Стенограма погоджувальної ради

16 квітня 2018

СТЕНОГРАМА

засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій

(депутатських груп) у Верховній Раді України

16 квітня 2018 року

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ПАРУБІЙ А.В. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити і приготуватися до роботи, будь ласка.

Отже, колеги, розпочинаємо Погоджувальну раду. Сьогодні я хочу почати нашу нараду з хорошої новини: я підписую ухвалений Верховною Радою України Закон "Про дипломатичну службу". І дуже знаковим, що парламент ухвалив цей закон до 100-ліття української дипломатичної служби: 22 грудня 1917 року було підписано законопроект про створення Генерального секретарства міжнародних справ, першої повноцінної державної структури, яка займалась зовнішньою політикою України. Цей закон чекають усі українські дипломати. І я переконаний, що він дасть нову зброю для наших українських дипломатів, для відстоювання українських інтересів у всьому світі. І я підписую цей закон і сподіваюся, що чим швидше його підпише Президент, і наші дипломати будуть мати нову гостру зброю для виконання своїх обов'язків.

Також, колеги, я хочу запропонувати логіку на цей тиждень, яку ми розробили в четвер на нараді з представниками фракцій. І пропонується, щоб перший день цього тижня ми приурочили в найбільшій мірі проблематиці чорнобильців. І ми проаналізували усі законопроекти, які є у Верховній Раді України, які стосуються проблематики чорнобильців, і пропонується, щоб ми відразу першим законом поставили проект Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Після цього пропонується блок питань ядерної політики та ядерної безпеки, які теж стосуються безпосередньо чорнобильського реактору. Це є п'ять питань, вони є нескладні, і голова комітету Домбровський попросив і запропонував, щоб ми їх змогли розглянути на початку тижня, бо в четвер відбудеться важливий міжнародний захід, на якому Україна має представити ці закони. І другий блок – це питання екологічної політики. І в блоці екологічної політики теж є два закони, які стосуються чорнобильської проблематики.

В середу звично пропонуються ратифікації. І також ми плануємо, що почнемо розгляд законопроектів економічної політики, які мають значну кількість правок, щоб ми змогли їх розглянути і відповідно в четвер вийти на голосування.

В четвер пропонується блок питань аграрної політики і блок питань інтелектуальної власності. Ключовий і базовий закон, який стосується інтелектуальної власності, ще не має рішення комітету. Але я сподіваюся, що рішення комітету буде до четверга, і ми зможемо вже в четвер зранку визначити готовність парламенту щодо його розгляду. І тут я сподіваюсь на консультації і голови комітету, і наших експертних середовищ, оскільки Закон про інтелектуальну власність має важливе значення і для України, і для наших міжнародних зобов'язань, зокрема двосторонніх українських відносин зі Сполученими Штатами Америки.

Отже, таких п'ять блоків на цей тиждень. Питання достатньо об'єднуючі, нескладні, і я сподіваюся, що ми зможемо успішно і ефективно пройти роботу цього пленарного тижня.

Також, колеги, хочу нагадати, що сьогодні виступи від фракцій справа. І я надаю слово для виступу голові фракції "Народного фронту" Максиму Бурбаку. Будь ласка, пане Максим.

 

БУРБАК М.Ю. Вітаю, колеги! Наприкінці минулого тижня у Києві відбувся 11-й безпековий форум. На запрошення Арсенія Яценюка у форумі взяли участь провідні політики, дипломати та експерти з 35 країн світу. Форум відкрив Президент України. Ми почули ґрунтовні виступи прем'єр-міністрів України, Литви, Молдови, спецпредставника Президента і Прем'єра Туреччини, заступника Генерального секретаря НАТО, урядовців та парламентарів України, США та Європейського Союзу.

На форумі, який є провідним міжнародним майданчиком з безпекової тематики в Східній Європі, прозвучало чимало заяв, важливих висновків, а головне, меседжів для наших західних партнерів, що Україна боронить не лише свої кордони, а і кордони інших європейських держав, і наша спільна безпека є нашим спільним завданням.

Під час форуму лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк підкреслив, що п'ять пакетів допомоги, які НАТО запропонувало Україні, повинні бути розширені: тренування, спільне навчання, допомога ветеранам, допомога тим, хто втратив здоров'я внаслідок російської військової агресії, боротьба з кібератаками з Росії, це оборонне озброєння, нові технології і це, врешті-решт, членство України в НАТО та в Європейському Союзі.

"Народний фронт" послідовно та регулярно наголошує про нашу ініціативу закріплення в законодавстві чіткого плану вступу в НАТО і Євросоюз. Знаємо, що Президент також підтримує цю ініціативу. Відтак, чекаємо законопроекти від голови держави, адже зовнішня політика –  це його конституційні повноваження.

На форумі прозвучали однозначні заяви про припинення будівництва "Північного потоку-2". Український парламент висловив позицію і підтримав постанову, яку зареєстрував "Народний фронт", але хочу зауважити, що  боротьба за  енергетичну незалежність триває.

5-го квітня Верховна Рада ухвалила в першому читанні Закон про національну безпеку України. "Народний фронт" закликає ґрунтовно попрацювати над правками до законопроекту у профільному комітеті, доопрацювати текст, провести консультації з  нашими союзниками і вийти до другого читання з виваженим, дієвим формулюванням закону.

Фракція "Народного фронту" підтримує ініціативу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та рішення коаліційного уряду стосовно  невідкладного розвитку та прийняття законопроекту щодо посилення відповідальності за порушення Закону про вибори. Пропонується внесення змін до Кримінального, Кримінального Процесуального та Адміністративного кодексів. На жаль, підкуп виборців – це звичне явище для  виборів в нашій країні, до всіх рівнів.

До прикладу. Ще в 2015 році було порушено справу про фальсифікацію під час виборів до Чернівецької міськради  в студмістечку, де скуповували голоси. Студенти, виконавці підкупу, вже засуджені, по 3 роки умовно вони отримали. Але організатор махінацій досі сидить в кріслі депутата міськради. До речі, він  поновився в університеті, знову  викладає тим же студентам, ще й докторську дисертацію захистив. Вся громадськість уважно відслідковує процес слідства, неодноразові намагання закрити справу, а тепер очікує від суду справедливий висновок.

У 2019 році матимемо чергові вибори і  Президента, і парламенту, але цей закон треба приймати вже зараз. У нас постійно тривають вибори до новостворених об'єднаних територіальних громад. І цього тижня ми також будемо приймати рішення щодо призначення позачергових виборів до рад різних рівнів, і тому актуальність цього питання є очевидною.

І наостанок. Процес позбавлення радянської спадщини варто нарешті перенести і на деякі об'єкти державних підприємств, які не використовуються у виробничій діяльності і як радянський баласт є не активом, а тягарем. Мова йде про старі приміщення різних бань, санаторіїв, баз, сортувальних станцій, колишніх поштових відділень і тому подібне, які підприємствам не потрібні, але на утримання яких державні підприємства витрачають чималі кошти. До речі, "Укрпошта" в минулому році витратила понад 300 мільйонів гривень на утримання таких об'єктів. Чинне законодавство забороняє відчужувати ці об'єкти,  оскільки саме підприємство не підлягає приватизації. З іншого боку, новоствореним об'єднаним громадам зараз не вистачає вільних приміщень для облаштування сільських рад чи центрів надання адміністративних послуг.

У  парламенті зареєстрований закон 8225, яким регулюється ефективне використання таких об'єктів. Тобто непотрібні державним підприємствам приміщення чи інші об'єкти можна передати  в комунальну власність чи продати на відкритому аукціоні через систему "ProZorro". 

Прошу вас, пане Голово, якнайшвидше включити даний законопроект до порядку денного і дати доручення профільному комітету розглянути його  на своєму засіданні. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Буде запропоновано включення в порядок денний сесії. І хочу теж зазначити, що ми домовились в четвер, що ми поставимо цього тижня  на порядок денний ті постанови про призначення дочасних виборів, які не мають конфліктів в залі. І тому в мене є прохання до усіх голів фракцій проаналізувати усі постанови. Якщо не помиляюся, їх є 96.

 

ВЛАСЕНКО С.В. 98.

 

ПАРУБІЙ А.В. 98. Визначити, які з них є конфліктні, щоб ми їх поставили в другу частину розгляду, щоб ми дали можливість місцевим громадам провести вибори. І я думаю, що ми в четвер зможемо змобілізуватися і провести. Там їх є, як мінімум, 60, 70, як мінімум, неконфліктних, які потребують і чекають місцеві громади. І я дуже розраховую на єдність залу по цьому питанню.

Зараз я запрошую до слова представника "Блоку Петра Порошенка" Березенка Сергія Івановича, будь ласка.

 

БЕРЕЗЕНКО С.І. Дуже дякую.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Фракція "Блоку Петра Порошенка" щиро вітає співвітчизників з минулим святом Воскресіння Христового, бажаємо кожній українській сім'ї злагоди, затишку та миру на нашій землі.

Наша фракція дякує демократичним силам парламенту за остаточну підтримку реформи дипломатичної служби. Українська дипломатія відіграла ключову роль у визнанні Росії країною-агресором та загрозою для цивілізованого світу. Наразі відбувається послідовне посилення санкцій з боку Сполучених Штатів і союзників проти Кремля, що завдає відчутного удару по економіці нашого ворога. Лише минулого тижня російські олігархи, наближені до Путіна, втратили понад 15 мільярдів доларів, а падіння рубля стало найвідчайдушнішим за останні три роки. При цьому західні політики все частіше згадують правлячий режим Росії поряд з режимом КНДР, що свідчить про невпинну ізоляцію Москви від країн цивілізованого світу.

Щодо порядку денного. Передусім звертаємо увагу на важливу законодавчу ініціативу, про створення Національного бюро фінансової безпеки (законопроект 8157), що визначений Президентом як невідкладний. Нагадаю, бюро стане профільним органом подолання системних загроз у сфері публічних фінансів та додатково можливим інструментом протидії корупції в державі. Ми всі говоримо про так звану кампанію "маски-шоу - стоп!" І при цьому кожен правоохоронний орган має той департамент, який тероризує бізнес. Просимо включити в порядок денний у вівторок саме цей законопроект.

Цього тижня, напередодні річниці Чорнобильської катастрофи, Верховна Рада повинна особливо уважно поставитися до розгляду законопроектів з блоку ядерної безпеки. Зокрема звертаємо увагу на проект Закону 7471 щодо запровадження адекватного державного нагляду за ядерними об'єктами для захисту громадян і довкілля.

Також слід підтримати законопроекти 6089, 2021а та 6624. Вони запроваджують доступні  механізми захоронення  і зберігання радіоактивних  відходів, переважна більшість яких утворилась внаслідок аварії на ЧАЕС, та  створюють умови для перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку на екологічно безпечну систему за стандартами МАГАТЕ.

Зважаючи на спорідненість проблематики, фракція вважає доцільним розпочати боротьбу із побутовими відходами на законодавчому рівні одночасно із радіоактивними. Наразі є чотири пріоритетні законопроекти: проект 4835-д, який запроваджує передумови для використання відходів як альтернативного джерела енергії, законопроект 6602 (вводить європейські стандарти поводження з утилізацією відходів), і для комплексного  врегулювання також слід підтримати  проект 4836 і  4837 (щодо  поводження з побутовими  відходами).

Прошу  підняти в порядку денному ці питання вище, для того щоб ми могли їх розглянути. Бо хотів би вам нагадати, що на сьогодні територія України, окупована сміттям,  уже  співмірна, а  то і більше, з територією, окупованою російським агресором.

Щодо кадрових питань. Ми маємо серйозні кадрові борги перед державою. Тому фракція "Блоку Петра Порошенка" просить не  відкладати в довгий  ящик призначення суддів Конституційного Суду.  Крім того, в середу профільним комітетом повинні розглянутись кандидатури на посади членів ЦВК. Давайте не затягувати цей процес і  приймати відповідне рішення. Для ефективної роботи парламенту вважаємо, що саме це кадрове питання – питання ЦВК – повинно стояти першим у порядку денному на четвер.

Також вчергове звертаємо увагу на необхідність призначення  кандидата від Верховної Ради для проведення аудиту НАБУ, вже починаючи з  2016 року, і ми також маємо цей борг.   

Нагадаю про гостру необхідність вдосконалення законодавства в  сфері інтелектуальної власності. Наша фракція просить профільний Комітет з  питань науки та освіти пришвидшити доопрацювання до другого читання законопроекту 7466.

Також звертаємо увагу на  необхідність ухвалення  законопроектів 5699 (щодо протидії патентному "тролінгу") та 7539 (щодо впровадження  європейських стандартів у цю галузь).

Не можу  не сказати про, напевно, один з найголовніших проектів. Як член Комітету з питань охорони здоров'я хочу загострити вашу увагу, колеги, на необхідності суттєвого вдосконалення законодавства у сфері трансплантації органів. Наразі нас чекає законопроект для розгляду 2386а-1, яким запроваджуються європейські стандарти у сфері пересадки органів задля суттєвого зменшення смертності серед людей з тяжкими патологіями і захворюваннями. Цей законопроект доопрацьований до другого читання комітетом. Я переконаний, що він об'єднає зал. І прошу поставити його в прохідну частину в четвер, а не відкладати його у "хвіст", щоб він знову не був проголосований з огляду на тритижневу паузу, яка буде в засіданнях Верховної Ради. Досить втрачати тисячі життів українських громадян!

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Від фракції об'єднання "Самопоміч" Руслан Сидорович, будь ласка.

 

СИДОРОВИЧ Р.М. Дякую, Андрій Володимирович.

Доброго дня всім присутнім! Вчора християни східного обряду в Україні святкували Провідну неділю. Як ви думаєте, що спільного між Провідною неділею і шиномонтажем? Я скажу: це – українські дороги. Це українські дороги, на яких, згадуючи незлим тихим словом, наші громадяни проводили час як до цвинтаря, так і назад. В той час у 2018 році в бюджеті України на дороги передбачено 39,8 мільярда гривень. 39,8 мільярда гривень, які йдуть незрозуміло куди. Пройшло вже достатньо часу для того, щоб навести з цим лад. А ми не бачимо абсолютно жодної тенденції. Але стан українських доріг – це не тільки втрачені нерви і кошти на ремонт коліс, це відсутність інфраструктури, це відсутність бізнесу. Немає бізнесу – немає економіки. Як колись сказала Маргарет Тетчер, немає державних коштів, є кошти платників податків. А платники податків вимагають нормальних умов, яких не можна створити ні без інфраструктури, ні без доріг, ні без інших умов, про які ми, на превеликий жаль, цього тижня говорити не будемо.

Це і такі речі, як податок на виведений капітал, який ніяк не може бути розглянутий у Верховній Раді, це і питання Служби фінансових розслідувань. Згадувалося про створення Бюро фінансової безпеки. Тут ключове питання: це буде Бюро фінансової безпеки чи це буде Бюро фінансової небезпеки? Якщо це бюро матиме силові підрозділи, якщо воно матиме політичну залежність, воно буде далі продовжувати "кошмарити" бізнес і не даватиме можливості наповнювати державний бюджет.

Тому позиція "Об'єднання "Самопоміч": створення такого органу, який буде боротися з тими, хто ухиляється від сплати податків, а це, на хвилинку, за підрахунками експертів 180 мільярдів гривень щорічно в той час, коли податкова міліція повернула до бюджету 480 мільйонів гривень, поліція – 112, СБУ – 1,6 мільйони гривень. Це є копійки порівняно з тими зловживаннями, які відбуваються.

Що не робить Україна? Україна не використовує той потенціал, який в неї є. Українські ІТ-компанії працюють не для створення нормальних умов в Україні, а на обслуговування закордонних замовників, працюють в режимі аутсорсингу. А ми не думаємо про те, як перетворити заскорузлий державний апарат в зручний для людини і для українського бізнесмена.

Що ми маємо? Результат: українська молодь втікає, виїжджає за кордон, бізнес виїжджає так само за кордон, переноситься. Які від цього наслідки? В бюджеті не вистачає хронічно грошей ні на що – ні на пенсії, ні на охорону здоров'я, ні на освіту, ні на найважливішу річ в умовах війни з російською агресією – на армію.

26-го квітня - річниця, сумна річниця подій у Чорнобилі. А ми не маємо коштів повернути особам, які отримали в результаті аварії на Чорнобилі інвалідності. А в той час ці інвалідності були відмінені., ці виплати, перепрошую, були відмінені ще урядом Азарова. Тому наша позиція є: припинити красти, створити умови для українського бізнесу і дати можливість молодим людям залишатися в Україні, розвивати економіку і наповнювати державний бюджет, і будувати майбутнє. Без цих речей в української держави немає майбутнього. На сьогоднішній день в нас людина народжується в хабарах і помирає в хабарах.

Тому той порядок денний, який на сьогоднішній день передбачений, він не передбачає вирішення тих найгостріших, найболючіших запитань, які є і в українського суспільства,  і  в української економіки.

Проте  в п'ятницю, в "годині запитань до Уряду", ми вважаємо, що уряд має пояснити, яким чином майже 40 мільярдів гривень будуть вирішуватися для створення нормальної дорожньої інфраструктури в Україні. Без цих речей майбутнього для держави немає. Тому що у мене таке враження, що хтось у владі використовує українські дороги як засіб стримування  російської агресії. Тільки російська агресія в Україну не буде приходити на автомобілях, вона буде приходити, якщо буде приходити, на танках і БТР.  Дороги потрібно будувати. Без доріг не буде нічого. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

До слова запрошується голова фракції "Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" Тимошенко Юлія Володимирівна. Будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, хочу звернутися до вас з інформацією, яка вимагає наших спільних дій. Справа в тому, що Бюджетний кодекс прямо передбачає, що до 1 квітня мусить бути подана урядом  Бюджетна резолюція, яка повністю закладає всі параметри фінансової стратегії на наступний рік. Це пряма норма закону, розумієте? Сьогодні  ви всі, очевидно, розумієте, яке число. Ніякої Бюджетних резолюції не подано. Це говорить про те, що в управлінні країною панує хаос, безлад, беззаконня,  що парламент ніхто ні в що не ставить, як до органу, який  мусить взагалі разом з урядом визначити стратегію фінансову на наступний рік, навіть ніхто не звертається.

Більше того (тут я вже звертаюся до Голови Верховної Ради), ми, як і обіцяли, підготували проект спеціальної постанови, який, по-перше, зобов'язує уряд від імені парламенту подати Бюджетну резолюцію, а по-друге, визначає певні реперні актуальні точки, яку стратегію від імені парламенту уряд мусить закласти в Бюджетній резолюції. Це в попередні роки було би ЧП найвищого масштабу – неподання Бюджетної резолюції вчасно. Ми заклали тут  всі необхідні складові Бюджетної резолюції від імені парламенту: перше - детінізацію української економіки, по-друге, серйозне збільшення видатків на оборону, на науку, на енергозбереження, підняття по суті аграрного комплексу за рахунок спеціальних фінансових програм, збільшення соціальних доходів людей.

Так я до вас, пане Голово, звертаюся. Ми зробили декілька спроб зареєструвати цю постанову у Верховній Раді, у нас не зареєстрували постанову з вимогою до уряду подати Бюджетну резолюцію. Що у нас відбувається, я просто хотіла би знати. Я прошу, по-перше, зареєструвати цей документ, а по-друге, негайно звернутися від імені парламенту до уряду і виконати пряму норму закону – отримати Бюджетну резолюцію, по якій ми будемо бачити, що взагалі в країні відбувається.

Наступне. У нас криза починається в галузі атомної енергетики. Ви знаєте, що тисячі атомників вийшла на вулиці. Що відбувається? На теплову енергію для енергоринку підняли неміряну ціну, яка не пояснюється ніякими кошторисами, і за рахунок цього вимиваються всі гроші енергоринку на теплову енергію. Атомну енергію посадили в нуль. І зараз нема за що купити ядерне паливо, нема за що заплатити заробітну плату. Це що, так треба управляти країною, щоб ядерна галузь, енергетична, сьогодні знаходилася в стані руйнації? І тому ми просто вимагаємо заслухати міністра фінансів і міністра енергетики, для того щоб зрозуміти, що відбувається в атомній галузі.

Наступне. У нас же так само погано все виглядає і з зовнішнім боргом. Уряд знову запланував велике зовнішнє запозичення. Але уряд не звітував про те, що вже більше 82 відсотків ВВП складає борг держави і прирівняний до державного боргу. Це вже є питанням національної безпеки України. Сьогодні вони планують нове запозичення. Але в той же час вони попереднє запозичення, яке зробили на 3 мільярди, взяли під недопустимо високі відсотки. Більше 7 відсотків річних вони віддали за це запозичення. Це ЧП, це руйнує національні інтереси України. І сьогодні на кожну людину в Україні приходиться 65 (майже 65) тисяч гривень боргу, включаючи немовлят. Вони теж заборгували  65 тисяч гривень боргу. З кожної людини це треба заплатити, щоб витягти державу з такої боргової кризи. Так що вони зробили? Вони ці 3 мільярди, які запозичили, більше половини спрямували не на розвиток економіки, не на підтримку армії, ні на те, що потрібно країні, а вони по суті направили їх в спекулятивні операції і достроково викупили у себе ж облігації внутрішньої державної позики під 17 відсотків річних.

Я просто повідомляю зараз і суспільство, і парламент, що ми звертаємося до НАБУ. З облігаціями внутрішньої державної позики будується піраміда і країна грабується на мільярди гривень практично постійно, кожного місяця. І тому це є привід парламенту..

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Останнє, що я скажу, це 13 лобістських, грубо лобістських законопроектів направлено у Верховну Раду на цей тиждень. І один з них 6677, де створюються приватні пенсійні фонди. Це нова піраміда, де у пенсіонерів заберуть у приватні фонди пенсії, а потім це буде пограбовано, як і все інше. Я прошу парламент виконувати функції парламентські і припинити такі нахабні, абсолютно однозначні корупційні речі…

 

ПАРУБІЙ А.В. Від фракції "Опозиційного блоку" Бойко Юрій Анатолійович. Будь ласка.

 

БОЙКО Ю.А. Дякую.

Шановний пане спікеру, шановні представники парламенту, анонсоване "пасхальне перемир'я" на сході зірване. Але навіть той короткий термін, коли було відносне затишшя, показав, наскільки важливо для нас мати мир і зберігати життя людей в зоні конфлікту.

Я знаю, що наша делегація побувала в Колумбії. Хочу нагадати, що місяць тому в Колумбії після 52-річної війни були проведені перші парламентські вибори. Один з трьох представників європейських країн, який був офіційно акредитований як спостерігач на цих виборах, був представник "Опозиційного блоку" Роман Редько. І він привіз інформацію, яка, я впевнений, повинна бути використана для нашої країни, для того щоб досягти прогресу мирних переговорів.

Головним фактором, який дозволив підписати Президенту країни Сантосу мирний договір у вересні 2016 року з партизанами, які контролювали на той час половину держави, а за 50 років було вбито 220 тисяч людей і було з них 170 тисяч мирного населення, стала політична воля керівника держави і здатність до компромісу політичних еліт. Тому я вважаю, що наш парламент повинен починати сесійний тиждень і завершувати з питань, яким чином досягти примирення і повернення територій і людей в державу.

Стосовно наступного пленарного тижня. Я вважаю, що в нас є декілька важливих законопроектів, які потрібно обов'язково проголосувати, і закликаю парламент об'єднатись навколо них. Перш за все, звісно, ми повністю підтримуємо голосування за закони, які надають можливість людям, які постраждали від Чорнобиля, отримати допомогу від держави. Їх два поки що. Ми розглядаємо це як перший крок. Закон 6230, який надає можливість фінансового забезпечення грошової допомоги дітям, які потребують безоплатного харчування в навчальних закладах, він потребує коригування перед другим читанням, але за основу його потрібно приймати.

Закон 6656, який надає можливість отримати посвідчення учасника і потерпілої людини від Чорнобильської аварії людям, які до 1 січня 1993 року чотири роки прожили в зоні підвищеного екологічного контролю, радіологічного контролю, це також потрібно приймати.

Ми вважаємо важливим прийняти Закон 7304, який надає можливість отримання допомоги переселенцям. Їх сьогодні півтора мільйона. Він є в порядку денному в четвер. І згідно нього люди, які втратили майно і житло, можуть бути, я маю на увазі переселенців, можуть бути поставлені на житлову чергу. Це для них дуже важливо.

Я сподіваюсь, що в середу комітет випустить законопроект 8116, прийняття якого дозволить прибрати бюрократичну перепону, яка виникла після внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу і пов'язана з похованням людей. Це життєва проблема, тому що сьогодні люди, які і так отримали велике горе в сім'ю, для того щоб поховати людину, стикаються з безліччю бюрократичних зачіпок. І ми повинні прийняти закон, який врегулює це питання.

Андрій Володимирович, я хочу запитати, де ваш Закон по зміні виборчого законодавства і проведенню виборів з відкритими списками? Що це за детективна історія, що він вже декілька місяців не може вийти з комітету? Якщо в ньому є 4 тисячі правок, давайте вносити їх в зал і розглядати, і приймати це рішення. Це важливий законопроект. Всі тут представники фракцій обіцяли, що вибори будуть проходити за відкритими списками. І давайте приймати це рішення.

І останнє. Я вважаю, що внесення нових кандидатур в Центральну виборчу комісію, зміна їх составу не може відбуватися в такому вигляді,  в якому проходив "дєльож" майна в дуже відомому фільмі "Весілля в Малинівці". Тому що сьогодні між двома фракціями проходить розподіл цих посад, всі інші фракції не мають можливості отримати своїх представників. Я кажу про фракцію "Опозиційний блок". Я впевнений…

 

ПАРУБІЙ А.В.  30 секунд.

 

БОЙКО Ю.А. Я впевнений, що інші фракції мають таку ж проблему. І ми вважаємо, що розподіл посад ЦВК по такому принципу –  це підготовка до фальсифікації виборів в умовах, коли сьогоднішня влада втратила довіру людей і намагається таким чином втриматись і провести вибори. Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Голова фракції Радикальної партії Олег Валерійович Ляшко, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія.

Я хочу привернути увагу колег до проблем українського села і українських селян. Більше року тому ми зареєстрували, 187 народних депутатів, зміни до Конституції, щоб вказати, що основою  аграрного устрою України є фермерське господарство, для того щоб не дати дерибанити землю і продати цей ресурс на догоду Міжнародному валютному фонду чи транснаціональним корпораціям. Більше року розгляд цього вкрай важливого для  розвитку українського села законопроекту, змін до Конституції, блокується в парламенті.

Я знову звертаюсь до Голови Верховної Ради дати доручення відповідному комітету невідкладно розглянути відповідні зміни і  внести їх на розгляд Верховної Ради, для того щоб назавжди закріпити право володіння українською землею за українським фермером, українським селянином, а не за транснаціональними корпораціями, які  нам роздають кредити, щоб потім забрати останнє багатство, яке залишилось в української держави.

Крім того, для розвитку фермерства, малих сімейних ферм, одноосібництва  на селі ми пропонуємо парламенту розглянути законопроект 8326, який дає можливість успадковувати фермерам землю. Тому що сьогодні людині дали землю, відома історія на Дніпропетровщині й інших областях, коли не встиг господар померти, вже на другий день реєстратор переписав землю, і 20-30 років життя украли разом із майном. Тому прийняття Закону 8326 дасть можливість дозволити фермерам успадковувати пожиттєво цю землю і передавати онукам і правнукам для того, щоб володіти цією землею.

На цьому парламентському тижні – розгляд аграрних питань. Але там немає ключового, важливого законопроекту – 3871 про заборону використання пальмової олії в молочних продуктах. Ми наполягаємо, це наш закон, нещодавно комітети відповідні його підтримали, ми наполягаємо, щоб цей закон був розглянутий, тому що заробляють шалені гроші, завозячи в Україну пальмову олію. А в українських селах корів вирізають, тому що немає ціни на молоко, тому що українці замість натурального, найкращого українського молока споживають пальмову дешеву олію. Нехай пальмову олію їдять мавпи, а українцям дайте можливість їсти натуральну, якісну продукцію, тому що "дешева рибка – вонюча юшка". Пальмову олію людям продають, потім десятки тисяч на курси хіміотерапії треба тратити після тієї пальмової олії. Ми наполягаємо, щоб цей законопроект був розглянутий, щоб заборонити використання пальмової олії.

Невдовзі зустрічаємо чергову річницю, трагічну річницю Чорнобильської катастрофи. Начебто закони на підтримку чорнобильців є на цьому тижні, але немає ключового – за номером 4442 про відновлення статусу чорнобильців, про відновлення державних гарантій для чорнобильців, для людей, які віддавали своє здоров'я і життя. Тому ми наполягаємо на розгляді законопроекту 4442, який дасть можливість скасувати ще рішення уряду Азарова, коли в ручному режимі виплачуються чорнобильські пільги і коли чорнобильці позбавлені того, що гарантувала їм держава.

Ну і, нарешті, останнє, найважливіше, не менш важливе. Сьогодні я прочитав повідомлення: в Німеччині дефіцит трудових кадрів – 440 тисяч. Цей дефіцит трудових кадрів значно тормозить розвиток німецької економіки. А як українську економіку піднімати без трудових кадрів? Уряд минулого тижня сказав, що вони збираються боротися з міграцією трудовою через профілювання, перепрофілювання трудових кадрів. Це дорога в нікуди, тому що ви знову тратитимете гроші державного бюджету, готуватимете в Україні кадри, які будуть потім виїжджати в Польщу, в Німеччину, щоб заробляти і піднімати їхні економіки. Єдина можливість зупинити трудову міграцію – це радикальне підвищення доходів українців, підвищення зарплат. Тому що, коли ви розказуєте про пенсійну реформу, людина відпрацює все життя і отримуватиме копійчану в півтори тисячі гривень пенсію, якщо у нього буде копійчана зарплата. Тому це комплексна проблема: зупинення міграції через підвищення зарплат і як наслідок – підвищення пенсій. Є додаткові доходи до бюджету Пенсійного фонду –  ось можливість підняти пенсії. Але ключове для економічного зростання – це відновлення економічного потенціалу через підвищення заробітних плат для українців.

Ми вимагаємо від уряду внести, як і обіцяли, зміни до державного бюджету і дуже суттєво підняти і мінімальні зарплати, і як наслідок – зростання всіх зарплат для людей по Україні. Що це дає?

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ЛЯШКО О.В. Ми повернемо українців додому, ми возз'єднаємо сім'ї. І це масштабне економічне відновлення країни, збільшення зарплат, радикальне зменшення ставок по процентах по кредитах, і торгувати не сировиною, а  готовою продукцією. Ось вам  запорука, коли Україна стане багатою, достойною і коли українці гідно житимуть в рідній країні. Іншого рецепту немає.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Від групи "Партія "Відродження" Бондар Віктор Васильович. Будь ласка.

 

БОНДАР В.В. Дякую.

Шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги! Знаєте, пройшло  4 роки після 2014 року, коли до влади прийшла нова команда, яка 4 роки вела цю країну своїм шляхом економічного розвитку, своїм шляхом соціального розвитку, енергонезалежності і так далі, провела півтори сотні реформ, як нам розказують. А у підсумку що ми маємо? У підсумку ми маємо, що країна фактично не має національної мети, країна не має національної програми економічного відродження, не має ніякої економічної,  промислової та будь-якої іншої політики. По суті, якщо подивитися, ми бачимо тільки проїдання коштів, і це підтверджується цифрами, і відсутність абсолютної логіки дій в будь-якому міністерстві, в будь-яких установах державних і в цілому в Кабінеті Міністрів.

Я хочу навести декілька  цифр. За  4 роки  Україна набралася  1,5 трильйона гривень зовнішніх кредитів. За 4 роки Україна "проїла" через державний бюджет 2,5 трильйона гривень державних коштів. Взагалі це 4 трильйони гривень, які пройшли через державний бюджет і були витрачені в Україні  з діючими  урядами останніх двох скликань. І, на жаль, я думаю, що ніхто не побачив, що в Україні щось помінялося. У нас з'явилися дороги? Ні. У нас є державна програма підтримка промисловості потужна? Ні. У нас є  програма перетворення України із сировинної в потужну сучасну країну, яка мала би свою мету і захоплювала би якісь іноземні ринки в якомусь напрямку? Ні.

Ми бачимо тільки, що за останні 4 роки Україна, якщо подивитися, на скільки товарів продала і скільки завезла, то мінус 10 мільярдів доларів збитків від імпортних операцій. Ми бачимо, що по тарифах населення почало платити в 10 разів більше за газ, в 3,5 рази більше за електроенергію. Хіба ми бачимо державну програму підтримки промисловості? Ні.

Наша партія пропонує, говоримо: є законопроекти, ми внесли, давайте приймати, давайте звільняти нашу промисловість від тягарів, давайте зробимо державну програму підтримки, підтримки кредитними ресурсами, скасування оподаткування в частині завезення  нового обладнання, допомогу при реєстрації нових підприємств і створення робочих місць, допомогу при створенні промислових потужних підприємств і під час реорганізації, завезення обладнання і так далі. Ніхто не чує! Ми пропонуємо уряду провести зустріч і проговорити всі ці питання.

Подивіться на банківський сектор. Сьогодні банкам вигідніше купувати державні боргові облігації під 18 процентів, ніж кредитувати  промисловість, бо на державі можна провести гарну спекуляцію, не треба думати. Не треба думати, як вкласти кошти, як прокредитувати підприємства, як повернути, як створювати робочі місця. Дали кошти – через півроку забрали, 20 відсотків практично заробили. Яка економіка так може розвиватися? Ніяка!

Тому ми пропонуємо і говоримо про те, що, шановні друзі, 4 трильйони гривень "проїли" за 4 роки! Давайте зупинятися і давайте говорити серйозно!

Подивіться на ситуацію з урядом: скільки звертаємося – ніхто на це не реагує і ніхто не хоче слухати. Подивіться на ситуацію по Нацбанку: скільки говоримо – ніхто не реагує і ніхто навіть не намагається проговорювати ситуацію.

Друга частина. Україна підійшла до моменту – вже 32 роки після Чорнобильської катастрофи. Дійсно, кілька років тому поскасовували для цих чорнобильців, які рятували тоді країну, абсолютно всі пільги, поскасовували допомогу, поскасовували допомогу дітям, допомогу на лікування і так далі.

Більше року тому ми зареєстрували законопроект, який розв'язує ці питання, який підтримують всі чорнобильці. Кілька днів тому у Харкові пройшли потужні збори всіх чорнобильських організацій України. Було під тисячу людей, які з'їхалися з усієї України і підтримують цей наш законопроект, який рік ніхто не хоче в парламенті поставити на голосування. 

Ми звертаємося до Андрія Володимировича: законопроект 6292, який вирішує багато питань людей, які реально рятували країну, чорнобильців, які своїм життям, здоров'ям ризикували тоді, щоб ми сьогодні жили в сучасній нормальній Україні. Ми вимагаємо поставити цей законопроект на голосування, повернути людям те, що вони заслужили: пільги, допомогу, кошти на лікування і так далі. Це реальні речі, які рік розглядаються в парламенті, на жаль, ніхто не ставить в порядок денний. Тому звертаємося до вас 6292 поставити, він повністю підтримується всіма…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Від групи "Воля народу" Москаленко Ярослав Миколайович. Будь ласка, пане Ярослав.

 

МОСКАЛЕНКО Я.М. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Увесь світ уважно спостерігає за ситуацією в Сирії. Всі ми бачили реакцію західної коаліції на застосовування хімічної зброї проти мирного населення. Як і у випадку з отруєнням Скрипаля на території Британії – жорстка позиція союзників. До берегів Сирії відправлена ударна група Військово-морських сил США, Трамп публічно погрожував атакувати "розумними" ракетами і дотримався свого слова. Чи дасть результат позиція "міцного кулака" в Сирії, поки важко прогнозувати. Очевидним є те, що Сирія стала платформою геополітичного конфлікту, і сьогодні це вже не сирійський конфлікт, а війна світоглядів на території Сирії.

Особисто я завжди стояв на тому, що людське життя – це найвища цінність і кожне політичне рішення, геополітична дія має виходити із збереження людського життя. Співчуваю мирним мешканцям, чиї життя стали розмінною монетою у сирійському військовому конфлікті.

Шановні колеги, якщо хтось забув, то в 2014 році Україна стояла за крок від аналогічної ситуації, і зараз багато хто приміряє на себе роль рятівника в той час. Але по правді ситуацію тоді врятував саме український народ і врятував своєю національною єдністю, не давши ворогу розкачати ситуацію зсередини. В Україні війна триває довгих 4 роки. Дехто сумнівається, чи правильно влада відстояла формат політико-дипломатичного та економічного впливу. Оцінку дадуть історики і діти. Наше завдання – не дати перетворити всю територію України на місце повномасштабних дій. І вона не стане таким місцем, якщо ми збережемо єдність всередині країни і сьогодні.

Панове, сьогодні Україна протистоїть не лише зовнішнім викликам, що загрожують її існуванню, державність "підмивається" зсередини. Реформа децентралізації на практиці оголила великі хвороби. Ці хвороби в перспективі потягнуть за собою безвладдя, бандитизм і рейдерство, якщо не реагувати.

Перше, на що хочу сьогодні звернути увагу, це адміністративні послуги, а саме дії реєстраторів. Ми дали старт дуже хорошій адміністративній реформі, завдання якої – полегшити життя людям, спростити реєстраційні процедури. Але що отримали? Зловживання службовими повноваженнями окремими реєстраціями, які сьогодні працюють на території органів місцевого самоврядування. Як приклад, моя рідна Київщина і селище, яке вже тут звучало, Коцюбинське. Державний реєстратор абсолютно незаконно видаляє з реєстру обрану селищну голову і прописує самозванця. Навіть після виправлення ситуації Міністерством юстиції, коли засідання було публічним, цей трюк робить вже інший реєстратор. Не сьогодні-завтра реєстратори почнуть вносити масові заміни мерів, підміняти волевиявлення громад. Це коли ми їх наділяли такими повноваженнями, шановні колеги? І це реєстратори виробляють з державними органами. А тепер уявіть, що відбувається в секторі приватної власності.

На Вінниччині реєстратор незаконно передав в оренду 373 гектари землі від одного аграрного підприємства іншому. На Харківщині один з реєстраторів незаконно дозволяє продати магазин меблів. І таких випадків сотні, якщо вже не тисячі, на сьогоднішній день. Колеги, я думаю, ви це добре знаєте. Я впевнений, до вас також звертається маса людей.  Найгірше в цій проблемі, що люди не вбачають роль держави, яка повинна гарантувати непорушність права приватної власності. Скільки б воєн в світі не було, але держави вистоювали лише тоді, коли у них не було порушено права приватної власності.

Комісії Мін'юсту, що згідно з законом це  контролює,  на сьогоднішній день вже не вистачає. І у нас ситуація може дійти до самосуду, коли вулиця почне встановлювати справедливість. А це вже крок, шановні колеги, до громадянської війни і  те, що потрібно зовнішньому ворогу сьогодні.

Депутатська група "Воля народу" розраховує, що Міністерство  юстиції детально вивчить проблему і напрацює системний законопроект, який убезпечить державу від такого хаосу.

Друге, шановні колеги. Я хотів би звернути вашу увагу на свавілля окремих  представників органів місцевого самоврядування.  Уже майже рік головою Київської обласної ради Ганною Стариковою, зловживаючи  службовим становищем, не збирається чергова сесія. Життєво необхідні бюджетні  питання не допускаються апаратом обласної ради навіть до розгляду в комісіях. І у нас сьогодні ситуація доходить до того, що люди різних громад на території Київської області анонсують перекриття доріг у зв'язку з тим, що не добудовуються об'єкти соціального пріоритету. Як приклад, з Вишневим, уже анонсовано перекриття доріг таке на 23 число.

Тепер щодо порядку денного. Дякую вам, Андрій Володимирович, що завтрашній день ми розпочинаємо з розгляду чорнобильського законопроекту 6230 щодо виплати компенсацій на харчування дітей. Також ми просимо колег звернути особливу увагу та підтримати законопроект 7369, що вирішує питання компенсації ризиків населенню, що проживає в об'єднаних територіальних громадах біля атомних…

 

ПАРУБІЙ А.В.  30 секунд.

 

МОСКАЛЕНКО Я.М. Біля атомних електростанцій.

Шановні колеги, у мене все. Доля нашої країни в наших руках. І я закликаю працювати стратегічно і на перспективу. Дякую вам за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Зараз 3 хвилини Оксані Сироїд, заступнику Голови Верховної Ради України. Потім – пані Ірина. А потім –  Кубів.

 

СИРОЇД О.І. Дякую.

Шановні колеги, ми маємо 4 роки бездіяльності, бездіяльності Верховного Головнокомандувача, бездіяльності уряду, бездіяльності коаліції, бездіяльності, яка руйнує українську армію і яка, на жаль, нищить наші перспективи вступу до НАТО так само, як і мати якісних союзників.

На жаль, за 4 роки ми так і не побачили нових законів про Збройні Сили України, які б реформували українську армію, про оборону, про сектор оборонної промисловості, про соціальний захист військовослужбовців, про ветеранів, про альтернативну невійськову службу, про військовий обов'язок і військову службу і багато інших. Цього нічого немає, його немає 4 роки. Натомість нас переконують, заклинають про неминучість вступу до НАТО. Але заклинаннями про вступ до НАТО болото на "Широкому лані" не висушиш.

Вступ до НАТО означає дотримання чітких норм і стандартів. Влада, яка зробила оборонний бюджет держави другим після нафтогазового сектору джерелом корупції в Україні, веде свій народ і свою армію точно у напрямку, який є протилежний від НАТО. Тому, якщо ми справді хочемо вступити в НАТО, якщо ми хочемо розвивати українське військо, не треба писати про наміри вступу до НАТО ніде, треба просто перестати красти з оборонного бюджету і треба поважати українського солдата. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Представник Президента у Верховній Раді України Ірина Луценко. Будь ласка, пані Ірина.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, 12 квітня на 11-му Київському Безпековому Форумі Президент оголосив про те, що має наміри внести на розгляд Верховної Ради законопроект про негайне одностороннє припинення дії окремих положень Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією, які несумісні з національними інтересами України та реалізацією її права на самооборону. Такий крок йому дозволяє зробити 75 стаття Віденської конвенції про міжнародні договори 1969 року.

Крім того, у зв'язку з тим, що СНД відмовило визнавати російську агресію, глава держава заявляє, що Україна має офіційно намір припинити участь в його статутних органах. Верховний Головнокомандувач закликає уряд провести інвентаризацію всіх багатосторонніх договорів між членами СНД, для того щоб денонсувати окремі договори, залишивши лише ті, які є прагматичні і необхідні для України, як-то визнання дипломів, визнання працевлаштування і договір про транзит та інші, які будуть необхідні для роботи України і економіки України.

Наступне. Ви знаєте, що в середу 18 квітня Конституційний Суд України планує розглянути запропоновані Президентом України зміни до Основного закону (7203) в частині скасування депутатської недоторканності. Ці питання були внесені і вперше були проговорені Президентом України ще в 2015 році. Наголошувалося на них Президентом в Посланні до Верховної Ради "Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році". Висновок Конституційного Суду відкриє можливість для підготовки та розгляду даного питання у залі парламенту.

Щодо законодавчої частини. Потребує включення до порядку денного сесії внесений Президентом України та визначений ним як невідкладний проект Закону про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (8265). Головна мета законопроекту – зберегти позитивні положення діючого закону, в той же час комплексно удосконалити процедуру публічних закупівель.

Потребує прискореного розгляду профільним комітетом та розгляду у залі парламенту визначений Президентом як невідкладний законопроект 8157 про Національне бюро фінансової безпеки України, спрямований на створення організаційно-правових засад діяльності Національного бюро фінансової безпеки. Ми маємо надію і впевненість, що відповідним профільним комітетом цей законопроект буде розглянутий в середу, в четвер ми будемо наполягати на внесенні його і на розгляді його в залі парламенту.

Наступне. В сфері національної безпеки пропонується і потребує прискорення підготовки та розгляду законопроект 7017 про внесення змін до Кримінального кодексу щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону, спрямований на забезпечення захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Ми б дуже просили, таких закони є три, цей закон до нього альтернативний, і ще один закон, внесений членами "Блоку Петра Порошенка" Паламарчуком та групою інших народних депутатів, розглянути ці законопроекти в середу на профільному комітеті.

26 травня 2018 року в місті Києві відбудеться фінал одного з найпрестижніших клубних футбольних турнірів –  Ліга чемпіонів УЄФА, у зв'язку з чим, пане Голово, потребують невідкладного розгляду ратифікаційний законопроект 0180 та пов'язані з ним проекти 0151 – денонсація старої, застарілої угоди та законопроект імплементаційний 8197 щодо питань безпеки піл час футбольних матчів та інших заходів. Я би дуже просила сконцентруватися народних депутатів і проголосувати за ці законопроекти, тому що часу мало, і в травні ми очікуємо цей футбольний турнір, і часу залишається надзвичайно мало для розгляду.

Наступне. Також потребують включення до розкладу проекти законів, спрямовані на вирішення проблеми торгівлі людьми. Це наші міжнародні зобов'язання, за нами "моніторять" міжнародні відповідні організації та інституції. Тому дуже хотілося б завершити розгляд в другому читанні законопроекту 6243 і 6275-д, який поданий і вже зроблений як…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Зроблений вже як за авторством відповідного профільного комітету. Дуже хотілося б його в четвер розглянути і прийняти по ньому рішення.

І останнє. В сфері судової реформи хотілося б перенести на більш прохідне місце законопроекти 6233 і 5425, де закріплено гарантії фінансової незалежності Конституційного Суду України, а також удосконалення процедури…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

І від уряду Перший віце-прем'єр-міністр України Кубів Степан Іванович. Будь ласка, пане Степане.

 

КУБІВ С.І. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, 2 роки тому був призначений уряд на чолі з Прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. Перш за все хочу подякувати кожному депутату, фракціям, подякувати комітетам за те, що ми ефективно працювали з вами і ви давали  нам довіру, яку виражали в голосуванні 226 голосів.

Наш уряд і попередній розпочали працювати в дуже важких умовах кризи. Перед нами стояло – стабілізувати ситуацію. Це було непросто, але нам вдалося не допускати поглиблення кризи. І вже 8 кварталів економіка демонструє хоч невелике, але зростання. Але ми розуміємо, наскільки непроста залишається ситуація. І зараз в умовах, коли економіка пережила такий спад, нам потрібний значно більший інтенсивний ріст.

Ми зробили перші кроки до вирішення багатьох проблем, яким, на жаль, багато років не приділялося належної уваги: модернізація інфраструктури, промисловості, освіти, охорони здоров'я, реформування енергетики, формування сучасної моделі розвитку економіки в цілому. І пропри скепсис окремих політичних сил економічні показники свідчать про впевнену позитивну динаміку.

Бюджетна резолюція. Пам'ятаємо всі, що минулого року ми її затвердили на 3 роки. Цього  року ми будемо уточнювати позицію, яка буде лягати в план 2019 року. Ми також дали вперше минулого року макропоказники на 3 роки, які виявилися справедливо прогнозованими, і вони теж будуть уточнюватись. І зараз, на сьогоднішній день, продовження резолюції на 3 роки дозволяє залучення інвесторів й інвестицій, які вирішують дане питання. І ми разом з вами будемо вирішувати це в Верховній Раді, в сесійній залі.

Рівень боргових запозичень. Увага! Вперше за роки незалежності і росту запозичень вони зменшились з 81 відсотку до 72-х ВВП. Це дані Мінфіну, які були озвучені. Тільки перший квартал 2018 року ми зменшили зовнішні і внутрішні запозичення – 2 мільярди 130 мільйонів доларів. З них майже 1 мільярд ми зменшили зовнішні борги. І цим шляхом ми повинні продовжувати йти. Запозичення, чи 26 мільярдів, чи 19 мільярдів, формувалися всі роки незалежності, шановні колеги! І тут нині не можна говорити, що країна ділиться на одного прем'єра, на другого, на п'ятого чи на іншого. Ми говоримо про відповідальність держави Україна по зовнішніх зобов'язаннях. З безвідповідальним урядом, Президентом чи Верховною Радою ніхто не захоче мати справи. Ми всі повинні бути в єдності і відповідати за ту позицію.

Разом з тим хочу сказати, що в 2017 році відносно 2016 року показали відносно високе зростання такі сектори, як переробна галузь, внутрішня торгівля. І ми говоримо, додаткова вартість в 5 відсотків –  це  78 мільярдів додаткової вартості по торгівлі. Внутрішня торгівля – 103,3 мільйона додаткової вартості. Будівництво зросло у 22 регіонах – 26,3 відсотка. Капітальні інвестиції зросли на 86,6 мільярда – це 22 відсотки.

В регіонах загальні інвестиції – 366 мільярдів. Це ріст 24 регіонів. Продовжило потужне зростання і склало 18,2 відсотка в структурі нагромадження основного капіталу. Основний капітал на сьогоднішній день також зростає по факту. Уряд, Президент України, депутати стверджують фактами, що зростання демонструють більшість регіонів України. Але я говорю для тих, хто любить Україну, як говорив Блаженніший Любомир Гузар. Але це лише початок тих капітальних змін, яким необхідно стати успішними. Ми розпочали капітальний ремонт країни і маємо разом з вами продовжувати його більш інтенсивно.

У 2017 році заробітна плата зросла на 19,1 відсотка, у лютому середня зарплата – 7 тисяч 828 гривень.

 Шановні колеги, буквально позавчора ми повернулися з Туреччини. 11-е засідання міжурядової комісії показало: інтерес до України дуже високий. Головне, на сьогоднішній день від України світ чекає єдності політичних сил і реформи, і, головне, чекає це Україна. І головне, єдність тих, які хочуть змінити життя кожного українця.

За два роки уряд втілив низку складних…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

КУБІВ С.І. …але потрібних реформ. Тому я дякую депутатам за підтримку. Але разом з тим закони 8125, 7010, 8175, 7333, 3738, 7539, 5699, 8226 і в другому читанні 7466, 6141, Андрій Володимирович, я передам відповідно у ваш секретаріат.

І відповідно дякую всім за плідну роботу. Ми підтримуємо в цілому…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Сьогодні комітети зліва. Але перед тим, як передати пану Дмитрові слово, я хочу сказати кілька слів по підсумку нашого обговорення.

Шановні колеги, коли ми проговорюємо порядок денний і пропонуємо певні законодавчі ініціативи, нам дуже важливо усвідомлювати і розуміти вагу тих законодавчих ініціатив. Я, наприклад, не буду називати закон, але один з законів, який пропонується, тягне 9 мільярдів гривень (розклади по тому закону). Будь-який законопроект, коли він реєструється, має таку позначку: "передбачувані розтрати". Чи автори законопроектів усвідомлюють і  розуміють, звідки можуть ті кошти прийти? І, власне, це і є різниця між відповідальним  органом і між відповідальною дискусією, і популізмом, коли вносяться у порядок денний ті закони, на які є фінансове підґрунтя і які можна забезпечити. Я думаю, це було би правильним і відповідальним.

Так само я думаю, що безвідповідально говорити на Погоджувальній раді в прямому ефірі, що за 4 роки в країні нічого не зроблено в питаннях безпеки і нічого не зроблено для захисту соціального військових, бо це є несправедливо і неправда, колеги! Тому що і я, і багато тут присутніх в перші дні війни, коли ми організовували Національну гвардію в цьому залі Верховної Ради, коли добровольцями йшли на фронт захищати наші кордони, це зневага до всіх, хто відчайдушно і на початку, і протягом тих років робив все можливе для зміцнення сектору безпеки. І тому, говорячи тут в прямому ефірі, кожен має нести відповідальність і розуміти вагу слів.

І тому, колеги, я закликаю не тільки до цієї Погоджувальної ради, а і до  наступних погоджувальних рад, щоб ми, говорячи на найвищій трибуні країни, відчували відповідальність за те, які йдуть повідомлення для  українського суспільства, щоб кожен відчував відповідальність  перебування тут, в тому залі, і в Верховній Раді України. Бо коли ми робимо  безвідповідальні заяви, потім дивуємося, чому такий низький рейтинг і чому такий високий рівень недовіри. Тому що має бути відповідальність за свої слова. Дякую вам.

Андрієвський Дмитро Йосипович.

 

АНДРІЄВСЬКИЙ Д.М. Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! В першу чергу хотів би колег подякувати за підтримку в першому читанні законопроекту  6578. Законопроект покликаний захистити інвестиції в галузі житлово-комунального господарства та є критично важливим для реалізації проектів з модернізації  підприємств теплокомуненерго та водоканалів.

Разом з нашими міжнародними партнерами, а сьогодні, на жаль, склалася така ситуація, що вони саме є основними інвесторами житлово-комунального господарства, і нагадаю, що тільки Європейський банк реконструкції та розвитку фінансує в Україні майже 400 проектів на суму біля 4 мільярдів євро, от разом з ними, разом з Національним банком  України і усіма зацікавленими  установами комітет готує уточнену і розширену редакцію закону до другого читання. Я впевнений, що закон об'єднає зусилля Верховної Ради щодо підтримки реформування та модернізації житлово-комунального господарства.

На цьому пленарному тижні розглядається законопроект 7304 і 7304-1 про житловий фонд соціального призначення. Пропонується підтримати саме урядовий законопроект 7304, при доопрацюванні якого до другого читання ми обов'язково врахуємо положення альтернативного законопроекту 7304-1.

Також важливо розглянути у першому читанні законопроект 7083, який має врегулювати питання заборгованості підприємств теплокомуненерго та водоканалів.

Шановний Андрію Володимировичу, за дві сесії Верховна Рада дуже багато зробила для законодавчого забезпечення реформування житлово-комунального господарства. І я впевнений, що ті закони, про які я зараз сказав, якраз повністю відповідають цій політиці – політиці реформ і модернізації житлово-комунального господарства. Дякую за увагу. 

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Власенко Сергій Володимирович, будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.В.  Дякую, Андрію Володимировичу.

На минулому сесійному тижні парламент успішно "завалив" законопроект про службу в органах місцевого самоврядування. Це відбулося тому, що найбільша фракція парламенту не дала практично голосів за цей законопроект, не зважаючи  на те, що Петро Порошенко обіцяв особисто, що до 1 травня минулого року цей закон буде прийнятий і ним підписаний. Отак Петро Порошенко виконує свої зобов'язання, і, напевно, саме тому одне із видань його визнало найбільш правдивим українським політиком. Але це було зроблено свідомо, для того щоб не посилювати органи місцевого самоврядування перед виборами.

І, до речі, саме з цією ж метою було прийнято закон, яким голів обласних державних адміністрацій і голів районних державних адміністрацій було виведено з-під Закону про державну службу, даючи їм можливість безпосередньо впливати на політичні процеси і ставати політичними фігурами.

Лише два приклади. Голова Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області Роман Мерзлікін особисто викликав кандидатів від партії "Батьківщина", вимагаючи від них знятися з виборів до ОТГ. Це саме той Роман Мерзлікін, який забезпечив Порошенкові на попередніх виборах при явці 22 відсотки нібито 70 відсотків підтримки. Тобто насправді є близько 15 відсотків, але отакі гарні у нас цифри.

Другий приклад - це Застанівська РДА, голова РДА Юрій Кітар (це Чернівецька область). Я як голова профільного комітету проводив зустріч з виборцями. Я ще не встиг виїхати з району, уже викликали керівника ліцею і сказали, що якщо, не дай Боже, ще раз депутат від "Батьківщини" з'явиться на території або біля території цього навчального закладу, то директор буде звільнена. Отак у нас використовуються представники державної влади на місцях, для того щоб опозиційні політичні сили цькувати на виборах і фальшувати склад депутатського корпусу під час виборів в об'єднані територіальні громади. Саме заради цього проводились закони, про які я сказав, і не...

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд закінчити.

 

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу.

І не голосувався Закон про службу в органах місцевого самоврядування, який, до речі, всі службовці органів місцевого самоврядування чекали. Ми в комітеті розробимо новий законопроект і найближчим часом внесемо його.

При цьому хоті би відреагувати на заяву представника Кабміну і сказати: шановний пане Перший віце-прем'єр, жоден уряд не викупав облігації у компанії ICU, яка вкрала ці гроші, допомагаючи Януковичу вивезти 1,5 мільярда.

 

ПАРУБІЙ А.В. Пане Сергій, у мене до вас є прохання як до голови комітету. Ми домовились попередній четвер, що ми проаналізуємо усі, які є постанови про дочасні вибори, щоб просто конфліктні або вилучити, або поставити в другу частину, щоб не було інтриги під час самого голосування. І ми домовились, що ми в четвер знайдемо період, можливо, до обіду, коли буде мобілізація в залі, щоб ми змогли принаймні ті постанови, які не викликають політичних дискусій, проголосувати і запустити процес дочасних виборів. Я б просив, щоб ці пропозиції голови фракцій надсилали вам в комітет, і сподіваюсь, що ви зможете підготувати такий пакет, який в четвер ми зможемо прийняти. Дякую вам.

І Кожем'якін Андрій Анатолійович, будь ласка.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Доброго дня, Андрій Володимирович, колеги! Я хотів би теж підтримати Сергія Володимировича Власенка і вам, Андрій Володимирович, як Голові парламенту привернути вашу увагу до систематичних порушень виборчого законодавства під час підготовки до виборів, які відбудуться  29.04. І там майже в усіх 7-и областях відбувається все, що завгодно. А от, наприклад, є такі голови, наприклад, районних рад, наприклад, голова Кілійської міської районної ради такий є Бойченко собі, авторитетний (в лапках) парень, який взагалі вже страх потерял і майже всіх викликає… 95 відсотків бюджетників, які виявили бажання працювати в ТВК членами, нормальні, досвідчені, з освітою люди, він  їх всіх викликав до себе в кабінет, проінструктував, "профілактував", і вони майже 60 відсотків відмовилися. А потім вони набирають на ці посади в ТВК лузерів, без освіти, і ми дивуємося і пишаємося, як у нас відбуваються вибори.

Тому, будь ласка, Андрій Володимировичу, я хочу звернути вашу увагу, тому що диктофони в айфонах ще є. І ми просимо своїх колег - тих, яких сьогодні ображають і лякають, щоб вони відмовлялися йти кандидатами від  будь-яких опозиційних фракцій, у тому числі "Батьківщини", записуйте (а ми через комітет, я особисто ці всі записи передам) у таких кабінетах Бойченків і ще їм подібних, ми передамо до правоохоронних органів. Хоча в нашій країні, вибачте, боротьба з мафією відбувається по-українськи: мафія завжди на стороні влади, під кінець-кінців.

І останнє я хотів би що сказати, Андрію Володимировичу, поінформувати вас, що так, дійсно, сьогодні дуже багато тут виступаючі керівники фракцій казали про Бюро національне розслідувань фінансових.

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Дуже добре, позитивно. Треба вирішувати. Але спочатку вирішіть питання з ДБР. Створіть  хоча би один такий орган, який буде займатися розслідуванням, а потім вже фінансами, нюансами і всім іншим. Тому що, не створивши один, ви починаєте робити інший. І я так бачу, що "Сімка" (G7) не дуже задоволена в тому, що ми так швидко починаємо розглядати в комітеті. Тому позитиву, напевно, не буде. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Пане Андрій, ви, певно, звернули увагу, що в порядку денному на четвер стоїть узгоджений комітетом Закон по ДБР, який ви подали.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Поки що стоїть.

 

ПАРУБІЙ А.В. Він і буде стояти там, як він стояв. На перших місцях вівторка стояли всі три закони. Давайте ці дні використаємо для того, щоб змогти знайти порозуміння в залі, щоб цього разу ми змогли вийти на позитивне рішення і під час голосування. Я сподіваюся, так воно і буде.

Будь ласка, Ганна Гопко.

 

ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні колеги! Я хотіла б дійсно підтримати спікера нашого парламенту після підписання Закону про дипломатичну службу, що всі дипломати України чекають на цей історичний, дуже важливий закон. І я сподіваюся, що найближчим часом Президент його підпише так само, як він вносив його як невідкладний, так само і невідкладно він зможе його підписати.

Також що стосується інвентаризації договірно-правової бази з Російською Федерацією, а також в рамках СНД. Я думаю, що це вже давно очікуване рішення. І дуже важливо було б посилити Міністерство закордонних справ зокрема призначенням додатково заступників, також першого заступника МЗС для того, щоб ми бачили цю інвентаризацію не на рівні 10 відсотків, як це відбувається зараз, а значно ефективнішою.

Також хотіла б, колеги, сказати, що надзвичайно важливим є і призначення послів, зокрема в Данії, зважаючи на важливість Данії і для блокування "Північного потоку-2", після того рішення, яке ухвалила Фінляндія і Німеччина. Тому присутність в Данії в нашій дипломатичній установі посла, а не просто, скажімо, те, що вже його немає більше 2-х років, це є надзвичайно важливе завдання. Ми сподіваємося, що Президент нарешті визначиться з кандидатурою, ми бачимо, не лише в Данії, а й в Казахстані, де будуть призначені посли.

Також, колеги, я хотіла би сказати, що надзвичайно важливим є ухвалення Закону про Антикорупційний суд і національну безпеку у відповідності до критеріїв, стандартів НАТО. Це надзвичайно важливо перед самітом в Брюсселі.

І хотіла би закликати також керівництво парламенту, уряд об'єднати зусилля з представником Президента в Криму паном Бабіним, Інститутом національної пам'яті, щоб 22 квітня, коли виповнюється 100 років з дня звільнення українською армією Криму від більшовицької окупації, ми ці заходи відзначили гідно на Херсонщині на належному рівні. Неприпустимо формально ставитись до таких ювілеїв, як це сталося зі 100-річчям проголошення УНР чи зі 100-річчям незалежності України.

І ще хотіла б сказати: ще одна наближається важлива дата, яка визначена нашою постановою, 24 травня…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Будь ласка, 30 секунд, завершити дайте.

 

ГОПКО Г.М. Ще одна важлива дата, а саме: 24 травня ми відзначаємо тисячу років першого богослужіння в Софійському соборі. І дуже важливо, щоб уряд вже сьогодні подбав про те, щоб дата стала справді знаковою подією національного масштабу. Адже ми чітко розуміємо, що російська агресія – це не лише військова окупація наших територій, це в першу чергу загарбання нашої історії. І тому тисяча років першого богослужіння в Софійському соборі, я думаю, що це, як і решта важливих дат, як і 100 років звільнення українською армією Криму, важливі…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

Будь ласка, слово надається голові Комітету з питань культури і духовності Миколі Княжицькому.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

Шановна пані Перший заступник Голови, просив би вас і теж Апарат звернути увагу на необхідність поставити для голосування для включення в порядок денний цілої низки законопроектів, які безпосередньо стосуються культури. Це лише включення в порядок денний, щоб ми могли розглянути на комітеті.

Один з них – це № 8266 щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду. Бо ми мали зустріч з наглядовою радою культурного фонду, і без цього закону його робота буде заблокована.

Є два законопроекти, які стосуються підтримки кінематографії, 8263 і 8251 щодо діяльності так званих кінокомісій в регіонах, які могли би підтримувати кінематографію.

І дуже важливий законопроект, який розроблений спільно з Київською міською держадміністрацією про внесення змін до деяких законів з питань вдосконалення системи охорони культурної спадщини (№ 8202).

Просив би поставити ці законопроекти для включення на голосування до порядку денного. Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо, шановний пан Миколо.

Будь ласка, до слова запрошується Сергій Пашинський, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Доброго дня, шановні друзі, пані Перший віце-спікер! Я просто хочу передати прохання Голові Верховної Ради Парубію, коли ми приймали Закон про деокупацію, була не зовсім робоча атмосфера, і нам зараз необхідно буквально прийняти зміни в Закон про Збройні Сили України (одну фразу). Я хочу, щоб всі її почули, тому що буду просити за основу та в цілому в четвер проголосувати. В Закон про Збройні Сили України добавити фразу: "здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях".

Прошу Апарат Верховної Ради завтра (номер законопроекту 8264) поставити в порядок денний, щоб ми його проголосували, і в середу ми розглянемо його на комітеті, і відповідно в четвер проголосуємо за основу та в цілому. Ми не зможемо перейти повноцінно з 30 квітня, як сказав Президент Петро Олексійович Порошенко, до операції по деокупації без оцієї фрази, тому що то є невеличка, але серйозна юридична колізія. Ще раз звертаюсь до всіх голів фракцій, представників комітетів: прошу підтримати в цьому клопотанні.

Друге питання, на яке я хотів би звернути увагу керівництва парламенту, голів фракцій та своїх колег голів комітетів. В середу о 15:00 першим питанням Комітету оборони і безпеки буде розгляд питання про інформацію, опубліковану в журналі "Новое время" про мегакорупцію при закупівлях військової техніки. Пан Парубій говорив, я повторюсь: ми повинні реагувати як парламент на будь-яку інформацію про корупцію, повинні давати і аналізувати свої оцінки і повинні притягувати до відповідальності брехунів та феесбешних провокаторів, які таким чином зривають нам міжнародні контакти. Прошу голів фракцій, у кого не представлені члени комітету їхніми депутатами, звернути на це увагу і о 15-й ми почнемо…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ви завершили чи ще 30 секунд? Дякуємо.

До слова запрошується заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський. Прошу вас, пане Олександр.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні колеги! Шановні друзі! У мене складається таке враження, що призрак виборчої кампанії Президента і Верховної Ради бродить у цій залі і лозунг "до основания  и затем", він стає актуальним, на жаль, для українського політикуму.

Я хотів би нагадати і сказати, що не дивлячись на дуже м'який режим роботи нашої Верховної Ради, і я про це неодноразово говорив, але для декого з наших колег хотів би нагадати, що українські військові 24 години на добу і 365 днів на передовій захищають нашу країну. Я хотів би нагадати, що українські енергетики 24 години на добу і 365 днів роблять все для того, щоб українська енергетична система працювала надійно, працювала і виконувала ті функції, які на неї покладено.

Я хочу нагадати, що на сьогоднішній день, станом на сьогодні, українська атомна енергетика приблизно генерує 47 відсотків в долі електричної енергії, яку ми з вами споживаємо. В плановому режимі 7 атомних блоків сьогодні знаходяться на ремонті, враховуючи, що рівень води, а відповідно і навантаження на українську гідроенергетику, знаходиться на самому високому рівні.

Я хочу щиро подякувати Голові Верховної Ради за можливість завтрашнього дня, який дасть можливість сконцентрувати увагу на питаннях ядерної безпеки і атомної енергетики. Але разом з тим я думаю, що завтрашнє голосування покаже, хто у нас є хто і хто переживає за безпеку, а хто просто про неї говорить.

Крім того, враховуючи, що ми знаходимося напередодні трагічних днів Чорнобильської…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. 30 секунд, будь ласка, дайте завершити.

 

 ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Напередодні трагічних днів Чорнобильської катастрофи я би дуже попросив в пакет законів, який ми завтра будемо розглядати, включити законопроект 3131, який дає нам можливість, і люди  очікують цього більше 4 років, вирішити проблеми виділення житла, передачі житла для українських атомників. Це житло вже давно побудоване, і люди давно цього рішення чекають. Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо, шановний пане Олександр. Я думаю, буде у нас конструктивний день голосування по питанням ПЕК.

Будь ласка, Григорій Немиря, голова Комітету з питань прав людини національних меншин і міжнаціональних відносин. Будь ласка, пане Григорію.

 

НЕМИРЯ Г.М Дякую, пані головуюча.

Шановні колеги, у мене є дві новини – погана і добра. Погана новина: на жаль, знову в проекті порядку денного немає Закону 6692, який стосується виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, вимушеним переселенцям, громадянам України, які проживають по обидва боки лінії зіткнення. Це говорить про те, що у Верховній Раді блокується розгляд цього питання, яке суттєво полегшило б гуманітарну ситуацію щодо громадян України. Ми бачимо кричущий розрив між словами, які чують громадяни України, коли очільники держави приїздять до Краматорська, до Маріуполя або тут, в Києві, і обіцяють вирішити це питання, але насправді воно не вирішується.

Гарна новина: після того, як цей законопроект підтримала Рада Європи, Організація Об'єднаних Націй, Норвезька і Данська  ради з питань біженців,  я отримав офіційний лист від Комісара Йоханнеса Хана, який опікується питаннями політики сусідства, про те, що Європейська комісія, Європейський Союз приділяє особливу увагу ситуації прав людини, включно з  виплатами пенсій, і гуманітарній ситуації вздовж лінії розмежування. В цьому питанні, цитую: "Європейський Союз підтримує заклики невідкладно вирішити існуючі  проблеми".

Пані головуюча, це є офіційна позиція Європейського Союзу. Я хотів, щоб коли ми виходили або інші виходили і говорили: "Ми хочемо інтегруватися до Європейського Союзу, ми маємо створювати європейські стандарти", - щоб просто хоча б один раз, я як голова комітету і мої колеги отримали відповідь, а хто ж блокує розгляд цього питання…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  Дайте 30 секунд, будь ласка, завершити.

 

НЕМИРЯ Г.М.  …законопроект 6692.

Саме тому, продовжуючи намагання отримати відповідь на це запитання, я оголошую, що в середу 18 квітня відбудуться слухання в Комітеті з прав людини стосовно прав вимушених переселенців, громадян України, які проживають вздовж лінії зіткнення.

Я сподіваюся, пане Кубів, що уряд буде представлений міністром соціальної політики, міністром з питань ВПО і профільним віце-прем'єром.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. О 15-й годині в середу слухання в вашому комітеті, правильно? О 15-й. Дякуємо за інформацію.

Будь ласка, до слова запрошується заступник голови Комітету з питань соціальної політики Сергій Каплін. Просимо вас.

 

 КАПЛІН С.М. Перше, хочу подякувати Голові Верховної Ради Парубію за те, що він виконав своє зобов'язання, взяте на себе, і поставив у вівторок голосування за Закон 6677 про другий накопичувальний рівень пенсійної системи.

От сьогодні прості українці по всім селам і містам поминають своїх рідних. А скоро ми, шановні колеги, будемо поминати пенсію як явище. Згідно з дослідженнями Світового банку розмір заміщення першого солідарного рівня пенсійної системи складатиме у 2040 році аж 18 відсотків. Що це означає? Людина, яка чесно працює, отримує 10 тисяч офіційної зарплати, пенсію буде отримувати не більше ніж півтори тисячі гривень. Тому цей закон потрібен і його потрібно зранку ставити голосувати у вівторок, і наш комітет просить дуже керівництво Верховної Ради зробити це.

Цей закон дасть можливість мобілізувати біля 20 відсотків валового внутрішнього продукту. Держава зможе позичати не у Міжнародному валютному фонді, не у Світовому банку, а у своїх простих українських громадян і відсотки сплачувати їм у вигляді додатку до пенсії. Це розв'яже руки уряду у відносинах з Міжнародним валютним фондом. Міжнародний валютний фонд не буде намагатися нав'язувати нам тарифну політику, цінову політику й інше.

І окремо хочу звернути увагу наших співвітчизників, як проводилася соціальна політика у нашій державі. У 2014 році уряд взяв кредит 300 мільйонів доларів (доларів, не гривень) на модернізацію соціальної політики. 100 мільйонів вже освоїли. Я почав досліджувати, яка доля цих грошей. Вони рапортують мені, що все нормально. Ні, не нормально. Області, які вони заявляють у своїх звітах, як такі, що беруть участь, пишуть мені, що вони не знають про такий проект. Тобто…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дайте, будь ласка, 30 секунд завершити.

І колеги, я прошу тиші в залі, тому що вже таке враження, що той, хто виступив, нікого не слухає.

 

КАПЛІН С.М. "Розпиляли" 100 мільйонів доларів. Це в час, коли немає пенсій, коли немає зарплат, коли ледве животіє проста людина.

Ми створили робочу групу. Я прошу пана Кубіва долучити уряд до цієї робочої групи і перевірити кожну копійку. Я персонально приїду на кожен об'єкт перевірити кожну гривню з цього кредиту, які будуть віддавати прості українські люди.

І ще, шановний Перший віце-прем'єр-міністре уряду! Скажіть, будь ласка, чому ви до цього часу не долучилися до проблеми на "Криворіжсталі"? За моєю вимогою сюди в Україну летить...

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, дякую. Вже поговорите на цю тему в кулуарах.

І зараз до слова запрошується голова Комітету з питань транспорту Ярослав Дубневич.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановна Ірина Володимирівна, шановні колеги! Щодо порядку денного. Прошу підняти до прохідного списку законопроект 6007, який  є в порядку денному на четвер, щодо передачі майна до державної та комунальної власності. Це доопрацьований варіант попереднього з урахуванням зауважень та пропозицій, що до нього надійшли. Він дозволить поліпшити ситуацію з автомобільними дорогами, змінити відомчу їх приналежність як до державної власності, так і до комунальної власності, а це сприятиме підняттю рівня благоустрою населених пунктів, належному утриманню доріг, забезпеченню безпеки дорожнього руху та збереженню цілісності дорожнього полотна при проведенні будівництва, реконструкції та капітального ремонту, економії коштів державного бюджету на проведення поточних ремонтів та утримання доріг.

Крім того, ще раз закликаю як співавтор підняти до прохідного списку законопроект, який є в порядку денному у вівторок, це законопроект 6677  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Я підтримую Сергія Капліна про те, що цей законопроект дуже важливо розглянути у вівторок зранку, до обіду, і дати можливість після прийняття його за основу доопрацювати між першим і другим читанням і прийняти законопроект в цілому.

Цей законопроект передбачає впровадження накопичувальної пенсійної системи з 1 січня 2019 року. І в нас зовсім небагато є часу, щоб цей законопроект вчасно почав діяти. Передбачено також контроль за станом пенсійних накопичень з боку громадян. Більше того, ці кошти будуть працювати на реальну економіку, на економічне зростання країни.

Я дякую всім за увагу. І прошу тих важливих 2 законопроекти, щоб були підняті в прохідну частину і були проголосовані цього тижня. Дякую за увагу.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо.

Будь ласка, до слова запрошується Ігор Лапін від Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

 

ЛАПІН І.О. Доброго дня, шановні колеги! Я попрошу наших колег народних депутатів з комітетів, які вже висловили свої позиції і свої клопотання до Погоджувальної ради, зайняти свої місця і не відволікати в тому числі, і не створювати балаган на нашій Погоджувальній раді. Це неповага перш за  все до своїх колег.

Звертаю сьогодні особливу увагу  на питання приватизації державного  майна. Незважаючи на те, що 18 січня цього року парламент прийняв новий закон, четвертий рік  ми заходимо в одну й ту ж саму  проблемну ситуацію з продажем державного майна. Після прийняття закону Фонд держмайна та  Кабмін мали б, в принципі, визначити об'єкти, які в цьому році ми виставляємо на  приватизацію. Два критерії визначились ключовими: перший – інвестиційна привабливість підприємств і другий – збереження інвестиційних умов приватизації покупцем. 

Наприкінці березня Фонд держмайна України  подав  перелік, який пропонується  до приватизації. По суті, це було дублювання Постанови Кабміну 271 від 12 травня  2015 року. Але хочу нагадати, що саме в ці  роки, тобто від 2015 до 2017 року, приватизація була визнана провальною. Окрім того,  що  для  багатьох об'єктів не знайшли інвестора, це до прикладу  гучна справа з приватизацією по ОПЗ, в окремих випадках держава не може повернути в державну власність раніше приватизовані об'єкти, тобто акції. Наприклад, ми маємо справу "Укртелекому". До сьогоднішнього дня не вирішено це питання щодо передачі акцій, і в той же час минулим приватизатором успішно здійснюється  реалізація майна.

Я  також  хотів би нагадати, що є такі випадки, де держава, знову ж таки, не видає акції, які були куплені новим власником. Тут на прикладі мова про Івано-Франківський локомотивний завод. Я тому прошу уряд звернути на ці питання особливу увагу, тому що у нас окремі міністерства і відомства ведуть одну політику, Прем'єр-міністр висловлюється з цього приводу по-іншому, Фонд держмайна несе, як-то кажуть, своє навантаження в цьому контексті – і вони ніяк не можуть узгодити питання. Це до прикладу, в тому  числі …

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  30 секунд, дайте, будь ласка, завершити.

 

ЛАПІН І.О. …це і приватизація "Чорноморського морського пароплавства".

Тобто у нас Міністерство інфраструктури говорить про те, що треба виключити, Фонд держмайна говорить про те, що воно має підлягати  приватизації. Тому хотілось би все-таки узгоджену позицію в даному випадку з боку  уряду. Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

Колеги, я хочу доєднатися до заклику пана Лапіна, все-таки, всіх присутніх з повагою ставитися одне до одного і слухати виступаючих. Дуже важко знаходитися в залі, коли чотири "паралельних погоджувальних" проводяться.

Будь ласка, від Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак до слова запрошується.

 

ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, в першу чергу хочу дати відповідь керівнику однієї з політичних сил, яка сказала, що прийняття Закону 6677 про недержавне пенсійне страхування, воно приведе до створення  начебто "пірамід", які будуть негативно впливати на населення нашої країни. Це все одно, що сказати, що приватні нотаріуси – це зло, що приватна медицина – це зло і взагалі будь-яка приватна ініціатива – це є зло для України.

Навпаки законопроект 6677 про накопичувальне пенсійне страхування якраз і приведене для того, щоб урегулювати діяльність пенсійних фондів, в тому числі в Україні, привести їх до роботи, до європейських стандартів для того, щоб ми могли якраз забезпечити майбутнє наших людей. Тому це є повний  нонсенс!

Що стосовно нашого комітету, то, на жаль, не враховані в попередньому розкладі засідань Верховної Ради законопроекти, які ми подавали.

Комітетом підготовлений та запропонований для розгляду блок фінансових законопроектів. Два з трьох законопроектів для розгляду на цей тиждень – щодо відновлення кредитування  (№ 6027-д) та про кредитні спілки  (6405) – хоча і заплановані на четвер, але їх позиція не дозволить їх розглянути цього пленарного тижня. Комітет просить включити їх до розгляду раніше, щоб їх можна було встигнути розглянути.

Крім того, комітет просить включити до розгляду засідань на цей тиждень низку надзвичайно важливих законопроектів, кілька з них назву. Це законопроект 2456  щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг, який давно очікує розгляду у повторному другому читанні, має всього лише одну неузгоджену правку. Він є системно доповнюючим та балансуючим, створюючи…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. 30 секунд, завершуйте, будь ласка.

 

ДЕМЧАК Р.Є. …створюючи систему адміністративної відповідальності, до законопроекту вже прийнятого 1734 про споживче кредитування. А також законопроект 6395 про фінансовий лізинг і законопроект 8055 про фінансового омбудсмена.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо вам, шановний пане Руслане.

І до слова запрошується голова Комітету з питань молоді, молодіжної політики, сім'ї, спорту та туризму Артур Палатний.

 

ПАЛАТНИЙ А.Л. Дякую, Ірина Володимирівна.

В першу чергу я хотів би звернути увагу всіх тих глядачів, які сьогодні дивляться Погоджувальну раду. Ліворуч від вас, від головуючого, ми хочемо подивитися дивну картину, як багато опозиціонерів, борців з корупцією, борців з урядом, борців я не знаю з чим, зі всіма, ми бачимо: їх нема сьогодні на Погоджувальній раді. Певно, вони пішли, виступивши на Погоджувальній раді, вони пішли спілкуватися з виборцями, говорити, як все погано у нас в державі. Але ж це перший признак бездіяльності не тільки уряду, не тільки  Президента, а й багатьох народних депутатів і, на жаль, голів комітетів. Це ганьба!

Ірина Володимирівна, я вас прошу як головуючого звернутися до голів фракцій, побачити, кого з голів комітетів немає, звернутися до голів фракцій, щоб вони провели, все ж таки, розмову зі своїми колегами, і щоб, все ж таки, у нас була якась дисципліна. Це перше.

Хотів би звернутися до порядку денного. Два законопроекти я просив би поставити, це 6770 і  6770-1. Це дуже важливі законопроекти про  меценатство у сфері спорту.  Це дасть можливість залучити додаткові кошти для наших спортсменів. Це перше.

І друге - це 7383, це проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні: "Формування та реалізація державної молодіжної політики в Україні в умовах децентралізації". Прошу поставити і підтримати. Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановний пане Артуре. Ми звернемося до голів фракцій, коли будуть голови фракцій на Погоджувальній раді, тому що дійсно це неправильна тактика і практика – виступити і йти до ЗМІ замість того, аби формувати разом порядок денний.

Я хочу запросити до слова Ніну Южаніну – голову Комітету з питань податкової та митної політики. Будь ласка.

 

ЮЖАНІНА Н.П.  Шановні колеги, хотіла повідомити вам, що протягом шести тижнів авторський колектив законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки зустрічається з великою кількістю громадськості і експертів. Зустрілися з усіма провідними асоціаціями, з бізнес-спільнотою, з активістами певних регіонів. Я хочу сказати, що якраз від бізнесу ми отримуємо найбільше розуміння, що саме бажаємо створити, який саме орган бажаємо створити в нашій країні, і чи відповідає він вимогам, тим, які висуваються останнім часом.

Невже ви не розумієте, що понад 10 років ведеться розмова про те, що в країні треба створити один сучасний орган по боротьбі з економічними злочинами? І коли підійшли саме до нової моделі, яка запропонована законопроектом 8157, включається більше політична складова, чим розуміння, професіональне розуміння глибини цього проекту закону.

Тому я би пропонувала, все ж таки, і також звертаюся до відсутніх своїх колег розглядати даний законопроект у відриві від того, що вдалося при створенні правоохоронних органів в попередніх там разах, чого не вдалося. Адже НБФБ –  це той орган, який має виконати той заклик, про який ми говоримо останні три роки: "маски-шоу – стоп!" Так от для того, щоб цей заклик перетворився в дієвий інструмент, новий орган, який буде саме діяти відповідно і керуватися виключно аналітикою, як це робиться в європейських країнах, нам потрібно підійти до розгляду даного законопроекту і розглядати його в залі. І різні посилання, відволікання не потрібно навіть озвучувати.

Друге питання, яке би я хотіла озвучити. У п'ятницю 20 квітня з 14-ї години в цьому залі буде проводитися "круглий стіл" з нагоди 25-річчя прийняття першого Закону про аудиторську діяльність. Ми розіслали запрошення всім керівникам фракцій. Я прошу прибути на такий великий захід…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ПАРУБІЙ А.В.  30 секунд.

 

ЮЖАНІНА Н.П.  Ми знаємо, що ми прийняли з вами новий Закон про аудиторську діяльність і зараз намагаємося його імплементувати. Я хочу, щоб ми віддали належне на зустрічі, почули світовий досвід і поставили перед собою певні завдання, які має виконати країна в найближчі роки, адже в діяльності цієї професії велике майбутнє: це і боротьба з корупцією, це і прозорість фінансової звітності…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Богомолець Ольга Вадимівна, будь ласка.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Хочу наголосити про те, що в нашій Конституції записано необхідність введення в країні загальнообов'язкового державного медичного страхування. В Коаліційній угоді в пункті 2.8 всіма підписантами Коаліційної угоди написано згоду на введення обов'язкового медичного страхування. При цьому три закони, які зареєстровані в парламенті, не виносяться на обговорення. Я звертаюсь до вас, до представників всіх політичних сил винести ці закони і визначити, яка модель загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування має працювати в нашій країні.

Сьогодні онкохворі люди забезпечені лікуванням в перший рік від виникнення хвороби лише в 27 відсотках. Хворі на серцево-судинні хвороби забезпечені лише в 30 відсотках. Ми не даємо людям шансів вижити, не даємо людям шансів отримати медичну допомогу. Ці зміни, які пропонуються так званою реформою від Мінздраву, вони пропонують співоплату в майбутньому, що люди не зможуть потягнути. Це перше.

Наступне. Нами підготовлений Закон по трансплантації. Сьогодні ми відправляємо дітей в Білорусію, витрачаємо на лікування за кордоном майже півмільярда гривень. Ми можемо рятувати втричі більше дітей, якщо парламент проголосує цей закон, і ми зможемо створити реєстр і бази даних. Прошу 30 секунд.

Так само звертаюся до Представника Президента в парламенті і до представника Кабінету Міністрів про те, що Міністерством охорони здоров'я готуються зміни до Постанови 188 з метою легалізувати обіг наркотиків і збільшити допустимі дози, які можуть люди без кримінальної відповідальності мати при собі, в 50-60 разів. Я підготувала колективне звернення…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Прошу 10 секунд.

Колективне звернення від народних депутатів, щоб не допустити прийняття змін до Постанови 188 з метою легалізації обігу наркотиків в Україні. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Данченко Олександр Іванович.

 

ДАНЧЕНКО О.І. Шановний пане Голово, шановні колеги! На шляху до реформ, на шляху до зростання всі країни світу в першу чергу будували інфраструктуру. Ця інфраструктура зараз складається з двох таких важливих складових, які доповнюють одна одну: це транспортна інфраструктура, тобто різні дороги та шляхи (водні чи наземні), а також телекомунікаційна інфраструктура, цифрова інфраструктура. 

Ми зараз дуже багато з вами говоримо про телемедицину, про сільську медицину, про нову українську школу. Я тільки що повернувся з Черкащини та Криворіжжя. Не буде там ні нової української школи, не буде там сільської медицини, тому що доріг немає, їх взагалі немає. Не знаю, де вони там ремонтуються, але доріг немає. В школах Інтернету на сьогоднішній час немає. Там, де повинні розгортатися в майбутньому сільська медицина і ці опорні пункти, доріг немає, зв'язку немає. Без цих двох основних функцій нічого з цього не вийде.

Наша галузь і Верховна Рада, Кабінет Міністрів за підтримки Адміністрації Президента провели вже тендер на 4G, який додатково приніс 1,8 мільярда гривень до бюджету. Ось ті кошти, які в усьому світі з таких тендерів, з радіочастотних присвоєнь, використовуються для розвитку галузі. І я хочу сказати, що це той ресурс (додаткові надходження), який можна використати для цифрової інфраструктури.   

Зараз дуже важливо розробити план цифровізації і план подолання цифрового розриву в Україні. Я дякую МЕРТу, Степан Іванович, Агенції з питань електронного врядування за те, що ми над цим планом працюємо, але його потрібно затвердити якнайближчим часом. Воно поки що йде все по плану.

Також я  хочу сказати, що на четвер, я дякую, Андрій Володимирович, стоять…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ДАНЧЕНКО О.І. Стоять законопроекти про електронні комунікації і радіочастотний ресурс. Це дуже важливо для продовження тієї реформи цифровізації, яка надасть змогу надавати послуги в інших частотах – 900-х, а також розвивати сільську медицину. Тобто дуже важливо, щоб ми проголосували ці законопроекти.

І ще, Андрій Володимирович, у нас в середу були за вашим дорученням комітетські слухання по цифровізації Верховної Ради. Було б дуже добре, якби хоч на 5 хвилин ви змогли відкрити…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам, пане Олександр. Я розгляну цю пропозицію. І скажу вам, що ми на останній нараді планували, що наступного пленарного тижня ми зробимо окремий блок питань вашого комітету, якщо вони будуть готові і якщо ви зможете гарантувати, що по них є узгодження по фракціям. Ви знаєте, завжди назустріч йду всім вашим пропозиціям і завжди підтримую інформатизацію.

Будь ласка, Савчук Юрій Петрович.

 

САВЧУК Ю.П. Шановний Андрію Володимировичу, шановні присутні! Вважаю невідкладним завданням парламенту на цьому тижні ухвалити рішення про проведення комітетом 16 травня поточного року парламентських слухань на тему: "Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні". Відповідний проект Постанови зареєстровано Апаратом за номером 8020. Наголошую, що проведенням названих слухань обумовлено вимогою статті 18 Закону України "Про запобігання корупції". Також на слуханнях буде оприлюднено щорічну національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики. З огляду на зазначене, шановний пане  Голово, з метою здійснення комітетом належної підготовки до цих слухань, прошу розглянути цей проект постанови у вівторок одним з перших.

Окрім того, актуальним залишається питання скасування е-декларацій для громадських діячів, антикорупціонерів. Законопроекти № 8209 і 8209-1, розглянуті комітетом на минулому засіданні відповідно до вашого доручення, саме покликані врегулювати це питання на законодавчому рівні. Разом з тим, досі відсутній висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на законопроект 8209, оскільки зазначені законопроекти не включені до порядку денного. То ж прошу включити законопроекти 8209 та 8209-1 до порядку денного цього пленарного тижня.

Шановні колеги, доводжу до вашого відома, що нашим комітетом було прийнято Положення та рішення по проведенню конкурсу на незалежного аудитора НАБУ і незалежного аудитора АРМУ. Це організація, яка займається відшуком і отриманням активів, які…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд, будь ласка.

 

САВЧУК Ю.П. Дякую.

…які набуті корупційним та іншими кримінальними шляхами. Отже, комітет очікує кандидатури для проведення конкурсу та подання її в Верховну Раду України  на голосування. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Пане Юрій, давайте постанову, як ви пропонуєте, у вівторок я поставлю. Тільки в мене є одне прохання: проведіть консультації з фракціями, щоб зняти політичний аспект. Це постанова про проведення парламентських слухань, і вона давно є в порядку денному, і, на жаль, весь час  була недостатня кількість голосів для її прийняття. Я буду пропонувати, щоб поставити її у вівторок не перед чорнобильськими питаннями, бо це буде некоректно, можливо, після блоку питань ядерної політики та ядерної безпеки. Питання дуже просте, бо воно стосується лишень визначення  дати парламентських слухань. А ви вже як представник комітету проведіть максимально консультації по фракціям, щоб ми отримали загальну підтримку. Добре. Дякую вам.

І, будь ласка, Співаковський Олександр Володимирович.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Доброго дня, шановні колеги, шановний Андрій Володимирович! Я хочу сказати, що робота, яку ми провели в комітеті, хоча нас підштовхують, але скажу, що за два тижні ми зробили свою роботу. Зараз ми отримали, в п'ятницю, висновки наших американських колег, експертизу. Я хочу сказати, от лист від них. Зауважень суттєвих ми не маємо, тому наш алгоритм дій наступний. Ми пропонуємо: перше, сьогодні о 19:30 відбудуться ще остаточні консультації з нашими американськими колегами; завтра о 9-й годині я запрошую народних депутатів, тих колег, які подавали відповідні правки, ми завтра зранку приймемо відповідні рішення, з ними домовимось.

Далі. О 14:05 в перерві між пленарними засіданнями ми проведемо засідання комітету, розширене засідання комітету, із залученням фахівців, із залученням наших колег. Я думаю, якщо народні депутати, члени Комітету з питань науки і освіти, підтримають це рішення, ми проголосуємо і ми можемо його виносити під купол Верховної Ради в четвер. Прийняти і закрити питання того, щоб Україна підпадала під відповідні санкції Priority Watch List 301. Тобто тут все відпрацьовано. Я думаю, ми зможемо вийти на консолідоване рішення.

А от наступне питання, я звертаюся до Степана Івановича. От дивіться, 4 квітня 2018 року була прийнята Постанова Кабміну за номером 237 "Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної, доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа". В результаті прийнятого такого рішення фактично університети, на яких здійснюється підготовка майбутніх вчителів, вони відсікаються від можливості працювати в рамках цього проекту, і, на наш погляд, це є дискримінаційним. Бо всі ці університети мають відповідні ліцензії на здійснення такої діяльності. І взагалі я хочу сказати, що ненормально…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Просто такий приклад того, що розривати освітній простір там, де готуються вчителі, і надавати преференції регіональним інститутам післядипломної освіти – це не є нормальним.

Тому, Степан Іванович, звертаюся до вас і до Володимира Борисовича, перегляньте, будь ласка, цю постанову, і нехай педагогічні університети, університети, де здійснюється педагогічна діяльність, також будуть мати можливість приймати участь в тих реформах, які започатковані  Верховною Радою України після прийняття Закону про освіту.

 

ПАРУБІЙ А.В. Пане Олександр, з приводу Закону про інтелектуальну власність. Ми, з однієї сторони, маємо лист, який до мене надійшов як до Голови Верховної Ради від представника ЄС і США, дати можливість і час їм вивчити запропоновані правки, і ми ще не маємо рішення комітету. Давайте ми зробимо таким чином: ви максимально проведіть консультації і сьогодні, і завтра. Коли буде рішення комітету, я запропоную їх включити в порядок денний тижня, і ми побачимо, яке у нас є відчуття по голосах згідно цього законопроекту, і вже завтра по обіді ми зможемо відчути, наскільки ми готові до його розгляду. Бо якщо я не помиляюсь по кількості правок, ну це займе близько двох годин розгляд законопроекту, правок є значна…

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я погоджуюсь.

ПАРУБІЙ А.В. Тому давайте ми такою логікою будемо йти і вже в робочому порядку приймемо рішення.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я просто хочу сказати, що комітет готовий…

 

ПАРУБІЙ А.В. Я знаю. Формальне має бути рішення і завершені консультації.

Будь ласка, Іонова Марія Миколаївна.

 

ІОНОВА М.М. Дуже дякую, Андрію Володимировичу.

Шановні колеги, по-перше, я хотіла би зазначити, що в порядку денному пленарних засідань на цьому тижні є 4 законопроекти з нашої дорожньої карти, і ми дуже раді, що є така позитивна динаміка.

Єдине, що ще раз хотіли би наголосити, все ж таки, на необхідності якісних процедур,  якісних експертиз від уряду. Є 4 законопроекти. Три з них не суперечать праву ЄС, але  є певні зауваження. Ми  всі свої висновки разом  із зауваженнями відправили на профільні комітети. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної власності (це 5699). А також законопроекти 5627 і  5550.

Ще не розглядався у нас на комітеті законопроект про відходи (щодо імплементації вимог директив ЄС у сфері поводження з відходами),  реєстраційний номер 6602. Але я впевнена, що якщо буде така необхідність,  ми оперативно опрацюємо даний законопроект. 

Також я би хотіла зазначити, що, як ви знаєте, на жаль, на цьому тижні буде делегація і у нас буде відбуватися парламентський комітет асоціації між Україною і Європейським Союзом. І, на жаль, у середу і в четвер дійсно  частина депутатів будуть працювати в Страсбурзі. Але є дуже необхідне донесення інформації нашим колегам і щодо поглибленої та  всеохоплюючої зони вільної торгівлі, там, де у нас є виклики малого і середнього бізнесу. У нас є Угода про оцінку відповідності та  прийнятність промислових товарів, тобто у нас процес приватизації, дуже всі важливі питання. Єдине, що звучить від наших колег європейців, те, що вони хотіли побачити офіційний координаційний…

 

ПАРУБІЙ А.В.  30 секунд.

 

ІОНОВА М.М. …як би координаційний офіційний документ між урядом і парламентом. Ми їм зазначили, що дорожня карта дійсно є таким політичним, але дуже відповідальним документом, поки він виконується. Але ми запропонуємо також і вам, Андрій Володимирович, щоб ми розглянули, може, дійсно, офіційно є три варіанти, як ми можемо зробити це на офіційному рівні, і презентуємо це все вам на самому початку.

Я дуже дякую і перепрошую, що так у нас співпали дати.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Тільки, пані Маріє, я вам скажу, в нас з часу прийняття нашої дорожньої карти приймається мінімум 4 закони в тиждень, деякі в першому читанні, деякі в другому читанні. Динаміка дуже позитивна. Я нагадаю, на момент, коли ми її затверджували, тільки 20 законів були готові до розгляду.

 

ІОНОВА М.М. 10.

 

ПАРУБІЙ А.В. Ми не входимо в дискусію…

 

ІОНОВА М.М. (Без мікрофону)

 

ПАРУБІЙ А.В. Якби ви мене дослухали, було би дуже мудро і було би дуже правильно.

Отже, хочу сказати, що питання не в кількості документів щодо імплементації, а питання в імплементації. І тому, власне, кількість законів, які ми приймаємо, є достатньо висока. Буде необхідність, що новим законом треба укріпити, ми можемо той варіант розглянути. Я вважаю набагато важливіше, щоб ми цю динаміку зберігали, і тоді ми до кінця цієї сесії зможемо ці всі закони, які будуть готові, які підготовлені комітетом, прийняти по них рішення, і вже вони можуть бути підписані. Дякую.

Єднак, будь ласка. Ви ж від комітету, так же?

 

ЄДНАК О.В. Так, від комітету.

Доброго дня, шановні колеги! Хочу ще раз парламенту подякувати за успішне прийняття Закону про стратегічну екологічну оцінку. Ми ще більше наблизились до стандартів ЄС, європейської інтеграції. І хочу наголосити, що зараз ця відповідальність лежить на Міністерстві екології –  його успішно втілити. Шість місяців ми дали перехідного періоду.

Стосовно законопроектів про відходи. Якраз на наш парламент до кінця цього року покладається основна відповідальність прийняти рамковий Закон про відходи згідно стратегії, прийнятої Міністерством екології та природних ресурсів. І дуже важливо, щоб цей законопроект і галузеві супутні закони відповідали європейським директивам.

Я хочу застерегти парламент український, що поточні законопроекти, зокрема  ті, що стосуються спалення відходів по "зеленому" тарифу, вони прямо суперечать європейським директивам, про що є відповідний лист від Європейської комісії, розісланий головам фракцій та депутатських груп, і комітетів. І тут нам потрібно утриматися від неправильних кроків. В кінці травня Міністерство екології та природних ресурсів зобов'язалося і повинно представити проект Закону  рамкового про відходи, який ми, сподіваюся, до кінця року успішно приймемо разом із супутніми галузевими законопроектами.

Просив би колег, в нас є в порядку денному на четвер надважливий законопроект, який також стосується екології, це 4521, стосовно строків позовної давності (зміни до Цивільного кодексу), який допоможе повернути об'єкти вкрадені, в тому числі природно-заповідного фонду, вкрадені попередніми режимами. І, на жаль, зараз  відбуваються зловживання об'єктів, які належать державі. І строк позовної давності три роки. Якщо об'єкти державної власності, комунальної власності в неправомірний спосіб були відчужені більше ніж три роки тому, то через суди не може держава повернути собі це майно.

І, шановні друзі, хочу наголосити...

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ЄДНАК О.В. …законопроекти 2820 і 4030а, які повинні захистити зокрема наших дітей від тютюнопаління. Шановні друзі, я думаю, що в цьому парламенті ми не хочемо, щоб наші діти, українські діти курили, і ми повинні боротися за здоровий спосіб життя нації. Тому просив би також їх в найближчий час розглянути. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Амельченко Василь Васильович.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги, нами з вами прийнято серйозне політичне рішення щодо переходу на середньострокове бюджетне планування. На жаль, організація нашої роботи сьогодні не дозволяє навіть нам включити до порядку денного закон 8175.

Я вам скажу, це дуже серйозний законопроект, який сьогодні я прошу, скажімо, поставити на голосування відразу після розгляду чорнобильського законопроекту і таким чином забезпечити уряду сьогодні, по суті, ми даємо доручення і завдання підготувати серйозну законодавчу базу для переходу на середньострокове  бюджетне планування. Це  цивілізований напрямок, яким працює сьогодні весь цивілізований світ. І тому комітет зробив все, щоб цей законопроект був розглянутий, є відповідний висновок, і я прошу звернути увагу для включення в порядок денний і прийняття його в першому читанні за основу.

І наступний момент. Наш колега Богдан Дубневич дуже гарний законопроект зробив 6007 щодо передачі об'єктів державної власності, майна навчальних закладів до об'єктів комунальної власності, не змінюючи їх цільового призначення. Ми маємо сьогодні в громадах дуже багато об'єктів державної власності, які, на жаль, не використовуються, і немає механізму сьогодні отримати їх в комунальну власність знову ж таки для того, щоб  реконструювати ці будівлі під дитячі навчальні, дошкільні навчальні заклади і зняти ту соціальну напругу, яка сьогодні є майже в кожному великому і малому, і навіть в селі є черга…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Тільки зазначу, що організація роботи Верховної Ради не має жодного відношення до неприйняття Закону  8175. Тому що якщо народні депутати не голосують, а я ставлю його на голосування, коли повний зал, це питання політичних консультацій, політичних домовленостей до організації роботи. У нас дуже хороша організація роботи. Ви шукайте прихильників поміж фракціями. І 8175 стоїть відразу після блоку ядерної політики і включення в порядок денний. І зробіть все можливе, щоб ми мали не тільки рішення комітету, а й мали ще розуміння в залі під час його прийняття.

І заключний виступ від комітетів. Козаченко Леонід Петрович, будь ласка.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую.

Шановний Андрій Володимировичу, шановні колеги! В першу чергу, хотів подякувати за те, що  на поточному тижні ми розглянемо низку дуже важливих законопроектів, які врегульовують правовідносини в таких сферах, як користування землею. В першу чергу хотів би сказати про те, що ми вдосконалимо систему надання землі безоплатно учасникам АТО, а  також сім'ям загиблих під час Революції Гідності. Також ми врегулюємо низку проблемних питань, пов'язаних із гармонізацією законодавства України і Європейського Союзу у сфері аграрної політики.

Разом з тим хотів дуже попросити, щоб наступний раз, тобто з 15 травня, ми все-таки поставили на порядок денний більше законопроектів,  пов'язаних з врегулюванням питань використання землі. От сьогодні мої колеги, виступаючи, я порахував, четверо з них посилались на це. І в нас, в Верховній Раді, зареєстровано 15 законопроектів, які врегульовують питання землекористування. Тому дуже просили б ми, щоб наступного тижня, це буде з 15 травня, все-таки ми поставили, зробили, можливо, день або два аграрні дні. Серед них такі, як 7118, 7118-1, 8121, 6049-д, 7060 та інші. Тому буду вдячний, якщо ми ці законопроекти розглянемо.

І також обов'язково маленькі технічні правки в закони, які поширюють перелік техніки сільськогосподарського призначення, яка підлягає дотуванню. Ми виділили великі дотації, які не можуть бути використані в поточному році. Тому наступний раз прошу поставити це на порядок денний.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Зараз від народних депутатів 1 хвилина Кривенку, потім 2 хвилини від уряду. І завершуємо. Ми і так вже вийшли з регламенту.

Дуже коротко, будь ласка. Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М.  Дякую, пане головуючий.

Перше. Два тижні тому ми піднімали тут питання по законопроекту, в якому ви є автором, пан Ємець, Черненко, по виборчому кодексу, пан Ключковський. Ми бачимо, що вже в квітні, як планувалося, ніякого не буде розгляду цього законопроекту. Ще раз хочу вас особисто попросити з комітетом, якось дати їм доручення, щоб ми на травень вийшли по цьому законопроекту на голосування у Верховній Раді. Це зміна виборчої системи, мабуть, - найважливіший закон, який на сьогодні є в нашому парламенті.

Друге. Так само законопроект 2015 року зареєстрований, це  2915, це знищення перерви між 12-ю і 12:30. Ви ініціювали, що підписали голови фракцій. І, можливо, ми відмовимося від свого законопроекту разом з Сюмар, Крульком, Вадатурським, Кишкарем, Рибаком, Мушаком, Лубінцем, ми його знімемо. Давайте проголосуємо той більш свіжий, але приймемо це рішення. Це просто ганьба на всю Україну.

І друге. Я хотів запросити вас особисто…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

КРИВЕНКО В.М. Хотів запросити вас: о 12-й годині в середу буде презентація книги спогадів соратників В'ячеслава Максимовича Чорновола в рамках 80-річчя, яке святкується цього року. Буде багато його соратників, і якби ви теж мали змогу на 3 хвилини піднятися, пару слів сказати і так само прийняли участь в презентації книги "Великі дерева в тіні не ростуть". Дякую, пане Голово.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

І заключний виступ – Степан Іванович Кубів. Відповіді на питання, які прозвучали від голів комітетів. Будь ласка.

 

КУБІВ С.І. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги, перш за все хочу сказати, що законопроекти 8125 і 7010 (розширення "єдиного вікна" на митниці) – це два із 35-и, які доповідав Володимир Гройсман. Я хочу подякувати, бо окремі зверталися по тій проблематиці, які вже є прийняті і підтримані депутатами.

Друге. Підтримати Василя Васильовича законопроект 8175, який говорить про середньострокове планування Бюджетної резолюції і відповідно макропоказників. Це те, що дозволяє нам залучати довготермінові ресурси і робити нормальне прогнозування, це шлях розвитку економіки і відповідно розвитку, створення робочих місць і покращення життя людей.

Говорив мені про питання фермерської спільноти один з керівників фракцій. Хочу сказати, що 8236 щодо передачі прав власності фермерським господарствам та земельні ділянки, він очікує і ми разом повинні з вами вирішити це питання.

І остаток, говорили питання про розвиток регіонів і формування ланцюгів додаткової вартості. Я хочу наголосити, що інструментом регіонального розвитку є властива велика частина експорту. Експорт сьогодні складає 50 відсотків ВВП. І друге, що в 2017 році експорт товарів і послуг з 2016 роком збільшився на 7,2 мільярда або на 16 відсотків і склав 52,3 мільярда. І хочу сказати, що формування додаткового ланцюгу саме в експорті – це є товари, а в цій сумі це 82,8 відсотка. Я хочу сказати, що ми спільно разом в єдності можемо вирішити багато питань невідкладних буквально на цьому тижні.

Дякую, Андрій Володимирович, особисто і вам.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую за подяку. В єдності –  сила.

Шановні колеги, ми завершили засідання Погоджувальної ради. Я звернусь до усіх, хто є з фракцій, хоч з голів фракцій – тільки "Народний фронт", що в принципі на Погоджувальній раді треба бути так само, як і під час сесійного засідання. І я прошу всім провести на фракціях, а я знаю, що сьогодні будуть відбуватись усі фракції, на предмет того, щоб депутати активніше брали участь в нарадах, які визначають порядок денний. Бо інакше це дискредитує всіх нас перед українцями, перед українською громадою.

Я бажаю сьогодні усім плідної роботи у фракціях. І завтра о 10-й годині ранку чекаю всіх на засіданні Верховної Ради України. Дякую. До побачення.