Новини

25 липня 2017, 13:39

Звіт Першого заступника Голови Верховної Ради України, Уповноваженого Президента України з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях Ірини Геращенко за шосту сесію Верховної Ради VIII скликання

докладніше
24 липня 2017, 18:30

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко взяла участь у зустрічі зі спеціальним представником Державного департаменту США з питань України Куртом Волкером (оновлена)

докладніше
24 липня 2017, 15:23

У Комітеті у закордонних справах проведено зустріч, присвячену українським політв’язням Кремля

докладніше
24 липня 2017, 14:57

Протягом шостої сесії Комітет працював над удосконаленням законодавчого забезпечення державної політики сприяння становленню інституту сім'ї, національно-патріотичного виховання, державної політики у сфері фізичної культури і спорту

докладніше
24 липня 2017, 11:02

757 питань розглянуто на засіданнях Комітету з питань бюджету під час шостої сесії

докладніше
21 липня 2017, 16:30

Співробітники секретаріатів комітетів Верховної Ради на дводенному тренінгу удосконалили практичні навички роботи з новітніми Інтернет-технологіями

докладніше
21 липня 2017, 13:27

Відбулася зустріч Першого заступника голови Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Миколи Величковича з делегацією представників Ради Європи

докладніше
21 липня 2017, 09:19

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко та Заступник Голови Комітету з питань європейської інтеграції Марія Іонова провели зустріч з Віце-прем’єр-міністром Республіки Молдова з питань реінтеграції Георге Беланом

докладніше
20 липня 2017, 12:44

У Комітеті з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму відбулася зустріч з Надзвичайним та Повноважним Послом Республіки Молдова

докладніше
19 липня 2017, 10:05

Комітет з питань транспорту за час роботи шостої сесії розглянув 50 питань, з яких майже половина - щодо контролю за виконанням законів та постанов

докладніше
18 липня 2017, 16:43

У черговому номері "Відомостей Верховної Ради України" опубліковано Закон «Про оцінку впливу на довкілля»

докладніше
18 липня 2017, 10:34

Комітет з питань податкової та митної політики за період шостої сесії провів 10 засідань, на яких розглянуто 36 законопроектів

докладніше
17 липня 2017, 16:43

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства схвалив План роботи на вересень 2017 року-січень 2018 року

докладніше
17 липня 2017, 11:31

БДІПЛ вітає ініціативу Комітету щодо формування конкурсної комісії за участі українських правозахисників при обранні Омбудсмена

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
01 квітня 2016, 16:55

 Інформаційне управління 

Пленарне засідання 1 квітня 2016 року

 

У П'ЯТНИЦЮ, 1 КВІТНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ЧЕТВЕРТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ВОСЬМОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, перед тим, як відкрити ранкове засідання, нагадав, що 1 квітня 2014 року Кабінет Міністрів затвердив Концепцію реформи місцевого самоврядування. "Ми вже  маємо результати цієї реформи, адже місцеві бюджети мають 40 і більше відсотків збільшення власних надходжень. Почали створюватися в Україні об'єднані територіальні громади, які стають спроможними. Ми передали від центральної влади багато повноважень, пов'язаних з реєстрацією бізнесу, майна, наданням адміністративних послуг. Фактично сьогодні місцеві ради отримали право затверджувати власні бюджети, не чекаючи бюджет країни, що є надзвичайно важливим. І можуть забезпечити вже середньострокове планування бюджету, а відповідно і видатків, які розвивають території. Але це тільки початок", - зазначив В.Гройсман.


Голова Верховної Ради України повідомив, що зараз народні депутати реєструють ініціативу спільно з Держгеокадастром, профільним комітетом щодо передачі земельних ділянок, які знаходяться поза межами населених пунктів, у власність об'єднаних територіальних громад.

Володимир Гройсман закликав народних депутатів підтримати ініціативу щодо передачі землі поза межами населених пунктів в управління та розпорядження об'єднаних територіальних громад та громад, які поки ще не об'єдналися.

В.Гройсман висловив переконання, що після реєстрації законопроекту, народні депутати спільно докладуть зусиль для його швидкого прийняття. "І так це буде означати ще один крок щодо децентралізації. Ми землю поза межами населених пунктів передамо в управління та розпорядження об'єднаним громадам і громадам, які поки що не об'єдналися. Це теж буде дуже важливий крок", - наголосив Голова Верховної Ради.

В.Гройсман позитивно оцінив результати учорашніх пленарних засідань, на яких було прийнято ряд важливих рішень, зокрема підтримано українських шахтарів, щодо ІТ-сфери, підтримано фермерські господарства. За його словами, позитивно також пройшов фінансово-економічний день.

Для участі в пленарному засіданні зареєструвалося 309 народних депутатів.

Головуючий повідомив, що сьогодні, як зазвичай по п'ятницях, проводиться "година запитань до Уряду".

Головуючий надав слово Віце-прем'єр-міністру - Міністру культури В'ячеславу Кириленку.

В.Кириленко відповів на кілька запитань депутатських фракцій стосовно новацій, які передбачено в стратегії розвитку української культури і чи забезпечено ресурсами програми розвитку національної культури? Він повідомив, що першого лютого цього року рішенням уряду ухвалено довгострокову стратегію розвитку культури - стратегію реформ, яка є достатньо об'ємним документом. В її основі лежать питання дерегуляції, демократизації і забезпечення рівного доступу усіх закладів культури до фінансових ресурсів. За його словами, це складні питання, особливо фінансові питання, які передбачають цілу низку урядових і парламентських рішень для своєї реалізації. Ті ресурси, які виділяються, у тому числі і по закону про Державний бюджет для культури, повинні бути можливими до розподілу і засвоєння установами культури різної форми власності, незалежними митцями, державними і комунальними закладами культури. І для цього необхідно створювати додаткові механізми конкурентності і забезпечення рівного доступу.


В.Кириленко нагадав про ухвалений Парламентом цього року новий закон і це справжня реформа в сфері культури про обов'язковий контракт, внаслідок якого всі керівники закладів культури йдуть на конкурс і після цього отримують обов'язковий контракт на п'ять років. Це сприятиме демократизації управління закладами культури.

Урядовець також зазначив, що питання підтримки ресурсами закладів культури час від часу виникають в залі пленарних засідань. Він повідомив, що протягом останніх років збільшений бюджетів закладів культури з 600млн. гривень до 2 млрд. 600 млн. гривень.

"Але культуру можна підтримувати впровадженням спеціальних фіскальних стимулів або фіксуючи видатки на культуру чи її галузі від загального фонду державного бюджету. І такий підхід запропоновано у новому законі "Про державну підтримку кінематографії", ухвалений Верховною Радою в першому читанні. Або можливе збільшення фінансування через фіксоване відрахування від певних податків чи зборів, від акцизів, зокрема від частини надходжень від грального бізнесу. Також це можливо через ухвалення нового підходу через закон "Про меценатську діяльність" і збільшення коштів, які можуть бути спрямовані підприємцями на забезпечення діяльності культури плюс грантова підтримка", - додав В.Кириленко.

Міністр культури також відповів на запитання: чи розробляються нові законодавчі акти щодо посилення захисту національної культурної спадщини і охорони музейних зібрань.

Він підтвердив, що проектом  Закону "Про внесення змін до Закону "Про музеї та музейну справу" передбачається багато нововведень. Уряд і громадськість вже розглянули, на черзі розгляд у профільному комітеті. Також розглядається новий проект  закону "Про охорону та збереження культурної спадщини". На засіданні уряду минулого року була представлена концепція цього закону. Це - найскладніша сфері підпорядкування Міністерства культури, оскільки мова йде про режими забудови, режими реставрації, режими втручання в історичні ареали міст, в охоронні зони об'єктів заповідників ЮНЕСКО. Цей законопроект буде передбачати дерегуляцію (на 70% будуть зменшені всі дозволи і погодження), децентралізацію, левова частка того, що залишаться, буде передано на місця. Центру будуть залишені  лише  регуляторні заходи, які стосуються національних заповідників і об'єктів ЮНЕСКО.

"Ми законом запроваджуємо створення електронного реєстру, ми чітко мінімізуємо будь-який контакт клієнта, забудовника, реставратора із чиновником, оскільки всі документи переводяться в електронну форму і це остаточно вб'є всі зловживання, які так чи інакше можуть бути у цій сфері, а це ж сфера погодження історико-містобудівних обґрунтувань, це дуже чутлива сфера і навколо неї завжди виникало дуже багато конфліктів", - повідомив урядовець.

В.Кириленко відповів на запитання щодо вжиття заходів, спрямованих на забезпечення збереження об'єктів культурної спадщини та предметів державної частини Національного музейного фонду, які перебувають під охороною ЮНЕСКО у Криму та Севастополі.

"Це питання вкрай важливе, наболіле, зрозуміло, що жоден орган влади в Україні не може достеменно контролювати ситуацію на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. На жаль, не може точно знати ситуацію із збереженням музейних цінностей в тому числі і Міністерство культури. І тут потрібна, на нашу думку, активізація спеціальних органів і розвідувальних, і контррозвідувальних, з тим, щоб ми отримали зворотну інформацію і могли реагувати у міжнародних структурах", - відповів він.

В.Кириленко доповів, що станом на 1 січня 2014 року кількість предметів основного фонду, які зберігались у музейних закладах Криму. становила  925 тисяч 916 одиниць.. А в місті Севастополі 321 тисяча 444 одиниць зберігання. Тобто, понад мільйон предметів Державного основного  музейного фонду перебувають на території тимчасово окупованого Криму. І щойно з'являються факти незаконного переміщення цих цінностей, Міністерство культури жорстко реагує на них  через ЮНЕСКО, інші міжнародні механізми, якими ми володіємо. "Останнім часом було два офіційних звернення Міністерства культури до міжнародних інституцій і ЮНЕСКО. Перше: щодо незаконного занесення до Федерального резерву заповідника "Херсонес Таврійський" Росія занесла в свій федеральний реєстр цю пам'ятку, хоча вона згідно всіх рішень і ООН, і ЮНЕСКО визнана як пам'ятка культури, яка належить українській державі, і не визнаються будь-які маніпуляції російського окупанта із нею.", - повідомив він.

Урядовець наголосив, що Мінкультури наполягає на необхідності проведення переговорів із представниками урядів іноземних держав, щоб була припинена будь-яка міжнародна взаємодія  з тими російськими музеями, щодо яких з'являються відомості про те, що вони беруть на збереження чи для експонування предмети музейного фонду із заповідників і музеїв, які перебувають на території Криму і є українською власністю, належать Україні. За його словами, з такими російськими музеями міжнародна спільнота повинна припиняти будь-яке співробітництво з огляду на те, що будь-яке переміщення культурних цінностей, які перебувають на території Криму, за межі адмінкордону Криму незаконні. І це підтверджено рішенням Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй щодо Криму.

Крім того, Міністерство культури розробило зміни до Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", з тим щоб посилити механізм захисту культурної спадщини на окупованих територіях Криму. І з цього приводу нами напрацьовані зміни до декількох статей цього закону. Найближчим часом законопроект буде внесено до Парламенту.

Ще одне запитання до Віце-прем'єр-міністра стосувалося того, які вживаються заходи щодо обмеження поширення в Україні російськомовної видавничої продукції?"

Він повідомив, що російськомовна видавнича продукція в Україні ніяк не обмежується. "Є декілька ініціатив, у тому числі щодо повної заборони імпорту російських книг. Відбулося декілька "круглих столів". Це складна тема, не все однозначно в ній, бо є побоювання, що, можливо, потрібні політично нейтральні наукові видання потрапити автоматично під цю заборону. Тож спільно з Держкомтелерадіо опрацьовується інший механізм, який підтримується також значною частиною видавців щодо запровадження так званого автоматичного  ліцензування. Це коли з'являється повідомлення про те, що через кордон проходить книга російського видавництва, у якій розпалювання національної ворожнечі, невизнання суверенітету чи територіальної цілісності України, така продукція за повідомленням Держкомтелерадіо заарештовується, на видавництво накладаються санкції і таке видавництво уже не зможе надалі поширювати свою продукцію в Україні. Приблизно відомий перелік російських видавництв, які дозволяють собі такі речі, друкують антиукраїнську пропагандистську літературу і намагаються її довести навіть до полиць книжкових крамниць. У такому випадку необхідно внести зміни до законодавства, аби надати необхідні функції державного контролю Держкомтелерадіо, митниці, Службі безпеки та іншим зацікавленим відомствам щодо повного вилучення з українського обігу всіх книг, брошур і публікацій російського походження, які несуть невизнання державного суверенітету України і розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Практично такі проекти рішень уже готові", - відповів В.Кириленко.

Міністр культури також відповів на запитання щодо заходів, які вживаються Мінкультури щодо підготовки до 75 роковин трагедії Бабиного Яру та щодо заходів, які уряд вживає для гідного вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні і про стан забезпечення діяльності музею Революції гідності.

Перший заступник Міністра оборони Іван Руснак поінформував народних депутатів про ситуацію з демобілізацією військовослужбовців, про стан забезпечення військовослужбовців житлом і речовим майном.


І.Руснак, зокрема, повідомив, що на виконання Указу Президента щодо демобілізації від 25 березня 2016 року з лав Збройних Сил України та інших військових формувань планується звільнити 45 тисяч військовослужбовців, які вислужили встановлені терміни. З них із Збройних Сил - 42 тисячі, інших військових формувань - 3 тисячі осіб. На цей час звільнено 6 тисяч, решту планується звільнити до кінця квітня цього року. Усі звільнені будуть забезпечені всіма фінансовими виплатами та формою одягу по сезону, тобто зимньою.

Урядовець відповів на запитання: яким шляхом Міноборони планує задовольнити потреби військових частин особовим складом? Він зазначив, що на сьогодні основним шляхом доукомплектування військових частин визначено залучення їх на військову службу за контрактом, в тому числі громадян України через військові комісаріати після проведення відповідної підготовки в навчальних центрах та військових навчальних закладах. А також військовослужбовців, які призвані та проходять службу за мобілізацією та військовослужбовців строкової служби, безпосередньо після підписання ними контракту і залишення у тих військових частинах, де вони проходять службу.

Так, з початку 2016 року до Збройних Сил відібрано 18 тисяч осіб за контрактом. У тому числі через військові комісаріати - 13 тисяч, із числа військовослужбовців по мобілізації - 4 тисячі, із числа військовослужбовців строкової служби - 700 осіб. Ця робота триває. В квітні очікується близько 8 тисяч військовослужбовців, які підпишуть контракт.

Передусім комплектуються військові частини, які залучаються до виконання завдань в зоні АТО. До їх складу направляються кандидати, які мають бойовий досвід та досвід попередньої служби у військах.

Водночас з метою гарантованого доукомплектування військових частин та заміни військовослужбовців, що підлягають звільненню,  Генеральним штабом Збройних Сил проведено відповідні розрахунки та не виключається можливість проведення сьомої черги часткової мобілізації у зменшених обсягах. Початок буде визначено відповідним указом Президента України за поданням Генерального штабу.

І.Руснак також відповів на запитання стосовно реформування сектору безпеки і оборони держави, як буде проходити проведення оптимізації штатної структури Міноборони та переатестації у Міністерстві оборони.

Урядовець повідомив, що реформування оборонної сфери відповідно до євроатлантичних стандартів віднесено до ключових пріоритетів зовнішньої і внутрішньої політики держави. На виконання рішення Президента України впродовж 2014-2015 років ми провели комплексний огляд сектору безпеки і оборони, за результатами якого підготовлені основні стратегічні документи оборонного планування, стратегія національної безпеки, воєнна доктрина України, концепція розвитку сектору безпеки і оборони. Ми завершуємо розроблення стратегічного оборонного бюлетеня, дорожні карти оборонної реформи. Зазначені документи оборонного планування є основою для розроблення програмних документів щодо реформування складових сектору безпеки і оборони, в тому числі Збройних Сил України. Головною метою оборонної реформи є набуття Міністерством оборони Збройними силами спроможності щодо ефективного реагування на загрози у воєнній сфері та максимальної сумісності із Збройними силами країн-членів НАТО шляхом досягнення євроатлантичних стандартів.

Що ми розраховуємо отримати за результатами реформи? Буде оновлено систему управління, систему логістичного забезпечення, систему бойової підготовки, підвищено рівень управління військами, делеговано повноваження і надання більшої самостійності керівникам структурних підрозділів, оптимізовано систему соціальних пільг та гарантій. Одним із ключових елементів оновлення системи управління є удосконалення організаційної структури самого Міністерства оборони. При цьому міністр оборони на засіданні уряду 30 березня цього року чітко визначив критерії реформування оборонного відомства та завдання щодо недопущення зниження рівня ефективності роботи, та забезпечення контролю за діяльністю Збройних Сил. Для забезпечення прозорості цього процесу у Мінобороні створено комітет реформ, до складу якого ми запросили народних депутатів, представників державних органів влади, волонтерів, іноземних радників.

Вчора пройшло друге засідання комітету, на якому ми розглянули питання щодо забезпечення проведення організаційних заходів впродовж 2016 року. При цьому міністр оборони під час засідання підписав організаційну директиву, вона є основою для структурної перебудови Міноборони та передбачає як скорочення чисельності центрального апарату, так і зменшення кількості структурних підрозділів.

І.Руснак зауважив: "Механічного звільнення особового складу не буде, рішення щодо звільнення буде прийняте за результатами роботи створених комісій з питань оцінки професійної якості та суворим дотриманням законодавства про працю".

Заступник міністра оборони також зазначив, що вивільнений особовий склад апарату буде спрямований на посилення підрозділів аудиту, фінансових, юридичних. Крім того, передбачається можливість працевлаштування у військових навчальних закладах і науково-дослідних установах. Більшість заході з реформування Міноборони будуть проведені в 2016 році, до кінця 2018 року будуть завершені всі заходи з реформування Міністерства оборони, а до кінця 2020 року реформування Збройних Сил в цілому.

"Таким чином процес реформування Міноборони буде здійснюватись у регламентованому законами та іншими нормативно-правовими актами полі, стане прозорим для громадськості, а також не допустить зниження ефективності роботи Міноборони як центрального органу виконавчої влади", - завершив відповідь заступник Міністра оборони.


На усні запитання народних депутатів відповіли Віце-прем'єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, Міністр соціальної політики Павло Розенко, аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів, заступник міністра фінансів Роман Качур.

На усні запитання народних депутатів відповіли Віце-прем'єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, Міністр соціальної політики Павло Розенко, Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів, заступник Міністра фінансів Роман Качур.

На цьому "година запитань до Уряду" завершилася.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій, який далі вів засідання, оголосив депутатські запити.

Після перерви народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями у різному.


Андрій Парубій після закінчення виступів закрив пленарне засідання.

4-8 квітня парламентарії працюватимуть в комітетах, комісіях і фракціях.

6 квітня у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання на тему: "Розвиток туристичної індустрії як інструмент економічного розвитку та інвестиційної привабливості України".

Наступне пленарне засідання четвертої сесії відбудеться у вівторок, 12 квітня 2016 року.