Стенограма пленарного засідання

04 липня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СТО ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  4  л и п н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати, гості і запрошені!

 

     Прошу депутатів  підготуватися  до  реєстрації.   Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 314  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Надійшов депутатський запит Недригайла Валентина  Михайловича до  виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України Дурдинця Василя Васильовича стосовно  фактів  протизаконного  втручання  державної служби  експертного  контролю у сферу компетенції МВС України щодо ввезення і вивезення спортивної та мисливської зброї.

 

     Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 183. Прийнято.

 

     Шановні колеги,  вчора на вечірньому засіданні ми домовлялися розпочати  сьогоднішнє ранкове засідання без розминки,  оскільки в порядку  денному  багато  питань.  Я  ставлю  на  голосування   цю пропозицію і просив би її підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 161.

 

     Депутат Кузнєцов  просить переголосувати,  і депутат Вінський теж. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 146.

 

     Прошу записатися.

 

     Олійник Борис Ілліч. За ним - депутат Осадчук.

 

     ОЛIЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область).  Дякую. Це мені вперше так трапилося. Шановні колеги,  місцева  влада  в  паніці  з приводу того,  що податок на додану вартість забирає держава у  свій  кіш.  Тому  я  просив  би роз'яснити, чи це так, і все-таки повернутися до старого принципу.

 

     Далі. Я   зачитаю   таку  телеграму:  "За  допомогою  до  вас звертаються директор школи-гімназії  при  Запорізькому  педучилищі Коваленко  і  близько  170  учнів.  Під  загрозою  існування нашої національної родинної школи, яка працює вже п'ять років і має свої добрі  надбання.  Немає  приміщення  і  немає фінансування на його утримання.  Це веде школу до загибелі,  перекреслює її  духовні  і культурні  здобутки.  Керівники  освіти  міста пропонують з'єднати нашу оригінальну родинну школу з однією із загальноосвітніх  шкіл, що буде повним знищенням обличчя і духу школи.

 

     Колектив учителів  і батьки вийшли із проханням до керівників різних рівнів  про  приєднання  школи  до  національного  Січового колегіуму, але наші клопотання, на жаль, не підтримані".

 

     Я просив  би  шановних  колег  із  Запоріжжя  піти  назустріч батькам і приєднати цю школу до національного Січового колегіуму.

 

     І ще одне.  Я кілька разів звертався з приводу остарбайтерів. Хотів  би роз'яснити нашим співвітчизникам,  що на мої запити дана відповідь  -  Міністерство  закордонних  справ   і   Мінсоцзахисту вступають  у переговори з урядом Федеративної Республіки Німеччина з приводу того, щоб виплачувати остарбайтерам не тільки одноразову компенсацію в розмірі 602 німецьких марок,  а й давати пенсію,  як це роблять в інших державах Європи.

 

     Щодо малолітніх в'язнів фашистських таборів.  Це питання  теж підтримується,  я  вже  подав  з  цього приводу запит у відповідні інстанції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Осадчук. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська область).  Група "Конституційний центр", Демократична  партія  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні колеги депутати!  Я переконаний,  що без минулого не можна увійти  в  майбутнє.  Тому  останнім  часом  я  полюбляю  цитувати історичні документи.

 

     Ось, наприклад:  "Державний суверенітет України ми  розуміємо як   повновладдя  її  народу  на  своїй  території,  верховенство, самостійність,  повноту і неподільність  влади,  право  самостійно вирішувати  питання політичного,  економічного і культурного життя республіки,  визначати форми і структуру органів державної влади і управління,  пріоритет  республіканських  законів,  припинення дії союзних  законів,  що  виходять   за   межі   повноважень   Союзу, недоторканність   території  республіки,  становлення  України  як реального суб'єкта міжнародних відносин".

 

     Це було надруковано в "Радянській  Україні"  20  червня  1990 року під заголовком "Матеріали пленуму ЦК Компартії України".

 

     Коли порівняти  цю  позицію попередніх комуністів із позицією теперішніх,  то бачимо  очевидну  різницю.  Теперішні  розгойдують державний корабель,  руйнують його зсередини.  А говорять постійно про те, що захищають інтереси трудящих.

 

     Ми не вийдемо з цієї біди,  у якій опинилися,  якщо не будемо підтримувати   курс   реформ,  що  викристалізувався  ще  в  кінці вісімдесятих років за тої дуже складної ситуації, коли (цитую) "43 миллиона  человек  имеют  средний  доход  75 рублей,  15 миллионов пенсионеров - пенсию,  не превышающую  50  рублей.  Чтобы  принять новый  закон о пенсиях,  необходимо примерно 18 миллиардов рублей. Для того чтобы  поднять  минимальную  заработную  плату,  которая, кстати,  не пересматривалась уже 17 лет,  тоже требуются средства. Где их взять?  Прежде всего надо лучше работать. Необходимо решить проблему предприятий,  которые строятся 10-15 лет,  так называемых долгостроев.  Важный   источник   -   это   ликвидация   убыточных предприятий". Це сказав секретар ЦК ВЦРПС Янаєв, газета "Труд", 30 травня 1989 року.

 

     Так що,  шановні колеги опоненти,  робіть висновки і працюйте на користь України й українського народу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Довгань.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Я  вже  вкотре  хочу  сказати  Петрові  Осадчуку   як   колишньому працівникові   ЦК   Компартії  України,  що  досить  уже  про  тих комуністів говорити.  Ви розхитували той човен,  а тепер цей знову розхитуєте. Давайте говорити про справи.

 

     Шановний Олександре    Миколайовичу!    Аналізуючи   те,   як висвітлюються події  в  нашій  державі  на  телебаченні  і  радіо, здається, що нам потрібно негайно заснувати нову студію грамзапису в Україні,  щоб там частіше змінювали державну платівку.  Бо  якщо подивитися  наше  телебачення і послухати радіо,  то здається,  що немає проблем у  державі,  крім  як  переповідати,  що  думають  в Адміністрації Президента з приводу того,  як голосували депутати і скільки разів головуючий ставив на голосування те чи інше питання.

 

     На мій погляд, у державі є багато гострих проблем.

 

     Перша. На півдні України, на Херсонщині, почалися жнива. Люди збирають  непоганий  урожай  -  без  техніки,  без  пального,  без кредитів.  Те,  що на місцях роблять  деякі  адміністрації,  -  це добре,  люди стараються.  Але від уряду, Мінсільгосппроду допомоги цим людям практично немає.  У районах немає бензину, щоб перевезти хліб.  Не  можна  взяти  кредити  на  придбання  запасних  частин, бензину.  Я думаю,  це питання мусить бути  предметом  розгляду  і засобів масової інформації,  і нашого уряду.  Як же так,  тільки в Херсонській області виростили більше двох мільйонів тонн хліба, то що,  втратимо  цей  хліб?  Де  ж  ті  кошти і бензин,  які обіцяла держава? Я думаю, про це ми повинні піклуватися.

 

     Господар, фермер, господарства, колгоспи, радгоспи віддані на пограбування  підприємницьким  структурам.  Пальне  пропонують  за такими цінами, що ми ніколи не матимемо нормальної економіки.

 

     Друга. Попри всі зауваження  і  заяви  уряду  до  цього  часу працівники  профтехосвіти,  педінститутів,  інших вищих навчальних закладів не отримали довгоочікуваної зарплати.  У деяких вузах  її не отримали ще за березень,  квітень і травень.  А де ж відпускні? Скільки ж люди можуть  терпіти?  Сьогодні  в  комітеті  я  отримав більше десяти дзвінків з цього приводу.

 

     І останнє.  Ми  сьогодні  мали  детальну  розмову з міністром освіти.  Я звертаю увагу  ректорів  вищих  навчальних  закладів  і батьків  абітурієнтів.  Ми  не  можемо допускати порушень закону з приводу платності освіти.  У  Конституції  сказано,  що  громадяни мають   право   безоплатно  здобути  вищу  освіту  в  державних  і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.  Якщо освіта на  100  відсотків буде платною,  то ми ж ніколи розумних людей не матимемо.

 

     Я думаю, це і мусить бути темою нашої розмови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Довгань. За ним - депутат Скіпальський.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська  область).  Прошу   передати   слово   депутату Вінському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вінський. Немає його?

 

     Депутат Скіпальський. Будь ласка.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Володимир-Волинський  виборчий округ,  Волинська  область).  Фракція  "Аграрна  партія  України". Шановний головуючий!  Шановні колеги!  Я уважно  подивився  на  ті питання, які ми сьогодні розглядатимемо, і мене турбує, що така їх постановка  -  звіти  уряду  про  причини  продовження  наростання заборгованості,  ситуацію,  що  склалася  у зв'язку з відключенням боржників, є тільки, на мій погляд, констатуючою.

 

     Проблеми, які   виникають   у   зв'язку   із   перерахованими питаннями,  відчувають  насамперед  наші  прості люди - працівники села і міста.

 

     Я звертаюся до членів уряду панів Мітюкова і Бочкарьова,  щоб у їхніх звітах у першу чергу була висвітлена чітка програма,  яким чином ми можемо виправити становище.

 

     Зростання заборгованості вказує насамперед на  те,  що  немає надійного   власного   виробництва  конкурентоспроможних  товарів, реалізації  їх.  Це  поле  діяльності  в  першу   чергу   керівних міністерств,  зокрема Міністерства зовнішніх економічних зв'язків, яке тільки сприяє ввозу  чужих  товарів,  якими  переповнені  наші ринки  і які блокують розвиток власного виробництва,  у тому числі сільськогосподарського.

 

     Така ж проблема виникає щодо газу й  електропостачання,  коли штучно  тримають  занижені  ціни на сільськогосподарську продукцію для  того,  щоб  виграти  цілий  ряд   моментів,   пов'язаних   із соціальними   проблемами,   з   проблемами  отримання  колосальних прибутків з бартерних і закордонних операцій.  Тому треба порушити це питання, щоб вирівняти наші ціни, особливо в аграрному секторі. Тоді,  шановний пане Станіславе  Ніколаєнко,  вам  не  треба  буде кивати  на  своїх  колег,  які  справді  турбуються,  щоб у нашому парламенті не розхитували державу,  а цементували її, у тому числі разом із вами.

 

     Шановні представники уряду,  я дуже вас прошу, щоб ваші звіти не констатували, чого в нас немає, щоб ви дали нашому народу, який чекає робочих місць,  світлу надію, щоб ми не турбувалися про тих, хто виїхав за кордон і отримав якусь мізерну допомогу,  а власними зусиллями і власним розумом могли заробити кошти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вінський. За ним

- депутат Угаров.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область).  Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  До мене  як до голови всеукраїнського громадського об'єднання захисту конституційних прав і свобод громадян України "Правозахист"  і  до обласних  організацій  цього об'єднання надходять масові звернення громадян України з приводу порушення їхніх конституційних  прав  і свобод.

 

     Безумовно, громадська  організація  не  може  допомогти  всім людям.  Тому я просив би,  щоб Верховна  Рада  прискорила  розгляд питання про Уповноваженого з прав людини.  Це надзвичайно потрібна робота, тому що масово порушуються конституційні права і свободи і люди  фактично не мають змоги захистити свої конституційні права і свободи перед виконавчою владою.

 

     Друге. Ми прийняли Конституцію і бюджет.  Проблема пенсійного забезпечення громадян України залишається невирішеною.  Сьогодні в Україні  є  пенсіонери  трьох  категорій.  Перша  категорія  -  це пенсіонери,  які  живуть  у  столиці  і  великих  містах  і вчасно одержують пенсію.  Друга категорія  -  пенсіонери,  які  живуть  у менших містах і отримують пенсію із затримкою. І третя категорія - сільські пенсіонери,  які одержують пенсію із затримкою три-чотири місяці.

 

     Я порушував  це  питання,  коли  ми говорили про бюджет.  Але оскільки пенсійний фонд виведений за межі бюджету,  я  вважаю,  що Верховна  Рада  повинна  повернутися до цього питання і розглянути пенсійну  проблему  з  погляду  забезпечення   наших   пенсіонерів пенсіями стабільно,  тобто щомісячної виплати їх на всій території України.  Принаймні ми повинні припинити практику затримки виплати пенсій.  Я сказав би, що це злочинна позиція виконавчої влади щодо сільського пенсіонера.

 

     І третя проблема, на яку я хотів би звернути вашу увагу. Ми з вами   -   представники  великої  слов'янської  держави.  Сьогодні відбувається процес інтеграції слов'ян.  Ви знаєте,  що підписаний відповідний договір і створено союз Росії і Білорусії. Я гадаю, що було би правильно, якби парламент України розпочав розгляд питання про  приєднання  України  до союзу Росії і Білорусії.  Наша партія буде  ініціювати  таку  роботу  і  навіть,  якщо  буде   потрібно, готуватиме  проведення  референдуму  серед  населення  України  на підтримку ідеї приєднання України до союзу Росії і Білорусії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Угаров. За ним - депутат Кожин.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).Уважаемые  коллеги!  Сегодня  в  повестке  дня есть отчет правительства о причинах продолжения нарастания  задолженности  по заработной плате. Я считаю, что Верховный Совет, рассматривая этот вопрос,  должен принять очень взвешенное решение,  потому что  уже были  неоднократные обещания правительства о выплате задолженности по зарплате и пенсиям, но эти обещания остаются только обещаниями.

 

     Если мы в очередной раз заслушаем чистую информацию,  стрелки переведут на парламент,  который сделал все для того, чтобы решить этот вопрос, но снова будет виноват.

 

     Поэтому было бы  более  справедливо,  чтобы  стоял  вопрос  о причинах   невыполнения   обещаний  правительства,  которые  здесь давались громогласно, что правительство контролирует ситуацию, что выплатят  до  сентября  и  так  далее.  Многочисленные  коллективы предприятий,  заводов,  школ и больниц города  Мелитополя  ожидают конкретного  решения  этого вопроса.  Поэтому просто заслушиванием информации отделаться здесь никто не  должен.  Мы  должны  принять нормальное решение.

 

     Далее. До  сих  пор  не  прояснена  ситуация  вокруг депутата прошлого созыва Сычева Виктора Александровича.  Посылался запрос в Генеральную прокуратуру,  и два раза был ответ,  что вопрос еще не готов. Дело тянется, не решается. Предпринимаются попытки затереть этот вопрос,  а между тем его надо закрывать.  Поэтому у меня есть предложение  на  следующей  неделе  выделить   буквально   полчаса пленарного  времени с тем,  чтобы оперативно и окончательно решить этот вопрос. Наконец-то должна быть поставлена точка и должны быть сняты все надуманные инсинуации и обвинения.

 

     И еще  одно.  От  имени  фракции "Социально-рыночный выбор" я напоминаю о том,  что вопрос об Уполномоченном по правам  человека действительно  очень  важный.  Это  конституционный  вопрос,  и мы должны его решить,  поэтому нам надо принять решение о том,  чтобы на  следующей  неделе  вопрос об Уполномоченном по правам человека был  рассмотрен  в  сессионном  зале.  Потому  что  беззаконию   и преступности, которые сейчас творятся, надо поставить существенную преграду, включая наши силовые министерства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кожин. За ним - депутат Камінський.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань оборони   і   державної  безпеки  (Рожнятівський  виборчий  округ, Івано-Франківська  область).  Фракція  Народного   руху   України. Шановні  депутати!  Шановні виборці!  У засобах масової інформації розгорнута шалена пропаганда з метою переконати український  народ у тому, що Україна собі на шкоду планує проведення навчань, у тому числі "Сі-Бриз-97", нібито на території дитячих санаторіїв.

 

     Проводити таку   антидержавну,   антиукраїнську   пропаганду, дезінформувати та підбурювати український народ вигідно тим,  кому не потрібна незалежна Українська держава,  демократія,  хто живе в Україні,  користується благами,  створеними українським народом, і водночас байдуже,  вороже ставиться до всього українського:  мови, історії, культури і віри.

 

     Світовий досвід      та      підготовка     Збройних     Сил, Військово-Морських Сил України  свідчать  про  те,  що  наприкінці навчального   періоду   у   серпні  -  жовтні  проходять  навчання оперативного  й  оперативно-стратегічного  масштабу  для   округу, флоту, об'єднання.

 

     Згідно із  планом  Збройних  Сил України у серпні відбудеться спільне  морське  навчання  за   участю   багатонаціональних   сил "Сі-Бриз97",  а  в жовтні планується проведення спільного навчання об'єднань Збройних Сил  України  із  Збройними  Силами  Російської Федерації.

 

     Навчання "Сі-Бриз-97"    є   нормою   у   військово-морському співробітництві,  і участь у них  молодих  Військово-Морських  Сил України є необхідною.

 

     Ми маємо досвід щорічних подібних маневрів у Криму,  де чітко визначено час,  місце,  склад сил,  район,  безпека проведення.  А гості  Криму,  кримчани  можуть  зустрітися  з  моряками Болгарії, Румунії,  Грузії,  Туреччини, США, Італії, Франції та інших країн, щоб подякувати за високий професіоналізм.

 

     Час проведення  -  з  23  по  31  серпня,  район проведення - центральна та центрально-північна частини Чорного моря,  зовнішній рейд району Донузлава, Тарханкута та пункт базування - Донузлав.

 

     У навчаннях  братимуть  участь  кораблі  названих країн,  а з Військово-Морських Сил України - кораблі  "Сагайдачний",  "Луцьк", "Чернігів",     "Хмельницький",     "Мелітополь",     "Генічеськ", "Сімферополь", інші.

 

     Метою навчання є відпрацювання взаємодії миротворчих сил  під час  надання  гуманітарної  допомоги  населенню країни,  яка через землетрус зазнала численних жертв,  що поставило її  економіку  на межу катастрофи.

 

     Тому проведення  навчання  "Сі-Бриз-97" - це необхідність для підвищення  боєздатності  Збройних  Сил,  Військово-Морських   Сил України,  для  зміцнення іміджу Української держави на міжнародній арені,  проведення  ремонту   військових   гуртожитків,   будинків офіцерів  та інших споруд Військово-Морських Сил України.  І це не загрожує відпочинку мешканців, гостей та дітей у Криму, Євпаторії, а,  навпаки, сприяє. Підтримка навчань "Сі-Бриз-97" - це підтримка міцної незалежної Української держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Камінський. За ним - депутат Моцпан.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Сніжнянський виборчий округ,  Донецька область).  Дякую.  Фракція Соціалістичної та Селянської партій України.  Шановні колеги!  Під час розгляду проекту Закону про Державний бюджет  на  1997  рік  я категорично  заперечував  проти збільшення розмірів фінансувань на утримання Національної гвардії.  Ні депутати,  ні Голова Верховної Ради   не  взяли  до  уваги  мої  слова,  що  Національна  гвардія використовується не за  призначенням.  Наводилися  приклади,  коли Національна   гвардія   ставала  хвильорізом  у  випадках  проявів сепаратизму та міжнаціональних і інших конфліктів.

 

     На жаль,  мої слова про використання Національної гвардії  не за призначенням підтверджуються.  Наприклад,  у Донецькій обласній державній  адміністрації  охоронні  функції  були   покладені   на Національну  гвардію,  яка  стала  кордоном між простими людьми та чиновниками.  Мабуть,  є причини у наших чиновників  ховатися  від людей.  Напевно,  їх так налякали виступи 18 березня та 28 червня, коли десятки  тисяч  людей  вийшли  і  заявили  про  свій  протест нинішньому   курсу   Президента,   що  зараз  міняють  міліцію  на Національну гвардію.  Хоч там у бюджеті і невеликі кошти закладені на збільшення обсягів фінансування Національної гвардії,  але вони були б не зайві для тих,  хто  не  отримує  пенсій  та  заробітної плати.

 

     Ось переді  мною лежить лист від інвалідів-регресників.  Вони пишуть:  "Шахты нам не платят регресс с февраля 1996 года.  Нам не выплачены месячные регрессы за февраль, март, апрель, май, ноябрь, декабрь 1996 года.  И в 1997  году  нам  не  платят  с  января  по сегодняшний день".  Это пишут люди,  у которых государство сначала забрало здоровье,  а потом и возможность хотя бы как-то поправлять здоровье.

 

     Я прошу  считать  мое  выступление запросом министру обороны. Пусть пояснят,  на каком основании Национальную  гвардию,  которая действительно  должна  стать  стеной,  когда  возникают проявления сепаратизма,  межнациональные конфликты, превращают в обыкновенных сторожей,  охранников тех, кто проводит в жизнь курс, направленный на уничтожение украинского народа.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моцпан.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской   партий   Украины.   Уважаемый   Александр  Николаевич! Уважаемые коллеги!  Депутат Угаров несколько минут назад говорил о том,  что  нам  надо  поставить  вопрос  об  отчете  правительства несколько в иной плоскости.  Каковы  истинные  причины  того,  что продолжает  расти  задолженность по заработной плате и пенсиям?  Я полагаю,  что не столько правительство  должно  ответить  на  этот вопрос,  сколько,  в первую очередь,  Президент и Верховный Совет. Ибо  те  реформы,  начало  которым  положил  еще  Горбачев,   были продолжены  в  условиях  суверенной  Украины  Президентом  Украины Леонидом  Макаровичем  Кравчуком,  а   затем   ускорен   курс   на капиталистическую  рыночную экономику нынешним Президентом Украины Леонидом Даниловичем Кучмой.  Вот весь  ответ  на  вопрос,  почему растет задолженность по заработной плате, почему наши люди живут в нищете,  позорной  для  Украины  -  страны,  которая   имеет   все потенциальные  возможности  для  того,  чтобы обеспечить достойный уровень жизни работающему населению, пенсионерам, бюджетникам всех отраслей экономики.

 

     В свое  время группа депутатов высказала свою точку зрения по этому вопросу.  Она была опубликована в газете "Голос Украины"  28 марта  прошлого года под названием:  "Заявление.  Страна и народ в опасности." Я напомню,  что эта группа депутатов считает,  что для выхода  из  кризиса  необходимо немедленно принять следующие меры. Национализация всех крупных и  средних  промышленных  предприятий, коммерческих   банков.   Обеспечение  жесткого  правительственного контроля за ценами на продукцию  в  соответствии  с  ее  реальными оптимальными   затратами   на  производство  и  реализацию,  а  не коммерческие  и  прочие  спекулятивные   накрутки.   Контроль   за заработной    платой,   расходами   государственных   средств   на предприятиях   и   в   учреждениях.   Налоговая   система   должна действительно стимулировать развитие производства,  а не ослаблять его.  Создание  на  промышленных  предприятиях  и  в  коллективных сельскохозяйственных  предприятиях  советов трудовых коллективов с предоставлением им права контроля за  финансовой  и  хозяйственной деятельностью руководителей предприятий,  которые получили слишком много свободы в соответствии с Законом о предприятиях в Украине, о чем мне приходилось вчера говорить. Нужно принять и другие жесткие меры, в том числе ввести монополию государства на внешнюю торговлю винноводочными  и  табачными изделиями.  С этой трибуны уже не раз говорилось о защите  собственного  товаропроизводителя.  Уважаемые коллеги!  Я  глубоко  убежден:  пока  мы  не  введем  либо жесткую монополию государства, либо жесткие пошлины на ввозимую продукцию, пока  сквозь пальцы будем смотреть на ввоз в Украину французского, турецкого,  японского,  китайского и другого ширпотреба,  то, надо честно   говорить,   будем   продолжать   финансировать  экономику зарубежных стран,  а не собственного  товаропроизводителя.  Только такие меры могут привести к спасению государства и экономики.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Шановні народні депутати! Я скажу кілька слів про ті питання, які порушено під  час  "розминки".  Депутат  Олійник  Борис  Ілліч зачитав  звернення  директора  школи і учнів,  щоб приєднати їх до національного січового козацтва.  Я думаю, що учнів треба вчити не шаблю  тримати  в руках,  а ручку і посібник.  А історію козацтва, безперечно,  потрібно вивчати.  А якщо є потреба приєднати, то хай приєднують. На місці керівництву видніше.

 

     Щодо того, щоб остарбайтерам виплачували пенсії, а не лише ту невеличку  дотацію  по  602  марки,  яку  виплачують.  Це  питання правильне й справедливе.  Його підняли всі європейські держави.  І там така вимога виконується.  Це тільки з  нами,  з  росіянами  та білорусами так поводяться, одноразово виплачують дотацію.

 

     Я думаю,   що   ми   дамо   доручення  комітету  Буздугана  і Міністерству  соціального  захисту  підготувати  це   питання   до розгляду на сесії Верховної Ради, щоб вийти з такою пропозицією до уряду відповідної держави.

 

     Осадчук Петро Ілліч уже вкотре повідомляє,  що він переглядає матеріали  історії,  життя і розвитку нашої держави,  цитує окремі позиції,  які й  сьогодні  не  втратили  своєї  життєдайної  сили, життєво необхідні. Я думаю, що він правильно робить. Потреба краще працювати  за  всіх  систем,  за  всіх  політичних  і   виробничих відносин,   безперечно,   була  основною.  Від  рівня  організації залежить,  як працює чи підприємство,  чи район,  чи  область,  чи держава в цілому. Думаю, його потрібно в цьому підтримати.

 

     Депутат Ніколаєнко    підняв   питання   про   коментарі   по телебаченню,  радіо,  часто  недолугі,   однобічні,   тенденційні, направлені проти Верховної Ради.  Я вважаю,  що, безперечно, цьому пора покласти край.  На телебаченні є  коментатор  Лапікура,  який глибоко  спеціалізується  на компроматі проти Верховної Ради.  Вже пора,  мабуть,  схаменутися і нашим шановним депутатам,  які в тих передачах  беруть  безпосередню участь і інколи так ведуть розмову про Верховну Раду нібито  вони  чужі  люди  у  Верховній  Раді.  А Верховна Рада є така,  яку обрали люди.  Який народ,  яка держава, така й Верховна Рада.  І не  Лапікурі  робити  висновки  і  давати оцінку Верховній Раді. Він, думаю, не доріс до цього.

 

     Відносно виплати заробітої плати.  Шановні колеги, це питання сьогодні ми будемо розглядати  і  буде  у  вас  можливість  задати запитання  і  отримати  вичерпні  відповіді,  що робить уряд,  щоб навести тут порядок.

 

     Депутат Скіпальський також говорив про звіт уряду  і  виплату заробітної  плати.  Але  він  торкнувся  ще  одного дуже важливого питання  про  те,  що   ліквідували,незрозуміло   з   чиєї   волі, Міністерство торгівлі.  Щоб у такій державі,  як Україна,  не було Міністерства  торгівлі...  Укоопспілку   розвалили,   Міністерство торгівлі ліквідували, а все те, що було напрацьовано, в чиїх руках залишилося?  Про  це  ніхто  нікого  не  запитав.   Зате   зробили Міністерство  зовнішніх економічних зв'язків з нечітко визначеними повноваженнями й завданнями.

 

     Я думаю,  що  питання  про  Міністерство   торгівлі   піднято депутатом   Скіпальським  правильно.  Ми  бачимо,  що  наші  ринки заполонили іноземні товари і зовсім немає там вітчизняних товарів.

 

     Депутат Вінський  запропонував  прискорити  розгляд   проекту Закону про Уповноваженого з прав людини.  Ми це питання внесемо до порядку денного на наступний  тиждень.  Безперечно,  розглянемо  і питання  про  пенсійне забезпечення,  зробивши особливий акцент на виплаті  пенсій  селянам.  Ми  часто  говорили,  що  селяни  різко відрізняються в соціальному плані від людей, які працюють і живуть у містах.  Але ніколи ще не були селяни настільки принижені, як за ці  роки,  їм  ні зарплата,  ні пенсія не виплачуються.  Потрібно, мабуть, приймати якісь неординарні рішення з цього питання.

 

     Щодо приєднання України до союзу Росії і Білорусії.  Готуйте, будь ласка,  пропозиції.  Це - справа Верховної Ради. Як вирішимо, так,  безперечно, і буде. Якщо референдум - це справа українського народу.

 

     Депутат Угаров  наголосив  на  потребі прийняття рішення щодо звітів уряду. Я думаю, будуть внесені відповідні пропозиції.

 

     Депутат Кожин  говорив  про  доцільність  проведення  навчань "Сі-Бриз".  Безперечно, будь-яке військове навчання - це зміцнення обороноздатості нашої держави,  особливо,  коли воно проводиться в районі, де відпочивають діти (Сміх у залі).

 

     Депутат Камінський  звернувся  із запитом до міністра оборони про роль і місце Національної гвардії.  Такий запит ми  направимо, і, я думаю, міністр оборони дасть відповідь.

 

     Депутат Моцпан,  торкаючись  питання про звіт уряду,  який ми сьогодні будемо слухати, вніс ряд конкретних пропозицій щодо зміни курсу реформ.  Ці питання звучали в нашому залі. Але до пропозицій про зміну не просто курсу,  а  основних  напрямів  розвитку  нашої держави,  на жаль,  ніхто не прислухається, а вони заслуговують на найсерйознішу увагу.

 

     Спасибі.

 

     -----------------------------

 

     Приступаємо до розгляду питань,  які  заплановані  в  порядку денному.

 

     Звіт уряду   України   з   питання  про  причини  продовження наростання заборгованості по заробітній платі  і  пенсіях  та  про заходи,  що вживаються урядом для її погашення.  Доповідає Мітюков Ігор Олександрович - міністр фінансів України. Будь ласка.

 

     Скільки вам треба хвилин? Виставте, будь ласка, 25 хвилин.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Найголовніше  завдання соціальної сфери,  виконання якого належить забезпечити найближчим часом,  як  було  визначено  у  виступі Президента України Леоніда Даниловича Кучми з нагоди  першої  річниці  прийняття  Конституції України, є погашення заборгованості у виплаті заробітної плати.

 

     На жаль, необхідно констатувати, що на сьогоднішній день, хоч і є ряд позитивних тенденцій у вирішенні цієї  важливої  проблеми, не   вдалося   погасити   заборгованість  щодо  заробітної  плати, грошового забезпечення та виплати пенсій.

 

     За станом  на  1  червня  1997   року   заборгованість   щодо заробітної   плати  працівникам  бюджетних  установ  та  грошового забезпечення військовослужбовцям становила 1 мільярд 752  мільйони гривень,   що   на   154  мільйони  гривень  більше  порівняно  із заборгованістю, яка була за станом на 1 січня 1997 року.

 

     Заборгованість у виплаті пенсій становила 1 мільярд 471 мільйон гривень,  що на 347 мільйонів гривень більше заборгованості, яка була допущена на початок року.

 

     Якщо проаналізувати ці цифри,  ми бачимо,  що темпи зростання заборгованості щодо заробітної плати працівникам бюджетних установ усіх рівнів суттєво зменшилися  порівняно  з  минулим  роком,  але темпи  зростання  заборгованості у виплаті пенсій залишаються дуже високими.

 

     Зазначена динаміка заборгованості  невтішна,  можна  сказати, сумна.  Разом  із тим слід зазначити,  що в останні місяці,  тобто квітні,  травні та червні,  намітилася перша позитивна тенденція - зменшення окремих видів заборгованості.

 

     Зокрема, зменшується  заборгованість  щодо заробітної плати в цілому працівникам бюджетних установ,  які фінансуються з місцевих бюджетів.   Так,   за  станом  на  1  квітня  заборгованість  щодо заробітної  плати  вказаним  працівникам  становила  822  мільйони гривень.  Протягом  квітня  вона  зменшилася  до 799 мільйонів,  а протягом травня - до 755 мільйонів гривень.  Ця тенденція триває і в червні. Остаточні дані ми будемо мати через тиждень.

 

     Тобто за  два  місяці  -  квітень  і  травень  - ми вже маємо офіційні дані, що заборгованість щодо заробітної плати працівникам бюджетних установ,  які фінансуються з місцевих бюджетів, у цілому зменшилася на 8,2 відсотка.

 

     Якщо в такому темпі зменшуватиметься заборгованість  протягом року, то до кінця року ми цю заборгованість погасимо.

 

     У розрізі  галузей  динаміка  заборгованості  щодо заробітної плати працівникам бюджетних установ,  які фінансуються з  місцевих бюджетів,  протягом квітня-травня характеризувалася такими даними. В  установах  освіти  заборгованість  зменшилася  на  42  мільйони гривень,  або  на  10,9  відсотка,  в  установах  культури  - на 3 мільйони  гривень,  або  на  7,7  відсотка,  в  установах  охорони здоров'я - на 19 мільйонів гривень,  або на 5,8 відсотка.  В інших галузях заборгованість зменшилася на 5,8 відсотка.

 

     Динаміка заборгованості  щодо  заробітної  плати  працівникам бюджетних  установ  та грошового забезпечення військовослужбовців, які фінансуються  з  державного  бюджету,  протягом  квітня-травня поточного   року   характеризувалася   такими   даними.  У  квітні заборгованість зменшилася на 52 відсотки.  На жаль,  у травні вона збільшилася,  але  за рахунок додаткового фінансування в червні ми вийшли   на   загальне   зменшення   заборгованості.   В    цілому заборгованість щодо заробітної плати працівникам бюджетних установ та  грошового  забезпечення  військовослужбовців   бюджетів   усіх рівнів,  яка,  як  я вже говорив,  становила 1,7 мільярда гривень, зменшилася на 10 мільйонів.

 

     Тільки протягом квітня-травня заборгованість щодо  заробітної плати  характеризувалася тенденцією до стабілізації і зниження.  У цілому  заборгованість  щодо   заробітної   плати   та   грошового забезпечення в місячному вимірі триває і становить на сьогодні 2,7 місяця, а в окремих регіонах - більше 3 місяців.

 

     Найбільш складну   ситуацію    маємо    в    Кіровоградській, Івано-Франківській,  Волинській областях, де період заборгованості перевищує 4 місяці, а в окремих районах - 5 місяців.

 

     Якщо у квітні-травні цього року дещо поліпшилася  ситуація  з виплатою   заробітної   плати  працівникам  бюджетних  установ  та грошовим забезпеченням військовослужбовців,  то  заборгованість  у виплаті пенсій у квітні-травні продовжувала збільшуватися.

 

     За даними  Національного банку,  заборгованість із заробітної плати працівникам підприємств і госпрозрахункових  організацій  за станом  на 1 червня цього року становила 3,5 мільярда гривень,  що на 1,1 мільярда гривень більше заборгованості,  яка була  допущена за  станом на 1 січня.  Це дуже небезпечна тенденція.  У народному господарстві, на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях, небюджетних   установах,   стрімко  наростають  суми  невиплаченої заробітної плати.

 

     Необхідно критично визнати, що плани погашення заборгованості щодо   заробітної   плати,  грошового  забезпечення,  пенсій  були виконані тільки частково,  і  на  причинах  цього  дозвольте  мені зупинитися.

 

     Аналіз динаміки  заборгованості,  матеріальних  перевірок  на місцях,  які постійно проводяться оперативними групами на  чолі  з віце-прем'єр-міністрами, міністрами, а також фінансовими органами, показує,  що  є  низка  стабільних  чинників,  які   безпосередньо зумовлюють  заборгованість  щодо  заробітної  плати  та  грошового забезпечення у бюджетній сфері. Найголовніший із них, як відомо, - труднощі з виконанням доходів бюджету, які в основному є наслідком негативних тенденцій в економіці.

 

     За січень   -   травень   поточного   року   обсяг   валового внутрішнього  продукту  зменшився  на  7,4  відсотка  порівняно  з відповідним  періодом  1996  року.  Обсяг  промислової   продукції зменшився  на 4,9 відсотка.  Як наслідок,  за п'ять місяців доходи зведеного бюджету виконано лише на 31,4 відсотка.

 

     Негативно впливає на виконання плану мобілізації  доходів  до бюджетів  усіх  рівнів  невиконання підприємствами й організаціями своїх  зобов'язань   перед   бюджетами.   Тобто   підприємства   й організації,  які вже виробили продукцію,  відвантажили її і мають усі  підстави  розраховуватися  з   бюджетом,   не   роблять   цих розрахунків.

 

     Так, за   станом   на  1  червня  1997  року  підприємства  й організації заборгували бюджетам усіх рівнів 2  мільярди  гривень, що  на  700  мільйонів  гривень,  або  на  53,8  відсотка,  більше заборгованості,  яка була на початок року.  Лише цієї суми було  б достатньо для погашення всієї заборгованості щодо заробітної плати та грошового забезпечення.

 

     Друга причина.  Ще в  1995  році  було  встановлено  посадові оклади  окремим  категоріям  працівників  бюджетної сфери на рівні середньомісячної  заробітної   плати   в   цілому   по   народному господарству  або  промисловості  без наявних джерел фінансування. Внаслідок цього була допущена заборгованість щодо заробітної плати за  станом  на  1  січня  1996  року  380  мільйонів гривень,  яка погашалася за рахунок доходів усіх бюджетів протягом 1996 року. Це у  свою  чергу  призвело до того,  що поточні видатки на заробітну плату та грошове забезпечення в 1996 році не були профінансовані в повній мірі,  внаслідок чого збільшилася відповідна заборгованість на початок 1997 року.  Тобто маємо перехідну заборгованість  ще  з 1995 року.

 

     Третя причина.   Необгрунтоване  завищення  місцевими  радами дохідної частини бюджетів при їх затвердженні,  яка не  може  бути виконана.  І  виходить,  що бюджетним установам надається право на здійснення видатків, які не фінансуються.

 

     Так, у 1996 році  місцевими  радами  було  збільшено  дохідну частину  на  1,5  мільярда  гривень,  з  яких  надійшло  лише  348 мільйонів  гривень,  або  23  відсотки.   Лише   внаслідок   цього заборгованість щодо заробітної плати місцевих бюджетів збільшилася з 1 січня 1996 року до 1 червня 1997 року в чотири рази.

 

     Четверта причина.  Мережа,  штати  й  контингенти   бюджетних установ  і  організацій  не приводяться у відповідність з лімітами асигнувань,  що затверджуються  Верховною  Радою  та  відповідними місцевими  радами.  Це  призводить  до збільшення витрат бюджетних установ на утримання,  включаючи оплату праці. Але ще ж є плата за опалення,  електроенергію,  комунальні послуги,  медикаменти тощо. Так,  за станом на 1 червня  1997  року  заборгованість  бюджетних установ  соціально-культурної  сфери лише щодо зазначених видатків становила 6,1 мільярда гривень.

 

     П'ята причина.  Недоліки використання  бюджетних  коштів.  На жаль,  це  явище  ще має місце.  Контрольно-ревізійним управлінням тільки в  цьому  році  виявлено  40  мільйонів  гривень  бюджетних коштів, які використані не за цільовим призначенням.

 

     Для наведення  порядку  в  цьому  питанні  ми  вимагаємо  від Державного казначейства якомога швидше розгорнути  свою  мережу  і перевести   до   кінця   року   всі  бюджетні  установи  на  пряме фінансування  через  систему  казначейства.  Це  дасть  можливість суттєво посилити контроль і збільшити економію бюджетних коштів.

 

     Основною причиною   заборгованості   у   виплаті   пенсій   є заборгованість підприємств і організацій перед Пенсійним фондом.

 

     За станом на 1 червня цього року заборгованість  підприємств, установ  і  організацій  Пенсійному  фонду  становила 1,9 мільярда гривень,  що на 300 мільйонів більше заборгованості,  яка була  на початок року.

 

     Сума заборгованості  підприємств у цілому Пенсійному фонду на 29 відсотків перевищує суму заборгованості фонду щодо тих  пенсій, які  повинні бути виплачені.  Тобто якби підприємства,  установи і організації  розрахувалися  з  Пенсійним   фондом,   не   було   б заборгованості у виплаті пенсій взагалі.

 

     У виробничій  сфері  збільшення  заборгованості із заробітної плати  пояснюється   загальновідомими   причинами   -   це   криза виробництва,  платіжна  криза,  недосконала  кредитна та податкова політика, недоліки в організації виробництва та приватизації тощо.

 

     До причин,  які впливають  на  збільшення  заборгованості  із заробітної  плати  виробничої сфери слід також віднести економічно необгрунтоване підвищення заробітної плати на підприємствах,  де є стійке зниження обсягів виробництва.

 

     Наведу такі  дані.  У  січні  - травні 1997 року спад обсягів промислової продукції становив 4,9 відсотка, індекс інфляції - 5,2 відсотка,  а  середня  заробітна плата в цілому по промисловості в січні - травні збільшилася  на  9,5  відсотка.  Це  призводить  до суттєвого збільшення суми невиплат.  Особливо слід відзначити,  що на збільшення заборгованості у виробничій сфері впливають бартерні операції,   які   дають   можливість   певною  мірою  підтримувати виробництво,  але  не  дають  можливості   своєчасно   виплачувати заробітну  плату,  блокують  надходження  коштів  до бюджетів усіх рівнів.

 

     Що робить і яких заходів буде вживати Кабінет  Міністрів  для вирішення  проблеми  невиплати  заробітної  плати?  Як вам відомо, Кабінетом  Міністрів  України   за   підсумками   переговорів   із профспілковими  об'єднаннями  підписано протокол,  який передбачає терміни  погашення  заборгованості  щодо  соціальних  виплат.   На виконання   цього  протоколу  Міністерством  фінансів  затверджено графік  погашення  заборгованості   щодо   соціальних   виплат   з державного бюджету протягом травня - жовтня 1997 року. Підкреслюю, цим графіком передбачено погашення  заборгованості  із  соціальних виплат  з державного бюджету до 1 листопада 1997 року.  Зазначений графік погоджено з пофспілками. Також розроблено графіки погашення заборгованості з місцевих бюджетів.  Вони погоджені з відповідними профспілковими об'єднаннями і обласними держадміністраціями.

 

     Як передбачається виконувати ці графіки? Ви знаєте, що графік погашення  заборгованості  з  державного  бюджету  не  виконується повністю,  як нам хотілося б.  Ми бачимо кілька напрямів, за якими уряд усе ж таки бере на себе зобов'язання виконати цей графік.

 

     Перший. Кабінет  Міністрів,  Міністерство фінансів здійснюють постійний контроль за дотриманням вимоги указу Президента  України від  28  лютого 1997 року щодо спрямування на соціальні виплати не менше 75 відсотків наявних бюджетних коштів.

 

     В уряді  утворена  спеціальна  міжвідомча  комісія  з  питань контролю   виплати  заробітної  плати,  пенсій,  стипендій,  інших соціальних   виплат.   На   регулярні   засідання   цієї   комісії викликаються керівники облдержадміністрацій, керівники міністерств і  відомств,  де   предметно   розглядаються   причини   невиплати заробітної   плати,   і   щодо   тих   областей,  де  збільшується заборгованість чи не виконується вимога про направлення як мінімум 75  відсотків  доходів  на  виплату заробітної плати,  приймаються відповідні рішення. Як правило, керівник, який звітує на засіданні цієї  комісії  вдруге  і  його роботу визнано знову незадовільною, повинен звільнятися з роботи.

 

     Другий напрям.   Погашення   заборгованості   підприємств   і організацій щодо платежів до бюджетів усіх рівнів.  Вживаються всі можливі заходи для забезпечення своєчасних розрахунків підприємств і  організацій  з  бюджетом.  Зокрема,  з цією метою відповідно до указу Президента України від 28 лютого 1997 року  діють  тимчасові комісії   при   державних   адміністраціях,   на   їх   засіданнях розглядаються питання повноти сплати податків до  бюджету.  Вже  є перші результати роботи цих комісій.

 

     Рівень мобілізації   доходів   до  бюджетів  усіх  рівнів  на сьогодні в Україні є найвищим серед  країн  СНД.  Але  йдеться  не тільки  про  інтенсифікацію збору податків.  На засіданнях комісій розглядаються додаткові заходи,  яких необхідно терміново  вживати для  того,  щоб  підвищувати надходження до державного бюджету,  в тому  числі  акцизного  і  митних  зборів.  Відповідні  пропозиції розробляються і готуються для розгляду Кабінетом Міністрів.

 

     Немає сумніву,   що   позитивно  вплине  на  фінансовий  стан підприємств,  розрахунки їх із бюджетом прийнятий Верховною  Радою Закон  про  списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року.

 

     Окремий дуже важливий напрям - це економія бюджетних  коштів. Повсюдно складаються єдині кошториси доходів та видатків бюджетних установ з метою концентрації  бюджетних,  позабюджетних  коштів  і спрямування   їх  у  першу  чергу  на  виплату  заробітної  плати, грошового забезпечення.

 

     У травні Кабінет Міністрів видав  постанову,  згідно  з  якою більшість   міністерств   і   відомств   зобов'язані   перейти  на казначейське обслуговування.  Вони  мають  забрати  свої  кошти  з комерційних   банків   і   фінансуватися   виключно   за   рахунок казначейства.

 

     На сьогодні  щоденно  приблизно  300-400  мільйонів   гривень перебуває  в  обігу  в  комерційних  банках.  За  існуючої системи фінансування бюджетних установ це можна було робити. До кінця року ми  повинні  повністю  перевести  ці  установи  на  обслуговування казначейством.

 

     Є значний спротив цьому процесу. Але ми впевнені в тому, що в нас  вистачить  сил  примусити всіх керівників бюджетних установ і організацій  виконувати  постанову  Кабінету  Міністрів  з   цього питання.

 

     Разом із   Рахунковою  палатою  розробляється  положення  про проведення тендерів.  Всі бюджетні установи, закуповуючи товари чи отримуючи послуги,  здійснюючи інші бюджетні витрати,  зобов'язані будуть робити це  на  конкурсній  основі.  Це  теж  дасть  суттєву економію  бюджетних  коштів.  Найближчим  часом  ми  таке  рішення приймемо і будемо вимагати його виконання.

 

     Четверте. Вживаються  заходи  для  спрямування  на  погашення заборгованості   щодо   соціальних  виплат  усіх  наявних  коштів, особливо  іноземної  валюти.  Підтримка   експортерів,   спрощення механізмів  надходження  іноземної  валюти,  повернення  іноземної валюти,  яка  перебуває  незаконно  на   рахунках   за   кордоном, забезпечить нам додаткові надходження.

 

     Хочу підкреслити,  що  на цей процес позитивно вплине рішення Верховної Ради про відміну обов'язкового продажу підприємствами  і організаціями іноземної валюти.

 

     П'яте. Особливе  значення  для  вирішення  проблеми погашення заборгованості  щодо  соціальних  виплат  має   виконання   рішень Верховної  Ради  про  приведення  у  відповідність  з можливостями бюджетів мережі бюджетних установ, штатів і контингенту. Ця робота продовжується  і  постійно  контролюється.  Міністерством фінансів підготовлені  і  направлені  до  Кабінету   Міністрів   відповідні інструкції   по   інтенсифікації   процесу  складання  відповідних місцевих бюджетів 1997 року.

 

     У другому півріччі поточного року буде ще й  така  можливість забезпечувати  більш  повне фінансування соціальних виплат:  після затвердження Державного бюджету України на  1997  рік  ми  зможемо залучати на фінансування дефіциту бюджету зовнішні надходження. На жаль,  в першому півріччі цього року такої змоги  не  було.  Після введення  в  дію закону про бюджет протягом десяти днів,  максимум двох тижнів,  ми маємо всі можливості укласти відповідні  угоди  і отримати зовнішнє фінансування,  яке буде в першу чергу направлене на погашення заборгованості щодо заробітної  плати,  на  виконання графіка, який було погоджено з профспілками.

 

     За моїми  данними,  ми  можемо розрахуватися приблизно за два місяці і забезпечити виплату  половини  відпускних  учителям,  які чекають цих грошей.

 

     Що стосується   планів  погашення  заборгованості  у  виплаті пенсій,  то головним джерелом фінансування повинно стати погашення підприємствами,   установами,  організаціями,  а  також  державним бюджетом заборгованості Пенсійному фонду.

 

     12 липня  1997  року  ми  плануємо  розглянути  на  засіданні Кабінету Міністрів цей механізм,  а також альтернативні, додаткові механізми  фінансування  Пенсійного  фонду,  який,  на  жаль,   на сьогодні має серйозний дефіцит.

 

     На вирішення  цих  та  інших глобальних завдань,  які чітко й однозначно поставлені в нещодавньому виступі Президента  з  нагоди річниці Конституції, спрямовані всі зусилля уряду.

 

     На 12  липня  уряд  готує окреме питання - затвердження плану заходів  для  погашення  заборгованості  щодо  заробітної   плати. Утворена відповідна комісія на чолі з міністром праці, заступником міністра фінансів,  яка повинна відпрацювати не  тільки  конкретні механізми   використання   наявних,  на  жаль,  досить  невеликих, бюджетних надходжень,  а й знайти додаткові  джерела  фінансування соціальних виплат.

 

     Велика увага  буде  приділятися  створенню  більш сприятливих умов розвитку виробництва.  Ви знаєте, що на сьогодні наш виробник потерпає   не  тільки  від  високих  податків,  а  й  від  занадто зарегульованої системи контролю за його діяльністю.

 

     Найближчим часом  урядом  буде  прийнято   ряд   рішень   для суттєвого  спрощення процедур,  подальшої дерегуляції,  які дадуть можливість нам не тільки підтримати тих,  хто працює легально, але й залучати до легального бізнесу,  до легальної економіки тих, хто ухиляється від сплати податків.

 

     Дякую за увагу.  Якщо дозволите,  я хотів  би  відповісти  на запитання, які ми отримали в письмовій формі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ми  повинні розгляд двох звітів уряду завершити до  12  години.  Після  12  години  в  нас  є  ряд невідкладних питань,  які ми повинні до 15 години розглянути. Тому я просив би на запитання Iгорю Олександровичу відвести  не  більше 15 хвилин. Будь ласка, запишіться, і потім визначимося.

 

     Iгоре Олександровичу,  скільки вам часу треба на відповіді на письмові запитання?

 

     МIТЮКОВ I.О. Десять хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Записалися 85 народних депутатів.  Тому  прохання таке. Ми відведемо півгодини на запитання і будемо чергувати: одне

- письмове,  друге - усне.  I в сумі на відповіді на запитання  30 хвилин використаємо.

 

     Будь ласка, виставте 30 хвилин.

 

     Iгоре Олександровичу, будь ласка, письмове запитання.

 

     МIТЮКОВ I.О. Комітет з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку:  "Яким чином планується здійснити ліквідацію заборгованості щодо заробітної плати за минулий рік?"

 

     Я назву тільки декілька цифр.  У законі про державний бюджет, який ви щойно прийняли,  на погашення заборгованості передбачено 1 мільярд  366  мільйонів  гривень  з  центрального бюджету плюс 531 мільйон гривень з місцевих бюджетів.  Ці суми повністю  покривають заборгованість,  яка  є  на  сьогодні.  Реалізація  бюджету  дасть можливість погасити цю заборгованість в 1997 році.

 

     Депутати Моісеєнко  і  Раханський  просять  надати  дані  про затримку  виплати  заробітної  плати  працівникам бюджетної сфери: окремо в галузі освіти, в галузі охорони здоров'я.

 

     Такий матеріал буде направлено у вигляді таблиці. Я її тільки прокоментую. У середньому працівникам освіти не виплачено зарплату за 2,2 місяця,  охорони здоров'я - за 2,5 місяця. Але, на жаль, 13 областей   мають   більшу   заборгованість.  Найгірша  ситуація  у Волинській,  Івано-Франківській,   Кіровоградській,   Рівненській, Тернопільській,  Чернівецькій областях. Ми плануємо врегульовувати погашення  цієї  заборгованості  шляхом  першочергового  виділення відповідних дотацій цим областям у межах коштів,  які надходять до бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Старовойтова.

 

     СТАРОВОЙТОВА Г.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань   боротьби   з   організованою   злочинністю   і  корупцією (Красноперекопський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим). В связи  с тем что вопрос о погашении задолженности по Крыму,  в том числе по  моему  округу,  решается  в  рабочем  порядке,  я  прошу передать слово Павловскому.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановні народні депутати! Я хочу задати Ігорю Олександровичу таке запитання:  як ви  ставитеся до  того,  щоб  уряд  нарешті  серйозно  почав  займатися  власним виробництвом?  А для цього у мене  є  дві  пропозиції,  і  я  хочу почути, як ви їх оцінюєте.

 

     Перша. Уряду  треба зіскочити з "голки" кредитів Міжнародного валютного фонду і замість цього серйозно  займатися  виробництвом. Бо   якби  уряд  не  грався  в  бюджет  оці  півроку,  а  займався стабілізацією виробництва, підтриманням рівня, який був наприкінці року,  то  ми  мали  б  приблизно плюс 5 мільярдів замість мінус 6 мільярдів, які маємо, і отже, всі проблеми були б вирішені.

 

     І друга.   Може,   відмовитись,   нарешті,   від   монетарної економічної  політики  і перейти до нашої української інноваційної політики Михайла Туган-Барановського? А для цього потрібно замість беззастережної   лібералізації   захищати   свій   ринок  і  свого виробника,  банківську систему змінити й  підкорити  її  інтересам власного  виробництва.  Замість  зниження підвищити зарплату в 5-7 разів і зовсім позбутися тіньової економіки.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Ви знаєте,  що уряд веде переговори з Міжнародним валютним фондом стосовно надання кредитів у 1997 році. Але хочу вам повідомити,  що уряд встановив безпосередні зв'язки з відповідними  міжнародними  фінансовими  інститутами.  І  тепер ми маємо можливість отримувати кошти,  може,  трохи дорожче,  але  за спрощеною  процедурою  і  без  відповідних  умов.  І  ми будемо це джерело використовувати  в  1997  році.  За  рахунок  коштів,  які надходитимуть  за  цим  напрямом,  ми  будемо  погашати насамперед заборгованість  щодо  соціальних   виплат.   Я   про   це   говорю відповідально як міністр фінансів.

 

     Щодо зміни   монетарної  політики.  Відбувається  обговорення документа,  який Міністерство фінансів  направило  в  Національний банк.  Ми  плануємо  погодити  політику  запозичання  під покриття дефіциту бюджету таким чином,  щоб найбільші суми отримати саме  в літньо-осінній   період,  коли  є  найбільша  потреба,  і  суттєво пом'якшити ситуацію на фінансовому ринку,  по-перше,  а  по-друге, підтримати власного виробника.  Але як? Не через посередні дотації виробнику, а виплатою заробітної плати і погашенням заборгованості щодо соціальних виплат.  Люди прийдуть у магазин і куплять те,  що їм потрібно,  а гроші надійдуть в економіку. За моїми оцінками, це може  дати  в  поточному  році  приріст  валового  продукту  на  2 мільярди.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь на письмове запитання.

 

     МІТЮКОВ І.О. Запитання керівника депутатської групи "Реформи" Сергія  Соболєва:  "Який  відсоток  коштів,  що надійшли в бюджет, направлено на погашення заборгованості щодо заробітної плати і які перспективи погашення заборгованості 1997 року?"

 

     Я вже   про   загальну   тенденцію   говорив,   але  ще  хочу підкреслити,  що саме з квітня поточного року ми почали  віддавати необхідний   пріоритет  соціальним  виплатам.  Так,  у  квітні  на соціальні виплати і погашення заборгованості було направлено  50,9 відсотка загальної суми видатків державного бюджету,  що становило 125,9 відсотка  планових  призначень  за  місяць.  У  травні  76,6 відсотка  видатків  місцевих  бюджетів витрачено на ці цілі,  на 2 відсотки  більше,  ніж  планувалося.  I  такий  темп   ми   будемо витримувати  для  того,  щоб  виходити  на  забезпечення  поточних виплат.  Наші  розрахунки  показуть,  що  поточні  надходження  до бюджету,  хоч  і  з  великим  навантаженням,  але  все-таки  дають можливість забезпечити поточні  виплати  заробітної  плати.  Проте погашення   заборгованості   можливе   тільки   в  разі  залучення додаткових джерел, у тому числі ззовні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний   Ігоре   Олександровичу!  У  моєму  виборчому  окрузі  в Носівському районі заробітну плату бюджетникам почали  виплачувати десь за квітень,  а за березень закінчують. У Бобровицькому районі виплачують тільки за грудень.  Жах просто! Уже більше півроку люди не  отримують  зарплати.  Уряд  протягом  року  сім  разів  обіцяв погасити заборгованість,  але,  на жаль,  так і не дотримав  свого слова.

 

     Ми, затверджуючи  бюджет,  максимально пішли назустріч уряду: передбачили ряд заходів і конкретні цифри. Ігоре Олександровичу, я вас шаную і авторитет ваш незаперечний як міністра фінансів,  але, скажіть,  будь ласка,  у вас є все-таки особиста  впевненість,  що колись  ми  виплатимо  людям  заробітну  плату?  Ідуть у відпустки вчителі, не отримуючи відпускних...

 

     І ще одне запитання щодо пенсій.  До мене звертаються виборці з  проханням  запропонувати  уряду  відмінити  оту  пропорційність виплати пенсій.  Їх  не  влаштовує,  коли  виплачуються  60  і  40 відсотків.  Вони  повинні  розраховувати  на  свій  бюджет,  на ті нещасні 50 гривень  пенсії  і  просять,  щоб  гроші  виплачувались зразу. Коли це буде?

 

     Дякую за увагу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Як я вже казав, по цілому ряду областей, у тому числі і по Чернігівській,  заборгованість  щодо  заробітної  плати вища,   ніж  в  середньому  по  Україні.  Ми  фінансували  дотації практично однаково  по  всіх  областях.  Наприклад,  у  червні  ми профінансували  на  95  відсотків  дотації  по всіх областях,  хоч надходження до бюджету становили 80 відсотків за винятком  Волині, де,  ви  знаєте,  трапилось  стихійне  лихо,  тому  і  їм  дотації профінансували повністю.

 

     Ми будемо  врегульовувати  ці  питання,  надаючи   насамперед дотації  тим,  хто  має  більшу заборгованість.  На жаль,  обласні фінансові управління,  облдержадміністрації  ще  погано  регулюють процеси на районному рівні.  Є випадки, коли поряд знаходяться два райони, а ситуація з виплатою заробітної плати зовсім різна. Треба розраховувати  не тільки на дотації з центрального бюджету,  але й робити відповідний перерозподіл з місцевих бюджетів.

 

     Я впевнений у тому,  що  якщо  нам  вдасться  реалізувати  ту програму   зовнішніх   запозичень,  яку  ми  розробили,  і  тут  я сподіваюсь,  що  Верховна  Рада  все-таки   прийме   рішення   про затвердження  ліміту  зовнішнього  боргу України,  то ми зможемо в цьому році погасити заборгованість щодо заробітної плати  за  1996 рік.   Як  міністр  фінансів  я  беру  зобов'язання  всі  кошти  в першочерговому порядку направляти саме на ці потреби.

 

     Давно вже настала пора робити пенсійну реформу.  На  сьогодні ситуація  така,  що  ми  будемо  мати  дефіцит пенсійного фонду ще багато років.  Питання  диференціації  пенсій,  додаткових  джерел фінансування   пенсійного   фонду,   альтернативних  джерел  треба розглядати в першу чергу.  Як я вже казав,  12 липня уряд буде  ці питання розглядати. Ми запропонуємо конкретні заходи щодо виходу з цієї кризи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Агафонов.

 

     АГАФОНОВ А.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Первомайський виборчий  округ,  Миколаївська область). Прошу слово передати депутату Шкрабаку, округ 293.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ШКРАБАК П.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з   питань   бюджету   (Снігурівський   виборчий   округ, Миколаївська область). Спасибі. Фракція комуністів. Шановний Iгоре Олександровичу!  Ви,  мабуть,  уже  вп'яте   в   нинішньому   році доповідаєте  з  цього питання.  Два чи три рази Прем'єр-міністр на цій  трибуні,  декілька  разів  Президент  у  своїх  виступах   по телебаченню і в газетах обіцяли людям,  що встановлено строки,  що швидко виплатимо,  що справимося з цим. А сьогодні ви доповідаєте, що без зовнішньої допомоги, якщо Верховна Рада не затвердить ліміт запозичень, ми не виплатимо заборгованості щодо пенсій і зарплат.

 

     Скільки ж ми будемо сподіватися  на  ці  запозичення  і  чому конкретно   не   сказати   людям,   коли   дійсно  буде  виплачена заборгованість?  А якщо не буде запозичень,  то  ви  так  прямо  й кажіть,  що  вона  зовсім  не  буде  виплачена,  що ви,  люди,  не отримаєте ні  пенсії,  ні  зарплати.  Оце  таке  запитання.  Дайте відповідь, будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О. Спасибі за запитання. Я вже частково говорив про це. Тепер про це більш чітко висловлюсь.

 

     Верховна Рада затвердила  фінансування  дефіциту  бюджету,  в тому  числі  в  обсязі 2,4 мільярда гривень іззовні.  Це правильне рішення,  тому що коли ми ці гроші будемо позичати в Національного банку,   це  буде  емісійне  рішення,  яке  викличе  інфляцію.  Ми запозичуємо ззовні не тільки тому, що потрібні кошти, а й тому, що це є неемісійне джерело. Це перше.

 

     Друге. Тільки  після  введення  в  дію  закону  про бюджет ми зможемо запозичати гроші  на  вигідних  умовах:  не  так,  як  нам пропонували раніше, - 17-20 відсотків річних, а значно дешевше. Це дає нам  можливість  вийти  на  міжнародні  ринки,  незалежно  від міжнародних фінансових організацій, і ми це будемо робити.

 

     Тому я  так  упевнено  кажу,  що у 1997 році ми виконаємо той графік,  який погодили з профспілками.  Так, є суттєве відставання за травень і за квітень. У червні ми почнемо його надолужувати.

 

     Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я, материнства і  дитинства:   "Просимо   передбачити   питання   про   погашення заборгованості  щодо заробітної плати працівникам охорони здоров'я на фоні скорочення їх чисельності".

 

     Здійснення заходів для  впорядкування  мережі  та  скорочення чисельності  закладів  охорони  здоров'я  дало можливість протягом п'яти місяців поточного року скоротити кредиторську заборгованість по  заробітній  платі  з  нарахуваннями  на  соціальне страхування порівняно з її обсягом на початок року на  36  мільйонів  гривень, або  на 6,6 відсотка.  Суто по заробітній платі - 7 відсотків;  по нарахуваннях на  соціальне  страхування  -  на  5,9  відсотка.  По закладах  охорони  здоров'я  місцевого  підпорядкування  в  цілому заборгованість зменшилася на 21,4 мільйона  гривень,  або  на  4,3 відсотка,   але   в   різних  регіонах  по-різному.  Наприклад,  у Львівській  області  заборгованість  зменшилася  на  53  відсотки, Житомирській області - на 50 відсотків, Вінницькій області - на 44 відсотки, Дніпропетровській - на 27 відсотків, Рівненській - на 24 відсотки.

 

     Тобто є   резерви,   за   рахунок   яких  можна  погашати  цю заборгованість.  Детальнішу інформацію ми  передамо  в  письмовому вигляді, в тому числі і по галузі охорони здоров'я.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вернигора.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці   (Хорольський   виборчий   округ, Полтавська  область).  Голова  Всеукраїнської  партії трудящих.  А найбільша заборгованість щодо  заробітної  плати  та  пенсій  саме перед трудящими.

 

     Шановний Iгоре Олександровичу! У Федерації профспілок України проводить республіканську нараду міністр праці Білоблоцький. I я б хотів,  щоб  там виступили ви з тим,  щоб ми могли пояснити,  чому погашено тільки  15  відсотків  заборгованості  всупереч  графіка, складеного  урядом  та  профспілками.  Це перше.  Ми з Олександром Стояном запрошуємо вас зараз туди приїхати.

 

     I друге запитання.  Полтавська область є найбільшим в Україні донором державного бюджету. Це ж треба знайти такого годувальника, як Полтавська область, яка 91 мільйон повинна дати до бюджету! I в той  же  час  Полтавська область має найбільшу заборгованість щодо заробітної  плати.  Як  пояснити  трудящим  людям,   як   пояснити пенсіонерам,  що  ми  віддаємо те,  що заробляємо,  і тепер будемо знову клацати зубами,  вибачте, цілий рік, знову будемо залазити в борги? I чому саме Полтавська область? Ми можемо дотувати піснями, це я знаю.  Чому така велика до нас пошана й честь,  що ми повинні все  віддавати,  а  наших людей лишати без пенсій і без заробітної плати? Прошу вас пояснити.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Полтавська область має не найбільшу в Україні  заборгованість щодо заробітної плати.  Цілий ряд областей мають  набагато  більшу  заборгованість.  Наприклад,  по  закладах охорони здоров'я Полтавська область має заборгованість 2,1 місяця, коли в середньому по Україні 2,5 місяця.  Але справа не в тому, бо й це багато і погано.

 

     Розрахунки взаємовідносин  центрального  і місцевих бюджетів, зроблені нами,  повністю базувалися  на  погоджених  із  місцевими органами  цифрах,  які  враховували перенесення певних податків із центрального бюджету в місцеві бюджети.

 

     Але доходи місцевих  бюджетів  треба  зміцнювати.  Ми  будемо пропонувати,  щоб у 1998 році додатково забезпечити надходження до місцевих бюджетів від податку на нерухоме майно.

 

     Комітет з  питань  оборони  і  державної  безпеки,  а   також депутатська  група "Реформи":  "Які заходи здійснюються урядом для прискорення  погашення  заборгованості  щодо   виплати   грошового забезпечення  військовослужбовцям і можливі терміни вирішення цієї проблеми?".

 

     У 1996 році з державного бюджету на національну оборону  було виділено  1  мільярд  226  мільйонів  гривень,  або  89  відсотків планових призначень.  Із них  587  мільйонів  було  спрямовано  на грошове забезпечення,  заробітну плату.  Заборгованість на початок року становила  172  мільйони  гривень.  Зазначена  сума  повністю врахована  в  держбюджеті  на  1997  рік  по видатках на погашення заборгованості щодо соціальних виплат.  За станом на 1 червня 1997 року  на  зазначену  мету  Мінобороні  виділено лише 17 мільйонів, тобто 0,1 відсотка. Цього абсолютно недостатньо, але це все, що ми могли  виділити  з  поточних надходжень бюджету.  З липня плануємо збільшити ці виплати відповідно до тих заходів, про які я говорив.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мостиський.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Ковельський виборчий  округ,  Волинська  область).  Шановний   пане   міністр! Заборгованість  щодо  заробітної  плати - це вже не економічне,  а політичне питання.  І ми,  депутати, найгостріше це відчуваємо під час зустрічі з виборцями.

 

     Перше. Чому   так  сталося,  що  заборгованість  найбільша  у Волинській області?  Чи не  вважаєте  ви  за  необхідне  допомогти Волинській  області,  тим  паче  що  недавно  там внаслідок стихії загинули люди й завдано великих матеріальних збитків?

 

     Друге. Якщо уряд буде дбати про національного товаровиробника так,  як восени минулого року, коли у Волинській області, зокрема, люди не знали,  куди продати картоплю,  у той  час  як  із  Польщі вагонами  завозили  до  нас  картоплю,  то  такий буде й авторитет уряду,  бюджет держави і відповідно ситуація з виплатою заробітної плати.

 

     МІТЮКОВ І.О  Спасибі.  Основною причиною важкого становища із соціальними виплатами у Волинській області стало  стрімке  падіння виробництва  у  1996  році  в цій області.  На цю складну ситуацію наклалися наслідки  стихійного  лиха,  яке  трапилося  недавно  на Волині. Урядом відразу було виділено 6 мільйонів гривень для того, щоб підтримати область за рахунок дотацій,  профінансувавши їх  на 100 відсотків. Урядом підписано постанову про додаткове виділення, точно не пам'ятаю цифру,  десь 16 мільйонів гривень на  ліквідацію наслідків цього стихійного лиха,  але я вважаю, що Волинь потребує окремої допомоги,  насамперед для промисловості,  яка перебуває  в досить важкому стані.

 

     Щодо закупівлі товарів власного виробництва.  Шановні народні депутати!  Верховна  Рада,  приймаючи  бюджет,   зобов'язала   всі бюджетні   установи   надавати   пріоритет   закупівлі   продукції вітчизняного виробництва.  Через  відповідний  механізм  контролю, через  казначейство,  через  організацію  тендерів  на  конкурсних засадах ми будемо спрямовувати бюджетні кошти  саме  на  закупівлю власної продукції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Народний  депутат  України  Недригайло:  "Коли нарешті буде названо  місяць,  дату  виплати  заборгованості  щодо заробітної плати органам внутрішніх справ?"

 

     У цілому  про  це  я  вже  говорив.  Назву  лише кілька цифр. Заборгованість  на  1  січня  1997  року   у   виплаті   грошового забезпечення заробітної плати становила 95,9 мільйона гривень.  Ця сума повністю врахована в державному бюджеті на 1997  рік  і  буде погашатися за рахунок відповідних джерел.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська область).  Прошу слово передати  пану  Шандрюку, 266 округ.

 

     ШАНДРЮК О.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Шевченківський  виборчий округ,   Львівська  область).  Дякую.  Українська  республіканська партія.  Ігоре Олександровичу!  Спочатку я зачитаю вам  коротеньке письмове  запитання  від  депутата Євгена Пронюка - члена УРП:  "З вашої  доповіді  випливає,  що  найбільша   заборгованість   є   в Івано-Франківській,  Кіровоградській та Волинській областях. Чи не здається вам,  що  це  пов'язано  насамперед  з  хибною  бюджетною політикою   уряду,   який   не   враховує   характеру   розміщення продуктивних  сил  і  демографічної  ситуації  конкретно   в   цих областях?"

 

     Тепер запитання від групи депутатів - членів УРП. Ми в цілому погоджуємося  з   переліком   тих   основних   причин   наростання заборгованості,  які ви назвали, але нам би хотілося, щоб усе-таки ви розставили наголоси трохи інакше у своїй інформації,  щоб  було більше аналізу, ніж констатації.

 

     Нам здається, що ви забули про один дуже важливий, а можливо, найважливіший чинник наростання такої заборгованості.  Ми маємо на увазі передовсім руйнівний для економіки нашої держави економічний аспект зовнішньої політики.

 

     Згадайте, будь ласка,  нульовий варіант, який коштує для нас, за   оцінками  деяких  експертів,  приблизно  мінус  40  мільярдів доларів,  стратегічні ракети й бомбардувальники, які за безцінь за угодами, укладеними Шмаровим, передаються Росії. І також ту угоду, яку ми...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     Відповідайте на запитання. Ми не торгуємо, а нам виробництвом треба займатися.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я зрозумів ваші запитання. Що стосується хибної політики уряду відносно регіонального розміщення продуктивних  сил і відповідних бюджетних розрахунків.  Я хочу сказати,  що разом із урядом відповідальність за недоліки в цій сфері  повинні  нести  й органи місцевого самоврядування.  На жаль,  на регіональному рівні ми ще  не  маємо  чітких  планів  формування  фінансових  балансів регіонів.  Саме  тому виникають диспропорції.  Ми не завжди можемо передбачити  зупинку  того  чи  іншого  виробництва  чи,  навпаки, піднесення   якогось   із   регіонів,   бо   там  відкрилося  нове підприємство або якийсь новий цех.  Це питання  дуже  важливе.  Ми будемо його врегульовувати,  коли розроблятимемо проект бюджету на 1998 рік,  а цю роботу ми вже розпочали.  І я думаю, що за рахунок більш  адекватного  врахування ролі місцевих бюджетів у формуванні зведеного бюджету ми зможемо дещо зменшити такі диспропорції, а за якихось  два-три  роки  їх повністю ліквідувати.  Але треба завжди пам'ятати  про  ті  області,  ті  райони,  які  є   донорами.   Їх знекровлювати теж не можна. Треба підтримувати і того, хто працює.

 

     Питання зовнішньої  політики,  на  мою  думку,  не стосується нашого сьогоднішнього розгляду.  Але я хочу сказати,  що в заходах уряду, які ми намічаємо, буде серйозна активізація і, я сказав би, економізація нашої зовнішньої політики для того,  щоб підтримати і вітчизняного   виробника  і  захистити  наші  товари,  які  можуть реалізуватися за кордоном.  На жаль, на перших етапах ми не завжди були  в  змозі професійно відстоювати свої інтереси.  Так було і у випадку з літаками, які ми мали можливість продати значно дорожче, але  почали  торгуватися і до того доторгувались,  що вже ніхто не хоче їх купувати.

 

     Ще два в мене письмових запитання. Народний депутат Степенко: "Чи   погоджуєтеся  ви  з  тим,  що  без  реанімації  вітчизняного виробництва  ніяка  заробітна  плата  і  пенсії  виплачуватися  не будуть? Що в цьому напрямі робиться?"

 

     Я повністю  з  цим  погоджуюся.  Але  давайте пригадаємо.  Ми зовсім  перестали  фінансувати   з   нашого   бюджету   капітальні вкладення.  1997 рік залишається перехідним. Підтримувати власного виробника ми зможемо тільки своєчасно виплачуючи заробітну плату і погашаючи   заборгованість,   що   сприятиме   попиту   на  товари вітчизняного  виробництва.  Цей  механізм  забезпечить   підтримку власного  виробника  плюс  дерегуляція,  про  яку  я  казав,  плюс пом'якшення кредитної політики.  Ми  маємо  всі  підстави  знизити відсоткову  ставку,  оскільки  ви  знаєте,  що  індекс інфляції за минулий місяць становив 0,1 відсотка,  і  таким  чином  підтримати нашого виробника.  І в 1998 році,  я впевнений у тому,  ми повинні закласти  відповідні  капітальні  вкладення,  які   прямо   будуть підтримувати нашого виробника.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пилипенко.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ,  Автономна Республіка Крим). Уважаемый Игорь Александрович! За три года руководства Украиной Президентом Кучмой  смертность  в Украине  превысила  рождаемость  на  850 тысяч человек.  Год назад Павел  Иванович  Лазаренко  нам  бодро  обещал,  что  он   погасит задолженность  перед  бюджетниками  и  пенсионерами,  которая в то время составляла 2 миллиарда 600 миллионов гривень.  С конца  года эта  цифра  держится  на  уровне 4,5 миллиарда.  В экономике царят бартер,  натуроплата,  иностранная  валюта,   различные   денежные суррогаты.  И  в  то  же время коэффициент монетизации экономики в Украине сегодня едва ли не самый низкий в мире -  6  процентов.  В России - 13 процентов, Голландии - 48 процентов.

 

     Политика нашего  Национального  банка  явно  преступна.  Это, фактически,  катализатор экономики. Как министр финансов вы должны понимать,  что играть с коэффициентом монетизации - преступно, так нельзя. Как вы относитесь к политике Национального банка?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую. По-перше, я хочу уточнити декілька цифр. Загальна   заборгованість   не   4,5   а  3,5  мільярда.  Загальна заборгованість перед бюджетною сферою 1,7, а не 2,6 мільярда.

 

     Певні тенденції є,  але без підтримки вітчизняного виробника, без  розвитку  виробництва  ми  з місця не зрушимо.  Тому одним із напрямів підтримки,  про які я вже казав,  є пониження відсоткової ставки,   щоб   зробити   кредити  більш  доступними.  І  сьогодні Національний банк має можливість таке  зробити.  Я  думаю,  що  це питання буде вирішено.

 

     По-друге, що стосується рівня монетизації.  За останні місяці Національний банк  суттєво  прискорив  темпи  збільшення  грошової маси.  Тобто кількість грошей,  яка є в обігу, зростає. Ми бачимо, що відповідних інфляційних сплесків поки що  немає.  Але,  не  дай Бог,  нам  цю  межу  переступити!  Зараз,  як  я  вже  вам  казав, Міністерство фінансів направило свої розрахунки  до  Національного банку,  і найближчими днями ми проведемо остаточне їх обговорення, щоб мати можливість інтенсивніше  профінансувати  дефіцит  бюджету саме  в  найближчі  місяці,  за  рахунок цього виплатити заробітну плату і через попит повернути гроші в  економіку.  Тільки  так  ми зможемо збільшити рівень монетизації, не зірвавши інфляції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Олександровичу,  я так розумію, що депутата Пилипенка цікавило класичне співвідношення  між  ВВП  і  кількістю грошей в обігу. Яке воно у світовій практиці і в нас?

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Миколайовичу, я думаю, що так питання ставити не слід,  тому що тоді ми зразу скажемо,  що  Національний банк повинен надрукувати стільки грошей і всім роздати. І матимемо після цього гіперінфляцію,  це однозначно.  Але поставити за  мету врегулювати цей процес,  побудувати цю модель - це конче потрібно. Тому що рівень монетизації залежить не тільки  від  того,  скільки грошей  у  кишенях  у  населення  чи  на поточних рахунках.  Треба створити потужну систему залучення на депозитні вклади цих  зайвих грошей,  щоб  вони  працювали  як інвестиції і таким чином сприяли розвитку виробництва, а не зривали інфляцію і підвищували ціни.

 

     Я повторюю,  дайте нам час!  Ми з Національним  банком  зараз дуже інтенсивно і плідно співпрацюємо.

 

     Я хочу   довести   до   вашого  відома,  що  тільки  протягом останнього  тижня  півріччя  ми  змогли  за   допомогою   поточних надходжень  і  за рахунок допомоги Національного банку забезпечити спрямування більш як 500 мільйонів гривень у народне  господарство і  на  соціальні виплати,  з яких 373 мільйони гривень використано виключно на соціальні  виплати  і  заробітну  плату.  Отже,  певні позитивні зрушення є, і я думаю, що ми це питання вирішимо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю,  що  це  одне з найголовніших питань,  яке чомусь замовчується.  Може,  тому  що  певні  структури  цього  не розуміють або штучно це роблять.

 

     Будь ласка, слово має депутат Кочерга, і на цьому завершуємо.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий округ,  Донецька область). Фракция коммунистов. Уважаемый Игорь Александрович!  В  нашей  памяти  еще  свежи  выступления  в средствах  массовой  информации:  мол  примем  бюджет - и выплатим заработную плату  всем  врачам,  учителям  и  пенсии  пенсионерам. Бюджет   принят.   Но  теперь  ваше  выступление  какимто  образом отрезвляет народ.

 

     Думаю, что данной вашей  информации  недостаточно.  Ответьте, пожалуйста,  не собираетесь ли вы внести предложение,  чтобы члены правительства выехали в регионы,  встретились с людьми, рассказали им  о планах правительства,  чтобы наши депутатские души в округах не терзали? Это первый вопрос.

 

     Второй (я  повторяю  вопрос,  который  уже  задавал   товарищ Шкрабак,  член нашей фракции):  ну неужели единственным источником погашения  задолженности  по  заработной  плате  являются  внешние займы,   внешние   поступления?  Я  все-таки  думаю  (и  Александр Николаевич эту мысль поддерживает),  что нам надо глубже  изучить, может быть, вопрос эмиссии хотя бы под выплату пенсий пенсионерам. Насколько  это  пошатнет  курс  нашей  дорогой  гривни?  Ответьте, пожалуйста, на эти вопросы.

 

     МІТЮКОВ І.О.  По-перше, хочу повідомити, що із сьогоднішнього дня майже всі члени Кабінету Міністрів виїдуть або вже  виїхали  в області та в Автономну Республіку Крим. Особисто я 8 липня відбуду в Севастополь,  де ми  плануємо  довести  останню  інформацію  про економічний  стан,  про  наші  плани,  у  тому  числі  про заходи, пов'язані з погашенням соціальної заборгованості.  Ми візьмемо  на себе  нашу  частку відповідальності за нинішній економічний стан у державі.

 

     Що стосується зовнішніх позик і емісії,  то я  знову  ж  таки прошу  дати нам змогу остаточно перевірити всі розрахунки,  подані до Національного  банку.  Ми  йдемо  на  певні  емісійні  рішення. Національний банк збільшує кількість грошей в обігу.  Але тут дуже важливо не переступити певну межу,  щоб  той  же  пенсіонер,  який сьогодні отримає пенсію, не втратив завтра її через інфляцію.

 

     Досвід минулих  років  показує,  що  серпень і вересень - два небезпечних  місяці,  коли  траплялися   неконтрольовані   сплески інфляції.  Ми  повинні пройти цей період дуже обережно.  Але все ж вихід не у зовнішніх позиках і не в емісії. Піднесення виробництва

- єдине, що дасть нам змогу вирішувати соціальні питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,   Ігоре  Олександровичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Шановні колеги,  нам   треба   порадитися.   По-перше,   хочу поінформувати   радіослухачів,  що  в  роботі  сесії  бере  участь виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра Дурдинець Василь  Васильович і члени Кабінету Міністрів.

 

     А зараз  є  пропозиція  заслухати  інформацію  Клюка  Богдана Олексійовича,    голови    правління    акціонерного    товариства "Укргазпром",  щодо  ситуації  з  відключенням  газу  боржникам  і обговорити  цю  проблему.  А  міністра  енергетики  Бочкарьова  ми заслухаємо  на  наступному  тижні.  Думаю,  що  тоді  у  нас  буде достатньо часу для того,  щоб  обговорити  проблеми,  пов'язані  з енергозабезпеченням  і  виробництва,  і  населення.  Так  би було, мабуть, правильно. Погоджуєтеся? Спасибі.

 

     Слово має   Клюк   Богдан   Олексійович,   голова   правління акціонерного   товариства   "Укргазпром".   Будь   ласка,  Богдане Олексійовичу.

 

     Скільки вам  потрібно  часу?  Десять  хвилин.   Будь   ласка, виставте час.

 

     КЛЮК Б.О.,    голова    правління   акціонерного   товариства "Укргазпром".  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати! Дякую  вам  за  можливість доповісти про ситуацію,  що склалася на газовому ринку.  За шість місяців 1997  року  споживачами  України використано   42   мільярди  кубічних  метрів  газу.  Укргазпромом реалізовано 15,5 мільярда кубометрів газу  на  суму  2,4  мільярда гривень.   Загальний   процент  проплати  за  газ  становить  15,6 процента,  борг за півроку  на  сьогодні  становить  1,9  мільярда гривень.  Процент  проплати  за  газ,  поставлений  у  1996  році, становив 64,5 процента,  а за газ,  поставлений у 1995 році,  - 83 проценти.  У  результаті  катастрофічного (чотирикратного) падіння плати  за  спожитий  газ  та  зростання  заборгованості  практично паралізована робота акціонерного товариства - другої за потужністю після  російського  Газпрому  газової  компанії  у   світі.   Тому прийняття  постанови  Кабінету  Міністрів від 6 червня 1997 року N 538   було   спробою   впорядкувати   розрахунки   споживачів   за використаний  природний  газ  та стабілізувати фінансове становище підприємств нафтогазового комплексу.

 

     Рівень проплат за відпущений газ  у  травні  поточного  року, тобто до прийняття постанови,  становив 23,2 процента,  за останні дні червня він  піднявся  до  36,3  процента.  Таким  чином,  якщо врахувати  реальне  скорочення  споживання газу,  істотних змін не сталося,  хоча є й перші скромні  результати.  Разом  з  тим,  нам невідомі  які-небудь  надзвичайні події,  пов'язані з відключенням від газової мережі тих,  хто не платить за газ.  Ми ще не  відчули збільшення  реальних  надходжень  від  реалізації газу.  Загальний внутрішній борг споживачів перед Укргазпромом за 1995-1996 роки  і п'ять  місяців  1997  року становить 4,7 мільярда гривень,  у тому числі населення,  комунально-побутових та бюджетних організацій  - 2,5 мільярда гривень.

 

     Низький рівень  оплати  за  відпущений газ з боку організацій побутової та комунальної сфери і населення, а також непередбачення в кошторисах бюджетних організацій коштів на сплату за енергоносії у повному обсязі призвели до того, що заборгованість Укргазу перед Укргазпромом за 1995-1997 року склала 2,5 мільярда гривень.

 

     Таким чином,  Укргазпром  опинився  в  такому  стані,  коли з одного боку, йому заборгували за відпущений газ, а з другого боку, він  сам  має  надзвичайно  великі  борги  перед бюджетом,  які на сьогоднішній день становлять 535 мільйонів гривень.  Довідково.  У 1997  році  Укргазпром  має  сплатити  до  державного  бюджету 2,5 мільярда  гривень.  Це  майже  12   відсотків   дохідної   частини державного бюджету України.

 

     Сьогодні, коли  йде  підготовка  до  роботи в осінньо-зимовий період,  податковими інспекціями повністю заблоковані всі  рахунки підприємств Укргазпрому.  Штрафні санкції від несплати відрахувань до бюджету становлять  284  мільйони  гривень,  або  8,1  процента обсягу  відрахувань  до  суми бюджету за 1996 рік та п'ять місяців цього року.

 

     Укргазпром не може сьогодні навіть закупити одорант, без чого відповідно   до  правил  техніки  безпеки  ми  взагалі  не  можемо відпускати газ споживачам. Призупинено фінансування освоєння нових газових родовищ, реконструкції компресорних станцій, немає коштів, щоб провести капітальні ремонти.  Борги за газ власного  видобутку становлять 2,2 мільярда гривень! Це два роки безплатного видобутку газу в Україні. Два роки Укргазпром безплатно видобуває газ!

 

     Усе це сталося тому,  що за минулі роки з необхідних  дотацій на   оплату   вартості  природного  газу,  фактично  реалізованого населенню на суму 4 мільярди 600 мільйонів гривень, в бюджеті було передбачено   тільки  1,7  мільярда  гривень,  профінансовано  1,9 мільярда,  що становить 43  проценти  від  необхідної  суми.  Борг держави становить 2,6 мільярда гривень.

 

     Аналогічна ситуація склалась і в 1997 році. В проекті бюджету передбачені кошти на компенсацію різниці в цінах природного  газу, який реалізується населенню, у сумі лише 304 мільйонів гривень при потребі 1,3 мільярда гривень. Тобто буде недофінансовано 1 мільярд гривень.

 

     З іншого   боку,   значна   частина  боргу  перед  газовиками зумовлена   нерозпорядливістю    керівників    комунальнопобутових організацій,   що   одержувану  від  населення  плату  за  газ  не перераховують Укргазпрому і використовують її не  за  призначенням та не шукають дешевих енергоносіїв.  Ось такий парадокс.  Сьогодні всі оператори  котелень  одержують  премію  за  обсяг  виробництва теплової енергії. Чим більше він спалить газу, тим більше одержить премії. Хіба це нормально?

 

     Фінансовий стан Укргазпрому не дає можливості не тільки вести роботи  по  реконструкції,  розширенню  газотранспортної  системи, збільшенню видобутку природного газу,  але й забезпечити  безпечну роботу  галузі.  На  сьогодні  вже необхідно перекласти 4,5 тисячі кілометрів газопроводів, які відпрацювали свій нормативний термін, реконструювати понад 100 ділянок газопроводів.  Понад 60 процентів діючих  газоперекачуючих  агрегатів,  загальна   потужність   яких становить  5,5  мільйона  кіловат (а це перевершує потужність усіх компресорних  станцій  Центральної   і   Західної   Європи),   вже відпрацювали встановлений ресурс або близькі до цього.

 

     Необхідно підкреслити,  що об'єкти газової промисловості,  на яких працює 45 тисяч  чоловік,  потенційно  небезпечні,  і  великі аварії  на  них  можуть  призвести  до  економічної та екологічної дестабілізації цілих  регіонів  нашої  держави.  А  вихід  з  ладу транзитної  системи  газопроводів  підірвав  би престиж України як цивілізованої  держави  і  міг   би   призвести   до   колосальних економічних збитків у більшості європейських країн.

 

     Хочу вам нагадати, що частка російського газу в енергетичному балансі європейських  країн  становить  30-35  процентів.  Україна споживає  86  мільярдів кубічних метрів газу на рік.  У світі вона поступається за цим показником тільки Сполученим Штатам Америки  і Росії.

 

     А частка    природного    газу   у   використанні   первинних енергоносіїв в Україні становить  45,5  процента,  коли  у  всьому світі - лише 21 процент,  у Франції - 13 процентів,  у Японії - 11 процентів.  Більша питома вага  споживання  газу  в  енергетичному балансі  лише  в Росії і Нідерландах,  які є крупними експортерами природного газу.  Україна ж після Сполучених Штатів  є  найбільшим імпортером  природного  газу.  Сьогодні ми імпортуємо 68 мільярдів кубометрів газу,  а загальна вартість спожитого газу  перевищує  7 мільярдів доларів. Вдумайтеся, шановні, в цю цифру! Ми спалюємо на 7 мільярдів доларів  газу,  якого  самі  не  виробляємо,  який  ми завозимо з Росії!..

 

     Чи маємо  ми право споживати стільки газу?  Чи можемо ми його стільки імпортувати?  Усі ми розуміємо, що природний газ - зручне, екологічно  чисте паливо,  але чи ми маємо право в час економічної кризи бути попереду всієї  планети  по  споживанню  газу?  Адже  є вугілля,  яке набагато дешевше за газ, удвоє дешевший торф, дрова, є біогаз (домашні біогазові установки в сільській місцевості могли б  забезпечити  господаря  власним  паливом).  У  нас немає іншого виходу,  як  зменшити  споживання  газу  на  20-30  процентів  від сьогоднішнього  рівня.  Якщо  ми цього не зробимо,  наші внутрішні борги можуть швидко перерости в зовнішні, а ми можемо стати просто колонією.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан    Олексійович   завершив   свій   виступ. Запитання  до  нього  будуть?  Давайте  ми  до  перерви  поставимо запитання,  а  потім  після  перерви  визначимося.  Ще  30  хвилин відведемо на обговорення і завершуємо.

 

     Будь ласка,  запишіться на  запитання.  Поки  записуються,  я хотів  би  сказати,  що обсяг споживання газу на душу населення не можна розглядати окремо від обсягу споживання електроенергії. Якщо електроенергії ми використовуємо на душу населення в десятки разів менше,  то, безперечно, це треба чимось компенсувати - хоч хмизом, хоч вугіллям...

 

     Депутат Лупаков.

 

     ЛУПАКОВ Є.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і   державної   безпеки   (Вижницький   виборчий   округ, Чернівецька область). Дякую. Шановний доповідачу! От ми знаємо, що по всій Україні люди компенсації фактично не отримують, платити за газ не мають чим і змушені до всього залишатися і без газу.

 

     В той  же  час  у  нас  в  Чернівецькій області є своє газове родовище,  але люди платять фактично  за  свій  газ  за  світовими цінами. Я вже не кажу, що по всій Україні споживачі платять за газ також значно більше,  ніж повинні були б платити.  Як розуміти це? Чому за газ,  який добувають у нас,  треба платити стільки ж, як і за той, що надходить із Узбекистану чи звідкись іще?

 

     Дякую.

 

     КЛЮК Б.О. Відповідаю. Сьогодні не можна встановити різні ціни на  закуплений  і власний газ.  Справді,  собівартість нашого газу становить 60 доларів за тисячу кубометрів.  Різницю в ціні держава забирає   в   бюджет,  за  що  ви  проголосували,  для  наступного перерозподілу і дотацій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кужель.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий округ, Запорізька область).Уважаемый господин Клюк!  Ну, стоит наш газ не 60 долларов, а 43, а его себестоимость

- 38 долларов за тысячу кубометров.  Мы проверяли,  когда работала комиссия  по  энергетике:  рентные  платежи  в  бюджет  у  нас  не поступают.  Где же эффективность от применения одинаковых  цен  на собственный и импортируемый газ, нам непонятно.

 

     Но я  хотела узнать у вас другое.  Как вы смотрите на попытки ввести  НДС  на  импорт  газа?  Как  такое  решение  повлияет   на ценообразование?  И  еще  одно.  Как  бы  вы  посмотрели,  если бы Верховный Совет принял решение о  том,  чтобы  к  государственному тендеру  на  участие  в  рынке  энергоносителей допускались только фирмы, которые платят налоги в бюджет?

 

     Спасибо.

 

     КЛЮК Б.О.  Дякую за запитання. Хочу вас поправити: Укргазпром минулого  року  вніс  до бюджету 2 мільярди 400 мільйонів гривень, або 94 проценти запланованих платежів.  У тому числі  є  й  рентні платежі.

 

     Моє ставлення  до  пропозиції  ввести ПДВ на імпортований газ негативне.  Сьогодні це означало б  для  Укргазпрому  необхідність переукладення  контрактів  з поставщиками газу.  Запровадження ПДВ через підвищення ціни на газ  призведе  до  негативних  наслідків, зросте заборгованість споживачів з оплати за газ.  Це моя особиста думка...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підвищення  ціни   на   газ   -   це   збільшення собівартості всякої продукції, яка виробляється.

 

     КЛЮК Б.О.  А  щодо тендера,  то я з вами згоден.  Кожен,  хто працює, має платити податки. Бо один Укргазпром не може сплачувати податки практично за всіх.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ткаченко (Запорізька область).

 

     ТКАЧЕНКО С.К.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Мелітопольський  виборчий округ,  Запорізька область).  Богдане Олексійовичу!  З цієї трибуни вже не  один  раз висловлювалась думка,  що головною бідою в сфері використання газу є монопольне становище  Укргазпрому,  відсутність  змагальності  в постачанні газу. Я хотів би знати вашу думку щодо цього. Наскільки відповідає істині твердження, що саме монополізм на газовому ринку не  дає  нам  змоги  знизити  ціни  на газ,  а відтак населення не спроможне платити за спожитий газ,  і виникає  ось  таке  замкнуте коло?

 

     Ще одне запитання.  Ви говорите,  що ми споживаємо газу майже більше від усіх, десь на рівні Сполучених Штатів Америки, Росії, і розцінюєте це як негатив.  Хотілося б знати, як виглядаємо ми щодо використання  природного   газу   населенням   у   порівнянні   із Сполученими Штатами Америки?  Бо я знаю,  що у нас іще є величезні регіони, де люди лише мріють про те, щоб мати природний газ.

 

     Очевидно, наша біда в тому,  що ми ще  не  можемо  встановити помірні  тарифи  на  газ,  поставити  його споживачам лічильники і раціонально використовувати газ.

 

     Дякую.

 

     КЛЮК Б.О.  Дякую за запитання. Я можу сказати, що ціни на газ регулюются   Міністерством   економіки.   Ми  знаємо,  що  Україна закуповує газ у Росії  по  80  доларів  за  тисячу  кубометрів,  а встановлена  гранична ціна на газ - 83 долари.  Реальна ж вартість газу  значно  більша,  вона  становить  97   доларів   за   тисячу кубометрів.  Тому  практично  всі споживачі газу дотуються.  А раз так,  то яке може  бути  змагання  постачальників,  коли  ціни  на газовому ринку не вільні?!

 

     Щодо другого   запитання.  За  п'ять  років  незалежності  ми подвоїли число газифікованих населених пунктів і довели його до  6 тисяч. Висновок робіть самі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Юхимчук.

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Жмеринський виборчий округ,  Вінницька область). Шановний Богдане Олексійовичу! У мене до вас два коротеньких запитання.

 

     Цілком зрозуміло,  що сьогодні  серед  споживачів  газу  дуже багато  пенсіонерів,  працівників бюджетної сфери,  які не в змозі систематично платити за спожитий газ.  У своїй доповіді  Президент чітко сказав,  що громадяни,  які проживають у приватному секторі, не  будуть  відключатися  від  газової   мережі,   незважаючи   на заборгованість. Як ви ставитеся до цього?

 

     Друге. Ви   у   своїй  інформації  сказали,  що  ми  сьогодні споживаємо газу на 7 мільярдів доларів.  Скажіть,  будь ласка,  чи існує сьогодні чіткий механізм контролю за споживанням цього газу? Адже  переважна  більшість  промислових  підприємств  сьогодні  не працює,  виробництво паралізоване,  але до них подається газ. Який тут існує механізм контролю? Будь ласка.

 

     КЛЮК Б.О. Відповідаю по порядку. В нашій країні є люди бідні, знедолені,  але  є й заможні.  Посудіть,  хто в основному споживає газ? Це власники фермерських господарств, вілл, великих особняків, тепличних  господарств.  Я думаю,  що кожного з бідних людей,  які мають одну газову плитку і не готують корм для худоби,  ми зможемо забезпечити газом - індивідуально і побалонно.  Але треба сьогодні навести порядок у цій справі.  Свого газу в нас  немає.  А  імпорт газу  -  це народні гроші,  це ті ж пенсії,  це зарплата вчителям, лікарям. Ми не можемо залишати борги для наших дітей і внуків.

 

     Щодо лічильників.  Сьогодні ми прийняли програму,  відповідно до  якої  робиться  все,  щоб  у  найближчі  3-4  роки забезпечити населення  газовими  лічильниками,   в   першу   чергу   власників індивідуальних   будинків.   Потім   ми  забезпечимо  лічильниками багатоквартирні будинки і так дійдемо до кожного споживача газу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  Богдане  Олексійовичу.  Сідайте,   будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Зараз  я  оголошу перерву.  Після перерви ми розглядатимемо  важливе  питання  -  звіт  уряду.   Тут   присутні виконуючий обов'язки Прем'єра, віцепрем'єри, члени уряду. Я просив би,  щоб ви також були в залі, якщо ці питання цікавлять вас не на словах,  а  на ділі.  Пропоную після перерви відвести півгодини на обговорення і на цьому завершити це питання.

 

     Оголошується перерва на ЗО хвилин. Будь ласка.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  депутатів  зайняти  свої   робочі   місця. Продовжуємо роботу. Як ми вже домовилися, відводимо на обговорення 30 хвилин.  Слово з процедури має депутат Яворівський. Будь ласка. Давайте не гаяти часу.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Світловодський   виборчий   округ, Кіровоградська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Ми сьогодні  обговорюємо  непросте  питання  про  4  мільярди гривень заборгованості перед нашим народом.  Ми обговорюємо  питання,  яке може   бути   або   стабілізатором,   або  дестабілізатором  усієї Української держави.

 

     Я дуже  стурбований  тим,  що  наше  сьогоднішнє  обговорення проходить так,  ніби це якесь другорядне питання.  Звичайно, ми не зможемо надати можливість виступити всім бажаючим,  але я все-таки наполягаю,  щоб  виступили бодай ті депутати,  кого делегувала для цього фракція. І тому 30 хвилин тут, звичайно, явно замало.

 

     Олександре Миколайовичу,  наші виборці зацікавлено  слухають: чи вирішимо ми сьогодні це питання, чи знайдемо хоча б якісь ключі до його розв'язання. Якщо це станеться - честь нам і слава! Якщо ж ми  просто  поговоримо  для  того,  щоб  поговорити,  то  тоді  не дивуйтеся, чому ми так втрачаємо наш авторитет.

 

     Олександре Миколайовичу,   дуже   прошу   надати   можливість виступити представникам усіх фракцій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, як і ви, за те, щоб парламент завоював честь і славу.  Але я не думаю,  що чим більше  депутатів  виступить,  тим швидше  наповниться  державний  бюджет  і буде своєчасно виплачена заробітна плата...

 

     Ми заслухали  виступи  двох  міністрів,  думаю,   що   Василь Васильович   як   виконуючий   обов'язки   Прем'єр-міністра  також висловить з цього питання свою думку та скаже про шляхи  подолання труднощів   з  виплатою  заробітної  плати,  пенсій  і  стипендій. Розв'язання цієї проблеми  залежатиме,  я  вважаю,  не  від  того, скільки  часу  ми  витратимо зараз на її обговорення,  а від того, яких заходів вживе Кабмін для її розв'язання.

 

     Ми заслухали  виступи  двох  міністрів,  почули  їхню  оцінку сьогоднішньої ситуації і що вони пропонують на майбутнє.

 

     Тому я просив би відвести на обговорення 30 хвилин, цього достатньо (Шум у залі).

 

     На виступ записались депутати від  фракції  Соціалістичної  і Селянської  партій,  від  групи  "Конституційний  центр",  депутат Павловський - від комітету;  записалися також окремі депутати,  що хочуть висловитися з даного питання.

 

     Усім трьом  представникам  фракцій  і  комітету  буде  надано слово.  Обов'язково повинен виступити Олександр Миколайович  Стоян (він має таке бажання).  По можливості виступлять і інші. Депутате Моцпан, будь ласка. Виставте 30 хвилин, починаємо працювати.

 

     Наступний депутат Степенко.

 

     Депутат Яворівський також обов'язково виступить.

 

     МОЦПАН А.Ф.   Уважаемый   Александр   Николаевич!   Уважаемые коллеги!  Министр  финансов уважаемый Митюков Игорь Александрович, на мой взгляд, в целом обкективно определил основные причины роста задолженности  по  заработной  плате  и пенсиям.  Главная из них - дальнейшее снижение обкема промышленной продукции,  продолжающийся общий спад экономики.

 

     А вот  почему  происходит  уже  ставшее  катастрофическим для государства  сокращение  обкемов   производства   промышленной   и сельскохозяйственной  продукции,  на  этот  вопрос  мы  ответа  из выступления министра финансов не получили, и это понятно, ведь это не вопрос министра финансов.  Это проблема прежде всего Президента и Верховного Совета Украины.

 

     Уважаемые избиратели  (как  работающие,  так  и   пенсионеры) должны,  в  конце концов,  понять,  что пока в стране продолжается сокращение  производства  продукции,  ни  о  каких   своевременных выплатах  зарплаты  и  пенсий  не может быть и речи.  Нищета людей будет обостряться.  К сожалению, худшие предположения, высказанные мною  в  выступлении  с парламентской трибуны в октябре 1994 года, будут подтверждаться в  реальной  жизни.  Поэтому  главный  сейчас вопрос - это вопрос экономического подкема.  Однако его невозможно решить без смены экономического курса,  без  изменения  преступной хозяйственной политики.  Ибо иначе,  на мой взгляд, нельзя назвать экономическую политику в стране,  вследствие  которой  подавляющая часть общества нищенствует, а часть уже пошла на вымирание, и в то же  время  избранные  из  числа  руководителей  различных  рангов, банкиров,  коммерсантов, недобросовестных чиновников, которые день не могут прожить,  чтобы не ухватить взятку,  жируют в  буквальном смысле этого слова.  Круг "жирных котов", о которых любил говорить наш Президент Кучма Леонид Данилович в начале  своей  деятельности на посту главы государства, нисколько не уменьшился, а напротив, я полагаю,  возрос.  И  возрос  потому,  что  тому  благоприятствует экономическая политика в стране.

 

     Депутат Павловский,   задавая   вопрос   министру   финансов, предложил отказаться от финансовой "иглы" Международного валютного фонда.  Отказаться,  безусловно,  можно и нужно. Однако, уважаемый Михаил Антонович,  программа Президента  Украины,  за  которую  вы прголосовали  в  октябре  1994  года,  зиждется  на  рекомендациях Международного валютного фонда и,  полагаю,  была до внесения ее в парламент согласована с этим фондом.

 

     Поэтому если  уж  признавать свои ошибки (что я,  безусловно, поддерживаю),  то давайте поставим вопрос о  смене  экономического курса, об изменении экономической политики в принципе.

 

     Уважаемые коллеги,  уважаемые  избиратели!  Давайте  не будем себя обманывать. Основная причина экономического кризиса в Украине

-  это прежде всего потеря государством управления собственностью, в чем решающую роль сыграли Закон о предприятиях в Украине и Закон о предпринимательстве (образца 1991 года).

 

     Поэтому мы должны выбрать один из вариантов.  Вариант первый. Мы в ускоренном темпе играем предложенную Западом музыку до  конца и  передаем,  продаем  за  бесценок  (что  у  нас  уже и делается) контрольные  пакеты   акций   приватизированных   предприятий   их директорам-коммерсантам,  представителям  мафиозных кланов,  а все остальные окончательно становятся наемными  работниками  со  всеми вытекающими  для них последствиями.  Должен предупредить,  что для большинства наемных лиц это будет иметь худшие,  если  не  сказать трагические   последствия.  Заметим,  что  экономическая  политика Президента есть реализация именно этого варианта.

 

     Второй вариант,  который я поддерживаю и  о  котором  не  раз говорил   с   трибуны.   Он  предполагает:  восстановление  режима государственного    управления    экономикой    с    одновременным предоставлением  демократически  избранным на предприятиях советам трудовых     коллективов     полномочий     по     контролю     за финансово-хозяйственной  деятельностью  администраций  предприятий вплоть  до  права  снятия  с  должности  скомпрометировавших  себя руководителей;  жесткий  контроль  за  ценами,  заработной  платой (особенно  должностных  лиц);  монополию  государства  на  внешнюю торговлю  либо  высокие  таможенные  пошлины,  исключающие  ввоз в Украину   продукции,   которую   могут   и   должны    производить отечественные предприятия.  Монополия на производство и реализацию винно-водочных и табачных изделий - мера,  как известно, способная существенно пополнить бюджет страны,  а следовательно,  обеспечить выплату  зарплаты  бюджетникам  и  исключить  обогащение   королей алкогольного и табачного бизнеса.

 

     Я обращаю  ваше  внимание  на то,  что при обсуждении бюджета первый  заместитель   Председателя   Верховного   Совета   Украины Александр  Николаевич  Ткаченко  в  короткой  реплике  убедительно показал,  что действительно будет иметь  государство  с  введением этой меры.

 

     Необходимы также национализация коммерческих банков,  переход к   настоящим   сельскохозяйственным   кооперативам   в   сельском хозяйстве,   пожизненно  наследуемое  владение  землей  без  права купли-продажи,  единый  сельскохозяйственный  налог  на  землю   и справедливые цены на промышленную продукцию.

 

     Убежден, что   это   тот  путь,  который  отвечает  интересам подавляющего большинства граждан Украины.  Во всяком случае,  ясно одно:   либо   страна  идет  по  пути  капиталистической  рыночной экономики,  либо устанавливается государственный режим  управления экономикой,    дополненный    обязательным   конкретным   участием трудящихся через СТК в управлении делами конкретного  предприятия, чего  у  нас,  к сожалению,  никогда не было.  Пока,  повторяю,  к сожалению,  побеждает первый вариант,  и  с  молчаливого  согласия большинства  избирателей в стране осуществляется переход к жесткой капиталистической экономике.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Степенко, за ним депутат Яворівський.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область).  Шановні  товариші,  коли  я ставив запитання міністру фінансів у письмовій формі,  я наголосив на  тому,   що   без   вирішення   проблеми   підтримки   власного товаровиробника,  без  реанімації виробництва ні про яку заробітну плату, ні про які пенсії сьогодні взагалі не може бути мови.

 

     Сподіватись на те, що Міжнародний валютний фонд чи якийсь там дядечко Сем із-за океану дасть нам якісь кошти - це абсурд,  це, я вважаю,  злочин проти нашої держави. Із цього питання я не раз був у  Кабінеті  Міністрів.  Мені  доводилося  розмовляти і з Тигипком Сергієм Леонідовичем,  і з Мітюковим Ігорем Олександровичем,  і  з Мінченком Анатолієм Калениковичем.  Я вдячний їм за те, що зустрів розуміння. Критикувати легко. Сьогодні критикувати цих людей можна скільки завгодно,  але ж під кожним з них ще стілець холодний!  Що від  того,  що  ти  їх  критикуватимеш?   Просто   в   нас   немає відпрацьованої системи підтримки власного товаровиробника.

 

     Ну хіба це нормально,  що ми купуємо оті комбайни "Джон Дір", веземо з Техасу раму,  бункер - 36 тонн металобрухту?! Ми ж можемо зробити це у себе! Є ж у нас люди високої кваліфікації! Ми ніяк не випустимо власний комбайн "Лан".  Треба б  підтримати  людей,  які взяли  на  себе  таку відповідальність (у тому числі й генеральний конструктор Саєнко Віктор Митрофанович),  які хочуть зробити добро для держави!  А ми говоримо,  що цей комбайн не годиться, що "Джон Дір" кращий.  Та хто ж каже сьогодні,  що "Джон Дір" гірший?!  Але якщо  ми почнемо випускати свій "Лан",  це дасть нам додатково 120 тисяч робочих  місць,  люди  будуть  одержувати  заробітну  плату. Давайте  випробуємо  цей  комбайн!  Якщо  якісь  його  агрегати не відповідають світовим стандартам, то їх можна буде закуповувати за кордоном.   Але   ж  давайте  робити  своє!  Я  звертаюся,  Василю Васильовичу,  до вас  особисто:  ну  давайте  допоможемо  все-таки власному товаровиробнику не оцією тріпотнею, а ділом!

 

     Тепер щодо  процентів  за кредити.  Ну скільки можна терпіти: менш ніж під 40 процентів річних  банк  кредиту  не  дає.  Кажуть, інфляції у нас немає. Так давайте ж тоді не брати ці 40 процентів! Ну хіба може виробник  сьогодні  вижити,  якщо  з  нього  здирають шкуру?!

 

     Я як   голова   організаційного   комітету  по  проведенню  в Олександрії наради з питань випуску  комбайна  "Лан"  і  підтримки власного  товаровиробника  запрошую,  Василю  Васильовичу,  вас  і членів Кабінету Міністрів,  які мають відношення  до  цих  питань, узяти участь у цій нараді,  бо там будуть представники 80 заводів, на яких працює більш як 300 тисяч чоловік.

 

     Перепрошую, ще  півхвилини,  Олександре  Миколайовичу.  Я   ж позафракційний...

 

     Ми тут   говорили   про  виробництво  картоплі.  Ну  хіба  це нормальне явище,  коли на Волині вона  гине,  а  ми  веземо  її  з Польщі?  У  своєму  виборчому  окрузі  рік  тому  я  зустрічався з селянами у Котельві.  Прекрасне село,  ковпаківський край! Ці люди могли  б  забезпечити  часником усю Україну.  А в Укоопспілці мені сказали:  "А в нас немає проблем.  Ми закупили часник у В'єтнамі". Ізза океану часник везли!  Видно,  комусь щось дали,  хтось якийсь презент одержав, а у нас...

 

     Якщо ми не повернемося обличчям до власного  товаровиробника, шановні  друзі,  нічого  в нас не вийде.  І не треба нам вести оці розмови,  що головне - це зарплата,  це  соціальний  захист.  Я  б хотів,  Василю Васильовичу,  щоб ви все-таки звернули увагу на мій виступ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він буде покладений в  основу  діяльності  нового Кабінету Міністрів (Шум у залі).

 

     Будь ласка.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ О.В.  Група "Конституційний центр".  Демократична партія України.  Я хотів би ще раз нагадати, що ціна того питання, яке   ми   обговорюємо,   -  не  лише  майже  4  мільярди  гривень заборгованості. Справжня ціна цього питання набагато вища. Питання насправді стоїть так: чи здатна буде наша виконавча влада залатати зараз оцю страшну прірву,  яка,  на превеликий жаль,  не меншає, а постійно більшає й більшає?

 

     Люди, які нас сьогодні слухають,  мабуть,  уже не хочуть чути політичні дискусії,  особливо  звинувачення,  скажімо,  на  адресу нашого  тимчасового уряду (уряду,  який тимчасово виконує сьогодні свої обов'язки),  а хочуть,  мабуть,  почути відповідь,  чи здатна сьогодні влада (вся влада, я її не розділяю) вирішити цю проблему, чи не здатна?

 

     Через те,  найперше,  що хотілося б сьогодні сказати (і ми до цього причетні як законодавці), чи той бюджет, який ми кілька днів тому прийняли,  здатний розв'язати цю проблему? З точки зору моєї, Конституційного центру і Демократичної партії практично розв'язати цю проблему він не здатен,  тому що ми  в  черговий  раз  прийняли бюджет,  який  нагадує  такого собі карлика з малесенькою головою, яка працює на прибуткову  частину,  і  велетенським  черевом,  яке прожирає все те, що надходить у прибуткову частину.

 

     Через те  я  хотів  би  сьогодні зайняти позицію ось яку.  На підставі того,  що сказав тут Iгор Мітюков  (це  був  кавалерський набір, так би мовити, причин, чому ми маємо таку ситуацію), у мене виникає елементарне  запитання  (я  розумію,  що  тут  повинен  би доповідати   не  стільки  міністр  фінансів,  бо  він  -  головний бухгалтер держави:  що надійшло,  те він і розподілив; мабуть, тут повинен   би   доповідати   і   весь   уряд,  виклавши  при  цьому загальноекономічний погляд на ситуацію,  але, з другого боку, якщо уряд  це  все  знає,  то  хто  ж  повинен ці дірки залатувати?..): скільки ж ми будемо тільки констатувати і констатувати?  Я взагалі хотів би,  щоб ця думка була зафіксована. На превеликий жаль, наша влада - і виконавча,  і законодавча,  і Президент,  мені здається, втратили  сьогодні  політичну  волю  до того,  щоб виходити з цієї ситуації.  Ми тільки весь час критикуємо,  маємо такий  цвинтарний настрій, але ніяких пропозицій немає.

 

     Я хотів   би  просто  до  того,  що  сказав  Мітюков,  внести конкретні пропозиції. Ми говоримо (і це зафіксувала наша Рахункова палата), що в наших комерційних банках обертається майже 1 мільярд гривень  залишкових  грошей.  То  хіба  треба  було  чекати   поки Рахункова  палата виявить цей мільярд?  Цей мільярд гривень міг би сьогодні  працювати  на  вирішення  цієї  проблеми.  То   Кабінету Міністрів  треба  ж  щось робити.  Якщо потрібні якісь законодавчі акти,  то,  я вважаю,  ми можемо їх прийняти. Все ж таки 1 мільярд гривень!

 

     Ми якось скромно і тихо говоримо про те, що в нас сьогодні 60 відсотків економіки працює  в  тіні.  Слухайте,  якщо  ця  тіньова економіка   замкнулася   сама   на   собі  й  більшменш  нормально функціонує,  а ми маємо бездарну державну економіку, яка не здатна перекрити всі ті витрати, які в нас є, то, може, треба цей піщаний годинник  перевернути?  Може,  та   тіньова   економіка   набагато досконаліша і її сьогодні треба легалізувати?

 

     А щоб  вивести з тіні цю економіку,  нам треба прийняти закон про декларування  доходів.  Скільки  в  нас  проект  цього  закону обертається  у  Верховній  Раді?  I  депутат Хмара пропонував один варіант, і інші варіанти були. Чому ми не приймемо такий закон? Це був  би нормальний,  цивілізований захід:  декларуй свої прибутки, скажи, звідки ти їх одержав.

 

     Сьогодні в нас здавалося б ситуація дуже драматична, бо Росія вже погасила заборгованість перед громадянами, а ми - ні. Але чому ми, слава Богу, не маємо якихось економічних і соціальних вибухів? Та,  мабуть,  тому,  що  значна частина нашого суспільства якраз і живе за рахунок тієї тіньової економіки! Є над чим думати і уряду, і нам, законодавцям.

 

     Ще одне.  Очевидно,  в  сьогоднішній ситуації не варто було б жирувати і виконавчій,  і  законодавчій  владі.  Свого  часу  була прийнята   постанова  ще  Президії  Верховної  Ради  про  розвиток Верховної Ради.  Ви подивіться,  що там  передбачено.  Будівництво двох свинарників, шановні депутати (це десь приблизно по дві свині на депутата виходить),  будівництво тисячі з чимось  квартир.  Для чого  нам стільки квартир сьогодні,  коли ми маємо службове житло? То, мабуть, треба було б і нам всетаки трошки підтягнути паски.

 

     I останнє (буквально 2-3 секунди).  Я вичитав,  який  процент громадян  мають пільги,  скажімо,  в Німеччині.  У них 7 відсотків працюючого населення мають пільги.  У нас  в  Українській  державі сьогодні  близько  40 відсотків громадян мають пільги.  Я не проти пільг,  але вважаю,  що  на  наступній  сесії  нам  варто  було  б поставити питання і так їх заадресувати (це наша компетенція), щоб пільги надавалися тільки тим, хто без них не може прожити. За моїм аналізом сьогодні пільги отримують ті,  хто без них може обійтися. Тому що замість системи  розподілу  товарів  у  нас  сьогодні  діє система розподілу пільг.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми добре розуміємо,  що і Володимир Олександрович говорить дуже правильно, мудро, і депутат Степенко. Справа в тому, що  ми  рухаємося  в  зворотному напрямку - від великотоварного до дрібнотоварного виробництва, а тепер шукаємо причини негараздів.

 

     Слово надається депутатові Гмирі від фракції.  За ним депутат Пилипчук. Гмиря - третій у списку.

 

     ГМИРЯ С.П.,    член    Комітету    Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації   (Алчевський   виборчий   округ,  Луганська  область). Уважаемые коллеги!  Уважаемые исполняющие  обязанности  министров! Уважаемые радиослушатели!

 

     Я не  буду очень много говорить,  потому что вопрос предельно ясен.  Скажу только несколько слов.  Мы уже не  раз  рассматривали отчеты  правительства  о  том,  почему не выплачивается заработная плата.  И  в  этой  процедуре  наметился  определенный  стереотип. Сначала нам говорят, что зарплата не выплачивается, потому что нет денег, потом говорят, что хотя денег нет, наметилась положительная тенденция,  а  в  следующий  раз  уже другие люди очень грамотно и квалифицированно обкясняют,  почему эта положительная тенденция не была реализована.

 

     От имени  коммунистов  я хочу сказать,  что до тех пор,  пока будут проводиться так называемые радикальные рыночные реформы,  ни о   какой   стабилизации  экономического  положения,  ни  о  каком повышении жизненного уровня трудящихся не может  быть  и  речи.  У правительства  (этого  или  другого  правительства,  которое будет проводить радикальные рыночные  реформы)  не  найдется  денег  для того, чтобы платить народу.

 

     А если  покупательная  способность  населения  будет на таком низком уровне,  как  сейчас,  ни  о  каком  развитии  производства говорить  просто-напросто не придется:  некому будет покупать,  не для чего будет производить. Мы же все-таки говорим о рынке в нашей стране.

 

     Радикальные рыночные  реформы  обрекают трудящихся Украины на систематическое неполучение заработной платы и на бедствия.

 

     Я хочу  сказать,  что  так  называемая  радикальная  политика рыночных  реформ  антиконституционна.  Она  противоречит статье 28 принятой  год  назад  Конституции,  которая  совершенно  четко   и недвусмысленно  говорит  о том,  что без согласия человека над ним нельзя  проводить  научные,  медицинские  и  прочие  эксперименты. Радикальные рыночные реформы как раз попадают в категорию "прочие, антинаучные эксперименты",  потому что у нас не было  референдума, на  котором  бы  у народа спросили:  а хочет ли он топать вслед за отцами-реформаторами  в  дикий  капитализм,  в  бездну  нищеты   и страдания?!

 

     Я попытаюсь  сэкономить  немного времени и в заключение скажу еще несколько слов.

 

     Уважаемые коллеги,  трудящиеся  Украины,  что   же   все-таки делать? Твердо уверен, что нам необходимо вернуться к социализму и провести ту систему мер, о которой коротко говорил депутат Моцпан. Я хочу еще сказать, что делать для этого трудящимся. Правительство и Президент этого  не  сделают.  Что  же  делать  вам,  трудящиеся Украины?

 

     По этому поводу я хочу сказать следующее.  Из-за океана,  как известно,  нам завезли два вида вредителей:  колорадских  жуков  и радикальных рыночных реформаторов.  Я не буду говорить о том,  что нужно делать с радикальными рыночными реформаторами, чтобы меня не привлекли  к  ответственности за призывы к неконституционной смене власти.  Скажу о  колорадских  жуках.  С  ними  нужно  непримиримо бороться, иначе сожрут весь огород.

 

     Спасибо (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Пилипчук  є?  Немає.  Слово  має депутат Павловський від комітету. За ним виступатиме депутат Масенко. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Шановний  Олександре Миколайовичу,  шановні члени уряду,  шановні колеги!  Я не буду повторюватися,  я  тільки підсилю  те,  що говорили попередні виступаючі.  Хочу сказати,  що сьогодні багато наших проблем зумовлені ідеологією  реформ.  От  у мене  підготовлена  стаття ніби спеціально для цього.  Я назвав її "Криза платежів.  Хибна ідеологія реформ".  Ось її суть.  Сьогодні склалася   ситуація,   коли  одночасно  два  суспільних  устрої  - класичний  або  дикий  капіталізм  і  державний   соціалізм   себе вичерпали.  У  розвинутих  країнах панує змішана економіка,  тобто існує певне співвідношення елементів і соціалізму,  і капіталізму. Тому   ми  повинні  сприйняти  модель  саме  розвинутих  країн.  А розвинуті країни спираються  сьогодні  на  сукупність  економічних теорій,  серед  яких на першому місці українська новаційна теорія, започаткована   Михайлом   ТуганБарановським,   першим   міністром фінансів   Української  Народної  Республіки.  Так  от,  розвинуті країни,  як кажуть,  на хвилі цієї теорії йдуть у ХХI століття,  а ми,   повіривши   в  неоліберальну  монетарно-економічну  політику Фрідмана,  рухаємося у ХVIII століття.  А звідси і  всі  наслідки. Тобто  нам  треба  зараз опанувати саме нашу українську економічну політику,  яка нас виведе з кризи і приведе до зростання добробуту широких верств населення.

 

     Якщо конкретно   повернутися  до  проблем,  які  ми  сьогодні обговорюємо,  то найголовнішою слід вважати проблему неплатежів. І я хочу підкреслити,  що ця проблема несе загрозу для всього світу, тому що на вчорашній  день  заборгованість  у  ядерній  енергетиці становила  1 мільярд 400 мільйонів гривень.  Там по кілька місяців не виплачують зарплату,  і  я  як  голова  арбітражної  комісії  з приводу  конфлікту  між  працівниками і адміністрацією Запорізької атомної електростанції хочу сказати:  наші неодноразові  звернення до  уряду  не  покращують,  а  тільки  погіршують стан справ у цій галузі. Зараз немає коштів, за які можна було б ремонтувати атомні станції,  а ви розумієте,  що буде,  якщо ми не будемо ремонтувати атомні електростанції.

 

     До проблеми неплатежів (ми про все говорили,  але не  сказали головного)  причетна наша банківська система.  Без неї вирішити цю проблему не можна.  Я  розумію  необхідність  жорсткої  монетарної політики,  але не надзвичайно жорсткої, бо надто жорстка монетарна політика - це як дуже тісна краватка,  що  може  перетворитися  на зашморг.  Так от,  ми маємо перейти до жорсткої, але цивілізованої монетарної політики. Сьогодні ж наша банківська система, хочемо ми того чи ні, працює проти нашого виробництва отже, проти України.

 

     Що ми  можемо  запропонувати?  Є  дуже простий варіант.  Хочу послатися вже на  німецьких  експертів,  які  аналізують  недоліки нашої  банківської  системи.  Вони  підкреслюють,  що  Україна має найбільшу в Європі  швидкість  обігу  грошей,  отже,  найменшу  їх кількість.  Зрозуміло,  що цю кількість треба збільшити, бо це теж посилює проблему неплатежів.

 

     Я був би вдячний цим експертам,  якби вони запропонували  нам запровадити  німецьку банківську систему,  яка здатна вирішити всі наші проблеми.  У німецькій банківській системі бюджетні кошти  не перемішуються  з  коштами  комерційних  банків.  Федеральний  банк Німеччини контролює,  щоб комерційні банки вкладали  свої  кредити саме   в   німецьке   виробництво.   Я   хотів  би  сказати  Ігорю Олександровичу  Мітюкову,  що  нам  потрібні  не  тендери,  а   за прикладом   Сполучених   Штатів   Америки  закон,  згідно  з  яким забороняється використовувати будь-які  кошти  з  бюджету  США  на фінансування іноземних фірм.

 

     І стосовно газу.  Мені хотілося б, щоб Богдан Олексійович був першим головою  правління  Укргазпрому,  який  почне  працювати  в інтересах України,  а для цього зробить усе можливе, щоб визначити реальну ціну на газ,  щоб Україна купувала газ не по 80 доларів за тисячу кубометрів, а хоча б так, як Франція на кордоні України: по 37 - 40 доларів.  Тоді і вирішилися б ці проблеми.  І добре було б заборонити  купувати  іноземні лічильники.  Бо дев'ять українських підприємств  здатні  за   один   рік   виготовити   три   мільйони лічильників, і ми маємо посприяти цьому.

 

     І на   завершення.  Хто  може  внести  пропозицію  про  зміну банківської системи? Єдина особа в державі, яка може це зробити, - Президент,  і  я закликаю його це зробити,  а Верховна Рада має це підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ковалко.

 

     Є Ковалко Михайло Петрович? Будь ласка.

 

     КОВАЛКО М.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Гадяцький виборчий   округ,   Полтавська   область).   Шановний   Олександре Миколайовичу,  шановні  колеги!  Система  газопостачання України є однією з небагатьох галузей у державі, яка, на превеликий жаль, на межі  своїх  можливостей  поки що надійно і стабільно виконує свої функції.

 

     Прийняття Кабінетом  Міністрів  постанови  про  вдосконалення системи  розрахунків  за  спожитий природний газ було з боку уряду необхідним кроком до недопущення  поглиблення  платіжної  кризи  і виведення  нафтогазової  галузі  з  кризового стану.  Основна мета прийняття постанови - накопичення  необхідних  ресурсів  газу  для його  подальшого  використання  в  осінньозимовий період 1997-1998 років,  закачка  його  в  підземні  газосховища  та   забезпечення своєчасного  і  в повній мірі надходження коштів до нашої основної скарбниці - державного бюджету.

 

     Нагадую: частка надходжень від  підприємств  Держкомнафтогазу до   зведеного   бюджету  перевищує  17  відсотків.  З  прийняттям постанови загальна сума заборгованості цих підприємств із платежів до бюджету зменшилась протягом червня на 158 мільйонів гривень.

 

     Введення в   дію   постанови   сприяло   збільшенню  реальних надходжень коштів від плати за спожитий газ бюджетних організацій, підприємств компобуту і населення в середньому на 25 відсотків.

 

     Слід відзначити,  що  населення  є  найбільш  дисциплінованою категорією споживачів з точки зору сплати за  спожитий  газ,  воно сплатило  понад  80 відсотків вартості спожитого газу.  Поліпшенню розрахунків за спожитий газ  сприяло  відключення  споживачів  від газової мережі при наявності боргів.

 

     Необхідно, однак,  відзначити,  що  газозбутові  підприємства рішення про відключення  приймали  зважено.  Не  відключалися  від газової мережі будинки ветеранів війни,  осіб,  що постраждали від Чорнобильської катастрофи, малозабезпечених та багатодітних сімей. Серед  багатоповерхових будинків відключалися тільки кооперативні, із товариством власників яких були укладені відповідні договори.

 

     Однак керівники  деяких  місцевих  органів  влади,  наприклад Запорізької  області,  замість  того,  щоб ужити дієвих заходів до поліпшення  стану  розрахунків  за  спожитий  газ   та   до   його ефективного   використання,   сприяли   продовженню   безоплатного споживання газу, завдаючи тим самим шкоди економіці держави.

 

     Введення в дію згаданої постанови,  за  нашими  розрахунками, дало  змогу скоротити у червні газоспоживання в сфері побуту на 20 відсотків проти червня минулого року.  Вперше за останні  роки  (я хочу  це  підкреслити) середньодобові обсяги власних ресурсів газу перевищили обсяги його споживання.

 

     Економному споживанню природного газу сприятиме  встановлення газових   лічильників.  До  вирішення  цієї  проблеми  урядом  уже зроблено рішучі  кроки.  На  сьогодні  в  країні  встановлено  1,4 мільйона   лічильників,   запроваджено   різні  прогресивні  форми встановлення лічильників, зокрема в кредит.

 

     Заслуговує уваги досвід встановлення лічильників в Автономній Республіці Крим,  Закарпатській та Івано-Франківській областях, де кожна третя квартира забезпечена сьогодні лічильником.  Результати червня свідчать, що обраний шлях правильний.

 

     Для поліпшення  стану  розрахунків за спожитий природний газ, на наш погляд,  слід якомога швидше реалізувати механізм постанови щодо погашення заборгованості державного бюджету за газ,  спожитий протягом 1995-1997  років,  посилити  відповідальність  керівників місцевих органів влади за проведення своєчасних розрахунків за газ та недопущення його безоплатного споживання.

 

     Треба також  якомога  швидше  ввести  в  дію  розроблений   і погоджений  механізм  реструктуризації  заборгованості за спожитий газ і проголосувати в повному обсязі пропозицію уряду про введення Закону  про податок на додану вартість.  Вирішення цих питань,  на наш  погляд,  забезпечить  нормальне  газопостачання  в  країні  в зимовий  період  і  виконання  наших  зобов'язань  перед державним бюджетом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово має  депутат  Стоян  і  на  цьому завершуємо обговорення.

 

     СТОЯН О.М.,     голова     Федерації    профспілок    України (Шаргородський виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати!  Я згоден з колегою Яворівським, який сказав, що питання погашення заборгованості із заробітної плати  сьогодні  вже  є  не економічним,  не соціальним,  а політичним.  Вчора я мав розмову з викладачами Донецького державного університету,  які  не  йдуть  у відпустку,  бо  немає  за  що йти,  не отримують заробітну плату з березня цього року. Вони не розпочнуть навчання у вересні. Вчителі 70  відсотків  шкіл  України  також  мають  намір не розпочинати 1 вересня навчання в  школі.  У  виробничій  сфері  також  є  велика заборгованість із заробітної плати.

 

     Отже, сьогодні  це питання повинно бути вирішене кардинальним чином,  бо від цього значною мірою залежить і політична ситуація в нашій державі.  Мабуть, уже досить нашому Президенту тільки міняти одного  Прем'єра  на  другого,  на  третього  і   намагатися   цим заспокоювати суспільство.  Вже час і Президенту відповісти, чому в нас така ситуація в державі.

 

     Хочу зазначити,  що Федерація профспілок  України,  яка  вела нелегкі  переговори  з  урядом  протягом  п'яти місяців,  у квітні підписала  підсумковий  протокол.   Підпис   під   ним   поставили Прем'єр-міністр, міністр економіки Юрій Єхануров, міністр фінансів Ігор  Мітюков,  міністр  праці  Микола  Білоблоцький.   Ми   чітко визначили  графік  погашення  заборгованості  із заробітної плати, обговорили джерела й можливості цього погашення.  І що ж ми маємо? В    червні    на   засіданні   президії   Федерації   профспілок, проаналізувавши стан виконання підсумкового протоколу,  ми зробили висновок,  що цей підсумковий протокол виконується незадовільно. У зв'язку з цим ми провели переговори з урядом, на яких знову гостро стояло  це  питання.  Як  з'ясувалося,  за  травень заборгованість погашена тільки в обсязі 15 відсотків  від  суми,  запланованої  у графіку.   Це  дуже  й  дуже  мало.  У  зв'язку  з  цим  Федерація профспілок,  її членські  організації  звернулися  до  Міжнародної організації  праці.  Представники  150  країн були присутні,  коли слухався звіт уряду про те,  як у нас виконуються права  людини  у сфері  оплати  праці.  Від  імені  профспілок довелося виступати й мені.

 

     Зазначу, що МОП прийнято рішення звернутися до уряду  України з  пропозицією  надати  в листопаді цього року інформацію про стан погашення заборгованості із заробітної плати.

 

     Я вважаю,  шановні народні депутати,  що сьогодні  нам  треба прийняти  кардинальні  рішення.  Ви  чули виступ міністра фінансів Мітюкова.  Він сказав,  що  уряд  (і  про  це  є  домовленість  із профспілками)   в   липні   почне   входити   в  графік  погашення заборгованості, тобто погасить 85 відсотків боргу за травень і сто відсотків боргу за червень,  а це близько 250 мільйонів гривень за місяць.  Шановний Олександре Миколайовичу,  я  прошу,  щоб  ми  це записали  (це  принципово)  і  взяли  під  контроль Верховної Ради запевнення міністра фінансів Мітюкова про те,  що в липні уряд уже виконуватиме графік погашення заборгованості.

 

     Далі. Днями  в  мене відбулася зустріч з виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра   Василем    Васильовичем    Дурдинцем.    Заради об'єктивності мушу сказати, що Василь Васильович особисто докладає багато зусиль,  щоб усе-таки  виконати  цей  графік.  Є  доручення певним  урядовим структурам,  працює міжвідомча комісія.  12 липня відбудеться спільне засідання  уряду  і  керівників  профспілкових об'єднань, де це питання також розглядатиметься.

 

     Якщо сьогодні  Василь  Васильович виступить і скаже,  що уряд бере зобов'язання увійти в графік  і  погасити  заборгованість  із зарплати  до  1  листопада,  це також треба зафіксувати.  Тобто ми повинні послухати не просто запевнення уряду,  а й дати йому чіткі доручення.

 

     А що люди України сьогодні чекають від нас конкретних дій, то це так,  бо вони не можуть піти у відпустку,  не можуть нагодувати дітей.  Від нашого сьогоднішнього рішення залежить, як вирішить цю проблему уряд.

 

     Тому я пропоную заслухати ці дві позиції і  прийняти  рішення Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Василю Васильовичу,  будь  ласка.  Слово  надається  Дурдинцю Василю Васильовичу.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,   виконуючий    обов'язки    Прем'єр-міністра України.    Шановні    народні   депутати!   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Питання,  яке сьогодні  обговорюється,  надзвичайно гостре,  і  виступати  від імені уряду України дуже відповідально, оскільки депутати висловлювалися,  що в цьому залі урядом  уже  не раз   давались   запевнення,  визначались  терміни,  але  вони  не дотримані.  На це є і об'єктивні,  і суб'єктивні причини,  про них сьогодні говорилося і в доповіді, і у відповідях на запитання, і у ваших виступах.

 

     Шановні народні  депутати!   Зараз   іде   пряма   трансляція засідання  Верховної Ради,  і не знайдеться,  мабуть,  громадянина України, якого не цікавило б дане питання, за винятком тих, хто не турбується про заробітну плату, бо вони її мають (і гарантовану, і велику).  Але це занадто маленький  відсоток  громадян.  Переважна більшість  наших  співвітчизників  -  це  люди,  які живуть чесно, живуть на заробітну плату або  на  мізерну  пенсію.  Серед  них  і багато студентів,  які взагалі довгий час не отримували свою також мізерну стипендію.

 

     Тому я беру на себе велику  відповідальність  як  представник уряду,  бо,  як  говорить Олександр Миколайович Стоян і деякі інші народні депутати, мої запевнення буде зафіксовано.

 

     Шановні колеги, я вважаю: якщо з трибуни вищого законодавчого органу  посадова  особа  щось заявляє від імені вищого виконавчого органу і цього не буде зроблено,  то ця посадова особа далі не має права очолювати той виконавчий орган. У даному разі (оскільки уряд перебуває в такому стані) я виконую обов'язки Прем'єра,  але це не знімає  з  мене  відповідальності  як  з  представника легітимного уряду. Тому я хотів би доповісти вам кілька принципових моментів.

 

     12 липня цього року відбудеться розширене засідання  Кабінету Міністрів. Навіть не знаючи про те, що сьогодні буде заслухано наш звіт,  пам'ятаючи наші зобов'язання перед народом,  перед  людьми, обов'язок уряду виконувати те, що передбачено нормами Конституції, ми вирішили провести таке засідання.  На це засідання ми запросили представників  Федерації профспілок як нашого партнера по спільній угоді   стосовно   виконання   зобов'язань   і   щодо    погашення заборгованості в соціальних виплатах, і щодо забезпечення поточних виплат.  На цьому засіданні Кабінету  Міністрів  будуть  заслухані доповіді  і  звіти  і  Державної податкової адміністрації,  роль і місце якої...  (Шум у залі).  Ну,  я не можу... Ви розумієте мене, Олександре  Миколайовичу?..  Їм  це  так  потрібно  - Бондаренку й іншим...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю  Васильовичу,   я   перепрошую.   Депутате Бондаренко,  ви  й  так рідко буваєте на засіданнях,  ну посидьте, послухайте. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Я маю на увазі,  шановні народні депутати, що на  цьому  засіданні  буде  заслухано  звіт  Державної  податкової адміністрації.  Адже для того ми й створили  потужну  структуру  в суспільстві,  в  державі,  яка  повинна  забезпечити,  як у кожній нормальній державі,  щоб усі суб'єкти господарювання,  усі фізичні та  юридичні  особи  своєчасно  сплачували  податки  відповідно до чинного законодавства. Звітуватимуть і ті, хто повинен відповідати за   дотримання   валютного   законодавства.   Ми  розглянемо,  як виконуються і укази Президента,  і рішення Кабінету Міністрів,  як виконується  указ  Президента  від  28  лютого  саме з цих питань. Заслухаємо  міністра  фінансів  про  роль  і  місце   Міністерства фінансів   у   забезпеченні  фінансової  політики  і  контролю  за виконанням бюджету та цільовим використанням коштів, а також інших міністрів.

 

     Iдеться про  те,  що  ми  повинні  припинити  агітувати  один одного.  У нас немає інших реальних джерел наповнення бюджету,  як за  рахунок поліпшення нашого власного,  вітчизняного виробництва. Якби кожен своєчасно сплачував до бюджету те,  що  йому  належить, якби  ми  добилися  належного  виконання  податкового  і валютного законодавства,  нам треба було  б  значно  менше  брати  іноземних кредитів, які потім треба повертати з процентами.

 

     Тому перший висновок, який ми робимо: це буде зроблено,  шановні народні депутати.  Цим самим  я  вам  і відповідаю  на  запитання  про  джерела.  Це  і  є реальні джерела наповнення дохідної  частини  і  державного  бюджету,  і  бюджетів місцевих рівнів. Це - перше.

 

     Друге. Незважаючи  на  деякі  вже зроблені кроки,  ми в цьому році не домоглися (як у  кожній  державі,  яка  переживає  глибоку економічну  кризу)  і дисципліни,  насамперед - фінансової,  за що спитаємо персонально і з керівництва Міністерства  фінансів,  і  з конкретних  міністрів.  За  п'ять  місяців цього року 40 мільйонів гривень бюджетних коштів  витрачено  не  за  призначенням  (Шум  у залі). Це за п'ять місяців і лише те, що виявлено перевіркою.

 

     Далі. 300  мільйонів  у  виробничій  сфері  витрачено  не  за призначенням.  Ми й надалі працюватимемо над тим,  щоб бюджетна  і зароблена трудовим колективом копійка пішла за призначенням.

 

     Третій наш   резерв   -  це  нетрадиційні  джерела  можливого поповнення державного бюджету.

 

     Я хотів вам доповісти про  деякі  заходи,  які  випливають  з виступу  Президента  на  урочистих зборах.  Нині Кабінет Міністрів підготував проект відповідної постанови,  яка розглядатиметься  12 числа,  готується  ряд  законопроектів,  які ми внесемо на розгляд Верховної Ради,  щоб законодавчо закріпити  те,  про  що  йдеться, зокрема   стосовно   забезпечення   погашення   заборгованості   у заробітній платі та пенсіях.

 

     Назву основні з них. Це заходи щодо ліквідації заборгованості підприємств і організацій за рахунок запровадження режиму майнової відповідальності   підприємств   і   організацій   за    невиплату нарахованої заробітної плати.

 

     Для одержання   коштів   на  відповідні  цілі  передбачається можливість  аукціонного  продажу  їх  ліквідних  фондів,  а  також валютних  ресурсів.  У  зв'язку  з  цим  на розгляд Верховної Ради вноситься законопроект,  згідно з  яким  на  період  до  погашення заборгованості  заробітної плати підприємствам і організаціям усіх форм власності,  що мають відповідну заборгованість, забороняється підвишення тарифних ставок і окладів.

 

     Щодо підприємств  і організацій,  які не позбулися протягом 6 місяців заборгованості  у  заробітній  платі,  застосовуватиметься механізм банкрутства,  керівники відповідних державних підприємств і організацій звільнятимуться з роботи.

 

     Маються на  увазі  також  заходи  щодо  погашення   бюджетної заборгованості. Ви знаєте, яка в нас бюджетна заборгованість. Якщо ми справді добре попрацюємо  у  липнісерпні,  то  зможемо  реально вийти,  про  що  говорив  Олександр  Миколайович Стоян,  на графік погашення  заборгованості  і  забезпечити  поточні  розрахунки   з соціальних виплат.

 

     Олександр Миколайович  назвав  дату  до 1 листопада.  Я прошу сьогодні термін не встановлювати.  Ми ще попрацюємо з тим,  щоб 12 липня   могли  доповісти,  які  реальні  суми  матимемо  у  своєму розпорядженні у липні,  серпні,  вересні, жовтні і так далі (Шум у залi).

 

     Далі. Для  погашення  заборгованості  та  здійснення поточних виплат заробітної плати з січня відповідно до указу  Президента  і постанови Кабінету Міністрів спрямовується не менш як 75 відсотків коштів підприємств,  установ  і  організацій,  що  фінансуються  з бюджету.

 

     У переважній  більшості областей ми цієї норми дотримувалися, але переконалися,  що це не забезпечує тих сум,  які  потрібні  на поточне фінансування.

 

     Шановні народні  депутати,  ви добре знаєте,  що не можна все спрямовувати тільки на соціальні виплати. Ми мусимо зважити на те, що  ще  на  багато  потреб  потрібні відповідні кошти,  наприклад, ремонт відповідних приміщень,  у тому  числі  навчальних  закладів тощо. Тобто і це треба враховувати, щоб цю планку не перевищувати, тому   необхідно   знаходити   джерела   поповнення   бюджету   до відповідного рівня.

 

     Ми працюємо над тим, щоб з наступного року був уведений в дію механізм індексації поточної заборгованості  із  заробітної  плати відповідно до темпів інфляції.

 

     З метою посилення відповідальності посадових осіб за затримку виплат заробітної плати в наших заходах передбачається підготувати на  розгляд  Верховної  Ради України зміни і доповнення до чинного законодавства,  маючи  на  увазі  посилення  відповідальності   за нецільове   використання  коштів,  які  призначаються  на  виплату заробітної плати, стипендій, інших соціальних виплат.

 

     Уряд звернувся до Генерального прокурора України з  тим,  щоб посилити  нагляд  за  дотриманням  керівниками бюджетних установ і організацій встановленого порядку використання  бюджетних  коштів, що  спрямовуються  на виплату заробітної плати,  стипендій,  інших соціальних  виплат,  звернувши  особливу  увагу   на   недопущення випадків їх нецільового використання.

 

     У вас, може, виникло запитання щодо чисельності контролюючих. Я також поділяю  вашу  стурбованість  з  цього  приводу.  Щойно  я повернувся з наради активу керівного складу міста Києва, де йшлося про те,  які нам треба здійснити невідкладні заходи,  щоб подолати кризу.  Зокрема  промовці наголошували на тому,  що занадто багато контролерів,  які йдуть на ті підприємства,  які  добре  працюють. Вони буквально знущаються над ними,  шукаючи кошти.  Я сподіваюся, що уряд впорядкує це питання.  Але контроль буде жорсткий по  всіх напрямах.   Будемо  здійснювати  ретельну  перевірку  використання бюджетних коштів,  де є ознаки злочину, матеріали передаватимуться до правоохоронних органів.

 

     Міністерству юстиції  доручено  узагальнити  судову  практику розгляду справ про порушення  прав  громадян  щодо  оплати  праці, одержання соціальних виплат, звернувши особливу увагу на виявлення причин,  пов'язаних з нецільовим використанням бюджетних коштів на ці цілі.

 

     I ще одне,  шановні народні депутати. Враховуючи, що в різних галузях деформованими є оплата праці, формування фонду споживання, уряд  доручив  Міністерству праці підготувати відповідний урядовий документ про вдосконалення системи заробітної плати.  Я за  браком часу  не  доповідатиму  про  це.  Це принципове питання.  У деяких сферах,  що мають більшменш непогані  умови,  значно  вища  оплата праці, ніж у тих, які на це заслуговують.

 

     Також відповідно  до  доручень  Президента готується пенсійна реформа,  бо це питання стосується  майже  15  мільйонів  громадян нашої  держави.  Ми  знаємо  думку  і народних депутатів Верховної Ради,  громадськості з цього приводу,  так що і над  цим  питанням Кабінет Міністрів зараз працює.

 

     Ви сьогодні зробили акцент на проблемах освітян. Справді, для освітян за минулий тиждень було  спрямовано  більше  90  мільйонів гривень  із  тих мобілізованих Кабінетом Міністрів коштів,  що нам вдалося,  як пан Мітюков сказав, спільними зусіллями відшукати. Iз 500  мільйонів  гривень  більша  частина  пішла,  шановні  народні депутати,  на погашення  заборгованості  освітянам.  Але  це  лише деякою  мірою  відповідає  потребам,  бо  на сьогодні ми маємо 521 мільйон  заборгованості  не  тільки  з  державного  бюджету,  а  й бюджетів   усіх  рівнів.  Тому  сьогодні-завтра  ми  попрацюємо  з Міністерством   фінансів,   з   обласними   адміністраціями,   щоб максимально  сплатити освітянам заборгованість у зв'язку з літніми канікулами.  Це  стосується  і  викладачів   вищих   та   середніх спеціальних навчальних закладів.

 

     Шановні народні депутати! Хочу звернути вашу увагу і на таке. До цього ми активно залучали всі обласні, міські, районні державні адміністрації,  уряд  Автономної  Республіки  Крим,  оскільки  без цілісної,  скоординованої роботи всіх гілок влади (маю на увазі  і уряд,  виконавчі структури, включаючи міністерства і відомства) ми не подолаємо цю ганебну,  я б  сказав,  справу  із  несвоєчасністю виплати  зарплат,  пенсій,  якщо не змусимо кожного по-справжньому виконувати покладені на нього обов'язки.

 

     І ще одна деталь.  Ми  хочемо  12  липня  затвердити  графіки погашення заборгованості з визначенням джерел фінансування у трьох сферах:  перша - з державного бюджету,  друга -  з  бюджетів  усіх рівнів і третя - виробнича сфера.

 

     Нам дорікають  (і  справедливо  дорікають),  чому ми говоримо тільки про працівників,  які отримують кошти  з  бюджетної  сфери. Отже,   йдеться   про  паралельне  розв'язання  єдиного  цілісного завдання по всій державі.  За це чітко  відповідатимуть  конкретні посадові особи.

 

     Звертаюся до народних депутатів: шановні друзі,  ви самі відчуваєте, що не так це просто, як декому хочеться подати.  Я популізмом не займався і не займатимусь, бо це аморально і неприпустимо для людей,  які несуть відповідальність у державі.

 

     Пані Вітренко,  я розумію вас,  вашу зацікавленість,  бо ми з вами, я думаю, за одне й те ж.

 

     Шановні депутати! Ми направили вам декілька документів. Прошу вашої  підтримки,  щоб  вони  були  оперативно розглянуті.  Органи виконавчої влади,  члени Кабінету Міністрів повинні нести моральну і  службову відповідальність за виконання свого конституційного та службового обов'язку щодо створення людям елементарних, нормальних умов.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  заслухали  звіт  уряду з двох найболючіших питань - виплати заробітної плати й пенсій,  а  також відключення енергії.

 

     З доповідей   і   виступів,   зокрема  виконуючого  обов'язки Прем'єр-міністра,  зрозуміло одне, що причини невиплати заробітної плати  -  в спаді виробництва.  Ми вислухали,  яких заходів вживав уряд. А заходи - це лише організаційний бік. Мабуть, Україна після 1941-1945  років  такої  ганьби і такого приниження не знала,  щоб люди працювали і по півроку не одержували зарплати,  пенсії.  Тоді були зрозумілі причини.  Нині причина в тому,  що в нас величезний розрив між словом і ділом,  між  програмами,  які  приймаються,  і організацією їх виконання.

 

     Беремо до відома цю інформацію,  зокрема щодо запропонованого графіка.  Просимо комітети Суслова, Азарова та Кожушка підготувати проект постанови з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених і в доповідях,  і у виступах,  і в запитаннях, щоб ми на наступний вівторок внесли і прийняли постанову,  якою б затвердили графік. І щоб цей графік знало все населення нашої країни,  що  уряд  вживає відповідних заходів, чітко визначивши час погашення заборгованості щодо як заробітної плати,  пенсій,  стипендій,  так і боргів,  які накопичились  за  попередній час.  На цьому розгляд даного питання завершуємо.

 

     Спасибі.

 

     --------------

 

     Продовжуємо розгляд питань, які в порядку денному.

 

     Слухається питання   про   проект    Закону    України    про запровадження   статутів   Національної  телекомпанії  України  та Національної  радіокомпанії  України.  Доповідає  Сергій  Іванович Аксененко - голова підкомітету Комітету законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації.

 

     Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Лутугинський   виборчий   округ,   Луганська область).   Шановний   Олександре  Миколайовичу,  шановні  народні депутати!  Згідно  з  вимогами  статті  113  Закону  України   про телебачення  і  радіомовлення  рішення про заснування Національної телекомпанії  України  та   Національної   радіокомпанії   України приймається   спільно   Верховною  Радою  України  та  Президентом України.

 

     Статути національних теле- та радіокомпанії  не  відповідають чинному законодавству,  що позначається на роботі цих організацій. Щоб переконатися в цьому,  досить подивитися на порожні телекамери в  залі,  на  те,  що  відбувається  з  радіотрансляцією пленарних засідань,  на те,  як телебачення висвітлює роботу одного із своїх співзасновників - Верховної Ради України в інформаційних програмах тощо.

 

     Та, мабуть,  це  не   найголовніше.   Найголовніше   те,   що телебачення  і радіомовлення держави не підконтрольні суспільству, як це прийнято в країнах  зі  сталою  демократією.  А  суспільство України найкраще представлено Верховною Радою України.

 

     На ваш   розгляд   пропонується  проект  Закону  України  про запровадження  статутів  Національної  телекомпанії   України   та Національної   радіокомпанії   України.  Даний  документ  визначає основні   завдання   -   організацію    діяльності,    управління, реорганізацію   національних  теле-  та  радіокомпанії.  Основними завданнями  цих  організацій  пропонується  визначити   оперативне інформування  глядачів  та  радіослухачів  про суспільно-політичні події в Україні і за  кордоном,  створення  художніх,  культурних, публіцистичних  програм,  сприяння  зміцненню міжнародних зв'язків України,  зростання її авторитету  у  світі.  Визначаються  основи господарської  діяльності  та  порядок  формування коштів теле- та радіокомпаній, порядок управління цими організаціями.

 

     Так, президентів   теле-   та   радіокомпанії    пропонується призначати  на  посади  та  звільняти з посад постановою Верховної Ради  України  за  поданням  Президента  України.   Погодження   з Верховною  Радою  України  потребує  також призначення Президентом України  керівників  інформаційно-аналітичних   служб   теле-   та радіокомпаній,  які  за посадами мають статус віце-президентів цих організацій.

 

     Для координації дій засновників та контролю за  забезпеченням діяльності  Національної телекомпанії і Національної радіокомпанії України створюється єдина Наглядова  рада  державного  мовлення  у складі 24 осіб,  які в рівній кількості затверджуються Президентом України та Верховною Радою України за поданням  депутатських  груп та фракцій.

 

     Наглядова рада контролює програмну концепцію, щомісячну сітку мовлення, використання коштів, дотримання компаніями вимог чинного законодавства  та  подає  Верховній  Раді  України  та  Президенту України щорічний  звіт  про  діяльність  теле-  та  радіокомпанії. Секретаріат  Наглядової  ради  державного мовлення фінансується за рахунок бюджетних коштів,  які надходять на утримання національних теле- та радіокомпанії.

 

     Таким чином,  запропонований  законопроект  не лише приводить діяльність  теле-  та  радіокомпанії  у  відповідність  із  чинним законодавством,  а  й  формує надійний контроль з боку Президента, парламенту,  суспільства за цими організаціями, що вдосконалить їх роботу   і  надасть  можливість  позбутися  багатьох  недоліків  у діяльності компаній,  свідками яких ми є.  Це  буде  вагомий  крок вперед до демократизації державного мовлення.

 

     І насамперед    вирішить    колізію   в   роботі   теле-   та радіокомпанії,  пов'язану  із  затвердженням  парламентом  України бюджету на 1997 рік,  а саме: фінансування Міністерства інформації розпочнеться після приведення  статутних  документів  національних теле-  та  радіокомпанії  у відповідність із законодавством.  А це можливо лише після прийняття запропонованого вам законопроекту.

 

     Тому щоб  нас   не   звинувачували   у   невиділенні   коштів національним   аудіовізуальним   засобам  масової  інформації,  не звинувачували в тому,  що може бути вимкнуто  наше  телебачення  і радіомовлення, прохання підтримати проект Закону про запровадження статутів  Національної  телекомпанії   України   та   Національної радіокомпанії України в першому читанні.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання  до  Сергія  Івановича?  Будь ласка, запишіться.  Відводимо 5 хвилин на запитання. Депутат Шевченко. За ним - депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації   (Фастівський   виборчий   округ,  Київська  область). Шановний   Сергію   Івановичу!   У   поданні   до    законопроекту зазначається,  що  прийняття  закону  дозволить привести статути у відповідність з вимогами чинного законодавства,  а також "посилити контроль  з  боку  законодавчої гілки влади за функціонуванням цих організацій,  як прийнято у  багатьох  країнах  світу".  Я  трошки засумнівався,   бо  в  багатьох  країнах  світу  немає  державного телебачення.  Але питання  про  інше  -  контроль.  Розумієте,  ми проголошуємо, що у нас немає цензури, але мені здається, що просто ніхто не хоче вживати  слово  "цензура",  а  замінює  його  словом "контроль".  Оце  мене трошечки непокоїть.  Що значить:  дозволить посилити контроль над телебаченням та радіо?

 

     АКСЕНЕНКО С.І.  Я вже висловив  це  у  своїй  доповіді.  Буде Наглядова    рада    державного   мовлення,   яка   контролюватиме використання  коштів  телерадіоорганізаціями,   програмну   сітку, концепцію їх діяльності.

 

     Крім того,    президентів    Національної   телекомпанії   та Національної радіокомпанії  затверджують  на  засіданні  Верховної Ради,  а  це  дасть  змогу  парламенту  якимось чином контролювати роботу керівних кадрів цих  орагнізацій.  Ми  ж  бачимо,  як  нині висвітлюють  діяльність  Верховної  Ради України,  як подають нашу діяльність в інформаційно-аналітичних програмах.

 

     Тому якщо саме ми затверджуватимемо цих керівників,  то  вони вже не так ставитимуться до Верховної Ради, як зараз.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. За нею

- депутат Яблонський.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна   соціалістична   партія   України.   Шановний  Сергію Івановичу!  Ще півгодини  тому  я  була  переконана,  що  потрібно підтримати  статути,  які  ви пропонуєте.  Але те,  чим завершився розгляд питання про заборгованість по заробітній платі  і  стан  з постачанням  газу,  мене  переконало:  навіщо  взагалі транслювати засідання Верховної Ради і по телебаченню,  і по  радіо?  Щоб  усі бачили це знущання над нами?

 

     Скільки разів  уряд  обіцяє  одне і те ж.  Уже вони дійшли до того,  що у хворій  уяві  реформаторів  з'явився  план  розпродажу підприємств   за  те,  що  вони  не  розрахувалися  з  боргами  по заробітній платі. Це ж не вихід в економіці.

 

     Ми пропонуємо інше - готуємо проект постанови.  Нам  шановний Олександр  Миколайович  навіть  не  дає слова сказати,  а не те що виступити і пропозицію внести. Те, що робить Мороз, він продовжує. Так навіщо тоді всьому суспільству демонструвати, що Верховна Рада ні на що не здатна,  не може розглянути стан виконавчої влади,  не може доручень дати. Ми ж повинні...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть, будь ласка, мікрофон. Вибачте, Верховна Рада все здатна робити. І вона працює дуже продуктивно.

 

     АКСЕНЕНКО В.І.   Цей   законопроект   стосується   не    лише радіотрансляції  засідань  Верховної  Ради,  а  взагалі діяльності національних теле- і  радіокомпанії.  Тому  трансляція  діяльності Верховної Ради - це вже інше питання.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яблонський.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Кам'янецьПодільський виборчий округ,  Хмельницька область). Дякую. Скажіть, будь ласка, чи запровадження статутів теле- та радіокомпанії справді  допоможе усунути  всі  ті  негаразди,  які  ми маємо нині в системі радіо і телебачення,  чи це  лише  один  із  кроків  до  розв'язання  цієї проблеми?  Адже  те,  що  сьогодні  ми маємо в українській системі телерадіомовлення, не вкладається не лише ні в які рамки порівняно з  цивілізованим  світом,  а  й  узагалі  ні в які рамки здорового глузду. Запровадження даних статутів вирішить ці питання?

 

     АКСЕНЕНКО С.I.  Це - один із кроків,  але він дуже  важливий, тому  що  парламент  через  своїх  представників у Наглядовій раді зможе якось впливати на  концепцію  діяльності  нашого  державного телерадіомовлення. Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Даниленко, далі - депутат Радько.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального  розвитку села (Миронівський виборчий округ,  Київська область).  Спасибі,  Олександре  Миколайовичу.   Шановний   Сергію Івановичу!  Я  розумію  необхідність прийняття документа,  який ви представляли від імені комітету.  Проте хочу відмітити,  що  життя села,  агропромислового  комплексу  як  основи нашої держави майже зовсім не висвітлюється.  Уранці по радіо 15 хвилин і ще колись  у неділю через тиждень,  так само і на телебаченні.  Гадаю,  якщо ми говоримо про національні  компанії,  то  маємо  відобразити  й  це важливе питання.

 

     І ще одне. Шановний Олександре Миколайовичу! Прошу підтримати членів нашого комітету і поставити першими на середу  питання  про дуже  важливі  документи  щодо  сільськогосподарської кооперації і щодо вивізного мита на живу  худобу  і  шкірсировину.  Ви  знаєте, раніш була одна ціна,  а сьогодні господарства продають,  по суті, за копійки.  Ми мусимо прийняти ці  законопроекти,  тому  що  далі відкладати просто не маємо права.

 

     Дякую за увагу.

 

     АКСЕНЕНКО С.I.  Анатолію Степановичу,  я вам відповідаю. Коли підтримаєте цей законопроект,  то представники вашої фракції через Наглядову   раду   впливатимуть   на   висвітлення  життя  села  в аудіовізуальних засобах масової інформації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Радько, за ним - депутат Цушко.

 

     РАДЬКО В.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Кролевецький   виборчий   округ,   Сумська   область).    Фракція комуністів.  Шановний Сергію Івановичу! Я, звичайно, підтримую цей законопроект.  Але дайте, будь ласка, відповідь на таке запитання: куди дивиться зараз Національна телекомпанія,  коли на телебаченні виплескується хвиля порнографії,  брехні,  а такі  журналісти,  як славнозвісний Лапікура,  вже взагалі не знаю куди зайшли? Це перше запитання.

 

     І друге.  Доводжу до вашого відома, що наша сумська депутація звернулася  до Генерального прокурора України з питанням про вихід на обласне телебачення.  На сумському телебаченні не  дають  змоги виступити  ні  одному  депутату!  Те саме відбувається і на радіо. Будь ласка, дайте відповідь на це моїм виборцям.

 

     АКСЕНЕНКО С.I.  Василю Івановичу,  для того ми  і  пропонуємо створити Наглядову раду державного мовлення, щоб вона представляла і Президента,  і парламент на рівних, щоб надати змогу і депутатам вийти в телерадіоефір. Саме таким чином можна буде звільнитися від тієї брехні, яка є в нашому ефірі.

 

     А що  стосується  порнографії,  то  державне  телебачення   і радіомовлення порнографією не займаються. Порнографію крутять інші компанії, в цьому я можу вас запевнити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович мав на увазі рівень  телепередач, які  ведуть  наші  коментатори.  Дивіться,  як  вони  готуються  - експромт примітивний,  незрозумілий, на рівні якогось хуторянства, а  не  такої  великої держави,  як Україна.  Ви подивіться ранкові передачі, подивіться на цього Лапікуру - ганьбить Україну!

 

     Будь ласка, депутате Цушко.

 

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область).  Фракция Социалистической  и  Селянской  партий. Уважаемый Александр Николаевич,  я предлагаю сейчас проголосовать, принять этот законопроект в первом чтении и  перейти  к  следующим вопросам повестки дня. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, будь ласка, Сергію Івановичу.

 

     Висвітліть, будь ласка,  хто записався на виступ.  Всім трьом дамо виступити і завершуємо.

 

     Депутате Алексєєв, будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область). Мы приняли бюджет, в соответствии с которым национальное телевидение и радио не финансируется, поскольку нарушает закон. Мы сейчас  должны помочь национальному телевидению и радио прекратить нарушение закона и открыть  бюджетное  финансирование.  Поэтому  я предлагаю проголосовать "за". Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Левко Григорович Лук'яненко.

 

     За ним - депутат Шевченко.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації  (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська область). Шановний Олександре Миколайовичу,  шановні колеги  депутати!  Ідея наведення   порядку   в  нашому  телерадіоінформаційному  просторі виникла давно, і наш комітет намагається проводити цю роботу.

 

     Ухвалення статутів  двох  наших   національних   компаній   - телевізійної і радіокомпанії - є,  власне, кроками на цьому шляху. Запровадження статутів необхідне для того,  щоб  поставити  роботу цих  компаній  на  чіткішу юридичну основу.  Крім того,  сенс цієї акції полягає ще й у тому,  щоб збільшити роль  Верховної  Ради  в керівництві діяльністю наших теле- і радіокомпанії. Це надзвичайно важливо.

 

     Ви бачите,  що останніми місяцями  депутатів  Верховної  Ради позбавляли можливості представляти на телебаченні різні точки зору тих політичних сил, які ми репрезентуємо у Верховній Раді.

 

     Отже, цієї,   власне,   позиції   необхідно   надати    такої організаційної форми нашим теле- і радіокомпанії,  яка забезпечила б  можливість  нормального   доступу   до   ефіру   депутатів   та представників  різних  політичних  сил.  Ми  не  можемо  в  період формування демократичних порядків у  незалежній  Україні  спокійно дивитися,  як  виконавча влада дедалі більше впливає на формування телевізійних  і  радіопрограм,  ніж  це  слід  було  б  допустити. Звичайно,  Верховна Рада віддзеркалює те співвідношення політичних сил,  яке є,  але  саме  запровадивши  оці  два  статути  для  цих компаній,  ми  дамо  можливість Верховній Раді безпосередньо через свої фракції,  через свої організації впливати на зміст і характер тієї діяльності, якою займаються теле- і радіокомпанія.

 

     Треба сказати,  що  це  тільки  частина  того  великого плану законодавчої роботи Комітету  законодавчого  забезпечення  свободи слова  та  засобів  масової  інформації.  Діяльність  національних компаній буде врегульована статутами,  які ми пропонуємо  сьогодні ухвалити.  Комерційні компанії регулюють свою діяльність на основі ліцензій,  які видає  Національна  рада  з  питань  телебачення  і радіомовлення.

 

     Ми вже   підготували   документи  про  створення  суспільного мовлення в Україні,  яке також буде врегульоване статутом. Можливе і  цілком суспільне телебачення,  створене різними організаціями і політичними партіями,  діяльність якого  також  здійснюватиметься, очевидно, на основі ліцензій.

 

     Таким чином,  схвалення  цих статутів - це є поповнення нашої правової бази для регулювання інформаційного простору в Україні. У статті  6  законопроекту  передбачається створення Наглядової ради державного  мовлення,  яка  складатиметься   з   представників   в однаковій кількості від Верховної Ради і Президента. Отже, йдеться не про те,  щоб, скажімо, Верховна Рада забрала у виконавчої влади керівництво  телеі радіокомпанією,  а про справедливіший підхід до регулювання діяльністю цими компаніями.  Утворення Наглядової ради здійснюватиметься  на  демократичних  засадах,  тобто  половина із запропонованих 24 осіб - представники Верховної Ради.  А 12 осіб - це  доволі велике представництво,  це означає,  що більшість наших фракцій  і  об'єднань  у  Верховній  Раді   зможуть   мати   своїх представників у цій Наглядовій раді. Це є додаткова гарантія того, що  діяльність  Верховної  Ради,  як  такого  місця,  де  постійно відбувається боротьба політичних, економічних та інших думок, буде повністю віддзеркалена і в роботі теле- і радіокомпанії.

 

     Тому я пропоную схвалити законопроект у першому читанні,  щоб дати   можливість  нашому  комітету  продовжити  роботу  над  цими документами.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шевченко. За ним

- депутат Марченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.   Фракція   Народного  руху  України.  Шановний головуючий!  Шановні колеги!  Безумовно, питання, внесене сьогодні на розгляд,  потребує вирішення,  бо,  справді,  організації є,  а статутів їх по сьогодні немає.

 

     Ще до ознайомлення з проектом запропонованого закону я думав, що  це  є проект рамкового закону,  оскільки йдеться одночасно про статути двох організацій.  Проте  він  виявився  документом,  який охоплює   статути   і  Національної  телекомпанії  і  Національної радіокомпанії,  які є складовою частиною одного  документа  -  дві статті із шести.

 

     Одразу зауважу,  що  в  законопроекті  пропонується скорочена назва цих організацій - Українське телебачення і Українське радіо. Вибачте,  але ж ми йдемо до того,  що матитемо державне, суспільне (очевидно,  громадське) і приватне радіо і телебачення.  Це, може, ненормально,  що  в  нас є чотири види,  але це особливості нашого перехідного періоду і,  напевно,  державне не може претендувати на назву українського як такого.

 

     У мене є сумніви ще такого плану.  У принципі за своєю суттю, як  це  викладено  в  статутах,  і  Національна   телекомпанія   і Національна  радіокомпанія  є суб'єктом одночасно як інформаційної діяльності, так і підприємницької.

 

     З огляду на це,  можливо,  логічніше  і  конкретніше  було  б зробити два законопроекти, щоб легше було користуватися.

 

     Далі. В     останній     статті    запропонованого    проекту передбачається, що всі суб'єкти і інформаційної, і підприємницької діяльності  матимуть  над  собою єдину Наглядову раду.  Я не знаю, наскільки це добре,  але оскільки тут  є  економічні  ефекти,  то, може,  і не слід створювати один орган, а запропонувати якусь іншу схему.

 

     Правильно, що ми йдемо шляхом прийняття закону,  бо згідно  з пунктом  11  статті  92  Конституції засади утворення і діяльності засобів масової інформації визначаються виключно законодавством.

 

     Є ще деякі сумніви,  які я  прошу  розробників  законопроекту врахувати.  Я не розумію,  чому в повному обсязі має здійснюватися держзамовлення саме для національного телебачення  і  радіо,  коли матимемо  суспільне  телебачення  і  радіомовлення як унікальний і універсальний тип прозорого інформаційного простору,  чому теле- і радіокомпанія не відповідають за зобов'язання держави,  а навпаки? Якщо в нас є різного виду  засоби  масової  інформації,  то  нехай держава відповідає.

 

     Чому теле-   і   радіокомпанія   мають  займатися  видавничою діяльністю,  заснуванням  інших  газет  і  журналів,   розігрувати лотереї?  Якщо  держава має свої засоби інформації,  нехай вона їх забезпечує,  нехай вони займаються тим,  чим їм за природою  треба займатися.

 

     Також мені не зовсім зрозуміло,  чого діяльність компаній має контролювати контрольна  служба  Адміністрації  Президента?  Невже Президентові  потрібні  ще  контрольні функції,  якщо він є главою виконавчої влади?  Чи відповідні постійні  комітети  та  тимчасові комісії Верховної Ради?  А це нащо?  Нехай держава розпоряджається своїм багатством, яке у неї є.

 

     У мене є ще сумніви і принципового  плану.  Не  було  роздано депутатам   зауваження   нашого  науково-експертного  відділу,  де вказується,  що прийняті Верховною Радою  та  Президентом  України спільні акти нормативного характеру після схвалення Конституції не узгоджуються з рядом положень Основного Закону,  які регулюють  їх діяльність.

 

     І, можливо,   Національній  радіокомпанії,  якщо  ми  її  вже узаконюємо,  слід надати особливий статус,  як ми зробили з Фондом держмайна  чи  з  Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Це було б, очевидно, правильно.

 

     І, нарешті, найпринциповіший момент. Мені здається, що, може, і  не  так  би треба було зробити.  Може,  варто було б обмежитися внесенням змін і доповнень до статті 13 Закону про  телебачення  і радіомовлення.  Чому  через  державне  телебачення як таке повинно зникнути взагалі і радіо?

 

     І слід розглядати все це як просто тимчасову перехідну форму. Ми,  рухівці,  чи  взагалі праві,  цього весь час домагалися.  Ви, ліві,  на  собі  відчуваєте,  що  ніколи  не  матимете  виходу   в інформаційний  простір,  доки існуватимуть державні засоби масової інформації.  Вони повинні зникнути,  і всілякі наші новації  треба розглядати лише як перехідний період до створення суспільних видів телебачення  і  радіомовлення  і   утворення   в   нашій   державі нормального прозорого інформаційного простору.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Марченко, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський   виборчий   округ,  Сумська  область).  Прогрессивная социалистическая   партия   Украины.   Мы    поддержим    принятие законопроекта  о  введении  уставов теле- и радиокомпании Украины, поскольку  считаем,  что  эфир  и  информация,  которая  из   него передается    нашему    обществу,   должны   быть   построены   на демократических  принципах,  а  значит,  должен  быть  представлен баланс    интересов.    И    то,    что   уставом   предопределено представительство Верховного Совета, правильно. Потому что нынче в эфире идет узурпация власти как элемент тоталитарного государства. Такую узурпацию необходимо разрушить.

 

     Однако решим ли мы  проблемы  принятием  этого  документа?  Я думаю,   нет.  Ведь  если  посмотреть  реалии  жизни,  формирующие информацию,  которая доносится нашим избирателям,  то они довольно интересны.

 

     Существует, например,   статус  народного  депутата  Украины. Согласно ему мы имеем право публиковать в прессе по округам отчеты о своей деятельности, выступать по радио, в местных телепередачах. Однако все это регулируется администрациями.  И здесь неоднократно не только я,  но и другие депутаты выступали и показывали, как это регулируется.

 

     В Сумской  области  делается   очень   просто.   Председатель облсовета   и   представитель  Президента  Епифанов  через  своего помощника Юрия Добровольского собирает редакторов газет и  местных компаний  и  дает такие установки:  депутатов Марченко,  Витренко, Радько в прессу,  в радио- и телеэфир не выпускать.  И  все.  Есть закон,  есть  контрольные функции Верховного Совета,  однако этого оказывается недостаточно.

 

     Или навязывается иллюзия  относительно,  скажем,  перспективы нынешних    реформ,   но   не   раскрываются   процессы,   которые действительно происходят в государстве  в  целом  и  избирательных округах   в   частности.   Так   создается  и  используется  имидж соответствующих управленцев на уровне области.

 

     Еще пример.  Есть  Регламент  Верховного  Совета.  По   этому Регламенту   каждый   депутат   имеет   право   внести  конкретные предложения по рассматриваемым вопросам.  Что делается  у  нас?  Я молодым депутатам говорил с самого начала,  что у нас должна быть, скажем  так,  позиция  чести,  чтобы  депутат   имел   возможность реализовать свое конституционное право и вносить предложение.

 

     Принимался бюджет. Целый год мы контролировали, чтобы при его принятии были решены социальные вопросы:  выплата заработной платы и  пенсий,  индексация  вкладов и другие.  Вот принимается бюджет. Вроде  бы  все  за  решение  этих  вопросов.  А  когда   Александр Александрович    протащил    бюджет,   прикрываясь   популистскими решениями,  то в самом-то  бюджете  не  было  заложено  механизмов решения  этих  острых социальных вопросов.  Два с половиной часа я продержал руку - не дал возможности выступить.

 

     Или мы внесли проект постановления по законопроекту N 3072/1. Также  не  дал  возможности  огласить.  А  мы  говорим  о  какихто контрольных  функциях  и  о  значимости   Верховного   Совета.   Я заканчиваю...

 

     Прогрессивная социалистическая  партия Украины не соглашается с ходом таких реформ,  с такими событиями,  которые развиваются  в государстве.

 

     Перед принятием  бюджета  наши  представители,  150  человек, прошли пешим походом 100 километров на Киев с  лозунгами:  "Нет  - голодомору!"...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, прошу закінчувати.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  "Нет  - геноциду!",  "Нет - курсу антинародных реформ!".  Обкявляем, что в понедельник представители нашей партии начинают массовую голодовку, голодовку несогласия с происходящим в государстве.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Немає  сумніву  в  тому,  що  ми повинні  належно  відреагувати щодо прийняття засад функціонування Національного телебачення  і  Національного  радіомовлення  шляхом визначення  статутних  положень цих утворень.  Але повинен з жалем відзначити,  що цей законопроект юридично не відповідає необхідним правовим формам.  Адже в законопроекті запропоновано затверджувати статути. Статут - це підзаконний акт, який повинен розроблятися на підставі  закону і потім затверджуватися.  А ми пропонуємо законом затвердити статути.  Депутат Шевченко відчув таку  неузгодженість, він пропонував,  що треба зробити. І, мабуть, мало внести зміни до статті 13 Закону про телебачення і радіомовлення.  В обгрунтуванні відзначено,  що  статути  є  в  телерадіокомпаніях,  але  вони  не відповідають  Закону  про  телебачення  і  радіомовлення.   Інакше кажучи,   ми   повинні  були  б  змусити  їх  привести  статути  у відповідність  до  Закону  про  телебачення  і  радіомовлення   та Конституції.   Оскільки   ж  ми  разом  із  Президентом  утворюємо Наглядову раду, то, мабуть, і повинні затвердити ці статути.

 

     Даний законопроект,  я  думаю,  ми  могли   б   запропонувати інкорпорувати  в  Закон  про  телебачення  і радіомовлення окремим розділом,  де  визначити  статус   Національного   телебачення   і Національного  радіомовлення.  Або  оформити  ці положення окремим законопроектом,  назвавши його так:  Закон про статус Національної телекомпанії  і  Національної  радіокомпанії.  Тоді  це вже йде як закон. Інакше буде зовсім не те. Ми просто не маємо такого права - законом приймати статути.

 

     Тому я  прошу  це врахувати.  Ми можемо,  скажімо,  у першому читанні це прийняти, але за такої умови.

 

     Я зараз надам слово Борису Іллічу Олійнику,  і після цього ми приймемо рішення.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.  Дякую. Я, у принципі, згоден із вами, сама ідея благородна,  і як старому кар'єрному журналісту мені  такий  закон потрібен.

 

     Я щодо  понятійно-категоріального  апарату.  Справді,  термін "контроль" холодить  під  серцем  з  давніх  часів.  То,  можливо, усетаки  записати  "посилити  участь  громадськості  у  формуванні телепрограм,  особливо  для  дітей  та  юнацтва".  У  так   званих цивілізованих країнах є цензура в моральноетичній сфері, і вони не роблять вигляду,  що її немає.  Там є ця цензура,  бо  є  моральна поліція.

 

     І, скажімо,   у   тій  же  Америці,  перед  якою  ми  щоденно кланяємося,  обов'язково є опікунська рада,  складена  з  лікарів, психіатрів,  психологів,  педагогів,  істориків,  філософів, отців церкви та інших,  які калібрують передачі,  особливо для дітей  та юнацтва.  А  в  нас  проходить те,  що просто розбещує юне,  ще не досить урівноважене покоління.

 

     Тому гадаю,  що можна було б окрім Наглядової  ради  створити опікунську раду за типом так званих цивілізованих країн.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Іллічу.

 

     Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Нагадаю  вам конституційну норму.  Ми докланялися перед Заходом до того,  що в статті 34 Конституції,  де є  підстави  для обмеження права на поширення інформації,  не передбачили обмеження на підставі моралі.  Тієї ночі я вас усіх благав записати сюди: "з підстав моралі",  але лише 160 чоловік підтримали мене, інші - ні. Тому  наші  громадяни  мають  конституційне  право  на   поширення порнографії  і такого іншого.  Я це повідомляю з прикрістю,  але в законопроект це записувати тепер не можна.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вважаю,  що   зауваження   нашого   колеги   дещо гіперболізоване, але давайте сприймати його як підтвердження того, що все треба записувати,  а не просто мати на увазі. Там достатньо закріплено основ для моральності,  тому, гадаю, загальний висновок може бути таким:  порнографія  в  нас  не  може  розповсюджуватися вільно.  Тому  давайте  зараз  не  акцентуватимемо на цьому увагу. Давайте про це поговоримо під час другого читання.  Ви подасте  до цієї статті свої пропозиції, і тоді обговорюватимемо (Шум у залі). Ще раз я вам не надам слова, ми вже вас слухали. Дякую.

 

     Зараз будемо  голосувати.  Але  перед  цим   заключне   слово депутата Аксененка. Будь ласка.

 

     АКСЕНЕНКО С.І. Шановні колеги! До другого читання ми врахуємо всі зауваження,  які були висловлені.  Це були зауваження, скажімо так,  хоч і принципового характеру,  але не фундаментальні. Тому я пропоную підтримати цей законопроект і ще раз  наголошую,  що  без його  прийняття  ми  не  можемо  розпочати  бюджетне  фінансування Національної телекомпанії та Національної радіокомпанії відповідно до Закону про Державний бюджет України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,    прошу    підготуватися   до голосування. У вас є проект постанови: "Прийняти в першому читанні проект  Закону  України  про  запровадження  статутів Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України".

 

     І, гадаю,  необхідно врахувати всі ті пропозиції,  про які ми говорили. Розробники, здається, не проти.

 

     Ставлю на голосування проект закону. Будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято. Дякую.

 

     -----------------

 

     Розглядається питання  про  пропозиції  Президента України до Закону України про внесення змін до  Закону  України  про  вивізне (експортне)  мито  на  живу худобу та шкіряну сировину.  Доповідач Віктор Олексійович Пабат - перший  заступник  міністра  сільського господарства і продовольства України. Будь ласка. Прошу уваги.

 

     ПАБАТ В.О., перший заступник міністра сільського господарства і продовольства України.  Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні народні депутати!  У черговий раз на ваш розгляд вноситься питання про скасування Закону про вивізне (експортне) мито на живу  худобу та шкірсировину. Я відверто кажу, що виходжу з інтересів держави і тільки.

 

     Справді, рік тому  я  стояв  перед  вами  на  цій  трибуні  й аргументовано  доводив,  що обмеження вивозу худоби і шкірсировини за   кордон   сприятиме   кращому   завантаженню   м'ясопереробних підприємств,  збільшенню  виробництва  продукції  на  внутрішньому ринку.

 

     Моя аргументація  мала  здоровий  глузд,  бо  я  спирався  на обіцянки  керівництва  уряду  щодо підтримки галузі тваринництва і переробки пільговими  кредитами,  а  деякі  її  напрями,  такі  як промислове виробництво, - безповоротними коштами.

 

     Дякуючи саме   вашій,   шановні   депутати,   державності   і розумінню,  закон цей діяв  15  місяців.  Що  змінилося  в  галузі тваринництва за цей період? Обіцяної підтримки галузі тваринництва уряд не надав.  Постійно знижується  платоспроможність  населення, сім"ї  не  мають  можливості  купувати  необхідні продукти,  обсяг споживання м'яса і молока на душу населення продовжує на  сьогодні знижуватися.

 

     Виробнича потужність   м'ясокомбінатів   використовується  ще гірше,  ніж раніше. До того ж торговельні підприємства продовжують затримувати   виплату   коштів   селянам  за  здану  шкірсировину, використовуючи їх у власних інтересах.  Аналогічно робить і  легка промисловість.  На  сьогодні  торгівля винна сільськогосподарським виробникам  35  мільйонів  гривень,  шкірзаводи  -  1,8   мільйона гривень.

 

     Коротко кажучи,  припливу  так потрібних і законно зароблених коштів для тваринництва ні від ринку, ні від уряду ми не отримали.

 

     Скажу й таке,  що прийнятий закон до кінця не перекрив  шляхи спритним ділкам,  деякі з них замаскувалися під господарства,  які безпосередньо вирощують худобу і успішно її продають.  Але  тільки за нижчими цінами, ніж були раніше.

 

     Експортна ціна (портові відвантаження) худоби 1996 року перед прийняттям зазначеного закону становила 1250 доларів США, або 2312 гривень,  за  одну  тонну  живої ваги,  що було вдвоє більше,  ніж платили вітчизняні м'ясопереробні підприємства.  Сьогодні  ціна  в порту  не  перевищує 950 доларів США,  або 1750 гривень,  за тонну живої ваги великої рогатої худоби.  Тобто ціна зменшилася майже на 28 відсотків.

 

     Не погрішу перед істиною, зауваживши, що вдосконалення вивозу підвищило ставки хабарів.  Було надзвичайно багато  зловживань  до прийняття  закону,  не  поменшало їх і після.  Мені навіть соромно говорити, що заарештовані й нині перебувають під слідством колишні працівники апарату міністерства.

 

     Однак, шановні народні депутати, істина полягає в тому, що на зовнішній   ринок   худобу   треба    продавати    сьогодні,    це найгарантованіше  джерело  надходження коштів,  але продаж повинен здійснюватися на основі загальноприйнятих у світі правил торгівлі.

 

     Якщо ви,  шановні народні депутати,  підтримаєте нас у цьому, то  ми  організуємо  аукціон чесного продажу худоби вагою не менше ніж 400 кілограмів з обов'язковою інформацією про  рівень  цін  на зарубіжних ринках.

 

     Вітчизняні експортери,  які  мають  на сьогодні напрацьований досвід роботи з іноземними фірмами не лише з експорту худоби,  а й з  її  вирощування,  братимуть  участь  у конкурсі за кредитування покупцем  заключного  етапу  відгодівлі.  Саме  такий  підхід   ми вважаємо правильним.

 

     Підсумовуючи свій виступ,  я розраховую, шановні депутати, на вашу  мудрість,  виваженість  і  глибоке  розуміння   необхідності захисту інтересів селян.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання   будуть   до   Віктора   Олексійовича? Запишіться, будь ласка. Виставте 10 хвилин.

 

     Депутате Магда, будь ласка.

 

     МАГДА І.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і банківської діяльності (Апостолівський виборчий округ, Дніпропетровська область). Прошу передать слово Шаланскому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Шаланський, будь ласка.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,  Кіровоградська  область).  Шановний  доповідачу!  За   три розгляди  в  сесійному  залі  закон  доведено,  на  мою думку,  до нормального стану.  Його доопрацьовано,  усунено всі недоречності, які  виникли на першому й другому етапах.  На сьогодні закон після третього перегляду діє майже нормально.

 

     То, може,  сьогодні скасування  цього  закону  вимагають  для того,  щоб  звільнити  зпід  варти  тих,  хто  незаконно порушував законодавство, прийняте Верховною Радою?

 

     Дякую.

 

     ПАБАТ В.О.  Закон,  який розглядався,  дійсно,  вже три рази, знову  не  дозволяє  вільної торгівлі товаровиробнику.  Ціни різко впали,  про це я доповідав.  Раніше був ринок і  у  нас  працювало більше  70-ти  фірм,  сьогодні працюють тільки 7.  Держава обіцяла підтримку,  але її немає.  Нині низькі ціни не захищають інтересів саме селян.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Кузьменко, будь ласка.

 

     КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Комунарський   виборчий   округ, Запорізька область). Фракція "Комуністи України". З вашого виступу я зрозумів, що закон не виконує своїх завдань головним чином через певні суб'єктивні фактори, а також тому, що є особи, які порушують закон,  - корупціонери і таке інше.  Ви виступаєте  з  пропозицією внесення  змін  чи  скасування  закону,  але  зараз не це важливо. Скажіть,  будь ласка,  якими розрахунками підтверджується прогноз, що становище покращиться,  якщо ми приймемо запропоноване рішення? Наскільки достовірні ці розрахунки?

 

     Бо минулого разу, коли ми приймали цей закон, нам теж казали: приймайте  закон,  буде  так  і отак.  Той прогноз,  як я розумію, виявився хибним. То наскільки достовірний нинішній прогноз?

 

     ПАБАТ В.О.  Спасибі.  Перед  внесенням  питання  на   розгляд Верховної  Ради  ми  направили в кожний комітет економічний аналіз наслідків дії  закону,  де  чітко  показали  реалізацію  худоби  в динаміці після прийняття закону.

 

     І сьогодні,   доповідаючи   його   вчетверте,  ми  пропонуємо механізм,  який забезпечуватиме насамперед інтереси селян.  А  цей механізм - здорова конкуренція для всіх,  а не тільки для тих, хто має можливість це діло робити.

 

     Тому я сьогодні ще раз звертаюся до вас,  шановні депутати. У нас уже є напрацьовані пропозиції,  є механізм.  Його треба тільки запустити для того,  щоб цивілізовано,  як в усьому світі,  велася торгівля.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Осадчук, будь ласка.

 

     ОСАДЧУК П.І. Прошу передати слово депутату Ратушному.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь    ласка,    увімкніть   мікрофон   депутата Ратушного.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Шановні депутати! Спочатку звертаюсь  не  до  доповідача,  а  до всіх вас.  Я вже скоро стану головним експертом  з  питань  вивізного  мита  на  шкіру,  бо  це стосується мого округу.  Тут усі говорили про зарплату, що вони на останньому місці,  але Тернопільська область точно  на  останньому місці.

 

     У мене  запитання  таке.  Усі  держави  світу захищають свого експортера.  На жаль,  немає  тут  зараз  Олександра  Миколайовича Ткаченка.  Я звертаюся до колективного розуму парламенту:  зробіть так, щоб нарешті український експорт у вигляді хоча б тваринництва завоював  нові  ринки.  Бо  не  маємо ми поки що чого вивозити.  У восьмий раз хоча б проголосуйте за це й підтримайте свого власного експортера. Це перше.

 

     А друге  запитання  до  доповідача.  Чи когось посадили за цю велику рогату худобу,  бо ви казали, що хабарі беруть, чи це знову просто наклеп? Може, комусь вже час у тюрмі сидіти за це?

 

     ПАБАТ В.О.  Я казав,  коли доповідав, що дуже прикро, що таке трапилося,  але  ряд  колишніх  керівників  відділів  Міністерства сільського господарства перебувають під слідством.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Глухівський.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ, Львівська  область).  Дякую.  Шановний  Вікторе Олексійовичу!  Уже впродовж цієї сесії ми  декілька  разів  повертаємося  до  питання стосовно  експорту  шкіри та худоби.  У чому справа,  що так часто доводиться це питання переглядати заново? Чи є механізм зворотного зв'язку,  чи  є  той  моніторинг,  який  відстежує  і  має  вчасно підказувати, яке треба мито встановлювати, щоб для держави це було найвигідніше?  У мене складається таке враження,  що взагалі немає цього моніторингу. Як ви вважаєте?

 

     ПАБАТ В.О.  Дякую.  Шановні народні депутати, ще раз зазначу, що механізм був відпрацьований відразу після прийняття закону, але прийнятий він лише в лютому цього року. І нині цей механізм не діє через ряд суб'єктивних причин. Ви зрозумійте, як різко впала ціна! І це ми собі зробили. Держава не в змозі допомогти. Щоб нормально, цивілізовано  продати за світовими цінами,  ми самі позбавили себе такої можливості дією цього закону.

 

     Наведу ще  один  аргумент.  Цього  року   шкіряної   сировини вивезено  більше,  ніж  минулого  року.  Великої  рогатої худоби - більше на 150 тисяч.  І це все вивозиться за демпінговими  цінами, тому товаровиробник нічого не має.

 

     Мої опоненти  кажуть,  що  працює легка промисловість.  Та не працює вона за такого експорту і зниження ціни на шкірсировину!

 

     Тому лише  чесний  аукціон  з  обов'язковою  інформацією  про рівень  цін  на  зарубіжних  ринках  дасть  можливість  нормально, цивілізовано продавати худобу.

 

     Якби ми вивозили по 500 тисяч голів худоби,  а ми маємо  такі можливості, то виграв би товаровиробник.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Товт.

 

     ТОВТ М.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин  (Берегівський  виборчий  округ,  Закарпатська  область). Шановний доповідачу!  Мені здається,  що  питання  про  скасування вивізного  мита  дуже чітко вписується в ряд поданих нам урядом за останні півтора року пропозицій,  коли ми  приймаємо  за  поданням уряду  відповідне  рішення,  а  потім  безуспішно намагаємося його скасувати.  Скажімо,  цей  закон,  закон  про   скасування   пільг іноземним  інвесторам,  деякі  зовсім безглузді обмеження імпорту, безпідставне втручання в експорт. Проте ні уряд, ні ніхто інший не несе відповідальності.

 

     У мене особисто до вас запитання,  прошу не ображатися, де ви працювали і ким, коли ми цей закон приймали?

 

     Дякую.

 

     ПАБАТ В.О.  Коли цей закон приймався,  я шостий день працював першим    заступником    міністра    сільського   господарства   і продовольства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Олексійовичу, сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги, є бажаючі взяти участь в обговоренні?

 

     Слово має голова комітету Анатолій Степанович  Даниленко.  За ним - депутат Мозер.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С. Шановні колеги, дорогі мої друзі! Для довідки: у  1996  році  в  Україну  було  завезено  продуктів   зарубіжного виробництва на суму 1 мільярд 400 мільйонів доларів. І я думаю, що саме це сьогодні мало б бути предметом глибокого аналізу, глибокої конкретної  роботи  безпосередньо  Верховної  Ради разом з урядом. Вдумайтеся: 1 мільярд 400 мільйонів доларів вивезено за межі нашої України,  1  мільярд 400 мільйонів доларів недоотримав наш власний сільськогосподарський товаровиробник.  Ось у чому  суть  політики, яку ми проводимо досі.

 

     А що стосується скорочення поголів'я худоби,  гадаю, що це не трагедія. Біда в іншому, в тому, що ми одержуємо - чи прибуток, чи збитки.

 

     Чому сьогодні   до   нас   надходить   за   дешевшими  цінами сільськогосподарська продукція,  продукція переробки?  Та тому, що все   це   заплановано,   продумано,   щоб   знищити  українського товаровиробника,  щоб Україна не була конкурентом,  бо в Україні є економічні  потенціальні  можливості.  У  кожній західній країні є дотація на ту продукцію,  яку виробляє фермер,  на  жаль,  досі  в Україні цього немає.

 

     А ми сьогодні думаємо: знімати цей закон з порядку денного чи не знімати.  Я як селянин,  як господарник,  як депутат, як голова комітету благаю вас якнайшвидше виправити допущену помилку. І дуже правильно сказав колега депутат Ратушний...

 

     Я розумію,  що в нас є і легка промисловість,  і інші галузі, але ми не можемо допустити, щоб наш виробник був безпосередньо під тими монополістами.  Усі,  хто хоче торгувати, нехай на паритетних умовах  купляють,  виходячи  з  тієї  ціни,  яка,  шановні народні депутати,  складатиметься в оптовій торгівлі.  На жаль,  сьогодні, якщо проаналізувати,  виробництво на душу населення в нас падає. І разом з тим ми бачимо,  що сільськогосподарський товаровиробник не має  змоги реалізувати продукцію,  яку виробляє,  бо не вміє цього робити.  Він уміє святу справу робити - виробляти.  А ми знову  не даємо   йому   змоги   розкритися,  розкріпачитися.  Ми  гальмуємо діяльність оптових ринків,  біржовий рух, і це на користь кому? На користь "фірмачам". Півтора року тому було 70 фірм, ціна була вища на цю сировину.  Сьогодні їх менше.  СП,  переливання капіталу  за кордон    не    обкладається    податками,   сільськогосподарським товаровиробникам не надається  можливості  торгувати  через  своїх посередників. І як наслідок - нині ціна становить до 90 копійок за кілограм живої ваги великої рогатої худоби;  з 2,5 долара за  один кілограм шкірсировини,  шановні колеги,  сьогодні ціна впала до 90 центів.  І в нас просто немає іншого виходу,  як зняти цей  закон, тому що він дуже багато шкоди завдає тим, хто безпосередньо працює в сільському господарстві, на фермах з ранку до ночі.

 

     Прошу підтримати  пропозицію  Президента  про  зняття  даного закону. Заздалегідь дякую за розуміння та підтримку.

 

     Спасибі, шановні колеги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Степановичу,  не зняття, а скасування ви маєте на увазі, так? Будь ласка, депутате Мозер.

 

     МОЗЕР Г.Е.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Богунський виборчий  округ,  Житомирська  область). Уважаемые  коллеги!  Думаю,  не  только  меня,  но и многих из вас настораживает активность и системность,  с какой Минсельхозпрод  и правительство  упорно  вносят  в  этот зал вопрос об отмене Закона "про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину".

 

     Давайте отвлечемся от эмоций.  Я как производственник не хочу впадать  в эмоции,  не хочу в целом обсуждать вопрос:  выгодно или невыгодно вывозить крупный рогатый скот?  Думаю, что выгодно, если в  государстве  организовать воспроизводство и если это становится бизнесом для государства.

 

     Хочу коснуться вопроса о вывозе шкур крупного рогатого скота. Уважаемые  оппоненты!  Только не надо вводить людей в заблуждение. Коль вы специалисты,  то возьмите на себя смелость говорить только правду.

 

     Уважаемый Анатолий Степанович!  Никогда в ближайшем обозримом прошлом (10-15 лет тому назад) один килограмм шкуры не стоил два с половиной  доллара.  Красная цена одного килограмма шкуры крупного рогатого скота в 1990 году была 1,8 доллара.

 

     Сегодня цена на мировом рынке  -  1,4,  индикативная  цена  в Украине  -  1,4.  Под  видом  бартера,  под  видом чего угодно (вы правильно говорите) шкуры вывозятся в  обмен,  извините  меня,  на газированную воду.  Приведу маленький пример. Одесский кооператив, или малое предприятие,  "Парус", который был создан для подготовки яхтсменов, но записал себе все виды деятельности, продал 200 тысяч шкур по цене 0,25 цента. Вот к чему это приводит.

 

     Вообще что сегодня говорить, когда вывозить нечего, - и скот, и  шкуры  вывезли.  Но  надо все равно принимать какое-то решение. Приведу   еще   один   пример.   Во   Львове   есть   великолепный суперсовременный кожзавод "Світанок".  Он готов перерабатывать 120 тонн   шкур.   Вы   говорите,    что    шкуры    будут    вывозить сельхозпроизводители.  Глубоко  заблуждаетесь!  В  1995-1996 годах сельхозпроизводители  в  кавычках  во  Львове,   Харькове,   Киеве (причем,     в     Киеве     почему-то     больше    всего    этим "сельхозпроизводителям"  нравился  район  Печерск-Липки)  вывозили шкуры за бесценок...

 

     Я заканчиваю.   Приведу   последний   пример.   В  нормальных государствах  на   вывоз   сырья   наложен   мораторий.   Возьмите Белоруссию,  соседей  наших.  У  них  в  течение  последних  5 лет существует мораторий на вывоз  кожевенного  сырья,  поскольку  это стратегическое,  в  конечном  итоге,  сырье.  Нам завтра не во что будет одевать армию, милицию и всех других.

 

     Дело ваше,  товарищи,  голосуйте,  как  хотите,  но   давайте подумаем  хотя  бы  о  тех  10  тысячах  800 работниках кожевенных заводов,  часть которых сегодня  благодаря  этому  закону  удалось загрузить  до  80  процентов  мощности.  И давайте пожалеем людей, отбывающих срок за получение взяток,  которые завтра после  отмены закона  опять  будут  брать  взятки  еще больше и опять попадут на скамью подсудимых.

 

     Считаю, что в части вывозной пошлины на кожевенное сырье этот закон ни в коем случае отменять нельзя.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧІЙ. Депутате Ярошинський, будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Українська республіканська партія.  Шановні народні депутати,  шановний  пане  головуючий!  Нас  черговий  раз (ідеться,  зокрема,  про  вето  Президента) вводять у чергове коло абсурду.  Знову і знову звертаю увагу на неприпустимість того,  на що нас постійно штовхають.

 

     Президент наклав  вето  на  закон,  тому що вважає:  сьогодні (повторюю,  сьогодні) не потрібно вивізного мита на живу худобу  і шкірсировину,  оскільки,  мовляв, зменшилось виробництво продукції тваринництва та через це сталося скорочення поголів'я худоби і так далі.  Все  це  начебто  через ставки вивізного мита,  встановлені вчора.

 

     Боляче читати документ,  який мав пройти  через  руки  тисячі чиновників  перед  тим  як потрапити сюди.  Замість цифр - емоції, замість економічного аналізу - непевні докази,  замість політичної волі - сама пустота.

 

     Вчора уряд   і   президентська   команда  так  само  доводили протилежне, переконуючи нас у тому, що нам необхідно ввести значні розміри   митних   ставок   на  худобу  і  сировину  для  розвитку суспільного виробництва і захисту  вітчизняного  виробника.  Це  і тоді  робилося без жодного економічного обгрунтування,  врахування світових цін і попиту на продукцію,  так і зараз.  Права  рука  не знає,  що  робить  ліва,  а ми весь час ведені цими руками,  і нам пропонують якісь емоційні докази, які ми тут чули.

 

     Протилежне пояснюють нам тими ж аргументами, якими пояснювали попереднє.  Прийнятий  нами  закон методологічно правильний.  Така методологія в  усіх  країнах.  Може  йтися  лише  про  одне  -  чи правильно  ми  встановили  ставки вивізного мита,  чи відповідають вони нинішнім реаліям,  щоб значною мірою не завищувати ціни і щоб наша продукція була конкурентоспроможною на світовому ринку.

 

     Українська республіканська  партія  завжди  боролася  за малі ставки  митних  зборів  і  малі  податки,  однак  відмова  в  залі абсурдна.  Скасування  закону  призведе  до припливу сировини з-за кордону і оголення власних  м'ясохарчовиробництв.  Львівський  там комбінат чи комбінат "Прогрес" - всі на Україні зупиняться.

 

     Ми мусимо  думати  про  власне виробництво,  стримувати потік сировини за кордон  на  користь  власних  виробництв,  стимулювати безмитний  або  майже  безмитний вивіз готової продукції.  Те,  що треба робити,  відомо всім.  Це нам підказує здоровий  глузд.  Але якщо його немає, використовується протистояння у вигляді подібного вето.

 

     Щодо аргументів Президента  про  зменшення  поголів'я  худоби через  митні збори,  то вони смішні для всіх,  хто хоч трошки знає політекономію.  Зменшення  попиту  на  м'ясо  та   інші   продукти харчування  - результат згубної економічної політики,  що призвела до неплатоспроможності наших людей.

 

     Тому я  пропоную,  давайте  залишимо   закон,   врегулювавши, можливо, ставки митних зборів. Але сьогодні ми не приймемо рішення і не подолаємо вето.  Ті трійко людей,  які сидять у залі, зможуть лише проголосувати, щоб це питання перенести на вівторок.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Моцпан, будь ласка.

 

     МОЦПАН А.Ф.    Уважаемый    председательствующий!   Уважаемые коллеги!  Лично  мне  достаточно  одного  убедительного   примера, приведенного  коллегой  Георгием  Эдуардовичем  Мозером касательно злоупотреблений,  имеющих  место  на  этой  ниве.   Что   означает реализация  одесситамикоммерсантами  200  тысяч  штук  шкур  по 25 центов  за  килограмм  в  то  время  как  на  мировом  рынке,  как убедительно   нам  здесь  пояснили,  цена  за  килограмм  кожсырья составляет от 1,2 до 1,4 доллара? Поэтому для меня вопрос понятен. Ни  в  коем  случае  мы  не должны идти на уступки мафии,  которая сегодня на торговле кожсырьем сколачивает себе капитал.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Шаланський, будь ласка.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Фракція Соціалістичної та Селянської  партій України.  Шановні  товариші!  Я  хотів  би поставити перед собою і перед усіма вами таке запитання.  Ми обрані на найвищу законодавчу роботу  своїми виборцями для того,  щоб відстоювати їхні інтереси. Якщо так,  то давайте подумаємо,  яким чином ми,  скасувавши  оцей закон, робимо це.

 

     Нещодавно ми ухвалили Бюджетну резолюцію на 1998 рік,  у якій записали,  що дохідну частину на наступний рік необхідно формувати переглянувши  ставки  ввізного  мита на імпортну продукцію,  яка в достатній кількості виробляється вітчизняними товаровиробниками, у тому  числі і в АПК.  Це означає,  що ми повинні суттєво збільшити ввізні митні збори на продукцію  агропромислового  комплексу,  яка ввозиться на нашу територію.

 

     Але ж  давайте  замислимося,  що  за  цим  стоїть.  Обмеживши імпорт,  ми повинні наситити ринок своїм товаром.  Ще Катерина  II свого часу,  коли прийшла до царювання в Росії, не могла збагнути, чому в Росії на базарах така висока ціна на хліб. І встановила, що потрібно заборонити вивіз цієї продукції до тих пір,  поки ціни на базарі не встановляться  на  такому  рівні,  щоб  населення  могло нормально їх сприймати.

 

     Що ми  сьогодні робимо?  Київ просить уряд:  дайте можливість нам завезти  голландське  масло,  оскільки  свого  в  нас  уже  не вистачає.  А  сільськогосподарський товаровиробник каже:  віддайте мені гроші за масло, яке лежить у вас на складі! Хтонебудь в уряді над цим замислювався?!  Усе це результат того, що ми не думаємо: а що буде  завтра?  Сьогодні  прийшли  впливові,  грошовиті  люди  і кажуть:  з прийняттям цього закону ми втратили дохід, таким чином, не можемо з вами ділитися. Тому давайте скасовуйте закон!..

 

     Півроку тому уряд запропонував: давайте скасуємо. Не вдалося. Переглянули  ставки,  привели  закон  у відповідність.  Прийшли до Президента:  давайте ще ви допоможіть, бо немає ж далі за що жити! Так же ми не побудуємо свою державу!

 

     Я вважаю,  що не в тому причина. Ми намагаємося через вивізне (експортне) мито  відрегулювати  взаємовідносини  на  внутрішньому ринку між товаровиробником і грошовою системою.

 

     Та в цьому питанні мені все зрозуміло: доти, доки уряд,  держава,  ми  всі  не  станемо  на  державницьку позицію  і  не  підтримаємо  власного  товаровиробника  навіть  за рахунок емісійних грошей,  вкладених у конкретне виробництво... Це не  спричинить  сплеск  інфляції  (шановний Сергій Анатолійович не дасть мені збрехати),  а  з'явиться  можливість  підтримати  свого виробника, тим самим підняти виробництво.

 

     Я категорично проти скасування цього закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Ващук, будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська область).  Шановні колеги! Шановний головуючий! Хотілося б,  щоб це питання не політизувалося,  а  розглядалося  з  позиції здорового глузду. Ми сьогодні думаємо: як зробити так, щоб не була знята та  остання  шкіра,  про  яку  дехто  тут  так  печеться,  з селянина,  бо  на сьогодні та остання шкіра з нього таки знята.  І знову ж під  гаслами  захисту  своїх  громадян,  захисту  власного товаровиробника.

 

     Давайте розберемося,  відокремимо питання села і ринку. На що сьогодні,  шановні колеги, орієнтований ринок для села? На все те, що село купує.  Комбайни,  запчастини, нафту, мінеральні добрива - все абсолютно ми купуємо за ринковими цінами.  На  все  ж,  що  ми реалізовуємо, ціни нам диктуються.

 

     Сьогодні кілограм молока коштує 20 копійок,  кілограм м'яса - одну гривню. Я не знаю, яка ситуація на ринках у ваших райцентрах, але скажіть мені,  хто сьогодні на селі вирощуватиме худобу,  коли її ніде подіти? Вважаю, ми повинні створити погоджувальну комісію, яка  толком  прорахувала  б  усе те,  про що ми говоримо.  Шановні колеги, я вірю, що ті, хто мені тут сьогодні заперечує, роблять це з добрими намірами.

 

     Але треба  дивитися  правді  у  вічі.  Підіть  на  ринок,  що сьогодні робиться на ринку?  Повно худоби,  її діти нікуди, селяни ведуть  на  ринок  маленьких  телят.  Їх  там  же на ринку ріжуть, скидають на такі причіпики і везуть.  Коли, скажіть, таке було? Та ніколи селянин так масово не вирізав телят. Чому? А тому що корова коштує 300 гривень, бик - 300 гривень. Варто те багно тягати цілий рік,  щоб потім у кінці року не мати куди худобу продати? Сьогодні свиня чи здоровий кабан на базарі коштує  250  гривень.  Підіть  і перевірте,   якщо  не  вірите.  Ось  так  ми  стимулюємо  власного товаровиробника,  а  насправді  стимулюємо  скорочення  поголів'я, свідомо стимулюємо, бо обмежили ринок збуту. Ми свого часу закрили ринок цукру. ...О, вивозять за кордон - гади голови, феодали червоні!..  - перекрили кордон. Що сталося? Втратили ринок цукру.  Тепер  закрили  ринок м'яса і втратимо його.  Та весь світ завойовує ринки. Я згідна з колегою, головою УРП Ярошинським, який каже,   що  мито  регулює.  Але  воно  повинне  бути  стимулюючим. Стимулюючим і для товаровиробника,  і для  держави.  А  ми  кажемо селянину: зась!

 

     Чому обурюються сьогодні шкірзаводи? Тому що ще рік тому вони шкіру брали за таку ціну,  за яку самі хотіли. Бо ми з тією шкірою не мали куди подітися.  І забирали у нас її за безцінь. Розумієте? Я кажу гірку правду.  Я не йшла нікуди з господарства.  Це щоденна правда життя селянина, керівника і фахівця.

 

     Шановні колеги,  якщо  сьогодні  не готові,  не осмислюємо ще потребу в цьому акті,  давайте створимо якусь погоджувальну  групу чи ще раз проведемо засідання разом з комітетом Даниленка,  але ні в якому разі безповоротно не відкинемо, бо скоротимо поголів'я і в громадському  секторі,  і  в  приватному.  Тобто  ринок  для  села існуватиме тільки тоді, коли воно купуватиме. Навіки закриємо йому вихід на світові ціни, можливість хоч трошки поповнити сьогодні ту мізерну казну.  Щойно ми говорили, що по два роки без зарплати. Та звідки її взяти, якщо ніхто не купує?

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерино Тимофіївно.

 

     Шановні колеги, Катерина Тимофіївна зачепила за живе. Так?

 

     Бачите, чоловіки ніяк заспокоїтися не можуть.

 

     Шановні колеги,  є пропозиція почати в середу (у вівторок, ви знаєте,  День  уряду)  пленарне  засідання  з  цього  питання,   а проголосувати у вівторок. Добре?

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 177. Дякую.

 

     Але я  нагадую:  відповідно до Регламенту,  якщо ми починаємо наступне пленарне засідання саме з цього питання,  то  я  можу  це зробити і без вашого голосування. Це я і роблю.

 

     Дякую вам.  Прошу, ознайомтеся з порядком роботи на наступний тиждень і до кінця сесії,  а в понеділок керівників фракцій, голів комітетів прошу подати свої зауваження.

 

     Дякую. На все добре.