитарной  помощи.  А вообщем-то мы за то,  чтобы ее вообще  не  было.  Не  нужна  нам  гуманитарная  помощь!   Давайте восстанавливать свою легкую, пищевую промышленность.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.    Член    Християнськодемократичної   партії України, фракція НДП. Шановні колеги! Ті, хто надсилає гуманітарну допомогу Україні,  знають,  що при отриманні гуманітарних вантажів діє рекет як на митниці,  так і в регіонах.  На  нашу  думку,  цей законопроект здатний законодавчо поставити заслін такому ганебному явищу. Це перше.

 

     Друге. Як віруючий я знаю, що частогусто продукти харчування, які надходять від католиків,  протестантів, магометан для громадян України,  саме через бюрократичні перешкоди псуються і  гниють  на митниці.  I ми виглядаємо дуже несимпатично,  м'яко кажучи,  перед світовою   громадськістю.   Прийняття   цього   закону   сприятиме розв'язанню цією проблеми.

 

     Третє. Діючий  на  сьогодні податок на зібрану добрими людьми на Заході і Сході допомогу інколи перевищує вартість цих продуктів харчування,   одягу.   Це   виходить  за  межі  здорового  глузду. Сподіваюся, прийняття цього закону зможе вирішити це питання.

 

     Законопроект треба підтримати.  Але доцільно було б врахувати деякі  зауваження  до статті 1.  У цій статті гуманітарна допомога визначається як одна "з форм  благодійництва,  що  здійснюється  у напрямах,  визначених  статтею 4 Закону України про благодійництво та благодійні організації".  А далі наводиться  перелік  набувачів такої допомоги.  Проте частиною п'ятою статті 1 зазначеного закону України  набувачами  благодійної  допомоги  поряд   з   юридичними визначено також фізичні особи.  На нашу думку,  норму проекту слід привести у відповідність із чинним законодавством. Останню частину статті  1  ми  пропонуємо  викласти  в  такій  редакції:  "Порядок отримання  та  розподілу  гуманітарної   допомоги   встановлюється Кабінетом Міністрів України".

 

     Благодійництво ніколи    не    було   принизливим.   Допомога ближньому,  нужденному - це добре,  це вказує на високу духовність тих,   хто   надає   гуманітарну  допомогу.  Гуманітарна  допомога мінімізує соціальні негаразди,  і це  не  принизливо.  Гаслами  ви нікого не нагодуєте і не одягнете.

 

     Хочу відповісти товаришу Моісеєнку. Негоже нацьковувати одних на  одних  -  православних,  католиків,  протестантів  -  це   все християнські церкви.  Біблія одна, віра одна, Бог один і Україна в нас  одна  -  і  в   Руху,   і   в   комуністів,   НДП,   зелених, соціалдемократів (об'єднаних).

 

     Чим більше   буде   віруючих,   тим   духовнішим   буде  наше суспільство.  Не робімо різниці між віруючими!  А тим,  хто  надає щиру допомогу, варто низько вклонитися.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Думаю,  що в цьому питанні справді є парадокс.  І про цей парадокс ми чули і у виступах,  і в доповіді,  і у співдоповіді.  Справді незрозуміло: держава, яка на стапелях   ріже   кораблі,   знищує   міжконтинентальні    ракети, стратегічні  бомбардувальники,  держава,  яка раніше тонну хліба і півтонни молока на  душу  населення  виробляла,  сьогодні  приймає такий  закон.  Але  життя є життя.  І в цій ситуації нам потрібно, мабуть, розглядаючи цей законопроект, подумати, а чи все ми робимо в цьому залі,  часом,  як кажуть,  рвучи на собі сорочку нібито за добро.  То  давайте  ж  працювати  і  давайте  приклад  у   роботі показувати, а не шукати якісь амбіційні підходи, виходячи із своїх особистих чи суто корпоративних інтересів.

 

     Те, що цей закон необхідний,  безперечно так.  Він,  можливо, тимчасовий,  але він повинен бути. І я просив би зважено підійти і врахувати, що й комітет працював над цим законопроектом.

 

     І щодо цих двох пропозицій, які внесено - пропозиція комітету про  прийняття в першому читанні і Ніни Степанівни Марковської про неприйнятність - давайте визначимося.  Але  якщо  ми  сьогодні  не приймемо  цей проект,  то й надалі триватиме беззаконня,  яке,  на жаль,  нині  діється.  Хоча  спочатку  я  повинен   поставити   на голосування пропозицію про неприйнятність.

 

     Зараз слово  для  репліки  має  депутат  Моісеєнко,  а  потім поставлю на голосування внесені пропозиції.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо,  Александр Николаевич. Всеукраинский союз "За возрождение СССР".  Я хочу ответить господину Журавскому. Он,  наверное,  плохо себе представляет,  какую  позицию  занимают коммунисты  по  отношению  к  религиозным конфессиям.  Мы за право каждого человека на свободу совести,  и об  этом  было  сказано  в проекте  Конституции,  внесенном  фракцией  коммунистов Верховного Совета тринадцатого созыва.  Проект тем составом Верховного Совета был отклонен.

 

     Я вместе  с  моими  товарищами Симоненко Петром Николаевичем, Пейгалайненом Анатолием Владимировичем,  Гмырей Сергеем Петровичем и другими товарищами - авторы этого проекта Конституции.  Поэтому, мягко говоря,  некорректный выпад со стороны господина  Журавского по поводу того,  что коммунисты кого-то сталкивают, не выдерживает критики.  Мы не сталкиваем, мы предупреждаем. Предупреждаем о том, что  сегодня идет наступление на наши традиционные конфессии,  что вытесняются конфессии, которые являются традиционными для Украины. И вот это заслуживает внимания.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я звертаюся до Ніни Степанівни Марковської, яка внесла пропозицію про неприйнятність. Проте я не думаю, що цей законопроект  суперечить  конституційним нормам,  якщо вже ставити так питання.  Тому я просив би підтримати пропозицію про прийняття цього законопроекту в першому читанні.  Давайте доопрацюємо його з урахуванням тих зауважень,  які висловлені і ще будуть  висловлені при доопрацюванні, і тоді приймемо вже опрацьований законопроект у цілому.

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 213.

 

     Я ставив  на  голосування  пропозицію  прийняти   в   першому читанні.  Вибачте,  можливо,  я  не  досить чітко пояснив.  Ще раз голосуємо, прошу підтримати.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі, прийнято.

 

     З мотивів голосування слово має депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии "Социалистическая оппозиция". Уважаемый Александр Николаевич! Наша фракция внесла конкретные  предложения  и  обосновала  мотивы,  по которым  этот  законопроект  надо отклонить как неприемлемый,  и я сожалею,  что этот вопрос не поставлен на голосование.  Теперь уже после  голосования  в соответствии с Регламентом я хочу высказать, почему мы так считаем,  в надежде на то,  что  при  доработке  эти замечания будут учтены.

 

     Часть первая статьи 3 Конституции Украины гласит: "Людина, її життя і здоров'я,  честь і  гідність,  недоторканність  і  безпека визнаються  в Україні найвищою соціальною цінністю".  Елена Мазур, представитель нашей фракции, выступая с трибуны, доказала, что нет в  законопроекте механизма контроля за получением и распределением гуманитарной  помощи,   что   не   предусмотрена   ответственность должностных лиц, которые получают и распространяют такую помощь. А это уже суть законопроекта, то есть фактор, который может нарушить и   на  практике  нарушает  наши  права  на  жизнь,  на  здоровье, обеспеченные статьей 3 Конституции.

 

     Поскольку вопрос уже проголосован,  я  прошу  комитет  учесть предложения,  высказанные  от  нашей  фракции Еленой Мазур,  чтобы механизм контроля  за  получением  и  распределением  гуманитарной помощи  и  ответственность  должностных  лиц  стали  нормами этого закона.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Думаю,  що  це   обов'язково   буде   враховано   при доопрацюванні до другого читання.

 

     --------------

 

     Розглядається проект  Закону  про порядок встановлення ставок акцизного збору і ввізного мита на деякі товари.  Слово  надається заступнику голови Державної податкової адміністрації України Шитрі Олексію Івановичу.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Питання про  оперативне  вирішення  щодо  зміни ставок  акцизного  збору  та  ввізного  мита,  розмір  яких  тісно пов'язаний  із  фінансовим  станом   підприємств,   а   також   із виробництвом підакцизної продукції,  не нове і не раз порушувалось урядом перед Верховною Радою.

 

     Так, у 1997 році урядом був підготовлений проект  Закону  про внесення  змін і доповнень до Закону про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби,  яким  передбачалося  підвищення ставок  акцизного  збору  на  0,5 екю.  За умови такого незначного підвищення  ставки  акцизного  збору  ціна  однієї  пачки  цигарок розрахунково  зросла  б  на  3-5 копійок.  І це,  як ви розумієте, практично не позначилося б на гаманці покупця.  А якщо  обрахувати обсяг  реалізації в цілому,  то це принесло б близько 40 мільйонів гривень.  На жаль, вісім місяців ми про це говорили, але питання і на сьогодні не вирішено.

 

     Необхідність прийняття   даного   законопроекту  про  надання Кабінету Міністрів права вносити зміни до ставок акцизного збору і ввізного  мита  зумовлена  також послідовною реалізацією державної політики на захист інтересів вітчизняного товаровиробника.

 

     Наведу лише один конкретний приклад. Протягом 1997-1998 років не  раз  порушувалося  питання про запровадження підвищеної ставки ввізного мита на окремі групи меблів,  які є  підакцизні.  Замість діючої  ставки  15  відсотків  пропонувалося запровадити ставку 30 відсотків,  що дало б змогу досягти паритету цін на імпортні меблі і  на меблі вітчизняного виробника.  А статистика свідчить,  що за 1996 рік в  Україну  імпортовано  меблів  на  суму  67,4  мільйона доларів, за 1997 рік - уже на 65,3 мільйона доларів. Це не мало не багато -  40  відсотків  нашого  виробництва.  А  180  вітчизняних меблевих  підприємств  працюють  або  на  давальницькій  сировині, отримуючи лише 10 відсотків за переробку,  або взагалі, як кажуть, ледве перебиваються. Оце ціна оперативності у прийнятті рішень.

 

     Є ще  й  інші  приклади.  Можна  згадати  і  про  виробництво телевізорів. Це питання також потребує вирішення, тому що сьогодні імпортна продукція значно дешевша за ту, яка виробляється на наших підприємствах.  І Президент був змушений своїм  указом  встановити порядок  пільгового оподаткування виробництва телевізорів на наших підприємствах.

 

     Зважаючи на таку ситуацію, Президент видав указ від 18 червня 1998  року,  в якому передбачено,  що "Кабінет Міністрів має право вносити зміни до ставок акцизного збору і ввізного мита на товари, перелік яких затверджується Верховною Радою України". І відповідно до цього указу,  який набрав чинності,  Кабінет Міністрів  прийняв постанову  про ставки акцизного збору на алкогольні напої,  спирт, пиво і цигарки.

 

     Я не буду витрачати часу на розповіді про те,  наскільки вони відповідають  нормам  наших  ближніх  сусідів.  Про це вже говорив Василь Васильович  Регурецький  у  своїй  відповіді.  Скажу  одне: ставки,   які   запроваджені,   прораховувалися.  За  розрахунками Міністерства економіки,  якщо не буде ніяких  інших  чинників,  на сьогодні  пляшка  горілки  повинна коштувати приблизно 4 гривні 50 копійок  -  4  гривні  80  копійок.  На  жаль,  на   цю   ситуацію накладається ще й фінансова криза, яку ми маємо.

 

     Я хочу сказати,  що економічний ефект від запровадження низки указів, виданих Президентом для впорядкування справляння акцизного збору  та  ставок акцизного збору,  обраховується десь у межах 500 мільйонів гривень.

 

     І сьогодні я прошу народних депутатів дуже уважно поставитися до вирішення цього питання, оскільки це не тільки зміна ставок, це й наповнення бюджету,  і вирівнення того  паритету  цін,  який  на сьогодні складається.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Олексія Івановича будуть запитання?  Будуть.  Будь ласка, запишіться. Відведемо 5 хвилин. Достатньо.

 

     Будь ласка, депутат Семенюк, за нею - депутат Дорогунцов.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція Соціалістичної та Селянської партій.  Прошу передати слово Цушку Василю Петровичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П.  Уважаемый  Алексей  Иванович!  Есть  ли   у   вас статистические  данные  о том,  что реально изменило постановление Кабмина, согласно которому повысились ставки акцизного сбора?

 

     Насколько я знаю,  после того как вы вместе с  правительством провели  учения  по  гражданской обороне и другие мероприятия,  то поступления в бюджет увеличились,  но это погашение  задолженности за те 6-7 месяцев.  Меня же интересует, проведен ли анализ с целью установить,  как   способствовали   изданные   Президентом   указы увеличению поступлений в бюджет?  Я спрашиваю об этом потому,  что раньше вы соглашались с нами,  что Украине  необходимо  стабильное налоговое законодательство.

 

     И второе. Может, было бы лучше увеличивать ставки постепенно, поэтапно, а не такой форс-мажор?

 

     Спасибо.

 

     ШИТРЯ О.І.  Ви знаєте,  що один із перших  указів  стосувався порядку  справляння  акцизного  збору  на  спирт.  За підрахунками спеціалістів,   зміна   порядку   оподаткування   спирту,    тобто оподаткування  спирту  на  спиртових заводах,  без підвищення ціни дасть мінімум 300 мільйонів гривень на рік. Це перше.

 

     Друге. Оподаткування  підакцизних  товарів   на   момент   їх відвантаження  дасть  мінімум  200  мільйонів  гривень на рік.  Ми сьогодні маємо відвантаженої підакцизної продукції,  на яку акцизи не  сплачені,  десь  на  суму  понад  400  мільйонів  гривень.  Ця продукція на даний момент у посередників  чи,  так  би  мовити,  в торговому   обороті.   Оце  я  кажу  про  два  укази,  які  одразу запрацювали і  працюють  нині.  Запитайте  фахівців,  і  вони  вам скажуть, що це цивілізовані укази.

 

     Стосовно підняття ставок.  Про це мова йшла весь 1997 рік. На жаль, ми втратили можливість, коли можна було поетапно підвищувати ставки.  Ми рік про це говорили і нічого не прийняли.  А ситуація, яка склалася (і поза  межами  країни,  і  з  нашим  бюджетом),  ви знаєте, вимагала термінових дій.

 

     Тепер стосовно надходжень.  Я хочу повідомити,  що за тиждень до указу Президента наші  горілчані  заводи  завезли  чи  оформили папери,  що завезли 2,4 мільйона декалітрів спирту без акцизу. Оце вам відповідь на запитання про реакцію.

 

     Чинним законодавством якраз  передбачена  можливість  надання відстрочки  на  30 днів.  Міністерство фінансів може надавати таку відстрочку для лікарень,  і ті,  хто використовує, скажімо, спирт, можуть  видавати  вексель.  На  сьогодні  практично немає звернень підприємств до податкової адміністрації з  проханням  надати  таку відстрочку  через фінансові труднощі.  Але є таке право і є декрет про нестягнення. На жаль, це так. І це досить великі кошти.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  коротше відповідайте.  Будь ласка,  депутат Дорогунцов. За ним - депутат Степанов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.   Фракція   Комуністичної   партії   України. Шановний Олексію Івановичу!  У  мене  до  вас  кілька  коротеньких запитань.   По-перше,   чи   не   відкриває   запропонований  вами законопроект шлях до сваволі уряду щодо акцизних ставок?

 

     По-друге, чому ми не підвищуємо ставки акцизних зборів  на  5 або на 6 процентів,  а обов'язково зразу втроє?  Нас, бачте, менше не влаштовує!

 

     І по-третє.  Ви ж знаєте, що ці укази щодо горілчаних виробів зачіпають інтереси 40 мільйонів чоловік, тобто майже все населення України! Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.  Стосовно  першого  запитання  хочу  сказати,   що питання  про передачу права уряду змінювати ставки ввізного мита і акцизного  збору  так  чи  інакше  все  одно   треба   законодавчо вирішувати.  Ніякого  свавілля  не буде,  тому що в законопроекті, запропонованому Президентом,  записано,  що зміни вносяться тільки щодо товарів, перелік яких затверджується Верховною Радою України. До того ж, забороняється встановлювати нульові ставки.

 

     Стосовно пропозиції поступово підвищувати  ставки,  то  можна погодитися  з  вами.  Краще  йти  крок  за  кроком.  Проте  я хочу зазначити,  шановні народні депутати, що акцизні збори на сьогодні становлять  менш  як один відсоток загального обсягу надходжень до бюджету.  В інших  країнах  цей  показник  становить  3,  5  і  10 відсотків. Тобто хочемо ми цього чи не хочемо, але саме за рахунок підакцизних товарів треба збільшувати  надходження  до  державного бюджету. І з цим, мабуть, усі погодяться.

 

     Щодо 40 мільйонів чоловік,  то я гадаю, що споживають горілку з 52  мільйонів  усе-таки  трошки  менше,  але  процент  все  одно великий.  І тут,  як кажуть,  треба вживати заходів, пов'язаних із закриттям  кордону,  боротися  з  контрабандою,  з   виготовленням неякісної    горілки.    Факти   вилучення   податковою   поліцією підтверджують,  що серед горілчаних виробів дуже високий  відсоток підробок.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов, будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Фракция  Социалистической  и Селянской партий. Уважаемый  докладчик!  Скажите,  а  нет  ли   связи   между   этим законопроектом  и  тем,  который  мы предполагаем слушать завтра - "Про особливості приватизації майна лікерогорілчаних підприємств"? Мне кажется,  что здесь очень хитро все рассчитано. Вы ввели новые ставки акциза,  происходит скачок цен, предприятия затовариваются. Следующий  шаг  -  их  банкротство  и приватизация.  А там уже под воротами, наверное, стоят новые хозяева. Не связанно ли все это?

 

     ШИТРЯ О.І. Я б відповів трошки поіншому. Чинне законодавство, яке  регулює  сферу  виготовлення  та  збуту  алкогольних напоїв і спирту,  потребує вдосконалення.  Указ  Президента  про  створення державної  монополії на спирт дає відповідь на ваше запитання.  Це ніяким чином не пов'язано.

 

     Якщо ви  подивитеся  на   динаміку   виробництва,   то   наші лікеро-горілчані  заводи  протягом  травня  і червня виконали свою виробничу програму десь на чотири місяці вперед.  Затоварення  вже зараз  є,  бо  ми,  на  жаль,  повного  технологічного контролю за виробництвом спирту в нашій державі поки що не здійснюємо.  Тому в нас  є  всі підстави вважати,  що значна частка горілчаних виробів виробляється саме із спирту,  який  не  обрахований.  І  пов'язати горілчані заводи,  які тільки розливають горілку, з тим, про що ви кажете,  я ніяк не можу.  Держава робить кроки якраз для того, щоб установити  монополію  на  виробництво спирту.  А горілка - це вже похідна.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Фракція "Громада" категорично  наполягає  на тому, щоб оголосити заяву.

 

     Є Регламент,  у  якому  записано,  що  всі заяви робляться на ранковому засіданні,  коли відводиться 30  хвилин  на  оголошення, довідки й таке інше.

 

     Для того,  щоб  зараз надати слово,  треба спочатку внести це питання до порядку денного.

 

     Ставиться на голосування пропозиція надати слово представнику фракції "Громада" Володимиру Іллічу Альохіну для оголошення заяви. Прошу голосувати.

 

     Прошу визначитися,  внесення  до  порядку  денного  -  це  не процедурне питання.

 

     "За" - 160.

 

     Спасибі.

 

     Оголошується перерва до 16 години.