Стенограма пленарного засідання

24 липня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  24  л и п н я  1998  р о к у .

                         10 г о д и н а .

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  колеги  народні   депутати, гості,  запрошені!  Доброго ранку, громадяни України, які слухають сесію Верховної Ради!

 

     Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів  до  керівників держави. Надійшли такі запити:

 

     Журавського Віталія    Станіславовича,    Кириченка    Сергія Олександровича  -  до  Президента  України   стосовно   дотримання законодавства  при розгляді питання про перебування генерал-майора міліціі  Малишева  на  посаді  заступника  начальника   управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області.

 

     Групи народних депутатів (Чубаров,  Джемілев, Кожин, Кірімов, Стецько,  Ковач) - до Президента України і Генерального  прокурора України  щодо  нереагування  на  звернення депутатів щодо порушень законодавства працівниками прокуратури  при  розслідуванні  справи курсанта Севастопольського військово-морського інституту Ситяніна.

 

     Ставлю ці  запити на поіменне голосування.  Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 152.

 

     Рішення прийнято.

 

     Нам потрібно простою  більшістю  затвердити  направлення  цих двох запитів Президенту. Будь ласка.

 

     "За" - 176.

 

     Групи народних   депутатів   (Кочерга,   Кравченко,  Пасечна, Охріменко) - до Прем'єр-міністра України щодо виконання  Постанови Кабінету  Міністрів  України  від 15 грудня 1997 року за 13/98 про заходи щодо  реалізації  програми  соціальноекономічного  розвитку Донецької   області  на  1998-2000  роки  в  частині  фінансування будівництва другої черги каналу "ДніпроДонбас".

 

     Ратушного Михайла Ярославовича - до Прем'єр-міністра  України у  зв'язку  з  тим,  що  немає  реагування  на  звернення стосовно катастрофічного стану,  що  склався  в  Тернопільській  області  з виплатою  заробітної плати працівникам освіти і культури та пенсій пенсіонерам.

 

     Марченка Олексія Андрійовича -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно усунення порушень законодавства,  допущених при створенні акціонерної холдингової компанії  "Укрнафтопродукт"  та  порушення при  цьому прав трудових колективів Черкаської нафтобази.  Я прошу підтримати ці запити на ім'я Прем'єр-міністра. Голосуємо.

 

     "За" - 179.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запит народного депутата  Семенюк  Валентини  Петрівни  -  до голови  Державної  податкової адміністрації Азарова Миколи Яновича про   дотримання   податкового    законодавства    у    приватному сільськогосподарському  підприємстві  села  Лісовичі Таращанського району Київської області. Я прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 186.

 

     Рішення прийнято.

 

     Кондратевського Сергія   Михайловича   -   до    Генерального прокурора  України у зв'язку з нереагуванням на звернення стосовно проведення  службового  розслідування   щодо   правомірності   дій прокурора міста Севастополя. Прошу підтримати.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення прийнято.

 

     Щойно надійшли ще два запити.

 

     Групи народних депутатів (Марамзін,  Єськов та Драголюнцев) - до голови Фонду державного майна Бондаря  Олександра  Миколайовича про   "незаконну   приватизацію  орендного  підприємства  "Точмаш" компанії "Луганськтепловоз". Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 188.

 

     Приймається.

 

     Депутата Агафонова -  до  Прем'єрміністра  Валерія  Павловича Пустовойтенка про зміни до постанови Кабінету Міністрів 145 від 16 лютого 1998 року. Підтримайте цей запит, будь ласка.

 

     "За" - 180. Підтримується.

 

     І останнє,  шановні колеги.  Я просив би,  оскільки  зал  уже наповнився,   підтримати  ті  два  запити,  що  надійшли  на  ім'я Президента,  які я оголосив першими.  Ми їх підтримали поіменно, а зараз   треба  проголосувати  простою  більшістю  про  направлення адресату.  Підтримайте,  будь ласка,  щоб я їх не повторював. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Це називається:  голосуйте як хочете, але голосуйте за (Шум у залі).

 

     Ну, питання зрозуміле.  Мені незрозуміло тільки одне: чому ви не підтримуєте своїх колег у тих запитах,  які турбують їх і їхніх виборців?

 

     На прохання депутатів,  які внесли ці запити, я ще раз ставлю їх на голосування, востаннє. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги,  ми сьогодні провели засідання Погоджувальної ради,  на якому розглянули ряд питань.  І перше з цих питань - про те,  що нам сьогодні потрібно працювати в режимі без перерви до 14 години.  За цей час ми з вами повинні розглянути 19 питань.  Це ті невідкладні питання,  які запропонували керівники фракцій і голови комітетів.   Безперечно,   якби   Регламентом   було   передбачено голосування пакетом,  то було б простіше,  але, на жаль, такого не буває, щоб усі законодавчі акти можна було голосувати пакетом.

 

     Тому я просив би підтримати  пропозицію  Погоджувальної  ради проводити  сьогодні  засідання  до  14  години без перерви.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 221.

 

     Фракція зелених просить переголосувати.  У них чи техніка  не спрацювала,  чи не зрозуміли,  що голосувати, думали, що до завтра працювати. Будь ласка.

 

     "За" - 256.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     Таким чином,  шановні колеги,  розглядається проект Постанови про  основні  напрями  бюджетної  політики  на  1999 рік (бюджетна резолюція).  Слово надається Юлії Володимирівні  Тимошенко.  П'ять хвилин. Будь ласка.

 

     І останнє.  Працюємо  за  скороченою процедурою.  Я просив би підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     Шановні колеги!  У зв'язку  з  тим  що  ми  прийняли  рішення працювати   без   перерви,  я  просив  би  сьогодні  не  проводити "розминки". Перенесемо її на першу половину вересня.

 

     Підтримайте цю пропозицію.

 

     "За" - 221.

 

     Юлія Володимирівна  не  встигла  проголосувати.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги,  ми сьогодні на засіданні Погоджувальної ради ще  раз  повернулися  до   проекту   бюджетної   резолюції,   який обговорювали протягом двох днів,  і дійшли висновку, що ми повинні проголосувати його в цілому. Юлія Володимирівна як голова Комітету з   питань  бюджету  внесе  лише  деякі  погоджені  поправки,  які опрацьовані в комітеті.  Я просив би  підтримати  і  проголосувати проект бюджетної резолюції в цілому.

 

     Ставлю проект на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 126.

 

     Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська   область). Уважаемый  президиум!  Уважаемые коллеги!  Я хочу проинформировать вас  о  том,  что  вчера  после  окончания  пленарного   заседания бюджетный  комитет  провел работу во фракциях и в комитетах.  Хочу поблагодарить всех за конструктивную работу.

 

     Мы приняли решение подготовить проект постановления,  которое бы  ограничивало  право  Кабинета  Министров устанавливать дефицит бюджета на его усмотрение,  в частности 2  процента.  Этот  проект постановления находится перед вами.

 

     Второй пункт  этого  проекта постановления гласит о том,  что дефицит бюджета  должен  быть  расчетным,  и  в  качестве  проекта передан вместе с проектом бюджета на 1999 год.

 

     Я согласна  с  теми  народными депутатами,  которые ни в коем случае   не    хотят    поддержать    установление    нерасчетного необоснованного  низкого  дефицита,  который  практически  отрежет социальные программы от конкретных финансов.

 

     Поэтому я   прошу   рассмотреть   проект   постановления    и проголосовать   за   бюджетную   резолюцию   в   целом   с  учетом предлагаемого проекта постановления Верховной Рады Украины.

 

     Спасибо большое.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  це  важливий   документ, концепція   підготовки   бюджету  1999  року.  Основна  робота  по затвердженню бюджету, безперечно, буде у вересні-жовтні.

 

     Напрям, теоретичні виклади і висновки Верховної Ради, який би ми  хотіли мати бюджет на 1999 рік,  - усе це в проекті резолюції, безперечно, враховано.

 

     Я прошу підтримати.  Думаю,  це великою мірою залежатиме  від того,  який баланс валового внутрішнього продукту напрацює Кабінет Міністрів,  враховуючи  цю  резолюцію.  Чим  вищий  буде  показник валового  внутрішнього продукту,  тим нижчий буде процент дефіциту бюджету. Це кожен розуміє.

 

     Я вважаю, що ця резолюція з урахуванням внесених пропозицій і зауважень  заслуговує  на  те,  щоб її прийняти в цілому.  Я прошу підтримати.  Ставлю на голосування з тими поправками,  які  внесла голова комітету.

 

     Будь ласка.

 

     Петре Миколайовичу,   голосуйте,   будь   ласка.   Та  ви  не голосуєте, я не розумію, чого ви хочете...

 

     "За" - 121.

 

     Слово надається Петру Миколайовичу Симоненку.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Николаевич! Мы  сегодня  утром  на  заседании  фракции  еще  раз обсуждали эту проблему. Имеется в виду проект бюджетной резолюции, который вчера не был проголосован.  Мы глубоко убеждены,  что все эти заверения, что "дефіцит бюджету обгрунтований",  не имеют под  собой  никакой основы  по  одной  причине.  Я  вчера  показывал  вам  официальный документ,  который пришел из Международного  валютного  фонда  как директива  для выполнения в Кабинете Министров.  Они категорически настаивают на сокращении всех социальных программ.  Это  значит  - оставить  наших  отцов  и  матерей  без государственной поддержки, пенсии и своевременной ее выплаты,  а  трудящихся  -  без  рабочих мест.   Сокращение  дефицита  -  это  сокращение  всех  социальных программ в условиях,  когда экономическая  реформа  доказала  свою несостоятельность.  У нас валовый внутренний продукт не будет выше

- он будет ниже! И все разговоры о том, что мы якобы даем Кабинету Министров  возможность  работать с бюджетом в ручном управлении... Они и до этого все время действовали в режиме ручного управления - как   хотели,   так  и  распоряжались  бюджетом  Украины,  нарушая действующие законы.  Фракция коммунистов  принципиально  стоит  на позиции,  что  предельный  размер  дефицита бюджета должен быть не менее 6 процентов - это хоть какая-то  гарантия  защиты  интересов наших граждан в законодательном плане.

 

     ГОЛОВА. Від фракції НДП слово надається депутату Ємцю.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний      виборчий      округ,      НДП).     Фракція Народнодемократичної партії.  Шановні депутати! Я хотів би, щоб ви звернули увагу на одну тенденцію.  Наступного року мають відбутися президентські вибори.  Великий дефіцит бюджету,  мабуть,  у  першу чергу  вигідний  тим,  хто сьогодні при владі,  тому що за рахунок цього дефіциту буде погашена заборгованість із  заробітної  плати. Це   буде  обманливе  погашення,  оскільки  за  це  потрібно  буде відповідати відразу ж після того, як вибори відбудуться.

 

     І в  мене  є  підстави  вважати,  що  є  таємна   змова   між керівництвом  Комуністичної партії і представниками влади стосовно підвищення  дефіциту  бюджету  для  погашення  заборгованості   із заробітної плати перед президентськими виборами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Партия "Громада".  Уважаемые коллеги, сегодня - последний день первой сессии  Верховной  Рады.  Если  мы сейчас не примем компромиссное решение,  то должны осознавать, чем закончится бюджетный  процесс  в  этом  году  в  плане  разработки проекта  бюджета  на  1999 год.  Правительство и Президент обвинят Верховную Раду в том,  что она не выполнила своих  конституционных полномочий и не приняла бюджетную резолюцию. Будет затянут процесс подготовки и внесения в Верховную Раду  проекта  бюджета  на  1999 год.  В результате Президент воспользуется Переходными положениями Конституции Украины и своим указом утвердит бюджет на 1999  год  - год президентских выборов.

 

     Поэтому я   обращаюсь   к  коммунистам,  чтобы  они  еще  раз посовещались пятьдесять минут и приняли решение в  соответствии  с той   ситуацией,   в   которой   находятся  и  Верховная  Рада,  и государство. Мы обязаны, мы обречены принять бюджетную резолюцию в том компромиссном варианте, который предлагает бюджетный комитет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Дякую.  Я хотів  би пояснити  депутатам,  як  приймалася  ця  постанова  на  засіданні комітету.  Саме  задля  того,  щоб  відійти   від   2-відсоткового граничного  дефіциту,  який  нав'язує  уряд,  і  була  прийнята на засіданні комітету оця компромісна пропозиція, яка дає змогу вийти на інший варіант, що влаштовує депутатів.

 

     І я  хотів  би,  щоб  ті,  хто  сумнівається,  як голосувати, згадали,  як учора в засобах масової інформації,  зокрема  в  УТН, прокоментовано  результати  голосування.  Нас  уже  звинувачують у тому,  що ми провалили бюджетну резолюцію.  На нас  уже  починають перекладати відповідальність за зрив бюджетного процесу.

 

     Я ще раз просив би зрозуміти,  що бюджет наступного року - це бюджет президентських виборів.  І треба виходити з цього. Верховна Рада  не  повинна  дати  урядові  змогу  формувати  бюджет як йому заманеться.

 

     Компромісна пропозиція нашого комітету дасть змогу вийти саме на  ті  варіанти,  які  пропонуються,  у  тому  числі  і  фракцією комуністів.

 

     Просив би підтримати варіант бюджетного комітету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Дякую. Шановні колеги, я хочу привернути вашу увагу до того, що ми справді повинні підтримати,  як-то  кажуть,  "змову  комуністів  з урядом" про те, що треба збільшити дефіцит бюджету.

 

     Річ у тім,  що треба передбачити емісійні кошти безпосередньо на  виробництво  для  того,  щоб  створити  джерело  відшкодування зовнішньоекономічного   боргу.   Тому   що   сьогодні  вже  тільки обслуговування цього боргу  становить  близько  80  відсотків  тих коштів, які надходять до бюджету.

 

     Тому я  думаю,  що  нам  не треба боятися ні цифр,  ні самого дефіциту.  Сполучені Штати Америки перед тим,  як вийти  з  кризи, мали дефіцит бюджету близько 35 відсотків. Так що цього боятися не треба.  Треба тільки підготувати  відповідну  економічну  програму виходу з кризи. А ми її повинні підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Марченко. За ним - депутат Коломойцев.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Фракция ПСПУ, социалистическая оппозиция.  Ну,  нам проще  всего  в  этом  зале, потому  что  наша  фракция  внесла альтернативный проект бюджетной резолюции,  где  подчеркнула  необходимость  коренного   изменения подхода  к  бюджетному  процессу  и показала,  как нужно составить бюджетную резолюцию грамотно,  чтобы были решены и  социальные,  и экономические  вопросы в государстве.  Поэтому мы все-таки считаем (и коммунисты,  наверное,  сегодня это осознали),  что именно наша бюджетная резолюция является выходом из кризиса. Это по существу.

 

     И по форме.  Александр Николаевич,  все фракции, кроме нашей, подписали  протокол,  когда   поделили   должности   руководителей комитетов,  там были и коммунисты,  и Рух, и НДП, и "Громада". Все фракции - и те  же  коммунисты,  Рух,  НДП  и  "Громада"  -  стали инициаторами   внесения   проекта  бюджетной  резолюции.  Все  они проголосовали за бюджетную резолюцию в первом чтении.  Поэтому  не надо теперь крутить, берите на себя политическую ответственность и продолжайте в том же духе говорить,  что вы  защитники  социальных интересов  и  своего  производства,  с  одной стороны,  а с другой стороны  -  вместе  с   руховцами   и   громадовцами   продолжайте разваливать  страну.  Вношу  конкретное  предложение  принять нашу бюджетную резолюцию.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Коломойцев. За ним - депутат Мороз, і завершуємо.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ  106,  Луганська  область).  Группа "Независимость". Уважаемые коллеги, я обращаю ваше внимание на то, что сегодня не 15 июня, а 24 июля. Непринятием бюджетной резолюции мы,  вопервых,  даем  основание  обвинить  Верховный Совет в срыве бюджетного процесса.  И,  вовторых,  мы реально не сможем защитить права избирателей, потому что в этой резолюции заложен госзаказ на уголь,  на социально важные виды продукции,  в первую очередь  для села.  И  я  не понимаю,  почему мы не должны принимать резолюцию. Любая указанная цифра дефицита  перечеркнет  выполнение  социально значимых  законов.  Поэтому  комитет  и  предлагает вам поддержать резолюцию,  обязать Кабинет  Министров  при  разработке  расходной части  бюджета  учесть все законы,  принятые Верховным Советом.  И только когда мы увидим расходную и  доходную  части,  тогда  будем делать  вывод:  принимать бюджет или нет.  И если принимать,  то с каким дефицитом.

 

     Просьба поддержать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Мороз Олександр Олександрович.  Будь ласка.  За ним - депутат Зварич.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати! Можна соціально захистити людей і при нульовому дефіциті бюджету  - якщо навести порядок в економіці.  А можна,  якщо такий порядок не буде  наведений,  встановити  20-процентний  дефіцит  і нічого  не  буде,  творитиметься наруга над людьми,  як ми це нині спостерігаємо.

 

     Тому нам сьогодні треба діяти виходячи з юридичної  процедури підготовки документа. У Законі про бюджетну систему не передбачено визначення дефіциту цифрою у бюджетній резолюції.  І  тому  проект постанови,  який підготовлений комітетом,  охоплює і тривогу,  яку тут висловлюють комуністи,  і потребу в документі  такого  змісту, який   буде  основою  для  підготовки  проекту  бюджету.  Ми  його розглядатимемо у вересні.

 

     Треба припинити політичні спекуляції на зразок того,  що  тут сказав  Олександр  Ємець,  а  наших колег по політичному спектру - комуністів попросити: підтримайте цей проект, у ньому враховується і ваша пропозиція.

 

     ГОЛОВА. Зварич.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний головуючий! Я звертаю вашу увагу на те,  що ви вчора  пообіцяли  поставити  на розгляд питання про приватизацію національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".  У порядку денному мав  би  стояти  проект  не постанови,  а  закону  за  реєстраційним номером 1268,  внесений з депутатської ініціативи.  Ми досі не маємо  затвердженого  порядку денного. Фракція Народного руху вимагає все ж таки, щоб це питання про закон,  а не про постанову, було включене в порядок денний. До того  часу,  поки  не  буде прийнято рішення про включення проекту закону за номером 1268 у порядок денний, фракція Народного руху не буде  ані  підтримувати,  ані  голосувати  проти проекту бюджетної резолюції.  Тому я прошу,  шановний головуючий,  це питання все  ж таки  вирішити,  і  поки  воно  не буде вирішене,  47 депутатів не голосуватимуть.

 

     ГОЛОВА. Я не знаю,  хто управляє фракцією, але високоповажний керівник   фракції  Вячеслав  Максимович  Чорновіл  був  учора  на засіданні  Погоджувальної  ради,  ми  домовилися  з  усіх  питань. Вячеслав  Максимович  погодився,  пішов назустріч,  і я не бачив у його очах ні недовіри, ні якихось претензій щодо того питання, про яке   йдеться.   Ми  там  також  домовилися  стосовно  голосування законопроекту про оренду землі.

 

     Тому мене це дивує. Я не знаю, чи на засідання Погоджувальної ради  запрошувати  всю  фракцію,  чи  достатньо  одного  керівника фракції.

 

     Будь ласка,  розберіться у фракції.  Але я ще раз  просив  би вас, шановні колеги, усі політичні питання вирішувати поза стінами цього залу.  Тут немає політичних партій,  тут є фракції і народні депутати в першу чергу. І я просив би займатися законотворенням, а на пленумах,  засіданнях,  з'їздах вирішувати  всі  внутріпартійні питання. Але не в цьому залі.

 

     Слово для репліки надається Петру Миколайовичу. Будь ласка. І будемо голосувати.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибо.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые коллеги,  вы  знаете,  что мы всегда проявляем выдержку.  Но когда Емец заявляет  о  каком-то  тайном  сговоре,  то  он  думает,  что депутаты  забудут о другом,  реальном сговоре между НДП и нынешней продажной властью вместе с "тимчасовим урядом". Эти провокационные заявления ничем не подкрепляются. Это первое.

 

     Пожалуйста, уважаемые господа,  у нас во фракции 120 человек, у вас - 320 голосов.  Голосуйте и  принимайте  полностью  на  себя ответственность. Это второе.

 

     Третье. Бюджет   и   президентские  выборы.  Ваше  заявление, господин Емец,  как раз и свидетельствует о том,  куда вы все  это ведете. Вам нужен, по сути дела, не народный бюджет государства, а карманный бюджет для президентских  выборов.  Поэтому  вы  делаете такие заявления.

 

     Я здесь   полностью   разделяю   мнение  депутата  Черняка  - наверное,  уже не только купол поехал, а кое-что другое у кое-кого поехало, если делают такие заявления.

 

     Я хочу,   чтобы   четко   знали  позицию  нашей  фракции.  Мы отстаиваем государственные интересы. Мы считаем, что этот бюджет в условиях  кризиса  и национальной катастрофы должен быть направлен на защиту национальных интересов, собственного товаропроизводителя и социальной сферы.

 

     ГОЛОВА. Юлія Володимирівна Тимошенко. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Уважаемые   коллеги,   предложенный   вашему вниманию  проект  бюджетной   резолюции   первый   раз   обязывает правительство посчитать все социальные затраты, которые оно должно осуществлять в соответствии с принятыми нами законами.  Никогда до этого  правительство  не  обязывали сделать это.  И при подготовке каждого  проекта  бюджета  прошлых  лет  правительство   на   свое усмотрение урезало социальные затраты. Это касается и инвалидов, и пенсионеров,  и медицинских работников.  Правительство что хотело, то и делало.

 

     Проект бюджетной   резолюции   -  это  действительно  проект, который обязывает первый  раз  показать,  что  государство  должно нашим людям.  И поверьте: бюджетный комитет будет твердо стоять на позициях,  которые не позволят Кабинету  Министров  самостоятельно урезать те или иные затраты, предусмотренные законами.

 

     Я прошу:  внимательно  изучите проект постановления,  который лежит перед вами.  В нем указывается на то, что правительство ни в коей  мере  не  имеет права не учесть те или иные законы,  которые обеспечивают социальные права людей, живущих в Украине.

 

     Если мы сегодня не проголосуем за бюджетную резолюцию,  то мы действительно  дадим право заниматься беспределом и Президенту,  и Кабинету Министров. Пожалуйста, проект постановления перед вами. Я прошу  вас:  давайте  вернемся  к  здравому  смыслу  и приступим к конструктивной  работе.  И  давайте  проголосуем  за  предложение, которое подготовил бюджетный комитет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  колеги,  позавчора  ми  з  вами  291 голосом  прийняли  бюджетну  резолюцію  за  основу.  200  поправок комітет розглянув і максимально врахував.

 

     Учора протягом  кількох  годин  ми  ще  раз обговорили всі ці поправки.  Загальмувалися на одній статті - дефіциті бюджету. І я, як і переважна більшість у цьому залі, цілком згоден з тим, що нам не треба зашорюватися на цій цифрі  -  шість  чи  вісім,  чи  нуль процентів дефіциту.

 

     І депутат Єльяшкевич, і Олександр Олександрович Мороз, і інші депутати цілком праві.  Давайте подивимося, як ми контролювали той бюджет,  який затвердили на 1998 рік. І не будемо нікому докоряти, що ми були споглядачами того, що відбувалося з бюджетом - від його дохідної  частини  до  витратної.  А  тепер  думаємо,  що  коли ми приймемо резолюцію і запишемо там шість чи вісім процентів,  -  це буде панацея від усіх бід. Та нічого подібного!

 

     Це спрощене  розуміння  тих,  хто не знає,  що таке державний баланс і взагалі дефіцит.  Як сказали голова комітету і  більшість депутатів,  які тут виступали,  все залежатиме від того, наскільки ми зуміємо підняти ВВП, наповнити прибуткову частину бюджету до 30 мільярдів гривень,  вирішити питання - два чи шість процентів. Чим заповнити цю прогалину?  Де взяти ці кошти? Чи верстати ввімкнути, чи,  можливо, шукати кредити? Питання можна поставити так: ну й що з цього?

 

     Ми ж порочимо саму конституційну ідею і справді  даємо  змогу Президентові вирішувати питання без нас,  приймаючи укази,  і тоді знову в цьому залі буде непорозуміння.

 

     І останнє.  Тут депутат Зварич підняв  питання,  яке  вносила їхня   фракція   і   ми   проголосували.   Сьогодні  на  засіданні Погоджувальної ради ми його включили до порядку  денного,  воно  у першій його частині.  Ви ж, будь ласка, прислухайтеся до керівника своєї фракції.  Він підтримав  цю  пропозицію.  Повторюю,  питання включено до порядку денного,  я можу зачитати...  Якщо у вас немає злагоди у фракції,  це вже ваша справа, але, будь ласка, виконуйте свої  депутатські  обов'язки,  а  не  суто корпоративні - які вам, можливо,  хтось підказав.  Мовляв,  хтось буде ущемлений у тому чи іншому питанні:  десь нафтосвердловина чи трейдер буде, розумієте, в  невигідному  становищі  і  так  далі.  Ми  повинні  виходити  з державних потреб,  а не з тих, які вам підказують ті, хто не хоче, щоб бюджет був наповнений.

 

     Я прошу,  шановні   колеги,   підтримати   проект   бюджетної резолюції  з  тією  поправкою,  яка  внесена.  Із  цією поправкою, зокрема,  погоджується  і  Кабінет  Міністрів,  як   і   з   усіма поправками,  які  були  внесені  протягом цих двох пленарних днів. Будь ласка, підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 153.

 

     Це мені нагадує вибори Голови:  два місяці тягнули,  а  потім кинулися  на  амбразуру  - а чого ж укази вже діють?!  Оце те саме робиться...  Потім прийдемо у вересні,  і знову поборники за добро будуть,  розумієте,  в  далеко  не  вигідному становищі!..  Тому я знімаю це питання і нехай Президент вирішує сам так,  як  це  йому дозволено в Перехідних положеннях Конституції.

 

     Ми, обираючи   Голову  Верховної  Ради,  по  сім-вісім  разів вносили одну й ту ж кандидатуру, а тепер хвилюємося про те, що два місяці втратили... Пропонуєте поіменно? Будь ласка. Хто за те, щоб поіменно проголосувати?

 

     "За" - 166.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я ставлю внесену пропозицію на поіменне голосування.

 

     "За" - 156.

 

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     Комуністи - 1 із 107.

 

     НДП - 53 з 57.

 

     НРУ - 3 з 11.  Узагалі карточки вийняли.  Або не  спрацювало, мабуть, щось інше.

 

     "Громада" - 31 із 33.

 

     СПУ і СелПУ - 22 з 26.

 

     Незалежні - 15 із 16.

 

     Соціал-демократи (об'єднані) - 16 із 18.

 

     Зелені - 8 із 11.

 

     ПСПУ - 0 із 11.

 

     ----------------

 

     Переходимо до другого питання.

 

     Нам, шановні колеги, потрібно проголосувати проект Закону про спеціальні економічні  зони  та  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності в Донецькій області.  У вас на руках цей документ є, ми його розглянули.  Будь ласка,  я просив би прийняти його в першому читанні. Підтримайте, будь ласка. Ставлю його на голосування.

 

     "За" - 202.

 

     Депутате Єльяшкевич,  будь  ласка,  проголосуйте,  а  потім я надам вам слово (Шум у залі).  Щодо  Донецької  економічної  зони? Леонід Васильович є?

 

     Слово надається   заступнику   міністра   економіки   Леоніду Васильовичу Мініну. Запишіться на запитання, п'ять хвилин.

 

     МІНІН Л.В.,  заступник міністра економіки України.  Уважаемые народные   депутаты!   Я   вчера  докладывал  проект  "Закону  про спеціальні економічні  зони  та  спеціальний  режим  інвестиційної діяльності  в  Донецькій  області".  Я  не хочу повторять то,  что данный регион является особо...

 

     ГОЛОВА. Леоніде Васильовичу, ви вчора про це сказали. Я хотів би,  щоб вам тільки задали запитання,  і поставимо законопроект на голосування. П'ять хвилин.

 

     Висвітіть, будь ласка, список тих, хто записався.

 

     Депутат Білорус. За ним - депутат Гуцол. Будь ласка.

 

     БІЛОРУС О.Г.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия  "Громада".  Как  показало предыдущее голосование,  две фракции - коммунисты  и  Рух  -  взяли  на  себя ответственность  за непринятие бюджетной резолюции.  Поэтому мы не будем  сейчас   поддерживать   проекты,   которые   поддерживаются представителями  этих  фракций,  так  как прекрасно понимаем,  что будет происходить, если Верховная Рада уйдет на отдых по окончании первой сессии без принятия бюджетной резолюции.

 

     Поэтому я  прошу  Александра Николаевича об явить перерыв для совещания  между  фракциями  для  того,  чтобы   фракции   провели заседание  и  мы  все-таки приняли решение по бюджетной резолюции. Без этого решения,  к сожалению,  теряет смысл  дальнейшая  работа Верховной Рады.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Я думаю,   що   питання   щодо   "Укрнафтогазу"   ми  теж  не розглядатимемо в залі. Так само як учора "спрацювали" домовленості щодо  оренди  землі,  так ми вчинимо сьогодні і щодо того питання, яке внесли.

 

     Будь ласка, ще запитання?

 

     Депутат Гуцол, за ним - депутат Заклунна.

 

     ГУЦОЛ М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція зелених. Допомогти шахтарям - це свята справа.  І тому прошу підтримати  мудрий  указ Президента Леоніда Даниловича.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Заклунна.

 

     ЗАКЛУННА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Я прошу передать слово Дорогунцову Сергею Ивановичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.  І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Шановний Леоніде Васильовичу, скажіть, будь ласка, як може  позначитися  протягом  найближчих  п'яти  років  на  бюджеті України,  особливо на його дохідній частині,  оце мереживо вільних зон у Донецькій області  з  гамою  різних  пільг?  Бо  відомо,  що Донеччина -це донор державного бюджету України.

 

     МІНІН Л.В.  Уважаемый  Сергей  Иванович,  сегодня закрывается несколько  десятков  убыточных  шахт.  И  государство  не   только вынуждено  будет  дотировать  эти  города  и поселки,  но и искать средства   для   создания   новых   рабочих   мест.   Поэтому   те незначительные потенциальные потери...  Сергей Иванович, речь идет не о реальных потерях  бюджета.  Мы  говорим,  что  только  в  том случае,   если   будут   созданы   предприятия,  они  будут  иметь определенные льготы.  Нынешнюю налоговую базу они не  затрагивают. Потому и нет реальных потерь. А не будет рабочих мест - не будет и льгот, но не будет и дополнительных отчислений в бюджет.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (виборчий округ  204,  Чернівецька  область).  Спасибо.  Уважаемый Леонид Васильевич!  Вчера я вам задавал вопрос, сегодня не буду. Я вас поддерживаю.  Но еще раз хочу  напомнить,  что  надо  все-таки ускорить  работу по подготовке соответствующего проекта о создании свободной экономической зоны в  Черновицкой  области,  особенно  в Герцаевском районе. Прошу всех поддержать.

 

     Спасибо.

 

     МІНІН Л.В. Мы занимаемся этим.

 

     ГОЛОВА. Єхануров Юрій Іванович.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій (виборчий округ 64,  Житомирська область).  Шановні народні депутати! Я хочу вам ще раз нагадати, що з 20 липня набрав чинності  указ  Президента  про вільну економічну зону в Донецькій області.  Сьогодні йдеться про прийняття в першому читанні закону, який наш комітет внесе на друге читання вже у вересні. І ми з вами тоді можемо вмонтувати його в діюче законодавче поле України. Я ще раз нагадую:  указ Президента вже набрав чинності.  І тому я прошу підтримати і запитань більше не ставити.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Правденко, Турчинов!  Олександре Валентиновичу,  не проводьте тут засідання фракції, будь ласка.

 

     Я прошу,  підтримайте  даний  законопроект у першому читанні, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 163.

 

     Леоніде Васильовичу, сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  я думаю,  що так  працювати  в  завершальний день,  мабуть, недоцільно. Я ще раз кажу: примітивно розуміти суть резолюції,  корпоративно підходити до розгляду питання про  вільну економічну  зону в Донбасі - це не робота.  Просто депутати вже не чують  один  одного.   Я   не   розумію,   чому   перенесли   свої внутріпартійні  амбіції  у  цей робочий зал?  У нас з вами під час балотування і по мажоритарних округах,  і за  партійними  списками були  одні  і  ті  ж  програми - робити добро людям і відроджувати економіку України.  А що робимо ми  з  вами?  Слухаємо  двох-трьох керівників і сліпо голосуємо чи не голосуємо. Хіба це робота?!

 

     Тому за проханням двох фракцій оголошую перерву на 20 хвилин, а керівників комітетів і фракцій прошу зібратися в  залі  засідань Погоджувальної   ради.   Ми   домовимося   і   через   20   хвилин вирішуватимемо це питання.

 

     Перерва на 20 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Ми результативно  провели  засідання   Погоджувальної   ради. Думаю,  знайдено  таке рішення,  яке дає змогу задовольнити всі ті вимоги,  які висували  фракції  позавчора,  вчора  і  сьогодні  на ранковому засіданні...  Депутате Альохін,  сядьте, будь ласка. Був час для того, щоб між собою погодити всі ті питання, які потрібно.

 

     Ми дійшли такого висновку:  для того щоб завершити  роботу  і підбити підсумки першої сесії,  ми повинні попрацювати сьогодні до 18 години. Це перше. Я це поставлю на голосування.

 

     Друге. Прийняти бюджетну резолюцію,  затвердити суддів,  яких ми  запросили і які вже два дні у нас присутні (на це ми витратимо 10 хвилин).

 

     Третє. Розглянути проект закону про "Нафтогаз України".  Така домовленість  у нас є.  Ми його вносимо і розглянемо.  Сподіваюсь, його підтримають.  А  далі  продовжимо  розгляд  тих  невідкладних питань, які внесені сьогодні в порядок денний.

 

     Але я  прошу  підтримати першу пропозицію:  продовжити роботу сесії до 18 години.  Цю пропозицію я ставлю на  голосування,  будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Не треба поіменно. Давайте проголосуємо! Ми всі вболіваємо за справу. То, може, просто дехто не встиг. Запросіть людей до залу.

 

     Голосуємо за продовження роботи до 18 години.

 

     "За" - 247.

 

     Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Слово надається голові комітету Юлії Володимирівні Тимошенко. Будь ласка.

 

     Я прошу уваги.

 

     На ваш   розгляд  вноситься  погоджена  поправка  до  проекту постанови про бюджетну резолюцію. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Уважаемый   Председатель   Верховной   Рады! Уважаемые коллеги!

 

     Я хочу обратить ваше внимание и внимание всех людей,  которые сегодня слушают нас,  на то,  что впервые за годы независимости  в Верховную   Раду  вносится  проект  резолюции,  который  обязывает правительство в проекте бюджета в полном об еме выполнить все свои социальные   обязательства,   которые   предусмотрены  действующим законодательством.

 

     Впервые в бюджетной резолюции описаны десять пунктов, которые должны пополнить бюджет Украины дополнительными средствами,  кроме тех, которые предусмотрены действующими налогами.

 

     После консультаций с руководителями  фракций  и  комитетов  я предлагаю  вашему  вниманию  согласованный  вариант  постановления Верховного  Совета  Украины,  который  мы  сегодня  с  вами  можем проголосовать  и  дать  наконец-то правительству задание выполнить свои обязательства перед народом Украины.  Я хочу  зачитать  текст проекта этого постановления.

 

     "1. Схвалити  основні  напрями  бюджетної політики України на 1999 рік (додаються).

 

     2. Доручити Кабінету Міністрів України до 10 вересня  цього року подати до Верховної Ради України розрахунки щодо проекту Державного  бюджету  України  на  1999  рік  з  таким показником дефіциту державного бюджету,  що гарантував би покриття в повному обсязі видатків на соціальні програми, які сформовані на чинному законодавстві України".

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  прошу  підтримати  цю поправку і прийняти резолюцію в цілому.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 286.

 

     Спасибі.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Спасибо большое.

 

     ГОЛОВА. Резолюція прийнята 286 голосами (Оплески).

 

     Спасибі, Юліє Володимирівно,  вам,  усім,  хто  брав  активну участь у підготовці документів,  членам Погоджувальної ради, які з розумінням поставилися до цього питання.

 

     ----------------

 

     Шановні колеги!  Щодо   обрання   суддів.   Слово   надається Броніславу  Станіславовичу Райковському...  10 хвилин для розгляду питання про обрання суддів, а потім - це. Ми ж домовилися.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні народні депутати!

 

     Комітет Верховної Ради  України  з  питань  правової  реформи відповідно  до  пункту  27  статті  85 і частини першої статті 128 Конституції України та статті 9 Закону України про  статус  суддів розглянув   на   своєму  засіданні  23  липня  1998  року  подання Міністерства юстиції України про обрання суддів безстроково.

 

     Комітет підтримує подання Міністерства  юстиції  про  обрання безстроково суддями Київського міського суду Лясковської Валентини Іванівни та Слинька  Сергія  Станіславовича;  суддею  Центрального районного  суду міста Сімферополя Опанасюка Олександра Дмитровича; суддею Луцького міського  суду  Волинської  області  Квятковського Михайла   Семеновича;   суддею   Новомосковського  районного  суду Дніпропетровської області Логвиненка  Віктора  Пилиповича;  суддею Ленінського   районного   суду  міста  Дніпропетровська  Тарасенка Олександра Олексійовича;  суддею  Першотравневого  районного  суду Донецької    області   Тригубенка   Сергія   Васильовича;   суддею Красноармійського  міського   суду   Донецької   області   Галкіна Володимира Миколайовича; суддею Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької  області  Степаненка  Віктора  Івановича; суддею  Теплодарського  міського  суду  Одеської області Сувертака Володимира Володимировича;  суддею Первомайського  районного  суду Харківської   області   Соколенка   Віктора   Григоровича;  суддею Дарницького  районного  суду  міста   Києва   Сухомлінова   Сергія Миколайовича;  суддею  Залізничного  районного  суду  міста  Києва Зеленіна   Вячеслава   Олексійовича;   суддею   військового   суду Рівненського гарнізону Пастуховського Петра Геннадійовича;  суддею військового суду Севастопольського гарнізону Лушнікова  Володимира Федоровича.

 

     Шановні народні  депутати,  вам  роздано  проект  відповідної постанови Верховної Ради  України,  довідкові  матеріали.  Просимо розглянути і підтримати рішення нашого комітету.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Одну  хвилиночку.  Шановні  колеги,  можна згідно з Регламентом голосувати і картками в електронному  режимі, і,  безперечно,  таємним голосуванням. Я думаю, ви не заперечуєте, якщо ми проголосуємо  картками?  Хто  за  дану  пропозицію?  Прошу проголосувати. Картками. Це норма Регламенту.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі. Я буду зачитувати.

 

     Обрати суддями  Київського міського суду Лясковську Валентину Іванівну, Слинька Сергія Станіславовича. Є запитання? Немає;

 

     суддею Центрального  районного  суду  міста   Сімферополя   - Опанасюка Олександра Дмитровича. Немає запитань;

 

     суддею Луцького    міського   суду   Волинської   області   - Квятковського Михайла Семеновича. Немає запитань;

 

     суддею Новомосковського  районного   суду   Дніпропетровської області - Логвиненка Віктора Пилиповича. Немає запитань;

 

     суддею Ленінського  районного  суду  міста Дніпропетровська - Тарасенка Олександра Олексійовича;

 

     суддею Першотравневого районного  суду  Донецької  області  - Тригубенка Сергія Васильовича;

 

     суддею Красноармійського  міського  суду  Донецької області - Галкіна Володимира Миколайовича;

 

     суддею Центрально-Міського  районного  суду  міста   Горлівки Донецької області - Степаненка Віктора Івановича. Немає;

 

     суддею Теплодарського   міського   суду  Одеської  області  - Сувертака Володимира Володимировича. Немає;

 

     суддею Первомайського  районного  суду  Харківської   області

-Соколенка Віктора Григоровича. Немає;

 

     суддею Дарницького  районного  суду  міста  Києва Сухомлінова Сергія Миколайовича;

 

     суддею Залізничного району міста Києва -  Зеленіна  Вячеслава Олексійовича. Немає;

 

     суддею військового     суду    Рівненського    гарнізону    - Пастуховського Петра Геннадійовича. Немає зауважень;

 

     суддею військового   суду   Севастопольського   гарнізону   - Лушнікова Володимира Федоровича. Зауважень немає.

 

     Голосуємо разом?

 

     Прошу проголосувати даний проект постанови.

 

     "За" - 251.

 

     Судді обрані  251  голосом.  Дозвольте  мені від вашого імені поздоровити всіх і побажати їм плодотворної роботи і дотримуватися в своїй діяльності закону і тільки закону (Оплески).

 

 

 

     --------------

 

     Шановні колеги,  я  прошу  вас  тільки  проголосувати  проект закону про Донецьку  вільну  економічну  зону.  Підтримайте,  будь ласка,  у першому читанні,  проголосуйте. Я ставлю законопроект на голосування в першому читанні.

 

     "За" - 221.

 

     Депутате Єхануров з місця, будь ласка. Прошу вибачення.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні  народні  депутати,  я  хочу  ще   раз наголосити,  що  закон  у  вигляді  указу  Президента  вже  набрав чинності і прийняття його у першому  читанні  дає  можливість  нам ввести це в правове поле України.  Прийняттям у першому читанні ви фактично даєте доручення Комітету з питань економічної політики  у вересні внести цей документ на друге читання.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Черненко підтримує також.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     --------------

 

     Слухається питання   про   усунення   порушень  законодавства України при утворенні Національної акціонерної компанії  "Нафтогаз України".

 

     Депутате Іщенко, будь ласка.

 

     Прошу уваги.

 

     ІЩЕНКО О.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   165, Тернопільська  область).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги,  шановний пане Голово! Кабінет Міністрів України 25 травня 1998   року   прийняв  постанову  за  номером  747  про  утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".  У преамбулі цієї постанови є посилання на те, що постанова видана на виконання указу Президента України про реформування нафтогазового комплексу. Якщо   порівняти  два  цих  правових  документи,  то  можна  дійти висновку,  що уряд безпідставно посилається  на  указ  Президента, оскільки  в  указі  Президента  мова  йде  про створення державної акціонерної  компанії,  а  в  постанові   Кабінету   Міністрів   з посиланням   на  указ  Президента  -  про  створення  Національної акціонерної компанії, де слово "державна" вилучене. Це значить, що створюваній  компанії  надається  зовсім інший правовий статус.  І цьому є підтвердження,  якщо проаналізувати статут компанії,  який затверджений цією постановою Кабінету Міністрів.

 

     У розділі,   де   передбачено  формування  майна  недержавної акціонерної компанії,  в пункті 6.1  "Юридичний  статус  компанії" сказано:  "Майно компанії складається з основних засобів, обігових коштів і часток акцій дочірніх підприємств".

 

     Згідно з додатком до цієї постанови до  дочірніх  підприємств віднесені:    акціонерне    товариство   "Укргазпром"",   державне підприємство  магістральних   нафтопроводів   "Дружба",   державне підприємство  Придніпровських  магістральних нафтопроводів.  Тобто віднесені  всі  ті  об'єкти  державної  власності,  які  згідно  з законами України не підлягають приватизації і форма власності яких не може бути змінена.

 

     Згідно з цим же статутом створювана національна компанія, яка не  є  державною,  самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Тобто укладає угоди і може своє  майно  віддавати  в  заставу  при укладенні кредитних чи інших угод.  Це прямо випливає з пункту 6.3 статуту цієї  компанії.  Цитую:  "...здійснюючи  право  власності, володіє, користується та розпоряджається належним їй майном (тобто є повним  власником),  вчиняючи  стосовно  нього  будь-які  дії... зокрема  з продажу,  обміну,  передачі в оренду чи застави засобів виробництва  та  інших  матеріальних  цінностей,  використання   і відчуження їх у інший спосіб".  І вказано,  що компанія відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном.  Статутний капітал компанії згідно  з  постановою  Кабінету  Міністрів  оцінено в один мільярд сімсот  мільйонів  гривень,  тобто  трошки  більше  650  мільйонів доларів.

 

     Ви пам'ятаєте,  які  були жорстокі політичні баталії три роки тому при спробі створити "Газтранзит" з часткою РАТ  "Газпром"  51 відсоток.  І ця жорстка політична баталія призвела до необхідності запросити міжнародну аудиторську компанію, яка б оцінила лише один сегмент   комплексу  "Укргазпром"  -  газові  підземки  Львівської області.  Так от, лише підземки Львівської області, за міжнародною оцінкою, коштують 10,8 мільярда доларів США.

 

     У даному випадку в 650 мільйонів доларів оцінено не тільки ці підземки,  а весь "Укргазпром",  усі транзитопроводи нашої країни. Таким  чином,  на  підставі  аналізу  структури  статуту створеної компанії можна дійти однозначного висновку, що її утворено в обхід Закону  Верховної  Ради  про  приватизацію державного майна,  де в статті   5   "магістральні   газонафтопроводи   та   магістральний трубопровідний   транспорт,  що  обслуговують  потреби  держави  в цілому,  підземні нафтогазосховища" віднесені до об'єктів,  які не підлягають приватизації.

 

     Цим же  законом  передбачено,  що  перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою  України.  На  сьогодні  є  чинною  постанова Верховної Ради України від 3 березня 1995  року  за  42  з  доповненнями  від  19 вересня    1995   року,   де   державне   виробниче   підприємство "Чорноморськгаз", фірма по закупівлі, транспортуванню і реалізації скрапленого  газу  в Україні "Укртрансгаз",  державне підприємство магістральних нафтопроводів "Дружба",  - тобто  всі  об'єкти,  які зараз   на  порушення  закону  розпорядженням  Кабінету  Міністрів вганяються в статутний капітал створюваної  недержавної  компанії, віднесені  до  таких,  що  мають  загальнодержавне  значення  і не підлягають приватизації.

 

     Таким чином,  видавши цю постанову, Кабінет Міністрів порушив зазначені  закони  України,  Закон  про трубопровідний транспорт і постанову Верховної Ради.

 

     Для чого це робиться?  Я думаю,  відповідь на це запитання ми знайдемо   в  тексті  статуту  створеної  компанії,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів.

 

     Цитую за  текстом  пункт  8.3  "Акції  компанії":   "Компанія випускає  прості  іменні  акції,  у  подальшому компанія має право випускати в обіг привілейовані акції на суму,  яка не перевищує 10 відсотків  статутного фонду.  Привілейовані акції дають власникові переважне право на отримання  дивідендів,  а  також  на  переважну участь у розподілі майна компанії в разі її ліквідації".

 

     Хто може бути акціонерами компанії?

 

     У пункті 5.2 "Засновники та акціонери компанії" визначено, що акціонерами компанії є "юридичні особи різних  форм  власності  та громадяни,  що  набули права власності на акції компанії в процесі приватизації та на вторинному ринку цінних паперів".

 

     Щиро кажу,  що  я  прихильник  приватизації,  але  ніколи  не зрозумію таку приватизацію,  коли загальнодержавне майно вартістю, яку ніхто не рахував,  - понад 30 мільярдів доларів  -  поставлено поза  межами  Закону  про  приватизацію  і оцінено в 650 мільйонів доларів.

 

     Коли Україна  стала  незалежною  державою,  у  нас  було  три чинники,  які  світ  бачив одразу - ядерна зброя,  земля України і стратегічні міжнародні газо-  і  нафтопроводи.  Поки  у  нас  була ядерна  зброя  -  до  нас  прилітав  президент  США.  Поки у нас у власності держави Україна є міжнародні газоі нафтопроводи - до нас ще прилітає віцепрезидент США.

 

     Якщо ми допустимо, щоб це відбулося, а ми можемо не допустити цього лише одним - прийняти закон,  який не  дав  би  змоги  цього зробити,  то  до нас приїздитимуть уже,  напевно,  одні начальники управлінь відповідних міністерств.

 

     Мені сьогодні повідомили,  що в залі наводилися  навіть  такі аргументи,   що   оскільки  я  в  минулому  займався  енергетичним бізнесом,  то в прийнятті закону,  який зараз пропонується,  є мій приватний інтерес.

 

     Хочу авторам  цих  чуток  з  цієї трибуни сказати,  що в мене дійсно є приватний інтерес, тому що, крім підприємця в минулому, я і  тоді,  і  зараз  є  громадянином  своєї  країни.  І  у  мене  є громадянські почуття,  і мені не все одно,  в якій країні житимуть наші діти. Це - щодо спекуляцій довкола цього питання.

 

     Тепер стосовно пропонованого проекту закону.

 

     Ми пропонуємо  прийняти закон із однієї статті.  Вчора голова базового  комітету  пан  Ковалко  розповсюдив   проект   постанови Верховної Ради,  якою просить звернути увагу Кабінету Міністрів на недопущення порушень  законодавства.  Але  згідно  з  Конституцією постанова  Верховної Ради не є нормативним актом,  обов'язковим до виконання  Кабінетом  Міністрів.  Згідно  з  Конституцією  Кабінет Міністрів керується лише Конституцією,  законами України і указами Президента.

 

     У даному разі Кабінет Міністрів порушив Конституцію  України, названі  закони  України  і указ Президента,  на який посилається, оскільки  в  президентському  указі   говориться   про   створення державної акціонерної компанії, а практично створено приватну! Уже розписані фізичні особи і порядок трансформації.

 

     Тому ми,   і   автори,   і   розробники,   просимо   прийняти запропонований проект закону,  який не скасовує постанови Кабінету Міністрів, не забороняє створювати Національну акціонерну компанію "Нафтогаз  України".  Проект складається лише з однієї статті:  до прийняття Закону про особливість  приватизації  майна  підприємств нафтогазового комплексу України заборонити: Фонду державного майна України  та  іншим  передавати  акції  державних  підприємств   до статутного  капіталу  створюваної  недержавної компанії;  Кабінету Міністрів України та іншим передавати майно,  яке належить державі і яким керує Кабінет Міністрів, у власність створюваної компанії.

 

     Гадаю, це  не  завадить проектантам цієї компанії плодотворно приступити до роботи, показати, що вони дійсно можуть організувати нафтогазовий  ринок.  А питання про приватизацію чи неприватизацію таких об'єктів -  це  не  питання  Кабінету  Міністрів.  Із  цього приводу треба спочатку прийняти політичне рішення на рівні держави

- як вирішить український народ.

 

     І на завершення.  Чому точиться  така  гаряча  дискусія?  Ось переді мною протокол,  укладений 16 лютого 1998 року між Державним комітетом нафтової і газової та  нафтопереробної  промисловості  і компанією "Шеллінтернейшнлгазлімітед".

 

     Я не  втомлюватиму  вашої  уваги,  але  ось  план  заходів на виконання      цього      протоколу,      затверджений      першим віце-прем'єрміністром України Анатолієм Голубченком 18 травня 1998 року.  Пункт 1.4:  "Створення та надання  повноважень  консорціуму українських   та  іноземних  компаній  управляти  газотранспортною системою на період не менш як 10 років. Учасників консорціуму буде відібрано через конкурсний тендер,  25 відсотків плюс одна акція в консорціумі буде у володінні  державної  власності  України".  Ось кінцева  конструкція,  перші  підвалини  якої  закладено  названою постановою і створеною національною компанією.

 

     Я прошу вас підтримати проект  закону  з  однієї  статті  для того,  щоб поки ми будемо на канікулах, не сталося непоправне. Тим самим ми дотримаємося Конституції,  зупинимо можливість спекуляції про   причетність,   у  тому  числі  Президента  країни,  до  цієї вакханалії.

 

     Я ще раз хочу наголосити,  що в указі Президента мова йде про державну компанію, а створено приватну.

 

     Дякую за увагу. Якщо є запитання, я готовий відповісти.

 

     (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Скільки часу відведемо на запитання?  5 хвилин,  будь ласка, запишіться.

 

     5 хвилин, за скороченою процедурою.

 

     Депутат Місюра, після нього - депутат Терьохін.

 

     МІСЮРА В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу  передати  слово депутатові,  яка вчора доповідала з проблем землі...

 

     ГОЛОВА. Ви швидше говоріть, бо час закінчився!..

 

     МІСЮРА В.Я. Семенюк Валентині Петрівні!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція блоку Соціалістичної та Селянської партій - "Лівий центр". Шановний доповідачу,  передусім хотіла б запитати:  скажіть,  будь ласка,  чим  відрізняється  НАК  від  "Бласко",  долю якого ми уже знаємо, ту заставу? Яке ваше бачення? Це перше.

 

     І друге.  Я  вас,  звичайно,  підтримую  у   вашому   бажанні порятувати Україну. А чому ж учора представники Руху не підтримали Комітет з питань агропромислового комплексу стосовно землі,  як ми пропонували.  Чому?  Адже це така ж важлива проблема, яку сьогодні потрібно було б вирішити?

 

     Дякую. Я вас підтримую.

 

     ІЩЕНКО О.І.  Стосовно  першого  запитання.  Відмінність   між історією   з   "Бласко"  й  історією  з  Національною  акціонерною компанією "Нафтогаз України" та,  що в історії "Бласко" ми  можемо тепер  лише  робити  висновки,  а  в історії "Нафтогаз України" ми можемо ще зупинити задумане.

 

     Що стосується пропозиції фракції Народного руху, то я зараз з іншого  питання на трибуні.  Мені прикро лише одне,  що ми в нашій міжфракційній  роботі  надто   мало   спілкуємося.   Вважаю,   нам недостатньо  спілкування лише на рівні керівників фракцій.  Але це теж інше питання...

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін, після нього - депутат Павловський.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ). У мене два коротенькі запитання.

 

     Перше. А чи не краще було б взагалі  в  комплексі  розв'язати проблему,  внісши  відповідні  зміни  до  законів про приватизацію приблизно такого змісту: у разі якщо Верховною Радою визначено, що підприємства  не  підлягають  приватизації,  Кабмін не може давати дозволу на їх приватизацію,  на їх базі створювати консорціуми  чи холдинг. Тобто цим ми вирішуємо питання щодо НАКу. Але, ви знаєте, шановні   народні   депутати,    аналогічне    питання    стосовно "Укрполіметалів",  на  основі  яких  нещодавно створено акціонерну компанію,  до якої були включені всі ювелірні заводи, ГЗК з цінних металів,   які   не   підлягають  приватизації.  Тобто  це  цілком аутентичне питання. Яка ваша думка з цього приводу?

 

     Дякую.

 

     ІЩЕНКО О.І.  Ви знаєте,  у нас виконання законів з боку уряду нагадує мені одну легенду, коли олень прийшов до лева і каже, що в савані різні плітки ходять, чи є в тебе документ, що ти маєш право нас,  оленів,  їсти.  На що йому лев відповів: "Коли я ситий, мені все одно,  що ви там патякаєте,  а коли я голодний,  мені  ніякого папірця не треба".

 

     Якби наш  уряд  дотримувався  Конституції,  законів України і указів Президента України,  то це питання сьогодні не стояло  б  у порядку  денному.  Але якщо мова йде про якісь інші інтереси - про акціонерні  приватні  товариства  з   неіменними   привілейованими акціями  в  10  відсотків,  і  це  в  межах усієї країни,  тоді на дотримання закону ніхто у нас не зважає.  Тому, напевно, нам ще не раз треба буде реагувати таким чином.

 

     Такий закон можна розробити,  але на це піде час. Річ у тому, що  Кабінет  Міністрів  уже  підготував  постанови  фактично   про розформування "Укргазпрому".

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Фракція "Громада".  Шановний доповідачу!  У мене є  два  запитання.  Скажіть,  будь  ласка,  ви  цим  питанням займались,  як у цій проблемі задіяні іноземні компанії?  Це перше запитання.

 

     І як вдалося обійти Закон про нафто- і газопроводи,  в  якому чітко записано, що вони не підлягають приватизації?

 

     Дякую.

 

     ІЩЕНКО О.І.  На них просто не звернули уваги,  чому і виникла необхідність розробки проекту закону,  який ми запропонували.  Він містить  лише  одну  статтю:  "До прийняття Закону про особливості приватизації майна  підприємств  нафтогазового  комплексу  України заборонити:

 

     Фонду державного майна України передавати до статутного фонду Національної акціонерної компанії  "Нафтогаз  України"  акції,  що належать державі у відкритих акціонерних товариствах нафтогазового комплексу (що відповідає законам, на які ви посилаєтесь).

 

     Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України,.. іншим   відповідним   державним  органам  передавати  Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України"  у  користування  державне майно,  яке  використовується  для  забезпечення  транспортування, зберігання та розподілу нафти, нафтопродуктів і природного газу, і не   підлягає   приватизації  у  зв'язку  з  їх  загальнодержавним значенням (що відповідає законам, на які ви посилаєтесь).

 

     Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України... перетворювати  державні підприємства нафтогазового комплексу,  які не підлягають приватизації, в акціонерні товариства".

 

     Тобто виникла необхідність в цьому законі,  тому  що  Кабінет Міністрів або ігнорує чинні закони, або їх не читає.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич.

 

     СУШКЕВИЧ В.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Громадський  рух  інвалідів  України.  Шановний  пане Іщенко,  я хочу,  щоб ви знали ще таку ситуацію,  що "Укрнафтогаз" забирає зараз згідно з постановою Кабінету Міністрів  будинок,  де розміщено   міністерство,   яке   займається  соціальним  захистом населення. Цей будинок збудували глухі і сліпі інваліди. Я з цього приводу ще проситиму слова додатково.

 

     Але прошу до проекту постанови додати: "Призупинити виселення цього  міністерства  з  будинку  на  вулиці Кудрявській і вселення в нього "Укрнафтогазу". Дякую.

 

     ІЩЕНКО О.І.  Ви  правомірно  ставите  питання,  але  ми зараз розглядаємо проект закону на іншу тему і до нього не можемо внести таке  доповнення.  Гадаю,  це  ми  можемо  врегулювати з допомогою важелів,  які  є  у  Верховної  Ради.  А  проект  закону  я  прошу підтримати.

 

     До речі,   проектом   цієї   угоди,   яка  підписана  Шеллом, передбачено,  що українська сторона всю  соціальну  інфраструктуру передає   у  відання  муніципалітетів.  Мова  йде  про  те,  що  в консорціумі передається іноземним  інвесторам  лише  75  відсотків стратегічних   магістральних  газопроводів.  Тобто  інфраструктура залишається з-поміж проблем нашого бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається Ігорю Михайловичу Бакаю,  голові  акціонерної компанії.

 

     БАКАЙ І.М.,  голова  державної акціонерної компанії "Нафтогаз України".  Добрий день,  шановні народні  депутати!  Добрий  день, Олександре  Миколайовичу!  Я  не хотів би надовго затримувати вашу увагу,  але хотів би дати кілька пояснень.  Я не захищаю  себе,  я захищаю  сьогодні державну акціонерну компанію "Нафтогаз України", створену на сто відсотків з  державного  капіталу  і  з  державних підприємств.   Ніяких  комерційних  структур,  ніякого  приватного капіталу  не  передбачалося,   не   передбачається   і   не   буде передбачатися.

 

     Хочу вам  сказати,  що вчора ми прийняли рішення і відключили газових трейдерів,  які є членами і Народного руху, від постачання і продажу газу на ринку енергоносіїв (Шум у залі).

 

     Це Український  газовий  комплекс  України  та  багато  інших компаній. Та я не про це хотів сказати. Я хочу коротко розповісти, що   на  сьогодні  є  нафтогазовий  комплекс  України.  Акціонерне товариство "Укргазпром", яке продовжує приватизуватися. "Укргаз" - акціонерне  товариство,  яке  повністю приватизоване до 1996 року. Всі  облгази,  райгази,  міськгази   є   акціонерними   відкритими товариствами,  де  частка  державного  майна  становить менш як 25 відсотків.  "Укрнафта" -  акціонерне  відкрите  товариство,  акції якого продаються з 1993 року. На сьогодні продано 38 відсотків.

 

     Тому говорити про те,  що ми щось акціонуємо,  недоречно,  це просто непорозуміння.  Щоб ви,  народні депутати, пересвідчилися в тому,  що пан Іщенко однобоко подав свій виступ, я зачитаю додаток 3 до Постанови Кабінету Міністрів

  747: "Перелік   майна,  яке  використовується  для  забезпечення транспортування,  зберігання та розподілу  нафти,  нафтопродуктів, природного  газу  і  яке  відповідно  до законодавства не підлягає приватизації  та  передається  Національній  акціонерній  компанії "Нафтогаз  України"  у користування".  Ні про яку передачу майна у власність не йдеться (Шум у залі).  Якщо  не  вірите,  прочитайте, будь ласка,  самі.  Передайте документ,  нехай прочитають усі.  Це перше.

 

     Друге. Наведу один приклад.  Сьогодні ми кажемо, що не можемо віддати  наші  магістральні газопроводи тощо у користування.  Хочу зазначити,  що як тільки Національна  акціонерна  компанія  почала забирати до себе розподільні газопроводи, а вони сьогодні належать таким комерційним структурам, як облгази, міськгази і райгази, вся наша  газотранспортна  система опинилася в управлінні комерційними структурами, які мають державний пакет акцій менш як 25 відсотків.

 

     І коли ми почали відбирати у  них  права  на  те,  щоб  акції належали   державі,  то  облгази,  райгази  і  міськгази  стали  в опозицію,  тобто  гроші,  сплачені   за   отриманий   газ,   ідуть комерційним  структурам,  які  володіють державними газопроводами. Вони утримують свій апарат,  купують машини, будинки, купують усе, що  їм  завгодно...  А  ми шукаємо,  де знайти гроші до державного бюджету.

 

     Наведу другий   приклад.    Сьогодні    заборгованість    ВАТ "Укргазпром"   перед   РАТ   "Газпром"   становить   394  мільйони американських доларів.  А газотрейдери,  які  я  вчора  відключив, заборгували  "Укргазу" 420 мільйонів гривень.  Це сума,  що дала б нам можливість повністю розрахуватися з РАТ "Газпром" і розв'язати проблему видачі векселів і таке інше.

 

     Ще хочу  сказати,  що  угода,  підписана  в  лютому,  на  яку посилається пан Іщенко,  не  є  угодою.  Це  протокол,  підписаний Державним   комітетом   нафтової,   газової   та   нафтопереробної промисловості.  Але  хочу,  щоб  ви  знали,   що   із   створенням Національної  акціонерної  компанії  "Нафтогаз  України" Державний комітет  нафтової,  газової   та   нафтопереробної   промисловості ліквідується.   І   ті   зобов'язання,   які   ним   бралися,  теж ліквідуються.  Я не  погоджуюся  з  цим  протоколом  і  ніколи  не погоджуся!   Бо   не  можна,  беручи  управління  газотранспортною системою,  розподільними газонафтопроводами і видобутком віддавати курку,  яка  несе  навіть не золоті,  а діамантові яйця,  комусь з іноземців. Це було б просто підлістю стосовно свого народу!

 

     Хочу вам сказати,  що таке НАК "Нафтогаз України".  "Нафтогаз України"   -   це  стовідсоткове  державне  підприємство,  яке  не передбачає створення спільних підприємств і акціонування будь-кого і  продажу  акцій.  Це акціонерна компанія,  яка стане таким самим конкурентом для  всіх  газових  трейдерів,  проте  працюватиме  на державу,   державний   бюджет,   поліпшення  розрахунків  за  газ, зменшення вартості газу,  збільшення ставки тарифного транзиту  до Європи і таке інше.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  я хотів би,  щоб ми за скороченою процедурою провели обговорення.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Запитання!

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Ігоря  Михайловича?  Запишіться,  будь ласка. Регламент - 5 хвилин.

 

     Депутат Ткаленко. За ним - депутат Яковенко.

 

     Будь ласка.

 

 

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  90,  Київська область). Прошу передати слово депутату Насалику.

 

     ГОЛОВА. Депутат Насалик.

 

     НАСАЛИК І.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної базпеки  (виборчий  округ  85,  Івано-Франківська область).  Ігоре Михайловичу, мені видається дивною сьогоднішня ситуація, коли щодо комплексу, який пов'язаний з нафтою і газом, доповідає людина, яка навіть    не    входить    до    складу    Комітету    з    питань паливно-енергетичного комплексу.

 

     Тому мені   здається,   що   це  питання  має  бути  передано паливно-енергетичному комітету, який розгляне саме ті розбіжності, які виникли під час сьогоднішнього обговорення,  підготує повністю це питання і внесе на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО Л.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Олександре Миколайовичу, прошу передати слово депутату Краснякову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

 

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция  коммунистов.  Хотел  бы  задать  вопрос последнему выступающему.  Спасибо за пламенную речь,  которая отражает  якобы вашу заботу о том,  чтобы сохранить наш нефтегазовый комплекс.  Но нам непонятно вот что.  Если сегодня правительство стоит на  такой позиции  защиты государственной собственности,  то кто же все-таки подписывал этот протокол намерений,  когда он будет осуществляться и будет ли он вообще в дальнейшем действовать?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БАКАЙ І.М.  Дякую за запитання. Хочу вам сказати, що протокол підписувався дуже вузьким колом людей і не погоджений з  Кабінетом Міністрів.   Виконуватися   він  не  буде,  тому  що  ліквідується Державний   комітет   нафтової,   газової    та    нафтопереробної промисловості (Шум у залі).

 

     Я думаю,  що  цей  протокол  підписали  Голубченко  і Ковалко (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Та  не  треба  аплодувати,  шановні   колеги.   Слово надається депутату Синенко.

 

     СИНЕНКО С.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую.  Передайте,  будь ласка, слово депутату Кириченку.

 

     ГОЛОВА. Ми так радіємо... Це як раніше було: зняли міністра з роботи і радіють, начебто їм від цього легше стало.

 

     Депутат Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ   151, Полтавська  область).  Тільки  що  у виступі доповідача прозвучала теза,  що в управлінні цієї компанії є й приватні особи.  Вони  не називалися.

 

     Скажіть, будь ласка,  чи можете ви назвати ці приватні особи, які брали участь в  управлінні  цієї  компанії,  і  чи  серед  цих приватних осіб є народні депутати, у тому числі й доповідач?

 

     БАКАЙ І.М. Хочу сказати вам тільки одне, що НАК не передбачає приватизацію і входження  до  неї  будь-яких  приватних  юридичних осіб, крім державної форми власності.

 

     Стосовно газових  трейдерів.  Якщо  народні депутати подадуть депутатські  запити  стосовно  того,  хто  причетний   до   якоїсь газотрейдерної компанії, я надам таку інформацію того ж дня.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Шановний  Ігоре  Михайловичу,  як  ви  подивитеся  на  таку пропозицію.  Для того щоб заспокоїти моїх колег народних депутатів та й ваших колег щодо створення  НАК  "Нафтогаз  України",  внести зміни до Закону України про перелік підприємств,  що не підлягають приватизації,  тобто включити до цього переліку  і  НАК  "Нафтогаз України".

 

     Дякую.

 

     БАКАЙ І.М. Дякую за запитання.

 

     Хочу відповісти всім народним депутатам,  що створення НАК не потребує ніяких доповнень  і  ніяких  змін.  Ми  користуємося  тим переліком   підприємств,   що  не  підлягають  приватизації,  який затверджений Верховною Радою.  Це ми відзначили  в  законі,  указі Президента, постанові 747.

 

     Невже ви  самі  собі не вірите?  Невже ви не знаєте,  що якщо об'єкт  приватизації   не   затверджений   Верховною   Радою,   то приватизувати   його   неможливо?   Навіщо  ми  самі  себе  хочемо обдурити?.. Вибачте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шушкевич.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Прошу передати слово депутату Сушкевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.   Дякую.  Фракція  "Громада",  громадський  рух інвалідів України.  Пане керівник "Укрнафтогазу", чи знаєте ви, що ви  виганяєте  міністерство,  яке  займається  соціальним захистом населення,  із будинку на Кудрявській,  побудованого  громадськими організаціями   інвалідів  України?  І  зараз  цьому  міністерству пропонують за тиждень вибратися звідти,  що паралізує всю  систему соціального  захисту.  А хочуть поселити вас туди.  То сьогодні чи соціальний   захист   нам   потрібен,   чи   "Укрнафтогаз",   який приватизується?

 

     БАКАЙ І.М. Вибачте, будь ласка, за таку ситуацію, можливо, це непорозуміння.  Але Національна акціонерна компанія  змушена  була зайняти  те  приміщення,  яке  виділив Кабінет Міністрів.  Що було зроблено,   щоб   цей   процес   відбувся   нормально?   По-перше, Міністерству  праці та соціальної політики надано приміщення вдвоє більше.  По-друге, це приміщення повністю відремонтовано. Потретє, минулого  тижня  ми  передали  Міністерству  праці  та  соціальної політики 470 тисяч гривень для закупівлі обладнання, комп'ютерів і всього того, що зажадало Міністерство праці та соціальної політики (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу не викрикувати...  Гадаю,  кожний розуміє, що питання  про  надання  будь-якого  приміщення вирішує лише Кабінет Міністрів,  це державне  майно.  До  того  ж,  якщо  переселяється Комітет  чи  міністерство,  то це питання не вирішує корпорація чи акціонерне товариство.

 

     Слово надається Ковалку від комітету. За ним виступить Іщенко

-  і на цьому завершимо.  Питання зрозуміле.  Я думаю,  що депутат Насалик вніс правильну пропозицію.  Ми повинні це питання передати на   розгляд  до  комітету.  Комітет  попрацює,  а  у  вересні  ми повернемося до нього. Але щоб все було обгрунтовано, а не поспіхом це вирішувати...

 

     Будь ласка, Михайле Петровичу.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (виборчий  округ  65,  Житомирська  область).  Просив  би народних депутатів трохи вгамувати пристрасті  і  дати  можливість відповісти  на  запитання  щодо заходів,  які підписані,  стосовно передачі 25 відсотків пакету акцій плюс одна акція.  Я цих заходів не підписував, Олег Іванович може це підтвердити (Шум у залі). Він же назвав прізвища, хто підписав...

 

     Ігор Михайлович назвав прізвища,  хто підписав ці заходи (Шум у  залі).  Він  же  назвав  прізвище Голубченка.  Повторюю,  я цих заходів не підписував (Шум у залі).

 

     Я не знаю хто, бо я тоді вже не працював у комітеті...

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Михайле Петровичу, одну хвилинку.

 

     Ми розглядаємо надзвичайно серйозне і складне питання,  тому, я думаю,  ми не повинні вирішувати його,  так би мовити, з голосу. Питання справді державне, масштабне, доленосне. Давайте заслухаємо голову комітету, не перебиваючи його, а потім приймемо рішення.

 

     Будь ласка, Михайле Петровичу.

 

     КОВАЛКО М.П.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні народні   депутати!   Комітет   з   питань   паливно-енергетичного комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки розглянув проект постанови,  внесений  групою  народних  депутатів,  про   усунення порушень   законодавства   України   при   утворенні  Національної акціонерної   компанії   "Нафтогаз   України".   Проект    закону, запропонований сьогодні цією ж групою народних депутатів,  комітет на своєму засіданні  не  розглядав,  тому  я  говоритиму  стосовно проекту постанови.

 

     Безумовно, нафтогазовий  комплекс  в житті народу України має велике значення,  яке важко  переоцінити  як  професіоналу  в  цій справі, так, думаю, і більшості громадян України.

 

     Зрозуміло, що  нафтогазовий  комплекс  України  створювався в одних умовах,  а зараз повинен  працювати  зовсім  в  інших.  Ідея створення  потужної національної компанії,  з якою б рахувалися як вітчизняні,  так і закордонні партнери, народилася не вчора. Таким шляхом  йде  розвиток  в  багатьох  країнах  світу,  але при цьому діяльність   компанії   ретельно    регулюється    антимонопольним законодавством та спеціальними державними структурами.

 

     З іншого   боку,  будь-яке  реформування  будь-якого  сектора енергетики  як  стратегічно  важливого  і   від   якого   залежить національна  безпека держави повинно здійснюватися в межах чинного законодавства.  Будь-яке порушення призводить до тяжких наслідків, тому  Верховна  Рада  України  повинна  виконувати свою контрольну функцію щодо прийнятих рішень.

 

     У даному  разі  ми  маємо  визначити  дотримання  виконавчими структурами  законів  України про приватизацію державного майна та про трубопровідний транспорт та вимагати від уряду безумовного  їх виконання.

 

     Наш комітет   зайняв  жорстку  позицію  щодо  неприпустимості порушення чинного законодавства, тому у нашому варіанті постанови, проект якої вам розданий,  шановні народні депутати,  пропонується зобов'язати Кабінет Міністрів негайно усунути допущені порушення.

 

     Я цілком  поділяю  думку  тих  депутатів  і   фахівців,   які вважають,  що приватизація не може бути самоціллю реформи і першим її етапом.  Вона має бути лише однією із складових реформи,  а для такої галузі,  як нафтогазова,  далеко не першим.  Однак я бачу із запитів народних депутатів,  що багатьох хвилює ставлення комітету щодо   доцільності  створення  національної  компанії  "Нафтогаз", збереження  єдиних  комплексів  фактично   до   визначення   шляху реформування нафтогазової галузі.

 

     Я думаю,  що зі мною погодиться більшість народних депутатів, що зробити  це  за  такий  короткий  період  неможливо.  Необхідно вивчити  постанови  Кабінету Міністрів з цього питання,  статут та інші документи, а для цього потрібен час.

 

     Ми не  можемо   недостатньо   вивчене   питання   пропонувати Верховній  Раді  України.  Тому  у  пункті  2  проекту  постанови, внесеного нашим комітетом,  пропонується надати нам  термін  до  1 жовтня, щоб вивчити весь комплекс питань, пов'язаних із створенням Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",  визначитися щодо них і висловити свої пропозиції Верховній Раді України. Прошу підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається депутату Іщенку.  За  ним  виступить  Тігіпко Сергій Леонідович - і на цьому завершимо.  Можна з місця,  можна з трибуни. Будь ласка.

 

     ІЩЕНКО О.І.  Шановні депутати,  є такий вислів:  скільки б не було думок,  а істина одна. І вона є, але як важко до неї йдемо. Я з приємністю слухав Ігоря Михайловича Бакая і думав,  що, можливо, щось зміниться:  що комітет буде ліквідовано (те,  що "Укргазпром" буде  ліквідовано,  я  вже   знав),   що   всі   ці   підприємства перетворюються  в дочірні підприємства компанії,  що директори цих підприємств, які "вирощувалися" десятиліттями, перетворюються лише в раду директорів з дорадчим голосом при голові компанії.

 

     Я подумав,  може,  справді  це  не  матиме відношення до того протоколу.  Але є лист "Нафтогазу України" Кабінету Міністрів  від 25  червня  1998 року за вашим,  Ігоре Михайловичу,  підписом,  де зазначено таке: "слід відзначити, що реформування газового сектора здійснюється   відповідно   до   Протоколу   переговорів  урядової делегації України та делегації Світового банку з цього питання (29 квітня  -  1  травня,  Семмерінг,  Австрія) та затвердженого плану заходів на виконання вказаного протоколу".

 

     Шановні колеги!  У перші дні нашої  роботи  я  вніс  короткий законопроект  про  введення однієї статті до Кримінального кодексу України,  якщо не помиляюся,  178,  якої немає.  Вона звучить так: "Надання  посадовою  особою на ім'я Президента України,  Верховної Ради  України,  комісії  чи  комітету  Верховної   Ради   України, народного  депутата  України і Кабінету Міністрів України завідомо неправдивих відомостей карається позбавленням  волі  на  строк  до трьох  років  із  забороною  займати  відповідні  посади  до п'яти років".

 

     Я думаю,  поки ми не  внесемо  таку  зміну  до  Кримінального кодексу,  нам  ще  довго  будуть  видавати  бажане за дійсне.  Я в майбутньому прошу підтримати цей законопроект.  Наведу  вам  такий приклад.

 

     Парламенту надається  інформація,  що  це  неправда,  причому людьми, які сповідують в житті другу правду.

 

     Що стосується приватизації.  Ігоре Михайловичу, повірте, я не знаю,   чи  є  у  вас  задуми  приватизовувати  весь  нафтогазовий комплекс,  чи ні.  Я вірю,  що у  вас  такого  наміру  немає,  але напрошуються  зовсім  інші  висновки,  виходячи з пункту 8 статуту недержавної компанії, яку ви очолюєте, який затверджений Кабінетом Міністрів: "Акціонерами компанії є:

 

     Держава в  особі  Кабінету  Міністрів  України до прийняття в основному порядку рішення про приватизацію  майна  компанії  та  в особі  Фонду Держмайна України після передачі йому акцій компанії, визначених  для  продажу   згідно   з   прийнятим   рішенням   про приватизацію майна.

 

     Юридичні особи   різних   форм  власності  та  громадяни,  що набули...".

 

     Я не затримуватиму вашу увагу далі, хочу лише зазначити одне. Олександр   Миколайович   правильно  сказав,  що  це  питання  має загальнодержавне значення,  воно вимагає  серйозного  комплексного підходу  із залученням спеціалістів "Укргазпрому" та інших галузей і  підприємств,  які   працюють.   Наша   країна   багата   такими спеціалістами,  але  якщо  ми дозволимо зараз піти на повідку пана Ковалка і приймемо постанову,  яка не є актом обов'язкової дії для Кабінету Міністрів,  то не виключена можливість, що за станом на 1 вересня ми  вже  матимемо  такі  міжнародноправові  наслідки,  як, наприклад,  акції  компанії  в  заставі  чи  отримані  кредити під заставу акції.  Я вірю Ігорю Михайловичу,  що він не має наміру це робити.  А  якщо  вас завтра звільнять і призначать злодія,  Ігоре Михайловичу,  як тоді буде?!  Може держава і її базова  економічна галузь   бути  заручниками  добросовісності  чи  недобросовісності однієї людини, навіть якщо це Ігор Бакай?

 

     Я прошу вас  підтримати  законопроект  у  першому  і  другому читаннях.  Закон  не  ліквідовує  "Нафтогаз України",  не скасовує постанову Кабінету Міністрів.  Одна стаття закону лише до вересня, поки ми зберемося,  зберігає за державою, за народом України право власності на стратегічні базові об'єкти, які лежать в основі нашої енергетичної і національної безпеки!

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги, слово надається віцепрем'єр-міністру Тігіпку. А потім прийматимемо рішення. Будь ласка.

 

 

 

     ТІГІПКО С.Л., віце-прем'єр-міністр України. Дякую, Олександре Миколайовичу.  Шановні  народні  депутати,  сьогодні  дуже  багато звинувачень прозвучало на адресу Кабінету Міністрів.  Я  хотів  би поінформувати  про те,  що у нас не затребували ніякої інформації, нас не запрошували на засідання,  жодної  офіційної  інформації  з цього  питання  ми  нікому  не  надавали...  А сьогодні вже хочуть приймати якесь остаточне рішення!  Я  вважаю,  що  це  ненормальна практика  роботи  Верховної Ради з Кабінетом Міністрів.  Ми готові прийти в будь-який комітет,  в будь-яку  фракцію  і  доповісти  це питання...  І що зараз зачитав пан Іщенко про приватизацію?..  Там же сказано:  "поки  не  будуть  прийняті  відповідні  рішення".  А відповідні рішення приймаєте ви, Верховна Рада.

 

     Тому я  прошу:  давайте  не  будемо зопалу вирішувати питання такої великої галузі,  тут є багато проблем.  І,  на мою думку, не зовсім  погане  рішення  -  централізувати  державний  вплив на цю галузь.

 

     Тому ми пропонуємо: зробіть слухання в комітеті, ми прийдемо, поінформуємо. Гадаю, прийдуть усі, хто в цьому зацікавлений. Тоді, я думаю, ми зможемо прийняти виважене рішення.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  ми дійшли такого висновку: безперечно, схрестилися державні інтереси і корпоративні інтереси. І я впевнений,  що всі депутати без винятку насамперед  вболівають за  державні  інтереси,  тому  ми  з  болем  розглядаємо  будьякий законопроект і прискіпливо ставимося до тих постанов,  указів, які порушують Конституцію чи законодавство України.

 

     Я думаю, що і Ковалко як голова комітету, і Насалик, і Бакай, і Іщенко кожний по-своєму мають  рацію.  Але  для  того  щоб  була справедливість,  у  нас  має  бути  єдине справедливе рішення - ми повинні прийняти постанову з одного пункту,  я його зачитаю (Шум у залі).  У жовтні заслухаємо комітет,  заслухаємо уряд, відпрацюємо всі ці питання у комітетах,  які  причетні  до  цього  питання,  і приймемо виважене державне рішення.

 

     Пропонується такий проект постанови: "Доручити Комітету Верховної Ради з  питань  паливно-енергетичного комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки до 1 жовтня 1998 року  розглянути  питання  щодо  створення  акціонерної   компанії "Нафтогаз  України"  (Шум  у  залі).  Прошу  підтримати цей проект постанови.

 

     "За" - 63.

 

     Не прийнято.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію прийняти в першому читанні проект  Закону  України  про  запобігання порушенням законодавства України при приватизації підприємств нафтогазового комплексу.

 

     "За" - 263.

 

     Рішення прийнято.

 

     І прийняти   проект   постанови,   щоб   Комітет   з   питань паливно-енергетичного  комплексу  до 1 жовтня розглянув це питання (Шум у залі).

 

     ІЩЕНКО О.І.  Олександре   Миколайовичу,   якщо   законопроект прийнято  в першому читанні і до нього немає змін і доповнень,  то згідно з Регламентом його можна голосувати в другому читанні.

 

     І оскільки до законопроекту, який ми зараз прийняли в першому читанні, зауважень не надійшло навіть від голови базового комітету Михайла Ковалка,  я  вношу  пропозицію  поставити  його  зараз  на голосування і прийняти в цілому.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський - з процедури.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська    область).   Християнськодемократична   партія України.  Шановні депутати,  що ви  робите?  Цей  законопроект  не розглядався  профільними  комітетами!  Ми ж не вивчили це питання, нащо з кондачка приймаємо? Я думаю, що треба все-таки погодитися з пропозицією депутата Насалика - передати профільним комітетам.  Ми навіть не обговорювали цей законопроект,  а варто було б послухати і фракції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Я виступаю за дорученням комітету.  Я писав записку про те,  що комітет двічі розглядав це  питання  і  вважає,  що  наявні  були  допущені  три порушення  Конституції  і чотирьох законів.  До того ж існування в подальшому в такому вигляді передачі акцій  і  так  далі,  про  що сьогодні говорилося, та ще протоколу плану заходів про передачу 75 відсотків, який підписаний 18 травня, на жаль, дуже шанованою мною людиною  -  першим  віце-прем'єр-міністром  Голубченком,  загрожує безпеці держави та створює умови для її розкрадання.

 

     Крім того,  комітет звертає вашу увагу на  пункт  8.11  цього статуту.  Ми  вважаємо,  що  законопроект  з  однієї  статті можна приймати в цілому,  це  буде  важливим  кроком.  Ми  не  порушуємо цілісності   компанії,   компанія   продовжує  працювати,  але  ми запобігаємо   порушенням   і   даємо   доручення   і   Генеральній прокуратурі,    і   Службі   безпеки,   і   Фонду   держмайна,   і Антимонопольному комітету зупинити це.

 

     Звертаю вашу увагу на те,  що грубо  порушуються  закони  про трубопровідний транспорт,  про цінні папери та фондову біржу тощо. Від імені комітету я закликаю зал проголосувати за прийняття цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово  має  голова  комітету Ковалко.  Будь ласка, з місця.

 

     КОВАЛКО М.П.  Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні народні депутати! Я прошу, щоб згідно з главою 6.3 Регламенту була дотримана    процедура    розгляду    законодавчих     пропозицій, законопроектів,  поправок у комітетах Верховної Ради.  І просив би розглянути це питання профільним комітетом, Контрольною комісією з питань  приватизації,  комітетами  з  питань  фінансів,  з  питань економічної політики,  щоб внести погоджене,  необхідне для  нашої країни рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Олександре Миколайовичу   Яковенко,   ви   просили   слова  з процедури? Відмовляєтеся? Гаразд.

 

     Тимошенко Юлія Володимирівна. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Спасибо.  Я  хотела   бы   как   руководитель бюджетного комитета перед тем,  как принять окончательное решение, дать одну справку народным депутатам и всем,  кто  сейчас  слушает радиотрансляцию заседания Верховной Рады.

 

     В пункте  7  устава  записано,  что  уставный фонд составляет более  1,7  миллиарда  гривень.  Сюда  относятся  такие   об екты: "магістральні   газопроводи   та   споруди   на  них,  розподільні газонафтопроводи та споруди..." Я хочу проинформировать всех,  что только   магистральный   газопровод   стоит  более  20  миллиардов долларов.  Это постановление и все указы,  которые  имеют  к  нему отношение,   о   создании   компании   "Нефтегаз  Украины"  -  это разворовывание  государственного   имущества   в   особо   крупных размерах.

 

     Спасибо (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Мармазов.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Александр  Николаевич,  я  думаю,  правильно,  чтобы  комитет  сам разобрался   с   этим  вопросом,  потому  что  надо  провести  еще расследование,  почему  такое  постановление  выходит   и   почему правительство    его   подписывает...   Кстати,   там   Голубченко завизировал.

 

     Что касается  законопроекта.  Мы   должны   руководствоваться нашими  законами,  а  здесь  говорится,  что Фонд государственного имущества   не   должен   передавать   государственные   акции   в негосударственные структуры, что государственным имуществом должен руководить Кабинет Министров.  Что здесь обсуждать?  Мне  кажется, нужно поставить на второе чтение и проголосовать (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку!  Я  ще  раз  ставлю  на голосування пропозицію,  внесену профільним комітетом,  про  повернення  цього законопроекту   до   комітету   для  розгляду.  І  внести  його  з аргументацією,  з роз'ясненням і комітету,  і Кабінету Міністрів у кінці вересня - на початку жовтня на розгляд Верховної Ради. Прошу підтримати.

 

     "За" - 60.

 

     Одну хвилиночку!  Я знаю,  хто в цьому  зацікавлений...  Будь ласка,  не  насилуйте  мене...  Одне  чи  два  прізвища  назвали і сміялися...  Я можу більше назвати, тому не треба мене провокувати (Шум у залі).  Це не образа.  Коли ми вчора про землю домовлялися, то виявилося,  що землею не всі можуть користуватися  як  слід,  а чужим добром, виявляється, всі можуть (Шум у залі).

 

     Я просив  би  вас,  шановні  колеги,  повернути  на розгляд у комітет.  Розгляне профільний комітет,  Кабінет  Міністрів,  а  ми розглянемо у жовтні чи наприкінці вересня (Шум у залі).

 

     Усі наполягають,  щоб  прийняти  в  другому  читанні?  (Шум у залі).

 

     Депутат Насалик   вніс   пропозицію,   я   ставлю    її    на голосування...

 

     Будь ласка, депутате Насалик.

 

     НАСАЛИК І.С.  Олександре Миколайовичу,  ви бачите,  що в залі зараз відбуваються не тільки політичні баталії,  а  й  економічні. Після  того,  як  виступив  Іщенко,  я  вніс свої пропозиції...  Я готовий сформулювати їх зараз письмово.  То давайте не  порушувати процедуру  -  не  приймати  законопроект  у другому читанні (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я не знаю,  хто кого зараз  захищає. По-моєму,  зараз  емоції захлеснули всіх.  Я не думаю,  що Кабінет Міністрів, приймаючи відповідну постанову, хоче гірше державі (Шум у залі).  Я не думаю, що одна фракція більше вболіває, ніж Кабінет Міністрів разом із Верховною Радою.

 

     Тігіпко Сергій Леонідович. Будь ласка.

 

     ТІГІПКО С.Л.  Шановні депутати!  Поперше, ніякого рішення про передачу майна в оренду Кабінет Міністрів не приймав (Шум у залі). Кабінет Міністрів навіть не розглядав цього питання. Це правда. Це перше.

 

     Друге, я  все ж хотів,  щоб усі хоча б побачили ці документи. Не можна з голосу цього робити.  Почитайте їх хоча  б  усі  разом, подивіться на них!

 

     ГОЛОВА. Підніміть,  будь  ласка,  руки,  в  кого є цей проект закону.

 

     Гаразд. Одну хвилиночку.  Якби  ви,  Олегу  Михайловичу,  так раніше вболівали за державу,  як сьогодні,  я б вам руку потис. Це сьогодні вболіваєте.

 

     Депутат Ємець завершує, і голосуватимемо.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Шановні  колеги!  Із  розмови,   яка   відбулася, зрозуміло,  що питання серйозне.  Я голосував за прийняття проекту закону в першому читанні і, гадаю, проголосую й у другому читанні. Але   якщо  ми  не  дотримаємося  процедури,  ми  дамо  можливість противникам цього закону завжди оскаржувати це рішення і  фактично не  виконувати  його.  Уже  сам  факт  прийняття проекту в першому читанні  буде  застереженням  усім,  хто  намагатиметься  прийняти незаконні рішення.

 

     На початку   вересня  бажано  було  б  створити  міжфракційну комісію з представників різних фракцій, яка б користувалася повною довірою. Щоб вона вивчила матеріали, які доповів Іщенко з трибуни, і доповіла Верховній Раді на початку наступної сесії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!

 

     Ми знаємо,  який структурований парламент.  Коли  ми  слухали одного   -   переконувалися   в   одному,   а  слухали  другого  - переконувалися в другому.

 

     У нас має бути свій,  особистий підхід, свої бачення, адже ми законотворці.  Не  можна  просто  так,  з  ходу,  тому  що  комусь сподобався чи не сподобався доповідач.

 

     Нам держава і економіка мають подобатися.  Не  поспішаймо,  у нас  ще  є  місяць-півтора,  нехай  доопрацює  профільний комітет, зробить усе, що належить, і після цього приймемо виважений закон.

 

     Я просив би підтримати пропозицію депутата  Ковалка  прийняти постанову  і  доручити  до 10 вересня доопрацювати і внести проект закону у другому читанні на розгляд.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 64.

 

     (Оплески). Все!  Я не маю права,  щоб ви мене  через  півтора місяця  тут звинувачували,  що я підтримав разом із вами...  Ви не будете відповідати,  а я  повинен  підписати  цей  закон!  Я  його підписуватиму... (Шум у залі).

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     -------------

 

     Слухається проект Закону України про амністію.

 

     Слово надається  Штаньку  Івану Васильовичу.  Будь ласка,  на трибуну. 5 хвилин.

 

     ШТАНЬКО І.В.,  директор  Державного  департаменту  України  з питань    виконання    покарань.    Шановні    народні   депутати, вельмишановний Голово! Відповідно до статті 93 Конституції України та   керуючись  принципами  гуманізму,  повагою  до  прав  людини, підготовлено проект Закону України про  амністію,  який  вноситься вам на розгляд.

 

     З оглядом на те, що воля є невід'ємною складовою повноцінного життя людини,  а амністія - це  гуманний  акт,  у  запропонованому законопроекті  передбачається оголосити амністію і поширити її дію передусім  на  найбільш  соціально  незахищених,   насамперед   на неповнолітніх,  жінок,  які  мають  дітей  віком  до  16 років або дітей-інвалідів,  осіб похилого віку, ветеранів війни, інвалідів І та ІІ груп, хворих на туберкульоз активної форми тощо.

 

     Проект закону    погоджено   з   Верховним   Судом   України, Генеральною прокуратурою,  Міністерством юстиції, і він відповідає вимогам базового Закону про застосування амністії в Україні.

 

     Законопроект складається   з   22  статей,  з  яких  перші  8 визначають умови та обставини застосування амністії, одна визначає перелік осіб,  на яких амністія не поширюється,  та 13 статей,  що визначають  конкретний  порядок  виконання  і  застосування  цього закону.

 

     Проект внесеного закону опрацьовано в Комітеті Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією та в  Комітеті  з  питань   правової   реформи,   які   рекомендували законопроект до розгляду Верховною Радою.

 

     Необхідність оголошення  амністії  обумовлена насамперед тим, що велика кількість осіб,  які перебувають  у  місцях  позбавлення волі, засуджені за злочини, що не є тяжкими, не становлять великої суспільної небезпеки і відбули певний термін покарання.

 

     Упродовж останніх 7 років кількість осіб,  які утримуються  в установах  кримінальновиконавчої системи,  зросла вдвоє і сьогодні становить за станом на 1 липня 236 тисяч осіб. Тільки за 6 місяців поточного  року  кількість  ув'язнених  та засуджених зросла на 23 тисячі  і  спостерігається  стійка  тенденція  до   зростання   їх кількості близько 12 відсотків щороку.

 

     Хотів би  звернути  вашу  увагу на те,  що вартість утримання однієї особи в місцях  позбавлення  волі  в  середньому  щомісячно коштує державі 101 гривню.  Вивчення справ осіб, яких засуджено до нетривалих термінів покарання, свідчить, що, як правило, більшість із  них  скоїли  злочини,  які  не  становлять  значної суспільної небезпеки.  Серед цієї категорії відбувають покарання: за крадіжки без обтяжуючих обставин 26 тисяч, за ухилення від сплати аліментів

- 1,8 тисячі, 1200 осіб - за скоєння дорожньотранспортних пригод і близько 500 осіб за ухилення від сплати податків.

 

     Застосування амністії    передбачає    звільнення   з   місць позбавлення волі близько 25 тисяч осіб.

 

     Водночас у законопроекті чітко  окреслюється  коло  осіб,  на яких не пошириться дія амністії.  Це, зокрема, особливо небезпечні рецидивісти,  особи,  які  раніше  неодноразово  засуджувались  за вчинення  тяжких злочинів,  до яких протягом останніх 7 років було застосовано амністію або помилування,  також ті,  які  не  пройшли призначеного   судом   повного  курсу  примусового  лікування  від алкоголізму чи наркоманії і які злісно порушують  режим  у  період відбування покарання... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я  прошу,  сядьте на свої місця!  Я поставлю на голосування...  Ми до  цього  питання,  ще  раз  кажу, повернемось  у  жовтні,  і,  гадаю,  тоді  побачите  на чиєму боці правда.

 

     Але кожен  закон  підписується  Головою  Верховної  Ради  від вашого імені.

 

     Тут емоції захлеснули і одну зацікавлену сторону,  і другу, а держава третьою стоїть збоку.

 

     Будь ласка.

 

     ШТАНЬКО І.В. Дякую.

 

     Також не поширюється ця амністія на  засуджених,  що  вчинили тяжкі  злочини,  такі,  як  умисне вбивство,  бандитизм,  особливо небезпечні  злочини  проти  держави,   виготовлення,   зберігання, носіння вогнепальної зброї та вибухівки,  та до всіх тих,  на кого не поширюються пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від покарання.

 

     Аналіз результатів проведеної аналогічної амністії у минулому році з нагоди першої річниці Конституції свідчить,  що з 31 тисячі осіб,  які  були  звільнені з місць позбавлення волі протягом року скоїли повторний злочин 2,5 відсотка звільнених.

 

     Тобто проведення  амністії  не  призводить   до   ускладнення криміногенної ситуації в державі.

 

     У проекті  закону  передбачається  зобов'язати місцеві органи виконавчої влади забезпечити своєчасний облік осіб,  звільнених за амністією,   їх  побутове  влаштування,  направлення  до  закладів соціального захисту.

 

     Відповідні пропозиції та довідка  про  кількість  засуджених, які  можуть  підпадати  під дію Закону про амністію,  вам роздані. Враховуючи,  що цей важливий  акт  держави  сприятиме  утвердженню гуманних  засад  у  суспільстві,  а прийняття закону не передбачає фінансових витрат, а навпаки - їх суттєву економію, прошу шановних народних депутатів України прийняти внесений законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     --------------------

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я  ще  раз  вас  прошу!..  Я  зараз поставлю  на  голосування  в  другому  читанні.  Заспокойтеся!   Я поставлю  на  голосування  це  питання першим - у другому читанні. Сідайте, будь ласка. Займіть робочі місця!

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в  другому  читанні проект  закону,  внесений  групою  народних  депутатів  на  чолі з Іщенком Олегом Івановичем.  Будь ласка.  Голосуємо. Якби такий шум рухівці зчиняли за землю,  яку хочуть розпродувати.  Але щось шуму не було ні з боку лівих, ні з боку правих.

 

     "За" - 204.

 

     Спасибі.

 

     Сядьте, будь ласка, на місце. Я в ваші трейдери не входжу- ні в один,  ні в другий. І ви мене, будь ласка, не втягуйте в це і не ганьбіть мене як Голову Верховної  Ради.  Мені  держава,  Верховна Рада - авторитет,  а не Іщенко чи Бакай.  Ви мене не звинувачуйте, що я підтримую ту чи іншу сторону. Я вам надам слово, як обіцяв.

 

     Ще раз кажу: я дбаю про авторитет Верховної Ради, а не Іщенка і Бакая. І облиште емоції, будь ласка. Мені підписувати від вашого імені закон.  Я не хотів би, щоб ми з вами через деякий час не так себе почували, як почуває чесний і сумлінний депутат (Шум у залі).

 

     Сядьте, будь ласка. Потрібно було вам у 1992 і 1993 роках думати,  а не сьогодні.  Чому тоді, коли питання землі,  нашого національного багатства,  тут розглядали,  жоден не підійшов  до  Голови  Верховної  Ради  і  не  вимагав  від  нього: поставити ще так? А от розпродувати все - тут схрестилися інтереси двох кланів.  То чому ж ми повинні,  не розібравшись, підтримувати ту чи іншу сторону? (Оплески).

 

     Ми проголосували  це питання 204 голосами - в першому читанні воно прийнято. Усе (Шум у залі).

 

     ------------------

 

     Я ставлю на голосування...  Сядьте,  будь ласка.  Я ставлю на голосування  у першому читанні проект Закону України про амністію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 101.

 

     Сядьте, будь ласка.

 

     Слово надається голові комітету Кармазіну. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати, я прошу заспокоїтись. Голова  пообіцяв,  що він зараз поставить на голосування у другому читанні.  Тому оскільки питання про амністію є дуже  нагальним,  я прошу завершити розгляд проекту закону,  котрий щойно доповідався. Трохи уваги, будь ласка. Обіцяли зараз поставити. Я прошу.

 

     ГОЛОВА. Тільки я поставлю разом з питанням про оренду землі.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні друзі,  Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією,  розглянувши внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону про амністію, вважає за можливе погодитись з викладеним у поданні Кабінету Міністрів України та в пояснювальній записці   Державного   департаменту  України  з  питань  виконання покарань обгрунтуванням необхідності запровадження  амністії,  яка дасть  змогу  звільнити  з місць позбавлення волі близько 25 тисяч осіб із майже 200 тисяч утримуваних.

 

     Амністія торкнеться    переважно    жінок,     неповнолітніх, інвалідів,   ветеранів   війни  та  деяких  інших  осіб  із  числа засуджених до нетривалих строків ув'язнення за злочини,  які не  є тяжкими.

 

     Комітет поділяє   думку  авторів  законопроекту  про  те,  що запровадження амністії у запропонованому  обсязі  не  призведе  до ускладнення криміногенної ситуації в державі.

 

     Шановні народні  депутати!  Звертаю  вашу  увагу  на  те,  що суб'єкт подання Кабінет Міністрів  України  та  доповідач  генерал Штанько  врахували  зауваження  комітету  і  вони  були внесені до остаточної редакції проекту закону, розданого вам сьогодні.

 

     Йдеться, зокрема,  про такі  зауваження.  Не  підпадають  під амністію  незаконні  дії  щодо  усиновлення або удочеріння (стаття 1152); торгівля людьми (стаття 1241); угон транспортних засобів за обтяжуючих  обставин  (стаття  2153,  частини  2  і 3);  незаконне носіння,  зберігання,  придбання, виготовлення і збут вогнепальної зброї,  бойових припасів та вибухових речовин (стаття 222, частина 1).

 

     Як відомо, за Кримінальним кодексом ці злочини не відносяться до  тяжких,  тому наш комітет вимагав це передбачити,  і я вдячний авторам проекту за те, що вони врахували дані зауваження.

 

     Наголошую, що згідно з законопроектом амністії  підлягатимуть лише  неповнолітні,  жінки,  які  мають  дітей  до  16  років  або дітейінвалідів,  ветерани війни,  інваліди І та ІІ груп,  хворі на туберкульоз активної форми,  учасники ліквідації аварії на ЧАЕС та інші категорії громадян, передбачені в статті 1.

 

     Цей закон передбачатиме механізм соціальної реабілітації...

 

     Прошу, Олександре Миколайовичу,  хоч відносної тиші  в  залі. Дуже важко доповідати.  Я ж із повагою ставився до тих питань, які доповідали інші комітети.  Будь ласка,  колеги, поставтеся й ви до цього законопроекту з повагою. Я розумію, що емоції, але ж...

 

     Стаття 21   проекту   закону   зобов'язує  Кабінет  Міністрів України,  Раду  міністрів  Автономної  Республіки  Крим,  обласні, Київську  та  Севастопольську  міські,  районні,  районні у містах Києві   та   Севастополі   державні   адміністрації   забезпечити: організацію  своєчасного обліку осіб,  звільнених від покарання на підставі цього закону, сприяння трудовому влаштуванню працездатних та контроль за поведінкою цих осіб; сприяння трудовому влаштуванню звільнених на підставі цього закону неповнолітніх або передачу  їх під  нагляд  батьків,  органів опіки та піклування,  улаштування в необхідних випадках до дитячих виховних закладів;  улаштування  до закладів  соціального  захисту  населення  звільнених інвалідів та непрацездатних осіб похилого віку,  які не мають родичів, що могли б узяти їх на своє утримання.

 

     Від імені  комітету прошу вас підтримати даний законопроект у першому читанні і,  якщо не буде зауважень,  так ми домовлялися на засіданні  Погоджувальної  ради  фракцій,  прийняти  відразу  і  в другому читанні.

 

     Одночасно звертаємо  увагу  на  неприпустимість,   на   думку комітету,  того, що установи, в яких люди перебувають у нелюдських умовах,  профінансовано з урахуванням цього переліміту лише  трохи більше ніж на 60 відсотків.

 

     Ви розумієте,  що  держава має право покарати злочинців,  але вона не має права знущатися над ними.  Тож  на  те,  щоб  зменшити соціальну  напругу  в  місцях позбавлення волі,  і спрямований цей законопроект.  Я прошу  його  підтримати.  Зауваження  Комітету  з питань   правової   реформи   враховано,  вони  мають  редакційний характер, і я дякую голові комітету Сіренку за оперативний розгляд цього питання.

 

     Єдине, що  тут  є на заваді:  надійшло вже кілька записок,  в яких  просять,  Олександре  Миколайовичу,  спочатку  проголосувати попереднє питання,  інакше депутати не голосуватимуть.  Я не знаю, ви приймайте рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спочатку  ми  проголосуємо  цей  законопроект,  потім проект  Закону  про  оренду  землі,  а  потім  знову цей у другому читанні. Даю вам слово, що такої послідовності буде дотримано.

 

     Будь ласка,  перед тим як ставити на голосування,  прошу вас, шановні товаріші, підтримати цей законопроект у першому читанні

 

     Депутате Червоній, я вам надам слово.

 

     Голосуємо проект Закону про амністію у першому читанні.  Будь ласка.

 

     "За" - 259.

 

     Спасибі.

 

     Є необхідність обговорити для голосування у другому читанні?

 

     Будь ласка, є доповнення.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Фракція   Комуністичної   партії   України. Шановні  народні  депутати!  Комітет  з питань правової реформи на своєму засіданні 23 липня 1998 року  розглянув  поданий  Кабінетом Міністрів   України   проект   Закону   про   амністію  і  вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект.

 

     Разом із  тим  члени  комітету  в  ході  обговорення  проекту визнали за необхідне внести до нього такі уточнення.

 

     Перше. У  пункті  "і"  статті  9  слово і цифри "стаття 2294" замінити на "стаття 2292", а також додати слова "умисні злочини".

 

     Друге. У пункті "е" статті 9 замінити "1991

- 1997 років" на "1991 - 1998 років".

 

     Третє. Статтю 8 викласти в такій редакції: "Закрити кримінальні справи,  що перебувають у провадженні органів дізнання,  попереднього  слідства,  та  справи,  які не розглянуті судами,  про злочини,  вчинені до набрання  цим  законом  чинності особами, які підпадають під дію статті 1 цього закону".

 

     І четверте.  Доповнити статтю 20 такими словами: " крім осіб, стосовно яких на день набрання цим законом чинності вирок  суду  в частині  додаткових  мір  покарання не було виконано".  Доповідач, який представляв цей проект закону,  з нами погодився на засіданні комітету.  Але оскільки ці зміни не знайшли відображення в проекті закону, я прошу їх проголосувати.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. У вас є поправка? Будь ласка.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 122, Львівська область). Шановний пане Голово!  Шановні народні депутати!  Я повністю підтримую  цей проект закону, його концепцію, все те, що забезпечило необхідність прийняття цього закону, але в мене є деякі поправки.

 

     Йдеться про статтю 1 цього законопроекту.  Я вважаю, що пункт "в"  даної статті є дискримінаційний,  він суперечить Конституції, яка встановлює рівне становище чоловіків і жінок.  Пропоную  пункт "в" і пункт "б" об'єднати і викласти його в такій редакції: "жінок і  чоловіків,  які  мають  неповнолітніх,  непрацездатних   дітей, зокрема дітей-інвалідів".

 

     Мені видається,  що  не  треба встановлювати вікову межу - 16 років.  Якщо особа має неповнолітню дитину,  непрацездатну дитину, її треба випускати.

 

     У мене  є  ще  одна  пропозиція:  доповнити  статтю  1  двома пунктами:   "осіб,   які   на   момент   вчинення   злочину   були неповнолітніми"  (адже  в  статті 1 йдеться про неповнолітніх);  і далі: "чоловіків та жінок, які мають батьків віком понад 70 років, за  умови,  що  у  них  немає  інших  працездатних  дітей".  Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте,  будь ласка.  Ставлю на  голосування  цю пропозицію, щоб урахувати в тексті другого читання. Прошу.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято. Ставиться   на   голосування   пропозиція  депутата Райковського.  Іване Васильовичу,  у вас  до  пропозиції  депутата Райковського немає заперечень?

 

     ШТАНЬКО І.В.  Заперечень  немає,  я щиро вдячний депутатам за підтримку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    пропозицію    депутата Райковського. Будь ласка.

 

     "За" - 259.

 

     Спасибі. Є пропозиція прийняти закон у другому читанні.  Нема заперечень? Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 240.

 

     Спасибі. Закон прийнятий.

 

     ------------------

 

     Шановні колеги!  Виникла суперечка.  Дозвольте  надати  слово депутату Червонію. Будь ласка, одна хвилина.

 

     А потім  поставимо  на  голосування  проект Закону про оренду землі у другому читанні, про який ішлося (Шум у залі).

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Дякую,  пане  Голово. Фракція НРУ.  Шановні колеги,  як ви знаєте, я один із співавторів проекту  Закону  України  про запобігання порушенням законодавства України при приватизації нафтогазового комплексу України. З огляду на  мою активну позицію сьогодні в сесійній залі виник конфлікт із прямими погрозами фізичної розправи наді мною,  про що я  змушений заявити, щоб зафіксувати це в офіційній стенограмі сесії Верховної Ради України.

 

     До мого робочого місця підійшов народний депутат  із  фракції НДП  Олександр  Данильчук і в присутності не менше ніж 10 народних депутатів України заявив таке:  "Закрой рот, иначе мы тебе закроем его навсегда".

 

     Свідками погрози  були  приблизно  10  народних  депутатів із фракцій Руху і  НДП.  Вважаю,  що  це  не  гідне  високого  звання народного депутата України,  і хочу, щоб дана інформація вважалась моїм  офіційним  зверненням  до  Комітету  з  питань   Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, а також до Генеральної прокуратури України.

 

     Мої колеги готові дати свідчення зі згаданої ситуації,  але я хочу, щоб це лягло в офіційну стенограму сесії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,   ви  не  заперечуєте,  щоб  я  підписав  таке доручення Генеральній прокуратурі.

 

     -----------

 

     Шановні колеги,  нам  потрібно  внести  до  порядку   денного питання про розгляд Закону про оренду землі. Ставлю на голосування дану пропозицію. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 239.

 

     Спасибі.

 

     Валентино Петрівно,  прошу.  Три хвилини.  Суть питання. Будь ласка, запросіть депутатів до залу.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  Соціалістичної  та Селянської партій - "Лівий центр".  Щиро вдячна за те,  що  дане  питання  внесено  до порядку денного. Сподіваюся, що ми його все-таки розглянемо. Закон про оренду землі - питання надто актуальне, на що звертаю особливу увагу  всіх  колег депутатів.  Сьогодні йдеться не про дії того чи того органу влади,  а про те,  щоб діяти  лише  в  рамках  закону. Мається  на  увазі  Закон про місцеве самоврядування,  Європейська хартія про місцеве самоврядування і Закон про оренду землі,  який, сподіваюся,   ми   приймемо.  Суть  його  зводиться  до  того,  що відповідно до статті 43 Закону про місцеве самоврядування право на оренду  землі розглядається виключно на пленарних засіданнях сесій сільських,   районних,   обласних   рад.   Право   на   оформлення документації  відповідно  до  статті  44 надається адміністраціям. Тобто   дана   функція   врегульована    Законом    про    місцеве самоврядування.  Тому  Комітет  Верховної  Ради  з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  розглядав  пропозиції,   подані Президентом,  і  відхилив  їх  як  такі,  що  суперечать передусім Конституції, Закону про місцеве самоврядування.

 

     Для того щоб прийняти сьогодні  рішення,  треба  набрати  300 голосів,  тобто  конституційну  норму.  Я прошу прийняти цей закон остаточно.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Прошу   зайняти   робочі   місця, заспокоїтися.  Ми зробимо те, що давно слід було зробити. Потрібно 300 голосів. Розглянемо в такому режимі, як домовилися.

 

     Будь ласка,  сядьте  на  місця.  Хто  за  те,  щоб   провести голосування в поіменному режимі?

 

     СЕМЕНЮК В.П.    Олександре    Миколайовичу,    спочатку   так проголосуймо, а потім - поіменно.

 

     ГОЛОВА. Проголосуємо в поіменному режимі:  ми повинні  знати, хто як голосує.

 

     Будь ласка, визначаємося щодо поіменного режиму голосування.

 

     "За" - 210.

 

     Рішення прийнято.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Олександре  Миколайовичу,  на  табло  висвічено цифру 299, тобто стільки карточок. І якщо ми поставимо на поіменне голосування  після  тих  слів,  які  тут говорив товариш Червоній, якому погрожували розправою - хай і стосовно  іншого  питання,  то дехто  з  депутатів,  звичайно,  боятиметься  голосувати поіменно. Давайте все-таки проведемо звичайне голосування.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо у звичайному  режимі  підтвердження  Закону про  оренду  землі  в  редакції  комітету.  Потрібна конституційна норма.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Прошу підтримати, шановні колеги.

 

     ГОЛОВА. У  мене  на  моніторі  305  народних  депутатів.   Це достатня кількість.

 

     Голосуємо в звичайному режимі.

 

     "За" - 249.

 

     Те, що було й учора.

 

     Прошу проголосувати в поіменному режимі.  Таке рішення ми вже прийняли. Будь ласка. На моніторі - 310 народних депутатів у залі.

 

     "За" - 251.

 

     Висвітіть по фракціях,  будь ласка.  Комуністи: 108 - "за" зі 109;  НДП:  із  41  лише 17 - "за";  Народний рух:  із 22 лише 14; "Громада":  із 29 - 29;  селяни і соціалісти: 27 із 27; незалежні: 11 із 11;  соціал-демократи (об'єднані):  14 із 17;  зелені: 13 із 13; прогресивні соціалісти: 11 із 11. Є запитання? Немає запитань. Сідайте, дякую. Оце і вся домовленість.

 

     Ставлю на   голосування  в  другому  читанні  проект  закону, внесений народним депутатом Іщенком та групою депутатів.

 

     "За" - 239 (Оплески).

 

     Я хотів би, щоб ми так аплодували, прийнявши Закон про оренду землі. На жаль...

 

     Ставлю на голосування Закон про оренду землі, якщо комітет не заперечує.

 

     Будь ласка, Олександре Олександровичу.

 

     МОРОЗ О.О.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!    Шановні депутати!  Я  звертаюся насамперед до представників фракцій НДП та Руху.  Майте  на  увазі:  зараз  розглядається  питання   не   про розпорядження землею - продаж, купівлю тощо, розглядається питання про процедуру дотримання Закону про оренду землі.

 

     В одній  із  статей  цього   закону,   виписаній   у   чіткій відповідності  з  Законом  про  місцеве  самоврядування  та іншими законодавчими  актами,  зазначено,  що  право   оренди   надається відповідно  до  цих законів.  Тут не йдеться про якісь надзвичайно важливі справи:  оборот землі тощо.  Ідеться тільки  про  те,  щоб ввести в дію Закон про оренду, який стримується вже півтора року.

 

     Тому я просив би вас: підтримайте цю процедуру. Закон повинен бути юридично чистий.  Якщо ми цього  не  зробимо,  то  Закон  про оренду   не   діятиме,   а   він  дуже  потрібен  сьогодні.  Прошу проголосуйте за цю пропозицію, ви будете цілком праві.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     МОРОЗ О.О.  Одну  хвилинку.  Пропозиція,  внесена  вчора  НДП стосовно  погодження,  має  стільки правових колізій,  що їх треба окремо  виписувати.  Що  означає  погодження   адміністрацією   чи навпаки?  Це означає: хто внесе чи не внесе, блокується питання чи не  блокується.  Цього  не  потрібно   робити,   ми   не   повинні ускладнювати  закон,  він  на  сьогодні  досить  чітко виписаний і дозволяє вирішувати питання землі в інтересах людей.

 

     Прошу проголосувати 300  голосами.  Якщо  ні...  В  крайньому разі.  Це  питання,  яке не розв'язується указом Президента,  воно повинно врегульовуватися  законом.  Ну  що  ж,  не  буде  сьогодні результату - у вересні поставимо на голосування ще раз.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Чорновіл  з місця,  будь ласка,  як керівник фракції.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні колеги! Я цілком згоден із Олександром  Олександровичем,  що  треба розблокувати цю ситуацію. Але ж ви  розумієте,  що  300  голосів  ми  не  наберемо.  Внесена поправка  цілком  нормальна,  пане  Голово,  ми  всі  вчора за неї проголосували.  Тож  даремно  ви   сьогодні   докоряли   нам.   За погодженням  з  радами треба проголосувати,  бо інакше буде багато колізій.  Без відома ради,  без погодження з радою нічого не  буде передано   в   оренду.   Давайте  проголосуємо  поправку  депутата Матвієнка з уточненням, запропонованим на засіданні Погоджувальної ради,  і  всі ми до одного за це проголосуємо і розблокуємо закон. Інакше нам потрібно 300 голосів, які ми ніколи не наберемо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вячеславе Максимовичу, прошу уваги.

 

     Я подивився  на  моніторі,  що  з   фракції   Руху   в   залі зареєстровано  17 чоловік,  а вас у фракції 47 чоловік.  Ви просто повиймали картки.  На моніторі було 17,  з  них  14  проголосували "за". Навіщо ви так робите? Натиснули кнопку, картка вискочила. Чи є  в  залі,   чи   немає   в   залі?   Але   ми   ж   домовлялися, по-джентльментськи,  то чому перше питання підтримали,  а друге не підтримали? (Шум у залі)

 

     ГОЛОВА. Анатолій Сергійович Матвієнко - голова НДП.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  17, Вінницька  область).   Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні колеги депутати! Я хотів би, щоб усі ви зрозуміли, що дуже багато правових колізій щодо того,  хто є  власником,  і  є  певна неузгодженість.  Зокрема,  те, що ми зараз ставимо на голосування, суперечить Конституції. Для того щоб ці колізії якимось чином було враховано,  наша  фракція  запропонувала  подвійний  контроль  - і адміністрацій,  і рад відповідних рівнів за питанням щодо передачі землі в оренду.

 

     Пропонується така процедура.  Проголосуймо цю поправку.  Вона може набрати 226 голосів.  Закон буде  прийнятий  і  переданий  на підпис Президенту,  який підпише його, і в такий спосіб розв'яжемо проблему.

 

     Не розумію,  чому  таке  протистояння,  коли  ми   пропонуємо конструктивний вихід із ситуації, яка склалася.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Гадаю,  варто  підтримати  гарантію керівника фракції НДП,  що закон буде підписаний.  Пропоную проголосувати за нього в редакції агропромислового комітету і Верховної Ради.  Будь ласка (Шум у залі).

 

     Я підпишу і подамо Президентові (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування  поправку  Анатолія  Сергійовича.  Будь ласка  (Шум  у  залі).  Щодо поправки ми щойно почули думку голови комітету Олександра Олександровича.

 

     "За" - 137.

 

     Будь ласка, Олександре Олександровичу, з місця.

 

     МОРОЗ О.О.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!    Шановні депутати!  Ще раз прошу всіх підтримати пропозицію комітету.  Якщо вона не набере 300 голосів,  Олександре Миколайовичу,  поставте на голосування  з  цією поправкою до однієї статті закон у цілому.  І який він буде - відправте на підпис Президенту. Він теж відповідає за Конституцію,  як і кожен депутат, і зобов'язаний підписати акт, якщо хоче,  щоб  Закон  про  оренду  землі  працював.  Він  мусить підписати  його  й  за  226 голосів.  А якщо ні,  розглядатимемо у вересні.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  голови  комітету Мороза. Будь ласка, голосуємо (Шум у залі).

 

     "За" - 201.

 

     Шановні колеги!   Надійшла  пропозиція  проект  закону,  який вносив ще Комітет з питань агропромислового комплексу  і  він  був прийнятий Верховною Радою,  доповнити поправкою депутата Матвієнка від фракції Народно-демократичної партії. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 138.

 

     Спасибі. Оце  вся домовленість,  якої ми дотримуємося.  Лівий блок сьогодні вже втретє програє, і мені прикро, що нас купують на таких простих речах.

 

     Депутате Мороз, будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні  депутати!  Ще  раз  прошу  поставити  на голосування  в  цілому  Закон  по   оренду   землі   в   редакції, запропонованій  комітетом.  Нехай  буде 226 голосів.  Його підпише Голова,  і все буде гаразд.  Сьогодні  програє  не  ліва  частина, програє держава. Через те що не працює нормальний закон.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Голосуємо в редакції комітету.

 

     "За" - 255.

 

     Шановні колеги, ви розумієте, що коментарі зайві.

 

     Пропоную попрацювати без перерви до 16 години. Не заперечуєте? Прошу дану пропозицію проголосувати.

 

     "За" - 241.

 

     Рішення прийнято.

 

 

 

     -------------

 

     Слово надається депутату Луценку,  голові Комітету у  справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загально-державний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Сподіваюся,  що про пенсіонерів теж  зацікавлено  слухатимуть  усі фракції,   як  перед  цим  ми  пройшли  урок  дикого  капіталізму, розглядаючи питання про нафту й газ. Але я бачу, що зал усе більше й більше порожніє.

 

     Шановні депутати,   дорогі   виборці,   дорогі   ветерани   і пенсіонери!  4 липня Президент видав Указ про впорядкування сплати збору  на обов'язкове державне пенсійне страхування та раціональне використання коштів Пенсійного фонду України.

 

     Минуло зовсім небагато часу  від  дня  підписання  означеного указу, але в суспільстві, як ніколи досі, вибухнули невдоволення і гострий протест проти його запровадження.

 

     Лише за поточний тиждень до нашого комітету надійшло  листів, заяв і скарг із 48 тисячами підписів.

 

     Шановні депутати!   Щоб   не  зробити  помилки,  вашій  увазі пропонується 4 документи:  проект закону Президента,  про  який  я сказав,   проект   закону  Кабінету  Міністрів,  проект  постанови депутата Цибенка і проект постанови депутата Степанова.

 

     У чому  тут  суть?  Справа   в   тому,   що   перші   частини законопроектів  Президента  і  Кабінету  Міністрів щодо розширення поля оподаткування  для  наповнення  пенсійного  бюджету  виписані абсолютно однаково, навіть коми в одних і тих же місцях.

 

     Але президентський  законопроект  нелегітимний,  оскільки він порушує конституційні норми,  за  якими  Президент  не  має  права приймати укази і пропонувати закони з питань, урегульованих чинним законодавством. Якраз це питання врегульоване.

 

     Стосовно пропозиції Кабінету Міністрів  про  розширення  поля оподаткування,  що дає для Пенсійного фонду додатково 95 мільйонів гривень,  то її варто прийняти. Депутат Цибенко пропонує відхилити проект  закону,  внесений  Президентом.  Наш  комітет  і ряд інших підтримують дану пропозицію. Депутат Степанов пропонує в основному погодитися з проектом закону, який вніс Президент, але запровадити його не 1 вересня,  а  пізніше.  Наш  комітет  вносить  пропозицію прийняти  в  цілому закон,  який базується на пропозиціях Кабінету Міністрів   і   стосується,   ще   раз   повторюю,   тільки   поля оподаткування,  а  не  стосується  форм  видачі  пенсій.  Тобто це залишається як раніше.  Заявляю з цієї трибуни,  що у  вересні  ми врегулюємо    і    питання   видачі   пенсій.   Для   цього   всім республіканським,  обласним  і  районним  службам,  пов'язаним  із пенсіонерами,    ветеранами,    поставлено    завдання    провести роз'яснювальну  роботу  серед  людей.  Після  цього  збудження,  я впевнений, у суспільстві буде зняте.

 

     Таким чином,   Олександре   Миколайовичу,   вношу  пропозицію схвалити в  цілому  поданий  Кабінетом  Міністрів  України  проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, поданий 20 травня цього року  за  261414/4  і  зареєстрований у нас 21 травня 1998 року за 1077.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Варто провести обговорення за скороченою  процедурою,  у  нас час обмежений.

 

     Будь ласка, депутате Вітренко, запитання.

 

 

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної   соціалістичної   партії   України,    соціалістична опозиція.   Віталію   Івановичу,   поінформуйте,  будь  ласка,  де візьмуться ці  95  мільйонів?  Яким  чином  поширюватиметься  база оподаткування?  Адже  даний указ не розв'язує проблем пенсіонерів. Знову залишається та ж мінімальна пенсія,  знову  забуті  ветерани праці.   Вони   сьогодні  найображеніші  в  суспільстві  -  пенсія найменша. А ось додатковий тягар на виробника - 95 мільйонів. Будь ласка, поясніть, звідки вони будуть узяті.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Наталіє  Михайлівно,  я  повністю поділяю точку зору про те,  що пропонований закон усіх проблем наших  знедолених старших людей (яких дехто зневажливо називає пенсіонерами,  а то ж честь нашого народу!) справді не розв'яже.  Але все-таки  викидати на вітер 95 мільйонів теж не треба. Навантаження на виробництво не буде.  Чому?  84 мільйони - це нарахування  збору  на  обов'язкове державне  пенсійне страхування на повну суму матеріальної допомоги без врахування 12 неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян  і 11  мільйонів  зарахування  до  бюджету  Пенсійного фонду збору та фінансових  санкцій,  донарахованих  під  час  перевірок  органами Державної     податкової     служби    та    органами    Державної контрольноревізійної служби, які дотепер зараховують ці кошти собі в  доходи.  А  ми  вважаємо,  це  треба зараховувати до Пенсійного фонду.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте.

 

     Депутате Степанов, будь ласка. Три хвилини.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блоку СПУ та СелПУ). Уважаемые коллеги! Я выступаю с альтернативным проектом,  который был подан вчера.  Мое предложение вкратце такое.  В указе Президента три пункта.  Первые два,  думаю,  вряд  ли  вызывают  сомнение.  Они помогут пополнить Пенсионный   фонд.   Приведу   простой   пример.   Сейчас   многие предприятия,  особенно  коммерческие,  часть  зарплаты  выдают как денежную помощь или натурой.  Отчисления от этой части зарплаты не поступают  в пенсионный фонд.  А первый пункт указа Президента как раз и урегулирует данный вопрос - будут учтены фактические расходы на   оплату   труда.  Они  будут  облагаться  налогом  и  пополнят пенсионный фонд.

 

     Второй пункт   также   урегулирует   вопросы,   в   частности пенсионеров и инвалидов, по льготному налогообложению.

 

     Третий пункт спорный: кто будет платить

- почта или банки?  Я вообще не касаюсь данного вопроса,  чтобы не разжигать  эмоций,  не говорить кто хуже,  а кто лучше - банки или почта.  Предлагаю введение этого пункта отложить до 1 января, а до этого у нас есть возможность разобраться.

 

     Что будет, если мы отклоним полностью указ? А будет то, что в эти месяцы Пенсионный фонд не получит дополнительных  взносов  для наших пенсионеров.

 

     А вопрос,  кто будет доставлять,  мы, думаю, за четыре месяца вместе с правительством сможем урегулировать.

 

     Уважаемые коллеги!  Я и в Верховном Совете предыдущего созыва неоднократно  выступал  по данному вопросу.  Предлагаю принять мой проект.  Он фактически снимает противоречие.  Поступления будут, а решение  вопроса о том,  кому доставлять пенсии,  будет отнесен на более  позднее  время.  Мы  сможем  окончательно   разобраться   и урегулировать его.

 

     Не надо  из банков делать каких-то козлищ,  ведь и наша почта тоже не агнцы с белым венчиком из роз.  И те,  и другие борются за деньги.

 

     Поэтому давайте  все-таки  оставим  ситуацию как есть,  дадим возможность пенсионерам получить дополнительные деньги. А вопрос о доставке урегулируем позже.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутате Цибенко, будь ласка. І голосуватимемо.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська  область).  Шановні колеги!  Ви  знаєте  про  те,  що  4  липня  1998 року вийшов указ Президента за

  734. Я змушений внести проект постанови про визнання цього указу неконституційним, про його неприйнятність і ось з яких мотивів.

 

     Справді Перехідними положеннями Конституції  передбачено,  що Президент  має  право  з  економічних  питань на перехідний період вносити такі пропозиції.  Але,  на  моє  глибоке  переконання,  це питання не економічне,  а соціальне.  Воно не могло бути предметом указу Президента,  оскільки  дані  питання  законодавством  цілком урегульовані.  Саме  з таких мотивів згадане питання не могло бути предметом указу.

 

     І ще два моменти,  про які варто сказати.  В указі Президента йдеться, зокрема, про розширення бази оподаткування для збільшення надходжень до пенсійного  фонду.  Я  це  абсолютно  підтримую,  це звучало  і  в  доповіді  Віталія Івановича Луценка та співдоповіді депутата Степанова.  Але там є й  інший  момент,  який  стосується того, хто здійснюватиме виплати пенсійних коштів.

 

     Саме з  цих  мотивів  я  змушений був внести проект постанови Верховної Ради України про неприйнятність указу Президента.

 

     Дозвольте сказати кілька слів про  змістовну  частину  указу. Якщо  тільки  ми  дозволимо  виплачувати  пенсії та інші соціальні допомоги банкам, матимемо декілька негативних моментів.

 

     Зрозуміймо, що  банки  не  доставлятимуть  соціальні  виплати пенсіонерам, що абсолютно ясно. До того ж люди будуть поставлені у відділеннях банків у черги,  що створить величезні незручності для пенсіонерів. Врешті-решт, це для когось обернеться простою смертю.

 

     Є й  інший  момент,  котрий свідчить,  що коли тільки виплати пенсій та  інших  соціальних  допомог  буде  передано  банкам,  то відразу зруйнується система поштового зв'язку.

 

     У мене  є документ з Луганської області.  Там на сьогодні 725 відділень зв'язку.  Як тільки виплату пенсій і соціальних  допомог передадуть   банкам,   511  із  них  будуть  закриті.  То  давайте подумаймо, звідки ми отримуватимемо газети, листи тощо.

 

     Тому, Олександре   Миколайовичу,   вношу   таку   пропозицію: спочатку проголосувати неприйнятність указу Президента,  а потім - пропозицію, яку вніс Віталій Іванович Луценко, голова комітету.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Це те питання, коли одні розуміють, а інші  -  вдають,  що  розуміють.  Якщо  бюджет  обслуговується  не бюджетним банком,  а  комерційними  банками,  то  звідси  вся  оця вакханалія в державі. За діяння, яке ми зробили, ви це побачите за його   результатами,   які   матимемо   в   жовтні,   дехто   дуже соромитиметься.  Нам  не треба було приймати таких рішень,  за які тут дехто агітував.

 

     Ми побачили,  що на емоціях зробили недобре.  А  у  Верховній Раді  повинен  бути  насамперед державницький підхід.  Ми сьогодні спрацювали на емоціях, і, на жаль, вони - не на користь державі.

 

     Зараз ми розглядаємо таке ж питання.  Знаємо один із банків і нашого колегу депутата, який обслуговує Пенсійний фонд. Знаємо, що немає відповідної провідної сітки в  районах  до  села,  цей  банк обслуговує  пенсіонерів від випадку до випадку,  а кошти крутяться до двох мільярдів!

 

     Вважаю, що депутати Цибенко і Луценко вносять  проект  не  на емоціях, а на обгрунтуванні.

 

     Тому прошу    підтримати    пропозицію   про   неприйнятність законопроекту Президента, а потім перейдемо до голосування проекту Луценка та Цибенка. Будь ласка, голосуйте.

 

     А тепер  дивіться - де ті,  котрі тут не давали слова сказати (Шум у залі).  Не треба.  Ви перший  шуміли  і  агітували  за  них голосувати. Не змушуйте, щоб я називав ваше прізвище (Шум у залі). Тепер поагітуйте їх! (Шум у залі).

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію    про    неприйнятність законопроекту, внесеного Президентом.

 

     "За" - 201.

 

     Рішення прийнято.  Ставлю  на  голосування  проект постанови, внесений народними депутатами Цибенком і Луценком. Голосуємо.

 

     "За" - 207.

 

     Запросіть депутатів до залу.  Ставлю  на  голосування  проект постанови, внесений депутатом Степановим. Цей проект є у вас, якщо потрібно, можу його зачитати (Шум у залі).

 

     Будь ласка, депутате Луценко, з місця.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановні депутати!  Ми відхилили проект  закону, який вніс Президент і вже видав указ.

 

     Ось чому  не  можна  ставити  на  голосування проект депутата Степанова,  в якому в цілому схвалюється проект  закону,  внесений Президентом,  але запровадження його переноситься до 1 січня, а не до 1 вересня, як передбачається в проекті Президента.

 

     Олександре Миколайовичу,   прошу   поставити   на    поіменне голосування,  можливо,  НДП, яка вже поїхала десь до Чорного моря, хоч якось проголосує за наших батьків і матерів.

 

     Дуже прошу підтримати цей проект. Поіменно, ще раз кажу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  ми  проголосували  про  неприйнятність.  Про відхилення  треба  226 голосів,  а про неприйнятність менше - одна третина. Тому не поправляйте мене, будь ласка.

 

     Пропонується повторно   голосувати   поіменно.   Ставлю    на голосування дану пропозицію.

 

     "За" - 184.

 

     Спасибі. Надаю   слово   голові  правління  Пенсійного  фонду Борисові Олександровичу Зайчуку. Будь ласка. А потім проголосуємо.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.,  голова  правління  Пенсійного  фонду   України. Шановні  народні  депутати!  Даний указ Президента,  щодо якого ви щойно  прийняли  рішення  про  неприйнятність,  стосується   трьох законів.

 

     Перший -  Закон про збір на обов'язкове пенсійне страхування, другий - про підприємництво,  стаття 4,  і третій -  про  зв'язок, стаття 11.

 

     Щодо першого   Закону   про   збір  на  обов'язкове  пенсійне страхування. Йдеться про наповненість бюджету Пенсійного фонду.

 

     Я сподівався,  що мені нададуть слово і можна  буде  пояснити детальніше. Влітку минулого року, коли приймався Закон про збір на обов'язкове пенсійне страхування, було випущено пункти дії закону, чинні раніше.  Депутати минулого скликання пам'ятають, що в лютому 1996 року прийнято  постанову  Верховної  Ради,  котра  стосується виплати  заробітної  плати  з фонду оплати праці та нарахування до Пенсійного фонду.

 

     Коли прийняли  Закон  про  збір   на   обов'язкове   пенсійне страхування,  було вилучено 12 неоподатковуваних мінімумів. Наведу приклад,  щоб було зрозуміло. На сьогодні Київський м'ясокомбінат, закрите товариство,  17 відсотків своєї заробітної плати у першому кварталі виплатив через матеріальні допомоги,  не зробивши  жодних відрахувань  до  Пенсійного  фонду.  Є  приклади,  коли по 25 - 50 відсотків фонду  оплати  праці  видається  людям  і  не  робляться відрахування  до  Пенсійного  фонду.  За  нашими розрахунками,  це близько 85 мільйонів.

 

     Друге. Вносяться зміни щодо підприємців,  які наймають  людей для праці.  Виходить,  що за найманих людей він платить, а за себе особисто не вносить жодної  плати.  Пропонуємо,  щоб  вони  робили внески і за себе до Пенсійного фонду.

 

     І третє.   Контролюючі  органи,  зокрема  Державна  податкова адміністрація,  КРУ, Міністерство фінансів, коли роблять перевірки підприємств і виявляють порушення щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду,  то на суму нарахування  забирають  відсотки  на розвиток своєї матеріальної бази. Ми просимо, щоб цього не було, а залишилося для Пенсійного фонду.  Ось  те,  що  стосується  першої частини даного указу.

 

     Сподіваюся на вашу підтримку.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,  нагадую  що  ми  проголосували  (і набрали потрібну кількість голосів) пропозицію про  неприйнятність законопроекту.   І   ми   правильно   зробили.   Але   якщо  закон неприйнятний,  то діятиме  указ.  Тому  нам  слід  набрати  просту більшість - 226 голосів.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про відхилення законопроекту Президента. Прошу проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 200.

 

     Сядьте на свої місця і проголосуйте.

 

     Прошу запросити депутатів до залу.

 

     Депутат Марченко з процедури. Будь ласка.

 

     Прошу до уваги.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Мы поддерживаем предложение депутата Луценко. Наша фракция будет голосовать за него.

 

     Александр Николаевич,   депутатыбизнесмены   после   принятия предыдущего  решения покинули зал.  Вы сказали,  что они обманули. Действительно,  они обманули вас  и  многих  в  зале.  Но  они  не обманули  фракцию  прогрессивных  социалистов.  Мы  вам предлагаем механизм.  Закон,  который принят во втором чтении,  не может быть введен  в  действие,  потому  что  не  принято постановление о его введении.  Огласите,  пожалуйста,  что вы этот закон не введете  в действие,  потому что нет постановления,  и все,  кто вас обманул, сейчас прибегут в зал.  Мы поставим на голосование  предложение  о поддержке  пенсионеров,  Закон об аренде земли,  чтобы набрать 300 голосов и только тогда проголосуем это постановление,  если  будет смысл. Об явите, пожалуйста, что закон не будет введен в действие.

 

     ГОЛОВА. Не  хочу говорити,  це ви сказали.  Проте я знав,  що роблю. Не треба мене агітувати. Спасибі, Володимире Романовичу, за підтримку.  Ще раз кажу,  я знав, що роблю. І побачив, як на добро відповіли зовсім іншим.

 

     Шановні колеги, прошу проголосувати пропозицію про відхилення законопроекту, внесеного Президентом з даного питання. Будь ласка, голосуємо (Шум у залі). Не треба поіменно.

 

     "За" - 205.

 

     Ставлю на голосування  проект  постанови,  внесений  народним депутатом Степановим... Вибачте, надаю йому слово. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемые коллеги!  Я,  как и депутат Луценко, предлагаю проголосовать за наших отцов и матерей.  В чем  суть?  Я вообще  не  поднимаю  вопрос  о  доставке.  Предлагаю  этот вопрос отложить до 1 января.

 

     Если не будут работать первые два  пункта  указа  Президента, никакого закона мы не примем. Если не будут работать два указанных пункта,  дополнительных средств Пенсионный фонд не получит.  Вот и все.  Наши бизнесмены - люди ушлые, они в судах оспорят все, что с них пытается взять Пенсионный фонд.  Еще раз повторяю, я не трогаю почту,  а предлагаю вопрос доставки отложить до 1 января.  Но если первые два пункта указа Президента начнут работать  с  завтрашнего дня,  в Пенсионный фонд будут поступления до 80 миллионов.  Если у вас есть такие деньги,  внесите их. А если нет, то проголосуйте за мое предложение.

 

     ГОЛОВА. Кабінет Міністрів підтримує?

 

     Я прошу: підтримаймо даний проект. Будь ласка! Є потреба його зачитувати?  Тоді голосуймо.  Проект,  внесений народним депутатом Степановим, Кабінет Міністрів підтримує.

 

     "За" - 210.

 

     Одну хвилинку!  Депутат Луценко теж підтримує. Голосуємо. Він збігається з тим,  що внесли  депутати  Луценко  й  Цибенко.  Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 212.

 

     Депутате Луценко, прошу. Одна хвилина.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Уважаемые товарищи,  еще раз вслушайтесь. Вношу предложение принять проект закона,  внесенный Кабинетом  Министров 20  мая,  который  отсекает  банки  и  оставляет выплату пенсий по старой системе, в то же время наполняет пенсионный фонд в сумме 95 миллионов в год.

 

     Прошу поставить  на  голосование  мое  предложение  принять в первом чтении законопроект Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВА. Борисе Олександровичу, будь ласка. Одна хвилина.

 

     ЗАЙЧУК Б.О.  Шановні  народні  депутати!   На   нашу   думку, найкращий  варіант запропоновано шановним Михайлом Володимировичем Степановим.

 

     Як відомо, у травні Кабінет Міністрів вніс три законопроекти, які  об'єднав  указ.  Я  вже  називав їх:  про збір на обов'язкове пенсійне страхування, про підприємництво і про зв'язок.

 

     Товариш Луценко  пропонує  прийняти  законопроект  у  першому читанні.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Спочатку в першому читанні, а потім - у цілому.

 

     ЗАЙЧУК Б.О. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте в першому читанні, будь ласка.

 

     "За" - 252.

 

     Дякую.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Олександре  Миколайовичу,  з огляду на те що не надійшло доповнень  до  проекту  цього  закону,  вношу  пропозицію прийняти його в цілому.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування дану пропозицію.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     Спасибі депутату Луценку і всім, хто готував документ.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Прошу,  шановні  товариші,  ще раз поставити на голосування пропозицію про  відхилення  законопроекту,  який  вніс Президент.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Депутат Луценко добре попрацював,  а ми його підтримали.

 

     ------------

 

     Вношу від себе особисто і прошу  внести  до  порядку  денного проект  Постанови  Верховної  Ради  України  про завершення роботи першої сесії Верховної Ради  чотирнадцятого  скликання:  "Верховна Рада постановляє:

 

     Внести зміни  до  календарного  плану проведення першої сесії Верховної Ради чотирнадцятого скликання,  затвердженого Постановою Верховної  Ради  від  12  травня  1998 року про організацію роботи першої сесії Верховної Ради України,  та Постанови Верховної  Ради від  14  липня  1998  року про внесення змін до календарного плану проведення першої сесії Верховної Ради  чотирнадцятого  скликання, передбачивши  завершення  роботи  першої  сесії  Верховної Ради 24 липня 1998 року.  Робота народних  депутатів  у  виборчих  округах проводиться  з  27  по 31 липня".  Пропоную внести дане питання до порядку денного (Шум у залі).

 

     Може хтось не зрозумів,  про що йдеться? Зрозуміло. Ставлю на голосування згадану пропозицію.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято.

 

     Прошу проголосувати, що ми працюємо в пленарному режимі до 24 липня і сьогодні закриваємо сесію,  оскільки 31 липня на  закриття сесії  ми  не  зійдемося.  Будь  ласка,  підтримайте  проект даної постанови.  Вона стосується указів,  терміни введення в  дію  яких випадають на канікулярний період.

 

     "За" - 250.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     --------------

 

     Слухається питання  про  проекти законів про внесення змін до законів  про  порядок  висвітлення  діяльності  органів  державної влади,   органів   місцевого   самоврядування  в  засобах  масової інформації.

 

     Слово має Віталій Федорович Шевченко.  Будь ласка,  буквально декілька хвилин.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху. Шановні колеги! На розгляд внесено поправки  до  трьох  законодавчих  актів  у  сфері діяльності засобів масової інформації.

 

     Питання формальне.  Очевидно,  багато часу не займе.  Але так само і важливе,  зважаючи на те,  що ця сесія закінчується,  а  до наступної   якраз   можуть  підоспіти  проблеми,  пов'язані  з  її відкриттям. Про що йдеться?

 

     Ідеться про питання,  яке дуже часто заважає  нам  розглядати серйозні  економічні  справи  у  Верховній Раді.  Воно пов'язане з висвітленням  діяльності  органів  державної  влади  в  цілому   і Верховної Ради зокрема.

 

     Питання дуже  важливе,  оскільки  вже  не раз траплялося,  що переривалося висвітлення і ми дуже багато часу  витрачали  на  те, щоб розібратися, що діється насправді.

 

     Маленький відступ,  щоб  ми всі погодилися з тим,  що питання вкрай важливе.  Ми  отримали  3  липня  рахунки  від  Національної радіокомпанії  на  оплату  висвітлення  діяльності  Верховної Ради України.  Маємо кругленьку суму,  яка  дорівнює  третині  мільйона гривень. Вдумайтеся в цю суму! Тому що відповідно до розпорядження Прем'єр-міністра Національна радіокомпанія здійснювала  трансляцію нашої діяльності в обов'язковому порядку, а розцінила це по-своєму і  посвоєму  вибрала  тарифи  для  нарахувань.  Причому  майже  до половини  часу застосовано тарифи в подвійному обсязі.  От і маємо таку кругленьку суму.

 

     Раз по раз ми змушені замість того, щоб розглядати економічні законопроекти, з'ясовувати стосунки з Національною радіокомпанією. І тут не раз уже мовилося, що потрібні додаткові умови, підписання угод тощо,  коли це все чинитиметься.  Можу навести приклад.  Коли призупинили трансляцію на початку  першої  сесії,  ми  їздили  для з'ясування  всіх  обставин,  і  сума  одразу із 400 із гаком тисяч гривень після переговорів зменшилася  трошки  більше  ніж  до  100 тисяч гривень.  Отже,  питання далебі не дріб'язкове,  оскільки ми досі не маємо змоги нормально організувати свою роботу,  не кажучи вже  про  те,  що у нас не працюють помічники-консультанти,  ми не оплачуємо належно їх роботу.

 

     Щодо суті законопроектів.  Йдеться про справді суто формальну річ.  Пропонується внести мінімальні поправки до трьох законів,  а саме:  до  Закону  про  порядок  висвітлення  діяльності   органів державної  влади  та  органів  місцевого  самоврядування в Україні засобами масової інформації (реєстраційний номер 1094),  до Закону про  Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення (реєстраційний номер 1094-1) і до декрету Кабінету  Міністрів  про державний  контракт  і  державне  замовлення  на  1993  рік,  який прирівняний до закону. Ідеться про просту річ. Поправкою до Закону про  висвітлення  діяльності  органів  державної  влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації  ми визначаємо,  що  висвітлення  діяльності  всіх  органів  державної влади,  і Верховної  Ради  зокрема,  прирівнюється  до  державного замовлення. І про це пропонуємо зробити відповідну зміну в законі.

 

     У статті 2 Закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення пропонуємо записати там,  де  визначено  функції  та обов'язки  Національної ради,  що на Національну раду покладається окрім контролю та іншого також  функції  й  обов'язки  розміщувати державне   замовлення.   Як  це  робитиметься?  Якщо  йдеться  про діяльність уряду, то розпорядженням Прем'єр-міністра; якщо йдеться про  Адміністрацію  Президента  і  його служби,  то президентським розпорядженням; якщо про парламент, то постановою Верховної Ради.

 

     Відтак усе стане на свої місця,  оскільки Національна рада  з питань  телебачення  і  радіомовлення  є  органом,  який наділений правом  видавати  ліцензії,  а  отже,  в   будь-яку   мить,   якщо неправильно  щось  хтось  на  свій розсуд трактуватиме,  має право вжити  відповідних  заходів  аж  до  призупинення  дії   ліцензії. Природно,  може  виникнути запитання,  чому ми сьогодні торкаємося декрету про державне замовлення на 1993 рік.  Ідеться про  період, коли  уряд  був  наділений правом видавати декрети,  прирівняні до закону.

 

     Справа в тому,  що тривалий час це був  єдиний  документ,  де розшифровувалися   терміни   "державне  замовлення"  і  "державний контракт".  Названий декрет із  внесеними  різноманітними  змінами чинний  донині  і,  очевидно,  логічно  буде  туди так само внести поправку.

 

     Повірте, дане питання  зовсім  не  дискусійне,  абсолютно  не політичне.  Ви знаєте,  яку я фракцію представляю.  Ми відстоювали те,  щоб не здійснювати  в  повному  обсязі  трансляцію  пленарних засідань.  То інше питання.  Але якщо в державі регулюється усе це законом,  де  визначено,  в  якому  обсязі  і   як   висвітлюється діяльність  різних  органів влади,  зокрема і Верховної Ради,  то, очевидно,  має бути повна ясність і все здійснюватиметься так,  як передбачено  нормативними  документами,  а  не  як тут ми на хвилі політичного збурення доводимо один одному.

 

     Пропонується всі  три  законопроекти   двічі   проголосувати, схвалити їх у першому й другому читаннях. Комітет з питань свободи слова та інформації їх схвалив,  зауваження науково-експертного та юридичного управлінь Секретаріату Верховної Ради схвальні.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Пропоную не гаяти часу,  прийняти за чергою кожний із трьох проектів законів у першому читанні.

 

     Депутате Шевченко,  будь ласка,  йдіть сюди. Називайте перший законопроект, ми його приймаємо в першому читанні.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Комітет  вносить  пропозицію  проголосувати  в першому читанні проект Закону про  внесення  змін  до  Закону  про порядок  висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні  засобами  масової  інформації. Прошу підтримати позицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.

 

     Запросіть депутатів до залу.

 

     "За" - 233.

 

     Прийнято.

 

     Змін чи  доповнень  немає.  Є  пропозиція  прийняти в другому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 225 (Шум у залі).

 

     Голосуємо. Депутат  Парубок  не  встиг  проголосувати.   Будь ласка.

 

     "За" - 231.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка, другий законопроект.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Пропонується  проголосувати  проект Закону про внесення змін до статті 2 Закону про Національну  раду  України  з питань   телебачення   і  радіомовлення.  На  цей  поважний  орган покладається   право   розміщувати   державне   замовлення    щодо інформаційної продукції.

 

     Прохання підтримати пропозицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування названий законопроект у першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 240.

 

     Спасибі.

 

     Доповнень немає. Приймаємо в другому читанні, тобто в цілому.

 

     "За" - 224.

 

     Ніна Степанівна Марковська не встигла. Голосуємо.

 

     "За" - 241.

 

     Спасибі.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Так само пропонується проголосувати в  першому читанні  проект  Закону  про  внесення  змін  до  Декрету Кабінету Міністрів про державний контракт і державне замовлення на 1993 рік у  частині,  де  внормовується термін "державне замовлення" і щодо інформаційної продукції.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 244.

 

     Голосуємо в цілому в другому читанні.

 

     "За" - 243.

 

     Спасибі. Сідайте.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Спасибі за підтримку.

 

     ------------------

 

     ГОЛОВА. Слухається проект Закону про  ратифікацію  Угоди  між Урядом  України  та  Урядом  Швейцарської Конфедерації про надання безповоротної фінансової  допомоги  на  проект  "Охорона  здоров'я матерів і дітей".

 

     Шановні колеги,   ми  вчора  його  розглядали.  Тут  присутня заступник міністра. Скажіть, будь ласка, суть питання.

 

     БОГАТИРЬОВА Р.В.,   заступник   міністра   охорони   здоров'я України.  Шановні  колеги,  прошу  підтримати  проект  угоди,  яку сьогодні на ваш розгляд вносить Міністерство охорони  здоров'я.  У жовтні  1997  року  була  підписана ця угода між урядом України та урядом Швейцарської Конфедерації, якою передбачається постачання в Україну  обладнання  для пологових будинків та дитячих лікарень на рівні від центральних районних лікарень,  що обслуговують сільське населення, до республіканської дитячої лікарні.

 

     Загальна сума,  яка  буде  надана  безповоротно  швейцарською стороною,  - 6,7 мільйона швейцарських франків,  і  це  обладнання буде поставлено до 2000 року.

 

     Експертна рада   з   боку  Міністерства  охорони  здоров'я  і швейцарських  спеціалістів  вивчила  стан   надання   допомоги   і визначила,  що  в  першу  чергу  ця  допомога  буде  надана  п'яти регіонам.

 

     Ми прорахували ресурсні можливості і  нашої  системи  охорони здоров'я,  і  ті,  які  надаватимуться  з боку швейцарського уряду протягом цих років, і просимо сьогодні цю угоду ратифікувати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Я прошу: давайте ратифікуємо. Так, Борис Ілліч теж підтримує. У  нас  із ним відбулася бесіда під час перерви.  У них були деякі незначні зауваження, вони їх погодили.

 

     Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом  України  та  Урядом  Швейцарської Конфедерації про надання безповоротної фінансової  допомоги  на  проект  "Охорона  здоров'я матерів і дітей (неонатологія)".

 

     "За" - 207.

 

     Одну хвилинку, голосуйте, будь ласка.

 

     Депутате Цушко, ви ж не підводьте матерів і дітей.

 

     "За" - 219.

 

     Олійник Борис Ілліч. Будь ласка, з місця.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Шановні  колеги!  Я зобов'язаний  повідомити,  що  при  розгляді   законопроекту   про ратифікацію   угоди   на  засіданні  нашого  комітету  була  низка застережень,  які збігаються із зауваженнями  Мацюка.  Ми  ще  раз просимо  при  підготовці  подібних проектів або залучати на період підготовки  когось  із   комітету,   або   грамотніше   виписувати законопроекти, бо там є розбіжності.

 

     Одначе я  вважаю,  що  в  цій  залі  кожен  із  членів нашого комітету проголосує так, як він вважає за потрібне.

 

     ГОЛОВА. Тобто "за".  Спасибі. Підтримайте, там сума незначна. До того ж допомога без процентів і без повернення.

 

     Слово надається голові комітету. Будь ласка.

 

 

 

     БОГАТИРЬОВА Р.В.   Олександре   Миколайовичу,  можна  сказати кілька слів перед тим як голова комітету візьме слово?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

 

 

     БОГАТИРЬОВА Р.В. Шановні народні депутати! Ідеться про те, що якщо ми будемо й надалі зволікати з ратифікацією цієї угоди, як ми робимо це із жовтня 1997 року,  то з кожним днем  залишається  все менше  змоги  надавати  цю  допомогу.  Кожний  втрачений день - це смерті дітей.  Якщо до року не доживає сім тисяч народжених  дітей із  450 тисяч і більше половини з тих семи тисяч помирає у віці до одного місяця,  то вдумайтеся,  як можна надати дітям допомогу без отримання обладнання?

 

     Якщо ви  сьогодні  ратифікуєте  цю угоду,  то таке обладнання почне надходити вже з 1 вересня. Якщо ж відхилите, і ми почнемо цю роботу  по інших місцях,  то я думаю,  що уряд узагалі відмовиться від тієї допомоги з боку Швейцарії.  І тоді ваші звернення і  наші можливості  будуть вичерпані і ми не зможемо вашим виборцям надати допомогу...

 

     Будь ласка, зрозумійте і підтримайте!

 

     ГОЛОВА. Спасибі. І Ніна Степанівна Марковська теж просить.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  23, Волинська область). Шановні народні депутати, дозвольте дати аргументацію.  Перше.  Парламенти  минулого скликання і нинішнього дев'ять місяців не могли розглянути цю угоду,  що викликає подив і у Швейцарії, і в інших країнах.

 

     Друге. Це  -  безповоротна  допомога,  направлена  на надання технічного обладнання 139 пологовим будинкам  і  дитячим  лікарням п'яти регіонів,  у тому числі Києву,  Донецьку, двом областям, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії.  Якщо ми сьогодні  не розглянемо цю угоду,  то 1 вересня закінчується підготовчий етап і ця допомога,  запакована,  готова до  відправлення,  піде  в  інші країни - Румунію, Молдову і так далі, які готові прийняти її.

 

     Я вас переконливо прошу - це не політичне питання. Це питання життя і здоров'я наших дітей. Голосуйте за!

 

     ГОЛОВА. Іван Михайлович Мусієнко теж просить.

 

     "За" - 238.

 

     Спасибі.

 

     ШЕВЧУК С.В. Дякую.

 

     _____________________

 

     ГОЛОВА. Слухається питання про проект Закону  про  управління об'єктами державної власності.

 

     Леонід Васильович Мінін.  Будь ласка. Буквально п'ять хвилин. Я прошу запросити людей до залу.

 

     МІНІН Л.В.  Уважаемые народные депутаты!  В  соответствии  со статьей  116  (пункт  5)  Конституции  Украины  Кабинет  Министров осуществляет управление об ектами госсобственности.

 

     Прошло два года с  момента  принятия  Конституции,  закон  об управлении   об ектами   госсобственности  не  принят.  Получается правовой  вакуум,  когда  целый  ряд   об ектов   госсобственности оказываются  ничейными.  И  чем  дольше  будет  сохраняться  такое положение,  тем чаще будут происходить  неуправляемые  процессы  и использование госсобственности не в интересах государства.

 

     Приведу несколько примеров. В процессе приватизации более 2,5 тисячи об ектов оказались ничьими,  и Кабинет  Министров  проводит инвентаризацию   для   того,   чтобы  определить,  кому  отдать  в управление   эти   об екты:    эстакады,    дороги,    ограждения, трубопроводы,  которые оказались ничьими.  Они уже эксплуатируются частными и акционерными  предприятиями,  но  не  определены  и  не закреплены за ними.

 

     Второй пример.  Акционировано  более  6,5 тысячи предприятий. Государство   практически   не   получает   дивидендов   от   этой собственности, хотя ему принадлежит в ней 50 и более процентов. То есть контрольный пакет у государства,  а дивидендов нет. В прошлом году получено только около 20 миллионов гривень.

 

     Далее. Из  6,5  тысячи  предприятий  лишь  в  трети назначены уполномоченные  лица.  Остальные   пакеты   акций,   принадлежащие государству, никем не управляются.

 

     Таким образом,  мы  можем констатировать потерю управляемости государственным  сектором  экономики,  а  это   определяет   общую экономическую ситуацию в Украине.

 

     Предлагаемый вашему  вниманию  законопроект является одним из важнейших актов законодательства  по  наведению  порядка  в  сфере управления  об ектами  госсобственности,  без  которого невозможна реализация положений статьи 116 Конституции.

 

     Впервые в законопроекте четко обозначены суб екты  управления об ектами  государственной  собственности.  Это Кабинет Министров, министерства и другие центральные местные  органы  государственной власти,  Совет министров Автономной Республики Крым, об единения и предприятия,  Фонд  государственного  имущества,   самоуправляемые организации  - такие,  как Национальная академия наук и другие,  а также уполномоченные лица.  Впервые в одном документе четко и ясно распределены  функции,  полномочия  между  этими суб ектами.  Так, например,  однозначно распределены функции между правительством  и Фондом    государственного   имущества,   определено,   что   Фонд госимущества в соответствии с законами осуществляет приватизацию и управляет  имуществом  только  в  период,  когда  оно  находится в процессе  приватизации.  Все  остальные  функции   по   управлению госсобственностью     осуществляет     Кабинет    Министров    или уполномоченные органы, которым он делегирует эти полномочия.

 

     Таким образом,  в  законопроекте  сделана  попытка  устранить существующую  на сегодня ненормальность,  когда вопросы управления корпоративными  правами  государства  находятся  в  ведении  Фонда госимущества,  а  по  Конституции  за  управление отвечает Кабинет Министров.

 

     Определяется и повышается роль  министерств  и  ведомств.  За ними   закрепляется   обязанность   по  управлению  корпоративными правами,  пакетами акций и предприятиями,  которые  закреплены  за государством.  Предполагается  именно  на  отраслевые министерства переложить такие функции,  как проведение конкурсов  и  назначение уполномоченных  лиц по управлению частями и паями,  принадлежащими государству.  Появляется возможность децентрализовать  управление, то   есть   закон   позволяет  делегировать  часть  полномочий  по управлению частями и паями местным органам власти, что чрезвычайно важно.   На  сегодняшний  день  местные  органы  власти  не  имеют возможности  управлять  теми  частями  и   паями   государственных предприятий,    которые   находятся   на   их   территории.   Фонд государственного имущества назначал уполномоченных лиц,  я еще раз повторяю,  только по 30 процентам пакетов акций. И то назначены те лица,  которые фактически один или два раза в году  появляются  на предприятии  и  не  влияют на него ни с точки зрения эффективности функционирования,  ни с точки  зрения  обеспечения  дивидендов  от использования государственной собственности.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Леоніде  Васильовичу.  Запитання до Леоніда Васильовича є? Є. П'ять хвилин на запитання. Будь ласка.

 

     Депутат Рябченко. За ним - депутат Юхновський.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   спеціальної   Контрольної   комісії Верховної  Ради  України з питань приватизації (виборчий округ 25, Дніпропетровська  область).  Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,  як  би ви подивилися на те,  щоб прийнятий Верховною Радою проект Закону про управління об'єктами державної власності, який є ширший  за  обсягом,  ніж  запропонований  Президентом,  узяти  за основу? Оскільки він уже прийнятий у першому читанні, у вересні ми прийняли  б  його  в  другому  читанні,  врахувавши всі пропозиції Президента.

 

     МІНІН Л.В. Я к этому предложению отношусь абсолютно спокойно, лишь  бы процесс пошел дальше.  Потому что все положения,  которые есть в проекте Кабинета Министров, учтены в законопроекте, который принял Верховный Совет предыдущего созыва. Если бы мы приняли этот законопроект в первом чтении сейчас,  то могли бы доработать его и довести до кондиции уже в сентябре.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Юхновський. За ним - депутат Терьохін.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  промислової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний рух. Леоніде Васильовичу, мене не стільки  цікавлять  процес  управління  і  процес  приватизації... Гадаю,  приватизація проводиться неправильно, вона ведеться з тим, щоб одержати від неї максимальну кількість грошей у  бюджет.  Я  ж вважаю,  що  приватизація має проводитися з тим,  щоб підприємство стало  працювати  краще,  ніж  воно  працювало  до  того.  І   ось поліпшення  не  настає.  А в нас немає такого засобу,  який би дав змогу  проконтролювати,  як  працює  далі  це  підприємство  після приватизації.  Чи  не  вважаєте  ви,  що  ми  законодавчо  повинні закріпити певні норми:  яким повинен бути контроль після того,  як здійснена приватизація підприємства, на якому залишилися люди?

 

     МІНІН Л.В. Уважаемый Игорь Рафаилович, этим законом как раз и предполагается    ужесточить    государственный    контроль     за эффективностью  использования  частей  и паев,  которые остаются в ведении   государства,    наведением    порядка    и    дальнейшей цивилизованной  приватизацией  государственной собственности.  Как первый шаг.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. За ним - депутат Бокий.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я так розумію, і ви підтвердіть, будь ласка, що цей  проект  закону  іде  в  руслі  нещодавніх указів Президента і рішення Конституційного Суду.  Тобто йдеться про  виведення  Фонду державного   майна   з-під   підпорядкування   Верховній   Раді  і позбавлення Фонду державного майна  функцій  управління  державною власністю.  То скажіть мені,  будь ласка, а чому Верховна Рада має погоджуватися з тим,  щоб  віддати  Кабінетові  Міністрів  функцію управління від органу, який вона призначає на паритетних засадах з Президентом, себто Фонду державного майна? Якось нелогічно. Ми для цього  і  створювали  такі  паритетні засади,  щоб мати контрольні функції.

 

     Дякую.

 

     МІНІН Л.В.  Сергей  Анатольевич,  что   касается   управления об ектами  госсобственности,  то  Конституция однозначно трактует, что   управление   осуществляет   Кабинет   Министров.   Вопросами приватизации  занимается  Фонд  государственного  имущества.  И  в вопросах    управления     об ектами     госсобственности     Фонд государственного имущества, конечно, должен быть подчинен Кабинету Министров.  Иначе ситуация не изменится. Повторяю: приватизировано 6,5   тысячи   предприятий,   но   только   по  одной  трети  есть уполномоченные  лица  от  имени  государства.  Это  работа   Фонда государственного  имущества по управлению паями и частями.  И ноль дивидендов  от  той  части  собственности,   которая   принадлежит государству. Вот результаты того, когда у двух хозяев один слуга - Фонд госимущества.  Он не подчиняется ни тому,  ни другому. Должно быть четкое разграничение функций: допустим, что касается вопросов приватизации,  пусть  Фонд  госимущества   будет   под   контролем парламента,  а  что  касается  вопросов  управления теми частями - паями,  которые  определены  как  государственные,   пусть   несет ответственность тот,  кому это положено по Конституции,  - Кабинет Министров.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бокий.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПу). Прошу передати слово депутату Семенюк.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк, будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  Соціалістичної  та Селянської партій - "Лівий  центр".  Шановний  доповідачу!  Першим  пунктом  статті  9 законопроекту  або  пунктом  10  указу Президента передбачено,  що державні  акціонерні  компанії  створюються  шляхом   акціонування державних  підприємств,  які  відповідно  до чинного законодавства України не підлягають приватизації.

 

     Разом з тим у пункті 2 зазначеної  статті  говориться:  "Якщо державна   акціонерна   компанія   створена   шляхом  акціонування державних підприємств,  які відповідно до законодавства України не підлягають  приватизації,  недержавні  інвестори  можуть  набувати право власності на акції додаткової  емісії,  що  здійснюється  за рахунок прямих інвестицій".

 

     Таким чином,  можна дійти висновку,  що даний указ і внесений законопроект - це прихована приватизація тих підприємств,  які  не підлягають  приватизації,  це розпродаж і розтягування майна,  які сьогодні відбуваються за указами Президента.

 

     Як ви дивитеся на те,  щоб ми доповнили і  все-таки  прийняли проект   Закону   України   про   управління  об'єктами  державної власності,  прийнятий у першому читанні? Шановні колеги! У зв'язку з тим що цей указ суперечить законам України про приватизацію, про перелік підприємств,  які не підлягають приватизації,  я прошу вас не підтримувати даний законопроект.

 

     Дякую.

 

     МІНІН Л.В.    Статья   9   "Державні   акціонерні   компанії" предполагает возможность корпоратизации тех  предприятий,  которые не  подлежат  приватизации,  превращение их в акционерное общество только с одной целью: привлечение инвестиций, но в таких пределах, когда государство не теряет контроля над управлением.

 

     В пункте 1 статьи 9 записано: "Державна акціонерна компанія - відкрите акціонерне товариство,  в якому  державі  належить  пакет акцій,  що  відповідно  до  законодавства забезпечує правомочність рішень загальних зборів акціонерів".

 

     Это значит,  что в  любом  случае  75  процентов  остается  у государства.  И это позволяет любому инвестору принимать участие в деле только в пределах 25 процентов.

 

     То есть ни в  коем  случае  меньше  70  процентов  при  любом раскладе в этой акционерной компании государство не может иметь.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Васильовичу. Сідайте.

 

     Співдоповідач від   комітету  Єхануров  Юрій  Іванович.  Будь ласка. 5 хвилин.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні колеги!  Комітет  з  питань економічної політики розглянув поданий Президентом законопроект і приняв  рішення,  зазначивши,  зокрема, ось що.

 

     15 січня   1998   року   складом   Верховної   Ради   України попереднього скликання прийнятий у першому читанні  проект  Закону України  про  управління об'єктами державної власності.  Він зараз готується до розгляду Верховною Радою України в  другому  читанні. Ми  на  засіданні  комітету  вже  в  новому  складі розглядали цей документ.

 

     Я хотів би звернути вашу  увагу  на  те,  що  проект  закону, прийнятий Верховною Радою України в першому читанні, вбирає в себе всі положення внесеного Президентом України проекту Закону України про управління об'єктами державної власності.

 

     Крім того,  прийнятий  у  першому читанні законопроект значно глибший за своїм змістом і охоплює ширше коло  питань.  Я  звертаю вашу  увагу  на те,  що науковоекспертне управління Верховної Ради України  у  своїх  висновках  до  внесеного  Президентом   України законопроекту висловило аналогічні зауваження, які підтримуються й нашим комітетом.

 

     Тому комітет з  питань  економічної  політики  вносить  такий проект постанови:

 

     "1. Відповідно  до  пункту  четвертого  розділу ХV "Перехідні положення" Конституції  України  відхилити  внесений  4  липня  на розгляд  Верховної  Ради України Президентом України проект Закону України про управління об'єктами державної власності.

 

     2. Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань  економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій  разом  з  Кабінетом  Міністрів   України   та   Фондом державного майна України доопрацювати прийнятий 15 січня 1998 року в першому читанні Верховною Радою України  проект  Закону  України про  управління  об'єктами  державної  власності  та  подати  його Верховній Раді України у вересні 1998 року для розгляду в  другому читанні".

 

     Шановні колеги,  ще  раз наголошую на тому,  що всі положення указу  Президента  і  законопроекту,  який  внесений  Президентом, ураховані в пропозиціях на друге читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до  Юрія  Івановича будуть?  (Шум у залі). Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Також немає.

 

     Ставлю на голосування (Шум у залі).

 

     Перепрошую! Слово  надається   віцепрем'єр-міністру   України Тігіпку.

 

     ТІГІПКО С.Л.  Олександре  Миколайовичу!  Коли ми готували цей указ,  то внесли практично  всі  ті  положення,  які  розглядалися Верховною  Радою.  Тому  я  не  бачу якогось сенсу скасовувати цей указ!  Він може почати працювати раніше, ніж закон, який ми будемо розглядати тільки у вересні. І невідомо, коли він буде прийнятий!

 

     Для того  щоб  держава  сьогодні не втрачала дивідендів,  щоб вона могла якось управляти тим майном,  яке  їй  належить  та  яке сьогодні   дуже  погано  використовується,  я  прошу  все-таки  не скасовувати указ.  Нехай він набирає чинності і діє! А потім, якщо буде потрібно, дорегулювати законом!

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Ставлю на  голосування  прийняти  у  першому  читанні  проект закону, поданий Президентом (Шум у залі).

 

     "За" - 55.

 

     Ставлю на голосування проект  постанови  Верховної  Ради  про проект   Закону  про  управління  об'єктами  державної  власності, внесений комітетом. Я зачитаю лише перший пункт.

 

     "Відповідно до пункту  4  розділу  ХУ  "Перехідні  положення" Конституції  України  відхилити  внесений  4  липня  1998  року на розгляд Верховної Ради України Президентом України  проект  Закону України про управління об'єктами державної власності".

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 184.

 

     Спасибі.

 

     -----------------

 

     Шановні колеги,  маємо  два  такі  коротенькі  питання:  щодо Миколаївського цементного заводу (мені так і  хочеться  сказати  - глиноземний завод, скільки він нам завдав клопоту) і щодо Одеси. І на цьому будемо завершувати роботу.

 

     ЖЕРДИЦЬКИЙ В.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 74, Закарпатська область). Шановні  колеги  народні  депутати!  Вношу  на  ваш розгляд проект постанови,  який був  розданий  вчора,  про  створення  Тимчасової слідчої   комісії   Верховної   Ради   України   з   приводу   ВАТ "Миколаївцемент".

 

     Миколаївський цементний завод торпедується транснаціональними міжнародними  цементними компаніями з метою зробити його власністю однієї з таких компаній - французької компанії "Лафарж",  а  потім за  звичною  схемою,  як  це  було зроблено в усій Східній Європі, приватизувати  на  користь  іноземних  компаній  решту   цементних заводів України.

 

     Сьогодні в  Україні  17  цементних заводів.  На них працює 16 тисяч чоловік.  Що означає приватизація таких  заводів  іноземними компаніями?  Це  означає,  що  як  мінімум  половина  цих  заводів закривається,  бо в нас зайві потужності,  і як  мінімум  8  тисяч чоловік  зі  своїми  сім'ями  залишаються  без  роботи  та засобів існування.  Діючи   на   користь   іноземного   капіталу,   багато представників  різних органів виконавчої влади,  таких як Державна комісія з цінних  паперів  та  фондового  ринку,  Фонд  державного майна,  дехто з наших дипломатичних чиновників,  Вищий арбітражний суд,  працюють тепер над реалізацією проекту,  який би  дав  змогу забрати в українських акціонерів частку власності - 52 відсотки та через суд і  за  допомогою  різних  бюрократичних  і  чиновницьких хитрощів  перерозподілити її на користь французької компанії.  При цьому порушується дуже багато законів і цинічно, нахабно на нашого Президента,  на  нашу  виконавчу  владу  тисне  через дипломатичні канали Франція.

 

     Треба негайно припинити цей процес, бо на 30 липня призначено перший   суд,   на   3  серпня  -  другий,  де  ці  питання  мають розглядатися. Тому нам потрібно створити Тимчасову слідчу комісію, в  тій  редакції проголосувати проект постанови.  До цього проекту постанови є доповнення,  яке вніс  голова  Контрольної  комісії  з питань  приватизації  пан  Рябченко,  щоб  при  цьому  ще доручити спеціальній Контрольній комісії з  питань  приватизації  здійснити перевірку  додержання  законодавства  в  процесі  приватизації ВАТ "Миколаївцемент".

 

     Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Запитання до  депутата  Жердицького  є?  Будь  ласка, депутате Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Скажіть,   будь   ласка,   хто   від  фракції Прогресивної соціалістичної партії введений до складу цієї комісії для перевірки Миколаївського цементного заводу?

 

     ЖЕРДИЦЬКИЙ В.Ю.  Був  запропонований  склад  у кількості семи чоловік.  Якщо є пропозиція від фракції,  будь ласка. Пропонується додати  від  фракції  прогресивних  соціалістів  і  від Комітету з питань будівництва,  транспорту і зв'язку ще трьох чоловік: одного

- від фракції прогресивних соціалістів і двох - від комітету.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування проект постанови про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України  з  проблем  ВАТ "Миколаївцемент". Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     ЖЕРДИЦЬКИЙ В.Ю. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Одна третина конституційного складу Верховної Ради - 150 чоловік.

 

     ______________________

 

     І друге так само коротеньке питання.

 

     Депутате Чобіт, будь ласка.

 

     ЧОБІТ Д.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні народні депутати! Вам  було  роздано  підготовлений  мною проект Постанови Верховної Ради про  створення  Тимчасової  слідчої  комісії  Верховної  Ради України   щодо   перевірки  дотримання  органами  державної  влади Конституції України,  Закону України про місцеве самоврядування та інших   законодавчих   актів,   що   регулюють  питання  місцевого самоврядування в місті Одесі.

 

     У висновку   науково-експертного   управління    Секретаріату Верховної  Ради  України  до  цього проекту постанови зроблено два зауваження,  які  враховано,  і  вчора  вам  роздали  цей   проект постанови.

 

     Усі депутати  мають  також  пропозиції  про  склад Тимчасової слідчої комісії щодо міста Одеси:  створити комісію в кількості 12 депутатів   -   представників   фракцій.  Тобто  дотримано  вимоги Регламенту.

 

     Прошу депутатів   підтримати   пропозицію    про    створення Тимчасової  слідчої  комісії  щодо  перевірки  дотримання органами державної влади Конституції України,  Закону України  про  місцеве самоврядування  та інших законодавчих актів,  що регулюють питання місцевого самоврядування в місті Одесі.

 

     Дякую за увагу.

 

 

 

     ГОЛОВА. Скажіть, будь ласка, як це вплине на вибори в серпні? Гадаю, що паралізує їх.

 

     ЧОБІТ Д.В. На вибори це не вплине, оскільки слідча комісія не має права ухвалювати жодних рішень.  Вона повинна вивчити  питання та доповісти на наступній сесії Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Депутате Вітренко, прошу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   По-перше,   мені   дуже  "подобається",  коли представник  Львівщини  так  піклується  про  Одещину.  Я  б  щодо Львівщини створила слідчу комісію і перевірила, що у Львові.

 

     А по-друге, справді, в Одесі 23 серпня вибори. Вважаю, просто недоцільно там заважати,  створювати  ситуацію,  яка  б  нервувала всіх.  Бо,  хочеться комусь визнавати чи не хочеться,  те,  що там Білоблоцький керував, заспокоїло ситуацію, збір податків збільшено в  два  з  половиною рази,  зросли обсяги виробництва.  Тому немає потреби під час  відпустки  депутатів  створювати  комісію.  Треба відбути  відпусткний  період,  там  завершаться вибори,  у вересні повернемося до даного питання, якщо будуть обгрунтовані аргументи, що  там  справді  існує  небезпека.  Бо,  на  мій  погляд,  у  нас насамперед Західна Україна - окупована зона, а не Одещина.

 

     Тому ми проти того,  щоб  тепер  відряджати  туди  комісію  і нервувати населення.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  проект  постанови,  внесений депутатом Чоботом (Шум у залі).

 

     Шановні колеги, не ображайте один одного.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 92.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     -------------------

 

     Шановні колеги!  Дозвольте мені декілька хвилин  відвести  на підбиття підсумків нашої першої сесії.

 

     Веде засідання   заступник   Голови  Верховної  Ради  України Медведчук В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Для підбиття підсумків роботи   першої   сесії   Верховної  Ради  України  чотирнадцятого скликання слово надається Голові Верховної Ради України Олександру Миколайовичу Ткаченку.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.,  Голова Верховної Ради України (виборчий округ 195,  Черкаська  область).  Шановні  народні   депутати!   Шановні присутні  журналісти!  Шановні  гості  та  обслуговуючий  персонал Верховної Ради! Шановні співвітчизники!

 

     Сьогодні завершується  робота  першої  сесії  Верховної  Ради України чотирнадцятого скликання, яка тривала майже три місяці. На моє глибоке переконання,  наш  депутатський  корпус  -  професійно сильний  і  підготовлений  для  тієї величезної роботи,  яку маємо виконати за чотири роки.

 

     Попри всілякі обивательські пересуди про недоліки у  виборах, незаперечною   істиною   є  те,  що  із  15-20  кандидатів,  котрі балотувалися в кожному  окрузі,  громадяни  довірили  представляти себе  тим,  хто  краще  розуміє  їхні  потреби  і  біди,  хто  мав переконливішу програму дій.

 

     Нинішній склад Верховної Ради  -  високопрофесійний,  адже  в наших  лавах  п'ять  академіків  Національної  академії  наук,  22 професори, 104 доктори і кандидати наук.

 

     Уперше в парламенті запрацювали  фракції  політичних  партій. Вважаю,  що до оцінки їх роботи слід поставитися з розумінням. Без сумніву,  депутати-партійці прийшли  до  парламенту  з  найкращими намірами,  в  які  повірила  більшість  наших виборців.  Вони щиро бажають  захіщати  інтереси  громадян,  вагомо  аргументують  свої наміри й заходи на кожному пленарному засіданні Верховної Ради.

 

     Завдяки фракційній  згуртованості  поглиблюється  робота  над законопроектами,  організованіше проводиться голосування.  Та поки що процес становлення цієї парламентської структури триває.  Можна стверджувати, що поступово минають хвороби росту.

 

     Схвально сприймається населенням те, що головами комітетів ми обрали  фахівців  високої кваліфікації,  людей із великим життєвим досвідом.  Серед них відомі державні і  громадські  діячі,  котрих знають  не  лише  в  Україні,  а  й  за  її  межами:  це Олександр Олександрович Мороз,  Євген Кирилович Марчук, Борис Ілліч Олійник, Геннадій Йосипович Удовенко,  Михайло Петрович Ковалко,  Володимир Петрович Семиноженко,  Станіслав Іванович Гуренко.  І можна було б продовжити цей список.

 

     Упевнено й  конструктивно  взялися  до  нової для себе роботи такі керівники комітетів,  як  Віталій  Іванович  Луценко  і  Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

     Бачу, що  всі  депутати  -  люди  слова  і належно докладають зусиль для виконання своїх непростих депутатських повноважень.

 

     Вважаю за потрібне  звернутися  до  всіх  вас  із  проханням: уважно  і  самокритично  проаналізуйте  причину  того,  що  із  77 пленарних засідань ми лише на 69-му обрали  керівництво  Верховної Ради.

 

     Нами втрачено  дуже багато дорогоцінного часу як для держави, так і для кожного з депутатів.  Нехай винагородою за це  всім  нам стане  краще взаєморозуміння на майбутнє,  а воно справді помітне. За теперішнім  ставленням  депутатів  до  справи  є  всі  підстави запевнити виборців, що ми готові максимально ущільнити робочий час для компенсації цієї втрати.

 

     Адже накопичена за минулий період критична  маса  перейшла  у нову,  позитивну якість. Це переконливо підтвердив біжучий тиждень нашої роботи.

 

     Важливим є і те,  що у ході гострих дискусій нинішня Верховна Рада  органічно  увібрала  в  себе  випробуваний  практикою досвід попередніх скликань і водночас критично осмислила те, що викликало зайву політизацію.

 

     У процесі  обрання  керівництва Верховної Ради висловлювалося багато слушних пропозицій щодо удосконалення роботи Верховної Ради та  її  апарату.  Усі вони узагальнені і вже надіслані комітетам і фракціям для врахування у практичній роботі.

 

     До депутатського активу давайте віднесемо і те,  що з  перших днів  роботи не залишилися поза увагою питання соціального захисту нашого   населення.   Зокрема,    кожного    вівторка    засідання розпочиналися   із  заслуховування  інформації  уряду  з  найбільш наболілого для населення питання -  ліквідації  заборгованості  із виплати  заробітної плати,  пенсій,  стипендій та інших соціальних виплат.

 

     Історія має  зафіксувати  і   вашу   наполегливу   участь   у роз'язанні  проблем  страйкуючих  шахтарів і шахтарських регіонів. Нагадаю,  що  21  травня  було  розглянуто  інформацію  уряду  про подолання  критичного  стану  у вугільній промисловості і прийнято постанову про невідкладні  заходи  щодо  фінансового  забезпечення вугільної  галузі  в 1998 році,  що дало змогу призупинити страйк, привернути  увагу  уряду  до   розв'язання   проблем   шахтарських регіонів.

 

     Не залишається   поза  увагою  і  контроль  за  використанням бюджетних коштів.  До цього підключено Рахункову палату  Верховної Ради  України.  Створено  Тимчасову  слідчу  комісію  по  вивченню ситуації  щодо  забезпечення  конституційних  прав   громадян   на отримання заробітної плати,  пенсій, стипендій та інших соціальних виплат,  а також Тимчасову слідчу комісію щодо вивчення законності використання бюджетних коштів у місті Києві та ряд інших.

 

     Обнадійливою ознакою  є  те,  що у процесі вирішення складних соціально-економічних  питань   зароджуються   добрі   перспективи взаєморозуміння  і  співробітництва  між законодавчою і виконавчою владою. В основу їх покладені предметні домовленості, що відбулися на  зустрічі  Президента  Леоніда  Кучми  з керівництвом Верховної Ради,    головами    фракцій    і    парламентських     комітетів, Прем'єр-міністром та членами уряду.

 

     Хотілося б  віднести до перших цеглин у підвалини порозуміння владних гілок прийняту Постанову  про  Основні  напрями  бюджетної політики  на  1999  рік  (бюджетну резолюцію).  Ми суттєво сприяли прискоренню бюджетного  процесу.  Вірю,  що  за  умов  злагодженої конструктивної  роботи  буде  продовжена  традиція,  започаткована минулим складом Верховної Ради,  - своєчасне прийняття Закону  про Державний бюджет на 1999 рік.

 

     Для роздумів  у депутатські канікули хотів би порекомендувати і  таку  тезу.  Значна  частина  нашого   часу   витрачається   на законодавче  забезпечення  бюджету.  Справді,  це  потрібно.  Адже бюджет - обличчя держави.  За його рахунок  забезпечується  наука, охорона здоров'я,  обороноздатність,  безпека нашої країни.  Та ще його споживає і з нього живе  близько  третини  населення.  Дві  ж третини   громадян   є  безпосередніми  наповнювачами  бюджету  та опосередкованими його споживачами. Саме тут - наша промисловість з висококваліфікованими  інженерами  і робітниками.  Саме тут - наше сільське господарство  з  найпотужнішим  в  Європі  невикористаним потенціалом.

 

     Тому в  подальшому всім нам потрібно докласти максимум зусиль для задіяння наявних потужностей і  можливостей,  для  організації людей   на  працю.  Ми  зобов'язані  дати  українським  громадянам можливість працювати злагоджено  і  ритмічно.  Лише  за  виконання такої   умови   знімуться   всі   бюджетні   проблеми,  які  зараз розв'язуються підсиленням збору податків на всіх рівнях.

 

     Нині в комітетах і в апараті ведеться робота щодо  підготовки пропозицій  до  порядку  денного  наступної другої сесії Верховної Ради.  Слід затвердити плани роботи комітетів на друге півріччя, в них  потрібно передбачити не лише роботу над законопроектами,  а і форми контролю за виконанням чинних  законів,  проведення  виїзних засідань тощо.

 

     На мій  погляд,  і  я  про  це говорив під час балотування на посаду Голови,  законодавча діяльність має відбуватися  за  такими основними напрямами.

 

     Перше. Потрібно  посилити  вплив  держави на економіку шляхом активного   державного   регулювання,    впровадження    потрібних держзамовлень,  бюджетної підтримки пріоритетних галузей,  гнучкої податкової політики.

 

     Друге. Потрібно вести таку грошовокредитну  політику,  що  не допускатиме  інфляції  до  критичної  межі  та  водночас  протягом кількох років розблокує платоспроможність  населення  і  активізує виробництво в усіх галузях.

 

     Третє. Наша   внутрішня   політика   має   спрямовуватися  на створення багатоукладної економіки поряд із  збереженням  вагомого державного сектора у найважливіших галузях народного господарства.

 

     Четверте. Здійснювати   ефективну  інфраструктурну  політику, підтримувати  агропромисловий  комплекс  на  рівні  не   менше   4 відсотків від валового внутрішнього продукту.

 

     П'яте. У   галузі   соціальної   політики   держава   повинна гарантувати гідний рівень життя, максимальну зайнятість населення, достатнє пенсійне забезпечення і соціальне страхування.

 

     І останнє,   шосте.   Невідкладно   задіяти   низку   значних економічних  резервів,  що  випали   з-під   контролю   державного управління.  Економіка  має бути регульованою.  Передусім уряд має взяти під свій контроль виробництво електроенергії, газу, вугілля, нафти, тютюнових та горілчаних виробів.

 

     Ось стисло основні пріоритети,  які мусять бути реалізовані у законотворчій діяльності нинішньої Верховної Ради.

 

     Хочу поінформувати вас,  що уже за  період  нашої  роботи  на розгляд    надійшло    575   проектів   законодавчих   актів.   За правонаступництвом   від   попереднього   скликання    перехідними залишилося 88 законопроектів.  Як бачите,  шановні друзі,  заділ у нас,  безперечно,  великий.  Впоратися з  ним  можна  лише  шляхом пошуків,  взаєморозуміння, компромісів і консенсусу як вищої форми наших компромісів.  Недовіра і непримиренність  мають  поступитися місцем  відкритості,  взаємній повазі і толерантності у взаєминах. Це особливо важливо за умов  нинішньої  політичної  структуризації Верховної  Ради,  коли  у  роботі  парламенту істотно зростає роль фракцій.  Тому покладаю великі сподівання на значний  потенціал  і можливості Погоджувальної ради.

 

     Гадаю, шановні  колеги,  очевидно,  під  час  другої сесії ми розглянемо питання про відновлення ролі Президії  Верховної  Ради, яка б у міжсесійний час вирішувала найбільш невідкладні питання.

 

     Коротко спинюся  на  напрямі  міжпарламентських зв'язків.  Ми розвиваємо  відносини  з  60  парламентами   світу,   представлені постійними  делегаціями у таких поважних парламентських асамблеях, як ОБСЄ,  Рада Європи,  ОЧЕС.  Вивчається  питання  про  вступ  до Міжпарламентського союзу.

 

     Гадаю, ця   Верховна   Рада   прийме  рішення  про  вступ  до Міжпарламентської асамблеї країн СНД (Оплески).

 

     Тому необхідно  прискорити  процес   формування   відповідних депутатських   груп,   складу  делегацій,  опрацювання  необхідних документів  до  попереднього   проекту   доповіді   Парламентської асамблеї  Ради  Європи  стосовно  виконання  Україною зобов'язань, взятих під час вступу до цієї організації.  Як ми  пересвідчилися, неврахування  цих  факторів  може суттєво шкодити авторитету нашої держави на міжнародній арені.

 

     Очевидно, шановні друзі,  є доцільним продовжити і  розширити практику  включення  народних  депутатів  до  складу  державних  і урядових делегацій.  Давайте робити все необхідне  для  того,  щоб Президент   і   уряд,  передусім  Міністерство  закордонних  справ України,  позитивно відгукувалися на ці  пропозиції.  Представники Верховної  Ради  повинні  входити до складу всіх делегацій на всіх рівнях.  Це дасть змогу активізувати ратифікаційний процес,  краще корегувати  графік  міжнародних  візитів,  послідовно  і узгоджено реагувати на події в Європі та усьому світі.

 

     Як бачите,  перед Верховною  Радою  стоять  важливі  нагальні завдання, але, безперечно, посильні кожному з нас.

 

     І ще  одне.  Під  час першої сесії полемічні пристрасті часом хлюпали через край.  Звичайно, можна сказати, що гострі дискусії є ознакою   демократизму  будь-якого  парламенту.  Це  так.  Але  не забуваймо і те,  що  казав  колись  мудрий  Григорій  Сковорода  - видатний  український  поет  і  філософ:  "Легкий  повітряний  шум спричиняє випущене слово.  Але воно часто або  смертельно  ранить, або  радість викликає і збуджує душу".  Треба,  щоб у нашій роботі переважало друге.

 

     Згадав про це я ще й тому,  що, ставлячись із повагою один до одного  в сесійному залі,  ми заохочуємо до цього й засоби масової інформації, а отже, і громадську думку всієї держави. Культивована ж  зневага  до  парламенту  обертається  потім  зневагою  до всієї держави,  влади,  а також і правовим нігілізмом,  ігноруванням  на міжнародному рівні справедливих вимог і конструктивних пропозицій, які вносить наша держава.

 

     Хто ж  нас  поважатиме,  якщо  ми  самі  до  себе  не  завжди шанобливо ставимося?

 

     І останнє. Хочу ще раз привернути вашу увагу до проблем села. Нині у хліборобів нашої держави гаряча пора  -  жнива.  Вони  дуже складні.  Застарів  комбайновий і машинно-тракторний парк,  бракує пального,  немає надійного покупця на вирощену продукцію. Селянина давлять   величезні   борги   як   перед  державою,  так  і  перед посередниками.  Усе це призведе до надмірних витрат на вирощування врожаю, що практично деморалізує все наше суспільство.

 

     Нагадаю, що  лише торішньої осені через неорганізованість під сніг пішло,  вдумайтеся,  200 тисяч гектарів цукрового  буряку  та близько 400 тисяч гектарів зернової кукурудзи.  Втрачено вирощеної продукції на суму понад один мільярд доларів. Тим часом ми просимо в іноземців кредити, а свій труд отак знецінюємо.

 

     Сьогодні треба  докласти  всіх зусиль,  щоб зібрати вирощене. Допомога  народних  депутатів  у  цій  справі,  безперечно,   буде неоціненною  на  місцях.  Не  залишайте  поза  увагою  жоден  факт безгосподарності і нехлюйства, корупції і бюрократизму. За це люди скажуть нам з вами велике спасибі. Тоді і довіра до Верховної Ради зміцниться.  Адже  держава  одвіку  тримається  на   працьовитості здебільшого селянина і робітника.

 

     Шановні колеги,  ми  зробимо  великий внесок,  якщо на другій сесії,  розглядаючи й затверджуючи бюджет на 1999 рік,  підготуємо законопроект  про встановлення мораторію на податки мінімум на три роки у сільськогосподарському секторі,  лише за винятком, можливо, пенсійного фонду. Це буде нашим кроком до добра і благополуччя, до наповнення бюджету, про який ми так часто піклуємося.

 

     Дякую вам,  шановні  колеги,  за  довіру,  за   розуміння   і обнадійливу  співпрацю.  Бажаю  плідної роботи в округах,  гарного відпочинку, доброго здоров'я та благополуччя вам і вашим сім'ям.

 

     На цьому  дозвольте  першу  сесію  Верховної  Ради  оголосити закритою.  Відповідно до Конституції України друга сесія Верховної Ради розпочне свою роботу 1 вересня цього року.

 

     Спасибі вам.

 

     Шанові колеги,  ми завершили  роботу  першої  сесії.  На  все добре! До зустрічі 1 вересня! (Оплески).