Стенограма пленарного засідання

18 червня 1998

 

                    ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  18  ч е р в н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

     України ЛАЗАРЕНКО П.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні  депутати!  Я  прошу  завершувати реєстрацію і заходити до залу. Час розпочинати вечірнє засідання.

 

     Шановні народні   депутати,   шановні  радіослухачі!  У  залі зареєструвалася необхідна кількість  народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо розгляд  питання  про  обрання  Голови  Верховної Ради. Згідно з Регламентом слово для виступу надається претенденту на посаду Голови Верховної Ради Плющу Івану Степановичу. Прошу.

 

     ПЛЮЩ І.С.,    народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги,  шановна Президіє,  не  менш  шановні наші виборці!  Сьогодні говорять,  що структурованість  парламенту  -  це  добре,  інші   говорять,   що структурований  парламент - це зло,  бо ми досі не можемо вирішити корінне питання - обрати керівництво Верховної Ради.

 

     Я належу до тих,  які все-таки  вважають,  що  структурований парламент   може  вести  конструктивну  роботу.  А  структурований парламент - це тоді,  коли  фракції  вирішують,  а  члени  фракцій виконують їхні рішення.

 

     Тому фракція Народно-демократичної партії,  до якої я належу, вважає,  що домовленості,  досягнуті на переговорному процесі,  що тривав дуже довго,  які давали змогу вийти на компроміс,  порушені однією із сторін переговорів.  Тобто  не  дотримано  домовленості. Тому наша фракція прийняла рішення,  що в такому разі брати участі у цьому змаганні ми не можемо. Виконуючи рішення фракції, я знімаю свою кандидатуру.

 

     Дякую за увагу (Шум у залі).  Ні, Петренку, не побоявся. Я не тільки не побоявся,  а можу продовжити. Коли я вперше стояв на цій трибуні,  то  я,  звертаючись до вашого крила,  сказав,  що коли я матиму  вашу  підтримку,  тоді  точно   не   буду   знімати   свою кандидатуру. Так що думайте щодо підтримки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте  мені від вашого імені подякувати Івану Степановичу.

 

     Слово надається  наступному  претенденту  на  посаду   Голови Верховної   Ради   -   Ткаченку  Олександру  Миколайовичу.  Прошу. Сподіваюся, що ви не повторите приклад попередника.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.,  народний депутат України (виборчий округ 195, Черкаська  область).  Шановні  колеги,  гості і громадяни України! Верховна Рада України за період  з  1990  по  1998  роки  виконала величну   місію,  законодавчо  утвердивши  історичні  документи  - Декларацію про державний суверенітет і  Акт  про  незалежність  та прийнявши  у 1996 році Конституцію України.  Нинішня Верховна Рада повинна реалізувати положення і норми цих правових  документів  і, безперечно,  зосередити  максимум зусиль на законодавчих питаннях. Цього вимагає від нас Конституція.

 

     Проте першочерговими  питаннями  повинні  бути,   безперечно, соціальноекономічні. Роботу ми розпочинаємо не з чистого аркуша, а вже маємо великий пакет напрацьованих законопроектів.  Наша  праця буде плідною тоді, коли ми підемо не шляхом протистояння, а шляхом пошуків взаєморозуміння  і  компромісів.  Сьогодні  немає  потреби пояснювати,   що   Україна   перебуває   на   порозі  національної катастрофи. Хоча це далеко не всі усвідомлюють.

 

     Приверну вашу  увагу  лише  до   кількох   основних   питань. Подивімося  на  сферу грошового обігу в державі.  Оціночний аналіз свідчить,  що в обігу в Україні на сьогодні перебувають близько 12 мільярдів  гривень,  понад  півтора мільярда векселів,  близько 12 мільярдів доларів США,  5 мільярдів німецьких марок  і  близько  5 мільярдів російських рублів.  Як бачите,  гривня становить близько третини всього грошового  обігу,  тоді  як  у  розвинутих  країнах грошовий  обіг  повністю забезпечений національною валютою,  у тих державах також, безперечно, не практикується бартер. Легко зробити висновок  -  Україна  все  ще  не  має  своєї грошової системи,  а відповідно - фінансової політики,  яка обслуговувала б  українську економіку.

 

     За сім   років   відбулося  падіння  обсягу  ВВП  у  4  рази, промислового виробництва - в 2,5;  більш як наполовину скоротилося виробництво    продукції   сільського   господарства.   Непрацюючі підприємства,   безробіття,   злочинність   -    візитна    картка сьогоднішньої України.

 

     Катастрофічно погіршується   демографічна  ситуація.  За  сім років майже на 2  мільйони  чоловік  скоротилося  населення.  Ось, шановні  друзі,  ціна  і  перспектива нинішніх "безальтернативних" реформ!  Ми повинні дати відповідь собі і  українському  народу  - чому Україна,  яка входила в першу десятку розвинутих країн світу, без воєн і природних катаклізмів перетворилася  на  третьорозрядну державу?  До  1990  року  на  душу  населення ми виробляли 1 тонну зерна, виплавляли понад 1 тонну сталі, видобували 4 тонни вугілля, кожен  п'ятий-шостий  громадянин України грав на одному з музичних інструментів.  Сьогодні кожен четвертийп'ятий депутат у  Верховній Раді - кандидат наук,  доктор чи академік,  а українська економіка розвивається по низхідній.  Розвал економіки,  безперечно,  у  нас здійснено   за   простою,   але   геніальною   формулою:   провели лібералізацію цін, ціну енергоносіїв збільшили до світового рівня, відповідно   стався   різкий  стрибок  собівартості  продукції  і, безперечно,  після  цього  було  втрачено  як  внутрішній,  так  і зовнішній ринки.

 

     Виникає запитання:   чи  потрібно  було  вдаватися  до  таких реформ? Так, реформи, безперечно, були потрібні, але керманичі цих реформ проводили їх не за рахунок інтелекту власного народу,  а на розсуд радників,  які не проявили себе у своїх країнах,  а взялися вчити  нас,  українців,  як  потрібно  впроваджувати приватизацію, паювання, оподаткування. У результаті маємо гіркий досвід.

 

     Чи можна   далі   йти   таким   шляхом,   спекулюючи   тезою: "Альтернативи   реформам   немає"  і  роблячи  вигляд,  що  нічого страшного з нами не  сталося?  На  це  запитання  відповідає  саме життя.  Так,  проводити такі реформи - згубно.  Безумовно, реформи потрібні,  але лише такі,  наслідком  яких  є  збільшення  обсягів виробництва  і  поліпшення якості продукції,  підвищення життєвого рівня усіх громадян України,  зміцнення могутності  держави.  Хоча шляхи   вирішення  цієї  проблеми  кожен  бачить  посвоєму,  і  це закономірно.

 

     Що сьогодні  може   нас   об'єднати?   Безперечно,   здоровий прагматизм,  в  основу  якого покладені вищі національні інтереси, які  базуються  на  сучасному   розвитку   власного   виробництва, використанні досягнень вітчизняної науки.  Усе це,  шановні друзі, повинно б  стати  фундаментальною,  методологічною  основою  всієї нашої  діяльності.  Інакше кажучи,  нині ми переживаємо такий час, коли  на  першому  місці  мають  бути  життєві   інтереси   всього українського народу. Сьогодні з 23 мільйонів робочих місць зайнято лише близько 11,5 мільйона.  Ось над чим нам потрібно замислитися, визначивши   роль  і  місце  Верховної  Ради  в  суспільстві!  Це, безперечно, зміцнить і авторитет вищого законодавчого органу. Тому законодавча  діяльність Верховної Ради має бути спрямована в таких основних напрямах.

 

     По-перше, треба посилити  вплив  держави  на  економіку.  Він досягається  активним  державним  регулюванням,  наявністю великих держзамовлень,   бюджетною   підтримкою   пріоритетних    галузей, використанням   гнучкої   податкової   політики.   Лише   державне регулювання в кризовий період дозволяє сконцентрувати  ресурси  на пріоритетних напрямах і створити необхідні передумови економічного зростання.  При цьому виключно важливо саме виробляти, а не просто нарощувати випуск продукції.

 

     По-друге, грошово-кредитна  політика  має  бути такою,  що не допускає інфляції до критичної межі,  та здатною протягом  кількох років  розблокувати  платоспроможність  населення  й  активізувати виробництво.

 

     По-третє, внутрішня політика має спрямовуватися на  створення багатоукладної економіки.  При цьому зберігається необхідна частка державного  сектора  в  найважливіших  галузях  на   рівні   60-70 відсотків.

 

     По-четверте, здійснюється ефективна інфраструктурна політика, підтримується  високий  рівень   інвестицій   у   виробництво,   в енергетику,  агропромисловий  комплекс і науку на рівні щонайменше 3,5-4 відсотки від обсягу ВВП.

 

     По-п'яте. У  галузі  соціальної  політики  держава   гарантує достойний   рівень  життя,  зайнятість,  пенсійне  забезпечення  і соціальне страхування.

 

     По-шосте. Використовується ряд значних економічних  резервів, випущених з-під контролю держави.  В першу чергу,  держава повинна взяти  під  свій  контроль  виробництво  хліба,   молока,   м'яса, рослинної продукції, електроенергії, газу, вугілля, нафти, тютюну, горілки і  вина.  Ось  ті  галузі  нашої  економіки,  які  повинні постійно   наповнювати   бюджет   і   давати  можливість  повністю використовувати  видаткову  його  частину  відповідно  до   потреб держави.

 

     Сформульовані мною   першочергові   законодавчі  вимоги  дещо суперечать  умовам  надання  кредитів   міжнародними   фінансовими організаціями.  Проте  слід  вибирати,  що нам дорожче - виживання власного народу  чи  уявна  благодійність  міжнародних  фінансових монстрів.   Нам  треба  шукати  дієві  шляхи  і  створювати  більш сприятливі передумови та гарантії для розвитку України, для прямих інвестицій у виробництво.

 

     При цьому  слід  мати  на  увазі:  для  того,  щоб  надходили інвестиції,  не можна більше брати в борг у міжнародних фінансових центрів.   Інвестори   хочуть  отримувати  прибуток  на  вкладений капітал,  а не на обслуговування  зовнішнього  боргу  України.  Це аксіома  для  будь-якої розвинутої держави.  Безперечно,  я,  як і кожен  народний  депутат  у  цьому  залі,  розумію,   що   питання інвестицій  тісно пов'язане з податковою реформою.  І проводити її треба невідкладно.

 

     Україна -  унікальна  за   своїми   біокліматичними   умовами держава.  Стабільність  нашої економіки - це стабільність розвитку агропромислового  комплексу.  Тому  винятково  важливого  значення набуває  проблема  піднесення сільського господарства,  переробних галузей.  Розпоряджаючись основною часткою світових чорноземів, ми не  маємо  ні  морального,  ні  будь-якого  іншого  права й надалі займатися безглуздим імпортом  продуктів  харчування,  до  того  ж переважно неякісних і шкідливих для здоров'я української нації.

 

     Продовольча стратегія   стає  наріжним  каменем  національної безпеки взагалі. Тому першочерговим питанням повинно стати для нас прийняття  державної програми розвитку агропромислового комплексу. Ця  програма  має  передбачати  перш   за   все   реструктуризацію заборгованості  підприємств  АПК  перед  бюджетом  і накладення як мінімум на три-п'ять років мораторію на зміни  податкової  системи щодо села.  Сьогодні сільське господарство дає для бюджету 200-220 мільйонів гривень.  Це копійки.  Сьогодні по взаємозаліках для АПК надходить  десь  800-850  мільйонів  гривень.  АПК не має сьогодні оборотних коштів,  не одержує відповідних кредитів.  Якби село все це  мало,  то  через два-три роки воно саме,  я думаю,  даватиме в бюджет щонайменше 100- 120 мільярдів гривень.

 

     Наступне -       пріоритетний        розвиток        власного сі-льськогосподарського  машинобудування  та виробництво 3500-3600 видів вітчизняної техніки,  бо сьогодні виробляється близько  1200 видів.

 

     Слід розв'язати   проблему  надання  суб'єктам  господарської діяльності ВПК дострокових пільгових кредитів не більше як під 3-5 процентів річних.  Це сприятиме, безперечно, зниженню собівартості продукції,   підвищенню   її    конкурентоспроможності    як    на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

 

     І останнє.  Закон  про  пріоритетність розвитку села за своєю важливістю можна вважати другим  після  Декларації  про  державний суверенітет,    Акта    проголошення   незалежності   України   та Конституції.  Нам до цього закону потрібно повернутися.  Цей закон був розрахований на десять років. Він давав можливість перетворити наше село в найбільш індустріальну галузь незалежної України.  І я вважаю,  що  найближчим  часом  цей  закон  повинен лягти в основу роботи нашого парламенту.  Ми повинні доопрацювати його.  Вірю, що він,   безперечно,  відіграє  вирішальну  роль  у  стабілізації  і піднесенні нашої економіки.

 

     Нам, шановні товариші, треба терміново законодавчо визначити, що  таке  народна власність на землю,  прийняти порядок володіння, користування і розпорядження нею.  Приватна власність на землю, її купляпродаж   повинні   обмежуватися   присадибними  ділянками  та ділянками під будівництво.

 

     Будь-який продаж земельних паїв, закладених у вигляді застави земель  є  незаконним  і  суперечить  статтям  13 і 14 Конституції України.  Людей сьогодні не задовольняє  нинішній  стан  правового регулювання  земельних  відносин.  Він  здійснюється  законодавчо, через укази Президента,  нормативні  акти  Кабінету  Міністрів  та Держкомзему,  рішення  місцевих  органів  влади.  Це внесло хаос у регулювання цих надзвичайно важливих соціальних відносин.

 

     Тому в нас є всі підстави для прийняття комплексного закону - Кодексу законів про землю.  Українській землі треба визначити ціну не на рівні 4-6 тисяч доларів за гектар,  а на рівні мінімум 25-50 тисяч, що робиться у світовій практиці.

 

     Проте мати  ціну  на  землю  -  ще  не  означає,  що  її слід розпродавати всім,  кому заманеться.  Гіркий досвід приватизації в промисловості  вже  багато  чому всіх нас навчив.  Ми за суспільну власність,  за суспільство власників,  але власниками мають  стати всі,  а не лише окремі обрані.  Ось чому до вирішення таких питань нам як вищому законодавчому органу держави слід підходити обережно і зважено.

 

     Хотів би наголосити:  історичний досвід свідчить - в найважчі часи кадри завжди були рушійною силою здійснення політики,  в тому числі і законодавчої.  Так було в скрутний період в Японії, у США, Німеччині та інших нині розвинутих країнах.  Тому не можна вважати правильним,  коли на вищі в країні посади органів виконавчої влади кадри нерідко призначаються без погодження з Верховною Радою.

 

     Парламент не може бути стороннім спостерігачем. Це суперечить суті  парламентаризму.  Слід законодавчо визначити порядок підбору кадрів та їх звільнення з посад.  Це створить умови для плідної та ініціативної    роботи,    забезпечить   підвищення   ефективності управління і поліпшення кінцевих результатів їх діяльності.

 

     У цих умовах у першу чергу потрібно доопрацювати  і  прийняти законопроект    про    Кабінет   Міністрів,   передбачивши   чітку підпорядкованість в системі органів виконавчої  влади,  підвищивши вимоги та відповідальність за дотримання всіх законів, які приймає Верховна Рада.

 

     Шановні колеги,  ми  не  можемо  допустити  приниження   ролі Верховної Ради в житті нашої країни.  Слід чітко визначити різницю між об'єктивною критикою недоліків у  діяльності  цього  органу  й окремих  народних депутатів та приниженням честі і гідності вищого законодавчого органу та обраних народом народних депутатів.

 

     Згідно зі статтею 6  Конституції  державна  влада  в  Україні здійснюється  на  засадах  її поділу на законодавчу,  виконавчу та судову.  На жаль, засад цього поділу представники виконавчої влади не  завжди  дотримуються.  Очевидно,  настав час ввести в практику захист честі і гідності парламенту,  як це  робиться,  скажімо,  в більшості країн світу.

 

     Потребує суттєвого вдосконалення діяльність апарату Верховної Ради.  Принцип тут один:  апарат для депутатського корпусу,  а  не навпаки.  Секретаріат  Верховної  Ради  у  своїй  основі - важлива структура,  але вона має стати організаційно завершеною на  сталій конституційній основі.

 

     Серед першочергових   завдань,   безперечно,   слід   назвати створення  необхідних  умов   для   ефективної   роботи   народних депутатів. Зокрема, передбачити розміщення комітетів у центральних приміщеннях,   організувати   необхідне    фінансове,    технічне, матеріальне забезпечення діяльності кожного депутата.

 

     І на  завершення.  На  цій високій трибуні виступили численні кандидати на посаду  Голови  Верховної  Ради.  У  своїх  програмах претенденти  висловили багато цінних пропозицій щодо вдосконалення роботи Верховної Ради.  Всі  пропозиції  й  зауваження  комітетам, фракціям,   безперечно,  потрібно  проаналізувати,  узагальнити  і прийняти до виконання.  Впевнений,  що кожен з кандидатів  гідний, щоб  претендувати бути обраним на посаду голови парламенту.  Але в цей складний для держави час на цій  посаді  може  бути  людина  з досвідом законодавчої роботи,  державного керівника, ця людина має глибоко розумітися на проблемах внутрішнього  життя  і  зовнішньої політики.  Це має бути людина,  яка разом з народними депутатами - незалежно  від  їх  політичних   поглядів   -   візьме   на   себе відповідальність   за   долю   України,  зможе  сприяти  вирішенню найскладніших питань на рівні  Президента,  уряду,  інших  органів влади і самоврядування та на міжнародному рівні.

 

     Шановні друзі!  Хочу  подякувати  депутатам і фракціям лівого блоку за ту високу довіру,  яку вони  виявили  мені,  рекомендуючи мене кандидатом на посаду Голови Верховної Ради.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я звертаюся до вас із проханням більш толерантно,  виважено ставитися до претендента,  що найбільш імовірно  може стати Головою Верховної Ради.  Може,  сьогодні Іван Степанович сяде на моє місце,  або Олександр Миколайович  сяде  на моє місце,  а потім що буде? Ви ж самі провокуєте, щоб я робив вам зауваження.

 

     Шановні колеги,  доповідь закінчена.  Прошу визначитись  щодо запитань.

 

     Слово надається депутату Макеєнку.

 

     МАКЕЄНКО В.В.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передать слово депутату Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция  Социалистической  и  Селянской партий Украины.  Уважаемый Александр Николаевич!  Вы знаете,  что по Конституции единственным законодательным  органом является Верховный Совет Украины.  Но,  к сожалению,  на  практике  это  далеко  не  так.  Сегодня  пытаются подменять  законодательный орган и Кабинет Министров,  и Президент Украины,  издавая свои указы.  Создается коллизия,  из которой  не могут  выйти на местах и местные органы самоуправления,  и местные администрации, и другие исполнительные органы.

 

     Скажите, вы видите  выход  из  этой  ситуации  и  возможность обеспечить в государстве истинно правовой порядок?

 

     Спасибо.

 

     ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі за запитання. Ви знаєте, шановні друзі, в Перехідних положеннях Конституції України  чітко  визначено,  що після  прийняття  Конституції  Президент  протягом трьох років має право видавати укази з тих важливих для нашої держави питань,  які не  врегульовані  законами.  Це  протягом  трьох  років ми з вами, безперечно,  бачимо.  Але,  приймаючи інший  раз  такі  укази,  ми розуміємо,  що такий указ, що надходить до Верховної Ради, повинен супроводжуватись відповідним проектом закону. І якщо Верховна Рада протягом місяця не приймає цього проекту закону, тоді, безперечно, цей указ набирає чинності на відповідний період.

 

     Тому я вважаю, що результативність нашої законотворчої роботи значною   мірою   залежатиме  від  того,  наскільки  ефективно  ми реагуватимемо на такі укази,  наскільки оперативно  розглядатимемо проекти законів з питань,  щодо яких видаються укази.  Безперечно, найголовнішим для нас є контролювати  чіткість  дотримання  і  тих законів,  які  ми  приймаємо,  і  тих указів,  які видає Президент (безперечно, за погодженням і поданням Кабінету Міністрів).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Гудимі.

 

     ГУДИМА О.М.,  народний депутат України (виборчий  округ  123, Львівська  область).  Народний  рух  України.  У  мене до вас дуже багато  запитань,  але  я,  напевне,  передам  слово   найбільшому спеціалісту   Народного  руху  з  проблем  Ткаченка  -  пану  Лесю Танюку!..

 

     ТКАЧЕНКО О.М. Із задоволенням!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ТАНЮК Л.С.,  народний депутат України  (виборчий  округ  166, Тернопільська   область).   Народний   рух   України.   Олександре Миколайовичу!  Ви прекрасно  розумієте,  що  я  зараз  ставлю  вам запитання як автор монографії,  яка називалась "Як рубали фермерів під корінь,  або дещо про кукурудзяні подвиги Олександра Ткаченка, мученика,  президента і визволителя".  Президента тому, що ви були президентом одного шахрайського концерну...

 

     Я не буду зараз про це говорити,  а хочу  тільки  запитати  у вас:  як так могло статися,  що все-таки вас, якого зняли з посади за той бардак у 1981 році,  де ви гвалтували молодих дівчат,  вас, якому  не присвоїли звання Героя Соцпраці,  а Умалатова наздогнала через 20 років і дала вам цю бляшку - орден  Героя  Соціалістичної Праці...  А голова колгоспу,  якого ви зняли з посади,  сказав, що він би вам і колгоспу сьогодні не довірив, бо ви з'їли наше м'ясо, а нам залишили лише кістки!..

 

     То як  вам совість дозволяє сьогодні об'єднати навколо себе і Вітренко, і комуністів?!

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Спасибі.  Я не дивуюсь,  шановні колеги...  Не дивуйте чоловіку.  Справа в тому, що Танюк, Лесь чи Олесь Танюк, - безперечно... Я йому міг би навести інші біографічні дані... Своєю біографією я дуже гордий,  як і гордий біографією своїх батьків. І я вам прямо скажу - я працював у Таращанському районі 19 років, із них  десять років першим секретарем.  Золотих Зірок,  двох орденів Леніна даром нікому ще не давали (Оплески).

 

     І друге,  я гордий за свою Батьківщину.  Я завжди робив  усе, щоб  ця  Батьківщина  була  квітучою.  Ви  продавали  її  завжди і продаєте сьогодні, оце різниця між нами (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Гавришу.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  народний депутат України (виборчий  округ  176, Харківська    область).    Позапартійний.    Шановний   Олександре Миколайовичу!  За час роботи парламенту попереднього скликання так і не було створено концепції агропромислового розвитку України,  і це призвело до того, що село й далі зубожіє. Більше того, сьогодні склалася  дуже  складна  ситуація із забезпеченням збирання врожаю 1998 року. Чи не здається вам, що парламент зробив певну політичну помилку,  вирішивши  питання  шахтарів,  але  не вирішивши питання села? Це перше запитання.

 

     І друге запитання.  Скажіть,  будь ласка, якщо ми вас оберемо Головою  Верховної  Ради,  якою ідеологією ви будете керуватися на цій посаді:  чи марксистсько-ленінською,  чи ідеологією соціальних реформ?

 

     Дякую.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Спасибі.  Концепція  розвитку агропромислового комплексу була в  нас  розроблена  в  1971-1972  роках,  більшість присутніх  у цьому залі це пам'ятає.  А в 1972 та 1973 роках у нас були  прийняті  постанови  ЦК  КПРС,  ЦК  Компартії  України   про поглиблення  спеціалізації в сільському господарстві.  Вони являли собою концепцію,  яка відіграла колосальну  роль  у  піднесенні  й розвитку  агропромислового комплексу.  Ми в 1990-му році вийшли на виробництво 1080 кілограмів хліба на душу населення,  коли Америка виробляла 760 кілограмів,  а сьогодні виробляє менше нас. На жаль, ми сьогодні втратили позиції. Ми виробляли 110 кілограмів цукру на душу населення, і жодна держава з нами не могла зрівнятися.

 

     Ми виробляли  на душу населення 22 кілограми масла рослинного і 25 кілограмів масла тваринного.  Назвіть мені хоч  одну  державу світу,  яка б сьогодні могла нас дорікнути.  Нас тягнуть у Європу, тоді як Європа завжди рівнялася на нас.

 

     Тому до цієї концепції треба повернутися, придивитися до неї, переглянути  виходячи  з  нових умов.  Сьогодні нашою Конституцією передбачено дві форми власності.  Кооперативна  форма  відпала,  є приватна  і  державна.  Давайте  ми повернемось до цієї концепції, опрацюємо її виходячи  з  конституційних  норм.  А  така  програма розвитку  агропромислового  комплексу  є,  вона  була  в  багатьох передвиборних програмах.  Тоді ми без  іноземних  наглядачів,  без іноземних  консультантів  уміли  не  тільки  хліб  вирощувати.  Ми виробляли найкращі у світі танки, найкращі літаки, найкращий хліб. Бо  хліба  із  вмістом  28-32  відсотки клейковини сьогодні не має жодна навіть дуже розвинута країна світу.

 

     Тому я вважаю, що така концепція в нас є, і ми з вами в змозі її оздоровити і,  виходячи з нових положень нашої Конституції, яку кажуть, вдихнути в неї життя.

 

     Щодо забезпечення проведення жнив.  Я,  колеги,  одне  скажу: Україна - Богом дана держава.  Кажуть,  що в нас гарна земля.  Це, безперечно,  так.  У нас комплекс біокліматичних умов такий, якого немає в жодній державі світу.  Ми маємо чотири тримісячні цикли на рік. Це держава, яка виробляє від винограду до чаю, від пшениці до цукру.  І ми сьогодні нехтуємо цим. Ми готуємось до жнив, маючи 16 мільйонів гектарів культур зернової групи,  а з 112 тисяч  одиниць комбайнового  парку сьогодні готові до збирання не більше 40 тисяч одиниць.  Ось чим потрібно займатись у  першу  чергу  і  Верховній Раді, нашому вищому законодавчому органу, і Кабінету Міністрів!

 

     Я думаю, що ми з вами повинні взяти під контроль цю роботу. Я не вірю, що сьогодні це зможе зробити Кабінет Міністрів.

 

     Якою ідеєю я буду керуватись,  якщо буду обраний  Головою.  Я одне  скажу:  ідея  у  мене одна - соціальний прогрес і соціальний добробут нашої держави.

 

     Колись один класик сказав,  що смак продуктів  харчування  не залежить  від  політичної системи.  Ми сьогодні маємо сказати,  що продуктивність праці не залежить сьогодні від форми власності.

 

     Це помилка, величезна помилка!.. Комбайн "Джон Дір", про який тут  так часто піклуються,  збирає 50 гектарів пшениці врожайністю 40-50 центнерів з гектара в Америці,  з такою ж продуктивністю він працює і в нас.  Якщо це вугільний комбайн,  то чи в Польщі,  чи в нас на Донбасі він працює з відповідними  технічними  параметрами. Це  нам  потрібно  буде  змінити ставлення до соціального розвитку нашої держави,  змінити ставлення до наших  людей.  Сьогодні  наше телебачення  забуло,  що  таке людина,  що таке робітник,  що таке шахтар, що таке сталевар чи селянин.

 

     Ось моя лінія, ось моє бачення проблем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово депутату Асадчеву.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Я хотів би нагадати вам,  Олександре Миколайовичу (може, ви  вже  за  віком  почали забувати),  повернутись до того,  що не давали даремно орденів.  Ще й як давали!..  І самі собі вішали,  і стільки вішали, що бюсту не вистачало куди вішати (Оплески).

 

     А тепер  я  хотів  би  поставити вам запитання.  Ви сказали у своїй промові, що в наслідках реформ, які ми сьогодні маємо, винні ті,  як ви сказали,  керманичі, які їх проводили. А я бачу з вашої об'єктивки, що серед тих керманичів були і ви.

 

     Подивіться, ви вже були  міністром  сільського  господарства, головою   Держагропрому  і,  нарешті,  Першим  заступником  Голови Верховної Ради...  То чи не  вважаєте  і  ви  себе  одним  із  тих керманичів, про яких ви говорили?

 

     Спасибі.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Спасибі.  Шановні друзі,  що ще сказати про ті нагороди,  які мають наші батьки,  матері і ми з вами?  Це справді високі  нагороди.  І  я думаю,  що всі вони зароблені чесно.  Якщо хтось нечесно заробив,  то це вже його справа,  ми  не  будемо  це обговорювати сьогодні.

 

     Тепер стосовно  керманичів...  Тут  сидять  у  залі  і Леонід Макарович,  і Іван Степанович.  Це люди, з якими я разом працював. Ми з великою повагою ставились один до одного.  Що відбулося зараз між нами, важко пояснити. Це пояснить час, бо він найкращий суддя. Але вони знають,  що ми разом з ними виробляли тоді від сталі - до вугілля,  від електроенергії - до найкращого літака  й  танка.  Ми пишалися  і  нашими  спортсменами  та  артистами,  і  всіма нашими культурними здобутками (Оплески).

 

     Шановні друзі, ми так жили з вами до 1990 року.  На  жаль,  у 1990-1991 роках до нас прийшла біда.  Нас ніби розділила якась стіна,  певною мірою  ми  перестали  розуміти один  одного.  Шкода!  Я  думаю,  що з часом ми порозуміємося,  бо знайдемо в собі для того силу волі.  Наш вищий законодавчий  орган повинен нас об'єднати тим,  що зараз у наших руках доля України. І ми відкинемо всі політичні непорозуміння і,  гадаю,  об'єднаємося, щоб вивести Україну з того нещастя, в яке сьогодні її завели.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  народний депутат України (виборчий округ 160, Сумська  область).  Фракція  Прогресивної  соціалістичної   партії України.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Ті реформатори,  які розкрутили реформи в Україні,  кажуть,  що немає іншого шляху,  як продати землю, і тоді колективні господарства, ясна річ, будуть не потрібні.  Наша Прогресивна соціалістична партія підтримує саме ті позиції  Селянської  партії,  які  стосуються збереження землі для народу України і колективних господарств. Скажіть, будь ласка, які ви  бачите шляхи інтенсифікації сільського господарства і що треба зробити для того, щоб земля належала народові?

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Спасибі.  Ви пам'ятаєте,  шановні друзі, як ми приймали  Земельний  кодекс.  Цей  унікальний законодавчий акт був прийнятий Верховною Радою  дванадцятого  скликання.  Він  діяв  на основі   Конституції   1978   року.  Зараз  же  змінилась  система власності.  Сьогодні в Конституції є статті 13,  14 та стаття 142, які визначають, що земля - це національне багатство, тобто в самій Конституції чітко визначені форми власності.  Тому  нам  потрібно, Наталіє Михайлівно,  справді сьогодні подумати,  а як оце природне багатство  найраціональніше  використати,  як  використати  досвід вітчизняної науки.

 

     Днями тут виступав Ситник Костянтин Меркурійович.  Мені з ним доводилось працювати в Київській  області.  Він  тоді  працював  в Академії наук, а разом ми працювали в пошуках не просто підвищення урожайності,  а інтенсивних  форм  господарювання  з  раціональним використанням біокліматичних умов. І ми знайшли такі форми. Я свій внесок зробив тоді  і  як  міністр,  і  як  науковець  у  розробку чотирьох   фундаментальних   праць,   що  стосувалися  інтенсивних технологій вирощування всіх сільськогосподарських культур.

 

     Ми напрацювали  тоді  й  технологію  спеціалізації.  Це  дало можливість нам за період з 1985 по 1990 рік збільшити валовий збір зерна на 12 мільйонів тонн і досягти 53,2 мільйона тонн.

 

     Я думаю,  що сьогодні в  нас  достатньо  не  лженауковців,  а справжніх  науковців,  які  можуть  доопрацювати  ці основоположні праці,   які   повинні    лягти    в    основу    індустріалізації агропромислового  комплексу,  глибокої  спеціалізації.  Ми нині не можемо не брати до уваги фермерів, бо ми їм також повинні дати, як кажуть,  жити, бо фермерство визнане конституційно. Але я вважав і вважаю,  що той,  хто дуже турбується про  свою  державу,  повинен пам'ятати:  в Америці,  з якої ми хочемо брати приклад,  тільки 30 відсотків землі належить фермерам,  а 70 відсотків  -  асоціаціям, які є прообразом наших кооперативних господарств,  але називаються науково-виробничими асоціаціями.

 

     Ось над чим нам потрібно працювати.  І я  думаю,  що  у  разі державного регулювання роботи АПК,  державного замовлення, ручного управління економічними галузями,  які є фундаментом  чи  становим хребтом нашої економіки,  ми через два-три, максимум - через п'ять років зможемо  відродити  економіку.  Але  при  цьому  ми  повинні позбавитись  тих  іноземних  радників,  яким  сьогодні  не місце в Україні.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре  Миколайовичу,  час,   відведений   на відповіді на запитання,  вичерпано.  Шановні колеги, дозвольте від вашого  імені  подякувати  Олександру  Миколайовичу  за  змістовну доповідь і побажати йому успіху (Оплески).

 

     Шановні керівники  фракцій!  Згідно з прийнятим регламентом я прошу визначитись щодо виступів від  фракцій.  Увімкніть  систему. Треба було подати письмові заявки або записатися в Секретаріаті.

 

     Слово надається  представнику Народного руху України депутату Зваричу.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Дякую!  Шановний Павле Івановичу!  Шановні народні депутати!  Взагалі я дуже радий,  що я маю  нагоду  врешті-решт  глянути у вічі Олександра Миколайовича й поставити ті запитання,  які я йому хотів  поставити  чотири  роки тому,  коли  ми  почали  розслідувати його махінації (Шум у залі). Знаєте,  перестаньте  бути  бешкетниками,   все   ж   таки   треба заспокоїтися... Усе буде нормально.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,  я  прошу  заспокоїтися.  Треба вислухати колегу.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.  Отже,  перше запитання, Олександре Миколайовичу, яке  я  хочу  вам  поставити,  таке.  Ви  найбільший боржник перед Україною,  ви  заборгували  Україні  75  мільйонів   американських доларів. Коли ви збираєтеся повернути цей борг? Скільки ви взагалі повернули за ті чотири  роки,  коли  ви  користувалися  державними коштами України?

 

     Друге запитання.  Ви  закупили  за державні кошти в 1994 році комбайни,  які в Америці коштують по 90-92 тисячі  доларів,  а  ви заплатили  за  них  по  148 тисяч американських доларів.  Потім ви продавали  ці  комбайни  українським  колгоспам  по   163   тисячі американських доларів.  Як ми маємо це розуміти? Рука руку миє? Ви також  купили  32  іномарки  за  державні  кошти.  Вони  мінялися, продавалися,  безкоштовно передавалися в інші руки.  Скажіть, будь ласка, хто зараз їздить на цих іномарках?

 

     За державні  кошти   ви   закупили   також   шкіряні   крісла італійського   (не   українського!)   виробництва,  офісні  меблі, телевізори та всіляку іншу техніку.  За ці вами привласнені  гроші закуплено навіть один баскетбольний м'яч,  американський туалетний папір,  садову косарку та вісім водяних  котлів  для  обігрівання. Невже   ж   треба  було  гріти  воду,  щоб  забезпечити  нормальне вирощування цієї американської кукурузди?!

 

     Ви завезли в Україну заборонені хімікати,  зокрема "Харнес" і "Стомт".  Скільки  сотень,  а  може  й  тисяч осіб постраждало від цього?!  Яка загальна  сума  збитків,  завданих  вами  українським господарствам?       На      оплату      послуг      американських добровольцівфермерів,  які перебували в Україні всього три  тижні, ви  списали  2 мільйони 740 тисяч американських доларів.  Скажіть, будь ласка,  врешті-решт: як насправді були витрачені ці гроші? Чи ви  вже  почали  повертати  гроші  державі?  Скільки  на  сьогодні повернуто? (Шум у залi).

 

     Я хочу завершити свій виступ так:  ми стоїмо на тому,  що  не може   бути  Головою  Верховної  Ради  людина,  яка  є  найбільшим боржником перед Україною,  перед нашим бюджетом!  I ми  не  будемо брати  участі  в  голосуванні,  бо  ми  вважаємо,  що це абсолютно аморально.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Зварич, я прошу закінчувати.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.  Тоді,  коли  не  виплачена  зарплата,  коли   не виплачені  пенсії,  найбільший  боржник  перед  Україною хоче бути керівником найвищого законодавчого органу!  Дякую за увагу (Шум  у залi, оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  я  закликаю  вас  до виваженості, до поваги один до одного.

 

     Слово надається депутату Довганю.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Після такого оратора дуже приємно чи,  може,  неприємно виступити. Шановні колеги!  Я хотів би дещо про інше сказати,  маючи сьогодні нагоду  виступити  з  приводу  виборів  Голови   Верховної   Ради. Величезна  увага  до  роботи Верховної Ради з боку громадськості і особливо людей праці свідчить про те,  що саме з  Верховною  Радою наші співвітчизники пов'язують свої надії на краще майбутнє. Такий постійний і живий інтерес саме до роботи  найвищого  законодавчого органу  України  говорить  про те,  що наші люди прагнуть створити правову державу  і  громадянське  суспільство,  де  закон  був  би головним критерієм істини у взаємовідносинах між суб'єктами нашого суспільства. Верховна Рада повинна працювати - цього вимагає народ і  життя.  Ми  з  вами працюємо,  і те,  що до сьогодні перед нами пройшло чимало достойних  людей  -  кандидатів  на  посаду  Голови Верховної Ради - врешті-решт також майже нормально.

 

     Однак, на  мою  думку,  сьогодні  в  нас є шанс обрати Голову Верховної Ради.  Слухаючи всі виступи,  всі програми кандидатів на посаду  Голови  Верховної  Ради,  в  нас  була  можливість  уявити ідеальний портрет нашого Голови.  Ця людина повинна бути державним діячем високого рівня, патріотом своєї держави і мати не по формі, а по суті  такі  якості,  як  доброчинність,  чесність,  твердість характеру і духу,  людяність, доступність та щедрість душі. I така людина в нас є - Олександр  Миколайович  Ткаченко.  Весь  життєвий шлях  Олександра  Миколайовича,  від  агронома колгоспу до першого заступника Голови Ради Міністрів України,  від голови райвиконкому до Першого заступника Голови Верховної Ради,  - тому свідчення. Це державний діяч високого рангу з  широким  діапазоном  знань  як  у господарській, так і в законотворчій роботі.

 

     Що б   ми   тут   не  говорили,  які  б  красиві  промови  не виголошували,  все те було переписано з брошур, книжок та всіляких трактатів.  Олександр Миколайович розповідав про те,  що він знає, що він пройшов на своєму життєвому шляху.

 

     Те, що у 37 років першому секретарю райкому присвоїли  звання Героя Соціалістичної Праці,  говорить про те,  що ця людина завжди працювала, і на будь-якій посаді вона працювала самовіддано.

 

     I те, що сьогодні фракція Руху розповсюджує досвід Олександра Ткаченка,  як  отримувати  високі  врожаї  (а  я вам скажу,  що 52 мільйони зерна зібрали тоді,  коли Ткаченко був  міністром)  -  це також   похвально.  Хотілось  би  тільки,  щоб  рухівці  принаймні розуміли ціну хоча б одного кілограма  хліба,  бо  вони  до  цього ніколи   ніякого   відношення   не  мали,  вони  тільки  займалися провокаціями (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Матвієнку, підготуватися депутату Масенку.

 

     МАТВIЄНКО А.С.,  народний депутат України (виборчий округ 17, Вінницька  область).  Шановні  колеги  народні  депутати,  шановні виборці!  Як  керівник  фракції  Народно-демократичної партії і як член Президії першої сесії Верховної Ради я усвідомлюю  свою  вину за  те,  що  до  сьогодні  ми  не  змогли вирішити питання обрання керівництва Верховної Ради.

 

     За цю ситуацію  я  хочу  попросити  вибачення  у  всіх  наших виборців  і  в тих депутатів,  які щиро переживають з приводу цієї кризи.  Але я хочу сказати і про те,  про що багато хто не знає, а відтак помилково оцінює цю ситуацію.

 

     Ми всі добре розуміємо,  що в результаті довгої і надзвичайно важкої дороги блуду ми з вами прийшли до усвідомлення, що потрібно сідати  за  стіл переговорів і таким чином знаходити рішення.  Без домовленості ми такого рішення не знайдемо.

 

     Саме цим  керувалася   наша   фракція,   коли   запропонувала почергові   попарні   міжфракційні   переговори   і  зустрічі.  Ми зрозуміли,  що все-таки можемо знайти спільне рішення і  вийти  на шлях компромісу,  не зважаючи на те,  що наша зала розділена. І ми це довели,  прийнявши рішення про внесення  зміни  до  Регламенту. Більше   того,   під   час  погоджувальних  зустрічей  Олександром Олександровичем  Морозом  було  запропоновано:  будь   ласка,   не заважайте   нам,   не  блокуйте,  не  контролюйте,  а  вийдіть  на голосування і покажіть, що ви це здатні зробити, а ми потім вас не будемо блокувати і контролювати і так само вийдемо на голосування.

 

     Ми зрозуміли,  що  здатні  прийняти  таке  рішення тільки дві фракції.  Більше того,  ми пішли на те,  що дозволили лівому крилу першим  проголосувати  за погоджену кандидатуру.  Це було зроблено під домовленість,  що з такими самими відповідальністю і  бажанням знаходити  компроміс  ви поставитеся до правого крила нашого залу. І,  як доводить висунення сьогодні  кандидатом  на  посаду  Голови Верховної Ради Ткаченка, - це проігноровано.

 

     Я звертаюся до Олександра Олександровича, який посилається на те, що ця кандидатура погоджена лівою частиною нашого залу, а ліва частина це заперечує.  Я звертаюся до всіх виборців - чи знаємо ми ціну слова і чи готові нести за  нього  відповідальність?  І  якщо таким  чином діє претендент,  то чи можемо ми йому довіряти?  Тому від імені нашої фракції я заявляю,  що ми  в  такому  блуді  брати участі   не   будемо   доти,   доки   не  буде  виконуватися  наша домовленість.  Більше того,  сіяти брехливу,  але солодку  ілюзію, Олександре  Миколайовичу,  ви  не маєте права при будьяких високих нагородах.

 

     Ми заявляємо,  що кандидатура людини,  яка  розглядає  посаду Голови  Верховної Ради як владне крісло,  а не як засіб покращення життя людей,  підвищення ефективності роботи нашого парламенту, не може бути нами підтримана.  Я закликаю всіх до злагоди і виконання нашої домовленості.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  депутату  Масенку.  Наступний  - депутат Варбанець.

 

     МАСЕНКО О.М.,  народний  депутат України (виборчий округ 147, Полтавська  область).  Шановна  Президіє!  Шановні  депутати!   Ми прийняли  таке  рішення,  що тепер не кожен депутат може висловити своє ставлення до кандидатів.  Саме в таку ситуацію потрапив і  я, оскільки виступають від фракцій.  Я домовився, що від фракції буду виступати  й  "підтримаю"  кандидатуру  Івана  Степановича  Плюща, оскільки  ми майже чотири роки з ним працювали в одному комітеті і я його добре пізнав - набагато краще,  ніж Олександра Миколайовича Ткаченка.  Я  хотів на його підтримку висловити багато "хороших" і "ласкавих" слів, але Іван Степанович, незрозуміло чому, злякався і зняв свою кандидатуру.  Може,  як фундатор оцих усіх непорозумінь, оцих усіх злиднів,  оцих усіх негараздів, які відбуваються у нас у державі?..

 

     Що стосується  кандидатури  Олександра Миколайовича Ткаченка, то я хотів би сказати таке.  Оці всі  негаразди,  які  зараз  є  в державі,  сталися тільки через те,  що в нас отака невизначеність. З'явилася купка реформаторів і кажуть:  "Треба  вести  країну  ось таким курсом реформ",  не спитавши народ України,  чи може він іти таким курсом, чи ні.

 

     А якби відбувся референдум,  народ би висловився,  що якщо  і треба йти курсом реформ, то ні Кравчуку, ні Кучмі, ні Плющу, ні їм подібним цим курсом вести народ не можна.  Оскільки вони все  своє свідоме  життя  вели народ курсом соціалістичного будівництва,  то вони вже ніяк не можуть вести його курсом ринкових реформ. Вони не можуть  вести  народ  і  протилежним курсом,  бо вони тому курсові зрадили. А зрадникам немає ніколи пощади, бо якщо вони вже зрадили один раз, то потім зрадять ще й ще.

 

     Що ж  стосується  Олександра  Миколайовича  Ткаченка,  то  це людина,  яка  завжди  твердо  стоїть  на  своїх  позиціях.  Ви  це зрозуміли й з його виступу (Шум у залі). Та у вас кишені не менші, ніж у нього!..

 

     І я думаю,  що коли він у всіх надзвичайно складних ситуаціях не  зрадив тій політиці,  якій віддав усе своє життя,  то він буде здатним консолідувати сили  у  Верховній  Раді  і  повести  її  на конструктивну роботу.

 

     А щодо тих нагород,  про які тут говорили, то я мушу сказати: тоді давали нагороди всетаки за якісь заслуги,  за якесь творення. Дивно,  що  зараз Чорноволу дають нагороди за розруху.  Оце дивно! (Оплески).

 

     Коли Ткаченко  став  головою  облвиконкому  в  Тернополі,  то область  мала  18  мільйонів збитків,  а коли виїжджав з області - було 276 мільйонів прибутку.

 

     А от вам інший яскравий приклад.  Он сидить  рухівець  Бойко. Він  отримав  теж цю область,  довів її до ручки і втік у Верховну Раду...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу закінчувати. Регламент!..

 

     МАСЕНКО О.М.  Я хочу,  щоб  ви  проголосували  за  Олександра Миколайовича Ткаченка (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   має   депутат   Варбанець.  Підготуватися Черненку від незалежних.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).

 

     Шановна президіє!  (Шум  у залі).  Шановна президіє!  Шановні колеги! Прошу уваги!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я  прошу  вибачення,  прошу  вас залишити  трибуну.  Прошу,  прошу!  Ви порушуєте Регламент.  Прошу вимкнути мікрофон.

 

     Слово надається  депутату  Черненку  (Шум  у   залі).   Слово надається   депутату  Черненку  від  незалежних.  Підготуватися  - Чародєєву.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  народний депутат України (виборчий округ  48, Донецька область).  Уважаемые товарищи депутаты! Уважаемые господа депутаты!  Я могу сегодня положить руку на сердце и сказать: да, я независим  в  своем  выборе.  И  как  депутат имею право выдвинуть любого из вас, присутствующих здесь в зале.

 

     Я бы хотел  обратить  ваше  внимание  на  одну  интереснейшую побасенку:  "В клетке плачет крокодил. Как он в клетку угодил? Вот проснемся - разберемся".  Если вы называете то,  что происходит  в Украине, реформами, бросьте в меня камнем. Я вам приведу некоторые цифры.  Сегодня  60  человек  на  100   тысяч   населения   болеют турберкулезом. Это эпидемия! Сегодня лечебные учреждения оставлены без медикаментов,  без продуктов питания!  А ведь питание  -  тоже лечебный фактор.

 

     Сегодня мы    добрались   уже   до   армии,   до   сокращения правоохранительных органов.  Сегодня мы уже  добрались  до  самого святого:  мы  лишили  женщин  возможности  рожать и воспроизводить нормальное потомство.  Сегодня,  чтобы лечиться от  тех  болезней, которые распространены в нашем отечестве,  нужно иметь, по крайней мере,  2,5-3 тысячи гривень. Элементарная операция требует денег - не  для платы врачам,  а для приобретения медикаментов.  Сегодня в любимом нашем государстве,  о котором так  печется  правое  крыло, арестовывают суда в иностранных портах, накладывают аресты на нашу собственность  за  рубежом,  под   угрозой   развала   банковская, кредитная и финансовая системы.

 

     А теперь  ответьте  на  вопрос:  какому отечеству мы пытаемся служить?  Восемь лет мы служили  чему-то  и  кому-то.  Мы  сегодня остались без оружия, легко подмахнув договоры ОСВ - один и второй. Мы сегодня развалили собственными руками все то,  что  создавалось интеллектом  нашего  народа  и  нашей  интеллектуальной элитой,  о которой мы не должны забывать.

 

     Вот придет время (я верю, что оно придет), и будут нормальные патриоты  в  этом  государстве,  и  в  этом  зале  -  независимые, искренние и честные. И вот тогда будет спрос по большому счету.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Чародєєву.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  ПСПУ).  Уважаемые  коллеги! Впервые я убежал из больницы,  чтобы выступить против человека, за которого  нельзя  было  голосовать  никогда и ни за что.  А сейчас убежал,  потому что считаю,  что надо голосовать именно  за  этого человека.

 

     Я обращаюсь  к  представителям  правой  части  зала,  которые кричали:  не нужен лидер партии! Это не лидер партии. Вам не нужен лидер  фракции.  Это не лидер фракции.  Вам не нужен такой спикер, который будет комментировать.  Александр Николаевич не  склонен  к этому. Он не мастер длинных речей. Более того, он этого не любит.

 

     Когда он   говорит   о   сельском  хозяйстве,  о  природе,  о растениях,  о пчелах,  - вот тогда вы бы его послушали - это  поэт (Оплески).

 

     Но не  все так просто.  Здесь,  может быть,  и не всегда есть смысл говорить в этом зале в шуме, в глупом контексте разговора!..

 

     Как внештатный советник я с Александром  Николаевичем  был  в двенадцати  странах  и видел его встречи не с мелкими пожирателями сала из Руха, а с президентами... (Пожвавлення в залі. Оплески)... а  с президентами крупного,  мирового масштаба!  Алиев - президент Азербайджана,  признанная фигура.  Здесь есть свидетели!..  Редкий случай,  когда  я  гордился руководством Украины.  Это было тогда, когда встретились действительно политики!  С  президентом  Румынии Илиеску,  президентом  Греции,  президентом Турции,  с президентом Западноевропейского союза - и каждый раз он умел и держать себя, и говорить  по существу,  и его уважали!..  Четыре президента за два года, пока он был вице-спикером. Как только какое-то международное событие  - всегда первым ехал представлять организацию из 11 стран Ткаченко...  Но он ездил редко,  потому  что  малейшее  в  Украине событие,  какая-то сложность и он говорил:  "Нет, я не поеду, надо оставаться в парламенте!"

 

     Человек за границей раскрывается  во  многом.  Я  вам  скажу, особенно - как он себя ведет! Ткаченко в этом отношении всегда был идеален!..  Утром поднялся,  в  6  часов  утра  -  зарядка,  вечно подтянут,  никогда не перепьет, не переест!.. (Оплески)... - все в норме!  Понимаете  -  никогда  ничего!  Пользовался   максимальным уважением!  В  Москве,  при  резком  перевесе российской делегации выдвинули Селезнева,  Ткаченко обошел его на шесть  голосов,  хотя нас-то намного меньше было. На их поле!

 

     Поэтому я твердо знаю,  что этот человек спокойно,  не спеша, рассудительно  может  вести  заседания.  Украинцы   возникли   как народ-хлебороб. И пусть хлебороб возглавит парламент! Девять тысяч лет прошло,  а ученые делают раскопки и говорят:  черепа  у  людей стали  тоньше.  Почему?  Да  потому,  что  люди начали земледелием заниматься, и земледельцы, видно, мудрее других!..

 

     Теперь о национальной элите, если она в Украине есть. Об этом любят сейчас ляпать языком.  Она - не те, что сидят в этом углу, а хлеборобы!

 

     Поэтому, ребята,  я вас прошу - давайте не подставляться  под какую-то  подлость  соответствующих  инстанций!  Не  будем слушать Матвиенко... Вы же понимаете, в 80- е годы руководителем комсомола нормального  парня  бы  не назначили,  вот!  (Оплески)...  Давайте проголосуем за Александра Николаевича!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні  депутати!  Виступили  від  шести фракцій  і  від позафракційних.  А від Партії зелених і від партії "Громада"? З "Громадою" ми домовилися, зелені заявки не надіслали. Всі, хто хотів, виступили. Згідно з Регламентом час вичерпано. Але є дві репліки. Слово надається депутату Бойку.

 

     БОЙКО Б.Ф.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні депутати!  Тут депутат Масенко дозволив собі  деяку  нетактовність,  але  він  же працює давно головою колгоспу і знає сільське господарство, тому я йому не дивуюся: від нього можна всього сподіватись.

 

     Що стосується  добродія  Ткаченка,  який   працював   головою облвиконкому. Можна оцінювати його діяльність у той час порізному. Але я вам хочу сказати  про  те,  що  Ткаченко  ніколи  нікуди  не виходив  із  Тернополя,  бо  в  1994,  1995,  1996 роках в області успішно працювала асоціація "Земля і люди",  яка  вивезла  лише  в 1996 році кілька десятків тисяч декалітрів спирту. Виторг за нього пішов також у казну цієї "славнозвісної" асоціації. Тому я не буду оцінювати діяльність Олександра Миколайовича. Це його справа...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  вимкнути  мікрофон.  Регламент!  Слово для репліки надається депутату Морозу.

 

     МОРОЗ О.О.,  народний депутат  України  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні депутати! Мені прикро про це говорити, прикро, тому що в стосунках між членами Президії є речі, які мають доситьтаки делікатний характер,  і виносити їх на загальний розсуд не варто. Одначе цей докір мені не зрозумілий.

 

     По-перше, моя пропозиція справді полягала в  тому,  що  треба дати  можливість,  щоб з того чи з іншого боку висувався депутат і ми таким чином могли перевірити себе, не блокуючи виборів.

 

     І треба сказати, що фракція, яку я представляю, і взагалі ті, хто  вимушено в цій ситуації створили такий блок,  жодного разу не вдавались до того блуду, про який ви говорите, який ви запровадили тут уже півтора місяця. Це - перше.

 

     По-друге. Ткаченко  (я  перед  його виходом уже вам говорив), очевидно,  зніме свою кандидатуру, і я знаю, що він би її зняв під час  заключного  слова,  але  у  вас  нерви не витримали.  Хлопці, тримайтеся (Оплески).

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для заключного виступу надається Олександру Миколайовичу Ткаченку.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Шановні  колеги!  У  цьому  залі я є депутатом четвертого скликання.  Два скликання був депутатом при  Радянській владі, і от друге скликання - незрозуміло при якій.

 

     Але я   ніколи  з  цієї  трибуни  не  чув  таких  ганебних  і недоречних слів,  далеко не літературних. Мене дивує, що у фракцію Народного руху, який, так би мовити, справді виболів і став однією з великих політичних партій, має перед цією державою якусь заслугу (плюсову,  мінусову - це справа часу),  прийнято представника тієї держави,  яку він зрадив і один,  і другий раз.  Мається на  увазі депутат Зварич.

 

     Я не хочу розповідати випадки з його біографії, як його разом із  Танюком  зловили  з  15  тисячами   доларів   на   таможні   в депутатському залі (Шум у залі).

 

     Я не про це хочу сказати. Мені просто соромно за вас. У ваших рядах більшість достойних людей,  але щоб представник ЦРУ управляв вами - це недостойно для вашої партії.  Вона називається народною, дорожіть   цим   ім'ям.   У   нас   дві    народних    партії    - Народно-демократична і Народний рух (Оплески).

 

     Анатолій Сергійович,  виступаючи  з цієї трибуни,  сказав про "солодкий блуд". Анатолію Сергійовичу, свого часу ви боялися зайти до  мене  в приймальню - ноги підкошувалися.  Будучи секретарем ЦК комсомолу,  ви приходили до мене за допомогою.  Я завжди допомагав комсомолу,  комсомол  -  це моя біографія.  Я допомагав не вам,  а молоді України. Ви сьогодні зрадили молодь, не я! Я думаю, ганьба, що ви сидите тут! (Оплески).

 

     Шановні друзі! Тут депутат Бойко хотів зробити репліку на мою адресу.  Не треба,  ви не достойні цього робити,  ви не доросли до рівня моїх розумінь цінності й порядності.

 

     Я з  великою  повагою  ставлюся  до  кожного депутата в цьому залі,  незалежно від того, які хто має погляди. Нас обрав народ, і ми представляємо його тут,  у цьому залі,  як ні один Президент не може  представити,  тому  що  за  Президента  не  голосували  цілі регіони,  а  за  нас із вами голосувала значна частина населення в усіх регіонах.  Парламент представляє все населення України,  і ми повинні цим дорожити.

 

     Парламент дванадцятого  скликання  зробив  великий історичний крок - Україна стала  незалежною,  були  прийняті  Декларація  про державний  суверенітет  і  Акт  проголошення незалежності України. Парламент тринадцятого скликання прийняв Конституцію і  увійшов  в історію.  Ми  з  вами  -  парламент  чотирнадцятого скликання - не повинні входити  в  історію  такими  незрозумілими  розмовами.  Ми прийшли сюди для того,  щоб знайти порозуміння - не заради себе, а в ім'я нашого українського народу,  в ім'я  України.  Я  вірю,  що Верховна  Рада  чотирнадцятого скликання внесе стабілізацію в наше суспільство,  виведе Україну з тієї  ситуації,  в  яку  її  завели керманичі, імена яких я не хочу називати.

 

     Щодо грошей  скажу  одне.  Асоціація  "Земля і люди" золотими буквами увійде в  історію  як  така,  що  працювала  й  працює  на економіку  України.  Вона  завезла  в Україну 200 комбайнів і весь комплекс техніки (Шум у залі).

 

     Американці, які працювали з нами,  дуже порядні люди.  У мене склалися   особисті   стосунки  з  колишнім  міністром  сільського господарства  Джоном  Блоком.  І  ми  не  комбайни  привозили,  ми привезли  технологію.  Ця технологія працює вже п'ять років і дала майже  350-360  мільйонів  доларів  прибутку.  Господарства,   які працюють з асоціацією,  за цей час заплатили близько 200 мільйонів доларів податків. Про які збитки може йти мова?

 

     І останнє.  Пан Зварич,  не вивчивши української  мови,  хоче мене повчати.  Я не хочу з ним сперечатися.  Думаю,  йому спочатку слід вивчити мову, а тоді брати слово й виступати з цієї трибуни.

 

     Спасибі вам (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  голові   тимчасової   Лічильної комісії  депутату Мішурі Валерію Дмитровичу (Шум у залі).  Я прошу заспокоїтися. Зараз я надам слово для репліки депутату Зваричу.

 

     МІШУРА В.Д.,  голова Лічильної комісії Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні депутати!  Лічильна комісія буде старатися,  щоб  через  1 годину  15  хвилин  ви  могли взяти участь у голосуванні,  тобто о 18.35. Прошу членів Лічильної комісії зібратися в кінозалі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до голови Лічильної комісії? Немає.

 

     Перед тим як оголосити перерву, слово для репліки має депутат Зварич.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.  Шановні  народні  депутати!  Я  не  буду  багато коментувати те,  що  сказав  Олександр  Миколайович.  Можливо,  це скоріше  всього  для  наших слухачів.  Я певний того,  що "Земля і люди" увійде-таки в  нашу  історію  золотими  літерами,  бо  то  є золото,  куплене за ті 70 мільйонів доларів,  які Ткаченко не хоче повернути Українській державі.  А щодо того,  що він сказав  перед цим  форумом,  перед вами про якісь там 15 тисяч,  про те,  що я є агент ЦРУ,  то ми з вами,  Олександре Миколайовичу, зустрінемося в суді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва до 18 години 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Прошу  займати  робочі   місця, продовжуємо роботу.

 

     Слово надається  голові тимчасової Лічильної комісії депутату Мішурі. Прошу.

 

     МІШУРА В.Д. Шановні народні депутати! Лічильна комісія готова до  проведення  голосування.  Враховуючи  палке  бажання депутатів узяти участь у голосуванні,  на голосування відводиться 30 хвилин. Ми вважаємо, що за цей час можна засвідчити своє волевиявлення.

 

     Порядок голосування   той   самий.  Я  нагадую,  що  бюлетені видаються за пред'явленням посвідчення.  Нагадую,  що  в  бюлетень внесено одне прізвище - Ткаченка Олександра Миколайовича.  Знизу є рядочок "Не підтримую кандидата".  Позначку треба зробити в одному з цих квадратів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю,  уже  всі  без  винятку  народні  депутати зрозуміли це.

 

     О котрій годині починаємо?

 

     МІШУРА В.Д. Початок голосування о 18.33, закінчення - через півгодини, тобто о 19.03.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Сьогодні  всі  чекаємо результату. Приступаємо до голосування.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Продовжуємо роботу.

 

     Слово надається голові тимчасової Лічильної комісії.

 

     МІШУРА В.Д.  Шановні  народні  депутати!  Дозвольте оголосити протокол 2-А засідання тимчасової Лічильної комісії Верховної Ради України від 18 червня 1998 року.

 

     Комісія провела  засідання  в  повному  складі  (21  народний депутат був присутній).

 

     "Слухали: про підсумки таємного голосування по виборах Голови Верховної Ради України.

 

     У бюлетень   для   таємного  голосування  по  виборах  Голови Верховної  Ради  України  була  включена   кандидатура   народного депутата України Ткаченка Олександра Миколайовича.

 

     На підставі   результатів   таємного   голосування  тимчасова Лічильна комісія встановила:

 

     кількість народних депутатів,  внесених у списки для таємного голосування, - 440;

 

     кількість народних  депутатів України,  які одержали бюлетені для таємного голосування, - 314;

 

     кількість народних депутатів  України,  які  взяли  участь  у голосуванні, - 214;

 

     кількість бюлетенів, визнаних недійсними,

- 24.

 

     За Ткаченка Олександра Миколайовича подано  148  голосів;  не підтримали кандидата - 42.

 

     Відповідно до частини першої статті 88 Конституції України та глав  3.7  і  4.3  Регламенту  Верховної  Ради  України  тимчасова Лічильна комісія вирішила вважати не обраним Голову Верховної Ради України".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Прошу.

 

     Депутат Журавський.

 

     Шановні колеги, давайте домовимося: п'ять хвилин.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С., народний депутат України (виборчий округ 68, Житомирська область). Християнсько-демократична партія України.

 

     Скажіть, будь ласка, чи є у вас інформація, скільки народними депутатами було вкинуто бюлетенів невстановленого зразка?

 

     МІШУРА В.Д. Я не можу сказати, що це бюлетені невстановленого зразка,  тому  що  це  не  бюлетені,  це  -  "кукли".  Ми  їх   не підраховували.  Минулого  разу  було  49,  зараз - близько десяти, можливо, трошки більше. Це не бюлетені.

 

     Ви розумієте,  яка   різниця   між   "куклою"   і   бюлетенем невстановленого зразка? Різниця така є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  народний  депутат  України  (виборчий  округ  190, Хмельницька  область).  Дякую.  Фракція  "Лівий  центр".  Шановний Валерію Дмитровичу!  Я хотів би,  щоб ви прокоментували результати голосування,  бо це потрібно.  Ситуація з голосуванням кандидатури на  посаду  Голови  Верховної  Ради  нагадує  ту,  що склалася при голосуванні  кандидатури  Олександра  Мороза.  Фактично  відбулося блокування більш тонке і єзуїтське.  Ідеться про те,  що приблизно 150 народних депутатів були виключені з голосування.  І тому це не результат.

 

     Я хотів  би попередити всіх народних депутатів,  які належать до іншого крила парламенту,  що  на  таку  саму  дію  вони  можуть наштовхнутися  з будь-яким із своїх кандидатів.  Це непродуктивно. Кінчайте,  шановні колеги,  тому що ми ніколи  не  оберемо  Голову Верховної  Ради.  Так не можна,  це вже переходить усякі допустимі межі. Я тільки так можу прокоментувати цю ситуацію.

 

     Чи не вважаєте ви  порушенням  такий  тиск  на  волевиявлення народного  депутата,  коли  йому  ставиться  пересторога,  його не допускають  до  взяття  бюлетеня,  фактично  контролюють,  як  він голосує й так далі?

 

     МІШУРА В.Д.  Іване Сергійовичу, я думаю, що ви прокоментували досить глибоко, всебічно, і мені немає що до цього додати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Коломойцев.  Я  бачу,  вісім   депутатів бажають поставити запитання.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 106,  Луганська область).  Внефракционный.  Уважаемый председатель Счетной  комиссии!  Утром  мы проголосовали за то,  чтобы продлить сегодня работу до результативного решения.  Поэтому  я  прошу  вас прокомментировать, можно ли сегодня хотя бы выдвинуть кандидатуры, чтобы завтра не терять на это времени,  провести совещания фракций и с 10 часов уже начать работу по выборам Председателя.

 

     Народ, который   нас   избрал,  ждет  от  нас  результативных действий.

 

     МІШУРА В.Д.   Якщо   буде   воля   залу,   Лічильна   комісія працюватиме.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   депутату  Наталії  Михайлівні Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  народний депутат України (виборчий округ 160, Сумська   область).  Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України.  Шановний Валерію Дмитровичу!  Я прошу вас підтвердити ті цифри,  які ви назвали:  148 голосів "за".  Із них 15 голосів - це вся фракція Прогресивної соціалістичної партії (депутата Алексєєва зараз  немає).  Заповнені  бюлетені  ми  відкрито  віддали  в руки представникам Селянської партії, вони це бачили.

 

     Я хочу, щоб ви підтвердили, що ці цифри

- це  персональна зрада Симоненка і Мороза,  які під себе гребли й нагребли 221 голос,  купуючи всіх:  і "Громаду",  і бізнесменів  з НДП.  А ось за свого ж, начебто лівого, вони не віддали голоси, бо 221 плюс 15 було б 236.  І Україна мала б спікера,  і  це  був  би представник лівого блоку.

 

     Я прошу   вас   підтвердити,   що  в  черговий  раз  продажна номенклатура здала все заради того,  щоб самій бути на цій посаді. Будь ласка, підтвердіть.

 

     МІШУРА В.Д. Я хочу підтвердити лише те, що ви підтвердили те, що сказав Іван Сергійович Чиж.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Зайцю.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Іван Чиж заявив, що єзуїтським способом були блоковані вибори.

 

     Але великий  ленінець  колись  сказав:  не  сперечайтеся,   а обчислюйте!   Якщо   додати   голоси   комуністів,  соціалістів  і прогресивних соціалістів,  то це  вийде  171  голос.  А  Олександр Миколайович Ткаченко набрав 148 голосів.  Я думаю,  нехай Іван Чиж тепер дасть відповідь, хто заблокував вибори Голови.

 

     Тому я звертаюся  до  вас,  шановні  депутати.  Черговий  тур голосування   показав,   що  немає  іншого  виходу,  як  формувати більшість або йти на пакет.  Якщо ми  справді  хочемо  продуктивно працювати й діяти в ім'я нашого народу, то ми вас закликаємо сісти за стіл переговорів і,  врешті-решт,  домовитися,  а не відступати від  домовленостей,  як це було продемонстровано вранці й сьогодні ввечері...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вимкнути мікрофон. Регламент вичерпано.

 

     Депутат Мороз наполягає на репліці.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні  депутати!  Я  ще   раз   повертаюся   до необхідності   зміни  процедури  обрання  Голови  Верховної  Ради. Досвід,  який ми набули тут за ці півтора місяця,  підтверджує, що встановлена  процедура  не  дає  позитивного  результату,  тому що здійснюються шантаж, погрози тощо.

 

     І як репліка  на  заяву  Наталії  Вітренко.  Фракція  голосує завжди  так,  як  домовляється,  і сумнівів з цього приводу ніяких немає.

 

     А щодо висловлених вами звинувачень, то ви майте на увазі, що я  в  суд  на  вас  ніколи  не  подам.  Суд  ніколи  не прийме цих документів.  Ви маєте для  того  досить  аргументів,  щоб  суд  не розглядав їх.

 

     Я просив  би  трохи  стримувати себе,  тому що мені шкода вас просто як жінку.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ранкове засідання відбудеться завтра о 10 годині.

 

     До побачення.