Новини

20 жовтня 2017, 10:03

У Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності відбулася нарада з питань організації та проведення процедури фінансової реструктуризації та державних банків

докладніше
20 жовтня 2017, 09:48

20 - 23 жовтня у м. Одеса проходитиме виїзне спільне засідання Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму та Комісії з питань фізичної культури, спорту і туризму Сейму Республіки Польщі

докладніше
19 жовтня 2017, 18:12

Відбулося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України (відео)

докладніше
19 жовтня 2017, 17:44

Комітет рекомендує прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій проект Закону про зміни до Держбюджету-2017 (щодо забезпечення житлом військовослужбовців)

докладніше
19 жовтня 2017, 15:12

Комітет звернувся до Київського міського голови з вимогою зупинити будь-які будівельні роботи на Поштовій площі, де виявлено історичні артефакти

докладніше
19 жовтня 2017, 14:36

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства розглянув питання щодо фінансування програми відселення мешканців житлових будинків "гнучкої" конструктивної системи у м. Херсоні та ряд законопроектів

докладніше
19 жовтня 2017, 14:12

Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України (відео)

докладніше
19 жовтня 2017, 13:22

Підкомітет з питань запобігання і протидії політичній корупції утворив робочу групу з підготовки змін до законодавства в частині державного фінансування політичних партій

докладніше
19 жовтня 2017, 11:46

Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення підтримує законопроект про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівником

докладніше
19 жовтня 2017, 11:45

Верховна Рада ухвалила Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»

докладніше
19 жовтня 2017, 11:00

Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради ухвалив експертні висновки до п’яти проектів законів та розглянув законопроекти щодо процедури призначення Омбудсмена

докладніше
19 жовтня 2017, 10:32

Андрій Парубій вважає перехід до виборчої реформи важливим знаком і для суспільства, і для народних депутатів

докладніше
18 жовтня 2017, 17:54

Комітет з питань правової політики та правосуддя рекомендує Верховній Раді включити до порядку денного сьомої сесії та направити до Конституційного Суду України для одержання висновку два законопроекти щодо скасування депутатської недоторканності

докладніше
18 жовтня 2017, 17:35

«Міжпарламентські відносини сприяють економічному зростанню країн», - Андрій Парубій

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

19 лютого 2015, 12:03

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

18 лютого 2015 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Про шляхи стабілізації банківської системи України"

 

18 лЮТОГО 2015 року У Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання на тему: "Про шляхи стабілізації банківської системи України".

У парламентських слуханнях взяли участь представники Національного банку України, Міністерства фінансів, інших центральних органів влади, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Громадської Ради Національного банку України, Асоціації українських банків, Незалежної асоціації банків України, Українського кредитно-банківського союзу, профільних громадських організацій та банківських об'єднань, банківських та небанківських фінансових установ, дослідницьких організацій, експерти.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, відкриваючи парламентські слухання, зазначила: "становище банківської системи є одним із ключових індикаторів взаємної довіри держави і суспільства. І власне оця розхитаність банківської системи, вона є наслідком отакого руйнування довірливих стосунків між людиною і державою".

"Ми дуже часто використовуємо такі поняття як війна чи військова агресія, інфляція, закриття банків, неповернення платежів кредитних. Ми називаємо це причинами розбалансування банківської системи. Хоча, якщо ми подивимося на істинні причини, то зрозуміємо, що те все, що перелічено, є радше наслідком, аніж причиною кризи в банківській системі.

А причини є дві основні. І обидві з них стосуються ставлення держави до одного з основоположних прав людини - права власності.

Попри те, яка б не була зараз ситуація, ми всі розуміємо, що вона має бути розв'язана, і це єдиний наш шлях, ми мусимо повернути довіру до банківської системи, тому що жодна держава не може існувати без ефективної банківської системи", - наголосила Заступник Голови Верховної Ради.

О.Сироїд також зазначила, що "без того, що будуть притягнуті до відповідальності ті, хто призвели до руйнації, і без того, що ми побудуємо відповідальну і справедливу судову систему, довіра до банківської системі не буде повернута". За її словами, "законодавець повинен дбати про те, щоб побудувати більш ефективні і прозорі механізми управління банківською системою, але передовсім потрібно подбати про те, щоб ті люди, які були причетні до руйнування банківської системи і до довіри, до руйнування довіри громадян до банків, щоб вони були притягнуті до відповідальності і справедливо покарані".

З доповіддю виступила Голова Національного банку Валерія Гонтарева. На початку виступу вона акцентувала на очікуваннях поточного року. "За прогнозом Національного банку має розпочатися поступове відновлення показників економічної активності. Скорочення реального ВВП уповільниться до мінус 5,5 відсотків. І це більш через статистичний ефект. Зараз ми будемо спостерігати дуже помірне, але щоквартальне зростання.

Споживча інфляція внаслідок значного підвищення тарифів на газ та комунальні тарифи досягне за розрахунками Міжнародного валютного фонду 27 відсотків, Національний банк зараз вважає, що це буде 24-25 відсотків.

Водночас базова інфляція, тобто інфляція без урахування тарифів, - це буде та інфляція, яку і буде торгетувати Національний банк в своїй монетарній політиці, оскільки він не може впливати монетарними показниками на адміністративно врегульовані тарифи. Базова інфляція водночас буде становити 18-19 відсотків. Інвестиційний та споживчий попит буде низьким в цьому році. Відновлення інвестиційних процесів та пожвавлення споживання ми очікуємо лише у наступному році.

Також ми очікуємо, що базова інфляція повернеться до однозначного рівня тільки в 2016 році. В поточному році ми прогнозуємо подальше поліпшення стану платіжного балансу. Дефіцит рахунку поточних операцій зменшиться до 1 відсотка ВВП, а сальдо фінансового рахунку повернеться до додатних значень завдяки зростанню офіційного фінансування. Чисті надходження прямих інвестицій збільшаться на 1-2 відсотка від ВВП, при цьому відтік з банківської системи скоротиться. Це такі оптимістичні наші прогнози", - зазначила В.Гонтарева.

Голова Національного банку далі розповіла про основні складові 40-мільярдного пакету допомоги МВФ Україні, який вона отримає впродовж 4-х років. За її словами, "крім нової програми EFF з Міжнародним валютним фондом обсягом 17,5 мільярдів доларів Україна повинна отримати: 2 мільярди доларів від Світового банку, 2 мільярди доларів як гарантію від Уряду США, 2,6 мільярдів доларів від Європейського Союзу, решту від інших донорів та міжнародних кредиторів". "Також важливу роль буде відігравати реструктуризація зовнішніх боргових зобов'язань країни. З огляду на перспективи отримання коштів, ми ставимо собі за мету наростити валютні резерви в цьому році до 17 мільярдів доларів. Цьому сприятиме нова програма з Міжнародним валютним фондом", - повідомила вона.

В.Гонтарева зазначила, що макроекономічна ситуація залишається складною, заявлений прогноз може бути відкоригований в разі ескалації конфлікту на сході країни. "Зберегти в таких умовах керованість корабля на ім'я "економіка України" та зміцнити його - справа надскладна, але це необхідна справа, вона потребує від всіх нас професійності та концентрації зусиль. Внесок Національного банку у цю справу - це виконання його основної функції - збереження купівельної спроможності гривані. Тобто Центробанк має сконцентруватися на досягненні низьких темпів споживчої інфляції в середньостроковій перспективі. На жаль, цього року ми не можемо розраховувати на низьку інфляцію, оскільки очікується підвищення адміністративно регульованих тарифів унаслідок проведення назрілих економічних реформ. Але підняття тарифів - це крок до відновлення цінової стабільності у подальшому. Усунення структурних та фіскальних диспропорцій разом з покращенням показників ефективності відповідних галузей економіки - це правильний шлях до нашої спільної з урядом мети", - наголосила доповідачка.

В.Гонтарева також відзначила, що згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду підвищення тарифів дає до базової інфляції додаткових 8-9 відсотків інфляції. За її словами, "бажано не нашкодити банківській системі, а по можливості сприяти економічній активності та подальшому зростанню нашого ВВП".

В.Гонтарева поінформувала про тактику Національного банку в 2015 році. "Вважаємо, що найкращим способом стримування інфляції в реалізації наших намірів є запровадження більш жорсткої грошово-кредитної політики, поступове скасування наявних адміністративних обмежень на валютному ринку та створення передумов для запровадження інфляційного таргетування. Операційними орієнтирами нашої монетарної політики обрані: рівень чистих міжнародних резервів, рівень чистих внутрішніх активів та монетарну базу", - повідомила доповідачка.

Вона висловила переконання, що "запропонована тактика є не просто кращою з можливих, а і безальтернативною".

В.Гонтарева також зазначила, що у Національного банку немає ресурсів для того, щоб серйозно впливати на рух валютного курсу. НБУ не може чинити опір таким викликам з боку платіжного балансу як: несприятлива динаміка експорту, ускладнені можливості рефінансування боргів, відтік капіталу.

Голова Національного банку зауважила, що Національний банк не пішов з валютного ринку залишивши його напризволяще. "Ми щоденно проводимо прямі інтервенції, ми щоденно робимо прямі валютні інтервенції. Але ці прямі валютні інтервенції ми робимо для найбільшого імпортера нашої країни - для НАК "Нафтогазу". Тільки останнього місяця НАК "Нафтогаз" купив з ринку більш, ніж півмільярда доларів США. Тільки на сьогодні спочатку цього місяця вже разом з "Енергоатомом" з розрахунками за твели, ця сума вже більша, ніж 300 мільйонів доларів. Тому Національний банк на ринку щоденно з інтервенціями, але ці інтервенції тільки під критичні енергетичні носії", - зазначила вона.

В.Гонтарева повідомила про досягнуті домовленості з Міжнародним валютним фондом, наголосивши: "доки валютний ринок не збалансується, ми будемо продовжувати проводити ці інтервенції з валютних резервів країни. А Міжнародний фонд допоможе нам поповнювати резерви для цих інтервенцій. І це є велика допомога нашому валютному ринку в пошуках рівноваги".

Вона запевнила: "тільки ситуація стабілізується, платіжний баланс буде врівноважений, економіка реформована, насамперед її енергетичний та житлово-комунальний комплекс, Національний банк відмовиться не лише від адміністративного регулювання, але і від таких інтервенцій".

Голова Національного банку, говорячи про курс гривні, наголосила, що "навіть у мирний час, він вже ніколи не буде фіксованим". Головним в монетарній політиці буде продовження використання системи гнучкого обмінного курсу. Тому що тільки плаваючий курс валюти є протидією зовнішнім викликам і шокам. За її словами, "гнучкий валютний курс вже допоміг впоратися з дисбалансами, які існували останні 6 років. Він сприяв як підвищенню конкурентоспроможності українського експерту, так і значному поліпшенню стану торгового балансу. Останній буде майже збалансований в цьому році".

В.Гонтарева у відповідь на побоювання стосовно того, що підвищення ключової процентної ставки загальмує кредитування економіки сказала "є підстави вважати, що останнє підвищення облікової ставки в умовах військового конфлікту не відіграватиме вирішальної ролі при ухваленні рішень про кредитування". "Насправді банки прагнуть уникнути значних фінансових ризиків через відсутність платоспроможних позичальників. Можна констатувати, що економіка наразі знаходиться у режимі очікування. Національний банк має намір зламати у поточному році сегментованість грошово-кредитного ринку. Брак довіри між банками заважає перерозподілу ліквідності і загрожує стабільності банківської системи", - наголосила вона.

Голова Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка у співдоповіді звернув увагу на те, що банківська система також постраждала від "помилкових дій уряду і Національного банку". "Ми спостерігали надмірне емісійне фінансування дефіциту держбюджету, значне та непрозоре рефінансування банків, фактично фіксацію обмінного курсу та помилки у регулюванні. В результаті ми маємо надзвичайне знецінення гривні, чорний ринок валюти, критичне зменшення резервів, паніку серед населення, зупинку кредитування економіки", - наголосив він.

За словами С.Рибалки, "сьогодні Україна переживає системну банківську кризу, це вже друга банківська криза за останні 6 років. Розв'язання подібних криз в багатьох країнах коштували більш 20 відсотків від ВВП. Нам буде коштувати це ще більше, оскільки криза спричинена іншими фундаментальними факторами".

Голова Комітету зазначив, що у Держбюджеті замало ресурсів для підтримки банків і міжнародний досвід передбачає залучення суттєвої зовнішньої допомоги. "Однак, лише зовнішні кредити нас не врятують. Потрібні послідовні та рішучі кроки до стабілізації економіки та реалізації структурних реформ.

НБУ має по суті два варіанти для вирішення проблем із простроченою заборгованістю позичальників банків.

Перший - це покладання на нових менеджерів чи власників банків і очищення їх, тобто максимально підвищити збір коштів за простроченими кредитами.

Другий шлях - це відокремити безнадійні кредити та передати до створеного Державного агентства з відновлення активів, яке буде спеціалізуватись на стягненні простроченої заборгованості з позичальників.

Є третій шлях - покласти усі втрати банків на Державний бюджет. Такий варіант є не припустимим. Усі громадяни не мають платити за заможне життя власників банку. Також нам необхідні системні заходи з реструктуризації проблемних кредитів", - наголосив він.

Серед цих заходів співдоповідач назвав проведення стрес-тестів у всіх банках без виключення і за результатами зобов'язати їх підготувати план резервного фінансування, а вже після генеральної чистки проводити такі тотальні зовнішні обстеження раз на півроку; ліквідацію хворих банків; гарантії вкладів населення; рефінансування - введення чітких та прозорих критеріїв виділення рефінансування та оперативне інформування громадськості; посилення відповідальності власників та менеджменту.

"Останнім часом кількома законами ми надали НБУ цілу низку додаткових повноважень. І тепер ми зобов'язані посилити контроль над Національним банком з боку парламенту та усього суспільства. Аби дійсно досягти фінансової стабільності, потрібна постійна координація дій на рівні уряду, Нацбанку та парламенту. І профільний комітет став площадкою для нової співпраці та закликає до неї в подальшому", - наголосив С.Рибалка.

Заступник Міністр фінансів Віталій Лісовенко у співдоповіді відзначив надзвичайно важливу роль банків у стабілізації економіки. Він повідомив про розробку і впровадження нових механізмів підтримки з боку держави банківської системи. Вони включають в себе як підтримку і Фонду гарантування вкладів, так і самих банків, які можуть мати деякі проблеми. "Використовуючи цей механізм, ми вже в минулому році допомогли банківському сектору у розмірі 27 мільярдів гривень", - зазначив урядовець.

Заступник Міністра, говорячи про подальші кроки, наголосив на продовженні вдосконалення правового поля. "У нас надзвичайно великий сектор наших документів присвячений цій сфері. Держава знову ж таки залишається поряд з сектором, ми нікуди не йдемо і чекаємо, коли потрібна буде наша допомога, ми готові підставити плече. В подальшому залучати державний, міжнародний досвід антикризових заходів, тому що наша ситуація, вона не є стандартною і позитивний досвід наших колег із різних країн і міжнародних організацій він дуже нам може пригодитися для того, щоб максимально знайти позитивний рецепт виходу із цих кризових явищ", - зазначив співдоповідач.

Представник Президента України у Верховній Раді та екс-голова НБУ Степан Кубів запропонував "змінити законодавчу базу, дати відповідь на запитання: як були обготівковані і виведені за межі України 230 мільярдів доларів, як використовувався інструмент в 23-х банках по виведенню інвестиційних коштів".

Перший заступник голови профільного комітету Михайло Довбенко у виступі зазначив, що посилення нинішньої кризи відбулося і через ряд суб'єктивних чинників. Водночас, за його словами, оперативна реакція на критичні кризові ситуації в фінансово-кредитній системі потребують концентрації на такій проблемі як втеча коштів з банківської системи. "За минулий рік більше 130 мільярдів гривень вивели через депозити. Впродовж січня-лютого ця тенденція продовжується, суми теж немалі. Щоб якось зупинити цей процес треба було б не тільки використовувати заборонні заходи. Цього замало. Мав би і Кабмін проявити активність, адже будь-який іноземець спочатку дивиться куди вкладає кошти внутрішній інвестор. Немає ініціативи ні від Нацбанку, який нібито і щиро переживає за те, щоб зменшити кількість готівки за межами банків, але що людям немає куди фізично діти ці гроші, і тому зростає їх кількість під матрацами".

М.Довбенко запропонував громадянам стати учасниками держінвестпрограм щодо будівництва соціального житла для кримських чи донецьких переселенців або інвестпроекту забезпечення енергонезалежності країни від північно-східного агресора. Також за його словами, потрібно зменшувати споживання російського газу і це можна було б робити за рахунок запровадження енергоефективних технологій.

Член Ради Національного банку України Ігор Лютий звернув увагу на те, що криза у банківській системі загострювалася тоді, "коли банкіри, коли банківська система намагалася отримати надприбутки". На його думку, основна проблема - це проблема довіри громадян-суб'єктів грошово-кредитного ринку до банківської системи. Тому необхідно відновити цю довіру. Перш за все визнати пріоритетність, право власності власника грошових ресурсів в країні, розробити грошово-кредитну політику, зробити її і зробити прихильниками цієї політики і банки, і громадян України, і відповідно розробити правовий інструментарій цієї грошово-кредитної політики.

Заступник голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Олег Лаврик, зазначивши, що негативні макроекономічні показники дійсно впливають на стан банківської системи, але вони не є єдиними, звернув увагу на корупцію в судовій системі, відсутність прозорої системи звітності, фіктивний нагляд регулятора. "Поки ми не зрозуміємо, що наш внутрішній інвестор є основним інвестором і в політичному, і в економічному сенсі, не Світовий банк, не МВФ, до того часу нам буде дуже важко стабілізувати банківську систему", - наголосив він. Основними завданнями, за його словами, у цьому є відновлення довіри населення і бізнесу до національної валюти і банківської системи, що дасть змогу банківській системі зупинити відтік депозитів, що прямо впливає на банкрутство банків. А також дасть змогу зупинити інфляційну спіраль, зменшити ажіотаж і попит населення на вільно конвертовану валюту.

"Потрібно збільшити відшкодування для вкладників проблемних банків хоча б в два рази, знову ж таки щоб відновити довіру населення до банківської системи", - наголосив О.Лаврик.

Керуючий Директор департаменту фінансових установ ЄБРР Нік Тессейман назвав величезним завданням реструктуризацію банківського сектору в України. На його думку, треба було б починати набагато раніше і це дороге завдання. "Але Україна зараз має унікальну можливість створити сучасну банківську систему, яка буде управлятися, регулюватися відповідно до сучасних стандартів. І наявність такої системи буде ключовою запорукою економічного відновлення", - впевнений Н.Тессейман. За його словами, відновлення банківської системи вимагатиме значного обсягу бюджетних коштів для рекапіталізації, для виплати депозитів. І також необхідно буде вносити зміни до законодавства і забезпечити фінансування Фонду гарантування вкладів. На його думку, приватні інвестиції можуть зменшити цей тягар, в тому числі - інвестиції ЄБРР, але для того, щоб отримати ці інвестиції, необхідно буде покращити інвестиційний клімат, забезпечити стабільність середовища, забезпечити передбачуваність регулювання і забезпечити захист прав інвесторів. І це стосується будь-яких учасників, будь-яких інвесторів як іноземних, так і місцевих в українські банки.

Нік Тессейман повідомив, що ЄБРР вітає позитивну і продуктивну працю НБУ, і підвищення стандартів пруденційного нагляду, підвищення прозорості. Але ще багато треба чого зробити. "Вам необхідна дійсно нормально функціонуюча банківська система в Україні, перше - це розкриття інформації про кінцевих власників банків і припинення транзакції з пов'язаними особами. Тобто банки мають дійсно стати банками. І ті гроші, які ми витрачаємо на реструктуризацію банківської системи, повинні супроводжуватися змінами в управлінні банками, інакше ці зміни не будуть довгостроковими", - наголосив він.

Голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко наголосив на тому, що грошово-кредитна політика, яку проводить Національний банк України, шкодить національній економіці. Він звинуватив Голову Національного банку у падінні промислового виробництва. "Ви піднімаєте ставку рефінансування до 19 з половиною відсотків, ви позбавляєте банки, а внаслідок цього економіку, ресурсів. Коли гроші - це кров економіки, то ви сьогодні ведете себе як вампіри, ви п'єте цю кров з української економіки, ви позбавляєте малий і середній бізнес можливості отримувати дешеві кредитні ресурси для того, щоб розвивати економіку, для того, щоб створювати робочі місця.

Сьогодні в умовах, коли в нас 20 відсотків падіння, втрати економіки внаслідок війни, коли в нас падіння через втрату зовнішніх ринків, ринків в першу чергу Росії, завдання Національного банку стимулювати розвиток власної економіки, а не вилучати кошти з економіки, бо ви вбиваєте економіку своєю політикою", - заявив О.Ляшко.

Говорячи про відновлення довіри до банківської системи, О.Ляшко запропонував зробити перший крок до відновлення цієї довіри - "звільнення цієї особи (В.Гонтареву) з посади, яка дискредитує своєю діяльністю всю банківську систему".

Перший заступник голови Державної служби фінансового моніторингу Андрій Ковальчук проаналізував проблему, яка сьогодні віддзеркалює досить болісну ситуацію в фінансовій системі країни. "Деформовані тіньовими та корупційними схемами фінансові відносини - серйозна проблема нашого сьогодення. Системно і ефективно застосовувати інституціональні і міждержавні механізми протидії тінізації фінансового капіталу - це одна з основних вимог групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів FATF", - зазначив він.

А.Ковальчук повідомив, що від суб'єктів первинного фінансового моніторингу до інформаційної бази Держфінмоніторингу щоденно надходить 3-4 тисячі повідомлень про фінансові операції, які можуть бути пов'язані з відмиванням доходів, одержаних злочинних шляхом або фінансуванням тероризму. Майже 97 відсотків такої інформації отримується від банківських установ, тобто у сфері, де відбувається грошовий обіг. За його словами, за результатами вжитих заходів, починаючи з березня 2014 року, загальна сума виявлених і заблокованих Держфінмоніторингом коштів складає майже півтора мільярда доларів США.

Представник Державної служби фінансового моніторингу для розв'язання проблеми, яка обговорюється на цих слуханнях, запропонував внести невідкладні зміни в Закон "Про Національний банк України" в частині приведення публічно-правового статусу НБУ до існуючої практики саме тих країн, яким вдалося уникнути системної кризи 2008 року. Без цього, на його думку, неможливо оздоровити не лише грошово-кредитну політику, а й всю фінансову систему України.

Співголова Громадської ради Національного банку України, народний депутат України шостого-сьомого скликання, Станіслав Аржевітін у виступі зазначив, що Громадська рада при Національному банку України знає як крок за кроком відновити довіру до банківської системи.

Він повідомив, що Громадська рада створена як постійно діючий консультативний дорадчий орган при НБУ і її головною метою є налагодження взаємодії банківської спільноти з громадськістю для забезпечення, з одного боку, стабільності банківської системи, а з іншого, захисту прав і інтересів споживачів банківських послуг. За його словами, Громадська рада сьогодні є чи не єдиною площадкою, де конструктивно здійснюється діалог між банком, їх клієнтом, і Національним банком, і прикладом цього є спільно розроблений меморандум по реструктуризації іпотечних валютних кредитів.

С.Аржевітін вбачає такі першочергові завдання: створення постійно діючого дискусійного майданчику для участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики в банківському секторі України. За його словами, зараз проводиться підписання угод з базовими банківськими університетами країни, а також профільними громадськими організаціями.

Ще одним завданням є залучення банкірів, науковців, користувачів банківських послуг до діючої комісії при Громадській раді по таким напрямкам: реформування банківської системи, реструктуризація валютних кредитів, проблемні банки, платіжних систем, стабілізація грошової одиниці, тощо

Наступним завданням, за словами С.Аржевітіна, є проведення громадських обговорень з законодавчих ініціатив проектів нормативно-правових актів Національного банку та надання пропозицій щодо запровадження на практиці їх дієвих механізмів.

С.Аржевітін для відновлення довіри до банківської системи вважає за необхідне здійснити комплекс заходів щодо впровадження моральних принципів відповідальності як серед банкірів, так і серед клієнтів банків, насамперед - це підвищення фінансової грамотності клієнтів та дієвості кодексу честі банкіра, а також здійснювати громадський контроль за врахуванням Національним банком України пропозицій та зауважень громадськості сприяти Національному банку України в його більш прозорій та публічній діяльності тощо.

Під час слухань також виступили керівники банків та банківських асоціацій, членів профільного комітету парламенту, науковці та незалежні експерти.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, підсумовуючи парламентські слухання, зазначила, що однією з проблем нинішніх слухань є брак комунікацій між ключовими учасниками цього процесу - між Національним банком, урядом, між самими банкірами і їхніми громадськими організаціями, які представляють їхні інтереси, а також між громадянським суспільством, між громадськими організаціями, які представляють людей, що зазнали певних фінансових і психологічних втрат.

О.Сироїд запропонувала профільному Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності врахувати у рекомендаціях парламентських слухань висловлену всіма учасниками слухань думку про відсутність довіри між суспільством і банками як одну із основних причин кризи банківської системи.

О.Сироїд також звернула увагу на необхідність врахувати пропозиції щодо очікувань від держави, щоб та довіра була відновлена.

На цьому парламентські слухання. присвячені обговоренню питання шляхів стабілізації банківської системи України завершилися.