Новини

24 листопада 2017, 14:07

Завершується візит української делегації в Республіку Ірак

докладніше
24 листопада 2017, 11:59

Питання покращення організації надання адміністративних послуг на території проведення антитерористичної операції обговорюються на Форумі "Децентралізація: сучасний стан та перспективи розвитку" у місті Краматорськ Донецької області

докладніше
24 листопада 2017, 11:14

Онлайн трансляція засідання Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

докладніше
24 листопада 2017, 09:16

Рішення Першого Українського Жіночого Конгресу

докладніше
23 листопада 2017, 17:30

Під егідою Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування в Донецькій області відбувається Форум «Децентралізація: сучасний стан та перспективи розвитку»

докладніше
23 листопада 2017, 16:00

МФО «Рівні можливості»: Український Жіночий Конгрес - майданчик не лише для обміну думками та ініціативами, а й для долучення дедалі більшої кількості жінок до активної громадянської позиції

докладніше
23 листопада 2017, 11:14

Члени групи Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків із Македонією провели зустріч із представниками македонської групи дружби з Україною

докладніше
22 листопада 2017, 17:14

Відбулася міжнародна конференція на тему: "Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р.: проблеми застосування та перспективи удосконалення"

докладніше
22 листопада 2017, 15:00

Ірина Геращенко: Подолання гендерних стереотипів у суспільстві важливе для посилення ролі жінок у владі та їх впливу на прийняття рішень (відео)

докладніше
22 листопада 2017, 12:45

Виступ Представника Президента України у Верховній Раді України Ірини Луценко на першому Українському Жіночому Конгресі (відео)

докладніше
22 листопада 2017, 12:00

Розпочав роботу організований Міжфракційним депутатським об’єднанням «Рівні можливості» перший Український Жіночий Конгрес (відео)

докладніше
22 листопада 2017, 11:45

Делегація Верховної Ради провела зустріч з Головою Парламенту Македонії

докладніше
22 листопада 2017, 10:30

Комітет з питань бюджету провів виїзне засідання у Сумах

докладніше
21 листопада 2017, 21:48

Інформація про засідання Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
05 лютого 2016, 16:15

 Інформаційне управління 

Пленарне засідання 5 лютого 2016 року

 

У П'ЯТНИЦЮ, 5 ЛЮТОГО, ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ЧЕТВЕРТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ВОСЬМОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман перед тим, як відкрити ранкове засідання, повідомив про учорашню зустріч представників фракції членів Коаліції і керівників фракцій Верховної Ради для обговорення ситуації в країні.


"Після учорашньої розмови визначено  базові речі, які дадуть змогу стабілізувати ситуацію. Хто би що не казав, нам потрібно, перше і головне, -  не допустити дестабілізації ситуації в країні. Також не менш важливо, щоб не зупинилися реформи", - заявив він.

В.Гройсман вважає, що на сьогодні потрібна відверта розмова для того, щоб проаналізувати, що було зроблено позитивного, які були недоліки. "Ця робота над помилками повинна чітко нам дати відповідь, що ми маємо робити далі", - зазначив він.

В.Гройсман наголосив: "Нам потрібен дуже чіткий план, який надасть можливість нам вирватися з цієї ситуації, в якій перебуває  Україна, щоб це відчули люди. Ми здатні це зробити".

Головуючий поінформував про те, що сьогодні відбудеться розмова за участі Прем'єр-міністра та керівників фракцій Коаліції. Він висловив думку, що оскільки уряд був сформований у цьому парламенті, саме цей парламент знайде вихід із складної ситуації.

Голова Верховної Ради закликав народних депутатів до серйозної якісної роботи.

Для участі в пленарному засіданні зареєструвалося 294 парламентарія.

В.Гройсман відкрив пленарне засідання і повідомив, що як традиційно по п'ятницях,  проводиться година запитань до Уряду.

Головуючий повідомив, що в сесійній залі присутні Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк та члени Кабінету Міністрів.

В. Гройсман  надав слово для виступу міністру аграрної політики та продовольства України Олексію Павленку.

Міністр відповів на запитання стосовно торговельної війни, яку веде з Україною Росія. Він зазначив, що всі зусилля Росії у цій війні виявилися марними.

За його словами, протягом року урядом проводилася системна робота щодо протидії російській економічній агресії. Протягом минулого року товарообіг склав 18,5 млрд. дол. США, з яких експорт склав 14,8 млрд. дол., що є рекордним за роки незалежності. Позитивне сальдо у зовнішній торгівлі від агроекспорту на рівні 11,1 млрд. дол.

О.Павленко зазначив, що географія структури експорту суттєво змінилася з переорієнтацією на країни Азії, що становить майже 45%  загального експорту.

"Ми допомогли українським підприємствам вийти на нові ринки збуту. Майже 250 підприємств отримали дозвіл постачати продукцію на ринок ЄС", - повідомив він.

Міністр нагадав, що з 1 січня 2016 року Російська Федерація в односторонньому порядку вийшла з режиму вільної торгівлі з Україною і ввела заборону на постачання деяких українських продовольчих товарів. "Внаслідок деструктивної поведінки російської сторони товарообіг аграрної продукції між Україною та РФ лише за минулий рік зменшився на майже 65% і склав 575 млн. дол.", - повідомив він.

О.Павленко також повідомив, що частка РФ у загальному експорті України скоротилася з 6% у 2014р. до 2% в 2015р. За його словами диверсифікація ринків дала змогу Україні безболісно перенести втрату ринку Росії, що повністю поламало канву російського економічного агресора.

Міністр повідомив, що зменшення експорту в Росію відбулося майже за всіма позиціями. "Попри намагання Росії завдати непоправної шкоди українським виробникам недружній план Москви виявився провальним", - наголосив урядовець.

О.Павленко також поінформував про заходи МінАПК, спрямовані на допомогу вітчизняним аграріям в освоєнні нових ринків збуту своєї продукції та адаптації до нових умов. "Створені всі необхідні передумови, щоб сільськогосподарська продукція з Росії заміщалася за рахунок товарів вітчизняного виробництва та товарами походження з інших країн", - повідомив він.

Одним з найбільших споживачів української продукції став Європейський Союз.

Міністр нагадав, що з 1 січня Україна увійшла в зону всеосяжної торгівлі з країнами ЄС. Тільки за минулих три тижні понад тисячі підприємств отримали дозвіл на експорт до  ЄС. "Україна змогла ефективно протистояти Росії у продовольчій війні", - наголосив він.

"Сьогодні можна відповідально стверджувати, що економічна залежність України від Росії в аграрному секторі майже повністю подолана", - заявив Міністр.

О.Павленко також акцентував на небажанні України руйнувати будь-який потенціал чи завдавати комусь збитків.

Урядовець відповів на запитання, які стосувалися проведення дерегуляції. Він зазначив, що розпочато комплексну реформу щодо дерегуляції галузі, було спрощено 56 видів дозвільних документів, послуг і процедур, скасовано форму два, скасовано карантин, визнано європейську систему контролю тощо. Цей шлях тільки починається, - зазначив Міністр і подякував парламентаріям за прийняття великого пакету дерегуляційних законів. Він також повідомив, що в рамках стратегії 2020 розроблено комплексну програму на цей рік щодо продовження дерегуляції. На порядку денному окрема дерегуляція у тваринництві, у рибогосподарській діяльності.На запитання фракцій відповів Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.


Запитання стосувалися реформування Укрзалізниці та системи залізничного транспорту в Україні. Народні депутати, зокрема, запитали: що дає корпоратизація Укрзалізниці?

Міністр нагадав, що минулого року Мінінфраструктури та керівництво Укрзалізниці працювали над тим, щоб повністю завершити корпоративне перетворення однієї з найбільших компаній України - Укрзалізниці, створити публічне акціонерне товариство ДП "Укрзалізниця", що є базовим кроком для проведення реформи галузі.

За словами урядовця, всередині товариства вже проведено ряд структурних реформ, створено 29 філій, з яких 23 вже функціональні. У 2016 році структурну реформу буде продовжено, з регіональних залізниць буде виділено всі види бізнесу, крім інфраструктури, при цьому в Укрзалізниці будуть розділені фінансові рахунки, куратори інфраструктури та перевізної діяльності.

Наступне питання стосувалося нового закону про залізничний транспорт.

Урядовець зазначив, що прийняття нового закону про залізничний транспорт та про створення незалежного органу з тарифоутворення буде другим кроком у реформу Укрзалізниці та залізничної галузі загалом. "Законопроект закладає фундамент діяльності Укрзалізниці та галузі на багато років вперед. Він змінить повністю організаційну структуру ринку залізничних перевезень, переведе галузь на рейки конкурентного ринку. Ми нарешті за 24 роки відійдемо від радянської і пострадянської моделі управління галузі і перейдемо на ринкові рейки", - зазначив Міністр.

А.Пивоварський також відповів на запитання стосовно перспектив розвитку нового транспортного коридору "Шовковий шлях", щодо реконструкції українського доріг та реформи Укравтодору.

На одне з наступних запитань стосовно кроків уряду на шляху до того, щоб Україна стала економічно вільною державною відповів Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

А.Яценюк спочатку повідомив, що учора відбулося позачергове засідання Кабінету Міністрів, на якому члени уряду, призначені парламентом, чітко заявили, що вони всі прийшли однією командою і будуть працювати далі однією командою і якщо буде прийнято рішення про зміну цієї команди, вони підуть всі разом. "Але ми будемо боротися до останнього за те, що за останні два роки Україна не допустила дефолту і списала борги. Ми будемо боротися за те, що за останні два роки Україна піднялася двічі в рейтингу "doing business in Ukraine", ми будемо боротися за те, щоб іноземні інвестиції в Україну повернулися, як це вже почало відбуватися минулого року… ми будемо боротися за країну! Не хочете боротися - тікайте з поля бою, а ми будемо робити свою роботу", - наголосив він.


Прем'єр-міністр відповів на запитання народного депутата М.Найєма стосовно того, чи стосується переформатування уряду особисто його?

А.Яценюк відповів так: "Я йшов на цю посаду, розуміючи всі політичні наслідки для себе. Це я прийняв рішення про зміну тарифів, я прийняв рішення про зміну соціальної політики разом з нашою командою, я приймав всі непопулярні рішення, які ні один прем'єр протягом двадцяти років не брав на себе. Я переживаю тільки за рейтинг країни і тому вкотре хочу зазначити, у нас дійсно парламентсько-президентська республіка, ви члени відповідального парламенту, ми члени відповідального уряду. Ми сказали про те, ми разом прийшли, разом підемо. У вас є конституційне право внести до парламенту резолюцію недовіри Кабінету Міністрів. Будь-ласка, скористайтеся цим правом, поставте на голосування питання про недовіру уряду. Якщо це набере голоси, ми з честю і гордістю передамо новому складу Кабінету Міністрів відповідні повноваження".

А.Яценюк відповів на запитання стосовно того, що його частіше можна побачити на вулиці Банковій, ніж у парламенті. Він сказав: ""На ній знаходиться Адміністрація Президента, і там працює Глава української держави - Президент, який має найбільшу фракцію, несе всю повноту відповідальності, він є політичним партнером Прем'єр-міністра і відповідає за долю держави. І Прем'єр-міністр буде працювати з Президентом, якщо Президент цього хоче. Прем'єр-міністр буде працювати з парламентом, тому що мені потрібна ваша підтримка".

Прем'єр-міністр відповів на запитання щодо проведення в країні реформи системи охорони здоров'я. Він зазначив, що реформа системи охорони здоров'я була урядом визначена на 2016 рік як основна. "Щодо того, що ми хочемо зробити в поточному році. Ми можемо зробити реформи системи охорони здоров'я тільки тоді, коли ви нам так само допоможете. Сім місяців законопроект, який був направлений урядом знаходиться в стінах парламенту і не приймається. Ми пропонуємо наступне…

Якщо є у вас є альтернативна реформа системи охорони здоров'я, покажіть її. Але якщо ми зараз не будемо рухатися від того, щоб відмовитися від радянської системи фінансування системи охорони здоров'я по так званому койко-месту і не перейдемо до системи фінансування безпосередньо на медичну послугу і на пацієнта, який отримає цю послугу, ми не зможемо запровадити основу фінансової реформи української медицини - це запровадження страхової медицини. Ми повинні українському народу чесно і відверто все говорити, чи є в Україні зараз безкоштовна медицина? Є, тільки написано в Конституції, але її немає ніде в реальності. З огляду на це держава повинна взяти на себе фінансування тих ключових медичних послугах, які ми зобов'язані забезпечити з державного бюджету, починаючи від невідкладної швидкої допомоги і закінчуючи базовим рівнем надання медичних послуг.

Другий блок - це запровадження державної страхової медицини для того, щоб людина знала, у неї є державна страховка і якщо щось сталося із здоров'ям, то держава через державну страхову компанію покриє відповідні витрати.

Третє. Сектор медицини тоді почне розвиватися, коли він буде мати чітку систему фінансування, чіткі медичні протоколи під кожне захворювання, чітку ціну цього медичного протоколу і тоді чіткий термін надання послуги і його оплати. Саме для цього нам і треба прийняти ці закони, треба з людьми говорити відверто і чесно" - пояснив Глава Уряду.

Урядовці відповіли на інші запитання народних депутатів.

Прем'єр-міністр А.Яценюк, підсумовуючи, підтримав позицію Голови Верховної Ради про взаємну повагу членів парламенту й  членів уряду. "Ми є невід'ємні, ми є частиною української влади, а про спільні цінності і спільні підходи, і про спільну політичну відповідальність. Політичну відповідальність перед народом України. Наша єдність і наші переконання є єдиною запорукою для того, щоби рухатися далі, тому давайте рухатися далі", - наголосив він.

На цьому година запитань до Уряду завершилася.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій оголосив депутатські запити.


Головуючий повідомив, що профільний комітет звернувся до Голови Верховної Ради, і Голова Верховної Ради сьогодні запросив до парламенту  Голову Національного банку України Валерію Гонтареву з інформацією про стан грошово-кредитного ринку в державі.

Голова Національного банку України Валерія Гонтарева доповіла про монетарну політику Національного банку та поточну ситуацію на валютному ринку.

Спочатку вона нагадала, що одним із ключових рішень Національного банку є дотримання режиму гнучкого курсоутворення і неповернення до фіксації обмінного курсу.  

"Національний банк нарешті став регулятором грошово-кредитного ринку, а не відповідальним за курс гривні, яким його зробили за час фіксованого обмінного курсу. Відтепер у кожній розвинутій країні центральний банк відповідає за цінову і фінансову стабільність у державі. Це його основна законодавчо визначена функція. Ви проголосували за зміни в Закон "Про Національний банк України", і тепер наш чинний мандат - це забезпечення цінової і фінансової стабільності з метою сприяння сталого економічного росту у державі", - зазначила В.Гонтарева.

Голова НБУ визнала, що перехід до гнучкого курсоутворення відбувся дуже болісно. Рік тому він збігся у часі з ескалацією конфлікту на сході нашої країни і супроводжувався стрімкою девальвацією гривні. "Та й сьогодні українці, на жаль, ще не звикли думати категоріями цін, тому що ще думають категоріями курсу і переймаються кожним коливанням курсу", - сказала вона.

В.Гонтарева наголосила: "Не треба сприймати коливання курсу, яке спостерігається останні місяці як щось екстраординарне. При запровадженні гнучкого курсоутворення Національний банк попереджав, що такі коливання будуть. Курс визначається співвідношенням попиту і пропозицій іноземної валюти. І попит, і пропозиції іноземної валюти змінюється щодня. В результаті коливання можуть призводити як до знецінення національної валюти, так і до зміцнення національної валюти. І це відбувається кожного дня на всіх світових ринках з усіма світовими валютами світу. І тут треба не панікувати, а зрозуміти, чому це так відбувається".

Голова Національного банку доповіла про ситуацію на міжбанківському валютному ринку, зазначивши, що для уникнення таких сплесків ліквідності в окремі періоди Національний банк завжди виступає за те, щоб всі вхідні грошові потоки в економіку, в тому числі в бюджет, були завжди прогнозовані, своєчасні та рівномірно розподілені протягом року.

Вона також відзначила, що в останні дні додався ще один ситуативний чинник - це політична нестабільність, яка створює невизначеність щодо майбутнього країни і може стати підґрунтям для ажіотажного попиту на валюту. За її словами, резонансні новини політики  завжди відображаються на динаміці фінансових ринків і нинішня ситуація не є винятком.

В.Гонтарева пояснила, які додаткові чинники впливають на готівковий курс гривні. За її словами, це ситуативні і фундаментальні чинники. Перший і найважливий чинник - це настрої населення. Вона попросила не спекулювати на темі курсу гривні, щоби не провокувати надлишковий попит на неї.

Другий чинник - це сезонний фактор зимових свят, відпусток, про які вже згадувалося.

Третій чинник - це надлишкова ліквідність.

Доповідаючи про перспективи курсу гривні цього року, В.Гонтарева зазначила, що сезонні чинники залишилися позаду. За її словами, "чим швидше налагодиться ситуація на політичному поприщі, тим менше у нас буде розгойдуватися курс гривні.

Крім того, необхідно розуміти, що ризики фундаментального характеру, які можуть впливати на курс, знаходяться поза межами впливу Національного банку".

Голова Національного банку також зазначила, що курс нашої валюти - це дзеркало платіжного балансу нашої країни. "Водночас не варто забувати, що всі ці ризики можуть бути частково нівельовані іншими факторами.

По-перше, завдяки низьким цінам на енергоносії, тому що ми ж імпортери енергоносіїв.

По-друге, завдяки притоку інвестицій під час приватизації державних підприємств.

По-третє, завдяки тому, що наша країна перебуває під парасолькою допомоги міжнародних організацій", - сказала вона.

В.Гонтарева відповіла на запитання народних депутатів. Вона зокрема, уточнила, що "мандат Національного банку - це забезпечення цінової та фінансової стабільності в країні". "Ви проголосували за цей мандат улітку минулого року. Тому я буду відповідати за цінову стабільність", - наголосила вона.

Промовець дала відповідь  на запитання стосовно прогнозу інфляції на цей рік.

"Прогноз інфляції на цей рік 12 відсотків. Національний банк спочатку цього року започатковував таргетування інфляції. І тому наша основна ціль досягти 12 відсотків інфляції. Але, як ви розумієте, в нас курс дуже впливає на нашу інфляцію, тому що так званий pass through effect з девальвацією відобразився останнього року на нашому курсі як 20 відсотків нашої інфляції, і 23 відсотки це була інфляція, яка додалася нашими регульованими тарифами.

Тому Національний банк цього року бачить свою ціль як 12 відсотків", - зазначила Голова НБУ.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій закрив пленарне засідання.

8-12 лютого парламентарії працюватимуть в комітетах, комісіях і фракціях.

Наступне пленарне засідання четвертої сесії відбудеться у вівторок, 16 лютого 2016 року.