Стенограма погоджувальної ради

18 вересня 2017

СТЕНОГРАМА

засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій

(депутатських груп) у Верховній Раді України

 

18 вересня 2017 року

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ПАРУБІЙ А.В. Я прошу голів комітетів заходити в зал, займати робочі місця.

Доброго ранку! Колеги, вночі з п'ятниці на суботу сталась жахлива трагедія, внаслідок якої загинуло троє дівчат у муніципальному оздоровчо-спортивному таборі "Вікторія" в Одесі. Три талановиті дитини, вихованці дитячого танцювального ансамблю.

На жаль, все, що відбулось в таборі, це приклад злочинної халатності. Вже відомо, за словами рятувальників, що не спрацювала пожежна сигналізація, а пожежна водойма була порожня. Закликаю усі відповідальні органи провести об'єктивне розслідування. Закликаю і народних депутатів взяти участь у розслідуванні трагедії, аби надалі уникнути подібних трагедій в Україні.

Висловлюю співчуття рідним загиблих дітей. Це жахлива трагедія, яка не може повторитися. Вічна пам'ять.

І, колеги, переходимо до питань порядку денного на цей тиждень. Отже, хочу наголосити: минулого тижня ми почали розгляд реформ, і я вважаю, що перший день нашої роботи був надзвичайно вдалим, коли ми розглядали питання про реформу освіти. Я переконаний, що, власне, завдяки роботі депутатського корпусу нам вдалося найти компромісні визначення в тих положеннях, які до тих пір викликали дискусію як у депутатському корпусі, так і в суспільстві. І, власне, робоча група, яка була під моїм головуванням зібрана, за пропозицією і голови комітету Співаковського, найшла компромісне формулювання, яке було підтримане урядом, і зал сесійної Ради проголосував закон в цілому. Я думаю, це був дуже хороший приклад того, коли Верховна Рада України продемонструвала, що може переходити найважчі дискусії і приймати узгоджені компромісні рішення. І я впевнений, те рішення, яке ми найшли, це було найбільш оптимальне, найбільш правильне рішення. Я вважаю, що ті дискусії, які здійнялись навколо Закону "Про освіту", носять більше спекулятивний характер, тому що в нашому законі передбачається захист державної мови і ні в якій мірі не принижуються мови національних меншин і корінних народів.

Також ми перейшли до розгляду законів про кодекси судової реформи. Хочу нагадати, що 4 тисячі 383 поправки має цей кодекс. Ми змогли пройти тільки 700 поправок. Колеги, тільки 700 поправок. І я закликаю всі фракції і комітети, щоб ми більш ефективно працювали цього тижня, оскільки на порядку денному стоїть величезна кількість законів, яких чекають голови комітетів.

А особливо хотів би звернути увагу на наступні реформи, які стоять після судової. Це пенсійна і медична реформа. Я вважаю, ми маємо шанс завершити цього тижня розгляд судової реформи. Я переконаний, ми зобов'язані цього тижня пройти і прийняти рішення по пенсійний реформі. Хочу нагадати, що пенсійна реформа – це одна з вимог нашої співпраці з МВФ, і тому ми не маємо права відтягувати на наступний пленарний тиждень. І, я вважаю, ми маємо шанс перейти цього тижня до медичної реформи. Це невеликий перелік законопроектів, але це дуже глобальні реформи, вони стосуються життя кожного. І я впевнений, що усі народні депутати розуміють відповідальність в роботі над цими законопроектами, над цими реформами.

Також хочу вам повідомити, що згідно закону в парламент був поданий проект бюджету. Я без перебільшення скажу, як і попередні проекти бюджету, це проект бюджету безпеки й оборони, де виділяється значна сума на підтримку української армії і сектору безпеки. Буквально зараз, протягом найближчого часу, остаточний проект бюджету буде вивішений на сайті Верховної Ради України і усі зможуть з ним ознайомитись. І по узгодженню з урядом пропонується, щоб ми в п'ятницю змогли провести представлення Державного бюджету України і відповідно розпочати його обговорення в депутатському корпусі, в Комітеті з питань бюджету.

І я дуже розраховую на те, що ми зможемо цей амбітний план на цей тиждень спільно пройти, що ніякі політичні протистояння не зможуть нас відвести від розгляду і прийняття рішення по фундаментальним законам, які стоять на порядку денному. І я закликаю ще раз усі фракції і голів комітетів дуже відповідально підійти до розгляду питань порядку денного.

Хочу нагадати, сьогодні ми розпочинаємо обговорення з лівої сторони. І я надаю слово для виступу співголові фракції "Опозиційний блок" пану Юрію Бойку. Будь ласка.

 

БОЙКО Ю.А. Дякую.

Шановний пане спікер, шановні присутні, і на цьому тижні, і на наступних, ми вважаємо, що ключовим питанням, на якому потрібна вся увага парламенту, це питання завершення конфлікту на сході. Ми привітаємо ініціативи щодо введення миротворців в зону конфлікту. Хочу нагадати, що наша фракція одразу після підписання Мінських угод, які, на наш погляд, зіграли вкрай важливу роль у припиненні активної фази бойових дій, врятували багато життів, наша фракція виступила з такою ініціативою, для того щоб завершити остаточно конфлікт і перейти до політичних питань.

Введення миротворців і завершення конфлікту, ми вважаємо, буде першим етапом політичного руху  і  досягнення кінцевої мети, яку ставить перед собою вся країна, це відновлення територіальної цілісності держави, повернення територій і людей в Україну.

В порядку денному ми бачимо декілька питань, які є соціально чутливими. Перш за все, це питання законопроектів стосовно медицини і пенсійної реформи. Ми проаналізували ці законопроекти, наша фракція не підтримує ці варіанти, які внесені урядом, з багатьох причин.

Ну, перш за все, стосовно медичної, Закону про медичне обслуговування. Ми вважаємо, що це всупереч реаліям по децентралізації, розходу коштів, які ідуть зараз на медицину, цей законопроект передбачає створення окремого агентства, яке в штучному режимі буде ділити 97 мільярдів бюджету медицини і відокремить місцеві органи влади від цих подій. А це пряме порушення принципів децентралізації. 

Друга   частина, що цим проектом практично де-юре вже закріплюється на законодавчому рівні платна медицина. Зрозуміло, що і зараз люди платять. Але на відміну від того,  щоб створити механізм страхової медицини, як ми передбачали і пропонували, страхових компаній, тут просто покладається вся   плата на людей, які вже сьогодні не розуміють, як це буде.

Стосовно пенсійної реформи. Ми вважаємо, що це завуальоване збільшення пенсійного віку до 63-х років. Нам взагалі вважається неприйнятним той шантаж, який урядовці почали стосовно того, що не буде осучаснення пенсій з 1 жовтня, якщо не буде проголосований цей закон. Це зовсім інші речі, це зовсім різні речі, і не потрібно їх зводити разом, а потрібно зробити такий пенсійний закон, який дасть можливість збільшення надходжень в Пенсійний фонд, а не зменшити з нього виплати, що пропонує зараз уряд. І взагалі наша позиція, що будь-яка реформа, навіть якщо вона добра і корисна для суспільства, але, коли вона, як ці реформи, торкається мільйонів людей, є соціально чутливою, вона, перше, повинна базуватися на працюючій економіці, тому що без цього неможливо, мати фінансове підґрунтя, а друге, вона повинна дуже ретельно бути опрацьована і серед суспільства, і серед робітників, які її будуть втілювати в життя. Сьогодні немає цього, зокрема по медичній реформі. Тому навіть Комітет Верховної Ради по медичній реформі її відхиляє, а це дуже тривожний дзвінок.

Останнє питання, на яке хотів звернути увагу, це робота правоохоронних органів останнім часом. Практично стон іде по всій країні стосовно "системного наїзду", як вони кажуть, правоохоронних органів на реальний сектор економіки. Я приведу приклад. Я минулого тижня був в Житомирській області, Радомишльський район, на зустрічі з людьми, і, узнавши, що я приїду, депутат буде, прийшов бізнесмен з Польщі, який є інвестором там, який займається переробкою лісу. Перше питання, яке він мені задав: "Захистіть мене, будь ласка." За останні три тижні чотири різні правоохоронні органи заїхали до нього на фірму і почали трусили, зробили обшуки, маски-шоу, всі "прелести", які бачимо кожен день.

Це, на жаль, стало системою по всій країні, це, на жаль, стало символом сьогоднішньої роботи правоохоронних органів, які створюють просто соціалістичне змагання, хто більше створить проблем для реального сектору економіки. Прошу вважати мій виступ депутатським запитом, ми надамо керівництву держави конкретні факти і докази цього "произвола" і вимагаємо припинити ці речі. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

До речі, хотів би зробити повідомлення. Ми минулого тижня почали добру традицію, коли о 2-й годині після Погоджувальної ради уряд, в даному випадку Гриневич представляла освітню реформу для тих, хто має додаткові запитання. Так само сьогодні о 2-й годині в цьому залі відбудеться чергова презентація пенсійної реформа, хоча відбулися зустрічі і в комітетах, і в робочих групах.

І я запрошую всіх народних депутатів, хто хоче з'ясувати, на які кінцеві положення під час розгляду в комітеті вийшла робоча група за участю і урядовців, і комітету, о 2-й годині прибути в цей зал, і традиційно тут відбудеться дискусія, і тут відбудеться представлення членами уряду, представлення пенсійної реформи.

Будь ласка, Ляшко Олег Валерійович, голова фракції Радикальної партії.

 

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко.

Шановні колеги, минулого тижня я був у Львові, де, крім книжкового форуму, відвідав наших прикордонників, тих, які захищають західний кордон країни. Десятеро з них, українських прикордонників, перебували в госпіталі. Вони постраждали від дій політиків, я сказав би навіть, не політиків, а цинічних політиканів, провокаторів, які свої політичні амбіції ставлять вище інтересів держави. Я побажав прикордонникам здоров'я і вибачився перед ними за тих, через кого вони попали на ці лікарняні ліжка.

Я звертаюсь до політиків, які, прикриваючись дипломатичними паспортами, проривали український кордон, зробити те саме: знайти в собі сміливість і сили вибачитися перед прикордонниками.

Я хочу сказати прикордонникам, що вони не будуть, ми не дозволимо нікому, щоб вони були заручниками політичної боротьби. Жодна політична боротьба, жодні політичні гасла не варті того, щоб проривати український кордон, вчиняти акт агресії проти України. Події на західному кордоні, на наше тверде переконання, які були минулого тижня, це дискредитація України на міжнародній арені, це демонстрація всьому світу відсутності в Україні закону, порядку, дисципліни і поваги до символів суверенітету і державності. Адже український кордон, як і український прапор, герб, гімн, - це символи української державності. І ніхто не має права бити руку прикордонників, піднімати на них руку, відправляти їх на лікарняні ліжка тощо.

Прорив кордону на заході нічим не відрізняється від прориву кордону на сході, коли так само проривали кордон і захоплювали військові частини, і відкривали дорогу для ворога. Ми маємо поважати українських прикордонників і кожного, хто виконує присягу, і  не ставити свої політичні амбіції попереду інтересів держави. Тому вибачиться ті, хто бив прикордонників, через кого вони лежать на лікарняному ліжку. Це одне.

Друге. Влада запропонувала бюджет. Президент виступив минулого  тижня з посланням у Верховній Раді. Ні послання Президента, ні бюджет, запропонований урядом, не дають відповідей на виклики, перед якими стоїть країна. Ні Президент Порошенко, ні вся діюча влада не здатні в принципі запропонувати майбутнє українцям, не здатні в принципі показати дорогу, якою має рухатися країна. Якщо для Президента Порошенка головні виклики – це популізм, це вибори, це дестабілізація, то для  нас головні виклики – це безробіття, це безгрошів'я, розвал країни, до чого привела політика Президента і нинішньої влади.

Ні, Порошенко, ні будь-хто інший, хто сьогодні при владі і хто  претендує на владу, будучи при владі, не кажуть, не показують дороговказу, куди рухатися, як українцям мати роботу, зарплату і  достойне майбутнє. Їхня політика –  це імпортне вугілля. Он я читаю повідомлення, новий корабель прийшов з імпортним вугіллям. Українські шахтарі без роботи, а ми закуповуємо імпортне вугілля, імпортний газ, імпортну нафту, імпортні нафтопродукти, а потім говоримо про безпеку держави. Яка безпека держави, коли енергетично залежна країна? І замість того, щоб пропонувати енергетичну незалежність, ми тратимо мільярди на закупівлю імпортних енергоносіїв. Замість того, щоб дати українцям роботу, віце-прем'єр  Климпуш-Цинцадзе виступає і розказує, що мораторій єдиний, який ми добилися (правильне рішення - заборонити вивезення необробленої деревини, щоб українці тут заробляли, обробляли, працювали), вони кажуть, що це погано, треба скасувати мораторій, тому що нам треба черговий кредит 600 мільйонів євро. Замість того, щоб змінити монетарну політику, грошово-кредитну політику, дати власному бізнесу дешеві кредити, дати можливість безплатного підключення до енергомереж, підтримати експортно-кредитне агентство, підтримати індустріальні парки, масштабну модернізацію основних фондів, зниження енерговитратності, нам кажуть: давайте набиратися кредитів і давайте проводити приватизацію. От на чому формується бюджет: масштабні запозичення і масштабний дерибан державної власності.

Радикальна партія пропоную альтернативу: це економічне зростання через створення нових робочих місць для українців, через модернізацію, щоб заробляти. Заробляти, а не побиратись. Ми дали вам план, давайте голосувать і підтримувать, а не побиратися…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую.

Будь ласка, Бондар Віктор Васильович, група "Партія "Відродження".

 

БОНДАР В.В. Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги, безумовно, минулий тиждень відрізнявся тим, що було декілька подій, які, на наш погляд, не піднімають авторитет держави, і більше того, руйнують авторитет остаточно влади і руйнують авторитет державності в Україні. Прорив західного кордону – це надзвичайно важлива подія. У будь-якій цивілізованій країні світу на це була б жорстка реакція влади і були б жорсткі дії правоохоронної системи і прикордонників. На жаль, у нас в країні сьогодні багато політиків дозволяють собі робити такі речі, розхитують ситуацію всередині країни, а влада не робить ніяких кроків по наведенню порядку,  бо їм теж вигідно це політичне шоу, цей політичний цирк, для того щоб прикривати свої недоробки.

Сьогодні, по-суті, економіку підмінили інформаційними приводами. Сьогодні кожний день ідуть інформаційні хвилі і популізм про те, як все гарно, як все змінюється. Багато говориться про те, що майже там 150 реформ зробили за кілька років. Але, по суті, якщо запитати людей, чим вони закінчилися, нічим добрим вони, по суті,  не закінчилися. У людей немає реальних змін у доходах, немає підняття нормальних соціальних доходів, соціальних допомог від держави. І, по суті, великих змін по окремих напрямках ми не спостерігаємо.

Більш того, кожна реформа, яка запускалась, на жаль, не була підкріплена остаточною кінцевою метою, не були підкріплені бюджетними коштами і не завершені, не доведені до кінця.

Сьогодні нам пропонують проголосувати у парламенті знову дві реформи – медичну, пенсійну. Ми уважно дивилися, і наша позиція, нашої групи, нашої партії "Відродження" була засвідчена минулими голосуваннями. Ми не голосуємо за медичну реформу, бо ми не бачимо логіки медичної реформи, яка була би прописана в цьому законопроекті. Ми не бачимо ключових відповідей, чи буде запроваджене медичне страхування, чи ні. По законопроекту її немає, цієї відповіді, і ми не бачимо, що медичне  страхування буде запроваджуватися.

Ми цілий рік слухали від нашого псевдоміністерства охорони здоров'я  про те, що будуть створені госпітальні округи. Говорили, говорили, переконували все суспільство, читаємо законопроект – там нема практично  нічого про ці госпітальні округи. То що це за госпітальні округи, чи будуть госпітальні лікарні, чи ні, відповіді немає.

Ми запитуємо: що буде з районними лікарнями? На сьогоднішній день відповіді ніхто не дає, що буде з районними лікарнями. Чи вони будуть державні, чи вони будуть приватні? Об'єднані громади, які створюються, не хочуть приймати на баланс собі ці районні лікарні, так само як районні клуби і так далі, бо це великі видатки. То де будуть районні лікарні, хто їх буде утримувати? Відповіді, на жаль, медична реформа не дає.

Ми чуємо і побачили форум, на якому говорили, що будуть знову відроджувати фельдшерсько-акушерські пункти в сільській місцевості. 10-15 років руйнували, все Міністерство охорони розказувало, що це непотрібний, зайвий елемент, сьогодні будемо відновлювати. Якщо відновлювати, ми – "за". Давайте піднімати село, давайте відновлювати медицину на селі/ Але покажіть тоді в бюджеті, який ви внесли, де ці видатки прописані в державному бюджеті, хто буде фінансувати ці роботи, щоб не вийшло так, що ви створюєте об'єднані громади і питання відновлення цих медичних закладів перенесете на ці об'єднані громади, що це буде знову їхній головний біль, знову їхні видатки і їхні витрати.

Що буде внаслідок медичної реформи? Як будуть змінюватися зарплати? І саме ключове: внаслідок цієї медичної реформи, який законопроект ми зараз бачимо, по суті, пропонується модель переходу на платні медичні послуги, тобто люди будуть приходити і за кожну послугу платити гроші. Більше того, пішли настільки цинічно, що створюється новий державний орган – Національна служба здоров'я в системі охорони здоров'я. Є міністерство, яке вже розвалено, нічим не займається, тепер буде Національна служба охорони здоров'я. Функція цієї служби, як з'ясувалося по закону, - закупівля ліків і укладання прямих договорів, контрактів із закладами охорони здоров'я щодо їх фінансування.

Це, по суті, псевдокорупція, це знову орган, який породжує корупцію. Бо кожен головний лікар країни буде приїжджати в цей органі і буде підписувати контракт на те, що йому держава буде сплачувати за медичні послуги, а  по суті це буде "вымогательство", бо кожен головний лікар має приїхати в Київ не з пустими руками, а бажано відкривати двері ногами, щоб руки були зайняті, і домовлятися, скільки він коштів отримає на районну лікарню, на міську лікарню, на обласну. Це, по суті, корупція національного масштабу, яка буде відроджуватися і буде наполегливо запроваджуватися в життя.

Тому ми категорично проти, ми не розуміємо функції цього органу. Для чого тоді Міністерство охорони здоров'я? Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Москаленко Ярослав Миколайович, група "Воля народу", будь ласка.

 

МОСКАЛЕНКО Я.М. Дякую, Андрій Володимирович.

Шановні колеги, депутатська група "Воля народу" з оптимізмом відзначає успішний старт сьомої сесії. Парламент дослухався, Андрій Володимирович, до вашого заклику розпочати осінь під знаком життєво важливих для країни реформ. З іншої сторони, ми абсолютно невдоволені швидкістю розгляду цих реформ. І що ми маємо по факту?

Сьогодні ми всі зібрались для того, щоб обговорити порядок денний наступного сесійного тижня. Однак, якщо ми будемо працювати тим темпом, як раніше, то можемо лишити одну судову реформу на наступні два тижні і не помилимось. На сьогодні ми маємо розглянутих лише 15 відсотків поправок. Якщо ми підемо таким самим темпом, країна буде чекати щонайменше два тижні, а в гіршому випадку ми вийдемо на голосування на 17 жовтня.

Хочу нагадати щодо розгляду у другому читанні. Уряд просить розглянути до 1 жовтня вже пенсійну реформу, а за нею піде медична реформа, про яку ви сказали, Андрій Володимирович, а це загалом більше 10 тисяч правок.

Група "Воля народу" закликає Верховну Раду прийняти рішення про продовження пленарних засідань, а, може, і розглянути можливість скликати позачергове засідання, щоб завершити судову реформу і розпочати чергові реформаторські закони.

На минулому пленарному тижні парламент продемонстрував, що може приймати справжні реформи. І це видно на прикладі законопроекту про освіту 3491-д. Його революційність була затьмарена негативною реакцією низки зовнішньополітичних відомств. Хоча жодної заборони чи навіть перепони на вивчення рідної мови національних меншин у цьому законопроекті немає.

До того ж, зміни запроваджуються не завтра, а є перехідний період до 2020 року. Державний освітній процес, особливо викладення точних, природничих наук, має відбуватись державною мовою. Це питання національної безпеки майбутньої української держави.

Андрій Володимирович, ми закликаємо вас підписати даний законопроект і з аналогічним закликом звертаємось до Президента. Ми вже знаємо, що 7-а стаття направлена на експертизу до Ради Європи щодо її відповідності європейським стандартам. Експертиза триватиме півроку. За цей час ми маємо продовжити консультації з нашими країнами-сусідами і доносити позицію, що збереженню культурної ідентичності національних меншин нічого не загрожує.

Шановні колеги! Ми дякуємо уряду, який дослухався до нашого заклику, подав проект бюджету на 2018 рік вчасно. Із тих параметрів, доступних на сьогодні, це дуже оптимістичний документ. Ми бачимо зниження дефіциту держбюджету і зростання дохідної частини. Вперше за часи незалежності пропонується дохідну частину зведеного бюджету встановити більше 1 трильйона гривень.

Виникає питання: а чи цей документ є реальним проектом бюджету, чи будемо мати повторно минулорічну ситуацію? Нагадаю, у бюджеті, який подали до парламенту, мінімальна заробітна плата була 1 тисяча 600, потім була змінена на 3200. Це стало сюрпризом особливо для реального сектору, для підприємництва, загалом для країни.

Тому, чи вказані зараз показники тієї мінімалки в 3 тисячі 723 гривні є більш-менш остаточним баченням уряду, чи через місяць отримаємо нові вводні? "Воля народу" намагається провести реальну індексацію розмірів мінімальних зарплат і пенсій на рівень інфляції.

Також закликаємо уряд в подальшому проводити прогнозовану політику, що убезпечить державу від непотрібних кризових явищ. Ми бачимо, що Кабінет Міністрів вже намагається йти цим шляхом, запроваджуючи середньострокове бюджетне планування. Цей процес має бути сталим і зрозумілим.

Шановні колеги! Ще хотів би констатувати, що в цьому політичному сезоні Верховна Рада зажила майбутніми президентськими та парламентськими виборами. Давайте хоча б в цю осінь попрацюємо максимально ефективно для країни і для людей. Це буде для кожного з нас найкращим звітом і найкращою передвиборчою програмою. Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую, пане Ярослав.

Я хочу прокоментувати, бо ви сказали дуже важливі речі. Судова реформа, зміни до кодексу мають безпрецедентну кількість правок. Ще ніколи український парламент не розглядав законопроекту такого масштабу, 4 тисячі 400 правок. І попередньої п'ятниці я спеціально провів такий дослід: 100 правок за півгодини. Тобто якщо ми будемо йти таким ритмом, як минулого тижня, це насправді може ще тривати 15 робочих годин, 15 робочих годин. І насправді можемо вийти за межі цього тижня, якщо не будемо працювати більш ефективно. Але я мав відверту розмову з дуже багатьма авторами правок, і я впевнений, що в інтересах всього парламенту, щоб ми не дискредитували процедуру повного розгляду законопроекту, щоб ми її не довели до абсурду, щоб ми її не звели до, скажемо, такого напівкомедійного вигляду. І тому я дуже розраховую, я дуже сподіваюсь, оскільки всі депутати чи голови фракцій, чи голови комітетів зацікавлені в тому, щоб ми змогли пройти гідно цей процес, а гідно – це повністю розглянути і поставити на голосування. Я дуже розраховую, що автори правок цього тижня будуть працювати більш ефективно, можливо, не кожну правку ставити на підтвердження.

Я розраховую, що ми зможемо пройти і судову, і пенсійну, і, можливо, навіть розпочати медичну реформу. І я сподіваюся, що це є розуміння усіх народних депутатів незалежно від того, чи вони є в коаліції, чи в опозиції, тому що це є авторитет парламент і повага до роботи парламенту. І я розділяю вашу настороженість, я не можу передбачити терміни, скільки буде розглядатися, але я дуже сподіваюся, що цього тижня ми будемо працювати більш ефективно. Дуже вам дякую.

І, будь ласка, голова фракції "Блоку Петра Порошенка" Артур Герасимов.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги! В Одесі сталася безпрецедентна жахлива і трагічна подія, і це вже сьогодні згадувалось. В пожежі у дитячому таборі загинули діти. Від імені фракції я хочу висловити глибоке співчуття батькам та рідним дітей, чиє життя несподівано обірвалося. Я хочу звернутися до представників органів місцевого самоврядування, до всіх мерів. З реформою децентралізації вам передали не лише права і гроші, вам передали велику відповідальність. Тому що кричуща трагедія в Одесі сталася саме через безвідповідальність і халатність місцевих чиновників.

І я звертаюся до правоохоронних органів провести повне розслідування цієї трагедії, щоб усі, через чию злочинну безвідповідальність сталася пожежа, понесли відповідне покарання.

Що стосується міжнародної активності. Ви знаєте, на минулому тижні в Києві пройшов черговий міжнародний форум "Ялтинської європейської стратегії". Участь у ньому, а головне думки і висловлювання провідних політиків, бізнес-еліт світу, міжнародних експертів чітко і однозначно продемонстрували: Україна перебуває у центрі глобальних процесів. Це стосується уваги світової спільноти як до російської агресії проти України, яка несе пряму загрозу світовому порядку, так і до важливості розвитку нашої країни для всього демократичного світу. Головне, що продемонстрував цей форум, це розуміння світовими лідерами, що цілісність нашої держави, відновлення її кордонів є запорукою безпеки у всьому світі.

Також не можу оминути ще одну безпрецедентну подію, яка сталася тиждень тому і сьогодні вже згадувалася. Мова йде про прорив західного кордону купкою безвідповідальних політиків, в тому числі, на жаль, колег по парламенту, заради задоволення забаганок одного політичного афериста.

Знаєте, хотів би додати тільки одне. Прорив західного кордону в той час, коли Україна веде війну з Росією на східному кордоні, це підлий удар ножем у спину. От, між іншим, це і є справжня зрада, про яку так люблять говорити організатори прориву.

Тепер, що стосується порядку денного на наступний тиждень. На минулому пленарному тижні Верховну Рада засвідчила рішучість своїх дій у реалізації таких необхідних для країни реформ. Першим результативним кроком стало прийняття Закону про освіту. Цього тижня ми повинні завершити розгляд поправок до законопроекту із комплексними змінами кодексів 6232.

Ми закликаємо відповідально та ретельно поставитись до кожної правки і в професійному, підкреслюю, в професійному діалозі дійти до консенсусу стосовно цього закону.

Не можна провалити фінальне голосування, бо ми законсервуємо стару корумповану систему правосуддя, об яку сьогодні дуже часто розбиваються і наші, і Генеральної прокуратури, і новостворених антикорупційних органів зусилля по боротьбі з корупцією. Також важливо підтримати і дотичні законопроекти судової реформи 6233 та 5425.

Фракція партії "Блок Петра Порошенка" не погодиться на впровадження будь-яких сценаріїв, спрямованих на гальмування або відтермінування запровадження судової реформи. А день ухвалення судової реформи парламентом, я впевнений, ввійде в історію як ще одна важлива перемога демократії та європейських цінностей в  Україні.

Не менш важливо цього тижня розглянути пенсійну реформу. Не почати, а розглянути. Зокрема, на законопроект 6614 щодо підвищення пенсій наразі очікують мільйони пенсіонерів. Крім того, шановні колеги, хочу вам нагадати, що пенсійна реформа також відкриває дорогу до подальшого збільшення пенсій військовослужбовцям. Тому фракція партії "Блок Петра Порошенка" закликає кожного депутата вкрай сконцентровано поставитись до підвищення пенсій і зміни пенсійної системи.

Також нагадуємо, що ми перебуваємо за крок від ухвалення медичної реформи. Україна 26 років чекає на реформування радянської системи охорони здоров'я. Необхідно дати українцям доступ до якісних медичних послуг. Для цього треба змінити систему фінансування медицини, гроші повинні надаватись із бюджету на лікування пацієнта, а не, вибачте, на підтримку ліжко-місць. Саме такі зміни пропонує законопроект  6327.

Також, шановні колеги, ще одне важливе питання, яке не може залишитись поза нашою увагою на наступному тижні, - представлення проекту Закону "Про Державний бюджет України на 2018 рік". 

Шановні колеги, фракція партії "Блок Петра Порошенка" закликає всіх керівників фракцій, всіх голів комітетів, всіх народних депутатів до продуктивної і зосередженої роботи протягом пленарного тижня. Хочу ще раз нагадати, ми не маємо жодного права на применшення, на уповільнення темпу реформ. Дякую.                

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

І хочу сказати, що Державний бюджет на 2018 рік опублікований на сайті Верховної Ради  України, і кожен народний депутат може ознайомитись з ним  і розпочати роботу над обговоренням, над головними положеннями бюджету. Дякую.

І Бурбак Максим Юрійович, політична партія "Народний фронт",  будь ласка.

 

БУРБАК М.Ю. Доброго дня, колеги! Насамперед від фракції  "Народного фронту" висловлюю щирі співчуття родинам загиблих дітей у дитячому таборі "Вікторія", це невимовна і важка втрата. Впевнений, що Національна поліція проведе ретельне розслідування причин  і винуватців трагедії буде покарано. Однак, вже зараз ми маємо жорстко спитати з місцевих чиновників, чия злочинна недбалість швидше за все й призвела до цієї біди.

Тепер до роботи парламенту. Осінь реформ в українському  парламенті розпочалася дуже вдало і продовжується, і вона  вимагає від нас зібраності та високої продуктивності в розгляді основних реформаторських законопроектів. Наша фракція вважає неприпустимим навмисне затягування розгляду важливих законопроектів, як це роблять члени так званої об'єднаної опозиції, об'єднаної з "Опозиційним блоком". Копітка робота над законом повинна тривати в профільних комітетах. Цього тижня ми повинні затвердити і пенсійну реформу, щоб положення цього закону набрало чинності з 1 жовтня цього року. і вже повинно відбутися суттєве підвищення пенсії. Впевнений, в цьому залі немає жодного депутата, який би зізнався людям, що не хоче збільшення пенсій вже з наступного місяця. Тому не варто випробувати очікування людей і затягувати розгляд цього законопроекту.

"Народний фронт" загалом поділяє принципи, задекларовані в проекті пенсійної реформи, але ми наполягаємо на незмінних стратегічних вимогах до пенсійної реформи, які були закладені ще урядом Яценюка: справедливість пенсійної системи, поступове обмеження тягаря для державного бюджету, обмеження максимального розміру VIP-пенсій, постійний розвиток накопичуваної, зокрема недержавної складової пенсійної системи.

Наступне. 15 вересня, як і обіцяв уряд, до Верховної Ради внесено законопроект про державний бюджет на наступний рік. "Народний фронт" наголошує, що видатки на оборону і нацбезпеку у нього повинні скласти не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту. Це те, що було запроваджено урядом Яценюка, продовжується урядом Гройсмана, і впевнений, що в цьому бюджеті також це передбачено. Фінансування оборони повинно здійснюватися винятково з загального фонду бюджету, це наша жорстка вимога. Окрім того, державний бюджет повинен бути гарантом соціальних стандартів, а політика уряду повинна сприяти розвитку приватної ініціативи та інновацій.

Друге важливе питання – опалювальний сезон. Головні завдання – це гарантування безпеки поставок енергоносіїв з-поза меж країни-агресора. Безперебійне та збільшене фінансування програми житлових субсидій та нарощування заходів з енергоефективності житла.

Третє. У державному бюджеті також повинні бути враховані витрати на системні галузеві реформи: освітню, медичну та пенсійну.

Четверте. Ми повинні продовжити ремонт та будівництво доріг в Україні.

 П'яте. Ми повинні продовжувати децентралізацію влади та фінансову підтримку об'єднаних територіальних громад. Я ще раз звертаюся до керівників фракцій: не затягуйте навмисно розгляд законопроектів заради своїх політичних амбіцій.

Насамкінець, шановні колеги. На всіх рівнях почалося активне обговорення питання миротворців ООН на Донбасі. Позицію "Народного фронту" висловив Арсеній Яценюк під час форуму ЄС. Росія поспішила представити свій проект резолюції ООН, це нонсенс. Держава, яка вчинила збройну агресію проти України, держава, чиї війська окупували Крим і частину Донбасу, зараз починає гратися в миротворців. Позиція "Народного фронту" однозначна: російський проект резолюції є неприйнятним, це пастка для міжнародного співтовариства та України.

Разом з тим хочемо заспокоїти громадян України. "Народний фронт" заявляє, що жодне рішення ООН чи будь-кого іншого щодо будь-яких миротворців без схвалення у Верховній Раді не може і не буде прийняте. Такі вимоги Конституції України, така є жорстка позиція нашої фракції "Народного фронту". Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Березюк Олег Романович, фракція "Самопоміч", будь ласка.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Вельмишановні колеги, приносячи співчуття родинам загиблих дітей в Одесі, в цьому залі ми маємо запитувати себе, в чому причини такої зневаги до людського життя в українській державі. Це всі ознаки постколоніальності, це всі ознаки царювання. Вищі посадові особи країни – Президент, Прем'єр – повинні перестати їздити і перерізати стрічки того, що вони не повинні робити. Їхня задача – створювати обставини, де правоохоронні органи, ліцензійні органи, органи, які мають приймати рішення щодо введення в експлуатацію, працювали б якісно. І весь час розрізання стрічок в таборах, школах, що дуже часто приводить до авральних підготовок, коли зганяються всі будівельники всієї області, для того щоб завершити до приїзду того чи іншого чиновника, і приводять до таких катастроф.

Хочу нагадати Президенту України, найвищій посадовій особі в країні, цієї гілки влади: до чергових виборів Президента України залишилося півтора року, а інституція президенства не приступала до виконання деяких  обіцянок. Зокрема, Президент України обіцяв на Майдані разом з іншими прийняти Закон про вибори до Верховної Ради, який би запобіг реплікації олігархічного режиму у Верховній Раді. Кінь не валявся.

Президент України обіцяв, що ЦВК буде змінено, це ЦВК, яке руйнувало українську державність  протягом останніх десяти років. Те саме. Президент України як інституція говорив про недоторканність: вона буде знята, ця феодальна річ. Там  і залишається. Президент України обіцяв долар по 10. На сьогоднішній день долар по 26, а голова Нацбанку відсутній, Нацбанк став інструментом руйнації української фінансової системи.   Врешті-решт, президентська  інституція обіцяла закінчити війну за декілька днів чи за декілька тижнів.

Сьогодні українська держава не може визнати ворога ворогом, ховаючись одна за другу. Без цього визнання неможливо закінчити війну. Введення миротворців – це ознака слабості української держави і сили ворога. Він справді сильний. Введення миротворців не можна допустити, щоб це введення зробило пацифікацію української армії, яка є єдиним джерелом  захисту  української державності. А таке замовляється нашим віковічним ворогом. Ми будемо тихо мовчати? Ні, ми будемо уважно спостерігати і протестувати проти пацифікації українського військового відомства.

Ще одна річ. Дуже швидко знайшли тих, хто справді в порушення закону і зневаги українських прикордонників на них нападав. А чого так довго ми шукаємо,  хто  розстрілював людей на Майдані? Це правоохоронні органи не хочуть робити? Це є намірене приховування тих, хто сьогодні служить для режиму і служив для попереднього.

І ще одна цікава річ – судова реформа. Ми всі так переживаємо за це. Два судді Верховного Суду України призначені ті, які  судили ще в той час  революціонера, теперішнього Генерального прокурора, Юрія Луценка.  Генеральний прокурор у великій загрозі, бо може знову потрапити до тюрми, бо верховними суддями стали ті, хто його судив, коли він воював за українську державу. Це все задачі для президентської інституційності. Півтора року ще є часу для того, щоб це все реалізувати, в тому числі й Верховною Радою, в якій він має свою більшість і не проводить цією більшістю цих законопроектів.

Вибори в ОТГ. Насуваються дуже важливі процеси. Люди повинні зрозуміти, що сьогодні там відбувається напад на українську демократію, тому що чинна влада, використовуючи місцевих князьків, місцеву банду, хоче провести в ОТГ своїх людей для того, щоб красти цей бюджет, який сьогодні має бути призначений для людей, і вони мають ним користуватися.

Люди добрі, йдіть у владу, не чекайте, що прийдуть ті, хто знову пограбує цю державу!

І тепер коротко про порядок денний. Пенсійна реформа, підкреслюю ще раз, фейк! Нема ніякої пенсійної реформи, а підняття пенсій може відбутися з  1 жовтня і без цього. Більше цього скажу вам…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Будь ласка, 30 секунд.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Розрахунок пенсій до 2020 року буде відбуватися по замороженій заробітній платі, її заморозять. Це, знову ж таки, обдурення людей.

Медичної галузі в Україні практично немає, і не теперішнє міністерство її розвалило. Всі попередні реформи, у тому числі й реформа швидкої медичної допомоги, яка вже відбулася, а медичної допомоги немає через недофінансування. Тому ми мусимо приймати медичну реформу, тому що люди…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Тимошенко Юлія Володимирівна, фракція "Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина".

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Розпочати хочу з того, що і партія "Батьківщина", і я особисто, всі члени нашої команди висловлюють глибоке співчуття родинам, діти яких загинули в цьому одеському дитячому таборі.

І хочу продовжити, власне, те, про що говорив мій колега щойно. Справа в тому, що це – діагноз, те, що сталося з цим дитячим табором. Діагноз, який складає дві великі патології. Перша патологія – це те, що з усіх об'єктів, які будуються сьогодні в регіонах, ідуть колосальні "відкати" грошей бюджетних і піднімаються догори. Тобто насправді гроші, які потрібно витратити на такі об'єкти, не витрачаються, і тому абсолютно від  пожежі не була захищена ця будівля.

По-друге, я чітко назву, хто перерізав "політичну стрічку" на цьому дитячому таборі. Це був Президент України, він перерізав цю стрічку. І до його приїзду по суті скомкали все будівництво і  здали об'єкт, який абсолютно не дотримував всі вимоги безпеки. Саме тому ми вимагаємо розслідувань, а саме головне, ми вимагаємо негайного обстеження всіх дитячих закладів країни, всіх домів для літніх людей, лікарень перед опалювальним періодом на предмет того, що вони або непристосовані для всіх вимог по безпеці, щодо пожежної безпеки в першу чергу, або навіть і близько такі питання не ставилися. І ми вимагаємо, щоб негайно були проведені обстеження по всій країні, тому що таких трагедій можуть бути сотні, і припинити перерізати "політичні стрічки" за бюджетні гроші, і піаритися на всіх каналах продажного телебачення сьогодні.

І ще хочу сказати про те, що на минулій Погоджувальній раді наша команда, я особисто, звернулася до вас, пане Голово Верховної Ради, до Президента, до Голови уряду з вимогою негайно скликати екстрену нараду в стінах парламенту, яка би об'єднала всіх керівників держави, в тому числі голів депутатських фракцій, і негайно розглянути трагічну ситуацію, яка сталася в країні.

Ви думаєте, чому люди кордон прорвали? Та тому, що вони ненавидять сьогодні владу і вони не знають, як розправитися із цією владою. І не треба нікого в цьому обвинувачувати. Людей довели до такого стану, що вони вже практично не можуть терпіти таке життя.

 

ЛЯШКО О.В. (Без мікрофону) На Донбасі теж проривали кордон!

(Шум у залі)

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Здійснюється колосальний, глибокий геноцид української нації. І тому треба екстрено зараз скликати таку нараду. Ми не  тільки не отримали відповіді, навіть ніякої реакції не отримали. От так сьогодні працює українська влада.

І крім того, треба звернути увагу на те, що сьогодні країну захлиснуло підвищення цін на все. Ви розумієте, що сьогодні відбувається? Ціни на всі  продукти харчування, на все, що люди споживають, піднялися вдвічі буквально за короткий термін. Це є прямий наслідок, по-перше, неконтрольованої емісії гривні в Національному банку, де випускають вже папірці, які абсолютно не підтримані зростанням економіки. І сьогодні продовжує в кулуарах керувати Національним банком Гонтарева, і, безумовно, це управління здійснює Порошенко. Ми вимагаємо розглянути в парламенті цей факт екстреного зростання цін на всі продукти харчування, на товари для людей.

Крім того те, що стосується реформ. Правова реформа. Ніякої реформи немає. Подивіться заключення, в тому числі експертних департаментів Верховної Ради. Це по суті "відйом" у людей останніх прав в судах. Це недоступність судів для людей, які не мають якихось екстремальних грошей. Це по суті обмеження можливості людини в суді добитися справедливості. І саме тому це не реформа, а це знищення остаточно судової системи, її прибрання до рук однією людиною – Президентом країни. І тому кожен, хто за це проголосує, це і буде та більшість, яка сьогодні згуртувалася навколо Порошенка. Нам треба подивитися на цю більшість і її розкласти поіменно.

Наступні - це просто нищівні для країни реформи: пенсійна і медична. Ви знаєте, що ми як партія, як фракція боролися проти пенсійної реформи. Її склали з двох частин. Перше - це підвищення пенсій, тобто індексація…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. …індексація пенсій, там осучаснення пенсій і там скасування 15 відсотків податку на пенсії працюючих пенсіонерів. А друга частина - це нищення наших пенсіонерів. Ми проголосували в першому читанні і доклали максимум зусиль, щоб другу частину прибрати з цієї пенсійної реформи. Нам це зробити не вдалося, хоча ми працювали кожного дня.

І тому фракція "Батьківщина" заявляє, що ми не будемо голосувати ні за пенсійну, ні за медичну…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Луценко Ірина Степанівна - представник Президента України у Верховній Раді. Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, хочу інформувати вас про те, що Президент України розпочав свій візит у Сполучені Штати Америки, а також в Канаду. Цілий тиждень у нього будуть присвячені візити миротворчій місії, пов'язаній з деокупацією і вирішенням мирним  політико-дипломатичним шляхом питань на сході України, в окремих районах Донецької й Луганської області. У вівторок в нього запланований візит з Високим представником ЄС в  закордонних справах Федерікою Могеріні, а також з іншими керівниками і представниками ряду країн Центральної Європи.

В середу Президент України буде мати виступ на Раді Безпеки  Організації Об'єднаних Націй, а також виступ в Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Президент, виступаючи на Раді Безпеки, буде наполягати на розширеному мандаті миротворців ООН з підтримання миру, який дозволить "Блакитним шоломам" застосовувати зброю у разі необхідності і не лише для самооборони.

Основні вимоги, які ми будемо представляти, це розміщення такої миротворчої місії по всій території тимчасово окупованих районів Луганської і Донецької області, обов'язкове розміщення на кордоні українсько-російському, на тих 420 кілометрах неконтрольованого кордону.

Це не тільки охорона місії ОБСЄ, але обов'язкове примушення до розмінування, до роззброєння. Це виведення (обов'язкова умова) іноземних військ, мається на увазі російських військ і інструкторів, з території України. Тобто всі ті необхідні моменти, які притаманні миротворчій місії.

Наступне. Президент, виступаючи на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, запропонує країнам, які виступають проти анексії Криму, на Генеральній сесії Асамблеї об'єднати зусилля і створити міжнародну групу країн для підтримки і реалізації питань деокупації Криму.

Таким чином його виступ на Генеральній Асамблеї підтвердить тезу, що ми займаємось встановленням миру не тільки на Донбасі, але не забуваємо про Крим і посилюємо заходи для того, щоб деокупація Криму відбулася в найближчій перспективі.

Наступне. Ви знаєте, що на минулому тижні Президент України на РНБО погодив і затвердив військовий і безпековий бюджет. Президент наполягає на тому, що обсяг коштів на його реалізацію має бути не менше 5 відсотків ВВП.

Крім того, вимогою Президента залишається збереження у бюджеті 2018 року експерименту, запропонованого Президентом, по ремонту доріг. Тобто 50 відсотків від перевищення виконання митницями плану має залишитися на ремонт доріг, який заплановано цього року. Такого ремонту має бути проведено 3 тисячі 500 кілометрів.

Наступне. 14 вересня Президент мав зустріч із представниками українського бізнесу, бізнес-асоціаціями, спілками і Американською палатою, куди входить більше 3 тисяч підприємців України. На зустрічі були представлені 300 найбільших платників податків України, де піднімалося зокрема дуже багато болючих питань.

Шановний пане Голово, я зверталася до вас уже на нараді і уже направила лист за дорученням Президента про проведення зустрічі з представниками бізнесу в парламенті, куди ми би дуже просили вас запросити представників фракцій, голів фракцій, представників комітетів для того, щоб обговорити ті законопроекти, які уже знаходяться і зареєстровані у Верховній Раді, які так нагально чекає бізнес сьогодні. І наша пропозиція від фракції і від Президента – зробити так званий день дерегуляції, можливо тиждень, де розглянути всі необхідні для бізнесу законопроекти. В першу чергу бізнес наповнює наш бюджет, який дає можливість зробити такий сильний, насичений військовий і безпековий бюджет.

На цьому тижні ми будемо завершувати розгляд судової реформи, перейдемо до пенсійної реформи, яку очікують 9 мільйонів пенсіонерів, і, звичайно, те, про що я уже зазначила, ми очікуємо від уряду представлення бюджету на 2018 рік, де будемо проводити активне обговорення. Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Кубів Степан Іванович, Перший віце-прем'єр-міністр України. Будь ласка, пане Степан.

 

КУБІВ С.І. Шановний Андрію Володимировичу, шановні голови фракцій, шановні колеги, представники засобів масової інформації! Хочу приєднатися від імені уряду до співчуття родинам загиблих дітей. Правоохоронні органи і комісія повинні щоденно інформувати про хід розслідування і встановити конкретних осіб - винуватців трагедії місцевого самоврядування.

Уже другий рік поспіль уряд вчасно виконує те, що пообіцяв. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман в п'ятницю представить проект Державного бюджету на 2018 рік. Це є бюджет зростання, в ньому уряд заклав можливості для трансформації економічного зростання у підвищення рівня життя українців.

Доходи зведеного бюджету зростуть на 15 відсотків і вперше перевищать 1 трильйон гривень. При цьому уряд не підніматиме податків, доходи збільшаться за рахунок економічного зростання. Єдині спільні дії Президента України, Верховної Ради, уряду – це правильний шлях розвитку України до покращення життя наших громадян.

Соціальні стандарти зростатимуть швидше, ніж інфляція. Мінімальна заробітна плата зросте на 16,3 відсотка до 3 тисячі 723 гривні.

На соціальні видатки в проекту бюджету заплановано 122,7 мільярда гривень, з них 55 мільярдів на субсидії, 57,9 мільярда на пільги малозабезпеченим сім'ям, а 2,7 мільярда на закупівлю домогосподарствами твердого палива.

Уряд пропонує збільшити видатки на оборону до 5 відсотків ВВП, що становить 164,9 мільярда гривень.

На дороги у 2018 році планується виділити 44 мільярди гривень. Як тільки дозволить погода, почнеться ремонт ключових дорожніх магістралей України.

На фонд енергоефективності, який починають фінансувати міжнародні партнери, буде виділено 800 мільйонів з бюджету, 400 мільйонів буде виділено на "теплі кредити".

На розвиток агросектору уряд пропонує виділити 7,3 мільярда гривень. Серед іншого, аграрному сектору буде запроваджено нову програму розвитку невеликих фермерських господарств. На це пропонуємо виділити 1 мільярд гривень.

2 мільярда бюджетних гривень мають піти на дотації аграріям. На програму 20 відсотків компенсації на техніку, що виробляється в Україні, заплановано виділити понад 5 мільярдів гривень.

Ресурси місцевих бюджетів збільшаться на 32 відсотки до 321,14 мільярда гривень. Місцеві доходи мають бути збільшені до 250,38 мільярда гривень, на 36 відсотків більше. І як відзначив Володимир Гройсман, разом зі зростанням місцевих бюджетів зростатиме відповідальність місцевих органів влади за ефективну роботу на регіональному рівні.

На освіту бюджет у 2018 році передбачає виділити 217,5 мільярда гривень. На цю суму  входить зростання заробітної  плати для вчителів на 25 відсотків, 1 мільярд гривень буде виділено на модернізацію початкової школи,  54 мільйони буде  виділено на створення національної електронної платформи для розміщення навчальної літератури, 504,5 – на інклюзивну освіту. На програму розвитку науки пропонується виділити 7,9 мільярда гривень. На охорону здоров'я – 112,5 гривень.

Шановні колеги, ми зможемо разом зробити надзвичайні зміни в  Україні, зміни, яких очікують, яких потребують громадяни. Хотів би ще раз подякувати шановним народним депутатам, вам, Андрій Володимирович, за підтримку важливої освітньої реформи на минулому пленарному тижні. Давайте рухатися далі, приймаючи рішення, на які очікує країна.

Щодо поточного тижня, то в цілому уряд підтримує запропонований порядок денний на цей тиждень. І вдячний вам, пане Голово, та Апарату Верховної Ради за врахування наших пропозицій.

Товариство, повідомляю також, що минулої п’ятниці уряд згідно з законом подав до Верховної Ради  проект Державного бюджету на 2018 рік,   15 вересня. Просимо виділити час для детального представлення  відповідно 22 вересня.

Колеги, також важлива інформація, що сьогодні о 14-й годині в залі, що говорив Андрій Володимирович, відбудеться презентація останньої версії пенсійної реформи, яку будуть представляти профільний міністр…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка. 30 секунд.

 

КУБІВ С.І. …Олександр Рева і голова комітету пані Людмила Денісова. Запрошуємо усіх зацікавлених взяти участь.

Решту, шановний Андрій Володимирович, я передам в секретаріат  відповідний перелік законів, які ми просимо включити. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Я тільки уточню для бажаючих, що представлення буде відбуватись не в цьому залі, а на третьому поверсі, де відбуваються наші наради. Це один момент.

І другий момент. Степан Іванович, по плану, по графіку ми маємо таку кількість правок, що ми не зможемо в середу дати час для представлення бюджету, і тому пропоную в п'ятницю, щоб було представлення бюджету перед Верховною Радою України, бо в середу, я думаю, ми будемо працювати над судовою або над пенсійною реформою.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В п'ятницю?

 

ПАРУБІЙ А.В. Так, в п'ятницю, я думаю, що ніхто не буде заперечувати, щоб ми відвели час для представлення державного бюджету.

Отже, сьогодні голови комітетів справа. Тому я надаю слово Кучеру Миколі Івановичу, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, будь ласка.

 

КУЧЕР М.І. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні колеги! Аграрним комітетом підготовлено законодавчі ініціативи, які ми просимо включити до розгляду пленарних засідань Верховної Ради України на наступний тиждень для їх розгляду 5 жовтня, в четвер. Це наступні законопроекти.

5448 - євроінтеграційний законопроект, метою якого є удосконалення засад правового регулювання органічного виробництва, обігу і маркування органічної продукції.

Другий – це 2845 і 2845-1 (альтернативний), це також євроінтеграційні законопроекти, які спрямовані на гармонізацію українського законодавства до законодавства ЄС в порядку забезпечення безпечності та гігієни кормів.

6673 – також євроінтеграційний, метою якого є вдосконалення діючих фітосанітарних процедур та створення умов для ефективної роботи Держпродспоживслужби. Також є ще два законопроекти альтернативні – 6049 та 6049-1, які стосуються оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення. І порушені в них питання є нагальними і потребують негайного законодавчого врегулювання.

Звертаюся до всіх керівників депутатських фракцій і груп з проханням підтримати включення цих законопроектів для розгляду пленарних засідань на наступний тиждень. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Мельник Сергій Іванович.

 

МЕЛЬНИК С.І. Доброго дня! Шановні Андрій Володимирович, шановні колеги, насамперед, слід звернути увагу, що урядом подано законопроект про Державний бюджет на 2018 рік. Отже, згідно з Регламентом, в парламенті починається тривала процедура розгляду і доопрацювання такого документу спільно з урядом. І перший крок – це представлення проекту державного бюджету, яке заплановано на п'ятницю 22-го вересня. Така дата вбачається найбільш оптимальною, оскільки, по-перше, народні депутати матимуть більше часу для ознайомлення з документом. А по-друге, в такий день має відбутись "година запитань до Уряду" за присутні всього складу Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром. Таким чином можна буде отримати відповіді не тільки від міністра фінансів, а і безпосередньо від галузевих міністрів щодо відповідних бюджетних показників на 2018 рік.

Поряд з тим, в межах компетенції Комітету з питань бюджету належить зазначити, що передбачені в проекті тижневого розкладу пленарних засідань законопроекти щодо змін до Бюджетного кодексу, комітетом підготовлено до розгляду і відповідні висновки подано до Верховної Ради, а саме: законопроект 5425 щодо бюджетних призначень на забезпечення діяльності Конституційного Суду комітетом підтримується і рекомендується для прийняття; законопроект 6617 щодо підвищення пенсій комітет рекомендує прийняти за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання після прийняття в цілому базового законопроекту 6614.

Відповідно законопроекти 6604, 3240 і 4773 Комітет з питань бюджету рекомендує прийняти в другому читанні і в цілому у запропонованій комітетом остаточній редакції. Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Шановні колеги, голови комітетів, я знаю, яка велика кількість питань накопилася для розгляду і для роботи. І ми в середу традиційно зберемося після завершення комітетів, очевидно, о 18.30, щоб ми змогли собі скласти план щодо розгляду законопроектів, які є на порядку денному. Тільки треба усвідомити, ми маємо пройти ці найважчі наші законопроекти з найбільшою кількістю правок. І я сподіваюсь, що ми зможемо цього тижня зробити досить значний прорив в розгляді цих питань.

Від Комітету з питань екологічної політики Єднак Остап Володимирович, будь ласка.

 

ЄДНАК О.В. Доброго дня, шановні колеги! Я дуже тішуся, що є питання екологічної політики у нас на цьому тижні в порядку денному, стоїть на четвер десь у другій десятці, і насправді є  абсолютно всі шанси розглянути даний законопроект. Це законопроект 6106 про стратегічну екологічну оцінку, який є євроінтеграційний, дуже важливий. Але при  одній умові: при умові того, що  парламент, власне, буде працювати ефективно, злагоджено, конструктивно, на розвиток держави. Тобто будуть  прийматися закони, а не буде продовжуватися змагальність,  взаємопоборення й політична критика, й риторика. Насправді те, що мене турбує найбільше, це те, що, почувши виступи політичних сил,  фракцій, я не побачив якогось конструктиву, я не побачив того, як ми будемо проводити цю осінь. Тобто є великий ризик того, що замість того, щоб ефективно використати всі пленарні засідання на те, щоб приймати й євроінтеграційні закони, і  реформаторські, і пенсійну реформу, медичну  і так далі, ми будемо дальше продовжувати використовувати слабкості один одного і руйнувати державу. Тому це мене найбільше турбує. Я сподіваюсь, що  цей тиждень покаже  все-таки ефективну роботу, а не деструктив політичний. Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

СИРОЇД О.І. Дякую.

Я запрошую до слова представника Комітету з  питань європейської інтеграції пані Іонову.

 

ІОНОВА М.М.  Дуже дякую.

Шановна пані головуюча, хотіла би приєднатись до слів колеги і сказати, що дуже рада зараз чути, як кожен представник комітету говорить про євроінтеграційні закони, і вони є в нашому порядку денному. Зараз головне, дійсно, їх прийняти. І теж я сподіваюсь, що буде конструктивна  співпраця, особливо те, що стосується митного законодавства, і те, що  стосується законодавства у сфері податків.

Також у середу будуть дві ратифікації. Але я би хотіла, і теж пан  головуючий сказав, що у нас буде нарада голів комітетів. Якраз у вівторок і в середу буде відбуватися шосте засідання парламентського комітету асоціацій, і принаймні наразі 9 народних депутатів будуть змушені з нашими європейськими колегами, тому що це є комітет між українським парламентом і європейським парламентом, будуть змушені від'їхати перший день в зону АТО, а другий день працювати в Дніпрі, в місті Дніпро. Тому я би просила взяти до уваги наступного разу, тому що, на жаль, розпорядження було підписано тільки сьогодні по цьому відрядженню, і у нас більшість колег теж не змогли викупити квитки. Я просто таке організаційне питання прошу взяти до уваги. Дякую.

 

СИРОЇД О.І. Дякую, пані Марія.

І я запрошую до слова представника Комітету з питань науки і освіти, народного депутата Олександра Співаковського.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую.

Шановні колеги, по-перше, я хочу подякувати і від себе, і від комітету за нашу спільну роботу, яку ми провели у вівторок, коли абсолютно консолідовано ми прийняли рішення, 255 голосів, для того щоб запустити освітню реформу. Це дуже потужний інструмент, але як ми його використаємо, зараз це залежить від профільного Міністерства освіти і науки України і Кабінету Міністрів.

Також хочу зауважити, що зараз розпочинається головна робота – це імплементація, імплементація організаційна, юридична і фінансова, це велика кількість нормативних актів. Якщо ми не зможемо цю роботу разом провести, я вам хочу сказати, що доля Закону про освіту буде така ж, як і доля Закону про вищу освіту.

Тому я звертаюсь до вас: нам необхідно в рамках імплементації вже зараз розглянути законопроект 6506, яким врегульовується питання існування так званої фахової "перед вищої" освіти, якає в новому законі, – це технікуми і коледжі. Якщо ми зараз не приймемо це рішення, я просто хочу зауважити, що технікуми і коледжі – це інфраструктурний елемент всієї України, і тому його локалізація, локалізація через територію може привести до негативних наслідків. Оце є дуже важливо зрозуміти. Тому 6506 врегулював би питання фінансування технікумів і коледжів через державний бюджет. Зараз ще є час. Там головні автори – це Марченко Олександр Олександрович, Ірина Степанівна Луценко, я і так далі. Ми просимо це врегулювати, інакше вже Закон базовий про освіту піде в протиріччя тому, що зараз буде відбуватись. Тому уряд повинен сконцентрувати ресурси для того, щоб забезпечити фінансування технікумів і коледжів через державний бюджет і цей ресурс забрати у місцевих рад. Бо ми будемо мати той же…

 

СИРОЇД О.І. Будь ласка, 30 секунд.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. …корельовані речі. Як тільки ми ПТУ перевели на місцевий бюджет, кількість міграції молоді після закінчення школи в Польщу і в інші країни підвищилась.

Тому ми не повинні цього допустити. І я прошу, незважаючи ні на що, все-таки розглянути 6506, для того щоб вирішити це питання. Дякую.

 

СИРОЇД О.І.  Дякую.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань запобігання, протидії корупції народного депутата Єгора Соболєва.

 

СОБОЛЄВ Є.В. Коли керівники держави продовжують топ-корупцію, коли вони думають, що можна далі обманювати суспільство, коли вони пробують вдаватися до політичних репресій, я хочу сказати, що це все, як лягти у ванну з бензином і запалити цигарку.

Я минулий тиждень сам на власні очі бачив, що країну Януковича вже ніхто повернути не зможе. Вся ця історія про Михайла Саакашвілі, насправді історія не про Михайла Саакашвілі, а про те, що українські прикордонники, українські поліцейські, навіть українські судді, вони більше не готові це лайно їсти, вони більше не готові виконувати накази, розуміючи, що Президент втече, а їм потім залишатися сам на сам з суспільством і з судами.

Я хочу звернутися до нас як до народних депутатів. Парламент завжди, до речі, був місцем, яке рятувало країну. У нас зараз є всі можливості показати людям вихід. Ми  17 жовтня просимо людей зібратися під Верховну Раду на мирні цивілізовані зібрання, щоб допомогти проголосувати Закон про антикорупційний суд, про скасування депутатської недоторканності, про перехід до виборів наступного парламенту за відритими списками партій. Це важливі цивілізовані рішення, які застрягли в цій Раді, застрягли через це саме корумповане керівництво держави.

Я хотів би звернутися до всіх колег, особливо колег з досвідом. Ви бачили вже, до чого призводить нехтування інтересів людей. Сьогодні у нас є, у всіх є можливості спокійно, цивілізовано, не дочекавшись мітингів, прийняти…

 

СИРОЇД О.І. Дякую.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань інформатизації та зв'язку народного депутата Олександра Данченка.

 

ДАНЧЕНКО О. І. Доброго дня, колеги! У нас починаються бюджетні процеси, і що наша галузь – ІТ та телекомунікацій бачать у цьому бюджеті? Як-то кажуть, щоб корова давала більше молока, її потрібно менше кормити та більше доїти. Знову в цьому бюджеті піднімається ставка на ренту радіочастот. Кожного року піднімається на 11,2 відсотка. Але це вже неможливо! За 11 років плата за ренту радіочастот зросла у 26 разів. Не буде коштів на розвиток, не буде коштів на нових клієнтів, не буде коштів на зростання взагалі.

Я хочу сказати, що у 2017 році галузь заплатить 1 мільярд 722 мільйони гривень за чергову конверсію під  4G. Близько 2 мільярдів гривень галузь вже платить знову за  радіочастотний ресурс. Не можна підіймати, не можна заганяти ту галузь, яка зростає разом з агросектором (дві галузі всього зростають), не можна її обкладати постійно податками.

Я дуже прошу не приймати Закон України 6776 про збільшення рентної плати на 11,2 відсотка, тому що галузь просто не буде розвиватися.

Така ж ситуація з обкладанням ПДВ експортних послуг. Україна має дуже цікаве географічне положення, для того щоб розвивати тут телекомунікаційні ХАБи, сервіси, ІТ-сервіси. Але в нас є дискримінаційне податкове законодавство: для таких же самих послуг, для транспорту встановлюється нульовий податок ПДВ, для всієї галузі ІТ і телекомунікацій повна ставка.

 

СИРОЇД О.І. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

ДАНЧЕНКО О.І. Якщо ми йдемо до Європи, то там є недискримінаційне податкове законодавство по відношенню до всіх галузей. Цього не можна робити.

Ще про один податок я хочу вам сказати. З 1999 року - податок на розкіш. До сих пір з кожного мобільного телефону всі платять податок на розкіш, до сих пір він існує. Припиніть обкладати податками галузь, яка розвивається, створюйте інвестиційні умови! Дякую.

 

СИРОЇД О.І. Дякуємо.

Запрошую до слова голову Комітету з питань охорони здоров'я народного депутата Ольгу Богомолець,

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, ситуація в галузі охорони здоров'я на сьогоднішній день є абсолютно критичною. В цьому році не закуплено взагалі ніяких медикаментів з виділених державою 6 мільярдів. За 4 мільярди, виділених в минулому році, поставлено лише 50 відсотків. Існує стомільйонна заборгованість перед людьми із заробітної платні.

Саме тому завтра 19 вересня в Києві відбудеться попереджувальна всеукраїнська акція протесту професійної спілки працівників охорони здоров'я України. Ми очікуємо до 10 тисяч людей, які від Майдану Незалежності до Кабміну, до парламенту, до Адміністрації Президента будуть іти в білих халатах. Це будуть переважно жінки, переважно старшого віку. Вони будуть нести із собою сто тисяч підписів тих медиків, які підписалися під вимогами, які мають бути виконані владою. До цього медичні працівники доведені, вони вичерпали всі можливості щодо врегулювання галузевих проблем у рамках соціального діалогу. Вони не розраховують на підтримку Міністерства охорони здоров'я. Вони звертаються до представників Кабінету Міністрів, до представників парламенту. Вони не проти реформи охорони здоров'я, представники професійної спільноти підтримують реформу охорони здоров'я, але реформу чесну, прозору, не на кістках людей. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Южаніної Ніни Петрівни я не бачу.

Палатний Артур Леонідович, будь ласка.

 

ПАЛАТНИЙ А.Л. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! З п'ятниці на суботу в місті Одеса в оздоровчому комплексі "Вікторія" трапилась жахлива трагедія -  згорів спальний корпус. Загинуло троє дітей і двоє попали в лікарню. Інші діти, які перебували в цей час в цьому корпусі, потребують психологічної допомоги.

Це проблема держави. І я вам хочу сказати, я хочу знову звернутися до питання державного контролю. На минулій Погоджувальній раді я звернувся до Прем’єр-міністра України, до голови профільного комітету з проханням внести звернення до Верховної Ради України, щоб ми могли, все ж таки, мораторій зняти на перевірки. Ми не будемо тренуватися на здоров'ї і житті наших дітей.

Я хочу від комітету звернутися до всіх народних депутатів: колеги, давайте цей мораторій, все ж таки, відмінимо. Я хочу вам сказати, що ми можемо це зробити в  найкоротші строки. Я впевнений, що винуватці цієї жахливої трагедії будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

Колеги, щодо порядку денного. Я прошу внести в порядок денний Закон 6120 і  законопроект 4030-а. Розумію, що буде багато питань на цьому тижні пленарному. Ми хотіли…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ПАЛАТНИЙ А.Л.  …ми говоримо, щоб розглянути пенсійну реформу. Але ж я думаю, що ці законопроекти, вони дуже важливі, і ми можемо їх коротенько, без великого обговорення, за них проголосувати. Вони дуже потрібні нашій галузі. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Довбенко Михайло Володимирович.

 

ДОВБЕНКО М.В. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! Враховуючи, що на цей пленарний тиждень плануємо розглянути актуальні для країни законопроекти, прошу звернути увагу на те, що реформування фінансового сектору є не менш важливим, ніж інші галузі нашого суспільного життя.

Комітетом напрацьований та внесений на розгляд Верховної Ради України комплекс законопроектів, які якраз і забезпечать глибокі зміни до законодавства у фінансовій сфері. Тобто ми вже готові до формування фінансового блоку найближчим часом. Але насамперед комітет просить не відкладати розгляд двох важливих законопроектів, які фактично покликані комплексно врегулювати законодавчі прогалини у стосунках фінансових установ та споживачів фінансових послуг.

Перший – це  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів, фінансових послуг (це реєстраційний номер 2456-д), який очікує на розгляд у повторному другому читанні, я хочу сказати, вже з лютого цього року. Він надзвичайно важливий для споживачів всіх фінансових послуг. І я хочу, щоб тут була у нас підтримка.

І другий – це доопрацьований комітетом проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування. Це законопроект номер 6027-д. Хочу сказати, що комітет просить пришвидшити розгляд цих питань, оскільки це забезпечить збалансоване врегулювання багатьох гострих питань фінансово-економічної сфери країни. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую дуже вам.

Лапін Ігор Олександрович.

 

ЛАПІН І.О. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, пане Голово! Хочу звернути увагу, що у нас вже закінчується 2017 рік і закладені в бюджет 17 мільярдів 100 мільйонів гривень надходжень від приватизації в цьому році, звичайно, не надійдуть.

Минулого тижня на Нацраді реформ обговорювали питання приватизації, де озвучували підсумки. Причому оголошу деякі цифри, що за 26 років незалежності бюджет отримав 65 мільярдів гривень від приватизації. Для скептиків скажу, що приватизація – це не розтрата державного майна, а інвестиційна політика держави, направлена на розвиток підприємств. Однак через слабкі економічні прогнози іноземні інвестори й ефективні господарники в Україну не йдуть, а якщо і йдуть, то досить слабо. І в окремих випадках приватизація стала способом наживи для олігархів. Сьогодні вже всім зрозуміло, що таку політику потрібно міняти, і стратегічні об'єкти не можуть бути вдалим прибутком для певної групи бізнесменів, а це прозора і економічна складова  інтересів всієї країни.

Змінювати треба законодавство, і  законопроект 7066 про приватизацію державного майна, розроблений Кабінетом Міністрів, має на меті з семи законів-регуляторів у сфері приватизації зробити один. Проте, на моє здивування, жодного члена з Комісії з питань приватизації до розробки цього законопроекту не запрошувалось, а він містить досить багато контраверсійних норм.

І зокрема одна з них (я на деяких з них хочу наголосити), перш за все, - можливість занадто стрімкого зниження стартової ціни об'єктів приватизації на 25 відсотків, а повторно зразу ж на 50 відсотків у разі відсутності покупців. Я вважаю, це є неприпустимим. І друга складова - це в законопроекті встановлено обмежений, граничний  розмір частини акцій для країни-агресора. Я взагалі вважаю, що країна-агресор не має права брати участі в приватизації державного майна на території  України, от і все.

Тому дякую всім за увагу і буду надіятись, що…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Я нагадаю, що ми своїм рішенням унеможливили участь держави-агресора в приватизаційних процесах. І як відомо, уряд підготував законопроект про прозорість проведення приватизаційних процесів. І я сподіваюся, що ми зможемо незадовго його розглянути і запустити процес приватизації. Дякую вам.

Будь ласка, Вікторія Сюмар.

 

СЮМАР В.П. Дякую, пане Голово.

Шановні колеги, наш комітет працював на Одещині, так сталося минулого тижня, і ми, звичайно, хочемо так само висловити співчуття родинам загиблих дітей.

Хочу сказати, що це не єдина проблема там. Очевидно, що проблем надзвичайно багато і з інфраструктурою, і в тому числі в засобах масової інформації. Сотні тисяч українців на Одещині сьогодні продовжують жити або в румунському, або в російському інформаційному просторі. Хоча держава і розбудувала там інфраструктуру, для того щоб мати там українське телебачення і радіо, але монополія "Зеонбуду" не давала можливість прийти туди українським телеканалам. Нам вдалося, в принципі, цю ситуацію подивитися на місці і вже навіть зрушити її в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Дай, Боже, до кінця року на Одещині ми цю білу пляму без українського телебачення закриємо. Але не всі питання вдається вирішувати так швидко.

Минулого тижня, ви знаєте, так само була сумна річниця -  річниця загибелі Георгія Гонгадзе. Відповідей на питання про замовника цього вбивства, яке свого часу сколихнуло країну, до сих пір країна і українці не почули. І ці відповіді, очевидно, треба давати. Так само 16 вересня сталася ще одна прикра подія: знову ж таки, співробітники УДО фактично поклали на підлогу журналістів, які виконували свої професійні обов'язки і намагалися зняти кортеж і високопосадовців. Це, знаєте, якісь такі помилки, які ми мали в минулому, і висновки, які ми, на жаль, якось слабко робимо. Зараз в УДО проводиться внутрішнє розслідування, і я сподіваюся, воно буде успішним. І так само хотілося б почути насправді, чи вбачають в цьому відповідні правоохоронні органи порушення прав журналістів на предмет перешкоджання їх професійній діяльності.

І, пане Голово, я дуже прошу проголосувати постанову 7086. Власне, тут йдеться про проведення слухань…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд.

 

СЮМАР В.П. В ній якраз йдеться про проведення слухань: "Про стан безпеки журналістів в Україні". 1 листопада в усьому світі проводиться день безкарності і недопущення безкарності у злочинах проти журналістів. І, власне кажучи, було б достатньо доречно, щоб і ми цю проблему обговорили на майданчику Верховної Ради України. Я прошу проголосувати. Комітет із свого боку всі подання необхідні зробив. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Пані Вікторія, я скажу, напевно, від всіх, ми дуже шануємо вашу роботу, яку ви проводите і на сході України, і на півдні України по забезпеченню українського мовлення. Це надзвичайно важлива для України робота, і ми дізнаємося шокуючі факти про те, наскільки відсутнє українське покриття на українських територіях. І надалі ваші законопроект ми будемо ставити чимшвидше в порядок денний, щоб ми цю проблему могли вирішувати і на законодавчому рівні. Потім порадимося, коли і як можна буде ці законопроекти ініціювати. Дякую вам.

Будь ласка, Галасюк Віктор Валерійович.

 

ГАЛАСЮК В.В. Дякую.

Шановний пане Голово Верховної Ради, шановний пане Перший віце-прем'єр-міністр уряду, хочу звернутись передусім до вас. Ми маємо негайно покласти край тій штучній кампанії з дискредитації Закону про мораторій на експорт лісу-кругляка, яка сьогодні розгорнулася в країні. Вона особливо небезпечна, тому що вона не просто роздмухується деякими окремими ЗМІ, а спікерами в цій програмі є найвищі посадові особи уряду. Ці заяви містять неправдиву, брехливу, необ'єктивну, нефахову інформацію. Зокрема мова йде про інтерв'ю віце-прем'єра з питань євроінтеграції пані Іванни Климпуш-Цинцадзе, в якому вона стверджує, що мораторій суперечить угоді з Європейським Союзом. Я хочу засвідчити, я офіційно звернувся до Прем'єр-міністра, що мораторій повністю відповідає і угоді СОТ, і угоді з Європейським Союзом.

Друге. В заяві пані віце-прем'єра міститься інформація, що мораторій неефективний, він не працює. Я оприлюднив офіційну статистику дій мораторію. Тільки за перші півроку цього року капітальні інвестиції в галузь зросли більше ніж в два рази. Експорт меблів зріс на 30-40 відсотків, суттєво зросли податкові надходження до бюджету, тобто мораторій працює.

Третя заява віце-прем'єра про те, що, мовляв, все одно деревину вивозять через контрабанду. Так у мене питання: чия це проблема? Це проблема Верховної Ради, яка прийняла правильний закон, чи це проблема уряду, який не долає контрабанду і фактично розписуються у власній безвідповідальності? Це абсолютно неприпустимо.

І, нарешті, до мене звернувся на днях один з найбільших європейських інвесторів в українську деревообробку Йохан Дунбек, який побудував вже завод на 20 мільйонів євро і хоче ще один побудувати на 25 мільйонів євро. Так ви знаєте, з чим він звернувся? Він звернувся з тим, що компанія прийшла в Україну саме через мораторій, а сьогодні він не може купити…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд.

 

ГАЛАСЮК В.В. А сьогодні інвестор не може купити сировину, тому що державні лісгоспи спеціально обмежують рубки для того, щоб показати, мовляв, навіть в умовах мораторію неможливо забезпечити потреби деревообробної галузі. Таким чином хочуть дискредитувати мораторій, відмінити його. Це абсолютно ганебна, неприпустима практика, якій треба покласти край. І я вважаю, що це наша місія як парламенту здійснювати парламентський контроль за тим, щоб наші закони створювали робочі місця, інвестиції і їм не заважали компрадори. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Домбровський Олександр Георгійович.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! Ви знаєте, коли ми чуємо в цій залі, за межами цієї зали критику про низьку ефективність роботи Верховної Ради, це має відповідний сенс і це є правда в тому сенсі, що якщо ми не змінимо Регламент (я повертаюсь, Андрій Володимирович, до стратегічного питання) і принцип організації роботи Верховної Ради, ми так само будемо дискутувати дуже часто про ніщо. Тому що все те, що потрібно прийняти сьогодні для продовження ефективного реформ, в цій діючій системі управління неможливо зробити апріорі.

Я приведу приклад. Комітет палива і енергетики: 54 законопроекти, які прийняті комітетом, до яких у нас не доходять руки.

Я хочу сказати, що 15 жовтня у нас розпочнеться опалювальний сезон. Фактично до опалювального сезону Верховна Рада не прийме жодного законопроекту, якого чекають люди по проблемам тарифів, по проблемам лічильників, по проблемам дуже багатьом, які сьогодні викликають реальну критику.

Тому я, Андрій Володимирович, ще раз вас закликаю, я знаю, що ви дуже багато робите для того, щоб цю проблему стратегічну, структурну вирішити. Але ми повинні знайти рішення, тому що не можна запхнути все те, що потрібно нам зробити дуже швидко, в той Регламент, по якому ми сьогодні з вами живемо.

Ну і, дивіться, от, підтримую колегу Ляшка, що нам потрібно підвищувати і збільшувати видобуток українського газу. Законопроект є в парламенті. Ми говоримо, що проблеми землі не дають можливість розвивати енергетику і вирішувати ті проблеми, які сьогодні стоять перед країною. Законопроект є в парламенті. Ви пам'ятаєте, яка у нас була критична політична ситуація…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.  …ситуація у Львові, пов'язана з утилізацією, з переробкою сміття. Пакети законопроектів є в парламенті давно, до яких у нас не доходять руки. У нас що, чиста країна вже? У нас немає проблем екологічного характеру?

Тому я ще раз закликаю Голову Верховної Ради: Андрій Володимирович, ми готові вам допомогти змінити правила гри і організацію роботи парламенту. Без цього наш рух просто буде "тормозитися" об ту стіну, яка в нас сьогодні  є. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам, Олександр Георгійович.

Це давня проблема, яку ми неодноразово проговорювали, в тому числі і на засіданні голів комітетів. Пригадуєте, що насправді виходів є кілька: один з них – додати ще один пленарний тиждень. Я нагадаю вам: навіть не була включена в порядок денний сесії така пропозиція.

Друге, як ми домовилися, хоча би поскорочувати ці перерви. І ви бачили, скільки раз я відчайдушно ставлю цю ідею, і, на жаль, як рідко вдається під неї знайти голоси.

Я думаю, що ми повинні ще раз мобілізуватися, провести відповідну роботу і по фракціях, бо найголовніше – це зібрати голоси в залі, щоб можна було зробити питання ефективності і збільшення просто кількості годин пленарних засідань. Бо насправді, відповідь дуже проста: більша кількість годин для розгляду законопроектів – це раз.

І два, я так скажу, без перебільшення – не дозволяти законодавчу діяльність перетворювати просто в політичні дебати. І тут теж є питання, по якому ми маємо провести обговорення. По будь-якому законопроекту… я маю на увазі, дебати не професійні. Дебати не професійні по законопроекту, а дебати з приводу політичної ситуації. (Шум у залі)

 

ВЛАСЕНКО С.В. (Без мікрофону) Бо питання землі – це політика, питання судової реформи – це політика. Які ще "політичні дебати"? А які ще? 

 

ПАРУБІЙ А.В. Без сумніву! Але по діючому Регламенту, коли йде обговорення того чи іншого законопроекту, обговорення йде по цьому законопроекту. Власне, по цьому законопроекту. І тут нам теж необхідно буде спільно, і, можливо, ми це питання піднімемо на засіданні голів комітетів, щоб ми шукали форми, власне, збільшення ефективності нашої роботи. Я з вами тут цілковито згоден, і ви знаєте, я є  вашим союзником, як союзником й усіх голів комітетів. Дякую вам.

Будь ласка, Пашинський Сергій.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Хотів би підтримати і пана Домбровського, і пана Голову Верховної Ради, і звернути увагу, що, на жаль, наш парламент перетворюється із законодавчого органу, який зобов'язаний реагувати на ті виклики, які стоять перед нашою державою, на таку дешеву, популістичну піарплощину. Ну, хай це буде на совісті цих людей.

Але,  пане Андрію, нам треба дійсно сконцентруватися і внести  необхідні зміни в організацію роботи нашого парламенту, тому що  коефіцієнт корисної дії близький до нуля.

Хотів би звернути також увагу на те, що урядом вчасно було внесено проект державного бюджету на 2018 рік, і в цьому проекті державного бюджету, наприклад, на Збройні Сили передбачено більше 83-х мільярдів гривень. Це на 20 відсотків більше, чим в проекті бюджету на цей рік. Ці зміни нам вдалося зробити (збільшення бюджету) завдяки тому, що ми  не піддалися на провокації, що ми як коаліція робимо реформи, що ми наповнюємо бюджет. І я хочу сказати відповідально, що така сума – це досить достатня сума, щоб перейти по лінії Збройних Сил України не тільки вже латати діри, які нам оставили у спадок, не тільки реагувати на якісь сьогоднішні виклики, але й думати про перспективу, розвиток  Збройних Сил України.   

Я ще раз звертаюсь до всіх підтримати Збройні Сили  України, підтримати державний бюджет і дати нам можливість розвивати найголовніший  елемент нашого питання – виживання нашої держави.

Також, пане Андрію, враховуючи…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Також хочу звернути увагу, що є декілька  законів, просив би їх включити в порядок денний. Особливо проект Закону про внесення змін про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби в  Збройних Силах України.  Ви знаєте…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. У нас цікава ситуація склалась, коли  наші мужні красиві героїчні жінки зі зброєю в руках захищають нашу Батьківщину, але  при цьому з точки зору законодавства в них не рівні права, і  це ненормально. Ми можемо на рядових і сержантських посадах дати можливість їм бути, наприклад, командиром  мінометного расчету, а  не можемо призначити цю ж дівчину, яка вже прийшла…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую, пане Сергію.

Тільки змушений буду все-таки зробити репліку з приводу коефіцієнту корисної дії українського парламенту. Я просто спитаюся у вас, ви  працювали в попередніх каденціях: чи в будь-якій попередній каденції Верховної Ради України приймали стільки законів ефективних і дієвих по підтримці Збройних Сил України? Це питання риторичне, я думаю, що ви скажете: ні, не приймали.

Я можу спитати Співаковського: чи в будь-якому попередньому скликанні приймалось стільки законів по реформі освіти,  фундаментальних важливих законів? І, очевидно, пан Співаковський теж скаже: ні. Я говорю до того, щоб ми не принижували і самих себе, бо ми чуємо навколо в багатьох ефірах від багатьох критиків оцінку українського парламенту. Моє глибоке переконання, що в тих умовах, в яких ми працюємо, ми приймаємо фундаментальні рішення у всіх сферах суспільного життя. І я думаю, що і головам комітетів, і тим, хто добре знає і професійно оцінює роботу парламенту, варто і про це наголошувати, даючи оцінку парламенту в цілому. Дякую вам.

Будь ласка, Княжицький Микола Леонідович.

 

КНЯЖИЦЬКЙ М.Л.  Дякую, пане Голово.

Спочатку хотів би подякувати вам за те, що поставлені до порядку денного (і керівникам всіх фракцій і фракціям) три законопроекти, які стосуються кінематографу. Це зміни до Податкового кодексу щодо державної політики підтримки кінематографії, зміни до Митного кодексу і Бюджетного кодексу. Сподіваюся, що зал підтримає ці законопроекти.

Хотів наголосити на одному дуже важливому питанні. От зараз вийшла книжка Енн Епплбаум, відомого історика, відомої дослідженнями про ГУЛАГ, про Голодомор, яка створила справжній фурор в Сполучених Штатах Америки і в Європі. І Енн Епплбаум стверджує в цій книжці, що, очевидно, основна мета Голодомору – це було знищення українського населення, української інтелігенції, української культури, української мови. Те саме ось сказав під час свого виступу Прем'єр Канади Трюдо: "Голодомор влаштували, щоб покарати українців за мову і культури". І недаремно Прем'єр Канади і відомий дослідник про це пишуть, це накладає на нас додаткову відповідальність.

Я розумію, як би непросто було нам зараз жити в нашому оточенні, але я просив би керівників фракцій, перш за все, все ж таки провести переговори і наважитися винести в зал для голосування закони про мову, які в нас зареєстровані, тому що це наш історичний обов'язок. Тільки коли ми приймемо ефективний Закон про мови, ми покажемо, що Голодомор й інші переслідування нам не страшні і що ми, відстоюючи історичну справедливість, підтримуємо український народ. Не потрібно тут нічого боятися, потрібно знайти в собі сили зробити цей історичний крок для того, щоб далі будувати ефективну українську державу, очевидно, враховуючи права національних меншин, але в першу чергу захищаючи культурні і мовні права українців. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Гопко Ганна Миколаївна.

 

ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні колеги! Хотіла б сказати, що на минулому тижні, зокрема в уряді, відбулося перше засідання із підготовки плану залучення інвестицій в Україну, так званого "плану Маршалла". І ми дуже сподіваємося, що завдяки присутності пана Кубіліуса до 26 вересня, так, як було домовлено, уряд підготує перше бачення тих ключових галузей, де потрібні інвестиції, тих проектів інфраструктури, а також підтримки малого і середнього бізнесу. І вже до саміту "Східного партнерства" і ЄС, який відбудеться 24 листопада в Брюсселі, Україна зможе вийти із конкретним вже змістом, як ми плануємо збільшувати і кількість робочих місць, і ВВП. Тому покладаємося на те, що уряд відповідально підійде до цього завдання.

Друге, що хотіла би побажати нашій делегації, яка зараз перебуватиме на Генеральній асамблеї ООН, а пізніше в Канаді, і дуже розраховуємо, що в парламенті після цього ми матимемо можливість почути і МЗС, і представників Адміністрації Президента, зокрема що конкретно було домовлено, що стосується миротворчої місії, конкретні деталі. Парламентарі мають право бути поінформованими. А також дуже багато розмов щодо законопроекту про реінтеграцію Донбасу. Ми вважаємо, що дуже важливо, щоб концепт цього проекту закону був представлений в українському парламенті для попереднього обговорення, ще перед реєстрацією цього законопроекту.

І також хочу сказати, що зараз в Комітеті у закордонних справах йде обговорення проекту постанови, яку подано було ще Борисом Тарасюком в 2015 році, щодо активізації зусиль ООН по реформуванню Ради Безпеки ООН в контексті розширення кола держав-членів Ради Безпеки та запобіганню зловживанням правом вето її постійними членами, зокрема Російською Федерацією.

Якщо ми дійдемо консенсусу щодо реформування ООН і нашого звернення від парламенту, то ми запропонуємо також на цьому тижні проект постави. Він вже є, але він потребує просто доопрацювання, номер 1903. Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Кожем'якін Андрій Анатолійович.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Дякую.

Доброго дня, Андрій Володимирович, колеги! Я хотів би два питання, одне практичне, одне риторичне, Андрій Володимирович.

Практичне питання пов'язане з законопроектом... Андрій Володимирович! Андрій Володимирович, практичне питання пов'язане з законопроектом 6232. Це законопроект, який вносить зміни до дуже багатьох процесуальних кодексів.

На жаль, у зазначеному проекті виникла, з'явилась поправка під номером 109 народного депутата Лозового. Зверніть увагу, тому що я буду звертатись до комітету в середу, щоб всі представники, депутати від фракцій і груп почали роботу, для того щоб не підтримувати кодекс, якщо ця поправка не буде відхилена.

Що це за поправка? Ця поправка вносить зміни непрофільним комітетом до Кримінального процесуального кодексу в більше 25 статей, які змінюють Кримінальний процесуальний кодекс в бік 1969 року, країна Радянського Союзу.

Знову-таки, у вас оця партизанщина, вона не зникла і знову вона залишилась. Тобто вона повинна розглядатись, ця поправка, взагалі як окремий проект, розумієте? А її сюди втискують для того, щоб змінити. От, запитайте, будь ласка, у Михайла Олексійовича, розумієте? Це диверсія.

Тому я вважаю, що неприпустимо однією поправкою, однією поправкою не через профільний комітет змінювати Кримінальний процесуальний кодекс. Раз. Я звернусь до європейських колег і покажу, якщо вона буде прийнята. Але голосувати, звичайно ж, буду просити, щоб її не підтримали. Це раз.

І риторичне питання, Андрій Володимирович. 20 листопада вже стукає до нас у двері. Президент в своїй доповіді, звертаючись до парламенту, сказав, що ДБР повинні існувати.

Третє. Виникає колізія, що органи прокуратури з 20 листопада 2017 року будуть два роки ще проводити розслідування. Але, але не зможуть розпочинати розслідування, не зможуть, які КПК визначені підслідними злочинами Державного бюро розслідувань. Крапка.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Це дуже гостра проблема. Я з вами цілковито згоден. І по ній треба буде окремо сідати і думати, як нам вийти з цієї колізії.

Будь ласка, Сергій Власенко.

 

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую.

Шановні колеги, тут було багато дискусій щодо ролі і місця парламенту. Я декілька слів з цього приводу скажу. Я хочу всім нагадати, що парламент - це політична інституція, політична інституція. І сюди обирали людей, виходячи з їх політичних переконань, тому що голосували за партійні списки, партійні програми, це політичні питання. І сьогодні питання пенсій, питання освіти, питання медицини, питання землі, питання внесення змін до Закону "Про судоустрій і статус суддів" – це політичні питання. Тому розказувати казки про те, що у нас тут професійна дискусія, знаєте, всім, хто хоче дискутувати професійно, чисто професійно, без політики, я раджу приєднатися до професійних спілок і там проводити дискусії. А парламент – це політична інституція. Це питання перше.

Питання друге. Нам говорять про ефективність роботи парламенту. Ну, ефективність роботи парламенту – це точно не, знаєте, швидко проголосувати те, що нам там під килимом у певних законопроектах пропонує влада. І ефективність точно не вимірюється або не завжди вимірюється кількістю законів, вона вимірюється якістю законів. На жаль, якісь залишає бажати кращого у нас в законопроекті. Бо ми спочатку швидко приймаємо законопроект, а потім розуміємо, що ми не все врегулювали і починаємо вносити туди доповнення.

Але прийняти якісний закон нам допомагає друге читання, там де поправочки обговорюються. Тому я категорично підтримую ту процедуру, яка у нас іде по 6232. Але давайте, знову-таки, будемо чесними. Неодноразово звучало, що там величезна кількість поправок. А чому вона з'явилась? Тому що штучно, сумнівно з законної точки зору, об'єднали п'ять законів в один, і, звичайно ж, там 5 тисяч поправок! І немає тут жодної проблеми.

І я маю пропозицію, як зробити роботу парламенту ефективнішою. Ви знаєте, я би запропонував не використовувати слово "реформа" до подій, які точно не мають ніякого відношення до реформування. Бо у нас все – реформа, а насправді люди живуть все гірше, і гірше і гірше. Тому після того, як буде розглянуто 6232, в питанні реформ я би просив все-таки парламент повернутися до Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування", який…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд, будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую.

До Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування", який повністю готовий, який вже був прийнятий цим парламентом і з середини травня лежить у нас в комітеті, і чомусь його ніхто не рухає. Це питання перше.

І питання друге: а де Закон про окуповані території, про який так багато ми говорили, який десь зник із нашого комітету і з'явився невідомо де?

Тому я ще раз закликаю… Насправді, поправки до другого читання по Закону 6232 абсолютно чітко показують, що це ніяка не реформа судоустрою, а абсолютна спроба узурпувати…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Будь ласка, Сташук Віталій Филимонович.

 

СТАШУК В.Ф. Шановний пане Голово, шановні колеги! Проектом розкладу засідань на цей  тиждень передбачено, що в четвер  в другому читанні ми будемо розглядати проект Закону  про житлово-комунальні  послуги. Хочеться вірити, що ми зможемо дійти до цього питання, і, якщо це станеться, то від комітету інших пропозицій до порядку денного не буде, будемо працювати так, як будемо встигати. Ми готові представляти цей закон у другому читанні і  розраховуємо, що в найближчий час парламент зможе  ухвалити відповідне рішення.

Я не хочу більше пропонувати нових ніяких законопроектів, розуміючи, що порядок денний буде більш ніж наповнений, тому цього буде досить. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Перед тим, як надати слово для уряду, відповіді на запитання, я хотів би кілька слів зазначити важливих. Кожен комітет має надзвичайно важливі закони, кожен з яких був названий, я повністю з ними погоджуюсь.

Пане Сергій, хочу сказати, я, як ви знаєте, є величезний  прихильник підтримки законів по місцевому самоврядуванню і, більш того, я знаю, що в залі є величезна кількість прихильників, і ці закони ми могли би пройти. Але питання ж, насправді, дуже просте. В нас тільки на цей  пленарний період 2700 законопроектів. У нас є час, обмежений законом. Коли ми входимо в законопроекти з правками більше 4 тисяч,  це однозначно забирає свій час. І чому я закликаю до збільшення ефективності роботи? Та закликаю, власне, тому, щоб ми максимальну кількість змогли розглянути з тих законопроектів.

І, до речі, теж такого не було в історії українського парламенту, щоб стільки законопроектів реєструвалося. І коли тут один політик пише, що розглядається тільки 12 відсотків, так йому треба просто сказати, що такої кількості ніколи не реєструвалося. Бо якщо взяти в кількості законопроектів, які приймаються, ми можемо дати фори будь-якому європейському парламенту. Хоч я з вами згоден, не кількість є визначальна, але і кількість, і якість є визначальними. Тому ми повинні роботу робити оптимальною. Ви ж знаєте,  скільки я доклав зусиль, щоб ми розглядали за повною процедурою. Але, разом з тим, ми не  повинні доводити це до абсурду, про що я говорю, ми повинні зробити роботу більш оптимальною.

І хочу ще сказати важливу річ з приводу порядку денного, і тут я звернуся до голів фракцій. Хочу вам наголосити, порядок денний на цю сесію був запропонований Апаратом згідно Регламенту. Послухайте мене уважно. Перший розділ – ті законопроекти, які рекомендують комітети, другий розділ – ті законопроекти, які комітети принаймні розглянули. Я розумію позицію фракції, що є певні законопроекти, яких нема, і я цю позицію поважаю. Але аргумент і пропозицію, а давайте проголосуємо все, що зареєстровано,   я її не приймаю, цю пропозицію. Тому що, на жаль, згідно закону, нам доводиться реєструвати всі законопроекти, які подаються, і в нас є законопроекти дуже дивного походження, я скажу так. У нас, наприклад, є законопроект -   звернення до Президента Америки Трампа з вимогою недопущення вживання лайливих слів під час публічних заходів. Момент, коли Верховна Рада за це проголосує... (Шум у залі) Є такий депутат, є така партія.

Тобто я не хочу це говорити в залі, я зараз до вас звертаюся:  проголосувати, підняти руки 226 за все, що є зареєстроване, це не є правильний підхід. Тому, увага, я прошу всі фракції подати перелік тих законопроектів (Ганна, Сергій, я вже завершую), подати перелік тих законопроектів, які фракція вважає за необхідне включити в порядок денний. (Шум у залі) Звичайно, чому я і говорю.

Ми ці додатки і включимо в порядок денний, щоб в залі більше не звучало тих закликів – давайте все, що є зареєстровано, ми проголосуємо, щоб правильне було розуміння один одного під час дискусій.

Цього тижня ми ще раз запропонуємо з додатками від фракцій порядок денний на це пленарне засідання, і, я сподіваюся, ми зможемо знайти в залі більшість і ввійти в нормальну планову роботу.

Шановні колеги, час, відведений для нашого засідання, доходить до завершення. Але Степан Іванович (секундочку!) дасть відповіді на запитання, які прозвучали до уряду. І я надаю йому три хвилини для виступу.

 

КУБІВ С.І. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, питання щодо охорони здоров'я і заборгованості. Було звернення Ірини Степанівни Луценко як депутата, представника Президента в парламенті, і доручення пряме Володимира Борисовича Гройсмана. Я провів дві наради, де була присутня і пані Ольга Богомолець, і пані Ірина, і два заступника Міністерства охорони здоров'я, де ми проговорювали. Є намічений на сьогодні чіткий план, який станом на ранок сьогодні виконується. Це і були дві загальні наради, які ми проводили в Кабміні.

Друге. По питанню с/г. Хочу сказати… А, по охороні здоров'я, по збільшенню. Ви знаєте, я говорив, виділяється в наступному році 112,5 мільярда гривень.

По сільськогосподарських аспектах фінансування. Два важливих питання. Перше, що ми виділяємо більшу суму – 7,3 мільярда. Друге: по новій програмі невеликі фермерські господарства  – 1 мільярд. Ми 5 мільярдів виділяємо на дотації аграріям, які компенсують певні кошти на техніку (по тому, що було).

По питанню Віктора Галасюка. Він був запрошений, і ми проводили разом нараду в Міністерстві економіки з комітетом. Я говорю по кругляку, по законопроектах. Перед підписанням, ну, були присутні, Віктор. Були ви присутні.

Відповідно питання позиції, яке є підписано, для мене формулюється так: всі законопроекти, які проголосовані депутатами Верховної Ради і підписані Президентом, всі повинні виконуватися. Крапка.

Друга позиція, яка є важлива, по опалювальному сезону. По опалювальному сезону проведено дві наради, одну проводив Прем'єр, друга вже більш профільна. Абсолютно ми готові і виконуємо графік, який сьогодні ми повинні представити фактично всім громадянам України щодо вчасного забезпечення у випадку необхідності опалювального сезону.

І на остаток по освіті. Питання є таке, що ми з головою комітету, і я знаю, Володимир Борисович, мали розмову. Піднято було три позиції: перше - по зростанню 25 відсотків, друге - на розвиток науки 7,9  мільярда. Певне врегулювання питань, тих чи інших, які потрібно зробити, ми маємо процес між першим і другим читанням. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Там ще є один народний депутат - пан Олег, я надам слово. Але перед тим я хочу порадитись, колеги, хто ще є в залі. Є багато голів фракцій. Майже кожної Погоджувальної ради  у нас є така ситуація, що  приходить 7-8, інколи 10 народних депутатів з бажанням виступити. Я чесно вирішив, людина, яка відповідає за організацію роботи, інколи з того приводу є розгубленою. Бо я розумію, коли людина спочатку до  завершення бере участь у роботі Погоджувальної ради і приходить для того, щоб обговорити порядок денний, і я не до кінця розумію.  Я зараз говорю не про нього, бо якраз пан Олег дуже дисциплінований депутат. І є традиції, коли приходять 5 хвилин на другу, не беручи участі в Погоджувальній раді,а лишень для того, щоб проголосити ті чи інші там, скажімо, заяви.

Я думаю, що на Погоджувальній раді мають виступати члени Погоджувальної ради, я думаю, це є правильним. Я думаю, лишень у  винятковому випадку може бути надане слово ще комусь, окрім членів Погоджувальної ради. Чи є загальна  з того приводу згода? Я хочу спитати у членів Погоджувальної  ради. (Шум у залі)

Ви розумієте, в чому є моє питання? Завтра прийде 387 народних депутатів з бажанням виступити, і наша Погоджувальна буде тривати три дні, і нам доведеться пленарні… Я хочу, щоб ми зрозуміли тенденцію і зрозуміли, що тенденцію треба робити такою, що ми діємо згідно Регламенту.

Тому давайте, колеги (я розумію,  всі члени Погоджувальної Ради з тим є згодні) ми працюємо до першої години, так є передбачено нашим Регламентом, і  лишень у виняткових випадках ми можемо надавати  комусь слово. Можливо, за згодою Погоджувальної ради, можливо, за якимось іншим  механізмом, щоб ми змогли діяти в рамках закону і в рамках правил.

Будь ласка, у нас якраз одна хвилина до звершення, Олег Степанович Барна, і завершуємо Погоджувальну раду.

 

БАРНА О.С. Заяви відносно децентралізації, яка сприяє нібито тоталітарному режиму, я би хотів спростувати на прикладі свого округу, де  по Борщівській громаді виграла "Самопоміч" і  "Батьківщина", і по    Заліщицькій теж  опозиційні, так би мовити, демократи, які зараз (виходять з  його слів)  є підпільними агентами тоталітарного режиму.

Ну, і відносно перерізання стрічок, шановні. Нагадаємо, як  "Батьківщина" піарилася на машинах для сільської медицини від уряду  Тимошенко. А  попіартеся, будь  ласка, на  смітті, переріжте там ще ту стрічку, щоб закінчити цю епопею зі сміттям по всій Україні. Або нічого показати, бо виключно популізм.

Кордон проривав не народ, а одурманений натовп, очолюваний політичними "тітушками", в якому, до речі, брали участь також окремі активісти прокремлівських служб, які мали контакт з ФСБ.

Так, дуже багато роботи. Але, поряд з тим, шкода, що деякі представники фракцій прокричали…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

БАРНА О.С. …прийшли на Погоджувальну раду, щоб покричати, побрехати і втекти. І одні колуни утворили там збіговисько перед Нацбанком, а другі вже роблять у Верховній Раді. Шановні, або об'єднуймося, щоб розбудовувати Україну разом, або давайте тоді не заважайте. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую, колеги.

Отже, завершуємо Погоджувальну раду. Попереду дуже важкий тиждень. Я хочу усім наголосити: нам важливо, щоб ми гідно пройшли етап всіх наших реформ. Я сподіваюся на дуже ефективну роботу в залі. 

Завтра о 10-й годині чекаю всіх в залі Верховної Ради України. Плідного проведення фракцій, обговорення пенсійної  реформи. І до зустрічі завтра. Всього найкращого. Погоджувальна рада завершена.