Стенограма пленарного засідання

23 липня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и. 23 л и п н я 1998 р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати,    вечірнє    засідання оголошується відкритим.

 

     Слухається проект  Постанови  про  основні  напрями бюджетної політики на 1999 рік (Бюджетна резолюція).  Слово надається голові Комітету з питань бюджету Тимошенко Юлії Володимирівні.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська   область). Уважаемый  президиум!  Уважаемые  коллеги!  В бюджетный комитет от фракций  и  комитетов  поступило  в  общей  сложности  больше  200 замечаний  и поправок к проекту бюджетной резолюции,  которая была принята за основу.  Все они представлены в сравнительной  таблице, которая у вас есть.  Говорить о том, что сегодня бюджетный комитет и  вся  страна  работают  с  закрытыми   глазами,   что   нет   ни экономических, ни финансовых прогнозов, что нет понимания реальной финансово-экономической ситуации, уже излишне.

 

     Бюджетный комитет постарался, не имея никакой основы, никакой цифровой   базы,   никаких   расчетов  от  Кабинета  Министров  от Национального банка, представить вам целостную концепцию подхода к формированию проекта бюджетной резолюции и проекта бюджета на 1999 год.

 

     Разрешите кратко остановиться на концепции проекта  бюджетной резолюции.   Она  очень  проста  -  не  заниматься  самообманом  и указанием цифр без понимания, что они значат.

 

     Мы очень  четко,  в  рамках   действующего   законодательства описали  доходную  часть бюджета.  Мы ввели 10 положений,  которые указывают способы привлечения дополнительных средств в  бюджет  на 1999 год.

 

     Мы постарались  очень  четко,  недвузначно  описать расходную часть бюджета и предложили вам и правительству получить в сентябре расчетную цифру дефицита бюджета, которая опосредованно заложена в проекте бюджетной резолюции.

 

     Считаю необходимым  обратить  ваше  внимание,  что   из   200 поправок   и  замечаний,  переданых  в  бюджетный  комитет,  очень небольшая часть действительно имеет отношение к проекту  бюджетной резолюции.  Мне кажется,  что кризис, который сегодня существует в стране,    есть    следствием    не    только    некомпетентности, непрофессионализма   и   недееспособности   власти,   но  также  и следствием раковой опухоли - популизма,  который  царит  у  нас  в парламенте.

 

     Я не  хочу  говорить  о  всех  предложениях,  прозвучавших  с трибуны.  Но необходимо сказать,  что и людям,  которые следят  за работой  Верховной  Рады,  и нам самим нужно наконец разграничить, где реальная конструктивная  работа,  а  где  просто  политический обман,  политический популизм,  которым пользуются люди,  желающие завоевать дешевый авторитет у тех,  кто  доверил  им  представлять свои интересы в Верховной Раде.  Поверьте мне, некоторые резолюции и некоторые выступления с трибуны - это агитки,  лозунги,  которые не имеют ничего общего с конструктивной и эффективной работой.

 

     Ровно так мы и подходили ко всем вашим предложениям.  Я хочу, чтобы мы сейчас,  начав обсуждение поправок и замечаний к  проекту бюджетной резолюции, выработали механизм подхода к ним.

 

     Бюджетная резолюция,  как и бюджет, - это бухгалтерия страны. Бухгалтерия  может  твориться  и  осуществляться  только  на  базе действующих  законов.  Поэтому  те  ваши  предложения,  которые не опирались на действующие законы, не имели отношения к формированию проекта  бюджета,  было предложено внести как блок,  разработанный Верховной   Радой,   в   Программу   деятельности   правительства. Технологию нам с вами нельзя нарушать. Есть концепция виденья, как строить нашу страну. Под это мы должны разработать законы и только после  этого  учитывать  траты  и  доходы  в бюджете.  Я прошу при обсуждении сравнительной таблицы не отходить от этого.

 

     Следующий блок вопросов,  который  не  был  учтен  в  проекте бюджетной резолюции, - это те вопросы, которые либо уже отражены в действующем  законодательстве,  либо  прямо  ему  противоречат.  Я хотела   бы  сейчас,  чтобы  не  занимать  времени,  приступить  к обсуждению поправок и  замечаний  и  выработать  проект  бюджетной резолюции, который устроит и Верховную Раду, и народ, который ждет от нас не популизма матерей и  отцов  народа,  а  профессиональных действий, направленных на преодоление кризиса в стране.

 

     Прошу президиум  определить  порядок  работы со сравнительной таблицей.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Ви маєте проект бюджетної резолюції. Розпочинаємо  його  розгляд  з  першої  сторінки.  До  преамбули є зауваження?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Официально поданы не были.

 

     ГОЛОВА. Немає. До пункту 1: "Вважати головними  напрямами бюджетної політики на 1999 рік..." Є зауваження? Є.

 

     Депутате Вітренко, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція. Поперше, шість хвилин доповідачка розповідала нам, як не треба себе поводити. Хай вона спершу сама навчиться це робити.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, не треба... Я позбавлю вас слова.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  По-друге.  Тут  написано,  що  моя поправка 10 врахована частково.  Я так думаю,  що  Комітет  з  питань  бюджету взагалі не розуміє, що пропонувалося в проекті бюджетної резолюції за моїм підписом.  Там було визначено пріоритети.  Як  можна  було писати  "враховано  частково",  коли в проекті бюджетної резолюції немає таких пріоритетів,  як створення міцної  енергетичної  бази, погашення заборгованості держави перед селом.  Немає такого. Далі. Немає фінансування регіонів на основі нормативів. І найголовніше - немає  положення про погашення третини заборгованості за трудовими заощадженнями населення. Що ж ураховано частково?

 

     Той лозунг, що висунули, - цілковите погашення заборгованості в бюджетній сфері,  не буде реалізований,  бо не підкріплений тими джерелами,  тими ресурсами,  які потрібні сьогодні для  виплати  5 мільярдів гривень. Що ж тоді враховано частково? Я прошу пояснити.

 

     ГОЛОВА. Ще раз повторюю: позбавлятиму слова   тих,   які   виступатимуть   не   за    темою обговорюваного питання.

 

     Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  В  связи  с  тем  что  к разработке бюджетной резолюции многие годы подходили формально,  некоторые  депутаты  и предыдущих  созывов и,  очевидно,  этого созыва не представляют до конца,  что такое бюджетная резолюция.  И мне странно,  что доктор экономических наук,  который должен понимать,  что такое бюджетная резолюция,  переносит программу действий правительства в бюджетную резолюцию.

 

     Бюджетная резолюция  и  бюджет  -  это  бухгалтерия.  И  если Наталья Витренко пишет,  что основным приоритетом есть  "створення міцної  енергетичної бази",  то на бухгалтерском,  бюджетном языке это нужно читать так:  все первоочередные средства направляются на этот  приоритет.  И  поверьте  мне,  что  мы  не включили это лишь потому,  что временная следственная комиссия выявила случаи, когда дотации,  направленные  из  государственного  бюджета  в  регионы, тратились исключительно на плату  за  энергоносители  коммерческим структурам.  Игнорировались  выплаты пенсий,  заработной платы,  и деньги   направлялись,   как   сказала   Наталья   Михайловна,   в энергетическую сферу. Я понимаю, что может быть только две причины для того,  чтобы первым приоритетом  поставить  "створення  міцної енергетичної   бази".  Первая  -  непонимание  того,  что  с  этим приоритетом делает бюджет.  А вторая  -  это  действительно  такой приоритет,  который  оправдывает  использование  бюджетных денег в первую очередь на оплату энергоносителей коммерческим  структурам, а  не  на  выплату заработной платы и пенсий.  И поэтому в проекте бюджетной резолюции,  разработанной бюджетным комитетом, абсолютно однозначно сказано,  что есть один приоритет, приоритетов не может быть три или четыре,  - это погашение  задолженности  по  пенсиям, заработной плате, стипендиям и другим социальным выплатам, которая есть перед гражданами Украины. Это первое.

 

     Второе. Относительно   того,   чтобы   внести   в   бюджетную резолюцию, собственно говоря, в бухгалтерский документ, требование вернуть гражданам одну  треть  сбережений,  которые  находятся  на сберкнижках. Это самый яркий пример политического популизма, когда человек заведомо говорит о том, что сделать невозможно, обманывает людей и зарабатывает себе дешевый авторитет.

 

     Если человек,   который   предлагает  такие  поправки,  умеет считать и  складывать  5-6  чисел  в  столбик,  то  нужно  сложить следующие цифры.  Извините,  я поясню, это серьезно. 45 миллиардов гривень - это одна треть задолженности по вкладам,  находящимся на сберегательных  книжках.  Если  мы  сложим  доходную часть бюджета (сегодня это  17  миллиардов)  и  8  процентов  дефицита,  которые предлагает Витренко,  - это 8 миллиардов, то получим 25 миллиардов гривень. Как вы считаете, можно ли 25 миллиардами сегодня погасить 45   миллиардов?  Это  утопия.  И  бюджетный  комитет  никогда  не поддержит системы ни рабочей, ни жизненной.

 

     В десяти пунктах бюджетной резолюции очень четко описано, как наполнить  доходную  часть  бюджета.  Эти десять пунктов бюджетным комитетом будут  свято  выдержаны  при  контроле  за  составлением проекта бюджета на 1999 год.  И, поверьте мне, именно это даст нам возможность  рассчитать,  какую  часть  вкладов,  находящихся   на сберкнижках  граждан,  мы  сможем вернуть,  и заложить эту цифру в бюджет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Опустіть  руки.  Діалог  ми   завершили.   Достатньо. Розглядатимемо посторінково.  Я починаю з поправок, які вносилися. І  якщо  є  поправка  чи  якесь  зауваження,  я  ставитиму  їх  на голосування, і рухатимемося далі.

 

     Щодо поправки   Комітету  з  питань  екологічної  політики  є зауваження?

 

     Будь ласка, депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (виборчий   округ   66,   Житомирська область).  Дякую.  Олександре  Миколайовичу,  ми  заклали  формулу "забезпечення   дотримання   встановленої    структури    видатків державного  та місцевих бюджетів".  Ви знаєте,  що ми затверджуємо відповідні  статті  витрат  з  державного  бюджету  України.   Але протягом  звітного періоду Міністерство фінансів,  взагалі уряд та місцеві органи  влади  витрачають  державний  бюджет  так,  як  їм заманеться.  Мовляв,  ми  до  кінця  року все відкорегуємо і потім звітуватимемо.  А звітують,  як правило, через рік. І тоді взагалі всі   ті  структури  видатків  з  державного  бюджету  порушуються внаслідок,  так би  мовити,  оперативної  потреби.  Щоб  цього  не відбувалося,  щоб  уряд  відчував  контроль  з  боку парламенту за витрачанням  бюджетів,   ми   повинні   дотримуватися   пропорцій, закладених  у  державному  бюджеті  України.  І  ця  вимога,  Юліє Володимирівно,  конче  потрібна  для  здійснення   парламентського контролю. Інакше він буде втрачений.

 

     Дякую.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Обращаю  ваше внимание на то,  что статьей 33 Закона  о  бюджетной  системе  Украины  такая   пропорциональность предусмотрена.

 

     Соблюдение этой  пропорциональности  и  контроль за выплатами расходной части бюджета должны осуществляться посредством контроля через Государственное казначейство.

 

     Мы предусмотрели  в  проекте  нашей  резолюции до 1 июля 1999 года полный переход на контроль за расходной частью бюджета  через Государственное   казначейство.  Это  тот  принцип,  который  даст возможность отследить все средства,  которые сегодня  тратятся  из бюджета.

 

     Далее. Когда  мы  с  вами  говорим о том,  что нам не хватает денег,  то должны знать, что сегодня от 1,4 миллиарда гривень до 2 миллиардов  гривень  находятся на различных счетах государственных организаций,  которые  практически  из яты   из   государственного оборота  и  на  которых  сегодня  многие  банки  получают огромные проценты. Только лишь сократив эти остатки на счетах и пустив их в оборот  для  социальных  выплат,  мы  сможем значительно уменьшить социальный кризис в стране.

 

     В этой бюджетной резолюции мы много  внимания  уделили  тому, чтобы  обеспечить  контроль  за  пропорциональностью и законностью расходов.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Юліє Володимирівно, я прошу, не вступайте ні з ким у суперечку. Ми вже 20 хвилин... Учора був час для того, щоб опрацювати...  Я  звертаюся  до  депутатів.  Слово  від   комітету надаватиму тільки голові комітету і більше нікому!

 

     Була поправка  Комітету з питань прав людини.  Наполягаєте на своїй поправці?

 

     Пропозиція фракції блоку Соціалістичної та Селянської партій. Депутат Вінський.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).   Шановна   Юліє   Володимирівно! Сподіваюсь,  ви  не  заперечуватимете,  що  позиція  про  відсоток перерозподілу  через  бюджет  валового  внутрішнього  продукту   є обов'язковим атрибутом будь-якої бюджетної резолюції.

 

     Саме на  такій підставі наша фракція запропонувала мінімально можливий сьогодні відсоток - 36 відсотків перерозподілу ВВП  через бюджет.  З  яких  мотивів було відхилено цю пропозицію - абсолютно законну і без якої  бюджетна  резолюція  взагалі  не  має  ніякого сенсу,  бо  все  інше  -  то  слова?  Названа  цифра - основна для бюджетної резолюції. Прошу витлумачити.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Чтобы ответить на ваш вопрос,  я хочу  задать вам встречный. Скажите, а почему вы поставили цифру именно 36?

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ставлю  на  голосування пропозицію, внесену фракцією. Прошу підтримати. Поправка 3.

 

     "За" - 105.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Если можно, я одним словом прокомментирую.

 

     ГОЛОВА. Не треба.  При такому діалозі ми і до 12 години  ночі не розглянемо три сторінки.

 

     Поправка 4. Депутат Черняк. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій (виборчий округ 153,  Рівненська область).  Шановні депутати!  Шановна доповідачко!  Я не поділяю  ідеологію,  яку  ви поклали в основу бюджетної резолюції.

 

     Якщо ми уникатимемо визначення основних кількісних параметрів бюджету,  то це буде не бюджетна резолюція, а агітка, лозунг - те, про що ви сказали сьогодні,  фактично звинувачуючи тих, які подали вам пропозиції.

 

     Тому треба  визначитися,  даватимемо   ми   якісь   кількісні параметри чи ні.  На мій погляд, не давати кількісних параметрів - неможливо, бо бюджетна резолюція - це особливий літературний жанр, який  потребує  саме цього.  Зокрема,  те,  як ми щойно голосували відсоток  перерозподілу  ВВП  через  бюджет,   граничний   дефіцит бюджету,  є спробами уникнути вирішення цих питань. На мій погляд, це заводить нас у безвихідь.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Если это вопрос,  я могу ответить.  Я отвечу, потому что это очень важно.

 

     ГОЛОВА. Тільки стисло, будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Сегодня  в  связи с корректировками,  которые правительство собирается внести в бюджет на 1998 год,  у нас  этот процент составляет 17.  Вы хотите установить 36 процентов.  Должна вас проинформировать,  что повышение этой части  перераспределения говорит,  как правило,  миру и всем профессиональным экономистам о том, что увеличиваются налоги, поскольку изымаются лишние деньги и передаются бюджету.

 

     Если мы устанавливаем 36 процентов,  то должны четко указать, за счет каких источников. Это первое.

 

     Второе. По поводу цифры дефицита я отвечу, когда будет вопрос о дефиците.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк наполягає на своїй поправці 4.  Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 109.

 

     Поправка 5   депутата    Звягільського.    Ви    наполягаєте? Погоджується.   Поправка  6  депутата  Кожина  врахована.  Депутат Крючков?  Погоджується.  Поправка 8 депутата Кінаха. Погоджується. Поправка  9  депутата  Сіренка  врахована.  Поправка  10  депутата Вітренко врахована частково.

 

     Будь ласка, депутате Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Мы вносили поправки от фракции, но за подписью Натальи Михайловны   Витренко.  Так  что  если  кто-то  от  фракции  будет поднимать руку, я прошу понимать это как наше законное право.

 

     Я просил бы вас сравнить  то,  что  предлагала  наша  фракция включить  как  нормы  в  бюджетную  резолюцию,  и то,  что включил комитет.

 

     Хочу напомнить норму бюджетной  резолюции,  где  должны  быть конкретно  определены  приоритеты.  Я  просил  бы из-за того,  что приоритет "створення  міцної  енергетичної  бази"  просто  записан первым,  не  связывать  предложение  нашей фракции с коммерческими структурами и другими домыслами.

 

     Хочу зачитать наши конкретные предложения и  прошу  депутатов поддержать  их.  Кроме этого приоритета мы предлагаем:  "Погашення заборгованості  держави  перед  селом  і  забезпечення  необхідних дотацій  на  виробництво  сільськогосподарської  продукції;  повне погашення заборгованості з пенсій і заробітної плати  в  бюджетній сфері;   фінансування  регіонів  на  основі  нормативів  бюджетної забезпеченості на одного жителя;  погашення третини заборгованості з трудових заощаджень населення".

 

     Посмотрите, какая   неконкретика   заложена   в  предложениях комитета:  "збільшення  частки  соціальних  витрат   у   загальних видатках  зведеного  бюджету  для  повного фінансування соціальних програм".  Социальные программы неопределены.  А в нашей  поправке как раз определены приоритеты бюджета. Прошу поддержать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ставлю  на  голосування  поправку  10 фракції Прогресивної  соціалістичної  партії.  Будь   ласка,   голосується поправка 10.

 

     "За" - 107.

 

     Поправка 11   Кабінету   Міністрів.   Ігоре   Олександровичу, погоджуєтеся? Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановні   народні депутати,  я  розумію,  що  нашу поправку важко підтримати,  але я вважаю за потрібне наголосити,  що всіма законами, які на сьогодні ухвалені,  обсяг  соціальних  виплат  і  пільг  оцінюється в 16-17 мільярдів гривень.  Тобто всі їх профінансувати неможливо. Коли ми з  вами  працюватимемо над бюджетом,  треба буде разом визначитися щодо програм, для яких має бути бюджетне фінансування.

 

     ГОЛОВА. Вашу поправку ставити на голосування? Ні.

 

     Поправка 12 Комітету  з  питань  молодіжної  політики.  Немає заперечень. Вона врахована.

 

     Поправка 13  народного  депутата  Глухівського.  Врахована  в редакції комітету.  Я не бачу,  щоб депутат  Глухівський  піднімав руку. Є, будь ласка. Він погоджується. Дякую.

 

     Поправка 14 депутата Самойленка. Врахована.

 

     Поправка 15   врахована   в   редакції   Комітету   з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

     Поправка 16 депутата Вітренко, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Я хочу наголосити, що наша поправка 16 набагато конкретніша, ніж те, що записав комітет. Ми пропонуємо забезпечити виконання державою конституційних норм з освіти і охорони здоров'я населення.  Конституційні  норми  -  норми  прямої дії.  Стаття 49 Конституції говорить,  що "держава створює умови для ефективного і доступного  для  всіх громадян медичного обслуговування".  І далі: медична  допомога  в  державних  і  комунальних  закладах  охорони здоров'я надається безоплатно.

 

     Комітет посилається  знову ж таки на програми,  а цих програм ніхто не бачив.  Уряд працює рік без  усякої  програми.  І  ніяких програм соціальних ми теж не бачили. А конституційна норма - норма прямої дії - повинна примусити уряд у  такий  спосіб  організувати роботу  галузей  освіти  і  охорони  здоров'я,  щоб виконати норму Конституції. Тому я прошу поставити цю поправку на голосування.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Разрешите сказать несколько слов. Дело в том, что "Забезпечити виконання державою конституційних норм",  это все равно что сказать:  давайте выполнять  Конституцию  и  действующее законодательство.  Само собой разумеется, что это нужно выполнять. Но мы  с  вами  знаем:  для  выполнения  нормы  Конституции  нужно провести  тяжелую плановую и обеспеченную финансами работу.  А для того,  чтобы эту работу спланировать и осуществить, и нужны планы. Поэтому  это не было учтено,  а в редакции бюджетного комитета это было учтено.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 16,  внесену  фракцією Прогресивної соціалістичної партії. Поправка 16 голосується.

 

     "За" - 120.

 

     Поправка 17  Комітету  з  питань  будівництва,  транспорту  і зв'язку. Погоджується.

 

     Поправка 18 депутата Глухівського. Врахована.

 

     Поправка 19 депутата Звягільського. Погоджується.

 

     Поправка 20  депутата  Дорогунцова.  Погоджується.  Ні?  Будь ласка, слово надається депутату Дорогунцову.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановна  доповідачко,  ви  дуже категоричні в своїх поясненнях і обгрунтуванні позиції.  Я виступав не від себе, а від Комітету   з  питань  науки  і  освіти.  Ми  мали  три  принципові пропозиції.  Жодної з них не прийнято і лише  одна  відображена  в тексті. Оскільки я не переоцінюю значення бюджетної резолюції, про що свідчать пропозиції  про  секвест,  то  я  не  наполягатиму  на подальшій  реалізації  цих зауважень.  До речі,  ви відхиляєте ряд пропозицій на тій підставі,  що вони не  передбачені  законами.  А наші пропозиції базувалися на законі: це поправки 1, 7 щодо науки, поправка 10 щодо освіти і поправка 8  стосовно  культури.  Але  їх відхилено.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Поправка 21 депутата Терьохіна. Погоджується.

 

     Поправка 22 депутата Глухівського.

 

     Є Терьохін? Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.  Київ). Олександре Миколайовичу, ви дивіться назад, я завжди тут сиджу.

 

     Шановні народні депутати! Подивіться, будь ласка, на останній абзац сторінки 5, там написано: "повне погашення заборгованості по заробітній платі..." і так далі.  Але справа в тому, що на 1 січня 1999 року,  на початок бюджетного року ця заборгованість вже  буде старою справою,  стосовно 1998 року. Тому я й пропонував додати до цього абзацу "та впровадження нормативних заходів для  недопущення такої  заборгованості  в  майбутньому".  У чому справа?  Ми можемо стару  заборгованість  покрити  за   рахунок   нарощування   нової заборгованості з тих самих статей. Ми ж цього не хочемо, правда?

 

     Тому, Юліє Володимирівно,  ви людина, яка мислить логічно, і, мабуть, підтримаєте мою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування.  Підтримайте,  будь   ласка, поправку 21. Вона уточнює і зміст, і редакційно поліпшує текст.

 

     "За" - 131.

 

     Поправку 22   депутата   Глухівського  враховано  в  редакції комітету. Надати слово депутату Глухівському? Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Комітет з питань бюджету сприйняв мою пропозицію як суто редакційну,  але вона не є такою.  У пропозиції комітету        записано:        "Забезпечення        узгодженості соціальноекономічної, бюджетної та грошовокредитної політики".

 

     Бюджетна резолюція  -  це  технічне  завдання для розроблення проекту Закону про Державний бюджет.  Закон  про  бюджет  не  може визначати соціально-економічну та грошовокредитну політику. Тому я сформулював так:  "Узгодженість бюджетної політики із  визначеними чинним    законодавством    соціально-економічною   політикою   та грошово-кредитною політикою". Вважаю, що так правильніше.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування   поправку   22    депутата Глухівського.

 

     "За" - 162.

 

     Поправка 23 Комітету з питань екологічної політики.

 

     Слово має голова комітету. Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Я вас поважаю як Голову,  прошу поважати мене та не позбавляти права коментувати відповідні поправки.  І поправка 1, і поправка 23 врегульовані, і я не наполягаю на їх голосуванні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Врахуємо це.  Поправка 24 Комітету з питань аграрної  політики  та   земельних   відносин.   Слово   надається заступнику голови комітету депутату Круценку. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів України,  заступник голови Комітету з  питань  аграрної політики.  Юліє  Володимирівно!  Комітет  не врахував жодної нашої поправки.  Беручи до уваги,  що  всі  дуже  добре  розуміються  на сільському  господарстві,  аграрний  комітет  наполягає,  щоб наші поправки були поставлені на голосування.

 

     ГОЛОВА. Що я й роблю -  ставлю  на  голосування  поправку  24 аграрного комітету. Підтримайте, будь ласка, годувальників.

 

     "За" - 138.

 

     Поправка 25    Комітету    з   питань   паливно-енергетичного комплексу. Михайле Петровичу Ковалко, чи є зауваження? Погоджено.

 

     Поправка 26 депутата Терьохіна  (Шум  у  залі).  Пропонується кожну  поправку голосувати в поіменному режимі.  Визначтеся,  будь ласка.

 

     "За" - 112.

 

     Рішення прийнято.  Переголосуємо в поіменному режимі поправку 24 Комітету з питань аграрної політики.

 

     "За" - 160.

 

     Висвітліть по   фракціях.   Не  підтримують  НДП,  "Громада", "Незалежні", Соціал-демократи (об'єднані), зелені. Решта голосують (Шум  у залі).  Та ні,  в залі - понад 300 депутатів,  у мене ж на моніторі висвітлено!

 

     Поправка 25   Комітету   з    питань    паливно-енергетичного комплексу.   Михайле  Петровичу,  ви  наполягаєте?  Не  наполягає. Поправка 26 депутата Терьохіна. Сергію Анатолійовичу, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні  депутати!  Термін  "державний протекціонізм" незнати що означає. На жаль, редакційно, в багатьох місцях резолюцію виписано, м'яко кажучи, неохайно.

 

     Тому треба розкрити зміст терміна "державний протекціонізм" і написати,  що це "створення економічних і адміністративних переваг для національних виробників  товарів  та  послуг,  їх  захист  від недобросовісної  конкуренції  з боку непрезидентів".  Бо ми завжди говоримо про цей протекціонізм, а його хто як хоче, так і трактує. З  цього  випливає,  що ми маємо робити в майбутньому.  Олександре Миколайовичу,  судячи з усіх голосувань,  які вже відбулися,  мені здається,  що сьогодні нічого взагалі проголосовано не буде,  як і загалом уся бюджетна резолюція.

 

     Я не  знаю,  треба  або  закликати   депутатів   до   більшої активності,  або здійснити перереєстрацію, спитати, де гуляє решта 200 депутатів? Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перед  тим  як  оголосити  перерву,  я  прошу   голів комітетів  та  керівників  фракцій  забезпечити  явку депутатів на вечірнє  засідання.  Ми  працюватимемо  сьогодні  доти,  доки   не розглянемо  питання,  затверджені  в  порядку денному на сьогодні. Якщо ми сьогодні-завтра не розглянемо це питання і  решту  питань, то працюватимемо в понеділок,  вівторок,  середу.  Тому я прошу не читаймо один одному мораль,  ми ж дорослі люди.  І мені  так  само незручно це робити, бо ви не є школярами. Не варто такого робити.

 

     Ставлю на   голосування  поправку  депутата  Терьохіна.  Будь ласка.  Тут вносять пропозицію проголосувати бюджетну резолюцію  в цілому та розглядати інші питання.

 

     "За" - 112.

 

     Спасибі. Поправка 27. Депутате Вітренко, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Олександре Миколайовичу, по-перше, в цьому залі загалом уже голосували Закон про вибори,  питання про  призначення голів комітетів...

 

 

 

     ГОЛОВА. Ви по суті говоріть, інакше я не надаватиму слова.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. А по суті я пропоную вдуматися: в такому записі про державний протекціонізм справді  не  зрозуміло,  що  уряд  має закладати  до  бюджетної  резолюції.  І  якщо  проголосували проти абсолютно  правильного  тлумачення  Терьохіна,  то  я  розширю  це тлумачення,  показую:  треба з'ясувати, що є критичним імпортом, а все інше віднести до протекціонізму.  Тоді ми захищаємо внутрішній ринок. Прошу проголосувати поіменно, як це й треба робити.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, пропоную підтримати. Ну, зовсім ще не все критичне,  але багато критичного.  Сало ще своє.  Будь  ласка, голосуємо. Прошу голосувати, щоб з Білорусії сало не завозити.

 

     "За" - 157.

 

     Шановні колеги, голосують "проти" 32 депутати,  не  голосують  79  депутатів.  Чи  ви   взагалі   не розумієте, про що йдеться? (Шум у залі).

 

     Слово надається депутату Ємцеві - головному процедурнику.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Фракція  НДП.  Шановні колеги,  зараз  у  залі  така  кількість  депутатів,  що  ми  лише змарнуємо час, розглядаючи всі поправки. Повірте досвіду.

 

     Сподіваюсь мене   підтримають  депутати  минулого  скликання: максимальна кількість голосів, яку ми наберемо - 180, та й то якщо впремося всі ногами й руками.

 

     Це документ  компромісний.  Частина цього документа зовсім не влаштовує нашу фракцію,  так само, як, мабуть, і інші фракції. Але щоб   усе-таки  закласти  певну  базу  для  роботи,  є  пропозиція проголосувати третю  колонку  документа  в  цілому  і  перейти  до розгляду низки указів Президента,  які треба розглянути і частину, мені здається, відхилити.

 

     ГОЛОВА. Мудра пропозиція,  питань немає. І ніхто не заперечує (Шум у залі).

 

     Заперечуєте?

 

     Ми втратимо  на  цьому  години  три,  а  потім  о  19  годині перейдемо до розгляду тих питань.  Оглянемося,  а  після  нас,  як кажуть, нічого не росте. А цю резолюцію ми повинні прийняти (Шум у залі).

 

     Я прошу схвалити резолюцію в цілому.  Ставлю  на  голосування пропозицію, внесену фракцією НДП.

 

     Голосуємо пропозицію    схвалити   резолюцію   в   цілому   з поправками, багато з яких тут ураховано.

 

     "За" - 136.

 

     Була пропозиція проголосувати поіменно. Одну хвилиночку.

 

     З процедури слово  надається  Петру  Миколайовичу  Симоненку. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Безусловно, значительная часть предложений,  которые  возникли  в  ходе  обсуждения,  а  также  в процессе   работы   комитетов,   учтена.  Фракция  коммунистов  по процедуре вносит  следующий  порядок  голосования  в  целом  этого проекта   бюджетной   резолюции  -  проголосовать  норму  дефицита бюджета.  Вносились поправки,  из которых учтена только  одна,  на странице  13:  установить бюджетный дефицит на уровне 6 процентов. Проголосовать за эту поправку,  и тогда  фракция  сразу  же  будет голосовать  в  целом  эту  бюджетную  резолюцию.  Но проголосовать именно эту норму дефицита бюджета -  не  менее  6  процентов.  Она имеет принципиальное значение.

 

     ГОЛОВА. Слово надається голові комітету Юлії Володимирівні.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Прежде чем голосовать цифру дефицита бюджета, прошу выслушать короткий комментарий к этому вопросу.

 

     Мы все с вами законодатели.  И мы должны  придерживаться  тех законов,  которые  мы  с вами принимали.  Я сейчас зачитаю вам два пункта Закона Украины о бюджетной системе Украины.  Если мы сейчас будем  голосовать  конкретный процент дефицита бюджета,  мы с вами как законодатели сами нарушим то, что принимали.

 

     Статья 1 Закона Украины о бюджетной системе  Украины  гласит: "Верховна Рада України визначає основні напрями бюджетної політики спеціальною  постановою  бюджетної  резолюції,  яка  в  загальному вигляді   окреслює   пріоритети   бюджетної  політики  держави  на наступний бюджетний рік". Це перше.

 

     Друге. Стаття  21  "Збалансованість  у  бюджеті":  "Граничний розмір  дефіциту  та джерела його покриття визначаються відповідно Верховною Радою України,  Верховною  Радою  Автономної  Республіки Крим,  радами  народних депутатів під час затвердження відповідних бюджетів".

 

     Я хочу обратить ваше внимание  на  то,  что  законодатели  не случайно не описали эту норму.  Ведь для нас с вами не секрет, что ни  в  Министерстве  экономики,  ни  в  Министерстве  финансов  не существует  никаких прогнозных расчетов,  не существует выверенной расчетной стратегии.  Поэтому так и записали, потому что все цифры для  анализа  у  нас  появляются  только тогда,  когда мы получаем проект бюджета на следующий год.

 

     Я очень прошу вас учесть это. Это первое.

 

     И второе. Какую цифру дефицита бюджета нам сегодня записать - 6,  7,  8  или  9?  Каждый,  сидящий  в  зале,  видит  свою цифру. Максимальную цифру предложила Наталия Михайловна Витренко -  8.  А практика   использования   дефицита   бюджета   для  регулирования экономики говорит о том,  что дефицит в  кризисные  периоды  может быть экстраординарным.  Например, в Америке 1943 - 1945 годов - 26 процентов дефицита. У нас сегодня практически послевоенное время.

 

     Далее. Максимальный дефицит, которого достигла Америка в 1986 году - 51 процент.  Вы меня извините,  но кто сказал,  что сегодня восемь процентов  будет  достаточно?  Для  того,  чтобы  принимать конкретную цифру, нам нужно знать: первое - сколько нам по расчету нужно; второе - как мы будем это пополнять.

 

     Если сохранится   порочная   практика    привлечения    нашим правительством  заемных средств для погашения дефицита бюджета под 50, 60, 70 процентов годовых в твердой валюте, то мы должны отдать себе отчет,  что, например, 6 процентов дефицита не добавит денег, а только углубит дефицит.  Мы заплатим  не  6  миллиардов,  а  как минимум 9 - 10 миллиардов,  чтобы в течение одного бюджетного года рассчитаться по кредитам.

 

     Этот вопрос нельзя разрывать.  Нужно видеть  расчет  и  нужно видеть,  чем  правительство  собирается покрывать этот дефицит.  Я прошу вас с очень большой ответственностью подойти  к  обозначению этой цифры.

 

     Далее. Мы   заложили   в  проекте  бюджетной  резолюции,  что правительство не имеет права игнорировать  при  расчете  расходной части  бюджета  принятые  нами  законы.  Если мы заложим дефицит 6 процентов,  то  автоматически  отсечем  те  социальные  программы, которые  нами же приняты в законах.  Не нужно давать правительству такого   права.   Мы   первый   раз   за   историю   существования самостоятельного   Украинского   государства  попросили  дать  всю расходную часть в соответствии с принятыми нами законами.  Давайте ее хоть раз увидим, увидим реальный дефицит, и после этого мы же и примем решение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Одну  хвилинку!  Ми  з  вами  чітко знатимемо,  який  буде  валовий  внутрішній  продукт,  наш Кабінет Міністрів подасть нам проект бюджету на 15 вересня.  А зараз ми не знаємо,  ми тільки витратну частину прикидаємо.  Одна справа, якщо валовий внутрішній продукт становитиме 140 мільярдів,  інша справа

-   коли   115  чи  113  мільярдів.  Можливо,  Кабінет  Міністрів, розглянувши потенційні можливості підприємств усіх форм  власності

-   і  державних,  і  недержавних,  піде  іншим  шляхом.  Можливо, визначаючи,  по кожній галузі валовий  внутрішній  продукт,  зіб'є єдиний баланс,  який покаже, що, справді, можна виходити на розмір дефіциту бюджету 2,3 чи 8 процентів.  Ну що ми наперед закладаємо, не  знаючи,  який  буде валовий внутрішній продукт?  Нам приблизно сказали,  що він становитиме десь 110 - 114  мільярдів.  Ми  зараз навколо цього ведемо розмову, наче ми щось вирішуємо. Ми нічого не вирішуємо. Вирішуватиме Кабмін, а нам подасть проект бюджету. Тоді ми побачимо і дохідну частину,  і витратну,  і скільки становитиме оця дефіцитна дірка в бюджеті,  і визначимося. Чи вона становитиме 4 відсотки,  чи 8,  тоді все буде зрозуміло. Ні, кожен показує, що він на цьому глибоко розуміється.  І Юлію Володимирівну тут мучимо на  трибуні.  Одні  вимагають  6 процентів,  другі - 8,  треті - 2 проценти.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. З поцедури слово!

 

     ГОЛОВА. Я не надаватиму слова.  Бо хочеться побалакати...  Ми зараз  попросимо  припинити  радіотрансляцію  і будемо працювати в закритому режимі.

 

     Петро Миколайович Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.   Уважаемый   Александр Николаевич!  Я  хотел  бы  дать  справку  по проблеме,  которую мы подняли.

 

     Первое. Несмотря на заявление о непрогнозированности валового внутреннего  продукта,  очевидно,  что  он  будет  меньше,  чем  в нынешнем году.

 

     Второе. Мы  от  фракции  предлагаем  не   конкретный   размер дефицита.  Мы  говорим  о  границе  -  он  должен  быть не менее 6 процентов,  чтобы  мы  смогли  погасить   задолженность,   которая существует сегодня как перед бюджетными организациями, так и теми, кто не выплачивает заработную плату.

 

     Третий принципиальный вопрос.  Мы же  настаиваем  еще  и  для того,  чтобы  эта  бюджетная  резолюция  учитывала и госзаказы,  и программы  Кабинета  Министров,  и  в  обязательном  порядке  план социально-экономического развития.

 

     Поэтому, Александр   Николаевич,   это   не  просто  какие-то предположения, а необходимость. Почему? Я вам показываю документ и могу сказать,  что на нем написано.  20 июля он поступил в Кабинет Министров,  резолюция одного  из  вице-премьеров:  21-го  к  18.00 доложить,  22-го  к  12-ти дать.  Я скажу,  о каком документе идет речь. Это рекомендации Международного валютного фонда. Пункт 2 как раз   касается   вопроса,   который  мы  рассматриваем:  "Отримати ухвалення Верховною Радою змін та доповнень  до  бюджету  на  1998 рік,    узгодженого   з   цілями   програми,   загальний   дефіцит консолідованого бюджету повинен бути скорочений до рівня не більше 3 мільярдів".

 

     Так вот   кто  нам  диктует  сегодня  условия.  Почему  мы  и настаиваем...

 

     ГОЛОВА. Петре Миколайовичу,  ми проголошуємо істини,  як  всі знаємо.  Я ще раз кажу:  коли б ми розглядали,  як і раніше,  план соціально-економічного розвитку та мали контрльні цифри,  ми б  не вели розмову наосліп. А ми це робимо. І хто там диктує? Ми з вами, приймаючи бюджет,  будемо визначатися,  ми.  Я  ще  раз  кажу:  це залежить  від  валового  внутрішнього продукту і можливостей нашої економіки. Я хотів би, щоб міністр фінансів усе-таки просвітив нас у цьому питанні. Що думає Кабінет Міністрів із цього приводу? Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Шановні  народні  депутати!   Дозвольте нагадати  вам,  що  Кабінет  Міністрів  вийшов із пропозицією щодо точного визначення розміру дефіциту бюджету і пропонує  встановити його  на  рівні,  що не перевищує 2 відсотки валового внутрішнього продукту.

 

     Я хочу, щоб усі присутні в цьому залі пам'ятали одне. Коли ми затверджуємо розмір дефіциту бюджету - 2,  6, 8 відсотків, - то ми на таку суму збільшуємо й державний борг.  І ми повинні  ставитися до цього дуже відповідально.

 

     Після сьогоднішньої  дискусії  в  цьому  залі ми можемо зняти свою  пропозицію.   Найоптимальнішою   є   пропозиція   бюджетного комітету.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Разрешите обратыть внимание народных депутатов и тех,  кто нас слушает сейчас по  радио,  что  бюджетный  комитет категорически  возражает  против размера бюджетного дефицита в два процента.

 

     Мыровая практика  показывает,  что  такой  низкий  дефицит  в кризисный   период   плюс   де-факто   повышение   налогов  -  это экономическая  бомба,  которая  разрушает  государство.  Бюджетный комитет   твердо   убежден,  что  максимально  возможный  дефицит, снижение налогов - это путь вывода страны  из  кризиса.  Мы  будем поддерживать достаточно серьезную, но рассчитаную цифру бюджетного дефицита.  Может, это будет 6 процентов, может, 8 процентов или 10 процентов,  это  будет  зависеть  от  конкретных рассчетов проекта бюджета и от программы покрытия дефицита бюджета.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  пропоную вчинити  за  такою  простою процедурою: висловляться два за ту пропозицію, яку вносить комітет і підтримує Кабінет Міністрів,  і два проти,  хто  вносить  власну пропозицію.

 

     Будь ласка,   хто  за  ту  пропозицію,  що  вносить  комітет, запишіться (Шум у залі).

 

     Я записую: депутати Симоненко і Семенюк.

 

     Тепер запишіться,  будь  ласка,  хто  проти  пропозиції,   що вносить бюджетний комітет. Будь ласка.

 

     Депутати Марченко, Петренко.

 

     Добре.

 

     Петро Миколайович Симоненко - за. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Я  еще раз,  Александр Николаевич,  хочу изложить позицию нашей  фракции.  Действительно, значительная  часть предложений учтена,  а кое-что не учтено:  то, что имело отношение к госзаказу,  еще раз  повторяю,  к  программе Кабинета  Министров  и  плану социальноэкономического развития как основе вообще бюджетного процесса!  Без этого не  может  строиться бюджетный  процесс.  Это только у нас,  в Украине,  где,  по сути, каждый  год  меняют  правительство,   высокие   должностные   лица проявляют   свою  некомпетентность,  растаскивают  государственное имущество и грабят народ. Вот такие проекты они и предлагают здесь у нас!

 

     Поэтому я еще раз говорю:  фракция коммунистов проголосует за тогда, когда мы определим границу дефицита бюджета!

 

     ГОЛОВА. Яку!

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Не  менее  6  процентов  -  это  интегральный показатель,   который   не   позволит   сегодня   выполнять   волю Международного  валютного  фонда.  Я  вам  говорю  об  официальных документах, в которых рассказывается, как и какие предложения надо вносить правительству! Не Украина, а какая-то колониальная часть!

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутате Семенюк, будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція блоку Соціалістичної та Селянської партій - "Лівий центр". Шановний Олександре Миколайовичу,  прошу передати  слово  Анатолію Кириловичу Станкову,  який був членом комісії з доопрацювання цієї резолюції.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Станков. Я прошу уваги!

 

     СТАНКОВ А.К.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Я поддерживаю   Симоненко   в  том,  чтобы  все-таки  поставить  6-8 процентов  дефицит  бюджета.  Почему  это  необходимо?  Во-первых, потому,  что мы должны погасить задолженность по заработной плате. Мы при этом дефиците бюджета этого года не можем этого сделать.  И мы не сумеем сделать это и в бюджете следующего года.

 

     И второе.  Эти 8 процентов нам нужны для того,  чтобы Кабинет Министров  представил  нам  реальные  программы  под  собственного товаропроизводителя и мы могли его финансировать.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Будь ласка, депутате Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция.

 

     Уважаемый Александр Николаевич, мне представляется, что нужно изначально  разделить  вопрос  на  две части.  Первая - установить процедуру,  по которой мы будем работать.  Вопрос о процедуре  был заявлен,  но мы,  не обсудив и не приняв решение о том,  как будем рассматривать бюджетную резолюцию,  начали  обсуждать  предложения относительно уровня дефицита бюджета.

 

     Поэтому прежде  всего  давайте  обговорим  процедуру принятия бюджетной резолюции. И после этого обсудим те несколько оставшихся дискуссионных вопросов, как предлагает, например, Симоненко.

 

     Мы считаем,  что  нужно  все-таки  конструтивно  обсудить все поправки.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины внесла поправку 71, в которой предлагает заложить граничный размер дефицита бюджета  на  уровне  8  процентов.  При  обсуждении  этой поправки прошу дать нам для выступления три минуты, чтобы мы могли обоснованно об яснить,  почему мы выходим на этот процент дефицита бюджета,  что  получит  страна,  если  будет 8 процентов,  или что получит  страна,  если  будет  2  процента,   которые   предлагает правительство,   что   получит  страна  и  какую  свободу  получит правительство,  если мы пойдем на поводу у бюджетного  комитета  и вообще не установим процент дефицита бюджета.

 

     Я прошу разделить вопрос,  определиться по процедуре, а тогда обсуждать его по существу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Петренко, будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).    Дякую.    Прошу   передати   слово   народному   депутату Александровській.

 

     ГОЛОВА. Депутате Александровська, будь ласка.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань   паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция коммунистов. Я поддерживаю депутата Марченко в том, что нужна определенная процедура рассмотрения этого вопроса.

 

     Для нас  сейчас  самое  главное  -  восстановить  способность здраво мыслить и логически рассуждать.

 

     Почему мы не должны поддержать предложения комитета,  которые нам сегодня изложены?  Обратите внимание на все поправки депутатов в   средней   колонке.   Абсолютно  все  депутаты,  представляющие комитеты, фракции, совершенно разные политические партии и группы, заявили  протест  против  того,  что  предлагает нам комитет.  Все настаивают на том, чтобы был указан дефицит бюджета.

 

     Почему? Мы все прекрасно понимаем,  что сегодня  Украина  уже находится  на  грани краха,  называется даже конкретный срок этого краха - август месяц,  тогда,  когда Украина должна будет оплатить все долги.

 

     Мы должны  сегодня,  принимая бюджетную резолюцию,  оговорить конкретные параметры бюджета,  проект  которого  должен  быть  нам представлен.

 

     Что нам  предлагает  комитет?  В  частности,  в  пункте 56 он предлагает дать Кабинету Министров индульгенцию на бюджет в целом, притом  индульгенцию,  которая  позволит  потом Кабинету Министров редактировать бюджет в плане сокращения расходной части. Почитайте пункт  56.  Это  же  катастрофа!  Мы  ни  в  коей  мере  не должны согласиться представить бюджетную резолюцию,  в которой  не  будут оговорены  параметры  бюджета.  А  это  процент  перераспределения валового внутреннего продукта через доходную часть бюджета,  о чем говорил  депутат  Черняк,  это обязательно и дефицит бюджета.  Без этих цифр бюджетная резолюция не имеет никакого смысла.  Тем более я   категорически   возражаю   против   пункта  56,  предложенного комитетом.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Короткая справка.  В Бюджетной  резолюции  на 1998  год,  которая  утверждалась  в  1997 году,  был четко указан размер дефицита бюджета - 5  процентов.  Но  правительство  подало проект  бюджета  с дефицитом в 3,3,  а выполняет с дефицитом в 1,9 процента. Я прошу сейчас при полном отсутствии какойлибо расчетной базы не абсолютизировать эту цифру. Это первое.

 

     И второе.  Если  вопрос  стоит  так,  что можно ставить любой процент  дефицита  бюджета,  то  стоит,  наверное,  поставить   на голосование вопрос, кто даст больше. К сожалению, процент дефицита

-  тончайший  механизм  регулирования  экономики  страны.  И   так наотмашь  им  рубить  мы  не  имеем  права.  Я призываю к здравому смыслу. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Таким чином,  і тими депутатами,  які за, і тими, які проти,   внесена   пропозиція  щодо  процедури.  Пропозиція  така. Спочатку  поставити  на  голосування  процент  дефіциту.  Якщо  ми проголосуємо   і   простою   більшістю   визначимо  цю  цифру,  то голосуватимемо  проект  бюджетної  резолюції   в   цілому.   Прошу голосувати таку пропозицію.

 

     "За" - 196.

 

     Це процедурне питання. Рішення прийнято.

 

     Депутати Симоненко  і  Станков  внесли  пропозицію встановити розмір  дефіциту  бюджету  не  менше  6-8  процентів.  Таку   саму пропозицію   внесла   і   фракція  прогресивних  соціалістів  -  8 процентів.  Шановні колеги!  Але ж і Юлія Володимирівна як  голова комітету  теж  має  рацію,  щоб  цю цифру не абсолютизувати.  Вони працювали  над  зауваженнями  і   з   нашими   депутатами,   і   з представниками  Кабінету  Міністрів.  А коли ми одержимо параметри бюджету, і дохідні, і витратні, тоді стане ясніше.

 

     Пропозиції внесено, і я повинен поставити їх на голосування.

 

     І останнє.  Депутат Марченко просив надати йому три  хвилини, щоб він дав пояснення до поправки 71 (Шум у залі).

 

     Ні, я не буду під Вітренко ладнатися (Оплески).

 

     Слово має депутат Марченко. Три хвилини. Будь ласка, з місця.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые депутаты! Мы действительно просили дать нам возможность обосновать процент  дефицита  бюджета,  и  я передаю слово Наталье Михайловне Витренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ми обгрунтували 8 відсотків  дефіциту  бюджету саме тому, що така сума потрібна на розвиток. Якщо ми визнаємо, що держава в кризі (а ми всюди наголошували, що це бюджетна резолюція держави,  яка  в  кризі),  то  нам  треба  вирішувати  найболючіші проблеми.  Сьогодні підприємства стоять без обігових коштів,  люди не можуть споживати,  немає заробітної плати і пенсії. Це ж відомо всім.  Як розв'язати ці проблеми?  Ми показали, як залучити власні кредитні  ресурси,  як  можна  ліквідувати  частину заборгованості через  механізм  взаємопогашення,  але  потрібні  живі  гроші.   В економіці  є  формула,  де  сума  грошей повинна визначатися сумою товарів та послуг і швидкістю обігу однієї грошової одиниці.  Саме тому, що ця формула не виконується в нашій країні, монетарної маси просто  бракує,  бракує  готівки.  Ми  повинні  розуміти,  що  тут потрібна  буде  і емісія,  потрібні будуть витрати бюджету більші, ніж доходи.  Страшного тут немає нічого.  Сполучені Штати  Америки після  війни  (а  в  нас  гірший  стан,  ніж  у  них  після війни) встановлювали 23, 26, 31 відсоток дефіциту. Тому дефіцит бюджету 8 відсотків - це нормально, якраз той, який потрібний для України.

 

     Якщо послухати  ваш  комітет  і  не  закласти  норму дефіциту бюджету,  то це означатиме,  що уряд абсолютно вільний у складанні проекту бюджету.  Уряд виконає вимоги Міжнародного валютного фонду і все буде вміщувати у 2 відсотки дефіциту.  І буде так робити, бо всі  вони  на  обслузі МВФ.  Вони скорочуватимуть видатки бюджету, лише щоб їм дали черговий кредит.  Якщо штучно скорочувати видатки бюджету,   то   ані  на  державні  інвестиції,  ані  на  підтримку сільського господарства, ані на дотування цін... А ми якраз стоїмо на тому,  що треба запроваджувати фіксовані ціни на енергоресурси, щоб  не  гралися  комерційні  структури,  щоб  якраз   цінами   на енергоресурси  скоротити  цю  частку  в  собівартості  продукції і вивільнити потрібну частку для заробітної плати.  Тому ми  кажемо: встановлення дефіциту бюджету у розмірі 8 відсотків дасть технічне завдання уряду розробити проект бюджету,  щоб і  використати  свої доходи,  і  забезпечити  найефективніші  видатки для України,  яка сьогодні перебуває в стані кризи.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Если  это  экономическое  обоснование,  можно ставить на голосование.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ігор Олександрович Мітюков, і я поставлю на голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Миколайовичу,  я  ніколи  не  просив слова,  але  після  виступу  Наталії  Михайлівни  вважаю,  що  без наших...

 

     ГОЛОВА. Треба працювати в комітетах,  тоді в  цьому  залі  не буде семінару.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Розмір  бюджетного  дефіциту  залежить від дуже важливого фактора - хто нам його профінансує,  хто  нам  дасть  ці кошти.  Якщо  в  державі  криза,  хто їй позичатиме?  Намалюймо 10 відсотків,  8 відсотків.  Немає цих грошей.  Зараз  ми  не  можемо жодної  копійки  позичити.  Треба реально дивитися на ці речі.  Ми повертаємося до нашої пропозиції - 2 відсотка і не більше.  Це те, що  реально можна буде профінансувати.  Напишемо більше - роздуємо видаткову  частину,  і  тоді,  звичайно,  уряд  матиме  вибір:  чи фінансувати,  чи  не  фінансувати,  бо  буде  менше  доходів,  ніж видатків.  Якщо ви хочете дисципліни в бюджеті, прозорого бюджету, контрольованості  бюджетного процесу,  то треба мати збалансований бюджет із мінімальним  дефіцитом.  Коли  є  великий  дефіцит  і  є різниця між доходами та видатками,  завжди Міністерство фінансів і уряд матимуть можливість щось виконувати, а щось не виконувати. Ми повертаємося до нашої пропозиції - 2 відсотки.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги, є три пропозиції...

 

     Депутате Цибенко,  ви ж у залі перебуваєте,  а балакаєте,  як глухий із глухим.  У кожного ж голос такий, що фронтом командувати можна, а ви таким голосом на всю його силу розмовляєте.

 

     Я прошу  визначитися.  У  нас є перша пропозиція - встановити бюджетний дефіцит на рівні 2 відсотків.  Друга пропозиція - 6 -  8 відсотків.  І  третя  -  зараз не визначатися,  а лише тоді,  коли будуть одержані параметри бюджету на 1999 рік.  Це та  пропозиція, яку подає комітет.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію про 2 відсотки.  Не шуміть, будь ласка! Голосуємо в поіменному режимі. Ми проголосували за те, щоб голосувати в поіменному режимі.

 

     "За" - 76.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про 6-8 відсотків.

 

     От бачите, як підтримала фракція.

 

     "За" - 130. Майже наблизились.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію,  яку  вніс комітет,  - не визначатися, доки не будуть одержані параметри бюджету.

 

     Юліє Володимирівно,  зверніться  від  комітету,  нехай   ваші колеги підтримають цю пропозицію.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   "Громада",   мы   голосуем   за  предложение комитета.

 

     Пожалуйста, не нарушайте дисциплину.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо пропозицію комітету.

 

     "За" - 134.

 

     За рейтингом - найвищий результат.

 

     Найбільша ймовірність прийняття пропозиції комітету.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Это,  наверное,  первый  случай   в   мировой практике, когда так определяется дефицит бюджета.

 

     ГОЛОВА. А  тепер я ставлю на голосування в звичайному режимі. Ну, яка ще пропозиція? Сядьте на місце (Шум у залі).

 

     Будь ласка, Олександре Миколайовичу Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ 50 Донецька область) Уважаемые товарищи! Уважаемые народные депутаты!  Мне кажется, что если мы внимательно рассмотрим  оба предложения,  то убедимся в том,  что мы вобщем-то спорим ни о чем.

 

     Мы решили,  что два процента нельзя принимать  и  отмели  это предложение.   Что  касается  двух  остальных  предложений,  то  я предлагаю записать таким образом:  то,  что  предложил  комитет  и через  запятую  дописать  "але не менше 6 відсотків".  Думаю,  что общими   усилиями   мы   проголосуем.   Предлагаю   поставить   на голосование.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  доктору наук,  професору Володимиру Кириловичу Черняку.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую,  Олександре Миколайовичу,  я вам цього не забуду.

 

     Шановні депутати! У мене таке враження, що ми стали на хибний шлях в обговоренні цього питання.

 

     В остаточному підсумку суть  справи  не  у  розмірі  дефіциту бюджету,  а  в  обсягах  дохідної  частини  бюджету.  Якщо дохідна частина бюджету становитиме 30 мільярдів гривень, то може бути і 1 відсоток дефіциту. А якщо вона складатиме 20 мільярдів гривень, то вже мусить бути інша величина дефіциту.  Є розрахунки, що потрібно приблизно  30  мільярдів  дохідної  частини бюджету для того,  щоб стримати той темп вимирання населення, який нині маємо в Україні - 300 тисяч на рік.  Якщо дохідна частина бюджету буде менша, ніж 30 мільярдів гривень, то вимирання населення прискорюватиметься.

 

     Тому запитаймо уряд:  яка буде дохідна частина бюджету? Нехай він  відповість  нам!  І  суть  справи  не в тому,  щоб іти шляхом зростання податків,  а в тому,  що існують й інші джерела,  які  й повинен  шукати  уряд.  І  основне  завдання  уряду  - забезпечити зростання дохідної частини бюджету.

 

     Отож зосередьмо свою увагу саме на цьому питанні - якою  буде дохідна  частина  бюджету.  І  нехай  нам  міністр фінансів і уряд скажуть, які мають розрахунки з цього приводу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дуже дякую депутату Черняку:  він  сказав  те,  що  я раніше казав.

 

     Шановні народні  депутати!  У  цьому  залі  сидять  і колишні керівники Кабінету Міністрів,  і голови  обласних  рад,  і  голови районних рад.  Вони знають, що таке бюджет. До 1990 року суперечок таких не було, оскільки чітко знали параметри бюджету, чітко знали контрольні  цифри соціальноекономічного розвитку району,  області, республіки.  І навколо цього була конкретна розмова.  А зараз ми з вами  не  знаємо,  про що сперечаємося,  і кожний по-своєму міркує правильно,  безперечно.  Але,  шановні колеги, внесено пропозицію, щоб уряд нам надав ці контрольні цифри. Ігоре Олександровичу, будь ласка,  я вам надаю слово,  скажіть,  якщо  знаєте,  який  валовий внутрішній продукт, яка дохідна частина, а видаткову поділять отам у коридорі.

 

     МІТЮКОВ І.О. За нашими оцінками, валовий внутрішній продукт у поточних  цінах  на  кінець 1999 року коливатиметься в межах 112 - 114 мільярдів гривень. Це перше.

 

     Друге. Наявні податкова  база  й  податкове  законодавство  з рівнем  стягування  податків 70-80 відсотків податків про що я вам розповідаю  кожного  тижня,  деформує  дохідну  частину  зведеного бюджету на 1999 рік на рівні 24 - 25 мільярдів гривень. Тому треба вживати  додаткових  заходів,  щоб  домогтися  суми   мінімум   30 мільярдів, про яку говорив народний депутат Черняк.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Іван Степанович Плющ.

 

     ПЛЮЩ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги! Ми щойно почули від Ігоря Мітюкова про Кабінет Міністрів і державний сектор. Але ж у нас два сектори  економіки  -  є  ще  тіньова.  І  маємо  прем'єр-міністра тіньової економіки - Юлію Володимирівну. Нехай вона скаже, скільки ще вони дадуть прибутку.  Тоді,  може, це й буде якраз не 30, а 60 мільярдів. Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  182, Херсонська  область).  Партия  "Громада".  Уважаемые  коллеги!  Мы принимаем  постановление.  Позавчера  мы  приняли  его  проект  за основу, поэтому сейчас голосовались только поправки. Есть редакция комитета,  и если  другие  поправки  не  проходят,  то  необходимо перейти  к  голосованию  в  целом.  Если  кто-то  хочет,  он может предложить 10 процентов,  20 и так далее, по возрастающей. Кто-то, может,  захочет, чтобы был суфицит, то есть превышение доходов над расходами бюджета.

 

     Но раз проголосовано за основу и не проходят поправки,  то  у нас  нет  другого  выхода  как  голосовать  в  целом.  Иначе будет действовать указ Президента  по  основным  направлениям  бюджетной политики, где Кабинету Министров дано задание разрабатывать проект бюджета с таким дефицитом, который не устраивает левую часть зала,

- полтора процента.

 

     Поэтому я  прошу всех осознать ответственность за принимаемое нами решение.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати!  Моя   позиція   - встановити  чіткий  розмір  дефіциту.  Але у зв'язку з тим що нам, справді,  треба подивитися  на  розрахунки  валового  внутрішнього продукту,   на   мобілізацію   дохідної  частини,  я  знімаю  своє зауваження і цілком погоджуюся з комітетом.

 

     Можна зараз голосувати в цілому проект бюджетної резолюції та розв'язати  проблеми  дефіциту  під  час затвердження тих чи інших видаткових статей Державного бюджету,  за одним винятком. Я маю на увазі одну статтю цієї резолюції, яка, на жаль, є неприйнятною. Це оці два лайбори. Усе решта виписано більш-менш нормально.

 

     Якби ми вилучили ці обмеження щодо лайборів і  погодилися  на пропозицію   комітету   щодо   дефіциту,   ми  б  сьогодні  швидко проголосували.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Пропоную проголосувати проект бюджетної  резолюції  в цілому  в  редакції  комітету  із  зауваженнями  та  пропозиціями, врахованими в процесі доопрацювання.  Будь ласка,  підтримайте.  Я прошу голосувати за.

 

     За - 144.

 

     Отже, проголосуємо    в    понеділок   або   вівторок.   Юліє Володимирівно, сідайте, будь ласка.

 

     Ну ми ж на канікули не підемо, поки не приймемо цю резолюцію. А  якщо підемо,  то зробимо те,  що сказав депутат Єльяшкевич.  Не будемо один одного переконувати, ми згаяли півтори години золотого часу (Шум у залі). Ніякої процедури, досить!

 

     Слухається проект  Закону  України  про спеціальну економічну зону "Славутич".  Слово має Леонід Васильович  Мінін  -  заступник міністра економіки. Будь ласка.

 

     МІНІН Л.В. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  На  ваше  рассмотрение   вносится   проект   Закона   о специальной  экономической  зоне  "Славутич".  Город  Славутич был построен   специально   для   работников   Чернобыльской   АЭС   и ликвидаторов  последствий  аварии  на ней.  Это спальный район.  В связи с тем что блоки Чернобыльской атомной станции закрываются на ремонт   и   постепенно   будут   остановлены   совсем,  в  городе складывается тяжелая социально-экономическая обстановка, связанная с возрастанием безработицы.  В ближайшие годы в Славутиче окажутся безработными около 6 тысяч  высококвалифицированных  специалистов, которые вынуждены будут уйти с Чернобыльской атомной станции.

 

     Цель создания  специальной  экономической  зоны  "Славутич" - привлечение инвестиций для создания новых рабочих мест.  По  нашим оценкам  и  по  технико-экономическому  обоснованию,  для создания новых рабочих мест (с учетом подрастающего  поколения  потребность Славутича  в  рабочих  местах  составляет  до 2010 года порядка 12 тысяч мест) потребуется более полмиллиарда гривен. Таких денег для организации специальных производств государство не имеет.  Закон о специальной  экономической  зоне  необходим  для  того,  чтобы   с использованием  определенных льгот и поощрений инвесторов привлечь инвестиции,  развивать малый бизнес  и  создавать  рабочие  места. Система   стимулирования  при  создании  зоны  в  городе  Славутич ориентирована на то,  что  льготы  будут  получать  те  инвесторы, которые  выполняют  определенные  условия.  Это  прием  на  работу работников,   освободившихся   в   результате   закрытия    блоков Чернобыльской  атомной станции,  это минимальный об ем инвестиций, который необходимо внести для того, чтобы получить льготы.

 

     Предусмотрено, что специальная экономическая зона  "Славутич" будет  создана  на  12 лет - до 1 января 2010 года.  То есть срок, достаточный  для  того,  чтобы  инвестор  окупил   свои   затраты. Территориально  она расположена в административных пределах города Славутич.

 

     Уникальность этого  места  состоит  и  в   том,   что   город изолирован.  До  ближайшего  города Чернигова более 50 километров. Относительная изоляция. Это во-первых.

 

     Во-вторых. Месторасположение,  наличие   реки,   транспортных артерий, неплохой дороги и так далее дает возможность надеяться на то,  что,  по крайней мере,  отечественных инвесторов привлекут те льготы, которые будут предоставлены этим законом.

 

     Принимая этот   закон,   парламент  и  государство  ничем  не рискуют.  Но в случае если  туда  пойдут  инвестиции,  государство освобождается   от   необходимости   трудоустройства,   оплаты  по безработице и дотирования бюджета города Славутича.

 

     То есть сегодня мы никаких потерь не имеем, поскольку рабочих мест нет. В случае поступления инвестиций, создания рабочих мест с помощью украинского капитала мы можем надеяться,  что  люди  будут задействованы,  будут  платиться  налоги,  будут  снижены  затраты государства на  дотирование  бюджета  этого  города,  а  также  на создание рабочих мест и расходы по безработице.

 

     Предполагается, что   управление   специальной  экономической зоной  "Славутич"  будет  находиться  под   контролем   совета   и администрации   города   Славутича.   Будет   создана  специальная администрация зоны "Славутич" для ведения хозяйственных  вопросов: выделения земли, регистрации участников этой зоны.

 

     Следует остановиться  на  тех льготах,  которые предусмотрены этим  законом  и  представляют  большой  интерес  для  инвесторов, которые пожелают вложить средства в специальную экономическую зону "Славутич".

 

     Предусмотрены следующие льготы. В течение первых двух лет при создании  новых  предприятий  или реконструкции действующих - 100- процентная льгота на налог на прибыль,  в течение трех последующих лет - 50 процентов действующей ставки налога на прибыль.

 

     Эта льгота    распространяется    только   на   те   суб екты хозяйствования, которые имеют среднесписочную численность не менее 50   процентов   общего   числа   работников,   высвобожденных   с Чернобыльской атомной  станции,  то  есть  трудоустроенных.  Общая численность  работников  такого предприятия не может быть менше 10 человек.

 

     Следующее условие:  у нас не  должно  быть  мертвых  душ.  Мы оговариваем, что не меньше 20 процентов фонда зарплаты должно быть направлено тем,  кто высвобожден с Чернобыльской атомной  станции. И,  наконец,  четвертое  условие:  об ем  инвестиций,  вложенных в создание  этого  предприятия   и   рабочих   мест,   должен   быть эквивалентен  не менее 200 тысячам долларов США.  При наличии этих четырех условий предприятие получает льготы по налогу на  прибыль, а   также   освобождается   от  уплаты  в  Инновационный  фонд,  в Чернобыльский фонд, в Фонд социального страхования по безработице. И  это  логично.  Ведь  если  инвестиции  вкладываются  в создание рабочих мест,  то такое предприятие можно освободить от налога  на безработицу,  а также от ввозной пошлины на станки,  оборудование, сырье  и  материалы  для  собственного   производства,   то   есть производства   в  городе  Славутиче,  кроме  подакцизных  товаров, связанных с реализацией инвестиционных проектов.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Учитывая специфический и особый статус Чернобыльской атомной станции и города Славутича, остановку блоков  и,  очевидно,  неизбежное  закрытие  атомной   станции   в ближайшие  годы,  социальную  обстановку,  которая  складывается в городе     Славутиче     в      связи      с      трудоустройством высококвалифицированных  работников,  так  как город молодой и все больше  жителей  города  вступает  в  трудовой  возраст,  а  также демографическую   ситуацию,   просьба   поддержать  предложение  о создании специальной экономической зоны "Славутич" и принять  этот закон.  Это  будет своего рода полигон без особого для государства риска,  так как это небольшой город со специфическими условиями, в котором  отсутствуют  рабочие  места.  И держава ничем не рискует, предоставляя эти льготы  для  того,  чтобы  в  этом  отдаленном  и относительно   изолированном   городе  мы  провели  с  вами  такой эксперимент на протяжении 12 лет - до 2010 года.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. П'ять хвилин на запитання.  Будь ласка, запишіться. Є запитання.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є! Є!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, запишіться. Може хтось бажає переїхати до Славутича?

 

     Виставте п'ять хвилин.

 

     Депутат Вітренко, за нею - депутат Дорогунцов.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракція  Прогресивної  соціалістичної   партії України, соціалістична опозиція. Шановний доповідачу, ви ж знаєте, що Комітет з питань економічної політики працював над законом  про вільні  економічні зони.  Ми з вами кілька разів вели мову про те, що  треба  це  впорядкувати,  розробити  закон,  щоб   усім   було зрозуміло,  на яких підставах і чому саме там, а не в іншому місці створюється вільна економічна зона.  Тому що  Славутич  -  така  ж вільна економічна зона,  як і Закарпаття,  і Донецьк,  і Одеса,  і Київ,і Харків - де не візьми,  скрізь вільна зона! Абсолютно така! Тільки в кожного своя специфіка. Тільки вся Україна - зона не того гатунку.

 

     Скажіть, будь ласка,  чому ви підставляєте Президента,  даєте йому   пропозиції  щодо  прийняття  такого  указу  для  того,  щоб зруйнувати законодавчу базу України, щоб зробити зони для відмиття капіталу, чорного капіталу! Навіщо це робити?!

 

     Треба, щоб  ми  з вами завершили підготовку закону,  ухвалили його,  а тоді свідомо вирішували,  де найбільш доцільне  створення вільних зон!

 

     А проблема  Славутича  -  це проблема Чорнобильської АЕС.  Не треба виконувати вимоги "сімки" і руйнувати Чорнобильську  станцію тільки  для того,  аби їх заспокоїти,  що в нас немає енергетичної бази.  Ми,  навпаки,  повинні використати весь ресурс роботи  цієї станції.  І ви добре знаєте,  що ресурс є, станція може працювати, місто Славутич може існувати.  А щодо проблем, то в Славутичі вони такі   ж,  як  і  в  інших  містах.  У  місті  Шостці  стоять  усі підприємства ВПК,  там теж немає роботи,  там теж є проблеми.  Так що, ми в кожному місті робитимемо вільні економічні зони?

 

     Дайте відповідь,   будь   ласка,   чому  ви  відмовилися  від ухвалення закону і чому ви йдете хибним шляхом  створення  якихось незрозумілих зон в Україні?

 

     МІНІН Л.В.  Уважаемая  Наталья  Михайловна!  Проект  закона о внесении  дополнений  к  Закону  об  общих  основах   создания   и функционирования  специальных  экономических зон 1992 года полтора года находился в  Верховном  Совете,  возвращался,  дорабатывался, снова  возвращался  и  в  течение  полутора  лет не был рассмотрен Верховным Советом предыдущего созыва.

 

     За 5 лет существования закона 1992 года на его базе  не  было создано  ни  одной экономической зоны.  И я считаю,  что Президент принял обоснованное решение,  что нельзя ждать еще  полтора  года, пока  у  парламента найдется время внести изменения и дополнения в общий  закон  о  статусе  свободных  экономических  зон,  ибо   не позволяет  экономическая  ситуация  и  в  Славутиче,  и в Донецкой области.  Вы совершенно правы,  что ныне очень  сложное  положение складывается  по всей территории Украины.  Но надо гдето начинать, надо нарабатывать реальный опыт.

 

     Я не считаю,  что принятие этого закона изначально,  априори, приведет  к  отмыванию  теневого  капитала.  Так  можно в принятии любого экономического решения  усматривать,  что  оно  может  быть связано  с  теневым  капиталом.  Но нельзя изначально предполагать это.  А  вот  отрабатывать   современные   механизмы   привлечения иностранного    и    отечественного   капитала   и   стимулировать инвестиционную деятельность надо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Шановний  Олександре   Миколайовичу,   прошу передати слово народному депутату Пономаренку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пономаренко, будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,   член   Комітету   з   питань   державного будівництва,   місцевого   самоврядування   та   діяльності    рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Компартии Украины.  Уважаемый докладчик, вы в основном делали упор на  то,  что с созданием этой зоны государство не будет рисковать, заботиться о вопросах трудоустройства,  о создании  рабочих  мест, выплате зарплаты.  Оно давно уже об этих вопросах не заботится,  о чем свидетельствует положение дел в стране.

 

     Так может мы создадим не только в Славутиче,  а  в  целом  на территории Украины свободную зону, чтобы освободить государство от забот о трудоустройстве, о создании рабочих мест и так далее?

 

     МІНІН Л.В.  Уважаемый  народный  депутат!  Принимая  закон  о создании  той  или  иной свободной экономической зоны на небольшой территории,  Украина не делает экономического открытия.  Мы просто используем достижения мировой практики.

 

     Почему "красный"  Китай  создал  массу точечных зон в городах Шанхае,  на побережье,  на островах?  Почему пошел  на  то,  чтобы включить  в  этот  список  Гонконг,  который  фактически  является свободной экономической зоной?  Почему "красный" Китай получает по 40 миллиардов долларов инвестиций в год через эти зоны? Что мешает нам начать делать то же  самое,  обоснованно  подходя  к  созданию таких зон в местах, которые наиболее благоприятны для этого?

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Леоніде Васильовичу, сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  це  питання можна розглянути і вирішити за 5 хвилин.  А ми тут влаштовуємо оці нікому не потрібні семінари. Ну, сядь  і  розберись,  що  таке  економічна  зона  і яке значення їй відводиться у світовій практиці.  Зокрема,  у США в 1933  році  її було введено в шести штатах, що дало поштовх розвитку економіки.

 

     Слово надається співдоповідачу Петренку. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Фракція Компартії.  Шановні колеги!  Комітет з питань економічної політики та управління  народним  господарством розглянув указ Президента і проект закону,  який вноситься урядом. Що потрібно зазначити?  Статтею  2  Закону  України  про  загальні засади  створення і функціонування спеціальних вільних економічних зон передбачено, що статус і територія вільної економічної зони, а також  термін,  на  який вона створюється,  визначається Верховною Радою  України.  Таким  чином,  тільки  Верховна  Рада  має  право приймати  з цього приводу закон.  Отже,  слід вважати,  що питання утворення і функціонування вільних  економічних  зон  врегульовані законами України.  Оскільки згідно з пунктом 4 Перехідних положень Конституції Президент  має  право  видавати  укази  з  економічних питань,  неврегульованих законом,  то видання Указу Президента від 18 червня про  спеціальну  економічну  зону  "Славутича"  вважаємо неправомірним,  а  законопроект  необхідно розглядати у звичайному порядку так, як це робиться сьогодні.

 

     Яке рішення  з  цього  приводу   прийняв   комітет?   Комітет рекомендував  Верховній  Раді  прийняти  в першому читанні поданий Кабінетом  Міністрів  України   проект   Закону   про   спеціальну економічну зону "Славутич".

 

     Що я хотів би додати? Славутич має 26 тисяч населення,  основну частину якого  становлять  працівники Чорнобильської АЕС, яких звільняють з роботи. Потрібно врегулювати працевлаштування цих людей шляхом прийняття закону,  проект  якого зараз  розглядаємо.  Гадаю,  правильно  буде,  якщо ми підтримаємо рішення комітету про те, щоб прийняти проект у першому читанні.

 

     Водночас коли ми розглядатимемо  проект  у  другому  читанні, необхідно  прийняти  і  зміни  до Закону України про оподаткування прибутку підприємств.  Тому що в указі  Президента  порушується  і стаття 1 Закону про систему оподаткування.  Таким чином, у законі, проект якого  доповідав  Кабінет  Міністрів,  слід  передбачити  і внесення змін до чинного законодавства, зокрема Закону про систему оподаткування.

 

     І останнє.  Я пропоную прийняти Постанову Верховної Ради  про проект Закону про спеціальну економічну зону "Славутич". "Верховна Рада постановляє:

 

     1. Прийняти в  першому  читанні  проект  Закону  України  про спеціальну   економічну   зону   "Славутич",   внесений  Кабінетом Міністрів України від 21 травня 1998 року.

 

     2. Комітету  з  питань  економічної  політики  та  управління народним   господарством,  власності  та  інвестицій  доопрацювати зазначений  проект  закону  з  урахуванням   пропозицій   народних депутатів України та внести його на розгляд Верховної Ради України на друге читання.

 

     ГОЛОВА. Володимире Оникійовичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги, я просив би вас. Всі зауваження і пропозиції, які  є,  передайте,  будь  ласка,  в  комітет.  Комітет  врахує ці пропозиції.   А   зараз   давайте   проголосуємо   про   прийняття законопроекту в першому читанні. Підтримайте, будь ласка.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 192.

 

     Депутат Єльяшкевич  і  фракція  "Громада"  не  встигли.  Будь ласка, голосуємо ще раз.

 

     "За" - 201.

 

     Станіслав Іванович    просить    переголосувати.    Запросіть депутатів  до залу.  Будь ласка,  хвилину.  Хвилину готовності.  Я взагалі  хотів  би  попросити.  Я  не  бачу  Анатолія  Сергійовича Матвієнка.  Його  фракція,  окрім  кількох  добросовісних народних депутатів не ходить на засідання.  Зі 100 чоловік (я не хочу цифру називати) є дуже мало.

 

     Ви сьогодні  уже  10 разів виступали.  Найактивніший депутат! Голосуємо, будь ласка! У першому читанні приймаємо проект закону.

 

     "За" - 222.

 

     Борисе Іллічу, голосуємо! Голосуємо! Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Спасибі.

 

     Слухається проект Закону про спеціальні  економічні  зони  та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області.

 

     Доповідає заступник    міністра    економіки   Мінін   Леонід Васильович.

 

     МІНІН Л.В. Уважаемые народные депутаты!

 

     Предлагаемый к  рассмотрению  проект  Закона  о   специальных економических    зонах   и   специальном   режиме   инвестиционной деятельности в Донецкой области в  чем-то  аналогичен  только  что принятому вами в первом чтении проекту закона.

 

     В Донбассе  обостряется  та  жа,  что  и в Славутиче проблема трудоустройства работников закрываемых шахт.

 

     О положении  в  этом  регионе  и  о  той  ситуации,   которая складывается, и о том, сколько усилий и правительство, и парламент тратят на то,  чтобы решить проблему Донбасса и проблему шахтеров, вы  хорошо  осведомлены.  Отличие  предлагаемого  законопроекта от того,  который только что был рассмотрен,  состоит в  том,  что  в Донецкой  области  предполагается  создание  двух специальных зон: одна - на небольшой территории в самом Донецке с целью привлечения инвестиций         и         трудоустройства         -        зона инвестиционно-производственного характера;  вторая зона - в городе Мариуполе  в  районе  аэропорта и порта,  основной задачей которой является   непроизводственная,   внешнеторговая   деятельность   и частичная  переработка  грузов и товаров,  которые поступают через морской порт и аэропорт города Мариуполя.

 

     Предполагается создание этих зон на период до 60 лет.  Исходя из  мировой  практики,  это  тот период,  который позволяет придти крупным инвесторам,  не рискуя своим капиталом. Потому что если на короткий  срок  создается  зона,  то  крупный  инвестор никогда не придет.

 

     Кроме того,  проектом предполагается,  что помимо  двух  этих точек  в  Донецке и Мариуполе будут определены места приоритетного развития, в первую очередь там, где закрываются шахты. Здесь будет определен специальный режим инвестиционной деятельности, поощрение инвестора без создания экономической  зоны,  таможенной  ограды  и особого  режима,  то есть это - открытый режим с целью привлечения инвестиций и создания рабочих мест.

 

     Этот инвестиционный режим предполагается ввести на период  до 30 лет. Таким образом, зоны - до 60 лет, а в городах приоритетного развития Донецкой области  -  до  30  лет.  Какие  это  города?  К категориям   "пріоритетного  розвитку  належать  міста:  Вугледар, Горлівка,  Дзержинськ,  Димитров,  Добропілля,  Донецьк, Єнакієве, Жданівка,    Кіровське,   Красноармійськ,   Макіївка,   Маріуполь, Новогродівка,  Селидове,  Сніжне,  Торез,   Шахтарськ,   а   також Волноваський, Мар'їнський райони".

 

     На этих  территориях будет существовать специальный налоговый режим,  таможенное регулирование и оплата НДС и  акцизного  сбора. Предполагается,  что  уплата  налогов в зонах будет составлять для участников зоны:  для тех, кто внес инвестиции, налог на прибыль - 20 процентов от ставки, установленной законодательством Украины, а для  нерезидентов  -   от   доходов,   полученных   с   источников происхождения  с  территории  зоны,  -  две трети ставки налога на прибыль.

 

     Кроме того,   предполагается   освободить   от    сборов    в инновационный фонд и фонд Чернобыльской атомной станции.

 

     Теперь о местах приоритетного развития и о специальном режиме инвестиционной деятельности в этих  17  городах  и  двух  районах. Предполагается,   что   на  период  осуществления  инвестиционного проекта,  но не более чем на 5 лет,  мы ограничиваем льготы  пятью годами  для того,  чтобы можно было построить завод за этот период времени.  5 лет - это как раз  тот  инвестиционный  цикл,  который достаточен  для  того,  чтобы  построить  и ввести мощности любого предприятия тяжелой промышленности, в том числе металлургического.

 

     Инвестор при  осуществлении  инвестиционного  проекта   будет освобождаться  от  ввозных  пошлин на сырье,  материалы,  станки и оборудование, кроме подакцизных товаров. Повторяю: только во время строительства этого завода и его работы.

 

     Кроме того,  инвестор  на  три  года  будет  освобождаться от уплаты налога на прибыль при строительстве нового предприятия  или реконструкции  действующего.  При  этом  об ем инвестиций в местах приоритетного развития,  для  того,  чтобы  получить  эту  льготу, должен составлять не менее одного миллиона долларов.

 

     Тот, кто меньше внес, не будет иметь этой льготы. То есть для получения льгот инвестиции  должны  быть  достаточно  крупными.  В последующие  годы  - с четвертого по шестой - предполагается,  что налог на прибыль будет уплачиваться в размере 50 процентов ставки, установленной законодательством Украины.

 

     Далее. Те   инвесторы,   которые  влоджили  не  менее  одного миллиона  долларов,  будут  освобождены   от   уплаты   сборов   в чернобыльский фонд предположительно на 50 процентов,  если на этом предприятии  работает  не  менее  50   процентов   среднесписочной численности работников закрываемых шахт.

 

     То есть и этим стимулируется создание рабочих мест именно для работников, которые освобождаются при закрытии шахт.

 

     ГОЛОВА. До  Леоніда  Васильовича  є  запитання?  Будь  ласка, запишіться. На запитання - 5 хвилин.

 

     Депутат Ткаленко, потім - депутат Попеску.

 

     ТКАЛЕНКО І.І., член Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область).  Прошу  передати слово депутату Матвієнкову.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Леонид  Васильевич,  скажите,  пожалуйста,  есть  ли  уже  сегодня заинтересованные люди, которые готовы вложить в это дело деньги?

 

     МІНІН Л.В.  Да,  уже есть инвестиционные проекты и намерения. Предполагается,  что  в ближайшие 5 - 7 лет будет создано не менее 200  тысяч  новых  рабочих  мест.  Это  по   техникоэкономическому обоснованию.   А   вообще   за   период   существования  зоны,  по предварительным  оценкам,  предполагается,  что  будет  привлечено около 16 миллиардов долларов.  Но 60 лет - это большой срок,  пока тяжело судить.

 

     Но когда будет принят  закон,  инвестор  появится.  Никто  не хочет  проявляться или рисковать раньше времени и готовить проекты только  под  наши  намерения.   С   появлением   закона   появится нормативная   база,  которая  даст  уверенность  инвестору.  Такие наметки уже есть сегодня, особенно по Донецкой зоне.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску, після нього - депутат Дайнеко.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (виборчий округ 204,  Чернівецька область).  Дякую. Вельмишановний доповідачу!  1  грудня  1991  року  в  Чернівецькій  області  було проведено референдум  щодо  створення  вільної  економічної  зони. Сьогодні  запропоновано створити дві економічні зони.  Чернівецька облдержадміністрація  підготувала  документи  щодо   створення   в Чернівецькій  області  вільної  економічної  зони.  Скажіть,  будь ласка, коли можна очікувати з боку Міністерства економіки внесення законопроекту щодо створення цієї зони?

 

     Дякую.

 

     МІНІН Л.В.  Спасибо.  Дело в том,  что Министерство экономики может  только   рассматривать   представляемые   документы.   Есть договоренность  с областной радой Черновицкой области и ее решение о создании рабочей группы  по  доработке  документов  по  созданию такой  зоны  в  Черновицкой области,  на границе,  в частности это Герцаевский район и другие.  Я  думаю,  что  сроки  прохождения  и подготовки этих документов будут зависеть от органов власти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дайнеко, після нього - депутат Кочерга.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Прошу передать слово депутату Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область). Фракция коммунистов.

 

     Уважаемый заместитель министра!  Вы сейчас очень  убедительно рассказали,  какие  льготы  будет  получать Донецкая область после создания экономической зоны.  Я вам могу сказать  это  на  примере луганского об единения "Стахановуголь". Оно закрыто, и на его базе создана  фирма  "Укруглереструктуризация".  Закрыли  одну   шахту, тысячи мест потеряли.  Построили предприятие легкой промышленности на 250 мест.  Куда остальных дели? Да никуда, выгнали на рынки. То же   самое,  я  предполагаю  и  почти  уверен  на  100  процентов, произойдет в Донецкой области при создании свободной экономической зоны.

 

     А теперь  вы  мне скажите,  сколько недополучит Чернобыльский фонд  в  связи  с  освобождением  от  уплаты  в  него  сборов?  Вы фактически развалите экономику в результате создания этой зоны.

 

     И второй  вопрос  в этой связи.  Сколько украинских фирм и их руководителей  получат  дополнительные  дивиденды  благодаря  этим зонам?

 

     ГОЛОВА. Ну,   не  потрібно  ставити  таких  питань.  Ви  мене дивуєте.  І гадаю,  що і зал дивуєте цим. Ви що ж, вважаєте, що це Цезар стоїть на трибуні? Це заступник міністра економіки.

 

     Йде мова про економічну зону Донбасу.  Це край, який сьогодні потерпає.  Тож,  мабуть,  вирішуйте проблеми цього регіону,  а  не світові.

 

     Ставите запитання  аби  лише поставити і здивувати усіх своїм знанням.

 

     МІНІН Л.В.  Расчеты действительно есть.  И они  вам  розданы. Посмотрите   приложение,  пояснительную  записку  к  проекту,  там указаны все расчеты и потери.

 

     Но должен заметить,  что  все  потери  -  и  госбюджетные,  и местного  бюджета  согласованы  с  местными  органами  власти.  Мы сознательно идем на это для  того,  чтобы,  что-то  теряя,  больше найти.  Гораздо важнее занять людей,  во-первых, и, во-вторых, для того,  чтобы они платили налог и на прибыль, и налог на заработную плату, и те же начисления. Если люди останутся без рабочих мест, у нас не будет и того, что мы имеем сегодня. Вот об этом речь.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый Леонид Васильевич,  практика функционирования  свободных экономических  зон  свидетельствует о том,  что только тогда будут иностранные  инвестиции,  когда  будут  вкладывать   отечественные товаропроизводители.   В   том   числе   за  счет  государственных капитальных вложений, за счет бюджета.

 

     Обсуждение бюджетной резолюции показало,  что для того  чтобы создать  такую  зону,  пока  в бюджете не будет это предусмотрено, ничего не получится.

 

     Так не  является  ли   это   очередным   обманом,   очередным неуверенным шагом,  непросчитанным, чтобы лишь отвлечь внимание от существующих экономических  проблем?  Каковы  гарантии  того,  что государство   для   укрепления   этой  зоны,  для  ее  полноценной деятельности вложит определенные средства?

 

     МІНІН Л.В.  Во-первых,  расходы государства не столь большие. Прежде всего - на обустройство территории, для того чтобы передать ее инвестору.  Создание инфраструктуры зоны в Донецке и  Мариуполе предполагается  осуществлять за счет потенциальных участников этой зоны.  Может  быть  путем  выпуска  местного  займа  или  создания специального фонда. Естественно, это будут средства не из бюджета. Поэтому инициаторам зоны придется искать внебюджетные средства.

 

     Почему принимаются  столь  неординарные  меры?   Потому   что фактически  Донбасс,  так  же,  как и Луганская область,  является зоной бедствия.  И нам нужны инвестиции.  У государства нет  таких средств,   чтобы  создать  200-300  тысяч  новых  рабочих  мест  в результате закрытия шахт или их реструктуризации.

 

     Теперь относительно  вложений.  Отечественный  или   западный инвестор - не имеет особого значения, кто придет и будет создавать рабочие  места.  Есть  и   украинские   инвесторы,   которые   при определенных инвестиционных льготах будут создавать рабочие места.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Єхануров Юрій Іванович - співдоповідач. 5 хвилин.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 64,  Житомирська область). Комітет з питань економічної політики і управління  народним  господарством, власності  та  інвестицій  на  своєму засіданні 20 липня 1998 року розглянув внесений 20 червня 1998 року Президентом України  проект Закону   про  спеціальні  економічні  зони  та  спеціальний  режим інвестиційної діяльності в Донецькій області та внесений Кабінетом Міністрів  (я наголошую) 21 травня 1998 року проект Закону України з аналогічною назвою.  Комітет прийняв рішення,  підготував проект постанови, який, шановні народні депутати, вам роздано.

 

     Проектом постанови передбачено:

 

     "1. Прийняти  в  першому читанні проект Закону про спеціальні економічні зони та спеціальний режим  інвестиційної  діяльності  в Донецькій області,  внесений Кабінетом Міністрів України 21 травня 1998 року.

 

     2. Комітету  з  питань  економічної  політики  та  управління народним   господарством,  власності  та  інвестицій  доопрацювати зазначений  проект  закону  з  урахуванням   пропозицій   народних депутатів України та внести його на розгляд Верховної Ради України на друге читання".

 

     Звертаю вашу увагу на висновок науковоекспертного  управління Секретаріату Верховної Ради України,  в якому містяться зауваження до цього проекту закону.  Наш комітет їх  обов'язково  врахує  при підготовці документа до другого читання.

 

     Наш комітет   пропонує   прийняти  проект  закону  в  першому читанні, а від себе прохання - без обговорення.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Мудра пропозиція.  Не заперечуєте,  щоб усі зауваження  даного  проекту  закону  і постанови врахувати під час доопрацювання, а зараз - прийняти в першому читанні? На підготовку одна хвилина!  (Шум у залі). Ставлю пропозицію на голосування. Вся донецька депутація просить підтримати (Шум у залі).

 

     Є пропозиція поіменно, так? Будь ласка.

 

     Прошу проголосувати стосовно поіменного голосування.

 

     Одну хвилиночку, хвилиночку... (Шум у залі).

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні  народні  депутати,   перепрошую,   ще хвилиночку  уваги!  Указ  Президента з цього приводу вже діє.  Наш комітет пропонує прийняти в першому читанні  закон  України,  який дасть  змогу  вже  з  перших  чисел  вересня  внести його на друге читання  з  урахуванням  усіх   пропозицій   народних   депутатів, науково-експертного управління Верховної Ради, і ми зможемо ввести цей закон у нормальне правове поле.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Голосуємо   пропозицію   щодо   голосування питання в поіменному режимі.

 

     "За" - 137.

 

     Рішення прийнято.  Голосуємо в поіменному режимі. Підтримайте пропозицію комітету - прийняти  законопроект  у  першому  читанні. Далі  комітет  попрацює  і  приймемо  закон  у  другому  читанні у вересні, а указ утратить свою силу. Врегулюємо це питання законом. Всі донеччани просять.

 

     "За" - 194.

 

     Та до чого тут по фракціях.  Проголосуйте,  будь ласка,  я ще раз вас прошу.

 

     Катерино Тимофіївно, будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 204.

 

     Тоді завтра вранці проголосуємо.

 

     Шановні колеги,  ми сьогодні із 16 законопроектів  розглянули лише 7.  Я ще раз нагадую, працюватимемо, як належить. Тому просив би  підтримати  пропозицію  -  продовжити  роботу  до  20  години. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 150 (Шум у залі).

 

     Хто за те, щоб поіменно? Будь ласка.

 

     "За" - 149.

 

     Прийнято. Ставлю   на  голосування  в  поіменному  режимі  за продовження роботи до 20 години.

 

     "За" - 178.

 

     Будь ласка,  висвітіть результати  голосування  по  фракціях. Комуністи  -  із  101  - 97;  НДП - із 22 - 12;  Рух - із 21 - 12; "Громада" - із 25 - 20;  соціалісти і селяни - з 20 - 7; незалежні

- з 8 - 5; соціал-демократи (об'єднані) - з 7 - 3; зелені - з 11 - 11 і прогресивні соціалісти - з 8 - 8.

 

     Шановні колеги,  я просив би керівників комітетів  і  фракцій зібратися завтра о 9 годині на засідання Погоджувальної ради.

 

     На цьому  пленарне  засідання  завершено.  Продовжимо  роботу завтра о 10 годині ранку.