Стенограма пленарного засідання

13 травня 1998

 

ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 13 т р а в н я 1998 р о к у.

16 г о д и н а.

 

Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  будь  ласка,  підготуйтеся  до реєстрації.

 

     Біля столів зареєстровано 334 депутати, в залі - 277. Тому ще раз прошу вставити картки. Будь ласка, займайте свої місця.

 

     Є всі підстави оголосити вечірнє засідання відкритим. Розгляд питання  про  перелік  та  сфери  відання комітетів Верховної Ради України буде продовжений,  але  за  вашим-таки  рішенням  потрібно спочатку з'ясувати обставини з висвітленням роботи Верховної Ради.

 

     Група депутатів   за   дорученням  парламенту  працювала  над підготовкою проекту постанови з цього  приводу.  Хвилин  за  10-15 буде  готовий  тираж (ви його одержите).  Потім від групи доповідь зробить Юрій Анатолійович Кармазін.  Але в нас таким чином виникає пауза.  То  перенесемо  розгляд  даного  питання  хвилин  на 15-20 пізніше. Немає заперечень? Немає.

 

     Перед тим  як  продовжити  слухання  розпочатого  до  перерви питання,  викладу  прохання  ініціаторів  прийняття  постанови про внесення змін до Регламенту Верховної Ради  стосовно  редакційного уточнення.  Про  що  йдеться?  У постанові записано:  "Депутатські фракції у Верховній Раді утворюються виключно на основі політичних партій".  Отож  ми  применшуємо  роль депутата - члена парламенту. Тому треба записати так:  депутатські  фракції  у  Верховній  Раді створюються "депутатами на основі політичних партій,  які подолали чотирьохвідсотковий бар'єр".  Тоді суб'єкт правовідносин - депутат

- виходить на чільне місце, і це буде юридично точно. Зрозуміло?

 

     Отже, якщо немає заперечень,  прошу проголосувати постанову з таким уточненням (Шум у залі).

 

     Ще раз пояснюю.  Доповнюємо прийняту нами постанову  стосовно внесення  змін  до  Регламенту  Верховної  Ради  трьома  словами - "депутатами на основі",  тобто створюються фракції  депутатами  на основі політичних партій, які подолали чотирьохвідсотковий бар'єр. Юристи підказують, що так буде правильно.

 

     З огляду на це прошу  підтримати  даний  текст  голосуванням. Ставлю   на   голосування   в  цілому  проект  постанови  з  таким редакційним уточненням. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 266. Прийнято.

 

     Далі. Було багато дискусій з  приводу  того,  що  порушуються права депутатів,  які не входять до політичних фракцій.  Гадаю, ми можемо дати навіть усне доручення Підготовчій депутатській групі - нехай вона ще раз уважно подивиться всі пропозиції,  які вносилися фракційними і позафракційними депутатами,  і  якщо  буде  потреба, доповнити  постанову,  щоб  не руйнувати її логіку.  Ми це питання розглянемо іншим разом. А тепер рішення прийнято.

 

     Шановні депутати, ми почали розглядати питання про перелік та сфери відання комітетів Верховної Ради. Розпочинаємо представлення альтернативних  проектів  групою  народних  депутатів.  Перед   їх розглядом  прошу  вашої  згоди  дещо  уточнити  процедуру.  Будьте уважні! Прошу уваги!

 

     У минулому складі парламенту ми тричі розглядали це питання і тричі  не дійшли згоди,  оскільки за зовнішньої простоти це одне з найскладніших питань,  бо передбачає систему роботи парламенту.  І тому,   щоб  прискорити  дану  роботу,  пропоную  підтримати  таку процедуру.   Зараз   автори   альтернативних   проектів   зроблять повідомлення про своє бачення зазначеної проблеми і, розуміючи, що в цих пропозиціях є й відповідь на запитання,  які  можна  було  б поставити,  бо вони, власне кажучи, виступають лише стосовно змін, то немає потреби ставити їм запитання. Це по-перше.

 

     По-друге, звести зараз 6 проектів і в сесійному залі виробити універсальний  документ,  прийнятний для всіх,  не вдасться.  Тому було б дуже доречно, якби ми зуслухали всі повідомлення і доручили Підготовчій  депутатській  групі,  відповідальній  за  розроблення цього документа,  виробити єдиний погоджений проект.  Але для того щоб  робота  в них була продуктивною,  їм потрібно поставити межу, тобто визначити кількість комітетів у  Верховній  Раді.  Адже  для того  є  об'єктивні  підстави - можливість їх мати,  можливість їх розмістити.

 

     Іншими словами,  пропоную проголосувати кількість комітетів - не  більше  ніж  24  (ми просто не маємо змоги розмістити більше у Верховній Раді).

 

     А потім   вислухаємо   всі   альтернативні    пропозиції    і проголосуємо  доручення  Підготовчій  депутатській  групі звести в єдиний  документ  і  завтра  нам  доповісти.  Щоб  це  було  не  6 альтернативних, а один проект постанови.

 

     Погоджуємося? (Шум у залі).

 

     Депутати Шевченко і Кузнєцов іншу мають думку.

 

     Депутате Шевченко, будь ласка, говоріть.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний головуючий, я не розумію,  звідки взявся термін "альтернативні"?  Ми, нова Верховна Рада,  починаємо  роботу  з   нуля,   і   байдуже,   хто   вносить законопроекти - 300 депутатів чи півдепутата.

 

     Ми всі   маємо   повноцінні   доповіді,   однакові  права  на роз'яснення  запропонованих  законопроектів,  і  на  табло  мусить виставлятися однаковий час.

 

     Тому я вважаю неприпустимим, коли залу нав'язується обмеження прав окремих депутатів.

 

     Інша річ, що, можливо, й немає в цьому потреби. Тому не варто ставити  запитання,  але  не в процедурний спосіб обмежувати права депутатів.

 

     І ще одне, Олександре Олександровичу. Оцей механічний підхід, який пропонувався на робочій групі,  гадаю, не варто переносити до залу,  щоб ми спочатку голосували невідомо за яку цифру,  а  потім вислуховували аргументи,  роз'яснення і підганяли свої ідеї під цю цифру.  До того ж ми заклали у порядок  роботи  сесії  дуже  хибну процедуру.  Ні для кого не секрет,  що, прицінюючись, скільки буде комітетів, ми між фракціями шляхом поступок і компромісів шукаємо, як будуть поділені комітети за пропорційним принципом.

 

     І в  нас  передбачено,  що  спочатку  визначається  кількість комітетів,  потім обирається Голова та заступники Голови Верховної Ради, а потім діляться комітети.

 

     Так от,  після  того,  як оберемо Голову та заступників,  всі розрахунки полетять шкереберть. Тож не варто нам зараз нав'язувати точні цифри.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  Віталію  Федоровичу,  я  беру назад слово "альтернатива",  а ви візьміть назад  "півдепутата",  добре? Тому  що і одне некоректне,  й інше,  але моє в усякому разі можна пояснити.  Якщо розглядаємо один основний проект, то інші стосовно нього альтернативні,  незалежно від того,  чи почала Верховна Рада діяти, чи комітет вносить, чи ще щось.

 

     Тим більше,  що   комітет   не   є   суб'єктом   законодавчої ініціативи, тільки депутати, у тому числі члени комітету.

 

     Будь ласка, депутате Кузнєцов.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,   народний   депутат   України   ().   Фракция Коммунисты  Украины.  Уважаемые  депутаты!   Уважаемый   Александр Александрович!  Хотел  бы  обратить ваше внимание не только на то, что у нас ограниченное количество помещений,  у  нас  есть  еще  и принятый  и  утвержденный  30 декабря бюджет.  Сегодня нам раздали памятку,  из которой видно,  как профинансирован Верховный  Совет. Внизу  написано:  "Разом  -  67  відсотків".  Если мы сейчас решим увеличить количество комитетов,  то все равно будем делать  это  с оглядкой,  поскольку  у  нас  есть бюджет 1998 года.  Либо давайте рассматривать  предложение  о   внесении   изменений   в   бюджет, увеличивать  расходную  часть,  определив,  за счет чего,  и тогда будем плясать на печке. Либо мы дополнительно создаем 10 комитетов без финансирования,  материального обеспечения, мол, работайте как хотите.

 

     Я поддерживаю мысль, что комитетов не должно быть больше, чем было. Иначе они будут работать без материальной базы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Є дві думки різних політичних фракцій,  але вони однаково піклуються про  те,  щоб  вирішити  це питання, я так розумію.

 

     Те, що  пропонує  Віталій  Федорович,  і ви це добре знаєте з попереднього досвіду,  не дає можливості завершити роботу.  Чи 10, чи 450 чоловік сяде, думки все одно не зійдуться щодо кількості та предмету відання комітетів.  Тому  треба  встановити  якусь  межу. Об'єктивно,  Віталію Федоровичу, справді ніде розмістити більше 24 комітетів.  Тому давайте проголосуємо за  обмеження  кількості,  а потім послухаємо думки авторів інших проектів, дамо доручення, щоб вони  разом  із  робочою  групою  (Валерій   Іванович   має   такі повноваження)  узгодили  всі  варіанти,  взявши  за основу проект, внесений Підготовчою депутатською групою. От про що йдеться. Можна так зробити?

 

     Ще раз   повторюю,   не   більше,   ніж  24  комітети.  Прошу проголосувати поки що цю частину (Шум у залі).  Я чому кажу 24, бо з'являється  можливість маневрування.  Можливо,  це буде 22 або 21 комітет.  Не можна 26,  бо немає де  їх  розмістити.  Ще  раз  вам пояснюю  (Шум у залі).  З урахуванням того,  про що сказав депутат Кузнєцов,  бо 67 відсотків - це за перший  квартал,  а  за  чотири місяці - 52 відсотки фінансування.

 

     Ставлю свою пропозицію на голосування: не більше 24 комітетів. Будь ласка.

 

     "За" - 268. Прийнято.

 

     Тобто у нашій постанові про комітети Верховної Ради  буде  не більше 24 комітетів.

 

     А тепер  послухаємо  окремі  проекти  з  цього приводу.  Вони відмінні дещо від того, який доповідав Валерій Іванович.

 

     Будь ласка,  депутат Коліушко  запрошується  на  трибуну.  Ви проголосували регламент 5 хвилин.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановна Президіє! Шановні народні депутати!  Вашій увазі представлено й інший, дуже близький до  того,  який   доповів   Валерій   Іванович   від   Підготовчої депутатської  групи,  варіант  розподілу  комітетів Верховної Ради України та предмету відання цих комітетів.

 

     Я спинюся на кількох моментах,  які відрізняють наш варіант і через які,  на нашу думку,  - авторів проекту (а крім мене це ще й народний депутат Тарас Стецьків), він є кращим.

 

     Насамперед це  стосується  правових   комітетів.   До   цього матеріалу  додано в порядку інформації (на передостанній сторінці) лист шести депутатів - членів Комітету з питань правової політики, які  були  в минулому складі Верховної Ради і які стали депутатами теперішнього  складу.   Тут   викладено   аргументи   на   користь недоцільності  розривання  між  різними  комітетами таких важливих розділів державно-правової реформи,  як адміністративна,  судова і парламентська.

 

     Усі ці   органи   -  вищі  органи  державної  влади,  повинні взаємодіяти в  тісному  контакті  і  тому  доцільно,  щоб  правове регулювання  їхньої діяльності контролювалося одним комітетом.  До того ж протягом останніх 8  років  саме  так  і  було.  По-різному називався   цей  комітет  у  Верховній  Раді  1990-1994  років  та 1994-1998 років,  але сфера його відання  була  однаковою.  І  ми, власне,  пропонуємо,  щоб  і  надалі сфера відання цього правового комітету залишалася такою самою й охоплювала питання:  Конституція та   зміни  до  Конституції;  законодавство  про  парламент  (крім Регламенту);  законодавство  про  партії,   вибори,   референдуми; законодавство  про  адміністративну реформу,  про судову реформу і процесуальне законодавство.

 

     За такого  розподілу  даний  комітет  найдоцільніше  було   б назвати - з питань правової політики та державного будівництва.

 

     Зазначу, що під час розгляду питання Підготовчою депутатською групою цей варіант фігурував,  і в якийсь момент  він  навіть  був проголосований у підгрупі, очолюваній Валерієм Івановичем Черепом, але потім повернулися до іншого варіанту.

 

     Далі. Як автор проекту Закону про комітети  і  комісії,  який попередня  Верховна Рада намагалася прийняти восени минулого року, вважаю за потрібне наголосити ще на такому моменті.

 

     Згідно із Регламентом  та  проектом  закону,  який  незабаром знову,    гадаю,    розглядатимемо,    утворення   комітетів   має здійснюватися на пропорційній основі.  Тобто  в  кожному  комітеті мають  бути  представлені всі фракції,  утворені у Верховній Раді, пропорційно до їхньої чисельності,  тоді як утворення підкомітетів має грунтуватися на суто фаховій основі.

 

     З огляду на цю ідею, недоцільно під кожну проблему утворювати окремий комітет.  Набагато доцільніше й ефективніше основну роботу проводити  саме  в підкомітетах,  а засідання комітетів мають бути своєрідною репетицією майбутнього  розгляду  питання  в  сесійному залі  Верховної  Ради,  де  б обговорювалися уже завершені проекти законів.

 

     Тому немає принципового значення,  чи буде, наприклад, окремо Комітет  з  питань  податків,  а  окремо  -  з  питань  фінансів і банківської діяльності,  чи будуть разом в одному комітетів, як це було в минулому складі Верховної Ради. Кількість підкомітетів може бути довільна,  і кожен підкомітет міг би діяти у  своєму  напрямі законодавства.  Але  при об'єднаному Комітетів з питань фінансів і банківської  діяльності  поменшає  дискусій  з  приводу  того,  до відання якого комітету належить те або те питання. А такі дискусії призводять здебільшого до появи альтернативних проектів,  а  отже, до того, що не приймається жодне рішення Верховною Радою. Депутати попереднього складу десятки разів були свідками таких ситуацій.

 

     І на    завершення    підтримую     пропозицію     Олександра Олександровича  Мороза  - після обговорення всіх внесених проектів треба їхнім авторам зібратися та  виробити  спільний  проект.  Тим більше, що змога така є.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   має   депутат  Шевченко,  автор  окремого проекту цієї постанови. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Народний рух України. Шановні колеги, незалежно від конкретного питання,  яке ми тут розглядаємо,  маю сказати, що фракція Народного руху України завжди була за оптимізацію структур Верховної  Ради і взагалі за скорочення кількості чиновників,  які не знаходять собі місця  в  даних  структурах,  з  метою  економії витрат на забезпечення депутатської діяльності.

 

     Керуючись такою  загальною  настановою,  я й пропоную власний проект постанови про перелік комітетів Верховної Ради.

 

     Звичайно, коли  постає  питання   про   кількість   комітетів Верховної   Ради   і   в   сесійному  залі,  і  поза  парламентом, найпопулярнішою є теза,  що число комітетів  треба  скорочувати  з метою щось на тому зекономити.

 

     Не знаю,  може,  це й не головне для нас сьогодні - чи можемо ми  зекономити  кошти  на  наше  утримання,  скорочуючи  кількість комітетів,  але вважаю, що не це, мабуть, головне. Головне те, що, скоротивши  кількість  комітетів,  матимемо  кращу  якість   нашої роботи,  оскільки  чим  менше  комітетів,  тим краще напрацьовуємо законопроекти.

 

     Адже з практики минулих  років  добре  знаємо,  що  вносилося багато недосконалих законопроектів.  А комітет якраз і створюється для того,  щоб якісно підготувати матеріал до  розгляду  Верховною Радою  та  уникнути  дебатів  щодо  проектів  у  першому  читанні. Пригадайте,  що,  скажімо,  законопроект про радіочастотні ресурси готував   Комітет   з   питань   паливно-енергетичного  комплексу, транспорту  і  зв'язку,  а   доопрацьовував   Комітет   з   питань законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації. Пригадайте, як приймали Конституційну угоду, Закон про вибори тощо і як ми довго думали,  кому в черговий раз який проект повертати  -  Стешенку  чи  Стретовичу,   і   постійно   на   тому спотикалися.  Отже,  загальний принцип, який варто брати до уваги, такий:  чим менше комітетів,  тим робота  у  Верховній  Раді  буде якісніша.

 

     Ще одне.  Ми маємо кілька внесених законопроектів (7 чи 8) зі спільними вадами.  Приміром,  автори кількох проектів спотикаються на   соціальних   питаннях.   Між  іншим,  у  проекті  Підготовчої депутатської групи так само соціальні питання розкидано на  кілька комітетів:  окремо  інваліди,  пенсіонери,  окремо молодь,  окремо права людини і так далі.  Важко сказати, чим займатиметься Комітет із   соціальних  питань,  якщо  буде  окремий  Комітет  із  питань інвалідів.  За великим рахунком,  права людини - якраз і є наріжне поняття у сфері соціального захисту. З цього має все починатися.

 

     Чи, приміром,   мій   проект   містить   такий   термін,   як "гуманітарна  політика",  оскільки  ми  постійно   гадаємо,   куди приєднувати спорт,  молодь,  культуру тощо.  Може,  варто створити комітет,  який об'єднуватиме їх узагальнюючою назвою і  створенням правильних  підкомітетів  у  його  структурі  розподілити  сили та напрями роботи.

 

     Ще одне.  За традицією вже в  третьому  скликанні  ми  чомусь об'єднуємо в одному комітеті такі питання, як транспорт і зв'язок, забувши, що живемо не в ту епоху. У нас зв'язок - це така річ, яку не  треба прирівнювати до дров,  вугілля,  дротів.  Треба назавжди вилучити слово "зв'язок",  а вживати термін "комунікації", адже ми живемо  за  епохи  глобальних  інформативних  комп'ютерних систем. Проблеми зв'язку варто передати комітету,  який займався  питанням засобів масової інформації та свободи слова,  байдуже, як він буде названий тепер. Власне, і той комітет так само доречно називати не з  питань засобів масової інформації,  а засобів комунікації чи ще ширше - інформаційної державної політики.

 

     Звертаю вашу увагу ще на таке.  У нас пропонується  кількість комітетів десь у межах від 11 до 26. Я вже сказав, що обстоюю ідею зменшення  кількості  комітетів,  але  не  схильний  вдаватися  до крайнощів   і  пропоную  17.  Це  випливає  з  абсолютно  реальної ситуації,  оскільки не так просто розподілити штатних працівників, які  мають великий досвід і вже спрацювалися в наявних структурах. З  урахуванням  даної  обставини  можна  було  б  розв'язати   дві суперечності:  і  зменшити кількість комітетів,  і зберегти добрий кадровий потенціал секретаріатів  наших  комітетів,  не  втративши людей, їхні заробітки і не погіршивши умов їхньої праці.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має один із двох авторів - депутати Павловський або  Яценко.  Хто  доповідатиме?  Михайле  Антоновичу, прошу.  У  їхньому  проекті  три  особливості порівняно з проектом Підготовчої депутатської групи.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  народний депутат України  (виборчий  округ 188,  Хмельницька  область).  Шановна  Президіє!  Шановні  народні депутати!  Мені тепер дуже важко аргументувати  свою  позицію,  бо проголосували  кількість.  Мені  здається,  що аргументи з погляду кількості - несерйозні. Я можу розвинути думку і логічно розвинути до абсурду аргументи моїх попередників такою тезою: ми можемо мати один єдиний  комітет  -  Верховну  Раду,  а  кожний  депутат  буде підкомітетом.  Думка,  що  чим  більший  комітет,  тим ефективніша робота,  суперечить світовому досвіду і принципу  Паркінсона.  Чим компактніший комітет, тим ефективніше він працює.

 

     Ми повинні  виходити  не з того,  як розсадити депутатів.  Їх маємо 450,  і як би ми їх не переставляли, їх все одно залишається 450. Питання в тому, які завдання маємо виконувати в комітетах.

 

     Виступ Президента   з  цієї  трибуни  та  Голови  попередньої Верховної Ради Олександра Олександровича Мороза спонукали мене  до того,  щоб  ще раз повернутися до першого варіанта - 26 комітетів, як я пропонував під час засідання Підготовчої депутатської групи і як там було прийнято.

 

     Як свідчать  названі  доповіді,  нині  в Україні відбувається цілковита  деградація  нашого  суспільства.  Якщо   безробіття   в суспільстві разом із прихованим становить 40 відсотків, то в науці

- 90 відсотків.  Причому насамперед потерпають  якраз  наукомісткі галузі.   Від   нашої  електронної  промисловості  залишився  один відсоток. Тобто якраз наукомісткі галузі зникають в Україні.

 

     Для того щоб їх відродити,  зберегти,  для того  щоб  Україна змогла потрапити до кола розвинених держав,  а не слаборозвинених, ми повинні підтримувати саме ці галузі - наукомісткі. А вони є і в харчовій  промисловості,  і  в галузі виготовлення зброї.  Україна повинна відкрито говорити,  що вона займатиметься цим, продаватиме те,  що купують на ринку.  Тож комітет, який я пропоную - з питань наукомістких і космічних технологій - має бути.  Нам  потрібно  цю галузь відроджувати.

 

     Другий комітет, який я обстоюю, - це Комітет з питань ядерної політики та ядерної безпеки.  Уперше  він  з'явився  в  попередній Верховній  Раді,  і ніби не було йому чого робити.  Так от,  я вам показую доробок цього комітету:  законодавчі та нормативні акти  в обсязі  600  сторінок.  Нині  Україна може першою у світі виконати таке актуальне завдання - розробити ядерне  законодавство.  Навіщо ця  галузь?  Справа в тому,  що ядерна енергетика в Україні дає 50 відсотків  електроенергії.  Це  особлива  галузь   у   міжнародних відносинах,  ви це відчуваєте кожного дня. А ще ж Україні потрібно створити  ядерну   промисловість.   Тобто   застосовувати   ядерну енергетику  в медицині,  сільському господарстві та інших галузях, як це робиться  в  розвинених  країнах  світу.  Окрім  того,  вона особлива  з  погляду  екології,  тож має бути й особливий контроль Верховної Ради за її діяльністю.

 

     I на завершення.  Я також за те,  щоб окремо  був  комітет  з питань   Чорнобильської   катастрофи   та  надзвичайних  ситуацій. Надзвичайні ситуації в країні трапляються чи не кожного  дня,  але дана  галузь  діяльності у нас не врегульована ні законодавчо,  ні навіть нормативними актами.

 

     Це те, що потрібно зробити. Усі інші комітети залишаються без змін.  Тож  виходить 26 комітетів,  а це ефективна робота за 26-ма напрямами,  що дасть можливість справді  відродити  виробництво  в Україні  і  думати  про те,  щоб Україна посіла чільне місце серед розвинених держав.

 

     Тому прошу вас переголосувати і прийняти мою пропозицію -  26 комітетів.  Аргументи,  що немає де розсадити,  - несерйозні, як і ті,  що ми щось економимо,  оскільки 20  додаткових  гривень,  які отримує  голова  комітету  порівняно  з  депутатами,  -  це теж не економія.

 

     Тобто це несерйозні аргументи. Ми мусимо розв'язувати важливі проблеми, які стоять перед нашою державою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Михайле  Антоновичу,  переголосовувати не будемо,  бо я не маю права  ставити  на  переголосування  вирішене питання.

 

     Вони вдвох  із  Володимиром  Яценком домовлялися доповісти за 2,5 хвилини, але, очевидно, ще не ввійшли в режим і не вкладаються в регламент.  Депутате Яценко,  будь ласка, продемонструйте, як це можна зробити.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  народний депутат України  (виборчий  округ  66, Житомирська  область).  Дякую,  але я записувався і на обговорення цього питання.  Шановні колеги!  Я погоджуюся з висновками Валерія Iвановича   Черепа,   що   варіант,   запропонований   Підготовчою депутатською групою не є догмою.  Не можу погодитися з Олександром Олександровичем  стосовно  посилань на те,  що немає де розмістити комітети тощо. Я казав, і не раз, ще в минулому складі парламенту, що  кількість  комітетів  мала  б  становити  принаймні  30.  Мушу нагадати, що в нас всього два приміщення у Верховній Раді Україні, де можна зібрати понад 30 народних депутатів.  Більшість приміщень розраховані  на  12-15,  максимум  20  чоловік.  Iнших  приміщень, наголошую,  просто  немає  і  зібратися  комітету в повному складі ніде.  У минулому складі було так:  третина комітету  зібралася  і вважалося,  що  він  працює.  Отож  не  треба  повторювати помилок минулого парламенту.  Тому наголошую,  що наявність приміщень - не аргумент щодо кількості комітетів.

 

     Не можу  погодитися і з тією думкою,  що чим більший комітет, тим ефективніше він працює.  Це зовсім  ненормальне  рішення,  яке взагалі не відповідає теорії управління.

 

     Чорнобильська проблема.  Останнім  часом  у  нас,  і  у світі загалом,  склалася  подвійна  мораль.  Країни   "великої   сімки", наприклад,   вимагають   закрити   Чорнобильську  атомну  станцію. Зрозуміло,  їм не потрібна Україна як могутня енергетична держава. З іншого боку, західний обиватель вимагає від урядів своїх країн і президентів знищити цю  небезпеку,  знищити  Чорнобиль  як  такий. Водночас  ви  знаєте  вимоги  МВФ - у травні місяці на дві третини ліквідувати чорнобильський фонд і до кінця року взагалі забути, що була  така  Чорнобильська  катастрофа  на  території нашої країни. Мовляв,  західний обиватель має право на спокій тощо.  Тим часом 2 мільйони  українців  знищили  за останніх п'ять років за допомогою так званих економічних реформ.  Ну, виздихають ще три мільйони. Що таке плюс-мінус три мільйони для західних правителів?

 

     Далі. Третій  блок  Чорнобильської атомної станції готовий до запуску.  Чому ж не  запустили?  Тому  що  збираються  європейські банкіри.  Мовляв,  їх не можна лякати, краще перенесімо. Виходить, підхід до європейських банкірів один,  до  українського  народу  - зовсім  інший.  Так само поводяться і державні чиновники.  Їдуть у зону, до мого рідного Коростеня, подивляться на табло, де висвічує 38  мікрорентгенів,  і  кажуть:  "Щось  уже  в  горлі дере,  треба швиденько звідси давати тягу".  Поїхав і  вже  виступає:  "Та  там можна жити, люди добрі. Навіщо взагалі захищати цих людей?"

 

     Тому наголошую:  подвійні  стандарти  та  подвійна  мораль  у підходах до розгляду чорнобильської проблеми неприйнятні  в  нашій державі і тим більше для парламентаріїв.  Не хочу нагадувати, який нині  стан  здоров'я   населення,   котре   потерпіло,   а   також ліквідаторів, інвалідів тощо. Недавно відбулася прес-конференція з цього приводу,  був розповсюджений преслист  Міністерства  охорони здоров'я - будь ласка, прочитайте. Волосся стає сторч.

 

     У потерпілих районах виконавча влада фактично знищила систему забезпечення населення чистими продуктами харчування.

 

     У листопаді 1997  року  запроваджено  так  звані  нові  норми радіаційної  безпеки  на території України.  То виробники харчових продуктів заявили на всю Україну,  на весь  світ:  "Ми  не  можемо забезпечити такий рівень".  А ми лише наблизили рівень забруднення продуктів харчування радіонуклідами до рівня  міжнародних,  і  вже система   не  може  забезпечити  те,  що  напрацьовано  нашими  та міжнародними вченими.

 

     Не можу не наголосити на ще одному прояві  подвійної  моралі. Уряд,   звичайно,   зацікавлений   виконати   вимоги  Міжнародного валютного фонду.  Він підготував документ під назвою  "Пропоновані політичні  заходи відповідно до програми розширеного фінансування" і на  вимоги  західних  партнерів  хоче  взагалі  знищити  систему захисту чорнобильців і чорнобильські закони.

 

     Мушу констатувати,   що  незайманою  цілиною  видається  блок питань про надзвичайні ситуації,  про  аварійнорятувальну  службу, статус  рятувальників  і багато інших.  Тепер звертаюся до ділових людей.  Ми повинні врахувати,  що коли в Україні буде  ліквідована чорнобильська проблематика за старим сталінським принципом:  немає людини - немає проблеми (а так  само  -  немає  комітету  -  немає проблеми),  західні  інвестори  не  даватимуть  нам  коштів.  Ви ж бачите:  Президент України їде за кордон  до  будь-якої  країни  і починає з Чорнобиля, закінчує Чорнобилем.

 

     Збираються банкіри.  Що підписали?  Допомогу з чорнобильської тематики,  а не з будь-якої іншої.  То ми що,  зацікавлені в тому, аби загалом припинити будь-яке інвестування в Україну?

 

     З огляду  на  це  закликаю  вас,  шановні колеги,  зважити на сказане і прийняти мою пропозицію стосовно  створення  Комітету  з питань Чорнобильської катастрофи та надзвичайних ситуацій.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто   виступає   від   групи   з  проектом,  який підписаний   депутатами   Мельниковим,    Москвіним,    Курикіним, Гавриловим, Самойленком?

 

     Будь ласка, депутате Курикін.

 

     КУРИКІН С.І.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Панове   депутати,   я виступаю   від   імені   групи   депутатів   Партії  зелених,  які запропонували створити окремий комітет з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки. Чим ми керувалися?

 

     У проекті Підготовчої депутатської групи ці питання віднесено до відання  Комітету  з  питань  паливно-енергетичного  комплексу, котрий   називається   Комітет   з   питань  паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки. Подібний підхід є в іншому проекті також.

 

     Вважаємо це  докорінно  хибним,  оскільки  ядерна політика та ядерна  безпека  не  обмежуються  лише  питаннями,  пов'язаними  з функціонуванням  атомних електростанцій.  Ядерна політика,  ядерна безпека вбирає в себе питання поводження з  ядерними  технологіями та  радіоактивними  речовинами,  проблеми,  пов'язані  з  ядерними відходами.

 

     Значущість даної проблеми для України не викликає ні  в  кого жодного  сумніву.  Відтак  пропонуємо  створити  окремий Комітет з питань ядерної політики та ядерної безпеки.

 

     Якщо ж притримуватися  проекту,  запропонованого  Підготовчою депутатською  групою,  то  запропонований  нами комітет якраз буде двадцять четвертим.  Отже,  ми  вкладаємось  у  визначений  ліміт. Просимо підтримати нашу ініціативу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, особливо за лаконічність.

 

     Від групи,   представленої  депутатами  Осташем,  Пинзеником, Сиротою, Устенком, хто виступатиме?

 

     Будь ласка, Ігоре Івановичу.

 

     ОСТАШ І.І.,  народний депутат України  (виборчий  округ  126, Львівська область).  Високошановна Президіє!  Високошановні колеги народні депутати!  Підготовча депутатська група  запропонувала  23 комітети Верховної Ради України.  Але,  на наш погляд, цей перелік сформовано  на  засадах  змішування  двох  основних  принципів   - галузевого та функціонального. І в результаті вийшло, що не зовсім обгрунтовано розподіл на такі  галузі  і  проблемні  напрями,  як, скажімо,   питання  економічної  політики  і  питання  податкового законодавства,   соціальна   політика   та   праця    і    питання пенсіонерів-ветеранів та інвалідів,  питання прав людини і свободи слова.  Уся економічна частина розбита аж на вісім  комітетів,  що створює  дуже  добрі  умови  для не завжди виправданого галузевого лобіювання.

 

     Шановні колеги,  досвід інших парламентів світу  показує,  що кількість комітетів,  як правило,  не перевищує 15-16.  Але тут ми виявилися попереду "планети всієї" й  запропонували  аж  23  і  26 комітетів.  Причому  до  відання  багатьох належать одні і ті самі питання, тобто фактично дублюються функції комітетів.

 

     Згадаймо, для прикладу, Верховну Раду попереднього скликання, зокрема   лише  дві  проблеми  (основоположні  питання  управління державою)   -   законодавче    розв'язання    проблем    місцевого самоврядування  і статус міста Києва.  Через те,  що за ці питання фактично  боролися  два  комітети  -  Комітет  з  питань  правової політики  і судово-правової реформи Стретовича та Комітет з питань державного будівництва,  діяльності рад і самоврядування Стешенка, ми    отримали   не   зовсім   повноцінний   Закон   про   місцеве самоврядування.  Мусимо це визнати.  Сутужно також  розв'язувалася проблема статусу нашої столиці, яка не втратила гостроти донині.

 

     Яку мету   ми   ставимо,   формуючи  комітети?  Які  принципи закладаємо?  Задовольнити фракційні та групові  інтереси,  амбіції окремих  депутатів?  Чи  розглядаємо  як предмет бартеру за певних домовленостей  щодо  обрання  Голови  Верховної   Ради   та   його заступників?   Ми  бачимо,  що  комітети  можуть  бути  механізмом лобіювання галузевих інтересів.

 

     Сьогодні ми стали свідками,  як на догоду інтересам партійних фракцій   за   принципом   так   званої   політичної   доцільності структурування парламенту зневажено  Конституцію  України,  закони України,  зокрема Закон про статус народного депутата України.  І, не дай Боже,  щоб це було прелюдією до поділу  портфелів,  у  тому числі й голів комітетів.  Тоді,  справді,  може діяти принцип: чим більше комітетів, тим краще.

 

     Зважаючи на    це,     члени     депутатського     об'єднання "Реформи-Центр" Віктор Пинзеник,  Петро Устенко, Михайло Сирота та я  запропонували  власний  варіант  проекту,  який   будується   в основному  на  так  званому  функціональному  принципі  - принципі бюджетних секторів.  Ми пропонуємо,  щоб  було  11  комітетів.  Це істотно  зменшить  використання  бюджетних  коштів на утримання та діяльність  постійних  комітетів  Верховної  Ради  України.   Хочу наголосити,  що  аспект  економії  бюджетних  коштів  є аж ніяк не останнім!

 

     Треба додати,  що  випадково  у  п'ятому  комітеті  з  питань міжнародної   політики   пропущено  один  підкомітет  -  з  питань європейської  інтеграції.  Тим  часом  європейська  інтеграція   є пріоритетним напрямом у нашій зовнішній політиці.

 

     Великою помилкою  Верховної  Ради минулого скликання було те, що не вдалося закріпити  в  окремому  законі  кількість  постійних комітетів  та  їх  структуру з метою уникнення дублювання функцій. Тоді б ми  зараз  неупереджено,  без  певних  торгів  і  особистої зацікавленості,   перейшли   до  формування  персональних  складів комітетів.  Тож  нинішній  Верховній  Раді  потрібно   законодавчо закріпити  кількість  і  назви комітетів,  щоб депутати наступного скликання могли працювати набагато ефективніше.

 

     Для інформації зазначу,  що в  парламенті  Швеції  всього  16 комітетів;  у  парламенті  Франції  - 12,  по 6 комітетів у кожній палаті.

 

     Закликаю вас  підтримати  проект   депутатського   об'єднання "Реформи-Центр", який радикально змінює структуру парламенту задля його конструктивної роботи.

 

     Ще раз наголошую,  що бодай  у  цій  сфері  ми  можемо  стати європейською демократичною державою.

 

     І на    завершення   прошу   Олександра   Олександровича   як головуючого оголосити хвилину мовчання і вшанувати пам'ять  нашого колеги - народного депутата Вадима Гетьмана.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Після  розгляду  даного питання ми це обов'язково зробимо. Я мав те на увазі.

 

     Розглядаються пропозиції Миколи Кириченка. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О., народний депутат України (виборчий округ 151, Полтавська область).  Шановна Президіє!  Шановні колеги!  Питання, яке ми розглядаємо,  дуже важливе для нашої роботи в  майбутньому. Адже від того, якою буде структура нашого парламенту, залежатимуть і результати нашої діяльності.  Дискусія розгорнулася в цьому залі в  основному  за  двома  напрямами:  перший  -  якою  повинна бути кількість комітетів у Верховній Раді,  і другий - як  поділити  ці комітети за галузевими напрямами.

 

     Найоптимальнішою є кількість від 15 до 18 комітетів. Це можна по-різному мотивувати.  Але головним аргументом є такий. Хотів би, щоб  мене  почули  ті  народні  депутати,  з  якими  ми  працювали попередні чотири роки у  Верховній  Раді,  і  повірили  новообрані депутати,  що коли комітет налічує понад 40 народних депутатів, то в  такому  комітеті  дуже   важко   працювати   й   напрацьовувати законопроекти.  Це  я  кажу  для  тих  моїх колег,  які пропонують невелику кількість комітетів  -  11  чи  12.  За  такої  кількості комітетів  до кожного з них входитиме понад 40 народних депутатів, а це, скажемо так, забагато.

 

     Друга крайність.  Частина  колег  пропонує  більшу  кількість комітетів, ніж було у Верховній Раді попереднього скликання - 26 і більше. Це теж нереально, оскільки до групи депутатів із 12, 13 чи 14 осіб,  вибачте,  не пасує високе слово комітет.  Таку кількість народних  депутатів   можна   назвати   підкомітетом   чи   якоюсь спеціальною комісією.

 

     Тож, приймаючи рішення, зважте на те, що оптимальна кількість народних депутатів,  яка повинна бути в комітеті - від  25  до  34 народних  депутатів.  Під  таку  кількість  народних  депутатів  у комітетах якраз і підходить оптимальне число  комітетів  Верховної Ради - від 15 до 18. У своєму проекті я передбачаю їх 16.

 

     Які ж основні принципи поділу комітетів.  Гадаю,  що в основу треба  покласти  охоплення   всіх   сфер   і   основних   напрямів законодавчого регулювання суспільних відносин.  Я не згоден з тими депутатами,  які пропонують залишити ту саму кількість  комітетів, яка була в попередній Верховній Раді.  Їх було 24,  і багато з них дублювали один одного.

 

     Пригадаймо, шановні колеги,  з  Верховної  Ради  попереднього скликання, деякі факти.

 

     Комітет з  питань  державного  будівництва,  діяльності рад і самоврядування  та  Комітет   з   питань   правової   політики   і судово-правової реформи.  Скільки було інцидентів у залі Верховної Ради,  від того,  що ми не знали,  до сфери діяльності якого з цих двох комітетів належить певне питання.

 

     Або інший  приклад:  Комітет  з  питань  базових  галузей  та соціально-економічного  розвитку  регіонів  та  Комітет  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,   транспорту   і   зв'язку  теж дублювали функції.

 

     У своєму проекті я передбачив уникнення паралелізму в  роботі комітетів.  Треба  визначити  таку кількість комітетів,  щоб сфера впливу була чітко визначена, вже в його назві.

 

     Ми з  вами   дискутуємо:   потрібно   більше   комітетів   чи підкомітетів?  Я виступаю за те, щоб скоротити кількість комітетів до 16,  17 чи 18,  а от  кількість  підкомітетів  у  межах  одного комітету  можна  збільшити.  Це  нормально,  бо  певний  напрям за профілем комітету можуть розглядати  його  підкомітети.  Вони  все погоджують і вносять уже погоджений проект до сесійного залу.

 

     Структура дієвіша  тоді,  коли більше гілок,  а не стовбурів. Отже, потрібно створити в кожному із запропонованих мною комітетів ширшу мережу підкомітетів.

 

     До запропонованого   проекту   мушу  внести  деякі  поправки. Комітет з  питань  державного  будівництва  та  правової  політики назвати Комітетом з питань державного будівництва, діяльності рад, місцевого самоврядування та правової політики.

 

     Я не проти,  щоб були окремо комітети з питань науки і освіти та  з  питань  культури,  молоді  і  спорту.  Я  б  додав до свого законопроекту  Комітет  у  справах   пенсіонерів,   ветеранів   та інвалідів,  оскільки  це  питання  нині  в нашому суспільстві дуже актуальне. Тут хтось запитував, що розглядатимуть згаданий комітет і  Комітет  з  питань  соціальної політики та праці.  Гадаю,  вони знайдуть актуальні проблеми для розгляду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Олексійовичу.  Три хвилини просить Віктор Іванович Суслов. Прошу.

 

     СУСЛОВ В.І.,   народний   депутат   України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемые   народные  депутаты!  Мое  предложение  вам  роздано  в письменном  виде.  Прежде  чем  принимать  любое  решение,   нужно задуматься,   является  ли  это  решение  необходимым  и  к  каким последствиям  приведут  решения,   связанные   со   сколько-нибудь широкомасштабной реорганизацией комитетов.

 

     Как известно, на сегодня вопрос о составе комитетов Верховной Рады является урегулированным в правовом  отношении.  Вам  роздано пока  еще  действующее  постановление Верховного Совета 1994 года, которым  утвержден  список  из  23   комитетов.   Подготовительная депутатская группа предлагает такое же количество комитетов,  но в несколько ином перечне,  часть комитетов предлагается  об единить, часть разделить.

 

     Приведу только  один  пример,  тем более что у меня есть опыт участия в разделе Комитета по вопросам бюджета четыре года  назад, когда   из  него  был  выделен  Комитет  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности.

 

     С чего начинаются такие реорганизации?  С того,  что в первый день  после  голосования депутаты двух комитетов приходят в одни и те же кабинеты, два председателя комитетов приходят туда же, и все начинается с раздела кабинетов вместо работы.

 

     Дальше идет  раздел  сотрудников секретариата,  которых нужно развести по разным  комитетам.  Дальше  -  раздел  законопроектов, документации,   компьютеров.   Четыре   года  назад  на  получение помещения  для  Комитета  по  вопросам   финансов   и   банковской деятельности  ушло практически три месяца.  Несколько месяцев ушло на то,  чтобы заново укомплектовать  секретариат.  В  целом  такие реорганизации   занимают   около   полугода.  Только  после  этого Верховная Рада начинает еффективно работать.

 

     Я боюсь,  что сложнее ситуация в тех случаях,  когда комитеты об единяются,   поскольку  нужно  часть  работников  секретариатов уволить и весьма серьезно реорганизовать работу.

 

     Возникает и  ряд  других  проблем,  которые   кажутся   чисто техническими, но в действительности таковыми не являются. Я считал и считаю,  что постоянный перечень комитетов нужно было  утвердить предыдущей  Верховной Раде и ввести в Закон о постоянных комитетах Верховной Рады.  Поскольку это не сделано до сих пор, мы сейчас не можем  позволить  себе  тратить  много  времени  на комплектование нового списка комитетов и на решение всех последующих  технических вопросов.

 

     Поэтому вношу  предложение оставить действующим постановление Верховной Рады 1994 года,  которым утвержден список.  И, поверьте, этот   список   комитетов   ничуть   не  хуже,  чем  тот,  который предлагается сегодня. Если мы с этим согласимся, то сразу же после выборов  председателей  и  членов  комитетов  с первого дня сможем начать плодотворно работать в составе комитетов. Лишнего времени у нас нет. Страна находится в тяжелом положении, и время, которое мы можем   уделить   на   решение   внутренних   вопросов,   вопросов реорганизации Верховной Рады, крайне ограничено.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Здається, більше немає пропозицій. Одну хвилинку!  Депутат Семиноженко роздав свій проект і  просить  одну хвилину  для уточнення запропонованої поправки.  Тим більше що він брав  участь  у  роботі  Підготовчої  депутатської  групи.  А   от пропозицій депутата Чобота я не бачу. Є, роздані? Я думав, що це в тій книжці, яку ви роздали, а воно, виявляється, тут.

 

     Будь ласка, Володимире Петровичу.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  народний депутат України  (виборчий  округ 168,  Харківська область).  Шановна Президіє!  Шановні колеги!  На жаль, тільки зараз роздається проект, який нами був підготовлений. Якщо  запитати:  в  кого  є  пропозиції  щодо  кількості та складу комітетів,  то  кожен  депутат  матиме  власну  думку.  Але  треба все-таки застосувати раціональний підхід.

 

     Два тижні працювала робоча група.  І всі автори, які сьогодні виступали,  до  цієї  робочої  групи  зверталися.   Якщо   сказати відверто,  то кожен член робочої групи, зокрема, теж незадоволений результатом.  Але  ми  повинні  керуватися  ймовірністю  прийняття рішення в цьому залі сьогодні.

 

     Тому наша   група   пропонує   зробити   уточнення  у  складі комітетів, кількість яких ми затвердили та який оголошував Валерій Іванович Череп.

 

     Про що   йдеться?   Йдеться  тільки  про  два  комітети,  які органічно пов'язані між собою  як  причина  і  наслідок.  А  саме: Комітет  з  питань  науки і освіти та Комітет з питань промислової політики.

 

     Зверніть увагу,  що в першому варіанті, який вам роздано і на що  звертав  увагу  Валерій  Іванович Череп,  було сказано,  що до Комітету  з  питань  промислової  політики  додається   підкомітет наукомістких технологій та інформатики.

 

     Очевидність того,  що цей підкомітет має належати до Комітету з питань науки і освіти, така. Технології застосовуються не тільки в  промисловості,  але й в аграрному секторі,  медицині,  навіть у навчанні (є нові сучасні технології навчання).

 

     Інформатика. Якщо визначати науково, що це таке, то це процес передачі інформації від одного об'єкта до іншого. Навіть філологія має ознаки інформатики  і  є  символом.  Тому  інформатика  -  теж предмет Комітету з питань науки і освіти.

 

     Ми не повинні забувати, що за наявності 23 комітетів треба  дбати  про  парламентський  контроль  у  нашій діяльності.   Контрольна   функція   пов'язує   наші   комітети  з відповідними міністерствами та відомствами,  які на сьогодні діють і належать до структури Кабінету Міністрів.

 

     Тому, на   нашу  думку,  Комітет  з  питань  науки  і  освіти займатиметься наукою, технологією та інноваціями, вищою освітою, а також  загальною  середньою  освітою.  Він  буде,  так  би мовити, куратором Міносвіти та багатьох державних комітетів, пов'язаних із цією діяльністю.

 

     Тобто Комітет з питань науки і освіти працюватиме з Міннауки, Міносвіти, Державним комітетом з енергозбереження, національною та галузевими  академіями  наук.  Отже,  комітет може мати дуже чітку структуру.

 

     Комітет з промислової політики,  безумовно, співпрацюватиме з Міністерством   промислової  політики  і  відповідними  державними комітетами, які входять до Кабінету Міністрів.

 

     Отож прошу підтримати  нашу  пропозицію,  голова  Підготовчої депутатської групи теж її підтримує.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чобіт. Він подав проект. Прошу.

 

     ЧОБІТ Д.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні члени  Президії! Шановні  народні  депутати!  Внесений  мною проект,  розроблений з урахуванням кількості комітетів, які були у Верховній Раді України попереднього  скликання,  а також багато в чому повторює елементи, викладені в проекті Підготовчої депутатської групи.

 

     Вважаю, що в моєму проекті чіткіше визначено назви комітетів. Наприклад,  у переліку, поданому Підготовчою депутатською групою є Комітет  з  питань  економічної  політики  і  Комітет   з   питань промислової політики. Невже така велика різниця між економічною та промисловою політикою?  Звичайно,  тут перехрещуються поняття, тож не   треба   дублювати  назви  комітетів,  оскільки  пізніше  такі неузгодження спричинять конфліктні ситуації, про що вже говорили з цієї трибуни.

 

     Крім того,  в  моєму  проекті  передбачено  Комітет  з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією,  який   був створений  ще Верховною Радою України дванадцятого скликання.  Цей комітет передбачено у двох законах України.  Якщо його вилучати  з переліку комітетів, то потрібно одразу ж вносити зміни до законів. Вважаю,  що цього  не  слід  робити  з  багатьох  причин,  зокрема зважаючи на громадську думку.  Тому,  як на мене,  потрібно, щоб у Верховній Раді був  Комітет  з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією.

 

     Тепер щодо  комітету  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів.  Я  пропоную   назвати   його   комітетом   у   справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, репресованих і депортованих. Ми забуваємо  про  ці  дві   категорії   людей   -   репресованих   і депортованих,  а їх кілька мільйонів.  У Західній Україні,  як і в Криму,  гострою  є  проблема  депортованих  -  їх   близько   двох мільйонів,   зокрема  українців,  вивезених  у  40-50-х  роках  із території Польщі і  розселених  на  території  України.  Тому  цей комітет   повинен  мати  ширші  функції  та  охопити  усі  верстви населення, що заслуговують на соціальний захист держави.

 

     І на завершення, щоб зекономити трохи часу, подаю пропозицію, про  яку  вже  йшлося з цієї трибуни у виступах кількох депутатів, щодо створення  робочої  групи,  до  якої  увійшли  б  усі  автори проектів з кожної фракції з метою вироблення єдиного проекту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за інформацію.

 

     Валерій Іванович   висловиться   з  приводу  пропозицій,  які надійшли і є зараз у робочій підгрупі.  А я ще  раз  наполягаю  на тому,  щоб  ми  не  розпочинали обговорення всього,  що є.  Досвід підтверджує,  що на таке обговорення потрібно буде  витратити  всю сесію.  Отож щоб не було сумнівів,  щоб кожен не перетворювався на кулачного бійця Калишникова за Лермонтовим, пропоную тим, хто хоче взяти  участь у підготовці документа,  співпрацювати з Підготовчою депутатською групою.

 

     Документ має бути витриманий у параметрах,  визначених  нами, тобто    кількість   комітетів   не   повинна   перевищувати   24, забезпечувати наступність  у  роботі  комітетів  (про  це  говорив депутат  Суслов),  бо  то  надзвичайно  важлива  справа.  Предмети відання  комітетів  будуть   розписані   так,   щоб   оптимізувати кількість.  Гадаю,  що  фахівці в робочій групі це зроблять,  а ми потім  підтримаємо.  І  я  просив  би  навіть  після  того  їх  не обговорювати,  бо  не  буде  краю  ні  обговоренню,  ні  прийняттю рішення.

 

     А поки що пропоную таку процедуру: надамо Валерію  Івановичу  слово,  а  потім ухвалимо доручення про остаточну підготовку цього документа.  Ставлю таку  пропозицію  на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 291. Прийнято.

 

     Будь ласка, Валерію Івановичу.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 158, Сумська область).  Дякую.  Я дуже стисло,  фрагментарно. Від імені нашої   Підготовчої   депутатської   групи   дозвольте  подякувати депутатам,  які  сьогодні  вносили  пропозиції.  Єдине,  що  треба сказати.   Три   тижні  працювала  Підготовча  депутатська  група, працювала гласно,  і кожен  мав  право  прийти  та  захищати  свої погляди.  Власне,  так  і було,  тому сьогодні деякою мірою це все повторюється.

 

     Далі. Треба,  щоб ми завтра почали відпрацьовувати остаточний варіант  у  якихось  конкретних  параметрах,  бо  розпочинати  все спочатку -  справа  безнадійна  й  безкінечна.  У  зв'язку  з  цим пропоную ухвалити таке.

 

     По-перше, проект  постанови  про  перелік комітетів Верховної Ради України, створений нашою групою, взяти за основу.

 

     По-друге, треба доручити Підготовчій депутатській групі разом з  депутатами,  які  сьогодні вносили пропозиції,  доопрацювати та внести на остаточний розгляд погоджений документ.

 

     Ми повинні рухатися вперед,  а не розпочинати  знову  дебати. Прошу підтримати мою пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект постанови за основу.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     ЧЕРЕП В.І. Дякую. Буквально кілька слів...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, доповнення і уточнення з цього приводу.

 

     Віктор Григорович   просив   слово...  Будь  ласка,  депутате Роєнко. Він має доповнення.

 

     РОЄНКО В.Г.,  народний депутат України (виборчий  округ  199, Черкаська   область).   Фракція  "Комуністи  України".  Олександре Олександровичу і шановні депутати!  У нас минулого скликання  була спеціальна  Контрольна  комісія з питань приватизації.  Вона тепер якось випала.

 

     Ми проголосували:  не більше ніж 24 комітети.  У нас є 23, то ввести її - 24-ю. Адже ви знаєте, що діється з приватизацією. Лише Фонд державного майна займається нею - вакханалія!  Ви знаєте,  що даною   проблемою  займається  тільки  Генеральна  прокуратура,  а повинні займатися і всі суди.

 

     Тому прошу  все-таки  додати  спеціальну  Контрольну  комісію Верховної Ради з питань приватизації.

 

     ЧЕРЕП В.І. Дякую.

 

     Відповідаю. Контрольна   комісія   з   питань   приватизації, створена нами,  працювала чотири роки. Пропозиція про її створення є  в  документах.  Але вона не має статусу комітету.  Тому не може входити до цього переліку.

 

     Щодо вашої пропозиції  відновити  її  роботу,  то  ми  можемо поставити  на голосування потім уже підготовлений законопроект про Контрольну комісію з питань приватизації і  окремо  проголосувати. Статус її зовсім інший, ви це знаєте. Але ідея добра.

 

     І дуже  стисло  відповім Віктору Івановичу Суслову.  Якби всі комітети минулого скликання працювали дуже добре,  то  не  було  б такої  інформації.  З  економічних банківських питань прийнято 182 документи,  з них 147 - поправки і доповнення.  Тобто саме  якість підготовки  не  завжди  була  доброю.  І  ми  це врахували під час проектування нових комітетів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є ще доповнення до проекту постанови?  Георгію Манолійовичу, будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.   Олександре   Олександровичу,   прошу,  коли  Підготовча депутатська група працюватиме  над  остаточним  варіантом  проекту постанови,  розглянути  можливість  зміни  назв  і  функціональних обов'язків двох комітетів.  Перший -  Комітет  з  питань  правової політики  та  державного будівництва,  а другий - Комітет з питань місцевого самоврядування та діяльності рад.

 

     Адже комітет з питань правової реформи  -  це  надто  широко, начебто охоплює всі функції і водночас нічого не охоплює.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Підготовча  група обов'язково врахує вашу пропозицію.  Будь ласка,  Іване Григоровичу,  остання  пропозиція. Більше ніхто не звертається.

 

     Пропоную після цього виступу припинити обговорення.

 

     БІЛАС І.Г.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 120, Львівська область).  Дякую.  Шановні  народні  депутати!  Шановний Олександре Олександровичу!  У дискусії чітко майже всі сказали, що діяльність Комітету Верховної Ради з питань боротьби  з  корупцією та  організованою злочинністю передбачена двома окремими законами. Отже, всілякі дискусії щодо нього мають бути припинені. Вважаю, що цей   комітет   потрібно   виокремити  в  запропонованому  проекті постанови Підготовчої депутатської групи.  Тобто він  зберігається як комітет, діяльність якого передбачена законом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Є  пропозиція витратити на дане питання не більше ніж три хвилини і прийняти рішення. Немає заперечень?

 

     Депутате Цушко, будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П.,  народний депутат України  (виборчий  округ  140, Одеська   область).   Уважаемый   Александр   Александрович!  Есть предложение, чтобы не Подготовительная депутатская группа готовила окончательное предложение, а рабочая группа от фракций. Мы сегодня приняли постановление о создании фракций. И вы знаете, что комитет

- это интересы именно фракций. Поэтому у меня такое предложение...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильна   пропозиція,   але   фракції   ще   не конституйовані відповідно до Регламенту,  а,  з  іншого  боку,  на основі фракцій сформовано Підготовчу депутатську групу.

 

     Таким чином враховується ця, безумовно, правильна пропозиція. Ще є пропозиції?  Депутате Довгань,  будь  ласка.  Всі  ініціатори повинні   працювати   там.   Депутати  Довгань  і  Чорновіл  якраз вкладаються в три хвилини.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги!  Я один із членів Підготовчої депутатської  групи, про  яку щойно йшлося.  Вона справді створена саме на пропорційній основі з  представників  фракцій.  Ми  ухвалили  цілком  правильне рішення  доручити  доопрацювання  постановить їй та запросити всіх авторів. Вважаю, що на цьому питання вичерпане, і пропоную перейти до наступного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Вячеславе Максимовичу, будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Я думаю приблизно те саме. Але уточнімо, щоб не вся Підготовча депутатська група,  а підгрупа,  яка займалася цією  справою.  Там,  до  речі, представлені пропорційно всі фракції. Саме підгрупа із запрошенням тих, що подали свої проекти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушна пропозиція.  Гадаю,  її можна поставити на голосування як доповнення або редакційне уточнення, проголосувавши проект постанови в цілому.

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому з редакційним уточненням Чорновола.

 

     "За" - 286. Прийнято.

 

     Далі. Стосовно  того,  про  що  ми  говорили під час розгляду цього питання.  Я справді хотів як  керівник  парламенту  минулого скликання,  маючи  на  це моральне право,  сказати кілька слів про трагедію,  пережиту нашим суспільством,  Верховною Радою з приводу злодійського вбивства народного депутата, голови фракції, відомого фінансиста і політика Вадима Петровича Гетьмана.  З цього  приводу багато  сказано  вже  правильних  слів.  Гадаю,  що жодні слова не розв'язують  саму  проблему,  котра  турбує  сьогодні  всіх,   хто стикається  з  такою бідою.  На мій погляд,  потрібно було б після сформування структури парламенту  відповідно  до  Регламенту  дати доручення відповідному комітету,  аби він долучився до контролю за розслідуванням цієї справи.  Щоб не було знову  так,  як  в  інших випадках,  коли твориться наруга над суспільством, над конкретними людьми,  відбуваються жахливі злочини,  а в  результаті  виходить, ніби  нічого  й  не було.  Ми всі нібито ефективно боремося,  щось робимо  тощо,  а  тим  часом,  коли  потрібно   конкретну   справу розглянути,  немає  можливості.  Коли  ж  потрібно розправитися за погляди або за якісь інші вчинки,  отут ми проявляємо ефективність боротьби  з  боку  держави.  Але  то  буде доручення для комітету. Гадаю, що Верховна Рада вживе таких заходів.

 

     А тепер  я  прошу  вшанувати  пам'ять  нашого  колеги  Вадима Петровича  Гетьмана  хвилиною  мовчання (Хвилина мовчання).  Прошу всіх сідати. Дякую.

 

     Далі питання, яке ми мусимо розглянути за рішенням, прийнятим до  перерви.  На  трибуну запрошується Юрій Анатолійович Кармазін. Розглядається питання  про  порушення  законодавства  України  про порядок висвітлення діяльності Верховної Ради України. Прошу.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  народний депутат України (виборчий округ 134, Одеська область).  Шановні народні депутати!  Відповідно до вашого доручення  народні  депутати Чиж,  Єльяшкевич,  Шишкін та Кармазін опрацювали текст постанови, проект якої вам роздано. Єдине, що там із  технічних  причин  трапилася  помилка,  а  тому  ми пропонуємо вилучити в передостанньому реченні слова "розгляду Верховною Радою України".  Бо це тавтологія.  А ввесь текст загалом пропонуємо без змін.

 

     Ми отримали прямо зараз довідку  юридичного  управління  щодо ситуації.  Я зачитаю цю довідку, вона коротка, бо не було вже часу її тиражувати.

 

     "Порядок висвітлення  діяльності   Верховної   Ради   України встановлено  Законом  України  про  порядок висвітлення діяльності органів державної влади  та  органів  місцевого  самоврядування  в Україні  засобами  масової  інформації,  зокрема  статтею  9,  яка безпосередньо регулює порядок і форми обов'язкового  (підкреслено) висвітлення  діяльності  Верховної  Ради  України аудіовізуальними засобами масової інформації.

 

     Згідно з цією статтею  такий  порядок  і  форми  визначаються окремою постановою Верховної Ради України на кожну поточну сесію в межах 3 відсотків річного обсягу часу загального каналу,  на якому здійснюється  мовлення.  При  цьому  порядок  фінансування засобів масової інформації по  висвітленню  діяльності  органів  державної влади,  у тому числі Верховної Ради України,  передбачає згідно зі статтею 5 зазначеного закону,  що органи державної влади  в  межах коштів,  передбачених  у  державному  бюджеті  на  висвітлення  їх діяльності,  формують замовлення  засобам  масової  інформації  на проведення,   крім   іншого,  прямих  телерадіотрансляцій  про  їх діяльність.

 

     Таке замовлення міститься в Постанові Верховної Ради  України від  12  травня  1998  року  про порядок висвітлення роботи першої сесії Верховної Ради  України  нового  скликання,  якою,  зокрема, Національну  радіокомпанію України зобов'язано щоденно здійснювати пряму трансляцію пленарних засідань по першій  програмі  радіо  та проводовій трансляційній мережі.

 

     Законом про  Державний бюджет України на 1998 рік передбачено фінансування висвітлення діяльності Верховної Ради України в  сумі 6 мільйонів 100 тисяч гривень.

 

     Згідно із довідкою Управління справами Верховної Ради України за станом на травень 1998 року (уточню - на 12 травня) виділено 55 відсотків від потреб на фінансування по даній статті витрат.  Із 1 мільйона 920 тисяч гривень профінансовано лише 1 мільйон 56  тисяч 200 гривень".

 

     Додам, що    це    завдяки    Бандурці,    який    ходив   до Прем'єр-міністра,  12 числа перераховано 500 тисяч гривень.  Тобто основна сума із тих мізерних коштів перерахована 12 числа.

 

     Зачитую далі  довідку.  "Необхідно  зазначити,  що законом не передбачено  такої  умови  здійснення  обов'язкового   висвітлення діяльності Верховної Ради України як попереднє укладення Верховною Радою з національними теле- чи радіокомпаніями України відповідної угоди,  як,  наприклад,  це відбувається з висвітленням діяльності судів загальної юрисдикції чи Конституційного Суду України.

 

     Інакше кажучи,  те, що немає такої угоди, на наш погляд, не є підставою  для  невиконання  зазначеної  постанови  Верховної Ради України.

 

     Врегулювання питань, пов'язаних із укладенням зазначеної вище угоди,  повинно  здійснюватися в установленому законом порядку,  в тому  числі  через  Вищий  арбітражний   суд   України.   Юридичне управління Верховної Ради України".

 

     Готуючись до  розгляду  цього  питання,  із метою надання вам повної інформації,  переглянули листи,  які  надсилала  Підготовча депутатська група. Вона готувала це питання і письмово зверталася, зокрема 30 квітня, до президента Національної телекомпанії України Лешика та президента Національної радіокомпанії Резникова.  Голова групи   Бандурка   порушив   питання   про   забезпечення   прямої радіотрансляції сесії. Це 30 квітня, я повторюю.

 

     Далі. Щойно   нам   говорили   про   договір,   зокрема   пан Безсмертний,  представник Президента у Верховній Раді. Так от, цей договір  радіокомпанія  надіслала (до речі,  телекомпанія цього не зробила) на  одній  сторінці,  цілковито  безграмотний.  Предметом договору є послуги з надання ефірного часу для висвітлення роботи, а не пряма трансляція.

 

     Отже, було запропоновано  24  березня  укласти  договір.  При цьому година ефірного часу оцінювалася у 2 тисячі 803 гривні.

 

     Одержавши і  розглянувши  цей  документ,  Управління справами разом   із   Підготовчою   депутатською   групою   звернулося   до Міністерства фінансів та Міністерства економіки,  які визнали, що, по-перше,   завищена   вартість,   а   по-друге,   зовсім    немає розшифрування  суми.  Такого  розшифрування  немає  і до сьогодні. Отже, бракує обгрунтування витрат і розшифрування всіх статей. А в такім разі можуть бути допущені й перевитрати.

 

     Про це  свідчить  те,  що під час подальших переговорів,  які вело правління справами з радіокомпанією, вдалося знизити вартість однієї години з 2803 гривні до 2070...  У нас, в Одесі, кажуть, що то величезна різниця  -  800  гривень  на  годину!  Вивчивши  дане питання, можу сказати від імені нашої групи, що названа сума також завищена.

 

     За повідомленням    міністра    інформації    Кулика,    який запрошувався  на  засідання  Підготовчої депутатської групи,  борг Верховної Ради України становив 439 тисяч.  Підготовча депутатська група з'ясувала,  й її голова Бандурка поінформував,  що фактичний борг становить 109 тисяч 368 гривень 80 копійок...

 

     До речі, на засіданні Підготовчої депутатської груп пан Кулик не заперечував проти трансляції - навпаки, обіцяв.

 

     Що ж   до   того,  чи  була  відповідь  на  звернення  голови Підготовчої депутатської групи,  повідомляю, що вона направлена 11 травня,  а надійшла щойно, після нагадування пана Бандурки. Цитую: "Національна радіокомпанія України зможе  розглянути  питання  про укладення   договору   на   здійснення  радіотрансляції  пленарних засідань Верховної Ради України  чотирнадцятого  скликання  тільки після   проведення   розрахунків   Національній  радіокомпанії  за виконані в  першому  кварталі  роботи  з  трансляції  засідань  та надання  в ефір радіопрограми "Депутатський канал".  На жаль,  уже тривалий  час  договір  між  НРКУ  та  Управлінням   справами   не підписується,  а здійснені в першому кварталі цього року роботи не оплачуються".  Я  навмисне  зачитав,  щоб  ви  бачили,   наскільки брутальною є ця відписка: "тільки після проведення"... і так далі,

- хоча закон вимагає інше,  про що  йдеться,  зокрема,  у  довідці юридичного  управління.  Адже  стаття  9 закону,  який я згадував, визначає:  "Висвітлення діяльності Верховної Ради, порядок і форми обов'язкового    висвітлення   діяльності   визначаються   окремою постановою на кожну поточну сесію".  Тобто  тут  юридичних  питань нема, є, очевидно, політичні питання.

 

     Мушу вам  доповісти,  що  після  того  як Управління справами Верховної Ради України попрацювало з договором  і  направило  свій проект,  попросивши  вказати  і  суми,  і  розшифрування  їх,  від радіокомпанії з'явився проект договору вже на трьох аркушах,  який дещо  краще  підготовлений  юридично.  Датований  він тим самим 24 березня,  але надійшов тільки позавчора. Проте він теж не є таким, із яким можна погоджуватись.  Повторюю,  все це не є підставою для того, щоб не проводити радіотрансляцію.

 

     Тому ми запропонували текст постанови, який вам роздано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання  до  Юрія  Анатолійовича?  Віталій Григорович Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  народний  депутат України (виборчий округ 48, Донецька область). Я хотел бы уточнить одну деталь. Представлялась ли  смета  расходов  под  деньги,  выделенные в бюджете?  Ведь это чрезвычайно  важная  вещь  для  финансистов.   Как   потом   будем отчитываться?

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую за запитання.  В том-то и дело,  что как раз и расходы,  и их  обоснование  представлены,  так  сказать,  в одностороннем  порядке,  и  об этом я как раз вам и доложил (Шум у залі).

 

     Напоминаю, что  в  бюджете  на  1998  год   запланировано   6 миллионов  100  тысяч  гривень,  план на 5 месяцев - 1 миллион 920 тысяч гривень. По состоянию на 12 мая 1998 года, еще раз повторяю,

-  1  миллион  56  тысяч  гривень  и  то 500 тысяч предоставлены в последнее время.

 

     Что касается  радиокомпаний,  то   они   представили   только стоимость, утвержденную самим президентом этой компании.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Сергій Іванович Дорогунцов. Будь ласка.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Шановний   доповідачу! Шановна президіє! Шановні народні депутати! У мене таке запитання. Чи уклав Президент України таку угоду з теле- і радіокомпаніями та чи уклав таку угоду уряд України з теле- і радіокомпаніями?

 

     Друге запитання.  Хто  оплачує  такі  передачі,  як  "Доброго ранку, Україно!", "7 днів" або ще якісь там нудні передачі, які не хочеться й дивитися?

 

     Я вважаю,  що  на  наших  очах відбувається знущання з вищого законодавчого органу.  І якби Верховна Рада мала на те право, то я вніс  би  пропозицію  позбавити  Кулика  українського громадянства (Оплески).

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую,  Сергію Івановичу,  за запитання.  Але, гадаю,  в  такій  ситуації  ви  й  самі  знаєте  відповіді  на  ті запитання.

 

     Ми ще в своїй доповіді не сказали і про  те,  що  Національна радіокомпанія  має  фінансування  з  бюджету.  Гадаю,  що  це буде предметом  подальшого  розгляду,  зокрема  того   комітету,   який займатиметься  питаннями  засобів  масової  інформації.  Але  ваші запитання дуже слушні.  Адже йдеться про трансляцію,  а ціни,  які нам  виставили,  -  то  ціни  за,  так  би мовити,  продукт,  який виготовити ще треба. Ми ж просимо лише транслювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки ще відведемо часу? Ще 5 хвилин.

 

     Депутат Турчинов говорить. Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   всеукраїнське   об'єднання "Громада").  У мене  запитання  такого  плану:  наскільки  взагалі правомірне питання щодо укладення угоди?  (Шум у залi). Я прошу не заважати.  Справа в тому,  що є рішення Верховної Ради забезпечити трансляцію засідань Верховної Ради.  I коли Кабінету Міністрів для того,  щоб виконати це  рішення,  потрібна  угода,  нехай  Кабінет Міністрів і укладає угоду з радіостанцією.

 

     Дякую.

 

     КАРМАЗIН Ю.А.  Я  дякую вам за цікаве юридичне запитання.  Що стосується обов'язкових,  підкреслюю,  трансляцій,  це передбачено статтею 9 закону, тому договір тут ні до чого.

 

     У законі  чітко визначена межа - 3 відсотки.  Вкладаємося в 3 відсотки - все нормально. А стосовно фінансування є стаття 5.

 

     До речі,  це суто юридичне питання.  А хто власник?.. Мабуть, це питання до того комітету,  який буде сформований і розглядатиме всі ці питання, зокрема і щодо власності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Шевченко.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.,  народний депутат України (виборчий округ 53, Донецька  область).  Уважаемый  коллега!  Я  хотел  бы  вам задать вопрос.  При подготовке этого проекта постановления знакомились ли вы  с  содержанием  бюллетеня 15 девятой сессии Верховного Совета, протоколом от 3 марта 1998 года, где отражено предложение, которое внес  депутат-коммунист Кузнецов?  Вы помните,  обсуждался вопрос, связанный  с  хамским  поведением  министра  информации  Кулика  и исполняющего   обязанности  Генерального  прокурора  как  раз  при рассмотрении этого же вопроса совсем недавно.

 

     Я цитирую:  "Мы столкнулись с конкретным  нарушением  закона. Это  нарушение  квалифицируется в Уголовном кодексе как превышение должностных полномочий и грозит  тюремным  заключением  до  восьми лет.  Я  предлагаю  поручить  вам подать в суд от имени Верховного Совета на Зиновия Кулика по данной статье. И чтобы он хоть два-три года  посидел в тюрьме.  У нас в Артемовске я это обеспечу" (Шум у залi).

 

     Предложение было поставлено на  голосование  и  228  голосами было    принято.    И    дальше    Александр   Александрович   как председательствующий  на  заседании   обратился   к   юридическому управлению:  "Будь  ласка,  підготуйте  з  цього  приводу юридичне обгрунтування,  тому що я не маю права  виконувати  рішення,  якщо воно юридично не точне.  Якщо воно буде обгрунтоване як слід,  а є посилання  на  статті  Конституції,   то,   звичайно,   це   можна врегулювати".

 

     Как видите, мы уже один раз рассматривали этот вопрос в более жестком режиме, чем сегодня. Скажите, пожалуйста, сколько мы будем его рассматривать и исследовалась ли эта ситуация вашей комиссией?

 

     КАРМАЗIН Ю.А.  Я  дякую  вам  за  запитання.  Ми  справді вже обговорювали те,  про що ви нам  зараз  нагадали.  Так,  постанова зобов'язувала   Голову   Верховної   Ради  13-го  скликання,  саме Олександра Олександровича Мороза,  подати до суду.  Проте  подання ніякого немає.

 

     Але тут є деякі нюанси (Шум у залi).  Якщо ви мене запитуєте, то я скажу,  що не всі питання ми  змогли  вирішити,  у  нас  було обмаль  часу.  Але  ви мене запитуєте - я вам відповідаю.  Ми самі дозволяємо не поважати себе.  У нас  Конституція  який  визначений орган? Хіба там записано Міністерство інформації? У нас визначений Державний комітет телебачення і радіомовлення,  який ми  утворюємо за поданням Президента.  Ми домоглися виконання норми Конституції? Не домоглися.  Якщо не домоглися її виконання, тоді ми розмовляємо з  паном  Куликом.  А  хто  такий пан Кулик сьогодні для нас?  Для Верховної Ради є Кабінет Міністрів, є уряд і його голова. Ось чому ми  пропонували тоді припинити засідання і запросити голову уряду. Ось чому ми пропонуємо і зараз звернутися до Президента  щодо  цих питань.  I  у  разі  невиконання  вимог  закону розглянути питання згідно зі статтею 87 Конституції  про  відповідальність  уряду.  I тоді,  пане  Моісеєнко,  нам не доведеться шукати Кулика чи Голові Верховної Ради подавати до суду.  Розумієте?  Тому що  є  Прем'єр, який піде у відставку разом з урядом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шевченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Шановний доповідачу! (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку,  Віталію Федоровичу. Доповнення до відповіді.  Я справді відчуваю вину з цього приводу, оскільки було доручення  юридичному  управлінню  підготувати  пропозицію з цього приводу.  Але відбувалася виборча кампанія, я не був на місці і не міг  тоді  проконтролювати  цю  справу.  Я  сьогодні дав доручення з'ясувати які обставини.  Якщо тільки є юридична  підстава,  то  я згоден і сьогодні звернутися до суду з цього приводу.

 

     Будь ласка, Віталію Федоровичу.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановний доповідачу! Якщо вже в нас збереглися пережитки минулого у формі державних засобів інформації, якими від імені   держави   розпоряджається   виконавча   влада   чи,  може, піввиконавчої влади,  бо невідомо, хто її уособлює в нас, то чи не ставили  ви  питання кардинальним чином,  що у нас не повинно бути державних засобів інформації у такому вигляді? Це перше.

 

     I друге.  Ці питання в нас хронічні.  Я розумію,  що  наспіх, може,  кращого  проекту  ми  не можемо й придумати.  Але якщо вони хронічні, то чого тут немає пункту про відповідальність того, кому підпорядковані державні засоби масової інформації,  - нашого уряду і конкретно керівництва уряду?

 

     КАРМАЗIН Ю.А.  Шановний  Віталію  Федоровичу,  дякую  вам  за запитання.  Фактично  ви  допомагаєте  нам  у  підготовці  проекту постанови.  Але якщо ви подивитесь уважно проект, то в ньому немає ніякої  конфронтації.  Ця постанова,  на відміну від тих,  хто так нахабно припинив трансляцію,  цивілізовано  показує,  що  Верховна Рада  хоче шукати злагоди,  а не приводу для відставки уряду,  для паплюження Президента  і  таке  інше.  Тому  ми  і  звернулися  до Президента як гаранта додержання Конституції України.

 

     Я гадаю,  що питання,  які ви порушили,  цілком справедливі і слушні.  Звичайно,  постанову можна було і посилити і  таке  інше. Проте  ці питання вже розглядатимуться тоді,  коли функціонуватиме комітет з цих питань.

 

     Ви пам'ятаєте,  як виборювалася незалежність  держави?  Зараз ситуація  в  державі  не  набагато  краща.  Тому,  я  думаю,  ваші пропозиції мають бути вже другою, так би мовити, серією заходів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні       депутати,        ми        доручили ініціаторам-депутатам підготувати проект постанови.  Вони доповіли проект. Обговорення відбулося до перерви.

 

     Тому я пропоную прийняти цей документ за  основу.  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Депутат Шевченко  пропонує  доповнити  проект постанови таким пунктом:  "Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова та засобів масової інформації в першочерговому порядку підготувати і внести на  розгляд  Верховної  Ради  України  проекти  концепції роздержавлення  засобів  масової  інформації  та створення на базі Національної  телекомпанії  України,  Національної   радіокомпанії України  системи  суспільного  телерадіомовлення України,  а також відповідних законопроектів з цих питань".

 

     Це питання можна поставити на  голосування,  але  тоді,  коли буде  створений  комітет.  Зараз  ставити  на голосування цього не можна (Шум у залі).

 

     Але пропозиція внесена,  будь ласка, ставлю її на голосування (Шум у залі). Пропозиція була.

 

     "За" - 45. Не підтримується.

 

     Є ще  доповнення  якісь?  Є.  Запишіться на доповнення,  будь ласка,  хто хотів би їх зробити. Вистачить 5 хвилин на доповнення? Вистачить. Будь ласка, опублікуйте список (Шум у залі).

 

     Доповнення до проекту, а під обговоренням уже підвели риску.

 

     Депутат Альохін. Будь ласка.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  народний  депутат  України (виборчий округ 39, Дніпропетровська область).  Пропоную все ж таки прийняти  сьогодні те, що вносить підготовча група, враховуючи те, що вони як фахівці вчотирьох працювали  над  цим  проектом  постанови.  Є  пропозиція підтримати їх.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Лимар.

 

     ЛИМАР Н.О.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ ПСПУ).  Ми вважаємо, що постанову потрібно  підтримати,  честь Верховної Ради треба захистити.  Тому що,  якщо ми не наведемо порядок раз і назавжди,  то постійно  нас будуть отак принижувати і знущатися над нами.

 

     Тому я пропоную до проекту постанови Верховної Ради додати ще один  пункт:  "14  травня   на   ранковому   засіданні   заслухати Прем'єр-міністра  України  Валерія  Пустовойтенка про вжиті заходи щодо посадових осіб,  з вини яких  трансляція  засідань  Верховної Ради  зірвана".  Бо  такі речі потрібно жорстко контролювати.  І я прошу депутатів підтримати мою пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція зрозуміла?..

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Пропозиція слушна, ми її висловлювали сьогодні, ви знаєте про це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 193.

 

     ГОЛОС ІЗ   ЗАЛУ.   Голосувати  поіменно!  (Шум  у  залі).  Не вносилася  пропозиція  про  поіменне  голосування.  Перед  тим  як голосувати пропозицію Наталії Олексіївни, я хотів би запропонувати таке.  Її треба викласти як норму постанови,  бо  у  вас  вона  як резолюція.   Розумієте?   Тобто   доручити  Юридичному  управлінню відредагувати її відповідно до  тексту  постанови  (Шум  у  залі). Зрозуміло?

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Можна записати так: доручити Президії  першої  сесії  запропонувати   Прем'єр-міністру зробити доповідь. У такому вигляді вона може бути прийнята.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді треба записати так: "Прем'єр-міністру України доповісти 14 числа  про..."  і  далі  за текстом. Зміст зрозумілий? (Шум у залі).

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Нічого  в  цьому  поганого немає!  У будь-якій країні  Прем'єр  з'являється  на  засідання  за   першою   вимогою парламенту...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю ще раз на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 206.

 

     Поіменно? Будь  ласка,  ставлю  на голосування пропозицію про поіменне голосування (Шум у залі). Ну що я можу зробити? Я керуюсь Регламентом (Шум у залі).

 

     Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 196.

 

     Пропозиція голосується в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 206. Не приймається.

 

     Я вношу пропозицію,  щоб тимчасова Президія, зокрема Анатолій Сергійович Матвієнко звернувся до Прем'єра з  цією  пропозицією... (Оплески).

 

     Не записувати   це   в   постанові...   Я   знаю,  В'ячеславе Максимовичу,  що ви завжди правильно кажете.  Давайте проголосуємо як доручення. Немає заперечень? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 205. Прийнято.

 

     Я прошу   уваги!   Є  пропозиція  в  цілому  прийняти  проект постанови... Ще є доповнення? Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 113, Луганська  область).  Спасибо,  Александр  Александрович!  Я прошу передать слово Моисеенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция   "Коммунисты   Украины".   Уважаемые товарищи!  Хотел  бы  обратить  ваше внимание на то,  что,  на мой взгляд, в пункте 2 недостаточно конкретизированы сроки исполнения. Поэтому я предлагаю после слов "до порядку денного" добавить слова "наступного засідання першої сесії Верховної Ради України".  Что я имею  в  виду?  Если  завтра  не  будет  транслироваться заседание Верховного Совета и будет  нарушено  "подальше  невиконання  вимог закону",   чтобы   мы   рассмотрели   вопрос  согласно  статьи  87 Конституции,  то есть собрали 150 подписей и так далее  для  того, чтобы поставить вопрос об отставке правительства. Это первое.

 

     И второе. Мы сегодня уже проголосовали относительно фракций и групп, поэтому в последней части пункта 3, наверное, слово "групп" надо из ять.

 

     И я  не  согласен с тем,  думаю,  меня поддержат мои коллеги, чтобы это было  сделано  за  счет  передачи  "Трибуна  депутатских фракций".  Мне кажется, что это должно быть сделано за счет других телепередач.  Ни в  коем  случае  не  должны  ущемляться  интересы парламента. Вот такие предложения.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.   Дозвольте   висловити   наші  міркування.  Ми обговорювали  це  питання  і  вважаємо,  що  так  ставити  питання недоречно.

 

     По-перше, ми   самі   можемо   чітко  визначити,  коли  вести трансляцію, в який день.

 

     По-друге, ми  ще  не  все   можемо,   бо   ще   не   вирішені організаційні питання,  тобто не обраний Голова,  його заступники, голови комітетів і таке інше,  а треба приймати постанови тощо. Це юридичні питання, які ми зараз не можемо вирішити.

 

     І дозвольте  з вами не погодитись щодо вилучення слова "груп" із назви передачі "Трибуна депутатських фракцій (груп)".

 

     Ідеться про назву передачі,  яка згідно із статтею 15  Закону про  статус  народного  депутата називається "Трибуна депутатських фракцій (груп)." Змін до  закону  ми  не  вносили,  отже  і  назву передачі не можемо змінювати, вона і в програмі так називається.

 

     Що ми хотіли цим зробити?  Ми хотіли, щоб трансляція засідань була за рахунок цієї передачі,  для якої вже визначено час, щоб це не транслювалося, скажімо, вночі чи колись іще.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас,  шановні колеги,  час, відведений на підготовку цього питання, вичерпано.

 

     Оскільки ми дали доручення Анатолію Сергійовичу Матвієнку,  у нього  з  приводу  проекту постанови є уточнення,  тому надаю йому слово. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКО А.С.,  народний депутат України (виборчий округ 17, Вінницька область).  Шановні народні депутати, я виконаю доручення Верховної Ради і поінформую вас.

 

     Але хотів би звернути вашу увагу на пункт 3 стосовно  забезпечення  13  травня,  у  тому  числі  за  рахунок передачі  "Трибуна  депутатських   фракцій   (груп)",   трансляцію ранкового засідання Верховної Ради.

 

     Зазначу, що   ця   частина  пункту  3  не  є  предметом  цієї постанови, тому що йдеться про телетрансляцію. Якщо ми хочемо, щоб ранкове  засідання  транслювалося  по  телевізору,  треба прийняти окреме рішення. Постанови про порушення законодавства цей пункт не стосується, тому прошу вилучити його... А якщо хочемо, щоб ранкові засідання  Верховної  Ради  транслювалися,  слід  прийняти  окреме рішення.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.   Дозвольте  з  вами  не  погодитися,  тому  що Постанова Верховної Ради про порядок висвітлення,  яку ми прийняли вчора  пунктом  3,  якраз  доручає  Національній телерадіокомпанії робити такі дії (Шум у залі).  У постанові, яку ми вчора прийняли, написано: у дні пленарних засідань о 21 годині 40 хвилин на каналі телемовлення  УТ-1  транслювати  передачу  "Трибуна   депутатських фракцій",  в  якій  надавати  по  одній  годині  ефірного часу для висвітлення депутатських позицій і так далі (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу,  давайте не будемо вести  дискусію.  Цей пункт  безпосередньо  стосується  нинішньої  колізії.  Не  була  б сьогодні припинена трансляція, не виникали б такі питання.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Сьогодні  всі  телефонують  і  запитують,   що сталося, чому не транслюють засідання Верховної Ради...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  довідка по суті.  Я ставлю на голосування пропозицію депутата Моісеєнка, вона внесена і потребує голосування (Шум  у  залі).  Вашу теж поставлю.  Спочатку пропозиція Моісеєнка ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 188.

 

     Пропозиція депутата Матвієнка зводиться до  того,  що  пункт, який стосується трансляції сьогоднішнього засідання на телебаченні ввечері,  треба  проголосувати  як  окрему  постанову.  Ставлю  на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 124.

 

     У цьому  разі  ми  не  зробили помилку,  оскільки йдеться про можливе об'єднання навіть різних предметів на одну  тему,  так  що тут рішення правильне.

 

     Слово для інформації по суті має депутат Правденко.

 

     Будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановні народні депутати! Під час перерви я радився з фахівцями,  які  підказали  звернутися  до   будинку   звукозапису радіокомпанії,  де  дадуть  довідку,  скільки  коштує одна хвилина ефірного часу,  коли радіокомпанія сама робить передачі, репортажі тощо.  Сюди  включені гонорар,  зарплата і все інше.  Це буде одна сума.

 

     І сума  набагато  нижча,  коли  йде  просто  трансляція.   То вибачте,  хто  кому  має  платити,  коли йдуть трансляції засідань Верховної Ради,  оплачені до того ж із бюджету?  Я дуже шкодую, що пана  Безсмертного так підставили його інформатори щодо боргів.  У мене  просто   серце   кров'ю   обливається,   коли   підставляють представника Президента.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну   хвилинку,  Вячеславе  Максимовичу  (Шум  у залі).  Ви розумієте,  мене з правого боку засліплює, тому я гірше бачу.  Але  тут  справа  така:  Моісеєнко скористався словом,  яке передане йому Донченком,  а Донченко у списку записаний першим.  А Правденко  надав  інформацію по суті (Шум у залі).  А ви завжди по суті  говорите...  Вячеславе  Максимовичу,  це  не   предмет   для дискусії, повірте.

 

     Я ставлю  на  голосування  проект  постанови в цілому.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 218.

 

     Не підтримується проект (Шум у залі).

 

     Говоріть у мікрофон, бо не чути.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Пропонують записати в постанові про трансляцію всього  засідання.  Ми  вважали,  що  доречно  транслювати  тільки ранкове. Чому? Тому що розглядалися питання, пов'язані з доповіддю Голови Верховної Ради і так далі.  І це,  зрештою,  трошки дешевше (Шум у залі). Якщо ви так ставите питання, то ваша думка видається слушною.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Депутат Безсмертний. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  народний  депутат України (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги!  Дякую  за  піклування  про  моє здоров'я,  моє  політичне  обличчя.  Я  дуже  ретельно  вивчив  за останній  місяць  питання  фінансування  Верховної Ради,  оскільки завдяки зусиллям Чукмасова,  Бандурки це питання вдалося зрушити з місця.  І  якщо  мати  якісь  претензії до Кабінету Міністрів,  то тільки  з  одного  питання  -  Державне  казначейство  не  виконує державний бюджет щодо фінансування Верховної Ради. Але, Олександре Олександровичу   і   Сергію   Макаровичу,   порядок   фінансування трансляції  засідань  Верховної  Ради  в  прямому ефірі такий,  що казначейство не може безпосередньо  фінансувати  телерадіокомпанію (Шум у залі).

 

     У бюджеті  передбачено,  що ефір,  яким користується Верховна Рада, проплачується з бюджету Верховної Ради Управлінням справами. Тому телерадіокомпанія правильно ставить вимоги: шановні, оплатіть

- і ви отримаєте ефір.

 

     Наша завдання,  шановні  колеги,  домогтися,   щоб   Державне казначейство  у  повному  обсязі  профінансувало потреби Верховної Ради (Шум у залі).

 

     Шановні колеги! На сьогодні, враховуючи надходження останніми днями, Верховна Рада, якщо не помиляюсь, профінансована майже на 3 мільйони.  І ці питання вирішуватимуться і  надалі.  Але  якщо  ми бажаємо співпрацювати і вирішувати ці питання, то давати доручення з першого дня  Генеральній  прокуратурі  знімати  посадових  осіб, змінювати положення законів,  мабуть,  не слід,  бо це призведе до певної конфронтації... І дискусії тут абсолютно зайві.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку!  Роман Петрович послався на мене і на Сергія Макаровича.  Сергій Макарович у цьому разі не юридична особа,  я відповідав за цю роботу,  тому зазначу, що Верховна Рада розраховується  за  послуги не тільки з телерадіокомпанією.  Схема розрахунків така:  нам  пред'являється  рахунок,  а  ми  зі  свого рахунку перераховуємо кошти на ці потреби. До речі, без договору.

 

     Тому в цьому разі це питання врегульоване законом, постановою Верховної Ради і практикою здійснення господарських операцій.

 

     Якщо суб'єкт правовідносин потребує договору, він до нас може звернутися.  І якщо ми не захочемо підписувати такий договір, тоді Вищий арбітражний суд примусить нас це зробити.  Одначе натяку  на те,  що  ми того не хочемо,  не було.  Просто юридично уточнюються деякі позиції розрахунків щодо  вартості.  І  щодо  цього  надавав довідку Сергій Макарович, а не щодо іншого.

 

     Тому, я ще раз підкреслюю, у правовому відношенні все це було враховано як слід. Проте зараз ідеться про політичну колізію, і не більше...

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Олександре Олександровичу, дозвольте відповісти Роману Петровичу.

 

     Шановний Романе  Петровичу!  У  нас  у  державі  законодавчим органом  є  Верховна  Рада.  І  стаття 9 прийнятого зовсім недавно закону,   підписаного    Президентом,    передбачає    обов'язкове висвітлення  засідань.  І ніякого диктату Національній компанії не передбачено. Це перше.

 

     Друге. З юридичної точки зору,  коли вони не  обгрунтували  і вимагають грошей,  які мають заробити...  З інших питань вони мали право звернутися до Управління справами так,  як  це  роблять  усі організації.  З  інших!  А з цих - ні.  Щодо цих питань,  то треба виконувати статтю 9.  Не хотів загострювати ситуацію, але зараз на 16  годину структури виконавчої влади призначили пресконференції і таке інше.  Ситуація звідси чітко відслідковувалася,  передавалася туди.  За  вашим дорученням ми намагалися зв'язатися з керівником, але нам не вдалося  цього  зробити,  був  тільки  заступник,  який сказав,  що  він  "не  в матеріалі" Національної радіокомпанії.  І цифри,  до речі,  вони  вам  надали  неправильні.  Оце  те,  що  є насправді.  Я можу більше сказати,  але,  мабуть,  не треба, це не сприятиме злагоді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Під час додаткового обговорення вносилася пропозиція   надати   слово   депутатам   Чорноволу  і  Понеділку. Останньому  як  фахівцю  і  голові  комітету  минулого  скликання, оскільки він займався цим питанням.  Будь ласка,  по одній хвилині на виступ - і будемо приймати рішення.

 

     Вячеславе Максимовичу, прошу.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Шановні колеги,  мене дивує, що ми відновлюємо стиль   роботи   попередньої   Верховної  Ради  -  переголосовуємо проголосоване,  організовуємо поіменне голосування після того,  як не пройшло інше.

 

     Тепер по  суті.  Те,  що  сьогодні припинили трансляцію,  це, звичайно,  недопустимо.  Але не  робімо  і  ми  дурниць.  Скажімо, останній пункт про те, щоб познімати всі передачі, які там ідуть 4 години...  Та  нас  проклянуть  глядачі!  Ще  й   зняти   "Трибуну депутатських  фракцій".  Набагато  цікавіше,  коли  виходять  наші депутати з різних політичних сил і  стисло  говорять  про  те,  що було, а не та пустопорожня балаканина, яка часом буває, і сьогодні трохи її було в першій половині дня. Цей пункт недопустимий.

 

     І взагалі вже голосувати не треба,  ми  вже  голосували.  Але якщо  Олександр  Олександрович  у  своєму  стилі  все-таки  ще раз поставить на через голосування,  то останній пункт не підтримувати цю постанову. Все інше там нормально (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Як бачите, Вячеслав Максимович каже, що... (Шум у залі). Депутат Понеділко. Будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  народний депутат України (виборчий округ 77, Запорізька  область).  То  я скажу,  що ненормально.  Все,  що тут відбувається з  боку  зацікавлених  осіб  і  посадових  осіб,  які представляють Президента, є перекрученням чинного закону. У пункті 1 статті 5  Закону  про  порядок  висвітлення  діяльності  органів державної  влади  та  органів  місцевого  самоврядування в Україні зазначено про те,  що угода укладається тільки  тоді,  коли  орган державної  влади  є засновником чи співзасновником засобів масової інформації.

 

     Верховна Рада   не   є   співзасновником    чи    засновником Національної  радіокомпанії  чи  Національної  телекомпанії.  Тоді вступає в дію пункт 3,  яким передбачено,  що ми надаємо форму для угоди.  А цією формою є саме наша постанова. Та угоди в природі не може  бути  доти,  доки  не  буде  прийнята  постанова.   Прийнята постанова  -  укладається  угода.  Інакше  ми  весь  час  матимемо прецеденти шахрайства! Те, що відбулося... Я взагалі дивуюся, чому наше  Управління справами не звернулося до прокуратури після того, як Рєзніков виставив півмільйонну суму?  Звідки ця дурниця взагалі взялася?  Та  за  спробу  шахрайства  він повинен уже давним-давно сидіти! 130 тисяч і ті завищені...

 

     Тому все,  що пропонується,  це дуже м'якенька форма  -  так, погладити  Національну  телекомпанію  і Національну радіокомпанію. Разом з тим треба і Кулика поставити на місце.

 

     Я пропоную проголосувати "за" і поіменно!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу не створювати прецедент  для  продовження обговорення.  А інформація така є. Наприклад, сьогодні о 15 годині депутат виступає на радіо,  зокрема  Роман  Петрович  Безсмертний. Постає питання:  а хто платить за цей виступ? У якому договорі все це?

 

     Тому я би просив:  давайте на цьому поставимо крапку. Ідеться не про мою волю - це воля парламенту! (Шум у залі).

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Це правда!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не Голова, я такий самий як ви депутат. Я прошу тільки  захищати  авторитет  парламенту,  бо  якщо  ми   його   не захистимо,  то по ньому будуть весь час топтатися. Цього допустити не можна!  І тому за пропозицією депутатів  я  ще  раз  ставлю  на голосування проект у цілому.

 

     "За" - 234.

 

     Прийнято. Дякую (Оплески).

 

     Шановні депутати,  ми  розглянули  і  це  питання.  У порядку денному стоїть питання про висування кандидатури на посаду  Голови Верховної Ради.  Перед тим, як оголосити перерву, щоб ви подумали, зважили всі обставини,  я зобов'язаний вас поінформувати про таке. Оскільки  ми  сьогодні  прийняли Постанову про зміни до Регламенту стосовно  порядку  формування  фракцій,  я  просив  би  керівників фракцій,  а вони вже,  по суті, є (так само, як є і члени фракцій, що підтвердило голосування),  оформити списки фракцій  із  заявами депутатів  для того,  щоб завтра на ранковому засіданні можна було оприлюднити цей факт і таким чином конституювати у Верховній  Раді наявність фракцій.

 

     До того ж ви маєте внести пропозиції щодо погоджувальної ради фракцій,  щоб   можна   було   завтра   прийняти   постанову   про погоджувальну раду фракцій. Це одна частина питання.

 

     Друга. І  фракції,  і  окремі  депутати  братимуть  участь  у процедурі висування кандидатур на посаду  Голови  Верховної  Ради. Тому   є  прохання,  щоб  ви  ознайомилися  детально  із  пунктами Регламенту,  який у вас є (я нагадую позиції:  4.  3.  2 і 4. 3. 3 Регламенту),  щоб  ми  завтра  працювали  предметно,  щоб  не було дискусій стосовно послідовності тощо.

 

     Засідання розпочнеться завтра о 10 годині.

 

     До побачення.