Новини

23 березня 2017, 16:06

Триває вечірнє засідання Верховної Ради України

докладніше
23 березня 2017, 14:12

Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України

докладніше
23 березня 2017, 13:06

Комітет з питань бюджету рекомендує парламенту проект Закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)" прийняти в цілому як закон

докладніше
23 березня 2017, 12:43

Відбувся тренінг «Сучасні технології візуалізації інформації з використанням інфографіки»

докладніше
23 березня 2017, 12:27

Парламент ухвалив проекти законів стосовно захисту прав вимушених переселенців

докладніше
23 березня 2017, 12:02

Григорій Немиря: члени Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин діятимуть згідно з вимогами законодавства під час розгляду запропонованого Президентом України законопроекту щодо права змінити громадянство

докладніше
23 березня 2017, 11:54

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо покращення інвестиційних можливостей у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел

докладніше
23 березня 2017, 11:28

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект про присвоєння індивідуальних номерів співробітникам Національної поліції

докладніше
23 березня 2017, 10:59

Під час виїзного засідання Комітету з питань науки і освіти у Київському професійному коледжі з посиленою військовою та фізичною підготовкою обговорено ряд проблем професійної освіти

докладніше
23 березня 2017, 10:11

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти в другому читанні і в цілому законопроект про ринок електричної енергії України

докладніше
23 березня 2017, 09:16

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко провела зустріч з делегацією Парламенту Республіки Молдова

докладніше
22 березня 2017, 18:41

Заключна заява та рекомендації п'ятого засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та Європейським Союзом

докладніше
22 березня 2017, 18:17

У Комітеті з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради проведено "круглий стіл" на тему "Міжнародний досвід діяльності парламентської опозиції. Політичні дебати. Регламентування участі опозиції в діяльності Верховної Ради України"

докладніше
22 березня 2017, 17:59

Стан реалізації Національної стратегії у сфері прав людини обговорено під час слухань у Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

докладніше

Канал Рада 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

27 вересня 2016, 16:55

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

У Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність» (відео)


Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко відкрила слухання.

Вона, зокрема, нагадала присутнім, що 6 вересня 2016 року Верховною Радою України було прийнято рішення про проведення 27 вересня 2016 року парламентських слухань на тему: «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність».

Перший заступник Голови українського парламенту також наголосила на тому, що проведення парламентських слухань відбудеться на найвищому міждержавному рівні. Зокрема, після завершення певних протокольних заходів до слухань приєднаються Президент України Петро Олексійович Порошенко та Президент Держави Ізраїль Реувен Рівлін.

І.Геращенко також повідомила, що у парламентських слуханнях беруть участь члени уряду, священнослужителі, дипломатичний корпус, народні депутати України, представники національних товариств, представники діаспори, зокрема президент Світового конгресу українців, іноземні гості, правозахисники, науковці та дослідники Голокосту.

Учасники заходу вшанували пам'ять жертв Бабиного Яру хвилиною мовчання.

До учасників слухань звернулися член Комісії з увічнення пам'яті жертв Бабиного Яру Софія Ярова; голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович; діяч українського єврейського руху Йосиф Зісельс; президент Світового конгресу українців Євген Чолій; академік Іван Дзюба та інші.

Присутні заслухали доповідь першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Ірини Подоляк.

Народний депутат, зокрема, зазначила: «Усвідомлення цінності людського життя та важливості прав людини попри всі виклики та проблеми є основою будування співжиття в сучасному світі. Основним поштовхом стало усвідомлення прірви, в яку скотилося суспільство та люди в часи Другої світової війни, і продовжують скочуватися і зараз. Це стало поштовхом для переосмислення цінностей, політик, цілей та засобів їх досягнення. Переосмислення не лише функцій державного примусу, але і важливості обмеження держави як єдиної інституції, яка має повноваження на здійснення насильства».

За словами І.Подоляк, у сучасному, непевному та не вперше тривожному світі важливим є наголошення наслідків та небезпек підпорядкування цінностей людського життя реалізації вищої цілі чи вищої ідеї. Також для нас у світі, наповненому упередженнями та колективними стереотипами, вкрай важливим є осмислення та відхід від ідеологій та політичних програм, які передбачають колективну вину та відповідальність.

«Бабин Яр – це прірва страждань, злочин проти етнічних груп, злочин  проти людства. Це одне з найбільш знаних місць пам'яті жертв Голокосту. Це місце пам'яті злочинів геноциду ромів, це місце пам'яті тисяч людей, які з огляду на інші причини та ознаки, визначені окупаційним режимом та владою, були тут розстріляні»,- зазначила І.Подоляк.

За її словами, суспільним завданням сьогодні є будування культури осмислення, пізнання та найважливіше співчуття і пам'ятання з увагою до минулого і з відповідальністю перед майбутнім.

Для України Бабин Яр – це символ Голокосту, який на більшості її сучасної території не відбувався у таборах смерті, але у ровах. "Голокост від куль" назва книжки і проекту отця Патрика Дебуа, який показує щоденність і буденність вбивства, яке хоч і ставалось десь на відлюдді, часто поза містом чи на околицях, але розпочиналося у центрі, посеред життя і посеред містян. Це злочин, який був відкритий, не схований за парканами таборів, це те, що назавжди змінило як тих, які були вбиті, так і тих, хто це бачив, і навіть був у різний спосіб причетний.

«Попри відзначення, Бабин Яр – це все ще, справді, як зазначав Володимир В'ятрович, непроговорений досвід і неартикульована пам'ять, яка нас наздоганяє і переслідує. Тому це теж пошук способів говорити, ставити питання, часто болючі і складні, це теж частина роботи пам'яті, але також кроки до більш гуманного суспільства»,- сказала виступаюча.

За її словами, у дослідженнях злочину геноциду часто використовувався поділ на жертв, злочинців та споглядачів. Останні дослідження показують, споглядач – не лише сторонній. Тому ми говоримо про досвід травми, це теж досвід того, хто робив свій вибір і якими були наслідки цього вибору. Це долання усталених кліше і намагання зрозуміти, якими були механізми і дії та мотивації тих, хто не вижив, як і тих, хто вбивав, якими були мотивації очікування тих, хто співпрацював, і якими були наслідки такої співпраці. Як нам про ці досвіди, постави і травми говорити сьогодні? Особливо сьогодні.

Народний депутат також підкреслила, що Бабин Яр – це один зі світових символів жорстокості вбивств  Голокосту. Сьогодні для нас важливим є творення місця, де різні пам'яті – індивідуальна, приватна, локальна, міська, державна чи глобальна – не лише перетинаються, але й можуть співіснувати. Пошук способів співіснування є можливим у процесах вивчення, осмислення, освіти, розмов. І результат цього процесу є в самому процесі, в його триванні. Тут завдання державних установ, експертів та усіх сторін – сприяти такому процесу, в який мають включатися різні групи.

На думку І.Подоляк, відзначення річниці може стати поштовхом до довготривалого процесу, який матиме проміжні результати, але, напевно, не матиме завершення, бо освітні і просвітні його частини є відкритими у часі, бо комеморативний проект – це не стільки реалізація, скільки процес, який охоплює багато вимірів: просторовий, освітній, дослідницький та інші. Тому викликом для комемораційних та освітніх ініціатив та реалізації у Бабиному Яру є не стати поділом та ровом, який ділить, але відкритим і доступним місцем, де співіснують, перетинаються і комунікують множинні пам'яті, бо туди сьогодні і завтра приходять люди для вшанування, думання, для вивчення та осмислення.

«З питань інтерпретативних і, на жаль, політичних постає питання: як показати, що це місце пам'яті Голокосту і не забути інших жертв. На моє переконання, тут варто йти довгим шляхом і процес включення допоможе, включення музейно-освітніх проектів про Бабин Яр і місто в часі війни в уже існуючих музеях: Музей історії Києва, Музей історії Другої світової війни, Музей історії України тощо»,- підсумувала народний депутат.

 



До учасників слухань звернувся також голова Комітету
з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин   Григорій Немиря.



Він наголосив, що боротьба проти всіх форм расової та етнічної ненависті, антисемітизму, ксенофобії, дискримінації, а також проти переслідування за релігійними переконаннями, гарантування всім особам, які проживають на території України, рівного ефективного захисту проти дискримінації за будь-якою ознакою завжди мають бути пріоритетами постійної дії.

 «Це справді дуже правильно, що ми зібралися сьогодні, щоб обговорити ті нещадні 48 годин бійні у Бабиному яру, адже ці вихідні не лише знаменують 75 річницю того дня, коли загони вбивць з айнзатцгруп СС розпочали свою криваву роботу, вони також знаменують початок Нюрнберзького процесу (п’ять років потому), під час якого міжнародний військовий трибунал судив 22 провідних нацистів за їхні злочини – у Бабиному яру та багатьох інших місцях нашої Батьківщини і всієї Європи», - сказав Григорій Немиря.

"Сьогодні у Бабиному Яру ми все ще дуже легко вирізняємо місце, де відбулася та бійня, а перебуваючи біля меморіалу та згадуючи ті жахи безмежного зла, ми замовкаємо".

За словами Голови Комітету, попри всі недоліки закону, які ми маємо в Україні, ми увічнили в своїх серцях ключовий спадок Нюрнберзького трибуналу. Адже те, що сталося у судовій залі 600 на Площі Правосуддя у Нюрнбергу вперше в історії людства заперечило безкарність країни-агресора за її жорстокі злочини. Злочин геноциду було визначено і внесено у міжнародні пакти завдяки тому, що сталося у Нюрнберзі.

Політик нагадав, що світ пройшов довгий шлях, щоб побудувати міцну структуру міжнародного кримінального правосуддя, і коли ми згадуємо про Бабин Яр, ми повинні згадати, що за останні 23 роки міжнародна спільнота створила шість великих трибуналів за військові злочини. Так, Югославський конфлікт на початку 1990-х показав нам – у Сребрениці та інших місцях – що інші люди, окрім нацистів, були в змозі створити свій власний Бабин Яр. І саме ця паралель нарешті змусила Раду безпеки ООН притягнути до відповідальності воюючі сторони в Югославії за їхні злочини проти людяності.

"І нарешті, сьогодні, коли ми є країною, яка стала жертвою агресора Росії, який захопив наш Крим і вторгся на Донбас, я також хочу вказати на ще один спадок, який залишили по собі події, що вшановуватимуться світом цими днями. Злочин агресії нагадує нам про вирок, винесений у Нюрнберзі, де проти архітекторів нацистського режиму було висунуто сильне звинувачення у злочинах проти миру",- підкреслив Григорій Немиря.

За його словами, сьогодні всі повинні сподіватися, що політичні і військові лідери по всьому світу засвоїли спадок Нюрнбергу і знають, що їхня відповідальність за жорстокі злочини – або скоєні напряму, або в якості керівників, які мали повноваження завадити таким злочинам і покарати тих, хто їх вчинив – рано чи пізно їх наздожене.   

"Тому один із спадків Нюрнбергу, і я не можу сказати спокута, адже ніщо не спроможне спокутати те, що сталося у Бабиному Яру, полягає в тому, що добі безкарності за жорстокі злочини проти миру настав кінець. Так, деяким з лідерів, відповідальним за масові вбивства цивільних та незаконні військові дії, поки що вдалося уникнути лави підсудних. Але вони більше не можуть сподіватися, що їм вдасться уникнути міжнародного правосуддя, претендуючи на законне або політичне право на безкарність.  Саме ті люди, які здійснили правосуддя у Нюрнберзі, створили найкраще вшанування і подбали про те, що з втрачених життів виросло щось варте, пристойне і людяне",- сказав Григорій Немиря.

Він наголосив, що  боротьба проти всіх форм расової та етнічної ненависті, антисемітизму, ксенофобії, дискримінації, а також проти переслідування за релігійними переконаннями, гарантування всім особам, які проживають на території України, рівного ефективного захисту проти дискримінації за будь-якою ознакою завжди мають бути пріоритетами.

«Ми маємо гостро і швидко реагувати на будь які прояви дискримінації», - сказав Григорій Немиря.

Учасники парламентських слухань наголосили на необхідності належного вшановування трагедії Бабиного Яру. Пам’ять про трагедію Бабиного Яру та злочин Голокосту є сьогодні невід’ємною складовою національної пам’яті Українського народу.

Як зазначалося під час слухань, Бабин Яр є спільним місцем пам’яті жертв нацизму – українців, євреїв, ромів та інших. Із вересня 1941 до кінця вересня 1943 року він був місцем регулярних розстрілів та захоронень, які проводили органи окупаційної влади міста Києва. Оцінки кількості жертв сягають щонайменше 100 тисяч осіб, понад дві третини з яких були євреями.

Виступаючі звернули також увагу на те, що серед жертв Бабиного Яру – військовополонені, члени ОУН, мирні жителі різних політичних поглядів, віросповідань та національностей. Пам’ять про трагедію Бабиного Яру повинна бути позбавлена будь-яких політичних спекуляцій, ґрунтуватися на шанобливому ставленні до всіх жертв нацистського тоталітарного режиму.

«Україна вшановує жертв Бабиного Яру на найвищому державному рівні. Для збереження й увічнення пам’яті жертв Голокосту та нацистського терору було створено Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр». Україна стала першою державою на пострадянському просторі, яка включила питання історії Голокосту до державних програм для загальноосвітніх навчальних закладів із всесвітньої історії та історії України. Відповідні матеріали знайшли відображення у шкільних підручниках історії», - наголошувалося під час виступів.

Учасники слухань зазначають, що й надалі необхідно плекати в українському суспільстві атмосферу толерантності на основі усвідомлення історичних уроків Голокосту та інших геноцидів.

Під час заходу йшлося також й про те, що збереження історичної пам’яті є ознакою європейської демократичної держави, фундаментом розвитку громадянського суспільства. Для майбутніх поколінь трагедія Бабиного Яру має бути нагадуванням, яку велику ціну платять народи, здобуваючи мир.

У слуханнях взяв участь Президент Держави Ізраїль Реувен Рівлін.

Із заключним словом до присутніх звернувся Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

Він, зокрема, наголосив на наступному.

«У 75 річницю  страшної трагедії масових розстрілів  в Бабиному Ярі ми вшановуємо пам'ять усіх по-звірячому замордованих німецькими нацистами  невинних жертв.

Шановні колеги, урочище на північному заході Києва у роки Другої світової війни стало братською могилою для сотень тисяч людей. Бабин   Яр знає весь світ як один з найтрагічніших символів Голокосту. Ця страшна трагедія забрала життя десятків тисяч невинних людей: євреїв, українців, ромів. Я хочу наголосити, у Бабиному Ярі була страчена видатна українська поетеса Олена Теліга. Нацисти розстріляли її разом із чоловіком – українським кобзарем з Кубані Михайлом Телігою.

Ми, українці, дуже глибоко відчуваємо і розуміємо біль єврейського народу. Бо як і єврейський народ, у ХХ столітті українці пережили страшний геноцид – Голодомор 1932-1933 років. Наші народи знають ціну миру і свободи, за яку доводиться проливати кров нашим кращим синам.

І сьогодні для України  важкий час, бо на сході нашої держави в ці хвилини наші воїни зі зброєю в руках тримають фронт проти новітнього нацизму. Бо це сьогодні в окупованому Росією Криму цим нацизмом здійснюється переслідування  за національною ознакою, кидають в тюрми, піддають тортурам і катуванням наших братів – кримських татар. Наші народи знають ціну свободи.

Сьогодні ми вшановуємо невинно убієнних в Бабиному Яру. 75 років  минуло від тієї трагедії, але біль закатованих вчить нас цінувати, берегти і захищати свою свободу. Вічна пам'ять усім загиблим  у Бабиному Яру».