Новини

28 червня 2017, 14:34

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь в урочистостях з нагоди Дня Конституції

докладніше
28 червня 2017, 05:00

Вітання Голови Верховної Ради України Андрія Парубія з нагоди Дня Конституції України

докладніше
27 червня 2017, 23:22

«Сьогодні 154 із 197 присутніх у залі представників ПАРЄ проголосували «за» зміни до регламенту Асамблеї, висловивши недовіру П.Аграмунту», - Ірина Геращенко

докладніше
27 червня 2017, 16:46

Під патронатом Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму у Скадовську проходила Всеукраїнська колосіада, присвячена Дню Конституції України та Дню заснування Міжнародного олімпійського комітету

докладніше
27 червня 2017, 14:22

Повний текст виступу Голови Верховної Ради України на прес-конференції

докладніше
27 червня 2017, 14:19

Постійна делегація Верховної Ради України бере участь у літній сесії ПАРЄ

докладніше
27 червня 2017, 13:30

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відповів на запитання журналістів під час прес-конференції (відео)

докладніше
27 червня 2017, 11:57

Вступне слово Голови Верховної Ради України Андрія Парубія на підсумковій Прес-конференції (відео)

докладніше
27 червня 2017, 11:35

Андрій Парубій: Ключовим нашим завданням і метою має стати безпека - в найширшому розумінні, в усіх головних сферах

докладніше
27 червня 2017, 11:33

Андрій Парубій: Триває реформа місцевого самоврядування - громадяни отримують реальну владу у своїх містах та селах, і, разом з тим, беруть на себе відповідальність за свій край

докладніше
27 червня 2017, 11:31

Андрій Парубій: У 2017 році Україна увійшла у ТОП-30 країн за ступенем відкритості даних, піднявшись за рік з 54 на 24 місце в світі

докладніше
27 червня 2017, 11:29

Андрій Парубій: Ментальна деокупація України має не менше значення ніж звільнення української землі від російських окупантів

докладніше
27 червня 2017, 11:25

Для отримання довгоочікуваного безвізу ми виконали 144 вимоги, і більшість із цих вимог — це — антикорупційне законодавство, - наголосив А.Парубій

докладніше
27 червня 2017, 11:23

Основою нашої регіональної співпраці мають стати є спільна праця над інфраструктурними проектами та розвиток транзиту, - переконаний Андрій Парубій

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
08 листопада 2005, 17:35

День Уряду у Верховній Раді України 8 листопада 2005 року

8 ЛИСТОПАДА У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ "ПРО СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ".

Доповідав Голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Суслов. Перш ніж дати загальну характеристику сучасному стану страхового ринку, Віктор Суслов доповів про принципи побудови ринку страхування. Він наголосив, що страхування є платною комерційною послугою, за яку платять або з Державного бюджету, або державні та комерційні підприємства, або громадяни. Відповідно, роблячи страхові внески чи вносячи страхові премії, страхувальники захищають себе від тих ризиків, які можуть виникнути. Страхова компанія отримує страхові премії і у випадку появи таких страхових подій здійснює страхові виплати.

В.Суслов повідомив, що в Україні стан страхового ринку такий: на кожні 100 гривень страхових платежів виплачується у середньому у вигляді повернення 22 грн. і 78 грн. Це те, що складає компенсацію затрат компанії і зароблені премії або прибуток страхових компаній.

Далі доповідач зупинився на питаннях, пов'язаних з пропозиціями депутатів щодо введення нових видів обов'язкового страхування. В.Суслов зазначив, що треба чітко розуміти, що введення нових видів обов'язкового страхування потребує достатніх високих суспільних затрат і у всіх випадках, коли вводяться нові види страхування, пов'язані з платежами державних організацій і підприємств, особливо за рахунок Державного бюджету, ефективність використання таких засобів, як правило, невисока. Тому, на його думку, потрібно утримуватися від введення великої кількості нових видів страхування.

Говорячи про принципи страхування, доповідач нагадав, що страхування регулюється громадянським законодавством, в основі якого лежать договірні відносини між страховою компанією і споживачем страхових послуг.

Саме тому, спори у страхуванні передбачають перш за все судовий порядок вирішення. Чисельні звернення в державні органи з приводу цих договірних відносин не є успішними.

За словами доповідача, в Україні взагалі слабка система захисту прав споживачів страхових послуг. Така система ще має бути створена.

Віктор Суслов далі торкнувся існуючої системи державного регулювання страхової діяльності. Основним регулятором є Верховна Рада, яка приймає відповідні закони.

Доповідач зазначив, що сьогодні існує ненормальна ситуація на ринку страхових послуг, коли у цій сфері діє два регулятора Кабінет Міністрів і Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. В.Суслов вважає, що у такій ситуації потрібно приймати рішення про передачу повноважень регулювання страхового ринку від одного регулятора – Кабінету Міністрів іншому регулятору – Державній комісії по регулюванню ринку фінансових послуг.

Кілька слів доповідач сказав про організацію нагляду за страховим ринком. Він нагадав, що в Україні зараз використовується підхід, пов'язаний з наглядом за виконанням законів і правил. Такий підхід з точки зору світової практики є застарілим. У країнах з ринковою економікою використовується нагляд на основі оцінки ризиків, тобто повноваження по регулюванню ринку передаються регулятору, яким є і повинна бути Комісія, яку він очолює. Це має означати високий ступінь довіри регуляторам, залучення до роботи у ній кращих фахівців страхового сектора і створення відповідних умов фінансування.

Далі доповідач дав коротку характеристику розвитку страхового ринку. За його словами, загальні обсяги активів страхових компаній складають за перше півріччя 18 млрд. 538 млн. грн. Це основна частина усіх активів небанківського фінансового сектора. Загалом вони складають 21,2 млрд. грн. Це у 10 разів менше ніж активи банківського сектора, що свідчить про те, що потенціал розвитку страхового ринку в Україні реалізований не повністю.

В.Суслов повідомив, що в Україні зараз зареєстровано і діє 398 страхових компаній, у тому числі 347 компаній спеціалізуються на ризикових видах страхування і 51 компанія займається страхуванням життя.

За словами доповідача, досягнута точка насичення ринку і найближчим часом кількість компаній дещо скоротиться.

В.Суслов проаналізував динаміку збору валових і чистих премій на страховому ринку, надав інформацію про іноземні інвестиції, розповів про пріоритетні напрямки державного регулювання ринку страхових послуг, детально поінформував про перекриття каналів відмивання грошей і виводу капіталу за кордон через схеми перестрахування.

Доповідач зазначив, що зусиллями Кабінету Міністрів і Державної комісії було припинено напівкримінальний і кримінальний бізнес на суму у 400 млн. дол. З представниками такого бізнесу продовжується боротьба і очікується, що вона буде напруженою.

Говорячи про необхідні заходи щодо покращання ситуації на ринку страхових послуг, В.Суслов висловився за співпрацю з Верховною Радою у питаннях припинення невиправданої практики звільнення страхових компаній від оподаткування податком на прибуток (як відомо, страхові компанії податок на прибуток не сплачують, а платять три відсотки податку на зібрані премії). Доповідач вважає, що досить легко доказати, що саме це є основою для створення схем ухиляння від сплати податку на прибуток.

В.Суслов висловився за необхідність внесення змін до Закону "Про страхування" з метою введення ліцензування, перестрахування, у тому числі й за кордон, як це використовується у багатьох країнах. За словами доповідача, потрібно ввести в законодавство України норми міжнародних стандартів відносно права регулятора на контроль договорів перестрахування і ще низку інших заходів.

Голова Держфінпослуг доповів про боротьбу з відмиванням грошей і виводом капіталу. За ці порушення анульовано ліцензії у 12 страхових компаній, видано 68 приписів, зупинено дію 6 ліцензій. За підготовленими Держкомісією матеріалами правоохоронні органи порушили 9 кримінальних справ проти найбільших угруповань, які спеціалізуються на відмиванні грошей і виводі капіталу за кордон.

Серйозною проблемою, за словами В.Суслова, є правозастосування. Часто суди приймають рішення не на користь державних органів. Причина – у відсутності узагальнення практики і вирішення спорів у судах. Доповідач звернувся до Верховної Ради про сприяння у питанні прийняття Верховним Судом України рішення про узагальнення практики спорів з питань перестрахування, виводу капіталу за кордон.

Говорячи про основні напрямки розвитку страхового ринку, В.Суслов зазначив, що вони визначені у Концепції розвитку страхового ринку, затвердженій Кабінетом Міністрів. Головні з них: прийнято рішення про підготовку нової редакції Закону України "Про страхування" на основі стандартів Євросоюзу; удосконалення правових основ захисту прав споживачів страхових послуг, перехід до міжнародної системи стандартів нагляду; сприяння розвитку довгострокового страхування життя, участь страхових компаній у системі недержавного пенсійного забезпечення, а також норми пов'язані з посиленням потенційного нагляду за компаніями, підвищення рівня капіталізації компаній, якість активів, розвиток страхового посередництва, підвищення рівня страхової культури населення.

Голова Держфінпослуг також зазначив, що Комісія веде активну роботу по підготовці страхового ринку до вступу до Світової організації торгівлі.

В.Суслов дав характеристику вже прийнятим рішенням у зв'язку зі вступом України до СОТ. Він зауважив, що прийняті рішення правильні, оскільки вони забезпечать рівні умови роботи українських страхових компаній і філій іноземних компаній і відповідно інтереси національного страхового ринку будуть захищені.

Наприкінці свого виступу В.Суслов кілька слів сказав про взаємодію Уряду і Верховної Ради у питаннях регулювання страхового ринку. Від імені Уряду він звернувся до Верховної Ради з проханням прийняти у другому читанні проект закону про внесення змін до Закону "Про страхування". Цим законопроектом встановлюються вимоги до обов'язкового ліцензування перестрахувальної діяльності.

Якщо цей закон буде прийнято, вважає В.Суслов, буде встановлено єдиний порядок регулювання страхового ринку, тому що із згоди Уряду Державній комісії по регулюванню ринку фінансових послуг пропонується передати ті повноваження у цій сфері, які ще належать Кабінету Міністрів.

В.Суслов попросив Верховну Раду також прийняти у другому читанні ще на цій сесії проект закону про внесення змін до деяких законів України про обов'язкове страхування. Прийняття цього закону дозволить виключити 27 видів обов'язкового страхування, використання яких є необгрунтованим.

Голова Держфінпослуг відповів на запитання народних депутатів. Вони стосувалися забезпечення умов економічної активності через механізми страхування, норм прибутку страхових компаній, рівня виплат, результатів перевірок страхових компаній щодо дотримання законодавства, боротьби з монополізмом на ринку страхових послуг, розвитку нових видів страхування, таких як медичне страхування, додержання умов платоспроможності з боку страховиків, заходів уряду щодо поліпшення та вдосконалення ринку страхових послуг тощо.

Співдоповідь зробив Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк. Він зазначив, що сьогодні в громадській свідомості населення України, органів державної влади страхування все більше сприймається як необхідний та важливий фінансовий механізм, що забезпечує соціально-економічну стабільність і безпеку, розвиток підприємництва, ефективний захист майнових інтересів громадян і організацій від природних, техногенних, економічних та інших ризиків, реалізацію державної політики соціально-економічного захисту суспільства. Це заслуга, насамперед, страховиків. Але й парламент цієї каденції зробив конкретні кроки по розбудові страхового ринку.

За словами співдоповідача, світова практика показує, що страхова галузь може акумулювати в собі потужний інвестиційний і соціальний резерв. До речі, в минулому році страхові премії складали у світі понад 2,5 трильйони доларів США. Це особливо переконливо довели останні події в Сполучених Штатах Америки, коли за декілька тижнів стихією були нанесені мільярдні збитки.

Якщо на мить уявити цю ситуацію, коли страхування не існує, то мільйони людей залишились би приреченими на відсутність засобів для існування, а кількість збанкрутілих компаній нанесла б набагато жорсткіший удар по населенню та по економіці країни в цілому.

Сучасний страховий ринок формується в умовах поступового підвищення базових макроекономічних показників, зокрема, зростання валового внутрішнього продукту, зниження темпів інфляції, зростання стабільності національної валюти, що дає змогу забезпечити динамічний його розвиток.

Крім позитивних макроекономічних показників існують інші передумови розвитку національного страхового ринку, а саме: поступове зростання доходів населення з тенденцією до подолання низького рівня платоспроможності, підвищення зацікавленості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів, збільшення кількості прибуткових підприємств, розвиток ринків фінансових послуг, у тому числі, фондового ринку та формування національної системи іпотечного кредитування, запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення тощо.

Сергій Буряк, як і доповідач, також вважає одним з найважливіших питань розвитку ринку його ефективне регулювання. За роки існування страховий ринок України досяг значних результатів в цьому напрямку, але все ще залишається багато питань, які потребують вирішення. Серед них: імплементація міжнародних стандартів нагляду за страховою діяльністю; адаптація національного страхового законодавства до вимог, директив і рекомендацій Європейського Союзу. Запорукою успішного розвитку будь-якого ринку є сталість регуляторних вимог щодо його діяльності. Тому забезпечення державної політики, яка б включала періодичну заміну регулюючого і контролюючого органу дає підстави страховому ринку на стабільність, яку мають сьогодні банківські установи, де незмінною є політика Національного банку України.

Одним з пріоритетних напрямків соціально-економічної політики держави та розвитку страхового ринку Голова парламентського Комітету назвав особисте страхування, довгострокове страхування життя, участь страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення та запровадження обов'язкового медичного страхування, що сприятиме підвищенню ролі приватного сектору у виконанні соціальних програм та зменшенню видатків Державного бюджету.

Важливим механізмом розбудови страхової галузі в Україні, на думку співдоповідача, повинна стати податкова політика, яка здійснюється в державі. Сьогодні держава і учасники страхового ринку зацікавлені у прозорому та звільненому від корупції оподаткуванні.

Серед позитивних чинників – стійке зростання капіталу та обсягів активів, що є необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку страхового ринку. За період з 99-го року обсяги валових страхових платежів збільшились приблизно у 17 разів, загальна сума сплачених статутних фондів страховиків - у 16,8 разів, валові страхові виплати - у 4,2 рази.

С.Буряк зазначив, що якщо за результатами першого півріччя 2004 року 61 процент страхових платежів за договорами перестрахування з нерезидентами становили фінансові ризики - це близько мільярда гривень, то у першому півріччі 2005 року частка фінансових ризиків у загальному обсязі перестрахування нерезидентами не перевищувала 0,7 процента.

Для сталого розвитку страхового ринку України та запобігання звинувачення його в необґрунтованій діяльності стосовно витоку коштів за кордон та інших негативних явищах, Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності вважає за необхідне і у подальшому зміцнювати національний перестрахувальний ринок і вдосконалювати нагляд за його діяльністю.

Зазначені явища у страховій системі є позитивними, як для галузі, так і економіки в цілому. Великим проривом у розвитку національного ринку страхування співдоповідач вважає прийняття у минулому році Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Цей вид страхування є соціально значущим і дає можливість захистити майнові інтереси як водіїв, так і пішоходів. Але повноцінна реалізація закону можлива лише за умови максимального охоплення водіїв цим видом страхування.

С.Буряк доповів про основні напрямки роботи Комітету з питань фінансів і банківської діяльності щодо вдосконалення страхового законодавства.

Першим з них є зменшення кількості обов'язкових видів страхування. Зараз відповідний законопроект знаходиться у Комітеті на доопрацюванні до другого читання. На думку співдоповідача, важливим є залишити обов'язковість тільки тих видів страхування, які є соціально значущими і за якими є виплати, оскільки за більшістю теперішніх обов'язкових видів кошти збираються, але виплати за ними складають менше 1 відсотка. Очевидно, що таке страхування у обов'язковому вигляді непотрібне.

До другого читання Комітетом також готується проект закону про внесення змін до Закону України "Про страхування" (щодо повноважень в сфері регулювання ринків фінансових послуг). Проект встановлює повноваження Держфінпосуг щодо здійснення державного регулювання та нагляду за надання страхових послуг відповідно до основних завдань, покладених на комісію Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". А саме, пропонується покласти частину повноважень Кабінету Міністрів щодо регулювання страхової діяльності на державну Комісію з регулювання ринків фінансових послуг.

Нагальним питанням, вважає С.Буряк, є вдосконалення законодавства з деяких аспектів страхової діяльності. По-перше, це зміни до законодавства з метою забезпечення Держфінпослуг повноваженнями. По-друге, необхідним є внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" та Закону України "Про страхування" (щодо права страхувальника на вільний вибір страховика) з метою забезпечення конституційних прав громадян України.

Невирішеними на сьогодні є питання участі страхових компаній в сфері недержавного пенсійного забезпечення, правовий статус страхових посередників, заміни обов'язкового державного страхування прямими виплатами з Державного бюджету.

С.Буряк поінформував про ті проблеми, які неможливо розв'язати швидко і безболісно. Однією з них, за його словами, є назріле введення обов'язкового медичного страхування. Визнаючи позитивну роль Комісії з регулювання ринків фінансових послуг у розвитку страхового ринку України, парламентський Комітет підтримав пропозиції щодо підвищення рівня оплати праці співробітників Держфінпослуг, фінансування електронної системи збору, обробки та аналізу звітності небанківських фінансових установ.

С.Буряк також позитивно оцінив можливість створення правових умов для фінансування Держфінпослуг шляхом запровадження системи фінансування фінансових регуляторів за рахунок платежів нагляду. Це буде сприяти більш кваліфікованому та ефективному нагляду за учасниками ринків фінансових послуг.

Кілька слів С.Буряк сказав про стратегічні завдання розвитку страхування в Україні. Вони є такими:

 - створення привабливого і доступного для страхувальників ринку страхових послуг;

 - перетворення страхування на ефективну складову частину ринкової економіки, яка забезпечує захист юридичних та фізичних осіб;

 - підвищення ефективності державного регулювання страхової діяльності;

 - подальше законодавче та нормативне забезпечення страхової справи;

 - наближення правової бази вітчизняного страхування до світових стандартів;

 - розширення інвестиційних можливостей страховиків в інтересах економіки держави;

 - розвиток соціально значимих видів страхування, пов'язаних, в першу чергу, з життям, здоров'ям, працездатністю і додатковою пенсією фізичної особи;

 - підняття рівня наукового та кадрового забезпечення страхової діяльності;

 - створення високоякісної мережі розповсюдження страхових послуг через професійних страхових агентів;

 - досягнення високої конкурентоспроможності українських страховиків;

 - формування позитивного іміджу і довіри до страховиків в Україні і взагалі до страхування;

 - активна участь у міжнародному житті ринків страхових послуг, в їх інтеграційних процесах.

С.Буряк також висловився за виправлення несправедливості по відношенню до страховиків, ініціювавши запровадження професійного свята працівників страхової галузі.

В обговоренні винесеного на День Уряду питання взяли представники депутатських фракцій і груп. У своїх виступах вони відзначали, що ринок страхових послуг в Україні сьогодні має багато проблем. Вони наголошували на надзвичайній важливості страхового сектору для економіки нашої держави, на тому, що страхування завжди було ефективним фінансовим інструментом для стабільного розвитку та безпеки національної економіки.

Виступаючі також зазначали, що галузь страхування є достатньо молодою галуззю, але вона має дуже непогані перспективи розвитку.

Народні депутати висловлювали недоцільність щось змінювати зараз, у кінці роботи Верховної Ради четвертого скликання, у питаннях оподаткування страхової діяльності.

Наголошувалось також на пошуку шляхів створення законодавчих та правових умов щодо посилення вітчизняних страхових кампаній та приведення сфери страхових послуг в Україні до рівня, який буде адекватний сьогоденним потребам української економіки.

Народні депутати звертали увагу на те, що страхова галузь стає однією з платформ відкачки ресурсів з населення України і насамперед з найбідніших верств цього населення, а це – 80 процентів всіх, хто проживає на території нашої України. У зв'язку з цим пропонувалося змінити методологію, концепцію страхового законодавства. Тому що "зараз воно цілком спрямовано на те, щоб забезпечити інтереси страхових компаній, тобто власників капіталу, які пішли в цю діяльність".

Виступаючі пропонували розглядати проблематику вдосконалення ринку страхових послуг через призму забезпечення умов для підвищення добробуту населення та сталого економічного зростання. І не розглядати розвиток страхування як самоціль, як засіб збагачення вузького кола осіб та корупційне задоволення продажних чиновників. При цьому визначальна роль відводиться державі, яка має потурбуватися не тільки про вдосконалення змісту функцій нагляду за ринком страхування, аби в перехідний період дати можливості для шахрайства та криміналу.

Страховий ринок в Україні також був охарактеризований народними депутатами як монополізований і зарегульований, на якому практично, відсутня сумлінна конкуренція. У зв'язку з цим пропонувалося страховий ринок в Україні демонополізувати, дерегулювати і лібералізувати.

Виступаючі також звертали увагу на існуючі проблеми ефективного розміщення коштів страхових резервів, страхування життя, розподілу інвестиційного доходу, на те, що значна частина страхових платежів отримуваних страховими компаніями пов'язана з наявністю різних схем по уникненню від оподаткування та відмиванню коштів. Доля цих операцій у сфері страхування займає 70-80 відсотків. Із збільшенням суми надходжень страхових платежів збільшуються обсяги фінансових операцій сумнівного характеру.

Народні депутати зауважували, що специфіка українського ринку полягає у тому, що він залучений у тіньові схеми відмивання грошей, відсмоктування коштів підприємств, і часто слугує прикриттям для інших видів економічної діяльності. Непрозорість ринку страхування, недоліки контролю та фінансової звітності, нераціональні форми використання резервів страховими компаніями стали передумовами спотворення функцій страхових накопичень, формування віртуальних обсягів статутних фондів і резервів.

Народні депутати також зазначали, що політика держави стосовно розвитку страхування залишається непослідовною і часто суперечливою. Її зусилля зосереджені переважно на виконанні контролюючих та фіскальних функцій. Тоді, як інформаційно-аналітична та стимулюючі функції практично не розвиваються. Зокрема, на думку виступаючих, спеціальної уваги потребує аналіз наслідків активної експансії іноземних, у тому числі російських страхових компаній на український ринок страхових послуг. Потребує також суттєвого удосконалення законодавча база страхування і безперечно належить зосередити зусилля на розширенні інвестиційних можливостей страховиків, які поки що використовуються вкрай незадовільно.

Підбиваючи підсумки обговорення, Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк звернув увагу на те, що під час обговорення питання не була піднята тема втрат українських громадян від їхніх страхових внесків у Держстраху колишнього СРСР. Він також висловив думку: чому потрібні суспільству законопроекти так довго проходять через Верховну Раду? А.Мартинюк звинуватив у цьому парламентських лобістів, які таким чином захищають високі надприбутки, у тому числі і страхових компаній, а не думають про наповнення Державного бюджету.

Головуючий наголосив на тому, що роздуми після цього Дня Уряду будуть серйозні і будуть викладені у відповідній Постанові Верховної Ради.

На цьому День Уряду у Верховній Раді присвячений обговоренню сучасного стану та перспектив розвитку ринку страхових послуг в Україні завершився.