Новини

23 березня 2017, 16:06

Триває вечірнє засідання Верховної Ради України

докладніше
23 березня 2017, 14:12

Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України

докладніше
23 березня 2017, 13:06

Комітет з питань бюджету рекомендує парламенту проект Закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)" прийняти в цілому як закон

докладніше
23 березня 2017, 12:43

Відбувся тренінг «Сучасні технології візуалізації інформації з використанням інфографіки»

докладніше
23 березня 2017, 12:27

Парламент ухвалив проекти законів стосовно захисту прав вимушених переселенців

докладніше
23 березня 2017, 12:02

Григорій Немиря: члени Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин діятимуть згідно з вимогами законодавства під час розгляду запропонованого Президентом України законопроекту щодо права змінити громадянство

докладніше
23 березня 2017, 11:54

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо покращення інвестиційних можливостей у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел

докладніше
23 березня 2017, 11:28

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект про присвоєння індивідуальних номерів співробітникам Національної поліції

докладніше
23 березня 2017, 10:59

Під час виїзного засідання Комітету з питань науки і освіти у Київському професійному коледжі з посиленою військовою та фізичною підготовкою обговорено ряд проблем професійної освіти

докладніше
23 березня 2017, 10:11

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти в другому читанні і в цілому законопроект про ринок електричної енергії України

докладніше
23 березня 2017, 09:16

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко провела зустріч з делегацією Парламенту Республіки Молдова

докладніше
22 березня 2017, 18:41

Заключна заява та рекомендації п'ятого засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та Європейським Союзом

докладніше
22 березня 2017, 18:17

У Комітеті з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради проведено "круглий стіл" на тему "Міжнародний досвід діяльності парламентської опозиції. Політичні дебати. Регламентування участі опозиції в діяльності Верховної Ради України"

докладніше
22 березня 2017, 17:59

Стан реалізації Національної стратегії у сфері прав людини обговорено під час слухань у Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

докладніше

Канал Рада 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

01 жовтня 2015, 08:31

 Інформаційне управління 

30 вересня у Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему: "Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу" (відео)

У слуханнях, ініціатором яких виступив Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, взяли участь народні депутати, представники уряду, Адміністрації Президента України, керівники і представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування підприємці, представники бізнес-об'єднань, галузеві експерти.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи парламентські слухання, зазначив, що малий та середній бізнес - це соціально-економічний фундамент відродження та розвитку української економіки, це хребет української економіки європейського зразку. Саме малий та середній бізнес багато в чому визначають темпи економічного зростання, структуру і соціальну орієнтацію внутрішнього валового продукту.

А.Парубій також сказав, що одна з основних функцій малого та середнього бізнесу, яка є надзвичайно важливою, - це створення мільйонів робочих місць. "Але для того, щоб Україна досягла значних економічних успіхів, необхідна державна політика, спрямована на ліквідацію недоліків та створення конкурентних переваг для розвитку малого та середнього бізнесу, політика, яка базується на кращому світову досвіді та враховує українські реалії. Така політика повинна формуватися владою спільно з бізнесом, експертним середовищем та громадянським суспільством у режимі постійного діалогу", -  наголосив він.
 

Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, зокрема, зазначив, що головні люди в країні це "не Президент, це не Прем’єр-міністр, це не депутати. Це ви, ті, хто ризикують, ті, хто вкладає свої кошти, свій час, свою енергію у власну справу, ті, хто створюють робочі місця, ті, хто сплачує податки до бюджетів всіх рівнів. Тому вам ми дамо слово першими, а вже після вас будуть виступати представники центральних органів виконавчої влади, народні депутати, і вони будуть реагувати на те, що сьогодні ви нам тут скажете".

Серед проблем, з якими підприємці стикаються щоденно, В.Галасюк назвав обвал купівельної спроможності через шокову девальвацію гривні, надвисокі та складні в адмініструванні податки, які є одними з найвищих в Європі, навантаження на фонд оплати праці. «Це і контрабанда на митниці, і корупція на всіх рівнях, які, на жаль, не стали меншими, це та іржа, яка поїдає економіку країни, суспільство та блокує наш розвиток. Це й драконівська вартість кредитів, яка робить їх абсолютно недоступними для малого та середнього бізнесу, це штучні регуляторні бар’єри та часто необґрунтований незаконний тиск контролюючих та силових органів на доброчесні підприємства, в тому числі, на підприємства ІТ-галузі, це рейдерські атаки та слабкий захист права власності», - підкреслив голова Комітету.

За словами доповідача, це далеко неповний перелік найгостріших та системних проблем, з якими стикаються українські підприємці. "Для їх вирішення у нашому комітеті напрацьована модель промислової політики, яка затверджена комітетом, яку ми послідовно втілюємо в життя через прийняття конкретних законів, і особливе місце в цій моделі відводиться саме підприємці розвитку малого та середнього бізнесу", - повідомив він.

Голова Комітету, говорячи про те, що зроблено для розвитку малого та середнього бізнесу, нагадав про декілька прийнятих законів, зокрема, про закони "Про дерегуляцію, який знімає низку регуляторних бар'єрів та обмежує права контролюючих органів, забороняє вилучення серверного обладнання ІТ-компаній.

В.Галасюк також нагадав про прийнятий новий Закон "Про ліцензування", який скорочує кількість ліцензованих видів діяльності вдвічі, відміняє подвійне ліцензування активних фармацевтичних інгредієнтів, та про прийнятий закон, який забороняє на 10 років експорт з України необробленого лісу-кругляку, необробленої деревини для того, щоб вітчизняна деревообробна галузь та меблева галузі мали шанс на порятунок та розвиток.

За словами голови Комітету, також були прийняті закони про масштабну енергомодернізацію бюджетного сектору через енергосервісні контракти за зразком європейських країн, що дозволить економити до мільярда кубічних метрів газу на рік, не купуючи його в Росії. Комітетом підготовлені до другого читання надзвичайно важливі інвестиційні законопроекти: про державно-приватне партнерство, про індустріальні парки тощо. Розроблено законопроекти про відміну додаткового імпортного мита на сировину для українських виробників та про експортно-кредитне агентство, яке має допомогти українським виробникам, малому та середньому бізнесу вийти на європейський та інші нові закордонні ринки, а також окремий законопроект про підтримку малого та середнього бізнесу тощо.

За ініціативи Комітету стартував Антикризовий економічний штаб, який допомагає підприємцям вирішувати найгостріші питання у регуляторній, податковій, митній та інших сферах.

"Окрім цього, за нашою ініціативою стартував Антикризовий економічний штаб, який допомагає підприємцям вирішувати найгостріші питання у регуляторній, податковій, митній та інших сферах. І я надзвичайно вдячний колегам народним депутатам, керівникам дружніх комітетів, які включилися в роботу штабу і дуже нам активно допомагають. І особливо я хотів би відзначити допомогу та підтримку очільниці податкового комітету пані Южаніної", - підкреслив голова Комітету.

Однак, зауважив В.Галасюк, цього недостатньо. "Ми будемо продовжувати роботу на основі ваших рекомендацій передусім. Для того, щоб бути ефективними, влада має мати нормальний суспільний діалог між бізнесом, експертним середовищем та суспільством і комунікувати, ті потреби робити і законодавчими ініціативами приймати їх", - зазначив він.

Під час парламентських слухань виступили керівники та представники  українських бізнес-асоціацій, громадських об'єднань підприємців малого бізнесу, профспілок захисту підприємництва.

Керівник Ініціативи "Перший професійний уряд реформ" Андрій Длігач наголосив, що єдиним способом для розвитку підприємництва є модернізація економіки, відновлення довіри до органів влади і до України як до ринку для інвестування. Запропонувавши низку необхідних для досягнення цього заходів, доповідач наголосив на важливості створення Фонду розвитку малого та середнього бізнесу. "Це питання не лише доступу до проектного фінансування за європейськими ставками, це надання сервісних послуг малому та середньому бізнесу, який зараз не в змозі об'єднуватися та сплачувати за юридичне, бухгалтерське та ІТ-супроводження, це консолідація бізнесів, зокрема, в питаннях експорту і, до речі, це, звичайно, створення проектного комітету, який має бути незалежним і має бути експертним з бізнесового середовища", - запевнив доповідач.

Співзасновник Громадянської платформи "Нова Країна" Валерій Пекар надав свій рецепт економічного зростання - спростити ведення  бізнесу та зменшити податки. Розглядаючи податкову політику як інструмент економічного відродження, він запропонував внести у проект рекомендацій парламентських слухань пункт про необхідність забезпечення розробки та пріоритетний розгляд нової редакції Податкового кодексу, що передбачатиме зменшення податків  на заробітну плату, збереження спрощеної системи оподаткування, скасування ПДВ-рахунків та податкової інспекції.

Голова правління Союзу промисловців Туреччини та України Расім Бекмезджі акцентував увагу на проблемі контрабанди в Україні, вирішити яку порадив за допомогою посилення співпраці щодо обміну інформацією з державами, із якими Україна веде зовнішньоекономічну діяльність, прийняття адміністративних та банківських обмежень для офшорних операцій, спрощення митних процедур та забезпечення прозорості діяльності митних органів. Результатом зазначеного має стати зміцнення вітчизняного виробника, підвищення інвестиційної привабливості українського ринку, забезпечення чесної конкуренції, наповнення бюджету та підвищення якості життя українського народу.

Аналізуючи результати участі України у програмах ЄС із підтримки малого та середнього бізнесу, представник Українського союзу промисловців та підприємців в Європейському Союзі Микола Тимощук порадив Українській Стороні у подальших переговорах з ЄС підняти питання щодо необхідності доопрацювання таких програм. Він підтримав ініціативу Комітету з питань промислової політики та підприємництва щодо якнайшвидшого прийняття заходів, які забезпечили б перенаправлення частини міжнародної фінансової допомоги України на фінансування об'єктів малого та середнього бізнесу та забезпечили б здешевлення кредитування для українських підприємців".

Технічний радник Проекту USAID "Впевнений бізнес - заможна громада" Любомир Чорній розповів про підходи до забезпечення ефективного регулювання господарської діяльності в Україні та зазначив, що у правовому полі, передусім, потрібно втілити зміни, які забезпечили б стабільність податкового законодавства, спрощення процедур адміністрування та податкової звітності, мінімізації застосування дозвільних процедур і розширення сфери застосування адміністративних послуг, спрощення різноманітних адміністративних процедур тощо.

Президент ГС "Українська Бізнес Асоціація" Володимир Чеповий  наголосив на необхідності побудови прозорої системи колективної безпеки бізнесу України, що у співпраці об'єднань із діловими ЗМІ та адвокатською спільнотою буде, свого роду, “сервісом оперативного реагування, відеофіксації та юридичного супроводу складних ситуацій”, що становлять загрозу веденню бізнесу в Україні.

Голова ВГО "Союз захисту підприємництва" Сергій Доротич доповів про проблемні питання малого та середнього бізнесу (оподаткування, адміністрування, безпека) та закликав невідкладно переглянути чинне законодавство та прийняти чіткі "правила гри", а також - зменшити податкове навантаження та адміністрування для того, щоб зберегти підприємництво.

Директор асоціації "ІТ України" Віктор Валєєв поділився вимогами до системи підготовки кадрів на всіх рівнях для підвищення конкурентноздатності бізнесу.

Доцент Григоріанського Університету (Італія), Президент Академії Етики та Економіки Зиновій Свереда розповів про те, як можна задіяти досвід соціального підприємництва у Європі для вирішення проблем безробіття та розвитку депресивних регіонів в Україні.

Учасники слухань заслухали доповіді на теми: "Стратегія і модернізація економіки України для забезпечення сталого зростання", "Напрями реформування, оподаткування малого та середнього бізнесу", "Податкова політики як інструмент економічного зростання", "Механізми забезпечення детінізації економіки та легалізація ринку праці", "Проблемні питання малого та середнього бізнесу", "Контрабанда та корупція на митниці як загроза українській промисловості та інвестиціям", "Програма ЄС із підтримки малого та середнього бізнесу в  Україні", "Заходи із розширення доступу малого і середнього підприємництва до фінансування".

Перед учасниками парламентських слухань виступили також представники Кабінету Міністрів.

Міністр юстиції Павло Петренко у своєму виступі зазначив, що саме Державна фіскальна служба, представники якої відсутні на цих слуханнях, повинна бути сервісним центром для підприємців, "а не тим органом, який займається вимаганням, ловить підприємців, вимагає хабарі і створює вам проблеми".

П.Петренко поінформував про комплексну перевірку Державної фіскальної служби, яка зараз відбувається на виконання Закону "Про люстрацію". Він зазначив, що "дуже багато кадрів, які працювали багато років, фактично залишилися там працювати по старих правилах і по тих правилах, яких остаточно їх не перевчиш".

Він повідомив, що позиція уряду і позиція Прем'єр-міністра дуже чітка: якщо керівництво Державної фіскальної служби не почне оновлювати персональний склад, так, як це робиться з поліцією, тоді буде змінюватися керівництво Державної фіскальної служби.

На думку Міністра юстиції, "Державна фіскальна служба, яка зараз має 50-60 тисяч людей, повинна змінити взагалі філософію роботи з підприємцями. Це повинна бути сервісна служба для малих і середніх підприємців. Більше того, малий і середній бізнес не повинен знати як виглядає податківець у лице, для великого бізнесу це повинна бути фактично центр консультування, а не орган, який займається іншими поганими речами".

"Позиція уряду дуже чітка: або комплексна реформа, набір нових людей, при чому дуже просто це можна робити, почати з офісу платників великих, змінити повністю персонально, потім обласні офіси і так спускатися вниз до регіонів… Питання щодо реформи фіскальної служби буде найближчим часом дуже гостро стояти питання щодо або комплексної реформи, або зміни персоналій",- наголосив він.

П.Петренко стосовно відносин Міністерства юстиції з бізнесом сказав, що ще всі проблеми зняті, "але ми максимально рухаємося по системі, щоб ви отримали хороший сервіс, менше спілкуючись з державним службовцем. Тому ми ввели систему онлайн-сервісів".

За словами урядовця, півтора мільйони підприємців щороку отримували в Міністерстві юстиції, в реєстраційній службі виписки, витяги, довідки. "Ви, напевно, всі знаєте, що це таке. Черги по декілька днів або 300 гривень для прискорення процесу. З 7 квітня цього року ми ввели систему, коли на сайті Мін'юсту ви можете це зробити за 30 секунд, без спілкування з будь-яким чиновником отримати будь-який документ. Мільйон українців скористалися за цей час цією послугою. Так само ми запровадили систему онлайн-реєстрації компаній. Зараз ми хочемо максимально спростити подачу будь-якої звітності, яка стосується саме реєстрації до Міністерства юстиції. Тільки через Інтернет, щоб ви не ходили по кабінетам чиновників.

І наостанок. Тут було багато сказано, що основна проблема це монополізація і бюрократія.

Наша філософія дуже проста: Міністерство юстиції - перше міністерство, яке відмовляється від своїх функцій по реєстрації, передає ці функції нотаріусам і місцевим органам влади", - повідомив міністр.

П.Петренко, завершуючи виступ, наголосив, що "ця філософія спрощення життя простому українцю, чи то підприємець, чи то людина, яка не займається бізнесом, повинна бути основою в роботі всіх органів, які мають контакт з підприємцями".

Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна у своєму виступі зазначила, що малий бізнес сьогодні є основою економіки України. Малий, середній бізнес сьогодні - це 70 відсотків податкових надходжень. "Хто думає, що податки платить великий бізнес, помиляється. Податки платить і фінансує пенсіонерів, вчителів, лікарів малий і середній бізнес.

Це 7 з половиною мільйонів тільки найнятих осіб. Додайте до цього ще 2 мільйони самозайнятих, і ви побачите, що це майже половина зайнятого населення, - це малий, середній бізнес. І це вже майже 70, більше 60-и відсотків обсягу реалізованої продукції. ВВП створює сьогодні в Україні малий, середній бізнес. Це, незважаючи на те, що нам погано, що багато проблем. Малий, середній бізнес за ці 25 років навчився виживати в будь-яких умовах. І він найсильніший в Європі. І може конкурувати будь з ким", - наголосила вона.

К.Ляпіна стосовно того, що робиться владою для розвитку малого та середнього бізнесу сьогодні, зазначила, що найбільшою проблемою є тиск контролюючих органів. А тому з 79 контрольних органів залишається 32.

Голова Державної регуляторної служби зазначила, що мораторій на перевірки діяв. На 85 відсотків скоротилась кількість перевірок. Але це все без урахування фіскальних перевірок. Фіскальні перевірки, за її словами, "на жаль, живуть своїм життям. І всі наші зусилля по дерегуляції, на жаль, поки що до них не дійшли".

К.Ляпіна звернулася до учасників слухань за допомогою у проведенні дерегуляції. За її словами, за оцінками експертів на 10 мільярдів гривень скорочено різних видатків, які робилися на здійснення регуляторних процедур: це і ліцензії, які скоротили до 30 з 57 видів діяльності, це й скорочення різних дозволів, погоджень, сертифікатів тощо.

Голова Державної регуляторної служби також поінформувала про деякі нововведення стосовно покращення умов для ведення бізнесу, зокрема, про м-тест, це сноубізнестест, який застосовується майже у всіх європейських країнах. Перед тим, як прийняти будь-яке регулювання, яке розповсюджується на малий бізнес, орган влади має порахувати, чого буде коштувати виконання цього регулювання не для бюджету, а для бізнесу. За її словами, така вимога сьогодні підготовлена, проект постанови, яким впроваджується цей м-тест, направлений в уряд.

Перед учасниками слухань також виступив бізнес-омбудсмен в Україні Альгірдас Шемета. Він розповів про свою роль у розв'язанні проблем малого та середнього бізнесу.

Він повідомив, що почав працювати чотири місяці тому і за цей час вже від підприємців надійшло 360 скарг, 84 відсотки з яких від представників малого та середнього бізнесу.

За його словами, за цих чотири місяці закрито 40 справ, тобто це ті рішення, які допомогли підприємцям, підготовлено два системних звіти. Прямий економічний ефект від діяльності бізнес-омбудсмена склав 110 млн. грн. Це повернений ПДВ, анульовані штрафи, санкції бізнесу та інші прямі фінансові результати, які отримав бізнес.

А.Шемета також привернув увагу до кількох проблем, які ставить бізнес перед своїм омбудсменом - це адміністрування податків, 40 відсотків скарг якраз з цієї причини. Інша проблема - це дії силових структур, на які скаржаться 20 відсотків підприємців.

Бізнес-омбудсмен повідомив про те, що зараз готується системний звіт по адмініструванню податків, в якому буде висновок щодо розв'язання цієї проблеми.

Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус у своєму виступі відзначив, що економічна ситуація в країні залишається складною. Він погодився з одним з промовців, який сказав, що для успішного розвитку економіки і підприємництва потрібні три речі: податкова реформа, демонополізація і боротьба з корупцією.

А.Абромавичус висловився за створення в Україні сприятливих умов для всіх суб'єктів, але в першу чергу для малого та середнього бізнесу, який повинен стати центром економічного розвитку.

Перед учасниками парламентських слухань також виступили народні депутати О.Бєлькова, О.Данченко, Н.Королевська, Р.Демчак, О.Кірш.

Також активну участь в обговоренні взяли заступник голови Комітету  з питань промислової політики та підприємництва, народний депутат Олександра Кужель та член Комітету  з питань податкової та митної політики, народний депутат Оксана Продан.

Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, підсумовуючи, зазначив. що ці парламентські слухання - це сигнал для уряду налагодити нормальний відкритий діалог з бізнесом, щоб це відбувалося не раз в 10 років чи в 5 років.

В.Галасюк звернувся до учасників слухань з проханням, щоб вони направили свої пропозиції щодо розв'язання озвучених проблем у Комітет, щоб вони лягли в основу рекомендацій парламентських слухань.

На цьому парламентські слухання, присвячені розвитку підприємництва та підтримки малого та середнього бізнесу завершилися.