Новини

29 березня 2017, 15:44

Відбулася зустріч голови комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорія Немирі з Міністром Норвегії у справах Європи

докладніше
29 березня 2017, 15:34

Заява Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганни Гопко:

докладніше
29 березня 2017, 15:14

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря провів зустріч з Комісаром ЄС Дімітрісом Аврамопулосом

докладніше
29 березня 2017, 15:07

Коментар Голови Верховної Ради України Андрія Парубія з приводу провокації проти Генерального консульства Польщі у Луцьку

докладніше
29 березня 2017, 15:00

Рахункова палата як парламентський інструмент контролю. Відбулася чергова координаційна зустріч представників проектів міжнародної технічної допомоги парламенту

докладніше
29 березня 2017, 10:28

Питання середньострокового бюджетного планування обговорено у Комітеті з питань бюджету під час зустрічі з представниками Технічної місії Податково-Бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду

докладніше
29 березня 2017, 10:06

У Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбувся круглий стіл на тему: «Власний газ для незалежності: як досягнути цілі»

докладніше
29 березня 2017, 08:22

«У міжнародній політиці України, Польщі та Литви важлива спільна координація дій», - Андрій Парубій під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою

докладніше
28 березня 2017, 19:13

"Україна в чіткій координації з нашими партнерами має докорінно перебудувати інформаційну стратегію, аби розвінчати надумані міфи про НАТО", - Ірина Геращенко під час виступу на "круглому столі" на тему: "Подолання міфів про НАТО: Agenda 2020"

докладніше
28 березня 2017, 17:57

Андрій Парубій: Тристороння міжпарламентська співпраця України, Литви і Польщі набиратиме обертів

докладніше
28 березня 2017, 15:47

У Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему: “Законодавче регулювання роздрібного ринку продажу електроенергії на електроавтозаправках”

докладніше
28 березня 2017, 14:49

Комітет з питань національної безпеки і оборони провів "круглий стіл" на тему: "Розвиток потенціалу України з гуманітарного розмінування. Законодавче забезпечення"

докладніше
28 березня 2017, 14:36

Кінцевий документ VIII сесії Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща Варшава, 28 березня 2017 року

докладніше
28 березня 2017, 14:28

«Активний міжпарламентський діалог, який останнім часом набрав особливої динаміки, є свідченням взаємного розуміння важливості українсько-польських відносин та їх перспектив», - Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час зустрічі з Маршалком Сейму Республіки Польща Мареком Кухчинським

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
10 жовтня 2006, 17:14

День Уряду у Верховній Раді України 10 жовтня 2006 року

У ВІВТОРОК, 10 ЖОВТНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ УКРАЇНИ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ:"ПРО ВИКОНАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ЗАЙНЯТОСТІ ОСІБ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ НА 2001-2005 РОКИ"

Доповідав міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. На початку свого виступу він зазначив, що основою практичних зрушень у цій сфері стало законодавче підґрунтя. Реалізація Національної програми дозволила вдосконалити вітчизняну законодавчу базу стосовно соціального захисту інвалідів. Прийнято 248 нормативно-правових актів, ратифіковано конвенцію №159 Міжнародної організації праці "Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів". Лише за останній рік схвалено понад три десятки правових документів, які спрямовані на створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з особливими потребами. "Підвищенню якості нормативно-правових актів сприяла злагоджена робота уряду, центральних органів виконавчої влади разом з профільними парламентськими комітетами та громадськими організаціями інвалідів", - наголосив доповідач.

Доповідач зазначив: пріоритетним завданнями програми визначено освіту інвалідів, як основу для якісного працевлаштування. Ознакою євро-інтеграційного поступу України став розвиток інтегрованої загальнодоступної системи загально середньої, професійної та вищої освіти. М.Папієв повідомив, що зараз у загальноосвітніх школах України разом з однолітками навчаються близько 70 тис. дітей, які мають проблеми розумового розвитку та сенсорні порушення. Певна категорія дітей з інвалідністю, стан здоров'я яких не уможливлює навчання і виховання в загальноосвітніх школах (54 тис. дітей) здобувають освіту в 396 спеціальних навчальних закладах.

М.Папієв повідомив, що на впровадження інтегрованих форм навчання лише Фондом соціального захисту інвалідів у 2001-2005рр. спрямовано близько 15 млн. гривень. За вісім місяців поточного року за цим напрямом виділено понад 3 млн. гривень.

Міністр праці та соціальної політики зазначив, що за час дії Національної програми здійснено формування розгалуженої системи реабілітації інвалідів. Мережа реабілітаційних закладів зросла більше ніж у дванадцять разів. Сьогодні у сфері управління різних відомств функціонує 557 реабілітаційних установ. Безпосередньо органам Мінпраці підпорядковано 289 реабілітаційних центрів та відділень. В системі Міносвіти діє 100 таких закладів. В сфері охорони здоров'я - 61 заклад, у Міністерстві сім'ї, молоді і спорту - 45 центрів, при громадських організаціях інвалідів здійснюють реабілітацію осіб з обмеженими можливостями 62 установи.

Доповідач нагадав про те, що одним із перших кроків на шляху побудови системи професійної реабілітації в Україні стало відкриття Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів. У центрі створено всі необхідні умови для проходження професійної реабілітації, навчання та проживання інвалідів зі складними вадами здоров'я.

За 2002-2006 роки професійну реабілітацію в центрі за дев'ятьма робітничими професіями пройшло майже 1300 інвалідів. На центр покладено функції з координації та методологічного забезпечення діяльності усієї мережі регіональних установ професійної реабілітації. З минулого року в ньому розпочато роботу з формування кадрового потенціалу місцевих реабілітаційних закладів.

М.Папієв повідомив про те, що з 2003 року в країні почалося створення міжрегіональних центрів, в яких інваліди здобувають фахову і професійну підготовку за широким спектром спеціальностей та робітничих професій. Оволодівши ними, близько 85 відсотків випускників працевлаштовуються або мають змогу започаткувати власний бізнес.

Усього ж у процесі реалізації Національної програми понад 100 тисяч інвалідів отримали роботу, тобто повноцінно реабілітувалися та інтегрувалися у суспільне життя.

З цією метою було задіяно всі існуючі механізми, а саме: встановлення відповідного нормативу підприємствам для бронювання робочих місць, надання цільової фінансової допомоги за рахунок бюджету, використання можливостей Державної служби зайнятості. Доповідач звернув увагу на те, що за час реалізації Національної програми майже втричі збільшилась кількість підприємств, що виконують нормативи працевлаштування інвалідів. Рівень працевлаштування службою зайнятості осіб з інвалідністю відповідає загальним показникам працевлаштування незайнятих громадян. Позитивна динаміка у цьому напрямку досягнута завдяки спільним діям уряду та парламенту.

Однак, аналіз, здійснений фахівцями міністерства, свідчить про необхідність суттєвого підвищення ефективності кожного заходу, спрямованого на працевлаштування. М.Папієв зауважив "не можна миритися з тим, що третина підприємств громадських організацій інвалідів, маючи державну фінансову підтримку, скоротила чисельність працюючих, або не забезпечує гідних умов праці, в тому числі належного рівня заробітної плати".

Міністр праці та соціальної політики наголосив на тому, що інтеграція людей з особливими потребами у суспільство неможлива без забезпечення їх технічними засобами реабілітації, протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування, зручним ортопедичним взуттям, милицями, засобами малої механізації та побутової реабілітації.

За словами доповідача, за останніх 5 років з Державного бюджету на ці цілі виділено 560 мільйонів гривень. Порівняно з 2001 роком у поточному році асигнування на поставку технічних засобів реабілітації збільшено більш ніж вдвічі - з 94 до 197 мільйонів гривень. Щороку близько 800 тисяч осіб з обмеженими можливостями отримують технічні засоби реабілітації. Проте в повному обсязі забезпечити потреби інвалідів не вдалося.

З метою розв'язання цієї проблеми уряд в проекті Державного бюджету на 2007 рік передбачає суттєве збільшення видатків на виробництво технічних засобів реабілітації, довівши ці асигнування до 260 мільйонів гривень.

М.Папієв повідомив, що у наступному році уряд планує здійснити цілу низку практичних заходів з технічного переоснащення протезно-ортопедичних підприємств. Впровадження новітніх сучасних технологій з орієнтованих на задоволення потреб інвалідів на найвищому міжнародному рівні. На ці цілі виділяється майже 200 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Далі доповідач зупинився на розв'язанні проблеми забезпечення інвалідів транспортними перевезеннями. Він зазначив, що серед пріоритетних завдань Національної програми є прийняття регіональних програм безперешкодного доступу інвалідів до об'єктів соціальної транспортної інформаційної та інших інфраструктур.

Рішенням органів місцевого самоврядування та виконавчої влади в місцевих програмах економічного та соціального розвитку, починаючи з 2006 року передбачено заходи зі створення спеціалізованих транспортних служб для безперешкодного та безкоштовного перевезення людей з інвалідністю.

Більш доступним для інвалідів стає міський транспорт. Виготовлені дослідні зразки автобуса та тролейбуса, облаштованих спеціальними підйомниками. Створений дослідний зразок трамваю з пристосованим входом. Зростає кількість потягів зі спеціальними вагонами для перевезення інвалідів.

Завершуючи свій виступ, М.Папієв зазначив: "незважаючи на досягнення та позитивні тенденції у цій сфері, існує ще багато невирішених питань та нерозв'язаних проблем. Рівень трудової зайнятості осіб з інвалідністю не відповідає їх потребам та можливостям, особливо серед психічно хворих громадян та осіб з розумовою відсталістю".

Міністр праці та соціальної політики вважає, що для досягнення позитивних зрушень слід приділити більше уваги питанням освіти інвалідів. На його думку, також потребує оптимізації існуюча мережа реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів. Частина закладів немає необхідної матеріальної бази, кваліфікованих кадрів. Для їх подальшого розвитку та покращання якості реабілітаційних послуг необхідно забезпечити державну підтримку, зокрема, вирішити питання щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України у частині фінансування цих закладів з бюджетів відповідних рівнів.

М.Папієв подякував народним депутатам за підтримку і розуміння проблем осіб з інвалідністю та висловив впевненість, що спільними зусиллями уряду та парламенту конкретними справами вдасться забезпечити їм гідне життя.

Відповідаючи на запитання народних депутатів, міністр праці та соціальної політики доповнив свій виступ деякими уточненнями. Зокрема, він повідомив, що Національна програма професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки виконано на 85-90%, що є добрим показником її ефективності.

На думку М.Папієва, необхідності у розробленні нової програми сьогодні не існує. Необхідно практично реалізовувати в життя ті закони, які були прийнятті Верховною Радою в 2003, 2004, 2005 роках. Це дає підстави повністю зняти цю проблематику з порядку денного і вивести вирішення питань по інвалідах на високий рівень, щоб він був сприйнятий в усьому світі.

Міністр праці та соціальної політики на прохання народних депутатів також поінформував їх про вартість одного робочого місця для інваліда у різних галузях. За його словами, ціна варіюється за тими показниками, які існують, від 50 тис. гривень до 250 тис. гривень.

М.Папієв звернувся до народних депутатів з проханням зберегти існуючий норматив по працевлаштуванню інвалідів - 4 відсотки від середньооблікової чисельності працівників на підприємствах. Це дасть можливість до 2009 року збільшити кількість працюючих інвалідів з 360 тисяч, як зараз, до 1 млн. на 2,5 млн. інвалідів загалом.

Міністр праці та соціальної політики, відповідаючи на запитання чи доцільне існування кількох соціальних фондів, висловився за об'єднання їх у єдину систему. Це дозволить спростити адміністрування і з наступного року запровадили загальнообов'язкове державне медичне страхування без збільшення навантаження на фонд оплати праці.

Співдоповідав Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко. Він наголосив на тому, що "інваліди, люди з особливими потребами, вимагають не прямої фінансової допомоги на прожиття з бюджету, а можливості своєю власною працею заробити собі і своїй родині. Тим самим вони не лише забезпечать себе матеріально, але й повноцінно адаптуються у суспільство. Для цього лише необхідно створити умови".

П.Цибенко зупинився на низці проблем в цій площині, які потребують розв'язання. Зокрема, перехідною із минулою скликання проблемою є законодавче впорядкування фінансування діяльності мережі створених на виконання Національної програми реабілітаційних центрів для інвалідів та дітей-інвалідів. Співдоповідач зауважив, що існуюча нині практика фінансування їх за рахунок цільових коштів, Фонду соціального захисту інвалідів є нонсенсом.

Він повідомив, що вже в поточному скликанні групою народних депутатів подано проект про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

П.Цибенко нагадав про питання, які перейшли з минулого Дня Уряду 11 лютого 2003 року, - про перевезення неповносправних людей спеціальним транспортом, обладнаними підйомниками для інвалідів на візках, про організацію тематичних радіо- і телевізійних передач про життя інвалідів і реалізації державної політики щодо них.

Важливого значення, за словами співдоповідача, набуває законодавче забезпечення процесу працевлаштування інвалідів. Для створення рівних можливостей щодо одержання інвалідами продуктивної та адекватно оплачуваної роботи потребує удосконалення ціла низка чинних законодавчих актів, що регулюють державну політику у сфері зайнятості населення.

П.Цибенко нагадав, що протягом минулого скликання за ініціативою народних депутатів-членів Комітету Верховною Радою було прийнято низку законів, зокрема про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів, реалізації інвалідами права на трудову діяльність, оподаткування реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, удосконалено положення Закону України "Про основу соціальної захищеності інвалідів" тощо. Це заклало правові засади для розв'язання проблеми працевлаштування інвалідів.

Голова Комітету висловив жаль, що уряд невиправдано затягнув процес підготовки їх до впровадження, видання необхідних підзаконних актів, що штучно стримує і гальмує цей процес.

П.Цибенко зазначив, що вкрай важливим є розпочати практичну реалізацію численних концепцій щодо освіти інвалідів, оскільки освіта закладає основи для якісного працевлаштування.

Занепокоєння у Голови парламентського Комітету викликає подальше існування Закону "Про реабілітацію інвалідів в Україні", який є логічним продовженням Національної програми. Ним започатковано впровадження комплексного підходу до реабілітаційного процесу. Однак, законопроектом про Державний бюджет України на 2007 рік пропонується зупинення виплати грошових компенсацій при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів.

П.Цибенко вважає за необхідне забезпечити подальше надання державної підтримки підприємствам громадських організацій інвалідів, у тому числі щодо забезпечення податкових преференцій. Він повідомив, що відповідні пропозиції Комітетом подано до проекту Державного бюджету України на наступний рік.

Насамкінець П.Цибенко висловився за розробку нової загальнодержавної програми за напрямами, які він окреслив, передбачивши її достатнє бюджетне фінансування.

У ході обговорення народні депутати також підтримали розробку нової загальнодержавної програми реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями. У виступах наголошувалося, що захистити інваліда можливо лише за умови державної підтримки.

Народні депутати висловлювалися за посилення парламентського контролю за виконанням програми, чинних законів та інших актів.

За результатами обговорення Верховна Рада 294-ма голосами ухвалила Постанову, якою взяла до відома інформацію Кабінету Міністрів про виконання Національної програми професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки.

Постановою передбачено низку рекомендацій уряду щодо подальшого опрацювання проектів законів, спрямованих на удосконалення правової бази соціального захисту інвалідів.

Верховна Рада також рекомендує Кабінету Міністрів розробити нову редакцію Державної програми професійної реабілітації та трудової зайнятості осіб як з фізичними вадами, так і з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період 2007-2011 років.

На цьому День Уряду, присвячений обговоренню у Верховній Раді виконання Національної програми професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки, завершився.