Стенограма пленарного засідання

02 квітня 1997

ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ

Сесійний  зал  Верховної  Ради України.

2          квітня  1997  року . 15  година.

 

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Запрошуємо всіх до валу Будемо реєструватися для проведення вечірнього засідання.

 

Реєструємося.

 

Зареєструвалися 337 народних депутатів. Вечірнє засідання  оголошується відкритим.

 

Можна Конституцію приймати такою кількістю депутатів. І зміни вносити, тим паче що ми її прийняли.

 

Слухається питання про проект Закону України про Державну програму приватизації на 1997 рік. Доповідач - Геннадій Юрійович Угаров, голова підкомісії Комісії з питань економічної політики та управління народним господарством. Геннадію Юрійовичу, будь ласка.

 

3

 

УГАРОВ Г.Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Мелітопольський  міський виборчий  округ,  Запорізька  об­ласть ). Уважаемый преаидиумі Уважаемые коллеги! Прежде чем начать свое выступление, я скажу одну фразу, которая имеет отношение к мероприятию сегодняшнего вечера и которая мне чрезвычайно понравилась: "Если послушать футболистов, то вся история человечества - это борьба за Кубок кубков".

 

Но возвращаюсь к тому вопросу, который мы сегодня об­суждаем. Вашему вниманию предлагается проект Государственной программы приватизации на 1997 год, и комиссия просит при­нять его в первом чтении.

 

В законе о большой приватизации, который мы недавно приняли и который подписан Президентом и опубликован, есть требования о принятии программы приватизации на каждый год, расписаны нормы, которые регламентируют эту программу, и все нюансы, связанные с ней.

 

Я хочу обратить ваше внимание на то, что данная прог­рамма нацелена в первую очередь на эффективность проведения приватизационных процессов. За счет чего? Прежде всего за счет уменьшения так называемой обвальной приватизации и бо­лее жесткого регулирования только на основе законов Украины касательно вопросов приватизации.

 

Согласно проекту программы в этом году планируется приватизировать 1500 предприятий группы А, в то время как в предыдущие годы эта цифра достигала 15-18 тысяч. Также пред-латается приватизировать 2000 предприятий групп Б, В и Г, в

 

4

 

то время как в прежние годы эти цифры были гораздо выше. Таким образом выдерживается требование о том, чтобы в процессе

приватизации обращать внимание не на получение денег, не на  изменение формы собственности любой ценой, а прежде всего на эффективность.

 

Продажа как способ приватизации тоже будет иметь место в соответствии с законом, но делается особый акцент на функ­циях управления.

 

Я считаю, что если задаться такой целью, то можно все быстро и с любыми последствиями продать. Но это не самое главное. Более того, это вообще не должно быть целью в про­цессе приватизации.

Прежде всего надо сохранять, где это возможно, госу­дарственный контроль над акционерными обществами, над предприятиями и более эффективно использовать функцию управления государственным имуществом, о чем есть соответствующие пунк ты в программе приватизации.

 

Также предлагаются некоторые нормы по защите прав акционеров. Эти нормы отработаны уже с учетом тех перегибов, то­го несовершенства в законопроекте, которые есть сейчас. Это говорит о том, что програмцу приватизации нам надо прини­мать .

В частности, Фонд госимущества мы подчинили Верховному Совету. И в соответствии с законом о большой приватизации весь процесс регулируется законодательными актами.

 

В проекте программы Фонду госимущества и в,сем другим  ведомствам дается задание по разработке конкретных норматив­но-правовых документов для обеспечения процесса приватиза

 

5

 

ции. Вез принятия программы, без соответствующего задания ни одно ведомство, ни одно министерство не имеет права разраба­тывать эти документы, так как они не упомянуты в нашем зако­нодательстве. Опять-таки это аргумент в пользу того, что программу приватизации надо принимать.

 

Есть проект постановления о принятии в первом чтении. Есть еще дополнительно ряд предложений к этому проекту. В частности о том, чтобы в соответствии с законом Кабинет Ми­нистров вместе с Фондом госимущества определил перечень предприятий, приватизация которых осуществляется с привле­чениями иностранных инвестиций, и внес его ко второму чтению на рассмотрение Верховного Совета Украины, чтоб мы могли рассмотреть во втором чтении уже целостный документ - и программу, и этот перечень.

 

Уважаемые депутаты, конечно, есть вопросы у многих, касающиеся непосредственно проекта программы. Поэтому я сейчас предлагаю обсуждать сам проект программы. Естественно, все, что будет предложено, мы тщательнейшим образом рассмотрим. Уже сейчас в ходе предварительного обсуждения поступает очень много дельных предложений и замечаний, с которыми мож-

 

6

 

 

но согласиться. Вы понимаете, что это абсолютно нормальный рабочий процесс.

 

Наша задача как законодательного органа - принять це­лостный документ, который будет построен полностью на право­вой базе, принятой Верховным Советом, будет отвечать требо­ваниям сегодняшнего дня. Мы надеемся вместе с вами плодот­ворно поработать над проектом программы приватизации и под­готовить его ко второму чтению.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання будуть до депутата Угарова? Запишіться, будь ласка, а я, поки ви записуватиметесь, сам постав­лю запитання.

 

У висновку науково-експертного відділу Секретаріату Верховної Ради в пункті першому говориться: цей закон досі не підписаний Президентом України, а отже, і не набрав чин­ності. Тому проект Закону про Державну програму приватизації на 1997 рік, розроблений на підставі нової редакції Закону України про приватизацію майна державних підприємств, може бути розглянутий лише після набуття ним чинності".

 

 

7

 

 

УГАГОВ Г.Ю. Спасибо. Я отвечаю. Закон про приватиза­цію майна державних підприємств у новій редакції має набра ти чинності з моменту опублікування. Этот закон опублико­ван 19 февраля 1997 года. Таким   образом, самое главное за мечание научно-экспертного отдела учтено, и мы имеем пол­ную возможность рассматривать проект программы приватиза­ции, так как закон о большой приватизации вступил в действ И все действия исполнительной власти приводятся в соответ­ствие с этим законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

Висвітіть   список депутатів, які записалися. Скільки часу відведемо? Двадцять хвилин? Двадцять хвилин. Виставте двадцять хвилин.

 

Депутат Кияк. За ним - депутат Немировський.

 

КИЯК Т.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних   справах і зв"язках з СВД /Ленінський виборчий     округ,     Чернівецька область/. Дякую. Шановний пане доповідачу! Відомо, що однією з вагомих причин наших прорахунків у процесі приватизації було те, що не здійснювалися постприватиза-ційні контроль і підтримка підприємств. Які конкретні заходи ви пропонуєте?

 

Далі. Вже рудиментарною стала заборона приватизації землі разом з об'єктами для іноземних інвесторів. Дозволений варіант оренди не стимулює інвестування.  Іно

 

8

земні інвестори повинні бути в однакошх умовах з нашими фізичними та юридичними особами. Про це свідчить наш до­свід. Яка ваша думка? Дякую.

 

УГАРОВ Г.Ю. Вначале отвечу на второй вопрос. В про­екте программы освещен отдельный аспект приватизации земли. Я бы с вами не согласился в том, что запрещение приватизации земли под объектами сдерживает процесс вложения иностранных инвестиций, поскольку не всегда иностранный инвестор возражает против такого шага. Обяза­тельная и безусловная приватизация земли под объектом не является краеугольным камнем для иностранного инвестора.

Есть долгосрочная аренда, когда известна арендная плата и регулирівтея правовые отношения, которых никто не меняет. Я считаю, что вопросы долгосрочной аренды, воз можно даже на 10 лет, на 50 лет, в" зависимости от объекта, могут рассматриваться. Повторю, что есть аргументы "за" и есть аргументы "против"в постановке вопроса о привати­зации земли под предприятиями. Приняты законы, которые в какой-то части регулируют эти процессы. Поэтому я предлагаю исходить из того, что уже решено в законо­дательстве.

 

Что касается осуществления контроля. На странице 12 проекта программы есть раздел 6 "Контроль за здійснен­ням приватизації та відповідальність за виконання програ­ми". Там расписано: кого, каким образом осуществляет

 

 

9

 

контроль за выполнением программы приватизации. В частности, наверное впервые, предусмотрена персональная ответствен-: ность за выполнение этой программы.

 

В постприватизационном периоде, насколько я знаю, Фонд госимущества осуществляет контроль за соблюдением пра­вил договоров купли-продажи. В случае нарушения договора, естественно, все происходит законным порядком: обращение в суд и решение суда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Немировський. За ним - депутат Осадчук.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комісії    Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Белградський     виборчий     округ, Одеська     область/. Уважаемый докладчик, я прошу, если у вас есть данные, сказать, увеличилось или уменьшилось число рабочих мест на тех предприятиях, ко­торые уже приватизировались? Это первый вопрос.

 

Второй вопрос. Приватизированные предприятия, когда они были в государственной собственности, давали больше в государственный бюджет или меньше? Что дала приватиза­ция? Назовите сравнительные показатели.

 

Еще один вопрос. Мы рассматривали сегодня проект программы приватизации, но нет ни конкретного перечня объек­тов приватизации и никто не знает, что, собственно, будет делаться.

 

Мы кота в мешке покупаем. Ведь даже в разрезе

 

10

 

округов никто ничего не знает. Есть ли у вас этот пере­чень, чтобы с ним можно было ознакомиться, а потом прини­мать решение?

 

УГАРОВ Г.Ю. Требования закона, на основании кото­рого разработан представленный проект программы, не пре­дусматривают подачи перечня по областям. Хотя, безусловно, я поддерживаю вашу точку зрения, что депутаты должны иметь возможность ознакомиться с конкретным перечнем.

 

В четвертой части проекта программы, где приводится прогноз объемов приватизации объектов, указаны конкрет­ные цифры. Я думаю, что можно дать поручение Фонду гос­имущества подготовить конкретный перечень объемов,планиру­емых   для    приватизации по областям, как здесь представлено. Я считаю, что в этом никакой крамолы нет, это абсолютно нормальное требование, не оно, хочу отметить, не является нормой программы приватизации. Этот перечень мы можем потребовать дополнительно.

 

Что касается ответов на остальные ваши два вопроса, то я хочу сказать, что процесс приватизации, как и вое процессы в нашем государстве, идет достаточно сложно. Есть предприятия /эти данные приведены в аналитической записке Кабинета Министров "Про хід приватизації дер­жавного майна в Україні у І996 році"/, которые увеличили число рабочих мест, как требует их технологический цикл.

 

II

 

Есть предприятия, которые находятся еще в стадии, так сказать составления планов и их реализации. Есть предпри­ятия, которые,  к сожалению, уменьшили число рабочих мест. Но это негативное следствие той экономической ситуации, которая сложилась в стране.

 

Что касается поступлений в бюджет. Все предприятия платят в бюджет, если у них есть деньги. Как вы знаете, случаи нарушения зафиксированы по всем предприятиям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію Юрійовичу, депутат Немировський чітко задав запитання і хотів почути чітку відповідь. Олександр   Михайлович Кожушко порушував це питання на за­сіданні Погоджувальної ради. Готуються відповідні матеріали і доповідь колишнього голови Фонду держмайна Єханурова. Він доповідатиме з цього питання, щоб депу­тати знали. Але сьогодні виступав Владлен Михайлович Карасик і з болем казав про АПК і цукрову промисловість: 192 цукрові заводи по Україні зруйновано, цукровий буряк уже не сіють, робочих місць немає.  І це мав на увазі депутат Немировський, коли задавав запитання. У   моєму вибор­чому окрузі чотири цукрові заводи, вже жоден завод не пра­цює. Це "завдяки"тим реформаторам попереднього скликання, що, я казав, сьогодні тут,у залі,    сидять і посміхаються. А тепер шукаємо, хто буде виводити державу із цього глухого кута. І ніхто ні за що не відповідає...                    

                 *

12

 

УГАРОВ Г.Ю. Я понимаю. Есть предложение дать Фонду госимущества поручение, чтобы они предоставили необходимые доку-менты в Верховный Совет именно по конкретному направлению, о котором вы сейчас сказали, для принятия соответствующего решения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію Юрійовичу, нам треба думати про закон про реприватизацію.

 

УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно с вами согласен. Проект этого закона уже разработан, комиссия наша приняла решение о внесении его на рассмотрение Верховного Совета. Более того, скажу, что в проекте Закона о Фонде государственного имущества, который  планируется завтра рассматривать во втором чтении, в соответ­ствии о предложениями депутатов Семенюк, Степанова внесен целый раздел об обязанности фонда участвовать в национали­зации и реприватизации. Достаточно большой раздел, где выпи­саны конкретные функции и полномочия фонда.

 

Г0Л0ВУЮЧИЙ. Депутат Осадчук. За ним - депутат Целих.

 

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Рада України з питань культури та духовності /Тлумацький виборчий     округ,     Івано-Франків­ська     область/. Шановний доповїдаіуі У цьому залі,  як ви знаєте, прийнято огульно лаяти приватизацію як нібито основну причину спаду виробництва, кризи платежів і так

 

13

 

 

далі, і так далі. Я потерпаю, що програму, проект якої запропоно­вано, парламент може не прийняти. Скажіть, будь ласка, від цього справа виграє чи погіршиться на даному етапі? І конкретніше. і: реформатори, які приймають закони, і є реформатори, які їх реалізують на практиці через Фонд державного майна і так далі, ('кажіть, будь ласка, від яких реформаторів на даному етапі більше шкоди чи більше користі? Дякую.

 

УГАРОВ Г.Ю. Что касается принятия проекта программы. Я предлагаю принять его в первом чтении, потому что всякий документ должен находиться в работе. Тем более что, я еще раз под­черкиваю, Фонд госимущества подчинен Верховному Совету и мы определяем конкретные направления его деятельности. Если не будет принята программа приватизации, будет выдан указ Презвдента с правом закона, и этот указ Президента вступит в действие. И сложится ситуация, когда Фонд госимущества, подчиненный Верховному Совету, будет работать по указу Президента, которому Фонд госимущества не подчинен. Мне бы хотелось избежать этой ситуации. А для этого нам всем шесте надо детально поработать над проектом программы, чтобы дать фонду конкретные задания.   

 

Кто мешает процессу приватизации, кто не мешает и кто его поддерживает? Здесь, действительно, очень многое опреде­ляет личность. Как свидетельствуют данные Фонда госимуще­ства, в некоторых областях приватизация не проходит, там ее искусственно тормозят, не выполняют задания, которые были

 

14

 

установлены предыдущими документами. Некоторые области идут значительно впереди. Есть данные, что те, кто начал в 1993 году участвовать в этом процессе,   уже имеют позитивные сдвиги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Це лих. За ним - депутат Манчуленко.

 

ЦЕЛИХ Ю.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпе­чення діяльності депутатів /Новоукраїнський виборчий     округ,     Кіровоградська область/. Шановний доповідачу! Попередньо на засіданні Контрольної комісії з питань приватизації ми розглядали цей документ. Члени комісії внеоли дуже багато поправок. Однак в остаточній редакції,       запропонованій сьогодні, вони не відображені, і проект програми, як ми й тоді говорили, має більш характер якоїсь інструкції, а не законодавчого доку­мента. Є намагання в проекті програми підмінити в багатьох випадках наші закони. Скажімо, записано, що кошти за продаж земельних ділянок повинні зараховуватися, на спеціальні бюд­жетні рахунки. А яким законом установлено продаж землі? Чи ь нас уже врегульоване це питання, коли ми вже в програмі нама­гаємося таку норму записати? Враховуючи це, я б не підтри­мував даний проект програми навіть у пертому читанні.

 

А до вас є конкретні запитання. У проекті програми записано, що в АПК пропонується спрощений механізм привати­зації. Що це за спрощений механізм приватизації  в АПК? Це перше запитання.

 

15

 

І друге. Де, скажіть, будь ласка, фінансові кошти від приватизації? А вони закладалися в нас і в бюджеті. Чому вони не надійшли?

 

УГАРОВ Г.Ю. Я еще раз говорю, что в проекте программы учтены предварительные замечания научно-экспертного отдела. Не рассматривались замечания, которые были высказаны очень многим членам комиссии, и мне в том числе, потому что проект программы не принят в первом чтении. Все замечания Конт­рольной комиссии, все конкретные предложения депутатов будут рассматриваться. Я, как и вы, заинтересован в том, чтобы до­кумент получился рабочим.

Есть в нем нормы, которые будут действительны только на 1997 год, потому что программа рассчитана на 1997 год. Например, сертификатная приватизация - это норма 1997 года. Есть нормы, которые носят уточняющий характер, они будут действовать, скажем, в 1998 году.

 

Возможен и такой вариант. Принять проект программы в первом чтении, проголосовав .едки—то моменты, чтобы ко второму чтению их уже не обсуждать. Я с вами абсолютно согла­сен, что есть в проекте программы моменты, к которым можно относиться как за, так и против. Давайте определяться голо­сованием. Никто не хотел составлять документ, заведомо обре­ченный на провал. Все хотели, чтобы был именно рабочий доку­мент. Поэтому никаких возражений нет, если зал будет настаи­вать на том, чтобы это положение из проекта программы исклю­чить. Есть другие нормы, которые корреспондируются со всеми законами.

 

16

 

Что касается приватизации в АПК. В проекте программы процессы приватизации не детализируются. Я уже говорил о том, что был первичный анализ выявленных нарушений, внесен­ных замечаний, и он отражен в разделе "Защита прав акционе­ров в процессе приватизации". Этот раздел надо принимать как можно быстрее, потому что акционирование - наиболее короткий путь к приватизации,

А приватизация в АПК регулируется, вы абсолютно правы, другими документами и проектом программы в него не вносятся никакие изменения. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Рай-ковський.

 

Депутати просять, щоб ви лаконічно відповідали.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД ( Заставнівський  виборчий  округ,  Черніве­цька  область). Фракція Народного руху України. Геннадію Юрійовичу, мене цікавлять такі дві проблеми. Перша пов"язана із приватизацією стратегічно важливих об'єктів. Ми вже маємо достатньо гірких прикладів. Це і "Мотор-Січ", і ЛиНОС,  і інші подібні об'єкти, надзвичайно важливі для держави, для її національної безпеки, стосовно яких зараз маємо чимало питань. Якимчином ця проблема врегульовується у проекті програми?

 

17

 

І друга, вона стосується закритих акціонерних това­риств. При приватизації створюються закриті акціонерні това­риства, і багато людей, які працюють на цих підприємствах, скаржаться. Вони говорять, що це просто прямий шлях до ко-румпованості й створення мафіозних груп. Яким чином і ця проблема врегульовується?

 

Дякую.

 

УГАРОВ Г.Ю. Я буду краток. Проблема закрытых обществ решена с вступлением в силу Закона о приватизации государ­ственного имущества. Этот закон запрещает создание закрытых акционерных обществ.

 

Я с вами согласен, что проблема открытия, ныне закрытых акционерных обществ существует, она неоднократно поднима­лась. И это справедливо, я подчеркиваю, абсолютно справедли­во. Я не вижу никаких препятствий для рассмотрения и приня­тия механизма или процедуры этого процесса, может быть, даже и в данной программе во втором чтении. Это нормальный про­цесс.

 

Список стратегических предприятий,  естественно, будет согласовываться с Кабинетом Министров. У нас есть полное право контроля фонда, мы можем достаточно интенсивно влиять, чтобы не утратить контроль над стратегически важными пред­приятиями. Я уже говорил о том, что нам надо вообще отказать­ся от мысли о тотальной продаже предприятий в любые руки за любые деньги, лишь бы получить эти деньги. Надо думать о том, как сохранить государственную часть имущества и как на-иболее эффективно ею управлять.

 

18

 

Я считаю, что это сейчас вопрос номер один. И он должен решиться в программе приватизации.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

 

ГОЛОВА. Депутат Райковський.

 

РАЙКОВСЬКИЙ Б.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку ( Чугу­ївський  виборчий  округ,  Харків­ська область). Уважаемый докладчик! Мы рассматри­ваем вопрос государственной важности, так? Вы нам подсунули этот документ, где указали только количество предприятий.  Но нельзя же нас держать за баранов, извините, за такое гру­бое слово!

 

Я хотел бы задать такой вопрос: для чего проводится приватизация? Чтобы раздать имущество? Или чтобы обеспечить эффективность какого-то производства и получить доходы в бюджет?

А к чему это приводит, я вам скажу. Вот здесь сидят члены правительства, пусть ответят. В городе Балаклее Харь­ковской области неизвестно какая мафия приватизировала круп­нейший цементно-шиферный завод. Уже год он не работает. Че­тыре тысячи человек выброшено на улицу. И уже год боремся, чтобы узнать, кто же приватизировал завод. Никто не говорит. А цемент возим из Польши...

 

19

 

И еще один вопрос. По вашему проекту прогнозируется приватизация 13 объектов Госкомгеологии. Кто будет разраба­тывать недра? Частные структуры? Говорят, что в Украине зо­лота нет. Но создали частные компании, приватизируют, начи­нают добывать золото. Так что, будем уже приватизировать недра?

 

ГОЛОВА. Броніславе Станіславовичу, наголоси правильно ставте: не баранов, а баранов. Будь ласка.

 

УГАРОВ Г.Ю. Во-первых, никто никого ни за кого здесь не держит. И проект программы вам не подсунут, как вы изволили выразиться, а внесен на рассмотрение Верховного Совета.

 

Во-вторых, в законе о большой приватизации запрещена приватизация перечисленных вами структур. Потому данный воп­рос я считаю закрытым. Если кому-то хочется нарушать норму закона или способствовать этому, пусть попробует. В законе, который уже действует, есть запрет на приватизацию этих структур.

 

Что касается заданного вами конкретного вопроса. К со­жалению, его судьба не отражена в этом проекте программы приватизации. Я тоже заинтересован в как можно более эффек­тивной работе этого предприятия. Какой предложите способ ре­шения этой проблемы, такой мы с вами и будем рассматривать. Я абсолютно согласен, что вопрос надо решать.

 

Конкретные списки по областям, я уже говорил, надо пот­ребовать у Фонда госимущества, и депутаты ознакомяться с ни­ми в рабочем порядке. Я думаю, это нормальное требование.

 

20

 

ГОЛОВА. Депутат Пронюк.

 

ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних мешшн і міжнаціональних відносин (Тисменицький  вибор­чий  округ,  Івано-Франківська область ). Українська республіканська партія. Шановний доповідачу, у мене два запитання. Перше. Ми маємо прийняти (я згоден, що це треба зробити і буду підтримувати) програму приватизації на поточний рік. Але вже квітень! Чому так піз­но? З чиєї вини так пізно подано проект програми?

 

І друге запитання. Треба все-таки реформи проводити швидше, і біда наша якраз у тому, що все ми проводимо по­вільно, в тому числі приватизацію. Я хотів би знати: з прива­тизацією цього року ми наблизимося до її завершення в основ­ному? Я не хотів, щоб ми баламутили голови наших громадян своїми розмовами про реприватизацію і націоналізацію.

 

УГАРОВ Г.Ю. Рассказ о том, как проходила подготовка проекта программы приватизации, потребует много времени. Я вам хочу сказать, что в основном здесь имело значение реше­ние вопроса о подчиненности Фонда госимущества. Сначала Ка­бинет Министров рассмотрел поданный фондом проект программы и направил его Президенту. Это было, как в футболе. Потом наша подкомиссия села и рассмотрела проект программы с фон­дом, и, собственно говоря, этот документ вам представлен.

 

21

 

Надо ли быстрее проводить приватизацию? Я еще раз подчеркиваю, что тезис "быстрее распродать, быстрее все приватизировать не должен быть на первом месте в существующей ситуации. То есть не заботиться о контрольных пакетах кон­кретных крупных стратегических предприятий могут себе позво­лить стратегически развитые страны, собственность которых все равно никто не скупит. Мы же должны смотреть правде в глаза - у нас такое может произойти. Поэтому вопросы контро­ля государственной собственности и эффективного управления этой собственностью должны быть на первом месте!

 

Я еще раз повторю, что программа, проект которой предло жен, нацеливает Фонд госимущества в 1997 году на решение именно этих вопросов. Депутаты внесут, я уверен, нормальные, абсолютно взвешенные предложения, которые будут приняты Вер­ховным Советом и включены в программу. Но для этого нам надо принять проект программы в первом чтении.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. У нас є змога, і, я думаю, треба відвести півгодини на обговорення цього питан­ня, бо впродовж 20 хвилин ви тільки з'ясовували нюанси, за­даючи запитання.

 

Ставлю на голосування пропозицію,- щоб за півгодини за­вершити розгляд, давши, звичайно, можливість виступити і представникам комісій, і окремим депутатам.

 

"За" - 191. Прийняте.

 

Нам найперше треба визначити позицію профільної комі­сії. Слово надається Олександру Михайловичу Кожушку від Ко-місії з питань паливно-енергетичного комплексу. Тим паче що

до об'єктів, про котрі йдеться тут, більшою мірою має стосу­нок ця комісія.

 

КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ, Донецька  область). Уважаемые коллеги І На заседании комиссии я просил, чтобы перед принятием этого за­кона мы имели возможность ознакомиться с обоснованием и ана­лизом, что же произошло за прошедший год в вопросах привати­зации.

 

Анализ какой-то сделан, хотя это ровным счетом пять процентов того, что необходимо было сделать. Я зачитаю (может, не читал кто-то) такие сведения: "У післяприватизаційний період на 37 із 43 обстежених підприємств Донецької області знизились майже всі економічні показники.

 

На приватизованих підприємствах машинобудування та металообробки, промисловості будівельних матеріалів, харчової промисловості собівартість реалізованої продукції вдвоє ви­ща, ніж на державних підприємствах".

 

Вы помните, что когда отчитывался Фонд государственного имущества, мы приняли постановление. В этом постановлении четко записано, что все средства, которые получает Фонд государственного имущества от приватизации, должны идти на увеличение числа рабочих мест и на реконструкцию этих предприятий. За прошлый год выделено на увеличение числа рабочих мест - 0, на реконструкцию предприятий - 1 миллион гри­вень.

 

Остальные деньги использованы на создание центров и тому подобное.

 

 23

 

У меня есть предложение, за которое, если бы вы меня поддержали, народ нас, наверное, поблагодарил бы. Я считаю, что необходимо в кратчайший срок провести ревизию всего Фон­да государственного имущества: куда использовались эти день­ги, на какие цели? После этого можно проводить решительную борьбу с выявленными нарушениями.

 

Что касается проекта программы.  Во-первых, Государ­ственная программа приватизации на 1997 год должны соответ­ствовать действующему законодательству Украины. Она не соот­ветствует этому законодательству. Нельзя в соответствии с пунктами 3.4 и 3.10 раздела 3 части второй проекта Госу­дарственной программы приватизации на 1997 год решать вопро­сы приватизации земельных участков. Ведь они не урегулирова­ны Земельным кодексом. А в статье 3 Закона о приватизации имущества государственных предприятий определено, что дей­ствие этого закона не распространяется  на  приватизацию объектов государственного земельного фонда.

 

Далее. Закон о предприятиях требует: отчуждение средств производства, которые являются государственной собствен­ностью и закреплены за государственными предприятиями, осу­ществляется исключительно на конкурентных основаниях через биржи по конкурсу, на аукционах в порядке, который определя­ется Фондом государственного имущества Украины. Полученные в результате отчуждения указанного имущества средства направ­ляются исключительно на инвестиции.

 

К сожалению, проект Государственной программы привати­зации на 1997 год этому требованию не отвечает, потому что 625 миллионов гривень, которые ожидается получить,- пойдут: в государственный бюджет Украины - 80 процентов; на возмеще-

 

24

 

ние затрат, связанных с приватизацией - 16,52 процента; на кредитование технического перевооружения предприятий - толь­ко процента; на развитие предпринимательства и создание рабочих мест - всего 1,48 процента, а в следующем году бу­дет, очевидно, ноль, если мы примем эту программу.

 

В Законе Украины о приватизации имущества государ­ственных предприятий предусмотрено, что имущественные ком­плексы предприятий железнодорожного транспорта с их инфраструк­турой   не подлежат приватизации. А в подпункте "г" пункта 2.2 части первой проекта Государственной программы привати зации на 1997 год указано, что в 1997 году подлежат прива­тизации объекты, которые могут быть выделены из состава трестов, торгов, объединений, монопольных образований как целостные имущественные комплексы, объекты торговли, общественного питания, бытового обслуживания населения и объекты неосновного профиля деятельности предприятий, которые- выде­ляются из состава имущественных комплексов отраслевой при­надлежности.

 

25

 

Это же парадокс. Разве можно инфраструктуру предприятий железнодорожного транспорта, находящегося в общегосударствен­ной собственности, выделять? Безусловно нет!

 

22 ноября 1996 года было принято Постановление Верховного Совета Украины 546 о внесении изменений и дополнений в пере­чень объектов, которые не подлежат приватизации в связи с их общегосударственным значением. Прошло уже четыре месяца, а мы еще не видели доработанного /вы помните, как говорили, что бу­дет доработано?/ Кабинетом Министров Украины с учетом предло­жений, внесенных народными депутатами, постоянными комиссиями Верховного Совета, перечня объектов, которые не подлежат приватизации в связи с их общегосударственным значением.

Недавно, 12 марта, принято Постановление Верховного Со­вета о деятельности Кабинета Министров по преодолению экономи­ческого кризиса, улучшению управляемости государственным сек­тором экономики, ликвидации взаимозадолженности предприятий и задолженности по заработной плате, которым предложено правительству с целью скорейшего преодоления кризисных явлений в экономике в двухнедельный срок внести существенные изме­нения в одобренную Программу деятельности Кабинета Министров, в частности для совершенствования управления государственным сектором экономики, и внести на рассмотрение Верховного Совета до I апреля проект Закона об управлении государственным сек­тором экономики. Все это вместе мы принимали.

 

В пункте 5.1.4 раздела 5 части второй проекта программы записано, что управление пакетами акций, закрепленных в госу­дарственной -собственности, осуществляют Фонд государственного имущества Украины или уполномоченное им лицо...

 

26

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте.

 

КОЖУШКО О.М. Я предлагаю проект государственной програш., и приватизации направить на доработку. Возвратиться к расомотре-ншо указанного проекта после принятия в Верховном Совете реше­ния о внесении изменений в перечень объектов, которые не под­лежат приватизации в государственном секторе экономики.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Я так заслухався, як ви підтримуєте проект програ­ми, що не встежив, і ви зайвий час говорили.

 

Будь ласка, депутат Білас виступає. Немає його? Депутат Яворівський. Прошу. За ним - депутат Брит.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Звітловодський       ви­борчий     округ,     Кіровоградська область/. Шановні колегйі Ідеологія приватизації на цей рік, яку ми хочемо прийняти, дуже чітка і, справді, дуже приваблива.

 

Здійснення ринкових перетворень в економіці України -хто може бути проти цього? Сприяння підвищенню ефективності економіки України в цілому та чутливості підприємств до ви­мог ринку - хто може бути проти? Підвищення інвестиційної, підкреслюю, привабливості підприємств та створення умов у процесі приватизації для залучення інвестицій на їх розвиток;

 

27

 

скорочення функцій прямого управління підприємствами з боку держави та зменшення витрат бюджетних коштів, пов"язаних з управлінням підприємствами; створення умов для виникнення прошарку ефективних недержавних власників, які мають довгострокові інтереси в розвитку приватизованого підприємства; отримання коштів для подальшого реформування економіки; забезпечення демонополізації економіки.

 

Прекрасні позиції! Ніхто проти них, звичайно, не може виступати. Одначе ми з вами перебуваємо в тому стані, коли сам процес приватизації, ідеологія приватизації обросли вже, я оказав би, чорними міфами. До речі, це є значною мірою справедливо. Маємо про що думати в даному випадку.

 

Я хотів би торкнутися одного, може, на мій погляд, найболючішого питання, давайте все-таки врахуємо як парламентарії, незалежно від політичних поглядів, що ще донедавна заборго­ваність щодо заробітної плати бюджетникам щодо пенсій ста­новила близько 4 мільярдів. За дуже короткий термін вона зросла майже до 6 мільярдів. Є над чим думати сьогодні полі­тикам і депутатам передусім. Цілком зрозуміло, що' якщо бодай до середини літа не буде погашено всю заборгованість, то, звичайно, ні про які вибори не може бути й мови. Прийдуть, я думаю, даруйте за слово, просто шарлатани, бо вже нікому люди не будуть вірити.

 

Звичайно, я розумію, як це важко. Тут закладена ідеоло­гія, що прибутки від приватизації /до речі, якихось реальних цифр ми так і не маємо/ повинні поповнити державний бюджет.

 

28

 

Я переконаний у тому, що Іншого виходу в нас немає. Той япон­ський кредит ми відразу не реалізуємо, тому що він може вдарити по гривні і призвести до її реінфляції. Це так само небезпечно, як і сама інфляція.   Очевидно, ми повинні думати всі разом, колективно над тим, як усе-таки погашати цей борг.

 

Я переконаний, що одним із джерел має бути приватизація. І треба обов'язково включити цю позицію в той перелік, який я щойно навів. Про що йдеться? Ви самі знаєте, що почалася приватизація, дійшла до якогось певного етапу і завмерла. У моєму виборчому окрузі є унікальний завод чистих металів, яких небагато у світі, а він не працює., тому що далі продаж акцій не здійснюється.

 

Завершуючи, я підкреслюю особливо те, що нам потрібно було б сьогодні. Ми не затвердили Ще голову Фонду державного майна, а вже обговорюємо цей документ. Краще було б зробити навпаки. І обов'язково передбачити в програмі положення, щоб можна було інтенсивніше продавати акції, щоб були надходження до державного бюджету.

 

ГОЛОВА. Сцасибі. Депутат Брит виступає від комісії. За ним - депутат Кияк від групи "Конституційний центр".

 

БРИТ В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики Діриазовоький виборчий     округ,     Запорізька     об­ласть/. Фракція Соціалістичної та Селянської' партій України. Шановний Олександре Олександровичуі Шановні колоші У

 

29

 

багатьох питань, які слід було б порушити при обговоренні проекту Державної програми приватизації. на 1997 рік, я хотів би зупинитися на одному. Комісія з питань екологічної полі­тики вважає за необхідне в процесі визначити вплив об'єкта на навколишнє природне середовище й відповідальність нових власників підприємств, що приватизуються, за екологічні збитки, завдані внаслідок попередньої господарської діяль­ності. І, перш за все, за шкідливі викиди в атмосферне по­вітря, погіршення умов життєдіяльності місцевого населення, негативний вплив на тваринний та рослинний світ, забруднення поверхневих підземних вод та грунтів і так далі.

 

До речі, у минулому році на виконання програми діяль­ності уряду, яка була схвалена Верховною Радою, Мінекобезпеки України спільно з Мінфіном, Мінекономіки, Фондом держав­ного майна України розроблено проект Положення про порядок врахування екологічних вимог при приватизації майна держав­них підприємств і організацій.

 

Тому наша комісія пропонує в проекті Державної програми приватизації на 1997 рік після розділу "Участь інвесторів у процесі приватизації." додати новий розділ "Врахування вимог збереження довкілля в процесі приватизації" такого змісту: "З метою поліпшення врахування вимог збереження довкілля в процесі приватизації та повнішого   використання реструк­туризації економіки України для вирішення екологічних проб­лем будуть розроблені й упроваджені відповідні  органі­заційно-правові механізми. Вони мають передбачити:

 

регулювання в законодавстві України питань щодо ци­вільно-правової відповідальності інвесторів та нових власни-

 

30

 

ків підприємств, що приватизуються, за екологічні збитки, завдані в результаті попередньої господарської діяльності цих підприємств;

 

удосконалення системи екологічної оцінки підприємств, що приватизуються, з метою зменшення їх негативного впливу на довкілля. Для цього мають бути посилені вимоги до розділу "Плани приватизації (плани розміщення акцій)", присвяченого характеристиці екологічного стану таких підприємств, щодо конкретності та об'єктивності інформації, що вноситься до нього;

уведення до складу комісії з приватизації об'єктів представників Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України;

 

розвиток з урахуванням міжнародної практики та міжна­родно-правових актів національної системи екологічного ауди­ту.

 

Відповідальність за підготовку та подання Верховній Ра­ді України відповідних законопроектів та оперативного прий­няття рішень у межах повноважень, наданих законодавством Ук­раїни, покладається на Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України".

 

Ми вважаємо ці доповнення важливою і необхідною умовою прийняття програми і наполягаємо на їх урахуванні.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Спасибі, Вікторе Петровичу, особливо за лако­нічність.

 

ЗІ

 

Виступає Тарас Романович Кияк від групи "Конституційний центр". За ним - депутат Анісімов.

 

КИЯК Т.Р. Дякую. Шановні колеги! Пригадуєте, в Енгель­са: приватизація почалася тоді, коли людина спустилася з дерева, забила кілок і сказала: "Це - моє, а це - твоє". Слідом за ним Вацлав Клаус нещодавно пише, аналізуючи досвід Чехії: "Вичікувати настання змін у співвідношенні економіч­них сил поза приватизацією просто безглуздя, самі собою вони не з'являться".

Пригадую, у принциповій моїй статті в "Голосі України" два з половиною роки тому я висловив власне скромне бачення перспектив нашої економіки і в багатьох випадках мав рацію. Мабуть, тому, що я не економіст. Як казав Єжі Лєц: "Я за своє життя не аніс жодного яйця, але смак яєшні можу оціни­ти краще, ніж будь-яка курка".

 

Дякую, що в пропонованому проекті програми нарешті врахо­вано досвід, котрим ми в цім залі ділилися. Це - перехід до від­критих акціонерних товариств; реалізяція процедури банкрутства; реальна оцінка основних фондів; урахування інтересів трудових колективів і не працівників підприємств, бо останні будува­лися за кошти всього народу; певне, але, на жаль, недостанє обмеження частки керівництва.

 

Нарешті поставили коня перед возом: спершу акціонуємо, а потім приватизуємо.  Маємо більш-менш повну гласність у приватизації, але скільки дров ми встигли наламати!

 

Нарешті перестаємо схилятися перед іноземним патроном і пропускаємо через нормальні нейроклітини ще одну заповідь

 

32

 

Вацлава Клауса: "Значення іноземної допомоги в перетворювальному процесі видається в основному мимохідним.

 

Реформа має здійснюватися на місцевому грунті. Треба вітати залучен­ня іноземного капіталу, не створюючи йому режиму найбільшого сприяння на противагу місцевим інвесторам".

 

Добре також, що ведемо мову про майбутнє широке засто­сування механізмів реструктуризації великих підприємств. Варто тут згадати проблему виплати дивідендів, про що не сказано, на жаль, у проекті програми. Днями я був на зборах акціонерів Чернівецького машзаводу, і там тримали люди в ру­ках рекламку Київської компанії "Реєстратор", яка відає пе­ресиланням дивідендів. Читаємо, що при цьому компанія бере 1 відсоток від нарахованої суми, але не менше 5 гривень. Диві­денди ж, як правило, лишень трохи більші. Отже, можна було б продовжити термін виплати до трьох років чи ввести обов'язко­вість частки дивідендів від прибутку підприємства і так далі.

 

Ведучи мову про приватизацію об'єктів соціальної сфери, ми забули, що не скасовано в законодавчих актах положення про недопустимість зміни профілю діяльності, наприклад, ди­тячих садків.

 

Строгіше слід підійти до пільг для керівництва, бо нині вони знову можуть за копійки скупити контрольний пакет ак­цій, отже, голоси. Одне велике чернівецьке підприємство ак-ціонується, акція коштує 25 копійок.

 

Хотілося б знати, як стикуються оцінка основних фондів і оцінка їх зносу. Є і тут різночитання.

 

Окремо згадаю фінансових посередників у контексті обма­ну вкладників, що вже відбувся. У відомій постанові Верхов-

 

33

ної Ради України мовилося про виділення певного відсотка коштів від приватизації для фонду компенсації вкладів потер­пілих від діяльності небанківських фінансових структур. У проекті програми цього не бачимо. Я це буду відстоювати.

 

Дивно, але ми створюємо для фінансових посередників знову атмосферу дурних грошей, обіцяючи в 1998 році продаж майна виключно за гроші. І знову забуваємо перший закон ями: потрапивши у яму - перестань копати.

 

Дещо нелогічним є обговорення проекту даної програми без голови Фонду держмайна України, якого ми ще маємо обира­ти. У переліку потрібних додаткових законодавчих актів для реалізації програми не бачимо таких законів про довірче уп­равління майном (підготовлено в Кабміні), про внесення змін до Земельного кодексу, до Закону про приватизаційні папери, до Закону про реабілітацію жертв політичних репресій (уже цвіллю пропах цей законопроект у наших портфелях).

 

34

 

Найгірше, як на мене, те, що концептуально програма, проект якої запропоновано, і програма приватизації на 1996 рік майже сіамські близнюки. Не вірите, то візьміть характеристику останньої, подану Фондом держмайна у "Віснику ринкових реформ", № 16 за грудень 1995 року.' Шкода, що немає часу її зачитати.

Питається: де ж поступ?

 

Можна було б користуватися барвистою народною риторикою одного нашого колеги і казати: краще синиця в руках, ніж журавель у небі. Але синиця ще не визріла...

 

"Конституційний центр" пропонує передати документ на доопрацювання.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Слово має В"ячеслав Білоус. Немає?

 

Депутат Вітренко. Будь ласка. За нею - депутат Семенюк.

 

ВІТРЕНКО Н.М.. голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопоький     виборчий округ,     Сумська     область/. Прогресивна со­ціалістична партія України. Шкода, що немає трансляції і на­род України не чує, що парламент обговорює, нарешті, проект державної програми приватизації.

Хочу вам нагадати: Два останні роки в Україні привати­зація відбувається незаконно. Згідно з законами України при-   ватизація може здійснюватися тільки за державною програмою затвердженою Верховною Радою.

 

35

 

Починаючи а 1995 року програма приватизації не була затверджена Верховною Радою. Чому? Коли Фонд державного майна в 1995 році вніс приблизно такий, трошки навіть кращий проект програми, тоді ми зробили альтернативну державну програму приватизації.

 

Авторами її були покійний Сергія Драгомарецький, депутат Марченко, Зітренко та Черепков. Черепков тоді ще не займався власною приватизацією соледобувної промисловості, а був соціалістом і думав про потреби держави в цілому. І ось із цим альтернативним проектом державної програми приватизації навіть не ознайомили депутатів, щоб ми мали змогу з'ясовувати недо­ліки.

Дуже важко виступати. Чому? Цей проект програми привати­зації побудовано   на принципово хибних постулатах. Ви почи­тайте, будь ласка, розділ 2 "Пріоритети приватизації" частини першої.

 

Що таке пріоритети? 6 державна власність. Вона управ­ляється погано, вона погано працює, немає мотивації до праці. Тоді здійснюють приватизацію. Які ж пріоритети? Виявляється, пріоритети приватизації - це приватизація об"єктів групи А переважно за грошові кошти, приватизація об'єктів груп Б, В і так далі. А в законах України чітко виписано: пріоритети приватизації - і це в програму має бути закладено - це підвищення економічної ефективності, це пріоритет трудових колективів,- це збереження і створення нових робочих, місць, це підвищення мотивації до праці. Тоді, справді, можна думати: оце державне підприємство працює погано, приватизуймо його.

 

36

 

 

Проект програми побудовано на хибних постулатах на ви­могу Міжнародного валютного фонду, який каже: швидше і повністю все приватизувати. Для чого? Щоб єдині технологічні комплекси розвалити;   переробні   підприємства АПК приватизувати і потім розпоряджатися повністю і сільськогосподарська) продукцією, і споживанням;   через приватизацію знищити енергетичну базу.

 

Це ми почули у виступі Президента з цієї трибуни 21 бе­резня. Про що він сказав? Він сказав про захист населення? Він сказав про погашення заборгованості щодо зарплати? Ні. Він сказав, що треба прискорювати приватизацію і завершувати другий етап приватизації земельних ділянок.

 

Тому я хочу звернутися до всіх депутатів.1 Будь ласка, перечитайте закони про приватизацію, прийняті в   Україні. У руслі цих законів,   хоча і в них є багато недоліків, такий проект державної програми приватизації не можна навіть роз­глядати. Тут перекручено все повністю, Я пропоную його пере­робити згідно із законами України.

 

ГОЛОВА. Валентина Петрівна Семенюк.

 

СЕМЕНОК В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та со­ціального розвитку села /Андрушівський.      ви­борчий     округ,     Житомирська       область/. Шановні колеги народні депутати! Я хочу вас повер­нути до того часу, коли ми вперше увійшли в цей сесійний зал і декілька депутатів підготували заяву про призупинення.

 

37

 

діяльності органів приватизації. Це був травень 1994 року. Я тоді в цьому залі біля другого мікрофона зачитувала цо заяву.1 Підписали її 137 депутатів, у тому числі й депутат Кучма.

 

Відповідно до тієї заяви було прийнято Постанову Вер­ховної Ради від 29 липня 1994 року про вдосконалення меха­нізму приватизації в Україні і посилення контролю за її про­веденням. Що цією постановою передбачалося?

 

Перше. Кабінету Міністрів розробити проекти законів про управління державним майном, про реприватизацію, про передачу державного майна в комунальну власність; провести інвента­ризацію всього майна з урахуванням передачі по відповідних регіонах.

 

Що ж було фактично зроблено? Із цих законопроектів жоден не був внесений на розгляд Верховної Ради. Директор­ський корпус, особливо зараз, користуючись фактичним банкрут­ством державних підприємств, виштовхує їх на приватизацію.

 

Законопроект про банкрутство, який ми запропонували в цьому залі, схвалено в першому читанні і вирішено не приймати остаточно доти, доки не буде прийнято Закон про управління державним сектором економіки.1 На жаль, Кабінет Міністрів ні­чого для цього не зробив.

 

38

 

Я хотіла б, шановні колеги народні депутати, ще раз звер­нутися з цієї трибуни до Президента, Він ЗО листопада 1994 ро­ку після проголошення своєї доповіді видав розпорядження И 177, у якому доручив Кабінету Міністрів розробити відпо­відні законодавчі акти. Чомусь досі це розпорядження, на жаль, не виконане.

 

Приймати програму приватизації без відповідної законо­давчої бази, без інвентаризації, яка вкрай необхідна, зви­чайно, не можна. Саме тому я прошу цей проект програми від­хилити.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Депутат Жовтяк має слово. За ним - депутат Рябченко.

 39

 

ЖОВТЯК Є.Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Києво-Святошинський  виборчий  округ, Київська  область/. Фракція Народного руху України. Шановний Голово! Шановні колеги! Я хотів би розпоча­ти свій виступ із висловлення глибокої стурбованості своїх виборців з приводу тієї номенклатурної Приватизації, яка від­бувалася і продовжує відбуватися в Україні. Саме ця так зва­на приватизація і є головним джерелом, з якого черпають свої сили корупція і організована злочинність.

 

Програмою приватизації ми повинні забезпечувати нормаль­ні, цивілізовані законні умови для здійснення цього процесу.

 

Закривати очі, не приймаючи програми приватизації, і вважати, що цим самим ми захищаємо людей, є великою помилкою.

 

На мій погляд, програму приватизації, безумовно, треба приймати, але до другого читання в проект програми мають бу­ти внесені суттєві доповнення і уточнення. Насамперед до дру­гого читання має бути підготовлений перелік об"єктів, які підлягають приватизації, і переглянутий список об"єктів, при­ватизація яких не дозволяється, на користь їх приватизації.

 

Фракція Народного руху України, яку я тут представляю, закликає всіх нас забезпечити нормальне виконання отого за­кону про компенсацію заощаджень населення. Ми повинні чітко розуміти, що одне з основних чи, мабуть, основне джерело цієї компенсації може бути лише приватизація. Тому в держав­ній програмі приватизації, на мій погляд, необхідно окремим рядком виділити ті підприємства, кошти від приватизації яких

40

будуть направлені на компенсацію знецінених заощаджень грома­дян. І так само в державному бюджеті має бути чітко виділена та сума, яка надходить від приватизації для забезпечення ком­пенсації знецінених вкладів.

 

Програма приватизації чіткіше   має гарантувати забез­печення заходів щодо створення цивілізованого ринку цінних паперів. На жаль, досі в Україні ринку цінних паперів так і не створено. І величезна вина в цьому Фонду державного майна.

 

Вважаю,  що треба дещо переглянути той розділ проекту програми приватизації, який стосується віднесення об"єктів до тієї чи іншої групи. Наприклад, багато науково-дослідних інститутів, дослідницьких центрів і підприємств поліграфії згідно з цієї класифікацією потрапляють до об'єктів групи А, що, на мій погляд, є невиправданим. Нам треба передбачити, щоб ці об"єкти було включено до групи Г.

Те саме стосується об"ектів групи Д. На мій погляд, у проекті програми треба чіткіше   сказати, скільки і яких підприємств включено в оці 500 підприємств групи Д, які під­лягають приватизації; розділити, скільки там об"єктів неза­вершеного будівництва, скільки підприємств-банкрутів, скіль­ки підприємств, які підлягають ліквідації.

 

І також ми мусимо чітко передбачити заходи щодо створен­ня умов для перетворення закритих акціонерних товариств, які було створено згідно із попереднім варіантом закону про при­ватизацію, у відкриті акціонерні товариства. Тому що в закри­тих акціонерних товариствах створюються умови, які не забез­печують нормальне функціонування економіки.

 

Я дякую за увагу.

 

 

41

 

ГОЛОВА. Олександр Володимирович Рябченко, голова Контроль­ної комісії з питань приватизації.

 

РЯБЧЕНКО О.В., голова Контрольної комісії Верховної Ра­ди України з питань приватизації /Вузівський  ви­борчий  округ,  Дніпропетровська облаcть/.  Уважаемые депутаты! Я хотел бы, чтобы мы рассматривали проект программы приватизации вместе с аналити­ческим материалом, представленным Кабинетом Министров, о том, как обстоят дела с приватизацией.

 

У нас есть два варианта: или мы отстаиваем ту приватиза­цию, которая осуществляется без закона, или мы дорабатываем и принимаем программу приватизации.

 

В проекте программы, конечно, есть очень много недостат­ков. И я согласен с тем, что программа не может изменять за­коны и не может регламентировать вопросы приватизации земли, приватизации в аграрном секторе. Это не ее задачи, не ее, ска­жем, забота, на это есть специальные законы, которые устанав­ливают соответствующие нормы. А в программе мы должны их толь­ко продублировать в этой части и ничего нового не вносить.

 

Вместе с тем мы не должны с вами заблуждаться на счет того, что если программу отклоним, то приватизация будет ид­ти хорошо.

 

Приватизация будет идти намного хуже /она и сей­час идет очень плохо/, о чем свидетельствует то, что сегодня нет в зале исполняющего обязанности председателя фонда, когда мы рассматриваем этот проект.

 

42

 

Приватизация идет по-прежнему, она просто регулируется другими нормативными актами. Не будет программы приватизации на І997 год, будет другой какой-нибудь документ, и по этому документу пойдет приватизация в 1997 году.

 

Я просто хочу обратить ваше внимание на то,, что нам с

вами, как государственным депутатам, невыгодно в принципе не иметь программу приватизации. Мы должны были бы спросить, почему она не была поставлена на обсуждение в январе в сессион­ном зале?

 

Предлагаю  совместными усилиями доработать проект про­граммы, через неделю рассмотреть и принять. Все, кто сегодня вносил какие-то предложения и делал замечания, оформьте их в письменном виде, что нужно включить, что нужно исключить, ка­кие разделы и как нужно переписать с тем, чтобы Комиссия по вопросам экономической политики могла за неделю все это рас­смотреть и через неделю внести нормальный отработанный текст, который будет принят в зале.

 

Призываю  вас к этому. Без программы приватизации очень плохо. И Фонду госимущества плохо работать, и сам процесс приватизации может идти совершенно не так, как мы хотели бы, А ведь в 1997 году мы выходим на приватизацию промышленных гигантов. Здесь нужны предельная четкость, ясность, прозрачность. И непременно нужны законы. Не дай Бог эти обьекты будут прива­тизироваться без законов о том, как их приватизировать.

 

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Олександр Миколайович Бондар, заступник голови Фонду держмайна. Три хвилини просить.

 

43

 

БОНДАР О.М., заступник голови Фонду державного майна , України. Шановні депутати! Я хочу сказати декілька слів від Фонду держмайна України з приводу розгляду проекту Державної програми приватизації на 1997 рік. Цей проект подав Фонд держмайна офіційно з листом тоді ще голови фонду Юрія Івановича Єханурова в Комісію з питань економічної політики. Комісія доопрацьовувала цей варіант програми, внесла певні зміни. Але ми весь час співпрацювали з цією комісією і разом доопрацьову­вали цей проект. У Фонду держмайна є теж багато заперечень і пропозицій до цього тексту проекту державної програми, який вам роздано. Але ми домовились так: вноситься на перше читання і потім доопрацьовується цей текст програми з порівняльною таблицею і зауваженнями фонду і депутатів. Інакше роботу продовжувати неможливо.

 

Тому ми пропонуємо підтримати проект програми в першому читанні. Всі зауваження, які були висловлені, передусім  про повну відповідність тексту програми законам, треба врахувати однозначно. Щодо переліку об"єктів, які пропонуються до приватизації, законами про приватизацію передбачено інший порядок. Верховна Рада затверджує перелік заборонених до привати­зації об"ектів, а решта об"єктів приватизуються. Тому я вва­жаю, що ці переліки зайві. Але в робочому порядку фонд готовий подати і їх, якщо треба.

 

І ще одне. Після того як Фонд держмайна був підпорядко­ваний

Верховній Раді, статус державної програми приватизації набагато підвищився. Тому що це інструмент контролю Верховної Ради за діяльністю органів приватизації в процесі приватизації.

 

 

44

 

Скрізь у законах записано, що ми звітуємо про виконання державної програми, і Верховна Рада контролює виконання Державної програми. Якщо нема державної програми, то контролю справжнього нема.

 

Тому я прошу вас підтримати в першому читанні внесений проект.

 

ГОЛОВА. Заключне слово Геннадія Юрійовича Угарова.

 

УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги! Спасибо всем, кто принял активное участие в обсуждении  проекта программы. Я хочу буквально несколько слов сказать вот о чем.

 

Должны ли мы принимать государственную программу приватизации, закон о государственной программе приватизации? Должны, потому что это норма уже действующего закона. Нет такого поло­жения, по которому мы не должны это принимать.

 

Высказано было к проекту программы очень много замечаний. Отталкиваясь от того, что мы должны принимать программу, я хочу сейчас согласиться со многими высказанными замечаниями.

 

У нас есть вариант. 60 процентов замечаний касалось при­ватизации земельных участков, которая отражена в этом проекте программы приватизации.  Предлагаю принять проект в первом чтении без раздела, который касается приватизации земельных' участков, чтобы этим самым отсечь все возражения, сомнения и возможные подозрения.

 

Далее. Александр Михайлович отмечал, что в соответствии о проектом программы "можуть бути виділені зїскладу трестів,

 

45

 

торгів, об'єднань об"єкти як цілісні майнові комплекси". Это норма закона о малой приватизации. Сейчас это положение можно исключить из проекта программы государственной приватизации нашим решением и принять проект в первом чтении.

Абсолютно справедливо ставился вопрос о нормативе поступ­ления денег на создание новых рабочих мест. Я считаю, что этот вопрос обязательно должен быть рассмотрен и норматив увеличен.

 

Непреодолимых препятствий здесь нет.

 

Ужесточить контроль за деятельностью финансовых посредни­ков со стороны фонда - возражений нет.

 

Превратить закрытые акционерные общества в открытые -возражений тоже нет. Тем более законом уже запрещено создание закрытых акционерных обществ.

 

Как видите, нет замечаний, которых нельзя не учесть. Не­которые, как я уже сказал, можно учесть при принятии проекта программы в первом чтении.

 

Я подчеркиваю: ускорения процесса приватизации нет. Есть, наоборот, нормальный подход: объемы приватизации объектов уменьшаются по некоторым позициям более чем в два раза. Но программа приватизации должна работать, поскольку сейчас, как правильно сказал председатель Контрольной комиссии, наступает этап приватизации больших предприятий.

 

Продавать надо не все. Надо смотреть на.каждое предприя­тие и решать, что оставить в государственной собственности, вводя эффективный механизм управления. Это все тоже может . быть решено в программе.

 

Еще раз обращаю ваше внимание на то, что этот документ должен работать. Он должен быть принят нашим Верховным Сове­том, потому что требование законно, а это уже норма, которую мы с вами не оспариваем.

 

Что касается отчета Еханурова и списков предприятий. Я предлагаю в постановление о принятии проекта программы в первом чтении записать норму, что до второго чтения господин Ехануров, как предлагает Александр Михайлович, должен здесь отчитаться или представить информацию о работе Фонда госиму­щества за 1996 год, а также о работе приватизированных пред­приятий. С этим тоже нет никаких проблем. И как я предлагал, подать в Кабинет Министров список предприятий с иностранными инвестициями. А в Фонд госимущества в рабочем порядке предо­ставить списки предприятий, которые будут приватизироваться в соответствии с этой программой.

 

Повторяю:  непреодолимых разногласий нет. Все можно учесть, но для этого надо принять проект программы в первом чтении, чтобы можно было дальше над ним работать. Многие

47

 

депутаты, с кем мы работаем, знают, что это абсолютно нормаль­но и возможно.

 

Поэтому просьба, Александр Александрович, с учетом предложений, которые я только что озвучил, принять проект програм­мы в первом чтении.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Я прошу уваги, будь ласка. Розглядаємо дуже складний і потрібний документ. Я не кажу про зміст, я кажу про суть, про статус цього документа.

 

Ми говоримо про перелік підприємств, які підлягають приватизації. У додатку дається їх кількість. Але якщо ми закладаємо принципи приватизації на 1997 рік, то не треба нам наво­дити тільки цифри, бо вони нічого не означають ні для депута­тів, ні для уряду, тобто для виконавців самої програми.

І щодо змісту надійшло дуже багато зауважень/Головні з них зводяться, по-перше, до того, що програма як закон для приватизації в 1997 році не повинна суперечити чинному законодавству. Якщо потрібно, маємо внести зміни до законів про приватизацію.

 

По-друге, у ньому не повинно бути норм, яких у принципі не передбачено законодавством /я маю на увазі законодавство про приватизацію землі/. І знову ж теки повертаємося до того ж підходу: якщо мова йде про, приватизацію земельних ділянок під промисловими підприємствами, об'єктами, то це треба за­писати в законі. Геннадій Юрійович висловив  думку, що це можна зробити в такий спосіб.

 

Можна повторити в програмі приватизації норми закону, але нема ніякої потреби повторювати те, що записано в основ­ному законі, я маю на увазі принципи, підходи, пріоритети Ні тому подібне. Там записано, що пріоритетним є підвищення ефективності, і воно повторене тут у розділі 1 "Цілі та зав­дання програми". Але краще сказано в законі, на нього й тре­ба посилатися, тобто пріоритетами є цілі, визначені в Законі про приватизацію. І це було б цілком слушно.

 

Як нам бути зараз? Депутати вимагають аналітичної інфор­мації про приватизацію, проведену в минулому році, та й не тільки в минулому. Я вважаю, що тоді, коли вносився альтерна­тивний проект /на цей факт посилалася у своєму виступі Наталія Вітренко/, який заблокував прийняття нормальної про­грами, Верховна Рада припустилася помилки. Проект програми був підготовлений як слід, опрацьований у всіх фракціях, у всіх комісіях, у всіх обласних депутаціях, а потім напередод­ні розгляду з'являється альтернативний проект. Я не буду зараз розглядати колізії, пов"язані з цим, але Верховна Ра­да не прийняла ні один, ні другий і пустила приватизацію на самоплив, розв'язавши тим, хто хотів нею замайтися, руки для зловживань, які тепер раз за разом випливають.  Оце ми й

 

49

 

одержали в результаті такої активної, настирливої позиції окремих депутатів. Благими побажаннями, як кажуть, вимощена доро­га в пекло. Я просив би депутатів, коли вони виступають тут чи десь в іншому місці, зважати на почуття своїх колег. І не треба тут називати прізвища, як хтось поводився колись абощо.

 

Відомо, що після виступу в Артемівську Черепков два місяці відлежав у лікарні, тож не треба зараз знову шукати, як колуп­нути поглибте. Є люди, в яких нерви закриті воловою шкірою, а є люди, в яких серце на поверхні лежить. І тому я хотів би, щоб ми були обережними один до одного. Я ще раз повторюю це.

 

І, нарешті, ваші пропозиції від економічної комісії - а проект вносить економічна комісія - треба там обговорювати, а не приходити сюди лише для того, щоб збурити настрій депу­татів.

 

Є два варіанти: або, враховуючи всі зауваження, про кот­рі йшлося тут, відправити проект на повторне перше читання, але з таким розрахунком, щоб не пізніш як на. наступному тиж­ні ми могли повернутися до цього питання, коли будуть підго­товлені відповідні пропозиції і або той варіант, який пропонує комісія і Фонд державного майна, схвалити в першому читанні, маючи на увазі, що в процесі його доопрацювання будуть врахо­вані всі нюанси, про які говорили тут депутати. З тими перед­умовами, про які сказав Геннадій Угаров, вилучаються норми, не передбачені в законодавстві, зокрема щодо землі  і щодо АПК, бо це визначено Законом про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі.

 

50

 

З урахуванням цього ставлю на голосування проект для прийняття в першому читанні. Ще раз повторюю: із вилученням норм, які суперечать законодавству, про що сказав депутат Угаров. Будь ласка.

 

"За" - 149.

 

Тоді ставлю на голосування другу пропозицію: на наступ­ному тижні розглянути це питання в повторному першому читан­ні, а до того комісія і фонд підготують  аналіз, інформатив­ну довідку... Прошу уваги! Не вигукуйте з місця. Ми розгляне­мо Це питання.

 

Із чим пов"язана проблема? Сьогодні дехто або несвідомо, або й свідомо, відхиляючи цей проект, хоче, щоб приватизація здійснювалася іншим способом. 3"явилися ідеї про приватизацію під зобов"язання потенційних інвесторів і так далі. Ви розу­мієте всі ці механізми. Тому ми або законну основу підведемо під усі ці процеси, або будемо говорити, що захищаємо інтере­си конкретної людини і всього народу, але пустимо це все на самоплив.

 

Тому я просив би зауваження, які були висловлені, і ін­ші, якщо вони в когось є, подати сьогодні в комісію, щоб на­ступного тижня можна було повторно розглянути це питання. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

"За" - 248. Прийнято.

 

Слухається питання про податок на додану вартість. Прийняття рішення після третього читання. На трибуні Віктор

 

51

 

Іванович Суслов, голова Комісії з питань фінансів і банків­ської діяльності.

 

Прошу всіх бути на місцях. Аграрники, куди ви пішли? Михаиле Васильовичу, сідайте, будь ласка.

 

СУСЛОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності Дюботин-ський  виборчий  округ,  Харківська область/. Уважаемые народные депутаты!

 

Верховный Со­вет Украины две недели назад принял в третьем чтении проект Закона. Украины о налоге на добавленную стоимость. Сегодня нам предстоит принять окончательное решение, проголосовать за закон в целом.

 

Я считаю необходимым специально подчеркнуть, что все статьи закона проголосованы. В связи с этим в соответствии с Регламентом комиссия не могла принимать и не принимала от депутатов дополнительные предложения, которые последовали, к проголосованным уже статьям.

 

52

 

Но вместе с тем мы должны принять во внимание одно важ­ное обстоятельство. Вам роздано обращение Кабинета Министров, который проанализировал принятый в третьем чтении законопроект и провел расчет потерь бюджета вследствие введения льгот, предусмотренных этим законом. Расчет показывает, что доходы бюджета в результате ввода в действие этого закона только за полгода уменьшатся на 784,5 миллиона гривень, В связи с этим Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности счи­тает, что предложения Кабинета Министров, связанные с уточне­нием некоторых льгот, необходимо сегодня рассмотреть и внести изменения и дополнения в некоторые статьи.

 

Вам роздана сравнительная таблица. В левой колонке этой таблицы приведены пункты в редакции, принятой Верховным Сове­том в третьем чтении; в средней колонке - в редакции, предло­женной юридическим отделом и Кабинетом Министров, и в правой колонке - в окончательной редакции. Согласно Регламенту редак­ционные уточнения юридического отдела мы выделили черным шриф­том /замена отдельных слов, редакционные поправки/, они не требуют специального голосования. Поэтому я перехожу сразу к тем нормам, которые Кабинет Министров предлагает нам уточнить.

 

53

 

Прежде всего по разделу о льготах. В пункте 5.І.І было записано "в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

 

 Здесь речь идет о льготах для операций "з про­дажу вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздаточних пунктів у порядку..." По предложению Кабмина добавляется: "і за переліком продук­тів, встановленим Кабінетом Міністрів України". Вот эти слова добавляются: "і за переліком продуктів".

 

ГОЛОВА. Прошу підтримати цю пропозицію. Ставлю її на голосування. Пункт 5.І.І з уточненням, яке не зовсім ре­дакційне. Будь ласка.

 

СУСЛОВ В.І. Комиссия предлагает поддержать.

 

"За" - 226.

 

ГОЛОВА. Прийнято. Далі.

 

СУСЛОВ В.1. Пункт 5.1.2. Это изменения не по сути, а редакционные. Но предлагается эти редакционные изменения Кабинета Министров утвердить.

 

В старой редакции: "з продажу /передплати/ і доставки дитячих книжок журналів і газет..." В новой редакции: "з продажу /передплати/ і доставки періодичних видань дру­кованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва;

 

54

 

продажу   книжок вітчизняного виробництва /в том числе, конечно, и детских/; продажу учнівських зошитів, підруч­ників та навчальних посібників".

 

ГОЛОВА. Пункт 5.1.2 ставиться на голосування. "За" - 232.

 

СУСЛОВ В.І. В пункте 5.1.3 только редакционные из­менения. Мы проголосовали при третьем чтении отдельный абзац "будинками культури в сільській місцевості послуг...' и так далее. Здесь все объединено. Существенно то, что этим пунктом предлагалось освободить только платные ус­луги. В новой редакции слово "платные" изымается ввиду того, что некоторые услуги по образованию могут быть бесплатными, но по нормам закона бесплатные услуги тоже облагаются налогом. Чтобы не оказалось так, что мы освободим от НДС платные услуги по образованию, а бесплат­ные будут облагаться им, нужно проголосовать новую редак­цию.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю норму... Одну хвилину. Зніміть голосування.     

 

Депутат Квятковський.

 

КВЯТКОВСЬКИЙ 1.В., голова підкомісії   Комісії Вер­ховної Ради України з питань фінансів і банківської ді­яльності /Староміський     виборчий

 

55

 

округ,      Вінницька     область/. Шановні депутати! У третьому читанні було проголосовано мою по­правку стосовно звільнення музичних, художніх шкіл та шкіл мистецтв. Я мав на увазі, що це початкова освіта,   і за­пропонував записати "заклади початкової освіти". Але по­тім я дізнався, що згідно з нашим законодавством це не є заклади початкової освіти. Це - школи естетичного вихо­вання. Тому я просив би уточнити тут, записати "музичні, художні ніколи та школи мистецтв" або "школи естетичного виховання".

 

ГОЛОВА. Давайте погодимося з цим, тому що вони йшли по Міністерству культури і були пропущені. Суттєвого зна­чення це не має. Вікторе Івановичу, так?

 

СУСЛОВ В.І. Это утешение можно принять. Действи­тельно, по предложению депутата Квятковского мы при треть­ем чтении проголосовали буквально так, как здесь написа­но, освободили услуги, представляемые учреждениями   на­чального образования. Теперь депутат   Квятковский выяснил, что должны освобождаться от ВДС услуги "закладів естетич­ного виховання", и просит внести это изменение. Так я понял?

 

ГОЛОВА.  "Дитячі заклади естетичного виховання" - так можна записати. Маються на увазі музичні, художні школи, школи мистецтв.

 

56

 

СУСЛОВ В.1. Это можно поддержать.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пункт Б.І.З з до­повненням депутата Квятковського. Будь ласка, підтри­майте.

 

"За" - 255.

 

СУСЛОВ В.І. В пункте 5.1.6. по предложению юриди­ческого отдела ритуальные услуги предлагается исключить, так как похоронные услуги выделены в отдельный пункт, а то, что имелось в виду: свадьбы и другие обряды - как выяснилось, относится к культовым услугам /это пункт 5.1.14/. В связи с этим, редакция пункта 5.1.6 предлага­ется в измененном виде.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Це юридична редакційна поправка. Ставлю на голосування. "За" - 247.

 

СУСЛОВ В.1. Пунктом 5.1.8 мы освободили от НДС платные услуги в сфере здравоохранения. Предлагается исключить слово "платных", чтобы не было° иллюзии, что бесплатные услуги должны облагаться налогом. Бесплатные тоже не облагаются.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Це аналогія з попе­редніми пунктами цієї статті. Будь ласка. "За" - 240.

 

57

 

Далі.

 

СУСЛОВ В.1. Пункт 5.І.9. По предложению Кабинета Министров в этом пункте следует записать, что освобожда­ются операции по продаже "путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей у закладах за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Зазначена пільга не поширюється на продаж   путівок нерезидентам".

 

Здесь у нас техническая ошибка. Мы автоматически перенесли в правую колонку редакцию, принятую в третьем чтении. Комиссия выступает за поддержку этого пункта в редакции Кабинета Министров.

 

ГОЛОВА. Тобто в другій колонці записана редакція, яку треба було занести в праву колонку: "продажу путі­вок на санаторно-курортне лікування та відпочинок ді­тей у закладах за переліком, визначеним Кабінетом Мі­ністрів України. Зазначена пільга не поширюється на про­даж путівок нерезидентам".

 

Депутат Грабар з цього приводу вносив пропозицію. Будь ласка.

 

СУСЛОВ В.1. Есть предложение поддержать этот пункт в радакции Кабинета Министров.

 

ГРАБАР М.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Хустський     ви

 

58

 

борчий     округ,      Закарпатська     область/. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Я все-таки прошу залишити пункт у редак­ції, проголосованій у третьому читанні. Треба записати саме так: звільняються від сплати ПДВ операції з прода­жу путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей /крім міжнародних/. На цьому треба наполягати, це наша   позиція. Якщо ми приймемо цей пункт у редакції Кабінету Міністрів, то перелік цих закладів визначатиметься на основі суб'єктивного підходу. Це буде вакханалія.

 

Нам треба визначитися: або ми гарантуємо нашим гро­мадянам якесь право на це оздоровлення, або підвищуємо вартість путівок на 20 відсотків. Давайте прямо про це скажемо. Така була моя пропозиція, у такій редакції і прошу проголосувати цей пункт.

 

СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Обратите внимание на расчет, представленный Кабинетом Министров. В такой редакции эта льгота будет стоить бюджету 67 миллионов гривень,это неоправданно много. В редакции, предложенной Кабинетом Министров, предусматривается возможность ограни­чения этой льготы. Я считаю это правильным. Иначе полу­чается, что мы предоставляем эту льготу и нерезидентам, а это приводит к значительным потерям бюджетных средств. Повторяю, мы потеряем 67 миллионов гривень /Шум     у залі/.

 

59

 

ГОЛОВА. Щодо цієї поправки? Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги народні депутатиі Я розповсюдила в залі звернення, під яким підписалося багато народних депутатів, з проханням врахувати кілька пропозицій до проекту. Деякі з яких враховані, а от   про­позиція до пункту 5.І.10 не врахована. Ми звільняємо від оподаткування надання послуг відповідно до порядку та в межах встановлених Кабінетом Міністрів України норм утримання дітей у дошкільних закладах.

 

Але да­руйте, ми забули звільнити від податку їдальні сільськогос­подарських підприємств,  якщо вони реалізують продукцію власного виробництва. Сьогодні колективні господарства постачають у свої їдальні продукти харчування   для тогс, щоб харчувати механізаторів, доярок, які працюють на вироб­ництві.

 

Водночас ми враховуємо цю продукцію в обсязі реалізації і нараховуємо податок на додану вартість.

 

62

 

Тому після слів "харчування дітей у школах" прошу додати "і їдальнях сільськогосподарських підприємств, що є продукцією власного виробництва". Це є і в тому зверненні, яке я розповсюдила в залі. Прошу поставити на голосування.

 

СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутати! Конечно, мы не можем сей­час расширять перечень льгот. Кроме того, совершенно нелогично, что это касается только сельскохозяйственных предприятий. Если же мы начнем говорить о других предприятиях, возникнет вопрос о питании граждан в столовых вообще. И так мы будем расширять эти льготы до бесконечности. Я считаю, что расширение льгот в данном случае не оправдано.

 

ГОЛОВА. Пропозиція Валентини Петрівни, оскільки вона була внесена і оформлена як слід, ставиться на голосування.

 

"За" - 176.

 

Треба оформити її як окрему поправку, і ми розглянемо її пізніше.

 

Пункт 5.1.10 голосується в редакції комісі;. Будь ласка.

"За" - 216.

 

Тоді не голосується, оскільки немає потреби. Це редакцій­на поправка.

 

СУСЛОВ В.І. Пункт может оставаться и в редакции, приня­той в третьем чтении. Это то же самое, раз не прошло.

 

Пункт 5.1.13. Здесь есть некоторые существенные уточненния. Освобождаемся от налога "надання послуг з перевезення

 

63

 

пасажирів міський транспортом і приміським автомобільним пасажирським транспортом..." Мы исключили пригородные электрички. Это сделано в интересах железнодорожного транспорта, пото­му что дополнительное изучение вопроса показало, что тарифы на проезд в электричке регулируются централизованно. Отмена НДС никак не влияет на цены, но надо будет отдельно проводить расчеты по электричкам, поскольку все остальные услуги железнодорожного транспорта не освобождаются от НДС. Это только прибавит железной дороге лишнюю, никому не нужную работу.

 

Еще хочу уточнить, что исключены слова "за винятком так­сі". Дело в том, что если мы введем НДС на услуги такси, то обяжем бюджет компенсировать таксистам отрицательное сальдо по уплаченному НДС. В сегодняшних условиях, когда нет четко­го контроля за выручкой таксистов, выходит, что они будут по­лучать субсидии из бюджета. Вот что будет, если останется прежняя редакция.

 

Поэтому нужно проголосовать пункт в редакции, предложен­ной Кабинетом Министров.

 

ГОЛОВА. Оресте Дмитровичу, ви, очевидно, не розібралися... Депутат Климпуш.

 

КЛІМУШ О.Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв"язку /Рахівський  виборчий  округ, Закарпатська  область/. Дякую. Шановні ко­леги" Під час третього читання за цей пункт, який наведено в

 

64

 

лівій колонці, проголосували 288 депутатів. Тобто 288 депута­тів проголосували за звільнення від ПДВ послуг з приміських пасажирських перевезень.

 

Тому аргументи, які сьогодні наводить шановний Віктор Іванович, що комусь важко це рахувати й нараховувати, неприйнятні.   Треба зважати на те, що цей податок обов"язково буде врахований у тарифах /такий закон залізничного транспорту/ і обов"язково буде оплачений людьми, які їздять приміським транспортом. У нас є 40 категорій громадян, які мають пільги на  користування цим транспортом, і я просив би вас, знаючи це, не змушувати решту людей платити за інших.

 

Ми проголосували 288 голосами. Гадаю, і не може бути ні­яких підстав для перегляду.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, візьміть ще раз, будь ласка, слово.

 

Оресте Дмитровичу! У суботу я з розробниками працював над цими поправками протягом трьох годин. Маю сказати, що, наприклад, стосовно таксі цілком правильно записано. Бо інак­ше з бюджету будуть іти доплати таксистам, а вони, посилаючись на цей закон, братимуть з людей ще більше, ніж сьогодні. Облі­ку немає і не було ніколи. Так що це зрозуміло.

 

А стосовно приміського пасажирського транспорту, маю на увазі залізничного, то Віктор Іванович пояснить іще раз.

 

 

Будь ласка.

 

 

65

 

СУСЛОВ Б. І. Уважаемые депутаты1 Мы         изучаем этот вопрос со специалистами. Думаю, Василий Васильевич Регурецкий, чтобы мне не повторяться, подтвердит это. Мы мо­жем оставить пункт в прежней редакции, но для железнодорожно­го транспорта и для потребителя это ничего не даст. Железной дороге это даст только дополнительную головную боль, так как нужно будет вести отдельный учет по услугам пригородного тран­спорта.

 

Я прошу дать слово заместителю министра финансов Регурецкому.

 

ГОЛОВА. Будь ласка. Увага!

 

РЕГУРЕЦЪКИЙ В.В. Шановні народні депутати І Хочу підтвер­дити слова Віктора Івановича, що ми дуже ретельно вивчали си­туацію, яка складеться при введенні цієї норми. Ви добре ро­зумієте, що спеціально квитків на якийсь приміський маршрут в електричках не продають. І треба врахувати специфіку нара­хування ПДВ на залізниці. Він нараховується на послуги як з пасажирських, так,і з вантажних перевезень. Виділити конкретно іде частину перевезень просто неможливо.

 

Другий бік питання. Уведення цих норм не дасть можливос­ті звільнити громадян від податку, бо, ще раз повторюю, виді­лити квиток громадянина, який їде в межах приміської зони, буде практично неможливо, через те що буде єдиний тариф і єдина вартість квитка. І ми дуже просили б вас врахувати цю позицію і не приймати цю норму.

 

66.

 

Ми вивчали досвід інших країн. У жодній кратні залізниця не звільняється від податку на діждану вартість з пасажирських перевезень. Цього робити не можна.

 

ГОЛОВА. Депутате Кожушко, будь ласка.

 

КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги! Я вам очень благо­дарен, что вы хорошо разобрались в тарифах на железно­дорожном транспорте. Я вам авторитетно заявляю, что на железной дороге ведется государственная отчетность о ко­личестве перевезенных пассажиров в поездах пригородного сообщения и стоимости этих перевозок за каждые сутки.

 

Да, действительно, этого нигде нет. Но ни в одной стране мира также нет такого, чтобы пассажир имел право ехать без билета. Мы же устанавливаем такие льготы, иначе не сможем выплатить пенсию, и одновременно взимаем НДС. Это ни с чем не согласуется. Отчетность есть. Давайте останемся вечером, я получу ее с любой дороги. А вы го­ворите, что это все в куче.

 

Нельзя же так!

 

ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Заспокойтеся, будь ласка!

 

ТЕРЬОХІН С.А., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Комсо­мольський     виборчий     округ,     Пол­тавська     область/. Шановні народні депутати! Ну, вдумаймося ще раз у специфіку цього закону. У разі

 

67

якщо операції з реалізації якихось послуг або товарів звільнені від оподаткування, залізниця не матиме нрава на дебетування податків на додану вартість, які були закладені в ціну придбаних нею матеріальних ресурсів. Тобто така пільга призведе до збільшення тарифу на паса­жирські перевезення. Це ефект звільнення від ПДВ. Це перше.

 

ГОЛОВА. Запровадження пільги...

 

ТЕРЬОХІН С.А. Так, так. Друге. Справа в тому, що в нас приміські електрички б, як правило, міжобласними Уну, наприклад, електропоїзд Київ-ЗдолбунівУ. А тепер уявіть собі: сьогодні продається квиток в автоматі, і квитки для проїзду в межах приміської зони мають бути якимось чином відокремлені від квитків для проїзду за межі цієї зони. Тут уже йде мова не про впровадження роздільного об­ліку пасажирських і непасажирських перевезень, а про роз­дільний облік пасажирських перевезень, звільнених від ПДВ і не звільнених від ПДВ. Це навіть теоретично зробити неможливо. Отже, якщо ми хочемо знизити тариф на пасажирські перевезення, давайте Приймемо інше рішення.

 

Ви знаєте, що пасажирські перевезення дотуються залізницею за рахунок підвищених тарифів на вантажні або міжнародні перевезення. Давайте приймемо рішення, що це дотування має бути більшим. При цьому можна буде справді зменшити тарифи на приміські пасажирські перевезення. Звіль-

 

68

нення ж від ПДВ ці тарифи збільшує, а не зменщуе. Дякую.

 

ГОЛОВА. Отже, щодо таксі ми домовилися, згадування про таксі вилучається. Ставлю на голосування цю пропо­зицію.

 

"За" - 242. Прийнято.

 

Тепер щодо послуг залізниці. 6 два варіанти. Один пропонує комісія, другий - два депутати: Кожушко Олександр Михайлович і Клипмуш Орест Дмитрович.

 

Спочатку ставлю на голосування варіант комісії.

 

"За" - 159.

 

Залишається попередня редакція без слова "таксі".

 

Гадаю, що через кілька місяців за ініціативою Комісії з питань транспорту ми внесемо зміну, про яку просив Кабі­нет Міністрів. Але давайте спробуємо, як воно буде. Так? Працюємо далі.

 

СУСЛОВ В.І. Пункт 5.І.17. Здесь внесены редакцион­ные изменения по предложению Кабинета Министров,И в пункте 5.1.14 тоже чисто редакционные поправки.

 

ГОЛОВА. Редакційні поправки, ще раз повторюю.

 

69

 

Павле Сергійовичу, хто вам надавав слово? Чому ви кричите?

 

СУСЛОВ В.Д. В пункте 5.1.18 есть изменения. В предыдущей редакции было:  "безоплатної    передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам без зміни форми власності за рішенням   Укрзалізниці". В новой редакции записано:  "в порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів України", а не "за рішенням Укрзалізниці".

 

ГОЛОВА. Укрзалізниця це підтримує,  і Олександр-Михайлович Кожушко підтримує. Ставлю цей пункт на голосування.

 

"За" - 258.

 

СУСЛОВ В.І. Кабинет Министров предлагает исключить пункт 5.?.17 /старая нумерация/, которым   предоотавлялись

 

70

 

льготы чернобыльским организациям,  в связи с тем, что, по оценке правительства,   введение этого пункта будет стоить бюджету 405 миллионов гривень.В комиссии этот вопрос обсуждался, большинством голосов комиссия решила под­держать предложение Кабинета Министров /Шум     у залі/. Это пункт 5.1.17 в левой колонке.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів /Шум     у     залі/. Депутатові Яценку слово.

 

Зніміть голосування, будь ласка.

 

ЯЦЕНКО В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростен-еький     виборчий     округ,     Житомир­ська     область/. Дякую. Шановний Олександре Олек­сандровичу І Шановні колеги І Я   вважаю, що поспіхом це приймати не можна,  усе-таки минулого    разу ми за це проголосували.

 

71

 

Яка аргументація Кабінету Міністрів України?   "Створює умови         для           ухилення від оподаткування, неможливо

проконтролювати"  і так далі.

 

Хотів би нагадати, що в цьому проекті, який фактично погоджений з Кабінетом Міністрів України,  ідеться про 22 підприємства /це по всій Україні/.  І те, що неможливо проконтролювати проходження товарів на 22-х підприємствах,-це взагалі нонсенс, бо сьогодні тільки в податковій інспекції

працює 8 тисяч працівників. Можна направити людину на кожне підприємство і все контролювати.

 

Я ще раз хочу звернути увагу на зміст цього пункту. Усе ж під контролем Кабінету Міністрів України! Жоден вид товарів підприємство не може придбати самостійно. Усе регу­люється Кабінетом Міністрів: і перелік, і квоти. Ніяких втрат державного бюджету немає І Цього посилання, Вікторе Івано­вичу, немає в аргументації Кабінету Міністрів!

 

Не можна проконтролювати,.. А для чого ж створюються такі величезні апарати? Контролюйте, будь ласка. Усе можна проконтролювати, усе затверджується Кабінетом Міністрів України.

Я прощу народних депутатів не голосувати за пропозицію Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВА. Володимире Михайловичу, я зобов"язаний сказати, що на минулому тижні від об'єднань чорнобильців /я зараз не можу сказати, за чиїм підписом/ надійшов лист з приводу цьо­го пункту, зокрема другого абзацу.    Вдумаймось, що тут написано:  "Перелік всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

 

72

 

катастрофа також підприємств і організацій, що є повною власністю цих об'єднань, перелік імпортованих ними товарів і граничні обсяги їх ввезення в Україну затверджуються Кабінетом Міністрів України".

 

Автори того листа зауважують, що це буде так, як раніше: тільки організація    "Союз Чорнобиль" буде визнана такою, що має ці права. Це   закладаються основи для під­готовки наступних виборчих та інших політичних кампаній,, бо всі  імпортні товари проходитимуть лише через цю органі­зацію,  вона контрольована в політичному сенсі,  і таким чином буде відповідний результат.

Я не маю права відхилити цю норму, оскільки мій виборчий округ - третя і четверта чорнобильські зони. Тут були представники "Союзу Чорнобиль". Але як бути в цій ситуації?

 

Депутате Жовтяк, будь ласка.

 

ЖОВТЯК Є.Д. Шановні колеги! Половина мого виборчого округу, - в чорнобильській зоні. У четвер я зустрічався у

великому переповненому залі з чорнобильцями.  І вони запитува­ли мене, чому я голосував проти оцих чорнобильських пільг.

 

Я попросив підняти руку тих чорнобильців, які отри­мали хоча б одну     гривню допомоги від оцих міфічних орга­нізацій. Таких у залі не знайшлося. Після цього ми нормально, конструктивно поговорили.

 

 

73

 

Мої виборці-чорнобильці підтримують мене, цих пільг не повинно бути. Я вас запевняю, що ваші виборці-чорнобильці так само вас підтримають. Ці пільги нічого не дають. Чорно­бильцям потрібні гарантовані виплати з державного бюджету, а його не буде, якщо ми будемо руйнувати його такими піль­гами.

 

ГОЛОВА. Депутат Карнаух. Останнє зауваження,  і будемо голосувати. Вудь ласка.

 

КАРНАУХ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Лубенський     виборчий     округ, Полтавська     область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Передусім дозвольте мені висловити вам вдячність від імені Всеукраїнської спілки "Соціальна справедливість", яка об"еднуе у своїх рядах воїнів-афганців, воїнів війни, ветеранів праці і чорно­бильців, за те, що ви з розумінням поставилися до поправки, яку вносили Євген Кирилович Марчук, Володимир Михайлович Яценко, Степанов, Головко, я та інші депутати,.і прийняли в третьому читанні пункти 5.І.17 і 5.І.19. Сподіваюся, що ви й сьогодні будете послідовними і підтримаєте пункти, які вже проголосовані в третьому читанні.

 

Дуже вам дякую.

 

ГОЛОВА.Депутат Яценко, ЗО секунд, прошу. Потім надам депутату Азарову слово.

 

74

 

ЯЦЕНКО В.М. Олександре Олександровичу, ваша аргу­ментація, вибачте, некоректна. Що стосується політизації, то підкреслюю: чорнобильський рух деполітизований. Це святе, і ми до цього більше не будемо повертатися.

 

Далі. У липні ми скасували пільги для чорнобильських організацій. їх було, як казали, таємних 386. Я тоді доповідав з цієї трибуни. Ми скасували всі пільги. І саме ті організації, які перекачували величезні кошти, що не потрапили до жодного чорнобильця, сьогодні пишуть ці листи. Саме такі організації, бо вони втратили ці пільги. Тому посилання на них некоректне.

 

Олександре Олександровичу, будь ласка, не позбавляймо організації цих пільг. Вони мають право на існування.

 

ГОЛОВА. Володимире Михайловичу, я ж із самого по­чатку сказав про свою позицію. Прийшов лист, я зобов"язаний про нього сказати... Не розумію, чому ви звертаєтеся до мене, ставите запитання. Цей лист у вашій комісії, по­дивіться.

 

75

 

Микола Янович Азаров. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я., голова Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Петровський     виборчий округ,     Донецька     область/ Уважаемые народные депутата! Мне непонятно вообще, как принимается этот закон. Я хочу напомнить, с  чего мы начали налоговую реформу. Мы предполагали расширить базу налогообложения, то есть сократить всевозможные льготы, и за счет этого снузить налоговый пресс. Что мы делаем с этим законом? Мы его уродуем.

 

По поводу чернобыльских льгот. Эти организации за­везут продукции на 2 миллиарда 375 миллионов долларов. Это будет означать, что на такую же сумму не произведут продукции наши предприятия. Более чем на миллиард мясных продуктов... Неужели наше сельское хозяйство не способно обеспечить чернобыльские организации этим количеством

мясопродуктов?

 

И еще один момент. Я встречался с представителями

чернобыльских организаций и с глубочайшим уважением отно­шусь к Владимиру Михайловичу. Но сколько средств надо предусмотреть в бюджете для предоставления льгот? Речь идет о 300 миллионах гривень.

 

76

 

ГОЛОВА. Миколо Яновичу, хвилинку... Я прощу вас, дніпропетровці, та хіба не можна, зрештою, тихіше говорити? Будь ласка, Миколо Яновичу...

 

АЗАРОВ М.Я. Я недоумеваю, когда подсчитываю сегодня потери бюджета, а по радио слышу, что мы проголосовали за­кон о поддержке села, выделив ему I миллиард гривень» На другие нужды выделяем еще 600 миллионов гривень. Ну, нельзя же бюджет раздевать до конца!..

 

ГОЛОВА. Дякую. Миколо Яновичу, по-перше, ми ще нічого не проголосували для села. А   по-друге, ми йому ще й ко­пійки не дали за останні роки, не проголосували ми і за цей мільярд гривень. Не знаю, хто там по радіо таке оказав. То, очевидно, не депутат.

 

Ставиться на голосування підтримана комісією пропози­ція Кабінету Міністрів про вилучення пункту 5.1.17 /Шум у     залі/.

 

"За"-215.

 

Хто за те, щоб переголосувати, підніміть руки, будь ласка   /Шум     у       залі/.

 

Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка, голосуйте.

 

"За" - 211.

 

Пункт залишається в попередній редакції.

 

Далі... Шановні депутати, сьогодні ми повинні оста­точно прийняти цей документ як закон...

 

Увага! Щоб не хвилювалися депутати, котрі запланували поїздку на автобусі, повідомляю: автобуси замовлені і

 

77

 

чекатимуть вас біля п'ятого підїзду. Два автобуси   буде подано, о 17.30.

 

Далі, будь ласка.

 

СУСЛОВ В.І. Два следующих пункта переносятся в пункты 5.2.3 и 5.2.4. Поэтому следующий пункт, по которому есть предложения Кабинета Министров, - пункт 5.2.2   в правой ко­лонке.    Мы проголосовали ва предоставление льгот при строи­тельстве жилья для военнослужащих. Давайте прочитаем, кому мы предусмотрели эти льготы. Мы записали: "виконання робіт по будівництву житла..!'

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, хвилинку. Депутате Хмельо­вий! Сядьте, будь ласка, на місце. Депутате Терьохін! Сядь­те на місце. Ну, що ва дискусії в валі!

 

Ще раз повторюю: цей законопроект - один з найскладні­ших у принципі. А система оподаткування теж складна. Я не розумію, чому ви обурюєтесь? Ви щойно з"явилися на засіданні і обурюєтеся. За весь день депутат з"явився на півгодини і вже стомився...

 

Будь ласка, говоріть.

 

СУСЛОВ В.І. Мы освободили от НДС не талько военнослу­жащих и ветеранов. Мы записали "та членів їх сімей". Это значит, что дети, теща, прочие родственники, которые явля­ются членами семьи военнослужащего, имеют право при строи­тельстве жилья для них на освобождение от НДС.    Думаю, де­путаты согласятся, что это слишком.

 

78

 

Кроме того   освобождение от НДС реализации стройматериа­лов для этих целей не поддается контролю, потому что под ви­дом реализации для строительства жилья для военнослужащих можно проводить любую реализацию.

 

Поэтому здесь есть два варианта голосования. Как вы ви­дите, Кабинет Министров предлагает этот пункт вообще исклю­чить. Это должно быть поставлено на голосование. Комиссия предлагает более мягкое решение. Мы предусматриваем освобож­дение от НДС "виконання робіт по будівництву житла для вій­ськовослужбовців, ветеранів війни за рахунок коштів інвесто­рів". Здесь надо поставить точку, то есть не распространять эту льготу на членов семей, на операции по реализации строй­материалов. Чтобы льготой воспользовался тот, для кого она и предусмотрена.

 

ГОЛОВА. Депутат Череп. Будь ласка. Не вигукуйте з місця. Депутат Кузнецов! Депутат Кузь-менкоГЦе в ефір не йде. Будь ласка, потерпіть трохи.

 

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Білопільський    виборчий округ,    Сумська       область/.

 

Дякую. Шановні колеги! Питання це дуже складне, і я просив би хви­линку вашої уваги. Той варіант, який ми проголосували в третьому читанні, надто широкий і виконати його неможливо. Я пропонував би доповнити варіант коміоії. Ви подивіться, в ньому всього три рядочки: "виконання робіт по будівництву

 

79

 

житла для військовослужбовців, ветеранів війни за рахунок коштів інвесторів". Але ж виконання робіт по будівництву житла - це лише частина вартості житла, бо 65 відсотків вартості готової будівельної продукції припадає на матері­альні ресурси, будівельні матеріали.

 

Я пропонував би записати так: "Виконання робіт по бу­дівництву житла та продажу будівельних матеріалів для вико­нання будівельних робіт" і далі за текстом. Тоді це буде грамотно і правильно.

 

Гадаю, Віктор Іванович не заперечуватиме.

 

СУСЛОВ В.І. Я против освобождения от НДС   продажи стройматериалов, потому что этот процесс никакому контролю не поддается. Продаже кирпича, который пойдет на "царские села", бетона - чего угодно - будет оформляться как про­дажа на нужда строительства жилья для военнослужащих. Налоговая инспекция, наверное, сейчас еще раз подтвердит, что она не сможет проследить, куда этот кирпич пошел...

 

ГОЛОВА. Пункт 5.2.2 ставиться на голосування в ре­дакції комісії. Будь ласка   /Шум      у     залі/.

 

"За" - 205.

 

Депутатов! Черепу слово. Повторіть ще раз свою пропозицію.

БО

ЧЕРЕП В.І.   Шановні колеги, якщо не набирає голосів пропозиція комісії, я ще раз просив би, щоб ви вислухали мене.

 

Повторюю: у будівництві не може бути просто виконання робіт без будівельних матеріалів. І не слід казати про "царські села" й таке інше. Сьогодні на основі довго­строкових кредитів люди будуватимуть самі для себе. І що від того, що ми у вартість будівельних матеріалів закладемо 20 відсотків ВДВ? Потім же ми ці гроші маемо повернути з бюджету. Навіщо нам цей процес?  

 

Бюджет нічого не виграв.   Більше того, будівельні матеріали в процесі будівельно-монтажних робіт   завжди враховують­ся    /Шум      у     валі/.

 

81

 

ГОЛОВА. Ну зачекайте, чого ви кричите?!..

 

ЧЕРЕП В.І. Пропозиція комісії прийнятна, я просив би поставити її на голосування з моїм доповненням (Шум  у залі ).

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування уточнення депутата Че­репа такого змісту: "Виконання робіт по будівництву житла (та придбання для цього матеріалів) для військовослужбовців, ветеранів війни за рахунок коштів інвесторів".

 

Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

"За" - 96.   

 

СУСЛОВ В.І. Александр Александрович, мы, наверное, на­берем достаточное количество голосов, если примем пред­ложение депутатов и добавим: "членів сімей загиблих військо­вослужбовців". Это правильно. Надо уточнить: не любых членов семей.

 

ГОЛОВА, 8 цим доповненням ставлю на голосування. З.цим доповненням. Ну, я прошу вас... Ми розглядали цей проект у другому, у третьому читанні. Скільки ще можна вносити пропозиції!

 

Знімі    ть, будь ласка, голосування. Не працое система.

 

СУСЛОВ В. І. Депутат Ельяшкевич уточняет: "членів сімей військовослужбовців, що загинули під час виконання службових обов'язків".

 

82

 

ГОЛОВА. Усе правильно. Усім зрозуміло? Система працює?

Ставлю на голосування. Будь ласка.

"За" - 282. Прийнято.

 

Ще раз підкреслюю: "під час виконання службових обов'­язків", тому що всі будуть пов'язувати потім із службою. Далі.

 

СУСЛОВ В.І. Пункт 5.2.4 комиссия предлагает изложить в уточненной редакции. Как известно, в третьем чтении этот пункт принят в редакции, предложенной депутатом Ямковым. Мы детально уточнили с Иваном Алексеевичем, что имелось в ви­ду. Потому что из принятой формулировки следовало, что от НДС освобождаются операции по реализации в сельской местнос­ти любой продукции, любого объема, если она идет для нужд малообеспеченных, престарелых, ветеранов, школ, больниц и так далее. Теперь предлагается записать пункт 5.2.4 в следу­ющей редакции: "надання в сільській місцевості сільськогос­подарськими товаровиробниками (здесь уточняется) послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охо­рони здоров'я та надання матеріальної допомоги продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробітку землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці та війни, інвалідам пра­ці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, осо­бам, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я". Депутат Немировский предлагает еще добавить: "у "межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну людину".

 

83

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Пункти 5.2.3 і 5.2.4 ставляться на голосування. А потім ви візьмете слово.

 

"За" - 222.

 

Ще раз ставлю на голосування ці два пункти.

 

"За" - 244. Валентино Петрівно, будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги народні депутати! Ми тут усі вболіваємо за те, щоб надійшли кошти до бюджету, нікому не надавати ніяких пільг.

 

Шановний Вікторе Івановичу, коли ми закінчували розгля­дати проект у третьому читанні, Олександр Олександрович дав вам доручення зробити детальний аналіз, чому ми звільнили від сплати податку на додану вартість усі брокерські, ді­лерські послуги. Це стосовно статті 3. Чомусь біржам ми на­даємо пільги, а для їдалень сільськогосподарських під­приємств надавати їх не хочемо.

 

Ось статистика (вона є у зверненні) за 1996 рік. Біржа­ми, а їх' 191 в Україні, надано послуг на 27 мільярдів 157 мільйонів гривень. Із них 52 проценти припадає на торгівлю нерухомістю.

То чому б нам у пункті 5.2.4 після слів "власного ви­робництва" не дописати слова "їдальням сільськогосподарських підприємств"?

Олександре Олександровичу, прошу поставити це на поі­менне голосування. Ми звільняємо від ЦЦВ біржі, які набагато більше мають.

 

84

 

ГОЛОВА. Так ми ж проголосували це в попередньому пункті. СЕМЕНЮК В.П. Я просила перед цим надати слово...

 

ГОЛОВА. Я кажу: ми проголосували це в попередньому пункті і прийняли позитивне рішення.

 

СЕМЕНЮК В.П. Не було цього прийнято, Олександре Олек­сандровичу! "За" проголосували лише 175 депутатів.

 

Тому я прошу поставити це на поіменне голосування, щоб люди бачили, скільки представників сільськогосподарських ко­лективів вболівають за них.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, тихіше!

 

Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

"За" - 199.

 

Ще раз ставлю на голосування на вимогу депутатів. Он руки підняли, наполягають, щоб іще раз проголосувати.

 

"За" - 207.

 

Шановні депутати, продовжимо розгляд цього законопроек­ту завтра о 10 годині ранку.

 

До побачення.

 

85