Стенограма пленарного засідання

14 липня 1998

 

                    ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и. 14 л и п н я 1998 р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати,  доброго ранку,   запрошені,   громадяни   України!  Розпочинаємо  пленарне засідання Верховної Ради.  Прохання до народних депутатів  зайняти свої робочі місця.

 

     Запросіть людей  до  залу.  Зараз  10  година,  час  починати роботу.  У першу чергу я звертаюся до фракцій Народнодемократичної партії, Соціал-демократичної партії (об'єднаної).

 

     Зареєструвалися 300  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити повідомлення.  Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту   Верховної   Ради   України   інформую   про  вихід  з депутатської   фракції   Соціал-демократичної    партії    України (об'єднаної)   Раханського   Анатолія  Варфоломійовича,  народного депутата України (виборчий округ 4, Автономна Республіка Крим).

 

     Я пропонував би,  щоб ми з  вами  затвердили  порядок  денний після   того,   як   заслухаємо  інформацію  уряду  про  погашення заборгованості з заробітної плати, пенсій та стипендій.

 

     Якщо заперечень  немає,  слово  надається  міністру  фінансів Мітюкову Ігорю Олександровичу. Будь ласка.

 

     Скільки вам треба хвилин? Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Тиждень  тому  вас  було поінформовано  щодо  стану  фінансування виплати заробітної плати, грошового забезпечення,  пенсій,  стипендій  та  інших  соціальних виплат  з  бюджетів  усіх  рівнів  та пенсійного фонду станом на 1 липня поточного року.

 

     Сьогодні ми інформуємо вас про стан фінансування цих виплат з 1 по 10 липня поточного року.

 

     Доцільно нагадати,  що за станом на 1 липня,  за оперативними даними,  заборгованість із соціальних виплат з державного  бюджету становила  2  мільярди  22  мільйони  гривень,  або 3,6 місяця,  з місцевих бюджетів - 1 мільярд 39 мільйонів гривень, або 3,3 місяця і  із  зведеного  бюджету  -  3 мільярди 61 мільйон гривень,  що в середньому становить 3,5 місяця.

 

     У липні  нинішнього  року  на  соціальні  потреби   необхідно спрямувати з державного бюджету 758 мільйонів гривень,  з місцевих

- 453 мільйони, в цілому - 1 мільярд 211 мільйонів гривень.

 

     З 1 по 10 липня на соціальні виплати спрямовано з  державного бюджету 63 мільйони гривень, з місцевих...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, прошу вибачити.

 

     Шановні колеги! Для чого ми запрошуємо міністра фінансів? Для того,  щоб послухати інформацію,  чи для того, щоб він виступав, а ви між собою розмовляли?

 

     Якщо це нікого не цікавить, ми цього робити не будемо, а якщо цікавить, будь ласка, слухайте.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  З  1  по  10  липня  з  державного  бюджету  на соціальні  виплати  спрямовано  63  мільйони  гривень,  з місцевих бюджетів -  112  мільйонів  гривень,  у  цілому  -  175  мільйонів гривень.   Ми  можемо  зараз  констатувати,  що  ситуація  з  цими виплатами не поліпшилася.  Але на це є певні  об'єктивні  причини, які   продовжують   домінувати  при  вирішенні  проблеми,  яку  ми розглядаємо.

 

     Я хотів би привернути вашу  увагу  до  стану  фінансування  у сфері соціальних виплат з місцевих бюджетів, рівень виконання яких суттєво кращий, ніж державного. З 1 по 10 липня 1998 року в цілому з   місцевих  бюджетів  поточні  виплати  профінансовані  на  24,8 відсотка.  Разом  з  тим  зазначені   виплати   профінансовані   в Автономній  Республіці  Крим  лише  15,8 відсотка,  в Житомирській області - на 15 відсотків,  в Закарпатській - на 17,6 відсотка,  в Кіровоградській   -  на  12  відсотків,  в  Рівненській  -  на  14 відсотків,  в Сумській - на 13 відсотків,  в Тернопільській - на 9 відсотків.

 

     У той  же  час  з  боку облдержадміністрацій не вжито дійових заходів до вдосконалення мережі бюджетних установ,  їх  структури, скорочення персоналу,  перегляду регіональних програм. У бюджетних установах  нерідко  встановлюються  необгрунтовані   надбавки   до посадових окладів, безпідставно виплачуються різні види премій, що значною мірою є причиною накопичення боргів із заробітної плати  і інших  соціальних  виплат.  У  цілому по Україні в кожній другій з перевірених  бюджетних  установ  і  організацій  виявлено   фактів нецільового  і  незаконного  використання  бюджетних коштів на 150 мільйонів гривень.

 

     Які ж у  цілому  причини  зараз  домінують  і  не  дозволяють вирішити проблему фінансування у сфері соціальних виплат.

 

     Перша причина.   У  поточному  році  складається  надзвичайно складне становище з виконанням доходної частини бюджету. У першому півріччі  цього  року  до  державного  бюджету надійшло платежів і зборів лише 6,1 мільярда гривень,  що становить 29,7  відсотка  до плану  (за  півроку  - 29,7 відсотка,  я привертаю вашу увагу) при нормі 45-50 відсотків. У першому півріччі до державного бюджету не надійшло  3 мільярди гривень.  У результаті цього у червні не було забезпечено фінансування поточних  соціальних  виплат  і  не  було змоги  перерахувати  в  першому  півріччі  суми  дотацій  місцевим бюджетам у  розмірах,  які  були  визначені  Законом  про  бюджет. Головною  причиною  невиконання  державного  бюджету  по доходах є несвоєчасне перерахування підприємствами і організаціями  платежів і зборів до бюджету.

 

     Стан розрахунків  з  бюджетом  за  податковими зобов'язаннями наводить на думку,  що платники податків стали на  шлях  свідомого ігнорування  інтересів  держави і не сплачують податки до бюджетів усіх рівнів.

 

     За останні  три-чотири  місяці  щомісячна  заборгованість  по сплаті податків зростає на 700-900 мільйонів гривень,  тобто на ту суму,  яку кожного місяця треба спрямовувати на соціальні виплати. На  1  липня  поточного року загальна сума недоїмки відрахувань до бюджету сягає 5,9 мільярда гривень,  що в  2,6  раза  більше  суми недоїмки  на  початок  нинішнього  року.  Це  майже  60  відсотків податкових   надходжень   до    зведеного    бюджету.    Зростання заборгованості  із  сплати  податків  викликає  особливу тривогу в Кабінеті Міністрів з огляду на те,  що  темпи  її  зростання  явно неадекватні змінам загальноекономічних показників у державі.

 

     При відносно    позитивних   тенденціях   змін   порівняльних показників обсягів виробництва, індексів інфляції і зростання цін, обсягів  бартерних  операцій  недоїмка  щомісяця  зростає на 20-25 відсотків. Має місце класичний варіант очікування підприємствами і організаціями,      що      податкова      заборгованість     буде ре-структуризованою і в подальшому списана.

 

     Не виключено,  що магічний вплив на них справило те  місце  в щорічному посланні Президента України,  де говорилося,  що в уряді опрацьовано законопроекти, один з яких передбачає реструктуризацію боргів промислових підприємств.  А якщо так,  то навіщо ж платити. Ми уважно розглянули вплив на фінансовий стан підприємств і рівень сплати  податків прийнятого в минулому році Верховною Радою Закону України про списання і реструктуризацію податкової заборгованості. Результати свідчать: позитивних наслідків після вжиття цих заходів ми не одержали.  Було реструктуризовано понад 5 мільярдів гривень, із 118 мільйонів,  які підлягали поверненню протягом п'яти місяців поточного року,  надійшло лише 43 мільйони,  або 36, 4 відсотка. У зв'язку    з    цим   Кабінет   Міністрів   вважає,   що   питання реструктуризації   як   форма   списання   боргів   у   подальшому розглядатися  не  повинно.  І  саме  це  ми  опрацьовуємо  в  тому законопроекті,  про який  говорив  Президент  у  своєму  щорічному посланні.

 

     Усі платники  податку  зобов'язані повністю розраховуватися з бюджетом.  Для забезпечення виконання такої  вимоги  до  платників податків  будуть  вживатися всі можливі заходи,  включаючи майнове забезпечення    недоїмки,    адміністративну     і     кримінальну відповідальність.  Я впевнений у тому, що вже час прийняти рішення про введення кримінальної відповідальності за несплату податків.

 

     Сьогодні створилася      ситуація,      коли      кримінальна відповідальність поширюється на тих,  хто приховує від нарахування податки.  Але  коли  підприємець  їх  нарахував  і  відправив   на недоїмку,  він уже не несе ніякої відповідальності,  незалежно від того,  приватне чи державне це підприємство.  А якщо  він  отримав кошти,  не  перерахував  їх  для  сплати податків,  а відправив на рахунки,  які він має можливість відкривати в інших банках, то він ніяким чином не відповідає перед державою. Це треба міняти.

 

     Не буду аналізувати стан надходжень від усіх видів податків і зборів. Хочу лише звернути увагу на доходи від приватизації майна. У  державному  бюджеті  на  1998 рік доходи від приватизації майна передбачені в сумі 1 мільярд 40 мільйонів гривень. У середньому 86 мільйонів на місяць.  Фактично до державного бюджету надійшло лише 278 мільйонів,  або 46 мільйонів гривень на місяць. Проте у червні надійшло лише 20 мільйонів.

 

     Для того    щоб   забезпечити   100-відсоткове   фінансування соціальних виплат,  треба спрямовувати із бюджетів усіх рівнів  на зазначену мету не менш як 75 відсотків наявних бюджетних ресурсів. Проте у багатьох регіонах ця вимога не виконується.  Так, у червні поточного  року  на  соціальні  виплати спрямовано:  в Запорізькій області - 72 відсотки, Івано-Франківській - 64 відсотки, Київській

-  65,6  відсотка,  Кіровоградській  -  71,9,  Львівській  -  63,5 відсотка коштів.

 

     Це можна  було  б  пояснювати  платіжною  кризою,  негативним впливом   надмірних   нарахувань   на   фонд   заробітної   плати, недосконалою  бюджетною  податковою  і  кредитною  політикою.  Але головне сьогодні - вжити заходів, адекватних ситуації.

 

     З метою  виправлення  ситуації,  яка склалася з фінансуванням соціальних  виплат  із  бюджетів  усіх  рівнів,  та   стабілізації виробництва  Президентом України в червнілипні 1998 року видано 22 укази,  п'ять із яких  видано  минулого  тижня.  Ми  вважаємо,  що введення  в дію цих указів дасть нам змогу суттєво збільшити обсяг надходжень  до  державного  бюджету,  розширити  податкову   базу, зменшити  суму  необгрунтованих  видатків із державного і місцевих бюджетів.  Уже  сьогодні  можна  сказати,  що  законопроекти,  які підготовлені   і  вимагають  термінового  прийняття,  передбачають можливість домогтися,  щоб підприємствам  було  вигідніше  платити податки,   а   не  розраховувати  на  реструктуризацію  податкової заборгованості.

 

     Необхідно зазначити,  що в Міністерстві фінансів завершується робота  по  уточненню  показників  державного  бюджету України.  В основу  її  покладено  прагнення  зробити   більш   обгрунтованим, реальним з економічної точки зору дефіцит бюджету, збільшити обсяг асигнувань на погашення  заборгованості  з  соціальних  виплат.  В уточненому  бюджеті  на 1998 рік ми передбачаємо,  що на погашення заборгованості із соціальних виплат буде виділено більшу суму, ніж у  діючому  бюджеті,  -  1  мільярд  гривень.  Крім  того,  на 400 мільйонів збільшуються видатки до пенсійного фонду. До того ж якщо надійде  більш  ніж  660  мільйонів гривень від приватизації,  усі додаткові   надходження    будуть    направлені    на    погашення заборгованості із соціальних виплат.

 

     Що стосується  поточних  заходів,  які вживаються урядом,  то слід зазначити,  що минулого тижня, 9 липня, на засіданні Кабінету Міністрів   було   розглянуто   питання  про  роботу  Мінтрансу  і Укррічфлоту щодо стабілізації морського і річкового транспорту  та про  стан  використання  коштів  фонду для здійснення заходів щодо ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи.  Були  прийняті відповідні рішення.

 

     10 липня  1998  року  проведено  засідання  комісії  з питань своєчасності і повноти сплати податків і погашення  заборгованості із заробітної плати,  пенсій, стипендій та інших соціальних виплат при Кабінеті Міністрів,  на якому розглянуто  питання  щодо  стану сплати  податків  до бюджетів усіх рівнів комерційними структурами Хмельницької області. За результатами розгляду зазначеного питання прийнято  рішення,  що  передбачає заходи щодо усунення недоліків, які мають місце.

 

     Податковими адміністраціями    вживаються     заходи     щодо забезпечення своєчасного надходження платежів і зборів до бюджетів усіх рівнів.

 

     Відносно виплат  із  пенсій  і  допомог,   які   здійснюються Пенсійним фондом за рахунок коштів соціального страхування.  Як ви знаєте,  заборгованість  із  цих  виплат  становила  на  1   липня поточного  року  1  мільярд 69 мільйонів гривень.  За станом на 10 липня 1998 року на погашення зазначеної заборгованості  спрямовано 113   мільйонів   гривень.   У   результаті   цього  на  10  липня заборгованість становить уже меншу суму - 955 мільйонів гривень. У липні  нинішнього  року  на  поточні  видатки  пенсій та допомог з Пенсійного фонду необхідно спрямувати 854 мільйони гривень.  За 10 днів липня виділено 157 мільйонів гривень або 18 відсотків.

 

     Головною причиною  заборгованості з виплати пенсій та допомог з Пенсійного фонду є знову ж таки недоїмка підприємств,  установ і організацій  з  відрахувань  до  Пенсійного фонду.  За станом на 1 липня цього року недоїмка становила 3,1 мільярда гривень, що на 18 відсотків більше суми недоїмки, яка була на початок року.

 

     Пенсійним фондом    за    участю   міністерств   і   відомств завершується підготовка проекту законодавчого акта про невідкладні заходи  щодо  ліквідації  заборгованості  підприємств,  установ  і організацій  із  платежів   на   обов'язкове   державне   пенсійне страхування.

 

     Шановні народні    депутати,   погашення   заборгованості   з соціальних виплат  залежить  від  стабілізації  і  рівня  розвитку виробництва,  підвищення  його  ефективності,  на  що,  безумовно, спрямовано більшість рішень Кабінету Міністрів  України.  Разом  з тим  розв'язання  зазначеної  проблеми  вимагає участі та допомоги Верховної Ради. Кабінетом Міністрів, починаючи з травня цього року подано  на  розгляд  Верховної  Ради понад 90 законопроектів,  які спрямовані  на  стабілізацію  виробництва,  отримання   додаткових доходів до бюджетів усіх рівнів на суму мінімум 1 мільярд гривень.

 

     Враховуючи важливість цих законопроектів, прошу прискорити їх розгляд.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  скільки  часу   ми   відведемо   на запитання? Десяти хвилин достатньо?

 

     Усі наполягають на десяти хвилинах.

 

     15 хвилин?  Хто  за те,  щоб відвести 20 хвилин,  будь ласка, голосуйте.  Володимир  Михайлович  наполягає   на   20   хвилинах. Підтримаємо Володимира Михайловича.

 

     "За" - 184.

 

     Рішення прийнято.  Будь ласка,  запишіться.  Коли слухати, то зацікавленість невелика, а от запитання ставити - більша.

 

     Будь ласка, депутат Кириченко, за ним - Костенюк.

 

     КИРИЧЕНКО С.О., народний депутат України (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнсько-демократична партія України.

 

     Шановний Ігоре Олександровичу!  Минулого разу, коли доповідав ваш заступник,  відповідаючи на запитання Віталія Журавського щодо динаміки  заборгованості  з  заробітної плати,  стипендій і різних видів допомоги в Херсонській  області  за  станом  на  1  липня  в порівнянні з 1 червня,  він сказав, що вона зросла більше ніж на 5 мільйонів гривень.

 

     Про що зараз свідчить динаміка - про стабілізацію чи подальше зростання цієї заборгованості в Херсонській області?

 

     Будь ласка, дайте відповідь.

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,   прошу   вибачити,  поки  ви думаєте,  як відповісти, я прошу, шановні колеги, кого не цікавить питання,  яке  розглядається,  будь  ласка,  вийдіть у коридор.  Я розумію,  сьогодні  такий  день,  коли   відбувається   формування комітетів,  вам  потрібно порадитися,  я за це.  Але,  будь ласка, вийдіть у коридор і там порадьтеся.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Головним   фактором,   який   формує   динаміку заборгованості  по  Херсонській  області,  є  на  сьогодні виплата заробітної плати освітянам.  У липні поточного року в  Херсонській області  на  виплату  заробітної  плати освітянам (це вже будуть і відпускні) треба спрямувати 3 мільйони 600 тисяч  гривень.  На  10 липня  було  профінансовано  784  мільйони,  або  22  відсотки від запланованого.  Це менше,  ніж треба було виділяти. Я думаю, що за останні  дні  місяця  Херсонській  області буде виділено додатково кошти для того,  щоб забезпечити поточне  фінансування  насамперед освітянам.  Кабінет  Міністрів прийняв відповідну постанову,  якою затвердив  новий  порядок  перерахування  коштів   до   державного бюджету,  за  яким  в  області  автоматично залишається сума,  яка відповідає сумі дотації,  доведеної  в  лімітах  фінансування.  Ми вважаємо,  що цей захід, який уряд прийняв свідомо, дасть змогу на рівні місцевих бюджетів,  у  тому  числі  в  Херсонській  області, більше коштів спрямовувати на погашення заборгованості.

 

     Остаточно щодо динаміки ми можемо говорити,  коли закінчиться цей місяць, тоді будуть звітні дані.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костинюк, за ним депутат Сушкевич.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України.

 

     Шановний доповідачу!  Моє  запитання  стосується розданої нам інформації.  Якщо в нас є інформація про заборгованість за  станом на 1 липня,  то з цієї інформації не можна дійти висновку, чи вона збільшується в порівнянні з попередніми періодами, чи зменшується.

 

     Якщо у нас є інформація про фінансування у  сфері  соціальних виплат  з  місцевих  бюджетів  у розрізі областей,  то в нас немає інформації про фінансування у сфері соціальних виплат з державного бюджету.  Ваші  попередники  вже  обіцяли,  що  ця інформація буде повнішою.  Чому нам не дають повну, загальну інформацію, щоб можна було зробити аналіз?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Це  питання  порушувалося  вже  під  час  моїх виступів і під час виступу голови Рахункової палати.  На  сьогодні заборгованість  із  заробітної  плати  обраховується,  я б сказав, тричі: у Мінстаті, у Національному банку і, власне, в системі, яка створена  в Міністерстві фінансів,  коли ми одержуємо інформацію з місць.

 

     Точну і детальну інформацію по поточному  місяцю  можна  дати приблизно  через  два  з  половиною  тижня,  після  того як місяць закінчився.  Тому і помісячні порівняльні дані можна давати  після 20-го числа.  Сьогоднішні дані, які ви отримали, містять тільки ту інформацію,  яка є  на  сьогодні,  тому  вона  і  викликає  у  вас запитання. Я вже звертався до Верховної Ради з пропозицією, щоб ми це питання розглядали один раз на місяц,  коли будемо  мати  повну звітність.   І   дати   можливість   вам  оцінювати  динаміку  цих показників.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич. За ним депутат Шпігало.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.   Шановні   народні депутати!  Я  дуже  прошу  уваги щодо проблем інвалідів.  Шановний Ігоре  Олександровичу!  Вперше  за  історію  Радянського  Союзу  і незалежної  України  за  квартал на вирішення проблем інвалідів не витрачено практично жодної копійки.  25 червня,  у кінці кварталу, 900 тисяч гривень було виділено на всіх інвалідів України.

 

     У мене  таке  запитання  до  вас.  Як  ви оцінюєте можливість виживання інваліда сьогодні за таких умов бюджетного фінансування? Це перше.

 

     Друге. Наскільки мені відомо, найближчим часом передбачається внесення змін до держбюджету на 1998 рік, де передбачено зменшення державних  витрат  на  соціальний  захист  майже в 4 рази - із 110 мільйонів гривень до 27 мільйонів гривень.

 

     Чи відповідає  це  реальності?  І  тоді  як  практично  це  в майбутньому відіб'ється на долі інвалідів України?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  погоджуюся з тим,  що фінансування в першому півріччі різних видів соціальних виплат було недостатнім.  Це так. Але  я  знову  повертаюся  до  проблеми  надходжень  до державного бюджету.  Практично всі доходи,  більше 90 відсотків надходжень до державного  бюджету,  спрямовуються  зараз  на  виплату заробітної плати,  пенсій, стипендій та інших видів соціальних виплат. Нам не вистачило тих коштів,  які ми планували,  нам не вистачило доходів для того, щоб повністю профінансувати соціальний захист інвалідів.

 

     Але про жодне скорочення видатків,  пов'язаних з  соціальними виплатами в уточненому бюджеті не йдеться. Мова йде про скорочення апарату,  про скорочення  витрат  на  утримання  організацій,  які займаються  організацією  цих  процесів,  а ні в якому разі не про зменшення  обсягу  соціальних  виплат,  у  тому   числі   допомоги інвалідам.

 

     Я прошу   вас  звернути  увагу,  що  в  нашому  законодавстві практично щодо всіх видів податків передбачені  додаткові  суттєві пільги,  які  сьогодні формують більшу частину доходів відповідних організацій,  що опікуються  проблемами  інвалідів.  Це  становить досить серйозну суму.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Шпігало від фракції соціалістів і селян.  За ним - депутат Федорин від Руху.

 

     ШПІГАЛО В.Є.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Олександре Миколайовичу,  прошу передати слово Чижу Івану Сергійовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Володимире Єрофійовичу.  Шановний пане міністр! Мені знову доводиться ставити запитання,  яке я  ставив  раніше  і вашим   заступникам.   Наше   Міністерство   фінансів   -  це  що, Міністерство статистики чи таки центральне економічне відомство?

 

     Скажімо, можна було б погодитися з тим,  що,  як ви  сказали, треба  посилювати відповідальність за несплату податків,  але хіба це головна проблема?  База оподаткування неухильно звужується,  бо вмирає виробництво.  Виробництво вмирає,  бо знекровлене,  у нього немає обігових коштів.  Обігових коштів немає,  бо  така  недолуга монетарна  політика,  за  якої у формулі товар-гроші-товар випадає центральна ланка - гроші.  То хіба ви не бачите причину в цьому, а не  в  тому,  що не платять?  І не будуть платити,  бо виробництво вмерло, зупинилося.

 

     Тому я хотів би, щоб ви як міністр фінансів сказали, що можна зробити. Загинула вся соціальна сфера, бо загинуло виробництво.

 

     І, до  речі,  чому  досі  не  повернено 910 мільйонів гривень минулих боргів,  370 мільйонів заощаджень - де вони?  Оце  повинен міністр фінансів сказати.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання. Шановний Іване Сергійовичу! Коли я говорив про недоїмку,  то свідомо загострив на  цьому  вашу увагу. 5,9 мільярда гривень - це недоїмка. На сьогодні вона значно зросла. Це недоїмка за реалізовану продукцію, за надані послуги.

 

     Це не тому,  що виробництво стоїть. Це те, що вже вироблено і продано,  але  з цього не сплачено податків.  Я саме на це звернув увагу і  вважаю,  що  проблему  недоїмки  ми  повинні  вирішити  в найближчі тижні і місяці,  щоб забезпечити надходження відповідних податків. Я погоджуюся з вами, що обігових коштів зараз бракує.

 

     Який шлях вирішення цієї проблеми?  Тільки за  рахунок  того, щоб надати можливість підприємствам отримувати кредити.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Федорин   від   Руху.   За  ним  -  депутат Борщевський від Компартії. Я прошу з місця. Будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Ігорю Рафаїловичу Юхновському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  народний депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція Руху.  Шановний Ігоре  Олександровичу!  Я  розумію,   що   нестабільність   роботи Верховної  Ради  і  величезна кількість указів Президента зменшили податкову дисципліну в державі.  Але  я  хотів  вас  запитати,  чи можете  ви  нам  сказати  (а  якщо ні - чи можете ви нам дати таку інформацію?),  тобто взяти всі закони, які ми прийняли у Верховній Раді  попередніх  скликань,  і визначити обсяг видатків державного бюджету на фінансування пільг і субсидій,  які надаються на основі цих законів. Це перше. І друге. Чи можете ви поінформувати нас про доходи державного бюджету від  сплати  податків?  Тобто  необхідні видатки  і  доходи  за 1995,  1996,  1997 та 1998 роки.  І тоді ми будемо  бачити,  чи  зможемо  практично  тими  доходами,  які   ми одержуємо,  покрити видатки, які зобов'язують нас здійснювати наші закони!

 

     МІТЮКОВ І.О. Я вважаю, що це слушне запитання. Сподіваюся, що найближчими  днями  почне  працювати Комітет з питань бюджету,  ми зможемо проаналізувати дані,  про  які  ви  казали,  -  дохідну  і видаткову частини нашого бюджету.

 

     А зараз,  не  готуючись до такої детальної відповіді,  я можу сказати,  що за останні три  роки  по  видатках  державний  бюджет щорічно виконується приблизно на 70-72 відсотки.

 

     У той  же  час  якби  була  сплачена  сума  всіх  нарахованих податків,  ми мали б змогу перевиконувати державний  бюджет.  Тому тут  є  і питання податкового тиску,  і питання збору податків.  Я пропоную це питання (я погоджуюся, що воно дуже слушне) розглянути на окремому засіданні бюджетного комітету.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Борщевському  Віктору Валентиновичу від фракції комуністів. За ним виступатиме депутат Вітренко.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  народний депутат України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Вчера в Верховный Совет из Павлограда поступило тревожное  сообщение,  в котором,  в частности,  говорится:  "Уважаемые депутаты Верховного Совета!  Мы, шахтеры Западного Донбасса, участники акции протеста, обращаемся  к  вам  как  к  органу высшей законодательной власти и говорим о том,  что все ранее  принятые  постановления  Верховного Совета и протокол Кабмина от 16.06.1998 года не выполняются.

 

     Более того,   стачечному  комитету,  рабочему  активу  грозит административное и уголовное преследование.  В частности, на шахте имени  Героев  космоса  директор  Илев  подал  иск  о незаконности забастовки на шахте на председателя НПГ Цимера и  его  заместителя Бойко.  Рассмотрение  дела  форсируется  в  срочном  порядке,  суд назначен на 15 июля 1998 года".

 

     Таким образом,  власти в очередной раз,  цинично, не выполнив своих обещаний,  решений Верховного Совета,  нарушили Конституцию. Коммунисты,  безусловно,  поддерживали   действия   и   требования шахтеров,  но  при  этом  мы  говорили  шахтерам  о  том,  что без политических перемен,  без отставки Президента и изменения  курса, проводимого   его   правительством,  проблемы  шахтеров  и  другие проблемы не будут решены.

 

     В связи с этим у меня к вам вопрос:  в состоянии ли власти  в рамках так называемого курса реформ решить социальные проблемы или этот курс вместе с его гарантом - Президентом надо менять?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Я наведу  тут  тільки  дві цифри.  Якщо за останні два місяці до державного бюджету надходило в середньому  800  мільйонів  гривень,  то  видатки  на  підтримку вугільної  промисловості  перевищували  25 відсотків від загальних надходжень до державного бюджету чистих грошових  коштів.  Держава на  сьогодні не має заборгованості перед вугільною промисловістю з виплат,  передбачених у державному бюджеті.  Ми повністю виконаємо всі угоди, всі умови протоколів, які підписали з шахтарями.

 

     Можливі деякі труднощі,  вони сьогодні є,  але викликані вони саме   вимогою   працівників    вугільної    промисловості,    щоб перерахування  коштів  робилося  двічі  на місяць великими сумами. Сьогодні в Міністерстві фінансів такі суми накопичуються,  і двічі на місяць,  як це і передбачено, ми будемо перераховувати гроші на підтримку вугільної промисловості.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко,  фракція прогресивних  соціалістів. За нею - депутат Кириленко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  народний депутат України (виборчий округ 160, Сумська  область).  Фракція  Прогресивної  соціалістичної   партії України.  Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Ви  знаєте,  наскільки зростає шквал невдоволення пенсіонерів не тільки в місті Шостка на Сумщині,  де не отримують пенсію шість місяців,  не тільки в інших містах і селах Сумщини. Ми були на Вінниччині, у місті Липовець та інших  містах  області.  Ми  були  в  неділю  на  Житомирщині  - у Коростишеві  та  інших  містах  області.  Ми  отримали   листа   з сімдесятого  мікрорайону Миколаєва,  якого підписали кілька сотень пенсіонерів.  Ніде не виплачують  пенсій  кілька  місяців!  Та  ще пенсіями починає гратися банк "Аваль".

 

     У мене  два запитання.  Перше:  хто додумався до такого указу Президента?  Замість  того,  щоб  пенсії   доставляли   відділення зв'язку,  ними  безконтрольно  гратиметься  комерційний банк,  щоб наживались керівники цього банку! І я думаю, напевне, щоб ділилися з Президентом, готуючи його наступні вибори.

 

     І друге   запитання:  чи  не  розглядали  ви  в  Міністерстві фінансів питання про можливість і необхідність перейти на пенсію в 49  гривень  86  копійок  перш  за  все вам,  працівникам Кабінету Міністрів і вашим батькам,  і щоб  ви  отримували  їх  через  банк "Аваль"?

 

     Дайте відповідь, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що  стосується рішення,  пов'язаного з виплатою пенсій.  Я абсолютно переконаний,  що діюча система виплати пенсій недосконала.  Це починається як із недостатнього фінансування,  із недоїмки відрахувань до пенсійного фонду,  яка постійно зростає  і яка на сьогодні набагато перевищує суму заборгованості перед нашим населенням власне з виплати пенсій, так із механізму виплати.

 

     Коли ми проаналізували існуючу систему виплати  пенсій  через відділення   зв'язку,   то   дійшли  дуже  простого  висновку,  що відділення зв'язку,  маючи монопольне становище з  цього  питання, має  змогу  брати і,  фактично,  бере завищений відсоток коштів на організацію цих  виплат.  Тому  абсолютно  реальною  є  можливість зробити  виплату  за  вибором  пенсіонера:  або  через  відділення зв'язку, або через будь-який банк, як це зроблено в усьому світі.

 

     Але треба  рухатися  ще  далі,  треба   вводити   персональні пенсійні  рахунки,  щоб  людина мала змогу протягом свого робочого життя накопичувати кошти і ними розпоряджатися.

 

     А що стосується вашого запитання відносно банку "Аваль", я не вважаю, що цей банк повинен мати монополію в цьому питанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко,  фракція "Громада", за ним депутат Попеску.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ   36,   Дніпропетровська   область).    Дякую,    Олександре Миколайовичу.

 

     Шановний Голово!   Шановний   Ігоре  Олександровичу!  Шановні депутати і наші виборці!  Усі ми знаємо про безпрецедентний страйк шахтарів  у  травні-червні поточного року,  про це вже говорив мій колега Борщевський.  Згадаймо,  як люди  йшли  до  Києва  протягом місяця,  щоб відстояти свої конституційні права. З їх боку не було жодного політичного  гасла  і  вимоги,  жодних  протиправних  дій. Верховна  Рада  тоді  підтримала  законні  дії і вимоги людей.  Ми прийняли хороші постанови від 22 травня і від 4  червня.  Сьогодні ці постанови не виконуються,  бо вони нібито нелегітимні, оскільки не підписані Головою Верховної  Ради.  І  от  підсумок:  завтра  в Павлограді розпочинається показовий суд над шахтарями. Ігнорується рішення Верховної Ради, не виконуються домовленості і протокол між НПГ і Кабінетом Міністрів. Це суд не тільки над шахтарями, а й над нашими рішеннями, над самою Верховною Радою.

 

     Шановний Ігоре Олександровичу! Прошу вжити необхідних заходів від  імені уряду,  бо є протокол,  підписаний в тому числі і вами. Шановний Олександре Миколайовичу! Від імені фракції наполягаємо на тому,  щоб  ви  особисто  підписали  ці  рішення,  якщо судом вони вважаються нелегітимними.  Необхідно підписати ці постанови від 22 травня,  і  від  4  червня,  бо  за  них  проголосували  понад 360 депутатів.  І треба негайно,  Олександре Миколайовичу, сказати про це  людям.  Нас  слухають  у  шахтерських  регіонах.  Вони  готові сьогодні вдатися до крайнощів, не можна цього допустити.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Миколайовичу,  це не  запитання,  це виступ.  Тому я можу тільки ще раз підтвердити, що в поточному і в минулому місяці уряд повністю виконав свої бюджетні  зобов'язання. І ми будемо виконувати умови тих протоколів, які підписали.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску,  фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної). За ним депутат Кривошея, фракція Партії зелених.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  народний депутат України (виборчий округ  204, Чернівецька   область).   Дякую.  Шановний  Ігоре  Олександровичу! Депутати  нашої  фракції  від  Чернівецької  області  Корчинський, Попеску,  Зінченко, Плужніков запитують, чи відомо вам, що вчителі Чернівецької   області,   особливо   Герцаївського,   Глибоцького, Сторожинецького,  Новоселицького  районів  ідуть  у відпустки,  не отримавши відпускних.  Це призведе до  того,  що  1  вересня  вони відмовляться  вийти на роботу.  Крім того,  ситуація ускладнюється тим,  що в результаті повеней у Чернівецькій області  (особливо  в Новоселицькому  районі) збитки становлять 7 мільйонів гривень.  На сьогодні суттєвої допомоги з боку Міністерства  фінансів  поки  що немає.

 

     Крім того,  поки  що  не  фінансується Новодністровська ГРЕС, незважаючи на те що 60 депутатів звернулися з  приводу  поновлення її фінансування.  Який ви бачите вихід із цієї ситуації,  особливо що стосується нашої області?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я вже говорив про те,  що в  багатьох  областях головною  проблемою  протягом  поточних  двох місяців буде виплата відпускних освітянам.  На жаль,  у нас є можливість профінансувати їх   виплату  тільки  помісячно.  Ви  знаєте,  що  освітяни  мають відпустку  45  днів  -  півтора  місяці.  І  відпускні  їм  будуть виплачуватися  у  два  етапи.  Ціна  цього рішення - 370 мільйонів гривень.

 

     Що стосується  окремих  областей.  Я  вже  говорив,  що  уряд прийняв рішення про те, що частина доходів, яка перераховується до державного бюджету,  залишається в області.  Таким чином  ми  дали можливість  автоматично  отримувати  ту  дотацію,  яку передбачено лімітами фінансування.  Ми вважаємо,  що це підтримає  області,  у тому числі й Чернівецьку.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату  Кривошеї,  фракція Партії зелених.  За  ним  -  депутат  Ратушний  від   позафракційних,   і закінчуємо. Будь ласка.

 

     Депутат Кривошея є? Немає.

 

     Депутат Гуцол. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Фракція зелених. Шановний пане  міністре!  У  Західній Україні є Львівський протезний завод. Він зараз  не  фінансується.  Знедолені  люди  залишаються,  прямо скажемо,  без "ніг".  Як зробити,  щоб інваліди, які не мають ніг, могли мати  хоча  б  протези?  Будь  ласка,  розберіться  і  дайте відповідь.

 

     Дякую за увагу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми  врахуємо  ваше  повідомлення.  У  поточному місяці  я  дам  доручення  розібратися   з   фінансуванням   цього підприємства.

 

     Я щойно  отримав  записку  від  народного депутата Черненка з проханням переглянути  питання,  пов'язане  з  механізмом  виплати пенсій.  Я  обов'язково  дам  доручення,  щоб  ми  переглянули  це питання.  Якщо є невзадоволення або якісь  проблеми,  пов'язані  з виплатою   пенсій   через  комерційні  банки,  то  ми  це  питання переглянемо обов'язково.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний від незалежних. Будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  народний депутат України (виборчий округ 164, Тернопільська область).  Шановний пане міністре! В інформації, яка надавалася Мінфіном два  тижні  тому,  однією  з  причин  затримки виплати пенсій було названо виділення кредитів по лінії Пенсійного фонду і необхідність повернення сьогодні кредитів,  отриманих  під проценти.

 

     Чи контрольно-ревізійним управлінням проводилася перевірка за фактом зловживань і чи усувається ця причина? Це перше запитання.

 

     І друге.  Ситуація  з  виплатою  пенсій,   заробітної   плати вчителям,   лікарям  у  Тернопільській  області,  за  даними,  які наводилися сьогодні і минулого разу, одна з найжахливіших.

 

     Яких заходів планує вжити Міністерство фінансів, щоб зменшити соціальну  напруженість  у  цій  дотаційній  сільськогосподарській області?  Бо виконання указу Президента про зобов'язання виплатити вчителям заробітну плату до початку навчального року нереальне. Що стосується Тернопільщини, то цей указ просто не буде виконаний.

 

     Дякую за відповідь.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  відповім  на  друге  запитання.   На   перше запитання я попрошу відповісти керівництво Пенсійного фонду.

 

     Що стосується Тернопільської області.  Справді, це область, у бюджеті  якої  найбільша  питома  вага  дотацій.   Хочу   ще   раз підкреслити, що зараз ми автоматично залишаємо певну суму доходів, які  повинні  йти  до  державного  бюджету,  в  бюджеті   області. Відповідна  постанова  Кабінету  Міністрів  почала  працювати  з 1 липня.

 

     Ми проаналізуємо  стан  фінансових  надходжень   до   бюджету Тернопільської  області,  і  в  разі  необхідності  в кінці місяця виділимо додаткові кошти у  вигляді  дотації  саме  Тернопільській області як одній із тих, де є найбільші проблеми.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Ніколаєнко  від фракції соціалістів і селян. За ним - депутат Журавський, і на цьому завершуємо.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  народний депутат  України  (виборчий  округ 185,  Херсонська  область).  Фракція  Соціалістичної  і Селянської партій.  Шановний Ігоре Олександровичу! Чому уряд, зокрема Мінфін, не пропонує заходи (про них тут уже говорилося),  які дали б змогу наповнити бюджет?  Маються на увазі державна монополія на спиртне, наведення порядку з енергетичними засобами,  митний режим.  Ми рік тому прийняли рішення про те,  що на "ніжки Буша" ввізне мито  має бути  підвищене,  а  вони  продаються  за  старою ціною.  Це перше запитання.

 

     Друге запитання.  Чи  відомо  уряду  про  те,  що  Херсонщина страждає від дії підземних вод? Постраждали сім районів, практично п'ять тисяч будинків розвалено.  Чому уряд не  надає  цим  районам фінансової допомоги? Також це стосується і соціальних заходів щодо освітян, пенсіонерів і так далі.

 

     Чому таке негативне ставлення до Херсонської області?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  хочу  вас  запевнити,   що   немає   ніякого вибіркового  підходу  до  проблем  тієї  чи  іншої  області.  Суми дотації,  що виділяються сьогодні,  відповідають тим  розрахункам, які зроблені разом з обласними фінансовими управліннями.

 

     Що стосується  заходів,  яких  ми  вживаємо,  то я про це вже говорив.  На ваш розгляд внесено більш як 90 проектів законодавчих актів,  які  дають  можливість  збільшити  доходну частину бюджету більш ніж на 1 мільярд гривень.

 

     Треба дати  можливість  запрацювати  указам  Президента,  які направлені на розширення податкової бази, на зменшення податкового тиску,  що сприятиме збільшенню обсягу  надходжень  до  державного бюджету. Просимо підтримати ці укази. Оце конкретні дії.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С., народний депутат України (виборчий округ 68, Житомирська область).  Християнсько-демократична партія України. У мене до вас два запитання.

 

     Шановний Ігоре   Олександровичу!  Як  здійснюється  погашення заборгованості  із  зарплати  і  пенсій  у   тих   регіонах,   які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС? Це перше.

 

     І друге.  Коли,  на  вашу  думку,  ми  зможемо зняти проблему забезпечення працюючих -  зарплатами,  пенсіонерів  -  пенсіями  і гарантувати  забезпечення конституційних прав нашим громадянам?  У якому місяці, у якому році? Яка ваша думка, який ваш прогноз?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Ті   області,   які   постраждали    внаслідок Чорнобильської катастрофи, фінансуються по двох напрямах. Перший - це фінансування за рахунок дотацій державного бюджету в тій формі, яка  розраховується  відповідно до планів видатків кожної області, плюс фінансування із видатків Чорнобильського фонду.

 

     На жаль,   надходження   до   державного   бюджету    і    до Чорнобильського  фонду  на  сьогодні  такі,  що  повною  мірою усі потреби ми не можемо профінансувати.  Але  коли  ми  говоримо  про Житомирську  область,  то  треба  відзначити,  що в цій області на сьогодні  склалася  дуже  напружена  ситуація,  і  ми  розглядаємо механізми додаткової допомоги цій області.

 

     Що стосується   більш   загального   запитання,  то  я  знову привертаю  вашу  увагу  до  необхідності  в  цьому  місяці   вжити термінових   заходів,   пов'язаних   із   затвердженням  бюджетної резолюції про бюджет на 1999 рік  для  того,  щоб  дійсно  зробити бюджет  1999  року  таким,  який  забезпечить  можливість повністю погасити заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка (Шум у залі).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У вас є записка!..

 

     ГОЛОВА. Записка депутата Черненка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ну,  я прокоментував цю записку і сказав, що ми це  перевіримо.  Якщо  дійсно  є  недоліки,  невдоволення  з  боку пенсіонерів запропонованим новим механізмом виплати  пенсій,  коли до  виплати  пенсій  крім  пошти залучаються ще й банки,  то ми це рішення переглянемо.  Але його треба розглянути!  Ми робили це для того, щоб усунути монополію відділень зв'язку (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Є  представник  Пенсійного фонду.  Я прошу дати йому змогу виступити з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Не треба через увесь  зал  кричати,  підійдіть,  будь ласка, сюди ближче.

 

     Слово з   місця   надається   депутату  Яценку.  І  на  цьому завершуємо.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  народний депутат України  (виборчий  округ  66, Житомирська область). Фракція комуністів. Дякую.

 

     Шановний Олександре      Миколайовичу!     Шановний     Ігоре Олександровичу!  Я звертаюся до вас обох.  Я хотів би,  щоб ми  ці питання  розглядали в динаміці.  Ігоре Олександровичу,  я хочу вам нагадати,  що в січні цього року ви стояли на цій  трибуні  і  від імені уряду доповідали, що заборгованість із виплат чорнобильцям з Чорнобильського фонду згідно  з  графіками,  розробленими  урядом, буде погашено до вересня 1998 року. Це було напередодні виборів, і для   НДП   було   надто   важливо   пообіцяти   людям    погасити заборгованість.

 

     Сьогодні ви  доповідаєте,  що  9  липня  на засіданні Кабміну прийнято рішення про стан використання коштів і так  далі,  і  так далі.  Пункт  6  цього  рішення  (давайте  ж  відверто  всю правду говорити  людям)  передбачає  скорочення  на  75  відсотків   усіх компенсацій,  які сьогодні виплачуються чорнобильцям, у тому числі це стосується і дитячого  харчування,  і  оздоровлення  інвалідів. Зменшуються  пенсії  інвалідів і так далі.  Фактично знищується 75 відсотків чорнобильських виплат. От про що тут ідеться.

 

     Замість того,  щоб  добитися  виконання  графіка,   Президент приймає  антиконституційний  указ  про  зменшення  відрахувань  до Чорнобильського фонду удвічі.  І таким чином ви прагнете  вирішити цю  проблему.  Ну  давайте  ж  надавати людям правдиву інформацію. Олександре Миколайовичу,  ми повинні відстежувати цю інформацію  в динаміці.  Якщо ви щось пообіцяли в січні,  будь ласка,  виконуйте все те,  що ви обіцяли.  Якщо  порушуються  графіки  виплат,  будь ласка,  графіки  -  на  стіл,  поясніть  причини  їх  невиконання, скажіть,  хто притягнутий до відповідальності, хто знятий з роботи і так далі.  От така методика роботи може бути прийнятною. Тоді ви казали одне,  зараз говорите  інше,  і  взагалі  пропонуєте  людям дезінформацію.  Я  наполягав  на  тому,  щоб  ми змінили процедуру розгляду цього питання.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що стосується зміни процедури  розгляду,  то  я погоджуюся  з  цим.  Але  для того щоб зробити нормальну ефективну процедуру розгляду цього питання,  його треба  розглядати  раз  на місяць, коли ми отримуємо повну звітність, коли є змога опрацювати відповідні заходи і проконтролювати їх виконання.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, спасибі.

 

     Шановні колеги,  питання,  яке ми розглядаємо, дуже непросте, воно  хвилює  всіх нас,  хвилює весь український народ.  Ми з вами прийняли рішення щотижня у вівторок о 10 годині слухати інформацію Кабінету Міністрів про виплату заробітної плати, пенсій, стипендій тощо.

 

     Я розумію,  що в нас є свої складнощі,  тому що  відбувається формування комітетів,  але,  будь ласка,  подивіться на зал:  ліве крило - фракції комуністів,  соціалістів і селян,  "Громада" - усі на  місці.  Подивіться  на  решту  фракцій - присутні 30 відсотків депутатів. Фракція прогресивних соціалістів на місці, перепрошую.

 

     Ну, не можна ж так!  Якщо це питання вас  не  цікавить,  будь ласка.  А якщо цікавить,  то давайте ми,  дійсно,  як запропонував міністр,  будемо раз на місяць відводити півгодини на розгляд цієї інформації,  годину  -  на  запитання  і,  як  кажуть,  капітально підходити до розгляду цього питання.

 

     Стосовно прийняття двох постанов від 22 травня і від 4 червня про   виплату   заборгованості   з  заробітної  плати  шахтарям  я повідомляю всім вам:  удруге переголосовувати ці  постанови  немає потреби,  вони  проголосовані.  Я  їх  підпишу,  і  вони  наберуть чинності.

 

     Тому я просив би вас  усіх,  шановні  колеги,  -  і  міністра Мітюкова,   і  представників  Кабінету  Міністрів  (тут  присутній віцепрем'єр-міністр України  Тігіпко):  будь  ласка,  дуже  уважно підійдіть  до  виконання цих постанов.  Прийняттям цих постанов ми тоді зупинили страйк.  Давайте ж дотримуватися їх до кінця. Тоді і страйком,  і Кабінет Міністрів підписали відповідну взаємну угоду. Ми інформацію беремо до відома. Питання вичерпано.

 

     Спасибі за участь у розгляді цього питання.

 

     У вас є пропозиція від Кабінету Міністрів?  Будь ласка, дайте пояснення.

 

     Я ще  раз  звертаюся  до  тих,  хто  користується  мобільними телефонами.  Заходите в зал - відключайте їх. Якщо не будете цього робити,  я  ще  раз кажу,  ми приймемо рішення про те,  що під час реєстрації біля столів ви будете здавати апарати. Це сесійний зал, а не почтамт (Оплески).

 

     ОНИЩУК В.М.,  перший  заступник  голови  правління Пенсійного фонду України.

 

     Шановні народні депутати! Багато запитань надходить щодо того указу    Президента,   яким   передбачено,   що   виплата   пенсій здійснюватиметься через банківські установи. Я хочу дати вам деякі пояснення. У нас щороку витрачається близько 300 мільйонів гривень для оплати доставки пенсій через почтові відділення.  І  практично за  рахунок  коштів  пенсійного  фонду  покриваються деякі послуги зв'язку.  Але ж ми  можемо  використати  ці  кошти  на  підвищення розміру пенсій,  на погашення заборгованості і таке інше.  Адже ви добре знаєте, що, крім того, сьогодні деякі пенсіонери ще дають 50 копійок   листоноші.   Цим   указом   ніякі  права  пенсіонера  не порушуються.  За бажанням пенсіонера ми  йому  будемо  виплачувати пенсію через банк.  А в населених пунктах,  де не буде банківських установ,  пенсію доставлятиме пошта,  як і  було  раніше.  Так  що ситуація  не  погіршиться,  а поліпшиться,  бо банки пенсіонеру ще будуть певні відсотки нараховувати.

 

     У мене все.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Я перепрошую.  Шановні колеги!  Ми процедуру  розгляду  цього питання  вже прийняли.  Але якщо у вас є якісь зміни,  доповнення, будь ласка,  подайте їх письмово,  і ми їх розглянемо. У нас уже є Комітет  з  питань  соціальної  політики.  Ми дамо йому доручення, комітет розгляне ваші пропозиції  і  внесе  на  наступне  пленарне засідання.  Тоді  ми  приймемо  ваші зауваження з процедури.  І не шуміть у залі, будь ласка.

 

     Ми з вами розглянули це питання, прийняли інформацію міністра до відома. Прохання затвердити порядок денний на сьогодні. Я прошу підтримати проект,  який вам роздано.  Якщо в когось немає, я можу зачитати. Є потреба зачитувати? Немає потреби.

 

     Будь ласка, голосуємо. Прошу, підтримайте.

 

     "За" - 213.

 

     Одну хвилинку. У залі 324 депутати. Я зачитаю.

 

     Перше питання ми розглянули. Інформацію уряду одержали.

 

     Друге питання.  Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України  про  організацію  роботи  першої  сесії  Верховної   Ради України.

 

     Третє питання.  Про проект Закону про внесення змін до Закону України про постійні комісії Верховної Ради.

 

     Четверте питання.  Про внесення змін до  Постанови  Верховної Ради України про кількісний склад комітетів Верховної Ради України чотирнадцятого скликання.

 

     Наступне питання.  Про проект Постанови про внесення змін  до статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України.

 

     Про персональний  склад  комітетів  Верховної  Ради  України. Затвердження.

 

     Про проект Постанови Верховної Ради  про  формування  порядку денного першої і наступної сесій.

 

     І останнє   питання.   Про  проект  Постанови  про  створення спеціальної Контрольної комісії з питань приватизації.

 

     Будь ласка,   підтримайте.   День   сьогодні    завантажений. Голосуймо.

 

     "За" - 250.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Слухається питання  про  внесення змін до Постанови Верховної Ради України про організацію роботи першої  сесії  Верховної  Ради України.

 

     Шановні колеги! Це питання ми вчора обговорили на засіданні з головами комітетів і з  головами  фракцій.  Вноситься  коротенький проект   постанови   про   внесення  змін  до  календарного  плану проведення першої сесії Верховної Ради чотирнадцятого скликання.

 

     "Верховна Рада постановляє:

 

     Внести зміни до календарного плану  проведення  першої  сесії Верховної Ради чотирнадцятого скликання,  затвердженого Постановою Верховної Ради 12 травня 1998 року про організацію  роботи  першої сесії  Верховної  Ради  України,  передбачивши  закінчення  роботи першої сесії Верховної Ради України 31 липня 1998 року".

 

     Я прошу проголосувати проект за основу.

 

     "За" - 225.

 

     Голосуйте, голосуйте.  Депутат Попеску не встиг проголосувати і Бондаренко також. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Які є пропозиції,  зауваження?  Відведемо п'ять хвилин.  Будь ласка, запишіться.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  народний депутат  України  (виборчий  округ 182,  Херсонська область). Партия "Громада". Александр Николаевич! Я удовлетворен,  что мое предложение продлить сессию до 31 июля  в виде вашего проекта вы все-таки поставили на голосование.

 

     Я прошу проголосовать этот проект в целом в поименном режиме, чтобы было понятно, кто хочет работать, а кто - отдыхать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  народний депутат  України  (виборчий  округ 212,  м.Київ).  Шановні  колеги!  Я  згоден  з тим,  що ми повинні працювати,  щоб надолужити те,  що втратили в безплідній боротьбі, яка велася в цьому залі.  Але я не бачу в даному проекті,  як буде вирішено проблему,  котра  стоїть  перед  депутатами,  обраними  у мажоритарних округах.  Дозвольте запитати: коли мої колеги, обрані в  округах,  поїдуть  до  своїх  виборців  і  врешті-решт  зможуть розв'язувати їхні питання?

 

     Мені, наприклад,  у Києві легше - я щоденно в окрузі,  а тим, хто обраний у регіонах України.... Розкладом, котрий ми намічаємо, передбачається,   щоб  народні  депутати,  обрані  в  мажоритарних округах,  виконали один із  основних  своїх  обов'язків.  Пропоную виділити в цей період бодай кілька днів для роботи в округах.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутате Цибенко, будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  народний  депутат України (виборчий округ 110, Луганська  область).  Спасибі,  Олександре   Миколайовичу.   Місто Свердловськ Луганської області.  Шановні колеги! Гадаю, ми зробили цілком слушно,  підтримавши проект постанови. Але в її остаточному варіанті   пропоную  прийняти  таке  застереження:  за  умови,  що останній тиждень (тобто з 27 липня по 1 серпня) депутати  працюють у  виборчих  округах.  Це  знімає всі питання,  тим більше що воно перегукується з пропозицією, яка звучала раніше.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутате Борщевський, будь ласка.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Прошу передати слово депутату Масенку.

 

     ГОЛОВА. Депутате Масенко, будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  народний депутат України (виборчий округ  147, Полтавська область).  Дякую. Цілком підтримую пропозицію працювати до 31 липня і пропозицію дати змогу колегам депутатам  попрацювати в округах, адже надійшло багато прохань виборців, щоб зустрітися з ними.

 

     Але, Олександре Миколайовичу,  ви  мені  не  надали  слова  з процедури  та з першого питання,  яке ми обговорювали.  Я все-таки наполягаю,  щоб  сьогодні  (і  прошу   поставити   пропозицію   на голосування) розглянути питання про створення тимчасової комісії з числа депутатів,  фахівців народної освіти,  яка  б  певною  мірою здійснила контроль за проведенням вступних екзаменів до навчальних закладів,  де зараз чиниться сваволя.  Гадаю,  таку комісію  варто створити  на  рівні  Верховної  Ради,  і  можна  на  рівні органів місцевого самоврядування, обласних, районних рад, щоб відпрацювати систему  контролю.  Бо  мало  того,  що  навчання платне,  то ще й крутять хто як хоче.  І діти,  які мають, вибачте на слові, розум, але не мають грошей, ніколи не потраплять до навчальних закладів.

 

     Прошу дану пропозицію поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутате Шуфрич, будь ласка.

 

     ШУФРИЧ Н.І.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 70, Закарпатська область).  Місто Ужгород, фракція Соціалдемократичної партії України (об'єднаної). Шановні колеги! Вношу пропозицію, щоб ми обов'язково працювали  з  27  липня  по  1  серпня  в  округах, оскільки  в  цьому  є  велика  потреба.  Прошу вас підтримати дану пропозицію і надати змогу попрацювати в округах.  Переконаний,  що народні   депутати,   обрані   за  партійними  списками,  теж  нас підтримають.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутате Черненко, будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  народний депутат України (виборчий округ  48, Донецька   область).   Горловка.   Уважаемые  депутаты!  Полностью поддерживаю предложение работать до  31  июля.  Согласен  также  с депутатами,  которые предлагают выделить несколько дней для работы с избирателями,  особенно для депутатов, избранных по мажоритарным округам.  Я  даже за более радикальное решение:  работать не до 31 июля,  а до 10-12 августа,  поскольку скопилось чрезвычайно  много законодательных  проблем,  и  долг  наш  по  этим  вопросам  очень большой.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  колеги!  Вважаю,  що   всі   внесені пропозиції   заслуговують   підтримки.   Дозвольте  повторити  вже сказане.  Ми з вами працюємо два з половиною місяці без  виїзду  у виборчі округи.  Звичайно,  виїжджаємо хто в суботу, хто в неділю. Нам варто до цього питання поставитися так. Підтримати пропозицію, внесену  депутатом  Єльяшкевичем на засіданні Погоджувальної ради, працювати до 31 липня,  але з таким поділом:  у пленарному  режимі працюємо  до  24  липня,  а  з  27  липня по 1 серпня - у виборчих округах. Не заперечуєте? Мабуть, немає потреби ставити на поіменне голосування. Голосуємо в звичайному режимі запропоновану редакцію.

 

     Будь ласка,  голосуємо постанову в цілому (Шум у залі). А хто хоче працювати в округах і в серпні,  нікому не  заборонено.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 273.

 

     Постанову прийнято. Спасибі.

 

     ---------------

 

     Слухається питання  про  внесення змін до Постанови Верховної Ради про кількісний склад Комітетів Верховної Ради  чотирнадцятого скликання. Слово надається Віктору Володимировичу Медведчуку.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.,   заступник  Голови  Верховної  Ради  України (виборчий  округ  73,  Закарпатська  область).   Шановні   народні депутати!  Внесення  змін до Закону про постійні комісії Верховної Ради  України,  проект  якого  ви  вранці  отримали,  на  сьогодні актуально і потрібно.

 

     Чому? Справа    в    тому,    що   за   декілька   годин   ми затверджуватимемо персональний склад комітетів  і  розподілятимемо посади  в  них.  До  того  ж у п'ятницю затвердили вже відповідною постановою голів комітетів.

 

     Хочу нагадати,  особливо  моїм  колегам  по  Верховній   Раді тринадцятого  скликання,  що  відповідно  до  Закону  про постійні комісії в кожній  комісії  повинен  бути  заступник  голови,  який обирається більшістю голосів за пропозицією голови комітету.

 

     На жаль,  у  парламенті  минулого скликання цю процедуру було порушено,  але пов'язано це з тим, що практична діяльність комісій потребувала  введення  додаткової  посади  заступника.  Аналізуючи склад комітетів  Верховної  Ради  тринадцятого  скликання,  можемо дійти висновку,  що більше половини, а саме майже дві третини всіх комітетів, мали по два, а не по одному заступнику, як це визначено Законом про постійні комісії Верховної Ради.

 

     Внесення змін  до  закону  потрібне,  поперше,  щоб  вирішити питання із заступниками і,  по-друге,  щоб привести  цей  закон  у відповідність з Конституцією: ми перейменували комісії в комітети, але закон так і залишився  Законом  про  постійні  комісії,  а  не комітети.

 

     Тому на  ваше  обговорення  вносяться  пропозиції  щодо нової редакції статті 26 Закону  про  постійні  комісії  Верховної  Ради України.

 

     Звертаю вашу увагу на основні моменти поданого проекту змін.

 

     Насамперед зберігається така редакція: "Комітет за пропозицією його голови на своєму засіданні  більшістю голосів  від  затвердженого  Верховною Радою його складу відкритим голосуванням  обирає  першого   заступника   і   заступника   (або заступників) голови комітету".  До кількості заступників ми з вами повернемося під час розгляду наступного питання,  затвердженого  в порядку денному.

 

     Далі. "Перший   заступник  і  заступник  (заступники)  голови комітету не можуть бути членами  однієї  депутатської  фракції,  а також  тих  депутатських  фракцій,  до  складу яких входять голова комітету та секретар комітету".

 

     Я хотів би звернути на цю норму особливу увагу,  тому що нині відбувається     структуризація     парламенту    -    пропорційно розподіляються керівні посади Верховної Ради, від найголовніших до керівництва  комітетів.  Ви  знаєте,  що  у  статті  27 Закону про постійні комісії передбачалося  лише  одне  обмеження:  голова  та секретар  комітету  не  могли  бути  членами  однієї  фракції  або депутатської групи.

 

     І нарешті в пункті 3 нової редакції статті 26 зазначено,   що  голова  комітету  в  межах  своїх  повноважень розподіляє  обов'язки  між  першим  заступником   та   заступником (заступниками).

 

     Окрім того,  у  пункті  2 проекту змін до Закону про постійні комісії вказано,  що в назві та тексті закону необхідно змінити  у відповідних   відмінках  слова  "постійні  комісії"  на  "постійні комітети". Ви знаєте, що це вимога Конституції України.

 

     Шановні колеги,  пропоную розглянути ці зміни до  закону.  Ще раз  повторюю,  що  вони  на  сьогодні є актуальними.  Їх потрібно прийняти до того,  як ви розійдетесь по комітетах,  і до того,  як буде  затверджений  персональний склад комітетів,  щоб,  вирішуючи питання керівництва в кожному комітеті,  ви виходили з відповідних положень  Закону  вже  про  постійні  комітети,  а не про постійні комісії.

 

     Пропоную за скороченою процедурою прийняти ці зміни в першому і  другому  читаннях  і  перейти  до  розгляду  наступного питання порядку денного.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Віктора  Володимировича?  Будь  ласка, запишіться. Виставте 5 хвилин.

 

     Будь ласка, депутате Куньов. Від ПСПУ.

 

     КУНЬОВ І.П.,   народний   депутат   України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Фракция  Прогрессивной социалистической   партии  Украины,  председатель  оргбюро  партии пенсионеров.  Уважаемый докладчик!  Как вы смотрите на  то,  чтобы первый  заместитель,  заместитель  и секретарь были членами разных фракций?

 

     МЕДВЕДЧУК В.В. Шановні колеги, я ставлюся до цього позитивно. І  саме  тому  в  пункті 2 нової редакції статті 26 викладено,  що голова комітету,  перший заступник,  заступник  чи  заступники,  а також секретар не можуть бути членами однієї фракції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кушніров.

 

     КУШНІРОВ М.О.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Депутате Ніколаєнко, будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Соціалістична і селянська фракція.  Шановний доповідачу!  Звертаю вашу увагу на пункт 3 нової редакції  статті, де  ви  пропонуєте  написати,  що  голова розподіляє обов'язки між заступниками. Це не зовсім демократично і правильно. Досвід роботи в комітеті показує, що за пропозицією голови комітет затверджує ці обов'язки.  Це ж не виконавчий орган, а законодавчий, тож має бути демократія і повинні враховуватися думки всіх депутатів.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В. Справа в тому, шановний колего, що саме так цю позицію було викладено у старій редакції статті 26.  Більше  того, ми  зважали  на  те,  що  голів  комітетів  затверджено постановою Верховної Ради України,  тому їм і надано повноваження розподіляти обов'язки  між  першим заступником і заступниками.  На нашу думку, такий варіант є оптимальним.  Хоча, безумовно, ваша пропозиція має право бути розглянутою і проголосованою.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  народний депутат України (виборчий округ 161, Сумська область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины.  Уважаемый  Виктор  Владимирович,  мы обсудили во фракции ваши предложения и считаем их палочкой-выручалочкой для Верховного Совета   в   целом.   Потому  что  принцип  подбора  руководителей комитетов, когда утвердили председателем одного больного, а другой лизинг   от  лисинга  не  отличает  и  будет  управлять,  то  это, безусловно, проблема и трагедия для всего государства.

 

     Вы предлагаете,  чтобы заместители и  секретари  были  не  из одной  фракции.  Это  как  раз возможность более полно реализовать потенциал Верховного Совета. Мы поддерживаем ваши предложения.

 

     Но одно предложение вызывает сомнения.  Стоит ли руководителю фракции давать право не быть членом комитета?  Мне представляется, так можно породить фюреров в  зале.  Я  считаю,  что  руководители фракций,  как  и  все  депутаты,  должны  быть членами комитетов и принимать активное участие в их работе.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Шановний Володимире Романовичу,  ви поставили запитання з іншого питання порядку денного.  Воно розглядатиметься через одне, і я вам тоді викладу свою точку зору і пропозиції, які були внесені на розгляд сесійного залу.

 

     ГОЛОВА. Депутате  Манчуленко,  будь  ласка.  За ним - депутат Гуров.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  народний депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Вікторе Володимировичу,  безсумнівно,  треба  підтримати пропозицію,  що  керівництво  комітету  не може належати до однієї депутатської фракції, оскільки це буде узурпацією комітету.

 

     Але я  не  можу  погодитися,  що  має  бути  голова,   перший заступник,  заступник чи ще й заступники.  Нам подібна модель,  що суперечила  законові,  пропонувалася   при   обранні   керівництва Верховної Ради України:  внесемо, мовляв, зміни до Конституції, що буде Перший заступник Голови і декілька заступників.

 

     Якщо буде декілька керівників комітету (а ще будуть  створені підкомітети),  то з досвіду роботи у парламенті минулого скликання можу сказати:  такий комітет виявиться зовсім недієздатним.  У нас повинен бути голова комітету,  заступник голови і секретар. Тільки тоді можна буде нормально організувати роботу за  умови,  що  вони належать до різних депутатських фракцій.

 

     Дякую.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Шановний  колего  Манчуленко!  Можна  з  вами частково погодитися, що збільшення кількості керівників будь-якого органу не завжди веде до ефективнішої роботи. Але я вважаю (і тому запропонував таку  редакцію,  прийняту  одноголосно  на  засіданні Погоджувальної ради), що саме це оптимальний варіант для виходу із ситуації,  пов'язаної,  по-перше,  з пошуком компромісу  в  нашому залі,  а  подруге,  для  того,  щоб  урахувати  всі можливості для забезпечення ефективного законодавчого процесу.

 

     ГОЛОВА. Депутате Гуров, прошу.

 

     ГУРОВ В.М.,  народний депутат  України  (виборчий  округ  32, Дніпропетровська область).  Уважаемый Виктор Владимирович! Сколько депутатов в зале, столько и мнений по данному вопросу. Вот коллега говорил,  что  по опыту работы прошлого состава уверен,  что нужен только один заместитель.  А я утверждаю,  что в прошлом  созыве  в комитете  по  базовым  отраслям  было  два заместителя и нормально работали.  Почему  мы  требуем  учредить  чернобыльский   комитет, комитет  по  промышленной  политике и так далее?  Чтобы отстаивать права  определенной  части  профессионалов.  А  если  нет   такого подхода,  давайте  все  комитеты  пронумеруем  и  строем повзводно пойдем в них.

 

     Но мы же называем их как-то.  То есть там должно быть хотя бы немного профессионалов.

 

     Вот мы  назначили  председателей по партийной принадлежности, мне это  понятно.  Но  кому-то  же  надо  будет  работать  в  этих комитетах!  Поэтому если председатель не имеет права взять хотя бы одного заместителя по профессиональным качествам - я  считаю,  это будет неправильно.

 

     Во втором пункте предлагаю дополнение: "Перший заступник і  заступник  (заступники)  голови  комітету  не можуть  бути  членами  однієї  депутатської фракції,  а також,  як правило,  тих депутатських фракцій,  до складу яких входять голова комітету та секретар комітету". То есть добавить "як правило".

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.   Шановний  колего!  Поперше,  ефективність  і професійний підхід до вирішення питань у  комітеті  враховувалися, зокрема, і при внесенні цих змін. Це однозначно.

 

     А по-друге,  відпрацьовувалися  різні  варіанти,  серед них і такий,  який  ви  пропонуєте.  Але  всі  зійшлися  на  тому  (і  в Погоджувальній раді заперечень стосовно цього не було),  що саме в такій редакції треба залишити даний пункт.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка, Вікторе Володимировичу.

 

     Шановні колеги,  прошу  підтримати  даний  проект  закону   в першому читанні. Погоджувальна рада уважно поставилася до розгляду кожного його пункту,  і погодилися всі  одноголосно.  Будь  ласка, голосуйте.

 

     "За" - 252.

 

     Рішення прийнято.

 

     Є пропозиція прийняти в другому читанні. Немає інших думок? З урахуванням доповнення у пункті другому  слів  "...як  правило..." (Шум   у  залі).  Прошу  проголосувати  дану  поправку.  Голосуємо поправку до закону в першому читанні.

 

     "За" - 148.

 

     Не приймається.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  прийняти  закон  у  другому читанні в редакції, яка вам подана. Будь ласка.

 

     "За" - 266.

 

     Прийнято перший закон! З чим я вас і поздоровляю (Оплески).

 

     -------------

 

     Слухається питання  про  внесення змін до Постанови Верховної Ради  про  кількісний  склад  комітетів  Верховної  Ради   України чотирнидцятого скликання.

 

     Слово надається депутату Медведчуку Віктору Володимировичу.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Шановні народні депутати!  Ви пам'ятаєте,  що минулого тижня,  в п'ятницю,  ми прийняли постанову Верховної Ради про кількісний склад комітетів.  Дозвольте вам нагадати, що згідно з нашим рішенням до складу кожного з комітетів повинно входити від 10  (тобто  не  менше  10)  до 30 народних депутатів України,  і у складі комітетів створюється не  менше  двох  і  не  більше  п'яти підкомітетів.

 

     Зважаючи на  те,  що  ми  щойно  прийняли  перший закон - про внесення змін до  Закону  про  постійні  комітети  Верховної  Ради України,  яким  ввели  посади  першого заступника,  заступника (чи заступників),  на ваш розгляд пропонується  проект  постанови  про внесення змін до постанови від 10 липня.

 

     У ньому зазначається,  що за кількості членів комітету від 10 до 20 вводиться посада  першого  заступника  і  посада  заступника голови  комітету,  а  за  кількості членів комітету від 20 до 30 - посада ще одного заступника.  Тобто найменша кількість заступників

-  заступник,  найбільша  кількість  -  перший  заступник і перший заступник і це два заступники.

 

     Така редакція пропонується для вашого затвердження.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Запишіться,  будь  ласка.  Виставте  5 хвилин.

 

     Депутате Акопян, будь ласка. За ним - депутат Тіщенко.

 

     АКОПЯН В.Г.,  народний  депутат  України (виборчий округ 131, Миколаївська область).  Прошу передати  слово  народному  депутату Журавському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична  партія.  Шановний доповідачу!  У нас може виникнути така ситуація.  Наприклад, ми не набираємо до складу комітету 10 осіб,  а в пакеті проголосували за керівника комітету. Керівник комітету є, а комітету не сформували.

 

     Скільки ми надамо часу для сформування такого  комітету,  чи, може, скасуємо його?

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.   Шановні   колеги!  Відповідно  до  пункту  1 постанови Верховної Ради,  прийнятої  нами  10  липня,  до  складу кожного   з   комітетів   Верховної  Ради  України  чотирнадцятого скликання входить від 10 до 30 народних депутатів.

 

     Якщо ця норма не буде виконана,  то або  ми  надамо  час  для того,  щоб вона була виконана, або нам треба буде вносити зміни до цієї постанови чи до тієї  постанови,  якою  ми  затвердили  голів комітетів. Юридично вихід тільки такий.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тіщенко. За ним - депутат Кириченко.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  народний  депутат України (виборчий округ 174, Харківська область). Передаю слово Юрию Григорьевичу Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 113, Луганська область).  Фракция коммунистов.  Виктор Владимирович, мы сейчас  проголосовали  изменение  к   закону   и   не   поддержали предложение дополнить слова "як правило".

 

     Посмотрите, что вы предлагаете в своем проекте постановления. Если в состав комитета входит от 20 до 30 народных  депутатов,  то предусматривается  пять  руководителей:  "голова комітету,  перший заступник,  два  заступники  і  секретар".   И   все   это   будут представители  разных  политических  фракций.  То  есть фактически малочисленные  фракции   получают   преимущества   в   руководстве комитетами.

 

     Так вот  чтобы не было этих преимуществ,  предлагаю,  чтобы в комитетах численностью от 10 до 20 депутатов  был  только  "перший заступник",  а  от  20 до 30 - "перший заступник і заступник",  то есть  сократить  количество  руководителей  комитета   на   одного человека. Нормально. И будет соблюден квотный принцип.

 

     Спасибо.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Шановні  колеги!  Це  можна  було  зробити на стадії внесення змін до Закону про постійні комісії. Ми вже внесли зміни,  передбачивши,  що  кожний комітет має першого заступника і заступника.  Тому змінювати щось постановою Верховної Ради вже  не можна,  за  юридичною  силою  закон вищий за постанову.  Якщо ж ви відстоюватимете свою пропозицію,  то треба вносити зміни  саме  до Закону про постійні комітети, а не до цієї постанови.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириченко. За ним - депутат Костинюк.

 

     КИРИЧЕНКО М.О., народний депутат України (виборчий округ 151, Полтавська область).  Вікторе Володимировичу,  в пункті 2  закону, який  ми  щойно  прийняли  (мені  тоді не надали слова),  постійні комісії замінено на комітети.  Але,  мабуть,  ви  це  упустили,  у законі  йдеться  і  про  підкомісії.  Тож  треба  відповідно  і їх поміняти  на  підкомітети.  Я  хотів  би,  щоб  ми  редакційно  це врахували.

 

     І щодо  проекту  постанови,  який  ми  обговорюємо  зараз.  Я погоджуюся зі своїми колегами,  що все-таки коли кількість  членів комітету   -   від  10  до  20  народних  депутатів,  то,  мабуть, неправильно обов'язково  зазначати,  що  там  має  бути  і  перший заступник,  і заступник.  Якщо це комітет із 10 осіб,  то, вважаю, досить буде і одного заступника,  бо окрім нього є ще й секретар і голови підкомітетів.  Тому давайте якось спростимо,  напишемо,  що може бути  перший  заступник  і  заступник,  а  може  бути  просто заступник голови комітету.

 

     Що стосується  чисельності  комітету  від  20  до 30 народних депутатів,  теж варто дозволити,  щоб були перший заступник і один або два заступники.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Шановні колеги! Починаю відповідати з другого запитання.  Гадаю, що жоден комітет не підтримає вашої пропозиції, коли розглядатиметься питання обрання керівництва.  Чому - ви самі знаєте.

 

     Ми прийняли зміни до закону,  які вже забезпечують можливість обрання  і першого заступника,  і заступника,  а там,  де понад 20 депутатів (якщо ми приймемо цю постанову), - ще одного заступника.

 

     А стосовно вашого першого запитання хочу  сказати,  що  треба вносити  дуже  багато змін до Закону про постійні комісії (а тепер комітети),  оскільки він потребує вдосконалення. Але ми спеціально не  чіпали  їх,  бо  нині  актуальним і потрібним є вирішення норм закону  саме  в  цій  частині.  Адже  коли  ми   затверджуватимемо персональний  склад комітетів,  то зможемо вже посилатися на зміни до закону і відповідно до цього обирати керівництво комітетів.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти проект постанови за основу. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 256.

 

     Прийнято.

 

     Запишіться, будь  ласка,  в кого є поправки.  Відведемо п'ять хвилин.

 

     Депутате Лавриненко, прошу.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  народний депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракция  Социалистической  и  Селянской  партий.   Я   поддерживаю депутата  Кириченко  Николая  Алексеевича,  который  высказался  в отношении заместителей. Мне думается, что если каждого заместителя подбирать по фракциям,  то мы можем создать коллизию.  Считаю, что этот подход мог бы распространяться только  на  должность  первого заместителя, не более.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Петренко, прошу.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  народний депутат України (виборчий округ 107, Луганська  область).  Александр  Николаевич,  я   предлагаю   этот документ  голосовать  в  целом.  Мы выслушали достаточно различных предложений.  Представлял проект депутат Медчедчук  -  заместитель Председателя   Верховного  Совета.  Все  ясно,  нужно  голосовать. Давайте экономить время, у нас сегодня напряженный рабочий день.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Не заперечуєте, шановні колеги? Заперечуєте.

 

     Будь ласка, депутате Бондаренко. Місто Київ.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Позафракційний.  Шановні  колеги!  Якщо   ми приймемо   цю   постанову  в  такому  вигляді  з  урахуванням  уже прийнятої,  то порушимо,  як мінімум, 2 закони України: про статус народного  депутата  України і про Регламент.  Адже кожен народний депутат України має  право  визначитися,  в  якому  комітеті  йому працювати.

 

     Якщо обмежимо верхню планку кількістю в 30 осіб,  то  матимемо  ситуацію,  коли  якась  частина   народних депутатів,  котрі  виявлять  бажання  працювати  в  тому чи іншому комітеті, буде просто викинута за його межі.

 

     Я розумію  щодо  нижньої  планки,  вона  справді   має   бути встановлена,  оскільки  якщо немає суспільного інтересу до якогось комітету, то його не варто створювати. Але обмежувати верхнє число не можна, бо ми порушимо таким чином закон. Це вже фракції повинні працювати з людьми, але обмежувати не можна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Щоб не повертатися до даного  питання.  Справді,  так було в парламенті попереднього скликання.  Ви пам'ятаєте,  що було кілька комітетів,  які не могли  ритмічно  працювати  з  достатнім коефіцієнтом  корисної  дії,  маючи  по  6-7 депутатів.  А в інших комітетах було по 37,  45 депутатів.  Так не можна.  Ми  поважаємо один одного,  поважаємо права,  поважаємо Конституцію, Регламент і закони.  То зробімо у Верховній Раді повноцінні  комітети,  які  б плодотворно працювали над законодавчими актами.

 

     Будь ласка, депутате Костинюк. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний рух України.  В мене  теж  є  пропозиція щодо зняття верхньої планки в 30 народних депутатів.  Тобто викласти цей абзац так:  "за кількості понад  20 народних  депутатів",  і  далі  за  текстом.  Саме  таку  зміну  я пропоную, тобто зняття верхньої межі.

 

     ГОЛОВА. Не  хочу  ще  раз   коментувати,   але   вважаю,   що Погоджувальна  рада  вирішила правильно від вашого імені:  10-20 і 20-30,  якраз за тим кількісним  персональним  складом,  який  має Верховна Рада.

 

     Будь ласка, депутате Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон, партия "Громада". Уважаемые коллеги! Уважаемый   Председатель,   Виктор   Владимирович!   Считаю,   что необходимо  увеличить  первую  цифру  10 хотя бы до 14.  Об ясню - почему.  Если будет,  предположим, в комитете 11 человек, то в нем есть   председатель,  первый  заметитель,  заместитель,  секретарь комиссии и как  минимум  два  руководителя  подкомитета.  То  есть рядовых народных депутатов меньше,  чем начальства. Это в принципе

- абсурд.

 

     Если записать хотя бы 14 человек,  тогда будет  правильно,  и этим мы будем стимулировать,  чтобы все-таки народные депутаты шли в комитеты,  где  не  хватает  профессиональных  специалистов  для нормальной работы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Олександре Сергійовичу, ви пам'ятаєте, що ми 10 липня ці цифри вже прийняли відповідною постановою.  І вносити  зміни... Ми тоді прорахували чисто арифметично,  з огляду на те, що в цьому залі працює 9 фракцій (бо  Соціалістична  і  Селянська  -  це  дві партії) і одна позафракційна група.

 

     Чому ми й узяли нижню межу - 10.  На мою думку, це правильно. Ми довго дискутували  під  час  засідання  Погоджувальної  ради  і погодили цю цифру.  Давайте не будемо скасовувати те,  що прийняли 10 липня цього року.

 

     Є ще одна  пропозиція,  внесена  головою  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності народним депутатом Альошиним.  Я зачитаю її.

 

     "У зв'язку  з  необхідністю  розгляду  величезної   кількості законодавчих  актів з регулювання грошово-кредитної політики та її актуальністю для економічної безпеки України,  просимо вас сприяти розгляду  в  сесійному  залі  питання  щодо  призначення  чотирьох заступників  голови  Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності".

 

     Я думаю,  шановні  колеги,  треба  підтримати.  Ми  знаємо  з попереднього скликання,  наскільки це складний комітет і наскільки він продуктивно працював. Тому прошу підтримати цю поправку.

 

     Голосуємо проект  постанови  в  цілому  з внесеною поправкою. Будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Не встиг депутат Губський проголосувати,  і Мухін  не  встиг. Будь ласка, голосуємо. Я підтримую вас, Володимире Васильовичу.

 

     "За" - 214.

 

     Без поправки  я  ставлю на голосування...  Одну хвилинку!  Не ставте на голосування!

 

     Депутате Мухін, будь ласка. За ним - депутат Мороз.

 

     МУХІН В.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Александр Николаевич,  практика работы в предыдущей Верховной Раде председателем  комитета  подсказывает,  что  все-таки  вы в данном случае очень зажимаете руководителя комитета!

 

     Наш Комитет по обороне  и  государственной  безопасности  был достаточно  большой  -  30 человек,  но надо все-таки предоставить председателю  комитета  возможность  решать   вопрос   о   подборе заместителей, потому что он распределяет обязанности между ними.

 

     Поэтому я полностю поддерживаю этот документ и предлагаю всем за него проголосовать,  однако вношу такую поправку:  в комитетах, численность  которых  от  20  до  30  человек,  избирается  первый заместитель, заместитель или два заместителя.

 

     А что касается финансового  комитета,  то  он  может  сколько угодно подкомитетов создать, хоть семь. Правильно? Правильно.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Ви підтвердили те, що й пропонується.

 

     Олександр Олександрович Мороз.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).   Шановні   депутати!   Шановний   Олександре Миколайовичу! Під час роботи колишньої Верховної Ради приблизно 70 відсотків  законодавчих  актів  проходило  через  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Тому я звертаюся з проханням до фракції  комуністів,  соціалістів  та  інших підтримати пропозицію депутата Альошина -  голови  цього  комітету,  тому  що  від  того залежить якість роботи всієї Верховної Ради. Треба піти назустріч. Я вважаю, що це цілком правильна пропозиція.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови  в  цілому  з  цією поправкою.  Підтримайте, будь ласка. Якщо виникне питання стосовно ще якогось комітету, тоді розглянемо окремо. Підтримайте.

 

     "За" - 234.

 

     Спасибі. Постанова прийнята в цілому з поправкою.

 

     ---------------

 

     Переходимо до  наступного  питання.  Слухається  питання  про проект  Постанови Верховної Ради про внесення змін до статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради.

 

     Депутате Медведчук, будь ласка.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Шановні народні  депутати!  Усі  ви  отримали проект Постанови про внесення змін до статті 4.2.3 Регламенту.

 

     Чим викликані зміни, запропоновані на ваш розгляд? Насамперед досвідом  роботи  Верховної  Ради  минулого  скликання.  Керівники фракцій   і   депутатських  груп,  які,  безумовно,  були  членами постійних  комітетів,  повинні  були  працювати  над  організацією роботи  своїх фракцій і депутатських груп і паралельно в комітеті. Це, безумовно, важко і відповідно позначається на їхній діяльності і  у  фракціях  та  групах  з  одного  боку,  а з другого боку,  в комітетах.

 

     Ми на звернення керівників фракцій розглядали питання про те, як   вийти   з  цієї  ситуації,  тому  що  відповідно  до  діючого законодавства немає  можливості  просто  надати  право  керівникам фракцій  не  входити  до  того  чи іншого комітету.  У відповідних нормах Регламенту,  зокрема в статті 4.4.2 (пункті 5) сказано,  що депутат  має  право  і  повинен  бути членом лише однієї постійної комісії, не враховуючи Лічильної комісії.

 

     Проте справа не тільки в цій нормі  Регламенту,  тому  що  її можна  було  б змінити юридичним шляхом,  внісши зміни відповідною постановою,  а в тому,  що і запис у трудовій  книжці,  і  трудове законодавство, і деякі інші законодавчі акти врегульовують питання постійної роботи народних  депутатів  Верховної  Ради  саме  через членство в тому чи іншому комітеті.

 

     Тому, шукаючи вихід із ситуації, який не суперечив би чинному законодавству,  а також надав керівникам фракцій (а сьогодні в нас є  такі  великі фракції,  як комуністична фракція,  фракція НДП та інші) можливість належним чином організовувати роботу у  фракціях, ми   вирішили   піти  шляхом  аналогії,  застосувавши  ту  частину Регламенту,  в якій  ідеться  про  членів  тимчасових  спеціальних комісій.

 

     Звертаю вашу увагу на статтю 4.6.3 Регламенту,  зокрема пункт 4,  де сказано,  що на підставі заяви депутата,  який  входить  до складу  тимчасової  спеціальної комісії,  він звільняється Головою Верховної  Ради  від  обов'язків  бути  присутнім  на   засіданнях постійної  комісії (нині комітет) Верховної Ради,  членом якої він є,  і його відсутність з цієї  причини  не  впливає  на  кворум  у постійній комісії (нині комітет).

 

     Чому ми  запропонували такий шлях розв'язання даної проблеми, викладений у проекті постанови і розданий вам? По-перше, виконання уповноваженим  представником  (і  ми  акцентуємо увагу,  що тільки керівником,  а  не  керівництвом)   депутатської   фракції   своїх повноважень є поважною причиною для його відсутності. Тобто ввести це в ранг відповідної постанови і затвердити.

 

     І по-друге,  його відсутність з цієї причини  не  впливає  на кворум у комітеті.  Це дозволить кожному керівнику фракції входити до складу комітету і тим самим  виконати  й  норму  Регламенту,  і норму відповідних законодавчих актів,  які врегульовують ситуацію, пов'язану з роботою кожного народного депутата на постійній основі у  Верховній  Раді.  З  іншого боку,  це дасть змогу докласти всіх зусиль,  щоб організовувати нормальну  роботу  фракцій,  від  чого залежить ефективний законодавчий процес у Верховній Раді.

 

     Тому прошу,   шановні   колеги,   підтримати  пропозицію  про внесення до пункту  8  статті  4.2.3  Регламенту  доповнення  щодо уповноваженого фракції, її керівника.

 

     ГОЛОВА. Вважаю, шановні колеги, що питання зрозуміле.

 

     Будь ласка, депутате Марченко. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемый Александр Николаевич,  я  прошу  вас  все-таки обращать внимание и на инициативу нашей фракции, давать нам слово. Ведь предыдущее голосование по четырем заместителям -  продолжение политических   сделок,   которые  заключили  между  собой  большие фракции.  Они уже перешли от торговли председателями  комитетов  к торговле   заместителями.  У  меня  была  аргументация,  чтобы  не поддерживать  постановление.  Я  прошу  дать  мне  возможность  ее высказать.

 

     Считаю, что   в   данном   случае   нельзя  поддерживать  это постановление и допускать,  чтобы  у  нас  были  депутаты  разного качества.  Думаю,  что  руководители  фракций обязаны быть членами комитетов.  А для лучшей  организации  деятельности  фракций  надо выделять время для работы в них.  И есть все возможности работу во фракциях  организовать   лучше.   А   дополнительных   фюреров   и бездельников порождать не нужно.

 

     Спасибо.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.   Шановний  Володимире  Романовичу!  Обов'язок кожного  керівника  фракції  входити  до  того  чи  того  комітету відповідно  до  Регламенту  і  чинного  законодавства залишається. Зміни,  які пропонуються на ваш розгляд,  не звільняють від  цього обов'язку  керівника фракції.  Інша справа - вони дають комітетові можливість не  враховувати  цю  людину  в  кворумі  при  прийнятті рішень.  У  вас  великий досвід парламентської роботи.  Ви знаєте, скільки депутатів за звичайних обставин  беруть  участь  у  роботі комітетів  і  як  важко  зібрати  депутатів  для прийняття якогось рішення,  тим більше коли йдеться про керівника фракції.  Отже, це дає змогу й іншим депутатам нормально працювати і не враховувати в кворумі керівника фракції,  який,  маючи обов'язок входити до того чи того комітету,  може бути відсутнім. Ця причина є поважною, щоб працювати в інтересах фракції, а значить, в інтересах ефективності законодавчого процесу Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   ми   гаємо   час  із  простого  і зрозумілого питання.  Справа в тому,  що жоден керівник фракції не підняв  руки.  Ми обговорювали дане питання з керівниками фракцій, із керівниками комітетів.  Самі розумієте,  що керівнику  фракції, яка  делегує представників у всі комітети,  потрібно побувати й на засіданнях тих комітетів.  А прив'язувати його до  якогось  одного комітету, безперечно, недоцільно. Тим паче що в нього багато своїх обов'язків як у голови фракції.

 

     Тому не варто гаяти часу, питання зрозуміле.

 

     Будь ласка,  депутате Єльяшкевич (Шум  у  залі).  Марченко  - керівник фракції, я розумію. Вибачаюсь.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон, партия "Громада". Уважаемые коллеги, это,  кстати,  очень сложный  вопрос,  а  не  такой  простой,  как кажется, Александр Николаевич.

 

     Для его нормального решения мы должны внести изменения в наше законодательство,  чтобы руководитель фракции - это была должность на постоянной основе, чтобы руководитель фракции работал именно во фракции,  это постоянный орган Верховной Рады Украины.  Ведь очень странно,   если  в  трудовой  книжке  руководителя  фракции  будет записано, что он просто рядовой член какого-то комитета. Мы должны решить этот вопрос.  У нас структурированный парламент,  и если мы не решим, то поступим неправильно.

 

     Что же касается поправки,  то это временное решение проблемы. Чтобы не создавать не совсем понятные моменты,  предлагаю добавить к тексту такие слова:  "За  умови,  що  уповноважений  представник депутатської фракції не є головою відповідного комітету".  Если мы не добавим,  то непонятно,  как будут выполнять  свои  обязанности руководителей  комитетов  уважаемые  руководители  фракций Евгений Кириллович Марчук  и  Александр  Александрович  Мороз.  Непонятно, когда  руководитель комитета будет считать,  что он свободно может отсутствовать на заседании комитета.

 

     Спасибо.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Шановний   колего   Олександре   Сергійовичу! Вважаю,  що  ви  марно  хвилюєтеся за Олександра Олександровича та Євгена Кириловича.  Адже вони обрані  Верховною  Радою  на  посади голів  комітетів  і  виконуватимуть  свої  обов'язки відповідно до Регламенту й Конституції України.

 

     Стосовно першої частини вашого запитання. Так, на мій погляд, це  тимчасові  заходи.  Чому  тимчасові?  Тому  що  наш  Регламент затверджений постановою Верховної Ради і має лише силу  закону,  а не  є  законом,  як того вимагає Конституція.  Тому треба прийняти Закон про Регламент Верховної Ради України. Якщо ми це зробимо, то передбачимо там окремий розділ, який стосуватиметься безпосередньо прав та обов'язків керівників фракцій,  внесемо зміни до трудового законодавства,  до  пенсійного,  врегулювавши,  що  це  за  посади керівник фракції,  уповноважений фракції,  як  це  позначається  в трудовій книжці та на подальшій діяльності.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Християнськодемократична партія України. Якщо проаналізувати   наслідки    прийняття    цієї    постанови,    то запропонований   проект   можна   назвати   проектом  про  надання керівникам фракцій прав весільних генералів, і це є деструкційним.

 

     Запропонований принцип порушує  встановлену  Конституцією  та законом  України  рівність прав та обов'язків народних депутатів і ця постанова,  в разі її прийняття, суперечитиме нормам Закону про постійні  комітети,  які  визначають  питання  кворуму  та порядку прийняття рішення на засіданнях постійних  комітетів.  Доцільніше, Вікторе  Володимировичу,  поважаючи статус керівників депутатських фракцій та обсяг їх завантаження,  проголосувати проект постанови, запропонований  мною  і  Віталієм Журавським.  Вашу думку,  яку ви вчора висловили під час  наради  керівників  фракцій,  краще  буде оформити таким чином.

 

     "До складу   комітетів   Верховної  Ради  України  можуть  не обиратися  керівники  депутатських  фракцій".   Це   записано   за аналогією  з нормою щодо Голови Верховної Ради і його заступників. Ми повинні надати таку ж можливість і поставити в такі самі  умови і керівників фракцій.

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Шановний  колего  Кириченко!  Я ознайомився з вашим проектом змін, вашою редакцією, яка вчора обговорювалася під час  засідання  Погоджувальної ради,  і не можу з цим погодитися з таких причин.

 

     По-перше. Формула,  яку ви пропонуєте,  є юридично і технічно невиваженою,  тому що "не має права не входити" - це ствердження і заперечення одночасно, що не прийнято в теорії нашого права.

 

     По-друге. Зміни,  запропоновані в  моєму  проекті  постанови, який  внесено на ваш розгляд,  не суперечать Конституції,  тоді як редакція,  яку пропонуєте ви,  і яка,  як варіант,  обговорювалася вчора  під час засідання Погоджувальної ради,  суперечитиме деяким законодавчим актам, зокрема трудовому законодавству. Не зрозуміло, наприклад,  який  буде  зроблено запис у трудовій книжці керівника фракції.  Виникнуть  і  інші  проблеми,  які  на  сьогодні   немає можливості вирішити.

 

     Ще раз  акцентую  вашу увагу,  шановні колеги,  ми не надаємо прав ніяким "генералам" від Верховної Ради,  ми надаємо можливість народним депутатам, які входять до складу того чи іншого комітету, нормально  працювати,   забезпечувати   відповідний   кворум   для прийняття  рішень,  а  значить і той законодавчий процес,  який ми повинні здійснювати і заради якого ми  обрані  до  Верховної  Ради України.

 

     ГОЛОВА. Депутате Манчуленко, будь ласка. І завершуємо.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.   Фракція  Народного  руху  України.  Вікторе Володимировичу,  ми  вже  збільшили  кількість  заступників  голів комітетів,   а   це   потребує   додаткових   фінансових   витрат, забезпечення транспортом,  тоді як наші  пенсіонери  не  отримують пенсії,  лікарі  та  вчителі  не  отримують зарплату.  Я вважаю це цілком аморальним.

 

     Зараз ми  хочемо  ввести  таку  норму,  що  людини  немає  на засіданні комітету, але кворум є! Цікаво, як виборці ставляться до цього?  Вони обрали депутата до Верховної Ради України, його немає в залі, але кворум є! Це взагалі нормальна постановка питання?! Не фракцію ж обирали,  а депутатів.  І обирали  до  парламенту,  який згідно   із  Конституцією  має  виконувати  свої  повноваження  на професійній основі і захищати інтереси виборців урешті-решт!

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Шановний колего Манчуленко!  Я  розумію  ваше запитання і хотів би відповісти таким чином.

 

     По-перше, введення  посад  першого  заступника  і заступників голови комітету не зумовлює додаткових фінансових зобов'язань  для Верховної Ради. Як вам відомо (ви депутат з досвідом), заступники, у тому числі й перший заступник голови комітету, не забезпечуються транспортними засобами.

 

     По-друге. Чому взагалі виникло це питання?  Ініціаторами його були два керівника фракцій:  Вячеслав Максимович Чорновіл і  Петро Миколайович  Симоненко.  Вони,  ділячись  з  нами  своїм досвідом, розповіли, як вимушені були ходити на засідання комітетів, але при цьому  ще  й  керували солідними фракціями в складі Верховної Ради тринадцятого  скликання,  повинні  були  організовувати  ще  й  ту роботу.  Гадаю,  що  обов'язки  керівників  фракцій,  які сьогодні націлені  на  ті  завдання,  про  які  ми  з  вами   говоримо,   є важливішими, ніж просто виконання обов'язків членів того чи іншого комітету.

 

     Ми не породжуємо ніяких пільг.  Я ще раз  повторюю,  що  цими змінами  до  Регламенту  ми  впорядковуємо  і  вдосконалюємо  нашу роботу,  ми йдемо назустріч не  керівникам  фракцій,  а  депутатам постійних комітетів, які повинні готувати законопроекти.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Ставлю на голосування проект постанови: взяти його за основу.  Прошу підтримати.  Щодо статусу  керівників фракцій,  то  ми  це  питання  обговорили,  підготуємо відповідний документ і визначимося.

 

     "За" - 235.

 

     Ставлю на голосування проект постанови в  цілому.  Голосуємо. Єльяшкевич теж погодився.

 

     "За" - 244.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Перед тим як оголосити перерву, нам потрібно порадитися. Дві фракції - Компартії і Народно-демократичної партії

-  найбільші,  могутні  фракції,  ще  не  встигли подати остаточну інформацію стосовно свого представництва в різних комітетах.  Тому робимо  перерву  до 16 години,  щоб встигли не тільки подати,  а й підготувати відповідні матеріали, надрукувати їх, покласти на ваші робочі місця, а о 16 годині перейдемо до розгляду цього питання.

 

     За цей   час,  керівники  фракцій,  зустріньтеся  з  головами комітетів і врегулюйте ті питання,  які ви обговорюєте,  стоячи  в цьому залі, коли розглядається те чи інше питання.

 

     Оголошується перерва до 16 години.