Новини

26 липня 2017, 16:00

Законотворча діяльність Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення була спрямована на поліпшення трудових відносин, підвищення рівня соціального захисту громадян, вдосконалення та реформування пенсійного забезпечення

докладніше
26 липня 2017, 11:04

26 липня набирає чинності Закон України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків»

докладніше
25 липня 2017, 13:39

Звіт Першого заступника Голови Верховної Ради України, Уповноваженого Президента України з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях Ірини Геращенко за шосту сесію Верховної Ради VIII скликання

докладніше
24 липня 2017, 18:30

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко взяла участь у зустрічі зі спеціальним представником Державного департаменту США з питань України Куртом Волкером (оновлена)

докладніше
24 липня 2017, 15:23

У Комітеті у закордонних справах проведено зустріч, присвячену українським політв’язням Кремля

докладніше
24 липня 2017, 14:57

Протягом шостої сесії Комітет працював над удосконаленням законодавчого забезпечення державної політики сприяння становленню інституту сім'ї, національно-патріотичного виховання, державної політики у сфері фізичної культури і спорту

докладніше
24 липня 2017, 11:02

757 питань розглянуто на засіданнях Комітету з питань бюджету під час шостої сесії

докладніше
21 липня 2017, 16:30

Співробітники секретаріатів комітетів Верховної Ради на дводенному тренінгу удосконалили практичні навички роботи з новітніми Інтернет-технологіями

докладніше
21 липня 2017, 13:27

Відбулася зустріч Першого заступника голови Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Миколи Величковича з делегацією представників Ради Європи

докладніше
21 липня 2017, 09:19

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко та Заступник Голови Комітету з питань європейської інтеграції Марія Іонова провели зустріч з Віце-прем’єр-міністром Республіки Молдова з питань реінтеграції Георге Беланом

докладніше
20 липня 2017, 12:44

У Комітеті з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму відбулася зустріч з Надзвичайним та Повноважним Послом Республіки Молдова

докладніше
19 липня 2017, 10:05

Комітет з питань транспорту за час роботи шостої сесії розглянув 50 питань, з яких майже половина - щодо контролю за виконанням законів та постанов

докладніше
18 липня 2017, 16:43

У черговому номері "Відомостей Верховної Ради України" опубліковано Закон «Про оцінку впливу на довкілля»

докладніше
18 липня 2017, 10:34

Комітет з питань податкової та митної політики за період шостої сесії провів 10 засідань, на яких розглянуто 36 законопроектів

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
13 грудня 2005, 17:38

День Уряду у Верховній Раді України 13 грудня 2005 року

У ВІВТОРОК, 13 ГРУДНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ: "1. ПРО СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ. 2. П'ЯТА РІЧНИЦЯ ЗАКРИТТЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС".

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку засідання оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народних депутатів Ольги Кобець і Костянтина Ситника із фракції БЮТ та їхнє входження до фракції Народного руху України, про входження народного депутата Юлія Йоффе до фракції СДПУ(о), про вихід народного депутата Володимира Черняка з фракції Української народної партії, про вихід народного депутата Володимира Яворівського з фракції ПРП та його входження до фракції БЮТ, про вихід народного депутата Олександра Кузьмука з фракції ПППУ.

З першого питання доповідав міністр культури і туризму Ігор Ліховий. Він наголосив на тому, що питання збереження культурної спадщини є вагомою складовою частиною державної політики у сфері культури і мистецтв. Конституцією України, основами законодавства про культуру, Законом України "Про охорону культурної спадщини" визначено державний пріоритет щодо створення умов для збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища. Держава у пріоритетному порядку забезпечує облік, захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музефікацію та інші охоронні заходи щодо пам'яток.

Україна на своїх теренах зберегла значну кількість об'єктів нерухомої культурної спадщини, починаючи від стоянки раннього палеоліту у Виноградівського району на Закарпатті, якій близько мільйона років, Кирилівської стоянки в Києві, якій виповнюється майже 40 тисяч років, до зовсім молодих пам'яток архітектури та монументального мистецтва, збудованих тільки у минулому столітті.

У світі добре відомі занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО архітектурні ансамблі Софії Київської та Печерської Лаври у Києві, собору Святого Юра в історичному центрі Львова. Міністр висловив жаль з приводу того, що лише 3 об'єкти із численної культурної спадщини України занесені до цього престижного списку всесвітньої спадщини при ЮНЕСКО.

В музеях і заповідниках України зберігається понад 11 мільйонів пам'яток. Протягом лише минулого року організовано 5377 виставок у музеях та більше 3000 за їх межами в різних регіонах України. Здійснено 21 міжнародний проект з експонування пам'яток із музейних зібрань України за кордоном. Музеї та заповідники у 2004 році відвідали майже 18 мільйонів шанувальників української старовини і мистецтва. За останні роки дещо поліпшився стан фінансування музейної галузі.

Міністр навів приклади, які свідчать про бережливе ставлення держави до культурного надбання українського народу. Зокрема, здійснено капітальний ремонт Національного музею літератури України. Продовжується ремонт Київського літературного меморіального музею-квартири Миколи Бажана, музею історичних коштовностей України, Національного музею Тараса Шевченка у Києві і Шевченківського національного заповідника у Каневі. Здійснено комплексні заходи щодо капітального ремонту меморіального комплексу Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

І.Ліховий у своєму виступі також значну увагу приділив проблемам, які гальмують розвиток музейної справи. До них він відніс недостатнє фінансове забезпечення діяльності державних музеїв та реставраційної справи. Обсягів видатків з Держбюджету та місцевих бюджетів на утримання музеїв ледве вистачає на оплату праці, енергоносіїв, охорону та комунальні послуги. Бракує коштів на поповнення музейних фондів, проведення ремонту реставраційних робіт, встановлення сигналізації, оновлення музейного обладнання.

Відсутність фінансування не дозволяє завершити роботу по створенню Державного реєстру національного культурного надбання.

Говорячи про законодавче забезпечення цієї сфери, міністр культури зазначив, що з метою розвитку музейної галузі, врегулювання низки питань розроблено проект закону про внесення змін до Закон України "Про музеї та музейну справу" та низку інструкцій щодо обліку зберігання та використання музейних предметів.

Міністерством створено міжвідомчу робочу групу з урегулювання розбіжностей у питаннях обліку музейних предметів і музейних колекцій. Основне завдання на найближчий рік – врегулювання вимог Законів України "Про бухгалтерський облік" та "Про музеї та музейну справу" стосовно обліку музейних предметів.

Серед пріоритетних напрямів розвитку музейної галузі міністерство зосередить зусилля на правовому врегулюванні питань діяльності музеїв та інших установ, які оберігають пам'ятки недержавної частини музейного фонду, на зміцненні матеріально-технічної бази музеів і заповідників, створення Державного реєстру національно-культурного надбання, комп'ютеризації основної діяльності і музейної галузі загалом передусім шляхом створення централізованої бази даних "Музейний фонд України", електронної версії Державного реєстру охорони пам'яток національного культурного надбання. Це, за словами міністра, дасть можливість не лише наблизити скарби до громадян України та гостей нашого краю, а й також зробити прозорою справу втручання в національні святині.

І.Ліховий доповів і про створення "Мистецького арсеналу", який дозволить позбутися багатьох проблем, що є гострими особливо для столичних музеїв.

Міністр культури також поінформував про те, що в уряді опрацьовується питання концентрації зусиль для створення належних умов щодо залучення інвестицій в пам'ятку охорони сфери.

І.Ліховий торкнувся кількох резонансних справ, пов'язаних з порушенням чинного законодавства щодо збереження пам'яток національного чи місцевого значення. Зокрема, скандального характеру набули масові факти розбазарення та приватизації земель історико-культурних заповідників в Криму та навколо Трахтомирова на Черкащині. З метою отримання максимальних прибутків від будівництва кон'юнктурних об'єктів видавалися дозволи на спорудження сучасних об'єктів в історичних центрах населених пунктів. "Пальму першості" в такому ставленні до історичного середовища продовжують тримати столичний Київ, стародавній Львів, Одеса, Крим.

Уряд вкрай занепокоєний таким станом справ і не має ніякого морального права залишити цю ситуацію напризволяще. За словами міністра, міністерство буде втручатися у кожну справу, оскільки немає пам'яток другорядних чи третьорядних, всі пам'ятки мають бути збережені.

І.Ліховий висловив сподівання на плідну співпрацю з Верховною Радою.

Міністр культури і туризму відповів на запитання народних депутатів.

Співдоповідав голова підкомітету Комітету з питань культури і духовності Микола Жулинський. Він назвав ситуацію із збереженням культурної спадщини в Україні критичною. "Ми стоїмо на порозі культурної катастрофи. Із 130 тисяч пам'яток, які є в Україні, кожна друга вимагає сьогодні реставрації і ремонту. І ця ситуація настільки складна, що навіть не втішає те, що ми маємо у списку всесвітньої спадщини комплекс споруд Софіївського Собору і Києво-Печерської Лаври, і Історичного центру міста Києва", - зазначив М.Жулинський.

Співдоповідач вважає, що така ситуація склалася тому, що за сприянням державних наукових установ та місцевих органів влади відбувається вихолощення власне охорони культурної спадщини в регіонах і переведення її в категорію можливості законного заробітчанства. Уряд України повинен негайно вжити заходи з припинення діяльності таких організацій і забезпечити створення повноцінних місцевих органів охорони культурної спадщини, передавши їм всі функції погодження, передбачені законом.

Народний депутат вказав на відсутність цілісної системи охорони культурної спадщини, яка ставить під сумнів можливість реалізації положень Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки на практиці немає суб'єкта застосування механізмів охорони пам'яток. Зокрема, не укладаються охоронні договори, не проводиться належним чином виявлення та облік об'єктів культурної спадщини, не надаються розпорядження та приписи щодо охорони пам'яток, не застосовуються фінансові санкції за порушення пам'ятко-охоронного законодавства тощо.

За словами М.Жулинського, дуже повільно відбувається нормативно-правове забезпечення охорони культурної спадщини. До цього часу Кабінет Міністрів не забезпечив розробку підзаконних нормативно-правових актів, передбачених Законом "Про охорону культурної спадщини" та Законом України "Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки". До цього часу Кабінет Міністрів не затвердив порядок надання дозволів та порядок формування діяльності кваліфікаційної ради, яка дає дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок та інших земляних робіт.

М.Жулинський також вважає, що відсутність в історико-культурних заповідників юридично оформленого права постійного користування їхніми територіями створює передумови до втрати пам'яток культурної спадщини.

Окремо співдоповідач зупинився на фінансуванні заходів з охорони культурної спадщини, на критичній ситуації з підготовкою кадрів, складну ситуацію у реставраційній справі.

Завершуючи свій виступ, М.Жулинський зазначив, що збереження національної культурної спадщини, зокрема реставрації пам'яток архітектури є надзвичайно актуальною проблемою і вона потребує негайного державного втручання. Він висловився за загальнонаціональний об'ємний підхід до збереження пам'яток культурної спадщини, інакше з цією проблемою доведеться стикатися постійно.

В обговоренні питання взяли участь представники депутатських фракцій і груп. До піднятих у доповіді та співдоповіді проблем вони додали ще кілька. У виступах прозвучали пропозиції щодо створення реєстру культурних цінностей, які перебувають за межами України. На повернення цих цінностей підготовлено відповідний закон.

Народні депутати критикували виконавчу владу за декларативність у підході до розв'язання проблеми охорони пам'яток культурної спадщини, вимагали від неї більш наполегливо працювати над розв'язанням усіх наболілих проблем, вишукувати альтернативні джерела фінансування, вносити пропозиції щодо вдосконалення діючого законодавства, покращити фінансування цієї діяльності тощо.

З другого питання доповідав міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Віктор Балога. Він наголосив на тому, що п'ять років тому Україна вперше в історії розвитку атомної енергетики закрила атомну станцію, задекларувавши відкритість і прогнозованість своєї політики, показала світові, що подібні кроки засвідчують не тільки нашу миролюбність, а й новий вимір світової політики, коли на перше місце ставляться інтереси людства, своєї нації, інтереси забезпечення високого рівня охорони довкілля, життя і здоров'я людей.

П'ять років, за словами міністра, час достатній для аналізу і підсумків, визначення результатів розв'язання проблем дотичних до мільйонів людей.

За цей час уряди і народні депутати зробили чимало для розв'язання обговорюваної проблеми. Проте після 15 грудня 2000 року залишилася велика кількість складних політичних, економічних і соціальних проблем породжених, як безпосередньо аварією четвертого енергоблоку, її наслідками, так і здійсненням цілої низки різних заходів, пов'язаних із закриттям Чорнобильської атомної станції.

В.Балога зазначив, що на об'єкті "Укриття", хоча із відставанням розгорнуті масштабні роботи, то за п'ять років з моменту остаточної зупинки Чорнобильської АЕС станція розпочала реальні роботи із підготовки до зняття з експлуатації тільки в останні місяці.

Аналіз стану виконання міжнародних проектів виявив цілий ряд недоліків, які мають, як об'єктивний, так і суб'єктивний характер, і перш за все у системі управління цими проектами.

Міністр доповів про стан справ на чотирьох об'єктах, пов'язаних зі зняттям електростанції з експлуатації.

Окремо міністр привернув увагу до виконання робіт комплексної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС.

За його словами, більшість рішень виконувалося не повною мірою, бо вони не були забезпечені бюджетним фінансуванням. Однак, одне із головних завдань - підтримка рівня оплати праці на ЧАЕС на рівні діючих АЕС України було виконано. Не всі соціальні проблеми розв'язані, але уряд працює над ними.

В.Балога, завершуючи, зауважив, що уряд буде працювати так, щоб за організаційними, фінансовими і технічними проблемами постійно бачити живу людину. На цьому наголосив і Президент України під час своєї поїздки на Чорнобильську АЕС.

Міністр також наголосив на необхідності рішучої активізації міжнародної діяльності з метою консолідації зусиль для розв'язання проблем, пов'язаних із закриттям Чорнобильської АЕС і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в цілому.

Відповідаючи на запитання народних депутатів, В.Балога спростував слова про те, що Президент України в ході поїздки на ЧАЕС говорив про перетворення тридцятикілометрової зони у міжнародний могильник ядерних відходів і створення там етнографічного музею.

Міністр також додотково поінформував народних депутатів про здійснювані програми соціального захисту чорнобильців, про виконання зобов'язань з боку іноземних інвесторів щодо закриття Чорнобильської АЕС.

Народні депутати також цікавилися у міністра тим, коли буде подано на розгляд Верховної Ради проект Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему, фінансуванням виплат та компенсацій та наданням пільг громадянам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, виконанням графіку робіт по закриттю Чорнобильської атомної станції та спорудження нового конфайменту тощо.

Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко зазначив, що обговорюючи питання 5-ої річниці закриття Чорнобильської АЕС, треба розмову вести у контексті 20-річниці Чорнобильської катастрофи, яка виповнюється у 2006 році.

Г.Руденко запропонував розглядати всі проблеми у відповідності до того, віданню якого з парламентських комітетів вони належать. Він запропонував у подальшому виходити на персональну відповідальність якогось посадовця, і щоб був термін роботи, тому що фактично багато помилок, багато хороших речей було зроблено тими чи іншими міністрами, а взагалі робота уряду оцінюється як негативна.

При цьому Голова Комітету вважає, що потрібно враховувати ментальність урядовців, в тому числі депутатів, які полюбляють меморандуми. Підписавши меморандум про закриття Чорнобильської станції, вони розраховували, що від контрактів, від меморандумів можна чекати більше, аніж там записано. Тому враження, що нам всім допоможуть, починаючи від Заходу до Росії і "одарят" великою купою грошей не виправдалось. Тому й фонд профінансований сьогодні на 920 млн. доларів, з яких уже близько 300-400 млн. витрачено. Ще потрібно більше 100 млн. доларів.

Г.Руденко наголосив на тому, що "ми програли політично закриття Чорнобильської станції, тому що у нас був козир. Таких козирів не так багато було в Україні на тому чи іншому етапі розвитку країни. Була зброя атомна, ми її програли, у нас була Чорнобильська станція, яку потрібно було закривати. Але політичне рішення, яке було прийняте потрібно було супроводжувати фаховим хитрим переговорним процесом і вижати максимум вигоди для України. На жаль, цього не сталося". Голова Комітету вважає, що Україна програла на рівні дипломатії, на рівні фахівців процес, який мав би супроводжувати закриття станції.

Г.Руденко зосередився на окремих питаннях плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття", які він охарактеризував як проблемні.

Перше і ключове питання, яке цікавить Комітет - це безпека. Всі затримки, відставання від графіків, додаткові витрати турбують народних депутатів і вони хотіли б, щоб ті вимоги, які покладені на міністерство, на Чорнобильську станцію з боку додержання ліцензійних вимог, які контролює Державна комісія ядерного регулювання, були виконані. І лише після цього, можна про щось подальше говорити.

Ще одну співдоповідь зробив голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Володимир Бронніков. У своєму виступі він зробив акцент на результатах цих п'яти років з часу закриття Чорнобильської АЕС.

Володимир Бронніков вважає, що закриття ЧАЕС не відбулося. За національними і міжнародними стандартами Чорнобильска станція залишається діючою станцією. Найближчим часом закінчується термін дозволу, виданого Чорнобильскій АЕС Державним комітетом ядерного регулювання. Ймовірність отримання нової ліцензії, без нехтування норм і правил в атомній енергетиці, близька до нуля.

В.Бронніков означив дві корінні причини ситуації, яка склалася. Перша з них – це непомірна політизація проблеми, тоді, як це завдання фахівців-атомників. Іншою причиною, за словами співдоповідача, є політичні помилки в організації управління цією сферою.

В.Бронніков вважає, що тільки запровадивши професіоналізм і відповідальність на найвищому рівні державного управління можна розв'язати всі проблеми ЧАЕС і атомної енергетики в цілому. Тільки таким чином "ми не будемо створювати собі проблем у майбутньому, проблем для нащадків".

Представники депутатських фракцій і груп виступили в ході обговорення, доповівши про позиції тих політичних сил, які вони представляють у парламенті.

Промовці пропонували терміново переглянути структуру управління з чорнобильської проблематики шляхом створення Міністерства з питань Чорнобильської катастрофи, а також не допустити "антиконституційної" пропозиції уряду щодо призупинення ряду статей закону "Про статус і соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" у проекті Державного бюджету на 2006 рік, підняти статус урядових програм до законодавчого рівня і забезпечити їх належним бюджетним фінансуванням.

За підсумками обговорення Верховна Рада на одному з наступних засідань прийме постанови, в якиз буде дана оцінка роботи уряду, а також рекомендації щодо її покращання.

На цьому День Уряду у Верховній Раді завершився.