Стенограма пленарного засідання

02 червня 1998

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и. 2  ч е р в н я  1998  р о к у .

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

     України МАТВІЄНКО А.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Розпочинаємо ранкове засідання.

 

     Шановні народні депутати,  дозвольте зробити такі оголошення. Відповідно до  статті  4.2.2  Регламенту  Верховної  Ради  України повідомляю   про   рішення   депутатської   фракції   Прогресивної соціалістичної партії щодо виключення зі складу фракції  народного депутата України,  обраного по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від Прогресивної соціалістичної  партії  України, Габера Миколи Олександровича.

 

     З цього приводу є повідомлення фракції керівнику Секретаріату за підписом депутата Марченка.

 

     Шановні народні депутати!  Згідно  з  нашою  домовленістю  ми щовівторка   слухаємо   інформацію  уряду  України  про  погашення заборгованості  із  заробітної  плати,  пенсій  та  стипендій   на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності.

 

     У зв'язку   з  цим  є  пропозиція  заслухати  цю  інформацію, відвести для цього відповідний час,  а  потім  продовжити  розгляд питання про обрання Голови Верховної Ради України.

 

     Щодо інформації  уряду.  Доповідь  зробить  міністр  фінансів України Мітюков Ігор Олександрович.  Ігоре Олександровичу, скільки вам хвилин потрібно? До 10 хвилин.

 

     Заслухаємо також  інформацію  Рахункової палати про виконання доручень  Верховної  Ради  України  від  26  травня   1998   року. Доповідатиме   голова   Рахункової   палати   Симоненко   Валентин Костянтинович.  Валентине  Костянтиновичу,  скільки  вам  потрібно часу? Також до 10 хвилин.

 

     Є пропозиція Президії (я пропоную Верховній Раді визначитись) відвести для доповідей до 10 хвилин і для кожного доповідача до 10 хвилин на запитання й відповіді і на цьому завершити. Таким чином, відвести на це питання 40 хвилин.

 

     Будь ласка, депутате Моісеєнко. З процедури.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  народний депутат України (виборчий округ 53, Донецька область). Фракция коммунистов Украины. Уважаемые коллеги! Мне  кажется,  что  в  последнее  время  наметилась   определенная тенденция  замалчивания  принятого  нами постановления о погашении задолженности по зарплате,  пенсиям, стипендиям на предприятиях, в организациях и учреждениях всех форм собственности.  В прошлый раз мы както ушли от рассмотрения проблем предприятий  различных  форм собственности,  то есть частных предприятий,  малых,  совместных и так далее, сосредоточив внимание на проблемах бюджетной сферы.

 

     Я хочу  обратить  внимание  на  то,  что  бастующие  шахтеры, пикетирующие   Администрацию   Президента   уже   больше   недели, настаивают на участии в рассмотрении этого вопроса.

 

     Поэтому, на мой взгляд, нельзя ограничиваться 10 минутами для доклада  и 40 минутами в целом,  учитывая сверхсоциальную важность этого вопроса.  Многие депутаты прибыли из округов,  и им есть что сказать  в  дополнение.  Поэтому  я  вношу предложение выделить на рассмотрение этого вопроса два часа.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні народні депутати!  Президія обговорювала це питання і вносить  такий  порядок,  враховуючи,  що  в  нас  буде перерва на голосування.  Ми  можемо  продуктивно  використати   цей   час   і обговорити питання, пов'язане з проблемами шахтарів.

 

     Тому пропонується  зараз спробувати вийти в режим,  а потім у перерві розглянути питання щодо шахтарів.

 

     Будь ласка, депутате Яковенко. З процедури.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  народний депутат України (виборчий округ  50, Донецька  область).  Поскольку на улице стоят люди,  которых очень волнует этот вопрос, а через пять минут сюда подойдут и шахтеры, я предлагаю поставить на голосование предложение о прямой трансляции нашего заседания на улицу.

 

     И, кроме того, хочу, чтобы вы уточнили, идет ли сейчас прямая трансляция по радио и телевидению?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я прошу Секретаріат уточнити, чи є пряма трансляція, і дати інформацію про можливість трансляції на вулицю, щоб ми знали, чи є така технічна можливість. А потім проголосуємо.

 

     Депутат Коломойцев.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 106,  Луганська область).  Позафракційний.  Уважаемые  коллеги!  Я поддерживаю   предложение   о  том,  чтобы  не  ограничиваться  10 минутами.  Вопрос  выплаты  пенсий,  социальных  выплат,  зарплат, стипендий сегодня является главным.  У меня в округе, как и у вас, учителя отказываются  принимать  выпускные  экзамены,  потому  что задерживается выплата зарплаты.

 

     В обсуждении   данного   вопроса  должны  выступить  хотя  бы представители фракций и депутаты,  не состоящие во  фракциях.  Дня правительства  нет,  но  доходная  часть бюджета выполняется на 75 процентов.  Соответственно нет социальных выплат, не выплачиваются пенсии,  зарплата,  в  том числе шахтерам.  Поэтому я предлагаю не ограничиваться 40 минутами.  Группой депутатов подготовлен и будет вам  роздан  проект  постановления,  касающийся  этой информации и выполнения  доходной  части  бюджета.  Я  предлагаю  этот   вопрос обсудить по полной процедуре.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П., народний депутат України (виборчий округ 155, Рівненська область).  Народний рух України.  Шановний  головуючий! Якщо  ми  знову втягнемося в цю безплідну процедуру,  то змарнуємо час і нічого не вирішимо.  Звичайно,  кожен із нас має що сказати. Та  зараз  перед нами виступить міністр фінансів.  Свої пропозиції письмові,  звернення,  що  я  отримав  з  округу,  я  віддам  йому особисто.  У  моєму  окрузі  не виплачено заробітну плату за 15-16 місяців.  Нехай із цим розбирається міністр фінансів. Ми, справді, матимемо  час  у  перерві.  І  щоб не товктися безплідно на одному питанні, давайте поставимо на голосування й вирішимо, що відводимо на це 40 хвилин. А в перерві матимемо півтори години, і кожен, хто має що сказати, нехай висловиться.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  народний  депутат  України  (виборчий  округ  190, Хмельницька область). Об'єднана фракція соціалістів і селян "Лівий центр".  Шановні колеги! Я хочу нагадати, що сьогодні в нас мав би бути  День уряду.  Тому я пропоную,  знаючи заздалегідь,  що скаже Мітюков (він  нічого  нового  не  скаже,  як  не  казав  і  досі), перевести наше засідання в режим Дня уряду, підтримуючи пропозицію головуючого на засіданні про те, щоб використати для цього питання паузу,  яка буде в розгляді нашого основного питання.  Зважаючи на те, як посміхається пан Матвійчук - заступник міністра фінансів, у нас  із  виплатами  все в порядку.  Тому ми хотіли б дуже серйозно обговорити це питання. Воно надзвичайно важливе.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати!  Ми використали 10  хвилин.  Припиняємо  внесення  пропозицій з процедури розгляду цього  питання.  Дозвольте  сформулювати  пропозиції,   які   були внесені.

 

     Перша пропозиція  -  відвести  на  питання  "Інформація уряду України про погашення заборгованості" 40 хвилин:  по 10  хвилин  - доповідачам і по 10 хвилин - на запитання й відповіді.

 

     Що стосується  шахтарів і відповідних проектів постанови,  то треба запланувати розгляд цього питання в перерві й відвести на це більше часу.

 

     Було прохання  транслювати  розгляд  питання  про  інформацію уряду про погашення заборгованості на площу.  Така  можливість  є. Трансляція  по  радіо нашого засідання здійснюється.  Тому давайте голосувати.

 

     Хто за  те,  щоб  відвести  на  перше  питання  40  хвилин  у відповідному режимі? Прошу депутатів визначитися й проголосувати.

 

     "За" - 236.

 

     Рішення прийнято.

 

     Була пропозиція транслювати на площу наше засідання,  мається на увазі інформація уряду про погашення заборгованості і  питання, що стосується шахтарів (коли ми будемо його розглядати). Хто за цю пропозицію? Давайте одночасно це проголосуємо. Прошу голосувати.

 

     "За" - 251.

 

     Рішення прийнято.

 

     _________________________

 

     Слово для інформації уряду про  погашення  заборгованості  по заробітній  платі,  пенсіях  та  стипендіях  на  підприємствах,  в установах та організаціях всіх форм власності  надається  Мітюкову Ігорю Олександровичу, міністру фінансів України.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Дякую.  Шановний головуючий!  Шановні народні  депутати!  На  пленарному  засіданні Верховної Ради 26 травня 1998 року вас було поінформовано про стан фінансування  з  бюджетів  усіх  рівнів  та  з  пенсійного   фонду відповідно   заробітної  плати,  грошового  забезпечення,  пенсій, стипендій та інших соціальних виплат (за станом на 20 травня  1998 року).   Сьогодні   хочу  доповісти  вам,  що  було  зроблено  для фінансування зазначених соціальних виплат з 21 по 27  травня  1998 року.

 

     За цей період на соціальні виплати було спрямовано з бюджетів усіх рівнів 370,3 мільйона гривень,  у  тому  числі  з  державного бюджету  -  283,4  мільйона та з місцевих бюджетів - 86,9 мільйона гривень.

 

     Таким чином,  фінансування   соціальних   виплат   у   травні поточного  року  за  станом на 27-е число характеризувалося такими даними.

 

     Місцеві бюджети  (в  цілому):  план  по  фінансуванню  -  435 мільйонів   гривень;  профінансовано  -  350,6  мільйона  гривень. Виконання - 80 відсотків.

 

     Державний бюджет: план - 703 мільйони гривень; профінансовано

- 655 мільйонів гривень. Відсоток фінансування - 93.

 

     Таким чином,  на  27  травня у цілому по зведеному бюджету ці видатки профінансовано на 86,2 відсотка до необхідних сум.

 

     За станом на  27  травня  з  державного  бюджету  України  за поточний  місяць  стовідсотково  було  профінансовано  видатки  на заробітну плату працівникам освіти,  культури, охорони здоров'я та деяких    інших    галузей,    а    також   грошове   забезпечення військовослужбовцям та працівникам правоохоронних органів,  пенсії військовослужбовцям  та  начальницькому  й рядовому складу органів внутрішніх справ.

 

     За оперативними   даними,   на   27   травня    цього    року заборгованість  із  соціальних  виплат  із  бюджетів  усіх  рівнів становила 2,6 місяця, у тому числі з державного бюджету - 2,7 і із місцевих  бюджетів  у  цілому  -  2,3  місяця.  На  зазначену дату найбільшу заборгованість із  соціальних  виплат  було  допущено  в Автономній    Республіці    Крим,    Волинській,    Закарпатській, Кіровоградській,   Рівненській,    Тернопільській,    Херсонській, Чернівецькій  та  Чернігівській  областях.  У зазначених регіонах, крім Тернопільської області,  очікується збільшення заборгованості з соціальних виплат у травні.

 

     Слід зазначити,   що  за  станом  на  27  травня  забезпечене скорочення заборгованості із соціальних виплат,  яка була допущена на   1  травня  поточного  року,  у  Житомирській,  Запорізькій  і Тернопільській областях.

 

     28-29 травня поточного року як з місцевих бюджетів,  так і  з державного  бюджету продовжувалося фінансування соціальних виплат, а тому остаточні дані щодо  забезпечення  фінансування  соціальних виплат у травні вам буде повідомлено наступного тижня.

 

     Щодо виплат  пенсій і допомог з пенсійного фонду України.  За станом на 1 травня 1998 року заборгованість із пенсій  і  допомог, які виплачуються з пенсійного фонду за рахунок усіх джерел, у тому числі й за рахунок коштів державного бюджету,  становила 1 мільярд 524  мільйони гривень.  У травні поточного року витрати на виплату пенсій і допомог з пенсійного фонду мають становити 849,7 мільйона гривень.

 

     За станом  на  27  травня  з  пенсійного  фонду спрямовано на виплату пенсій і допомог 693,8 мільйона гривень, що становить 81,7 відсотка від обсягу видатків на травень поточного року.

 

     За станом  на  27  травня  в Дніпропетровській,  Запорізькій, Миколаївській,  Одеській областях,  містах Києві та Севастополі не було заборгованності із виплат, які здійснює пенсійний фонд. Разом із тим у 14 регіонах ще була заборгованість за січень у  сумі  102 мільйони гривень, у 19 регіонах - за лютий у сумі 249 мільйонів, у 20 регіонах - за березень у сумі 345 мільйонів,  у 21 регіоні - за квітень у сумі 462 мільйони,  у 21 регіоні - за травень у сумі 361 мільйон гривень.

 

     Основною причиною  недофінансування   поточних   видактів   з пенсійного фонду у травні є зменшення сум,  що надходять від збору на  обов'язкове  державне   пенсійне   страхування.   Слід   також зазначити,  що основною причиною допущення заборгованості з виплат з  пенсійного  фонду  є  наявність  значної  суми   заборгованості підприємств і організацій по внесках до пенсійного фонду.  Так, за станом на 1 травня цього року недоїмка по  внесках  до  пенсійного фонду  становила  2  мільярди  977  мільйонів  гривень,  що на 346 мільйонів гривень більше від недоїмки на 1 січня 1998 року.

 

     Із наведеного випливає,  що погашення заборгованості з виплат з  пенсійного  фонду  можливе  за  рахунок  зменшення  недоїмки до пенсійного фонду.  Хочу підкреслити,  що в  цьому  році  державний бюджет  не  має  заборгованості по поточних платежах до пенсійного фонду і заборгованість,  яка накопичилася з 1997 року,  може  бути погашена протягом поточного року в разі виконання бюджету.

 

     Сьогодні органи   Пенсійного   фонду   разом   із   місцевими державними  адміністраціями  вживають   заходів   щодо   зменшення недоїмки.

 

     Хочу привернути  вашу  увагу  до цифр,  які я вже називав,  і порівняти з  попередніми  даними  про  надходження  до  державного бюджету,  до  Державного  казначейства коштів у грошовому вигляді, які безпосередньо можна направляти  на  першочергові  виплати,  не пов'язані з цільовими фондами і з проведенням взаємозаліків.

 

     На початку  своєї доповіді я говорив,  що тільки з державного бюджету треба було за квітень-травень профінансувати  видатків  на 703 мільйони гривень. Надійшло трохи більше 800 мільйонів гривень, і це при  тому,  що  ми  майже  200  мільйонів  гривень  виплатили шахтарям (поточні платежі з державного бюджету,  які зафіксовані в бюджеті),  і  50  мільйонів  пішло   на   закупівлю   вугілля   до Держрезерву.  Це  свідчить  про  надзвичайно напружене становище з виконанням державного бюджету і про те,  що практично  всі  кошти, які надходять, повинні направлятися на соціальні виплати.

 

     Усі ми   розуміємо,  що  в  такому  режимі  держава  не  може функціонувати,  тому  головним   механізмом   вирішення   проблеми погашення  заборгованості  з соціальних виплат є вирішення питань, пов'язаних з наповненням дохідної частини бюджету.

 

     Недоїмка зростає,  державний бюджет недоотримує значні кошти. За рахунок деяких податків, виходячи з тенденцій, які склалися, ми маємо можливість збільшити  прогнозні  надходження,  але  ця  сума становитиме  трохи  більше  120  мільйонів  гривень.  Та якщо така ситуація триватиме,  то по інших податках  бюджет  у  цілому  може недоотримати до кінця року ще 3,7 мільярда гривень. Тому я вважаю, що  ми  повинні  терміново  розглянути   питання,   пов'язане   із збільшенням   доходів   до   державного  бюджету  і  з  уточненням Державного  бюджету  на  1998  рік,  щоб  можна  було  за  рахунок збільшення дохідної частини, за рахунок скорочення не пріоритетних статей видатків збалансувати бюджет і вийти не тільки на вирішення питань  погашення  поточної  заборгованості,  з  якою  ми  поки що справляємось,  а й сформувати ресурс для погашення заборгованості, яка виникла в минулі роки.

 

     Детальнішу інформацію  ми отримаємо практично на цьому тижні. Вона буде і по областях,  і  по  відповідних  секторах  соціальної сфери.  Ми  представимо  її  наступного вівторка під час чергового інформування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу.

 

     Шановні народні депутати, прошу записатися на запитання.

 

     Слово має депутат Федоренко.

 

     ФЕДОРЕНКО Л.П.,  народний депутат  України  (багато-мандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Вчера в округе ко мне обратились пенсионеры - военнослужающие. В прошлый раз   в   своей   информации   вы   сказали,  что  выплата  пенсий военнослужащим профинансирована на 100 процентов. Они говорят, что в казначействе Донецкой области им ответили,  что 7 мая в Донецкую область были перечислены  деньги  на  выплату  пенсий  за  апрель. Пенсии за май они не получили.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за  запитання.  Проблема  в  тому,  що в бюджеті на 1997 рік на виплату пенсій військовослужбовцям виділено на  90 мільйонів гривень менше,  ніж було треба.  І тому на кінець року утворилася місячна заборгованість. Кошти, які були направлені в травні для виплат поточного року,  фактично були використані для погашення минулорічної  заборгованості.  Ось  чому  утворилася  ця місячна заборгованість, про яку ви кажете.

 

     З початку        цього        року       кожного       місяця пенсіонери-військовослужбовці отримуватимуть свою  пенсію.  А  оцю місячну заборгованість ми зможемо погасити,  коли знайдемо джерела додаткових надходжень  до  державного  бюджету.  Тобто  буде  один місяць,  коли  військові  пенсіонери отримають дві пенсії,  і тоді становище вирівняється. А поки що така проблема є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  народний депутат України  (багато-мандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Iгоре Олександровичу! У мене є два запитання до вас.

 

     Перше. Чи не змогли  б  ви  спрогнозувати  картину  погашення боргів  по  зарплатах,  соціальних  виплатах працівникам бюджетної сфери,   пенсіонерам,   інвалідам,   малозабезпеченим   та   іншим категоріям найменш захищених верств населення до кінця цього року? Щоб люди могли щось собі планувати.

 

     Наступне запитання  стосується  Пенсійного  фонду.  Пенсійний фонд  отримував кредити в банку "Аваль" на погашення боргів і 1996 року (125 мільйонів гривень),  і 1997 року (134 мільйони гривень). 32 мільйони гривень пішло на сплату процентів за користування цими кредитами.

 

     Наскільки мені відомо,  є Закон України 1997 року на збір  на обов'язкове   соціальне  страхування,  і  цим  законом  заборонено використовувати кредити банків як джерело надходжень до пенсійного фонду.  То  чому  так  відбувається?  Так само сплата відсотків за користування кредитами.  Це теж є нецільовим використанням коштів. Чим керується тоді Пенсійний фонд, беручи кредити?

 

     Дякую.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Спасибі  за  запитання.  Щодо прогнозу,  то він такий.  Якщо ми нічого не будемо робити, і тенденція, яка склалася за перші п'ять місяців цього року,  не зміниться,  то в державному бюджеті вистачатиме коштів лише  на  виплату  поточної  заробітної плати,  пенсій  і  стипендій.  Але це нікого не влаштовує,  тому я знову  повертаюся  до  того,  що  треба  розглянути  питання   про уточнення  бюджету  на  1998  рік,  збільшення  дохідної  частини, зменшення видатків і вишукання коштів для виплати  заборгованості, яка утворилася в минулому році.  Як ви пам'ятаєте,  у бюджеті 1998 року ми заклали 900 мільйонів гривень на погашення заборгованості, але поки що ці кошти до бюджету не надходять.

 

     Треба приймати   рішення   й  щодо  цільових  фондів,  і  про підтримку  виробника,  щоб  збільшувалося  виробництво  товарів  і збільшувалися  надходження до бюджету.  Треба приймати рішення про скорочення видатків,  які не є  першочерговими.  Тоді,  за  нашими розрахунками, ми зможемо не 900 мільйонів гривень, а більше - до 1 мільярда   200   мільйонів   гривень   направити   на    погашення заборгованості, в першу чергу - по пенсіях і решту - по заробітній платі.

 

     Щодо другого запитання, то я собі зробив помітку. Я перевірю, чи має право Пенсійний фонд брати кредити. А якщо він це й робить, то ви розумієте,  чому - тому що є велика недоїмка, не сплачуються внески до пенсійного фонду.

 

     Відповідь я дам вам окремо на наступному засіданні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С., народний депутат України (виборчий округ 68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановний  Iгоре  Олександровичу!  Скажіть,  будь ласка,  коли уряд запропонує зміни  до  податкового  законодавства,  які  сприяли  б здешевленню   продукції,   виробленої   в  Україні,  і  збільшенню надходжень до бюджету?

 

     МIТЮКОВ I.О. Ряд пропозицій вже направлено до Верховної Ради. Вони   стосуються   питань,  пов'язаних  із  збільшенням  акцизів, збільшенням надходжень від податку на додану вартість.  Крім того, Верховною  Радою  минулого  скликання залишилися не прийнятими ряд законів,  проекти яких уже  розглядалися.  Це  Закон  про  місцеві податки   і   збори,   яким   зменшується   податковий   тиск   на товаровиробників.  Пропонуються деякі рішення,  пов'язані з іншими податками,  їх  уже  передано  до  Верховної Ради цього скликання. Треба переходити до практичної роботи, розглядати й приймати їх.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Вінський.

 

     ВIНСЬКИЙ Й.В.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу  передать  слово  народному   депутату   Семенюк   Валентине Петровне.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Блок  Соціалістичної  і Селянської партій України.  Шановний Iгоре Олександровичу!  Якщо проаналізувати ваш виступ і інформацію,  яка надійшла з Державного казначейства України,  то можна побачити, що обслуговування зовнішнього боргу профінансовано на 122 відсотка, а видатки на допомогу дітям,  малозабезпеченим,  інвалідам,  дитячим закладам,  інтернатам профінансовано на 22,8 відсотка.  У нас  що, з'явився новий пріоритет? Це перше запитання.

 

     I друге.  Скажіть,  будь  ласка,  чи  не забагато коштів - 32 мільйони гривень - витрачено на святкування Дня міста Києва? Чи це фарс для пана Бжезинського?

 

     Дякую.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Спасибі  за  запитання.  На  жаль,  видатки  на обслуговування як внутрішнього,  так і зовнішнього боргу є такими, що не підлягають скороченню. Борги треба обслуговувати, і це лягає дуже великим тягарем  на  державний  бюджет.  Практично  з  жовтня минулого  року  ми  відчуваємо  тиск,  який  був спричинений двома головними факторами.

 

     Перший - це припинення інвестування та кредитування  іззовні. Другий  -  це  великі  борги,  які  утворилися  за  рахунок  ринку облігацій  внутрішньої  державної  позики.   Ми   не   можемо   не обслуговувати  їх,  бо тоді нас неминуче чекає фінансова криза,  з якої буде  дуже  важко  виходити  і  яка  призведе  до  величезної інфляції,  практично до руйнації фінансової системи. Ми повинні це розуміти і,  як це нам не важко, повинні знайти можливість у цьому році  до  серпня зняти цю проблему.  Ми знаємо,  як це зробити,  і будемо пропонувати вихід в уточненому бюджеті на 1998 рік.

 

     Стосовно соціальних  виплат.  Ми  збільшуємо   ці   соціальні виплати,  але,  на  жаль,  нам  не  вистачає  коштів  для  повного профінансування, особливо по тих напрямах, про які ви говорили.

 

     Кабінет Міністрів найближчими днями внесе проект  закону  про збільшення допомоги багатодітним сім'ям.  Це перший крок,  який ми можемо зробити в цьому напрямі.

 

     Зараз Державне казначейство акцентує увагу  на  обов'язковому стовідсотковому фінансуванні будинків інвалідів, інтернатів тощо.

 

     Стосовно видатків  на  святкування  Дня  Києва.  У Державному казначействі немає  інформації  про  виділення  коштів  на  це,  з державного  бюджету  проведення  цього свята не фінансувалося.  Ми дамо  відповідний   запит   у   фінансове   управління   Київської адміністрації,  і  коли  отримаємо інформацію,  можна буде сказати щось конкретно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  народний депутат України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии  Украины.  Игорь  Александрович!  Вы,  как  всегда,   очень расплывчато говорили о том, какие меры предпринимает правительство для  погашения  задолженности  по   заработной   плате,   пенсиям, стипендиям.

 

     С одной стороны, вы говорите о какой-то якобы стабилизации, о какихто выплатах.  Но,  с другой стороны,  правительство  повышает плату за жилищно-коммунальные услуги. В частности, мы знаем, что с 1 июня повышается плата за газ,  есть слухи,  что с 1  июля  будет повышаться плата и за жилищно-коммунальные услуги.

 

     Скажите, пожалуйста,    человечно    ли    такое    поведение правительства?  Не пора ли конкретно  говорить  о  мерах,  которые предпринимает  правительство?  Ведь  за  неделю что-то должно было быть сделано, а мы не услышали, что было сделано правительством.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Гадаю, ви не досить уважно мене слухали. Я казав, що за тиждень були виділені значні кошти. А з 1 по 27 травня було виділено 655 мільйонів гривень із  загальних надходжень. У казначействі є тільки ті гроші, які туди надходять.

 

     Хочу нагадати   вам   мій   попередній  виступ.  Щоб  зробити конкретний,  детальний аналіз усіх проблем,  щоб внести  конкретні пропозиції  стосовно  виходу з цієї ситуації,  немає сенсу щотижня звітувати перед вами.  Я вважаю,  що ми можемо...  (Шум  у  залі). Повірте  мені,  я  кожен  день приймаю делегації.  Зустрічаюся і з учителями,  і з лікарями,  і з пенсіонерами. Можете перевірити мій щоденний розпорядок.  Я добре знаю ці проблеми. Але (повертаюся до того, з чого почав) дайте нам можливість підготуватися до розгляду цього   питання,   у   тому   числі  пов'язаного  з  бюджетом.  Не переглянувши бюджет на 1998 рік,  ми не можемо структурно змінити, відмобілізувати кошти на погашення заборгованості.

 

     Я вже  вам  казав,  що  поточні  надходження дають можливість виконувати поточні зобов'язання кожного місяця.  Цього  раніше  не було.  Я вважаю, що це хоч і малий, та все ж таки результат. Краще працює  казначейство,  ми  краще  контролюємо  видатки.  Але   без структурних змін у бюджеті ми не можемо вирішити питання погашення заборгованості.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Олександровичу.  Час, відведений на вашу інформацію і відповіді на запитання, вичерпаний. Спасибі.

 

     Інформація Рахункової палати про виконання доручень Верховної Ради України від 26 травня 1998 року. Слово має Симоненко Валентин Костянтинович, голова Рахункової палати. До 10 хвилин. Будь ласка.

 

 

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова  Рахункової  палати.  Уважаемые члены Президиума! Уважаемые народные депутаты! 26 мая решением Верховной Рады  Украины  Счетной палате было дано поручение проанализировать информацию Кабинета Министров  Украины,  представленную  Верховной Раде  Украины  26  мая  1998  года,  о  погашении задолженности по заработной  плате  и  другим  социальным  выплатам   населению   и проинформировать  Верховную Раду Украины об об ективности поданных Кабинетом Министров Украины данных.

 

     И второе  поручение  -  представить  Верховной  Раде  Украины информацию  об  использовании  иностранных кредитов,  привлеченных правительством в 1998 году на погашение дефицита  государственного бюджета,  и  состоянии  использования  этих  средств  на погашение задолженности по социальным выплатам.

 

     Счетная палата, несмотря на сжатые сроки, выполнила поручения Верховной Рады. Разрешите проинформировать о результатах.

 

     19 мая, выступая перед вами с результатами системного анализа причин возникновения и роста задолженности по заработной  плате  и другим социальным выплатам населению, мне уже довелось говорить об отсутствии на государственном уровне единой об ективной информации о  состоянии  задолженности  по заработной плате и другим выплатам населению как основы для контроля,  анализа и принятия  адекватных решений.

 

     Сегодня отчетность  о  состоянии  задолженности по социальным выплатам  ведут  три  государственных   учреждения:   Министерство финансов,  Национальный банк,  Государственный комитет статистики. Учитывая,  что в свое  время  ни  в  одном  нормативном  документе Кабинета  Министров  не было указано,  какая должна быть структура отчетности о  задолженности  по  социальным  выплатам,  отчетность Госкомстата  и  Национального  банка  ведется в ином разрезе,  чем отчетность Министерства финансов.  Поэтому их  данные  практически несопоставимы.

 

     Теперь конкретно   о   материалах,  представленных  Кабинетом Министров Украины 26 мая на пленарном заседании Верховной Рады.  В указанных    материалах    использованы   оперативные   данные   о задолженности по выплате заработной платы,  пенсий,  стипендий  по сводному   бюджету,  который  обобщает  Министерство  финансов  на основании  информации,  получаемой  ежемесячно   от   министерств, ведомств и областей.  Напомню, что в информации Кабинета Министров в основном  сопоставлялась  деятельность  нынешнего  правительства (Премьер-министр  Пустовойтенко)  и  предыдущего  (Премьер-министр Лазаренко) по погашению этой задолженности.

 

     В результате анализа,  проведенного  Счетной  палатой,  общая тенденция  приостановления  нарастания задолженности по социальным выплатам в период деятельности нынешнего правительства с июля 1997 года по апрель 1998 года включительно, представленная в информации Кабинета  Министров,  подтвердилась,  в  том  числе  и  по  данным Национального банка.  Так, с 1 июля 1996 года по 1 июля 1997 года, по данным Национального банка,  задолженность по заработной  плате увеличилась  с  597 миллионов гривень до 1 миллиарда 120 миллионов гривень,  или на 523 миллиона  гривень.  По  данным  Минфина,  эта задолженность   выросла  на  476  миллионов  гривень.  Это  период действия правительства Лазаренко.

 

     С 1  июля  1997  года  по  1  мая  1998   года,   по   данным Национального  банка,  задолженность уменьшилась с 1 миллиарда 120 миллионов до 774 миллиона гривень,  или на 345,9 миллиона гривень. По  данным Минфина - на 437 миллионов гривень.  Это время действия правительства Валерия Павловича Пустовойтенко.

 

     Такое же положение с задолженностью по  пенсиям,  стипендиям. Но,  уважаемые  депутаты,  в  целом начиная с 1995 года ситуация с задолженностью   имеет   устойчивую   тенденцию    к    росту    с незначительными изменениями в отдельные периоды.  Более того,  как показывают наши расчеты,  начиная с июня этого года  положительная тенденция    снижения    задолженности,    достигнутая    нынешним правительством, судя по всему, изменится в худшую сторону.

 

     Подводя итог по этому вопросу,  еще раз хочу  заострить  ваше внимание  на предложении Счетной палаты,  которое мне уже довелось высказывать с  этой  трибуны  две  недели  назад  и  о  котором  я неоднократно  писал в Кабинет Министров.  Необходимо срочно ввести единую ежемесячную  статистическую  отчетность  (обязательную  для всех  суб ектов  хозяйствования независимо от форм собственности и для всех бюджетных учреждений) о задолженности по заработной плате и другим социальным выплатам населению, с выделением задолженности по бюджетным организациям в  разрезе  государственного  и  местных бюджетов  и отраслей.  В противном случае никаких управленческих и финансовых конкретных мер предпринять просто нельзя.

 

     Теперь о результатах выполнения второго поручения  -  анализа использования   на  социальные  выплаты  средств  внешних  займов, полученных Кабинетом Министров в 1998 году.

 

     Здесь прошу быть повнимательнее, много цифр.

 

     Законом Украины о Государственном бюджете Украины на 1998 год определено  два  направления  использования внешних заимствований. Целевое  использование   на   погашение   государственного   долга (внешнего   и   внутреннего)   -   3,6   миллиарда   гривень.   На финансирование дефицита государственного бюджета -  2,3  миллиарда гривень.  И  именно  из  этих  средств,  то  есть из 2,3 миллиарда гривень, правительство, не нарушая закона, может проводить текущее финансирование статей госбюджета, в том числе и статей социального направления.

 

     Кабинет Министров в 1998 году осуществил три  внешних  займа, от  которых  в  Украину  поступило  денежных  средств на сумму 2,2 миллиарда гривень,  что  составляет  40  процентов  установленного законом годового размера.

 

     Анализ платежных   документов  Государственного  казначейства показывает,  что за счет этих заемных средств произведены  платежи на  общую  сумму  1 миллиард 722 миллиона гривень,  в том числе на погашение облигаций внутреннего государственного  займа  (ОВГЗ)  - 880 миллионов,  на погашение внешнего государственного долга - 548 миллионов, на социальные выплаты - 274 миллиона гривень.

 

     Остаток неиспользованных на 26 мая 1998  года  средств  -  36 миллионов гривень.

 

     Остальная валюта  проконвертирована  в  гривни (450 миллионов гривень) и направлена на  текущее  финансирование  госбюджета  без определения целевого направления использования средств.

 

     Ответ на вопрос, каким расходным статьям правительство отдало приоритет,  можно получить при анализе фактического финансирования статей за четыре месяца текущего года.

 

     В январе-апреле    при    среднем    уровне    финансирования государственного бюджета на 74,2 процента от плана четырех месяцев выше среднего уровня профинансированы такие статьи бюджета:

 

     резервный фонд Кабинета Министров - 208,9 процента;

 

     обслуживание государственного долга - 105,3 процента;

 

     воздушный транспорт, есть такая статья, - 100 процентов;

 

     Вооруженные Силы Украины - 98 процентов;

 

     приобретение за  границей  помещения  для  посольства  - 95,9 процента;

 

     государственные материальные резервы - 84 процента;

 

     топливно-энергетический комплекс,  угольная  отрасль  -  92,7 процента.

 

     Для справки и размышления. Органы государственного управления профинансированы в среднем на 76,6 процента,  в том числе: Кабинет Министров  - на 81,4 процента;  Администрация Президента - на 77,9 процента;  Верховная Рада - на 57,8 процента;  Счетная палата - на 42,7   процента   (видно,   ей   деньги   не  нужны,  она  считает государственные).

 

     Для получения   наиболее   рельефной   картины   того,    как используются   сегодня   государственные   заимствования,  приведу несколько цифр.

 

     По состоянию на 26 мая 1998 года правительством привлечены из внешних   и  внутренних  источников  заимствования  5,3  миллиарда гривень,  в том числе из внешних источников 2,2 миллиарда, за счет ОВГЗ - 3,1 миллиарда.

 

     Из этой  суммы  (5,3  миллиарда гривень) за этот же период на обслуживание и погашение внешнего и внутреннего  долга  направлены 4,7  миллиарда гривень.  Таким образом для финансирования расходов бюджета,  в том числе на социальные выплаты,  из общей  суммы  5,3 миллиарда   гривень   можно  было  использовать  чуть  больше  600 миллионов  гривень.  А  о   том,   как   эти   деньги   фактически использовались  в  процентном  соотношении,  я уже проинформировал вас.

 

     И последнее. Поскольку заимствование имеет прямое отношение к финансовому    состоянию    государства    и   его   экономической безопасности, приведу несколько цифр для размышлений.

 

     За четыре месяца этого года доходы государственного  бюджета, налоги и сборы,  составили 4,1 миллиарда гривень.  А заимствования (внешние  и  внутренние)  -  4,7  миллиарда   гривень.   То   есть правительство  одолжило  на  600  миллионов  гривень  больше,  чем собрало налогов и сборов.

 

     Далее. Расходы   бюджета   без   расходов   на   обслуживание государственного  долга  за  этот  период  составили 4,4 миллиарда гривень,  а расходы на обслуживание и  погашение  государственного долга  -  4,1  миллиарда  гривень.  Другими  словами,  расходы  по обслуживанию и погашению государственного  долга  Украины  сегодня равны всем доходам государственного бюджета и соответственно почти равны всем его расходам. А это говорит уже о сложнейшей финансовой ситуации, в которой находится государство. Это уже не сцена и даже не трибуна Верховного  Совета.  Это  конкретная  ситуация  полного безденежья в стране.

 

     И, наконец,  о  третьем  поручении я не могу не сказать.  Оно есть. Нам было поручено проверить использование бюджетных средств, выделенных  на  реконструкцию и строительство в городе Киеве,  и о результатах проинформировать на пленарном заседании  9  июня  1998 года. Счетной палатой разработана и утверждена программа проверки. За такой короткий срок, уважаемые...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачення,  я хочу запитати вас,  Валентине Костянтиновичу,   скільки   вам   часу   потрібно,  щоб  закінчити інформацію?

 

     СИМОНЕНКО В.К. Полторы минуты.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозволимо?  Будь ласка, Валентине Костянтиновичу, ще дві хвилини.

 

     Є регламент, будь ласка, дотримуйтеся.

 

     СИМОНЕНКО В.К. Вы же без меня регламент устанавливали.

 

     Проверкой установлено,   что   за   последние   два  года  из государственного бюджета городу Киеву на капитальные вложения было выделено 35 миллионов гривень. Кроме того, распоряжениями Кабинета Министров Украины от 20 и 21 марта 1998 года в связи с подготовкой ежегодного  собрания участников Европейского банка реконструкции и развития было выделено еще 2,5  и  31,5  миллиона  гривень.  Таким образом, на указанные цели городу выделено 69 миллионов гривень.

 

     Анализ информации    об    об емах    предстоящей    проверки свидетельствует,  что  для  ее  осуществления  потребуется   более длительный срок,  чем десять дней.  Поэтому я прошу вас, уважаемые депутаты, дать нам минимум полторадва месяца, тем более что с этим сроком согласен и автор этого предложения товарищ Косаковский.  За десять дней невозможно детально проверить использование этой суммы

- 69 миллинов гривень.

 

     И последнее.  Уважаемые депутаты,  сегодня мы представили вам еще два материала.  У вас на руках подготовленные Счетной  палатой результаты    анализа    использования    и   возврата   кредитов, предоставленных предприятиям и организациям в 1992- 1997 годах  из государственного бюджета Украины,  и результаты проверки погашения задолженности по пенсиям,  которые  выплачиваются  из  пенсионного фонда.  Мы просим ознакомиться с этими материалами и надеемся, что они будут полезны в вашей работе в ближайшее время.

 

     Кроме того,  ко  Дню  правительства  Счетная  палата  готовит предложение,   касающееся  увеличения  наполнения  доходной  части бюджета, улучшения финансового положения в государстве.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Валентине Костянтиновичу,  я  хочу  вас поінформувати,  що на момент визначення регламенту вашого виступу, вас не було  в  залі.  Тому  не  ображайтеся,  це  було  визначено голосуванням.

 

     Прошу записатися на запитання. Слово має депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 140, Одеська  область).  Фракция  блока  Социалистической  и  Селянской партий. Уважаемый Валентин Константинович! Неоднократно выступая с трибуны Верховного Совета,  вы, по моему мнению, даете об ективную информацию,  которая не совпадает с информацией правительства.  Не испытываете ли вы давления со стороны властных структур в связи  с тем, что идет правдивая информация? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Как  вы считаете,  какие функции выполняет Счетная палата:  контрольные или все-таки функции  аналитического  центра, который  благодаря  анализу  открывает глаза всем ветвям власти на то,  что происходит у нас в стране с бюджетом, в сфере поступления и расходования денежных средств?

 

     Спасибо.

 

     СИМОНЕНКО В.К.   По   поводу   об ективности  информации.  Мы стараемся,  чтобы наша информация была всеоб емлющей, всесторонней и по-настоящему об ективной. Думаю, что она таковой и есть, потому что за год,  в течение которого мы  давали  информацию  (а  в  ней содержалось около 7 тысяч цифр, вдумайтесь!), к нам практически ни по одной цифре ни от кого не было претензий.  Правда, один товарищ написал   письмо  Александру  Александровичу,  но  после  часового разговора у нас моментально его отозвал.

 

     Что касается аналитической функции,  то согласно  закону  нам оставили  практически  всю  палитру  аналитических возможностей во всех направлениях.  А что касается  контрольной  функции,  то  нам оставили контроль за исполнением государственного бюджета,  видно, посчитав,  что  дальше  углубляться  не  стоит.  Так  что  функции контроля у нас немножко ограничены.

 

     Относительно давления.  Ну,  как  вам  сказать.  Давления как такового нет,  если не учитывать,  что за  четыре  месяца  Счетная палата профинансирована на 42,7 процента. Давления нет, а ситуация такая есть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Місюра.

 

     МІСЮРА В.Я.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Чижу.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Вадиме  Ярославовичу.   Об'єднана   фракція соціалістів    і   селян   "Лівий   центр".   Шановний   Валентине Костянтиновичу!  Мені  здається,  в  Міністерства  фінансів  немає підстав  веселитися,  як  це  продемонстрував  нам  пан  Матвійчук черговий раз.  Ви чули, як міністр фінансів пан Мітюков сказав, що борги   треба   віддавати.  Виходить,  Міжнародний  валютний  фонд голодує,  а нашим людям боргів ніби й не треба віддавати,  і  вони зростають.  Як  ви  ставитеся  до такої легковажності Міністерства фінансів?

 

     Якою ви бачите перспективу  уряду,  і  Міністерства  фінансів зокрема,  коли  захищена  стаття  бюджету,  якою  передбачено  910 мільйонів  гривень  на  погашення   боргів   минулих   років,   не виконується?  Борги  не скорочуються,  а зростають.  370 мільйонів треба  віддати!  Те,  що  було  на   ощадкнижках   у   людей,   не повертається.    Виплата    мізерних   пенсій   затримується,   не переглядається вартісна величина малозабезпеченості, хоча Верховна Рада зобов'язана щоквартально її переглядати. Чи не час уже комусь брати шинель і кудись іти? По-одесски ответьте, пожалуйста.

 

     Дякую.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  По  поводу  Министерства  финансов.  На   мой взгляд,  сегодня Министерство финансов попало в те завалы, которые нагромождались на  протяжении  последних  минимум  двух-трех  лет. Вычистить эти авгиевы конюшни нелегко, наше Министерство финансов, к сожалению, далеко не Геркулес.

 

     Меры, которые в этой ситуации предпринимались с 1  июля  1997 года по 1 мая 1998 года, дают положительные сдвиги. Просветы есть, но это сиюминутные просветы.

 

     Сегодня необходимо   совершенно   по-новому    строить    все взаимоотношения  как по внутреннему долгу,  так и по внешнему.  Вы вдумайтесь в эти цифры: мы собрали 4,1 миллиарда гривень за четыре месяца,  а заняли 4,7 миллиарда.  Что дальше?  Что будет по итогам полугодия, девяти месяцев?

 

     Мы вполне определенно приближаемся к бюджетной  катастрофе  - вот  в чем суть!  Поэтому,  на мой взгляд,  надо очень внимательно подойти к предложениям,  которые сейчас разрабатываются  Кабинетом Министров,  в  частности Министерством финансов,  по корректировке бюджета на 1998 год.  Если это будет механическое урезание тех или иных статей,  в том числе и доходных,  без расчетов, то этому надо воспротивиться.  Речь идет о реальной жизни.  Надо в корне  менять отношение к бюджету,  понимать его суть.  Государственный бюджет - это концентрированное выражение экономической политики.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  народний депутат України (виборчий округ 4, Автономна Республіка Крим).  Уважаемый Валентин Константинович! Вы назвали цифры доходной  части  бюджета:  4  миллиарда  -  за  счет внутренних  доходов  и  4  миллиарда - за счет внешних займов.  Не считаете ли вы, что причина в том, что мы пошли по пути в основном функционального  хозяйствования,  а  не  отраслевого?  Это  первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Какова  же  все-таки  на   сегодняшний   день тенденция   погашения   задолженности   нашим  правительством?  Мы все-таки верим прессе, которая изо дня в день утверждает, что идет улучшение, что снижается уровень невыплат в социальной сфере.

 

     Спасибо.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Я  не буду благодарить за вопрос.  Что я могу сказать?  Я назвал и прокомментировал цифры.  В такой  финансовой, бюджетной   ситуации  государству  жить  практически  нельзя.  Это сползание к бюджетной катастрофе.

 

     А будет ли функциональный или отраслевой подход - это  другое дело.  Это должна быть программа действия.  Сегодня ясно одно: тот небольшой запас денежных средств,  который имеется в  бюджете,  не концентрируется,  не направляется на приоритеты, а "размазывается" правительством по усмотрению тех или иных министров по  всей,  как говорится,  площади потребностей.  Поэтому нет никаких результатов от тех вложений. Это ответ на первый вопрос.

 

     А что касается второго вопроса, то, на мой взгляд, необходимы приоритеты  в  развитии  государства.  Только через приоритеты при нынешней экономической ситуации мы можем достичь каких-то ощутимых успехов в том или ином направлении.

 

     Что касается  задолженности,  то я еще раз хочу сказать,  что общая задолженность  по  годам  или  по  полугодию,  сопоставление задолженности   за  отдельные  спонтанно  взятые  отрезки  времени действия того  или  иного  правительства  ничего  не  дают.  Общая тенденция  -  это  нарастание  задолженностей по зарплате и другим социальным выплатам.  Возьмите,  пожалуйста,  документ, который мы вам сегодня представили, по Пенсионному фонду. Там громадный пласт информации для размышлений и подтверждение того,  о чем  я  только что сказал.

 

     Можно я прочту записку?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Куньов, а потім - відповідь на записку.

 

     КУНЬОВ І.П.,   народний   депутат   України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Фракция  Прогрессивной социалистической   партии  Украины,  председатель  оргбюро  Партии пенсионеров.  Всем известно,  что  сегодня  пенсионеры  умирают  с голода.  Им  платят 49 гривень,  а цены на коммунальные услуги уже перевалили за мировые,  но их и далее пытаются наращивать.  Однако вопрос у меня другой.

 

     Уважаемый докладчик,  может  быть,  вы анализировали,  почему пенсионному фонду в Днепропетровской и Харьковской  областях  банк "Аваль"  перечислил  147  миллионов гривень?  Это что,  выборочный какой-то подход или какие-то благодеяния?

 

     Спасибо.

 

     СИМОНЕНКО В.К. Спасибо.

 

     Четко на вопрос,  почему перечислены эти деньги,  не могу вам ничего сказать.  Мы дали вам информационно-аналитические материалы по Пенсионному фонду с указанием причин невыплаты пенсий.

 

     Что касается  банка  "Аваль",  то  он  действует  только   на основании указаний, которые дает Пенсионный фонд.

 

     Мы теперь,  после этой аналитической,  обобщающей информации, ведем и будем вести работу по отдельным направлениям,  в том числе и по отдельным областям.  Я думаю,  что прежде всего мы организуем проверку  областей,  выходящих  из  среднего   ряда   цифр.   Если Днепропетровск выходит из среднего ряда, проверим Днепропетровск.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Час   вичерпано.   Ви  наполягаєте  на відповіді на записку?

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Я не настаиваю. Мне передали записку от члена "Громады" Павловского. Я ее не читал, сейчас прочту.

 

     "Шановний Валентине  Костянтиновичу!  Чи  можете  ви сказати, чому Кабінетом Міністрів не виконується стаття 28  Закону  України про Державний бюджет на 1998 рік, яку я запропонував.

 

     Згідно з  цією  статтею забороняється всім фірмам,  незалежно від форм власності,  купляти за рахунок бюджетних коштів товари  й послуги,   якщо   їх   виробляє   або  надає  Україна.  Чому  тоді закуповується імпорте вугілля, цукор тощо. З повагою..."

 

     Сегодня в два часа дня у нас  состоится  заседание  коллегии, где  будет  рассматриваться вопрос,  касающийся шахтеров,  которые стоят сейчас на улице.  Гром касок по Печерскому холму  раздается. Мы  будем рассматривать и вопрос,  связанный с закупкой импортного угля.  И я вам,  уважаемый коллега Павловский,  в ближайшее время, думаю, завтра смогу дать самую подробную информацию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Дякую вам.

 

     Шановні народні депутати!  Ми виконали нашу домовленість, і з цього питання вам роздано проект постанови Верховної Ради України, внесений  депутатами  Альохіним,  Коломойцевим  і  Семенюк.  Iнших проектів  не  надходило.  Є  пропозиція   цей   проект   постанови проголосувати  за  основу.  Прошу голосувати.  Додаткові доручення Кабінету Міністрів до Дня  уряду  і  до  інформації  на  наступний вівторок. Прошу голосувати.

 

     "За" - 274.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.,  народний депутат України (виборчий округ 160, Сумська   область).   Шановні   депутати!   Якщо   ми   9   червня розглядатимемо   ці   питання,  то  просто  записати  в  постанову доручення поінформувати Верховну Раду з цих заявлених питань,  нам здається,  недостатньо,  і  хотілося б,  щоб до Дня уряду докладну інформацію про фінансовий стан держави подав Національний банк. Бо всі  наші рішення про погашення заборгованості і зміни до бюджету, якщо фінансова криза буде розвиватися так, як у Росії, не матимуть підстави.

 

     Тому я   пропоную   додати   до   цієї   постанови   завдання Національному банку надати нам докладну інформацію про  фінансовий стан держави. Будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутате Самойленко.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.I.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Українська  екологічна асоціація "Зелений світ".  Шановний головуючий!  Кожного ранку, як тільки  ми  прокидаємося,  чуємо  по  радіо:  страйкують  шахтарі, голодують  учителі,  ревище  підтоплених.  I  щоразу  -  заслухати інформацію.  Хотілося б,  щоб за ситуації, яка склалася в державі, все-таки  була  інформація:  хто  притягнутий до відповідальності, хоча б хтось один, за таке становище.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Корнійчук. Прошу.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.I.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  У зв'язку з тим що склалася  така  безвихідна  ситуація  і  ми  цими інформаціями, напевно, нічого не досягнемо...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутат Корнійчук, а потім - депутат Кирильчук.  Я прошу вибачення,  я ще не знаю  всіх  прізвищ,  тому вибачте певні незручності. Прошу вибачити.

 

     Будь ласка.

 

     КОРНIЙЧУК I.В.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Я  хочу  привернути увагу Президії і народних депутатів України до того,  що згідно з  календарним  планом  проведення  першої  сесії Верховної Ради з 8 червня починається робота у виборчих округах. У запропонованому проекті постанови Кабінету  Міністрів  доручається подати інформацію до 9 червня.  То,  гадаю, слід конкретизувати, в який саме день ми розглядатимемо цю інформацію Кабінету Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Кирильчук.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.I. Дякую. Фракція "Лівий центр". Як я вже сказав, починаючи  свій  виступ,  ці  інформації не принесуть нам бажаного результату.  Тому відповідно до статті 87 Конституції  України  ми просимо  внести  на  розгляд  Верховної  Ради  України питання про включення до порядку денного пленарного засідання  Верховної  Ради України   та   розглянути  в  позачерговому  порядку  питання  про відповідальність Кабінету Міністрів України і  прийняти  резолюцію недовіри   Кабінету   Міністрів   України.  Під  цією  пропозицією підписався  191  народний   депутат.   Списки   передаю   Президії (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово має депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний головуючий!  Пропоную проект цієї  постанови  доповнити  ще  одним пунктом:  доручити  Генеральній  прокуратурі України поінформувати Верховну Раду України про виконання  Кабінетом  Міністрів  України бюджетного  законодавства за 1994 рік і за станом на 1 травня 1998 року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дорогунцов. Будь ласка.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.I.,  народний депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановна Президіє! Я хотів би, щоб ми в цей проект постанови включили питання, з приводу яких майже  всі  фракції  зробили  публічні  заяви.  Iдеться  про  указ Президента про заставу майна підприємств, які не сплатили податки, про постанову про заморожування пенсій і їх виплату натурою та про намір міністра фінансів Мітюкова  найближчим  часом  у  півторадва рази підвищити тарифи на комунальні послуги.

 

     Я дуже  прошу  негайно  доручити  урядові  поінформувати  про заходи,  які вживаються щодо скасування цих,  з нашої точки  зору, неприйнятних рішень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати,   я  хотів  би  вам запропонувати таке. Оскільки з голосу нам дуже важко це голосувати і  щоб у нас не було якихось неточностей у постанові,  я просив би згоди депутата Вітренко,  щоб ми проголосували зараз як  доручення Національному  банку  дати докладну інформацію про фінансовий стан держави.  Не як пункт постанови,  а просто як доручення,  щоб до 9 червня Національний банк надав нам таку інформацію.

 

     Можемо проголосувати таке доручення?  Пропозиція ставиться на голосування. Будь ласка. Йде голосування.

 

     "За" - 253.

 

     Рішення приймається.

 

     Щодо пропозиції     депутата     Манчуленка.     Пропонується сформулювати   доручення   Генеральній   прокуратурі  про  надання народним депутатам інформації щодо законності виконання бюджету.

 

     Ця пропозиція ставиться на  голосування  як  доручення.  Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Дякую.

 

     Тепер щодо інших пропозиції, зокрема, депутата Самойленка. Ми просили б  справді  дати  повну  інформацію,  хто  притягнутий  до відповідальності,  й  щоб  зверталися  стосовно  цього до Кабінету Міністрів під час Дня уряду й розгляду інформації 9 червня.

 

     Що стосується пропозиції депутата Корнійчука,  то  зрозуміло, що  до  обрання  Голови  Верховної  Ради  ми працюємо в пленарному режимі.  Якщо  в  нас  буде  прийнято  якесь  інше   рішення,   ми повернемося тоді й погодимо дату заслуховування цієї проблеми.  Це питання процедурне. Я думаю, зараз ми не можемо нічого загадувати.

 

     Що стосується  пропозиції  депутата  Дорогунцова...   Є   ряд пропозицій щодо майнової застави,  щодо податку на додану вартість і щодо заморожування пенсій.  Це треба сформулювати як питання  на наступне заслуховування і в такий спосіб врахувати пропозиції, які були внесені. Це я хотів би поставити на голосування в цілому.

 

     Що стосується    пропозиції    депутата    Кирильчука    щодо заслуховування, то вона, я вважаю, повинна розглядатися відповідно до Регламенту. Є підписи депутатів, Погоджувальна рада розгляне це питання   й   прийме  рішення.  Я  пропонував  би  зараз  його  не розглядати.  Є процедура  розгляду,  ми  розглянемо  це  згідно  з процедурою.

 

     Прошу депутатів визначитися. Голосується постанова в цілому з урахуванням тих доповнень, які ми сформулювали як доручення.

 

     "За" - 300.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Шановні народні  депутати,  переходимо  до  питання  "Обрання Голови  Верховної  Ради  України".  Хочу  нагадати  депутатам усім присутнім та слухачам, що до списку висунутих кандидатур на посаду Голови   Верховної  Ради  внесені:  Філенко  Володимир  Пилипович, Симоненко Петро Миколайович,  Заєць  Іван  Олександрович,  Кравчук Леонід  Макарович,  Бандурка  Олександр  Маркович  і  Габер Микола Олександрович.

 

     Відповідно до Регламенту ми відводимо 30 хвилин для  доповіді кожному кандидатові і 30 хвилин на запитання та відповіді.

 

     Вітренко, ви щодо процедури? Будь ласка. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Я  хотіла  пояснити  народним  депутатам,  що рішення фракції про висунення Миколи Габера на  посаду  Голови  не було,  і тому цей "синдром" Ржавського роз'їдає парламент. Фракція не несе ніякої відповідальності за  те,  що  Микола  Олександрович Габер  витрачатиме,  на  жаль,  державний  час  і  державні  кошти (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   депутати,    дозвольте    перейти    до обговорення (Шум у залі).

 

     Слово має депутат Цибенко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  народний  депутат України (виборчий округ 110, Луганська область).  Уважаемые коллеги!  В начале нашего заседания мы   приняли  решение,  что  сегодня  необходимо  рассмотреть  два вопроса,  которые касаются угольной  промышленности.  Было  решено обсудить  их  во  время  перерыва  для  голосования.  Но  будем же реалистами: шесть кандидатов - по часу на каждого. То есть сегодня этот вопрос не будет рассмотрен...  Я же считаю, что это вопрос из тех,  которые   откладывать   нельзя!   Поэтому   давайте   изыщем возможность рассмотрения его в течение сегодняшнего дня.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Я відповів би так.  Давайте ми почнемо. Може,  процедура і не буде довгою. А потім повернемося обов'язково до вашої пропозиції. Ми її проголосували.

 

     Депутат Чиж - з процедури. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С. Об'єднана фракція соціалістів і селян "Лівий центр". Дякую.  Шановні колеги,  за дорученням фракції я  вношу  конкретну пропозицію.   По-перше,  ми  виступаємо  за  те,  щоб  максимально прискорювати цей процес,  бо він затягнувся неприпустимо  довго  з вини  відомих  політичних  сил  у Верховній Раді й поза її межами. Тому треба сьогодні завершити результативним голосуванням  розгляд цього питання.

 

     Друге. Для того щоб це сталося, ми пропонуємо кандидатам, які апріорі мають намір зняти свою кандидатуру,  виступати  не  більше десяти  хвилин.  Цього  достатньо,  щоб  заявити про свою позицію, висловитися щодо якихось питань і зняти  свою  кандидатуру,  а  не використовувати  30  хвилин  і  потім  ще 30,  бо таке затягування нікому не потрібне, це просто непродуктивна робота.

 

     Ще раз  підкреслюю:  ми  за  те,   щоб   сьогодні   завершити голосуванням   розгляд   цього  питання.  І  давайте  проголосуємо пропозицію про продовження засідань,  доки  не  завершимо  розгляд цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириленко з процедури.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 36, Дніпропетровська область).  Дякую,  Анатолію Сергійовичу.  Фракція "Громада".   Шановний   Анатолію  Сергійовичу!  Шановна  Президіє! Шановні  депутати!  Іде  трансляція  на  площу,  і   уявіть   собі розчарування  людей  -  там  зібралося  близько 500 шахтарів,  які чекали  на  розгляд  шахтарського  питання.  Виконуючий  обов'язки міністра  вугільної  промисловості  - в ложі уряду,  а ми Верховну Раду,  якій ще довіряють,  робимо  заручником  ситуації.  Я  прошу депутатів  та  тимчасову  Президію  підтримати  мою  пропозицію  і розглянути спочатку шахтарське питання,  а потім  уже  перейти  до питань порядку денного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Чорновіл.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний рух України.  Я насамперед  хочу  нагадати  шановному  товаришу Чижу,  хто справді винен у затримці нашої роботи. Якщо безнадійний кандидат вчетверте себе  виставляє,  то,  очевидно,  тут  треба  трошки  інший проект розповсюджувати  і   замислитися,   з   кого   знімати   гроші   і перераховувати шахтарям. Це перше.

 

     Друге. Ми  не  можемо  ставити  кандидатів  на  посаду Голови Верховної Ради,  які висувалися раніше і які тепер, у різні умови. Ми  не  можемо  скорочувати час нашим голосуванням.  Це їхня добра воля - хто захоче, може сам скоротити свій виступ.

 

     Третє. Очевидно,  після обіду ми вже побачимо, і якщо не буде ніякого  скорочення,  то,  справді,  треба  поставити  на  розгляд шахтарське питання.  Але треба його підготувати,  щоб це  не  була просто  балаканина,  щоб  ми  були  готові  серйозно розглянути це питання.  Наскільки  воно  готове,  повинні  з'ясувати   тимчасова Президія  й  уряд,  бо  це  перетвориться  на чергову популістську балаканину, яка нічого не дасть шахтарям.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мороз має пропозицію з процедури.

 

     МОРОЗ О.О.,  народний депутат  України  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановні депутати!  Те,  що вимагають шахтарі, можна вирішити тільки в законодавчому порядку, змінивши бюджет. Це оформляється законом,  який підписує Голова Верховної Ради.  Таким чином,  чим скоріше ми вирішимо питання про керівництво  Верховної Ради, тим точніше і повніше вирішуватиметься питання шахтарів.

 

     І тому   в   даному  разі  я  підтримую  пропозицію  Анатолія Сергійовича розпочати розгляд питання про обрання Голови,  а тоді, коли  триватиме  голосування,  тут,  у  сесійному залі,  відвести, скажімо, півтори години спеціально на це питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  все   зводиться   до одного.  І я хочу,  щоб люди,  які слухають нас на площі, найперше шахтарі,  зрозуміли,  що ми  обов'язково  сьогодні  розглянемо  це питання.

 

     Давайте розпочнемо розгляд кандидатур, якщо буде затягуватися обговорення, тоді зробимо перерву і обов'язково заслухаємо питання стосовно шахтарів.

 

     Що стосується пропозицій кандидатам, давайте просто адресуємо їм  ці  пропозиції,  нехай  вони  врахують  настрої  і  пропозиції фракцій, якщо зможуть це зробити.

 

     Слово для доповіді має депутат Філенко Володимир Пилипович.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановні народні депутати, шановні виборці!  Хочу подякувати фракції НДП за високу честь бути висунутим кандидатом на посаду Голови Верховної  Ради  України.  У своїй  доповіді  я зупинюся на двох ключових проблемах:  по-перше, ситуація,  що склалася у Верховній Раді та довколо неї у зв'язку з обранням  Голови  Верховної Ради та його заступників,  і по-друге, організація роботи Верховної Ради України.

 

     Отже, перше.  На сьогодні ми  маємо  типову,  більше  того  - класичну    парламентську    кризу,    коли   відносна   рівновага різноспрямованих політичних сил  не  дозволяє  розв'язати  одне  з ключових  питань,  у  даному  разі  - обрати керівництво Верховної Ради.  Ця криза є показовою з точки зору політичної структуризації парламенту,  про  яку чимало сказано в цьому залі останнім часом і зі знаком плюс, і зі знаком мінус.

 

     Смію стверджувати,    що    високий     рівень     політичної структуризації   виразно   проявляється,   зокрема   в  дисципліні голосування.  Інша справа,  що співвідношення партійних фракцій не дає жодній із сторін достатньої переваги.

 

     Однак кожна   типова   ситуація  має  конкретні  особливості. Особливість даної парламентської кризи полягає  в  тому,  що  вона накладається  на глибоку кризу в державі,  а тому час,  відведений для її розв'язання, дуже обмежений. Обмежені також і засоби для її розв'язання.  Зокрема,  навряд  чи  може бути рекомендований такий класичний метод,  як переобрання парламенту.  Поперше, через щойно названий  часовий  фактор,  по-друге,  через фактор фінансовий,  а по-третє, розстановка сил все одно суттєво не зміниться. Тому наша фракція такого згубного рецепту не запропонує і не підтримає.

 

     Завдання, які   стоять   перед  Верховною  Радою,  не  просто надзвичайно важливі, вони ще й надзвичайно складні, і вимагають не лише  напруження  всіх  сил,  але  й  серйозного  фахового рівня і високого професіоналізму.

 

     Після закладення      політико-правового      конституційного фундаменту на порядку денному - подальший розвиток конституційного процесу,  повномасштабне впровадження  конституційних  положень  у повсякденне життя громадян,  у законодавство, в діяльність органів держави і влади та місцевого самоврядування.

 

     Наведення порядку в системі законодавства,  його стабільність

-  важлива  складова  утвердження  стабільності  і  в суспільстві, необхідна умова піднесення життєвого рівня населення.

 

     Народні демократи   переконані,   що   тільки    консолідація суспільства, тільки поєднання зусиль усіх соціально відповідальних здорових сил є адекватною відповіддю  на  виклик  часу.  І  чи  не найбільше це стосується Верховної Ради України,  де ми, повноважні представники   народу,    мали    б    продемонструвати    взірець конструктивної співпраці.

 

     Фракція НДП  налаштована  саме  на  таку  роботу  -  на пошук компромісу і взаєморозуміння з  іншими  фракціями  та  депутатами. Звичайно,  повсякденно  напружено працювати складно і зовні не так виграшно,  як  займатися  демагогією.  Але  якщо   керуватися   не амбіціями,   а   почуттям   відповідальності   перед  народом,  то прийнятної альтернативи такий підхід не має.  Або ми підемо шляхом конфронтації    -   шляхом   у   безодню,   або   шляхом   пошуків взаєморозуміння  та  компромісів,  шляхом  урахування   політичних реалій, що мають місце як у Верховній Раді, так і поза її межами - у системі виконавчої влади,  органах  місцевого  самоврядування  і найголовніше - в суспільстві.

 

     Ми переконані,  що  в  нашій  виснаженій суспільним розбратом державі інтересам суспільства,  інтересам народу  відповідає  лише другий  шлях,  а  тому  лише  він є прийнятним для нас.  І позиція фракції НДП  та  ще  трьох  демократичних  фракцій:  Руху,  Партії зелених  України,  соціал-демократів (об'єднаних) стосовно обрання Голови Верховної Ради випливає з цього  відповідального  посилання так  само  логічно і невідворотно,  як теорема Піфагора випливає з аксіоматики Евкліда.

 

     Справді, лише пакетне формування керівництва Верховної  Ради, обрання  її  Голови  та його заступників одним пакетом,  сприятиме злагоді і порозумінню в парламенті, а значить - і за його стінами, дозволить  гармонійно врахувати інтереси впливових політичних сил, а  значить  -  і  голоси  мільйонів  виборців,  віддані   народним депутатам і політичним силам.

 

     Тому в  разі  мого  обрання  Головою  Верховної  Ради  Першим заступником я запропонував би представника фракції  комуністів,  а заступником - представника правоцентристських сил.

 

     Оскільки дискусія    щодо   процедури   обрання   керівництва Верховної Ради точиться вже не перший  день,  висловлені  численні аргументи як за,  так і проти пакета, то, вважаю, варто зупинитися на аргументах наших опонентів, які використовуються найчастіше.

 

     Спочатку деякі аргументи,  які я відзначив би  як  формальні. Інколи   аргументи   такого  типу  є  грунтовними,  інколи  навіть неспростовними,  але  в  даному  разі,  даруйте,  вони  не  зовсім серйозні.

 

     Перший. Мовляв,  Конституція  та  Регламент  Верховної Ради є нездоланною перешкодою на шляху обрання керівництва Верховної Ради пакетом.  Щодо  Конституції,  то  вона саме порядок обрання Голови Верховної  Ради  та  заступників  не  регламентує  ні  прямо,   ні опосередковано.

 

     Що ж  до  Регламенту,  то  сучасний  Регламент  такого пакета справді не передбачає.  Але логіка пакета цілковито  вписується  в концепцію та правову логіку Регламенту.  У ряді випадків Регламент передбачає пакет,  зокрема  стосовно  обрання  заступників  Голови Верховної  Ради.  Залишається  лише  поширити  це  положення  і на обрання самого Голови. Пропозиції щодо цього вже внесені народними депутатами  (ви  могли  з ними ознайомитися).  Це зробили депутати Зварич і Чобіт.

 

     За наявності  політичної  волі  внести  відповідні  зміни  до Регламенту  можна і швидко,  і не порушуючи ні конституційних,  ні регламентних норм.  Справа не в Регламенті.  Річ у тім,  що  зліва відсутня добра воля до взаєморозуміння та компромісу.

 

     Другий формальний контраргумент наших опонентів. Якщо обрання відбудеться в авральному порядку,  то утворяться правові  підстави для  розпуску Верховної Ради.  Насправді ж ніяких правових підстав для такого твердження  немає.  Ні  Конституція,  ні  Регламент  не передбачають  дострокового припинення повноважень Верховної Ради в залежності від часу обрання її Голови.

 

     Що ж до погрози комуністів вийти зі складу парламенту  і  тим спричинити  його  розпуск,  то в їхніх силах здійснити лише перше. Кілька днів  тому  це  вже  відзначив  народний  депутат  Кравчук. Залишається  лише  додати,  що,  оскільки  Комуністична  партія  є партією не парламентською,  а авангардного типу,  то, можливо, для неї було б і логічно,  і послідовно справді полишити парламент.  А інших  залякувати  не  варто.  Розпуску  парламенту  з   подальшою дестабілізацією ситуації в державі комуністам,  очевидно, добитися не вдасться.

 

     Підійшовши виважено  і  відповідально  до  формування   свого керівництва,  Верховна Рада втратила кілька днів. Але невже було б краще втратити ще чотири роки для ефективної системи і  нормальної законодавчої  роботи,  втратити залишки довіри народу до Верховної Ради,  до  здатності  народних  депутатів   досягти   злагоди   та порозуміння?

 

     Ні. Цього  ми  втрачати  не  маємо  права,  як не маємо права втратити і даровану нам долею  нагоду  не  розпорошувати  сили  на взаємну  ворожнечу,  а  поєднати  зусилля  для організації плідної роботи,  спрямованої на вирішення першочергових проблем держави та її громадян.

 

     Тут я  не  можу не зупинитися ще на одному маневрі комуністів та їхніх тимчасових союзників -  на  спекуляціях  щодо  соціальних питань,  зокрема  заборгованості  з виплати заробітної плати та на проблемах шахтарських регіонів.

 

     Є таке східне прислів'я:  "Скільки не кажи "халва" -  в  роті солодко  не  стане".  Тож невже всім,  включаючи й комуністів,  не відомо,  що реально сприяти вирішенню соціальних проблем  Верховна Рада може не здійманням галасу та нескінченним смиканням уряду,  а лише напруженою,  результативною законотворчою роботою,  яка стане можливою  тільки після того,  як буде обрано керівництво Верховної Ради і сформовано її комітети.  І не просто  керівництво,  а  таке керівництво,  яке враховуватиме інтереси різних сил, представлених у  Верховній  Раді.  Бо  інакше  замість  законотворчого   процесу отримаємо процес конфліктотворчий. Отож скільки б не кричали зліва "Халва,  халва!",  скільки б не кричали про турботу про народ, від того галасу людям краще не стало і не стане.

 

     А щодо   проблем   шахтарів,  то  кому  не  відомо,  що  їхні найболючіші  проблеми  закладені  саме  в   часи   безконтрольного комуністичного панування.  Хто ж, як не вони, сформували виробничу інфраструктуру Донбасу  настільки  однобоко,  що  тепер  не  можна закрити  збиткові  та  небезпечні  шахти через відсутність робочих місць?  Хто ж,  як не вони, блокують грошову приватизацію, яка має принести безпосередньо до бюджету великі кошти і значно зміцнити і розширити податкову базу - основне джерело надходжень до  бюджету? Хто,  зрештою, блокує приватизацію земельних ділянок і тим самим - інвестиції у виробництво,  а значить - і створення  нових  робочих місць?

 

     Можна багато за що докоряти урядові,  але треба й відзначити, що саме протягом останнього року  розпочалося  серйозне  вирішення цих  проблем,  зокрема  на  100 процентів здійснюються передбачені бюджетом виплати шахтарям і поточні виплати заробітної плати. Інша справа,  що  вони  недостатні,  але  ж  їх  розмір встановлений не урядом, а Верховною Радою попереднього скликання.

 

     А тепер щодо вигуків зліва стосовно цих проблем. Ви згадайте, як   комуністична   влада  реагувала  на  шахтарські  протести,  і запитайте у дітей тих шахтарів, які були розстріляні в 1962 році в Новочеркаську. Може, вони вам розкажуть.

 

     Далі. Не   всі  дії  виконавчої  влади  та  Президента  варті підтримки.  І фракція НДП вимагала у своїх заявах і вимагає  зараз скасування  двох  президентських  указів.  Ви  сьогодні  отримаєте інформацію нашої фракції.  І перед цим ви читали наші  заяви  щодо двох  указів  про  податкову  заставу,  а  також про деякі питання обкладання ПДВ.  Ми вимагали  цього  обгрунтовано  і  вмотивовано. Наголошую,   обгрунтовано   і  вмотивовано,  одночасно  пропонуючи реальні  варіанти  подолання  платіжної  кризи   та   забезпечення надходжень до бюджету.

 

     Таким чином,  народні  демократи  на  ділі,  а  не  на словах захищають  інтереси   вітчизняного   виробника   та   вітчизняного підприємця.  Ми  будуємо,  а не руйнуємо,  тим і відрізняємося від політичних сил,  які продовжують діяти за звісним принципом:  "Чим гірше, тим краще".

 

     У цій  частині виступу хочу підкреслити,  що фракція НДП не є однопартійною,  що в  нашій  фракції  є  багато  позапартійних  та представників інших політичних партій.  І те, що я говорю, є нашою спільною і принциповою позицією.

 

     Ось чому  ми  переконані,  що  очолити  Верховну   Раду   має центрист,  налаштований  на  конструктивну  співпрацю  як  з усіма силами в парламенті,  так і з виконавчою владою,  а  не  комуніст, налаштований  на непримиренну опозицію до уряду.  Комуністи й їхні союзники відверто заявляють про  це  на  засіданні  Погоджувальної ради вустами своїх лідерів.

 

     Декілька слів  на тему:  спікер - лівий,  правий чи центрист. Смію стверджувати,  що якби ліві мали більшість,  ми б  уже  давно мали  лівого  спікера.  Не  виходить  - немає більшості.  Показова дискусія в мене була з Олександром Олександровичем.  На жаль,  він не чує, проте пам'ятає цю дискусію.

 

     Суть тієї  розмови  така.  Каже:  чому  ви  опираєтесь?  Ви ж порахуйте  результати  голосування  -  лівих   у   парламенті   40 відсотків.  Я кажу:  правильно, 40, але якщо лівих - 40 відсотків, то,  виходить,  нелівих - 60 відсотків?! Відповіді я не отримав до сьогодні  (Шум у залі).  До того ж ми добре розуміємо й ситуативну позицію окремих фракцій  у  Верховній  Раді;  ми  добре  розуміємо особливість і специфіку позиції Прогресивної соціалістичної партії України;  ми також розуміємо,  що  у  фракції  комуністів  півтора десятка  бізнесменів,  у  соціалістів  їх половина,  у "Громади" - майже всі.  І,  очевидно,  тут має рацію  Наталя  Михайлівна,  яка стверджує,   що   ліві   -  вони  не  зовсім  ліві...  І  ми  щиро сподіваємось,  що  під  час  голосування  принципових  економічних законів ми отримаємо більшість соціально-ринкову і демократичну.

 

     Наступний момент - місце спікера для опозиції. Хочу запитати: а де ви в світі таке бачили,  щоб  представник  опозиції  очолював парламент?!  Я не знаю, можливо, були якісь такі випадки, але вони не є типовими, це виняток. До чого ж призводить те, коли парламент очолює  лідер  опозиції  -  ми з вами могли спостерігати попередні чотири роки...

 

     Ліві кажуть: дайте нам місце Голови Верховної Ради, ми будемо критикувати!  Ну,  для  того щоб критикувати,  треба бути в іншому місці. А на цьому місці, вибачте, треба працювати!

 

     Більше того,  я переконаний,  що рано  чи  пізно  комунізм  в Україні все одно буде витіснений на політичну периферію.

 

     Повертаючись до   проблеми  діяльності  Погоджувальної  ради, стверджую,  що вона ще,  на жаль,  не  стала  дієвим  інструментом вироблення оптимальних і компромісних рішень.  Не просунулась вона суттєво  і  щодо  узгодження  принципів   формування   керівництва Верховної Ради - щодо проблеми пакета.

 

     Таким чином,  комуністи  й  їхні  союзники нав'язали народним депутатам   протистояння   і   конфронтацію,   взявши   на    себе відповідальність за їхні наслідки.

 

     Хоча ми  у  цій  ситуації принципово й залишаємося на позиції пакетного голосування,  однак, ураховуючи часовий фактор, про який ішлося  на  початку доповіді,  фракція Народнодемократичної партії вирішила взяти участь у цих виборах.

 

     Усвідомлюючи свою відповідальність перед  народом  України  у такий складний драматичний час,  демократи не будуть розпорошувати сили,  а вийдуть на вибори з єдиним погодженим  кандидатом.  Такий підхід   є  виправданим  не  лише  з  цілком  очевидних  тактичних міркувань -  він  є  відображенням  тих  реальних  процесів,  тієї реальної  розстановки  політичних  сил,  які  склалися  сьогодні в українському суспільстві і відповідно  відтворені  в  українському парламенті.

 

     Сім-вісім років  тому  ключовою  проблемою  для  України було досягнення незалежності і найактуальнішим було  питання,  чи  бути Україні.   На   той   час  водорозділ  пролягав  між  прибічниками незалежної Української держави та її  противниками.  Та  сьогодні, хоча  прибічники  Радянського  Союзу  ще  ведуть ар'єргардні бої - український народ уже визначився чітко й однозначно: Україні бути! На сьогодні епіцентр політичного життя перемістився в іншу площину

- якою бути Україні?  І в цьому  контексті  ключовою  є  антитеза: комуністичною  з  одержавленою адміністративнокомандною економікою чи демократичною з ринковою економікою?  Саме ця антитеза визначає розстановку політичних сил,  саме вона є основою не ситуативних, а принципових політичних союзів.

 

     Ми чудово     усвідомлюємо     різницю     між      класичною соціал-демократичною  та  ліберальною  ідеологіями,  як  і виразну специфіку Партії зелених України.  Але  усвідомлюємо  й  інше.  На сьогодні лінія протистояння пролягає лівіше від соціал-демократів, точніше, між комуністами та усіма іншими, а тому сучасні політичні завдання  партій та політиків соціал-демократичного й ліберального спектрів  збігаються.  Саме  це  є  принциповою  основою  широкого процесу   єднання  демократичних  центристських  сил;  саме  це  є принциповою  основою  спільної  позиції   чотирьох   демократичних парламентських фракцій;  саме це є принциповою основою того,  що в бюлетені  для  голосування  від  чотирьох  демократичних   фракцій залишиться єдиний погоджений кандидат.

 

     Протистоятиме йому кандидат від комуністичної фракції - Петро Симоненко.

 

     Те, що найбільша парламентська  фракція  наполегливо  раз  за разом виставляє для балотування свого лідера, є логічним. Це добре показав останній номер газети "Зеркало недели".

 

     Так само логічною є і його підтримка  з  боку  Соціалістичної партії.  Адже на сьогодні Соціалістична партія України - не більше як фракція  комуністичного  руху:  програма,  політична  практика, червоний  прапор  із серпом та молотом теж майже подібні.  Правда, вони десь Леніна загубили, але то вже деталі.

 

     Зрештою, сам факт висунення та підтримка соціалістами  лідера комуністів  у  попередніх турах виборів засвідчують їхню політичну ідентичність. Власний же лідер соціалістів Олександр Олександрович Мороз  -  людина яскрава,  талановита,  та біда в тому,  що він ще плентається в  обозі  у  комуністів.  Хоча  заради  справедливості відзначу,  що  як  мінімум  двічі він намагався зайняти самостійну позицію.  Вперше у 1991 році,  коли не дуже  наполегливо  виступав проти заборони КПУ, а вдруге, коли зробив несміливий напівкрок від соціалдемократії   ленінського   до   соціалдемократії   сучасного європейського  гатунку.  Ну,  навіть  це  складно  назвати кроком, просто він ногу підняв,  але так і не поставив,  тепер  стоїть  на одній.

 

     Що ж  до  можливої  підтримки  кандидата-комуніста  деякими з народних депутатів, які декларують свою прихильність до демократії та  ринку,  то  така  позиція  не має задовільного раціонального і морального обгрунтування.

 

     Нині широко  експлуатується  теза  про  необхідність  якомога швидшого обрання Голови Верховної Ради,  аби приступити нарешті до законодавчої роботи.  Теза загалом правильна,  і  фракція  НДП  її поділяє.  Але  абсолютизація  будь-якої  тези  є  проявом абсурду. Зрештою,  законодавча  робота  -  також  не  самоціль,   а   засіб проведення тієї або іншої державної політики. Тієї або іншої! Адже закони  можна  приймати,  скажімо,  як   у   напрямі   розгортання приватизації,  так і в напрямі націоналізації.  І те,  що Верховна Рада минулого скликання блокувала ринкові перетворення - ніяка  не випадковість, а прямий наслідок обрання головою представника лівих

- Олександра Мороза.

 

     Очікувати від (тут  я  не  помилюсь,  коли  скажу)  комуніста Мороза  (бо  маю на увазі не партквиток,  а його фактичну позицію) сприяння ринковим реформам  так  само  наївно,  як  очікувати  від Філенка сприяння встановленню диктатури пролетаріату.

 

     Ось чому вибір,  який ми маємо здійснити сьогодні,  є вибором не  формальним,  а  принциповим.   Адже   він   визначить   напрям законодавчої діяльності в Україні,  а отже,  - напрям її державної політики на наступні чотири роки.

 

     З огляду  на  відомі  всім  нам  сучасні   реалії   не   буде перебільшенням   сказати,   що   вибір  цей  є  для  нашої  країни доленосним,  він вартий того,  щоб його здійснити не поспіхом,  не під впливом емоцій, а відповідально і свідомо.

 

     Комунізм породив чимало масових трагедій,  уособленням однієї з них є розпалювання  ворожнечі  між  поколіннями,  між  дітьми  і батьками.  Першою з них став Павлик Морозов (Шум у залі). Немає ні Павлика,  ні Морозова...  А уособленням іншої  трагедії,  трагедії підприємців,  які допомагали комуністам,  став Сава Морозов. Гірка доля його та подібних до нього,  можливо,  стане пересторогою  для тих депутатів - прихильників ринкової економіки та підприємництва, на голоси яких розраховують комуністи.  Перед рівнем вибору,  який ми  маємо  здійснити  сьогодні,  перед його впливом на долю народу України,  аргументи  приватного  характеру,   включаючи   особисті образи,   навіть   вагомі   й  справедливі  образи,  є  не  те  що недостатніми, а просто непорівнянними.

 

     Декому може видатися спокусливим у протистоянні демократів  і комуністів  не підтримати жодного з кандидатів,  щоб потім зірвати банк з позиції політичної  незаангажованості,  з  позиції  третьої сили.  З точки зору парламентської техніки, парламентської інтриги такий хід може видатися спокусливим і навіть виграшним,  насправді ж це примара.

 

     За цієї   ситуації   в  цій  Верховній  Раді  третя  сила  не проглядається, бо немає третьої позиції. Якими б яскравими не були словесні обгортки, сухий залишок такий: хто не проголосує сьогодні за  погодженого  кандидата  демократичних  фракцій,  той  фактично підтримає   комуністів.   Бо  жорстка  альтернатива:  комунізм  чи демократія і ринок - це не закулісна політична інтрига, а реальний виклик часу.  Отже,  відреагувати на нього на рівні парламентської інтриги,  парламентської кон'юнктури неможливо. Не та ситуація, не ті  обставини  і  не  ті  ставки.  Саме тут і саме сьогодні момент істини. Сьогодні кожен з нас постане таким, яким він є насправді.

 

     Шановні народні депутати!  Тиждень тому Олександр Карпов  від імені  фракції  НДП  системно  і  грунтовно висвітлив наше бачення організації роботи Верховної Ради. Це дає мені можливість обмежити цю частину свого виступу лише ключовими позиціями.

 

     Перше. Верховна   Рада   в   системі   інших  органів  влади, конструктивна співпраця на засадах розподілу повноважень точно і в межах, встановлених Конституцією та законодавством України.

 

     Друге. Щодо   дискусії  "Голова  Верховної  Ради  України  чи спікер".  На  мою  думку,  ця  дискусія  безпідставна.  Згідно   з Конституцією  України  Голова Верховної Ради представляє парламент України у світі.  Весь парламент,  а не окрему політичну силу. Але все-таки головна його функція - організація роботи Верховної Ради. Причому така організація,  яка б сприяла  налагодженню  ефективної законотворчої роботи усіх фракцій та комітетів, усіх депутатів без винятку.  Підкреслюю, усіх фракцій і всіх депутатів! І у цій своїй найважливішій   іпостасі  Голова  Верховної  Ради  стосовно  колег депутатів  -  спікер,  перший  серед  рівних.  Неприпустимо,   щоб парламент  знову  використовувався  як  штаб  однієї  з політичних течій,  нехай і впливової.  Верховна  Рада  України  не  має  бути перетворена  на Смольний,  і вона не буде перетворена на Смольний, хто б і як цього не добивався (Оплески).

 

     Третє - організація законодавчого  процесу,  підвищення  ролі комітетів,  посилення  їхнього  апарату.  Не  протиставляючи  одні напрями законотворчої діяльності іншим,  на  даному  етапі  певний пріоритет  треба  надавати  розгляду  законопроектів  економічного блоку,  зокрема Податкового кодексу.  Іншим ключовим  завданням  є прийняття   Цивільного   кодексу,   який   ще   називають   "малою Конституцією України".

 

     Четверте - Голова  Верховної  Ради  та  її  апарат.  Сучасний апарат  Верховної  Ради  є  і  висококваліфікованим,  і численним. Можливо,  занадто численним. Проте, шановні колеги, пригадайте, як і  у  Верховній  Раді попереднього скликання,  і вже тепер у своїх постановах Верховна Рада розробку законопроектів доручає уряду,  а не  своєму  численному  апарату.  Ось  де  в  нас  один з потужних резервів якісного поліпшення законотворчої роботи.

 

     П'яте - належне матеріальнотехнічне забезпечення депутатської діяльності.    Одним   із   першочергових   завдань   новообраного керівництва Верховної  Ради  ми  вважаємо  забезпечення  зручного, обладнаного   на   сучасному  рівні  робочого  місця  для  кожного депутата.

 

     Шановні колеги!  Я переконаний,  що запропоновані  принципові підходи та конкретні заходи дозволять перетворити Верховну Раду на ефективний законодавчий орган, покликаний і знайти, і зробити свій внесок  у  стабілізацію  ситуації  в  державі,  подолання кризи та піднесення життєвого рівня народу України.

 

     Україна ХХІ століття має стати й стане втіленням  української національної ідеї, української мрії, країною, де права та добробут кожної  родини  досягнуть  високих  світових  стандартів,   будуть надійно захищатись і підтримуватись державою.

 

     Нашому парламенту  випала  велика  історична  місія  - ввести Україну в ІІІ тисячоліття.  Уявіть cобі,  що 2000 рік настав. Одні народи  будуть  радіти  й  дякувати  Господу  за благополуччя,  за добробут, а що ж мій народ? Чи можна допустити, щоб він бездиханно лежав на узбіччі цивілізації,  плакав і страждав,  і був убиваним, як на рубежі ХІХ і ХХ століть?  І потім було Слово. 100 років тому в  1898  році  Іван Франко звернувся до національної еліти з такою пропозицією-застереженням:   "Написанням   однієї    книжки    або заложенням  однієї  читальні  нікого нині не здивуєш і безсмертної слави не здобудеш.  Систематична праця на кожному полі.  Повторюю, систематична праця на кожному полі - ось що могло би стати окликом теперішньої доби,  бо наші вороги ведуть  саме  таку  систематичну працю  довкола  нас,  щоб  відтиснути нас у кут цивілізації.  То ж берімося  всі  докупи  і  силкуймося  встояти  в  цій  конкуренції цивілізованої праці. Інакше ми - сміття і січка, гідна на пашу для інших,  але не гідна  зеленіти  і  нове  зерно  народити".  Кінець цитати.

 

     Політики всіх  сповідуваних  ідеологій  знають,  що  політика точніша і за математику й послідовна, як релігія. Помилка політика

-  це  не  помилка  математика.  Якщо  хочете катастрофи - зробіть помилку в політиці. Я думаю, що ми такої помилки не зробимо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Шановні народні депутати,  переходимо до процедури запитань і відповідей.   Прохання   до   народних  депутатів  записатися  для запитань. Іде запис.

 

     Висвітліть список.

 

     Слово має депутат Пасечна.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов Украины.  Я очень сожалею,  что на трибуне  вижу  своего  коллегу, учителя  по  профессии  с  такими  умозаключениями  о той системе, которая воспитала  его  и  вывела  на  трибуну  Верховного  Совета Украины.

 

     Я хотела бы задать вам такие вопросы. Вы очень много говорили о парламентском кризисе,  который возник  в  этом  зале.  Скажите, пожалуйста, кто же инициатор этого кризиса?

 

     Следующий вопрос.  Вы  очень  много  говорили  о том,  что на практике не бывает, чтобы оппозиция возглавляла Верховный Совет. А я  хотела  вот что сказать.  Мы недалеко находимся от любимой нами России. Вы не забыли, кто там возглавляет сегодня Думу?

 

     И последний вопрос. Вчера только вся наша Украина, вся страна праздновала  Международный день защиты детей.  Представители вашей партии очень активно рассказывали в средствах массовой информации, как  наше  государство  заботится  о  наших  детях.  Как раз вашей партии!  И  ни  одного  кадра  не  показали,  сколько  же  у   нас обездоленных,  брошенных детей роется в мусорных ящиках.  Как вы к этому относитесь?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання дотримуватися регламенту.

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Стосовно вашого вступу до запитання.  Я  згадав слова Роберта Рождєственського:  "Люди - болтики, люди - винтики". Я багато разів чув уже тут,  у Верховній Раді: тебе виховали, тебе нагодували,  тебе одягнули.  А де ж я був? А де ж була моя робота? Це - один момент.

 

     Стосовно ініціаторів кризи.  Ми запропонували  конструктивний вихід: давайте погоджуватися на пакет - і ніякої кризи не буде. Ви від пакету відмовляєтеся і  тим  самим  спричиняєте  парламентську кризу. Це я говорю представникам лівих сил.

 

     Стосовно опозиції  в  Росії,  того,  що  Державну Думу очолює представник лівих сил. Це тема окремої і довгої розмови і, мабуть, не  з  цього місця,  і не з цієї трибуни.  Я готовий з вами окремо подискутувати про те,  наскільки  Росія  демократична  держава,  й наскільки вона відповідає стандартам демократії.

 

     І стосовно  останнього  вашого  запитання,  про дітей.  Важко сказати.  І я поясню чому.  Тому що тоді, коли Комуністична партія панувала,  так не дуже діток показували й отих,  що голодували,  й отих,  що недоїдали.  Поїдьте в моє село і в моєї родини запитайте про  їхнє  дитинство,  як  вони його провели.  А тоді говоритимемо далі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Насалик.

 

     НАСАЛИК І.С.,  народний депутат України (виборчий  округ  85, ІваноФранківська   область).   Прошу  передати  слово  Журавському Віталію Станіславовичу.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановний Володимире Пилиповичу,  під час вашого виступу мої сусіди праворуч - члени Комуністичної партії України постійно  вигукували образливі   звинувачення   на   вашу  адресу,  проявляючи  людську нечемність...

 

     У разі вашого обрання на посаду Голови Верховної Ради України ви  зможете  керувати  тією частиною парламенту,  яка називає себе більшовиками?

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Дякую за запитання. На жаль, реалії є реаліями: всі  депутати,  незалежно  від їх членства у фракціях,  є рівними, тому доведеться,  в разі обрання,  співпрацювати і з лівими -  від цього  нікуди  не  подінуся  ні я,  ні будь-хто інший,  обраний на посаду спікера.

 

     А стосовно іншої частини запитання...  Я принципово не  проти комуністів - я принципово проти більшовиків. А їх багато, на жаль. Я проти більшовиків,  у які б вони кольори не рядилися...  (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово має депутат Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.    Шановний    Володимире    Пилиповичу,    я познайомився з вами в 1990 році, як ви пам'ятаєте...

 

     ФІЛЕНКО В.П. 15 травня!..

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Ви прийшли сюди з посади секретаря  парткому одного з радгоспів Харківської області.  Хочу сказати, що ви в цій партії займали не рядову посаду! І були членом цієї партії! Ну, це вже  ваша  з  Карповим  біда,  що  він  вам викладав,  а ви все це всмоктували, сприймали...

 

     А тепер я б хотів поставити вам таке запитання.  Читаючи вашу декларацію,  я  побачив,  що  ви  на  собі  пізнали всю ганебність ситуації останніх років. Ви в 1995-1997 роках були безробітним, бо ви  були  радником  міністра  Кабінету  Міністрів  на  громадських засадах,  а, як відомо, на громадських засадах ніхто нікому нічого не платить. Як же ви прожили ці три роки?!

 

     І останнє.  Я бачу, що ви сватаєте до себе Наталію Михайлівну Вітренко. Ви не розраховуєте на гарбуза?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Івановичу,  дотримуйтеся регламенту,  будь ласка.

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Дякую, Сергію Івановичу. Ну, тема про те, що ми були в одній партії, стільки разів порушувалася з цієї трибуни, що її слід вважати вичерпаною.  Ну, була проблема. Справді 3 мільйони 200 тисяч людей були в одній партії:  одні вийшли з  неї  і  пішли далі, інші, як ви, Сергію Івановичу, залишилися і сидять на місці. Під лежачий камінь вода не тече. Ну, сидіть, це ж ваша справа.

 

     Стосовно наступного запитання, яке поставив Сергій Іванович.

 

     Реалії є реалії.  Треба дякувати Богові, Сергію Івановичу, що Верховна  Рада  попереднього  скликання,  в якій була комуністична більшість,  одностайно (і ви цього не можете заперечити)  прийняла Закон  про  статус народного депутата,  який у даній ситуації мені допоміг.

 

     Що ж стосується гарбуза від Наталії Михайлівни, то я попросив би дозволити мені не відповідати на це запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую.  Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій.  Шановний Володимире Пилиповичу!  Як  переконує  довідка  про  вашу  трудову діяльність,  ви  справді  відомий  політик,  консультант  Кабінету політосвіти райкому партії,  секретар парткому радгоспу,  потім  - безробітний.  Це  все  на  вашу користь.  Але я хочу вас запитати: колись ви виступали під червоним прапором,  сьогодні ви йдете  під жовто-синім прапором,  то не краще би зробити прапор прозорим, щоб якщо буде мінятися влада, то легше його перефарбовувати?

 

     Іще. Ви сьогодні в своєму виступі говорили,  що існують  інші місця для критики.  Знаю,  хто підтримував вас на виборах.  Це ті, хто перебуває в психіатричних лікарнях  та  тюрмах.  Це  вже  і  є досвід,  ви маєте досвід цієї критики.  То скажіть, будь ласка, як ви,  маючи  19  обраних  народних  депутатів,   створили   фракцію чисельністю більш як 80 чоловік? Яку ви знайшли критику?

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Стосовно прапора. Прапор НДП, як і логотип НДП, складається з трьох кольорів.  Це  стилізована  рослина,  на  якій зелений колір символізує життя і прогрес,  за нашим задумом.  І на цій рослині ми леліємо національні кольори - синій і жовтий.  Тому прапор і логотип,  з моєї точки зору, є нормальними, цікавими, і я з задоволенням перебуваю на сьогодні саме під цим прапором (Шум  у залі, оплески).

 

     Щодо наступного  запитання.  Аналіз виборчої ситуації показує дуже цікаві речі.  Дуже цікаві!  Думаю,  що остаточний аналіз  іще попереду, і ми готові з цих питань провести дискусію.

 

     Чому фракція  є  такою,  як  є?  Ми  провели  в  парламент 17 народних депутатів за партійним  списком,  11  народних  депутатів виграли    вибори   в   мажоритарних   округах.   Значна   частина позапартійних депутатів також долучились до фракції НДП.  Чому? Це запитання не до мене.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Шановні народні  депутати,  час  робити  перерву.  У депутата Філенка залишилася ще 21 хвилина.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

 

     України КОСТЕНКО Ю.I.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Прошу займати місця  в сесійному  залі.  Продовжуємо  обговорювати  питання  про  обрання Голови  Верховної  Ради.  На  трибуну  запрошується   кандидат   - Володимир Пилипович Філенко.

 

     Володимире Пилиповичу, будь ласка, на трибуну.

 

     Слово для запитання надається народному депутату Алексєєву.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 172, Харківська область).  Спасибо.  Уважаемый Владимир  Филиппович!  Я внимательно  выслушал  ваше  выступление,  крайне  содержательное, полистал вашу справку.  Честно скажу,  если бы вот такие проклятия (это я как беспартийный вам,  бывшему коммунисту,  говорю) в адрес Компартии шли от Стецько или Левка  Лукьяненко,  я  бы  понял.  Но когда они идут от бывших партработников,  то,  простите меня,  мне хочется, как в плохом театре, выкрикнуть: "Не верю!"

 

     А теперь вопрос по существу,  а точнее - два вопроса. Первый. Вы знаете,  как хорошо идут реформы в Чехии. Как вы смотрите на то и будете ли,  став спикером,  способствовать,  чтобы в Украине был использован   чешский   опыт   люстрации,  то  есть  отлучения  от должностей тех партработников, которые отказались от своих идей?

 

     И второй вопрос вам как харьковчанину и бывшему партийцу. Как вы  как  демократ  относитесь  к  идее,  которую  проповедует  ряд фракций, в том числе ПСПУ, - законодательно уравнять права граждан в языковом отношении.

 

     ФIЛЕНКО В.П. Я отвечаю уважаемому земляку, депутату Алексееву на  два  вопроса.  Мы  не  поддерживали  и,  очевидно,  не   будем поддерживать чешский опыт,  как и ряда других посткоммунистических государств,  в части люстрации.  Я счастлив,  что у нас переход от одного  общественно-политического  строя к другому был осуществлен мирным,  ненасильственным путем,  без  следствий  и  преследования представителей предыдущей власти.

 

     Но я  не  могу  не  согласиться  с вами в плане очень высокой оценки опыта Чехии в проведении рыночных реформ. Мне очень приятно слышать это от вас, и я могу констатировать, что они действительно в этом вопросе продвинулись намного дальше нас.  И  мы  предлагаем как  раз  путь  цивилизованного  вхождения  в  Европу,  предлагаем догнать  Чехию  и  другие  развитые  европейские  страны  на  пути проведения рыночных и демократических реформ.

 

     Касательно уравнивания  прав  граждан  в  языковой  проблеме. Права  громадян  з  цього  питання  чітко  регламентовані  Законом України про мови.  Ми як люди законослухняні виконуємо даний закон України,  виконуємо вимоги Конституції України,  зокрема її статті 10.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Григорович.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний  Володимире  Пилиповичу!  Мені імпонує ваш виступ в плані аналітичного аналізу сьогодення, з якого врешті-решт зрозуміло, що в  Росії  ситуація  ще гірша,  зокрема й із шахтарськими справами, саме тому,  що там  ліва  більшість  у  парламенті  і  спікером  є комуніст Селезньов. Отож, щоб уберегти наших трудящих від подібної ситуації,  нам потрібно поставитися до виборів спікера  зважено  й категорично не обирати лівого. Це однозначно в інтересах трудящих.

 

     Я хотіла  б поставити вам таке запитання.  В разі обрання вас Головою якою була б ваша програма (назвімо її "100 днів" чи  якось інакше)  виходу  з  кризи і що б ви зробили насамперед для виплати зарплат?  Не в популістському плані  -  заслуховувати  ці  питання щовівторка і нарікати,  що малий бюджет, а, можливо, примусити тих 10 відсотків людей,  які є дуже багатими,  поділитися з тими 80-ма відсотками, які перебувають за межею бідності, своїми зарплатами?

 

     Дякую.

 

     ФIЛЕНКО В.П.   Дякую  за  запитання.  Я  не  готовий  сказати відразу,  була б це програма "100 днів" чи програма "200 днів". Ми маємо  програми  виходу  й  виведення  України  з  кризи,  з  тієї ситуації,  яка склалася.  Але,  повірте мені,  я  нікого  не  хочу обманювати,  ці програми розраховані не на 100 днів. Це є програми поступового і тривалого виходу з ситуації, що склалася.

 

     Простіше було б нам під час  передвиборної  кампанії,  як  це робило  багато партій,  сказати:  "Дайте нам владу і ми за два дні розв'яжемо ваші проблеми".  Це певний самообман.  Ми самі  і  наші виборці  - громадяни України маємо бути налаштовані на те,  що нас чекає поступовий, болісний, але всетаки вихід із кризи.

 

     Відповідні програми  Народнодемократична  партія  має,  і  ми готові їх реалізувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Кожину.

 

     КОЖИН Б.Б.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний   Володимире   Пилиповичу!  Пригадайте,  після  ухвалення Конституції Верховна Рада України прийняла Концепцію  національної безпеки  України  - ще один основний закон України,  в якому чітко визначила  зовнішню  політику  України.  А   саме:   пріоритетними напрямами    національних   інтересів   України   є   налагодження рівноправних,  взаємовигідних   відносин   із   усіма   державами, інтегрування  до європейської та світової спільноти.  Iнтегрування до ЄС,  Ради Європи - нормальне явище.  Скажіть,  будь ласка,  яке ваше ставлення до інтегрування в НАТО?

 

     ФIЛЕНКО В.П.   Щодо   суперечок   про   геополітичну   місію, геополітичну роль України хочу сказати таке.  У цій  дискусії  вже зламали не одну шпагу, дякувати Богу, що тільки словесно. Є багато аргументів на користь того, щоб Україна швидко йшла в Європу, як і на  користь  того,  щоб  Україна повільно йшла в Європу.  Є навіть аргументи на те, щоб Україна в Європу не ходила, та інші.

 

     Вважаю, що сперечатися про місце і роль України в цьому плані є завданням непростим. Але відповідь може бути надзвичайно проста: Україна є там,  де вона є.  А вона географічно  є  між  Європою  і Росією. Тому певні реалії, зокрема ті, що ми позбулися добровільно ядерної зброї,  а Росія цього не зробила,  не можна не враховувати під час визначення чіткої геополітичної стратегії України.

 

     Але в  програмових документах нашої партії визначено,  що НДП виступає  за  інтеграцію  України  в  усі  європейські  структури, включаючи НАТО.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Пхиденку.

 

     ПХИДЕНКО С.С.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Дякую. Фракція комуністів України.  Пане Філенко! Я вас уважно вислухав, але майже не почув, що ви робитимете як Голова  Верховної  Ради.  Антикомунізм  -  ось основний стрижень вашого виступу.

 

     Водночас ви  аргументуєте  свої  домагання  на  досить високу посаду в державі. На якій підставі? Адже ваша НДПУ ледве набрала 4 відсотки,  та й то за допомогою фальсифікації виборів. Тоді як КПУ

- 6,5 мільйона голосів,  тобто в шість  разів  більше.  Ви  нібито нічого цього не бачите й доводите,  що тільки представник НДПУ або СДПУ мусить бути Головою. Чи не наївно це з точки зору політика?

 

     Друге запитання.  Ви задекларували свої доходи. Минулого року вони становили 3 тисячі 29 гривень.  Негусто.  I все це - допомога за безробіттям.  У той  самий  час  безробітний  Філенко  має  два автомобілі, проживав і надалі проживає, як кажуть, у номері "Люкс" готелю "Київ". Хто утримує вас? Дайте, будь ласка, відповідь.

 

     ФIЛЕНКО В.П.  Дякую за  запитання.  По-перше.  Гадаю,  ви  не зовсім  уважно слухали мою доповідь,  бо левова частка доповіді не була спрямована  проти  когось,  а  стосувалася  того,  за  що  ми виступаємо.  I  я  намагався  в  міру  сил  і  можливостей ці речі викласти.

 

     Наступне питання.  Стосовно допомоги.  На це  питання  я  вже відповідь дав. Дякувати Богу, цих грошей вистачило. Стосовно місця мого проживання,  то почитайте уважно мою автобіографію,  там  усе вказано.

 

     I щодо  фальсифікації виборів.  Шановні колеги,  звертаюся до всіх народних депутатів,  як лівих, так і правих. Давайте все-таки не виходити з того,  що народному депутату можна говорити будь-що, бо він заховається за депутатською недоторканністю і ні за  що  зі сказаного  не відповідатиме.  Я з цієї трибуни вже говорив про те, як сюди вийшов свого часу народний депутат  Євген  Смірнов,  чітко відстрочив те, що мав відстрочити, наговорив про хасидів, про фонд дружини,  про палац "Україна".  А тепер втікає від суду,  не  хоче з'явитися  в суд і з'ясувати наші стосунки (Шум у залі).  Стосунки депутата  Смірнова  і   Народнодемократичної   партії,   яку   він привселюдно образив.  Ми відповідно до закону подали судовий позов на народного депутата Смірнова про захист нашої честі та гідності. На жаль, він по сьогодні до суду не з'явився.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Червонію.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Дякую. Запитання знімається - я вже одержав відповідь напередодні. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Зачосову.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  народний  депутат України (виборчий округ 225, м. Севастополь). Прошу передать слово Наталье Петровне Штепе.

 

     ШТЕПА Н.П.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый претендент на столь  высокую  должность!  Возвращаюсь  к вашей  декларации  о  доходах,  где  вы задекларировали пособие по безработице.  Скажите, пожалуйста, партия власти НДП содержала вас за   счет   целевых   средств,  предназначенных  для  безработных, ноябрь-декабрь?  Или  это  небрежность,  с  которой  вы  заполняли декларацию  и  не  указали  заработную  плату?  Согласно  записи в трудовой  книжке  вы  должны  были  получать  зарплату.  Ответьте, пожалуйста,  на этот вопрос,  ибо у меня возникает подозрение, что небрежность,  легкость  и  безответственность   -   черта   вашего характера,  как  переход  из  Коммунистической  партии  в другую и заполнение документов.

 

     Как претендент на столь высокую должность вы должны бы знать, что искажение фактов или неточное представление сведений о доходах влечет за  собой  административную  ответственность  -  вплоть  до уголовной.

 

     Пожалуйста.

 

     ФІЛЕНКО В.П.   Цілком   з  вами  погоджуюсь  щодо  останнього твердження - це справді стосується як  мене,  так  і  всіх  інших. Ніяких невідповідностей у записах у моїй трудовій книжці немає, як і немає невідповідностей у даних, задекларованих мною в декларації про доходи (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Черненку.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  народний  депутат України (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемый Владимир Филиппович! Разрешите задать вам ряд коротеньких вопросов.

 

     Первый. Вы  привели  две  цифры - 40 и 60 процентов.  Что вам мешало  выдвинуть   своего   об единенного   кандидата   и   пойти голосовать?

 

     Второй. Вы представляете одну из фракций (а их - 4),  которые об единились на какой-то мне непонятной платформе. В вашей фракции достаточное  количество руководителей промышленных предприятий,  у вас там даже президент Союза  промышленников  и  предпринимателей. Неужели  вы могли пойти на поводу у лидеров,  которые представляют сегодня чуть ли не племенных вождей?  Во что обошлось  государству наше месячное противостояние?

 

     И еще  один  вопрос.  В своей программе вы 12 минут посвятили тому,  чтобы только проводить конфронтацию, выяснению отношений со своими  политическими  оппонентами.  Как  вы  будете в последующем управлять таким большим хозяйством (я имею в виду залом), находить слаженную совместную работу?

 

     Спасибо.

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Дякую. Нормальною є ситуація, коли демократичні фракції не за 5 хвилин,  а за певний проміжок часу доходять  згоди щодо   погодженого   кандидата.   Це  складна  процедура.  Загалом демократія - це процедура.  Нам справді потрібен був  певний  час, щоб   висунути   погоджену   кандидатуру.  Це  нормально.  Частина відповіді  на  запитання,  яке  ви  поставили,  містилася  в  моїй доповіді.  Я  не  хочу  повторюватися  стосовно підходів,  які НДП сповідувало.

 

     Дякую вам за високу оцінку кадрового  і  професійного  складу фракції Народно-демократичної партії. Насмілюся стверджувати, що в НДП справді є кандидати, гідні зайняти пост Голови Верховної Ради. Я з вами в цій оцінці погоджуюся.

 

     А стосовно   того,  як  управляти...  Можливо,  швидше  можна управляти  на  заводі,  в  трудовому   колективі,   в   приватному колективі.  Тут  же  більше треба погоджувати.  Гадаю,  що головне завдання   Голови   Верховної   Ради,   спікера    -    погодження різновекторних позицій,  які об'єктивно наявні у Верховній Раді, і налагодження законотворчого процесу.

 

     Наважуся стверджувати,  що певний досвід щодо цього в мене є: останні  8  років,  які  я займався політичною роботою,  переважно організаційною, вважаю, додали мені досвіду в тому, як погоджувати різновекторні  позиції.  Адже  не секрет,  що партія - це не якесь військове об'єднання.  Там є різні люди,  зі своїми  позиціями,  з власними  підходами.  Там  вийти  на  погоджене  рішення (ті,  хто займається політичною роботою,  розуміють не гірше від мене) іноді буває дуже складно.

 

     Вважаю, що мені значною мірою в рамках партії це вдавалось. І я готовий у разі обрання такий досвід застосувати  й  у  Верховній Раді.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Сіренку.

 

     СІРЕНКО В.Ф.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Позапартійний,  фракція комуністів.  Шановний Володимире Пилиповичу! Ви вперто стверджуєте у своєму виступі про те,  що потрібний усе-таки  підхід  пакетного голосування.  Вам уже неодноразово пояснювали, що підхід пакетного голосування порушує Конституцію і Регламент. Ви вперто наполягаєте на своєму.

 

     Якщо вас    оберуть    Головою,    ви    так    само   вперто підштовхуватимете парламент до  прийняття  незаконних  рішень?  Це перше запитання.

 

     Друге запитання.   Ви  стверджуєте,  що  ліві  спекулюють  на проблемі невиплати заробітної плати.  Але ж факт невиплати є, факт нерозумної  політики  є,  факт  нерозумного  господарювання з боку уряду також є.  То де ж тут  спекуляція?  Це  нормальна  політична критика  опонентів.  Спекуляції  тут немає.  І мені здається,  вам треба вибачитися за таку неконструктивну заяву.

 

     ФІЛЕНКО В.П.  Спробую відповісти по черзі.  Стосовно  пакету. Звертаю вашу увагу на ту обставину,  що базовим документом під час прийняття чинного Регламенту, за яким ми з вами працюємо вже скоро місяць, до речі, відповідно до прийнятої постанови Верховної Ради, була Конституція 1978 року, оскільки писався він до прийняття нині чинної  Конституції.  І  в  цій  частині  за  базовий документ для написання Регламенту саме в такий спосіб  законодавець,  звичайно, взяв  Конституцію  1978  року,  де  в  пункті  3  статті 108,  яка стосується функцій Голови Верховної Ради,  зазначено: "представляє Верховній  Раді  України кандидатури для обрання на посади Першого заступника і заступника Голови Верховної  Ради  України,  а  також пропозиції про персональний склад Конституційного Суду України".

 

     Тобто в  цій  частині  Регламент  відповідає Конституції 1978 року. Водночас законодавець був мудрий під головуванням Олександра Олександровича  Мороза  тоді  і в пункті 1 статті 3.7.5 Регламенту записав:  "Верховна Рада  може  прийняти  процедурне  рішення  про таємне   голосування   щодо   кандидатур  списком,  якщо  інше  не встановлено законом".  А воно й  не  могло  бути  встановлено,  бо Конституція була, вибачте, іншою.

 

     Далі. Звертаю  вашу  увагу  на  ту обставину,  коли вже чітко дотримуватися Регламенту,  що посадові особи, які займуть місця за цим столом - Голова і його два заступники,  - це люди не для того, щоб там просто посидіти,  вибачте, й щоки понадувати. Кожен із них

- і Голова,  і Перший заступник,  і просто заступник - мають чітко виписані   Регламентом   повноваження,   які   вони    зобов'язані здійснювати, а не бути тільки політичними фігурами.

 

     Тому стаття  4.3.9  Регламенту (попередні аргументи я виклав) дає підстави за наявності взаємної  політичної  волі  і  взаємного прагнення до пошуку компромісу для пакетного голосування.

 

     Я особисто,  наша  фракція,  наші  союзні фракції надзвичайно великих перешкод щодо пакетного голосування не бачимо. На жаль, ви затялися   в   цьому   питанні,  заховалися  за  конкретний  пункт Регламенту.  Можливо,  ми вийдемо все-таки з цього становища.  І з важчих ситуацій Верховна Рада виходила,  тож,  гадаю,  вийдемо і з цієї.

 

     Стосовно політики.  Я не  повторюватимусь,  бо  вже  викладав аргументи  на  користь  того,  що  фракція НДП не діє за принципом якогось  "одобрямсу"  політики  уряду  та  Президента.  Ми  в  тих ситуаціях,  коли  дії,  на  нашу думку,  не відповідають інтересам держави, а іноді є нерозумними, в змозі зайняти принципову позицію і говорити про це не менш відверто, ніж робите ви.

 

     Але в  чому ж усе-таки принципова різниця між підходами лівих і нашими підходами.  І ви, і ми стверджуємо, що Україні погано, що Україні  зле.  Ми  лише  пропонуємо  різні  рецепти лікування цієї хвороби.  Ви кажете, що для того, щоб було добре, треба йти назад, треба  назад  тягти Україну,  а ми кажемо,  що для того,  щоб було добре,  треба йти вперед. Оце і вся різниця між вами й нами (Шум у залі, оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Час,  відведений для запитань, вичерпано. Володимире Пилиповичу,  дякуємо вам і бажаємо всього найкращого  у вашій діяльності (Оплески).

 

     Слово надається   народному   депутату   Петру   Миколайовичу Симоненку для виступу як кандидата на посаду Голови Верховної Ради України (Оплески).

 

     СИМОНЕНКО П.М.,  народний  депутат  України (багато-мандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Вельмишановні  виборці! Шановні  народні  депутати!  Товариші!  Так  сталося,  що протягом останніх тижнів я втретє виходжу  на  цю  високу  трибуну.  Одразу хотів  би наголосити:  не наша провина,  що до цього часу Верховна Рада не вирішила організаційних  питань.  Чіткій  і  виваженій,  а головне  - чесній і відкритій позиції комуністів та інших народних депутатів  щодо  обрання  Голови  Верховної  Ради  наші   опоненти протиставляють політику ультиматуму, шантажу, фарсу.

 

     Провівши не  один  десяток годин на засіданнях Погоджувальної ради  фракцій,  ми  так   і   не   змогли   добитися   того,   щоб пропрезидентські сили назвали свою кандидатуру на посаду керівника парламенту.  Ці фракції єдині лише  в  одному  -  будь-якою  ціною посадити  у  крісло  Голови  лояльну до нинішньої виконавчої влади людину,  котра  не  повинна  мати  за  собою  підтримки  впливової політичної   сили,   повинна   бути   слухняним   виконавцем  волі Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів та ні в  якому  разі не претендувати на участь у президентських виборах.

 

     Немає сумніву,    що   це   відверте   продовження   політики нейтралізації  авторитету  та  впливу  лівих  у  процесі  виборчої кампанії 1998 року за допомогою широкого спектру заходів,  зокрема шахрайства,  гапонівщини і зубатовщини.  Відповідний  документ  29 травня було оприлюднено на сторінках газети "Голос України".

 

     У цьому контексті варто розглядати і терміновий, інспекційний вояж до України Бжезинського  -  головного  консультанта  влади  з питань  антикомунізму.  Тим  більше  що без натяків цей відставний антирадянщик гучно й голосно заявив:  "Якщо Верховну Раду  очолить центрист, то Захід віддячить!"

 

     Чи треба  ще  якісь  докази  того,  хто  справжній  хазяїн  у суверенній  Україні?   А   враховуючи   його   рекомендації   щодо використання  досвіду  Єльцина проти Верховної Ради після виборів, треба поставити запитання: чи є взагалі держава Україна?

 

     Тут доцільно  буде  нагадати  й  зарубіжному   радникові,   і доморослим  політикам,  що  за  списки  чотирьох партій,  які нині блокують вибори Голови Верховної Ради,  29  березня  проголосувало 23,86  відсотка  виборців,  тобто менше,  ніж за одну Комуністичну партію.

 

     Ми закликаємо до чесної борні, ще й ще раз пропонуємо занести до   бюлетенів   прізвища   всіх,   кого   минулої  п'ятниці  було запропоновано,  і  шляхом  таємного  голосування  за  участю  всіх народних  обранців  нарешті  визначитися щодо реальної розстановки сил у Верховній Раді.

 

     Під час попередніх виступів,  шановні народні депутати, я мав нагоду оприлюднити пропозиції Компартії України щодо виходу країни з  соціально-економічної  кризи,   спинитися   на   характеристиці першочергових законопроектів депутатів-комуністів,  розповісти про наші перші заходи для погашення боргів держави  перед  населенням, проаналізувати розстановку політичних сил у парламенті.

 

     За ці  дні,  звичайно,  зрушень у справі ліквідації боргів із зарплати, пенсій та інших виплат не сталося. Навпаки, вони лавинно наростають, а влада починаючи з 1 червня розпочала черговий наступ на  порожні  гаманці  громадян  у  вигляді   підвищення   цін   на комунально-побутові послуги.

 

     Яскравий приклад  соціальної  напруги  -  багатотисячна  маса шахтарів та жителів Києва під стінами Верховної Ради,  піший похід на  столицю  сотень  зневірених  видобувників  "чорного  золота" з Дніпропетровщини,  повсюдні  акції  непокори   пенсіонерів,   бунт учителів.

 

     Усі знедолені  трудящі  повинні добре усвідомити,  що причина їхніх сьогоднішніх і  завтрашніх  злиднів  не  просто  в  поганому міністрі   чи   Прем'єрміністрі,   не   в   недоліках  податкового законодавства чи реформ загалом.  Справа - в насадженні ладу, який існує   лише   завдяки  експлуатації,  грабунку  багатою  меншістю трудящої більшості,  ладу,  який розбещує,  гнобить  і  людину,  і народ, і світ у цілому.

 

     Саме тому  ми  й  вважаємо:  нинішній  склад  Верховної  Ради повинен відіграти історичну роль,  покласти край  такій  політиці, змінивши   розвиток   України  в  напрямі  забезпечення  інтересів власного народу,  його  трудящої  більшості.  Але  тотальна  криза охопила  не  лише  економічну  й  соціальну  сфери,  вона  завдала нищівного удару інтелектуальному та  духовному  потенціалу  нашого народу.

 

     Саме про страшну руїну сфери культури, літератури, мистецтва, науки, освіти та підходи до розв'язання цих проблем як таких, що є стратегічними   для   майбутнього  України,  щоб  перепинити  шлях виродженню і забезпечити  справжнє  відродження  нашого  народу  в царині духовного життя, і хочу викласти позицію Компартії України.

 

     Від поваленого  Великою  Жовтневою  соціалістичної революцією режиму Комуністична партія  України  отримала  у  спадок  суцільну відсталість, суцільну руїну, зокрема і в духовно-культурній сфері. В 1991 році, коли було розвалено СРСР і до влади прийшли так звані народно-демократичні сили,  Україна ще була у всемогутті створеної і розвиненої за соціалістичні десятиріччя культури світового рівня і  значення,  одним із провідників загальнолюдського,  духовного й культурного процесу.

 

     А що ж маємо за неповні  сім  років  незалежності?  На  жаль, духовні  ознаки  нашого  часу  - це перетворення високих ідеалів у свою протилежність;  це - офіційне спрямування до антигромадського егоїзму і бездуховності,  втрата почуття патріотизму; це неухильне зростання насильства  над  духовним  життям  і  культурою  народу. Звеличення      уседозволеності,      моральної     розпусти     і безвідповідальності  видаються  ледь  не   як   головний   принцип суспільної свободи.

 

     Ознаки нашого   часу  -  це  згвалтування  моралі,  суспільне розтління молоді.  По краплі вичавлюється  з  неї  все,  чим  жили батьки й діди та лишили нам у спадок,  усе те, без чого ми зрештою просто перестанемо бути повноцінними громадянами  своєї  Вітчизни. Це - зображення радянської історії як невдалого експерименту. Сила законів у нашій країні нерідко спрямовується на захист не тих, хто добився перемоги над фашизмом,  а навпаки - тих, хто цієї перемоги боявся і чекав перемоги фашизму.

 

     Цинізм введено  в  норму  політичного  життя.  Брехня   стала необхідним атрибутом повсякденності для урядових вельмож та їхньої обслуги.

 

     Навіть багаті люди у нашій країні живуть брудно  й  нецікаво. Американізовані  перевертні  зайнялися  проблемою  створення нової моралі,  а вона виявилася стара вже як світ:  кожен за себе,  один Бог за всіх! Нездарні науковці, прикриті вченими званнями, забули, що коли згине дух, розум позбавиться сили.

 

     Нині суспільство     фашизується,     людям     прищеплюється соціальногенетичне  безпам'ятство,  фальсифікується  істина в усіх виявах,  все зловісно міняється місцями - і між поколіннями живими і мертвими,  і просто між людьми в суспільному житті. Органи друку й органи  культури  взялися  обслуговувати  індустрію  розваг,  що розкошує на людських вадах. Провадиться відкрита пропаганда сексу, насильства, звільнення від будь-яких моральних норм. Люди бісяться у  самознищенні,  а  в цей час відбувається розпродаж національних багатств.

 

     Дозволю собі  послатися  на  авторитетні  свідчення.   Цитата перша:  "Відбувається катастрофічний процес відчуження письменника від свого природного середовища,  від  читача  через  неможливість видрукувати книжку і наблизити її до свого потенційного споживача. Сьогодні слід однозначно вимагати від влади  створення  нормальних умов  життя  і творчості для митця,  соціальний статус якого різко знизився - він поступово переходить у ситуацію люмпена, у сучасних умовах   економічною   кризи   не  може  побороти  відчуття  своєї соціальної  неповноцінності".  Ось  такими   гіркими   висновками, справедливими  оцінками  сучасного  стану  української культури та вимогами до влади пройняті  матеріали  недавнього  пленуму  Спілки письменників України від 19 травня цього року.

 

     Цитата друга.  Голова  правління  Спілки композиторів України Михайло Степаненко свідчить:  "На жаль,  основна маса композиторів сьогодні  живе дуже бідно.  Твори не видаються і не закуповуються. Єдине видавництво - "Музична Україна" - практично не працює.  Тому композитори  й  музикознавці  змушені  підробляти де хто може.  Не виконуються закони про авторські права.  Виконання творів по радіо і телебаченню не оплачуються.  Щоб мистецтво не загинуло, потрібна допомога держави.  Тільки в цьому гарантія того, чи скотимося ми у прірву  безкультурності  і  невігластва,  чи збережемо і розвинемо українську культуру".

 

     Цитата третя.  Володимир Бистряков в інтерв'ю одній із  газет стверджує:  "З  нашого  мізерного  бюджету  кошти  йдуть на цілком непотрібні концерти типу святковості на Майдані Незалежності,  які не відзначаються ні смаком, ні професіоналізмом. І взагалі естради як такої,  котра б  зацікавила  широке  коло  глядачів  за  межами України,  у нас немає.  Сьогодні, на відміну від радянських часів, зникло таке поняття як самодіяльність:  нині самодіяльності немає, вона в повному складі поперла у круті професіонали".

 

     Народний артист  України  Ян  Табачник  попереджає:  "Поки ми співатимемо  американську  музику  українською  мовою   -   нічого путнього не вийде".

 

     Характеризуючи нинішній стан театрального мистецтва, Анатолій Солов'яненко з гіркотою  визначає:  "Тут  болото,  балаган,  важко дихати".

 

     Точно таким  самим чином,  як названі митці,  криком кричать, волають,  вимагають врятування культури  представники  інших  груп творчої інтелігенції,  бо в занепаді все - кіно,  театр, музичне і образотворче  мистецтво,   масова   раніше   самодіяльна   народна творчість, яка підіймалась і до вершин професіональної.

 

     Руйнується книговидавнича справа. На згаданому пленумі Спілки письменників називалися такі факти. Україна мала нещодавно близько 1  тисячі  100 державних книжкових магазинів,  в яких працювало 13 тисяч висококваліфікованих спеціалістів.  Нині на базі Укркниги  в Києві є одна тисяча назв українських книг, які доставити в регіони неможливо - немає коштів,  а з регіонів ніяких сигналів, бо вони й не  знають  про  ці  книжки.  От вам факти не з наших компартійних вуст, а з вуст самих митців.

 

     Звичайно, і за радянських часів  були  помилки  і  недоробки, істотні  відхилення  від  програмних  цілей  соціалізму і розвитку культури.  Ми не відхрещуємося від  цього.  Та  й  як  могло  бути інакше,  коли  радянська  влада в основоположному,  в рівні освіти народу,  починала майже з нуля.  Це по-перше. А по-друге, як могло бути  інакше,  коли шлях до здобутих-таки висот ми торували вперше на планеті, без найменшого досвіду в цілому світі?

 

     Але все-таки соціалізм розвивав культуру.  Свідоме руйнування її,   яке,  за  справедливими  словами  позапартійної  письменниці Наталії Колітенко, відбувалося у вже незалежній державі, в останні роки, за соціалізму не можна було навіть припустити.

 

     Скажіть, будьте ласкаві,  хіба можна було за часів соціалізму припустити такі цифри і факти: на освіту в 1998 році виділено лише 42  відсотки необхідного,  та й ці мізерні кошти не надходять.  До початку цього навчального року скорочено майже  17  тисяч  класів, закрито   81   школу   в  сільській  місцевості,  ліквідовано  164 професійно-технічні    училища.    Комплект    підручників     для першокласника  коштує  120  гривень,  на місячну стипендію студент може придбати лише одну книгу.  У середньому в кожній  з  областей нараховується від 250 до 350 безробітних учителів.

 

     Система вищої  та й середньої освіти дедалі більше переходить на платне навчання.  Для прикладу,  вартість навчання у столичному ліцеї "Гранд" обчислюється сумою 550 доларів щомісячно.

 

     Приблизно третина  населених  пунктів  позбавлена  клубів  та будинків культури, майже 40 відсотків - бібліотек, більше половини

-  кіноустановок.  Річні  обсяги відвідування музеїв та концертних закладів порівняно з 1990 роком скоротилися майже вдвоє, театрів - на дві третини.

 

     І, на   превеликий   жаль,  цей  перелік  духовного  занепаду суспільства,  його деградації можна продовжувати не одну годину. І все це - творіння системи Кравчука, Кучми і компанії.

 

     Поки не   пізно,   треба   всією  громадою  поставити  заслін деградації суспільства і за допомогою різнобічних заходів, зокрема створення  спеціального законодавства,  почати невпинний поступ до знань і освіти,  культури і мистецтва,  забезпечивши  їм  державну підтримку.

 

     Кожне із  зазначених питань передбачає цілі напрями правового забезпечення.  Це і закони - про мови,  про збереження  культурної спадщини,  про  основи  державної  політики  у  сфері  культури та мистецької діяльності,  про юридичну відповідальність за порушення законів  в освітній галузі,  про державне замовлення на підготовку фахівців у вузах та  професійнотехнічних  училищах,  про  державну підтримку корифеїв української літератури та мистецтва.

 

     Багато ще  роботи  й  у  правовому  забезпеченні - релігійної сфери, інформаційних відносин, діяльності творчих спілок тощо.

 

     Комуністична партія,  наша фракція у Верховній Раді спроможна на  високому професійному рівні забезпечити розроблення конкретних пропозицій для рішучого оздоровлення духовного життя країни,  адже серед  народних  депутатів  ми  маємо  представників  академічної, галузевої науки,  вищої школи і народної освіти, діячів мистецтва, студентів, працівників засобів масової інформації тощо.

 

     У складі  нашої  фракції  два академіки,  члени-кореспонденти Національної академії наук України,  чотири  доктори,  шістнадцять кандидатів наук,  знані далеко за межами не тільки близького,  а й далекого зарубіжжя,  воістину народні  -  поет  Борис  Олійник  та актриса Валерія Заклунна.

 

     Шановні колеги!   Говорячи   про   питання  духовного  життя, особливо хочу наголосити на  проблемах  державного  регулювання  в науково-технологічній сфері. Це зумовлено реальною загрозою втрати Україною  раніше   набутого   науково-технічного   потенціалу   та катастрофічного    збільшення   технологічного   відставання   від розвинутих країн світу практично за  всіма  напрямами  глобального науковотехнічного прогресу.

 

     Вітчизняна наука   перестала   бути   визначальним   фактором соціальноекономічного розвитку країни. Економічна криза, що набула хронічного характеру, витиснула науку з державних пріоритетів.

 

     За період  з  1991  по  1997  рік технічний рівень розробок у галузі  створення  нової  техніки  і  технологій  знизився  на  20 відсотків порівняно зі світовими показниками. Наука України дійшла сьогодні до тієї критичної  межі,  за  якою  існування  цілковитої більшості  провідних наукових шкіл стане вже неможливим,  і розпад наукового потенціалу набуде незворотного характеру.

 

     За експертними оцінками, на сьогодні близько половини наявних наукових  колективів  вже стали недієздатними,  і їх відтворення є проблематичним,  адже для створення нової наукової школи  потрібно виховати   щонайменше   два   покоління   вчених.  На  відновлення науково-технічного потенціалу України до рівня  кінця  80-х  років потрібно буде кілька десятиліть.  Не виключено,  що наша наука вже ніколи не зможе посісти того місця  у  світовій  науці,  яке  вона посідала  ще не так давно.  Насамперед це стосується природничих і технічних галузей науки.

 

     Найближчим часом  відбудеться   різке   зниження   показників результативності  діяльності  наукових  колективів,  оскільки досі вона визначалася в основному доробком минулих років.  Це зумовлено передусім  украй  негативною динамікою чисельності наукових кадрів та можливостей для їх  ефективної  діяльності.  Порівняно  з  1991 роком  чисельність  наукових  кадрів  скоротилася наполовину.  А з урахуванням безпрецедентного,  прихованого безробіття в цій сфері, за  оцінками  науковців,  вона  становить нині майже 90 відсотків. Фактично діючий кадровий потенціал науки скоротився більш ніж у 16 разів.  На сьогодні наука як перспективний вид діяльності втратила привабливість  для  великого  загалу  талановитої  молоді.   Понад третина  кандидатів  і  майже  половина  докторів  наук  - це люди пенсійного  віку.  Спостерігається  посилення  процесу   еміграції висококваліфікованих  фахівців  за межі України,  щорічно виїжджає близько сотні докторів наук.

 

     Нерозуміння чи  свідоме  ігнорування  важливості   науки   як первісного   ресурсу  не  тільки  промислового,  а  й  соціального відтворення,  набуло сьогодні небувалих масштабів.  Якщо 1990 року загальні  витрати на науку з державного бюджету радянської України становили  3,1  відсотка  валового   внутрішнього   продукту,   що відповідало середньому показникові по всіх країнах світу, який, за даними ЮНЕСКО,  становив,  зокрема,  у  Сполучених  Штатах  -  2,8 відсотка  ,  Японії  -  3,1  відсотка,  Німеччині  - 2,6 відсотка, Франції  -  2,4  відсотка,  то  нині  Україна   продовжує   стійко перебувати   у   групі  слаборозвинутих  країн,  у  яких  показник наукомісткості валового внутрішнього  продукту  не  перевищує  0,8 відсотка.

 

     Однак навіть  ці надзвичайно обмежені кошти виділяються вкрай неефективно й нерівномірно,  з абсолютним  нехтуванням  визначених державою   пріоритетів.  Зношування  обладнання  наукових  установ сягнуло  небезпечної  межі,  зокрема,  майже  половину   наукового обладнання  було отримано у 1980-1985 роках,  менше 15 відсотків - за роки незалежності.

 

     Значною проблемою стало видання  наукових  книг  і  журналів. Видавництво "Наукова думка" зменшило річний випуск наукових книг у п'ять разів за кількістю і в чотири рази - за обсягом.

 

     Наукові організації України мають значні труднощі в утриманні на  належному  рівні наявної матеріальнотехнічної бази,  не кажучи вже про її подальший  розвиток.  Водночас  наукові  установи,  які мають   матеріальнотехнічну   базу,  за  умов  нестачі  фінансових ресурсів змушені здавати власні споруди  й  приміщення  в  оренду. Нині  в оренді перебуває близько 250 споруд загальною площею понад 330 тисяч квадратних метрів.

 

     Все це    вимагає     вироблення     в     державі     єдиної науково-технологічної    політики    й    правового   регулювання, впровадження  інновацій  в  інтересах  забезпечення   національної безпеки      України,      захисту      вітчизняного     виробника конкурентоспроможної  продукції.  Серед  невідкладних  заходів  ми пропонуємо   в   науково-технологічній   сфері  законодавчо  чітко визначити  оптимальну  систему  управління,  критерії   віднесення наукових  організацій  до неприбуткових із наданням їм відповідних пільг щодо оподаткування їхніх  доходів;  чітко  визначити  статус національних  наукових центрів і установ,  а також об'єктів науки, що становлять національне надбання, відповідне забезпечення з боку держави їх діяльності та утримання. Також належить чітко визначити підвищення  відповідальності  за  порушення  прав  інтелектуальної власності.

 

     Потрібно, на  нашу  думку,  передбачити  й  економічні засоби стимулювання наукової, науковотехнічної та інноваційної діяльності за    рахунок    відповідної    податкової,   митної,   кредитної, амортизаційної політики.

 

     На чільному місці має бути стабілізація видатків на  науку  з державного  бюджету  на  рівні  не  нижче  1,7  відсотка  валового внутрішнього продукту,  як це було визначено Постановою  Верховної Ради  України  від  1 липня 1994 року.  До того ж фінансування має бути реальним.

 

     Лише за  здійснення  цих   та   інших   заходів   ми   можемо сподіватися,  що науково-технічний прогрес стане головним фактором розвитку нашого суспільства і майбутнього України.

 

     Звичайно, говорячи про духовну сферу,  не можна  обминути  ще два  принципові  моменти:  мовна  політика і так звана національна ідея.

 

     Одразу зазначу:  комуністи однозначно виступають за подальший природний   розвиток   української   мови,   за  очищення  її  від насаджуваної  мови  діаспори.  Треба  допомогти  народу  оволодіти рідною  мовою,  повернути її значення й авторитет.  Так було,  є і буде, бо що б там нам не базікали, а істина гласить: за радянської влади   книжкової,   газетної   та   іншої   друкованої  продукції українською мовою видавалося вдвічі більше, ніж у часи так званого національного відродження.

 

     Сьогодні потрібно   захистити   наше   мовне  середовище  від іноземщини, а саме: англійської та інших чужоземних мов.

 

     Проблема мовної  політики  не   вичерпується   турботою   про українську мову. В нашому багатонаціональному суспільстві на повен зріст постають питання забезпечення конституційних  гарантій  щодо вільного розвитку,  використання і захисту російської та інших мов національних меншин України.

 

     Нагадую промовисту цитату мовою оригіналу:  "Вы знаете, что я выступаю  за  равенство  двух  языков,  за то,  чтобы национальная традиция  и  культура   гармонично   развивались   и   обогащались культурными достижениями других народов". Сподіваюся, що більшість із вас пригадали автора цих слів.

 

     До речі,  чотири роки тому не тільки Леонід  Данилович,  а  й Леонід Макарович,  виборюючи голоси виборців,  вибачте, пудрили їм мозок.  Як це зазвичай буває,  минули  вибори,  канули  в  Лету  і обіцянки.

 

     На противагу  різного роду обіцяльникам комуністи наполягають на  тому,  щоб  російська  мова  як  мова,  котрою  послуговується половина  населення України,  мова міжнаціонального спілкування на території колишнього СРСР,  офіційна мова  Організації  Об'єднаних Націй, нарівні з українською набула статусу державної мови.

 

     І ще  один  принциповий  момент  щодо  сфери духовного життя. Оскільки Україна не є і не може бути мононаціональною державою, то й політика ідеологічного тоталітаризму,  яку влада підсовує нашому народу  в  обгортці  так  званої   національної   ідеї,   не   має перспективи.  Ми  чітко  усвідомлюємо,  що гаслами про власність і власника, суверенітет, національне відродження, національну ідею і тому  подібне  ті,  які  приватизували  владу  чи  крутяться  біля можновладців,  прикривають головне - боротьбу проти  Комуністичної партії,  проти  нашої  ідеології.  При цьому у свідомість громадян підступно закладаються стереотипи:  усі,  що ходять під  червоними стягами,   -   антидержавники,   вороги   України,  а  хто  носить жовто-блакитні кольори, - борці за Україну.

 

     Ми категорично   відкидаємо   подібні   злісні   вигадки.   У комуністів,  прапор яких червоний,  а вибір - соціалістичний, душа більше болить за Україну,  за щасливе майбутнє її  народу,  ніж  у патріотів,  котрі  привласнили  монопольне право заявляти про свою любов до України.  Ми твердо  стоїмо  на  позиціях  відродження  і зміцнення   Української   держави.   Але   повторимо,  як  держави радянської,  як  держави   соціалістичної,   авторитетного   члена добровільного  братерського союзу таких же суверенних рівноправних держав.  Саме в  цьому  об'єктивно  полягає  національний  інтерес України і народу (Оплески).

 

     Щодо національної    ідеї.    Навряд    чи   хто   наважиться заперечувати, що кожній країні потрібна інтегруюча ідея, яка могла б об'єднати все суспільство,  згуртувати не за примусом,  не тому, що її, цю ідею, оголошують, на порушення Конституції, обов'язковою для  всіх  державною  ідеологією,  нав'язують  суспільству,  як це прагнуть зробити стосовно так званої української національної ідеї

-  націоналістичної  за змістом,  пройнятої вихвалянням виняткових заслуг  і  чеснот  однієї  нації,  неповагою  до  інших   народів, передусім   до   братнього   російського   народу.   Ми  не  проти національної  ідеї,  здатної  об'єднати  народ  і  допомогти  йому вибратися з соціально-економічної кризи.  Але для комуністів такою життєспроможною ідеєю,  провідною зорею є справжнє народовладдя  у формі   рад,   соціалістичний   спосіб   виробництва,   дружба   і пролетарський  інтернаціоналізм,  вищим  проявом  якого  має  бути добровільний   союз   рівноправних   братніх   народів  незалежних суверенних держав. Ось таку консолідуючу ідею пропонують комуністи і  кличуть усіх справжніх,  а не записних патріотів,  згуртуватися навколо неї.

 

     А щоб втілити її у життя,  треба змінити  стратегію  розвитку України,   усунути   від   влади  нинішній  режим,  покласти  край реставрації капіталізму - тільки в такому разі можна буде  вивести Україну   на   стовпову   дорогу  невпинного  прогресу,  духовного розквіту,  соціальної захищеності та  матеріального  достатку.  На тому й стоїмо! Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу депутатів записатися для запитань.

 

     Слово надається народному депутату Тропіну.

 

     ТРОПІН В.І.,  народний  депутат  України (виборчий округ 157, Сумська  область).  Дякую.  Фракція  комуністів.  Шановний   Петре Миколайовичу!   У  своїй  доповіді  ви  показали,  в  якому  стані перебуває наша країна на сьогодні. На думку деяких фахівців, через те,  що  були  порушені  зв'язки  колишніх  радянських  республік, Україна втрачає кожного року від 5 до 8 мільярдів доларів.

 

     На ваш погляд, що треба зробити для відновлення цих зв'язків? І чи є перспектива в майбутньому в цьому питанні?

 

     СИМОНЕНКО П.М. Я особисто глибоко переконаний, що перспектива є і ми,  народні депутати,  повинні докласти всіх зусиль для того, щоб  реалізувати таку перспективу.  В яких напрямах треба сьогодні діяти?  Зрозуміло,  що є незалежні  держави,  і  насамперед  треба створити економічний базис для цього наближення через інтеграційні процеси. Ідеться про те, що треба підписати митну угоду, яка дасть можливість  спокійно дихати нашим виробникам,  коли вони поновлять ті самі коопераційні зв'язки, коли це сприятиме відновленню нашого ринку на території передусім Росії,  Білорусії та інших країн, які утворилися на терені колишнього Радянського Союзу.

 

     Що ще треба робити для  того,  щоб  це  наближення  відбулося скоріше?  Треба  рухатись  і в бік приєднання до Міжпарламентської асамблеї,  треба все робити для того,  щоб законодавчий рівень тих законів,  які  діють  на території кожної окремої держави,  сприяв зближенню наших народів.  Треба відновити інформаційний простір  і надати  можливість нашим народам незалежно від національної ознаки всетаки  й  далі  спілкуватись,   таким   чином   ми   сприятимемо відновленню  родинних відносин,  спілкуванню між людьми.  Ми маємо все зробити для того, щоб підтримати ініціативу нашої Національної академії  наук  зі  створення  міжнародної академії наук і в такий спосіб все-таки і захистити Національну академію наук, і збагатити той досвід, який ми на сьогодні маємо.

 

     Можна ще внести багато інших пропозицій стосовно того,  як на рівні двосторонніх відносин,  договорів розв'язувати  геополітичні проблеми. Це яскраво можна проілюструвати на прикладі Росії, того, куди вона прокладає свої газопроводи,  через які країни підуть  ці газопроводи  і чому Україна залишиться з мертвими шістьма нафто- і газопроводами.

 

     Усе це свідчить якраз про те, що, лише об'єднавши зусилля, ми поновимо  втрати,  про  які  ви  щойно  казали.  А  це дуже і дуже серйозно.  Ми знаємо, що крім тих торговельноекономічних відносин, які  мала  Україна  в  межах  Союзу,  вона ще додатково отримувала щорічно  6  мільярдів  доларів  для  свого  розвитку  і  виконання затверджених планів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Насалику.

 

     НАСАЛИК І.С.,  народний  депутат  України (виборчий округ 85, ІваноФранківська область).  Шановний Петре Миколайовичу!  Я уважно прослухав  усі ваші три доповіді.  Якщо ви пам'ятаєте,  ви назвали кількість коштів,  інвестованих в Західну Україну.  Як математик я цю  цифру розділив на кількість людей,  які загинули завдяки вашій системі в 1939-1953 роках, і отримав 15 карбованців.

 

     Скажіть, така ціна життя в комуністичному  суспільстві?  Якщо ні, то спростуйте цю цифру.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Та   мені,   я  вибачаюсь,  і  не  треба  її спростувати.  Ви поїдьте в ту ж Західну Україну,  яка до 1956 року не  сплачувала податків,  у Львівську область,  в яку за повоєнних років вклали 40 мільярдів  російських  карбованців,  а  ви  знаєте купівельну спроможність тогочасного карбованця.

 

     Мені не треба щось доводити,  ви поїдьте і подивіться, що там створили.  Я вже попереднього разу наводив приклад  Тернопільської області,  що там побудовано за роки Радянської влади. Гадаю, цього вистачить,  але,  якщо хочете,  я можу і далі перелічувати скільки музеїв побудували, скільки театрів і таке інше (Шум у залі).

 

     Тобто ці  карбованці  вкладалися в конкретні справи,  і таким чином  захищали  народи,  які  проживали  на  території   західних областей України.

 

     Тому я  хотів  би,  щоб  ви  враховували  історію і з повагою ставилися до неї.  Тільки завдяки тому,  що вкладалися такі гроші, люди  отримали  освіту,  майже  всі,  а  не так,  як сьогодні.  Ви подивіться,  з призовників 1997 року  тільки  65  відсотків  мають середню освіту, а 50 відсотків - практично дистрофіки.

 

     Тож я й кажу:  є чим засвідчити,  що влада, за всіх помилок і прорахунків,  робила добру справу,  і насамперед захищала інтереси народу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Роєнку.

 

     РОЄНКО В.Г.,  народний  депутат  України (виборчий округ 199, Черкаська   область).   Фракція   комуністів.    Шановний    Петре Миколайовичу!  Те,  що  сталося останнім часом в Україні,  те,  що сталося в Радянському Союзі,  - такого,  мабуть,  історія  за  всю вічність  не  знала.  Це  велика  зрада!  Ви  знаєте,  що  люди  в переважній більшості не можуть  лише  двох  речей  простити  іншим людям - зраду і непорядність.

 

     Як це   можна   ув'язати   з   нашими   псевдодемократами   і псевдопатріотами, виходячи з того, що відбулося буквально на днях?

 

     Я кажу про візит Бжезинського  до  України,  який  нав'язував саме ті думки, які плекають наші псевдодемократи та псевдопатріоти стосовно  і  Верховної  Ради  України,  і  допомоги   Міжнародного валютного фонду, і вступу України до НАТО.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибі, Вікторе Григоровичу. Проблема дуже й дуже серйозна,  бо якщо різнобічно аналізувати останніх сім років, то вони свідчать,  що критерії,  які ви обрали для того,  щоб дати оцінку,  - зрада і непорядність - мають право на життя.  Бо це все маємо  сьогодні,  і  за  стінами  Верховної  Ради  люди  йдуть уже походами на Київ.  Раніше йшли  на  Берлін,  щоб  виборювати  свою свободу,  тепер  у  боротьбі за свободу власного народу і власного життя йдуть на Київ.

 

     По-друге, хотів би привернути увагу всіх присутніх у цій залі і радіослухачів до такого:  на моє глибоке переконання,  в Україні серед  вищих  посадових  осіб   немає   самостійного   незалежного політика.  Це театр абсурду і театр маріонеток. I те, що приїздять Бжезинський та інші,  якраз і свідчить,  що Україна немає  власної політики  і  самостійних політиків незалежної держави.  Ось у чому полягає нині коріння зради і непорядності (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бережному.

 

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 114, Луганська   область).   Фракция   коммунистов.   Петр  Николаевич, предыдущий кандидат на должность Председателя Филенко  призывал  к дальнейшей   приватизации,   в   народе   названной   очень  метко "прихватизацией".  Вы можете сказать,  сколько  в  бюджет  Украины должно было бы поступить денег от так называемой "прихватизации" и сколько фактически поступило?

 

     И второй вопрос.  Министр  финансов,  выступая  здесь  утром, сказал,  что  в  государстве  нет денег,  чтобы выплатить шахтерам долги по зарплате,  но тем не менее частично будет  выплачено.  Не кажется ли вам,  что эти деньги будут забраны у учителей,  врачей, бюджетников,  студентов -  тех,  которые  тоже  живут  впроголодь, падают от голода в обмороки? Об ясните, пожалуйста, эту ситуацию.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Спасибо.

 

     Прежде всего  о  приватизации.  Пагубность политики,  которая была  заложена  и   идеологическими   посылами,   и   практической реализацией, всем уже очевидна.

 

     Если внимательно   анализировать   статистические   сборники, представляемые ЦСУ Украины,  очевидным  становится  факт,  что  на предприятиях    и    государственного    сектора    экономики,   и негосударственного тенденции падения одни и те же. Нет практически предприятий,   переход   которых   в   иную   форму  собственности свидетельствовал бы о том, что это дало положительные результаты.

 

     Куда и сколько денег исчезает?  Очевидно,  что  (и  мы  имеем массу   примеров)   когда  занижается  стоимость  основных  фондов предприятий,  когда  они  разбазариваются,  когда  по  собственным карманам  растаскиваются,  когда  создаются различные СП для того, чтобы,  обходя налоговое законодательство,  по  сути  дела  дальше грабить наше государство, я не могу конкретно назвать цифру только по одной простой причине:  в условиях,  когда  постоянно  менялись подходы,  критерии,  когда была колоссальная инфляция (до 10 тысяч процентов доходила за период независимости в  год),  -  это  очень сложно сделать.  Но является фактом и то, что даже государственный бюджет,  предусматривающий  финансирование   сельского   хозяйства (особенно   социально-культурной   программы   на  селе)  за  счет приватизации предприятий,  не выполнен. Это нарушение закона, и за такое  надо привлекать уже к уголовной ответственности.  Лично я в этом глубоко убежден.

 

     В государстве   нет   денег,  и  выплата  горнякам  повлечет, естественно, ущемление в правах или своевременности выплаты другим категориям.

 

     Я категорически  поддерживаю требования горняков и буду лично сам инициировать и настаивать,  чтобы все  предложения  по  защите прав  наших  граждан,  работающих в угольной промышленности,  были выполнены.

 

     Я также буду требовать, чтобы правительство доложило, за счет чего   собираются   компенсировать   дополнительные   ассигнования угольной промышленности.

 

     Я хочу,  чтобы, прежде чем мы будем рассматривать дополнения, правительство  могло  ответить  на  один  вопрос:  выполнит ли оно обещания,  которые  возведены  в   ранг   закона,   а   именно   - финансирование отдельной строкой предусмотренных 1,4 миллиарда?

 

     Следовательно, очевидным   становится,  что  решить  проблему локально только для одних горняков невозможно.  Это  перетягивание каната   и   "Тришкин  кафтан".  Ее  надо  решать  (я  заканчиваю) радикальной сменой курса,  прежде всего экономического.  Без этого невозможно разрешение всех остальных проблем.

 

     Относительно денег  для  конкретных  нужд исходя из кризисной ситуации я излагал  позицию  прошлый  раз.  По  завершении  своего выступления я отвечал на один из таких же вопросов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Кухарчуку.

 

     КУХАРЧУК О.С.,  народний депутат України (виборчий округ 101, Кіровоградська    область).    Прошу   передати   слово   депутату Доманському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  народний депутат України  (багато-мандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый Петр Николаевич,  вы хорошо  информированы  о  том,  что происходит в Вооруженных Силах Украины.  Одну их часть, а именно - армию, определенные силы Украины разваливают, идет расформирование частей,   увольняют  офицеров  и  прапорщиков,  в  армии  массовый характер  имеет  самоубийство.  Наряду   с   этим   другие   части Вооруженных  Сил,  внутренние  войска  и  гвардия,  качественно  и количественно усиливаются.  Им на вооружение поступают танки, БМП, даже вертолетные полки.  Это говорит о том, что Украина все больше превращается в жандармскополицейское государство.

 

     Скажите, пожалуйста,  какие шаги должен предпринять Верховный Совет,  чтобы  не  допустить  окончательного превращения Украины в жандармско-полицейское государство?

 

     СИМОНЕНКО П.М. Спасибо.

 

     В данном  случае  в  Верховном  Совете  должна  быть  принята военная  и  оборонная  доктрина  нашего государства,  определяющая предназначение армии  в  решении  проблем  и  уровень  обеспечения достаточной обороноспособности нашего государства.

 

     Во-вторых, надо  четко  определить  также  функции  структур, которые должны обеспечить правопорядок в государстве.  Я  выступаю категорически  против  того,  что  происходит  реально в структуре правоохранительных  органов:  Национальное   бюро   расследований, специальная разведка при Президенте, теперь создано при Президенте очередное специальное управление по  проверке  на  благонадежность кадров, которые выдвигаются.

 

     Сегодня надо  внимательно  посмотреть  на  назначение  той же Национальной гвардии.  По моему глубокому убеждению, она абсолютно не  нужна,  ибо  задачи,  которые  она  должна  выполнять  по ныне действующим законам, должны выполнять Вооруженные Силы.

 

     Сегодня надо также внимательно посмотреть на целый ряд других формирований,  созданных  только с одной целью - выполнять функцию полицейско-жандармского государства,  ибо каждая из семи  структур практически имеет возможность технического контроля и следственных действий,  которые  влекут  за   собой   усиливающуюся   тенденцию коррупции  и  злоупотреблений  в целом в структуре государственной власти.

 

     Поэтому считаю,  что возможны только подходы, которые ведут к укреплению  и  обеспечению законности действий всех этих структур. При этом надо исходить из тех задач, которые ставятся перед ними.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перш ніж надати слово наступному народному депутату,  я  просив би всіх голів фракцій зібратися о 14 годині у залі Президії на третьому поверсі.

 

     Слово надається народному депутату Круку.

 

     КРУК Ю.Б.,  народний депутат  України  (виборчий  округ  139, Одеська область). Прошу передать слово депутату Иоффе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 111, Луганська  область).  Уважаемый  Петр  Николаевич,  вы   прекрасно понимаете,  что  у  государства  есть  два  пути.  Один путь - это диктатура,  когда лозунги проходят.  Уже клеймили  как  буржуазную науку генетику, кибернетику - все это было.

 

     И, наверное, второй путь - это создание законодательного поля нормального  правового  государства.  Вы  баллотируетесь  на  пост спикера  Верховной  Рады.  В  связи  с  этим вопрос,  от ответа на который будет зависеть,  как я буду голосовать.  Я буду  принимать участие в голосовании как человек свободный, не член партии.

 

     Так вот,  скажите,  пожалуйста, в случае вашего избрания, как вы смотрите на такие реконструкции в работе,  в  законотворчестве. Первое.  Сократить  человек  на 700 аппарат Верховной Рады,  в том числе  отделы,  должности,  которые  введены  незаконно,   не   по резолюции   Верховного  Совета,  и  создать  аналитический  центр, который  к  каждому  законопроекту  будет  давать  четкий   анализ последствий  принятия  этого закона.  Тогда каждому будет понятно, как голосовать.

 

     И второе.  Ввести  ответственность  Председателя   Верховного Совета.   Если  он  три  раза  нарушает  Регламент,  что  делалось неоднократно в прошлом, он перестает быть Председателем Верховного Совета (Шум у залі). Не переживайте, я же редко выступаю.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Большое спасибо за вопрос.

 

     Если говорить  о путях развития,  то сегодня вместо диктатуры большинства  реализуется  диктатура  меньшинства,  причем  жестко, нагло,   цинично,   антизаконно   и  преступным  путем  (Оплески). Разворовали,  разграбили...  Вы же  в  своей  книге  писали,  Юлий Яковлевич!..  Не  я  же  вам  подсказывал все эти факты и примеры, когда вы находились в  Соединенных  Штатах  Америки  (Оплески).  О какой тогда диктатуре мы говорим сегодня?!

 

     Я в  первом выступлении говорил,  что если мы здесь собрались во имя защиты интересов народа  Украины,  то  у  нас  должна  быть диктатура закона. И я вам практически ответил на этот вопрос! Хотя этот тезис,  скажем так, сегодня требует некоторого уточнения, ибо в  нынешних  условиях  закон,  если его возвести в ранг диктатуры, работает для того, чтобы дальше грабить и уничтожать Украину и наш народ!

 

     О вопросах теоретических,  я думаю,  мы с вами можем отдельно поговорить и поспорить...

 

     Относительно сокращения   аппарата.   Я   бы    говорил    об эффективности  работы аппарата.  Арифметические действия ни к чему хорошему  не  приведут.  Очень  часто  вы  посылаетесь   на   опыт зарубежных  и других государств.  Так вот,  в одном из государств, "мовою якого дуже часто до нас звертаються  (кажуть,  що  це  наша рідна  мова),  у  міністерстві сільського господарства працюють 10 тисяч чоловік" (Шум у залі).

 

     Підказують, що 11 тисяч! (Шум у залі). Ідеться про діаспору.

 

     Та справа не в тому,  скільки чоловік працюють,  а  наскільки ефективною є робота апарату.  Тобто щодо розв'язання завдань,  які стоять перед Верховною Радою,  мають вноситися науковообгрунтовані пропозиції,  аналіз,  прогноз  і  таке інше.  Ви ж керівник,  Юлію Яковичу!  Ви  ж  керували  виробничим  об'єднанням,  і,  перш  ніж приймати якесь рішення,  ви, мабуть, насамперед створювали наукові групи,  розробляли,  прогнозували і таке інше.  Я  хотів  би  інші підходи  і критерії сьогодні обговорювати щодо ефективності роботи Верховної Ради та її апарату! (Шум у залі).

 

     Стосовно відповідальності Голови Верховної  Ради.  Як  кожний народний депутат, так і Голова Верховної Ради мають бути прикладом додержання законів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.

 

     Оскільки я   вже   зрозумів,   що  конкретної  конструктивної відповіді на своє запитання від вас не почую,  то я прошу передати слово народному депутату Карпову (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КАРПОВ О.М.,   народний   депутат   України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).    Шановний    Петре Миколайовичу,   ви   щойно   сказали,  що  готові  до  дискусії  з теоретичних питань.  Якщо дозволите,  два  теоретичних  запитання. Запитання  перше.  У партійних документах Компартії стверджується, що вона є партією творчого марксизму.  Тоді скажіть,  будь  ласка, який  творчий  розвиток у партійних документах,  у ваших особистих працях  отримали  п'ять  основних  ідей  "Маніфесту  комуністичної партії"?

 

     Запитання друге.   Ленін  стверджував:  "Власть  Советов  без руководящей роли Коммунистической партии бессмысленна, бесполезна, теоретически  несостоятельна,  практически  вредна".  Який творчий розвиток і ця ідея Леніна отримала в документах Компартії  України ? (Оплески).

 

     СИМОНЕНКО П.М. Я дякую вам за запитання. Говорячи про творчий розвиток марксизму і про те,  як ми враховуємо  досвід  попередніх поколінь,   насамперед  членів  Комуністичної  партії,  я  ще  раз засвідчую свою позицію,  яку я чітко і однозначно висловив під час попереднього  виступу.  Я  горджуся  цією  партією,  бо саме вона, застосовуючи   діалектичний    принцип    марксизму,    побудувала найпотужнішу  державу  і  досягла  тих висот,  про які ми сьогодні кажемо (Оплески).

 

     Якщо ми кажемо про  владу,  владу  у  формі  рад,  я  глибоко переконаний,  що  і сьогодні це справді стратегічний напрям,  яким повинна рухатися Україна. Сьогодні, на жаль, у нас в основному всі прошарки   населення   люмпенізовані   -   і  робітничий  клас,  і інтелігенція,  я вам наводив приклади. Тому влада як влада народу, я в цьому глибоко переконаний, може бути у формі рад.

 

     Кажучи про  економічні  важелі  і  напрями нашої політики,  я коротко  скажу,  що,  враховуючи  ті  зміни,   які   відбулися   в суспільстві,  партія  ще  в  квітні  1996  року  на Всеукраїнській конференції комуністів прийняла програму виходу України з кризи, в якій  враховувала,  що  в  Україні  реально  існують  два  сектори економіки.

 

     Можна про багато інших принципів сьогодні вести мову  (Шум  у залі).   Мабуть,  ви  знову  намагаєтеся  запитати  про  диктатуру пролетаріату... Я вже відповів.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Матвєєву.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Петр Николаевич, выступавший   перед   вами   претендент   на   высокую   должность Председателя  Верховного  Совета  продемонстрировал,  я бы сказал, пещерный антикоммунизм,  проявив при  этом  страшную  ненависть  к истории нашего государства и народа.

 

     И я уверен,  что сейчас это вызвало негодование у тысяч моих, я    подчеркиваю,     моих     земляков-слобожанцев,     слушающих радиотрансляцию нашего заседания.

 

     Так вот,  в  заключение  своего  выступления  пан  Филенко  с гордостью и самоуверенно заявил:  "Ми (а він  мав,  безумовно,  на увазі партію влади НДП) будуємо, а не руйнуємо".

 

     О том,  как смерч экономической и духовной разрухи проносится над  нашей  священной  землей,  вы  прекрасно  сказали   в   своем выступлении.

 

     А вот,  на  ваш  взгляд,  что  же,  кроме "хатинок" они могут построить  (и  способны  ли  построить),  защищая  обанкротившуюся антинародную власть?

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Они  не  только  способны построить,  они уже построили  кладбища,  территории  которых  увеличиваются  по  всей Украине.  Именно  кресты  стали  символом и вечным памятником этой политики.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Моісеєнку.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Фракция Коммунистической партии Украины.

 

     Уважаемый Петр Николаевич,  у меня к вам два вопроса.  Как вы считаете,   господина  Бжезинского,  который  внес  невосполнимый, наверное,  вклад в разрушение государственности нашей Украины и ее экономики,  человека,  который  в  свое  время  до  начала войны в Афганистане угрожал с территории соседнего государства  Советскому Союзу  оружием,  можна  ли  сегодня вообще принимать на территории Украины?  Не кажется ли вам,  что было бы правильно  об явить  его персоной нон грата в Украине?

 

     И второй  вопрос.  Как будущий Председатель Верховного Совета вы сможете  сотрудничать  с  такими  фальсификаторами,  которые  в большинстве  своем  находятся  в  оппозиции?  Я  имею  в  виду,  в оппозиции к нам,  коммунистам. Вот один из руховцев сказал, что 15 рублей   пришлось   на  погибшего  во  время  репрессий.  Если  40 миллиардов разделим на 15,  то получается 2,7  миллиарда  человек. Это  население  земного  шара!  Разве  можно  такие  фальсификации пропускать в Верховном Совете?

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Владимир Николаевич,  спасибо за вопрос. Я не стану  подчеркивать пикантную ситуацию,  как манипулируют цифрами. Спасибо,  что вы радиослушателям помогли разобраться,  кто  и  как рассчитывает эти цифры.

 

     Относительно невосполнимого вклада Бжезинского.  Вы знаете, я бы сегодня к руховцам обратился  с  другим  предложением.  Вам  не кажется, уважаемые оппоненты, странным, что вы до сих пор молчите, когда во фракции издаются книжки определенных научных  сотрудников Польши  и Бжезинский дает соответствующие комментарии и новую Речь Посполитую собирается создать.  Что-то я  не  вижу  принципиальной позиции в этой ситуации,  когда надо было защитить интересы нашего государства.

 

     Если кто-то не читал,  почитайте,  киевские  газеты  об  этом наверное уже написали (Оплески).

 

     Относительно персоны   нон  грата.  Понимаете,  вопрос  очень серьезный.  Парадокс состоит в том, что те, кто сегодня предлагают методы насилия,  ведующие к уничтожению и нации,  и генофонда (они были предметом особой  дискуссии  в  1987-1989  году  "Про  захист генофонду   народу   України"),   ведь  ногой  открывают  дверь  к Президенту Украины.

 

     Что собой представляет сегодня Бжезинский?  Не успел с  трапа спуститься - уже в кабинете у Президента. Не успел слово сказать - все средства  массовой  информации  сразу  об  этом  рассказывают, экс-Президент  сразу  весь  внимание.  Вчера  на пресс-конференции подчеркивает знаки  уважения  идеологу  разрушения  и  уничтожения нашего   народа.   Это  вопрос  действительно  очень  серьезный  и принципиальный.  И я поддерживаю позицию тех,  кто стоит на защите собственных   интересов,  кто  защищает  собственный  народ.  Надо действительно дать оценку подобным фактам.  Но это  результат  еще "тієї  безпорадної  і  недолугої політики,  яку сьогодні проводять наші урядовці.  Бо вони нездатні сьогодні  мати  власну  політику, вони нездатні сьогодні самостійно розв'язувати державні проблеми і захищати державні інтереси" (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Донченку.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 113, Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Петр Николаевич,  я бы хотел дополнить вас.  Согласно  пункту  5  статьи  85  Конституции именно  Верховный  Совет  определяет "засади" внутренней и внешней политики.  И  мы  должны  определить,  где  быть  Бжезинскому:  за пределами Украины или в президентском дворце.

 

     А вопрос у меня другого порядка.  Я знаю, что фракция зеленых обратилась к членам временного Президиума, чтобы они встретились с шахтерами.  Я  знаю  точно,  что вы были на встрече с горняками на улице Банковой и,  помоему,  вчера встречались еще возле  Кабинета Министров.  У  меня  вопрос  такого плана.  Что вы вынесли из этих встреч?  И  как   была   встречена   шахтерами   позиция   фракции коммунистов, которую они занимали и занимают на сегодняшний день в парламенте?

 

     Спасибо.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Действительно, я дважды встречался с шахтерами

-   возле   здания   Администрации  Президента  и  возле  Кабинета Министров.  Сегодня я встретился  с  товарищем  Волынцом,  который обратился  с  просьбой предоставить возможность горнякам выступить на  заседании  Верховного  Совета.  Я   считаю,   что   нам   надо проголосовать, чтобы предоставить какое-то время для выступления с трибуны  Верховного  Совета  представителям  горняков,  чтобы  они высказали свою позицию на всю Украину (Оплески).

 

     Что я   вынес   из   этих   встреч?   Это  действительно  уже обездоленный народ, обнищавший народ, народ, который, по сути, уже стоит   на   рубеже   адекватности   действий,  которые  принимает правительство  против  наших  трудящихся  и  работников  бюджетной сферы.  И  если  не  будут  приняты радикальные меры,  результатом которых должна быть прежде всего смена курса и политики,  я думаю, что  за  этим  последуют  более  серьезные  и  решительные шаги со стороны вот этого возмущенного отряда рабочих и трудящихся.

 

     Как воспринимают горняки  нашу  позицию,  которую  я  излагал четко и понятно?  Положительно.  Они поддерживают наши инициативы, которые прозвучали и реализованы в стенах Верховного Совета.

 

     Есть еще одна особенность.  Она заключается в  том,  что  мы, коммунисты  (в  частности,  я  говорю о себе,  ибо тогда я работал вторым секретарем обкома партии),  с 1989 года честно говорили им, что происходит в стране и к чему мы в итоге прийдем.  Поэтому я не испытываю никаких сложностей во встречах  и  разговорах  с  нашими горняками, ибо это наш народ, те, кто создавал материальные блага, многими из которых присутствующие в этом зале пользуются бесплатно и при этом еще,  скажем так, забирают последний кусок хлеба у того же шахтера.

 

     Эти встречи еще раз подтвердили,  что фракция коммунистов как одна  из  составных  частей партии реализует политику определенной партии в стенах Верховного Совета правильно. Мы и будем продолжать ее реализовывать, в этом мы получили поддержку наших горняков.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Петре Миколайовичу.  Час,  відведений для запитань, вичерпано.

 

     Перед тим як оголосити  перерву,  є  два  оголошення.  Перше. Прохання  до  керівників фракцій зібратися о 14 годині на третьому поверсі в залі Президії для проведення короткого засідання.

 

     Друге. Одразу після засідання  в  залі  Президії  відбудеться зустріч   тимчасової   Президії   з   представниками   шахтарських колективів.

 

     Оголошується перерва до 16 години.