Стенограма пленарного засідання

06 травня 1997

 

ЗАСIДАННЯ СIМДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  6 т р а в н я 1997 р о к у.

 

12 г о д и н а 30 х в и л и н

 

(П і с л я п е р е р в и).

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Продовжується  засідання.  Прошу  всіх  сісти на свої місця. Прошу активніше.

 

     Олегу Вадимовичу, на трибуну, будь ласка.

 

     Розглядається стаття 12. Так?

 

     ТАРАНОВ О.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Стаття 12 "Реєстратори іменних  цінних  паперів".  Це дуже важлива стаття.  Тому я спеціально і перервав на ній розгляд, бо її треба прийняти після всебічного розгляду.

 

     Частина перша:  "Юридичні особи  можуть  одержати  дозвіл  на ведення   реєстрів   власників   іменних   цінних   паперів,  якщо реєстраційна діяльність передбачена їх статутом.  Органи державної влади  не  можуть  бути  засновниками  або учасниками реєстратора. Центри сертифікатних аукціонів та  їх  правонаступники  не  можуть вести реєстри та бути засновниками й учасниками реєстратора.

 

     Частка емітента цінних паперів у статутному фонді реєстратора не може перевищувати десяти відсотків.

 

     Емітент може вести власний реєстр самостійно,  якщо кількість власників   цінних  паперів  не  перевищує  кількості,  визначеної Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку".

 

     Частина друга.  "Реєстратор  веде  реєстр  власників  іменних цінних паперів на умовах договору, що укладається емітентом цінних паперів.

 

     Типова форма договору  затверджується  Державною  комісією  з цінних паперів та фондового ринку".

 

     Частина третя.  "Оплата реєстратора здійснюється за тарифами, які  встановлює  сам  реєстратор.  Максимальний   розмір   тарифів встановлюється  Державною  комісією  з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом України".

 

     Зауважень до неї немає.  Можливо,  ще в когось є? У Валентини Петрівни є. Будь ласка, депутате Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Я  маю  одне-єдине  зауваження:  стаття  мусить відповідати концепції фондового ринку.  На  сторінці  7  Концепції фондового  ринку  в  розділі  "Система  Національного депозитарію" записано: "Національний депозитарій діятиме у вигляді акціонерного товариства,  контрольний  пакет  акцій  якого належатиме державі". Тобто 51 відсоток.

 

     Саме тому я вважаю,  що цей законопроект повинен  відповідати концепції  фондового  ринку.  Тобто  контрольний  пакет акцій - 51 відсоток.

 

     ГОЛОВА. Що скаже комісія? Чи комітет, прошу вибачити.

 

     ТАРАНОВ О.В.  В законопроекте про  Национальную  депозитарную систему  мы  эту  норму сохраняем.  Державі належить 51 відсоток в Національному депозитарії.  I суперечності  усуваються.  Зараз  ми розглядаємо статтю про реєстраторів іменних цінних паперів.

 

     Валентино Петрівно,   у  нас  з  вами  немає  розбіжностей  у поглядах.  Ми одне і те  саме  говоримо  і  до  третього  читання, повірте мені, знайдемо спільну мову та разом обстоюватимемо одні й ті самі принципи.

 

     ГОЛОВА. Я за те,  щоб так і було.  Проте в даному  випадку  є конкретне запитання, і на нього треба дати конкретну відповідь.

 

     ТАРАНОВ О.В.   Я   конкретно  відповів,  що  в  Національному депозитарії 51 відсоток належатиме державі.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ I.В.  Шановні депутати!  Ми справді  розглядаємо зовсім іншу статтю - "Реєстратори іменних цінних паперів". Усе, що стосується  Національного  депозитарію  -  мої  пропозиції  і   ця процедура  - ми вже перенесли на третє читання.  Навіщо ж ми знову повторюємось?

 

     ГОЛОВА. Iдеться про інше.  У  конкретному  місті  є  юридична особа,  яка має право на реєстраційну діяльність. Говорити тут про 51 чи 52 відсотки державних цінних паперів  не  варто,  бо  можуть бути   суб'єктами,  які  входять  до  цього  єдиного  депозитарію, юридичні особи,  що не мають взагалі  частки  в  державних  цінних паперах.

 

     I тому зазначена норма не стосується даної статті.  А те,  що дотичне до Національного депозитарію,  має відповідати концепції й тій вимозі,  яка відображена в указі Президента від 24,  здається, травня 1994 року, на який ви посилалися.

 

     Пропоную підтримати цю статтю. Валентина Петрівна погодилася. Ставлю на голосування статтю 12.

 

     ТАРАНОВ О.В. Комісія підтримує, просить проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Зосередилися.

 

     "За" - 150.

 

     Які ще  є  пропозиції?  (Шум у залi).  Нагадую:  відбувається поіменне голосування щодо норм, які не викликають ні в кого ніяких сумнівів.   Були  сумніви  у  Валентини  Петрівни,  вона  одержала відповідь, яка її задовольнила.

 

     Ще раз ставлю на голосування цю статтю.

 

     "За" - 164.

 

     Анатолію Терентійовичу, будь ласка.

 

     ГОЛОВКО А.Т.,  член Державної комісії  з  цінних  паперів  та фондового ринку.  Шановні депутати, вважаю за потрібне сказати, що ця стаття сьогодні вже реалізується. У нашій комісії відпрацьовано всі   нормативні   документи,   вже  створено  систему  незалежних реєстраторів відповідно до цих положень.  Уже напрацьовано  певний досвід, і практично ця стаття вже реалізується.

 

     Прошу вас підтримати статтю.

 

     ГОЛОВА. Олегу Миколайовичу, ви теж хотіли б? (Шум у залi).

 

     Що? Ці  норми  передбачено  в Законі про державне регулювання ринку цінних паперів.  А відповідно до нього функцію цю  покладено на   державну  комісію,  вона  її  реалізує.  Але  нинішній  закон переплітається з тим законом у  багатьох  аспектах,  він  доповнює його,  поглиблює.  Тому треба цю норму передбачити й тут. Пропоную проголосувати цю статтю пізніше.

 

     "Стаття 13.  Записи  на  рахунках   у   цінних   паперах   на електронних носіях.

 

     Цінні папери,  випущені  в  документарній формі,  можуть бути переведені у бездокументарну форму та зберігатися  на  електронних носіях внаслідок їх знерухомлення.

 

     Обслуговування угод  щодо  цінних  паперів у бездокументарній формі  проводиться  тільки  учасниками  Національної  депозитарної системи.

 

     Для укладання   на   фондовій   біржі   чи  на  організаційно оформленому позабіржовому ринку  угод  щодо  цінних  паперів,  які випущені   в   документарній   формі,   цінні  папери  мають  бути знерухомлені  в  депозитарії,  що   їх   обслуговує".   Зрозуміло? Заперечень немає.

 

     До речі,  це  один  із  найважливіших  елементів  контролю за обігом  державного  майна,  і  не  тільки  державного  майна,   на фондовому ринку.

 

     Ставлю на  голосування  статтю 13,  яка ні в кого не викликає заперечень.

 

     "За" - 201.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 217.

 

     За пропозицією депутатів статті 12 і  13  голосуються  разом, будь  ласка.  Статті  12  і  13,  які  ні  в  кого  не  викликають заперечень.

 

     "За" - 206.

 

     "Стаття 14.  Порядок  обміну  інформацією  та  стандартизація процедур у Національній депозитарній системі.

 

     Порядок обміну    інформацією    на    умовах    гарантованої конфіденційності між учасниками Національної депозитарної  системи та формування стандартизованих процедур здійснення ними операцій з цінними  паперами,  випущеними  в   бездокументарній   формі,   та знерухомленими  цінними паперами встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно з вимогами  міжнародних стандартів та на базі використання міжнародних систем по нумерації цінних паперів.

 

     Учасники Національної   депозитарної    системи    гарантують конфіденційність  інформації  щодо  рахунків  у  цінних паперах та обігу   цінних   паперів.   Усі   їхні   працівники    зобов'язані додержуватися  вимог  конфіденційності  інформації щодо рахунків у цінних паперах та обігу цінних паперів.

 

     Норми технічного захисту інформації встановлюються відповідно до законодавства України.

 

     Довідки про  операції  та рахунки видаються тільки депонентам або за їх письмовим дорученням  іншим  особам,  а  також  в  інших випадках, передбачених законодавством України".

 

     Немає зауважень?

 

     ТАРАНОВ О.В.  Немає.  Заперечень  стосовно цієї статті немає. Прохання підтримати.

 

     ГОЛОВА. Стаття 14 ставиться на голосування.

 

     "За" - 207.

 

     "Стаття 15.  Надання  дозволів  на  здійснення   депозитарної діяльності.

 

     Порядок та умови здійснення депозитарної діяльності учасникам Національної   депозитарної   системи   встановлюються   Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

 

     Для здійснення   кожного   з  видів  депозитарної  діяльності учасникам  Національної  депозитарної  системи  видається  окремий дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

     Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів депозитарій  має  отримати  відповідний  дозвіл  Державної комісії  з цінних паперів та фондового ринку і Національного банку України. Порядок надання дозволу затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України.

 

     Дозвіл на   здійснення  депозитарної  діяльності  комерційним банкам надається Державною комісією з цінних паперів та  фондового ринку за погодженням з Національним банком України".

 

     Зауваження були тут? Немає ні в кого зауважень.

 

     Статтю 15 ставлю на голосування.

 

     "За" - 203.

 

     "Стаття 16.  Облік цінних паперів у Національній депозитарній системі.

 

     Облік цінних  паперів  у  Національній  депозитарній  системі здійснюється  відповідно  до норм та правил обліку цінних паперів, затверджених Державною комісією  з  цінних  паперів  та  фондового ринку   за   погодженням   з   Міністерством  фінансів  України  і Національним банком України".

 

     ТАРАНОВ О.В.  Олександре  Олександровичу,   є   поправка   12 депутата  Квятковського.  Замість  цього формулювання він пропонує власне:  "Облік цінних паперів в Національній депозитарній системі здійснюється  відповідно  до норм та правил обліку цінних паперів, затверджених Державною комісією  з  цінних  паперів  та  фондового ринку  за  погодженням  з  Міністерством  фінансів України,  а для комерційних банків  -  Державною  комісією  з  цінних  паперів  та фондового ринку разом із Національним банком України".

 

     Комісія підтримує таке формулювання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Iз  такою  пропозицією  можна було б погодитися лише за однієї умови,  якщо доповнити  таке  формулювання  словами "зареєстрованих в Мін'юсті".

 

     ГОЛОВА. Давайте додамо.

 

     ТАРАНОВ О.В. Комісія не заперечує.

 

     ГОЛОВА. Я наголошую для всіх,  - і тих,  які сумніваються,  і тих,  які не сумніваються:  поправку депутата Семенюк  обов'язково треба    врахувати.    Адже   інакше   створюватиметься   ситуація безконтрольності,  а  відтак  в  процесі  використання  глобальних сертифікатів  можливий  ризик.  До тих предметів та об'єктів,  які траплялися до обігу,  може потрапити і земля,  і  все  те,  що  не передбачене нашим законодавством.

 

     ТАРАНОВ О.В. Комісія підтримує таку поправку.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  підтримати  статтю  16 з поправкою депутата Семенюк. Будь ласка, підтримайте.

 

     Голосують усі, голосують "за".

 

     "За" - 207.

 

     Тоді я дам таке уточнення:  в редакції депутата Квятковського з поправкою депутата Семенюк.

 

     Поки що стаття 16 голосується. Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     З цими зауваженнями голосуються статті 12-16 включно.

 

     Ставлю на голосування.

 

     ТАРАНОВ О.В.  Прохання підтримати. Заперечень щодо цих статей немає, ми все погодили й узгодили.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 220.

 

     ТАРАНОВ О.В.    Шановні    колеги,   маю   велике   прохання: підтримайте, бо це ж порядок на фондовому ринку!

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 227.

 

     "Стаття 17.  Контроль за діяльністю Національної депозитарної системи".  Пропонується  в  редакції  Квятковського:  "Контроль за діяльністю Національної  депозитарної  системи  здійснює  Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи в межах повноважень, визначених законодавством України".

 

     То мається на увазі податкова інспекція,  Контрольна  комісія Верховної Ради з питань приватизації та інші.

 

     ТАРАНОВ О.В. Комісія підтримує таку пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Валентино    Петрівно,    підтримуєте?    Ставлю   на голосування статтю 17. Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 222.

 

     За наполяганням депутатів ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Стаття 18  "Обмеження  щодо  участі   працівників   учасників Національної   депозитарної  системи  та  державних  органів,  які здійснюють  контроль  за  діяльністю   Національної   депозитарної системи в діяльності на ринку цінних паперів".

 

     ТАРАНОВ О.В. Немає заперечень щодо цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Усі обмеження збігаються із обмеженнями,  визначеними Конституцією  стосовно  діяльності,  скажімо,  депутатів,   членів Кабінету Міністрів тощо.  Тобто йдеться про те, щоб це була власне державна служба,  а не комерційна справа того або  того  учасника. Зрозуміло.

 

     Ставлю на голосування статтю 18.

 

     Тут не було жодного зауваження.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     "Стаття 19 Розгляд спорів.

 

     Спори, пов'язані    з   дотриманням   вимог   цього   закону, розглядаються в судовому порядку". Немає зауважень.

 

     Стаття 20 "Відповідальність за порушення цього закону.

 

     Особи, винні  в  порушенні  цього  закону,  притягаються   до відповідальності  відповідно  до  законодавства України".  Ну,  це абсолютно рядова і традиційна формула.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Є пропозиція  "Прикінцеві   положення"   доповнити   частиною шостою, яку пропонує депутат Квятковський:

 

     "Рекомендувати Президенту  України внести відповідно до цього закону необхідні зміни та доповнення до діючих  указів  Президента України".

 

     ТАРАНОВ О.В.   Олександре  Олександровичу,  є  ще  пропозиція нашого юридичного відділу.  Це  по  суті  те  саме,  але  юридично точніше виписано:

 

     "Запропонувати Президенту України привести у відповідність до Конституції України та цього закону укази Президента  України  від 25 травня 1994 року N 247,  від 2 березня 1996 року N 160,  від 19 березня 1997  року  "Про  заходи  щодо  забезпечення  обліку  прав власності на іменні цінні папери".

 

     ГОЛОВА. Це - "Прикінцеві положення"?

 

     ТАРАНОВ О.В. Так, це в "Прикінцевих положеннях".

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТАРАНОВ О.В.   I   в  частині  другій  після  слів  "Кабінету Міністрів України" додати "разом із Державною  комісією  з  цінних паперів та фондового ринку".

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги. Є така пропозиція: спочатку проголосуємо частини першу - п'яту, а потім інші позиції. Ставлю на голосування частини першу - п'яту. Вони не викликають ні в кого заперечень. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування частини першу - п'яту.  Я ще  не ставив на голосування доповнень. Будь ласка.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Депутату Квятковському слово.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ I.В.  Ще є одна редакція,  яку також погоджено з юридичним відділом. Частину другу статті 21 "Прикінцеві положення" викласти   в   такій   редакції:  "До  приведення  законодаства  у відповідність із  цим  законом  закони  та  інші  нормативні  акти України,   прийняті   до  набуття  чинності  Законом  України  про Національну депозитарну систему та особливості електронного  обігу цінних  паперів в Україні діють в частині,  що не суперечить цьому закону".

 

     ГОЛОВА. Вважаю, правильно сказано. I слід це проголосувати.

 

     Поправка депутата    Квятковського,    попередньо    зачитана депутатом Тарановим, потім доповнена автором і юридичним відділом, ставиться на голосування. Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Будь ласка, депутате Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Макарівський виборчий  округ,  Київська  область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Проголосувавши поправку депутата Квятковського, ми зробили абсолютно незрозумілою попередню   норму.  Його  поправка  засвідчує,  що  всі  закони  і підзаконні акти діють лише в  тій  частині,  що  відповідає  цьому закону.

 

     Виникає запитання:  для чого рекомендуємо щось чи даємо якісь доручення Президенту? Це - по-перше.

 

     По-друге, формально це виглядає трохи некоректно.  Дану норму ми  ще  не  голосували.  Тому  прошу не ставити її на голосування, оскільки ми безконечно даємо один  одному  доручення,  не  подаючи ніяких конкретних пропозицій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу,  ми нікому нічого не доручаємо.  Ми рекомендуємо та надаємо перелік.  Не  буде  ж  такою  дріб'язковою справою  займатися  Президент  -  вибирати ці укази,  норми і таке інше.

 

     Ми говоримо:  от там воно передбачено,  треба його привести у відповідність. І все. Це прикінцеві положення.

 

     Будь ласка, депутате Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Шановні  колеги,  я  прошу  в  частині  першій "Прикінцевих положень" не ставити дати запровадження закону в дію, а  написати:  "з дня опублікування".  А то ми вже тут записали з 1 травня...

 

     ГОЛОВА. Це зрозуміло.  Є загальна норма.  Ми  цей  термін  ще переглянемо.

 

     Отже, пропонується,  враховуючи всі висловлені зауваження - і проголосовані,  і  ті,  що  вносив  депутат  Безсмертний,  ще  раз розглянути прикінцеві положення під час третього читання.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування,  будь ласка. А тим часом ви опрацюєте все з  юридичними  службами  Президента  і  Верховної Ради.

 

     "За" - 212.

 

     Голосується пропозиція    перенести    розгляд   "Прикінцевих положень" на третє читання,  враховуючи всі зауваження  і  потребу доопрацювання цих документів з юридичними службами.

 

     ТАРАНОВ О.В.   Комісія   підтримує,   бо   справді   є  деякі суперечності.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Сідайте, будь ласка, дякую.

 

     Звертаюся до комісії,  котра неймовірно  довго  готувала  цей документ для внесення на розгляд Верховної Ради...

 

     ТАРАНОВ О.В.  Александр  Александрович,  этот  проект  закона переделывался  минимум  10  раз,  потому  что  очень  много   было предложений,  замечаний,  и их все нужно было учесть.  Как видите, даже сейчас в зале возникают коллизии по некоторым  статьям  этого законопроекта.  Поэтому я обязуюсь к следующему разу подготовить в двухнедельный  термин,  но  с  тем  условием,  что  в  работе  над окончательной  редакцией закона примут участие все те,  кто в зале вносил свои предложения.

 

     ГОЛОВА. Беруться до  уваги  ваші  міркування.  Проте  ще  раз наголошую:  якщо ви так довго працювали,  то навіть у цьому тексті не повинно бути жодних казусів юридичних і редакційних, логічних і будь-яких інших. А їх вистачає.

 

     Тому ще  раз  прошу  до  третього  читання разом із Державною комісією з цінних паперів, із профільним комітетом Верховної Ради, за  участю  тих  депутатів,  які  вносили  свої пропозиції або які сумніваються,  а такі депутати утримувалися від голосування, добре опрацюйте  цей  проект  закону.  Його треба було ухвалювати давним давно,  щоб він працював,  тоді б не було тих шахрайств,  свідками яких ми сьогодні є. Дякую (Шум у залі).

 

     Не зрозумів...  Я знімаю свої міркування стосовно мафії, хоча щодо суті я маю рацію.

 

     _______________________________

 

     Розглядається питання про проект Закону України про  внесення змін і доповнень до Закону України про оренду державного майна. На трибуну запрошується Віталій Микитович  Ковтюх,  заступник  голови Фонду  держмайна  України.  Будь  ласка.  Співдоповідач  - Михайло Васильович Чечетов.

 

     КОВТЮХ В.М., заступник голови Фонду державного майна України. Шановні  народні депутати!  На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про оренду державного    майна,    розроблений   Фондом   державного   майна, Міністерством фінансів,  Міністерством економіки та  Міністерством юстиції України.

 

     Проектом закону передбачається ряд змін і доповнень до деяких статей  чинного  закону  України  з  метою   приведення   його   у відповідність з Конституцією України.

 

     Зазначеним проектом  пропонується внести такі основні зміни і доповнення до чинного Закону України про оренду державного  майна: поширити дію закону не тільки на оренду державного майна, цілісних майнових комплексів підприємств і їхніх  структурних  підрозділів, окремого  індивідуально  визначеного або нерухомого майна,  а й на оренду комунального майна;  скасувати обмеження  розміру  орендної плати за оренду окремого,  індивідуально визначеного та нерухомого майна  5  відсотками  його  вартості.  На  нашу  думку,  механічне перенесення  в  чинному законі обмеження розміру орендної плати за оренду   цілісних   майнових   комплексів,   підприємств,    їхніх структурних  підрозділів  на  інші  об'єкти  оренди  не  дає змоги встановлювати реальну ринкову вартість оренди.

 

     У разі коли орендодавцем  нерухомого  майна  є  підприємство, проектом  закону  передбачається погодження умов такого договору з органами,  уповноваженими  управляти  відповідним   майном.   Таке погодження дасть змогу органам,  до сфери управління яких належить підприємство,  органам місцевого самоврядування посилити  контроль за  використанням  підприємствами  закріпленого за ними нерухомого майна.

 

     За умови надходження  заяв  про  оренду  цілісного  майнового комплексу підприємства,  його структурного підрозділу,  якщо немає заяви господарського товариства,  створеного  трудовим  колективом підприємства,  його  структурного підрозділу,  від двох або більше фізичних чи юридичних  осіб  орендар  визначається  на  конкурсних засадах.

 

     Мета таких доповнень - сприяти ефективному використанню майна у спосіб визначення тих орендарів, які запропонують найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта оренди.

 

     Проектом визначається   також   процедура   отримання   згоди відповідних орендодавців, зазначених в абзацах другому та третьому статті  5 проекту закону,  на укладення підприємством-орендодавцем договору оренди цілісного майнового комплексу,  його  структурного підрозділу  та  нерухомого  майна,  а також вносяться уточнення до наявного порядку укладення договору оренди.  Зокрема, пропонується повідомляти  про  укладення  договору оренди орган,  уповноважений управляти відповідним майном,  та орган Антимонопольного  комітету України після укладання таких договорів.

 

     Крім того,  органам  місцевого самоврядування надається право самостійно розраховувати  орендну  плату,  визначати  її  граничні розміри  та  порядок  використання,  встановлювати порядок надання пільг щодо орендної плати та порядок проведення конкурсів на право оренди цілісних майнових комплексів.

 

     Водночас із  метою  єдиного державного підходу до регулювання орендних  відносин  та  враховуючи  становлення   основних   засад місцевого самоврядування,  проектом пропонується залишити без змін положення абзацу третього пункту 1 статті 4, абзацу першого статті 11   чинного  закону  щодо  визначення  порядку  викупу  оборотних матеріальних засобів та  використання  коштів,  одержаних  від  їх викупу,  а також коштів,  наданих орендареві на умовах кредиту, та методики  оцінки  об'єктів  оренди  підзаконними  актами  Кабінету Міністрів України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання до доповідача?  Будь ласка,  запишіться, хто  бажає  поставити  запитання.  Висвітліть   список.   Депутате Зачосов, прошу.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Нахімовський  виборчий  округ,  м.  Севастополь).  В аренду можно брать целостные комплексы на конкурсной основе. И в то же время вы даете  ограничение  -  не  более  5 процентов остаточной стоимости комплексов или их структурных подразделений. Не значит ли это, что конкурсной основы не будет,  поскольку ограничена сама сумма?  Это во-первых.

 

     А во-вторых,  эти комплексы и структурные подразделения будут браться  в  аренду по дешевке,  а может быть,  и совсем бесплатно, потому  что  остаточная  стоимость  в  настоящее  время   довольно маленькая.

 

     КОВТЮХ В.М.  Чтобы этого не произошло, мы и предлагаем внести изменения. Я зачитаю редакцію цієї статті чинного закону: "Орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності,  але не більше п'яти відсотків вартості орендованого майна".

 

     Ми пропонуємо таку редакцію:  "Орендна плата є платежем, який вносить   орендар   орендодавцеві    незалежно    від    наслідків господарської   діяльності.   У   разі  оренди  цілісних  майнових комплексів підприємств,  їх структурних підрозділів річна  орендна плата  не  може  перевищувати  п'яти відсотків залишкової вартості орендованого  майна.  На  інші  об'єкти  оренди  це  обмеження  не поширюється".

 

     Ви знаєте,  уже  тепер декілька великих заводів відмовляються від оренди, бо не в змозі виплатити цю орендну плату.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов  Украины,  Всеукраинский  союз  рабочих.  У меня к вам такой вопрос.  Недавно я был на Сумской обувной фабрике,  где  как раз  по  воле  трудового коллектива решался вопрос о том,  чтобы с арендной  формы   хозяйствования   перейти   на   государственную. Аналогичные требования,  вы знаете,  были выдвинуты на митингах 18 марта и 1 мая.

 

     Вот у меня требование 40-тысячного митинга,  состоявшегося  в городе Донецке. И здесь написано, скажем, такое: "Поддержать поход шахтеров Донбасса в Киев для пикетирования  резиденции  Президента Украины  19  мая  1997 года и предложить профсоюзным организациям, политическим  партиям  и  общественным  движениям  всех   областей Украины  и Республики Крым провести 26-27 июня всеукраинский пеший поход в Киев и пикетирование 28 июня,  в День Конституции Украины, резиденции Президента Украины" (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Відповідайте...

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Скажите,  вот  этот  документ  соответствует Конституции  Украины?  Будет  ли  он  как-то   защищать   интересы трудящихся?

 

     КОВТЮХ В.М.  Здесь  это все предусмотрено.  Я же вам говорил: если трудовой  коллектив  отказывается  от  аренды,  только  тогда обкект выставляется на конкурс.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Захищаються інтереси трудового колективу. Якщо він відмовляється від оренди, тоді пропонується на конкурсній основі. Пояснення переконливе.

 

     Будь ласка, депутате Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Прилуцький  виборчий   округ,   Чернігівська   область). Шановний доповідачу! Як зазначено в статті 19, за оренду державної форми власності (це цілісні майнові комплекси)  орендна  плата  не може перевищувати 5 відсотків балансової вартості.

 

     Що стосується інших форм власності,  зокрема комунальної,  то передбачається довільна форма у  визначенні  плати  за  оренду.  Я вважаю,   що   законодавчо  треба  визначити  якусь  норму,  тобто орієнтир, щоб не було суперечностей і зловживань у цьому питанні.

 

     Із досвіду  роботи  я  знаю,  як   надзвичайно   важко   було встановити плату за оренду саме комунальної власності.

 

     КОВТЮХ В.М.  У своїй стислій доповіді я казав про те, що Фонд державного майна разом із відповідними органами Кабінету Міністрів розробить цю нормативну базу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Голосіївський  виборчий  округ,  м.Київ).  Фракція Народного руху України.  Нині орендна плата майже не диференціюється залежно  від того,  чим  займається  наймач певної орендованої площі.  Скажімо, казино,  які фактично не сплачують  податку.  І  водночас  є  такі приміщення,  які  потрібні  для  держави  і для людей,  наприклад, магазини для продажу хліба.

 

     Чи передбачається  цим  новим  законом  запровадження  якоїсь диференціації,  котра дала б можливість розмежувати ось ці заклади за тим, наскільки вони потрібні людям і державі?

 

     КОВТЮХ В.М.  Обов'язково.  Це буде передбачено в  нормативних документах.  Бо нині, наприклад, у центрі Києва маємо будинок, сто років тому побудований,  його вартість майже  нульова.  І  за  цим законом  ми  не можемо навіть встановити нормальну ціну за орендну плату.

 

     ГОЛОВА. Так, так. А місце...

 

     ФЕДОРИН Я.В. А місце престижне - у центрі столиці.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Депутате Степенко, будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область).  Ви от  нам  пояснювали  про орендну  плату  не  більшу 5 відсотків залишкової вартості.  Як ця залишкова вартість рахуватиметься?  Взяти, наприклад, житомирський Верстатуніверсалмаш.   Це   підприємство,  яке  випускає  найкращі верстати, котрі 15 років працюють без ремонту. Але там 12 гектарів під одним дахом приміщення. Тобто коли взяти 5 відсотків вартості, то воно буде абсолютно не вигідне.

 

     Чи є тут якась межа диференційованого підходу?

 

     КОВТЮХ В.М. Тому ж ми і пропонуємо, щоб місцеві ради подавали пропозиції щодо пільг. Їм саме ця земля й належить.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Я  маю на увазі те,  чи можуть місцеві органи, коли випускається потрібна продукція,  надавати пільги або  навіть взагалі звільняти...

 

     КОВТЮХ В.М.   Ми  такі  пільги  якраз  і  передбачаємо  даним законопроектом.

 

     ГОЛОВА. Депутате Масенко, прошу.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Питання моє вже поставили, я все зрозумів.

 

     ГОЛОВА. Гаразд. Депутате Пилипенко, будь ласка.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ,   Автономна   Республіка   Крим).  Передаю  слово  депутату Юрковському.

 

     ГОЛОВА. Депутате Юрковський, прошу.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий  округ,  м.Севастополь).  Уважаемый  докладчик!  Вот   вы сказали, что большие комплексы сегодня не могут выплатить арендную плату.  У меня в этой  связи  два  вопроса.  Может,  следовало  бы арендную плату уменьшить, если говорить об интересах производства? Или какие другие интересы предполагаются в вашем законопроекте?  В смысле того, чтобы производство не улучшить, а ухудшить.

 

     КОВТЮХ В.М.   Якщо   ми  встановимо  орендну  плату  меншу  5 відсотків,  то це тільки для великих підприємств.  Для малих,  які мають невеликі площі, така ціна цілком нормальна.

 

     ГОЛОВА. Тоді  той  суб'єкт,  котрий господарює на орендованій площі  і  не  може  забезпечити  навіть  орендну  плату,   повинен відмовитися від своєї діяльності.  А мають працювати ті,  хто може платити за оренду.

 

     КОВТЮХ В.М. Або ефективно починати звільнятися...

 

     ГОЛОВА. Iдеться про оренду державного майна.  Ми ж не  можемо безплатно  роздавати  державне майно тому,  хто не спроможний його використовувати.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Слово має Михайло Васильович Чечетов від  Комітету  з  питань економічної політики та управління народним господарством.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Уважаемые  народные   депутаты!   Уважаемый   Александр Александрович!  Комиссия  по  вопросам  экономической  политики  и управления  народным   хозяйством   рассмотрела   проект   закона, внесенный  Кабинетом Министров,  "Про внесення змін і доповнень до Закону України про оренду державного майна".

 

     В целом мы поддерживаем его принятие в первом чтении, но, тем не  менее,  я хочу прокомментировать отдельные поправки,  вносимые сегодня.

 

     Что касается расширения сферы действия закона  не  только  на аренду    государственного    имущества,    но    и   коммунальной собственности,  то, в принципе, это было оговорено и в действующем законе,  в  статье 1,  где говорилось о том,  что "оренда об'єктів комунальної власності регулюється цим законом".

 

     В данной  ситуации  идет  просто  смещение  акцентов,  и  эта поправка  переходит  в преамбулу,  и в преамбуле сразу расширяется сфера деятельности закона.  Такое комиссия поддерживает,  вопросов нет.

 

     Следующее. Если раньше предприятиеарендодатель могло в аренду сдавать недвижимость без согласования с органом управления  данной собственностью,    то    сейчас   предусматривается   обязательное согласование  с  названным  органом,   то   есть   соответствующим министерством.

 

     Конечно, можно    рассматривать    это   как   дополнительную бюрократическую волокиту и бумаготворчество. Но мы здесь разделяем полностью  позицию  Кабинета  Министров  в  том,  что именно такая поправка позволит усилить контроль за использованием  предприятием своей недвижимости, своего имущества.

 

     Мы поддерживаем  поправку  о том,  что когда сдается в аренду государственное имущество или обкект государственной собственности и  нет заявок от трудового коллектива на аренду - данного субкекта хозяйственной деятельности,  то  в  такой  ситуации  целесообразно арендатора   выявлять  через  конкурс.  Это  будет  способствовать эффективному  использованию  имущества   путем   определения   тех арендаторов,   которые   предложат  наилучшие  условия  дальнейшей эксплуатации обкекта аренды.

 

     Но вот есть одна очень  болезненная  поправка.  Она  касается снятия ограничений по арендной плате, которая жестко зафиксирована в законе.

 

     Я помню,  каким был накал страстей,  когда мы  принимали  эту норму  закона  о  том,  что арендная плата не может превышать пять процентов стоимости арендованного имущества.

 

     Кабинет Министров предлагает снять это ограничение,  сохранив его  только  для  аренды  целостных  имущественных комплексов,  их филиалов и так далее.  То есть,  я повторяю, здесь можно приводить аргументы в поддержку позиции Кабинета Министров и против нее.

 

     Я попытаюсь порассуждать, потому что это очень принципиальный вопрос,  и по нему нам  надо  принимать  решение.  Цель,  конечно, благородная.   Повысив   арендную   плату  (тем  более  за  аренду коммунальной собственности) можно увеличить поступления в  местные бюджеты.   Мотивация   вроде   бы   разумная.  Дело  в  том,  что, действительно,  рыночная  цена  аренды  значительно  больше   той, которая зафиксирована в законе.

 

     Наверное, кто-то боится,  что арендатор, получив коммунальную собственность в аренду по цене,  зафиксированной в договоре, будет затем  передавать  ее  в  субаренду,  завышая в несколько раз цену субаренды.  Хочу сказать,  что  в  законе  мы  предусмотрели,  что арендуемое  имущество  можно  сдавать  в  субаренду,  но  при этом оговорили,  что  "плата  за  суборенду  цього  майна  не   повинна перевищувати орендної плати орендаря".

 

     А теперь  аргументы  против  снятия  ограничения  по арендной плате. Во-первых, рост арендной платы сразу отразится на стоимости услуг,  стоимости товаров,  а это, естественно, сразу же ударит по карману рядового покупателя,  рядового потребителя,  который будет пользоваться этими услугами и приобретать товары. Это - первое.

 

     Второе. Резкое увеличение стоимости товаров и услуг,  конечно же,  прежде  всего  ударит  и  по   отечественным   производителям продукции,   так   как   вздорожавшая   продукция   станет   менее конкурентоспособной.

 

     И третий аргумент.  Мы постоянно на всех уровнях (и на уровне Президента,  и  на  уровне парламента,  и на уровне правительства) ратуем за поддержку новых форм хозяйствования,  в частности малого бизнеса, малого предпринимательства, призываем развивать эти формы хозяйствования,  поскольку именно они должны обеспечивать рабочими местами     трудовые    ресурсы,    высвобождающиеся    вследствие реструктуризации крупных предприятий.

 

     Представители малого  бизнеса,  мелкого   предпринимательства просят  государство  дать  им  стартовый капитал.  Не можете дать? Дайте  льготный  кредит  для   развития   (только,   оперируя   их терминологией,  не под похоронный процент). Государство и этого не может.  Снизьте налоги,  просят они.  Государство и это пока не  в состоянии сделать.  Тогда хоть не повышайте арендную плату,  вы же душите нас на корню!...

 

     Мы везде говорим о том, что должны уменьшить налоговый пресс, и  на  местах  предполагают,  что  мы  уменьшим  его не на 2 или 5 процентов,  а в 5,  6,  7 или 8 раз!  А что у нас  получается?  Мы предприняли в парламенте один реальный шаг, сократив чернобыльские отчисления с 12 до 6 процентов,  и работа  парламента  была  сразу блокирована.  Мы попытались снизить с 2 до 1 процента отчисления в фонд занятости.  Опять взрыв страстей: давайте переголосовывать!.. Так  что  же  мы  делаем  и  что  же будет с людьми,  которых надо трудоустраивать?!

 

     Мы попытались снять с себестоимости  продукции  отчисления  в фонд  дорожного  строительства.  И  сразу  -  инициатива  Кабинета Министров:  это  обойдется  в  1,5   миллиона   гривень,   давайте возвращаться назад,  у нас нет средств.  То есть все реальные шаги по снижению налогового пресса были заблокированы.

 

     Теперь уже речь идет не о снижении этого пресса.  Дал бы  нам Бог  хотя  бы зафиксировать его на прошлогоднем уровне,  а то ведь уже делаются попытки его увеличения. Тут уже вносилось предложение об  увеличении  на  3  процента налога на реализацию для поддержки системы образования. Высказывалась идея ввести страховую медицину. Мы   все  прекрасно  понимаем,  что  граждане  не  потянут  сейчас страховую медицину,  значит,  давайте с предприятий брать  на  6-7 процентов  больше.  И вот сейчас мы говорим об арендной плате.  То есть совершенно ясно,  что мы не снижаем налоговый пресс,  мы даже не фиксируем прошлогодний его уровень.

 

     Поэтому в   данной   ситуации,  мне  кажется,  попытка  снять органичения  по  арендной  плате  не  принесет  экономических  или политических  дивидендов  ни Верховному Совету,  ни исполнительной власти, и для дела пользы от нее не будет.

 

     Еще хочу  сказать  вам  следующее.  На   имя   Президента   и Председателя  Верховной  Рады,  а также в адрес комиссии поступило несколько писем. Два из них я процитирую фрагментарно.

 

     Одно письмо в адрес комиссии пришло  от  Федерации  профсоюза работников кооперации и других форм предпринимательства Украины. В нем  говорится  о  тех  негативных  последствиях,  которые   могут наступить,  если мы отменим ограничение по арендной плате. Цитирую письмо:  "Ті підприємства і організації та окремі підприємці,  які не  зможуть вкласти в ціни стрибок витрат на утримання орендованих приміщень,  залишаться без даху над головою,  що може призвести до ліквідації  багатьох  із  них  і  відповідно до скорочення робочих місць і зростання безробіття".

 

     Дальше фрагмент  заявлений   в   адрес   Президента   Леонида Даниловича   Кучмы   и   Председателя  Верховной  Рады  Александра Александровича  Мороза,  подписанных   общественным   обкединением "Вибір",  Київська організація Партії праці (Іван Салій), Київська організація Демократичної партії"  и  еще  несколько  общественных организаций  города  Киева.  Дело  в  том,  что как только Кабинет Министров внес проект закона, предусматривающий отмену ограничений по арендной плате, киевляне сразу же отреагировали.

 

     Я зачитаю буквально два фрагмента: "Заднім числом з  1  березня  1997  року  орендна  плата  за  один квадратний  метр  загальної площі підвищується в 3-5,  а з окремих видів діяльності,  в ядрі та центрі міста  -  в  10-15  разів  без урахування реального економічного стану в державі".

 

     Далее: "Нові  ставки  орендної  плати  здатен  витримати лише кримінальний   бізнес,   вони   будуть    стимулювати    тінізацію діяльності".

 

     А в  Киеве  (это  в прессе,  в одной из статей) пытаются даже использовать пересмотр арендных ставок с целью очередного передела собственности  в  угоду  крупным  финансовым  воротилам,  в  угоду криминальному бизнесу.

 

     Поэтому к этому вопросу нужно подойти очень осторожно.

 

     Здесь прозвучало  разумное  предложение,  касающееся   аренды коммунального имущества.  Скажем,  есть парикмахерская,  небольшой ларек,  аптека, магазин. Если мы повысим для них арендную плату до потолка,   то   это   будет   заложено   в   стоимость  лекарства, парикмахерских услуг, товаров, которые реализуются.

 

     Но что касается аренды зданий под игральный бизнес...  Может, давайте   оставим   5   процентов  для  всех  обкектов  аренды  за исключением помещений, которые используются для игрального бизнеса и тому подобного.  То есть введем в закон такую дифференциацию для рассмотрения во втором чтении.

 

     По мнению комиссии,  снятие ограничений по  размеру  арендной платы дает больше минусов, чем плюсов.

 

     В целом  мы  поддерживаем  предложение принять проект "Закону України про внесення змін  та  доповнень  до  Закону  України  про оренду  державного  майна"  в первом чтении и предлагаем "доручити Комітету з  питань  економічної  політики  доопрацювати  проект  з урахуванням  пропозицій,  які сьогодні будуть висловлені,  і через два тижні внести його на друге читання".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. До Михайла Васильовича немає запитань? Є. Будь ласка, запишіться. Опублікуйте список.

 

     Депутат Чупахін. Будь ласка.

 

     ЧУПАХIН О.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань оборони і державної безпеки  (Куп'янський  виборчий  округ, Харківська область).  Фракция Социалистической и Селянской партий. Михаил Васильевич,  как вы относитесь к тому,  что  законопроектом предусматривается    определение    арендной    платы   не   самим предприятием,  а  по  согласованию,  и  даже   органами   местного самоуправления?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Я  положительно  смотрю на то,  что,  допустим, органы местного самоуправления будут участвовать в  дифференциации арендной  платы.  Но  считаю,  что  нужно  установить  "потолок" в пределах, допустим, 7 или 8 процентов. Но просто снять ограничения

- это может привести,  повторяю,  к беспределу, к сведению счетов. Например,   мне   нужно   вытеснить   неугодного,   так   сказать, собственника  с  данного  предприятия или неугодное предприятие из арендованного помещения (был хлебный  магазин,  а  мне  вздумалось сделать сауну),  то я взвинчу арендную плату до потолка,  и завтра он сам уйдет.

 

     ГОЛОВА. Я прошу депутатів  звернути  увагу,  що  йдеться  про надзвичайно  серйозні  речі.  Сьогодні  не  тільки в Києві,  а й у більшості міст виникають колізії,  які повинні  бути  враховані  в цьому законі.

 

     Депутат Моцпан.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской  партий  Украины.   Уважаемый   Михаил   Васильевич!   Я внимательно  слушал  ваш  содоклад,  и мне особенно понравился тот момент,  когда  вы  несколько   отошли   от   сути   предлагаемого законопроекта   об   аренде   государственного   имущества  и  как профессионал-экономист затронули проблемы глобального  масштаба  - проблемы   нашей   экономики.  Вы  убедительно  показали,  что  мы шарахаемся из  стороны  в  сторону,  пытаясь  найти  средства  для существования уже не экономики, а государства в целом.

 

     Отсюда вопрос.  Не считаете ли вы как профессионал-экономист, что  сегодня  нам  надо  рассматривать   вопрос   не   об   аренде государственного  имущества,  не о его последующей приватизации (в народе  правильно  говорят:  "прихватизация"),  а  о   немедленной национализации    государственной    собственности   и   наведении элементарного порядка в экономике в интересах  человека  труда?  Я подчеркиваю, государственная собственность еще в нашем сознании.

 

     И последнее.  Я  с  вами  абсолютно  согласен,  что  если  уж принимать изменения к Закону об аренде государственного имущества, то  к  вопросу  об арендных ставках надо подойти диференцированно, чтобы хоть таким,  весьма,  считаю, незначительным образом ударить по криминальному капиталу.

 

     Спасибо.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Несмотря  на  то,  что задан общий,  глобальный вопрос,  я отвечу кратко. Надо всегда учитывать мировой опыт. Даже в  капиталистических  странах  одни предприятия национализируются, другие,  государственные,  переходят в  частную  собственность.  Я неоднократно  говорил,  что должна быть лестница и вверх,  и вниз. Поэтому в принципе закон о национализации должен быть.  Но если  и регламентировать  в  этом законе порядок национализации,  то не на революционных  принципах  -  взять  и  экспроприировать,  а  путем выкупа, опираясь на законодательную базу, на Конституцию.

 

     Комитет готовит   такой  законодательный  акт,  его  автор  - Наталья Михайловна Витренко. Недели через две он будет представлен на рассмотрение депутатов.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Депутатская   группа  "Реформы". Депутатское обкединение "Вперед, Украина!"

 

     Уважаемый Михаил Васильевич!  Я полностью с вами  согласен  в том,   что  высшие  должностные  лица  государства  не  собираются уменьшать налоговое бремя,  что продолжается политика вытеснения с рынка   конкурентов  независимо  от  их  формы:  мелкие,  средние, крупные.

 

     Здесь приводился пример,  что  мэр  города  Киева  Омельченко установил совершенно неразумную,  нереальную арендную плату.  А вы говорили о том, что этот проект надо принимать в первом чтении. Не считаете  ли  вы,  что  будет  разумно  принимать его без статьи о снятии ограничений на арендную плату? На мой взгляд, совершенно не нужно вносить изменения,  которые дают право муниципальным органам освобождать кого-то от арендной платы,  так  как  эта  льгота  уже предусмотрена  действующим  законом по критериям,  устанавливаемым Кабинетом Министров.

 

     Как вы считаете, Кабинет Министров просто не хочет заниматься этой  работой  или  сознательно  избрал  такую политику устранения конкурентов  тех  структур,  которые  непосредственно  связаны   с исполнительной властью?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Что касается того, стоит ли сегодня принимать в первом чтении поправку о снятии ограничения по арендной плате,  то в  принципе можно,  так сказать,  рубануть сплеча,  отвергнуть эту поправку и оставить в силе  норму  действующего  закона:  арендная плата  не  может  превышать пяти процентов стоимости арендованного имущества  любой   формы   собственности   назависимо   от   того, недвижимость  это  или  целостный имущественный комплекс.  Если же подойти более гибко (я здесь опять-таки опираюсь на мнение кого-то из депутатов,  высказанное, когда шла речь о зданиях и помещениях, которые  арендуются  под  игорный  бизнес),  то,  может  быть,   в отдельных случаях надо дать арендодателю возможность устанавливать арендную плату в несколько раз выше. Это реально.

 

     Поэтому я бы предложил все-таки  принять  данную  поправку  в первом  чтении  и  затем  уже  доработать ее в процессе подготовки проекта ко второму чтению.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  сідайте. Слово для виступу в обговоренні має  Осадчук  Петро  Iлліч,  якщо  він  бажає.  За  ним  - депутат Вітренко.

 

     ОСАДЧУК П.I.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і духовності (Тлумацький виборчий округ, Iвано-Франківська   область).   Група   "Конституційний    центр". Демократична  партія України.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги депутати!  Я вважаю,  що за  основними  параметрами запропонований   законопроект  заслуговує  на  підтримку.  Важливо підкреслити,  що  за  цим  проектом  при   оренді   державного   й комунального майна відбувається передача права користування,  а не володіння  майном.  Володарем  майна   залишається   власник   або уповноважений  ним  орган,  отже,  статус  цього власника має бути чітко зафіксований у законі.

 

     Саме тому не можна,  як пропонується в проекті,  виключати  з тексту  закону слово "державні" (статті 1,  3,  4 і так далі).  Це слово   треба   не   виключати   з   тексту,   а   замінити   його словосполученням  "державні  та  комунальні"  в тих місцях,  де це потрібно. Адже дія закону буде поширюватися на оренду державної та комунальної  власності,  що  має  бути  відображено і в його новій назві - Закон України про оренду державного та комунального майна.

 

     З огляду  на  це  перший  абзац  статті   2   слід   було   б сформулювати,  приміром,  так:  "Орендою  є  засноване на договорі строкове платне  користування  майном,  потрібним  орендареві  для здійснення підприємницької,  видавничої, культурологічної та іншої діяльності".

 

     I тут ми підходимо до  одного  з  головних  питань,  до  мети внесення змін до чинного закону:  встановлення реальніших розмірів орендної плати за взяті в оренду об'єкти. Ні в якому разі не можна знімати   обмеження   розміру  орендної  плати.  Довільні  розміри орендної плати,  що нині встановлюються органами місцевої влади, - це  адміністративна сваволя,  що веде до згортання малого бізнесу, підприємництва, діяльності книжкових видавництв, знищення художніх майстерень.  Згадайте  драконівські,  вибачте,  розпорядження  про плату за оренду,  якими порівняно недавно благословив на  погибель культурні   підприємства   мер  міста  Києва  Омельченко.  Хороший будівельник,  він у цьому разі повівся не як будівничий держави. А держава   наша   не   зможе   вижити  без  культурного,  духовного відродження.

 

     Пропоную в  статті   6   встановити,   що   коли   приміщення орендуються   для  книжкових  видавництв,  майстерень  художників, мистецьких колективів і клубів,  для інших культурних  потреб,  то орендарі не повинні розглядатися як комерсанти й підприємці. Отже, редакцію статті 6 можна було б змінити на користь  розвитку  нашої культури.

 

     Що стосується   державних   видавництв,   державних  закладів культури,  то я взагалі не  розумію,  чому  вони  повинні  платити орендну  плату.  Творчі спілки,  різні заклади культури свого часу збудували приміщення на свої кошти, а тепер вони і їхні структурні підрозділи платять оренду за перебування у власних приміщеннях. Це питання треба розглянути  й  вирішити  на  законодавчому  рівні  в інтересах установ культури.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Вітренко.   За   нею  -  депутат Єльяшкевич.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна   соціалістична   партія   України.  Поважне  панство! Запропоновані зміни до Закону про оренду державного майна,  на мій погляд,   поліпшують   закон,   тому   що   надають  господарникам повноваження щодо оренди і державного,  і комунального майна,  і з пропозиціями,  які  вніс Кабінет Міністрів,  у цілому можна було б погодитися,  окрім змін до статті 19. Сьогодні і мови не може бути про підвищення орендної плати.

 

     Ми бачимо,   що  в  нас  завершується  побудова  поліцейської держави. Держава, де криміналітет при владі, де державний устрій - це державний бандитизм, не може вдіяти нічого іншого, як підвищити податковий тиск,  ціновий тиск на кожного  конкретного  виробника. Ось  що  закладено  в  цю  статтю.  Робиться  реверанс тільки щодо цілісних  майнових  комплексів.  Стосовно  решти  майна  Кабінетом Міністрів  пропонується  надати право підвищувати орендну плату за нього.  З цим,  на наш погляд,  погоджуватися ні в якому  разі  не можна, бо це призведе до збільшення тиску на виробника.

 

     Я хочу сказати,  що мені соромно за нашу Верховну Раду.  Коли вчора  розглядалося  питання  про  систему   оподаткування,   коли вирішувалося питання,  чи зберігати фонди зайнятості,  соціального захисту інвалідів і таке інше,  це нагадувало не роботу  Верховної Ради,  парламенту. Це був тоталізатор, де гравці починають грати і не знають,  чи туди кидати,  чи туди.  Так не можна  обходитися  з податковою політикою.

 

     Робоча група  нашої  комісії  у  складі  депутатів  Вітренко, Кужель і Мозера внесла на ваш розгляд проект Концепції  податкової політики.   Поки  Верховна  Рада  не  проголосує  саму  концепцію, передбачивши не 34,  не 36 і тим більше не 38  видів  податків,  а справжнє  зменшення  їх кількості і чітко встановлену межу,  у нас весь час ітимуть пошуки в темряві.

 

     Я бачу,  який сьогодні розпач в Адміністрації  Президента,  у Кабінеті  Міністрів,  у  Верховній  Раді,  коли влада не знає,  що робити  з  країною,  і  спрямовує  зусилля  на  те,  щоб  задушити опозицію.

 

     Я хочу  наголосити,  що  це  нормально,  коли в цивілізованій державі є опозиція.  А ось коли опозицію травлять...  То Поживанов згадує,  що  він  є  Вітренко  Наталія Михайлівна,  то за підписом Прогресивної соціалістичної партії з'являються  якісь  листівки  в Маріуполі.  Я  взагалі  не  знаю,  як  це назвати - провокацією чи контрабандою?..

 

     Коли не  тільки  продовжується  хамство  Мовчана,  а   ще   й додається Кендзьора...

 

     ГОЛОВА. Закінчуйте...

 

     ВІТРЕНКО Н.М. То я думаю: що далі буде з державою? Коли немає захисту опозиції і немає поваги до іншої думки, не можна працювати над законами.

 

     Пропоную підтримати цей проект закону в першому читанні,  але без статті 19...

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     ВIТРЕНКО Н.М. Ні в якому разі не підвищуючи орендну плату.

 

     ГОЛОВА. Виступає депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы".  Депутатское обкединение  "Вперед,  Украина!"  Уважаемые  коллеги!  Я  хотел бы обратить ваше внимание на то,  что предлагаемый законопроект стоит наряду  с  проектами,  которые  нам  в последнее время практически каждый день вносятся  исполнительной  властью  с  целью  повышения давления    на    субкектов    предпринимательской   деятельности. Своеобразная   продразверстка,   которая   началась    с    подачи председателя  нашей  бюджетной  комиссии  и  главы Государственной налоговой  администрации  Азарова,  закончится  тем,  что  в  июне предприятия  вообще  не  в  состоянии  будут  уплачивать  налоги в государственный бюджет.

 

     Я понимаю,  что тот, кто стремится получать ордена и получает их,  хочет отчитаться о хорошей работе налоговой администрации.  Я понимаю,  что мэр города Киева,  заботясь  об  интересах  киевлян, хочет  поднять  арендную плату,  чтобы тоже отчитаться об успешном выполнении местного бюджета.  И никто  не  смотрит  вперед.  Через два-три месяца,  когда все эти чиновники уйдут со своих мест и тот же Азаров,  например, станет министром геологии или кем-то другим, что  будет  с бюджетом,  с предприятиями?  Когда у нас не понимают разницы между налогами,  арендной платой и вообще платежами, очень сложно говорить о создании нормальной налоговой системы.

 

     Вчера нам   удалось   выдержать  невероятное  давление  и  не взвалить  на  предприятия  еще   три   вида   отчислений.   Сейчас предприятия  платят 35 налогов и обязательных платежей - это кроме прочих платежей, в том числе и арендной платы.

 

     Сегодня предлагается снять ограничение размера арендной платы на   нецелостные   имущественные   комплексы.  А  это  затрагивает предприятия малого и среднего бизнеса,  парикмахерские,  столовые, магазины,  небольшие предприятия,  с которыми в повседневной жизни сталкивается каждый гражданин Украины. Что будет дальше?

 

     Я понимаю,  что наше правительство четко придерживается курса построения    государственного   монополистического   капитализма. Искусственно созданы монополии с искусственно созданными  для  них благами,  потому  что  эти  монополии  не  платят никаких налогов, арендной  платы.   Все   делается   для   того,   чтобы   получать сверхприбыль.

 

     Когда мы, наконец, остановим этот поток?

 

     Мы должны понимать,  что все начинается с предприятий. И если не будут  работать  предприятия,  то  не  будет  заработной  платы бюджетникам,  не будет пенсий пенсионерам, не будет вообще ничего, не будет  функционировать  и  наш  парламент.  Если  мы  этого  не осознаем, то нам вообще очень тяжело будет работать дальше.

 

     Если мы  примем  статью  19  в  редакции,  которую предлагает Кабинет Министров,  это значит, мы согласимся с тем, что и Кабинет Министров,  и  "цари"  на местах будут делать все для того,  чтобы давить конкурентов, выдавливать последние деньги из еще работающих предприятий,  будут  делать все для того,  чтобы загнать в теневой оборот последних предпринимателей,  которые  еще  как-то  пытаются выполнять действующее законодательство Украины и платить налоги по совершенно необоснованным, сумасшедшим ставкам.

 

     Давайте задумаемся над тем, что мы делаем.

 

     Поэтому депутатская  группа  "Реформы"   предлагает   принять законопроект  в первом чтении без статьи 19 и дальше рассматривать вопросы,  связанные как с платежами,  так  и  с  налогами,  только исходя из возможностей предприятий.

 

     Вчера был день рождения Карла Маркса. Я удивлен, что никто из коммунистов об этом не вспомнил.  Хочу напомнить коммунистам,  что бытие определяет сознание.  Так вот ваше коммунистическое сознание должно  работать  на  уменьшение  налогов  для  предприятий.  Надо сделать   так,   чтобы  предприятия  имели  возможность  нормально функционировать и платить заработную плату работникам.

 

     Если мы и те,  кто хочет или не хочет,  но  обязан  создавать законодательное  поле Украины,  не осознаем своей роли и не скажем "нет"  усилиям  исполнительной  власти  по  увеличению  налогового бремени,  то  следующий  парламент  будет полностью обновлен.  И я думаю,  это будет совершенно правильно,  ведь мы не  решили  самую главную задачу: не снизили налоги для тех, кто работает.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Виступає депутат Федорин.

 

     Я просив  би  з трибуни не висловлювати заяв до тієї чи іншої партії. То вже ви в робочому порядку визначайтеся.

 

     Будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Фракція Народного руху України. Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Проблема,  яку ми сьогодні розглядаємо, уже постала в Києві  з  надзвичайною  гостротою.  Зараз,  коли  ми розглядаємо  цей  законопроект,  підприємці  Києва пікетують мерію міста у зв'язку з підвищенням орендної плати в місті.

 

     Проблема є.  Багато з вас, мабуть, побачили, як у Києві, ніби гриби,  виросли  казино.  Куди  не  підеш  - усюди казино.  І якщо подивитися,  скільки цими казино сплачено податків,  то виявиться, що  податків  вони  не платять,  бо в кінці тижня приходить якийсь крутий власник чи хтось інший і виграє всю суму,  яку  за  тиждень набрали. І за оренду вони також сплачують якісь копійки.

 

     Тож проблема  така є,  і не тільки в Києві,  а й у всіх інших наших містах.  Але,  шановні  колеги,  як  би  ми,  приймаючи  оці поправки до закону, з водою не вихлюпнули і дитину.

 

     Справа в  тому,  що нині в містах наповнення бюджету залежить від малих підприємств.  Це ті самі магазини,  дрібні підприємства, цирульні  тощо,  які  працюють  і фактично утримують нашу державу, сплачуючи податки.

 

     Звернімося до світового досвіду.  Ми  знаємо,  що  саме  малі підприємства   фактично  утримують  економіку  цих  держав,  є  її основою. Близько 80 відсотків економіки розвинених країн - це малі підприємства.

 

     Прийняття закону в такому вигляді,  як сьогодні пропонується, із статтею 19,  може призвести до того,  що  в  деяких  містах,  у деяких  районах  будуть настільки підвищені ставки орендної плати, що  це   завдасть   останнього   удару   по   малому   бізнесу   й підприємництву.  Ці  підприємці вже не зможуть далі сплачувати тих гігантських податків,  якими вони обкладені,  і тих величезних сум за оренду.

 

     З огляду  на  все це фракція Народного руху пропонує прийняти цей законопроект у першому читанні,  але без статті 19,  яку треба дуже серйозно доопрацювати,  щоб ті сфери діяльності, які потрібні людям, цим законом не придушувались.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Хтось іще бажає висловитись?

 

     Василь Іванович Степенко. Будь ласка. Останній виступ.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановні друзі!  Шановний  головуючий!  Шановні колеги! Ми сьогодні обговорюємо надзвичайно важливе питання і тому до нього треба підійти з особливою увагою.  Не може  бути  орендна плата  фіксованою,  тому  що є перукарні,  є різні майстерні,  а є заводи,  фабрики.  Отож моя позиція така:  статтю 19 взагалі треба відправити  в  архів  навіки як таку,  що не дає жодної можливості функціонувати орендним підприємствам.  Я  маю  на  увазі  серйозні підприємства, які випускають продукцію, потрібну державі.

 

     Я уважно  слухав  доповідача,  особливо співдоповідача,  який розказував, що в нас, крім орендної плати, є ще, ви знаєте, безліч податків  на  ту продукцію,  яка випускається.  І сьогодні кожному зрозуміло,  якщо державне майно не потрібне для виробництва, тобто вже не використовується,  то колектив, який узяв це майно в оренду

- чи це завод,  чи це фабрика - і починає відроджувати  його,  має платити мінімальну орендну плату,  а може, й зовсім її не платити. А коли вже почне випускати продукцію,  то на цю продукцію є безліч оцих податків і платежів, і він буде поповнювати бюджет.

 

     Я не розумію деяких промовців і доповідачів,  які кажуть,  що треба підвищити орендну  плату  на  гральні  доми  -  оці  гральні притони.  Шановні люди,  де,  яка країна вийшла з кризи за рахунок гральних домів?  Ви знаєте, що вони взагалі нічого не платитимуть. Це все розмови, які закінчаться у стінах нашого парламенту.

 

     А от  коли  ми  дамо нормально функціонувати...  Я вам наведу один приклад,  я особисто займався цим питанням. У Бородянці фірма "Борекс"  спільно  з німецькою фірмою випускає "Європаг".  Чудовий агрегат.  Я офіційно заявляю,  що господарство,  де я працював, не посіяло б сьогодні, якби не було цих "Борексів". Але наскільки все обкутано податками,  орендними платами, що господарства не в змозі функціонувати.  Ми  повинні  дати  можливість  своєму  виробникові працювати,  а не завозити заморські товари. Хіба можна везти із-за моря комбайни?  Везти техніку,  80 процентів якої ми можемо в себе виготовити?  Я маю на увазі і ті рами,  і ті  колеса.  А  завозити можна  лише окремі вузли й агрегати.  Тому я вважаю,  що той,  хто виробляє потрібну для держави продукцію,  має  платити  мінімальну орендну плату.

 

     Ми тут   увесь   час  балакаємо  про  те,  що  треба  знизити податковий тиск на виробника.  Та хіба він знизився? Кажуть, менше стало податків.  Так більше стало платежів.  А мені як виробникові все одно - податок це чи платіж, якщо з мене беруть ці кошти.

 

     І на закінчення хочу сказати ще таке (воно,  може,  не зовсім стосується теми, але душа болить). Візьміть сільське господарство. Пропонувалося зробити єдиний податок - на землю. Але й до сьогодні маємо 21 податок на сільгосппродукцію і ще платимо за землю.

 

     Я вважаю,  що  ми  повинні прийняти проект у першому читанні, але без статті 19.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  зараз  перейдемо  до  голосування. Одну  хвилиночку!  Я хотів би привернути вашу увагу до того,  що в багатьох виступах,  особливо в запитанняхвідповідях,  поєднувалися дві  речі,  які  несумісні,  тобто  коли  говорилося  про механізм оренди, це пов'язувалося з необхідністю націоналізації майна тощо. Справа  в  тому,  що  орендні відносини не змінюють статусу майна. Воно є державним і залишається державним.

 

     Та поза всяким сумнівом,  дискусія підтвердила,  що депутатів найбільше  турбує  стаття  19,  зокрема  пункт  1 цієї статті,  та загроза,  яка закладена в  цій  нормі.  І  треба  зважити  на  це. Очевидно,  під  час  остаточного  прийняття  закону  ми не повинні допустити використання орендної плати як форми чи то  політичного, чи то комерційного тиску на тих чи інших суб'єктів господарювання, та й не тільки господарювання.  Адже йдеться  і  про  видавництва, які, власне кажучи, не мають сьогодні прибутку, вони на дотації, у тому числі й державні підприємства,  і політичні організації,  які орендують приміщення,  і ті ж перукарні,  про які згадувалося. Хоч тут,  звичайно,  є питання.  Скажімо, перукарня розташована в тому самому приміщенні,  де ще Голохвастов працював,  але це все-таки в центрі,  на Хрещатику.  І очевидно, тут треба брати більшу орендну плату.

 

     А є  перукарня  на  Троєщині,  де,  може,  приміщення краще й новіше,  і його балансова вартість більша,  але там дохід менший і так далі.

 

     Тобто все  це  треба враховувати,  записати так,  щоб не було викручування рук, про що говорили тут депутати.

 

     Зрозуміло? Можна  ставити   на   голосування?..   З   мотивів голосування? У нас іще хвилина є. Тільки одну хвилину, будь ласка.

 

     Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська ообласть). Шановний пане Голово! Шановні колеги! Я  маю  сказати  з  мотивів  голосування.  Щойно виступала шановна депутат  Наталія  Вітренко,  і   знову   допустилася   неправдивих тверджень  щодо  нашого  колеги  Павла Мовчана,  який не може себе захистити,  бо перебуває в лікарні після того, як вона його побила (Шум у залі). Маю сказати, що поведінка шановної депутатки Наталії Вітренко - не лише те,  що вона вчинила щодо Мовчана, але так само її  неправдиві  твердження щодо відомого громадського діяча Семена Глузмана,  який є  справжнім  патріотом  України...  І  не  тільки незнання  або намагання зчорнити відомих діячів приводить до таких тверджень. Непокаране зло завжди має тенденцію до зростання.

 

     Тому я пропоную проголосувати відомий проект Комісії з питань етики  - про позбавлення Марченка й Вітренко права бути присутніми на засіданнях...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми розглядаємо інший документ. Ви могли взяти слово для довідки,  якщо вас образили абощо, і відреагувати на це. А зараз ідеться про проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про оренду державного майна.

 

     Вносилася пропозиція прийняти в першому читанні варіант, який пропонує Фонд державного майна або вірніше уряд і наш  комітет,  а під  час  підготовки  проекту  до  другого  читання стаття 19 буде радикально змінена і внесені зміни до інших статей.

 

     Ставлю цей проект на голосування.

 

     "За" - 169.

 

     Тоді ставлю на голосування в першому читанні цей  проект  без статті 19. Будь ласка.

 

     "За" - 271. Приймається.

 

     Прошу авторів  цього законопроекту під час доопрацювання його до другого читання норми статті 19,  які треба прийняти (крім тих, що викликали заперечення депутатів),  передбачити або в попередніх статтях,  або окремо запропонувати на розгляд Верховної  Ради.  Бо тут є положення,  які стосуються не чисто державної власності, яка була раніше, а державної і комунальної власності.

 

     З 16 години відбудеться розгляд проекту Закону  про  внесення змін і доповнень до Закону про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Хочу попросити депутатів ще раз подивитися норми, які в ньому запропоновані.  І особливо зверніть увагу на  статтю  5,  тому  що розробники,  маючи,  очевидно,  дефіцит  часу,  не врахували в ній затрати,  які   несуть   виробники   продукції   і   які,   будучи неврахованими,   штучно   збільшують   і  прибуток,  і  контингент оподаткування.  Я просив би на це  зважити.  І  ми  розглянемо  ці питання після 16 години.