23 жовтня 2002, 17:08

Парламентські слухання 23 жовтня 2002 року

Вступне слово
Голови Верховної Ради України
В.М.Литвина на парламентських слуханнях "Про взаємовідносини та
співробітництво України з НАТО" 23 жовтня 2002 року



Шановні народні депутати і гості!
Пані і панове!

Сьогодні відповідно до рішення Верховної Ради ми проводимо парламентські слухання "Про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО".

Актуальність питання співробітництва України з НАТО незаперечна з точки зору як забезпечення інтересів національної безпеки України, так і перспектив її розвитку загалом. Нова стратегія щодо НАТО, затверджена Радою Національної безпеки і оборони України 23 травня 2002 року, що має кінцевою метою набуття повноправного членства нашої держави в Альянсі, зумовлює необхідність і своєчасність сьогоднішніх слухань: адже без підтримки парламенту вступ України до НАТО неможливий.

Нинішній склад Верховної Ради дає підстави для оптимізму щодо підтримки такої позиції. Це переконання базується на тому факті, що більшість представлених у парламенті політичних сил вже підтримала - в тій чи іншій формі - політику євроатлантичної інтеграції країни.

На даний момент співпраця України з НАТО здійснюється на достатньо солідній правовій основі. Парламентські слухання - лише один, можливо, перший крок на шляху формування правової бази розвитку якісно нових відносин з Альянсом. Можна сподіватися, що за їх підсумками буде прийнято Постанову Верховної Ради про підтримку курсу євроатлантичної інтеграції з перспективою членства в НАТО. А це, у свою чергу, дасть можливість започаткувати оновлення законодавчих актів, на яких базується політика національної безпеки України.

Реалізація курсу на євроатлантичну інтеграцію не обіцяє бути легким і безпроблемним процесом; вона вимагатиме від усіх органів державної влади значної психологічної переорієнтації, значних зусиль для досягнення Україною стандартів НАТО і дотримання, таким чином, усіх об'єктивних критеріїв членства - у тому, що ніхто для України жодних винятків не робитиме, ми вже мали змогу переконатися. Всі наші зрушення у розвитку відносин з НАТО - результат кропіткої роботи відповідних структур виконавчої і законодавчої гілок влади.

Досвід наших сусідів наочно засвідчує, що членство в НАТО - справа для України цілком досяжна. Менш ніж через місяць у Празі очікується рішення про масштабне розширення Альянсу - запрошення стати його членами можуть отримати відразу сім країн. А в грудні десять держав можуть бути запрошені і до членства в Євросоюзі.

За таких умов націленість України на активну європейську та євроатлантичну інтеграцію є найбільш оптимальним курсом з точки зору не лише безпеки держави, але й основоположних її національних інтересів. Зрештою, від нас самих залежить, чи буде Україна активним учасником європейських справ, чи опиниться на узбіччі світової політики і перетвориться у пасивний її об'єкт.

За умов глобалізації і розвитку високих технологій, появи так званих нових викликів стабільності і безпеці дедалі очевиднішою стає принципова неможливість забезпечення національної безпеки держави лише власними силами та засобами. Одним з результатів такого розвитку подій є суттєве підвищення ролі НАТО як базової структури загальноконтинентальної системи безпеки.

У прагматичному плані слід мати на увазі, що процеси розширення НАТО і Європейського Союзу взаємопов'язані: для успішного економічного і політичного інтегрування в європейський простір потрібне відповідне безпекове забезпечення цього руху. Що враховують у своїй політиці всі держави Центральної і Східної Європи.

Непересічні зміни останнього часу в світовому устрої вимагають від України переосмислення концептуальних підходів до забезпечення власної безпеки. Це ставить усі гілки влади перед необхідністю вироблення чіткої позиції стосовно подальшого розвитку відносин з НАТО. Адже двостороння співпраця на урядовому рівні нині ефективно доповнюється участю в цьому процесі Верховної Ради. Її делегація, починаючи з 1992 року, бере постійну участь в діяльності Парламентської асамблеї НАТО, де має статус асоційованого члена. З іншого боку, частими гостями української столиці вже стали представники Парламентської асамблеї НАТО.

Особливо слід звернути увагу на діяльність з 2000 року Спільної моніторингової групи Верховної Ради України і Парламентської асамблеї НАТО, утвореної для парламентського моніторингу виконання положень Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.

Предметом міжпарламентського обговорення були питання участі парламенту в забезпеченні цивільного і демократичного контролю над Збройними Силами, розробки концепції національної безпеки, проведення воєнної реформи, реформування оборонного бюджету, експортного контролю тощо.

З виходом відносин Україна-НАТО на новий рівень важливість взаємодії з Альянсом на парламентському рівні суттєво зросте. Це, у свою чергу, вимагатиме від Верховної Ради, її профільних комітетів, Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО, всіх депутатів активної роботи з парламентарями країн-членів НАТО у взаємодії з відповідними структурами виконавчої влади.

Необхідність забезпечення успішного поступу нашої держави шляхом інтеграції до європейських та євроатлантичних структур покладає на Верховну Раду велику відповідальність у плані як надання законодавчої і бюджетної підтримки цьому курсу, так і парламентського контролю за діяльністю Уряду в забезпеченні підготовки держави до членства в НАТО.

Сподіваюся, що сьогоднішні парламентські слухання сприятимуть виробленню чіткої позиції Верховної Ради України щодо перспектив співпраці з НАТО, і хотів би побажати всім нам плідної роботи.

Шановні колеги, дозвольте виголосити лист від Генерального Секретаря Організації Північноатлантичного договору Лорда Робертсона.

"Шановний пане спікер, щиро вдячний вам за запрошення взяти участь у слуханнях щодо відносин НАТО-Україна, що відбудуться 23 жовтня у Верховній Раді. Шкодую, що не зможу прийняти ваше запрошення, я повертаюся з візиту до Сполучених Штатів вранці 23 жовтня і головуватиму на двох засіданнях Північноатлантичної ради того ж дня. Мої колеги, старші посадові особи, теж братимуть участь у цих засіданнях. Мені відомо, що пан П"єр Лелуш, депутат парламентської Асамблеї НАТО візьме участь у слуханнях. Я з великим інтересом ознайомлюсь з його коментарями після повернення. Бажаю вам всіляких успіхів 23 жовтня та сподіваюся, що ці слухання стануть позитивним кроком у розвитку відносин між НАТО та Україною".