Стенограма пленарного засідання

03 червня 1997
 ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТЕ

 

С е  с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 3  ч е р в н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати і гості Верховної Ради, журналісти,  шановні радіослухачі! Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться реєстрація депутатів.

 

     Зареєструвався 341 депутат.  Ранкове  засідання  оголошується відкритим.

 

     Шановні депутати!   Я   витрачу  кілька  хвилин  та  те,  щоб поінформувати вас про вчорашню нараду керівників груп  і  фракцій, яка   була   присвячена   в   основному  питанням,  пов'язаним  із завершенням сьомої сесії.  Як відомо,  до завершення сьомої  сесії залишається небагато часу.  I хоч величезний обсяг роботи зроблено за минулий період,  проте багато життєво  важливих  законопроектів продовжують очікувати розгляду, зокрема в другому, а то й третьому читанні.  Причому більшість із них - це законопроекти, пов'язані з прийняттям  Конституції  України  та  врегулюванням  ряду ключових питань  економічної  сфери  держави,  реформуванням  податкової  і фінансової  політики.  Зокрема,  у сфері податкового законодавства очікують невідкладного розгляду,  на цьому наголошувалося вчора на нараді,  проект Закону України про Національний банк України (його ми  маємо   розглянути   наступного   тижня),   пакет   із   трьох законопроектів про довірче управління майном,  проекти законів про валютне регулювання (друге читання),  про  державний  збір  (також друге читання), про акцизний збір (друге читання). Причому я хотів би підкреслити,  що  останнє  питання  потребує  особливої  уваги, оскільки  зарубіжна  преса та й наші внутрішні матеріали свідчать, що не все  гаразд  у  цьому  відношенні  в  Україні,  зокрема,  це стосується обігу й реалізації спиртних напоїв.  Бо виявляється, що на  базарі  або  в  неофіційній  торгівлі  майже   вдвоє   дешевше продається   спиртне.   Це   означає,   що  є  або  великий  обсяг контрабанди,  або  під  виглядом  контрабанди  виготовляється  під солідарним   патронатом   в  Україні  спиртне  й  реалізується  на внутрішньому ринку.  І в цьому відношенні треба  вжити  виняткових заходів, у тому числі й на законодавчому рівні.

 

     Серед проектів   економічних  законів  -  про  лізинг  (друге читання),  про природні монополії  (друге  читання),  про  систему національного  депозитарію  (друге  читання),  про Фонд державного майна (третє читання). Знову-таки надзвичайно гостре питання. Буду просити вашої уваги й підтримки, щоб терміново прийняти цей закон, оскільки мова йде в цілому про розпорядження державним майном.

 

     Серед питань соціальної політики  вкрай  необхідно  завершити розгляд   проекту   Закону   про  загальне  обов'язкове  соціальне страхування (друге читання), щоб відкрити нарешті шлях для реформи пенсійного забезпечення, медичного страхування та розв'язання ряду інших проблем соціального  захисту  населення,  як  цього  вимагає Конституція.

 

     Що стосується інших конституційних питань,  то першочергового розгляду чекають  проект  Цивільного  кодексу  України  (прийняття рішення),  проекти  законів про Вищу раду юстиції (друге читання), про  вибори  народних  депутатів  (повторне  друге  читання),  про комітети і комісії Верховної Ради України, про Регламент Верховної Ради України.

 

     У зв'язку з пропозиціями Президента України (з початку  сесії надійшло  18  пропозицій)  невідкладного розгляду потребують також питання  про  прийняття  редакції  законів  про  місцеві  державні адміністрації,  про  Кабінет  Міністрів  України,  про  індексацію грошових доходів населення, про внесення змін до Закону про Службу безпеки України.

 

     На друге   читання   мають  бути  внесені  також  26  окремих законопроектів із відомого пакета урядових пропозицій про внесення змін  до  деяких  законодавчих  актів стосовно формування бюджету, прийняття  яких  після  тривалих  дебатів  погоджено  з  народними депутатами.

 

     Значне навантаження   припадає  на  нас  також  у  зв'язку  з термінами обрання суддів обласних судів,  повноваження яких  через кілька  тижнів  припиняється  згідно  з  "Перехідними положеннями" Конституції.  Це теж було предметом учорашнього  обговорювання  на нараді.  I хочу сказати,  навіть не беручи до уваги складність, що лише перелік зазначених  та  ряду  інших  важливих  питань  займає кілька сторінок у розкладі засідань на найближчий час.

 

     Зрозуміло, що  завершити  їх розгляд - нелегке завдання і для комітетів,  і для депутатських фракцій і груп,  які мають узгодити позиції,  а  ще слід врахувати й напруження,  яке до цього часу не знято остаточно з одного із ключових питань порядку денного  сесії

-  питання про бюджет на 1997 рік.  Парадоксально,  але так є:  на наступному  тижні  ми  вже  маємо  розглядати   проект   Бюджетної резолюції на 1998 рік,  як цього вимагає буква закону. І галузевий комітет готовий подати проект цієї резолюції.  Пропозиції Комітету з  питань  бюджету  депутати  мають  отримати вже наприкінці цього тижня.  Щодо початку розгляду проекту бюджету такої ясності немає, оскільки до цього часу Верховна Рада не має і відповідних реальних пропозицій від  уряду,  хоч  таке  прохання  Прем'єрміністру  було направлено ще позаминулого тижня.

 

     Наголошуючи на реальності,  як цього вимагають і Президент, і ситуація в державі,  хотів би зазначити, що всі попередньо внесені варіанти  бюджету  -  і  вересневий,  і  листопадовий,  і той,  що надійшов у травні,  точніше,  матеріали до нього, далекі від цього критерію.

 

     Учора на  нараді голів комітетів і керівників фракцій міністр фінансів заявив,  що минулої п'ятниці  урядом  прийнято  остаточне рішення про доопрацювання проекту бюджету на основі двох законів - про  податок  на  додану  вартість  і  про  податок  на   прибуток підприємств,  як  це  й  пропонувалося  нами  ще  півроку тому,  в найближчу середу розглянути проект на засіданні Кабінету Міністрів і  в  четвер  внести  на  розгляд Верховної Ради України.  Міністр фінансів просить вважати,  що це буде внесення проекту  Державного бюджету  на  друге читання,  і пропонує якнайшвидше розпочати його розгляд.

 

     Ми дуже ретельно вчора обговорили це питання  і,  власне,  не приймали остаточного рішення.  Зважили на те,  що ми проаналізуємо цей документ,  чи буде він відповідати духу прийнятої постанови за підсумками  першого  читання,  чи  це буде інший документ,  і тоді будемо приймати остаточне рішення.

 

     Тому ми звертаємося в даному випадку до уряду:  не  баріться, вносьте  проект  бюджету.  У свою чергу,  мабуть,  було б доцільно Комітету з питань бюджету підготувати проект спеціальної постанови Верховної Ради про особливий порядок розгляду і прийняття бюджету, прийняти цю постанову після внесення  урядом  проекту  бюджету  до Верховної Ради, визначивши в ній терміни та інші пропозиції.

 

     Є сподівання,  що  уточнені  розрахунки до проекту бюджету на 1997 рік на оновленій податковій  базі  уряд  внесе  до  Верховної Ради, як і говорилося, на цьому тижні.

 

     Якщо Комітет  з  питань  бюджету  буде  готовий  виступити із співдоповіддю щодо цього  питання,  можна  було  б  розглянути  її одночасно   з   проектом   Бюджетної  резолюції,  щоб  максимально розмежувати  поточні  можливості  і  перспективні   завдання   при обговоренні і прийнятті рішення,  без чого Верховна Рада просто не має право завершити сьому сесію.

 

     Тому нам уже зараз необхідно чітко визначатися і щодо графіка засідань  до  кінця  сесії,  і щодо послідовності розгляду окремих питань,  враховуючи,  що на вчорашній  нараді  голів  комітетів  і керівників фракцій внесена і підтримана пропозиція про продовження роботи сесії на один пленарний тиждень,  тобто до  18  липня  1997 року замість 11, як було визначено перед початком сесії.

 

     От така   інформація   з   приводу  вчорашньої  наради  голів комітетів і керівників фракцій.

 

     -------------

 

     Тепер кілька  слів  про  депутатські  запити,  стосовно  яких потрібно прийняти рішення.

 

     Запит Жовтяка   Євгена   Дмитровича   до  Президента  України стосовно  невиконання  Ощадбанком  України  Закону  про   державні гарантії  відновлення  заощаджень громадян України щодо індексації вкладів та видачі ощадних книжок.  Це вимога закону.  Закон, як ви пам'ятаєте,  повертався  на  доопрацювання,  зауваження  Верховною Радою враховано.  Президент підписав закон,  треба виконувати його вимоги.

 

     Ставлю на  голосування  питання про підтримку запиту депутата Жовтяка. Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 255.

 

     Ставлю на голосування питання про направлення цього запиту за адресою. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 261. Прийнято.

 

     Є запит  Мовчана  Павла  Михайловича  до міністра закордонних справ  України  у  зв'язку  зі  спробами   посольства   Російської Федерації  в  Україні втручатись у внутрішні справи України шляхом впливу на вирішення питання про отримання освіти російською  мовою дітьми  громадян  України.  У  нього є аргументи щодо необхідності звернення до міністра.

 

     Білас Іван Григорович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно вивчення причин систематичної і тривалої невиплати пенсій громадянам  похилого  віку   та   інвалідам   у   Мостиському   та Старосамбірському  районах Львівської області,  невиплати впродовж двох   років   зарплати   працівникам   колективного   селянського господарства  імені  Сагайдачного  Мостиського  району  та  вжиття відповідних заходів.

 

     Цушко Василь Петрович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно  вирішення  питання  транспортного  сполучення  населених пунктів Тарутинського району Одеської області з обласним центром у зв'язку  з  рішенням  Одеської залізниці про закриття залізничного сполучення на дільниці Арциз-Бессарабка.

 

     Запит Кірімова Івана Захаровича,  депутата від  Іванківського виборчого  округу,  до  Голови  Верховної Ради з приводу прийняття закону  України  щодо  диференціації  пенсій.  Він  не  один   раз звертався,  і  цей матеріал у роботі.  Одначе депутат наполягає на прискоренні цієї роботи.

 

     І ще один запит цього ж депутата до Голови Верховної  Ради  з приводу  надто  важких  умов,  у  яких опинилися інваліди праці та інваліди дитинства.  Завтра ми  розглядатимемо  один  із  проектів закону, який стосується цієї теми.

 

     Повторний депутатський  запит  на  ім'я Голови Верховної Ради направляє  депутат  Недригайло  Валентин  Михайлович   з   приводу поновлення   фінансування   заходів   щодо   соціального   захисту незайнятого населення Донецької області.  Це питання теж входить у перелік питань, які розглядатимуться на цьому тижні.

 

     Я просив би підтримати пропозицію про направлення цих запитів адресатам, оскільки вони оформлені відповідно до вимог Регламенту.

 

     Ставлю на голосування це питання. Будь ласка.

 

     "За" - 209. Не прийнято.

 

     Я просив би одних не бути  розумнішими  чи,  так  би  мовити, метикованішими за інших. Допомагайте один одному.

 

     Ще раз  ставлю на голосування за пропозицією депутатів.  Будь ласка.

 

     "За" - 212. Не приймається.

 

     -------------

 

     Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України повідомляю   про   входження   до   складу   депутатської  фракції Соціалістичної і  Селянської  партій  України  народного  депутата України  від  Іванівського виборчого округу N 311 Одеської області Говоруна  Володимира  Пилиповича  та  про  вихід  із  депутатської фракції   "Комуністи   України  за  національну  справедливість  і народовладдя"  народного  депутата  України   від   Балаклавського виборчого  округу  N  43  міста  Севастополя Бобриньова Олександра Васильовича.

 

     Я вже  оголосив  пропозицію  голів  комітетів  і   керівників фракцій  про  продовження  роботи  сесії  до  18 липня цього року. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     -----------

 

     Учора на  засіданні  ради  фракцій   за   участю   керівників комітетів   Верховної   Ради  порушувалося  питання  також  і  про ситуацію, яка склалася тепер і ставить перед Верховною Радою цілий ряд завдань у зв'язку з підписанням договору між Україною і Росією й інших документів.  На пропозицію голів  комітетів  і  керівників фракцій   я   вчора  звернувся  до  Президента  України,  Кабінету Міністрів  і  міністра  закордонних  справ  з  приводу  того,  щоб депутатам були представлені всі договори, заяви, декларації, угоди та інші матеріали,  які супроводжують підписання  цих  документів. Лист відправлено.

 

     Верховна Рада  зараз  має  великий  договір  про стосунки між Україною і Росією,  він розмножений і розданий головам комітетів і керівникам  фракцій,  а  також  декларацію і дві заяви президентів України і Росії. Ці матеріали можна буде розмножити і роздати всім депутатам,  хоча  вони  в  цілому  великі за обсягом,  це майже 50 сторінок  тексту.  Всі   будете   ознайомлені   з   договором,   я переконаний,  що  він  буде  через  день-два надрукований у пресі. Підказують,  "Урядовий кур'єр" опублікував уже ці матеріали. У нас у   кіоску   є.  Візьміть,  будь  ласка,  тексти  один  до  одного збігаються.

 

     У нас є ще час для  запитів,  пропозицій  тощо.  Будь  ласка, запишіться.

 

     Скажіть, нехай виставлять 15 хвилин.

 

     Олександра Володимирівна Кужель. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський   виборчий   округ,   Запорізька  область).  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые  народные  депутаты!  В  адрес запорожской депутации поступило письмо от запорожского обкединения организации "Союз Чернобыль Украины". В письме обращается внимание на  то,  что  Премьерминистр  Украины подписал список предприятий, имеющих таможенные льготы согласно новой редакции статьи 61 Закона Украины  о  статусе  и  социальной  защите  граждан,  пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы,  в который вошли  предприятия только 11 областей Украины,  и 9 из этих 20 предприятий - в городе Киеве.  Предприятие запорожского  обкединения  было  исключено  из данного списка.

 

     Беря во  внимание,  что  сейчас проводится акция,  называемая "Чистые руки",  вся запорожская депутация хотела бы получить ответ и  просит  вас  дать  протокольное  поручение  Комитету Верховного Совета по вопросам Чернобыльской катастрофы,  чтобы было проведено расследование, каким образом составляется список этих предприятий, утвержденный постановлением Кабинета Министров.

 

     Следующее. Министерство здравоохранения подписало  разрешение на  использование  420  пищевых  добавок на территории Украины.  Я обращаю внимание  народных  депутатов  на  то,  что  до  этого  на территории  Украины  разрешалось  пользоваться только 200 пищевыми добавками.  Таким  образом  Министерство  здравоохранения  открыло таможню   для   всей   иностранной  пищевой  продукции  и  сделало неконкурентоспособной нашу пищевую продукцию, которая пользовалась спросом   только  потому,  что  была  изготовлена  из  натуральных продуктов.

 

     Я просила  бы  Александра   Александровича   сделать   запрос Кабинету  Министров  (мы  свой уже отправили),  на каком основании нарушаются права  граждан  и  вносятся  такие  изменения,  которые ухудшают ситуацию и здоровье наших граждан?

 

     Кроме этого, у меня есть предложение относительно утверждения бюджета 1997 года: не принимать его до тех пор, пока мы не услышим об  использовании  бюджета за первый квартал 1997 года.  В октябре 1996 года мы вместе с Натальей Витренко предлагали принять  бюджет на  старой  налоговой  основе,  реально  снизив  налоговые ставки. Теперь мы приходим к тому,  что будем принимать бюджет  на  основе двух   законов.  Мы  создаем  ситуацию,  когда  предприятия  будут работать по новым  законам,  но  не  улучшаем  для  них  налоговое законодательство.   Поэтому   до  принятия  нового  бюджета  нужно заслушать отчет об использовании бюджета за первый квартал.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жулинський.

 

     ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  культури і духовності (Луцький виборчий округ, Волинська область).  Шановні депутати!  Я хотів би звернути  увагу передусім на питання,  яке надзвичайно хвилює мою область, зокрема місто Луцьк,  - це інвестиційна політика уряду.  У моєму окрузі  є великі    заводи,    які    були   закроєні   на   широкомасштабне співробітництво на всьому терені Радянського Союзу. Нині ці заводи перебувають  у надзвичайно скрутному становищі,  тому що величезна кількість робітників,  які приїхали із сіл у місто, не забезпечені ні житлом,  ні роботою,  і це створює надзвичайно складну ситуацію саме із розв'язанням квартирної проблеми.  Отже,  я вважаю, що для таких  регіонів,  для  такої області,  як Волинська,  повинна бути розроблена спеціальна інвестиційна політика з тим,  щоби  залучити не  тільки інвестиції,  як кажуть,  закордонні,  але також і наші, внутрішні,  і стимулювати це виробництво,  модернізувати  його,  і перевести  на  задоволення  потреб  передусім  нашого внутрішнього ринку, а в перспективі - і потреб іншого ринку.

 

     Друге питання.   Зараз   активно    обговорюються    проблеми реформування  освіти,  культури,  охорони  здоров'я.  Реформування освіти - це надзвичайно делікатна і  складна  справа.  Дуже  легко позакривати   школи,   особливо  в  сільських  районах,  об'єднати училища,  об'єднати середні  навчальні  заклади,  але  ми  повинні врахувати  також,  що  ми  створюємо  часом  напружену ситуацію із працевлаштуванням викладачів -  людей  високої  кваліфікації,  які перебувають у надзвичайно непевному становищі.  Тому я думаю, що з боку уряду повинна бути чітко і  легально  заявлена  позиція  щодо того,  як же здійснювати це реформування. Безперечно, це потрібно. Де треба - об'єднувати,  де треба - закривати.  Але до цього треба ставитися надзвичайно чутливо.

 

     Третє питання.    Воно    торкається    села    і    цін   на сільськогосподарські  продукти.  Бартерні  розрахунки  ставлять  у нерівноправне    становище    сільськогосподарського    виробника, призводять  до  того,  що  йому  надзвичайно  важко  не  тільки  у фінансовому,    матеріальному    плані,    але    й    навіть    у морально-психологічному,  тому що селянин,  по суті, не бачить, як йому реалізувати свою продукцію,  яка перспектива і яка політика в цьому відношенні уряду.

 

     І ще одне питання,  на якому я  хотів  би  також  наголосити. Безперечно,  те,  що  було  здійснено  в  останні роки в зовнішній політиці  -  і  підписання   декларації   з   Президентом   Польщі Кваснєвським,  і  підписання  договору  з  Російською  Федерацією, створює добрі перспективи для нашого співробітництва. Я вважав би, що  треба  підходити  до  цього  дуже виважено,  не поспішаючи все проаналізувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Хмара.

 

     ХМАРА С.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань оборони і державної безпеки (Залізничний виборчий округ, Львівська область).  Депутатське об'єднання "Нація  і  держава",  Українська консервативна республіканська партія. Підписавши міждержавні угоди про умови розташування Чорноморського флоту на території  України, вище  державне  керівництво  України  зрадило національні інтереси України,   фактично   зайняло   капітулянську   позицію,    просто добровільно  відмовилося  і передало під контроль Росії українське місто Севастополь.  Росія тепер зможе повністю  контролювати  наші південні   кордони,  чим  Україна  наражається  на  дуже  серйозні небезпеки.

 

     Крім того,  українське керівництво  погодилося  на  абсолютно невигідні  умови  орендної  плати.  Підписанням  цієї  угоди  було порушено кілька статей Конституції.  Президент України  згідно  зі статтею  106  не мав права передавати свої повноваження і надавати можливість Прем'єру підписувати  такий  договір.  Таким  чином,  і Прем'єр  допустив  порушення,  перевищивши  свої повноваження,  бо підписання таких договорів  належить  лише  до  компетенції  глави держави. Ну і, звичайно, була порушена стаття 17 Конституції.

 

     Потрібно теж  нагадати,  що підготовка до підписання цих угод проходила в абсолютно таємничій атмосфері,  жодної  інформації  не було  надано  не  тільки  громадськості  України,  але  й народним депутатам.

 

     Тому я пропоную з цього приводу прийняти рішення про те,  щоб негайно  вивчити  всі  ці  документи  в комітетах Верховної Ради і внести це питання для термінового розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.

 

     І друге  питання.  Я  бачу,  що  досі в порядку денному немає питання про стан злочинності в державі і ситуацію,  яка склалася в правоохоронній   системі   держави.   Україна  охоплена  епідемією корупції,  і найкорумпованіші державні структури -  це  передовсім охоронні  органи,  зокрема  система Міністерства внутрішніх справ. Вважаю,  що є певні сили,  які намагаються блокувати це питання  і таким   чином   сприяти  криміналізації  суспільства  і  державних структур.  А це є дуже серйозна загроза для  національної  безпеки України.  Прошу, закликаю всіх депутатів зважити на це і виправити помилку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань соціальної політики та праці (Слов'яносербський виборчий  округ,  Луганська  область).  Для  оглашения   заявления фракции   Социалистической   и   Селянской  партий  о  критическом положении в народном образовании прошу передать  слово  Станиславу Николаенко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська  область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій України заявляють,  що ми  не  раз  зверталися  до  громадськості, Президента,   Верховної   Ради,   Кабінету   Міністрів  з  приводу наростаючих процесів руйнування освіти в Україні,  її розвалу, а в остаточному підсумку і знищення.

 

     Аналіз проекту бюджету на 1997 рік свідчить,  що освітянська галузь приречена на  вимирання. Так,  із мінімально необхідних для дитсадків,  шкіл, училищ, вузів 10 мільярдів гривень уряд  пропонує  виділити  лише  4,1  мільярда гривень,  що  майже  в три рази менше,  ніж передбачено статтею 61 Закону про освіту.

 

     При такому  фінансуванні  в  Україні  буде  закрито   третину загальноосвітніх  шкіл  - це майже 8 тисяч.  Уже реорганізовано чи ліквідовано 164 профтехучилища, 120 технікумів.

 

     Урядовою постановою  від  24  травня  передбачається  суттєве скорочення  держзамовлення  на  підготовку  спеціалістів:  у вищих навчальних закладах та технікумах - на 45 тисяч, у профтехучилищах

-  на  25  тисяч.  70  тисяч  молодих  людей  -  випускників  шкіл нинішнього року - не зможуть реалізувати своє конституційне  право на   навчання.   На   вулицю   буде  викинуто  тисячі  досвідчених викладачів,  педагогів.   Такі   дії   призведуть   до   зростання злочинності серед молоді, безробіття, зростання соціальної напруги в суспільстві.

 

     Фракцію, всіх громадян турбує грубе нехтування  вимог  статті 53  Конституції України урядом,  ректорами деяких вищих навчальних закладів щодо незаконного насадження платної  освіти,  позбавлення молодих  людей  із малозабезпечених сімей (а це майже 75 відсотків населення) права на навчання і отримання професії. Подібні реформи проводяться  однобоко,  не  дають  економічного ефекту,  ведуть до руйнування економічних підвалин  держави,  оскільки  не  вирішують питання працевлаштування вивільнених педагогів,  учнів, студентів, створення робочих місць.

 

     Все це відбувається  на  тлі  нехтування  вимог  Конституції, масового  зубожіння  вчителів,  майстрів,  викладачів,  науковців, студентів,  учнів,  обслуговуючого персоналу.  Скажімо, Смолинська середня  школа  Кіровоградської  області 10 днів голодувала,  нині Злинська голодує.  А всього 1,4 мільйона освітян живуть впроголодь

-  по  півроку  не  отримують  зарплати.  При цьому заборгованість держави по зарплаті катастрофічно зростає.  Якщо на  1  січня  цей борг  становив 3,4 мільярда гривень,  то на 10 квітня борг зріс на 1,2 мільярда.  Не виплачуються зароблені кошти працівникам шкіл  і далі.   Тільки   Житомирська,  Львівська  області,  міста  Київ  і Севастополь не мають боргів за 1996 рік.

 

     Фракція Соціалістичної і Селянської партій рішуче  засуджують таку політику,  яка веде до руйнування галузі освіти,  позбавлення майбутнього нашої молоді.  Ми наполягаємо  на  негайному  розгляді цього питання у Верховній Раді.  Потрібна серйозна корекція, зміна політичного,  соціальноекономічного курсу в  інтересах  переважної більшості  населення,  а не купки мафіозно-кримінальних так званих нових  українців.  Життя  вимагає  рішучої  відмови  від  політики жорсткого монетаризму,  яка захищає новітніх мільярдерів, переходу до зваженої грошовокредитної системи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Стретович.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і судовоправової реформи (Немирівський виборчий округ,  Вінницька область). Група "Реформи", міжфракційне депутатське  об'єднання  "Вперед,  Україно!".  Шановні колеги!  На вимогу     виборців     оприлюднюю      звернення      працівників сільськогосподарських    підприємств    Липовецького   району   до Президента України Леоніда Кучми, Голови Верховної Ради Олександра Мороза, Прем'єрміністра Павла Лазаренка.

 

     "Шановні керівники  держави!  Звертаємося  до  вас із слізним проханням терміново вжити заходів  для  виплати  заробітної  плати колгоспникам,  учителям,  лікарям, працівникам сфери культури, які обслуговують наші села,  пенсій пенсіонерам. Надзвичайна фінансова криза,  прес  із  державного  боку  задушили  повністю працівників агропромислового комплексу,  зруйнували  наше  майбутнє,  майбутнє наших дітей.

 

     Державна політика  призвела  до того,  що протягом року ми не отримуємо заробітної плати за свою нелегку, але потрібну працю.

 

     Незважаючи на те що в державі править беззаконня, процвітають мафіозні  структури,  працівники  села  працюють,  щоб прогодувати український народ.

 

     Нелегка в    цьому    році     була     посівна     кампанія. Сільськогосподарська   техніка  зовсім  застаріла,  немає  до  неї запасних частин,  пальномастильні матеріали вишукували  де  могли, забезпечення з боку держави абсолютно не відчувалося,  хоча не раз приймалися  відповідні   постанови   Кабінету   Міністрів,   інших міністерств    про   забезпечення   працівників   агропромислового комплексу цими важливими для нас матеріалами.

 

     Разом із тим у господарствах Липовецького  району,  як  і  по всій    країні,   склалася   надзвичайно   складна   ситуація   із забезпеченням дизельним паливом, бензином, мастилами для заготівлі кормів для громадського тваринництва.

 

     Тому ми   вважаємо,   що   Кабінет   Міністрів,  Міністерство сільського господарства і продовольства України зовсім не працюють над  вирішенням цих проблем.  Такий важливий сектор економіки,  як сільське господарство, покинуто державою напризволяще.

 

     Ми вимагаємо від  вас,  шановні  керівники  держави,  негайно розробити чітку програму дій для порятунку сільського господарства та  невідкладно   вирішити   питання   оплати   праці   сільського працівника,     забезпечити    аграрного    виробника    технікою, пально-мастильними матеріалами,  запасними частинами,  надавши для цього відповідні пільги та кредити.

 

     Невже наші  селяни  заслужили,  щоб  так  над  ними знущалася власна держава?  Адже без села не буде  України,  і  це  зрозуміло всім: і нам, і вам.

 

     Якщо ці питання не будуть вирішені,  ми змушені будемо в 1998 році бойкотувати вибори,  і жодна  людина  не  прийде  на  виборчі дільниці.  Зрозумійте,  це  не  погроза,  це наша вимога,  це біль кожного українського сільського трудівника.

 

     З повагою до вас,  з побажаннями добра і здоров'я,  державної мудрості  працівники колективних сільськогосподарських підприємств "Дружба", імені Горького, імені Щорса." Усього 1787 підписів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Оробець. Будь ласка.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий  округ,  м.  Київ).  Група  "Реформи",  політичний   блок "Вперед,  Україно!" Шановні колеги!  Минулого тижня були підписані надзвичайно   важливі   угоди   для   України.   Вони   стосуються національної й економічної безпеки України.

 

     У засобах масової інформації є лише переспіви тих людей,  які особисто були причетні до  укладання  широкомасштабних  договорів. Але робиться все для того, щоб блокувати, не допустити висвітлення і публікації справжніх документів,  що були підписані.  Адже  були підписані документи не лише стосовно Чорноморського флоту, а й про переділ на користь тих чи  тих  посадових  осіб  України  і  Росії нафтогазового    комплексу    України,   що   становить   важливий національний інтерес.

 

     Саме тому,  що зараз  не  можна  повністю  оцінити  підписані угоди,  але  однозначно  можна  сказати,  що  деякі  з них прямо й брутально  порушують   Конституцію   України,   оскільки   в   них говориться,  що  вони  діють відразу після підписання,  а згідно з чинною Конституцією договір може діяти лише  після  ратифікації  й опублікування його, саме тому, що брутально розтоптано Конституцію України,  треба прийняти закон України про  порядок  представлення для ратифікації міжнародних договорів України.

 

     Я хочу   ініціювати   затвердження   цього  закону,  який  би складався лише з одного пункту:  уряд України невідкладно,  але не пізніше  ніж  у  десятиденний  термін надає Верховній Раді України підписані міжнародні договори та додатки до них для ратифікації. Я проситиму  вас обов'язково прийняти і проголосувати за цей проект. У нас є договори,  які роками не ратифікуються Верховною Радою,  і внаслідок цього депутати нічого не знають про ці договори.

 

     Крім того,   нам  треба  прийняти  постанову  Верховної  Ради України,  де звернутися до Кабінету Міністрів  України  з  вимогою передати всі договори,  у тому числі додатки,  і таємні, для того, щоб депутати  мали  можливість  їх  розглянути.  І  звернутися  до Кабінету  Міністрів  з  вимогою  призупинити  виконання підписаних угод, оскільки це суперечить Конституції України.

 

     У разі  невиконання  Кабінетом   Міністрів   цих   вимог   ми ставитимемо  питання  про відставку Кабінету Міністрів України,  а також зробимо політичні висновки щодо всенародно обраного  гаранта Конституції  України,  який  не  гарантує виконання Конституції на території України.

 

     ГОЛОВА. Шановні    депутати,    трапилося     таке     прикре непорозуміння:  депутат  Оробець  підійшов  і  попросив  слова,  я звернувся до нього,  чи він  погодив  з  депутатом  Горбатюком,  і зрозумів,  що  погодили,  і  я  надав слово йому.  А тепер депутат Горбатюк говорить,  що він не погоджував... Тому я просив би вашої згоди,  щоб  надати  депутату Горбатюку слово і закінчити на цьому дане питання. Будь ласка.

 

     ГОРБАТЮК М.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної освіти (Радянський виборчий округ,  м.  Київ). Прошу передати слово члену фракції Руху Івану Зайцю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Святошинський виборчий округ, м. Київ). Шановні депутати! Минулого тижня Прем'єрміністром України  Павлом  Лазаренком  було  підписано  угоди  з  російським урядом,  які  повинні  начебто  вирішити  проблему  Чорноморського флоту.  Минуло вже достатньо часу,  але ніхто з нас не знає змісту цих угод. Я вже не говорю про пересічного громадянина України.

 

     Добре, що від Верховної Ради до уряду послано  листа  з  тим, щоб  Кабінет  Міністрів  надіслав  до Верховної Ради всі підписані угоди.  Однак у цьому листі не  встановлено  терміну,  тому  треба встановити термін.

 

     Я пропоную звернутися до Президента й уряду України,  щоб усі ці угоди були  опубліковані  в  пресі  для  широкого  ознайомлення громадян.  Інформація  з  цього  приводу,  яка міститься в засобах масової інформації,  є надзвичайно скупою.  Але вже вона  свідчить про  те,  що національним інтересам України,  суверенітету України завдано великої шкоди.  Є всі підстави вважати, що відбулася здача суверенітету України.

 

     Уряд підписав  угоди  і  погодився  на  перебування звичайних збройних сил Росії на нашій території.  А перед цим він  погодився на   так   званий  фланговий  документ,  тобто  фактично  узаконив перебування військових сил на території  України,  які  ніколи  не були предметом у переговорах стосовно Чорноморського флоту.

 

     Так само  й розрахунки за перебування Чорноморського флоту на нашій території.  Це смішна плата,  яка  не  дасть  можливості  не тільки  ліквідувати  збитки,  завдані Чорноморським флотом у плані екології,  а навіть відшкодувати  соціальні  витрати  Севастополя, зумовлені перебуванням тих військ.

 

     Якщо аналізувати    механізм   розрахунків   за   перебування Чорноморського флоту  на  нашій  території,  то  можна  однозначно сказати,  що  українською  територією  розрахувалися  за  вкрадені мафією і корупцією гроші.  Бо не йдеться про 2,5 мільярда  доларів щорічно,  як  це  треба,  а  йдеться  про  те,  що  таку суму буде виплачено впродовж 20 років і що ця сума йде на погашення боргів і інші речі.

 

     Тому ми  повинні  підійти  досить скрупульозно до аналізу цих статей.  Ми повинні дати політичну оцінку діяльності  тим  особам, які підписували ці угоди, що порушують Конституцію, зокрема статтю 17,  і ставити питання про їх персональну відповідальність. Інакше ми ніколи не будемо мати України,  інакше ми ніколи не будемо мати доброго життя.

 

     І останнє.  Хочу звернути вашу увагу на таку ситуацію:  у тих селах,  які виселені після Чорнобильської катастрофи,  чиниться, я сказав би,  державний бандитизм.  Якого характеру? Розбираються ті хати,  які  люди  залишили,  розбираються  ті  хліви  і вивозяться бозна-куди.  Це треба заборонити раз і назавжди,  бо це не  тільки розвезення  радіації  по  всій  Україні,  а  це  ще завдає великої моральної шкоди тим  людям,  які  перебували  в  тих  селах  і  їх виселили,  а  тепер  їхніми  хатами  торгує  мафія.  Тому я прошу, Олександре Олександровичу, звернутися до уряду з запитом, щоб вони прийняли відповідне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,  готуйте  запит,  я  поставлю  його  на голосування. Пропозиція правильна.

 

     Ті питання,  які  потребують   погодження   Верховної   Ради. Відносно   запорізького   об'єднання  "Союзу  Чорнобиль  України", неправильних дій уряду ставила питання  Олександра  Володимирівна. Будь ласка, підготуйте запит з цього приводу. Я вважаю, що ми дамо таке  доручення,   чорнобильська   комісія   відреагує,   підготує документ.

 

     Те саме  стосовно  питання  про харчові добавки.  Будь ласка, готуйте пропозиції.

 

     Пропозиції Жулинського Миколи Григоровича щодо  інвестиційної політики уряду. Як законодавчу ініціативу готуйте чи звернення, чи постанову,  чи запит,  чи  проект  закону  -  що  ви  вважаєте  за потрібне.  Тим  більше  що у вас досвід віце-прем'єра солідний.  Я думаю, що сесійний зал вас підтримає обов'язково.

 

     До уваги  беруться  пропозиції,  міркування  Степана   Ілліча Хмари,  Станіслава Миколайовича Ніколаєнка,  звернення селян,  яке зачитав Володимир Миколайовича Стретович.  Воно,  по суті, як крик душі,  під ним можуть усі так само підписатися.  Але я розумію, що громадяни України не бачать різниці між різними гілками  влади.  І вони  ставлять  питання  до Голови Верховної Ради так само,  як до Президента,  до Кабінету Міністрів. Це природно. Але депутат, який передає ці слова від них,  зустрічаючись з ними,  мав би пояснити, що,  наприклад, Голова Верховної Ради не може займатися поставками нафтопродуктів так само,  як і вся Верховна Рада.  Це питання, які повинні вирішуватися структурами виконавчої влади.

 

     Стосовно пропозиції депутата Оробця  щодо  законопроекту  про ратифікацію  договорів.  Толкова  пропозиція.  Я  вважаю  так:  ви підготуйте цей  проект,  розповсюдьте  серед  депутатів.  Ми  його внесемо  в  порядок денний і потім проголосуємо.  Іншого механізму просто немає.

 

     Те саме стосується пропозиції  депутата  Зайця  щодо  терміну направлення  договорів,  оскільки  проект,  про  який  згадує Юрій Миколайович  Оробець,  торкається  і  цього  питання.  Тобто   там визначено термін - 10 днів на подачу таких документів.

 

     Депутат Чемерис звернувся з приводу такого питання.  Згідно з "Перехідними положеннями" Конституції міжнародні договори  України щодо  тимчасового  перебування  іноземних  військових формувань та використання для цього баз підлягають ратифікації парламентом. Але зміст  міжурядових  українськоросійських  договорів  про  розподіл флоту,  оренду військових баз у Севастополі потребує  попереднього обговорення або принаймні ознайомлення не лише на рівні уряду, але й у парламенті, і в суспільстві.

 

     Це питання сьогодні вже кілька разів порушувалося.  З приводу цього   питання  я  вже  звернувся  до  Кабінету  Міністрів  і  до Президента.

 

     Запитання викликають,    зокрема,    відповідність     нормам Конституції положення щодо звільнення від оподаткування коштів, що спрямовуються  на  утримання  Чорноморського   флоту,   економічна вигідність   для  України  встановлених  в  угоді  ставок  оренди, військово-стратегічна доцільність зазначеного  в  угоді  розподілу бухт тощо.

 

     Для того  щоб вияснити це питання,  згідно з пунктом 8 статті 85 та пунктом 2 статті 106 Конституції України необхідно заслухати позачергове  послання  Президента  України  про зовнішнє становище України до ратифікації угод парламентом.

 

     Я можу поставити це питання на голосування,  але  його  треба підготувати  так  само,  як  і  будь-яку пропозицію.  Адже це буде постанова Верховної Ради.  Тому ви,  будь ласка, підготуйте проект постанови з цього приводу,  роздайте депутатам,  ми внесемо його в порядок денний,  проголосуємо. Гадаю, що депутати підтримають вашу пропозицію, оскільки вона має всі підстави для цього.

 

     --------------

 

     Шановні депутати! Приступаємо до розгляду питань, внесених на сьогодні.  Я назву тільки ці  питання.  Це  про  проект  Постанови Верховної  Ради  про внесення змін до Постанови Верховної Ради про порядок розгляду питання про обрання на посаду судді безстроково;

 

     про пропозиції  Президента  України  до  Закону  України  про місцеві державні адміністрації;

 

     проект Постанови Верховної Ради про проект Програми державної підтримки і розвитку місцевого самоврядування в  Україні  (коротке питання, доручення Кабінету Міністрів);

 

     пов'язані між собою кілька проектів законів про внесення змін і доповнень до Закону про систему оподаткування;

 

     проект Закону про Державну програму приватизації на 1997  рік (друге читання);

 

     проект Закону  про  вибори народних депутатів (повторне друге читання);

 

     проект Закону  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Декрету Кабінету  Міністрів  про  валютне регулювання і валютний контроль. Питання це внесено на пропозицію  комітету  саме  на  сьогоднішній день.

 

     З огляду на це, приступаємо до розгляду зазначених питань.

 

     Проект Постанови  Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про порядок розгляду питання  про обрання  на  посаду судді безстроково.  Визначений доповідачем від комітету Олександр Лавринович -  заступник  голови  комітету.  Він коротенько  протягом  однієї  хвилини  поінформує  про  суть цього уточнення,  і потім ми вирішимо,  оскільки  це  питання  вже  нами обговорювалося і заперечень воно не викликає.

 

     Будь ласка, від комітету.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Матеріали роздані.  Будь ласка, подивіться. У вас вони є на руках. Суть  питання,  яке  порушено,  полягає  в тому,  що ми маємо таку двосторонню проблему.  З одного боку,  ми  повинні  до  28  червня відповідно   до   "Перехідних   положень"  Конституції  затвердити безстроково  близько  півтисячі  суддів.   Це   потребує   великої кількості часу.  Але ми зобов'язані це зробити,  оскільки взяли на себе це зобов'язання, коли приймали Конституцію.

 

     З другого боку,  ми розуміємо відповідальність за призначення на посади на безстроковий період людей, які приймають рішення щодо суспільних спорів або щодо порушень законодавства,  що виникають у нашій державі.

 

     Нам потрібно  поєднати можливості оперативного розгляду цього питання з відповідальним ставленням до затвердження кожної  особи, яка пропонується на безстрокове обрання.

 

     Тому пропонується   внести   зміну  в  прийняту  нами  раніше постанову стосовно процедури розгляду,  яка  б  давала  можливість проводити  голосування  не персонально,  коли кожен буде стояти на трибуні,  а ми будемо голосувати в залі, але зберегти персональний підхід  до  обрання суддів.  Це можливо,  якщо всі прізвища суддів будуть заноситися в бюлетені для таємного голосування так,  як  це передбачено  нашим Регламентом для обрання суддів Верховного Суду. Таким   чином,   з   одного   боку,   ми   зберігаємо   можливість індивідуального  підходу  до  кожного судді залежно від того,  яка буде  думка  народних  депутатів   України,   депутатських   груп, постійних  комітетів  Верховної  Ради України.  З другого боку,  є можливість робити це оперативно.

 

     Ми мусимо це зробити,  бо в нас уже є досвід  голосування  за весь список запропонованих суддів. У такому разі, якщо є негативне ставлення більшості депутатів до однієї чи декількох кандидатур  і позитивне   до  решти,  виникає  ситуація,  коли  депутат  повинен голосувати всупереч власній волі. Тобто, маючи негативне ставлення до одного кандидата,  депутат змушений голосувати проти решти, хоч до них у нього позитивне ставлення.  Такий підхід є  ненормальним, він  заперечує  взагалі  підходи  до персонального обрання кожного судді, який матиме можливість здійснення пожиттєвого правосуддя.

 

     Тому є пропозиція,  щоб ми внесли зміни,  зазначені в проекті постанови,   який   вам   роздано,  і  надалі  обирали  суддів  на безстрокове  призначення  таємним  голосуванням,   шляхом   подачі бюлетенів,  що  дасть  можливість нам голосувати і персонально,  і практично   одночасно   визначатися   щодо   всіх   запропонованих кандидатур.    При    цьому   немає   необхідності   обов'язкового представлення кожного з претендентів з цієї трибуни.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Це питання обговорювалося в  сесійному  залі  під  час  розгляду  кандидатур для призначення суддями безстроково.  Тоді було  дано  доручення  комітету  внести пропозиції, які б урегульовували цю справу.

 

     Проект постанови  з  цього  приводу  короткий,  розданий усім депутатам (Шум у залі).

 

     Чому ні?  У мене ті ж самі матеріали, що й у вас. Подивіться, будь ласка.

 

     Проект зводиться до таких двох пунктів, я зачитую:

 

     "1. Частину  першу  пункту  третього Постанови Верховної Ради від 14 травня 1997 року про порядок розгляду питання  про  обрання на посаду судді безстроково викласти в такій редакції:

 

     "3. Голосування по кожній особі, яка рекомендується на посаду судді безстроково, здійснюється таємно, шляхом подачі бюлетенів".

 

     2. Постанова набирає чинності з дня її прийняття".

 

     Про що йдеться?  Я ще раз повертаюся до  тієї  дискусії.  Нам належить  до  кінця  цієї сесії розглянути персонально питання про затвердження близько 500 кандидатур. Це означає, що ми повинні два тижні  витратити тільки на запитання суддям,  якщо не внесемо змін до процедури.

 

     Учора на нараді  голів  комітетів  і  керівників  фракцій  ми обговорили це питання й дійшли висновку,  що пропонована процедура така:  профільний комітет розглядає  ці  кандидатури  на  підставі рішень  Вищої  кваліфікаційної комісії суддів.  Робота ця ведеться гласно.  У роботі комітету можуть взяти  участь  усі  представники фракцій,  регіональних  депутацій  залежно  від  того,  судді якої області будуть призначатися.

 

     А потім ви можете порадитися  у  фракціях  з  цього  приводу, можете запропонувати, якщо стосовно якогось кандидата є неясності, викликати його на трибуну в сесійному  залі,  задати  запитання  і з'ясувати своє ставлення до нього.  Але загальне голосування,  щоб не витрачати сесійний час,  проводити вранці до початку  засідання бюлетенями.   Тоді   ви   щодо  кожної  кандидатури  індивідуально визначаєтеся: кого підтримуєте, а кого не підтримуєте.

 

     Я вважаю,  як варіант це прийнятна пропозиція,  просив би  її підтримати.  Якщо  немає заперечень,  я ставлю цей проект,  який я зачитав,  на голосування за основу,  бо  в  мене  є  ще  невеличке доповнення до нього. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 188.

 

     Не голосує близько сотні депутатів. Проект постанови я тільки що  вам  зачитав,  пропонується  викласти  частину  першу   пункту третього  прийнятої  раніше постанови так:  "Голосування по кожній особі,   яка   рекомендується   на   посаду   судді   безстроково, здійснюється таємно, шляхом подачі бюлетенів".

 

     І другий   пункт:   "Постанова  набирає  чинності  з  дня  її прийняття".

 

     Ставлю на голосування ще раз.  Підтримайте,  будь  ласка.  Це питання процедури, його треба підтримувати.

 

     "За" - 237.

 

     І ще  я  вношу  до  цього  проекту  доповнення такого змісту: "Особа,  яка пропонується для обрання на посаду судді безстроково, може   бути  запрошена  на  трибуну  Верховної  Ради  України  для відповіді на запитання народних депутатів. Обговорення кандидатури проводиться в цьому випадку за процедурою,  визначеною Регламентом Верховної Ради України".  Тобто замість пункту 2 прийнятої  раніше постанови,  яким  передбачено,  що  обов'язково  кожен кандидат на трибуну виходить, я пропоную записати, щоб виходив той, кого назве хтось із депутатів.  Будь ласка, на трибуну - і тоді вже процедура визначається Регламетом. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування доповнення:  замість  пункту  2  діючої постанови прийняти цей пункт. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 238.

 

     У цілому  ставлю  на  голосування  проект  постанови  з  цими доповненнями. Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     -----------

 

     Розглядається питання про пропозиції  Президента  України  до Закону  України  про  місцеві  державні адміністрації.  На трибуну запрошується  Валерій   Миколайович   Терець,   заступник   голови тимчасової  спеціальної комісії.  Коротко вступне слово,  і будемо йти за процедурою.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань соціальної   політики   та   праці   (Токмацький  виборчий  округ, Запорізька область).  Дякую.  Шановні виборці! Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги!  Верховна  Рада України 1 квітня 1997  року   прийняла   Закон   України   про   місцеві   державні адміністрації.  Президент  України  відповідно  до  частини другої статті 94 Конституції України повернув закон до Верховної Ради для повторного  розгляду  із  своїми  вмотивованими  і сформульованими пропозиціями.

 

     Президент вніс 30 пропозицій до 31 статті закону та  до  його заключних положень.

 

     Зауваження та  пропозиції Президента вивчено і проаналізовано в Комітеті з питань правової політики  і  судовоправової  реформи, науковоекспертному  та  юридичному відділах Секретаріату Верховної Ради України.

 

     Тимчасова спеціальна   комісія   розглянула   зауваження    і пропозиції   Президента,   висновки  комітету  Верховної  Ради  та експертів із Секретаріату і  вносить  на  розгляд  Верховної  Ради України  свої  висновки,  які  оформлені  у  вигляді  порівняльної таблиці, розданої кожному з вас.

 

     Ретельно проаналізувавши всі пропозиції і висновки, комісія в остаточній  редакції  врахувала  повністю18  пропозицій Президента України,  частково  враховано  як   редакційні   варіанти   чотири пропозиції  і  вісім  пропозицій  відхилено як такі,  що не повною мірою  відповідають  Конституції  України,  зумовлені   насамперед міркуваннями доцільності,  а не законності,  а подекуди й руйнують цілісність усього закону.

 

     Я хочу довести до вашого відома аргументи  нашої  комісії  до кожного  із зауважень Президента і тому пропоную розпочати розгляд зазначеного питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Хочу повідомити,  що позицію Президента при  розгляді цього  законопроекту  представляє  Роман  Петрович  Безсмертний за дорученням Президента.

 

     Будь ласка, слово має Роман Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній  Раді  України  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  У зв'язку  з  тим  що  останнім  часом  по-різному трактується право Президента на вето,  я хотів би висловити декілька аргументів щодо мети,  яка  ставилася  при використанні права вето відносно Закону про місцеві державні адміністрації, прийнятого Верховною Радою.

 

     Насамперед це спроба використати ще один шанс для  того,  щоб узгодити  положення  цього  закону  з  Конституцією України.  Адже навіть  терміни  в  законі,  який  ми  прийняли,  не  відповідають конституційним термінам,  і з цим треба погодитися. Я теж працював над цим законом разом із комісією,  і ніхто з нас не помітив,  що, справді, використані неконституційні терміни.

 

     Далі. Конституція,   правова   система   України  мають  таку національну особливість,  як зустрічне делегування функцій органів виконавчої  влади  органам  місцевого самоврядування і навпаки.  Я просив би вас усіляко відстоювати  і  розвивати  цю  тезу.  Це  та особливість, яка дає шанс узгоджувати дії органів самоврядування й органів виконавчої влади.

 

     Наступне. У зв'язку з тим що немає чіткого трактування деяких положень  Конституції,  вони  трактуються на свій лад.  Наприклад, коли ми приймали Закон про місцеве самоврядування,  територіальний принцип аргументувався як необхідність існування районних у містах рад.  Тепер же,  навпаки,  коли йдеться про необхідність існування органів   виконавчої   влади   в   районах   у   місті  Києві,  то використовується зовсім  інший  підхід.  Тому  й  тут  є  подвійні стандарти  щодо  трактування цього територіального принципу,  його відповідності адміністративній структурі, яка є в Україні.

 

     Усі ми  по-різному  бачимо  перспективи  розвитку   місцевого самоврядування.  Очевидно,  що  сьогодні  з прийняттям постанови з дорученням  стосовно  Програми  державної  підтримки  і   розвитку місцевого  самоврядування ми й маємо виробити ці перспективи.  Але ми  повинні  розуміти,  що  нині  більше  повноважень   має   бути сконцентровано у виконавчих органах у зв'язку з наявністю широкого спектра державної власності у віданні  органів  виконавчої  влади. Поступово,  як  це було в усіх країнах,  і так буде в Україні,  ці повноваження передаватимуться органам місцевого самоврядування. То є  альфа  й омега розвитку цивілізованої адміністративної системи. Але  робити  цього  сьогодні  на  завтра  неможливо,  тому  що   в результаті  втрачається системне управління секторами економіки і, що найнебезпечніше, державною власністю.

 

     І останнє.  Зверніть  увагу  на  загальну  суперечність,  яка притаманна   прийнятому   нами   закону.   До  місцевих  державних адміністрацій ставляться колосальні вимоги, але прав і контрольних функцій дається дуже мало.  Ці органи перебувають на виду, тому що діють  на  рівні  регіонів  і  районів.  Вони  будуть  піддаватися найбільшій критиці з нашого боку,  перед ними ставитимуться великі вимоги,  а реалізувати свої права вони можуть через дуже  складний механізм.  Я  говоритиму про це,  коли ми розглядатимемо конкретні норми.

 

     Дякую за увагу і прошу вас максимально  врахувати  пропозиції Президента.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  приступаємо  до  розгляду зауважень Президента  до  Закону  про  місцеві  державні  адміністрації   за процедурою, яка прийнята. Вона фактично повторює процедуру другого читання.

 

     Ви бачите  в  середній  колонці  зауваження   Президента,   є висновки   комісії,   а   також   текст,   який   пропонується  до затвердження.

 

     Назва і преамбула змін не мають,  тому  голосувати  їх  немає потреби.

 

     У статті  1 розділу I "Загальні положення" враховані моменти, пов'язані з правовим статусом місцевих державних адміністрацій,  і записано  текст статті,  як пропонує Президент:  "Місцеві державні адміністрації та їх місце в системі органів виконавчої влади".

 

     Я просив би статтю 1 проголосувати в цій новій редакції.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Олександре Олександровичу, треба дати пояснення.

 

     ГОЛОВА. Дайте пояснення ви і депутат Безсмертний.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановні колеги,  ми і Комітет з питань  правової політики і судово-правової реформи погодилися з тим, щоб урахувати пропозицію Президента України про об'єднання статей 1 і 2.

 

     Комісія врахувала пропозицію Президента з одним обмеженням  - стосовно   районних   у  містах  Києві  та  Севастополі  державних адміністрацій, про що зазначав Роман Петрович Безсмертний, і ось з яких  позицій.  У  Конституції  дається  чітке визначення стосовно районів  у  містах,  але  нічого  не   говориться   про   державні адміністрації,  вони  не затверджуються конституційно.  Виходячи з цього  комісія  прийняла  рішення  в  усьому  тексті   не   робити доповнення стосовно цих органів виконавчої влади в містах Києві та Севастополі.

 

     Отже, пропонується стаття 1 в редакції  Президента,  але  без районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій.

 

     ГОЛОВА. Роман Петрович Безсмертний говорить.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Є два підходи до розв'язання цього питання. Підхід перший. Це взяти до уваги ту ситуацію і практику, що склалися, і врахувати пропозицію Президента, яку я вже аргументував частково.

 

     Підхід другий.  Не вирішувати цього питання сьогодні взагалі, а  записати  норму,  яку  подала комісія:  "Особливості здійснення виконавчої  влади  у  містах  Києві  та  Севастополі  визначаються окремими законами України".

 

     Хочу сказати, шановні колеги, що якщо вчитатися у статтю 118, у якій говориться,  що особливості здійснення виконавчої  влади  у містах   Києві   та  Севастополі  визначаються  окремими  законами України,  і  статтю  140,  у  якій  говориться,   що   особливості здійснення  місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими  законами  України,  то  перед  нами  постає питання,   яким  особливостям  віддати  перевагу?  Фактично  маємо нульовий варіант  вирішення  цього  питання.  Тобто  або  ми  його сьогодні вирішуємо,  або ми передбачаємо,  що воно буде вирішене в законах про  статус  столиці  та  про  статус  міста  Севастополя. Прийнятним   є   другий   варіант.   Але   я   прошу,   Олександре Олександровичу,  поставити   на   голосування   першу   пропозицію Президента і поставити на голосування цей компромісний варіант.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло пропозицію, так? Є потреба її обговорювати? Будь ласка, що пропонує депутат Лавринович?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я хочу в даному випадку  сказати,  що  Роман Петрович  не  повною  мірою аргументував те,  про що йдеться в цій статті.  А йдеться про  те,  що  зараз  ми  повинні  вирішити,  чи визначатимемо  особливості місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі,  чи взагалі всупереч конституційним положенням  не закладемо місцевого самоврядування в Києві та Севастополі.  Тому в цьому законі ми повинні  обов'язково  передбачити,  що  в  районах міста  Києва  не  може  бути ніяких державних адміністрацій.  І ця проблема має вирішуватися відразу в усіх законодавчих актах.  Коли ми  працювали  над  Конституцією  України,  то  якраз це й мали на увазі,  виписуючи ці норми.  І  зараз  не  потрібно  намагатися  в законодавстві робити зворотний хід.

 

     Редакцію, яка  виписана  і  подана  спеціальною  комісією,  я пропоную підтримати.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Отже, є два варіанти. Один пропонує Президент:  щоб  відразу чітко визначити наявність адміністрацій у районах міст Києва і  Севастополя,  що  суперечить  Конституції  в принципі,  якщо дотримувати,  так би мовити,  букви Конституції. І компромісний  варіант,   яким   передбачається,   що   організація виконавчої   влади   і   самоврядування  в  Києві  та  Севастополі визначатиметься окремим законом.  Особливість того закону якраз  і полягає  в  тому,  що  він  визначатиме  статус  і  виконавчої,  і представницької влади в одному документі. Тому, гадаю, правильніше буде (це моя особиста думка) погодитися із варіантом комісії.

 

     Одначе представник    Президента    пропонує    і   наполягає проголосувати пропозицію Президента.  Відповідно  до  процедури  я ставлю  її  на  голосування.  Будь  ласка,  голосується пропозиція Президента.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія висловилася, я доповів її думку.

 

     "За" - 95.

 

     ГОЛОВА. Не підтримується ця пропозиція.

 

     Я ставлю на  голосування  статтю  1  в  редакції  спеціальної комісії. Це компромісний варіант. Будь ласка, проголосуйте.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

 

     "За" - 224.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  голосуємо  на  вимогу групи "Реформи".  Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колеги, комісія просить підтримати.

 

     "За" - 265. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. До статті 2 зауважень не було.  Тепер на одну позицію нумерація  змінюється,  бо  ми  об'єднали  статті  1 і 2.  А потім повернемося до попередньої нумерації, оскільки далі додається нова стаття.

 

     У статті    5   "Склад   і   структура   місцевих   державних адміністрацій" частково враховано пропозицію Президента.  Коментар комісії, будь ласка, а потім - коментар представника Президента.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Я вже наводив аргументи, коли коментував статті 1 і 2.  Комісія частково врахувала  пропозицію  Президента  стосовно складу  місцевих  державних адміністрацій,  визначилася і пропонує такий варіант.

 

     ГОЛОВА. Роман Безсмертний говорить.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Колізія, яка виникла щодо цієї статті, полягає в тому, що юридично чітко не визначено,  що  має  формуватися:  структура  чи склад.

 

     Зверніть увагу,  яку  норму  ми прийняли в Законі про Кабінет Міністрів:  Прем'єр-міністр  формує  Кабінет  Міністрів.   Але   ж призначення   і   погодження  здійснюються  за  абсолютно  різними схемами.  Тому  запропонований  компромісний  варіант  може   бути використаний, за винятком тільки однієї норми, що стосується трьох заступників. Я просив з цього приводу надати мені слово окремо.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Отже,  знову попередня колізія. Пропозиції Президента частково враховані комісією,  але він наполягає,  у даному випадку це  наполягання  передає  Роман  Безсмертний,  проголосувати  його варіант.

 

     Будь ласка,  визначайтеся.  Варіант  Президента  ставиться на голосування.

 

     Комісія що скаже? Комісія пропонує інший варіант.

 

     "За" - 91.

 

     Ставлю на голосування статтю 5 у  редакції,  яку  пропонує  комісія і в якій частково враховано пропозиції Президента.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Якщо   дозволите,   Олександре   Олександровичу, півхвилини...

 

     ГОЛОВА. Пробачте, Валерію Миколайовичу, ви вже сказали.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Оце правильно. Будь ласка.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Стаття 6 "Акти місцевих державних адміністрацій".

 

     Хвилинку. Стосовно   статті   4,   підказує   депутат  Шейко, відхилено зауваження.

 

     Було зауваження Президента: "З підстав..." Справа в тому,  що це кореспондується із статтями 1 і  2.  Оскільки  ми  там  проголосували,  то  автоматично  тут  це зауваження не розглядається (Шум у залі).

 

     Ви хочете   голосувати?   Будь   ласка.   Голосується   друге зауваження Президента, подане на сторінці 5. Але щодо цього ми вже визначилися в статті 1,  тому, хто хоче, голосуйте за, але ті, які голосували проти, то голосуйте проти.

 

     Будь ласка. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 106.

 

     Тим самим ми здобули процедурну чистоту.

 

     Четверте зауваження  Президента  стосується  статті  6  "Акти місцевих державних адміністрацій".  Коментар комісії.  Будь ласка, Валерію Миколайовичу.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановні колеги!  У статті,  яка стосується актів місцевих    державних   адміністрацій,   ми   частково   врахували пропозиції,  подані   Президентом   України.   Пропонується   така редакція: "Стаття 6. Акти місцевих державних адміністрацій.

 

     На виконання  Конституції  України,  законів  України,  актів Президента України,  Кабінету Міністрів  України,  міністерств  та інших центральних органів виконавчої влади,  власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах  своїх повноважень видає розпорядження,  а керівники управлінь,  відділів та інших структурних підрозділів - накази.

 

     Розпорядження голів   місцевих    державних    адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції,  є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами,  підприємствами,  установами та організаціями, посадовими особами та громадянами".

 

     ГОЛОВА. Роман Безсмертний говорить.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Якщо з підходом, щоб цей предмет регулювання розглядався у статті 7,  де зафіксовано,  що є такі документи,  у статті 43,  де передбачено  процедуру  їх  прийняття,  та   в   статті   45,   де зазначається спосіб оскарження цих актів,  можна погодитися, то із тим,  щоб ці документи називалися актами  чи  розпорядженнями,  не можна.  Адже  Конституція  передбачає,  що  рішення приймаються не місцевими адміністраціями, зазначте, а головами місцевих державних адміністрацій.

 

     Тому я   просив   би  врахувати  пропозицію  Президента,  яка базується саме на нормах статті 118 Конституції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Можливо,    у    другій    частині    написати     не "розпорядження",    а    "рішення    голів    місцевих   державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції?.."

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Я дам пояснення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.  М.  Шановний Романе Петровичу і шановні колеги!  З яких  позицій  виходила  комісія стосовно терміна "розпорядження"? Малося на увазі,  що своє  рішення  голова  відповідної  державної адміністрації оприлюднює у вигляді такого акта,  як розпорядження. І це зазначено,  дійсно, як говорить Роман Петрович, у статті 118, яка свідчить про одноосібне рішення...

 

     ГОЛОВА.Тобто це рішення у формі розпорядження.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Яке  приймається одноосібно.  Комісія виходячи з цього й залишила термін "розпорядження  голів  місцевих  державних адміністрацій".

 

     ГОЛОВА. Це  юридичні  тонкощі,  але  вони  виписані коректно, здається...

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. І ще один аргумент. Той, хто видає розпорядження, несе за нього персональну відповідальність.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ви наполягаєте на голосуванні?

 

     Ставиться на голосування варіант, запропонований Президентом. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Комісія  в  цій  статті   врахувала   пропозицію стосовно рішень Конституційного Суду, а інші пропозиції відхилила.

 

     "За" - 101.

 

     ГОЛОВА. Не підтримується цей варіант.

 

     Ставиться на  голосування  стаття  6  у  редакції  тимчасової спеціальної  комісії,  у  якій   частково   враховано   зауваження Президента.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. П'яте   зауваження   Президента.   Говорить   Валерій Миколайович Терець. Прошу.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановні  колеги!  Комісія  врахувала  пропозицію Президента  до  статті 8 і в новій редакції зберегла першу частину цієї статті,  яка була прийнята раніше:  "Правовий статус місцевих державних  адміністрацій встановлюється Конституцією України,  цим законом та іншими законами України". Просимо це підтвердити.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!   Можна  погодитись  із  тією  нормою,  яку  запропонувала комісія.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую, Романе Петровичу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  статтю  7,  у  якій  враховано зауваження Президента, і тепер вона має іншу редакцію. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Я прошу активніше голосувати.

 

     Шосте зауваження  Президента  стосується  статті з розділу II "Формування місцевих  державних  адміністрацій",  яка  називається "Голови   місцевих   державних   адміністрацій".   Воно  відхилено комісією.  Оскільки ця стаття тепер кореспондується із  прийнятими попередньо статтями,  то,  Романе Петровичу,  ви наполягатимете на коментуванні чи ні? Будь ласка, говорить Роман Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні  колеги!  Про  норми  цієї   статті сьогодні  вже  говорилося.  Йдеться про механізм призначення голів місцевих  держадміністрацій,   який   випливає   із   статті   118 Конституції.  Президент  також  пропонує  об'єднати  цю  статтю із статтею 10, щоб не відокремлювати питання призначення і припинення повноважень.

 

     У зв'язку  з  тим,  що  конституційне право призначення голів місцевих державних адміністрацій належить Президенту,  а процедура забезпечується  відповідно адміністраціями та Кабінетом Міністрів, вимоги до цих кандидатур можуть ставитися тільки  суб'єктами,  які здійснюють  підготовку  та  призначення  голів  місцевих державних адміністрацій.  Тому  я  просив  би,  Олександре   Олександровичу, усетаки  поставити  на  голосування  цю  пропозицію Президента,  а депутатів прошу її підтримати.

 

     ГОЛОВА. Я обов'язково поставлю, а тим часом коментар комісії.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановні колеги! Комісія не погодилася з тим, щоб об'єднати  ці  дві  статті.  Ми  ці  питання відокремили.  Комісія вважає,  що призначення  голів  місцевих  державних  адміністрацій повинно   регулюватися  саме  цим  конституційним  законом,  а  не підзаконними актами Президента.  У статті  118  Конституції  чітко сказано, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих  державних  адміністрацій.  Комісія   виходила   з   цієї конституційної норми і тому відхилила пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Від  однієї  з  профільних  комісій слово має депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  У коментарі до  зауважень  Президента  щойно прозвучала  хибна  думка про те,  що суб'єкт,  який визначений для прийняття  рішення  щодо  призначення,   сам   повинен   визначати процедуру  прийняття  такого  рішення.  Це  з  правової точки зору абсолютно неправильний підхід.

 

     Ми можемо навести тисячу прикладів, коли визначений суб'єкт і визначений  порядок  призначення нормативним актом,  відповідно до якого до прийняття рішення залучаються зовсім інші органи.

 

     У даному разі йдеться  про  те,  що  саме  законом  має  бути визначена   процедура   призначення   голів   місцевих   державних адміністрацій,  оскільки  вони   входять   у   систему   державної виконавчої  влади.  І  Конституція  визначила,  що  вищим  органом державної виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.

 

     Тут ми маємо справу зі спробою вивести державні адміністрації з  цієї  єдиної  вертикалі  виконавчої  влади і зробити паралельну структуру, яка буде замикатися на Президентові України не тільки в нормативному плані тих повноважень, які в нього є, але й у способі формування цих  органів.  Це  зовсім  неприпустимий  підхід  як  з погляду   права,   так   і  з  погляду  забезпечення  ефективності управління  в  нашій  державі.  Тому  прошу  відхилити  пропозицію Президента України і підтримати редакцію комісії.

 

     ГОЛОВА. Отже,  вияснили ми позиції.  Ставиться на голосування спочатку шосте зауваження Президента, яке відхилено комісією. Будь ласка, ставлю на голосування.

 

     "За" - 97.

 

     Таким чином, залишається попередня редакція статті 8.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Статей 9 і 10, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. І статті 9, і статті 10.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Так.  І  статті 11 стосовно керівників управлінь відділів  та  інших  структурних  підрозділів  місцевих  державних адміністрацій.

 

     ГОЛОВА. Одначе  ми  не  голосували сьому поправку Президента. Вона окремо визначена,  тому її треба окремо голосувати.  Вона  не підтримується комісією, але я поставлю її на голосування.

 

     Роман Безсмертний говорить.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Ми ще не підійшли до обговорення цієї проблеми.  Основний зміст цієї колізії, я вже говорив, полягає в терміні "формування". Цей термін може трактуватися по-різному. Що формує голова місцевої державної адміністрації?  Структуру? Чи він формує склад? Але якщо термін "формує" можна застосувати до добору  кадрів,  то  його  не можна  застосовувати  до  призначення  персонально цих кандидатур. Йдеться про призначення заступників.

 

     З огляду на те,  що комісія залишила попередню  редакцію,  де передбачається,   що  першого  заступника  та  заступників  голови адміністрації має призначати  голова  адміністрації,  пропонується такий  компроміс:  першого  заступника  в  області  має призначати все-таки Президент.  Чому?  Тому що  перший  заступник  не  тільки виконує на час відсутності голови адміністрації його повноваження, а й фактично заміщає його на цій посаді.  Тому прошу вас врахувати цю позицію і прийняти норму,  щоб перший заступник голови районної державної адміністрації  призначався  головою  обласної  державної адміністрації.  Це  створить  чітку  систему  підпорядкованості  і унеможливить виникнення в цій системі якихось прогалин  на  період відсутності голови обласної чи районної адміністрації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Позиція  комісії  з цього приводу була сформульована, оскільки йдеться про  відхилення  від  вимог  Конституції.  Тільки Конституція визначає, що Президент призначає керівників обласних і районних адміністрацій.  Але Конституція також містить норму,  яка говорить про те, що є повноваження, визначені тільки Конституцією. Інших немає. Так для Верховної Ради, так і для Президента.

 

     Тому я ставлю на голосування сьому поправку  Президента,  яку відхилено комісією (Шум у залі).

 

     Потім візьмете слово з мотивів.

 

     "За" - 97.

 

     Ясно. Депутат Ємець просив слово.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету  (Галицький  виборчий  округ,  Львівська  область).  Група "Конституційний   центр".   Я  хочу,  щоб  ви  звернули  увагу.  В Конституції скрізь,  де йдеться про призначення,  про компетенцію, про право призначати,  використовується поняття "призначає". А ось у цьому випадку  використано  поняття  "формує".  Що  це  означає? Наприклад,  хто  в нас формує уряд?  Формула дуже складна.  Навіть якщо ви подивитеся закон про уряд,  який ми зараз розглядаємо, там написано:  "формування уряду".  Йдеться про погодження з Верховною Радою  кандидатури  глави  уряду.   Цим   передбачається   подання Прем'єром  кандидатур міністрів.  Таким чином,  склад уряду формує Прем'єр-міністр,  подає його Президенту,  і він призначає. Тому не буде  порушенням  Конституції,  якщо ми вирішимо,  що формує склад глава адміністрації,  але призначення робить Президент. Тим більше що знайдені варіанти стосовно призначення першого заступника.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Я хочу дати відповідь.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Валерію Миколайовичу. У стенограмі це буде зафіксовано. Ми проголосували вже цю норму (Шум у залі).

 

     Будь ласка, спокійно. Залишилася редакція, прийнята Верховною Радою. А потім - не наша справа тлумачити Конституцію. Конституцію тлумачить  Конституційний  Суд.   Не   завжди   переконливо,   але тлумачить, якщо ми не виправимо цю недоречність.

 

     Прошу, Валерію Миколайовичу.

 

     ТЕРЕЦЬ В.   М.   Шановний   Олександре  Івановичу!  Ви  якраз працювали над Конституцією.  У пункті 10  статті  106  Конституції чітко визначено,  і тимчасова спеціальна комісія виходила з цього, що Президент призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету  Міністрів України,  керівників інших центральних органів виконавчої влади,  а також голів місцевих державних  адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах. Все, іншого немає.

 

     Тобто є  конкретна  конституційна  норма,  а  тлумачення  її, вибачте...

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу,  ви  ще  доповнення  зробите?  Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Я готовий запропонувати кілька компромісних норм. Першу - щодо   перших   заступників   я  вніс  і  прошу  поставити  її  на голосування.  Потім я запропоную ще одну норму.  Повірте,  вона  є дуже важливою для введення цього закону у дію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  Романа Петровича. Будь ласка.

 

     "За" - 117.

 

     Вона не підтримується депутатами.

 

     Ще раз слово надається депутату Безсмертному.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  У такому разі, шановні колеги, пропонується ще   одна  норма:  "Перший  заступник  голови  обласної  державної адміністрації  призначається  головою  адміністрації  області   за погодженням  з  Президентом,  в  районі  перший  заступник  голови адміністрації  призначається  головою  районної  адміністрації  за погодженням з головою обласної державної адміністрації".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     Йде голосування.   Валерію   Миколайовичу,   будь  ласка,  не говоріть під час голосування.

 

     "За" - 148.

 

     Далі. Наступне зауваження стосується статті 11, так?

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Так.

 

     ГОЛОВА. "Заступники голів місцевих державних  адміністрацій". Ми щодо цього вже проголосували,  визначились, частково пропозиція Президента врахована,  а до статті 12 -  повністю  врахована,  але вона  буде  голосуватися пізніше.  Зараз розглядається стаття 11 в редакції, яку пропонує комісія.

 

     З цього приводу слово має Роман Петрович Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  Предмет  цієї  колізії  -  обговорення попередньої статті стосовно призначення заступників, а також поділ цієї статті на дві частини: перша частина стосується заступників і перших заступників голів адміністрацій,  а друга - діяльності  керівників  управлінь, відділів та інших структурних підрозділів.

 

     Я прошу  вас,  Олександре  Олександровичу,  проголосувати  цю норму, а комісії дякую за те, що вона поділила цю статтю на дві.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Я хотів би дати коментар.

 

     ГОЛОВА. Отже,  ви пропонуєте голосувати праву колонку?  Ліву? Ліву колонку.

 

     Тобто на голосування ставиться поки що це зауваження,  так би мовити,  в авторській редакції Президента:  стаття  12  та  стаття 11...

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Стаття 11.

 

     ГОЛОВА. Статті  11  і  12  -  так,  як  пропонує  Президент - ставляться на голосування.  А потім я поставлю  так,  як  пропонує комісія.

 

     Йде голосування.

 

     "За" - 80.

 

     Тепер ставлю  на  голосування  статті  11  і  12  в  редакції комісії. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. У мене зауваження до статті 12.

 

     ГОЛОВА. Почекайте з зауваженнями, потім зробите зауваження...

 

     "За" - 214.

 

     Ну, робіть  зауваження,  будь  ласка.  Я  потім  поставлю  на голосування.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановний  Олександре Олександровичу,  я пропоную статтю 11  у  варіанті,  який  запропонувала  комісія,  голосувати окремо. А потім проголосуємо статтю 12.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Стаття   11   голосується   у  варіанті, викладеному у правій колонці.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Це  редакція  Тимчасової  спеціальної   комісії, просимо її підтримати.

 

     ГОЛОВА. Це  й  так  зрозуміло.  Там  же написано:  "редакція, запропонована комісією". Йде голосування.

 

     "За" - 253.

 

     Прийнято. Дякую.

 

     Зауваження Президента до статті 12.  Слово має Терець Валерій Миколайович.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановні  колеги!  Комісія  вирішила врахувати до цієї  статті  зауваження   стосовно   обмеження   посадових   осіб адміністрацій  у  праві  мати  представницький мандат.  Тобто була врахована пропозиція Президента,  маючи на  увазі,  що  стаття  49 Закону  про  місцеве  самоврядування в Україні дозволяє поєднувати депутатську  діяльність  з  іншою  професійною  діяльністю.  Решту пропозицій цієї поправки було відхилено.

 

     Але, шановні колеги, у нас з цього приводу є сумнів (стосовно вилучення обмеження щодо представницького мандата). Це пов'язано з проблемами   формування   обласних   і  районних  рад.  Таке  наше зауваження.

 

     Але комісія підтримала  пропозицію  Президента,  вилучивши  з статті 12 слова "мати інший представницький мандат".

 

     ГОЛОВА. Валерію Миколайовичу, а чи не призведе це до того, що представницький орган буде повністю  паралізований,  оскільки  він буде   складатися  із  керівників  відділів,  управлінь  державної адміністрації?!  В такому разі формування представницького  органу не матиме сенсу. І тому коли ми говоримо про розподіл влади, треба "розводити" повноваження...

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  І у нас були  сумніви  з  цього  приводу,  це  я зазначав, Олександре Олександровичу...

 

     У мене є пропозиція...

 

     ГОЛОВА. Що   говорить   з  цього  приводу  Президент?  Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  На  сьогодні  є  два документи,  які обмежують керівників центральних і місцевих органів  влади  у  праві  займатись  іншими видами діяльності - це стаття 120 Конституції і Закон про державну службу.  Тому,  Валерію Миколайовичу, я розумію вашу аргументацію, але  коли  йдеться про голів адміністрацій,  виходити за рамки цих норм ми не маємо права.  Тому аргументація ваша, можливо, слушна з точки   зору  доцільності,  але  неприйнятна  з  точки  зору  норм Конституції.

 

     Тому пропозиції Президента саме і базуються на нормах  статті 120 Конституції та Закону про державну службу.

 

     Я прошу вас: підтримайте, будь ласка, пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Романе Петровичу.

 

     Що скаже з цього приводу депутат Коліушко?

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  правової  політики  і  судовоправової   реформи   (Буський виборчий округ,  Львівська область).  Шановні депутати!  З приводу представницького мандата хочу наголосити,  що тут  треба  в  першу чергу  пам'ятати  про  право  бути  депутатом  ради  іншого рівня. Скажімо,  навряд чи можна працівникові обласної  держадміністрації бути депутатом обласної ради.  Така ситуація викликає сумнів.  Але навіщо     позбавляти     працівників     областної,      районної держадміністрацій права бути депутатами міської,  сілької ради, де вони живуть, і так далі?

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Не маємо права...

 

     КОЛIУШКО I.Б.  На засіданні комісії  йшлося  тільки  про  це. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Найда.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов.  Комиссия в целом действительно согласилась исключить словосочетание  "або мати інший представницький мандат".  Те,  кто был против этого,  оказались в меньшинстве,  мы не смогли доказать свою правоту на заседании комиссии,  поэтому я хотел бы обратиться к  вам,  уважаемые  коллеги.  Представьте  ситуацию,   когда   все руководители управлений госадминистрации будут депутатами того или иного  соответствующего   совета.   Если,   скажем,   руководитель обласного управления соцобеспечения будет депутатом сельсовета, он все  равно  будет  отстаивать  на  территории  этого  совета  свои интересы. То есть он будет

 

     одновременно и   отчитываться  по  определенным  вопросам,  и принимать  решения   как   депутат.   Поэтому   наше   предложение (меньшинства от комисии) проголосовать только текст,  изложенный в левой колонке.

 

     В конце  концов,  в  Законе  о  местном   самоуправлении   мы предусмотрели,  что  работники  исполкомов  не  имеют  права  быть депутатами. И если сопоставить тот закон и данный законопроект, то они   не  должны  входить  в  противоречие.  Поэтому  убедительная просьба: проголосовать только левую колонку.

 

     ГОЛОВА. Таким чином, позиції з'ясовані. Ставлю на голосування пропозицію   Президента,  викладену  (одну  хвилиночку,  потім  ви візьмете слово) у пункті 8.  Будь ласка.  Вона частково врахована, але комісія пропонує не приймати статтю в цій редакції.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Комісія  враховує  необхідність  привести  це  у відповідність...

 

     ГОЛОВА. Ну, вже ж ви сказали...

 

     "За" - 135.

 

     Ставиться на голосування права колонка статті  12.  Більшість комісії підтримує цю редакцію.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія врахувала пропозицію стосовно вилучення і приведення у відповідність...

 

     ГОЛОВА. Ще раз пояснюю: стаття 12 голосується в редакції, наведеній у правій колонці.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Це редакція комісії.

 

     ГОЛОВА. Редакція запропонована комісією. Більшість комісії її підтримує,  але  частина  депутатів  не   підтримує.   Ставлю   на голосування цю праву колонку. Увага!

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить вас підтримати пропозицію.

 

     "За" - 180.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на голосування варіант,  наведений у лівій колонці.  Чи  є  потреба  голосувати?  Немає,  бо  оскільки   нові пропозиції не прийняті, залишається раніше прийнята редакція. Будь ласка.

 

     Хотів би з мотивів  голосування  сказати  таке.  Формулювання статті  12  не  суперечить  статті  120 Конституції,  бо та стаття стосується тільки перших  посадових  осіб.  А  порядок  діяльності інших   органів   виконавчої  влади  визначається,  як  сказано  в Конституції, на основі закону. От ми законом це і визначаємо.

 

     Ще приклад з практики нашого життя.  Ми  маємо  ряд  місцевих структур  влади,  де ради відповідного рівня сьогодні практично не можуть діяти через  те,  що  більшість  депутатів  є  працівниками відповідних  структур  адміністрацій,  і  тим  самим  робота  ради повністю паралізується, функції, покладені на неї, не виконуються.

 

     Тому я вважаю,  що  Верховна  Рада  прийняла  в  даному  разі правильне рішення (як майже завжди).

 

     Поправка Президента до статті 14 (це  пункт  9)  врахована  повністю.  Статтю   14   "Здійснення місцевими  державними  адміністраціями  повноважень інших органів" можна ставити на голосування?

 

     Ставлю на голосування статтю 14 у редакції, яка пропонується в правій колонці.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

 

     "За" - 241.

 

     ГОЛОВА. Прийнято.

 

     Пункт 10  зауважень  стосується статті 15 "Об'єкти управління місцевих державних адміністрацій".

 

     Зауваження Президента  враховано.   Ставлю   статтю   15   на голосування. Її редакція підтримується комісією.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

 

     "За" - 248.

 

     ГОЛОВА. Поправка  пункту  11  зауважень  стосується статті 16 "Здійснення    державного    контролю     місцевими     державними адміністраціями".  Ця  поправка  відхилена  комісією.  Я просив би спочатку висловитися стосовно її змісту Романа Безсмертного.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!   Здійснення   контрольних  функцій  місцевими  державними адміністраціями передбачено в ряді  законів.  Зверніть  увагу,  що контрольні органи,  скажімо,  із земельних питань,  антимонопольні органи  і  так  далі  входять  у  структуру   місцевих   державних адміністрацій як так звані органи подвійного підпорядкування. Тому пропонується до цієї статті додати норму,  згідно з  якою  місцеві державні  адміністрації здійснюють також контрольні повноваження в інших випадках,  передбачених законами України.  Тому я просив  би вас підтримати цю норму.

 

     Справа в тому,  що нам ще не вдалося сьогодні,  не вдасться і надалі перерахувати всі спеціальні норми тільки в цьому законі. Ці норми  будуть  (як  і  стосовно  органів місцевого самоврядування) міститись і в  інших  законах  України.  Тому  ще  раз  прошу  вас підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я  просив би колег депутатів не підтримувати цю пропозицію,  оскільки в  даному  разі  йдеться  про  здійснення контрольних  функцій  спеціальними  автономними органами.  Зокрема згаданий тут  Антимонопольний  комітет  не  є  складовою  частиною виконавчої  влади і його підрозділи не повинні бути підпорядковані державним адміністраціям.

 

     Відповідно до пункту 1 статті 119 Конституції  обов'язок державних адміністрацій полягає в тому, щоб забезпечити на відповідній території виконання Конституції  та законів України. Ми маємо зараз безліч прикладів, коли приймаються розпорядження голів державних адміністрацій (у тому числі в  місті Києві), які прямо суперечать Конституції і законам України.

 

     Якщо ми  в  даному  випадку  закріпимо  за адміністраціями ще спеціальні  контрольні  функції  і  підпорядкуємо  їм   контрольні органи, це буде не тільки неправильно, а й незаконно.

 

     Тому прошу не підтримувати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я дійсно припустився прикрої помилки, назвавши в структурі адміністрацій    Антимонопольний    комітет.    Але,    Олександре Володимировичу,  шановний,  шановні  колеги,  ви  ж  самі   будете вимагати  від  обласних  державних  адміністрацій,  щоб вони вжили якихось заходів у  випадках  відключення  газу  чи  електроенергії громадянам.  Так от,  майте на увазі,  що здійснити ці ваші вимоги вони не зможуть,  тому що в них не тільки немає прямого впливу  на ці структури, вони навіть не зможуть проконтролювати відповідність дій цих органів закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валерію Миколайовичу.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановний Романе Петровичу!  Ви  пам'ятаєте  нашу розмову на засіданні Тимчасової спеціальної комісії і знаєте, чому комісія  так  жорстко  підійшла  до  норми  цієї  статті  стосовно здійснення  державного  контролю.  Це  не  обмеження прав місцевих державних  адміністрацій.  Це  виконання  конституційних  норм   і відповідно  повноважень,  наданих  цим  законом місцевим державним адміністраціям.  Тобто ці  повноваження  визначені  відповідно  до законодавства  і  Конституції  України.  І надавати адміністраціям інші  контрольні  функції,  як  це   визначається   в   пропозиції Президента,  комісія не визнала за можливе. І я повністю підтримую позицію, яку висловив депутат Лавринович.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пункт 11 зауважень  Президента. Будь ласка.

 

     Одну хвилинку... Слово має депутат Запорожець.

 

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Миколаївський  міський  виборчий  округ,  Миколаївська  область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Хочу звернути вашу увагу, що зауваження Президента до статті 18 і зміст статті 18,  де визначений вичерпний  перелік  напрямів,  за  якими здійснюється контроль, кореспондується зі статтею 28, де визначені права місцевих державних адміністрацій.  І там  передбачено  право адміністрацій  проводити  перевірку  стану додержання Конституції, законів України  посадовими  особами,  керівниками  підприємств  і організацій  незалежно  від  форм  власності,  підпорядкування  по напрямах,  визначених  статтею  18.  Тобто  якщо   погодитися   із зауваженням  Президента,  то  тоді  адміністрація фактично отримає право втручатись  у  діяльність  будь-яких  підприємств,  установ, організацій  і  таке  інше.  Саме  тому  комісія  не погодилася із зауваженнями.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Голосується пункт 11 зауважень Президента.

 

     "За" - 105.

 

     Не підтримується.  Стаття залишається в попередній  редакції. До наступних статей немає змін?

 

     ТЕРЕЦЬ В. М. Вони враховані, Олександре Олександровичу.

 

     Наступне зауваження до статті 31.

 

     ГОЛОВА. Так, до статті 31.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Тут не було зауважень.

 

     ГОЛОВА. Хвилиночку. Наступне зауваження... Cторінка 24, пункт 12 зауважень стосується статті 29 "Здійснення місцевими державними адміністраціями повноважень,  делегованих їм обласними і районними Радами".   Зауваження   враховано.  Можна  голосувати?  Ставлю  на голосування статтю 29 у новій редакції.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, підтримайте: просить комісія.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Поправка пункту 13 зауважень стосується розділу IV "Відносини місцевих  державних адміністрацій з Президентом України,  органами виконавчої  влади  та   місцевого   самоврядування,   об'єднаннями громадян,   підприємствами,   установами   та   організаціями"  та конкретно статті 30 "Відносини місцевих державних адміністрацій  з Президентом України та Кабінетом Міністрів України". Будь ласка...

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Олександре Олександровичу,  у зв'язку з тим,  що порядок статей змінився, у пункті 1 статті 28 замість посилання на статтю 16 треба послатися на статтю 13...

 

     ГОЛОВА. Ну, це юридичний відділ зробить без голосування. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Треба не забути про це...

 

     ГОЛОВА. Та ніхто не забуде!

 

     Депутате Безсмертний, говоріть.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  Автори поправки, викладеної в пункті 13 зауважень, значно обмежили повноваження Президента,  тому я прошу вас на голосування цю поправку не ставити.

 

     ГОЛОВА. Пункт 13?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Так.

 

     ГОЛОВА. Я цю поправку на голосування не ставлю.

 

     Пункт 14. Поправка до статті 31 (у правій колонці) "Відносини місцевих державних  адміністрацій з   міністерствами  та  іншими  центральними  органами  виконавчої влади".

 

     Вона частково врахована.  Перша її частина врахована, а друга відхилена.

 

     Є потреба коментувати ці два варіанти чи можна голосувати?

 

     Стаття 31  в  новій  редакції ставиться на голосування.  Вона підтримується комісією.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

 

     "За" - 252.

 

     ГОЛОВА. Приймається.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Поправка,  запропонована  в  пункті   15   зауважень, стосується  статті  33  "Відносини  обласної  та районних місцевих державних  адміністрацій".  Вона  комісією  відхилена.  Є  потреба розглядати  її  окремо?  Мені  здається,  вона  кореспондується  з попередніми статтями.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Так.

 

     ГОЛОВА. То  що,  є  потреба  голосувати?  Бо  тоді  вже  буде невідповідність...

 

     Романе Петровичу,   говоріть...  Хвилиночку,  Роман  Петрович Безсмертний говорить.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Це продовження дискусії, з якої ми починали, про районні в містах  Києві  та  Севастополі  держадміністрації  та  особливості здійснення  виконавчої  влади  в  цих  двох  містах.  Я  прошу вас усе-таки поставити пропозицію Президента на голосування.

 

     ГОЛОВА. Отже,  поправка, запропонована в пункті 15 зауважень, ставиться  на  голосування.  Комісією вона не підтримується.  Будь ласка.

 

     "За" - 107.

 

     Залишається попередня редакція.

 

     Поправка запропонована в пункті 16 до  статті  34  "Відносини місцевих державних адміністрацій з обласними та районними радами". Вона врахована комісією. Депутате Безсмертний, говоріть.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  Я  прошу  вас  викласти  цю  статтю і цю поправку в такій редакції: "Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані  їм відповідними обласними,  районними радами".  Чому я про  це  говорив  і  під  час  обговорення  Закону   про   місцеве самоврядування,  і зараз?  Ці повноваження делегуються не рішенням ради, вони делегуються законом.

 

     ГОЛОВА. Безперечно.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Тому я прошу вас прийняти це, щоб ні в кого не  виникало  бажання  приймати  рішення  на засіданнях обласних і районних рад - делегувати чи не  делегувати.  Треба  записати,  що адміністрації    виконують    делеговані    повноваження.   А   ці повноваження,  як ви пам'ятаєте,  перераховані у статті 42  Закону про  місцеве самоврядування.  Тоді справді буде виконана стаття 19 Конституції,  згідно з якою органи  державної  влади  і  місцевого самоврядування зобов'язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України . Дякую.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановний  Романе Петровичу,  хочу зазначити,  що комісія повністю підтримала редакцію Президента, де, як ви бачите, в  середній  колонці  записано:  "Місцеві  державні  адміністрації здійснюють повноваження,  делеговані їм  відповідними  обласни  и, районними радами".

 

     ГОЛОВА. Валерію Миколайовичу, коли Роман Петрович брав слово, то він, очевидно, прочитав це. Я прошу вас не зачитувати те, що не викликає дискусії.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Це треба редакційно...

 

     ГОЛОВА. Стаття 34 в новій редакції, з уточненням ставиться на

     голосування.  Будь  ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ   В.М.   Комісія   просить підтримати.

 

    "За" - 230.

 

     ГОЛОВА. Прийнято.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА.  Депутате Марченко,  будь ласка.

 

    МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський   виборчий   округ,   Сумська   область).    Александр Александрович, я поднимал руку и просил слово, чтобы задать вопрос ком ссии,  которая,  на мой  взгляд,  в  данном  случае  агитирует Верховный Совет проголосовать за статьи 33 и 34. Я хотел бы задать вопрос  представителю   комиссии:   скажите,   пожалуйста,   какой международной   норме   (о  местном  самоуправлении,  о  принципах демократии)  соответствуют  предложенные  вами  отношения  местных органов   самоуправления   с  центральными  органами  власти  -  с Кабинетом Министров и Президентом?  Я  прошу  вас  назвать  норму, принцип демократии,  которым вы руководствовались для того,  чтобы написать    "враховано"     такое     диктаторское     предложение Президента!..Спасибо.

 

    ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, відповідайте.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановний Володимире Романовичу, комісія виходила з одного - з конституційних норм  формування  виконавчої  влади  в країні. Вони чітко визначені у статтях 118 і 119 Конституції.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Спасибі.  У  пункті 17 зауважень пропонується останню частину статті  37  закону  вилучити  як  таку,  що  не  є предметом регулювання цього закону.  Комісія врахувала це.  Ставлю на голосування статтю 35...  Одну  хвилинку,  депутат  Безсмертний просить слова.

 

    БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.    Шановні    колеги,   шановний   Олександре Олександровичу!  Я просив би  вас  звернути  увагу  на  пропозицію Комітету  з  питань  правової  політики і судово-правової реформи. Запропонована  комітетом  норма  повністю  відповідає  статті  144 Констититуції  України,  згідно  з  якою  акти  органів  місцевого самоврядування зупиняються у встановленому  порядку  з  одночасним зверненням до суду.  Тобто у зв'язку з тим, що функції контролю за дотриманням  законодавства  покладаються   на   місцеві   державні адміністрац  ї,  вони  мають  право  (ви це помітили,  і це було в першому  читанні)   зупиняти   рішення   органів   самоврядування. Відповідно  до  статті 145 Конституції органи самоврядування мають право на судовий захист,  тому механізм тут  такий:  спочатку  дія рішення  зупиняє  ься,  потім суд виносить рішення щодо законності акта органу місцевого самоврядування.

     Тому, мені  здається,  у цій ситуації ліпше було б підтримати ту норму,  прийняту в першому читанні,  або ту, яку зараз пропонує комітет, очолюваний депутатом Стретовичем. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Шановний Романе Петровичу! Наша дискусія - це фактич- но продовження розгляду статей 74 та 75 Закону про місцеве  самовряду- вання.  Ми  ж  там чітко визначилися і тому привели у відповідність із Законом про місцеве самоврядування і проект З кону про місцеві держав- ні адміністрації, підтримавши пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 35 у редакції, яка підтриму- ється комісією.

 

    ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

 

    "За" - 242. Дякую.

 

   ГОЛОВА. Пункт 18 зауважень стосується статті 38 "Відносини місцевих державних адміністрацій з громадянами". Зауваження Президента врахова- но. ТЕРЕЦЬ В.М. Це відповідає статті 119 Конституції.

 

    ГОЛОВА. Одну хвилиночку...  Ставлю на голосування статтю 38 у  ре-

 дакції, яку пропонує комісія. Будь ласка.

 

    ТЕРЕЦЬ В.М. Це конституційна норма, прошу підтримати.

 

   ГОЛОВА. Валерію Миколайовичу,  всі ж розуміють, що ви не могли про-

 понувати норму, яка суперечить Конституції.

 

   ТЕРЕЦЬ В.М.  Вибачте. Комісія просить підтримати.

 

   "За" - 241.

 

    ГОЛОВА. Прийнято.

 

   ТЕРЕЦЬ В.М.  Дякую.

 

  ГОЛОВА. Пункт 19 зауважень.  Поправку  до  пункту  3  статті  39 відхилено,  а  до  пункту  8  враховано.  Ідеться  про  статтю  39 "Повноваження  голів  місцевих  державних  адміністрацій".  Будемо голосувати по частинах чи в цілому?

  Тоді статтю  39  можна  голосувати  так,  як  пропонує  комісія, врахувавши  частково зауваження Президента.  Ставлю на голосування статтю 39 у редакції комісії.

 

   ТЕРЕЦЬ В.М.  Роман Петрович також погоджується з  цим.  Комісія просить  підтримати.

 

   "За"  -  254.

 

   ГОЛОВА. Пункт  20  зауважень.  Пропозицію  вилучити  статтю  42 комісією відхилено.  Роман Петрович не наполягає на її розгляді  і тому голосувати її немає потреби.  Пункт 21. Поправка до статті 42 "Організація діяльності управлінь,  відділів та інших  структурних підрозділів   місцевих   адміністрацій"   врахована.   Ставлю   на голосування статтю 42 в новій редакції.

 

    ТЕРЕЦЬ В.М.  Комісія  просить  підтримати.

 

   "За"  -  244.

 

   ГОЛОВА.Прийнято. Пункт 22.  Поправка до статті 46  "Особливості діяльності   районних   державних   адміністрацій   в   Автономній Республіці Крим" відхилена комісією.  Але Роман  Петрович  просить слова з цього приводу. Будь ласка.

 

   БЕЗСМЕРТНИЙ Р.  П.Шановний  Олександре Олександровичу,  шановні колеги,  ця стаття стосується механізму призупинення чи скасування рішення  районних  державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим. Хочу звернути вашу увагу на те, що науково-екс ертний відділ у своїх висновках підтримав цю пропозицію. Прошу вас підтримати цю норму. Дякую.

 

   ГОЛОВА. Будь ласка, Валерію Миколайовичу.

 

   ТЕРЕЦЬ В.М.  Комісія відхилила пропозицію про вилучення частини третьої   і   четвертої   статті   46  з  мотивів,  наведених  при обговоренні,  пропозицій до статей 9 і 10.  Тому комісія  пропонує статтю 46 "Особливості діяльності районних державних адміністра ій в Автономній Республіці Крим" прийняти  в  редакції,  наведеній  у правій колонці.

 

  ГОЛОВА. Зрозуміло.  Поправка Президента,  запропонована в пункті 22 зауважень,  ставиться на  голосування.  Вона  не  підтримується комісією, але представник Президента наполягає на її голосуванні.

 

   "За"  - 135.

 

   Це зауваження   не  підтримується  депутатами.  Щодо  наступної поправки (це пункт 23) я просив би Романа Петровича не  наполягати на  голосуванні,  оскільки якщо ми проголосуємо "за",  то ця норма знищить нам статті 1, 2 та інші... Так?

     Будь ласка,  слово має депутат Безсмертний.

 

   БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний  Олександре Олександровичу,  шановні колеги,  я просив би вас ставити  на  голосування  всі  пропозиції Президента для того, щоб не порушувати процедуру.

 

    ГОЛОВА. Зрозуміло. Для чистоти процедури поправка, викладена в пункті 23 зауважень Президента,  яка  не  підтримується  комісією, ставиться на голосування. Будь ласка.

 

    ТЕРЕЦЬ В.М. Це стосовно районів...

 

     ГОЛОВА.  Так,  так.  Це я вже сказав. Будь ласка.

 

    "За" - 121.

     Пункт 24, зауваження до статті 49 "Відповідальність посадових осіб  місцевих державних адміністрацій" враховано комісією.  Прошу проголосувати статтю 49 в новій  редакції,  врахувавши  зауваження Президента, викладене в пункті 24.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.Комісія просить підтримати.

 

    "За" -  230.

 

     ГОЛОВА.  Прийнято.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Поправки, викладені в пунктах 25 і 26, до статті 50 і Заключних положень ставлю на голосування.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Вони також враховані комісією. Прошу підтримати.

 

    "За" - 230.

 

    ГОЛОВА. З урахуванням  зауважень  Президента  закон  у  цілому ставиться на голосування.  Будь ласка (Шум у залі). Одну хвилинку, відмініть голосування. Депутате Безсмертний, будь ласка.

 

    БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Всі  ми  прекрасно  пам'ятаємо  вислів:" Є компроміси - і компроміси".  Я  прошу  вас  врахувати  пропозицію   щодо   перших заступників голів адміністрацій в областях і районах.

 

     ТЕРЕЦЬ В.  М.  Тобто ви запропонували, що їх призначає голова державної  адміністрації,  але  їх  кандидатури  він  погоджує   з Президентом.

 

    БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Що стосується призначення першого заступника глави адміністрації області,  то  це  робиться  за  погодженням  з Президентом, а першого заступника голови адміністрації району - за погодженням з головою обласної державної адміністрації.

 

    ТЕРЕЦЬ В.М.  Романе Петровичу,  ви пропонували другий варіант, згідно  з  яким  першого  заступника  призначає  голова  державної адміністрації,  погоджуючи цю кандидатуру  з  Президентом.  З  цим можна погодитися. Це не буде протиріччя...

 

    ГОЛОВА.  Депутат Коліушко.

 

   КОЛІУШКО І.Б.  Шановні  народні депутати!  Я хочу висловити два міркування. По-перше, у такій редакції, як запропоновано зараз, це не  суперечить  Конституції,  бо витримується норма про формування складу головами,  а погодження з  Президентом  є  цілком  огічним, оскільки  перший заступник дуже часто виконує обов'язки голови.  І по-друге: якщо це дійсно останній камінь спотикання...

 

   ГОЛОВА. Я просив би говорити коротко.  Можна  погоджуватися  чи ні? Слово має депутат Найда.

 

   ТЕРЕЦЬ В.М.  У редакції тільки такій: призначає голова обласної державної адміністрації, погоджуючи з Президентом.

 

   ГОЛОВА. Для стенограми:  це говорив депутат Терець, а не Найда. А зараз Найда говорить.  Будь ласка.

 

   НАЙДА Г.І.  Фракция  коммунистов.  Если Роман Петрович уверяет, что это единственное препятствие для принятия этих  двух  законов, то  мы,  я  думаю,  можем  согласиться.  Я  прошу всех,  уважаемые коллеги, проголосовать за это предложение.

 

   ГОЛОВА. Ця пропозиція ставиться  на  голосування.  Будь  ласка. Прошу, підтримайте її.

 

   ТЕРЕЦЬ В.М.Комісія просить підтримати цей компромісний варіант.

 

   "За"  - 221.

 

   ГОЛОВА. Не підтримується.

 

   ТЕРЕЦЬ В.М. Ще раз поставте на голосування.

 

   ГОЛОВА. Я  не  маю  права  ставити  на голосування,  якщо немає особливого наполягання.

 

   ТЕРЕЦЬ   В.М.   Є наполягання...

 

   ГОЛОВА. Є наполягання?  (Шум у залі).  Ставлю ще раз... Депутат Лавринович  просить  слова.  Говоріть дуже коротко.  Вам надається одна хвилина. Будь ласка.

 

   ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я проти того,  щоб ми в даному випадку  шукали політичних компромісів за рахунок законодавства.  Чомусь ні в кого в залі не виникла думка,  що кандидатура першого віце-прем'єра має обов'язково погоджуватися з Верховною Радою.  А тут в никає думка, що призначення першого заступника голови  державної  адміністрації треба  погоджувати  з Президентом.  Ми всі говоримо,  що нам вкрай потрібна   єдина   виконавча   влада,   яка   буде   мобільною   і відповідальною.   А   в  даному  випадку  ми  хочемо  зробити  так призначення   навіть    заступників    голови    держадміністрації погоджувати  з  Президентом,  а  не з Кабінетом Міністрів як вищим органом виконавчої влади.

     Тому я  просив  би колег депутатів не підтримувати політичний компроміс за рахунок законодавства і якості управлінської  системи України.

 

     ГОЛОВА. Однак   пропозиція   депутата   Безсмертного  ще  раз ставиться на голосування.

 

    ТЕРЕЦЬ В.М.   Олександре   Володимировичу,    як    політичний компроміс... Комісія просить підтримати.

 

    ГОЛОВА. Комісія не розглядала це питання.

     Так що ви не голосуйте.

 

    "За" - 202.

    Не підтримується.  Закон  у  цілому  з прийнятими зауваженнями ставиться на голосування.

     Будь ласка.

 

    ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

 

    "За" - 276.

 

   ГОЛОВА. Рішення прийнято.  Оголошується перерва до 12.30.

 

   ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую всім за участь у цій роботі.