Новини

19 жовтня 2018, 14:04

Голова Комітету у закордонних справах Г.Гопко провела зустріч з Уповноваженим з питань Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії МЗС Німеччини М.Зібертом

докладніше
19 жовтня 2018, 13:52

Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України

докладніше
19 жовтня 2018, 11:28

"Година запитань до Уряду" (відео)

докладніше
19 жовтня 2018, 09:30

Комітет з питань європейської інтеграції розглянув низку законопроектів на відповідність праву Євросоюзу, зобов'язанням України в рамках Ради Європи та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

докладніше
19 жовтня 2018, 09:29

Огляд головних тем «Голосу України» від 19 жовтня

докладніше
18 жовтня 2018, 19:10

Секретар Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Віталій Сташук провів особистий прийом громадян

докладніше
18 жовтня 2018, 18:47

Ірина Геращенко разом з іншими представниками МФО «Рівні можливості» долучилась до інформаційно-просвітницької акції до Всесвітнього дня боротьби з раком молочної залози

докладніше
18 жовтня 2018, 18:21

Комітет з питань охорони здоров'я заслухав підсумки аудиту ефективності використання коштів, виділених з держбюджету «Інституту серця МОЗ України»

докладніше
18 жовтня 2018, 18:07

Відбулося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України

докладніше
18 жовтня 2018, 17:15

Триває участь української парламентської делегації у пленарному засіданні 139-ї сесії Міжпарламентського Союзу

докладніше
18 жовтня 2018, 17:12

Віце-спікер парламенту Оксана Сироїд жорстко розкритикувала оборонний бюджет України

докладніше
18 жовтня 2018, 15:40

Голова Верховної Ради України А.Парубій разом із першим заступником Голови Верховної Ради України Іриною Геращенко вручили відзнаки Верховної Ради України найкращим видавцям і найкращим видавництвам української книги

докладніше
18 жовтня 2018, 15:28

Одноденна інформаційно-просвітницька акція «Жовтень – місяць боротьби проти раку молочної залози» до Всесвітнього дня боротьби з раком молочної залози відбулася у кулуарах парламенту

докладніше
18 жовтня 2018, 14:58

“Україна очима дітей АТО” – під такою назвою розгорнуто виставку малюнків проекту “Дитинство без сліз”

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
19 вересня 2018, 16:59

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення провів слухання на тему: "Соціальний захист людей похилого віку"

 

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, наукових установ, органів місцевої влади, громадських організацій та профспілок.

Перший заступник голови Комітету Сергій Каплін, відкриваючи слухання, зазначив, що метою слухань є вивчення проблем з реалізацією конституційних прав людей похилого віку на соціальний захист, зокрема, права на пенсійне забезпечення, житлово-комунальні пільги та субсидії, соціальну та медичну допомогу.

С.Каплін у виступі зазначив, що соціальний захист людей похилого віку - невід'ємна складова політики держави, відповідальної за добробут, розвиток і безпеку своїх громадян. Це той чинник, від ефективності якого залежить розвиток суспільства.

Нині в Україні проживає понад 9,5 млн. осіб старше 60 років, що складає п’яту частину її населення, а в селах - навіть третю. Очікувана тривалість життя становить 66 років у чоловіків та 76 років у жінок.

«Україна є однією із «найстаріших» країн світу, де частка людей похилого віку в структурі населення зростає високими темпами. Відповідно до національного демографічного прогнозу, до 2025 року частка осіб старших 60 років складатиме понад 25 %, осіб у віці понад 65 років і старших - 18,4 %, а до 2030 року - більше ніж 26 % і 20 % відповідно», - зазначив Перший заступник Голови Комітету.

Доповідач також нагадав, що основними гарантіями соціального захисту з боку держави для громадян похилого віку є:

реалізація права на працю відповідно до професійної підготовки, трудових навичок і з урахуванням стану здоров'я;

забезпечення пенсіями і допомогою;

організації соціального обслуговування;

створення умов для підтримання здоров'я і активного довголіття відповідно до сучасних досягнень науки.

За словами С.Капліна, «створення належних умов життєзабезпечення осіб похилого віку, вирішення існуючих проблем у сфері матеріального забезпечення, соціальної інтеграції та медичної допомоги є пріоритетним напрямком державної соціальної політики в Україні».

У виступах учасники слухань зазначали, що відповідно до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» пенсіонери мають однакові права на працю на рівні з іншими працівниками непенсійного віку.

Всі громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості, мають рівні права щодо отримання безкоштовних соціальних послуг, у тому числі незалежно від статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Законом України «Про зайнятість населення» передбачено стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць та працевлаштування на них безробітних громадян недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці. Зокрема, роботодавцю, який працевлаштовує на новостворене робоче місце за направленням державної служби зайнятості громадян, які потребують додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню, у тому числі яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років, строком на два роки, щомісячно упродовж року компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

Крім того, встановлено надання додаткових соціальних гарантій щодо працевлаштування за рахунок квоти робочих місць осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років. У січні-липні 2018 року на вакансії, що заявлені роботодавцями працевлаштовано майже 56 тис. осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років. З наданням компенсації роботодавцям працевлаштовано 1,6 тис. таких осіб.

Під час слухань наводилися дані опитувань, згідно з якими лише 19% респондентів вважають, що будуть мати достатній дохід на пенсії.

Переважна більшість респондентів (67%) вважає, що саме держава має подбати про гідний рівень їхнього життя після виходу на пенсію. Такі настрої панують більшою мірою серед представників Північного (73%) та Центрального (72%) регіонів, менш заможних верств населення (84%), осіб пенсійного (82%) та передпенсійного віку (75%).

Основним джерелом доходу після виходу на пенсію загалом біля 77% респондентів вважають державну пенсію. Серед інших джерел доходу на пенсії: заробітна плата - 25%, заощадження - 24%, підсобне господарство - 2%, сподіваються на допомогу дітей - 22%. На державну пенсію як на основне джерело пенсійного доходу покладаються усі вікові групи, а саме: майже 81% респондентів у віці 50-59 років, біля 74% - у віці 40-49 років та 72% респондентів - у віці 18-29 років.

Недостатніми вважають розміри пенсій для придбання необхідних товарів та послуг загалом 42% респондентів, однак незначна їх частина готова робити заощадження на старість. Більшість респондентів (57%) відповіли, що не готові здійснювати заощадження для пенсії, у тому числі 62% з числа жінок та 52% - з числа чоловіків. Майже половина опитаних (48%) нічого не роблять для забезпечення собі гідного життя після виходу на пенсію. І лише 24% респондентів мають на даний час заощадження.

Учасники слухань наголошували, що проведена пенсійна реформа не відповідає очікуванням громадян в першу чергу тому, що вона не вирішила багатьох комплексних проблем пенсійної системи.

Зокрема, це - низький рівень пенсійного забезпечення; відсутність належної диференціації розмірів пенсій в залежності від страхового стажу та розміру страхових внесків і, як наслідок, нівелювання основоположного страхового принципу пенсійного страхування; позбавлення громадян стимулу до сплати страхових внесків через відсутність належного зв’язку між сплаченими внесками та розміром пенсії; незбалансований бюджет Пенсійного фонду України тощо.

Крім того, залишилися неврегульованими такі проблемні питання як: вирішення проблеми осучаснення розмірів військових пенсій, призначених у минулі роки. При проведені перерахунку в січні 2018 року не враховані всі види грошового забезпечення, а лише три його складники - оклад за посадою, військове (спеціальне) звання та надбавка за вислугу років;

визначення порядку перерахунку пенсій тих пенсіонерів, яким не підвищувались пенсійні виплати відповідно до Закону про пенсійну реформу № 2148 з 01 жовтня 2017 року, зокрема, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з числа осіб з інвалідністю, наукових працівників, державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування тощо;

не забезпечено виконання рішень судів з питань перерахунку пенсійних та соціальних виплат, за якими гарантом є держава;

не вирішено питання зарахування до страхового стажу особи та обрахунку розміру її пенсії періоду роботи, за який з вини роботодавця не було сплачено страхові внески (особливо гострою є проблема, коли заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків за працівників залишилася не погашеною у зв’язку з повною ліквідацією підприємства);

не вирішено питання виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов’язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України;

врахування під час обчислення пенсії сплати окремими категоріями громадян страхових внесків у підвищеному розмірі.

Також залишаються не вирішеними в пенсійному забезпеченні ще низка питань.

Учасники слухань у виступах пропонували для удосконалення системи соціального захисту громадян похилого віку, законопроекти, які регулюють питання реформування системи надання соціальних послуг вразливим категоріям населення, в першу чергу за місцем проживання (у громаді), вважати пріоритетними і такими, що підлягають першочерговому розгляду.

Вони зокрема, пропонували народним депутатам прискорити підготовку для розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради законопроектів: про соціальні послуги (реєстр. №4607) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог законів України спрямованих на створення безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю до будівель і споруд (реєстр. № 6536).

Учасники слухань за результатами проведених слухань у Комітеті висловили низку пропозицій, які будуть опрацьовані і у вигляді рекомендацій надіслані Уряду, відповідним міністерствам і відомствам для врахування в роботі.