Стенограма пленарного засідання

21 липня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и. 21 л и п н я 1998 р о к у.

                         18 г о д и н а .

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я вибачаюсь,  що ми трошки затрималися,  але розмова потребувала цього... Ні, я дивлюся, що в нас ще хвилина є.  Запрошуйте  людей  до  залу.  Я  думав,  що  ми запізнилися.

 

     Тим часом висвітіть, хто записався на виступ.

 

     Прошу, хто не зареєструвався,  зареєструйтеся, будь ласка, ми повинні розпочати вечірнє засідання.

 

     Шановні колеги,  вечірнє  засідання  оголошується  відкритим. Слово    для    обговорення    надається    представнику   фракції Соціал-демократичної   партії   (об'єднаної)   Шуфричу.   За   ним виступатиме депутат Луценко.

 

     ШУФРИЧ Н.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 70,  Закарпатська область). Шановний Голово! Шановні колеги! Нам, безумовно, потрібно прийняти бюджетну резолюцію, адже вона має дати ті вказівки, ті орієнтири для уряду, за якими він розроблятиме та представлятиме  нам  бюджет  на  1999 рік.  Та,  на  жаль,  самим  урядом  не  було  представлено нам ні програми дій,  ні плану соціально-економічного розвитку  на  1998, 1999 роки.  Також не надані макроекономічні показники з прогнозами до кінця 1998, а також на 1999 рік. Не кажу вже про те, що немає й звіту про виконання бюджету за минулий 1997 рік.

 

     На мою думку,  двопроцентний дефіцит,  передбачений у проекті бюджетної резолюції, - це позитивно, але нам не надано розрахунки, за рахунок чого цей дефіцит буде виконано.

 

     У цілому  ж  проект  бюджетної  резолюції  обов'язково  треба підтримати. Напрями, визначені в ньому як пріоритетні, є важливими для соціально-економічного розвитку нашої держави.  І нам потрібно прямувати цим шляхом.

 

     На жаль,  знову не  була  зафіксована  позиція,  котра  ще  в жодному бюджеті України не передбачалась,  - це підтримка експорту товарів вітчизняного виробника.  Адже ми не можемо  нині  втрачати ринки  збуту  і скорочувати виробництво окремих видів товарів,  за якими - сотні тисяч  робочих  місць.  Я  маю  на  увазі  продукцію агропромислового комплексу,  вугільної, хімічної та лісопереробної промисловості.  Переконаний,  що й інші  галузі  потребують  такої підтримки.  Адже  це  надаватиме можливість створювати нові робочі місця.  У проекті бюджетної резолюції, на наш погляд, не приділено належної  уваги  такому  положенню,  як  стимуляція розвитку нових робочих місць.  Будьмо відверті,  кожна держава піклується про те, щоб  якомога більше людей мали робочі місця,  спокійно працювали й отримували зарплату.  Вже є прецеденти,  коли за  створення  нових робочих  місць  надаються  премії  - прямі фінансові інвестиції за рахунок бюджету держав.  Зрозуміло,  що на сьогодні ми  не  можемо надати фінансову підтримку при створенні нових робочих місць,  але можемо створити для цього сприятливі умови,  зменшивши податки для тих, хто створює нові робочі місця.

 

     Моя особиста  точка  зору,  що  ми мусимо прийти до нульового податку для тих,  хто може створити нові робочі місця.  Безумовно, це   тимчасовий   захід,  але  маємо  до  того  прийти.  Адже  без забезпечення громадян України роботою і  реальною  зарплатою,  нам буде  досить  важко  рухатися  вперед.  Переконаний,  що економіка України має працювати на  громадян,  а  громадяни  в  боргу  перед державою не залишаться.

 

     У цілому  проект  бюджетної  резолюції,  безумовно,  потрібно прийняти.  Уряд повинен мати орієнтири, яким чином готувати проект бюджету на 1999 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово надається   голові   Комітету  у  справах  пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Віталію Івановичу Луценку.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні товариші! Шановні виборці!  Звичайно,  я  виступаю  зараз  під  впливом  зустрічі  з Президентом,     Олександром     Миколайовичем     Ткаченком     і Прем'єрміністром Валерієм Павловичем Пустовойтенком. Ця зустріч ще раз  засвідчила,  що  механічний,  суто  арифметичний  підхід   до розв'язання  проблем - неможливий.  Сьогодні ж виступали міністри, які саме так розв'язують проблеми,  не  враховуючи  ні  соціальних наслідків,  не  говорячи  вже  про  економічні,  ні  психологічних наслідків від тих  чи  інших  рішень  Президента,  а  це  доводить суспільство до розбрату.

 

     Тому я,  звертаючись до вас,  шановні депутати, хочу сказати, що всі ми,  якщо ми дійсно  народні  депутати,  а  не  депутати  з корумпованих  чи інших угрупувань,  повинні сказати:  "Досить.  Ні кроку назад  від  реального  забезпечення  конституційних  прав  і свобод  наших  громадян.  Тільки  вперед,  до повного фінансування соціальних  прав,  передбачених  законом  і  нашою  Конституцією". Тільки  за  таких  умов  ми  зуміємо  спонукати Президента та уряд шукати шляхи відродження  власного  виробництва,  а  не  безвільно шкутильгати  до смертельного болота,  яке засмоктує в своє багно і народ, і державу.

 

     У зв'язку  зі  сказаним  наш  комітет  наполягає  на  чіткому відображенні в бюджетній резолюції таких позицій.

 

     Перше. Щодо  бюджетного  дефіциту.  Та формула,  яку пропонує бюджетний комітет,  на мою думку,  -  це  формула  страуса,  коли, заховавши голову, нічого не бачиш, але вбити тебе можуть. Ось чому наш комітет,  як і група депутатів,  яка  працювала  в  комісії  з розроблення   проекту  бюджетної  резолюції,  пропонує  встановити бюджетний дефіцит на рівні 6 відсотків.

 

     Чому 6 відсотків?  На сьогодні заборгованість  по  заробітній платі,  пенсіях,  стипендіях,  інших соціальних виплатах становить майже 6 мільярдів гривень.  6 відсотків - це приблизно 7 мільярдів гривень.    Отже   такий   поріг   дасть   можливість,   по-перше, розрахуватися перед своїм народом, а по-друге, зробити перший крок до активнішого відродження нашого виробництва.

 

     Друге. Ми   не   можемо   приймати   бюджет,  керуючись  лише конституційними вимогами і законом. Цього, мені здається, сьогодні замало. Потрібен конструктивніший підхід. Ось чому ми вважаємо, що бюджет повинен розроблятися на основі програми діяльності Кабінету Міністрів  та  плану  соціально-економічного  розвитку  держави на поточний рік і на певну перспективу. У проекті бюджетної резолюції виписано   прогноз,  а  не  план.  Ми  з  таким  формулюванням  не погоджуємося.

 

     Тільки сліпий  не  може  бачити  того,  що  підкинуті  нам  і підхоплені   псевдопатріотами,   які   солодкомовно   клянуться  у відданості неньці-Україні, але насправді роблять це лише для того, щоб,  спекулюючи на даному святому понятті,  взяти добрий бариш, - отож,  тільки сліпий не  може  бачити  того,  що  ринкова  стихія, політика   лібералізації   та   рафінованого  монетаризму  знищили економічно сильну Україну,  яка ще недавно входила в першу десятку індустріально розвинених країн світу.

 

     Ми пропонуємо     формулювати     і    програму,    і    план соціальноекономічного  розвитку  виходячи  з  того,  що   до   них вносяться  директивні завдання для суб'єктів економіки з державною власністю і рекомендаційні - з недержавною.  Управління  потрібно, на наш погляд,  забезпечувати через держзамовлення, яке формується на конкурентних засадах.

 

     Держзамовлення отримують    насамперед    підприємства,    що виробляють продовольчі товари,  ліки,  товари народного споживання найширшого попиту,  а також експортноспроможну продукцію, що дасть нам певну валюту для розв'язання великих проблем.

 

     І на  закінчення  (  а все інше передам до Секретаріату) хочу повідомити і виборцям,  і депутатам,  що Президент  дав  згоду  не вводити   найближчим   часом   відомого   указу   щодо  пенсійного забезпечення і отримання пенсій у банках здійснюватиметься поки що постарому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутат Єхануров від Народнодемократичної партії. Будь ласка.

 

     За ним виступатиме депутат Бондаренко - позафракційний.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ 64,  Житомирська область).  Місто Житомир, фракція Народно-демократичної партії. Шановний Олександре Миколайовичу!   Шановні  колеги  депутати!  При  визначенні  своєї позиції щодо  проекту  Постанови  про  основні  напрями  бюджетної політики на 1999 рік фракція Народно-демократичної партії виходить із таких прогнозних показників.

 

     Обсяг валового внутрішнього продукту становитиме в 1999  році 112  мільярдів  гривень,  або 102 відсотки обсягів ВВП цього року. Індекс споживчих цін становитиме 109 відсотків,  а  середньорічний курс гривні стосовно долара становитиме 2,27. Дохідна частина може становити 24,9 мільярда  гривень,  а  видаткова  -  25,4  мільярда гривень. Рівень перерозподілу ВВП через бюджет має чітку тенденцію до зниження.

 

     В цілому  підтримуючи  запропонований  Комітетом   з   питань бюджету проект постанови, фракція НДП має ряд суттєвих зауважень.

 

     До пункту  першого.  Ми  вважаємо  за  потрібне прямо вказати граничний  розмір  дефіциту  бюджету  -  до  2  відсотків,  як  це запропоновано   членами  Тимчасової  комісії  Верховної  Ради  для підготовки бюджетної резолюції.  Обмеження уряду залучати кошти на зовнішніх  ринках  подвоєною  ставкою запозичення лібор нереальне. Пропонуємо  його  вилучити,  адже  капіталісти,  що  працюють   на міжнародних  фінансових ринках,  рішення нашої Верховної Ради,  на жаль,  не виконуватимуть.  Дуже правильна позиція щодо  формування взаємовідносин між державним і місцевими бюджетами залишиться лише побажанням,  якщо не буде  доручення  Комітету  з  питань  бюджету внести  належні  зміни  до  Закону  про  бюджетну  систему,  якими передбачалося  б   зміцнення   самостійності   місцевих   бюджетів відповідно     до     Конституції     України,    збільшення    їх заінтересованості,  підвищення рівня збору податків і  відхід  від суцільної дотаційності регіонів.

 

     До пункту другого.  Звертаємо увагу уряду на частину,  в якій визначено,  що  будь-які  доходи  від  надання  державних   послуг органами   виконавчої   влади   або  уповноваженими  ними  особами зараховуються до бюджету.  Вважаємо за доцільне вже зараз прийняти відповідну  постанову  Кабінету  Міністрів - сваволю міністерств і відомств треба негайно припинити!  На нашу думку,  розпочати слід, напевне, з органів стандартизації та сертифікації.

 

     До пункту  п'ятого.  Пропонуємо  до  абзацу четвертого внести таку зміну:  замість Кодексу соціального  забезпечення,  якого  ще немає,   записати   Соціальний   кодекс,   розроблений   народними депутатами  нашої   фракції   Віталієм   Журавським   та   Сергієм Кириченком,  що  вже  внесений  до  Верховної  Ради  як  офіційний документ.

 

     Ще дві пропозиції.  Стосовно урядових  гарантій.  Як  відомо, фінансові гарантії є інструментом,  який пожвавлює обіг капіталу і створює  умови  для  розвитку  насамперед  малого  та   середнього підприємництва  та  зростання  зайнятості працездатного населення. Країни Східної Європи зуміли раніше від  нас  створити  відповідні інститути, котрі відіграють помітну роль у регулюванні недержавних фінансових потоків. Проте в жодній із цих країн для таких цілей не використовуються  кошти державного бюджету,  як це робиться в нас. Принципи і механізми державної підтримки  розвитку  підприємництва та   виробництва   через  надання  відповідних  гарантій  потрібно переглянути, і це доцільно відобразити у бюджетній резолюції.

 

     Щодо формування видаткової  частини  бюджету.  Пропоную  піти назустріч уряду.  В минулі роки, як відомо, робота зі складання та виконання Державного бюджету загострювалася  на  розподілі  коштів між видатковими статтями,  що нерідко впливало на якість складання і виконання  його  дохідної  частини.  Може,  варто  подумати  про потребу  запровадження  відсоткового  принципу  розподілу коштів у видатковій  частині.  І  в  майбутньому  змінювати  не   кількість мільйонів  з  відповідних статей,  не думати,  як ділити в ручному управлінні,  а працювати за відсотками.  Уряд вивільнить  час  для роботи над наповненням дохідної частини.

 

     І на   завершення.  Прийняття  бюджетної  резолюції  сьогодні шановні народні депутати,  дає змогу Верховній Раді  вимагати  від уряду  своєчасного  подання  проекту бюджету на 1999 рік і створює умови для його своєчасного прийняття.  Неприйняття дасть  підставу органам  виконавчої  влади  вести  бюджет  на  ручному  управлінні протягом першого кварталу,  а то  й  першого  півріччя  наступного (дуже цікавого) року. Як мовиться в пісні: "Думайте сами".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Виступає депутат Бондаренко, позафракційний. За ним - депутат Самойленко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ

  212, м.Київ).  Місто  Київ,  позафракційний.   Шановні   колеги! Безумовно,   документ,  який  ми  розглядаємо,  має  певні  ознаки рамкового характеру,  оскільки  повинен  визначити  лише  загальні напрями  формування  бюджету,  розставити  акценти.  Тим  самим ми надамо  можливість  Кабінету   Міністрів   попрацювати   над   цим документом і внести його на наш розгляд.

 

     Якщо уважно  ознайомитися  з  проектом  постанови  та  іншими документами, то ми тут не знайдемо декількох дуже важливих речей.

 

     Для мене  насамперед  важливими  є  питання,  які  стосуються розвитку вітчизняного виробництва, підприємництва, тож я хотів би, щоб тут було  записано  не  просто  "державний  протекціонізм",  а "реальний    державний   протекціонізм".   Зайдіть   у   будь-який господарчий   магазин,   і   ви   побачите   реальний   "державний протекціонізм",  коли  на  полицях  лежать китайського виробництва кувалди, молотки, інші слюсарні вироби найнижчого гатунку, тоді як наші ливарні виробництва та металообробні заводи не працюють.  Оце і є реальний "державний протекціонізм" на сьогодні.  Я вже не кажу про  інші  підприємства,  які також вільно могли б випускати ту чи іншу  продукцію.  Немає  ніякого  протекціонізму,   немає   ніякої перепони для ввезення в Україну чужоземного товару.

 

     Це дозволило   б   також   провести   комплекс  заходів  щодо забезпечення зайнятості населення. У проекті ж немає жодного слова щодо  того,  яким  чином  бюджетними  важелями  боротися  з  таким страшним лихом, яким є на сьогодні для України безробіття.

 

     Ше одне,  на що я хотів би звернути увагу, і це дуже важливо, про  що  свідчать депутатські прийоми,  на які приходять громадяни (кожного тижня близько 70 громадян доводиться приймати депутатові, який  обраний  по  мажоритарному округу):  понад 10 відсотків усіх питань, які порушуються, стосуються охорони здоров'я.

 

     Як ви  знаєте,  статтею  49  Конституції  України  громадянам України гарантовано безоплатне лікування. Але в реальному житті це не так.

 

     Так от у проекті бюджетної резолюції,  не торкаючись  статей, пов'язаних  із соціальним захистом населення,  треба додати слова: "і охорону здоров'я",  інакше ми просто проігноруємо вимоги  нашої Конституції.

 

     Ще одне,  найосновніше,  на  мій погляд,  питання,  яке треба вирішити в Україні,  інакше довіри населення до держави ніколи  не буде,  -  це  питання  повернення  знецінених  вкладів  населенню. Шановна доповідачка Юлія Володимирівна Тимошенко  сказала,  що  це надзвичайно  велика  цифра.  Справді,  вона велика - 135 мільярдів гривень   треба    повернути.    Якщо    найближчим    часом    ми затверджуватимемо бюджет,  який буде набагато менший 20 мільярдів, то для розв'язання цього питання потрібно буде 7 років, причому за умови,  що  весь бюджет спрямовуватиметься на погашення боргів.  А якщо лише по 300 мільйонів, як ми робимо це зараз, то потрібно 400 років.  То  яка  надія  може  бути  у  населення на повернення цих боргів,  коли уряд не шукає джерел для такого повернення.  На  мій погляд,  треба  у  бюджетній  резолюції передбачити пріоритетність повернення боргів населенню і знайти для цього шляхи. Вони є.

 

     Хотів би звернути вашу увагу хоча б на  такі  три  обставини. Насамперед,  у державі ніхто не шукає тих,  хто вкрав ці вклади. А вкрадено ж їх шляхом отримання величезних на той період  кредитів, які  були  повернуті  в  номінальній вартості знеціненими грошима. Відомі прізвища тих людей,  хто вкрав,  але ніхто не займається їх пошуком,  у тому числі і в рамках програми "Чисті руки", яку якось забули в Україні.

 

     Я вважаю, що можна було б також надати можливість пенсіонерам хоча   б   частину  квартирної  плати  та  за  комунальні  послуги компенсувати шляхом списання  їхніх  вкладів  на  книжках.  Тільки пенсіонерам.  Ця  проблема  була б перекладена на місцеві бюджети, але вже хоча б  трошечки  тим  людям  було  легше.  Тому  що  вони приходять нині і кажуть: "Будь ласка, візьміть з моєї книжки гроші за квартирну плату".  І вони праві.  Юридично до  цієї  людини  не можна пред'явити жодних вимог, навіть через суд, тому що ця людина права,  вона поклала на державну ощадну книжку свої кошти,  але не може їх отримати.

 

     Можна було  б  повертати  ці  вклади  і  шляхом довготривалої оренди землі,  особливо в приміських зонах.  На сьогодні є  багато структур   і   організацій,  які  готові  взяти  землю  в  оренду, виплативши компенсацію  населенню,  особливо  пенсіонерам,  за  ті знецінені  вклади.  Тобто  якщо шукати шляхи,  то їх можна знайти. Якщо не шукати, то ми з кожним роком матимемо все менший бюджет.

 

     Пропоную затвердити проект  бюджетної  резолюції,  переклавши тягар зі своїх плечей на плечі Кабінету Міністрів,  який і повинен цим займатися. Якщо зволікатимемо з прийняттям цього документа, то затягнемо процес і все критичне навантаження ляже на наші плечі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Самойленко, фракція зелених. За ним виступить депутат Круценко.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановна президіє! Шановні народні  депутати!  Проект  бюджетної   резолюції,   підготовлений бюджетним комітетом,  17 липня розглядався на засіданні Комітету з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків   Чорнобильської   катастрофи.   До  нього  було  подано відповідні зауваження,  однак жодне з них не відображено в  новому проекті бюджетної резолюції.

 

     Тому я  знову звертаюся до Юлії Володимирівни і хочу сказати, що не може бути бюджетної резолюції,  в тексті якої немає ні слова про екологію або охорону довкілля.

 

     Ми мали з вами розмову,  і я ще раз з цієї трибуни наголошую, що на сторінці 1 в останньому абзаці після слова  "протекціонізму" текст слід викласти в такій редакції:  "ефективних організаційних, економічних  та  природоресурсних   механізмів   його   практичної реалізації".  А  також  на  сторінці  3  абзац  шостий  після слів "соціально-культурними" доповнити словами "та екологічними".

 

     Окрім того,  пропоную  основні  напрями  бюджетної   політики доповнити   ще   одним:   "Забезпечення   дотримання  встановленої структури видатків державного  та  місцевих  бюджетів".  На  жаль, зараз  є  така  практика  у  Кабінету Міністрів,  що заднім числом видаються відповідні розпорядження,  постанови,  і те, що належало місцевим бюджетам,  знімається на користь державного бюджету. Така практика недопустима.

 

     Отже, ми будемо підтримувати бюджетну резолюцію з врахуванням наших зауважень.

 

     ГОЛОВА. Я вибачаюсь. Шановні колеги, я розумію, що втомилися. Можливо,  давайте дослухаємо представника від  фракції  зелених  і будемо  приймати  резолюцію.  Тому  що я бачу,  що не слухаєте.  Є бажаючі висловитися?  То давайте слухати,  працювати,  а не просто розмовляти.  Виступає депутат (готувався ж!) від фракції,  і ніхто його не  слухає.  Ми  тільки  удвох  у  президії  слухаємо,  а  ви розмовляєте.

 

     Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.   Тому  дозвольте  від  фракції  внести  такі доповнення і зауваження.

 

     В абзаці  першому  цього  документа  йдеться  про  збільшення частки  соціальних  виплат,  достатніх  для  повного  фінансування соціальних програм, затверджених відповідними законами. Як відомо, там   передбачено:   на  охорону  здоров'я  витрачати  щорічно  10 відсотків національного доходу,  на науку - 1,7,  на освіту - 8,2, на   культуру  -  6,6.  Отже,  на  фінансування  названих  галузей народного господарства необхідно передбачити 25 відсотків валового внутрішнього продукту.

 

     Звертаю увагу на те, що у своїх пропозиціях Кабінет Міністрів уже розподілив понад 30 відсотків внутрішнього  валового  продукту на соціальні програми. Але там не враховані проблеми екології.

 

     Тому пропонується  перший  і другий абзаци пункту 1 резолюції вилучити,  а замість цього записати: "Збільшення частки соціальних витрат   у   загальних   видатках  зведеного  бюджету  України  та забезпечення переходу на  планування  та  фінансування  соціальних витрат      через      соціальні      програми     та     програми національно-культурного розвитку,  пов'язані з реалізацією прав  і свобод громадян, передбачених Конституцією України".

 

     Дозвольте також звернути вашу увагу на дефіцит бюджету.  Що ж пропонує Комітет з питань бюджету?  Анічогісінько.  Все віддається на відкуп нашому уряду.  Через те вважаємо, що треба записати так: "Кабінету Міністрів України в проекті Державного  бюджету  України на  1999  рік  установити  обгрунтований граничний розмір дефіциту бюджету  виходячи  з  макроекономічних  показників   та   головних напрямів   бюджетної   політики   на  1999  рік,  визначених  цією постановою".

 

     Бо із  записаного  виходить,  що  нам  пропонують,  прийдіть, поговоріть і проголосуйте за поданий бюджет.

 

     Як відомо,   спеціальна   комісія   запропонувала  встановити дефіцит бюджету,  який би не  перевищував  два  відсотки  валового внутрішнього  продукту.  Вважаємо,  що  це  занадто  мало.  Тут не враховані мільярди заборгованості з пенсій і заробітної  плати.  А пенсії  і  заробітну  плату  також  треба враховувати в державному бюджеті, і це має бути відображено в бюджетній резолюції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Від Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин виступає депутат Круценко. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Комуністичної партії України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  народні  депутати!  Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин подав свої  пропозиції  до  Комітету  з  питань бюджету вчасно, але, на жаль, жодна з них не врахована. Тому члени нашого комітету пропонують. Надаючи надзвичайно важливого значення бюджетній  політиці  в галузі агропромислового комплексу як основі подолання загальної економічної  кризи  в  країні,  передбачити  в постанові  забезпечення  пріоритетного  розвитку  агропромислового комплексу України.  Вказати це на сторінці 5 "Пріоритетні галузі", назвавши  конкретно,  що  це  енергетика  і  сільське господарство України.

 

     Здійснювати податкову політику в напрямі подолання  платіжної кризи   та   зниження   податкового  тиску  на  сільгоспвиробника. Продовжити,  зокрема,  дію Закону України про  податок  на  додану вартість  на  1999 рік у частині спрямування сум податку на додану вартість,  що сплачується до бюджету переробними підприємствами за реалізоване  молоко та молочну продукцію,  м'ясо та м'ясопродукти, на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.

 

     Сприяти створенню належних умов для забезпечення  виробництва конкурентоспроможної     сільськогосподарської     продукції    на внутрішньому і зовнішньому ринках.

 

     Передбачити на 1999 рік установлення в  оптимальних  розмірах державного   замовлення   на   окремі  види  сільськогосподарської продукції,  зокрема на зерно,  включаючи сортове й елітне, насіння соняшнику,  цукрову  сировину і продукцію тваринництва,  на умовах обов'язкового грошового і матеріального авансування.

 

     Формування місцевих  бюджетів  здійснювати  на  бездотаційній основі і застосовувати нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів,  зокрема й ПДВ,  акцизного збору, що відповідно до  Конституції  України  сприятиме  зміцненню  їх самостійності і посилить відповідальність органів місцевої влади та самоврядування за їх виконання.

 

     Запровадити систему фінансового регулювання розмірів місцевих бюджетів на основі рівності нормативів бюджетного забезпечення  на одного жителя.

 

     Збільшити ставки ввізного мита та акцизного збору на імпортну продукцію,  яка в достатній  кількості  виробляється  вітчизняними товаровиробниками,  особливо  в АПК,  зокрема на лікерогорілчані і тютюнові вироби, запропонувавши механізм обов'язкового надходження коштів до бюджету.

 

     Зараховувати до  відповідних  бюджетів у повному обсязі кошти від штрафних санкцій та дорахованих податків і зборів.

 

     Кошти, передбачені  в  державному  бюджеті  на   кредитування державних закупівель сільгосппродукції,  використовувати Кабінетом Міністрів  для   кредитування   безпосередньо   лише   вітчизняних сільськогосподарських   товаровиробників   і   виробників  засобів виробництва для сільського господарства.  Суттєво збільшити питому вагу довготривалого кредитування.

 

     Передбачити виділення   з   державного   бюджету  коштів  для організації  постачання  сільгоспвиробникам   матеріальнотехнічних ресурсів, зокрема сільськогосподарської техніки за лізингом.

 

     Запланувати підтримку  цільових програм із розвитку племінної справи у тваринництві і  птахівництві,  селекції  в  рослинництві, протиепізоотичних заходів та захисту рослин.

 

     Спрямувати бюджетні   ресурси  на  фінансування  пріоритетних напрямів у розвитку АПК,  пов'язаних  зі  структурною  перебудовою агропромислової     галузі,     зокрема     сільськогосподарського машинобудування та переробної промисловості.

 

     Забезпечити виконання  Закону  України   про   пріоритетність соціального   розвитку   села   та  агропромислового  комплексу  в народному  господарстві  в   частині   індивідуального   житлового будівництва  на селі та об'єктів соцкультпобуту,  спорудження яких фінансувалося  з  бюджету  і  припинено;  закласти   до   видатків Державного бюджету кошти на подальше поліпшення меліорації земель, вапнування, гіпсування та відновлення роботи меліоративних систем; забезпечити  фінансування  робіт із впровадження земельної реформи відповідно до рішення уряду України.

 

     Просимо врахувати.  Лише  за  цієї  умови  проект   бюджетної резолюції можна буде прийняти за основу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Олександру Єльяшкевичу,  заступнику голови комітету, представнику партії "Громада". За ним виступатиме товариш Білас.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Я выступаю от имени Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности.

 

     Во время  заседания  комитета  мы   рассматривали   несколько проектов бюджетной резолюции и единогласно пришли к выводу,  в том числе и разработчики альтернативных проектов,  что наиболее полным и  об емным является проект,  внесенный представителями бюджетного комитета.  В этом проекте учтены многие положения,  которые есть в других  проектах,  поэтому  учитывая цейтнот,  в котором находится Верховная  Рада  Украины,  учитывая   те   обстоятельства,   когда действует  указ  Президента,  посвященный  проблематике бюджетного процесса,  мы рекомендуем Верховной Раде Украины  поддержать  этот проект,  принять  его за основу и потом в целом с учетом некоторых замечаний и дополнений.

 

     Единственный вопрос,   который   был   предметом    серьезной дискуссии,  это вопрос,  связанный с размером бюджетного дефицита. Мнения  членов  комитета  разошлись.  Большинство   представителей комитета поддержали установление в бюджетной резолюции параметра в 2 процента дефицита бюджета.  Хоть я отношусь к меньшинству членов Комитета  по вопросам финансов и банковской деятельности,  которое не поддержало эту позицию, но от имени комитета я вам это сообщаю.

 

     Почему возникла  такая  дискуссия?  Председатель   бюджетного комитета Юлия Тимошенко в своем докладе уже говорила об условности цифры бюджетного дефицита,  с которой мы имеем дело. До сих пор мы не знаем реальной затратной части бюджета,  если будут выполняться нормы  всех  законов  и  актов.  Поэтому  понятно   требование   и представителей бюджетного комитета, и разработчиков альтернативных проектов Терехина и Жовтяка о том, чтобы правительство подготовило необходимые  цифры,  чтобы  мы,  народные депутаты Украины,  могли реально оценить и возможности нашего бюджета, и возможности нашего законодательства.

 

     Представители бюджетного комитета присутствовали на заседании Комитета по вопросам финансовой и банковской деятельности,  и  это очень отрадно,  поскольку в Верховной Раде предыдушего созыва (а у нас довольно большое представительство депутатов этого  созыва)  у нас  сложилась  серьезная  конфликтная ситуация в отношениях между финансовым комитетом и комитетом по  вопросам  бюджета.  В  данном случае,  мы  планируем  и в дальнейшем действовать совместно двумя комитетами,  для того чтобы была согласованность позиций, для того чтобы   в   сессионном   зале  депутатский  корпус  работал  более эффективно.

 

     В результате  дискуссии,  произошедшей  во  время  заседания, члены  Комитета  по  вопросам финансовой и банковской деятельности отметили,  что 1999  год  в  силу  определенного  ряда  фактора  к сожалению не будет переломным в бюджетном процессе. Мы будем иметь дело с плохим бюдетом.  Это связано и  с  фактором  правительства, которое у нас есть,  и с тем,  что это правительство до сих пор не подало в Верховную Раду программу своей  деятельности,  и  с  теми серьезнейшими проблемами,  которые у нас есть в бюджетом процессе, и  с  несоответствием   многих   положений   бюджетного   процесса требованиям Конституции Украины.

 

     Однако мы  планируем  в  течение этого года и первой половины следующего совместными усилиями  все-таки  подготовить  нормальные проекты налогового и бюджетного кодексов, чтобы встретить 2000 год с  проектом  бюджета,  который   соответствовал   бы   требованиям Конституции   и  времени  и  смог  бы  стать  реальным  финансовым документом.

 

     От себя хочу сказать,  что,  к  сожалению,  ныне  действующее правительство  не делает ничего для того,  чтобы бюджетный процесс осуществлялся в  рамках  действующего  законодательства.  Об  этом свидетельствуют  и  те изменения к бюджету на 1998 год,  которые в срочном порядке подаются в Верховную Раду Украины.  Видимо кому-то хочется снять с себя ответственность за предвыборные манипуляции с бюджетными средствами.

 

     Поэтому я хотел бы,  чтобы мы сегодня приняли текст бюджетной резолюции,  чтобы мы все-таки наверстали упущенное (ведь Верховная Рада по законодательству должна была сделать это еще  до  15  июня этого  года) и тем самым задали параметры для работы правительства над  бюджетным  процессом,  чтобы  проект  бюджета  был  подан   в Верховную   Раду,   как   того  требует  наше  законодательство  и Конституция, до 15 сентября.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається заступнику голови комітету Біласу. За ним виступатиме депутат Александровська, Компартія.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 120,  Львівська область). Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні  народні депутати України!  Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності,  боротьби з  організованою злочинністю  та  корупцією своєчасно розглянув поданий Комітетом з питань бюджету проект бюджетної резолюції.  Безперечно,  у ньому є ряд  суперечливих  моментів,  потрібні  суттєві  доповнення,  але, усвідомлюючи те,  що  ми  з  вами  зобов'язані  прийняти  бюджетну резолюцію, яка, як висловлювалися попередні промовці, є своєрідною економічною канвою проекту бюджету, над яким працюватиме виконавча влада і який ми повинні розглядати вже у вересніжовтні цього року, наш комітет рекомендує розглянути в сесійному  залі  запропоновану бюджетну  резолюцію  і прийняти її за основу,  схваливши у першому читанні.

 

     Разом із тим хвилює інше, про що говорили попередні промовці. Наш комітет, як і інші, подавав конкретні зауваження і пропозиції, які,  на наш погляд,  є суттєвими,  адже на сьогодні кожна  галузь народного господарства є значною і суттєвою.

 

     Зупинюся на деяких зауваженнях нашого комітету,  що мають, як ми вважаємо, найсуттєвіше значення і чомусь не були прийняті.

 

     Я розумію шановну  Юлію  Володимирівну,  доповідача  з  цього питання,  котра  сказала,  що  народні  депутати  не наполягали на доповненнях,  які від них надходили.  Але ви все одно  мали  якось врахувати низку доповнень, котрі надходили від комітетів, оскільки цей документ колективний і йде від Верховної Ради України.  Всі ми хочемо,   щоб   у  ньому  відобразилося  якомога  більше  суттєвих моментів,  виходячи з яких і  буде  сформований  державний  бюджет України.  А ми як Верховна Рада, яка здійснює дуже важливу функцію

-  контрольну,  відповідно  до  цієї   резолюції   здійснюватимемо контроль  за  бюджетом,  що  буде  прийнятий.  А зауваження нашого комітету якраз стосуються питань контролю.

 

     Пояснюю чому.  Всім відомо, що протягом минулого і нинішнього років  правоохоронними  органами  нашої  держави  порушена  велика кількість кримінальних справ у зв'язку з нецільовим  використанням бюджетних  фондів.  Якщо  ми не поширимо контроль на цю сферу і на наступний рік і не вкажемо це в бюджетній  резолюції,  тоді  знову доведеться  розводити  руки  і  констатувати  конкретні факти,  як використовуються ці бюджетні кошти.

 

     Зокрема, ми пропонували (і це  надзвичайно  суттєво,  адже  в попередньому  скликанні  я був членом тимчасової слідчої комісії з цього питання) до кінця довести справу торгівлі  надлишком  зброї, що є у Збройних Силах України. Пропонуємо конкретно відобразити це у дохідній і видатковій частинах бюджету.

 

     Насамперед торгівля  надлишками  військового  майна  і  зброї повинна   здійснюватися  виключно  державними  структурами,  а  не напівдержавними комерційними,  котрі нині це роблять.  Адже доходи від  реалізації  зброї  не  надходять  до  державного бюджету.  Ми пропонуємо здійснювати торгівлю виключно державними структурами, і доходи   повинні  надходити  до  державного  бюджету  з  наступним цільовим використанням  для  забезпечення  обороноздатності  нашої держави  і  соціального  захисту  військовослужбовців.  Якщо ми це зробимо,  то, очевидно, на наступний рік менше порушуватимемо такі питання,  військовослужбовці  своєчасно  отримуватимуть зарплату і буде  здійснюватися  відповідне  матеріальнотехнічне  забезпечення Збройних Сил.

 

     Надзвичайно важливе,  на наш погляд,  питання, яке стосується цільового забезпечення виконання Державної  програми  боротьби  зі злочинністю.  Шановні  колеги!  У  бюджетній  резолюції ви ніде не побачите того, що стосується виконання згаданої програми. А хіба в нас  такою благополучною є криміногенна ситуація?  Але ж попередні дві програми зовсім не були профінансовані.  То все-таки хоча б  у бюджетній  резолюції  згадаймо про цей надзвичайно важливий напрям роботи.

 

     І останнє, Олександре Миколайовичу. Видаткова частина повинна передусім  спрямовуватися  на  пріоритетні галузі,  які даватимуть прибутки.  Чому  тут   не   вказано   про   пріоритетні   розробки національного літакобудування? Адже досі унікальні розробки "АН-70 і "АН-140" не можемо впровадити у виробництво. Якщо не передбачимо їх  у  резолюції,  то  і не впровадимо,  а,  отже,  і не отримаємо прибуткову частину державного бюджету.

 

     Прошу звернути увагу на дані рекомендації нашого комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається депутату Александровській, фракція Компартії. Будь ласка. За нею виступатиме депутат Кожин.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция  коммунистов  направляла  своих  представителей  во Временную  комиссию  по подготовке проекта бюджетной резолюции,  и особое  мнение  наших  представителей  в  этой  комиссии  изложено отдельным документом. Он вам роздан.

 

     Исходя из  того  что бюджетная резолюция определяет стратегию экономической политики на  год,  что  впоследствии  реализуется  в бюджете,  фракция коммунистов считает:  бюджетная резолюция должна стать программой конкретных действий,  направленных  на  повышение благосостояния  народа  Украины  за  счет  развития ее экономики и увеличения валового внутреннего продукта.  Она  должна  обеспечить решение   ключевого   вопроса  -  восстановление  производственной активности  отечественных  предприятий  как  промышленных,  так  и аграрных, как основы роста валового внутреннего продукта.

 

     Анализ выполнения бюджетов 1995- 1997 годов и итоги  за  первое  полугодие  по  бюджету  1998  года свидетельствуют, что экономика Украины подошла к опасной черте, за которой - деиндустриализация  и  вытекающая  из  этого  деградация научного и технического потенциала, безвозвратная утеря интеллекта нации.  Факты свидетельствуют об этом:  идет постоянное сокращение об емов   промышленного   производства,  налицо  кризис  платежей, наращивание государственного внутреннего и внешнего долга.

 

     Стабилизация, о  которой  говорят  в  последнее  время  очень часто,  носит  несистемный  характер  и  при  серьезном подходе во внимание не может быть принята.

 

     Исходя из  этого  и  определяя  как   приоритетные   вопросы, связанные  с  обеспечением  социальных гарантий гражданам Украины, безусловного погашения задолженности по заработной плате, пенсиям, социальным    выплатам,   мы   считаем   необходимым   определение конкретного  размера  дефицита  бюджета  в  размере  6   процентов валового   внутреннего  продукта.  Только  в  этом  случае  данные приоритеты будут обеспечены.

 

     Решение проблемы дефицита бюджета  должно  быть  комплексным. Погашение    дефицита    должно   сопровождаться   стимулированием покупательного  спроса,  увеличением  выпуска  продукции   легкой, пищевой  промышленности,  ограничением ввоза аналогичной продукции из-за рубежа.  Следует  иметь  в  виду,  что  дефицит  бюджета  не обязательно  является  фактором,  ведущим к инфляции.  Опыт других стран очень хорошо свидетельствует об этом,  да  и  сама  инфляция может быть регулируемой, главное, чтобы в этом было заинтересовано само государство.

 

     Использование кредитов  Национального   банка   Украины   для погашения  задолженности  по  заработной плате и пенсиям обеспечит рост  покупательной  способности,  станет  ключом  для  разрешения назревших    проблем   при   отсутствии   оборотных   средств   на предприятиях.  И действительно,  куда понесут свои  80-90  гривень наши пенсионеры?  Конечно же, они в первую очередь начнут погашать свои долги по коммунальным платежам  и  потратят  мизерную  пенсию прежде всего на приобретение предметов быта и одежды.

 

     Ведь всем   нам   известно,   что   по   официальным   данным среднедушевые  расходы  граждан  Украины  в  месяц  составляют  на сегодня  65  гривень,  и  это  при  черте  малообеспеченности в 73 гривни.  То есть основная  масса  людей  живет  в  нищете,  и  это продолжается уже семь лет.

 

     Практически на   сегодня   исчерпаны   все   личные  ресурсы, обесценены вклады в сбербанках,  разворованы пенсии,  которые были вложены  в страховые компании,  изношены одежда,  обувь,  предметы быта. Мы с вами обязаны остановить этот обвал.

 

     Ограниченная эмиссия для направления дополнительных средств в отрасли,  выпускающие  товары,  пользующиеся  постоянным спросом - продукты питания,  одежда,  - может  стать  тем  толчком,  который обеспечит рост валового внутреннего продукта.

 

     Рассматривая проблему  дефицита  бюджета,  нельзя не обратить внимание и на такой дестабилизирующий фактор,  как  рост  внешнего государственного   долга.   Сопутствующий   этому  рост  расходов, связанных  с  обслуживанием  внешнего  долга,   требует   жесткого контроля  со  стороны  Верховной  Рады  Украины  за использованием иностранных   кредитов,   полученных   суб ектами    хозяйственной деятельности под гарантии правительства.

 

     Этот долг  за пять лет составил 2 миллиарда долларов,  из них 40 процентов предполагалось вернуть за  счет  собственных  средств этих предприятий.

 

     Очевидно, при   Верховной  Раде  Украины  необходимо  создать структуру, аналогичную Счетной палате, или же поручить эти вопросы Счетной   палате,  которая  проводила  бы  экспертную  оценку  при получении зарубежных кредитов под гарантии правительства.  Ведь  в конце концов платит бюджет и отвечаем за это мы с вами.

 

     Проблема дефицита   бюджета   может  быть  решена  различными способами,  в  том  числе  и  путем  взятия  под   государственное управление  наиболее доходных отраслей,  например,  путем введения государственной  монополии  на  производство   ликеро-водочных   и табачных изделий.

 

     И еще   один  вопрос.  Роль  банковской  системы  в  проблеме дефицита  бюджета.  Известно,  что  обслуживание  бюджетной  сферы осуществляется практически коммерческими банками.  А на самом деле происходит  кредитование  коммерческих   банков,   фактически   им предоставляются кредитные ресурсы.

 

     Кстати, последний указ Президента, к счастью, отмененный, как мы сегодня узнали,  касался проведения пенсий  через  коммерческие банки.  Этим  указом  создавались  идеальные  условия  для банков, потому  что  всем  известно,  что  при   13   миллиардах   бюджета пенсионного  фонда  обслуживание этого фонда коммерческими банками позволило бы им получать каждый месяц около 80 миллионов гривень.

 

     Я хочу подтвердить,  что фракция  коммунистов  настаивает  на своей   позиции   -  чтобы  в  бюджетной  резолюции  была  указана конкретная цифра дефицита бюджета в размере 6  процентов  валового внутреннего продукта.

 

     Фракция коммунистов   считает   возможным   принятие  данного проекта в первом чтении с обязательной  дальнейшей  доработкой,  в частности учетом тех предложений, о которых я сейчас сказала.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Кожин, фракція Руху. За ним - Турчинов.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний, загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України.  Шановні депутати! Становище,  в  якому  опинилася  Україна  через  7   років   після проголошення   незалежності   Української   держави,  є  наслідком протистояння  протилежних  політичних  сил,  а   також   небажання керівництва держави здійснювати перехід до результативних сучасних форм управління державою в інтересах її громадян.

 

     Після обрання лівоментальної більшості у Верховній  Раді,  її комітетах  розраховувати  на  поліпшення життя українського народу неможливо.  Більше  того,  нині  є  реальна  загроза  національній безпеці України в політичній, економічній, соціальній, військовій, інформаційній  та  інших  сферах.  Економічна  криза   в   державі негативно  позначилася  на  всіх  силових  структурах України - на Національній гвардії,  Службі безпеки, МВС, а головне, на Збройних Силах України, які через систематичне недофінансування перебувають у  тяжкому   становищі.   На   національну   оборону   передбачені асигнування,  що становлять усього 22 відсотки нормативних і менше 50 відсотків мінімально необхідних потреб.

 

     Народний рух  України  розуміє,  що  стан  справ  у   державі потребує   впровадження   адекватних   заходів  щодо  стабілізації економіки,  але ми не погоджуємося з тим,  що уряд  робить  це  за рахунок національної оборони.

 

     Народний рух  України  не  може  зрозуміти,  чому  у  другому кварталі фактично не фінансувалися такі стратегічно важливі статті видатків,  як  закупівля озброєння і військової техніки,  кораблів для  військово-морських  сил  України,  як   науково-дослідні   та дослідно-конструкторські роботи, капітальне будівництво.

 

     На думку  Народного руху України,  у цьому питанні мають бути чітко визначені основні  пріоритети  на  1999  рік:  насамперед  - літакобудування,  друге - танкобудування, третє - кораблебудування і   ракетобудування.   Це   буде   і    підтримкою    вітчизняного товаровиробника,    і   забезпеченням   валютних   надходжень,   і збереженням та розвитком  науково-технічного  потенціалу,  який  з багатьох напрямів є конкурентоспроможним на світовому ринку.

 

     Нас турбує,  що  й досі Кабінет Міністрів не подав на розгляд Верховної  Ради  України  законопроект   про   державне   оборонне замовлення.

 

     Народний рух  України  обурений  тим,  що  Кабінет  Міністрів запропонував   зменшити   витрати   на   будівництво   житла   для військовослужбовців  у  2,8 раза,  тоді як тільки у Збройних Силах України  понад  70  тисяч  безквартирних  військовослужбовців,  не кажучи вже про те,  скільки їх у Нацгвардії,  СБУ,  МВС тощо. Якщо порівняти обсяги видатків на оборону України  та  її  сусідів,  то виявляється,  що  доля  оборонного  бюджету  у  ВВП  та  на одного військовослужбовця в Україні є найменшою.

 

     Висновок можна зробити такий: усі приховані негативні фактори істотно знижують рівень обороноздатності України.  Викликає подив, чому уряд і надалі продовжує  нехтувати  обороноздатністю  країни, захистом її національних інтересів.

 

     Народний рух України, враховуючи той факт, що оборона України є  загальносуспільним  пріоритетом,  вважає,  що  ми   не   можемо допустити,  щоб  структура  і  загальна  чисельність  Збройних Сил України визначалися Міністерством фінансів у проекті бюджету, а не Законом  України  про  загальну  структуру та чисельність Збройних Сил.

 

     Народний рух України пропонує.  Перше.  Не зменшувати видатки на національну оборону і залишити їх у межах обсягів, передбачених Законом України про Державний бюджет.

 

     Друге. Перерозподілити загальний обсяг асигнувань на користь, насамперед  закупівлі озброєння та військової техніки,  проведення науководослідних та дослідно-конструкторських робіт.

 

     Третє. Передбачити  в  бюджеті  погашення  заборгованості   з виплати зарплат і грошового забезпечення за попередні роки.

 

     Четверте. Передбачити   в  бюджеті  погашення  заборгованості Міністерству оборони України.

 

     Пропоную пункт один  бюджетної  резолюції  викласти  в  такій редакції:  "Вважати  головним завданням бюджетної політики на 1999 рік  економічне  забезпечення  національної  безпеки  та  оборони, конституційних   соціально-економічних   прав   громадян  України, подолання  економічної  кризи,  трансформацію  агропромислового  і сільськогосподарського комплексу України".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово надається   депутату   Турчинову  ("Громада").  За  ним виступатиме депутат Крючков.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Фракція  "Громада".  Шановні колеги!  Десь  близько  години тому закінчилася зустріч керівників фракцій  і  голів  комітетів  Верховної  Ради  з  главою   держави Президентом Леонідом Кучмою.

 

     Ви знаєте,   на  мене  ця  розмова  справила  дуже  негативне враження.  Чому?  Президент  аргументував  дуже  просто:  "Шановні народні депутати!  Наша країна напередодні дуже сильної фінансової кризи,  яка не має аналогів.  Для того щоб ця криза не  наступила, потрібно,  по-перше, отримати кредит від МВФ у 3 мільярди доларів, і,  подруге,  запустити  укази,  які   напрацювала   Адміністрація Президента разом із Кабінетом Міністрів".

 

     Не знаю,  хто  переконав  нашого  Президента,  що завдяки цим указам можна зупинити небезпечну фінансову  кризу.  Переконаний  в іншому:  коли  ми  підемо  шляхом,  який  пропонують  Президент із Кабінетом Міністрів,  то разом із кризою фінансовою  наша  держава матиме  серйознішу  кризу - правову,  коли виконавча влада бере на себе не  притаманні  їй  функції.  Вона  сама  дістане  можливість створювати  закони,  а  потім  їх  порушувати,  виконувати  або не виконувати з тим,  щоб указами,  декретами чи  іншими  неправовими актами  створювати  нові прецеденти порушення Конституції,  нашого законодавства.  Це стосується безпосередньо і бюджетного  процесу, що ми з вами обговорюємо.

 

     На жаль,  у  нашій  державі  протягом  останніх  п'яти  років бюджетотворення перетворилося в міфотворення.  І  це  міфотворення відбувається  за  традиційним  сценарієм:  Верховна Рада у великих суперечках,  дискусіях  приймає  бюджетну   резолюцію,   обговорює дефіцит  бюджету,  напрями  бюджетного  процесу.  Після  прийняття бюджетної резолюції уряд  виходить  із  проектом  бюджету,  котрий взагалі  не  пов'язаний з резолюцією,  на якій наполягала Верховна Рада.  Але ж і на цьому не закінчується міфотворення.  Відразу,  з початком  нового  бюджетного  року  бюджет,  що  набуває  чинності закону, не виконується. Не виконується від першого і до останнього дня.  Тому  запитую вас,  шановні колеги:  а чи доцільно нам тепер витрачати час  і  обговорювати  ефемерний  дефіцит  бюджету,  який взагалі не має конкретної економічної бази.

 

     І саме Комітет з питань бюджету,  на мою думку, запропонував, як  покінчити  з  цим  міфотворенням  і  піти  шляхом   конкретних пропозицій,  де уряд може продемонструвати свою здатність впливати на економічні процеси,  що відбуваються в нашій державі.  Тобто  в бюджетній  резолюції,  запропонованій  цим  комітетом,  на  чинній законодавчій   базі   визначається   витратна   частина   бюджету, пропонуються  конкретні шляхи наповнення дохідної частини бюджету, залежно ж від співвідношень цих двох  частин  і  буде  сформований бюджетний  дефіцит.  Але  ж  за такої постановки питання саме уряд відповідатиме за те,  щоб або піти шляхом фальсифікації бюджету  і вийти на ті омріяні два відсотки дефіциту, щоб отримати 3 мільярди доларів кредиту,  або запропонувати реальні показники  з  реальним дефіцитом  бюджету.  І  тоді  Верховна  Рада може погодитися з цим дефіцитом чи з витратною частиною,  або не погодитися з нею.  Саме цей  шлях  є  конструктивний,  чесний;  це шлях,  який,  повторюю, зруйнує традиційне міфотворення замість бюджетного процесу.

 

     Тому, шановні   колеги,   пропоную   підтримати    резолюцію, запропоновану Комітетом з питань бюджету, прийняти її за основу, а також і в цілому,  не марнувати час на розмови,  які під собою  не мають жодного економічного підгрунтя.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово надається депутату Крючкову Георгію Корнійовичу, голові Комітету з питань національної безпеки і оборони.

 

     За ним виступатиме депутат Кінах.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Обговорюючи  бюджетну резолюцію,  члени Комітету з питань національної безпеки і оборони одностайно висловилися за  те,  щоб при  визначенні  основних напрямів бюджетної політики на наступний рік  за  всіх  труднощів  обов'язково  було  вказано  на   потребу фінансового  забезпечення  на  належному  рівні обороноздатності і національної безпеки нашої країни.

 

     Викликано це не  тільки  стурбованістю,  гостротою  непростих проблем, наявних сьогодні у Збройних Силах, прикордонних військах, Національній  гвардії,  органах  безпеки  у   сфері   забезпечення національної безпеки загалом, а й тим, що уряд у своїх пропозиціях щодо  так  званого  секвестру  бюджету-98  передбачає  ще   більше погіршення   ситуації   на   багатьох  напрямах  сфери  оборони  і національної безпеки,  а також соціального захисту військових.  Це перше.

 

     Друге. Вважаємо  за потрібне привернути увагу до загрозливого загострення проблеми зайнятості,  особливо з огляду на вивільнення великої кількості працівників бюджетної сфери - вчителів, лікарів, працівників науки і вищої  школи,  а  також  (на  цьому  наголошую окремо)   військових  і  працівників  правоохоронних  органів.  Як записано у заходах,  погоджених чи нав'язаних Міжнародним валютним фондом  (вони не оприлюднені,  але громадяни,  починаючи з лікарів швидкої медичної допомоги,  знають цифри краще,  ніж  ми,  народні депутати), це 1,3 мільйона чоловік, зокрема десятки тисяч людей зі зброєю. А за ними сім'ї, діти - і нічого для пристойного життя.

 

     Цю проблему ми не можемо, не маємо права ігнорувати.

 

     Частково Комітет з питань бюджету наші пропозиції щодо  цього врахував.

 

     Хочу лише  додати,  що реформування Збройних Сил,  скорочення працюючих  у  бюджетній  сфері  дадуть  у  перспективі  не  тільки скорочення  видатків,  а  й  потребуватимуть,  особливо на першому етапі, значних витрат. Цього також не можна не враховувати.

 

     І останнє.  Багато точиться розмов,  особливо  в  урядових  і навколопрезидентських колах, про так звані пільги. Проблеми тут є, проблеми дуже серйозні і неоднозначні.  Але треба,  на нашу думку, чітко  визначитись,  чи  ми  будемо  неухильно дотримуватись у цих питаннях основного та інших законів держави.

 

     Скажу відверто,  після сьогоднішньої зустрічі з Президентом і керівництвом уряду я зрозумів,  що,  як кажуть, "в домі повішеного про мотузку не говорять".  Конституція вже  давно  стала  заважати тим,  хто  нав'язав  її  і  щорічно влаштовує урочистості з нагоди чергових роковин її прийняття.  Раніше говорили, як ви пам'ятаєте, про  революційну  доцільність,  потім - про політичну доцільність. Чим це  тоді  оберталося  -  добре  відомо.  Тепер  запущена  ідея економічної доцільності.  На тих же, хто говорить про необхідність дотримання Конституції, дивляться як на диваківретроградів.

 

     Але ж Конституція,  якою б вона не була,  діє, в ній є стаття 22  (частина  третя),  ніким не скасована,  якою забороняється при прийнятті  нових  законів  і  внесенні  змін  до  діючих   законів звужувати  обсяг  і зміст проголошених Конституцією прав громадян. Якщо це для нинішньої влади не закон, давайте відверто скажемо про це народу. Побачимо, якою буде реакція.

 

     Нагадаю також,  що  Верховна  Рада законом від 22 грудня 1995 року,  який підписав нинішній Президент, доповнила статтю 2 Закону про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального  захисту частинами другою і третьою,  де говориться, що права та пільги для ветеранів   війни   і   членів   їх   сімей,   встановлені  раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу  РСР,  не можуть  бути  скасовані без їх рівноцінної заміни та що нормативні акти органів державної влади і органів  місцевого  самоврядування, які  обмежують  права  і  пільги ветеранів війни,  передбачені цим законом, недійсні.

 

     Однак з  дуже  високих  трибун  не  раз   проголошувалися   і проголошуються  наміри  скасувати значну частину положень цього та інших законів стосовно ветеранів війни і праці.  До нас,  народних депутатів,  звертаються  багато  з  них  з  проханнями  і вимогами захистити їх законні права,  відвернути новий нищівний удар по цій дуже  поважній  і соціально незахищеній частині нашого знедоленого народу.

 

     Тому, вважаю, Верховна Рада зобов'язана чітко заявити, в тому числі  і  в  бюджетній  резолюції,  свою  тверду  позицію  в цьому надзвичайно  важливому  питанні,  що  зачіпає   життєві   інтереси десятків мільйонів громадян.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Кінах,  голова Комітету з питань промислової політики. За ним виступатиме депутат Дорогунцов.

 

     КІНАХ А.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань промислової політики (виборчий округ

  128, Миколаївська  область).  Уважаемый   президиум,   уважаемые народные  депутаты!  Комитет  по  вопросам  промышленной  политики рассмотрел проект Бюджетной резолюции на 1999 год и принял решение рекомендовать  Верховному  Совету принять данный проект за основу. Но при этом Комитет по вопросам  промышленной  политики  внес  ряд замечаний  и  предложений  к  данному проекту бюджетной резолюции, которые заключаются в следующем.

 

     По нашему мнению,  в этом году как никогда  проект  бюджетной резолюции   формируется   в   экстремальных   условиях  высочайшей разбалансированности   финансовой,   бюджетной,   денежнокредитной систем нашего государства.

 

     Основные макроэкономические  показатели наглядно подтверждают данный факт.  При темпе инфляции за первые шесть месяцев, равной 3 процентам    (подчеркиваю   -   3   процентам),   учетная   ставка Национального  банка   Украины   на   сегодня   -   82   процента, государственные  облигации внутреннего займа размещаются с годовой доходностью порядка 80 процентов.

 

     То есть практически весь легальный сектор  экономики  Украины отсечен  от  оборотных  финансовых  ресурсов,  без  чего  ни  одна экономика развиваться не может.  Поэтому крайне важно,  чтобы  это было  учтено  и в ходе подготовки проекта бюджета на 1999 год.  А, учитывая высочайший уровень платежного кризиса в Украине  (сегодня у нас кредиторская задолженность между предприятиями уже превышает об ем  годового  внутреннего  валового  продукта),   в   бюджетной резолюции  обязательно  должно быть указано,  что правительство (с участием,  разумеется,  Национального банка) обязано внести проект бюджета  на  1999 год только в пакете с Основами денежно-кредитной политики,  с тем чтобы эти вопросы нашли отражение также и в сфере регулирования основ денежно-кредитных отношений в государстве. Это первое.

 

     Второе. Очень важно (и мы считаем,  что это крайне необходимо учесть и в бюджетной резолюции,  и в проекте бюджета на 1999 год), чтобы проект  бюджета  имел  все-таки  хотя  бы  элементы  бюджета развития,  а  не  бюджета  потребления,  как  бюджет  этого года и последних лет.

 

     И поэтому крайне необходимо,  чтобы кроме  тех  мер,  которые сегодня предлагаются и в бюджетной резолюции,  и в пакете проектов законов,  которые вносятся в Верховный Совет, предусматривались не только  фискально-административные  меры,  связанные  с  усилением дисциплины налогообложения,  что в принципе об ективно необходимо, но  и  меры,  стимулирующие  и активизирующие предпринимательскую, хозяйственную,  промыш-ленную активность,  меры, которые связаны с неизбежными  и  очень важными шагами в отношении совершенствования налоговой системы,  с созданием в целом благоприятных условий  для функционирования отечественного товаропроизводителя.  А это нельзя решить,  если  не  будут  внесены  проект  Программы  деятельности Кабинета  Министров,  проект Программы приватизации на 1999 год (к тому же этого требует и Президент).  Только в таком пакете,  можно надеяться,  бюджет будет комплексно взаимоувязан с целями развития экономики и государства.

 

     И в заключение. Мы много говорим о расходной части бюджета, о необходимости  сокращения наших расходов.  Но крайне важно,  чтобы это взаимоувязывалось в первую очередь с необходимыми действиями в направлении административной реформы.  Безусловно,  нам надо очень серьезно разобраться в системе льгот, которые сегодня оказывают на бюджет  огромную  нагрузку  и  в  основном  несут  печать льгот по служебному признаку. Здесь необходима будет не только политическая воля, но и очень четкое взаимодействие парламента и правительства.

 

     С учетом  указанных  замечаний  к проекту бюджетной резолюции можно принимать за основу.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово надається  депутату  Дорогунцову  від Комітету  з  питань  науки  і  освіти.  За ним виступатиме депутат Марчук.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Комуністичної  партії  України,  Комітет  з питань   науки   і  освіти.  Шановні  народні  депутати!  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Я  хотів  би  сказати,  що  попри   всю важливість  бюджетної  резолюції  ми  не повинні перебільшувати її значення,  бо вже маємо приклад,  коли  в  цьому  залі  ще  зовсім недавно  була  прийнята Бюджетна резолюція на 1998 рік і державний бюджет на цей рік.  Водночас цими днями внесений проект Закону про зміни  і доповнення до Закону про Державний бюджет України на 1998 рік.  Отже,  ті документи зведені по суті нанівець.  Так що  немає чого  себе  тішити  ілюзіями і сподіватися,  що на цій основі буде здійснено бюджетний переворот.

 

     Я хотів би підкреслити,  що проект бюджетної резолюції,  який вам запропонували сьогодні, не є антикризовим, не є інвестиційним, не є гуманним і не є соціальним. Цей проект мало чим відрізняється від того проекту,  який було запропоновано Кабінетом Міністрів,  а потім доопрацьовано тимчасовою комісією.

 

     Я хотів би сказати,  що в основу проекту бюджетної резолюції, на мій погляд,  закладено певний дуалізм.  З одного боку,  в ньому стверджується,  що  бюджет  має  розроблятися  на  основі  чинного законодавства (формула цілком зрозуміла).  Я звертаю вашу увагу на те,  що в законодавчих актах, до яких я відношу закони і постанови Верховної  Ради,  передбачається,  що  на  освіту  треба  виділяти щорічно до 10 процентів національного доходу (трошки менше ВВП)  і 1,7  процента  ВВП  -  на  науку.  Хтось  із депутатів називав тут сьогодні цифру - 8 процентів на культуру і духовну сферу. І так ми могли  б  торкнутися  всіх  галузей  нематеріального  чи духовного виробництва.

 

     Але ж  якщо  ми  послідовні,  шановні  товариші,  то  давайте закладемо ці нормативи в бюджетну резолюцію, бо це вже передбачено чинним законодавством.

 

     Нам відповідають,  що це нереально.  Може,  і нереально,  але передбачено законами.  І ми повинні стимулювати уряд, щоб він ішов саме цим шляхом,  бо  в  цій  сфері  -  в  галузі  освіти,  науки, культури,  охорони  здоров'я  -  працюють сотні тисяч людей,  і ви знаєте,  який спосіб життя вони ведуть - спосіб  життя  бомжів  по суті.

 

     З другого  боку,  Коломойцев та інші доктори економічних наук (я маю на  увазі  і  представника  Руху  Черняка,  і  представника "Громади"  Білоруса  та  інших) вносили пропозицію про пошук нових джерел дохідної частини бюджету і пропонували, зокрема, монополію, монополію,   монополію,   протекціонізм  і  державне  регулювання. Розумні  це  пропозиції?  На  мій  погляд,  розумні.  Але  що   їм відповідають?  А їм кажуть,  що,  мовляв,  для цього треба вносити зміни в  чинне  законодавство,  а  ми  тільки  на  основі  чинного законодавства розробляємо проект резолюції.

 

     Як бачите,  тут  різні  підходи.  Ми просимо від імені нашого комітету всетаки записати ці цифри в бюджетній резолюції.

 

     Далі. Можливо,  було  б  доцільно   там,   де   йдеться   про захищеність статті бюджету, дати перелік цих статей. Це насамперед має  бути  заробітна  плата  працівників  сфери  освіти,   охорони здоров'я, науки, культури та інших галузей.

 

     І, нарешті,  коли у селищі Мала Виска Кіровоградської області медичним працівникам не виплачують заробітну плату з  лютого  1997 року,  а  в  інших  містах  це робиться більш-менш регулярно,  то, скажіть, чим гірші медики Малої Виски порівняно з іншими?

 

     Може, ми могли б розглянути таку пропозицію: скажімо, держава гарантує повну і своєчасну виплату заробітної плати цим категоріям працівників,  через створення відповідного  механізму,  наприклад, резервного фонду цільового призначення.  Тоді це було б зрозуміло, тоді  всі  лікарі,  учителі,  науковці  своєчасно   отримували   б заробітну плату.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я  спеціально  надав  Дорогунцову  трохи більше часу, знаючи,  що будемо закладати у новий бюджет на розвиток науки -  і фундаментальної,  і прикладної - мінімум 1,5-2 відсотки.  Я думаю, він це довів.

 

     Слово надається депутату Марчуку,  голові Комітету  з  питань соціальної політики та праці. За ним виступатиме депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ  (о)).  Шановний  Олександре  Миколайовичу, шановні   колеги!  Я  не  торкатимусь  усього  комплексу  напрямів бюджетної  політики,  оскільки  сьогодні  вже  дуже  багато   було сказано.  Комітет  з питань соціальної політики та праці вважає за необхідне висловити ось що. Насамперед постають питання, наскільки окреслені  проектом цієї постанови пріоритети бюджетної політики є орієнтирами для Кабінету Міністрів при розробці проекту державного бюджету   на  наступний  рік  і  як  вони  сприятимуть  реалізації основного завдання на наступний рік -  подоланню  кризового  стану економіки  та вирішенню насамперед нагальних,  соціальних проблем. Передусім  привертає  увагу  проблематичність  поставленого  перед розробниками бюджету завдання щодо повного, або хоча б наближеного до повного, фінансування соціальних програм, передбачених законами України та постановами уряду. Узяти для прикладу програму житлових субсидій  населенню.  Уже   не   перший   рік   ця   програма   не підкріплюється   відповідним  бюджетним  фінансуванням,  що  вкрай негативно   позначається   на   соціальному   захисті    передусім малозабезпечених  верств  населення  та  роботі  галузей народного господарства, що працюють на людей.

 

     І на сьогодні стан  фінансування  цієї  програми  залишається критичним.  Враховуючи,  що  бюджетною  резолюцією  не передбачено заходів щодо поліпшення фінансування соціальних  програм,  зокрема програми  житлових  субсидій,  наш  комітет вносить пропозицію про внесення  в  бюджетну  резолюцію  доповнення  про  виключення   із місцевих  бюджетів  та  включення  до  складу  державного  бюджету видатків,   пов'язаних   з   наданням   населенню   субсидій    на житлово-комунальні послуги.

 

     Торкаючись взагалі   проблем   взаємовідносин   державного  і місцевих бюджетів,  визначення пріоритетності фінансування окремих соціальноекономічних програм та напрямів,  слід відзначити,  що ці проблеми викликають серйозну стурбованість взагалі.

 

     Тому і  в  бюджетній  резолюції  слід  якраз   цій   проблемі приділити  значно  більше уваги.  Не можна погодитись із загальним записом   про   продовження   державою   роботи    по    погашенню заборгованості  Ощадного  банку  у зв'язку із знеціненням грошових заощаджень громадян,  насамперед в  установах  Ощадного  банку  та системи державного страхування.  Виходячи з необхідності вирішення цієї надзвичайно болючої для  суспільства  проблеми,  наш  комітет наполягає   на   конкретному   визначенні  суми,  на  яку  повинен орієнтуватися  уряд  при  підготовці   бюджетних   показників   на наступний рік. Наш комітет пропонує визначити видатки на цю мету в сумі не менш як 1 мільярд гривень, оскільки це надасть документові максимальної  конкретики.  І  намагання  просто  умовити  народних депутатів увійти в чиєсь становище,  я думаю, не можуть братися до уваги.

 

     Є також  суперечність  між основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  і  пропозицією проекту  бюджетної  резолюції щодо включення до державного бюджету коштів фонду соціального страхування.

 

     Тому Комітет з питань соціальної політики та праці пропонує в абзаці  тринадцятому пункту 1 після слів:  "крім Пенсійного фонду" додати: "та Фонду соціального страхування".

 

     Водночас комітет   звертає   увагу   на   те,   що    питання взаємозв'язків  державного  бюджету  України  та Пенсійного фонду, викладені в пункті 4, не є предметом розгляду бюджетної резолюції, оскільки  Пенсійний  фонд  не  входить до складу бюджетної системи України.  За Конституцією затвердження його бюджету не належить до повноважень Верховної Ради.

 

     Тому вважаємо  за необхідне передбачити в бюджетній резолюції забезпечення повноти та своєчасності перерахувань бюджетних коштів Пенсійному  фонду  України на фінансування соціальних програм,  не пов'язаних з обов'язковим  державним  пенсійним  страхуванням,  та дотації  Пенсійному фонду України в разі перевищення його видатків над доходами.

 

     Зазначені зміни  сприятимуть  формуванню  державного  бюджету відповідно до чинного законодавства, поліпшенню умов, перш за все, пенсійного забезпечення та соціального захисту громадян.

 

     Незважаючи на гостру і нагальну потребу  прийняття  бюджетної резолюції,  на  думку  нашого  комітету,  слід  все-таки  серйозно доопрацювати цей внесений проект,  відійти  від  загальних  чисел, наповнити його з огляду на поточний момент конкретикою, яка б дала уряду точні соціально-економічні орієнтири  при  розробці  проекту бюджету на 1999 рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Марченко, за ним депутат Сіренко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты, уважаемый Александр Николаевич! Так случилось, что я девятый раз в этом зале созерцаю процесс принятия  бюджета  государства.  Каждый раз  работает одна и та же логическая схема:  правительство вносит проект бюджетной резолюции или  бюджета,  этот  зал  пытается  его критиковать.  И  каждый  раз  работает одна и та же логика:  лучше плохой бюджет, чем никакого, лучше плохая бюджетная резолюция, чем никакая.  И каждый раз правдами и неправдами, днем или ночью этому залу выворачивали руки,  и он принимал как бюджетные  резолюции  и бюджеты,  так и программы экономических реформ.  Сопротивлялся как мог.  Хочу  привести  некоторые  цифры,  чтобы  показать,  как  мы конкретикой пытались изменить происходящее.

 

     1992 год.   Программа   антикризисных   мер.  Подготовлена  и вносится доктором экономических наук Наталией Витренко.

 

     1993 год - такая же программа.

 

     1994 год.  С этой трибуны я выступал и обращался к Президенту Леониду  Кучме  с  просьбой  не настаивать на том,  чтобы этот зал принял его  программу  "Шляхом  радикальних  економічних  реформ", предупреждал,  что  кризис и катастрофа в Украине будут неизбежны, если  будет  реализована   эта   программа,   содержание   которой базируется  на  рецептах  Международного валютного фонда.  Меня не слушали.

 

     Верховная Рада прошлого созыва  приняла  бюджеты.  В  октябре 1995  года  с этой трибуны выступала Наталия Михайловна Витренко с альтернативным предложением принять программу экономических реформ с целью недопущения национальной катастрофы. Также не послушались. Также дали себя уговорить.

 

     А теперь государство накануне глубочайшего кризиса.  К  каким последствиям   он  приведет,  нормальному  человеческому  сознанию трудно просто представить.

 

     Сегодня есть,  по сути, два проекта бюджетной резолюции. Один проект подготовлен Комитетом по вопросам бюджета.  Здесь выступали представители "Громады"  и  говорили,  что  это  тот  единственный случай,  когда  это не миф,  а реально подготовленный документ.  Я говорю:  это миф еще больший,  чем те бюджетные резолюции, которые принимались  раньше.  Потому что нет программы правительства,  нет утвержденных  Верховным  Советом  макроэкономических   показателей развития Украины на 1999 год.  Ничего этого нет.  Нет расчетов,  с помощью которых правительство убедило бы нас,  народных депутатов, что  будет рост ВВП,  что будут решены социальные вопросы.  Ничего этого нет.

 

     Однако бюджетная резолюция практически всеми поддерживается.

 

     Есть альтернативный   проект,   который    внесен    фракцией Прогрессивной  социалистической  партии Украины и который доложила Наталия Михайловна Витренко.

 

     И у нас от фракции к вам,  народным депутатам  Украины,  одна просьба:    не    побояться   и   взять   на   себя   политическую ответственность.  Будете   голосовать   за   внесенную   бюджетным комитетом    бюджетную   резолюцию   -   голосуйте.   Но   просьба проголосовать бюджетную  резолюцию,  подготовленную  комитетом,  и бюджетную  резолюцию,  подготвленную  фракцией  ПСПУ,  в поименном режиме.

 

     Исходя из своего политического опыта и опыта  работы  в  этом зале,  я заявляю, что единственный шанс вывести Украину из кризиса

- выслушать аргументы Наталии Михайловны Витренко  и  принять  наш проект бюджетной резолюции.

 

     Следующее. В каких условиях мы принимаем бюджетную резолюцию, бюджет и решения? Процесс формирования комитетов показал, что семь фракций  пошли  на  сговор,  разделили  комитеты  и  фракцию  ПСПУ обворовали.  Когда  делили  должности  заместителей  председателей комитетов,  то  тут  уже и коммунисты пошли на сговор с руховцами. Там,  где председатель комитета - коммунист,  первый заместитель - руховец.  Так,  например,  в  Комитете  по  вопросам экономической политики, в Комитете иностранных дел и так далее.

 

     Среди тех, кто подписал проект бюджетной резолюции, внесенный бюджетным комитетом, есть и Кузнецов - коммунист, и Тимошенко - от "Громады",  и Жовтяк -  от  Руха.  Поэтому  наша  партия,  проведя сегодня   пленум,   учла   этот   расклад  политических  сил  и  с сегодняшнего дня переходит в  социалистическую  оппозицию  как  по отношению к курсу реформ, так и по отношению к властным структурам в государстве.

 

     Наша фракция будет представляться как  фракция  Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Не ошибитесь - поддержите нашу резолюцию!

 

     Спасибо (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово надається депутату Сіренку,  голові Комітету  з  питань правової   реформи.   За   ним   виступатиме   Симоненко  Валентин Костянтинович.

 

     СІРЕНКО В.Ф., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні народні  депутати,  ми розглянули на засіданні комітету проект бюджетної резолюції.  Були дискусії,  була аргументація.  Я не буду на цьому зупинятися, тому що  вам це відомо з багатьох виступів народних депутатів.  Я скажу тільки про ті висновки, яких ми дійшли на засіданні комітету.

 

     По-перше, ми  вважаємо,  що  необхідно   збільшити   відсоток дефіциту бюджету.

 

     По-друге, ми вважаємо,  що в бюджеті повинна бути максимально забезпечена адресність бюджету,  цільове призначення тих чи  інших видатків бюджету.

 

     По-третє. В  бюджеті не повинно бути ущемлення конституційних прав і свобод громадян.  У нашій Конституції конституційні права і свободи  громадян  практично  тільки  продекларовані  і реально не забезпечені.  Вони прямо залежать від можливостей бюджету.  Бюджет може зробити нереальними конституційні права і свободи громадян.

 

     Тому ми вважаємо, що в бюджетній резолюції повинно бути прямо записано,  що конституційні права і свободи громадян повинні  бути забезпечені!

 

     Треба також  звернути увагу на те,  щоб не порушувалися права органів місцевого самоврядування, їх бюджети.

 

     І останнє.  Ми стоїмо на порозі  судово-правової  реформи.  І якщо  в  нашій бюджетній резолюції,  в ідеології нашого бюджету не буде   окремим   рядком   записана    необхідність    фінансування судово-правової  реформи,  то ми залишимося при формуванні бюджету на  рівні  вимог  статті  130  Конституції,  у  якій  ідеться  про фінансування діяльності судів, а не судово-правової реформи.

 

     Тому наш  комітет  прийняв  рішення  про  те,  щоб записати в проекті бюджетної резолюції вимогу про  необхідність  фінансування судовоправової реформи в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.    Слово   надається   Симоненку   Валентину Костянтиновичу,  голові  Рахункової  палати.  За  ним  виступатиме депутат Попов.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова Рахункової палати. Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Александр Николаевич!  Счетная палата  дважды вносила  в  Верховный  Совет заключение о бюджетной резолюции.  Но коль мне предоставили слово,  разрешите  высказаться  относительно проекта бюджетной резолюции, подготовленной бюджетным комитетом.

 

     В соответствии  с  Законом о бюджетной системе Верховная Рада должна была утвердить этот документ еще 15 июня.  В силу известных причин мы рассматриваем его сегодня.  Но,  как говорится, нет худа без добра.  Сегодня уже есть предварительные результаты выполнения государственного бюджета за первое полугодие этого года и известно состояние экономики Украины. Эти результаты не вселяют оптимизма.

 

     Государственный бюджет по доходам за январь - июнь 1998  года выполнен меньше, чем на треть. Выросла бюджетная задолженность ( в том числе и по социальным выплатам населению) до 3  миллиардов  61 миллиона гривен.

 

     Более быстрые  темпы  роста  расходов  по сравнению с темпами роста доходов  в  государственном  бюджете  привели  к  обострению проблем  бюджетного  дефицита.  За  шесть  месяцев  он  составил 1 миллиард 847 миллионов гривен. В то время как мы, если вы помните, на год запланировали 3 миллиарда 381 миллион гривен.

 

     Большие об емы   дефицита  бюджета  и  финансирование  его  в основном за  счет  эмиссии  краткосрочных  государственных  ценных бумаг  привели  к  быстрому росту государственного долга.  За пять месяцев (это  точные  цифры,  не  хочу  называть  цифры  за  шесть месяцев, так как они еще не уточнены, долг вырос на 17 процентов и на 1 июня 1998 года  составил  36,4  миллиарда  гривен.  При  этом государственный  внешний  долг  увеличился  в 1,2 раза и на 1 июля 1998 года составил 22,1 миллиарда гривен.

 

     А теперь,  уважаемые депутаты,  я хочу,  чтобы вы внимательно вслушались   в   эти   цифры.   Стремительно  выросли  расходы  на обслуживание и погашение государственного долга.  Если в 1996 году эти   расходы   составили  20  процентов  дохода  государственного бюджета,  то в 1997 году они составили  41  процент,  а  за  шесть месяцев  1998  года на обслуживание долга нам необходимо истратить 89 процентов всех поступлений в бюджет.

 

     Если расходы на  оплату  доходов  по  облигациям  внутреннего государственного займа в 1996 году составили 440 миллионов гривен, в 1997 году - 930 миллионов гривен,  то за шесть месяцев  текущего года  они составили 986 миллионов гривен,  или почти 106 процентов всего прошлогоднего об ема.  Такова реальная финансовая  ситуация. То  есть состояние кризиса плавно и вроде бы незаметно переросло в состояние катастрофы.  Именно в этой ситуации мы  и  рассматриваем основные направления бюджетной политики на 1999 год.

 

     Есть еще  один  вопрос,  ответ  на  который  надо  учесть при рассмотрении бюджетной  резолюции:  как  реализуются  на  практике положения  Бюджетной  резолюции  на  1998 год,  принятой Верховным Советом, в процессе исполнения государственого бюджета этого года. Если   обобщить,   то,   мягко   говоря,   неудовлетворительно.  В соответствии с  Законом  о  бюджетной  системе  Украины  бюджетная резолюция  -  это  совокупность  обязательных требований Верховной Рады к правительству относительно формирования  государственных  и местных  бюджетов  на  следующий  бюджетный год.  Это своеобразный ориентир для правительства и парламента  и  по  разборке  проектов законов,  влияющих  на доходную и расходную части государственного бюджета.

 

     Поскольку срок действия  бюджетной  резолюции  ограничивается одним годом, главными ее чертами должны быть: учет соответствующей текущей    финансово-економической     ситуации,     конкретность, направленность   на   решение   конкретных  вопросов  в  бюджетной политике.  Подготовленный  комитетом   проект   постановления   об основных направлениях бюджетной политики на 1998 год,  в основном, отвечает этим требованиям,  имеет системный характер: он учитывает текущую  сложную  финансовую  ситуацию  и  содержит предложения по преодолению бюджетного кризиса.  По  мнению  специалистов  Счетной палаты, его можно принимать в первом чтении.

 

     В то  же время мы считаем,  что в данный проект целесообразно внести ряд изменений,  чтобы предотвратить негативные последствия, которые могут возникнуть в будущем.  Прежде всего следует поручить Кабинету  Министров  разработать  и  представить  на  рассмотрение Верховной Рады Украины вместе в прооектом Закона о государственном бюджете Украины на 1999 год проект закона о  структуре  и  размере государственного  внешнего  долга.  Закон о внутреннем долге есть, закона о внешнем долге нет. Это первое.

 

     Второе. Надо предусмотреть инвентаризацию налоговых  льгот  и сократить их обьемы. В первую очередь это касается льгот по уплате налога  на  добавленную  стоимость,  акцизного  збора,  таможенных пошлин.  По данным Государственной налоговой администрации,  из-за налоговых льгот об екты хозяйствования  по  обязательным  платежам государственного  бюджета  только  за  четыре  месяца  этого  года недополучили 6 миллиардов 153 миллиона гривен,  что больше  чем  в два  раза  превышает  сумму  фактического  поступления в бюджет от налогов, по которым предоставлялись льготы.

 

     Третье. С целью реального  выполнения  доходной  и  расходной частей  бюджета  запрещение  проведения  взаиморасчетов  бюджетных задолженностей.

 

     Четвертое. Предусмотреть зачисление непосредственно в  бюджет принадлежащих   ему  доходов  и  обязательных  платежей,  исключив возможность  аккумулирования  части   этих   средств   на   счетах министерств.  Налогоплательщик  должен платить деньги государству, непосредственно в казначейство.

 

     И последнее,  что хотелось бы  заметить.  Уважаемые  народные депутаты!   Безусловно,   бюджетная   резолюция   -   это   важный государственный документ,  документ,  который определяет идеологию бюджетного  процесса  на  следующий  год.  Но  он  так и останется документом, если уже сейчас не начнется работа над проектом Закона о   Государственном  бюджете  на  1999  год.  В  противном  случае прискорбная  ситуация,  когда  самой  характерной  чертой   нашего бюджета является его нереальность, ожидает нас и в 1999 году.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово надається  депутату  Попову  від Комітету з питань прав людини. За ним виступатиме депутат Черненко.

 

     ПОПОВ Г.Д.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Председатель!   Уважаемые  коллеги!  Исходя  из  специфики  нашего комитета  хотелось  бы  обратить  внимание  на  решение  бюджетной резолюцией  тех  проблем,  которые  вытекают  из  обеспечения прав человека,  гарантированных  Конституцией.  Если  мы   -   народные депутаты,  то в первую очередь должны помнить о том, что статья 48 Конституции  гарантирует  всем   гражданам   Украины   достаточный жизненный уровень, включающий достаточное питание, одежду и жилье. То есть,  наверное, эта проблема - обеспечение хотя бы минимальных потребностей обнищавшего народа Украины - является основной.

 

     И сегодня  большинство  граждан нашей страны поставлены перед выбором:  или платить возросшую  плату  за  жилье  и  коммунальные услуги, или же обеспечить себя предметами первой необходимости.

 

     Поэтому сейчас,  когда  мы  при  подготовке  проекта  бюджета соглашаемся на требования Международного  валютного  фонда,  чтобы наши  люди  платили 100 процентов стоимости по завышенным тарифам, это   приведет   к   тому,   что   поступления   в    бюджет    от жилищнокоммунальных платежей не только не увеличатся, а, наверное, как показывают расчеты, уменьшатся.

 

     Поэтому есть только два  пути  выхода.  О  них  уже  частично говорили.  Задолженность  лиц  пенсионного  возраста  должна  быть погашена за счет тех их трудовых сбережений,  которые заморожены в сберегательных кассах.  В отношении тех работающих, перед которыми есть задолженность по заработной плате за  прошлый  и  позапрошлый годы,  этот вопрос,  безусловно, следует решить путем взаимозачета или через жилищные чеки.

 

     Далее. Мы иногда забываем,  что Украина  -  многонациональная страна,   что   здесь   проживают  граждане  110  национальностей. Численность граждан других национальностей (кроме украинцев) -  28 процентов  от  общего  количества  населения.  Поэтому наш комитет предложил,  чтобы  бюджетный  комитет  предусмотрел  средства   на удовлетворение     национальнокультурных     и     образовательных потребностей этих  граждан.  Мы  не  должны  забывать,  что  почти половина   населения  нашей  страны  (так  исторически  сложилось) считает своим родным языком русский.  Это тоже нужно учесть.  Семь миллионов  украинцев проживают за пределами Украины в республиках, входивших в состав Советского Союза.  Это тоже  проблема,  которая должна нами учитываться.

 

     И последнее. Сложный вопрос, связанный с проблемой депортации крымскотатарского народа. Я приведу вам некоторые цифры. 260 тысяч человек возвратились в Крым,  в 300 новых поселков,  где нет самых элементарных коммунальных услуг,  не подведены дороги. Принимаются десятки  постановлений,  однако Украина несет это,  если можно так выразиться,  бремя, одна, без помощи других стран, входящих в СНГ, и  здесь стоит вопрос о том,  чтобы,  наверное,  отдельной строкой предусмотреть в бюджете средства для решения этой проблемы.

 

     Безусловно, мы не можем решить социальные и другие  проблемы, обозначенные   в   проекте  бюджетной  резолюции,  если  не  будет обеспечен  хотя  бы  дефицит  бюджета  в  размере  не  менее   5-6 процентов.  Только  при этом условии можно обеспечить решение хотя бы минимальных социальных программ,  хоть  как-то  защитить  наших граждан.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Черненко  від  Комітету  з  питань  охорони здоров'я,  материнства та  дитинства.  За  ним  виступить  депутат Яценко від майбутнього чорнобильського комітету.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  (виборчий  округ  48, Донецька область).  Шановні товариші депутати! На думку Комітету з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства, запропонований проект  постанови  передбачає  ряд  важливих  напрямів у бюджетній політиці,  у  соціальній  сфері.  Проте  механізм  їх   реалізації визначений  недостатньо,  а  з  деяких  питань  його просто немає. Зокрема,  це стосується питання забезпечення  оптимального  обсягу фінансування охорони здоров'я населення.

 

     Враховуючи кризовий стан економіки, гострий дефіцит бюджетних коштів і як наслідок катастрофічно  низький,  украй  незадовільний рівень  фінансування  охорони здоров'я України,  комітет вважає за необхідне внести до проекту деякі пропозиції.

 

     У пункті 1, на наш погляд, було б доречно конкретно визначити умови  та  механізм  надання субвенцій.  Скажімо,  субвенції мають установлюватися лише тим областям,  де падіння обсягу внутрішнього валового  продукту  на  5  відсотків перевищує середні показники і дохідна частина  бюджету  в  розрахунку  на  одного  жителя  нижче середніх показників в Україні.

 

     Крім того,  пункт  1  проекту  постанови пропонуємо доповнити абзацом такого змісту: "Визначення розмірів субвенцій з державного бюджету у місцеві бюджети за цільовим призначенням на фінансування охорони   здоров'я   з   урахуванням   необхідності   забезпечення гарантованого   державного   рівня   медичної  допомоги  населенню України".

 

     Абзац двадцять перший пункту 1 після слів "не  пов'язаний  із соціальним  захистом  населення"  через  кому  доповнити  словами: "охорони здоров'я", а далі - за текстом.

 

     До пункту 3 додати:  "Визначення обсягів фінансування охорони здоров'я  на  основі науково обгрунтованих нормативів з розрахунку на одного жителя,  але в розмірі не менше 6 відсотків внутрішнього валового продукту".

 

     Такий підхід  дасть  змогу  забезпечити мінімально необхідний обсяг  фінансування  галузі  охорони  здоров'я   і   відповідатиме рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я.

 

     Третій абзац    пункту   3   викласти   в   такій   редакції: "забезпечення   гарантованого   Конституцією   України   медичного обслуговування  населення,  включаючи створення ефективної системи загальнообов'язкового     державного     соціального     медичного страхування". Саме така редакція цього абзацу відповідатиме статті 49 Конституції України,  Основам законодавства України про охорону здоров'я та Основам законодавства України про обов'язкове державне соціальне страхування.

 

     Враховуючи те,  що уряд досі не виконав вимогу абзацу першого пункту  7  Бюджетної  резолюції на 1998 рік,  пропонуємо доповнити пункт 3 проекту Бюджетної резолюції на  1999  рік  абзацом  такого змісту:  "визначити  мінімальний  розмір соціальних потреб на душу населення, необхідних для розрахунку мінімального розміру місцевих бюджетів".

 

     З метою   забезпечення   ефективного  використання  бюджетних коштів,  неухильного  виконання  антимонопольного   законодавства, захисту  вітчизняного  виробника та забезпечення рівності умов для діяльності вітчизняних і зарубіжних виробників  та  постачальників медикаментів,  продуктів харчування та інших товарів і послуг,  що мають першочергове соціальне забезпечення  вважаємо  за  необхідне пункт   5  проекту  постанови  доповнити  абзацом  такого  змісту: "забезпечити неухильне виконання власних рішень щодо  встановлення граничних  розмірів  рентабельності  та  торговельних  надбавок на вітчизняні  й  імпортні   лікарські   засоби,   вироби   медичного призначення,   продукти  дитячого  харчування  та  інші  товари  і послуги, що мають першочергове соціальне значення".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово надається Яценку Володимиру Михайловичу.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (виборчий   округ   66,   Житомирська область).  Фракція Компартії України.  Шановні товариші! Я не хочу підкреслювати важливість даного законопроекту,  оскільки,  повірте моєму  досвіду,  той проект Закону про Державний бюджет України на 1999 рік,  який ви одержите  восени  від  уряду,  буде  принципово відхилятися  від тих основних напрямів бюджетної резолюції,  які в ній закладені, які, дай Боже, ми приймемо сьогодні або завтра.

 

     Повірте, підкреслюю, досвіду, уряд не звертатиме уваги на те, що ми сьогодні будемо напрацьовувати.

 

     Тим більше  правильніше  було  б  сьогодні  визначити основні напрями  зовнішньої  і  внутрішньої  політики  України,  як  цього вимагає Конституція України (і це якраз прерогатива Верховної Ради України), а потім уже визначати показники бюджету України.

 

     Запропонований документ  має  ряд  суттєвих   вад.   Зокрема, формула,   яка  міститься  в  третьому  абзаці  на  сторінці  2  - "забезпечення раціонального витрачання фінансових ресурсів  шляхом посилення  контролю  за ефективністю їх використання".  Я хотів би звернути увагу на те,  що це надто гнучка формула.  Вона  породить збільшення  чисельності  контролюючого апарату,  який і так важким тягарем лежить на бюджеті, збільшиться обсяг коштів, витрачених не за цільовим призначенням.

 

     Мені більше  до  вподоби  наступна  формула на сторінці 2 про переведення всіх рахунків державних органів  влади  з  комерційних банків  до  Державного  казначейства  України.  І  я пропонував би сьогодні взагалі  відмовитися  від  послуг  комерційних  банків  і здійснювати обрахування всього державного бюджету України виключно через систему Державного казначейства України.  Це було б справжнє посилення державного контролю. Це перше.

 

     Друге. Абзац  "скорочення  бюджетних  витрат  на потреби,  не пов'язані з соціальним захистом населення..." і  так  далі,  -  на сторінці  2.  Я  хотів  би  підкреслити,  що це знову ж таки надто гнучка формула,  яка дає змогу уряду витрачати  кошти  на  власний розсуд.  Я  пропоную  сформулювати цей абзац чіткіше відповідно до законів та Конституції України і  перенести  цю  норму  в  перелік заходів   щодо  захисту  населення  від  наслідків  чорнобильської катастрофи.

 

     Третє. Відносно   дефіциту   державного  бюджету  України.  Я відмовився б від жорсткого визначення проценту дефіциту  держаного бюджету.  Ми  повинні  закласти в державний бюджет реальний рівень дефіциту,  тільки не виходячи,  як викладено у першому  абзаці  на третій  сторінці,  з  макроекономічних  показників  і так далі,  а виходячи з вимог Конституції України і  законодавства  України.  І тоді  нехай уряд,  виходячи з цих вимог,  визначає реальний рівень дефіциту державного бюджету, на який ми й будемо орієнтуватися.

 

     Четвертий блок   питань   -   щодо   роботи   по    погашенню заборгованості  від  знецінення  грошових заощаджень громадян.  Ця формула закладена бюджетним  комітетом  на  сторінці  4,  останній абзац.  Це  продовження  так званого "вялотекущего" процеса,  який розтягнеться  на  двісті  років.  Підрахуйте,  це   ж   не   важко підрахувати. З урахуванням того, що це у 1997 році не виплачено, а в 1998 році ще не починали виплачувати цих жалюгідних 150  гривень тим людям,  які втратили свої заощадження. Тому ми повинні суттєво змінити підхід до  цього  і  закласти  формулу  прискорення  цього процесу.  І  це  було  б абсолютно правильно.  Можна запропонувати різні  шляхи.  Я,  наприклад,  вніс  законопроект,   де   пропоную встановити  не тільки мінімальний рівень споживання громадян,  а й обмежити  верхній   рівень   споживання,   який   сьогодні   сягає п'яти-десяти  тисяч  разів.  До  речі,  це  був  би  надійний шлях вирішення такої нагальної проблеми,  як встановлення  громадського миру і спокою в країні,  до чого, я так думаю, прагне і Президент, і уряд,  і парламент.  Адже різниця між  доходами  в  п'ять-десять тисяч разів ніколи не забезпечить стабільності в суспільстві, а от у сім, максимум у десять разів - це буде нормальна різниця, це той шлях,  який  забезпечить  стабільність  у суспільстві і нормальний його розвиток.

 

     Але я хотів би підкреслити, що ми приймаємо документ, який не спрацює.  Не  спрацює  тому,  що  сьогодні  указами  Президента  і рішеннями уряду вже зруйноване законодавче поле  України,  в  тому числі  в податковій галузі.  Тому я ще раз наполягаю на тому,  щоб перед тим,  як схвалювати проект Бюджетної резолюції на 1999  рік, ми  розібралися  з бюджетом на 1998 рік.  Я абсолютно однозначно і рішуче  виступаю  за  те,  щоб  відхилити  пропозиції  уряду  щодо внесення  змін до Закону про Державний бюджет України на 1998 рік. Тоді,  ви пам'ятаєте, уряд і Президент називали його найреальнішим бюджетом.  Крім  цього ми повинні скасувати укази Президента,  які сьогодні  руйнують  законодавче  поле  України,  обмежують   права громадян  і  грубо порушують Конституцію України.  Тільки за таких умов ми можемо піти на схвалення цього документа.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово має депутат Жовтяк від Руху. Останній виступ, і будемо приймати резолюцію.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська  область).  Шановні  колеги! Фракція  Народного  руху  України  відзначає,  що проект Бюджетної резолюції на 1999 рік складений  досить  професійно,  чим  вигідно відрізняється  від  Бюджетної  резолюції  на  1998 рік.  Це вселяє надію,  що бюджетний комітет,  утворений у  1998  році,  виявиться більш професійним,  а отже,  можна сподіватися на те, що державний бюджет 1999 - 2001 років буде кращим?  Хоча для того щоб поліпшити бюджетний  процес,  необхідно  прийняти  новий  проект  Закону про бюджетну систему України,  який би був сформований на нормах нової Конституції  України,  і  для обговорення цього проекту Закону про бюджетну систему України я запрошую всіх вас завтра о 14 годині до кінозалу.

 

     Що стосується бюджетної резолюції,  то хочу відзначити,  що в її розробці взяли активну  участь  члени  фракції  Народного  руху України Юхновський, Асадчев, Черняк.

 

     Проект бюджетної  резолюції  має  чимало  позитивних рис.  Це вимога повного фінансування соціальних  програм,  які  передбачені чинним законодавством, це консолідація в державному бюджеті коштів позабюджетних фондів,  скорочення бюджетних витрат на потреби,  не пов'язані  з  соціальним  захистом,  розвитком  науки  та  освіти, соціальнокультурними програмами,  це і зобов'язання уряду  перейти до  середньо-  та довгострокових запозичень,  визначення захищених статей  бюджету  та  черговості  виконання   бюджетних   видатків, неухильне  дотримання  пропорційності  виконання  бюджетів  як  по розпорядниках, так і за статтями бюджету.

 

     У бюджетній резолюції закладений алгоритм дій уряду  в  разі, якщо  передбачені  доходи не покриватимуть видатків,  передбачених чинним  законодавством.  Передбачається   також   розмежування   у бюджетах  усіх  рівнів  поточних  видатків  та видатків розвитку з визначенням, за рахунок яких джерел вони формуються.

 

     Але, на мій погляд,  проект бюджетної резолюції  все-таки  не позбавлений недоліків.  Зокрема, політично невірно, на мій погляд, не визначати в бюджетній резолюції дефіцит бюджету,  тому що це  є не  що  інше  як  ухилення  від  відповідальності  при  визначенні технічного завдання,  яке ми сьогодні даємо  в  проекті  бюджетної резолюції урядові.

 

     Випала з  проекту  бюджетної  резолюції пропозиція про випуск паперових облігацій для населення з  реалізацією  їх  виключно  за готівку.  Сьогодні  понад 54 відсотки готівкових платіжних засобів працюють поза балансами банків та поза касами  підприємств,  тобто фактично в тіні.  Держава повинна позичати саме ці гроші, а не ті, що обслуговують легальний оборот.

 

     Тому пропонується записати в проекті бюджетної резолюції:  "3 березня  розпочати  випуск  середньо-  та довгострокових паперових державних облігацій,  які продаватимуться населенню за готівку". Я пропоную  не  боятися  того,  що цьому складові уряду населення не буде позичати.  Безумовно,  цьому урядові  населення  позичати  не буде,  але передбачити таку перспективу,  я переконаний, ми просто зобов'язані.

 

     Щодо ставки  запозичень  не  більше  від   подвоєної   ставки "libor".   На   мою  думку,  якщо  ми  це  записуємо,  ми  повинні усвідомити,  що інших запозичень, крім кредитів Світового банку та Міжнародного валютного фонду, під такий процент не буде.

 

     І, нарешті,   окремо  хочу  ще  раз  зупинитися  на  проблемі дефіциту бюджету. Сьогодні нам роздано аналіз виконання бюджету за січеньтравень  1998 року.  Фактичний дефіцит бюджету за цей період становив 3,5 відсотка. Під фінансування неефективних програм уряду з  нашої  реальної  економіки  вилучено понад вісімдесят відсотків кредитних ресурсів і при цьому ставки  за  цими  кредитами  та  за облігаціями  внутрішньої  державної  позики  доведено до абсурдної величини - 75 відсотків.

 

     Якщо ми передбачимо більш ніж 2  відсотки  дефіциту  бюджету, відповідно збільшиться і вилучення кредитних ресурсів з економіки. Тобто якщо ми хочемо зупинки підприємств,  безробіття і  невиплати заробітної   плати,   ми   можемо  передбачити  дефіцит  більше  2 відсотків,  але навіть 2 відсотки - це надто обтяжливо  для  нашої економіки на сьогодні.

 

     Фракція Народного  руху  України  пропонує  підтримати проект бюджетної резоцюції в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Таким чином,  в  обговоренні  всіх  проектів бюджетної  резолюції,  які  були  внесені профільним комітетом,  і групою народних депутатів,  узяли участь представники всіх фракцій і всіх комітетів.

 

     Висновок можна зробити один: усі без винятку вважають, що над проектом бюджету на 1999 рік,  над концепцією його створення треба працювати разом і Верховній Раді, і Кабінету Міністрів.

 

     Сьогодні відбулося  спільне  засідання  керівників  фракцій і комітетів  за  участю  Президента  і  членів  Кабінету  Міністрів. Розмова,  яка  відбувалася  протягом  майже  трьох  годин,  ще раз підтвердила,  що виконавча  влада  сьогодні  не  просто  бажає,  а намагається серйозно співпрацювати з Верховною Радою.

 

     Треба, щоб   законодавча   база,  яка  нами  напрацьовується, законопроекти, які вносяться міністерствами, державними комітетами через Кабінет Міністрів і Президента у Верховну Раду, повною мірою відтворювали інтереси нашої держави.  Сьогодні на цьому  спільному засіданні в цьому залі ми усвідомили, що повинні жити і працювати, керуючись власним розумом,  використовуючи, безперечно, і світовий досвід,   і   рекомендації,   які   нам   дають  різні  міжнародні організації,  міжнародні фонди.  Але  в  основу  нашої  роботи  ми повинні  покласти  ті  пріоритети,  які  найбільш  характерні  для економіки України, для менталітету українського народу.

 

     Я вважаю,   що   сьогодні,   формуючи   концепцію   бюджетної резолюції,  ми повинні,  дійсно,  враховувати,  за рахунок чого ми будемо збільшувати  баланс  внутрішнього  валового  продукту,  яку законодавчу  базу  ми  повинні  створити,  щоб наповнити бюджет до повної потреби. А повна потреба бюджету, безперечно, складається з трьох   основних   факторів:   перший  фактор  і  пріоритет  -  це соціально-економічний розвиток нашої держави;  другий фактор -  це енергетика  і  третій,  основний,  -  це наша продовольча безпека, тобто розвиток агропомислового комплексу.

 

     Тому я  думаю,  що  пропозиції,  спрямовані   на   збільшення дохідної  частини  бюджету  - це основа основ.  Сьогодні вносилися пропозиції про те,  щоб заборонити бартер і щоб це стало основним, як   кажуть,   джерелом  наповнення  бюджету;  щоб  ми,  проводячи приватизацію,  правильно оцінювали  вартість  основних  виробничих фондів,  які  приватизуються або здаються в оренду на той чи інший термін.  Я вважаю,  що ми,  безперечно,  повинні врахувати те,  що економіка  в  нашій державі не може розвиватися пропорційно,  якщо прибутки мають одні лише банки,  а  підприємства  не  можуть  мати обігові кошти для нормального розширення виробництва.

 

     Я вважаю,  що оці всі критерії (це стосується,  безперечно, і обслуговування бюджету тими шістьома банками, про які говорилося з цієї трибуни) ми теж повинні проаналізувати,  якщо наступного року Контрольна палата,  яку ми  створили,  буде  справді  працювати  і здійснювати   контроль   за  дотриманням  усіх  видаткових  статей бюджету.  І якщо хоча б раз на квартал ми разом із  представниками Кабінету  Міністрів  будемо  в цьому залі заслуховувати інформацію про  те,  як  дотримується  бюджетна  резолюція,  як  дотримується бюджетний   закон  і  бюджет  у  цілому  -  по  кожній  статті,  у пропорціях,  визначених і затверджених Верховною Радою,  -  це,  я думаю,  великою  мірою  сприятиме  підвищенню інтенсивності роботи Кабінету Міністрів щодо наповнення дохідної частини бюджету.

 

     Шановні колеги! Всі внесені проекти, безперечно, заслуговують на  серйозну  увагу.  Вони заслуговують на те,  щоб їх максимально врахувати в основному проекті бюджетної резолюції, який ми повинні прийняти.  І майже всі,  хто тут виступив, пропонували прийняти за основу той проект резолюції,  який підготував  і  вніс  профільний комітет  за участю тимчасової комісії,  яка працювала над проектом резолюції, поданим Кабінетом Міністрів.

 

     Була й друга пропозиція:  проголосувати цей проект  резолюції за   основу,   але  в  поіменному  режимі.  Я  хотів  би,  щоб  ми визначились. Будемо голосувати в поіменному режимі? (Шум у залі).

 

     Хто за те,  щоб  проект  резолюції  голосувати  в  поіменному режимі? Прошу визначитись.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято "майже одноголосно" (Оплески).

 

     Шановні колеги!  Ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект бюджетної резолюції,  внесений профільним комітетом. За основу! Голосуємо в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 291.

 

     Спасибі. 291 голос.

 

     Шановні колеги!  Враховуючи те, що в нас є багато зауважень і доповнень (вони були і в інших проектах резолюції,  і  у  виступах від комітетів і фракцій),  я вважаю,  що протягом завтрашнього дня профільний  комітет   повинен   доопрацювати   проект,   врахувати зауваження  і  пропозиції  депутатів  та  інші  проекти  бюджетної резолюції, врахувати пропозицію Кабінету Міністрів, щоб не пізніше як  у  четвер  на  ранковому  засіданні  ми змогли прийняти його в цілому.

 

     Немає інших думок?  Слово просить перший віце-прем'єр-міністр України Голубченко. Будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,  перший віце-прем'єрміністр України. Шановні народні депутати!  Я хотів би подякувати вам за сьогоднішню плідну працю.  Я вважаю,  що те,  що сьогодні прийнято, свідчить, перш за все,  що і Кабінет  Міністрів,  і  Верховна  Рада  -  всі  народні депутати - все ж таки прагнуть до спільної праці.

 

     Що стосується   прийняття   проекту  за  основу,  то  Кабінет Міністрів погоджується з таким  рішенням.  Ми  вдячні  за  те,  що проект проголосовано такою великою кількістю голосів.

 

     Але ми дуже просимо,  щоб при доопрацюванні проекту до роботи обов'язково були  залучені  фахівці  Кабінету  Міністрів.  Просимо врахувати  в  остаточному  варіанті пропозиції,  які буде подавати Кабінет  Міністрів  (по  можливості  врахувати,   якщо   це   буде переконливо  і  з  точки  зору Кабінету Міністрів,  і з точки зору народних  депутатів  та  бюджетного  комітету).  З  боку  Кабінету Міністрів  це буквально дві-три пропозиції,  не більше,  тому що в основному ми погоджуємося практично з усіма  положеннями  проекту. Але  ці  зауваження в нас є,  і ми просимо їх розглянути уважно та врахувати.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,   таким   чином,   ми    визначились.    Юліє Володимирівно  Тимошенко,  я  прошу  вас  зібрати  ваш  комітет  і тимчасову  комісію  на  чолі  з  Ігорем  Рафаїловичем  і   спільно доопрацювати проект.  У четвер на ранковому засіданні ви з трибуни доповісте нам вже остаточну редакцію проекту бюджетної  резолюції, яку ми повинні проголосувати.

 

     На цьому вечірнє засідання закриваємо.

 

     На все добре! До завтра, до 10 години ранку.