Стенограма пленарного засідання

22 червня 1998

 

                      ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  22  ч е р в н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

     України КОСТЕНКО Ю.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прохання займати місця в сесійному залі.

 

     Шановні народні  депутати!  Шановні співвітчизники!  57 років тому,  22-го червня 1941 року,  наша країна була  втягнута  у  вир світової війни. Це була одна із найстрашніших війн, яку переживало людство.  Героїзм українського та інших народів зупинив фашистську навалу,  захистив  людство  від фашизму,  але дорогою ціною далася перемога.  Мільйони наших співвітчизників  віддали  життя  в  ім'я перемоги,  в  ім'я  майбутнього,  в  ім'я  нинішнього і прийдешніх поколінь.  Загиблих повернути  вже  не  можна,  але  наша  шана  і вдячність до них, до їхньої пам'яті безмежні.

 

     Пропоную вшанувати  пам'ять  усіх  загиблих хвилиною мовчання (Хвилина мовчання).

 

     Дякую.

 

     Шановні народні депутати,  продовжуємо  обговорювати  питання про обрання Голови Верховної Ради України.

 

     У п'ятницю,  на  вечірньому засіданні,  ми заслухали чотирьох претендентів  із  13-и.  На   черзі   народний   депутат   Ярослав Володимирович  Федорин.  Надаємо  йому  слово  для доповіді.  Будь ласка, Ярославе Володимировичу.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановна Президіє, шановні народні депутати, шановні слухачі! Насамперед дозвольте подякувати народним депутатам, котрі висунули мене претендентом на цю найвищу в нашій державі посаду.

 

     Ми маємо чудову державу:  603  тисячі  квадратних  кілометрів найродючішої  в світі землі.  Маємо працьовитий народ.  І кожен із вас,  навіть їдучи сьогодні сюди,  бачив цих людей,  які вже  з  5 години  ранку  на  полях вирощують собі продукцію на прожиття.  Ці люди вміють вирощувати найкращий у світі врожай пшениці, найкращий у  світі  врожай буряку,  інших культур.  Ці люди вміють випустити найкращий у світі літак й запустити найкращу в світі ракету.

 

     Мій товариш із  Інституту  кібернетики  член  Народного  руху України  Тарас  Вінцюк успішно конкурує із Біллом Гейтсом,  статки якого (нове повідомлення журналу "Форбс") сягають уже 51  мільярда доларів.  А  Тарас  Вінцюк  мріє  лише  про  тисячу  доларів фонду заробітної плати для своїх  співробітників  і  при  цьому  успішно конкурує з імперією, яка має такі величезні кошти.

 

     Ми маємо   всі   технологічні   можливості.  Коли  я  дивлюся телевізор і довідуюся про якісь технологічні прориви й здобутки  у світі,  то завжди задумуюсь:  а чи можуть наша держава і наші люди таке зробити? І завжди, без винятку, я приходжу до висновку, що ми можемо  все  те  зробити.  Все технологічно нове у світі ми здатні зробити.

 

     І разом з тим недавно,  коли я був у себе  на  батьківщині  в Рівненській  області,  до  мене  прийшла  сусідка,  яка  40  років відгорбилася на колгоспному полі,  порадитися з деяких  питань.  І коли  вона  мені  радісно  повідомляє,  що  в  неї залишилося ще 4 гривні,  що наступної суботи вона поїде на базар та скільки  зможе купити за них, то це свідчить, що, мабуть, ми щось робимо трохи не так.  Смію запевнити вас,  що причиною цього є не  те,  що  у  нас бракує  фахівців,  не те,  що ми не знаємо,  що робити,  а те,  що бракує патріотизму в наших лавах.  Причому це стосується як лівих, правих,  так  і  центру.  Найбільше  бракує патріотизму саме серед правих... Вибачте, не правих, а лівих (Шум у залі). Не треба...

 

     Я прекрасно розумію свої  можливості  бути  обраним,  і  тому говоритиму  жорстко.  Не для того,  щоб сподобатися комусь,  а для того, щоб допомогти нам глянути на самих себе.

 

     В якій державі світу, в якому парламенті ми ще можемо почути, що  ця держава,  громадянами якої ми є,  заробітну плату в якій ми отримуємо,  нам непотрібна?  Сумніватися у виборі, який зробив наш народ  сім  років  тому - 92 відсотки проголосували за цю державу! Панове комуністи,  пора припинити орієнтуватися на  державу,  якої немає.  Не чекають нас там!  Там свої проблеми,  не виплачують так само заробітну плату.  І причиною є зовсім не  розірвання  якихось зв'язків. Причиною є те, що там, як і в нас, відбуваються імітація економічних реформ, їх підміна, а не справжні економічні реформи.

 

     Мушу відзначити,  що  бракує  патріотизму  і  в   центральної частини нашого політичного спектру.  Маються на увазі сили,  котрі орієнтуються  на  владні  структури.  Саме   серед   них   набрали величезного  значення  та мають величезний вплив усі ці міжнародні валютні фонди,  що дуже  часто  фактично  диктують  ті  економічні реформи,  які  повинні  здійснюватися  в  нашій  державі.  Саме  в центральній частині політичного  спектру  є  багато  патріотів  не України, а власної кишені.

 

     На жаль,  і  серед правої частини політичного спектру також є люди,  зорієнтовані на міжнародних радників,  котрі підказують нам чимало  мудрих  речей,  але  при  цьому  не враховують української специфіки.

 

     Отже, ще  раз  хочу  наголосити:  ми  маємо  всі   можливості реформувати  нашу  економіку,  але  є  головна  перешкода  -  брак патріотизму в наших лавах.  Бо якби ми вболівали за нашу  державу, то  все  зробили  б  для того,  щоб саме тепер ухвалити економічні закони, яких потребує наша держава.

 

     Погляньмо на речі реально. Ніде в світі не знайдемо успішного економічного втілення лівої ідеї.  Всюди,  де ліва ідея перемагає, з'являються талони,  картки,  голод та  інші  наслідки,  що  є  її супутниками.  Тому  альтернативи  економічним  реформам,  ринковій економіці немає.  Але вони повинні  проводитися  чесно  і  чистими руками;  повинні  проводитися  із вболіванням за народ,  який нині бореться за своє виживання.

 

     Практика Верховної  Ради  минулого  скликання  показала,   що давати трибуну,  давати керувати Верховною Радою і представляти її в міжнародних інстанціях лівим силам не маємо права.  Оскільки вал законів  і постанов,  який тут був,  мені здається,  спрямовувався лише на одне - зробити чим гірше, тим краще, аби на цій основі, на хаосі, який розвиватиметься, спробувати ловити рибку і взяти владу в державі.

 

     Шановні народні депутати!  Нам належить  здійснити  величезні економічні  реформи,  котрих  ми  фактично ще не починали,  а лише окреслили певні їх контури.

 

     Насамперед Верховна  Рада  повинна  присвятити  свою   роботу зниженню  податкового  тиску.  Ми  вже  настільки  замучили  наших підприємців, що вони всі дихають на ладан, бо не можуть сплачувати величезні податки,  які спрямовуються на те, щоб прогодувати армію чиновників.

 

     Друге питання,  яке ми повинні опрацювати в  нашій  Верховній Раді,  -  це  захист вітчизняного виробника.  Треба ухвалити низку законів,  які відрегулювали б митне законодавство.  Нині на  наших митницях  затримують  лише  тих  громадян,  які  спокійно  могли б перетинати кордон,  а для тих,  які везуть  у  великих  кількостях контрабанду,   митниці   цілком   прозорі.   Контрабандні   товари підривають вітчизняне товаровиробництво,  бо  ними  заповнені  всі базари,  які  є  в кожному місті,  і в кожному підземному переході продають ці іноземні товари.

 

     Ми повинні спростити наше податкове  законодавство  і  звести кількість  податків до 3-5 видів.  Треба нарешті навести порядок у податкових  інспекціях,  де  засіло  дуже   багато   хапуг.   Вони спеціально   проводять   десятки,   сотні   перевірок   на  різних підприємствах і при  цьому,  звичайно,  не  забувають  про  власну кишеню.

 

     Ми повинні   нарешті   розробити   й   розвинути   комплексні спеціалізовані програми, спрямовані на вироблення всього комплексу товарів і послуг у нашій державі,  але при тому врахувати,  що все це повинно відбуватися  за  ринкових  комерційних  і  конкурентних умов.

 

     Ми нарешті  повинні зробити ставку на вітчизняного інвестора. Мене дивує це постійне базікання,  вибачте на слові, про залучення іноземного інвестора.  Який іноземний інвестор прийде до нас, коли трастовими   компаніями   пограбовано   більшість   народу,   коли пограбовано  вклади  громадян  в  ощадбанках?  Будь-який іноземний інвестор насамперед запитає:  "А чому ж ваш внутрішній інвестор не вкладає  кошти у вітчизняну економіку?" А ми відповімо:  "Та в нас його трасти  пограбували,  тож  тепер  люди  не  бажають  вкладати кошти".

 

     Не може  бути розмов про іноземне інвестування доти,  доки ми не повернемо обманутим людям втрачені ними кошти.

 

     Треба налагодити розподіл тих кредитів,  які надходять до нас від  іноземних інстанцій,  і спрямувати їх не на покриття дефіциту державного  бюджету,  а  певним  організаціям,  здатним  виробляти товари й послуги. Лише в такий спосіб ми не проїдатимемо ті кошти, а розвиватимемо наше виробництво.

 

     Ми повинні нарешті навести порядок із облігаціями внутрішньої державної позики,  які також уже перетворилися на своєрідну ракову пухлину, що починає пожирати нашу державу.

 

     Маємо також навести порядок і з обліковою  ставкою  Нацбанку, яка  зовсім  не  стимулює інвестування,  а фактично сприяє наданню кредитів під різні спекулятивні операції.

 

     Тепер стосовно     приватизації.     Приватизація     повинна здійснюватися,  бо вона дає можливість залучати інвестиційні кошти та  знаходити  справжнього   господаря   на   підприємствах.   Але проводитися  вона  повинна  за  реальні кошти на умовах тендеру та конкурсу.

 

     Треба провести земельну реформу,  яка перетворила б землю  на товар і надала б можливість власникам землі заставляти цей товар у відповідних  земельних  банках,  отримуючи  кредити  для   купівлі відповідної техніки, та ставати ремітентом.

 

     Ми нарешті повинні здійснити адміністративну реформу. Не може такого  бути,  щоб  ЦК   Компартії   змінився   на   Адміністрацію Президента,  апарат Кабінету Міністрів не змінився майже зовсім, а кількість  міністерств  і   відомств   збільшилася   порівняно   з радянськими часами майже вдвічі чи втричі.  При цьому відбувається п'яти- чи шестиразове дублювання цих відомчих структур.  Для  того щоб   міністру  прийняти  якесь  рішення,  йому  треба  пройти  ще п'ятьшість  інстанцій,  щоб  дійти  до  указу   чи   розпорядження Президента.

 

     І, звичайно  ж,  необхідною  умовою  всіх цих зрушень повинна стати політична реформа,  а  саме  -  структуризація  українського суспільства.   Тому   що  в  українському  суспільстві,  в  нашому парламенті повинна  бути  більшість,  яка  здатна  взяти  на  себе відповідальність,  сформувати  певний  коаліційний уряд і сказати: віднині ми беремо відповідальність за ситуацію в державі на  себе, через  місяць в ній буде зроблено оте,  через п'ять місяців - оте, через рік - оте. Лише таким чином у державі можна навести порядок.

 

     І тому,  звичайно,  парламенту   цього   скликання   належить ухвалити Закон про вибори саме на пропорційній основі.

 

     Це ті заходи, яких треба вжити в законодавчому плані.

 

     Тепер щодо  організації  діяльності власне парламенту,  тобто безпосередньо роботи спікера.

 

     Насамперед спікер   повинен    чітко    дотримуватися    норм Регламенту.  Ніколи  не  дозволяти  собі перебивати,  а тим більше ображати депутатів.  Образи в парламенті -  гордості  українського народу, скарбниці українського інтелекту - повинні переслідуватися й каратися.  Голосувати депутат має лише особисто, не повинно бути багатоверстатників,  які й нині ще можуть голосувати особисто і за того хлопця.  Апарат Верховної Ради повинен  бути  поставлений  на службу народним депутатам,  а не так, як тепер - вирішувати все та існувати начебто поза депутатським простором.

 

     Ми обов'язково повинні позбутися  тих  комерційних  структур, які існують при апараті Верховної Ради. Де це бачено, щоб навіть у нашому буфеті стояв холодильник,  де  рекламується  не  "Оболонь", директор  якої  Слободян  став  народним депутатом,  а "Кокакола"! Стосовно автомобілів.  Вважаю,  ми повинні вчинити  за  російським взірцем - розпродати мерседеси,  які є в гаражі Верховної Ради,  й закупити вітчизняні автомобілі,  які нині виробляються  на  нашому автозаводі  в  Запоріжжі.  Треба  навести порядок і в забезпеченні народних  депутатів  інформацією,  бо   той   вал   паперу,   який обрушується  на  нас  кожного  дня,  є зайвим.  Треба в цьому залі встановити  комп'ютер  кожному  депутату.  Це   буде   дешевше   й ефективніше.  Також треба чітко витримувати терміни голосувань, як це є в цілковитій більшості європейських парламентів. Багато іншої роботи  належить  зробити  в цьому парламенті для його нормального функціонування.

 

     Ще раз дякую своїй фракції НРУ за те,  що вона довірила  мені представляти її тут,  на цій найвищій у державі трибуні.  Я чудово розумію межі своїх  можливостей  стати  спікером  парламенту,  але зауваження   висловив  для  того,  щоб  людина,  яка  буде  обрана спікером, врахувала їх у своїй повсякденній роботі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Володимировичу.

 

     Будь ласка, запишіться для запитань.

 

     Слово надається народному депутату Альохіну.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  народний депутат України (виборчий  округ  39, Дніпропетровська   область).   Прошу   передати  слово  депутатові Павловському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  народний депутат України  (виборчий  округ 188,    Хмельницька    область).    Дякую.    Шановний    Ярославе Володимировичу,  дозвольте поставити два запитання.  Ви  шукали  в залі патріотів, я отут сиджу - дивіться на мене.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Бачу.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Перше запитання. Повністю з вами згоден, що курс реформ,  який ми обрали,  згубний,  бо  повернути  нас  у  18 століття,  побудувати  дикий капіталізм - це безглуздя.  Чи згодні ви,  що  нам  потрібно  змінити  курс  реформ  від  моделі  дикого капіталізму до моделі розвинутих держав?

 

     І друге.  Ви порушили дуже важливе питання з приватизації. Чи згодні  ви  з  тим,  що  нам  потрібно   відступити   від   моделі приватизації  латиноамериканського типу,  коли тільки грабують,  і перейти до моделі європейської,  моделі приватизації  Франції  або Великобританії, коли найголовніше - робочі місця і бізнес-план?

 

     Дякую.

 

     ФЕДОРИН Я.В.   Що  стосується  економічних  реформ,  то  мені здається,  що досі лише точаться розмови про  економічні  реформи, які  завершилися певною прихватизацією і лібералізацією цін.  Там, де здійснювалися по-справжньому економічні реформи,  вже  є  певні успіхи (маю на увазі Чехію,  Польщу чи,  скажімо,  Естонію).  Тому потрібно не змінювати курс реформ, а треба їх просто здійснювати.

 

     Щодо другого запитання,  то я цілком  із  вами  згоден:  курс приватизації,   впроваджений   у   нашій   державі,  згубний.  Він призводить до створення (цей термін нині став модний) олігархів  у нашій державі,  які дбають не про налагодження виробництва, а лише про те,  щоб придбати якомога більшу частку певної власності та на основі її концентрації почати керувати державою.

 

     Отже, я цілком підтримую той погляд,  що в плані приватизації ми чітко повинні прагнути,  аби кожен український громадянин  став певним власником.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Развадовському.

 

     РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.,  народний депутат України (виборчий округ 69,  Житомирська область).  Добрий день,  шановні виборці, шановна Президіє і Ярославе Володимировичу! Ви у своєму виступі торкнулися податкового законодавства.  Оскільки з цієї трибуни ви сказали, що серед податківців лише хапуги,  то я хочу вам  відповісти:  тільки минулого  року  податкові  адміністрації  повернули  3,5  мільярда гривень державі для виплати пенсій і заробітної  плати.  Понад  20 співробітників загинули при цьому.

 

     Якщо ви  кажете  про  зміну податкового законодавства,  то що маєте на увазі?  Як  його  змінити  та  які  ви  маєте  для  цього пропозиції?

 

     Дякую.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Дякую. Стосовно зміни податкового законодавства. Основним елементом  таких  змін  має  бути  зменшення  податкового тиску,  тобто  зняття  цілої  низки податкових зобов'язань,  видів податків і приведення їх  до  прийнятої  норми.  Світова  практика показує,  що  коли  рівень  оподаткування  перевищує  35 відсотків прибутку, тоді всі надходження переходять у тінь.

 

     Якщо ми зменшимо кількість податків та  їхні  розміри,  то  в багатьох   підприємців   і   бізнесменів   можливість  та  бажання приховувати свої податки зникнуть, а відтак тоді зникне можливість розкрадання державного майна і надходжень.  Тоді, мабуть, гинутиме й  менше  податківців,  які  тепер  змушені  разом  із  податковою міліцією  стягувати  податки.  Тому  першим  і  основним елементом податкової реформи має стати загальне зниження рівня податку.

 

     Друге. Складником податкової реформи повинно  бути  зменшення кількості  податків.  Адже  наші бухгалтери нині найдосвідченіші в світі. Ми змінюємо податкове законодавство майже щомісяця, та ще й заднім числом.  І наші бухгалтери так уже вміють працювати в цьому податковому  полі,  що  можуть   давати   консультації   будь-яким бухгалтерам світу.

 

     Наше податкове законодавство має стати прогнозованим.  Мусимо ухвалювати  такі  податкові   закони,   аби   можна   було   чітко прогнозувати,  що  буде  за  півроку,  а  не  ухвалювати  закон із терміном виконання, який відкладається.

 

     Лише спрощуючи систему оподаткування  та  зменшуючи  загальну суму  оподаткування,  зможемо  навести в цьому плані лад.  Це дуже складна проблема,  оскільки зменшення загальної кількості податків призведе   до   тимчасового  зменшення  надходжень  до  державного бюджету,  і це триватиме приблизно,  як показує світова  практика, півроку-рік. На цей час ми повинні мати певну погоджену політику з урядом,  оскільки  зменшення  надходжень  до  державного   бюджету автоматично   спричинить   також   зменшення   виплат  працівникам бюджетної сфери,  виплат  пенсій,  стипендій.  І  тому  доведеться витримувати певний соціальний тиск.

 

     З огляду на це вводити податкове законодавство в річище,  про яке я казав,  треба обов'язково у згоді з урядом,  Президентом, бо інакше  ні парламент,  ні виконавча влада такої податкової реформи не витримають.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Сизенку.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракція комуністів. Прошу передати слово Борису Іллічу Олійнику, він дещо пояснить.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Шановний Ярославе Володимировичу!  Хочу не пояснювати,  а запитати вас. Я з увагою і повагою вислухав ваші  розмисли  щодо  оптимізації  роботи  нашого парламенту і хочу звернутися до вас із таким. За офіційними даними чисельність  населення  України,  потерпілого  від  Чорнобильської катастрофи,    становить    3    297    573   особи,   серед   них учасників-ліквідаторів - 363 780 осіб, потерпілих дорослих - 1 763 989 осіб,  уражених дітей - 1 083 107 осіб. Чи не здається вам, що на тлі цих апокаліптичних  чисел  ліквідація  комітету  з  проблем Чорнобиля - непростимий гріх?

 

     Коли ви станете Головою Верховної Ради, в чому я майже не маю сумніву,  чи не вдастеся до того,  щоб поновити комітет  як  єдину інстанцію, котра хоч якось опікується цими нещасними?

 

     Дякую.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Дякую,  Борисе  Iллічу,  за запитання і за вашу довіру.  Звичайно,  Чорнобильська катастрофа - величезна  трагедія для  всього  українського народу.  I ті цифри,  які ви назвали,  і кількість смертей,  які ми  тепер  переживаємо  в  нашій  державі, надзвичайно  вражають.  Стосовно  чорнобильської  комісії,  як  її називають у нас в кулуарах,  то це питання  непросте.  I  непросте воно з тієї причини,  що особисто я знаю дуже багатьох людей,  які ніколи  не  були  в  Чорнобилі,  а   тепер   мають   чорнобильське посвідчення  й  користуються  пільгами.  Можна було б погодитися з формуванням такої комісії лише за умови,  що її очолять  і  до  її складу  ввійдуть люди з кришталево чистим сумлінням,  які наведуть порядок у цьому дуже важливому для нашої держави  питанні  і  яким усі ми тут - і праві,  і ліві,  і центристи - довіримо цю комісію. Саме з таким ухилом має створюватися ця комісія - навести  порядок у чорнобильському питанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Чижу.

 

     ЧИЖ I.С.,  народний  депутат  України  (виборчий  округ  190, Хмельницька область). Дякую. Об'єднана фракція соціалістів і селян "Лівий  центр".  Шановний  претенденте  на посаду Голови Верховної Ради!  Ваше гнівне таврування того,  що вчинено з  Україною,  мені цілком  імпонує.  Але  питання  в  іншому.  Хто  ж є ідеологом тих реформ,  які  спричинилися  до   катастрофи?   Чи   не   політична організація, яку ви тут репрезентуєте? Це перше.

 

     Друге. Ваше прізвище буде внесено до бюлетеня для голосування чи ні? Якщо ні, то для чого ви стоїте на трибуні?

 

     Третє. Який гараж вас обслуговує?  Бо в гаражі Верховної Ради жодного "мерседеса" немає.

 

     А "кока-кола"  в буфеті - броварська,  і,  до речі,  саме ви, завдяки своїй ідеології реформ,  впустили в країну ту "Кока-колу", про яку ви говорили.

 

     Дякую.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Дякую  за  запитання.  Щодо  реформ.  У  своєму виступі  я  наголосив,  що  реформи  в  нашій  державі  майже   не здійснюються,  а  лише  імітуються.  А  наробіток  Народного  руху України - ціла низка програм  із  державотворення  та  економічної реформи в державі,  на жаль,  не взятий нинішньою владою до уваги. Якби  він  був  узятий  (а  він  відповідає   найкращим   світовим стандартам),  то  ми  мали б приблизно такий результат,  як Чехія, Польща чи,  насамкінець,  Естонія.  Приблизно такі  реформи,  такі заходи  пропонуються в наших розробках.  Але саме через блокування лівими силами,  такі реформи не відбуваються,  не ухвалено  закони про землю, закони щодо реформи оподаткування.

 

     Пам'ятаю, щойно прийшовши до парламенту минулого скликання, я почав агітувати за здійснення податкової реформи,  яка б  зменшила податковий  тиск.  На  жаль,  у  тому  парламенті  це  не  вдалося здійснити, на мою думку, саме через блокування лівими силами.

 

     Тепер щодо гаража,  яким я користуюся.  Я майже не користуюся гаражем  Верховної  Ради.  Я їжджу на своєму автомобілі і закликаю всіх народних депутатів робити так само.  Але в  гаражі  Верховної Раді  є автомобілі іноземного виробництва,  якісні автомобілі.  Ми повинні вчинити так,  як свого часу вчинили в  Росії:  продати  ці автомобілі   на   аукціоні   та   закупити  автомобілі,  вироблені "Автозаз-DAEWOO".  Впевнений,  що в гаражах будь-якого  парламенту світу  чи  будьякого департаменту виконавчої влади не повинно бути автомобілів іноземного виробництва.  До того ж будь-який  керівник приватної  структури  за  кордоном намагається придбати автомобіль вітчизняного виробництва,  а в нас дійшло до того, що навіть папки нам,  народним депутатам,  були роздані німецької фірми "Herlitz". То де ж тоді захист вітчизняного виробника?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Пересуньку.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Соціал-демократична партія України (об'єднана). Прошу передати слово Борису Андресюку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний    виборчий     округ,     СДПУ(о)).     Фракція Соціал-демократичної    партії    України.    Шановний    Ярославе Володимировичу!  Як  відомо,  становлення  демократії  в   Україні потребує  вирішення цілої низки питань,  що стосуються організації ефективної  системи   управління.   У   цій   площині   однією   з найскладніших  і  найактуальніших  проблем  є становлення сучасної системи управління великим містом.  Ви неодноразово  заявляли,  що маєте  намір  балотуватися  на  посаду мера міста Києва.  Але ваша непослідовна позиція обстоювання  цієї  ідеї  звела  нанівець  ваш авторитет.

 

     Скажіть, будь ласка,  ваш намір балотуватися на посаду Голови Верховної Ради свідчить про вашу відмову від  ідеї  балотування  в мери Києва? Це перше запитання.

 

     I друге.  У разі обрання вас Головою Верховної Ради, яке ваше бачення розв'язання проблеми  функціонування  виконавчої  влади  в місті Києві?

 

     Дякую.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Дякую за запитання.  Справді,  я балотувався на посаду міського голови міста Києва. На жаль, ці вибори на підставі роз'яснення Конституційного Суду були в місті Києві припинені.  I, зрозуміло,  поки немає закону про столицю,  вони в місті Києві  не відбудуться.  У  зв'язку  з  цим  говорити  про те,  чи можна буде балотуватися на посаду мера Києва чи не можна,  зараз просто немає сенсу.

 

     У Києві обрано Київраду, обрано голову ради, хоча фракція НРУ протестувала проти такого обрання, оскільки воно не регламентоване жодним законом. Але побачимо, як розвиватимуться події.

 

     Тепер щодо мого бачення ситуації в місті Києві. Вважаю, що ми повинні ухвалити закон про столицю.  Згідно з Європейською хартією про  місцеве  самоврядування  основним  елементом цього закону має стати  обрання  київського  міського  голови  прямими   загальними виборами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, час, наданий для запитань,  вичерпано.  Бажаємо   вам,   Ярославе   Володимировичу, всіляких гараздів і успіхів.

 

     Слово для   доповіді   надається  народному  депутату  Рефату Абдурахмановичу Чубарову.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.,  народний депутат України  (виборчий  округ  8, Автономна  Республіка  Крим).  Шановна  Президіє!  Шановні народні депутати!  Шановні радіослухачі!  Багато з  кандидатів  на  посаду Голови Верховної Ради України,  виступаючи з цієї трибуни, встигли вже виразити жаль через те,  що час,  потрібний для обрання Голови Верховної Ради,  нами непристойно затягнуто. Минулої п'ятниці один із депутатів,  котрий сам двічі  висувався  кандидатом  на  посаду Голови, закликав нас бути серйозними й не пропонувати кандидатури, які не мають, на його думку, жодних шансів на обрання.

 

     Можливо, цей заклик пролунав і на мою адресу,  бо після  того як ми,  народні депутати, більшістю не підтримали в ході численних голосувань жодного з  відоміших,  з  великим  досвідом  політиків, справді  немає жодних шансів на те,  що підтримку більшості матиме кандидатура і серед тих, хто вперше обраний народним депутатом.

 

     На мою думку,  шановні народні  депутати,  занадто  затягнуте обрання  Голови Верховної Ради України пояснюються тим,  що з боку тих чи тих фракцій або кандидатів маємо різні підходи й протилежне розуміння ролі та місця Голови Верховної Ради України.

 

     І в  Конституції  України,  і  в  Регламенті  Верховної  Ради України дуже чітко визначено повноваження як Верховної Ради, так і її Голови. Тим часом, слухаючи виступи частини кандидатів, а також запитання,  які їм ставляться,  у мене склалося  враження,  що  ми обираємо чи то Президента, чи то Прем'єрміністра України. І навіть у випадках,  коли  такі  претенденти,  як  Юрій  Костенко,  Леонід Кравчук,  Іван  Плющ,  дуже розгорнуто викладали свої підходи щодо організації роботи Верховної  Ради,  її  ролі  як  єдиного  органу законодавчої   влади  в  Україні,  неприйнятність  цих  кандидатур обгрунтовувалася політичними аргументами, а не їхніми професійними даними.

 

     Якщо ми  справді  усвідомлюємо свою особисту відповідальність перед виборцями,  якщо ми справді з повагою ставимося до народного волевиявлення,  здійсненого через вибори 29 березня цього року, то повинні  негайно  зупинити  це  в  своїх  діях,   які   небезпечно розхитують крихку ситуацію в країні.

 

     Завдяки чіткому   розподілу  державної  влади  в  Україні  на законодавчу,  виконавчу та судову,  тільки Верховна  Рада  України володіє     одним     із     головних    механізмів    регулювання соціально-економічного   та   політичного    життя    українського суспільства.  Саме  Верховна  Рада  приймає закони нашої держави і саме з цієї причини Верховна Рада України несе не меншу,  а може й більшу відповідальність перед народом, ніж інші гілки влади.

 

     Повірте, я   з   повагою  ставлюся  до  діяльності  депутатів попередніх складів Верховної Ради України,  бо розумію,  наскільки їм  було важко напрацьовувати з нуля законодавство,  спрямоване на становлення і розвиток  незалежної  держави.  Водночас  (і  це  не повинно  нікого  образити)  ще  з  їх часів залишилось дуже багато питань,  які потребують термінового правового регулювання.  Велика кількість   законопроектів,   напрацьованих   попереднім   складом Верховної  Ради  України,  майже   щоденно   поповнюється   новими законопроектами, котрі подаються Президентом і Кабінетом Міністрів України,  а також окремими народними депутатами.  На жаль, поки не обраний Голова Верховної Ради, ми ніяк не можемо розпочати основну нашу  діяльність  -  розгляд  і  прийняття  законів,  котрі  вкрай потрібні суспільству.

 

     Сподіваючись на  те,  що найближчим часом ми все-таки оберемо Голову Верховної Ради,  хотів би  висловити  власне  бачення  цієї високопосадової  особи,  головним  завданням  котрої є організація ефективної та плідної роботи Верховної Ради.

 

     По-перше, Голова Верховної Ради повинен бути людиною  високої толерантності   до   всіх   політичних   партій,  представлених  у парламенті,  до всіх народних депутатів.  У нашому  випадку,  коли жодна  політична партія не має більшості у Верховній Раді,  він ще мусить  відкинути  на  термін  свого  обрання  особисті  політичні симпатії чи антипатії.

 

     Якщо такі  умови неможливо забезпечити,  то треба обов'язково знайти механізм,  котрий би збалансував політичну  заангажованість обраного Голови.

 

     На мій  погляд,  саме  пакетне  обрання керівництва Верховної Ради і забезпечує такий баланс.

 

     Якщо хтось має інші механізми,  будь ласка,  пропонуйте.  Але при  цьому  треба  зрозуміти,  що  рухатися  далі ми можемо тільки шляхом компромісів тут,  у залі,  і  не  тільки  під  час  обрання Голови, а й під час розгляду багатьох інших питань.

 

     По-друге, за посадою Голова Верховної Ради України об'єктивно володіє більшою інформацією про ситуацію загалом  в  Україні  і  в окремих  регіонах,  бо  він  забезпечує  взаємодію  Верховної Ради України з органами виконавчої влади,  Верховною  Радою  Автономної Республіки Крим, органами самоврядування.

 

     Проте така  поінформованість  своєю  чергою має зобов'язувати Голову  Верховної  Ради  займати  принципову   позицію   під   час організації  підготовки питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради.

 

     Я розумію,  що остаточне рішення,  починаючи від затвердження порядку   денного  й  завершуючи  прийняттям  конкретних  законів, приймають депутати у сесійному залі.  Проте  водночас  (і  про  те свідчить  робота  попереднього складу Верховної Ради України) саме наполегливість  Голови  часто  грала  вирішальну  роль  у  процесі розгляду тих або тих питань.

 

     Якщо така   поведінка   Голови   грунтується   на   інтересах суспільства,  а не на його власних  політичних  інтересах,  то  до цього можна ставитися з розумінням.

 

     На жаль,  на практиці робилось і навпаки.  Скажімо,  особисте негативне ставлення до Президента призводило до  того,  що  подані ним законопроекти в багатьох випадках не приймались.

 

     Шановні народні депутати!  У виступах багатьох депутатів було висловлено безліч вимог,  котрим повинен відповідати претендент на посаду  Голови Верховної Ради України.  Я погоджуюсь із багатьма з цих думок, але мушу зауважити, що практично неможливо одній людині володіти   стількома   універсальними   знаннями   в  усіх  сферах життєдіяльності суспільства і держави.

 

     Отже, Голова  Верховної  Ради  України  має  бути  насамперед досвідченим організатором,  здатним об'єднати депутатський корпус, але цього можна досягти тільки тоді,  коли кандидатура  на  посаду Голови   свідомо  буде  підтримана  більшістю  народних  депутатів України.

 

     Таким чином,  саме погодження кандидатури  між  фракціями  до голосування закладає всі основи стабільної роботи парламенту після обрання його Голови.  Якщо,  а так воно й сталося,  ми  не  здатні домовитися  щодо обрання окремо Голови Верховної Ради України,  то давайте домовимося стосовно обрання в цілому керівництва Верховної Ради.  Тобто одночасно оберемо, після внесення відповідних змін до Регламенту, Голову і його заступників.

 

     Отже, шановні депутати,  вихід у питанні  обрання  Голови  ми маємо. Інша річ, чи зможемо ми цим скористатися.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Рефате Абдурахмановичу.

 

     Будь ласка, запишіться для запитань.

 

     Слово надається народному депутату Мішурі.

 

     МІШУРА В.Д.,   народний   депутат   України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракція комуністів. Прошу передати слово депутату Строгову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СТРОГОВ А.Н.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Сімонову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СІМОНОВ В.Д.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Шановний   Рефате   Абдурахмановичу!   Не   так   давно,  під  час передвиборної кампанії  ваш  товариш  Мустафа  Джемілев  заявив  у інтерв'ю про те, що він обстоює ідею кримськотатарської автономії. Якщо ви  будете  обрані  Головою  Верховної  Ради,  а  не  головою меджлісу, то обстоюватимете цю позицію чи у вас є інша думка?

 

     Дякую вам.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.  Дякую вам теж.  Я хотел бы сказать только одно, что крымскотатарский  народ,  как  и  любой  другой  народ,  имеет неот емлемое  право на самоопределение.  Другое дело,  какую форму будет  иметь  это   самоопределение   на   территории   Автономной Республики   Крым,   которая  является  родиной  крымскотатарского народа.  При  условии  что   эта   форма   самоопределения   будет соответствовать  интересам  крымскотатарского  народа  и интересам Украинского государства,  я не  вижу  в  таких  заявлениях  ничего предосудительного и противозаконного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Пересуньку.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.   Соціал-демократична   партія   (об'єднана). Шановний претенденте! Маю до вас два невеликі запитання.

 

     Перше. Як  ви  ставитеся  до  Закону про Автономну Республіку Крим? Саме до закону як юридичного акта?

 

     І друге запитання.  Ми розглядатимемо кілька проектів законів щодо правового регулювання землекористування в нашій державі. Ваша думка стосовно приватної власності на землю і який ви бачите вихід із ситуації, що склалася в нашій державі?

 

     Дякую.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.  Дякую  і  вам.  Что  касается Закона Украины об Автономной Республике Крым,  то я не знаю, понравится ли то, что я сейчас  скажу.  Я  был  одним  из  тех,  кто  при  принятии закона Верховной Радой Украины (это было 12 февраля 1991  года)  говорил, что  преждевременно  рассматривать вопрос об особом статусе Крыма, пока не решены многие вопросы,  связанные как с  местом  Крымского полуострова    в    составе   тогда   еще   Украинской   Советской Социалистической Республики,  так и с возвращением и обустройством депортированного крымскотатарского народа.  Я не хочу сказать, что многие мои тревоги оправдались. Но все же в течение всего периода, особенно с 1992 по 1996 год,  мы (я имею в виду государство) имели очень много проблем с крымским сепаратизмом. Это свидетельствует о том,  что  в целом законодательство по Крыму,  принимаемое здесь в Киеве,  зачастую не являлось ни комплексным,  ни  всесторонним,  а также не учитывало все факторы, влияющие на ситуацию в Крыму.

 

     Что касается  действующего  законодательства  по Крыму,  то я считаю,  что Закон о Верховном Совете Автономной Республики Крым и Закон  о выборах депутатов Верховного Совета Автономной Республики Крым крайне непродуманы с точки зрения представительства  крымских татар в парламенте Автономной Республики Крым. Это привело к тому, что в новом составе парламента крымские татары не имеют ни  одного представителя, избранного ими самими.

 

     Касательно земельной   реформы   и  нового  законодательства, которое,  видимо,  мы будем здесь рассматривать. Думаю, что теперь уже  мой  ответ  не  совсем понравится моим единомышленникам.  Что касается собственно права на куплю-продажу земли,  то  я  не  могу выступать сторонником такого права, ибо уверен, что наличие такого права приведет к тому,  что многие  люди,  чья  жизнь,  как  и  их потомков,  будет  в  дальнейшем  связана  с  землей,  будут лишены возможности закрепиться на этой земле.  Кстати,  это относится и к тем  крымским  татарам,  которые сейчас возвращаются на территорию Автономной Республики  Крым.  Должны  быть  право  на  пользование землей,  разные  формы пользования землей,  но не право на куплю и продажу.  Я допускаю, что через определенное время мы подойдем и к этому барьеру,  но и тогда мы учтем опыт тех государств, в которых право  на  куплю  и  продажу  земли  ограничивается   со   стороны государства.

 

     Спасибо за вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово надається народному депутату Сергію Олександровичу Кириченку.

 

     КИРИЧЕНКО С.О., народний депутат України (виборчий округ 183, Херсонська  область).  Християнсько-демократична  партія  України. Шановний  Рефате  Абдурахмановичу!  Ви   є   вірний   мусульманин. Дозвольте  висловити  вам  щиру  подяку  від християндемократів за прекрасне знання української мови. Гадаю, це буде добрим прикладом для багатьох інших депутатів у цій залі.

 

     А тепер  запитання.  Всі  депутати і народ України вже другий місяць потерпають від боротьби злого духу - ідеології  вчорашнього дня з ідеологією нового й прогресивного.

 

     Як ви  вважаєте,  чи  може  прискорити подолання духовної,  а отже,  і похідних від неї -  політичної  та  економічної  -  кризи підвищення  на  рівень державної політики моральних норм любові до ближнього та ідеології  християнських  цінностей?  Чи  є,  на  ваш погляд,  потреба нашого суспільства в цьому? І чи варто нам шукати якийсь власний своєрідний шлях в історії?

 

     ЧУБАРОВ Р.А.  Дякую  за  запитання.  Надеюсь,  вы   со   мной согласитесь,  что моральные ценности,  устои, которые исповедуются всеми религиями,  проповедуются во всех религиозных  конфессиях  в нашем государстве,  прежде всего в устоявшихся конфессиях, как раз одни и те же.  Разумеется,  если  бы  все  люди,  в  том  числе  и политики,  в  своих  действиях  исходили  бы из этих ценностей,  в частности из тех,  которые исповедуют христианская и мусульманская религии, наша жизнь была бы намного и намного лучше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Кочерзі.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Коммунистическая фракция. Уважаемый претендент Рефат Абдурахманович!  За 40 с небольшим  лет своей жизни,  судя по вашей биографии, вам удалось побывать в ряде других  теперешних  государств  -  вы  работали  в   Молдавии,   в Прибалтике. То есть вы не зациклены, как сейчас ваши соплеменники, на национальной идее.  Когда вас изберут Председателем  Верховного Совета,  как  вы  будете относиться к идее присоединения Украины к Парламентской  Ассамблее,  к  усилению  сотрудничества  с  другими государствами,  к укреплению экономического и политического союза? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Ваш предшественник Федорын,  да  и  вы,  наверное, обвиняете  коммунистов  в  том,  что мы тормозим реформы и что нам якобы даже не место на трибуне.  В связи с  этим  считаете  ли  вы правильным  выход  их  положения,  когда  Президент  начинает  уже творить  законодательные   акты?   И   ваше   отношение   к   этим законодательным актам.

 

     ЧУБАРОВ Р.А. Спасибо. О моей биографии. Я родился в 1957 году в очень  красивом  городе  Самарканде,  но  не  потому,  что  моим родителям там нравилось, а потому что они туда были высланы в 1944 году из Крыма.  Я родился сразу после того, как был снят спецрежим в отношении крымскотатарского народа (вы знаете, что он был снят в апреле 1956 года).

 

     В 1968 году  мои  родители  в  числе  очень  немногих  семей, несмотря  на  все  противодействия властей,  смогли возвратиться в Крым. Я учился в профтехучилище в городе Симферополе (родители мои жили  в  степной  части Крыма,  в селе).  Меня не прописывали даже временно  в  общежитии  этого  ПТУ,  пока  я  не  написал  первому секретарю  ЦК  ВЛКСМ  Евгению Михайловичу Тяжельникову.  После его ответа меня прописали временно и через неделю,  выписав, отправили на  работу  в  Тирасполь  Молдавской  ССР.  В  1983 году я получил предварительно  распределение  в  город   Симферополь   по   месту жительства  своих родителей на очень необязательных формулах - без предоставления  жилплощади  (помните,  тогда  был  статус  молодых специалистов?).    Так    меня   развернули   от   Симферополя   и перераспределили в город Ригу, который я очень люблю, но в который в  принципе  я  не  стремился поехать.  То есть мои географические похождения были связаны все-таки с моей национальностью,  а  не  с моим желанием.

 

     В отношении    воссоединения,   союза.   Не   хочу   говорить банальнейшие вещи.  Они - умные,  но когда  их  многие  повторяют, действительно  становятся  банальными.  Ну,  нельзя дважды войти в одну и ту же реку!  Нельзя возвратиться к тому,  от чего мы  ушли. Другое дело,  когда мы говорим о наших соседях (будь то на востоке или на западе),  когда мы говорим об особых отношениях с  тем  или иным государством, в том числе учитывая реальные интересы граждан, которые живут в нашем государстве.  Разумеется, очень много людей, живущих в Украине,  связаны с Россией,  в том числе и родственными отношениями.  Поэтому  думать  об   интересах   этих   людей   при налаживании связей с Россией, конечно, обязательно необходимо.

 

     Что касается актов, которые издает Президент. Вы знаете, хочу я - не хочу, нравится мне - не нравится, но я вынужден согласиться с одним из аргументов (не всеми!) Президента:  Верховная Рада не в состоянии пока еще, к сожалению, приступить к своей основной форме деятельности  -  принятию  законов.  Поэтому  Президент  в  данной ситуации считает,  что он правомочен регулировать вопросы, которые не урегулированы законодательством.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Ємцю.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   НДП).   Народнодемократична партія.  Пане Рефате,  я вдячний вам за історичну довідку,  яку ви дали  колегам-інтернаціоналістам,  котрі  мали  б  трошки  вивчити історію за попередній час і те, з чим зіткнувся ваш народ.

 

     Але я  погоджуюся  з  тим,  що  ви  сказали:  з  цієї трибуни передусім потрібно говорити про проблеми парламенту і кандидат  на спікера  повинен  порадити  нам,  як вийти з цієї кризи.  Ви маєте доволі великий досвід роботи у Верховній Раді Криму,  яку тривалий час  роздирали  різноманітні  конфлікти.  Як  ви вважаєте,  в чому основна причина затяжної конфліктної ситуації в нашому  парламенті із огляду на ваш досвід роботи у Верховній Раді Криму?

 

     ЧУБАРОВ Р.А.   Спасибо.   Если   я   попытаюсь  на  эту  тему размышлять,  то заберу у вас очень много времени.  Возможно, вы не согласитесь,  но,  с  моей  точки  зрения,  главное,  что  нам  не позволяет действительно двигаться дальше в  нашей  работе,  -  это нежелание  идти  на компромисс.  Почему-то само слово "компромисс" вызывает у некоторых неприятие,  а другими понимается как принятие точки  зрения  противоположной  стороны.  Но  компромисс  на  то и компромисс,  что каждая из сторон уступает на один шаг и после они договариваются.  Когда мы поймем, что обречены при принятии многих вопросов находить компромисс,  я думаю,  дела у нас пойдут намного лучше, чем сейчас.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Бондаренку.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  народний депутат  України  (виборчий  округ 212,  м.Київ).  Шановний пане Рефате Абдурахмановичу! Як відомо, в Одесі та Ялті встановлено спеціальний режим  самоврядування,  який не зовсім відповідає Конституції України.  Якщо ви станете Головою Верховної Ради,  то яких заходів  у  зв'язку  з  цим  вживатимете: мовчки    погодитеся    з    тим,    що    сталося;    законодавчо врегульовуватимете цю ситуацію аж до внесення змін до Конституції; звернетеся до міжнародних організацій, які допомогли б розібратися в цій ситуації, чи знайдете якийсь інший шлях?

 

     ЧУБАРОВ Р.А.  Дякую.  Вы знаете, я с очень большим пониманием отношусь  к  тем  гражданам,  которые,  отчаявшись,  обращаются во всевозможные  международные  организации,  потому  что  конкретные граждане  или  конкретная  группа  граждан могут не видеть способы решения собственных  проблем  внутри  своего  государства.  Но  я, откровенно говоря,  не понимаю,  когда те или иные государственные органы,  призванные устанавливать правовой порядок в  государстве, обращаются  за помощью вне своего государства.  Я просто вспоминаю свою работу в Верховной Раде Автономной Республики Крым, когда без конца  мы  принимали обращения в Совет Европы,  в Межпарламентскую Ассамблею и другие международные организации.

 

     Поэтому я  бы,  конечно,  по  тем  вопросам,  о  которых   вы говорили, уважаемый коллега, не обращался ни в какие международные организации,  а  использовал  механизмы,  имеющиеся  у  Верховного Совета  Украины,  и  попытался  бы разобраться в каждой конкретной ситуации.

 

     И если действующее законодательство нарушено Президентом,  то Верховный Совет имеет механизм блокирования такого правового акта, изданного Президентом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Час,  відведений для запитань, вичерпано. Дякую вам,  Рефате Абдурахмановичу.  Бажаємо вам усіляких гараздів та успіхів (Оплески).

 

     Слово для  доповіді  надається  народному  депутату  Дмитрові Васильовичу Чоботу.

 

     ЧОБІТ Д.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Вельмишановний   пане головуючий!  Вельмишановні панове депутати!  Криза,  яка виникла в процесі виборів Голови Верховної Ради України,  породжена не  тим, що ми не можемо знайти гідну кандидатуру,  а тим,  що ми не можемо дійти згоди в ситуації,  коли жодна політична сила не  має  сталої більшості.

 

     Можливо, ми  так  довго  не можемо порозумітися через те,  що криза  виникла  непередбачувано  й  несподівано  для   всіх.   Але глибинною  причиною  є  те,  що  ми  не можемо обрати Голову через взаємну нетерпимість, небажання йти на компроміси та поступки.

 

     Саме тому хочу порушити непросту проблему взаємовідносин  між депутатами різних політичних спрямувань.

 

     Я вважаю,  що  без установлення нормальних людських стосунків між полярними за поглядами депутатами,  політичними  угрупованнями та  фракціями,  без  взаємоповаги не може бути нормальною і робота Верховної Ради загалом.  А успіх чималою  мірою  може  забезпечити саме Голова Верховної Ради України.

 

     Будь-яке загострення   відносин   усередині   Верховної  Ради відразу ж позначається на всьому нашому суспільстві.  Тому якщо ми справді щиро прагнемо добра своєму народові, то повинні задуматися й над проблемою власних взаємовідносин.

 

     Тим паче що ситуація в парламенті  та  в  державі  далеко  не проста,  і  цілком  очевидно,  що попереду нас усіх чекають суворі випробування.

 

     На превеликий жаль, ми ніяк не можемо обрати Голову Верховної Ради,  хоча  минає  вже  другий місяць нашої роботи.  По суті,  ми безплідно витрачаємо час,  бо позитивних результатів нашої  роботи немає.  Однак намарне півторамісячна праця не пішла - ми набуваємо досвід і вчимося структуризації.  Але це  надто  дорого  коштує  - багато   втрачено   часу.   А  якщо  до  цього  додати  ще  й  час передвиборної  кампанії,  то  виходить,  що  майже   півроку   наш парламент  є  бездіяльним  і  не  виконує своєї головної функції - законотворчої.

 

     Така обставина дає виконавчій владі привід перекладати власні помилки й прорахунки на парламент, мотивуючи їх браком законів. 42 законопроекти,  подані до Верховної Ради ще на початку цього року, досі не розглянуто.

 

     Я не думаю, що від їх негайного ухвалення економічна ситуація в  державі  відразу  поліпшиться  -  наповниться  коштами  бюджет, учителі, лікарі, військовослужбовці та міліціонери нараз отримають зарплату,  а пенсіонери  пенсії.  Говорю  про  це  тому,  що  якби виконавча влада знала, вміла, хотіла, а головне - могла, то вона б ці законопроекти подала ще задовго до початку виборчої кампанії.

 

     Однак недієздатний і,  по суті, непрацюючий парламент є явище цілком ненормальне,  така ситуація надто довго тривати не може. Це добре розуміємо ми,  це добре розуміють наші виборці,  це  розуміє Президент.  Президентське  оточення,  винне в нинішній економічній кризі,  яка межує з фінансовим  колапсом,  уже  розпочало  вживати заходів   для   чергової  кампанії  дискредитації  Верховної  Ради України.

 

     В Україні розпочалася підготовка громадської думки у  зв'язку з можливими надзвичайними заходами виконавчої влади. Громадськість хочуть призвичаїти до думки,  що порушення законів і Конституції - нормальне  явище.  Верховна  Рада зобов'язана таку ситуацію рішуче виправити,  бо порушення законів є злочином, а порушення законів і Конституції   вищими   посадовими   особами  держави,  навіть  під прикриттям рішення Ради національної безпеки і оборони,  є до того ще й аморальним та глибоко гріховним.

 

     Першим серйозним   попередженням  Верховній  Раді  є  останнє звернення Президента до народу України та видані ним  укази.  Так, укази  за  своєю суттю є антиконституційними,  і це,  до речі,  не перші  такі  кроки.  Згадайте  антиконституційні  і   протизаконні призначення виконуючих обов'язки мерів у Ялті та Одесі.

 

     Але поставимо  просте  запитання:  чи  потрібні  такі рішення економіці  України,  чи  сприятимуть  вони  поліпшенню   платіжної ситуації,   поліпшенню   стану   справ   на  наших  підприємствах? Безумовно,  так.  Такі рішення давно назріли.  А єдиний податок на землю  фракція Народного руху України пропонувала ввести ще в 1995 році.  Потрібно було цілих три роки  думати,  щоб  тепер  поспіхом ввести  те,  що  в усьому світі позитивно зарекомендувало себе вже давно.

 

     Тому необхідно чимшвидше виходити із ситуації,  яка всім  нам не  додає честі,  обирати керівництво Верховної Ради і розпочинати законотворчу роботу.  Коли бракує законів,  президентські рішення, хоч  вони  і прийняті антиконституційно,  є все-таки корисними для економіки.

 

     То в якій ситуації опинилася Верховна Рада  України,  замість якої рішення прийняв Президент?  І що нам у такій ситуації робити? Відповідь може бути одна  -  працювати.  Працювати  на  позитивний результат.

 

     Ми самі   себе   загнали   в   глухий   кут.   Загнали  своєю прямолінійністю,  непоступливістю,  впертістю  і,   якщо   хочете, твердолобістю. Ми не хочемо поступатися принципами. Ми не прагнемо пошуків компромісу,  ми не проявляємо доброї  волі  і  не  шукаємо порозуміння.   Ми   опинилися  в  порочному  колі  протистояння  і конфронтації.  Але  хто,  яка  політична  сила  візьме   на   себе відповідальність за можливі наслідки?

 

     Я розумію,   що  деякі  представники  лівих  ніяк  не  можуть змиритися з безповоротно втраченим і тому проявляють  нетерпимість до правих.  Мені здається,  що дехто з них втратив відчуття часу і подумки все ще перебуває в не так  далекому  минулому.  Цих  людей зрозуміти  можна.  Не  все в нашому минулому було чорним.  Врешті, ностальгія за минулим не  є  поганою  рисою,  а  вірність  ідеалам молодості заслуговує поваги.

 

     Мій земляк - видатний австрійський письменник Йозеф Рот, який народився наприкінці ХІХ століття у Бродах,  що тоді перебували  у складі  Австрійської  імперії,  до  кінця  свого життя ніяк не міг змиритися із  фактом  розпаду  Австро-Угорщини  та  втратою  своєї великої батьківщини - Австрійської імперії,  часточкою якої і були його рідні Броди. Цілком очевидно, що подібні відчуття виникають у багатьох  душах  і тепер.  Декому шкода втраченого,  декому не дає спокою ностальгія.  Нічого тут не  вдієш:  хід  історії  не  варто намагатися  повертати  назад  - безперспективна і вкрай небезпечна справа.

 

     Не конфронтувати потрібно, а шукати порозуміння. Але на шляху до  злагоди  і конструктивної роботи найбільше нам шкодить взаємна нетерпимість.  Саме  нетерпимість  та  зневага  до   іншої   думки породжують  ненависть  і сіють зло.  Нам потрібно пам'ятати просту істину,  що ніде у світі жорстокістю,  ненавистю і злом  добро  не виборювалося.

 

     Погляньте, що  відбувається  в  нашій  Верховній  Раді тепер. Вячеслав Чорновіл,  який за саму любов до України та свого  народу відсидів  у  таборах  і  на засланні 18 років,  не озлобився проти представників системи,  яка його переслідувала,  і жодного разу не переступив межу загальноприйнятих норм поведінки.

 

     А подивіться,  що  робиться  по відношенню до нього.  Мало не щодня  майстри  злослів'я  із  протилежного  політичного   табору, виступаючи  з  будь-якого  питання,  намагаються знайти привід хоч чим-небудь ущипнути як не Вячеслава Максимовича,  то Народний  рух України.  Але  хіба  це може додати нам усім авторитету?  Хіба від цього стане продуктивнішою робота Верховної Ради України?  І невже нас народ для того обрав, щоб ми змагалися у злослів'ї?

 

     Так, ми  різні.  Але  чи  до такої міри,  щоб навіть у стінах парламенту проявляли себе нетерпимість,  ненависть і  злоба?  Який приклад  подаємо  і  що  сіємо?  Невже  сподіваємося,  що з кукілю ненависті і злоби виросте зерно добра і справедливості?

 

     Для того щоб наша Верховна Рада стала дійовим і  працездатним органом,  нам  усім  необхідно насамперед порозумітися.  Ми мусимо усвідомити просту істину, що нам немає чого ділити - Україна в нас одна. І нам потрібно думати над тим, щоб у ній усім жилося краще.

 

     Тому і ліві,  і праві повинні шукати те,  що нас єднає,  а не роз'єднує.  Ця  думка  мусить   стати   провідною   в   діяльності новообраного Голови Верховної Ради України.

 

     Шановні народні  депутати,  нам  усім  потрібно  шукати шляхи порозуміння.  Ті дотичні, які навіть для полярних сил є спільними, повинні  стати  фундаментом  для  утвердження злагоди.  На лідерах фракцій зараз лежить основний вагар  відповідальності  за  долю  і Верховної Ради,  і,  якщо хочете,  парламентаризму в Україні. Тому іншого виходу, як домовлятися, в нас просто немає.

 

     Нам потрібен такий Голова Верховної  Ради  України,  який  би влаштовував переважну більшість і не викликав негативної реакції у меншості,  який би мав твердий,  вольовий характер і був достатньо незалежний  та  самостійний  по  відношенню  до виконавчої влади і передусім до Президента.  Нам потрібен Голова Верховної Ради, який би  забезпечив плідну роботу парламенту та раз і назавжди утвердив непорушний принцип дійового  парламентського  контролю  над  усіма гілками   виконавчої   влади,  передусім  за  діяльністю  Кабінету Міністрів України.  Але нам потрібен Голова,  який би забезпечив і продуктивну співпрацю з тим же Кабінетом Міністрів і,  головне,  з Президентом  України.  Тут  повинен  панувати  принцип:   спочатку держава, народ, а потім усе інше.

 

     Голова Верховної  Ради України зможе успішно працювати,  коли він матиме підтримку більшості депутатського корпусу. Тоді енергія буде спрямовуватися на головне - роботу,  а не на щось дріб'язкове і скороминуще.

 

     Особливістю теперішнього складу Верховної Ради України є  те, що  в  жодної  політичної  сили  -  ні у лівих,  ні у правих немає більшості.  Саме в цьому суть  теперішньої  парламентської  кризи. Тобто  в  нас  немає  сталої  депутатської  групи,  яка б створила більшість,  обрала Голову і керівництво Верховної Ради, сформувала уряд  і взяла на себе всю повноту відповідальності за стан справ у державі. У такій ситуації меншість відійшла б у класичну опозицію, і все стало б зрозуміло.

 

     Вибори на  багатопартійній  основі  привели до структуризації парламенту.  Однак сам цей процес щойно розпочався. Він іде досить непросто й болісно і далеко ще не завершився. Парламент розділився на угруповання,  які не  можуть  дійти  згоди.  Народ  з  нього  і сміється,   і  обурюється.  Треба  йому  сказати,  що  сміється  і обурюється він з самого себе,  бо парламент - це  його  дзеркальне відображення:  який народ - такий і парламент. А народ наш мудрий, тож і ми маємо бути мудрішими.  Минулі  голосування  показали,  що нашим  лідерам  потрібно  сідати за стіл переговорів і домовлятися для того, щоб досягти позитивного результату.

 

     Поки Верховна Рада буде без Голови,  вона  буде  бездіяльною. Поки вона буде бездіяльною, над нею постійно висітиме дамоклів меч розпуску. Якщо таке станеться, то всі ми з вами, шановні депутати, в  особистому  плані багато не програємо,  але програє,  і програє сильно,  Україна.  Тож давайте думати і творити для України та  її народу.

 

     Я вважаю,  що  успішна і плідна робота Верховної Ради України неможлива без урахування інтересів усіх політичних сил парламенту. Тому  баланс  інтересів мусить бути досягнутий.  Ми мусимо досягти домовленостей і  по  кандидатурах  на  посади  заступників  Голови Верховної Ради, і по кандидатурах на посади голів комітетів.

 

     Шановні народні депутати! Ми з вами приречені до компромісу - давайте домовлятися!  Давайте проявляти терпимість і поважати один одного!  За  півтора  місяця  словесних  змагань  ми  дуже  багато втратили, тому потрібно надолужувати згаяний час.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Васильовичу.

 

     Будь ласка, запишіться для запитань.

 

     Слово надається народному депутату Кулику.

 

     КУЛИК О.В.,  народний депутат України  (виборчий  округ  145, Полтавська область). Народний рух України. Шановний доповідачу! Ви встановили  досить  точний  діагноз  хворобливості  парламенту   і економічній  ситуації  в  Україні.  Ви  є  членом  Народного руху, партії,  котра розробила  чітку  і  реальну  програму  боротьби  з бідністю.  І якби Народний рух України, нарешті, прийшов до влади, то народ швидше б вийшов із цієї бідності.

 

     Як молодий,  але досвідчений політик,  скажіть,  будь  ласка, чому  наш  український  люд  так  повільно  позбувається утопічних комуністичних ідей,  які ніде у світі не прижилися?  І що Народний рух  України не зробив,  а мусить ще зробити,  аби просвітити свій народ?

 

     Дякую.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Я  на  це  запитання  відповім  так.  Прощання  з минулим,  як  показує досвід історії в усіх країнах,  відбувається непросто і  триває  довгий  час.  Тому  ми  мусимо  з  тим  фактом змиритися.  Ми  всі  вийшли  з цього минулого і з ним розстаємося. Кожен розстається в міру  своїх  знань.  Тому  потрібно  найбільше поширювати знань.  Чим краще будуть люди обізнані, тим кращою буде ситуація.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Бандурці.

 

     БАНДУРКА О.М.,  народний депутат України (виборчий округ 175, Харківська область).  Я хотів би знати вашу  особисту  думку  щодо утворення  Комітету  з питань податкового і митного законодавства. Третя частина законопроектів,  які надійшли від Президента  і  від уряду,  стосується  питань  законодавчого  реформування податкової системи. Що б ви з цього приводу могли сказати?

 

     ЧОБІТ Д.В.  Я  вважаю,  що   окремого   комітету   з   питань податкового законодавства не повинно бути.  Нам потрібно об'єднати фінанси,  і якщо буде в нас комітет з питань фінансів,  то в ньому може  бути  підкомітет  з питань податкової політики.  Так сталося тому,  що у нас  є  ряд  працівників  податкової  системи  і  вони вимагають  створення  податкового комітету.  Подібне відбувалося в 1990  році,  коли  в  нашому  залі   було   багато   представників житлово-комунального  господарства,  і  вони  саме  тоді  протягли рішення  і  була  створена  комісія   з   питань   будівництва   і житлово-комунального   господарства.   Я   вважаю,  що  недоцільно розпорошувати  сили  і   створювати   занадто   велику   кількість комітетів,  у тому числі податковий. Питання податків повинні бути тісно пов'язані з питаннями фінансів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Анненкову.

 

     АННЕНКОВ Є.І.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый  претендент  на пост Председателя Верховного Совета!  Вы обвинили левых,  можно сказать, в твердолобости, в том, что они не идут на уступки.  Но давайте посмотрим, как проходило голосование: левые ни разу не блокировали голосование, принимали в нем участие, а  вы установили такой контроль,  которого даже у коммунистов в то время не было.  Сколько раз предлагалось в этом  зале  Александром Александровичем,  чтобы рядовые члены вашей фракции, фракций НДП и СДПУ(о) приняли участие в  совещаниях,  но  ваши  лидеры,  тот  же Чорновил,  наотрез отказались.  Что, не доверяют ваши лидеры вам - рядовым членам фракции?

 

     И надо быть об ективным  в  оценке  действий  противоположной стороны. А вы сами же вызываете конфронтацию в Верховном Совете.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Шановний Єгоре Івановичу! Ви трошки не так почули те,  що я сказав.  Я нікого не обзивав - ні лівих,  ні  правих.  Я сказав:  "Ми винні у безпринципності,  у тому числі і, якщо хочете (я сказав),  і в твердолобості".  Я вжив займенник "ми".  Тобто  я відніс це до всіх нас, бо це характерно не тільки для лівих.

 

     Тому тут  ви  в  черговий  раз,  на мій погляд,  пересмикнули факти.  Або ж недочули.  Це те,  що я вам можу відповісти на  ваше запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Круценку.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Фракція  комуністів України.  Дмитре Васильовичу, ви працювали і головою районної ради народних депутатів, і головою районної державної адміністрації. Як ви як майбутній Голова Верховної Ради  ставитеся  до  необхідності зміцнення    районних    рад   народних   депутатів   як   органів самоврядування і контролю над районними державними адміністраціями в плані делегованих їй функцій і особливо використання бюджету? Це перше запитання.

 

     Друге запитання. Як колишній член Комісії з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією,  скажіть,  будь ласка, чому заглохла, не розпочавшись, акція Президента "Чисті руки"?

 

     І третє запитання.  Чому ваша партія Рух не йде на компроміси у  виборах  Голови  Верховної Ради,  а ми лише марнуємо і сьогодні час,  заслуховуючи  виступи,  у  тому  числі  і  від  Руху   п'яти претендентів на Голову Верховної Ради?

 

     Спасибі.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Спасибі.  Стосовно першого вашого запитання, пане Круценко, як я ставлюся до проблеми зміцнення рад. Моя думка така, що  ми  на  районному рівні створили в черговий раз дві структури, які абсолютно не є дієздатними і потрібними.  На  районному  рівні повинна  бути  одна структура,  я переконався в цьому в ході своєї роботи.  Як зміцнювати районні  ради  для  того,  щоб  вони  краще контролювали   державні  адміністрації?  Тільки  шляхом  прийняття закону.  Це стосується і контролю за фінансами, який, безумовно, є головним,  тому  що  основна  функція  районної  ради - фінансова, затвердження бюджету.

 

     Що ж до вашого наступного  запитання  -  з  приводу  кампанії "Чисті  руки",  то  його треба ставити тим,  хто її розпочинав.  Я вважаю,  що це просто чергова кампанія політичної тріскотні  і  не більше, тому що жодного результату немає.

 

     Що стосується Руху,  який,  ви кажете,  не йде на компроміси, то,  навпаки,  Народний рух України  з  першого  дня  запропонував сідати  за  стіл  переговорів і домовлятися.  Тобто домовлятися на компромісній основі,  порозумітися. Якби ми всі послухали Народний рух  у  перші  дні роботи нашої сесії,  то вже давно мали б Голову Верховної Ради і не було б отих указів Президента і  звернення  до народу і ми плідно працювали б. Однак пропозицію Народного руху не було прийнято.  А Народний рух якраз з самого  початку  пропонував конструктивну, плідну платформу для нашої діяльності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  запитання надається народному депутату Тищенку.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Дмитре Васильовичу,  ви кажете правильні речі, але враження таке, ніби ви і ваші колеги з Руху як стали в 1991 році на голову,  так і стоїте і  пропонуєте  нам  усім  стати.  От  ви  кажете:   тільки   добро продуктивне,  зло  -  ні.  I в той же час ви підтримуєте той курс, який довів Україну до такого  ганебного  стану,  коли  заощадження людей  пограбували під час приватизації трасти.  Хіба може з цього зла вирости якесь добро, якась перспектива для України? Хіба ви не розумієте, що цей курс треба змінювати? Це перше.

 

     Друге. Ви кажете: "Не треба гаяти часу". I в той же час і ви, і ваші попередники,  і,  мабуть, після вас виступатимуть люди, які гають час.  Ви ж бачите,  що півзалу немає, вас не слухають. I всі розуміють, що ви знімете свої кандидатури. Для чого ви це робите?

 

     I останнє. У вашій доповіді написано, що у вас є гараж площею 23  квадратних  метри  і  в  той  же час - жодної квартири.  Де ви проживаєте? Будь ласка.

 

     Дякую.

 

     ЧОБIТ Д.В.  Відповідатиму  по  порядку.  Ви   звинуватили   в черговий  раз  Рух у тому,  що він став на голову і так стоїть.  Я думаю,  що ці слова  могла  б  до  себе  віднести  інша  політична сторона.

 

     З вашою  думкою  щодо  пограбування  людей  трастами я цілком згоден.  Такі рішення були прийняті абсолютно непродумано.  I,  до речі,  за них ніхто не відповідав. Навпаки, ще просувалися на вищі щаблі  по  посадовій  драбинці,  що   є   в   нормальній   державі неприпустимим. Так що я ті питання розумію.

 

     Далі. Ви запитуєте щодо мого проживання. У декларації, яку ви маєте  на  руках,  прочитайте  заголовок:  "Що   є   в   приватній власності?"  У мене немає житла в приватній власності,  я квартиру не приватизовував.  А гараж - це  приватна  власність.  От  і  вся відмінність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Кравченку.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  народний депутат України (виборчий округ 57, Донецька область).  Фракция коммунистов. У меня к вам три вопроса, Дмитрий Васильевич.

 

     Первый. Вы знаете о том,  что  фракции  НДП,  Руха  и  другие сегодня не допустят голосования,  так как высокие должностные лица из НДП или находятся в служебных  командировках  за  рубежом,  или отсутствуют  по другим причинам,  а левая часть парламента сегодня зарегистрировалась, и мы можем пред явить свои полномочия?

 

     Второй. В  своем  выступлении  вы  сказали  о  том,  что  пан Чорновил очень активно страдал за украинский народ. Я слабо знаком с политической биографией Чорновила,  но знаю одно - что свою, так сказать,  лагерную  жизнь он начинал со статьи Уголовного кодекса. Поясните, пожалуйста, прав я или неправ в этом.

 

     И третий.  Как вы отнесетесь к тому,  если в  среду,  четверг левая   часть  парламента  выдвинет  14-15  человек  на  должность спикера?

 

     ЧОБIТ Д.В. Відповідаю на ваші запитання.

 

     Перше. Ви в черговий раз звинуватили і НДП,  і Рух у тому, що ми зриваємо вибори.  Я думаю,  що це теж не так.  Якщо представник однієї політичної партії має можливість виступити з трибуни  п'ять разів,  і  його  кандидатуру  пропонують,  то  чому  ви  не можете допустити те,  що представник іншої політичної сили може виступити з трибуни один раз?

 

     Тепер відповідь  на наступне ваше запитання - щодо Чорновола. Ви  не  знаєте  його  біографії,  але  кажете,  що  він  сидів  за кримінальною статтею.  То я вам скажу, що в радянські часи не було політичних статей і не  було  політичних  злочинців  за  тодішньою юридичною термінологією.  Усіх,  так би мовити,  садили за статтею "Антирадянська агітація і пропаганда",  яка була  в  Кримінальному кодексі.  Цю  ганебну статтю було написано ще в 1920 році тодішнім Головою Ради народних комісарів (а хто ним тоді був, ви знаєте), а скасовано  -  в  1988  році.  Тому  за  антирадянську  агітацію  і пропаганду сидів теперішній керівник Народного руху України,  і це робить йому честь.

 

     Тепер щодо  ставлення  Руху,  якщо комуністи в наступну чергу висунуть своїх 14 кандидатів.  Абсолютно позитивно.  Висувайте хоч 114. Але до чого ми дійдемо?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Петренку.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний    виборчий   округ,   КПУ).   Шановний   Дмитре Васильовичу, в мене до вас два запитання.

 

     Перше. Чи змінилася ваша позиція, бо в 1990 році  ви  були  одним  із тих людей,  які казали,  що в ринку саморегуляція  буде?  Чи  змінилася  тепер   ваша   позиція?   Оця саморегуляція нас і довела до нинішнього стану.

 

     I друге. От ви кажете, щоб час не марнувати. То чи знімете ви свою кандидатуру? Якщо ви її знімете, то не треба відповідати і не марнуйте час.

 

     Дякую.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Чи  змінилася  позиція  порівняно  з  1990 роком. Позиція щодо того,  що Україні потрібні реформи,  не змінилася.  І якщо   згадати,   хто  розпочинав  реформи,  то  саме  ще  тодішня Комуністична партія Радянського Союзу на своєму  пленумі  прийняла рішення  про  необхідність  проведення економічних реформ,  і було видано  брошуру  "Шляхом  до  ринку".  Тобто  щодо   ринку,   щодо трансформації   недієздатної  адміністративно-командної  економіки було прийнято рішення ще в часи радянського суспільства.  І  перші законопроекти  щодо  переходу  до  ринку  розглянула Верховна Рада дванадцятого скликання ще в  1990  році,  ще  за  рік  до  розпаду Радянського Союзу.  І була створена концепція. Але як ми йдемо цим шляхом, - це вже інше питання.

 

     Тобто ви мені поставили запитання,  чи змінилися мої  погляди щодо  потреби трансформації економіки в ринкову?  Я вважаю,  що не змінилися.  Але як це робити -  це  вже  інше.  Я  вважаю,  що  ми наробили  дуже  багато  помилок.  І це тому,  значною мірою,  що в керівництві сиділи колишні кадри,  а не  патріоти,  порядні  люди, професіонали, які б думали передусім про державу і про народ. Саме в цьому наша біда.

 

     Тепер щодо  зняття  кандидатури.   Фракція   Народного   руху України,  до  якої  я  належу,  прийме  рішення.  Яке рішення буде прийнято фракцією, так я і вчиню.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Час,  відведений для запитань, вичерпано. Бажаємо вам, Дмитре Васильовичу, всіляких гараздів та успіхів.

 

     Слово для   доповіді   надається  народному  депутату  Танюку Леоніду Степановичу.

 

     ТАНЮК Л.С.,  народний депутат України  (виборчий  округ  166, Тернопільська  область).  Висока Президіє!  Глибокодостойні панове депутати!  Шановні виборці!  Я репрезентую з цієї трибуни другу за величиною   партію   -   Народний   рух  України,  партію  захисту національних інтересів,  партію підтримки вітчизняного  виробника, партію  духовного  відродження  українського  села  і українського міста,  партію інтелігенції.  Репрезентую Рух,  на  який  сьогодні вішають усіх собак.

 

     За що?   Найчіткіше   пояснила  мені  дамочка  з  Донецька  з портретом Сталіна в ручці:  "За то,  что вы принесли нам эту самую вашу  незалежность".  Звичайно,  я сприйняв це не як образу,  а як найприємніший для мого вуха політичний комплімент.

 

     Отож промовляю тут як один  з  лідерів  Руху,  який  разом  з іншими  політичними  силами  несе  відповідальність за те,  що ми, українці,  відійшовши від одного берега,  так  і  не  допливли  до іншого і носить нас по мілкій та глибокій воді.

 

     Якби, шановні виборці,  нашим державним човном правив Рух, ми давно вигребли б проти тієї течії,  яка несе нас на мілину  чи  на скелі.  Рано чи пізно так станеться,  до влади прийдуть українські національні державницькі сили,  які  зуміють  об'єднати  всі  шари населення,  щоб  воно  відчуло  себе  нарешті  народом.  І всі ми, згуртувавшись,  потягнемо,  як бурлаки,  нашу козацьку чайку проти течії.  Сьогодні  ми  в дорозі до великої мети й накопичуємо сили. Наші  програми  ви  знаєте,  з  ними  виступали  тут   Юхновський, Костенко,  Заєць,  Філіпчук,  Федорин, Чобіт. Отож я говоритиму не про програми, а про механізм їх втілення.

 

     Говоритиму від  імені  своєї  соціальної  групи,  від   свого референтного   кола,   а  воно  велике:  це  інтелігенція  України незалежно від способу занять, національності чи віросповідання; це люди,   упосліджені  як  учорашньою  тоталітарною  владою,  так  і сьогоднішньою,   переходовою,   яка   досі   не    відійшла    від марксистського  вчення  про  базис  і  надбудову.  Марксист  Брехт висловився чітко: "Сначала хлеб, а нравственность потом!" Це діячі науки  і  культури,  мистецтва  й новітніх технологій,  інженери й учителі,  лікарі, священики, студенти - всі, хто першим кинувся на барикади  горбачовської  перебудови  і  кого  було нещадно одурено потім, коли до влади прийшли в масі своїй ти-ло-ви-ки.

 

     Темна ірраціональна сила,  чиновна масовка без  переконань  і принципів  відкинула  інтелігенцію  на узбіччя життя,  в кювет,  а автострадою,  порушуючи  закони  і  правила  руху,   у   шикарному "мерседесі"  помчав  учорашній двієчник,  духовний бомж,  а нині - інтернаціональний,  надпартійний, універсальний Хам. Хам, пришестя якого  щоразу  пророчать  наприкінці  тисячоліття  -  на противагу пришестю Месії.

 

     Як могло таке статися?!

 

     У французів є приказка:  "Вітряків давно вже немає,  а  вітри дмуть  як  і раніше".  Нинішні вітри дмуть навіть пронизливіше для культури,  проймаючи людину до кісток,  як у сцені бурі з  "Короля Ліра".  Мертвий і досі хапає живого, і влада мусить бути абсолютно жорсткою  і  послідовною,  щоб  відсікти  ці   вчорашні   кайдани, передусім світоглядні,  психологічні.  Бо влада ліберально-ухильна того зробити незугарна.  Це вже було в нашій  історії:  "Медленным шагом,  робким  зигзагом  - марш,  марш вперед,  рабочий народ!" - іронізували над поступовцями.  Їхня  слабкодуха  влада  впала  під натиском  більшовиків,  які,  будучи  добре натренованою меншістю, зуміли підім'яти під себе неорганізовану більшість.

 

     Отак і зараз конструктивно налаштована українська більшість в силу   своєї   роздрібненості   не  може  приборкати  загарбницьку меншість,  цю нечисленну,  але агресивну силу, ідеал якої - гроші, гроші за будь-яку ціну!  "Мані,  мані, мані!" - цвірінькала колись наша естрада вслід за квартетом "АББА",  не підозрюючи, якого духа викликаємо з пляшки.

 

     У цьому безладді винні і ми,  депутати, позаяк саме звідси, з трибуни Верховної Ради, подаємо приклади дурисвітства. Якби навіть принцип "мані, мані, мані" узяв гору і через закулісну перекупівлю голосів чи обіцянку портфелів якась одна сила перемогла  іншу,  це була  б  Піррова  перемога.  Обраний у такий спосіб Голова став ба каліфом на годину, а заразом і хлопчиком для биття.

 

     Наша позиція  чітка:  ми  не   голосуватимемо   тут   ні   за майбутнього претендента в Президенти,  ні за першу особу будь-якої партії.  Перетворення парламенту на ринг нас не  влаштовує.  Отже, залишиться   пакет.  У  ваших  рішучих  лівих  очах  я  вже  читаю категоричне: "Не могу поступаться принципами" і голосуватиму проти всіх, хто не лівий. Привіт від Ніни Андреєвої з істинно ленінської ВКП (б)".

 

     Нарешті, мій виступ - це позиція також  і  "Меморіалу"  імені Стуса,   створеного  ще  Андрієм  Дмитровичем  Сахаровим.  Сахаров вважав,  що наша держава  доти  не  зведеться  з  колін,  доки  не віддасть моральних боргів тим,  кого було репресовано,  понівечено комуністичним режимом,  хто й понині, як от колишні вояки УПА, є в суспільстві найбільш потерпілою стороною. І держава ніби їхня, та, за яку вони боролися з обома тоталітарними режимами, сталінським і гітлерівським,  а  їх  упосліджено  й  досі,  тепер уже під знаком тризуба, за який вони клали голови.

 

     Доки ця негативна енергія не  розрядиться,  жодні  економічні програми нас не врятують.  Маємо збагнути,  що з усіх криз для нас сьогодні  найстрашнішою  є  криза  світоглядна,  криза  суспільної свідомості.   Епідемія  нищення  культурних  цінностей,  моральних орієнтирів і традицій,  що охопила пострадянську Україну, набагато небезпечніша за економічний чи гривневий колапс.  Криза економічна є наслідком кризи духовної, а не навпаки.

 

     Ми живемо ілюзією, що спочатку треба, так би мовити запустити виробництво,  а вже потім, коли пиво потече через край, можна буде хлюпнути щось і на культуру,  науку,  освіту,  медицину.  Це можна було  б назвати святою простотою,  якби за тим виразно не читалися корпоративно-кланові інтереси,  якими б мала зацікавитися  вже  не психологія, а прокуратура.

 

     Марксистський, вибачте,  бздур  про базис і надбудову -вбивча теорія, перевернута карта, підмінена шкала цінностей (Шум у залі). Пане Масенко, помовчіть! Економічний розквіт усіх держав починався з розквіту духу нації,  з патріотизму,  зі ставки  на  людину,  на гуманітарне  начало,  на історію,  на моральні,  інтелектуальні та релігійні чинники.  Знищену Гітлером повоєнну Францію,  у якої  не було  ані  особливих  ресурсів,  ані корисних копалин,  де Голль і Міттеран вивели вперед лише за рахунок переорієнтації  держави  на національні  цінності  й  ідеали.  Похід  за  відродження  Франції очолила культура,  вона змінила імідж держави і ввела  Францію  до складу могутньої "сімки".

 

     "Японське чудо"  сьогодні  стало  вже  тривіальним,  але воно чітко   базується   на   самурайській   моралі   та    традиційній історикорелігійній  філософії.  Звідси  ті високі технології,  які дали змогу  Японії  обігнати  за  рядом  показників  найпередовіші Штати.

 

     Об'єднана Європа  головним  критерієм оголошує обов'язковість національнокультурної  самобутності   країн   ЄС   і   робить   це передумовою  фінансово-економічного  об'єднання.  Це нормально для культурної держави, де громадяни відчувають себе не електоратом, а нацією.

 

     Молодий Шіллер   скаржився:   "Якби   ми,  німці,  дожили  до національного театру,  ми б стали нацією".  Це говорить  Шіллер  в добу Гете і Шлегеля,  в добу "Sturm und Drang" і романтиків.  Я не про театр. Може, колись ви й почнете ходити туди, як усі нормальні культурні  люди планети;  але як же треба ненавидіти власну націю, щоб  так  не  любити   її   мову,   не   носити   конституйованого депутатського  значка,  бо  він  жовтоблакитний,  і демонстративно виходити із залу під час виконання Державного Гімну!

 

     Чубаров, кримський татарин, вивчив українську мову і виступає з  цієї  трибуни українською,  третина ж залу не може піднятися до рівня української мови,  говорить російською. Може, якісь вітаміни купити вам чи щось? (Оплески).

 

     Яким треба бути немудрим,  щоб весь час пробувати на міцність гілку,  на якій самі сидите,  - гілку законодавчої влади!  Чи слід дивуватися  з  того,  що  ображені  й знедолені вами можуть колись вийти з берегів і захочуть перетворити цю гілку на гілляку?.. Адже будь-яке  перезбудження,  що  його  нині провокують певні сили під вашою орудою,  робить з народу охлократію і може  за  певних  умов призвести до термідору.

 

     А тепер  кілька  слів безпосередньо не до вас,  а до шановних виборців з приводу так званих недолугих,  як вони  пишуть  мені  у своїх листах, примітивних і схематичних депутатів Верховної Ради.

 

     Я хочу,  шановні виборці,  щоб ви не приймали всього того, що тут діється,  за об'єктивний і  повний  портрет  парламенту.  Ваше враження  неповне  не  лише  тому,  що  величезна індустрія працює сьогодні на спотворення образу та ідеї законодавчої  влади.  І  це теж  знак  безкультурності доби,  комплекс неповноцінності засобів масової інформації,  бажання задемонструвати бульварну зверхність, відлуння банального - "для камердинера не існує героя". І не тому, що ми,  як то кажуть,  того варті.  Повірте мені, люди, які сидять тут,  не  є  втіленням ані диявольських сил,  ані сил ангельських. Вони такі ж,  як і ви,  - плоть від вашої плоті,  і саме  тому  ви обрали їх до парламенту.

 

     Кожен з  них  набагато  цікавіший,  ніж  постає  перед вами в кадрі.  Депутат просто поставлений у парламенті в умови,  коли він повинен грати або на чорних клавішах,  або на білих.  Депутат грає тут тільки одну збіднену роль  -  роль  функціонального  політика, натискувача кнопки,  і саме в цій ролі ви його бачите.  А в житті, звичайно,  він виступає в багатьох інших соціальних ролях:  у ролі батька,  у ролі сина власної матері, гостинного приятеля, любителя музики й так далі.  І в оцих своїх інших, соціальних ролях депутат набагато цікавіший, ніж той, якого ви тут бачите.

 

     Тому дозвольте  не  погодитися  з вами,  я більш оптимістично дивлюся на всі ваші листи і думаю,  що цей депутат так само,  як і попередній,  порозуміється  і  вийде на нормальну роботу.  Але для цього йому потрібен спікер - диригент, який примусив би звучати не тільки солістів, а й увесь оркестр.

 

     Рада - складний комплекс різновекторних сил,  і прямолінійний вождизм тут протипоказаний.  Не годиться і вождизм кулуарний, рано чи  пізно  все  таємне  стає  явним.  Об'єднати  таку  силу єдиною політичною платформою -  теж  міф.  Тому  влада  має  належати  не спікерові,  а  парламентові.  Функції Голови не повинні нагадувати початок книжки відомого дресирувальника левів:  "Человек входит  в клетку. Звери окружают его. Человек поднимает хлыст".

 

     Голова мав   би   швидше  нагадувати  диригента  симфонічного оркестру,  який добре знав би не лише партитуру,  а  й  можливості кожного  виконавця.  Голова  має  бути  психологом  і мати слух на правду,  розуміти,  хто  грає  по  нотах,  а  хто  нотної  грамоти зроду-віку  не  знав  і  фальшує.  Бо  серед  музикантів є не лише Ростроповичі,  Крушельницькі й Башмети,  а й лабухи.  І спікер має усвідомлювати, де глибина, де фальш, а де гуркоче порожня бочка.

 

     Феномен Вацлава    Гавела    невипадковий.   Як   талановитий драматург-дисидент Гавел  довгі  роки  макетував  у  своїх  п'єсах механізм  взаємин  між  окремими  людьми,  між ними і владою,  між кланами  і  партіями.  Оволодіння  цим  психологічним   механізмом полегшило його, як бачите, тривале президентство. Можна по-різному ставитися до Рейгана,  але актор Рейган дав Америці "рейганоміку". Відіграли   роль   його  артистичне  людинознавство,  його  талант перевтілюватися в кожну нову ситуацію і вміння  створити  команду, яка  стратегічно  використовувала  б  будь-який  сюжет  історії  в бажаному для Америки напрямі.

 

     Я переконаний,  що  ми  порозуміємося  й   перестанемо   бути бігунами   на   стометрівку,  упевнившись,  що  перед  нами  довга марафонська дистанція.  Перестанемо бавитися у цей поганий клубний театрик, де грають любителі, де актори скубуться за кращі ролі, де суфлер пнеться в  режисерипостановники,  а  спонсор  кидає  шалені гроші  на  зміну  декорацій,  на  гонорари поганим акторам,  і все марно, все на вітер.

 

     Я поставив понад 60  вистав  у  кращих  театрах  світу,  але, повірте,  такого  безладдя не бачив ніде.  І коли люди кажуть,  що парламент - це цирк,  я кажу:  "Не ображайте цирк,  там завжди був порядок".

 

     Як і  дехто,  я  обраний  депутатом  утретє:  і  за партійним списком,  і в мажоритарному окрузі.  Отож можу  оцінити  нас  і  в ретроспективі, і в перспективі. Ми надто гарячі в поборюванні один одного,  але це минеться.  I залізо втомлюється,  після чого  воно надається  до обробки.  Кожний парламент мав би враховувати досвід попереднього,  але так не є,  і дехто з новачків зопалу вважає, що все  починається  з нього,  адже він обраний до парламенту.  Такий легковір мимоволі поповнює лави тих,  хто кує гвіздки для власного розп'яття.  Ми  такі  ж,  яким є суспільство,  з однією різницею - депутати не можуть собі обрати інший народ,  а народ  може  обрати інших депутатів, і на те немає ради. Тому не творімо йому проблем.

 

     Гріх наш і в тому,  що далеко не всі хочуть погодитися з тим, що мають.  Програвши на виборах або недобравши  чогось  суттєвого, дехто робить спробу здобути реванш тут, на трибуні. Марна праця! З чорного кота білого не зробиш.  Лівий залишиться лівим,  правий  - правим,  а центрист побігає,  побігає і,  якщо припече,  неодмінно кудись прибіжить.  А припікати починає, ми вже бачимо цю політичну міграцію.

 

     Прикро, але  найбільше  синців  перепадає тим,  хто має чіткі позиції.  Я цього не зовсім розумію.  Негативна енергія,  що ми її тут  випромінюємо,  передовсім руйнує самого випромінювача.  Треба вчитися гальмувати.  Який мені  сенс  ідеологічно  полемізувати  з Вітренко чи з Моісеєнком,  якщо я переконаний, що вони щиро вірять в те,  що говорять,  завжди трималися і тримаються свого. Я навіть можу припустити,  що Моісеєнко, як той Мойсей, міг би вивести свою партію з пустелі пустопорожніх  комсомольських  обіцянок  в  землю обітовану  справжньої  пролетарської  дії і не блукав би там сорок років, бо чоловік він рішучий.

 

     Який сенс є  товаришеві  Масенку  кидати  не  завжди  дотепні шпильки  на  адресу  Чорновола і Зайця,  навіть,  якщо йому не дає спокою їхня популярність? Адже він не оберне їх у свою віру. Шкода і сил.  Перемагає, пане Масенко, не той, хто іде в лобову психічну атаку,  а той,  хто здатний збільшити свій фланг за  рахунок  тих, котрі сумніваються.  Облишмо ж лазарет самолюбств, облишмо оплески й театральні реакції.

 

     I останнє.  Перестрілка  між   активними   полярними   силами послаблює обидві сторони і посилює тих, хто сидить у тилу і чекає, доки вони знесиляться.  Тоді надійде їхня черга - черга тиловиків. Так  було  після  кожної  війни  і  революції,  де  першими гинуть найкращі,  а врожай збирають ті,  які навчилися  "курчат  рахувати восени" і робити з них "цыплята табака".

 

     Найнебезпечніші ті, хто міняє погляди і фракції як рукавички. А таких я вже бачив на цій трибуні.  Ще за Брежнєва ходив жарт про його номенклатуру:  "Есть ленинцы, а есть приспособленинцы". Мені, чесно кажучи,  шкода і тих,  і тих.  Хвороба в них одна,  але ліки просто  мусять  бути  різні.  Але  коли  мені сьогодні кажуть,  що парламентом має керувати авторитет,  то я собі  кажу:  ні!  Навіть якщо  це  авторитет у законі.  Жоден авторитет не має панувати над розумом. Навпаки, розум має панувати над авторитетом і скеровувати його на загальне добро. Отож парламент і повинен стати колективним розумом,  а спікер - виконавцем цього колективного розуму.  I він, парламент,   стане   ним  відразу  після  того,  як  ми  навчимося повгамовувати наші  темні  інстинкти,  наші  емоції  і  сядемо  за "круглий стіл" переговорів.  Навіть якщо цей "круглий стіл" матиме дуже гострі кути (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться для запитань.

 

     ТАНЮК Л.С.  Пане  Масенко,  ви  спитали,  чи  Плющ   сірячок. Непланове запитання.  Якби воно планове було,  то я сказав би: від сірячка чую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Гусаку.

 

     ГУСАК Л.Г.,  народний депутат України  (виборчий  округ  144, Полтавська  область).  Фракція НДП.  Шановний Леоніде Степановичу! Півтора місяця безплідної роботи Верховної Ради показали,  що  тон такій  поганій  роботі задають депутати минулих скликань.  Якщо ви станете Головою Верховної Ради,  яких заходів будете вживати,  щоб такого не було в подальшому?

 

     Дякую за увагу.

 

     ТАНЮК Л.С.  Дякую.  Я  не  вживав  би заходів ні до депутатів минулих скликань,  ні до депутатів нового скликання.  Справа не  в тому,  кого коли покликали,  а справа в тому, у кого яка голова на плечах.  Мені  здається,  депутата  треба  оцінювати  за  реальним внеском, а не за тим шлейфом, який він мав - три чи два вибори, чи він новий чоловік.  Депутат у Верховній Раді весь як на долоні. Ми кожного будемо бачити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Охріменку.

 

     ОХРIМЕНКО К.О.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый претендент,  хорошо знаю вашу биографию и как режиссера, и как провокатора. Лицедеем вы были, им и останетесь.

 

     Спасибо.

 

     ТАНЮК Л.С. Це ви все сказали?

 

     ОХРIМЕНКО К.О. Да.

 

     ТАНЮК Л.С.   Ну,  я  одразу  так  і  сподівався,  знаючи  ваш інтелектуальний потенціал (Оплески).

 

     Я хотів би сказати,  панове провокатори,  що я сподівався, що будуть  такі  запитання  від людей,  які виступають,  як малярійні комарі - переносники зарази з одного болота до другого. Це метода, пане Охріменко,  відома.  Я, правда, чекав чогось трошки більшого. Адже саме ваші комуністичні газети створили цей міф і поширювали в пресі оці документи. Ми впіймали ваших комуністів тут і за руку, і за голову.

 

     Якби в тому,  що ви  кажете,  була  хоч  крихта  правди,  то, очевидно,   мене   б   звинувачували  дисиденти,  а  ваша  братія, комуністична,  хвалила б,  бо саме серед вас найбільше стукачів  і провокаторів   сьогодні  є.  Ці  наклепи  давно  були  за  вимогою дисидентів спростовані Генеральною прокуратурою. Ви їх читали дуже багато.  Але  мене  цікавить оцей ваш стиль.  Знаєте,  Ремі Шовен, французький іхтіолог,  який займається бджолами... (Шум у залі). Я буду  лізти  туди,  куди  мені треба...  Який займається бджолами, каже,  що  їхні  прекрасні  французькі  бджілки  носять   мед   із французьких  пісуарів.  Ви  так  само  носите  свій мед звідти,  з туалетів.  Тому ми не використовуємо ваші методи.  Ми,  наприклад, читаючи "Бульвар",  не використовуємо того,  що там напубліковано, що лідер КПУ є гомосексуаліст.  Для нас "Бульвар" погано пахне,  і все, що в "Бульварі" написано, для нас уже брехня. Для вас це не є брехня,  тому що ви саме на бульварному рівні існуєте.  І ми на це не клюємо,  ви на це клюєте.  Ну, яка партія, така й хартія (Шум у залі). Я ще раз кажу: яка партія, така й хартія (Шум у залі).

 

     "Задело", звичайно,  "задело".  Тому що вам треба всипати "за дело".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Цибенку.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  народний  депутат України (виборчий округ 110, Луганська область).  Фракція КПУ. У мене до вас, пане претенденте, кілька запитань.

 

     Запитання перше.  Я уважно подивився вашу трудову біографію і звернув увагу ось на що. Десь двадцять років - з 1965 по 1986 - ви працювали  в  Москві.  І  ось  тоді,  коли  починалися процеси (їх сьогодні називають по-різному - хто називає розвалом,  хто називає знищенням  України),  у  1986 році ви з'явилися в Києві.  Скажіть, будь ласка, це випадковий збіг чи ні?

 

     Друге запитання.  Скажіть, будь ласка, чому ви не надали свою декларацію про доходи?

 

     І третє   запитання.  Скажіть,  будь  ласка,  чим  закінчився судовий процес, який ви вели проти газети?

 

     Спасибі.

 

     ТАНЮК Л.С.  Судовий  процес,  який  ми  вели  у   зв'язку   з провокацією  в  газеті  "Правда  України",  ми виграли.  І "Правда України" змушена сплатити нам,  депутатам, відшкодування за образу честі  і  гідності  -  5  тисяч  гривень.  Є  рішення  Генеральної прокуратури про вину цих наклепників.  Просто цих  наклепників  не змогли притягти до відповідальності,  бо вони покаялися,  сказали, що вони того не знали.  А стаття за наклепництво дуже тяжка.  Вони сказали,  що просто помилилися,  повторювали, тому що нічого цього не знали. Тому судового процесу не було. Але є рішення Генеральної прокуратури і міської, яке опубліковано, і ви прекрасно це знаєте, тому мені смішно зараз розмовляти на цю тему.

 

     Відносно мого приїзду до Києва. Так, у 60-ті роки  я був президентом клубу творчої молоді,  з якого пішли "шістдесятники" -  українські  поети,  письменники.  Коли  почався погром клубу шістдесятників,  закрили шість моїх вистав із восьми, зняли три мої книжки,  у тому числі і поетичну, і теоретичну, мені довелося виїхати до Москви. Я думав, на два-три роки, а прожив там 23 роки.  Я працював у Москві в кращих театрах Союзу з  Єфремовим, із Завадським,  з Марецькою.  Я поставив близько 60 вистав, і мені не  соромно  за  той  період.  Паралельно  я  проводив  у   Москві правозахисну  діяльність  і  мав від того дуже великі неприємності від ваших колег-апаратчиків  і  так  далі.  Я  був  "нев'їзним"  в Україну  -  я  міг ставити вистави в усіх республіках Союзу,  крім України.

 

     У 1986 році,  відразу після того  як  пролунав  цей  вибух  у Чорнобилі   й  авторитет  української  комуністичної  влади  різко похитнувся,  я мав змогу тут же,  в кінці  місяця,  повернутися  в Україну.   І   мій   колега  Іван  Драч  жартував,  що  на  Хуторі Михайлівському стався обмін - поміняли Коротича на Танюка: Коротич втік у Москву від вибуху, а Танюк повернувся сюди.

 

     Я очолив  Молодіжний  театр  і через рік був звідти знятий за рішенням міськкому партії,  щоб не був такий розумний. Бо ми надто пришвидшували  ті  процеси,  які почалися тільки через рік.  Зняли мене 1 квітня 1988 року у той самий день,  коли  була  надрукована стаття  Ніни Андреєвої "Не могу поступаться принципами",  - в день дурака.  У цей день у Союзі зняли 326 чоловік з посад - серед  них був і я. Це - ваша Компартія, це ваші злочини... (Шум у залі).

 

     Про декларацію.    Це    теж    міф,    очевидно,   створений недобросовісними людьми з апарату.  І надрукована там ця фраза, що я не подав декларації,  - теж демонстративно, щоб був вам харч. Я, як ви  знаєте,  обирався  не  тільки  за  списком  Руху,  а  й  по мажоритарному округу.  А ті, хто обирався по мажоритарних округах, пред'являли декларації і за 1997 рік,  вони є у Центрвиборчкомі. І я  розцінюю  цей  напис,  що  я не здав декларацію,  теж як спосіб маленької провокації.  Нехай вас не бентежить, у мене в декларації все гаразд:  у мене є тільки зарплата і квартира, немає ні будинку (я його ніколи не мав),  ні навіть земельної ділянки, так що майте спокій.  І хто хоче,  може взяти мою декларацію в Центрвиборчкомі. Ми здавали, і вони там усі є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Шановний Лесю Степановичу, ми з вами працювали у слідчій комісії Верховної Ради, якій  було  доручено  з'ясувати  долю  500 мільйонів американських кредитів. Ви весь час роботи в комісії відволікали увагу на відомі 70  мільйонів,  де криміналу,  крім вас,  ніхто не побачив.  Чи не могли б ви хоч тепер пояснити, бо ті пояснення ви робили публічно, чиє замовлення ви виконували,  прикриваючи долю решти більш як 400 мільйонів доларів? Чи не спрацював тут ваш досвід співпраці з КДБ?

 

     Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С.  Пане Лавриненко,  я не розумію,  чому ми  з  вами змушені  весь  час  розмовляти як півтора інтелігента?  (Оплески). Чому ви хочете себе представити як половину інтелігента,  та ще  й нижню половину? (Оплески).

 

     Так, я брав участь у роботі цієї комісії так само, як і ви. І ви  з  усією  присутньою  вам  соціалістичною   логікою   захищали товариша...  цього  самого Ткаченка від того,  щоб він повернув 75 мільйонів американських доларів.  І саме ви зупинили цю  роботу  в комісії,  і саме тому я,  виступаючи тут, на цій трибуні, висловив окрему думку.  Я сказав і про 500 мільйонів,  і про  50  мільйонів фірми "Атон", і про 75 мільйонів. І саме ви були серед тих, які не давали це зробити.  Тому  я  й  називаю  вас  сьогодні  "половиною інтелігента", особливо у зв'язку з тим фіналом, який ви зробили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Сизенку.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.  Фракція комуністів.  Пане  претенденте,  я  вас слухав дуже уважно,  і мені бачиться,  що ви така ображена людина, ну така забита, така замучена ситуацією: там вас пригнічували, тут давили, одні наклепи, преса пише, давить. Я співчуваю вам.

 

     Але запитую,  оскільки  ви дуже багато говорили про культуру, чи співчуваєте ви тим людям,  які тепер  цю  культуру  розгрібають після  того,  як  ви  керували  - з 1990 по 1994 роки були головою Комісії Верховної Ради з питань культури та духовного відродження, з  1994  по 1998 роки - заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності?

 

     Та не таку культуру ви несли в маси!  От зараз слухаємо: який народний депутат не ставить вам запитання,  він отримує відповідь: і ці винні, і ті винні, і цей поганий.

 

     І останнє.  Ви казали про російську мову і про українську.  Я чув, коли ви спілкувалися з вашою жінкою, що вона з вами розмовляє тільки російською. То передусім навчіть її розмовляти українською.

 

     Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С.  Пане Сизенко,  я не знав,  що у вас з моєю жінкою якісь взаємини (Пожвавлення в залі.  Оплески).  Моя жінка - доктор наук,  тільки що випустила книжку про Леся Курбаса,  200 сторінок, 20   авторських  аркушів,  українською  мовою.  Запевняю  вас,  що українською мовою ми спілкуємося, і наша дитина Оксана спілкується з нами українською мовою.  Але російську мову ми знаємо, звичайно, і знаємо краще,  ніж ви,  бо ви нічого не  знаєте  (Пожвавлення  в залі).

 

     Стосовно того,  хто  кого утискує,  і того,  яке хто враження справляє.  Ви ж зрозумійте, що, звичайно, мені соромно за той стан культури,  який є сьогодні.  Звичайно, соромно. Але у вісім разів, може,  менш соромно,  тому що від нас,  Народної  ради,  було  4-5 представників у комісіях,  а вашого брата-акробата з "групи - 239" було  12-15   керівників   усіх   комісій.   І   на   вас   лежить відповідальність за розвал сьогодні економіки, монетарної політики й іншого.  І саме тому,  що це ви розвалили, довалили, на культуру нічого  не  йшло.  Увесь  мій  пафос  зводиться до того,  що треба змінити  вашу  дурну  марксистську  логіку  -  "сначала  хлеб,   а нравственность потом". Якщо не буде хліба духовного, не буде хліба й морального.  У цьому марксизм і програв Біблії.  Біблія все-таки духовне  ставить  вище,  а марксизм матеріальне,  шлункове ставить унизу.  Марксизм програв,  бо не можна сперечатися з Богом,  а  ви беретеся сперечатися. Для чого?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Полюховичу.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П., народний депутат України (виборчий округ 155, Рівненська область).  Пане Лесю,  я пишаюсь вами. Такої промови ще парламент  не  чув  і  не  скоро  почує.  Але прошу передати слово депутатові Павличку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Лесю Степановичу! Ви пригадуєте, мабуть, як ми святкували 1500-ліття  Києва  в  Палаці  "Україна".  На урочистих зборах було заборонено  говорити  українською  мовою,   лише   Борис   Олійник наважився  виголосити половину своєї промови українською мовою.  І не вітали його як національного героя.  Не вся Комуністична партія намагалася русифікувати Україну, були люди, які чинили опір.

 

     Я хочу спитати вас.  Ви так сьогодні здорово дали по них, але з ними нам тут працювати. Чи вірите ви, що ми зможемо знайти якусь спільну  мову з цими комуністами,  чи маємо махнути рукою і з ними не спілкуватися?

 

     ТАНЮК Л.С.  Вірю,  Дмитре Васильовичу.  Я вірю  в  можливість перемоги здорового глузду навіть у цих людей, які кричать: "О, еще один оказался!" Сьогодні ця пані співає вашу пісню,  а завтра вона каже:  "О,  еще  один  оказался!"  Я  думаю,  що  це просто якийсь маленький вивих психологічний.  Він має  місце  тут,  у  Верховній Раді,  а коли ми зустрічаємося в іншій ситуації,  то цих маленьких проблем не виникає.

 

     Ми знайдемо з комуністами спільну мову, але за двох умов.

 

     Перша умова.  Ми ту жвачку вже їли, ми ці каші вже знаємо. Не пхайте нам зелену жабу в рота, ми не французи - жаб не їмо.

 

     Друга умова.   Ви,   які  говорите  про  своє  безсрібництво, насправді весь час  оперуєте  проблемами  фінансів  і  грошей.  Це сьогодні у ваших руках,  і це заважає сьогодні Україні.  І я бачу, що ви належите до категорії тих спортсменів...  Знаєте, спортсмена питають:  "За  скільки ти можеш пробігти стометрівку?" І він каже: "Ну,  за трояк пробіжу".  Так  от  я  якраз  думаю,  що  з  такими комуністами,  які  за трояк прибіжать,  ми не знайдемо мови (Шум у залі).

 

     Шановні комуністи,  не треба так  кричати,  бо  в  того,  хто кричить, навіть якщо він комуніст, може розв'язатися пуп.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час,  відведений для запитань,  вичерпано. Дякую, Лесю  Степановичу.  Бажаємо  вам  успіхів  і   всіляких   гараздів (Оплески).

 

     Слово для пояснення надається народному депутату Лавриненку.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Дякую,  шановний головуючий,  за надану мені можливість пояснити після виступу Танюка. Я вважаю, що народ і мої виборці  дуже  добре зрозуміли,  у кого насправді півтора процента інтелігентності. І спасибі вам, товаришу Тарасе, що ви це зробили, переконали. І я хотів би, щоб ви пояснили, яке відношення маєте ви до Дому "Україна" в Москві, де прізвище Танюк фігурує у зв'язку із закриттям справи КДБ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Засідання веде член Президії першої сесії Верховної Ради

 

     України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Два депутати звернулися з  приводу  образи,  якої завдав  їм  попередній  промовець Танюк.  Тому перед тим як надати слово наступному претенденту  на  посаду  Голови,  я  надаю  слово Віталію Івановичу Луценку. Одна хвилина. Прошу.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   КПУ).   Шановні   товариші! Претензійний  виступ  підпанка  Леся Танюка (причому підпанка всіх часів:  як радянських,  так і націонал-демократичних), який нібито репрезентує всю інтелігенцію України, викликає сум і жаль. Жаль не до промовця,  а до  тих  інтелігентів,  які  можуть  піддатися  на провокаційні гасла підпанка.

 

     Пани і   підпанки!  Комуністи  здали  вам  Україну  квітучою, розвиненою країною,  яка посідала десяте місце серед індустріально розвинених  держав  світу  й  четверте  місце у світі - за сумою і рівнем знань. Що ви, національно стурбовані інтелігенти, зробили з нею   -   усім  відомо.  Довели  до  того,  що  вчителька  втрачає свідомість, вмирає від голоду.

 

     А тепер хочу сказати ось що.  Країна,  де не вистачає  хліба, про який ви так зневажливо тут говорили, є бездуховною. Духовною є лише країна, де є хліб, де є сало... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Віталію  Івановичу,  я  прошу вас,  будь ласка,  коли берете слово, вкладайтеся в регламент. Усе можна сказати за хвилину.

 

     Відповідно до  статті   4.2.2   Регламенту   Верховної   Ради повідомляю  про  вихід зі складу депутатської фракції Прогресивної соціалістичної партії України народного депутата України, обраного по   багатомандатному   загальнодержавному  виборчому  округу  від Прогресивної соцпартії України, Задорожної Тетяни Андріївни.

 

     Слово має...  Хто буде?..  Депутат Ємець?  (Шум  у  залі).  З процедури? Ваше прізвище називали?

 

     Депутат Масенко. Будь ласка. Він має право.

 

     МАСЕНКО О.М.,  народний  депутат України (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую. Я на виступ Танюка і ті слова, які він висловив  на мою адресу,  дуже не реагую (тим паче що його немає в залі,  думаю, його братія передасть йому), а хотів би дещо сказати з приводу національних почуттів,  про які говорив Лесь Степанович. Дивуюся,  як же можна не любити  український  народ  і  українську мову,  якщо говорити нею так незугарно,  як говорять Слава Стецько чи депутат Зварич! І навіщо Танюкові вести про це мову?

 

     Про національні  почуття  можна  говорити  тоді,  коли   наше українське телебачення передаватиме прогноз погоди так,  як у всіх нормальних державах,  - починаючи зі сходу,  а не з заходу,  як це робиться у нас. Тоді в нас буде і злагода, і взаємопорозуміння.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я прошу вас,  не нервуйте.  Треба, щоб не було образ, тоді не буде й реплік. Звернулися стосовно репліки - і все.

 

     Слово має Балашов Геннадій Вікторович (Шум у залі).

 

     Будь ласка,  спокійно.  Ну, так вони домовилися між собою. За Регламентом претенденти виступають у порядку висунення. Якщо ви не заперечуєте,  щоб  спочатку виступив Балашов,  а потім Ємець...  Я поставлю цю пропозицію на голосування.  Хто за те,  щоб  дозволити змінити   черговість   виступів,   прошу  голосувати.  Це  не  має принципового значення.

 

     "За" - 67.

 

     Геннадію Вікторовичу, ви почекайте трохи, нехай депутат Ємець виступить.

 

     Ємець Олександр Іванович. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І. Мені здається, немає ніякої проблеми в тому, що ми з іншим кандидатом помінялися місцями.  Я розумію,  що  є  люди  з таким  типом  мислення,  який  важко  перебити  і  яким важко щось довести (Шум у залі).  Ви будете зі  мною  розмовляти  звідти,  із залу, чи, може, станете поряд зі мною на трибуні?

 

     Шановні депутати!  Парламент  -  це  специфічний  механізм  і специфічний орган державної влади.  На відміну від інших ланок він колективний.  Це  450  чоловік,  зібраних у цьому залі,  - людей з різною  біографією,   різною   історією,   різного   географічного походження.  Частина  з  них походять з територій,  які довгий час знаходилися в межах різних держав:  одні - під Радянським  Союзом, другі - під Австро-Угорщиною,  треті - під Росією. Якісь території переходили,  передавалися,  і тому, безумовно, коли ми зібралися в цьому  залі,  нам потрібен деякий час,  щоб зрозуміти один одного, домовитися.  Потрібен час,  щоб навчитися слухати, розмовляти, щоб зрозуміти,  як  можна дійти до компромісу,  як зробити крок назад, але все-таки не відступитися від своїх принципів,  тому що кожен з нас ішов з цими заявленими принципами на вибори.

 

     Ми вже  чудово  розуміємо,  що  тепер  відбувається  в  залі, розуміємо,  що  з'явилися   якісь   елементи   домовленостей   між фракціями.  Мені  здається,  що  наш  парламент гідно вийде з цієї ситуації.

 

     Я не виступатиму з довгою доповіддю як претендент  на  посаду Голови.  Так сталося,  що на момент, коли я був у лікаря, висунули мою кандидатуру і я не встиг відразу її  зняти.  Я  дякую  вам  за увагу і маю надію на вашу мудрість,  на те,  що ми не переб'ємося, не  пересваримося,  а  гідно  повернемося  до  своїх  виборців   і розкажемо  їм  про  свою  роботу.  Дякую і знімаю свою кандидатуру (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Олександре Івановичу.

 

     Слово має Володимир Іванович Кафарський. Будь ласка.

 

     КАФАРСЬКИЙ В.І.,  народний депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановні депутати! Шановні виборці!  Як людина,  яка недавно прийшла в парламент,  я хотів би передусім  зупинитися  на  тих процесах,  які відбуваються в цьому залі.  Поперше,  мені здається,  що  ми  перейшли  межу,  за  якою внутрішнє  парламентське  протистояння  заступило  проблеми нашого народу.  По-друге,  людські біди,  які законодавчо має  розв'язати Верховна   Рада,   перетворилися  в  аргументи  проти  політичного суперника,  а вірніше,  у палицю,  якою "з  любов'ю"  б'ють  своїх політичних противників.

 

     Догматичне мислення,    демагогія    видаються   за   вершину парламентської  думки.  Таке  суперництво  формує  не   психологію парламентарія  як захисника національних і державних інтересів,  а психологію людини з  натовпу,  понижує  поступово  інтелектуальний рівень   цього   залу.   Як   на   мене,   він   стає  нижчим  від інтелектуального рівня пересічного українського громадянина,  який нас обрав до парламенту.  І це при тому,  що кожний третій в цьому залі - академік, доктор наук або кандидат наук.

 

     Більше того,  це безперспективне протистояння накладається на емоції  певних  депутатів,  які  породжують вульгарне ставлення до діалогу - основи роботи парламенту.  За місяць ми  досягли  такого рівня  некомпетентності,  якого  не  мала  жодна  з  Верховних Рад попередніх скликань.  Ми почали працювати за правилами гри, яку не завжди  усвідомлюємо  і  яку  не  завжди  можемо виразити словами. Інакше кажучи,  ми не  тільки  не  аналізуємо  результатів  нашого суперництва,  але поспішно,  навіть підсвідомо,  підганяємо їх під політичні аксіоми або групову культуру,  яка властива тим чи іншим фракціям.

 

     Гадаю, поважна,  високоосвічена  частина  депутатів,  а також переважна більшість парламентаріїв уже  задумуються  над  тим,  що робити  і  як вийти з даної ситуації.  Я думав,  що протягом нашої діяльності  конфронтація  буде  спадати  і  ми  зможемо  знаходити спільні точки зору, щоб працювати.

 

     Мене недавно направили в Лічильну комісію. Там є представники всіх партій,  але  ще  ні  разу,  коли  ми  чесно  й  добросовісно виконували свою роботу,  не виникало міжпартійних конфліктів. Люди працюють з повагою один до одного.

 

     Таким чином,  ми  повинні  зараз  задуматися  над   тим,   що відбувається сьогодні і що відбуватиметься завтра в цьому залі.

 

     Я не  впевнений,  що  люди  будуть довго терпіти нас,  і я не впевнений,  що депутати,  які перший раз прийшли до парламенту, не поставлять  питання про саморозпуск цього парламенту,  якщо він не може працювати на благо народу.

 

     Як на мене,  то вихід із парламентської кризи треба шукати не у  фракціях,  не  в  лідерів  фракцій,  а  у  своїй  здатності  до об'єктивності й толерантності.  Скоріше за все ми повинні  ще  раз переосмислити   самих   себе   й  знайти  вихід  із  ситуації,  що створюється.

 

     Ми, шановні колеги,  прийшли від простих  людей,  і  сьогодні перед  нашими  очима  має бути не крісло Голови Верховної Ради,  а спрацьовані руки наших батьків і стривожені очі наших дітей.  Вони чекають тих рішень,  які будуть працювати на перспективу. Я думаю, що сьогодні і права,  і ліва половини цього залу  повинні  все  це осмислити  і  знайти те,  що ми називаємо консенсусом.  Ми повинні прийняти рішення.

 

     Я не вірю,  що в цьому залі зібралися люди,  які хочуть  лиха своєму народові.  Усі хочуть йому добра.  То в чім справа?  Що, ми знову не можемо поступитися принципами?  Що,  знову в  ім'я  добра треба  шукати ворога,  опаплюжувати ближнього,  а потім у перервах між сесіями посміхатися до нього й тиснути один одному руки? Це до якоїсь міри аморально. Потрібні взаємозважені, вивірені рішення. І я вважаю,  що в цім залі треба  поступитися  всім  для  того,  щоб виграли наші люди, виграв наш народ.

 

     З цієї   трибуни  було  сказано  багато  і  виступали  багато претендентів.  Безумовно, якщо підсумувати всі ті виступи й усі ті проблеми,  які  піднімалися,  то  це  є  серйозна  програма роботи парламенту на чотири роки.

 

     Я не зможу додати чогось кращого до того,  що було сказано. І все ж таки хотів би зупинитися на проблемі, яка мені дуже болить.

 

     На Івано-Франківщині,    як    і    в   кожній   області,   є школи-інтернати,  де виховуються діти без батьків,  діти-інваліди. Уявіть  собі,  що  на  одну  школу-інтернат виділено на квартал на побутові   потреби   аж   35   гривень.   У   школіінтернаті   для дітей-інвалідів немає цукру до чаю. А ми сидимо й говоримо.

 

     Я думаю,  нам  треба йти й голосувати.  Виходячи з психології нашого залу,  я  не  впевнений,  що  сьогодні  ми  оберемо  Голову Верховної  Ради.  Але  я  впевнений  у тому,  що ми повинні сісти, знайти оптимальну фігуру,  оптимальну людину,  обрати її і разом з нею працювати.

 

     Перед нами   сьогодні  серйозні  економічні  проблеми.  І  як філософ за освітою я не можу говорити про них,  бо в цьому залі  є такі  спеціалісти,  як Анатолій Кінах,  Володимир Черняк,  Михайло Павловський та інші. Вони добре розуміють усі ці проблеми.

 

     Але я хочу сказати про інше.  Є соціальні проблеми,  яких  ми сьогодні за економічними чомусь не бачимо. Ми думаємо, що спочатку вирішимо економічні проблеми, а звідси піде й вирішення соціальних проблем.   Проте  нам  треба  негайно  вирішувати  чотири  основні соціальні проблеми:  пенсійну,  медичну,  проблему страхування  та проблему  безробітних,  кількість яких збільшується,  але ніхто їм ніяких грошей не платить.  І якщо ми не сідаємо за цю  роботу,  то тоді для чого ми тут?  А проблеми чорнобильців, дітейінвалідів. На жаль,  у мене складається враження,  що ми про них тільки в  цьому залі говоримо, але не готові вирішувати їх.

 

     Я думаю,   ми   знайдемо   в   собі   сили,   щоб  прийти  до конструктивної роботи.  Я думаю,  ми зуміємо  не  тільки  вирішити соціальні  проблеми,  а  й  працювати  над  проблемами  державного управління.  Адже дивіться,  у нас зростає рівень некомпетентності управлінського   персоналу.   Центральні   органи   відірвані  від місцевих.  Кожний працює посвоєму. Немає єдиної системи управління державою.  Усе це накладається на хаос ринкових відносин, а апарат зростає.

 

     Наприклад, у 1991 році Адміністрація Президента  нараховувала 200 чоловік,  тепер - більше тисячі.  Уперше в історії української влади видатки на утримання апарату Президента досягли 23 мільйонів 500 тисяч гривень.  А Кабінету Міністрів - 21 мільйона гривень.  І тут нам, Верховній Раді, треба подивитися, треба приймати рішення.

 

     Я особисто  не  вважаю,  що  ми   повинні   конфліктувати   з Президентом. Ми повинні спільно шукати виходів із ситуації, яка є. Але й поправити,  як ми це зробили стосовно  прийнятих  актів,  ми повинні, ми зобов'язані і, я думаю, будемо так працювати.

 

     Шановне товариство!  Я  ще раз звертаюся до вас.  Я знаю ваші думки,  тому що ми  спілкуємося  й  поза  стінами  цього  залу.  Я розумію,  що  більшість  уже  схиляється  до  того,  щоб прийти до консенсусу,  сформувати органи  управління  і,  нарешті,  починати працювати. Давайте трошки поступимося заради наших людей.

 

     Я знімаю  свою  кандидатуру  і вважаю,  що є кандидат у цьому залі, за якого нам варто проголосувати. Це - Іван Степанович Плющ.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Балашов Геннадій Вікторович запрошується на трибуну.

 

     БАЛАШОВ Г.В.,  народний  депутат  України (виборчий округ 27, Дніпропетровська область).  Уважаемый Президиум! Уважаемые господа депутаты!   Я  прошу  отнестись  с  пониманием  к  тому,  что  мое выступление будет на русском языке.  Я родился в  центре  Украины, мама  -  украинка,  отец  - русский,  и я не могу отказаться ни от Шевченко, ни от Пушкина.

 

     Для меня  большая  честь   стоять   на   высочайшей   трибуне независимой  Украины.  Но я невольно вспоминаю Ореховку Полтавской области, где умирающая баба Соня, слушая радио, как-то сказала: "А куди там Сашко поїхав?" Я сразу не понял,  о ком идет речь,  потом выяснилось:  об Александре Александровиче Морозе.  Тогда я  понял, какая  все-таки  у нас связь с народом,  народ слушает нас в любом состоянии.

 

     Рим, Англия,  Франция с их парламентами подняли  политику  до искусства - искусства возможного.  Слава Богу,  что Украина в этом ряду в истории парламентаризма заняла свое достойное место.  Нам с вами   удалось,  опираясь  на  опыт  тысячелетий,  быстро  освоить искусство договариваться. И пусть те, кому этого хочется, обвиняют нас  в  неспособности  избрать руководство парламента.  Но мы-то с вами знаем,  чего стоят каждому из сидящих в зале,  каждому  члену Президиума, каждому руководителю фракции подобные голосования.

 

     Пусть нас обвиняют те, кто не знает, что такое нервные срывы, неуверенность, нестабильность и постоянная эмоциональная усталость депутатов.  Пусть обвиняют те,  кто не знает,  что такое очередной подсчет голосов,  очередное выдвижение, что такое выход очередного кандидата на эту трибуну.

 

     Да, в зале,  как на поле боя,  сошлись разные позиции, разные взгляды, разные идеологии и даже разные поколения. Но главное, что потери  в этом непримиримом бою измеряются не количеством убитых и раненых.  Потери здесь - всего лишь наши с  вами  нервные  клетки, которые, как известно, не восстанавливаются. И пусть наше здоровье будет сегодня вместо баррикад. А наши люди будут иметь возможность мирной жизни. Да, у нас с вами разные взгляды, разные идеи, разные пути к достижению цели,  наконец,  мы каждый по-своему  смотрим  в будущее  Украины.  Но  я уверен,  что нет в зале Верховной Рады ни одного депутата,  желающего зла своей стране, своим гражданам, как нет ни одного политика, желающего худа своему народу. Я не приемлю обвинений в предательстве в адрес политиков высокого ранга,  у них просто такой взгляд.

 

     Две великие  идеи  потрясли  мир  в  двадцатом веке - великая социалистическая идея и великая  идея  национального  возрождения. Нет  необходимости  доказывать  здесь  ценность  каждой из них для нашего государства.  Украина - это величайшая  страна,  в  которой разные  идеологии  сошлись  в мирном соревновании в одном зале.  И Украина может стать родиной и носителем новой великой идеи -  идеи примирения,  единения, гармонии и красоты, найти все положительное в собственной истории,  истории народов,  живущих в Украине, взять опыт   мировых  цивилизаций,  об единив  все  вокруг  единственной ценности,  ради которой мы собрались в этом зале, - ради человека, ради гражданина - каждого из 52 миллионов.

 

     Мы должны  жить  в  красивой стране.  Это значит избрать путь развития,  путь  гармонии,  путь  красоты.  Избрав  Балашова,   мы избираем идею государства красоты и гармонии.  Избрав Балашова, вы даете неограниченные возможности новому  поколению  обрести  новую веру в собственные силы, обрести веру в победу красоты.

 

     Кто сегодня  может предложить идею,  как в течение всего лишь одного-двух лет обеспечить  граждан  Украины  рабочими  местами  с оплатой  труда  не  менее  500  долларов  США?  Кто  сегодня может обеспечить  повышение  пенсий   до   200   долларов?   Кто   может гарантировать   такое  экономическое  чудо?  Разве  кто-нибудь  из сидящих в зале не хотел бы того же? Разве вы не желаете, чтобы мир восхищался  вами  как  творцами украинского чуда?  Так возможно ли оно, наше с вами украинское чудо?

 

     Библия подсказывает,  что в  процветающей  стране  налоги  не должны  превышать  десятину.  Налог  должен  быть  един,  как един Господь Бог - вот формула налогового рая, создающего рай на земле.

 

     Свободная экономическая зона на территории всей Украины  дает возможность  в  кратчайшие  сроки накормить страну,  обеспечить ее экономический  рост  и  превратить  ее  в  авангард  всей  мировой цивилизации.  Об единив социалистическую идею единения трудящихся, то есть открытия границ для всех,  и национальную идею  обогащения украинских граждан, мы осуществим прорыв в мировую экономику, ведь все это - для блага граждан Украины.

 

     Свободная экономическая зона  на  територии  всей  Украины  с единым  десятипроцентным  налогом  от дохода обеспечит 52 миллиона граждан Украины и рабочими местами, и зарплатой в размере не менее 500 долларов,  и пенсией в 200 долларов. Мы как государство сможем первыми в мире использовать плоды мировой цивилизации в  интересах гражданина Украины.

 

     Призываю вас в соавторы и соратники идеи украинского чуда!  В это надо просто поверить.  Голосовать сегодня необходимо за  идею. Сегодня  наше молодое Украинское государство похоже на серебристый лайнер,  готовящийся к взлету. Однажды авиаконструктора пригласили в  авиасалон на осмотр самолетов.  Он обошел один из них и сказал: "Некрасивый,  не полетит".  Страна,  в  которой  налоги  превышают десятину,  не полетит,  потому что не- красивая.  Мы должны жить в красивой стране!

 

     Спасибо. Я готов приступить к ответам на вопросы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання  до  претендента?  Запишіться,  будь ласка.

 

     Опублікуйте список.

 

     Депутат Доманський.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Уважаемый   Геннадий Викторович!  Два  года  назад в этом зале была принята Конституция Украины. Приняв ее, Верховный Совет насильственным образом навязал народу Украины символику.  Прошедшие два года показали, что она не является об единяющей для народа Украины.  Как вы считаете, нет ли необходимости  при определении символики прибегнуть к всенародному референдуму  Украины,  чтобы  народ  принял   символику,   которая действительно  служила  бы  об единяющим фактором для всех людей в Украине?

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Спасибо.  Я горжусь тем,  что Леонид  Данилович Кучма  заставил принять Конституцию,  по которой мы сегодня живем. Ведь если бы он не вмешался тогда в этот процесс,  мы обсуждали бы Конституцию до сегодняшнего дня.

 

     И что касается символики. Символика - порождение исторической необходимости.  И  если   так   было   продиктовано   исторической необходимостью и эта символика уже была принята, то мы живем с ней и должны ею гордиться, невзирая на наши политические взгляды.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний претенденте!  Мені щиро імпонують  окремі  ваші ідеї,  зокрема ідея гарної України.  Я думаю, що в нашому залі всі хотіли б жити у квітучій державі,  у заможній державі,  у державі, де  було  б  легко знаходити спільну мову один з одним,  навіть на рівні політичного діалогу.

 

     Та коли мова йде  про  напрями  розбудови  такої  квітучої  і по-справжньому  демократичної  держави,  мені  здається,  ви  дещо спрощуєте.  Скажімо,  шляхи  побудови  такої  держави.  Невже  все зводиться, по-вашому, лише до біблійської десятини?

 

     І скажіть,  будь ласка,  як нам у цій красивій, перспективній державі,  в Україні,  створити не менш гарний і,  що найголовніше, працьовитий парламент?

 

     Дякую.

 

     БАЛАШОВ Г.В. Наш парламент ничем не отличается от парламентов цивилизованных  стран.  Мы  научились  друг  друга   слушать,   мы научились выступать, мы научились гордиться своей страной.

 

     И не  надо  ругать  свой  собственный парламент.  Мы являемся высшей законодательной властью,  и сегодня все плывем, как в одном корабле, в этом зале. И все равно мы выберем капитана, и все равно у нас будет процветающая страна, если мы будем соблюдать закон.

 

     Поэтому храним порядок, и порядок сохранит нас.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Депутат Тропін. Прошу.

 

     ТРОПІН В.І.,  народний депутат України (виборчий  округ  157, Сумська область).  Спасибо большое.  Прошу передать слово депутату Александровской.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,      народний      депутат      України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Геннадий Викторович!   Очевидно,   желая   получить   поддержку   депутатов Верховного  Совета  и,  скорее  всего,  желая  красиво выглядеть в глазах избирателей,  вы изложили программу, в которой более 20 раз (я  уже  сбилась  со  счета) употребили термин "красивая Украина". Красивая Украина - это,  конечно,  хорошие слова.  Но она  сегодня красивая для некоторых и ужасная для большинства,  то есть для тех людей, которые лишены работы, лишены возможности зарабатывать себе на жизнь и понастоящему достойно жить.

 

     И в общем-то ваша программа,  к сожалению, представляет собой сборную солянку из красивых слов и совершенно нереальных лозунгов.

 

     Я не  удивляюсь.  И  знаете   почему?   Я   посмотрела   вашу автобиографическую   справку,   из   которой  следует,  что  самое продолжительное время работы на одном месте - это работа с 1984 по 1987  годы  кровельщиком и бухгалтером жилуправления.  В остальных местах вы работали по году.

 

     Меня интересует  судьба  тех  предприятий   (тут   их   шесть указано),  на которых вы были директором или президентом. В каждом из них вы работали по году. Что с этими предприятиями произошло?

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Я горжусь тем, что предприятия, созданные мной, работают  до  сих  пор  и  не  пострадали  ото  всех  неудач нашей экономики.  Кто живет в Днепропетровске,  прекрасно знает,  во что превращены  в  Днепропетровске  подземные переходы.  Это настоящие дворцы.  Даже золотом там торгуют.  Во что превращены  заброшенные кинотеатры? Это центры, в которых дети имеют возможность проводить досуг и кататься на роликах. Их четыре в городе Днепропетровске.

 

     Это огромная инфраструктура с рабочими местами  для  полутора тысяч человек. И даже моя политическая борьба. На этот путь я стал пять лет назад, когда баллотировался в Верховный Совет и не добрал полтора процента.  И я не бросил это занятие.  А то,  что менялись должности, так дай Бог, чтобы они менялись и дальше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Філіпчук.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 203, Чернівецька область).  Пане Балашов,  чи не здається вам, що все ж таки Україна як єдина економічна зона - це є утопія?  Ми знаємо по роботі  ще  в  тому  парламенті,  що  це  надто складний і дорогий економічний механізм.  Чи не вважаєте ви за потрібне  сказати,  що біда  наша  в  тому,  що  Україна  за рахунок некритичного імпорту перетворюється на ринок викидного товару? Це перше.

 

     Друге. У Чернівецькому державному університеті,  найстарішому університеті,  сторож на брамі володіє пятьма мовами, і безперечно державною.  Я хотів би,  щоб і спікер також знав державну мову.  Я хотів би,  щоб це стосувалося вас і всіх інших депутатів.  Це дуже коректно. Але я вважаю також, що це й обов'язок інтелігента.

 

     І третє.  Полікультурність,  яка сьогодні  так  активно  вами проповідується,  - турецький ліцей,  польська гімназія,  румунська школа.  Скажіть,  будь ласка, чи є взагалі такі поняття в Україні? Де за рахунок українського бюджету ми формуємо такі поняття?

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Что  касается  свободной  экономической зоны на территории всей Украины.  Напомню,  что при Советском Союзе у  нас платили  налог не более 10 процентов.  Предприятия могли содержать инфраструктуру социального развития,  отправлять  своих  людей  на отдых  и  платить  хорошие зарплаты - по потреблению на уровне 500 долларов. Это было, и если мы вернемся к этому, будет неплохо.

 

     Что касается того, какую задачу мы ставим перед государством? Если  мы ставим задачу обогащения государства,  тогда вроде бы все правильно,  осталось еще добрать налогов.  Если мы  ставим  задачу обогащения конкретного гражданина,  нужно дать ему возможности для зарабатывания денег.  Чтобы у нас открылись границы и сюда поехали предприятия,  чтобы  здесь начали выпускать современную продукцию. Защита отечественного товаропроизводителя - это хороший девиз.  Но еще  ни  в  одной  стране мира за тысячи лет защита отечественного товаропроизводителя не привела к улучшению качества товаров.

 

     Что касается красивого лозунга "Мы  должны  жить  в  красивой стране".   В   толковом  словаре  дается  такое  толкование  слова "красивый":  наполненный внутренним содержанием,  приятный  взору, гармоничный.   Красивая   страна   -  это  наполненная  внутренним содержанием, приятная взору, гармоничная страна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кононенко.

 

     КОНОНЕНКО Ю.С., народний депутат України (виборчий округ 181, Харківська область). Уважаемый Геннадий Викторович! Я симпатизирую вашей идеологии.  Она неожиданна,  от нее веет новым духом.  И она имеет  глубокие  корни.  Еще  древние греки,  а потом Достоевский, говорили,  что красота спасет мир. Являетесь ли вы преемником этой идеологии  или это у вас новый базис,  отталкиваясь от которого вы сеете свою идеологию, - между нами, через вашу газету "Балашовская мысль" и так далее?

 

     Спасибо за ответ.

 

     БАЛАШОВ Г.В.   Спасибо.  Что  касается  красоты  вообще,  то, действительно,  через века, через тысячелетия это понятие проходит как одна из божественных ипостасей.  Любой человек,  любая страна, избирая путь жизни по красоте, действительно становятся красивыми.

 

     Если мы начнем оценивать поступки наших политиков, директоров заводов,   каждого  человека  с  точки  зрения  красоты  (поступок красивый или некрасивый), тогда все станет на свои места.

 

     Что касается фантастичности  идеи  десятипроцентного  налога. Верховный  Совет  прошлого  созыва напринимал множество законов по налогообложению,  в которых мы продолжаем вариться и  сегодня.  Мы меняем   законодательство  на  1,  2,  3  процента,  рассматриваем вопросы, которые никак не влияют на государство. Но вы знаете, что наши  люди  просто веками не приучены платить налоги,  и чтобы они начали их платить,  налог должен быть минимальным,  тогда человеку не  будет  жалко отдавать эти деньги.  Тогда 70 процентов теневого оборота выйдет на рынок из  тени,  предприниматели  будут  платить налоги. И этих денег хватит на содержание государства и социальной сферы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Анненков.

 

     АННЕНКОВ Є.І. Прошу передать слово депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  народний депутат України  (виборчий  округ 33,  Дніпропетровська  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый Геннадий Викторович!  Вот передо мной газета "Днепровская  правда" за   20  июня  1998  года.  Цитирую:  "Кстати,  о  надувательстве. Доверительное общество "Балашов" покамест самое крупное достижение ньюполитика.   Собрав   в  1994  году  крохи  у  тысяч  несчастных пенсионеров и наградив их взамен бесценными,  в смысле не имеющими никакой  цены,  бумажками,  Балашов был таков.  Редакция буквально завалена письмами".

 

     А вот еще маленькая цитата:  "Только  благодаря  коммерческой деятельности Балашов стал тем, кем он есть. Мой ваучер работает на него четыре года.  Таких,  как я,  у него более 100 тысяч человек. Никаких  дивидендов  за это время я не получил.  Он стал известным коммерсантом только потому,  что присвоил  наши  трудовые  деньги. Теперь  собирается  строить  красивую Украину".  Ну,  и дальше там много вопросов.

 

     Прокомментируйте, пожалуйста, хотя бы то, что я зачитал.

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Хороший вопрос.  Скажите,  пожалуйста, депутаты Верховной Рады,  хоть один человек из сидящих в зале разбогател на ваучере?  По-моему,  абсолютная тишина.  Перед вами стоит человек, который  четыре  года  назад  пострадал  от ваучерной приватизации больше,  чем  любой  гражданин,  потому  что  имел  неосторожность назвать доверительное общество своей фамилией,  чтобы нести полную ответственность.  И я несу полную ответственность за него сейчас - доверительное  общество  "Балашов" работает и не закрывалось ни на один день.

 

     Второй вопрос.  Сколько  раз  прошлый   парламент   прекращал приватизацию за ваучеры?  Ответьте мне еще и на вопрос, кто сейчас продает хоть одно рентабельное предприятие  за  ваучеры?  6  тысяч ваучеров  из 44 тысяч привлеченных до сих пор не вложены ни в одно предприятие,  потому что предлагаются разваленные свинофермы. Я не хочу,  чтобы  мои  избиратели  страдали от этого,  поэтому дождусь момента,  когда эти 6 тысяч ваучеров единым  пакетом  можно  будет вложить в нормальное предприятие.  К сожалению, наши люди не могут этого оценить,  но вы-то, народные избранники, оценить этот подвиг сможете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  народний депутат України (виборчий округ 161, Сумська область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины.  Уважаемый  претендент!  Я  вижу  такую  перспективу:  вы снимете  свою  кандидатуру  и,  к  сожалению,  Украина  не  станет цветущей,  не  будут  работающие  получать 500 долларов заработной платы, а пенсионеры - 200 долларов пенсии.

 

     Скажите, пожалуйста,  если  мой  прогноз  оправдается  и   вы все-таки  снимете  кандидатуру,  сложите  ли вы с себя депутатские полномочия,  потому  что  использовали  трибуну  для  того,  чтобы обмануть и этот зал, и народ Украины? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Считаете  ли вы необходимым,  чтобы вслед за вами, если  вы  будете  честны  перед  собой   и   сложите   депутатские полномочия,  сложили депутатские полномочия все те, кто докладывал с этой трибуны,  отвечал на вопросы,  а потом будут  снимать  свои кандидатуры?

 

     Спасибо.

 

     БАЛАШОВ Г.В. Спасибо за прогноз. Наверное, вам надо выпускать "Мысли Марченко".

 

     Да, действительно,  возможен вариант,  что какие-то кандидаты снимут  свои  кандидатуры.  Но  это  всего лишь вопрос фракционной дисциплины,  а не вопрос цели моего выступления.  Я рад,  что смог донести до людей - миллионов и миллионов людей - ту мысль, которую принес в парламент и которую буду отстаивать на протяжении четырех лет.  И если мне в течение четырех лет удастся осуществить то, что я предложил в своей программе - что  мы  должны  жить  в  красивой стране, - наши люди скажут мне спасибо.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кармазін. Прошу. Останнє запитання.

 

     КАРМАЗIН Ю.А.,  народний депутат України (виборчий округ 134, Одеська область).  Город-герой Одесса,  пока  еще  оккупированный. Скажите,  пожалуйста,  уважаемый  претендент,  вам  не стыдно хоть сколько-нибудь от того,  что  вы  обманули  своих  избирателей?  В Днепропетровске  я имел возможность лично убедиться в том,  что вы не можете рассчитаться с людьми,  которые  вложили  деньги,  -  не сертификаты,  а  деньги!  Многомиллионные радиослушатели не знают, что вы делитесь с нами систематически отдельными мыслями. Уже семь ваших отдельных мыслей мы восприняли. Хотя в общем-то мысли должны быть связаны, разделять их нельзя. Это я вам говорю на будущее.

 

     Но вы что, хотите, чтобы мы все жили в доверительном обществе "УкраинаБалашов"?  Не  считаете  ли  вы  необходимым просто сейчас снять кандидатуру и не позориться? И не позорить уважаемую фракцию НДП, которая имеет отношение к оккупации Одессы?

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Выпуская  все время в зал одну и ту же мысль об оккупации Одессы,  а потом запуская какую-то "утку", не доказанную ни  одним судом,  вы делаете небольшое,  некрасивое дело.  А я вас только что призывал жить по законам красоты!

 

     А что касается того,  что вы наговорили,  так этого и  близко нет по той простой причине,  что десять лет я занимаюсь конкретным делом.  На протяжении этих лет  создано  несколько  предприятий  с полутора  тысячами  работников,  и они обеспечены зарплатой до сих пор.  Пять лет назад я ушел в политику. Как вы считаете, если бы я когото обманул в Днепропетровске, я прошел бы в народные депутаты? Никоим образом и никогда!  Потому что это невозможно.  Вы  знаете, что за город Днепропетровск.

 

     Мы должны жить в красивой стране - запомните эту фразу! Нам с ней придется жить очень долго.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, спасибі.

 

     Слово має Сергій Олександрович Кириченко.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.   Християнськодемократична   партія   України. Шановні колеги!  Шановні народні обранці! Споконвіку було слово, а слово в Бога було і Бог було слово.  Усе  через  нього  постало  і ніщо,  що постало,  не постало без нього.  Проквітаючі на сьогодні цивілізації піднімалися саме  через  таке  слово,  через  визнання його, а тому - і з Божою допомогою.

 

     Майже півтора  місяця  словоблуддя  потоками  ллється тут,  у Верховній Раді.  Результату в нашій роботі немає тому,  що  слова, які  тут лунають,  є нещирими.  Усім нам без винятку народ у такий скрутний  час  довірив  свою  долю  і  повірив,  що  ми  спроможні виправдати  його надії й подолати зло,  від якого страждають люди. Але  біда  наша  в  тому,  що  ми  не   усвідомлюємо   перебування безпартійних,   членів   Руху,   комуністів,   селян,  аграрників, християндемократів,  соціалістів,  членів інших  партій  в  одному човні. Богозневага, відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги один до одного,  моральності в політиці  спричинили  тривале  безглузде протистояння серед нас.

 

     На жаль,  у залі парламенту панує атмосфера подвійної моралі, подвійного стандарту.  До того ж  представники  однієї  політичної сили  замість  домовленості  з  опонентами  намагаються монопольно вибороти позиції для того,  щоб збити з ніг уявного супротивника й отримати гору. Якщо цього не припинити, ця безглузда боротьба буде без завершення.

 

     Сьогодні вже сорок другий  день  від  початку  нашої  роботи. Нагадаю,  що сорок днів потоп зливою спадав на землю за часів Ноя, а потому припинився.  Хай ці сорок  днів,  що  пройшли,  потоплять чвари  й  непорозуміння  поміж нами.  А з сьогоднішнього дня нехай порозуміння проявиться надією  на  те,  що  всі  ми,  створені  за образом і подобою Божою,  знайдемо якнайшвидше спільну мову заради великого і святого.

 

     Позиція християн-демократів  полягає  в  необхідності  зняття протистояння  та  ейфорії  сподівання на перемогу депутатів якоїсь однієї із структурних складових парламенту.  Другий місяць  роботи показав,  що  це  неможливо.  Людей  гнітить питання:  звідки така нелюбов, така ненависть один до одного серед нас?

 

     Народна мудрість каже:  поганий мир краще доброї  війни.  Так давайте  хоч  собі  зізнаємося й спрогнозуємо наслідки такої нашої подальшої поведінки.

 

     Усі ми бачимо, що в результаті парламентської кризи Президент останнім  часом  вже  предметно  демонструє  народу свою практичну готовність реально стати  правовим  регулятором  життя  в  державі замість стагнуючого в розбраті парламенту.

 

     Цілком логічно  очікувати появи силових указів,  їх формальну невідповідність Конституції глава держави  виправдає  необхідністю регулювання  за відсутності законів.  А народу все одно,  від кого дочекатися полегшення свого становища.  I люди за  це  не  осудять того, хто реально хоч щось, але буде робити.

 

     Так навіщо  тоді  ми  з  вами,  якщо  так  буде?  Де  ж  тоді парламентаризм, коли ми своїми ж руками розправляємося з ним?

 

     Люди нас усе менше розуміють.  В очах світової  громадськості Україна   через  події  у  Верховній  Раді  стрімко  втрачає  свій авторитет.  А це  неминуче  потягне  ще  драматичніші  наслідки  в економіці,   тому   що   надто  велика  частка  експортних  шляхів реалізації   національного    продукту    через    зорієнтованість українських виробників на зовнішні ринки.

 

     Християни-демократи впевнені,  що  державу,  яка є історичною колискою християнства в Центральній та Східній Європі, врятує лише відновлення  християнської-людинолюбної та терпимої до ближнього - ідеології.

 

     Духовна криза в Україні,  яка проходить  через  свідомість  і серця людей,  є головною причиною політичної та економічної кризи. Не подолавши цього духовного занепаду,  годі сподіватися  на  щось краще.

 

     Несерйозно говорити  сьогодні  про  якесь бачення організації роботи парламенту без  конструктивної  пропозиції  щодо  подолання бар'єра  на шляху до обрання його Голови,  заступників і вирішення цього питання.

 

     Уже п'ятий рік я працюю в цих стінах і хочу нагадати, що саме в  цій  залі  в  травні  1994  року  було  застосовано  технологію спискового  обрання  Першого  заступника   і   заступника   Голови Верховної Ради, а також спискового формування на той час Президії, до  якої  входили  і  голови  комісій,   на   основі   попередньої домовленості   про   її  склад.  То  що  ж  сьогодні  заважає  нам реалізувати  свій  же  історичний   досвід?   Ні   Регламент,   ні Конституція,  ні здоровий глузд (правда, за умови його наявності в більшості) не заважають нам це зробити.

 

     Треба сформувати представницькі  групи  від  кожної  фракції, сісти  за  стіл  переговорів  і  якнайшвидше  домовитися про склад керівництва  парламенту  та  його  комітетів.  Хто  пропонує   або відстоює щось інше проти цього,  той діє від лукавого й знекровлює всіх нас.  Якщо ця пропозиція від Християнськодемократичної партії буде  підтримана  голосуванням,  то  ми  ще  матимемо  якусь надію всерйоз очікувати завершення першого  етапу  роботи  парламенту  в найближчій перспективі.

 

     Хоч у  парламенті небагато депутатів від ХДПУ,  але ми готові виступити активними посередниками в  погоджувальному  процесі  між опонуючими сторонами.

 

     Кожен втрачений  нами  день  зберігає феодальну ситуацію,  за якої бартер виїдає дохідну частину бюджету.  Ця хвороба  ефективно лікується  лише  за умови прийняття закону,  проект якого внесений головою   Християнсько-демократичної   партії   України   Віталієм Журавським  і  мною,  -  про  посилення  гарантій  захисту  прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності,  який  ще по-іншому можна назвати законом захисту підприємців від державного рекету.

 

     Україна ніколи не потрапить в розряд цивілізованих країн, і в ній  ніколи  не зліквідується заборгованість із зарплати,  пенсій, стипендій,  допомог,  не з'явиться стимул до зростання виробництва та  сплати  податків,  поки  не  буде прийнятий закон про державну підтримку малого  підприємництва  недержавної  форми  власності  у сфері  виробництва,  науки  і  надання  послуг,  проект  якого вже повторно внесений християнамидемократами.

 

     Багато партій та політиків довгі роки тримаються на  поверхні політичного   існування,  ведучи  лише  розмови  про  актуальність соціального захисту й  допомоги  населенню.  Святе  письмо  Біблії вчить  християн  і всіх людей робити добро таємно.  Саме так,  без галасу й гучних  заяв,  Християнсько-демократична  партія  України розробила  і  депутати  від  неї  внесли  ще в бутність парламенту минулого  скликання  фундаментальний  проект  Соціального  кодексу України (чомусь затримується його розповсюдження серед депутатів). Тим  самим  ми  реально  дали  людям  можливість  набагато  швидше отримати простіший і,  головне, справедливіший механізм реалізації своїх прав на належний соціальний захист і соціальне забезпечення.

 

     Щось подібне в Європі є тільки  у  Франції.  Так  чого  ж  ми повинні  конкурувати тільки з африканськими аборигенами в бідності і не  використати  нагоду  зробити  крок  назустріч  християнській цивілізації добробуту й достатку?

 

     Треба знати й про те, що в активі законодавчих ініціатив ХДПУ є також проекти основ законодавства України про соціальний  захист населення  та  про  правовий  захист дітей в Україні,  подані мною спільно з народним депутатом Віталієм Журавським.  Коментарі  щодо важливості таких законів зайві.

 

     Питання прийняття  бюджету  на  1999 рік - це питання щирості наміру парламенту й уряду  реально  почати  виведення  України  зі стану  кризи.  Але  чому  ж  ми  вже на місяць затримали прийняття бюджетної резолюції?  Хто нам  це  простить?  Богом  вас  закликаю покінчити  цю  політичну  поножовщину  й  домовитися до спискового складу керівництва та комітетів парламенту. Часу вже немає.

 

     Якби зараз  парламент  також  серйозно  сприйняв   пропозиції Християнськодемократичної  партії  України,  як  свого  часу зміст одного з перших проектів Конституції України,  який  було  внесено християнамидемократами  і  чимало  положень якого знайшли достойне місце в офіційному варіанті нової Конституції України,  то нам  би вже не було соромно з'явитися на очі своїм виборцям.

 

     Давайте зізнаємося, що й досі ще політиками й парламентаріями не дана відповідь на риторичне запитання,  що ж ми будуємо?  А  це спричиняє щорічну зміну складу уряду, баталії навколо затвердження його програм діяльності, вщент дестабілізує й так хитку ситуацію в Україні.

 

     Християни-демократи пропонують науково виважену й ідеологічно прийнятну концепцію  програми  діяльності  як  парламенту,  так  і Кабінету  Міністрів України.  Головним у ній є реальна присутність на першому місці людини, її прав, свобод та інтересів. А це є ключ до розгадки того,  чому в нас на сьогодні ніщо не працює, а тільки все занепадає.

 

     Шановні колеги!  Усі ми в цій  залі,  а  через  нас  і  народ України,  уже  другий  місяць  потерпаємо  від боротьби злого духу ідеології вчорашнього дня з ідеологією  вічного  й  прогресивного. Україна   постала   незалежною   не   тільки  одвічним  прагненням українського народу до волі,  до суверенності, а мабуть, і завдяки Божому провидінню.

 

     Ми допускаємо  помилку,  коли  розпочинаємо  нашу  роботу без молитви - молитви за  Україну,  за  її  народ,  без  благословіння ієрархів провідних церков України.  Гадаю, за допомогою тимчасової Президії це ще можна поправити.  Тоді,  на  мою  думку,  злий  дух покине,  нарешті,  цей  зал,  ми  порозуміємося  й  приступимо  до плідного виконання своїх обов'язків, до законотворчої роботи, чого так чекають Україна та її багатостраждальний народ.

 

     Дозвольте подякувати  за  високу  довіру,  за  висунення моєї кандидатури на посаду  Голови  Верховної  Ради  України.  Справді, нагальною  є  потреба  приведення  на високі посади в органи влади молодих діячів,  молодих політиків, які принесли б із собою нове й дійове, що дало б змогу струсити пил застою та лузгу заскорузлості у здійсненні державної політики на сучасному етапі.

 

     Я готовий приступити до відповідей на ваші запитання, шановні колеги.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Будь ласка, запишіться.

 

     Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д. Шановні колеги! Я хотів би звернутися до тих, хто записався після мене на  запитання.  Давайте  відмовимося  від них,  тому  що  ми не встигнемо сьогодні технологічно вирішити всі проблеми, які стоять перед нами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Депутат   Костицький   підтримує    цю пропозицію?  Підтримує.  Наполягає на запитанні депутат Кірімов. Я надаю йому слово.

 

     КІРІМОВ І.З.,  народний депутат України (виборчий  округ  95, Київська  область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Шановний претенденте на посаду Голови Верховної  Ради!  Мені  імпонує  ваша християнська  доповідь,  і  я  не сумніваюся,  що ви,  якщо ми вас оберемо, будете так і працювати. Але мені трошечки сумно від того, що,  коли  ви говорили,  як ви будете працювати,  ви ані словом не обмовилися про те,  що нині Україну непокоять  такі  проблеми,  як невиплата заробітної плати, що нині в Україні таке горе, як безліч жебраків на всіх вулицях.  Безперечно, я знаю, що Голова Верховної Ради  цих проблем не вирішить.  Але однаково мені хотілося б,  щоб претендент на цю високу  посаду  висловив  свою  точку  зору  щодо цього,  адже ми маємо в цьому напрямі працювати, щоб, як казав ваш попередник на трибуні, наша держава була гарною.

 

     Дякую.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Шановний Іване Захаровичу!  Я говорив про  цю проблему.  Я  вам  особисто  вручу  підписану мною стенограму мого виступу.  Тому що,  мабуть,  письмово сприймається легше,  ніж  на слух.      Я      говорив      про      законодавчі     ініціативи Християнсько-демократичної партії  України,  які  реально  повинні змінити правила гри в нашому суспільстві, коли, нарешті, з'явиться стимул для того,  щоб сплачувати податки і виробляти продукцію,  а не бути тільки торгашем. Хоча це теж дуже важко в цій державі. Але стимулу для виробництва справді немає.

 

     Я знаю, що ви людина, яка самовіддано працює у сфері допомоги великому   соціальному   прошарку   населення  -  громадянам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. І ви знаєте, що у Верховній Раді минулого скликання я з вами дуже часто і в багатьох випадках об'єднував зусилля для вирішення конкретних питань.

 

     То я просто прошу вас підтримати  ці  законодавчі  ініціативи ХДПУ,  і тоді,  нарешті, скоріше вирішиться та проблема з виплатою пенсій, стипендій і зарплати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Балашов.

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Мы должны жить в красивой стране.  Каково  ваше отношение к свободной экономической зоне,  к библейской десятине и к введению на территории всей Украины единого налога в размере  10 процентов?

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Дякую.  Це справді принципові питання,  через невирішення яких потерпає нині будь-яка людина на  території  цієї держави.

 

     Коли протягом століть діяли норми,  про які ви зараз сказали, тоді  був  стимул  для  виробництва.  Завдяки  цьому   суспільство багатьох  держав скоріше перейшло від рабовласницького ладу в стан феодалізму,  а  потім  феодальні  держави  (там,  де  стійко   цих принципів  дотримувалися  і де,  треба подякувати ієрархам церков, весь час звертали на це увагу світської влади) дуже  швидко  стали цивілізованими  і  людина  там  розкріпостилася.  Там  є  на  дуже високому рівні соціальний захист,  і  це  справді  гарні,  красиві держави.  І  там  люди  красиві,  і  цей моральний імператив ваш я підтримую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Наполягають  ще  на   слові   ті,   хто записався на запитання? Наполягають.

 

     Депутат Нечипорук. Будь ласка.

 

     НЕЧИПОРУК В.П., народний депутат України (виборчий округ 194, Хмельницька  область).  Прошу  передати  слово  Олегу  Григоровичу Білорусу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Шановний претенденте! Є у мене до вас три запитання.

 

     Перше. Виходячи з вашого людського й професійного досвіду, чи вважаєте  ви  себе,  оскільки  претендуєте  на  одну  з   найвищих державних посад, одним із національних лідерів України?

 

     Друге. Як ви розумієте національну ідею України?

 

     І третє  запитання.  Яку концепцію національної стратегії для України ви можете запропонувати?

 

     КИРИЧЕНКО С.О. Дякую. Відповідаючи на перше запитання, я можу сказати,  що  тільки  Бог  визначить  і розставить в історії нашої держави лідерів національного руху або іншої історичної  течії.  У зв'язку   з  тим  що  я  дотримуюся  відповідних  етичних  правил, відповідного морального кодексу, я не можу давати собі самооцінку. Цю оцінку дадуть мені люди, Бог і час.

 

     Далі. Для  України,  для  українців,  які  живуть  в Україні, національна ідея полягає в тому, щоб будь-яка людина, яка осіла на теренах  цієї  держави,  на її території,  була захищеною,  щоб її права й свободи були гарантованими й  забезпеченими.  Тому  що  не може бути щасливою якась окрема національність, якийсь відповідний вузький або  більш-менш  численний  прошарок  населення,  якщо  не будуть  щасливі всі.  І це є однією зі складових національної ідеї України.

 

     Щодо національної стратегії.  Я можу послатися на свій досвід роботи  у  парламенті  попереднього  скликання.  Мені  не  соромно говорити про свій внесок як члена Тимчасової  спеціальної  комісії по  доопрацюванню проекту Конституції України в розробку проекту й затвердження нової Конституції. Особливо в ті розділи й положення, які  стосуються  забезпечення  захисту  прав  і  свобод  людини  й громадянина.  Крім того,  я вніс  проект  закону,  який  з  такими великими   потугами,   але   все  ж  таки  був  прийнятий,  -  про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

 

     Підприємства ніколи не запрацюють,  якщо  в  цій  державі  не будуть  забезпечені права й свободи людини.  Економіка,  виробничі відносини є похідними від  цього.  Тому  ми,  християни-демократи, ставимо на перше місце речі моральні, духовні, а вже за ними йдуть матеріальні процеси.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракція комуністів. Шановний претенденте! Я вже тут  раз  казав,  що  таке враження складається,  ніби ми стали на голову, стоїмо й вимагаємо, щоб інші стояли.

 

     Ви кажете про словоблуддя, про подвійну мораль, а разом з тим самі  займаєтеся  тим  самим.  Ми  ж  розуміємо,  що  ваша фракція висунула кандидата, який буде один, мабуть, в бюлетені.

 

     Дивує мене і ваша впевненість у тому,  що  якщо  приймуть  ті закони, проекти яких ви пропонуєте, то все зміниться на краще.

 

     Правда, тут один із фракції Руху говорив, що якби Рух вів наш човен,  то,  напевне, кудись виплили б. Хоча є й інша думка: вже й бульбашок на воді, мабуть, не залишилося б, якби він вів.

 

     І ви теж вважаєте,  що якщо приймуться ваші закони,  то стане краще.  Ми вже 7 років чекаємо,  що зміниться на краще, а стає все гірше і гірше.

 

     Скажіть, ви сумнівалися коли-небудь у тому,  що ви робите? Це ж, мабуть, буде похристиянськи - дати можливість розвиватися іншій думці, яка колись давала можливість нормально жити нашим людям.

 

     Дякую.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Шановний  колего!  Мені  дуже приємно,  що ви маєте такі акробатичні здібності, ви сказали про відповідну стойку на відповідній частині вашого тіла.  Але,  вибачте, я ходжу ногами по цій святій землі.

 

     І я справді впевнений, що якщо прийняти ті закони, то нарешті відбудуться реальні зміни на краще в нашому суспільстві.

 

     Ви казали, що особисто ви, мабуть, чогось чекаєте. Вибачте, я прийшов у  парламент  працювати  із  відповідним  портфелем  своїх законодавчих   ініціатив.  Мені  чекати  немає  чого,  мені  треба домогтися  найскорішого  прийняття  того,  що  вже   запропоновано особисто нами.

 

     І я   прошу  особисто  вас,  людину,  яка  задала  запитання, допомогти, щоб це найскоріше було прийнято.

 

     Ви сказали  про  іншу  думку.  Мабуть,  ви  мали   на   увазі ідеологію.  Вибачте, я хотів би нагадати і вам, і всім, хто слухає мене,  про третю програму КПРС,  яка була прийнята  в  1961  році. Однією  із  складових  цієї  програми був такий розділ - моральний кодекс будівника комунізму.

 

     Я просто хочу нагадати,  що саме при створенні цієї  програми був  затверджений,  наприклад,  принцип,  що людина людині - друг, товариш і брат.  Це дуже добре,  але я нагадаю, що він випливає із заповіді Божої, - возлюби ближнього свого, як самого себе.

 

     Якщо в  нас  є  щось  споріднене,  то давайте шукати загальні точки  дотику  для  об'єднання  наших  зусиль,   щоб   якнайшвидше забезпечити  людям  краще  життя.  Я тільки на цьому акцентую вашу увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є запитання? Ніхто не наполягає? (Шум у залі).

 

     Депутат Корнійчук. Прошу.

 

     КОРНІЙЧУК І.В.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  Комуністичної партії України.  Шановний претенденте!  Дозвольте вам нагадати, що до  1990  року наша країна як незалежна держава розвивалася тільки за рахунок того,  що в нас була велика промисловість.  Ви у своєму виступі сказали про те,  що робите ставку навіть не на середнього, а на малого промисловця.  На які економічні засади  ви  спиралися, заявляючи про це? Це перше запитання.

 

     І друге.  Скажіть,  будь  ласка,  чи означає це,  що ви проти існування  великих  підприємств  оборонної  промисловості,   шахт, металургійних комбінатів та інших великих підприємств?

 

     Дякую.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Дякую. Справді, питання дуже важливе. Ви дуже влучно вловили думку,  яку я провів у своїй доповіді,  і я бачу  у вас товариша для об'єднання зусиль.

 

     Розумієте, не  варто  зайвий  раз  повторювати,  що економіку будь-якої  держави  становить  і  малий   бізнес.   Наприклад,   у Сполучених  Штатах  Америки  80  відсотків  валового національного продукту виробляється  у  сфері  малого  бізнесу.  Що  таке  малий бізнес?  Це коли людина на свій розсуд забезпечує робочі місця для своїх близьких.  Це найбільш  гнучкий  і  найбільш  вдалий  спосіб створення робочих місць.  Якщо ви кажете про політику щодо великих підприємств,  то цю стратегію,  цю політику може провадити  тільки держава.  Але  ми  побачили вади,  коли тільки державні чиновники, державний апарат займаються економікою.  І  є  багато  зловживань, коли акумулюються громадські заощадження і спрямовуються для того, щоб повертати річки проти їх течії і так далі.

 

     Головний принцип держави - не заважати  людині  забезпечувати себе  і  влаштовувати  своє  життя.  Оце  є головний християнський принцип, який спрацював у перші дні після розгрому фашизму в таких країнах,  як Італія, Німеччина, Норвегія і так далі, де прийшли до влади християни-демократи. Саме такий принцип побудови економічної стратегії   вони  втілили  в  життя,  і  держави  швидко  подолали економічну розруху, політичну кризу. І ви знаєте, що громадяни цих держав   мають   найвищий   рівень   добробуту   і   матеріального забезпечення.

 

     Виконуючи волю  Християнськодемократичної  партії  України  і усвідомлюючи,  що Головою Верховної Ради стане лише та людина, яку підтримає  більшість  депутатів,  я  знімаю  свою  кандидатуру   і підтримую кандидата, якого запропонує Погоджувальна рада фракцій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Є два моменти,  з приводу яких треба порадитися терміново.  Депутат Правденко звертається з такою пропозицією:  "Прошу  поставити  питання про відміну опублікування виступів кандидатів на  посаду  Голови  Верховної  Ради  в  газеті "Голос  України".  У  газети  немає грошей на папір.  У І півріччі газета отримала 750 тисяч гривень з бюджету  замість  запланованих 1,8 мільйона.  Де взяти гроші на папір,  щоб друкувати і виступи в тому числі?"

 

     Ця пропозиція пов'язана з питанням, яке ми обговорюємо, її не треба включати в порядок денний.  Пропозиція надійшла, я ставлю її на голосування. Визначтеся, будь ласка.

 

     "За" - 156.

 

     Не підтримується.

 

     І ще  одна   пропозиція:   "Прошу   поставити   на   поіменне голосування   питання  про  продовження  вечірнього  засідання  до результативного проведення голосування по виборах Голови Верховної Ради України".  Підписала цю пропозицію група депутатів.  Її можна ставити на голосування,  оскільки саме на  ранковому  засіданні  у звичайному  порядку  ми  повинні визначатися з цього приводу.  І в п'ятницю, як ви пам'ятаєте, ми домовилися, що не будемо наполягати на   результативному   голосуванні,   а  перенесемо  засідання  на понеділок, щоб зробити це. Тому я ставлю на голосування пропозицію про поіменне голосування. Прошу визначитися.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.

 

     З мотивів голосування?.. З процедури? Будь ласка, запишіться, хто хотів би висловитися. 5 хвилин досить? Досить.

 

     Депутат Матвєєв.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Я считаю,  что  нам  нужно  продолжить  работу  до   результативного голосования.  Потому  что  мы  в  пятницу  перенесли решение этого вопроса на понедельник.  Если будем переносить на вторник,  среду, то   в  конечном  итоге  снова  придем  к  пятнице.  И  это  будет продолжаться бесконечно.

 

     Есть определенные силы,  которые не  хотели  бы  решить  этот вопрос.  Ну  понятно,  какие силы:  правая часть зала,  или правая сторона,  тот же Рух,  НДП.  Все делается для того, чтобы затянуть решение   вопроса   по  выборам  Председателя  Верховного  Совета. Большинство депутатов с этим не согласно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чукмасов.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  народний депутат України (виборчий округ  24, Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Александрович!  У  меня  просьба,  когда  будет   идти   поименное голосование  предложения  Правденко,  все-таки добавить фразу:  "С публикацией в газете "Голос Украины" результатов голосования".  Мы и так уже потеряли время,  пусть люди знают, из-за кого и по какой причине затягиваются выборы Председателя Верховного Совета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Арабаджи.

 

     АРАБАДЖИ В.В.,  народний депутат України (виборчий округ  79, Запорізька область). Прошу передать слово депутату Кармазину.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.   Місто-герой   Одеса,   тимчасово   окуповане. Шановний головуючий!  Шановні народні депутати! Я цілком підтримую пропозицію   депутата   Чукмасова  про  опублікування  результатів голосування.  Фракція "Громада" весь час підтримувала питання  про те, щоб якнайшвидше обрати Голову Верховної Ради.

 

     Ви бачите,  що  все  робиться  для  того,  щоб  затягнути цей процес. Тому ми наполягаємо на продовженні засідання доти, доки не пройде   результативне   голосування.  Я  закликаю  всіх  народних депутатів:  нам все  одно  доведеться  скасувати  прийняте  раніше рішення щодо 17 числа. Та кількість проектів законів і указів, які є,  потребує постійної роботи.  Давайте зекономимо час за  рахунок відпустки.  Затягуючи це питання, ви крадете кожний день не тільки в народу, а і в себе.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Долженко.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Дякую. Фракція комуністів України.  Шановні депутати,  терпець народу урвався.  У п'ятницю в Чернігові  обласну і міську адміністрації пікетували лікарі міста. Півроку не отримують заробітної плати військовослужбовці.  Якщо  й далі  затягуватимемо  обрання  Голови Верховної Ради,  ми заженемо Україну в глухий кут.

 

     Тому я звертаюся до всіх фракцій, до всіх депутатів Верховної Ради:  давайте  продовжимо  сьогоднішнє  засідання,  щоб  вийти на результативне голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Зварич.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  головуючий, насамперед засідання, яке проводиться сьогодні, тобто в понеділок, уже  слід  трактувати як надзвичайне пленарне засідання,  оскільки воно не є нормою статті 2.1.4 Регламенту Верховної  Ради  України. Тому я вимагаю поставити питання про неприйнятність запропонованої пропозиції відповідно до статті 3.5.1,  бо  пропозиція  суперечить нормам Регламенту,  визначеним у статті 2.1.5.  Вимагаю, щоб перед тим як ви  будете  проводити  голосування  щодо  цієї  пропозиції, поставити   на   голосування  питання  щодо  неприйнятності  такої пропозиції.

 

     Нагадую, що   рішення    про    неприйнятність    приймається всього-на-всього однією третиною голосів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція    депутата   Зварича   ставиться   на голосування (Шум у залі).

 

     "За" - 83.

 

     Не приймається.

 

     Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  народний депутат України (виборчий округ 160, Сумська   область).  Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України.  По-перше,  наша фракція підтримує пропозицію  продовжити сьогодні  засідання  доти,  доки не закінчиться голосування.  І ми просимо замінити в складі Лічильної комісії  Тетяну  Задорожну  на Івана Федоровича Малолітка.

 

     По-друге, ми   наполягаємо,  щоб  швидше  закінчилися  вибори спікера,  бо зростають розцінки на депутатів, кримінальний капітал вилазить на поверхню!  Якщо раніше, як кажуть, платили по 50 тисяч за голос, то тепер - по 150 тисяч! І фракція "Громада", і інші, не маючи змоги провести своїх депутатів, купують наших депутатів (Шум у залі).  І оця купівля перетворює  Верховну  Раду  на  біржу,  де продаються, купуються голоси!

 

     Тому ми  наполягаємо:  припинити  цей  ганебний  спектакль  і швидше обрати спікера,  щоб розпочати нормальну  роботу  Верховної Ради (Шум у залі).

 

     І ще  одне.  Олександре  Олександровичу,  коли  ви ставите на голосування...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон!

 

     Ставлю на поіменне  голосування  пропозицію  про  продовження сьогоднішнього засідання до результативного голосування.

 

     "За" - 185.

 

     Не підтримується.

 

     Будь ласка,  опублікуйте  по фракціях результати голосування. За:  комуністи - 91 із 96, НДП - 9 із 43, НРУ - 4 із 28, "Громада"

- 27 із 29,  СПУ та СелПУ - 22 із 22, СДПУ(о) - 10 із 21, зелені - 7 із 13, ПСПУ - 8 із 9, позафракційні - 7 із 15.

 

     Одну хвилинку! Причина не в тому, спрацювала чи не спрацювала система,  а в тому, що в залі немає багатьох депутатів. Тому, будь ласка,  порадьтеся. Ми вели вже стосовно цієї процедури переговори і домовилися про те,  що оскільки це справді незвичайне засідання, про що говорив Роман Зварич,  то ми на  вечірньому  засіданні  теж можемо приймати рішення з цього приводу.

 

     Депутат Турчинов вважає, що його образили. Він просить надати йому слово для репліки. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Шановні народні депутати, усі ми звикли до таких образ з боку прогресивних соціалістів,  особливо пані Вітренко. Лише для неї  я  хочу  дати  відповідь:  ваша  партія  йшла  на  вибори  як опозиційна,  але  ваші  дії  чітко  демонструють,  що  ви  йдете у фарватері антинародних президентських  справ,  і  саме  тому  вашу фракцію  покидають  народні  депутати.  І  не  треба  шукати інших ворогів,  звинувачувати  безпідставно  фракції,  зокрема   фракцію "Громада".

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Фракція  Народнодемократичної партії.  Олександре Олександровичу,  хочу звернути вашу  увагу,  що  нам  зараз  знову продемонстровано  (на  жаль,  це ви робили не раз і в попередньому парламенті),  як на абсолютно пустому місці ви створили конфлікт у сесійному  залі,  перервавши  нормальний плин роботи.  Повинен був виступити  наступний  кандидат,  а  ви  витягли  якийсь  папірець, зачитали  якусь  цифру про перерахування чогось кудись і поставили на голосування.  Це вже не вперше тут повторювалося.  Наша фракція протестує  проти  постійних  порушень вами Регламенту.  Ми просимо повернутися до нормальної  процедури,  продовжити  нашу  роботу  і припинити цю практику,  яка існує в цьому залі вже більш як чотири роки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Для довідки хочу  сказати,  що  я  вів, по-моєму,  всього  три  засідання  за  час  нашої  півторамісячної дискусії.  І я діяв у чіткій відповідності з Регламентом. Оскільки для  виступу  претенденту треба надати 15 хвилин,  а залишалося 8, отже,  я не міг укластися в  цей  час.  А  це  означає,  що  треба проголосувати за продовження засідання. Та це було б не сприйнято, я бачив, як реагував зал. Ви і самі це розумієте (Шум у залі).

 

     Для репліки я слово вам надав  тоді,  коли  ви  просили.  Для репліки Вітренко немає підстав, бо її ніхто не ображав...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Фракцію образили!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніхто фракцію не ображав.  Пробачте, звідки ви це взяли? Вірність Президенту - це не образа (Оплески).

 

     Оголошується перерва до 16 години.