Стенограма пленарного засідання

19 березня 1997

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

 

Сесійний гал Верховної Ради України.
19 березня 1997 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, інші учасники засідання верховної Ради, шановні радіослухачі!

 

Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

Зареєструвалися 320 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

Про депутатські запити. Надійшли депутатські запити:

 

Кірімова Івана Захаровича - до Прем’єр-міністра України щодо прискорення розробки Кабінетом Міністрів механізму виплати заощаджень громадянам України та негайної їх виплати;

 

групи депутатів - Соболєв та інші, усього 11 чоловік - до міністра інформації України щодо порушення керівництвом Полтавської обласної держтелерадіокомпанії Постанови Верховної Ради України про порядок висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України.

 

3

 

Я хотів би на цьому запиті зупинитися окремо. Мова йде про те, то 12 березня 1997 року згідно з графіком, розробленим прес-службою Верховної Ради, о 17 годині по першій програмі Українського радіо в програмі "Депутатський канал" виступав представник депутатської групи "Реформи" депутат Білоус. Однак у Полтаві, у виборчому окрузі депутата, трансляції виступу не було, у цей час передавався репортаж про футбольний матч. І таких прикладів по Україні, на жаль, чимало.

 

До речі, у цей же час у Криму також ішла трансляція футбольного матчу. Це - пряме порушення постанови Верховної Ради, це - утиск прав депутатів. Я просив би, щоб ви підтримали направлення цього запиту, а оскільки його копія передається в комісію, то щоб і голова комісії Віктор Іванович Понеділка також вник у що проблему і вжив відповідних заходів.

 

Є ще депутатський запит Камінсьного Леоніда Олексійовича до міністра інформації Кулика. Суть запиту така: 18 березня по всій Україні відбувалися акції трудящих і в них узяла участь велика кількість людей, а засоби масової інформації дасть неправдиві дані про ці акції. Підтвердженням того, думаю, є інформація про ці акції по місту Києву, свідком яких були практично всі депутати. Вони бачили, як ішла колона, в якій було десь до десяти тисяч людей, а засоби масової інформації повідомляють: до трьох тисяч. Ці акції відбувалися по всіх містах, і треба розібратися, хто винен у тому, що подавалася така неправдива Інформація, бо робити якісь некоректні узагальнення, я думаю, ніхто з суб’єктів, котрі представляють владу, не має права.

 

4

 

Ставлю на голосування питання про направлення депутатських запитів депутата Кірімова, групи депутатів і депутата Канівського за адресами. Запити оформлені згідно з вимогами Регламенту.

 

"За" - 198.

 

Я прошу тих, хто не голосує: голосуйте проти, але проголосуйте.

 

Ставлю цю пропозицію ще раз на голосування.

 

"За" - 203.

 

Тоді я звертаюся до авторів запитів: працюйте з фракціями для того, щоб гони підтримали ваші пропозиції.

 

***

 

У вас є порядок денний на сьогодні. Крім того, група депутатів - Камінський, Моісеєнко, Цибенко, Роєнко, Черенков, Левченко й Марченко - надіслали таку пропозицію: "У зв’язку з тим, що у ході акції, проведеної Всеукраїнським союзом робітників 18 березня, були вироблені вимоги, які стосуються і Верховної Ради, просимо поставити на голосування питання про надання слова голові Всеукраїнського союзу робітників Бондарчуку Олександру Володимировичу для оголошення цих вимог".

 

Самі вимоги за моїм розпорядженням серед депутатів розповсюджені (Шум у залі). Я прошу, заспокойтеся, будь ласка. Це - звернення до депутатів, і це (прошу, уваги!) відповідає практиці: коли подається звернення до депутатів, воно розповсюджується... А інакше поясніть, в якій формі можна це забезпечити.

 

5

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Такої практики не було!

 

ГОЛОВА. Завжди була така практика. Прошу вас, спокійніше (Шум у залі). Є пропозиція депутатів, і саме для того, щоб надати чи не надати слово, ви маєте визначитися шляхом голосування. У мене немає іншого вибору (Шум у залі).

 

Будь ласка, з мотивів голосування з цього приводу... (Шум у залі). Ще раз пояснюю: для внесення питання до порядку денного треба проголосувати 226 голосами. З мотивів голосування з цього приводу ви можете висловитися. Два - "за", два - "проти".

 

Запишіться, будь ласка. Опублікуйте список.

 

Петре Володимировичу, ви "за" чи "проти"? "Проти". Депутат Долженко. "За" чи "проти"? "За".

 

Депутат Білоус? Очевидно, "проти".

 

Депутат Гмиря? "За". От і нормально.

 

Депутате Шейко. Будь ласка... Соболєв? Прошу.

 

СОБОЛЄВ С. В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Хортицький виборчий округ. Запорізька область). Депутатська група "Реформи". Шановні колеги! Учора абсолютна більшість депутатів-комуністів фактично прогуляла засідання, і це тоді, коли відбувалося обговорення законопроекту про місцеве самоврядування в Україні. Мало того, що вони прогуляли засідання, так Олександр Олександрович Мороз ще й намагався закрити його

 

6

 

невідомо для чого. І тільки за наполяганням ряду депутатів ми продовжили роботу, до речі, дуже успішно: було розглянуто кілька десятків статей законопроекту про місцеве самоврядування, і ми наблизилися до розгляду його в остаточному читанні.

 

Саме тому я пропонував би, по-перше, з’ясувати, на якій підставі в залі розповсюджені документи страйкового комітету. Депутати (а там стоять чомусь підписи депутатів) могли б на депутатському бланку розповсюдити це звернення, і всі могли б із ним ознайомитися.

 

Пропонують включити це питання в порядок денний, в черговий раз підбурюючи людей, замість того щоб голосувати за рішення, які свого часу пропонував депутат Чивюк. Коли в 1994 році встановлювалась заробітна плата депутатам, то абсолютна більшість тих же комуністів проголосувала за ці пільги і за такий розмір заробітної плати. Історія все знає і хто як голосував також. Дуже добре, що всі голосування були в поіменному режимі.

 

7

 

Саме тому я пропонував би зараз це питання не розглядати. А що стосується законних, вимог наших громадян, яким не виплачується заробітна плата, то під час обговорення газового ринку представники фракцій комуністів і соціалістів зайняли незрозумілу позицію: чудово знаючи, що бюджет держави втрачає від 4 до 6 мільярдів гривень щорічно через непроплату й невиплату газовими трейдерами в бюджет держави саме тих коштів, яких так вимагають наші громадяни, ви духе активно підтримували схеми бартерних операцій, які проводяться на газовому ринку.

 

Саму тому я хотів би звернутися до всіх, хто присутній у цьому залі. Людей дуже легко вивести на вулиці, але потік яким чином і хто їх очолить - оце питання. Якщо пан Моісеєнко та інші думають, що, очоливши цей рух, вони зметуть владу, то зауважу, що насамперед вони підірвуть основи цієї держави, основи Верховної Ради як вищого законодавчого органу. І саме тому я пропоную ні а якому разі такі питання не ставити в порядок денний, а розглядати питання, які є в ньому на сьогодні /Оплески/.

 

ГОЛОВА. Депутат Долженко.

 

ДОЛЖЕНКО Г. П., заступник голови Комісії Верховної Ради. України з питань Чорнобильської катастрофи /Чернігівський виборчий округ, Чернігівська область/. Прошу передати слово Віктору Роєнку, виборчий округ 423.

 

8

 

ГОЛОВА. будь ласка.

 

РОЄНКО В. Г., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні товариші! От ми всі тут ратуємо за народ, турбуємося за заробітну плату та водночас боїмося заслухати представника саме робітничого класу. Учора, 18 березня, у день Паризької комуни, у рік 80-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, 80-річчя встановлення радянської влади на Україні було проведено всеукраїнський страйк не тільки робітників, а й селян і трудової інтелігенції. Він, ви всі це чудово знаєте, підтриманий мільйонами громадян України.

 

Проте вчора й сьогодні в засобах масової інформації, в офіційних колах влади іде викривлення в перекручування фактів цієї всеукраїнської акції. Для чого це робиться? Та для того, щоб хоч якось вгамувати свій переляк по тому, що сталося, а може, сказати, що це сон. Але сну не було. По всій Україні пройшли страйки, мітинги, демонстрації та маніфестації, в яких узяли участь понад два мільйони чоловік. А сьогодні ця акція продовжується, і вона буде безперервною.

 

Поряд із короткими економічними вимогами, які вручено Президенту України, а сьогодні вручаються Верховній Раді та Кабінету Міністрів, ставляться й політичні вимоги: про зміну

 

9

 

суспільно-політичного ладу в Україні, відновлення соціалізму, про відставку Президента, Кабінету Міністрів і такої народолюбної Верховної Ради.

 

Ні - ворожнечі між українським і російським народами! Ні - просуванню інтервенції НАТО на Україну і проведенню навчань! Ні - обвальній приватизації! Ні - купівлі-продажу землі! Ні - колонізації нашої землі!

 

Разом із робітниками, трудовою інтелігенцією виступили й селяни. Тому 18 березня - це прояв народного гніву проти антинародної політики Президента, уряду й частини депутатів Верховної Ради.

 

У зв’язку з цим Верховна Рада України вчинила б дуже порядно, надавши слово голові Всеукраїнського союзу робітників, голові Всеукраїнського страйкового комітету Бондарчуку Олександру Васильовичу для правдивого пояснення ситуації.

 

Якщо ми цього не зробимо, то більшість народу України повністю розчарується в нас - народолюбцях. Я прошу надати слово Бондарчуку, щоб він виступив, бо інакше на наступних виступах народ відправить у відставку нас, депутатів дуже народолюбної Верховної Ради.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

10

 

БІЛОУС В. О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Полтавська область/. Спілка офіцерів України. Група "Реформи". Я підтримую позицію голови групи Сергія Соболєва, решту часу передайте В’ячеславу Чорноволу.

 

ГОЛОВА. Депутате Білоус, раз ви почали, то й продовжуйте... Ну, будь ласка, говоріть.

 

ЧОРНОВІЛ В. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Подільський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні співвітчизники! Повністю програвши вчора свою антидержавну акцію, на яку, за точними підрахунками вийшло в усіх куточках України не більше 40 тисяч людей, комуністи хочуть відігратися сьогодні в сесійному залі /Шум у залі/.

 

Шановні співвітчизники, дивіться, що відбувається... Я прошу, зупиніть Вітренко, бо вона верещить,

 

Що відбувається? Програвши да, сьогодні за державні кошти розповсюдили агітку з незрозумілою символікою й домагаються ще й слова. Це - не перший випадок, коли за рахунок Верховної Рада відбувається одурманювання населення.

 

Я вважаю, що вчорашній повний програш комуністів має

 

11

 

навчити їх знайти, нарешті, своє місце в суспільстві.

 

Шановний Олександре Олександровичу! Учора, до речі, на мітингу особа, що зараз кричить на мене, називала вас ренегатом - на тому мітингу, який зібрав лише три тисячі людей, навіть менше було під ярмом. То коли вони припинили незаконно рух, за ними пішли люди з тролейбусів і був вигляд, що трошки більше. То кого я ви захищаєте? Прогресивних соціалістів, які навіть вас, сповідника комуністичної й соціалістичної ідеології, вважають зрадником українського народу. Чи не пора, Олександре Олександровичу, взятися за розум і піти з народом. От подивіться на цю людину, нехай її покажуть кінокамери. З ким ви, Олександре Олександровичу?

 

Наша пропозиція - у жодному разі не надавати слова і більше отаких агіток по залу не розповсюджувати. До мене сьогодні підходили прибиральниці з Верховної Ради й казали, що в них дуже низька зарплата. Ви платите гроші за ці агітки, які розповсюджуєте, то замість того дайте доплату прибиральникам Верховної Ради.

 

Я категорично проти, щоб у Верховній Раді влаштовувати реванш за вчорашню абсолютну поразку комуністів. Ніяких страйків не було, Роєнко. Хіба протестом було те, що селяни пішли доїти корів й проводити інші сільськогосподарські роботи? То ми вітаємо такі протести. Як і вчителів Слов’янська, які саме в дай день припинили страйк.

 

Дякую.

 

12

 

ГОЛОВА. Депутат Гмиря. Будь ласка.

 

 

 

ГМИРЯ С. П., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Алчевський виборчий округ, Луганська область/. Прошу передать слово депутату Моисеенко.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

МОІСЕЄНКО В. М., член Комісії Верховної Вада України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Всеукраинский стачечный комитет. Уважаемые товарищи! Я обращаюсь к вам от имени более чем двух миллионов человек, вышедших вчера с выдвинутыми Всеукраинским союзом рабочих требованиями возвратить людям права на жизнь, на хлеб, на зарплату, на труд.

 

Меня удивляет депутаты, которые говорят, что было очень мало людей. Да мимо Верховного Совета прошла почти 20-тысячная колонна киевлян, в которой были представители всех трудовых коллективов. Были выставлена колонны от фабрик и заводов /Пожвавлення в залі/. Стены Верховного Совета тряслись от этой поступи! Этого мог не услышать разве что реформатор Соболев и его команда, которые боятся даже Закона об отзыве народного депутата.

 

13

 

Естественно, песня таких людей спета. Я бывал в округах реформаторов и знаю, что их отзывают.

 

Смешными выглядят и апелляции руховцев во главе с Чорновилом. Они вчера собрали кучку людей и пытались что-то предпринять. Колонна мощными рядами прошла мимо, не обращая на них никакого внимания.

 

Хочу сказать, что акция носила действительно всенародный характер. Абсолютно во всех областях, в большинстве городов, почти во всех трудовых коллективах прошли акции протеста против правящего режима. Мы с гордостью говорим о первой столице Советской Украины городе Харькове, где колоннами вышли /колоннами, подчеркиваю!/ трудовые коллективы города, - около 100 тысяч человек /по самым скромным подсчетам -75-80 тысяч/. Мощнейшие акции протеста прошли в Донбассе, во всех крупных городах. В Николаеве вышли на улицу 10 тысяч трудящихся, в Кременчуге - 10 тысяч. И этот перечень можно продолжать.

 

Вчера, испугавшись поступи рабочего класса, правительство во главе с высшим должностным лицом, находившимся тогда в Киеве, Дурдинцом приняло требования этой многотысячной армии трудящихся. Клевета о малочисленности прошедших акций, которая распространяется в средствах массовой информации через геббельсовское министерство пропаганды, будет в любом случае опровергнута. Сегодня в 16 часов люди снова соберутся на Арсенальной площади и пойдут.

 

Мы очень просим вас предоставить слово Бондарчуку Александру Васильевичу для оглашения нашего протеста.

 

Спасибо.

 

14

 

ГОЛОВА. Пропозиції обговорені, мотиви вислухані. Ставлю на головування питання про дозвіл голові Всеукраїнського страйкового комітету Бондарчуку виступити з трибуни Верховної Ради.

 

"За" - 152.

 

Пропозиція не підтримується.

 

***

 

Прошу уваги! Слухається питання про вступ новообраного народного депутата Стецько на посаду народного депутата України.

 

Слово має Іван Григорович Ємець, голова Центрвиборчкому. Прошу.

 

ЄМЕЦЬ І. Г., голова Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! У Надвірнянському виборчому окрузі 201 Івано-Франківської області 2 березня 1997 року відбулися вибори народного депутата України замість вибулого.

 

На виборах балотувалися: Гайванюк Петро Ілліч, пенсіонер, позапартійний; Гладун Ярема Миколайович, голова надвірнянського комітету профспілки працівників освіти та науки України, позапартійний; Ковцанюк Василь Васильович, генеральний директор комерційного об’єднання "Коломия", член Соціалістичної партії; Павлик Василь Остапович, тимчасово не працює, позапартійний; Стецько Ярослава Йосипівна, голова Конгресу українських націоналістів.

 

15

 

Відповідно до заяв Гайванюка, Гладуна, Павлика про зняття своїх кандидатур з балотування окружна виборча комісія, керуючись статтею 26 Закону про вибори народних депутатів України, рішеннями від 24 і 27 лютого 1997 року, вилучила їх кандидатури із списку кандидатів у народні депутати України, які були внесені до бюлетеня.

 

Згідно з протоколом окружної виборчої комісії до списків виборців було включено 92 тисячі 46В громадян. У голосуванні взяли участь 74 тисячі 398 виборців, що становить 80, 46 відсотка від їх загальної кількості. Не брали участі у виборах 17 тисяч 880 виборців.

 

За результатами голосування окружна виборча комісія вирішила вважати обраною народним депутатом України Стецько Ярославу Йосипівну, за яку проголосувало 64 тисячі 345 виборців, що становить 86,49 відсотка тих, хто взяв участь у голосуванні, та 69,59 відсотка від загальної кількості виборців округу.

 

За Ковцанюка проголосували 5 тисяч 54 виборці, або 6,79 відсотка виборців, які взяли участь у голосуванні.

 

На виборчих дільницях були присутні 77 представників політичних партій, 131 уповноважена особа кандидатів у народні депутати України, 18 представників виборців. Усього - 226 осіб.

 

Звернень або заяв чи скарг від учасників виборчого процесу протягом усіх етапів виборчої кампанії ні до окружної виборчої комісії, ні до Центральної виборчої комісії не надходило. 17 березня цього року Центральна виборча

 

16

 

комісія відповідно до результатів виборів зареєструвала Стецько Ярославу Йосипівну народним депутатом України.

 

Постанову про реєстрацію народного депутата опубліковано, як того вимагає закон, у газеті "Голос України" та в інших засобах масової інформації.

 

Шановні народні депутати! Оскільки відповідно до статті 79 Конституції України повноваження народного депутата України починаються з моменту складання ним присяги, прошу привести до присяги народного депутата України Стецько Ярославу Йосипівну.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Спасибі, Іване Григоровичу. Сідайте, будь ласка.

 

Відповідно до Регламенту і Конституції повноваження депутата починаються після складення ним присяги на трибуні Верховної Ради.

 

Я запрошую до слова Стецько Ярославу Йосипівну. Будь. ласка /Оплески/.

 

СТЕЦЬКО Я. Й., народний депутат України /Надвірнянський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Дорогі співвітчизники! Шановні народні депутати! Мене як українську націоналістку від юних літ, де б я не знаходилася, супроводжувала одна думка: "Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї". Це перш точка Декалогу українського

 

17

 

націоналіста. З відновленням Української держави 1991 року ми, націоналісти, включилися в її відбудову, пам’ятаючи про десяту точку нашого декалогу: "Змагатимеш до поширення сили, слави і багатства Української держави".

 

Ми переконані, що лише у власній самостійній державі може розвиватися нація, збагачуватися духово й матеріально родина і людина.

 

Я ніколи не думала над тим, ким я буду в Українській державі, але я свято вірила в майбутність українського народу, вірила, що він буде вільний, бо скільки мільйонів згинуло в боротьбі за Його волю. Я вірила в божу справедливість.

 

Я вдячна виборцям, що обрали мене народним депутатом, але я свідома того, що не моя скромна особа перемогла на виборах. Це перемогли Степан Бандера, генерал Роман Шухевич, Ярослав Стецько, тисячі незнаних бійців ОУН-УПА, перемогли ідеї українського націоналізму.

 

Загинули мільйони, але ми живемо. На нас дивиться благальними очима нарід, питати: "Коли виведете нас із кризи економічної, політичної і соціальної? Коли заплатите учителям, лікарям, військовослужбовцям, пенсіонерам? Коли молодь зможе не лише навчатися в Україні, але й працювати в ній, не шукаючи заробітків на чужині? Коли приймете закони про податки, які дозволять селянинові та підприємцеві стати на ноги? Коли буде наведений порядок у державі? Коли не на словах, а на ділі почнеться боротьба з корупцією та організованою злочинністю? Коли будуть заборонені організації антиукраїнського, антидержавного спрямування? Коли сповниться історична справедливість і те, що воювали за

 

18

 

українську державу - бійці ОУН-УПА - будуть вшановані тою Українською державою, за яку вони проливали кров?"

 

На нас дивляться ті, хто були виселені большевицькою владою в Сибір, щоб їм бодай перед смертю було вільно вернутися в Україну. Українська діаспора чекає на закони, які дозволять їм інвестувати в Україну. Мої виборці чекають, коли над Верховною Радою символіку неіснуючої большевицької держави замінить державна символіка України.

 

Так, ми - велика нація, ми маємо працьовитий народ, нам потрібно розбудити воля українського народу до державного життя. Я вірю, що український нарід стане господарем на своїй землі. Я вірю в силу українського націоналізму, я вірю в українську націю! Слава Україні! /Оплески/.

 

Тепер для мене дуже зворушлива хвилина. Я складатиму присягу.

 

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіми своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

 

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

Стецько Ярослава Йосипівна /Оплески/.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати, привітаємо нового нашого колегу, побажаємо їй успіхів у виконанні цієї присяги /Оплески /.

 

***

 

Шановні депутати, слухається питання про обрання суддів Верховного Суду України. Слово має Бойко Віталій

 

19

 

Федорович, Голова Верховного Суду України. Будь ласка.

 

Як ви пригадуєте, на початку сесії ми домовилися про те, що розгляд питань про призначення суддів буде включатися кожного разу невідкладно, оскільки йдеться про призначення кількох сот суддів упродовж цієї сесії.

 

Будь ласка.

 

БОЙКО В. Ф., Голова Верховного Суду України. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Відповідно до пункту 27 статті 85 Конституції України, її Перехідних положень та статті 9 Закону України про статус суддів представляються до обрання суддями Верховного Суку вісім кандидатів, у тому числі п’ять суддів Верховного Суду України, повноваження яких закінчуються 28 червня 1997 року, для обрання їх на ці посади безстрокове, а саме:

 

Арестенко Анатолій Миколайович, працює на судовій роботі 30 років, із них суддею Верховного Суду - близько 20 років;

 

Земляний Василь Васильович, 1942 року народження, працює на судовій роботі з 1969 року, протягом 20 років працює суддею Верховного Суду України;

 

Коновалов Володимир Миколайович, 1949 року народження, на судовій роботі працює з 1974 року, суддею Верховного Суду - з 1985 року;

 

Присяжнюк Тамара Іванівна, 1949 року народження, працює на судовій роботі з 1974 року, а суддею Верховного Суду України - з 1988 року;

 

СелІванов Микола Прохорович, 1941 року народження,

 

20

 

працює в органах юстиції, судах з І966 року, суддею - з 1971 року, а суддею Верховного Суду - з І977 рову.

 

Крім того, до обрання на посаду судді Верховного Суду пропонуються: Березовський Степан Михайлович, заступник голови Вінницького обласного суду; Григор’єва Лідія Іванівна, суддя Київського міського суду і Домбровський Іван Петрович, суддя Чернівецького обласного суду.

 

Названі кандидати - висококваліфіковані юристи. Вища кваліфікаційна комісія суддів України дала позитивні висновки щодо обрання їх суддями Верховного Суду України. Комісія Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи схвалила ці кандидатури і прийняла рішення про можливість обрання їх суддями Верховного Суду України безстрокове. Просимо розглянути.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до Віталія Федоровича? Будь ласка, Броніслав Станіславович Райковський.

 

РАЙКОВСЬКИЙ Б. С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Чугуївський виборчий округ, Харківська область/. У меня к вам таков вопрос. Будьте добры, скажите, что, изменилась судебная практика Верховного Суда? Ко мне обращаются мои коллеги адвокаты. Она подают жалобы на приговоры районных, областных судов, а Верховный Суд шлет им отписки.

 

21

 

Раньше, как вы знаете, Верховный Суд, прежде чем решить какой-то вопрос, требовал материалы гражданского или уголовного дела из районных или областных судов. Сегодня этой практики нет. И фактически то, что написал районный или областной суд, буква в букву пишет Верховный Суд. Скажите, когда эта практика изменится? Люди ссылаются на постановления пленума Верховного Суда, на судебную практику, на журнал "Радянське право", где публикуются материалы из судебной практики, а Верховный Суд дает отписки. Когда же будет нормальное правосудие?

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

БОЙКО В. Ф. Дякую за запитання.

 

Я б на нього відповів так. У вас інформація щодо рішень Верховного Суду в деяких справах. Але вимоги закону щодо перевірки справ у порядку нагляду дотримуються Верховним Судом. У разі необхідності перевірки доказів, які викладені в скарзі, переглядаються матеріали конкретної судової справи.

 

Я міг би навести багато прикладів, коли якраз за скаргами на ім’я Верховного Суду конкретні судові справи були витребувані до Верховного Суду, вивчалися суддями Верховного Суду. І якщо встановлювалося, що є судова помилка, що були порушені процесуальні норми чи норми матеріального права, якщо в нас виникали сумніви стосовно правильності прийнятого рішення, то незалежно від того, чи справа перевірялася раніше обласним судом, керівництво Верховного Суду приносило протести і ці протести задовольнялися чи судовою колегією, чи

 

22

 

пленумом Верховного Суду України. На жаль (на жаль, тому це судові помилки), такі випадки не поодинокі.

 

Та якоюсь мірою я згоден, що вивченню окремих скарг слід було б приділити більше уваги. Я кажу це на тій підставі, що є поодинокі випадки, коли після повторної перевірки ми ставимо питання про скасування судового рішення.

 

Порушене вами питання буде взято мною до уваги.

 

ГОЛОВА. Більше запитань немає? (Шум у залі).Депутат Ткаченко. Будь ласка.

 

ТКАЧЕНКО В. А., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Охтирський виборчий округ, Сумська область). Шановний Віталію Федоровичу! У мене немає запитань щодо цих кандидатур. Вони розглядалися в нашій комісії і, наскільки я пам’ятаю, ні в кого ніяких запитань не виникало, рішення було прийняте одноголосно.

 

Мене цікавить інше. Після прийняття Конституції питання строків розгляду судами справ перейшло до відання (як це й повинно, напевно, бути) судової влади. Уже не один депутат казав мені, що звертався до судів (у відповідь на звернення виборців) з питань порушення цих строків і не отримував відповіді. То, можливо, ви б запропонували звертатися до якоїсь іншої інстанції чи у вас є якісь інші пропозиції?

 

Дайте роз’яснення, що ж робити громадянам і, напевно, депутатам також, коли порушуються строки розгляду справ і не дається ніяких відповідей.

 

Спасибі.

 

23

 

БОЙКО В. Ф. Дякую. Ви зачепили дуже болючу тему: своєчасність розгляду справ і заяв, які надходять до судів. Загальна ситуація в державі не може не впливати на загальну дисципліну в суспільстві, на своєчасність явки учасників процесу на судові засідання, а отже, і на своєчасність розгляду справ. Та є ще одна проблема, організаційна. Ми вважаємо, що в перспективі контроль аа дотриманням процесуальних строків розгляду справ не треба буде передавати, наприклад, структурам виконавчої влади. У структурі судової влади має бути спеціальний орган, який повинен контролювати, з’ясовувати причини порушення строків розгляду справ чи скарг і притягувати винних суддів до суворої відповідальності, якщо несвоєчасний розгляд справ стався саме з вини судді, через його неорганізованість. На наш погляд, у майбутньому законі про судоустрій буде передбачено можливість впливати на оперативність розгляду справ судами.

 

ГОЛОВА. Ще є запитання до Віталія Федоровича?

 

Марченко Будь ласка. Останнє запитання.

 

МАРЧЕНКО В. Р., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Уважаемый докладчик! Мы сегодня ощущаем, как судебная власть подпадает под влияние посреднических структур, которые просто покупают некоторых судей, и эти судьи решают вопросы в их пользу. А граждане Украины, которые не получают заработной платы, пен-

 

24

 

сий, не могут отстоять в борьбе с властью свои законные права, когда она нарушает их.

 

Что бы вы посоветовали сейчас судьям и самим гражданам: как эффективно добиваться соблюдения их законных прав в этой непростой ситуации?

 

И второй вопрос. Вот я держу постановление Кабинета Министров "Про забезпечення діяльності Конституційного Суду України" № 1350, 8 ноября 1996 года. Это постановление "не для друку". Его подписал Павел Лазаренко. В противовес закону, регулирующему обеспеченность судей Конституционного Суда, он ввел для них такие льготы, что Конституционный Суд стал купленным.

 

Скажите, пожалуйста, что вы можете сделать для того, чтобы аннулировать это постановление Кабинета Министров, чтобы в стране начал работать нормальный принцип правового государства - принцип верховенства закона?

 

Спасибо.

 

БОЙКО В. Ф. Дякую. Ви зачепили ще болючіше питання. Незалежність судів а погляду забезпечення реалізації права громадянина на неупереджений суд залежить від багатьох чинників, у тому числі й від того, як судді й суди забезпечуються матеріально, фінансове, щоб було нормальне правосуддя.

 

У цьому році, наскільки мені відомо, суди не мали фінансування на господарчі та інші видатки. Мені відомо, що в деяких областях судді йдуть практично в простягнутими руками до місцевої влади, до інших структур з проханням допомогти матеріально, щоб не зупинити процес правосуддя. У цьому я бачу й проблему незалежності судів, бо якщо на їх утримання йдуть дотації від комерційних структур, від місцевих органів самоврядування, то суддя вже не буде незалежним.

 

25

 

Щодо забезпечення умов діяльності Конституційного Суду. На мою думку, треба, щоб оплата праці суддів регулювалася не постановами виконавчої влади, на інструкціями Мінфіну та інших органів виконавчої влади, а законом України про оплату праці суддів.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка,

 

На трибуну запрошується Арестенко Анатолії Миколайович, який упродовж останніх 20 років є членом Верховного Суду України. Біографічні дані про нього у вас є.

 

Анатолію Миколайовичу, ви хотіли б щось сказати крім, того, що відомо з ваших біографічних даних?

 

АРЕСТЕНКО А. М., член Верховного Суду України. Моя біографія у вас є. Я колишній шахтар, суддя міського суду і суддя Верховного Суду. Така коротка моя біографія.

 

ГОЛОВА. Є запитання до Анатолія Миколайовича? Запишіться, будь ласка.

 

Депутат Чернявський.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О. П., член Комісії Верховної Ради Україні з питань фінансів і банківської діяльності /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Дякую. Я звертаюся до вас із таким запитанням. Як нам забезпечити діяльність низових ланок судів, щоб це

 

26

 

сприяло справедливому вирішенню питань? У нас, народних депутатів, є десятки звернень громадян України про те, що суди в багатьох випадках упереджено підходять до вирішення. Ми робили, здавалося б, усе для того, щоб судова влада була не залежна ні від кого, навіть від народних депутатів.

 

Як ви вважаєте, що все-таки треба зробити, щоб, починаючи з Верховного Суду України і до найнижчої ланки, було забезпечено незалежний захист наших громадян?

 

Дякую.

 

АРЕСТЕНКО А. М. Дякую за запитання. Якщо дозволите, я коротко відповім на нього. Треба втілювати в життя Конституцію, яку прийняла Верховна Рада.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Марченко.

 

МАРЧЕНКО В. Р. Уважаемые претендент! У меня к вам два вопроса. Один - чисто практический, которые меня сейчас волнует. Например, если уголовник отсидел в тюрьме 15 лет за изнасилование малолетки, потом стал политиком и дает оценку происходящему в государстве. Может ли он давать оценку как человек с нормальной психикой?

 

И еще такой вопрос хочу задать. Сегодня вы слышали дискуссию о вчерашней акции. Практически во всех городах Украины люди вышли с нормальными конституционными требованиями: чтобы власть решила проблемы заработной платы,

 

27

 

выплаты пенсий и обеспечения социальных гарантий, конституционного права на жизнь.

 

Вячеслав Чорновил называет цифру: 40 тысяч человек. Ну, с ним трудно спорить, у него с арифметикой нелады. Так вот если я, например, подам на него в суд за искажение информации о всеукраинской стачке, каковы механизма работы Верховного Суда, чтобы он рассмотрел этот иск?

 

Спасибо.

 

АРЕСТЕНКО А. М. Дякую. По-перше, судді політикою не займаються.

 

По-друге, громадянин тільки в установленому порядку може бути визнаний недієздатним.

 

Ми ні в якому разі не втручаємося в політику. Якщо заява буде подана, то вона буде розглянута в установленому законом порядку.

 

ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

БІЛОУС В. О. Спілка офіцерів України. Група "Реформи". Шановний Анатолію Миколайовичу! Скажіть, будь ласка, які, на ваш погляд, слід прийняти законодавчі акти /крім того, що треба виділити в бюджеті на наступний рік удвоє більше коштів/, щоб Верховний Суд був справді незалежним?

 

Хочу сказати, то з приходом Бойка на посаду Голови Верховного Суду відчувається, що Верховний Суд працює на

 

28

 

користь громадян. То які ж нормативні акти потрібні, щоб суд був справді незалежним?

 

Дякую за відповідь.

 

АРЕСТЕНКО А. М. Дякую за запитання. Я вважаю, що треба виконувати ті закони, які є зараз. Вони ж не повною мірою виконуються. Це стосується не тільки судової системи.

 

ГОЛОВА. Депутат Степенко.

 

СТЕПЕНКО В. І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцію Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. У мене до вас як до колишнього шахтаря пряме запитання: як ви розцінюєте факт захоплення приміщення Верховної Ради для Конституційного Суду? Ну, моральний бік цього питання відомий. Люди кажуть, що коли влада на такому рівні не здатна вирішити такого дріб’язкового питаная - про приміщення, коли вночі відбивають замки, захоплюють будинок, як під час революції... А як ви розцінюєте це з юридичного погляду? І чи можемо ми після цього взагалі вести нову про побудову правової держави?

 

Дякую.

 

29

 

АРЕСТЕНКО А. М. Дякую за запитання. Я теж відповім вам відверто й прямо як колишній шахтар. Не знаючи обставин справи, я не можу нічого сказати наперед.

 

ГОЛОВА. Депутат Чумак.

 

ЧУМАК М. В., голова підкомісії Комісії Верховної Раді Україні з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Бахмацькій виборчій округ, Чернігівська область/. Дайте, будь ласка, відповідь на таке запитання. Як свідчить досвід судових процесів, правилом уже стала гра між прокуратурою і судом із питання повернення справ на дорозслідування. Це більше стосується випадків, коли треба виносити небажаний вирок.

 

30

 

Суд відправляє матеріали на дорозслідування, прокуратура відправляв матеріали в суд. Таким чином, людина перебував під слідством і судовим розслідуванням кілька років. Чи не вважаєте ви, що суд повинен виносити вирок на підставі тих матеріалів, які подані в суд? Це одне запитання.

 

І друге. Непоодинокі випадки ходіння громадян по судах роками. Справу розглядав суд першої інстанції, передав її в касаційний, касаційний передав її в суд іншого району чи іншої області. Чи не вважаєте ви, що після того як справу розглянув суд першої інстанції, її потім повинен розглядати суд вищої інстанції, який виносить уже якийсь вирок? І не треба буде їздити за справедливістю по районах, областях, по всій Україні.

 

Дякую.

 

АРЕСТЕНКО А. М. Дякую. Щодо першого запитання. Я цивіліст і займаюсь більш мирними, цивільними справами, до кримінальних не маю прямого відношення. Що стосується ходіння громадян по муках, то треба - ще раз наголошую - втілювати в життя Конституцію, реформувати судову систему згідно з тією схемою, яка зазначена в Конституції.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

На трибуну запрошується Березовський Степан Михайлович.

 

Я просив би депутатів ставлення до кандидатів висловити під час голосування, витрачаючи менше часу на обговорення кандидатур.

 

31

 

Степан Михайлович 1950 року народження, упродовж останніх восьми років працює заступником голови Вінницького обласного суду, а взагалі він член Вінницького обласного суду вже десять років.

 

Є запитання до претендента? Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

Депутат Заєць.

 

ЗАЄЦЬ І. О., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Святошинcький виборчий округ, м. Киї в/. Шановний пане суддя! Скажіть, будь ласка, чи не занадто великий термін ми встановили в Перехідних положеннях Конституції на реформування судової влади, тобто п’ять років? Як ви вважаєте, судова влада працює зараз ефективно чи ні? Яких треба було б ужити заходів, щоб поліпшити діяльність судів?

 

До мене як до народного депутата досить часто звертається виборці, які скаржаться на дуже велику тяганину в судах. Через те що належним чином не ведуться протоколи, рішення суду не можна оскаржити. У результаті чиниться сваволя. Що треба зробити конкретно для реформування судової системи і чи не забагато п’яти років, відведених на це в Перехідних положеннях Конституції?

 

Дякую.

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ С. М., заступник голови Вінницького обласного суду. Дякую за запитання. На мою думку, п’ять років -

 

32

 

це не так багато. Тому що ситуація в судовій системі нині дуже складна, і п’ять років, мабуть, це якраз той термін, який потрібен для того, щоб сформувати всі ланки судової системи.

 

Коли ж ця система працюватиме, щоб люди не ходили по інстанціях? Тоді, коли буде створено цю нашу систему, як вона передбачена Конституцією. Там усе передбачено, дай нам Боже все це втілити в життя. Тоді, коли Конституція почне діяти по-справжньому, коли нас забезпечать усім необхідним.

 

У вищої за підпорядкуванням ланки суду немає зараз ніяких важелів впливу на районні суди, щоб припинити зволікання під Час розгляду справ. Ні в заступника, ні в голови реальних важелів немає. І коли це віддадуть нам, у наші руки, ми тоді будемо більше контролювати. На це запитання вже частково відповів Віталій Федорович.

 

ГОЛОВА. Степане Михайловичу, вносьте пропозиції від Верховного Суду через депутатів Верховної Ради щодо механізмів вашого впливу, і ви можете бути спокійними: ми врегулюємо це законодавчо. А говорити про те, що Конституція не працює, немає підстав. Вносьте пропозиції, вони обов’язково будуть реалізовані у вигляді законів.

 

Депутат Марченко.

 

МАРЧЕНКО В. Р. Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемый претендент! И Председатель Верховного Суда, и предыдущий ваш коллега заявили о том, что правосудие должно осуществляться в рамках Конституции, тогда оно

 

33

 

будет независимым. Я читаю пункт 23 статьи 106 Конституции, где написано, что Президент Украины "утворює суди у визначеному законом порядку".

 

Может ли быть независимым суд или судебная власть, если она формируется руководителем исполнительной власти? Это первый вопрос.

 

И второй вопрос. Сегодня очередным требованием Европейского сообщества к Украине /после того, как мы разоружились, закрыли атомную станцию/ является отмена смертной казни. В условиях массового нарушения прав человека, зверств, которые творит криминальный капитал, являетесь ли вы сторонником отмены смертной казни или нет?

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ С. М. Дякую за запитання. На перше ваше запитання я можу відповісти так. Це коли суддя призначається вперше, на п’ятирічний термін, тоді його призначає Президент. А безстрокове суддів призначає вже Верховна Рада. Гадаю, вона буде добирати достойних кандидатів на посади суддів.

 

Щодо скасування смертної кари. Я теж дев’ять років займаюсь цивільними справами, але може сказати так: до скасування смертної кари /це моя особиста думка/ ми не готові морально, а держава - матеріально. Щоб піти на це, треба мати гроші. На мою думку, держава не має зараз таких грошей.

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

34

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ С. М. Дякую.

 

ГОЛОВА. На трибуну запрошується Григор’єва Лілія Іванівна, яка упродовж останніх одинадцяти років працює суддею Київського міського суду, теж має хорошу трудову біографію. Будь ласка, Ліліє Іванівно, якщо хочете щось сказати, скажіть. Якщо до Лілії Іванівни в запитання, вона відповість.

 

ГРИГОР’ЄВА Л. І., суддя Київського міського суду. Я хочу сказати єдине: якщо Верховна Рада вважатиме за можливе обрати мене суддею Верховного Суду, то я зобов’язуюсь неухильно виконувати Конституцію і законодавство України.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Запитання є? Запишіться на запитання. Депутат Вітренко. Прошу.

 

ВІТРЕНКО Н. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Шановна претендентко! Ми за те, щоб у нас була правова держава. Сьогодні створення правової держави вже призвело до того, що кількість міліції /краще було б сказати, мабуть, поліції/ уже втроє перевищує кількість армії: 670 тисяч міліціонерів!

 

Скажіть, будь ласка, скільки, на ваш погляд, потрібно суддів, міліціонерів, щоб, продовжуючи такий курс реформ,

 

35

 

дозволяти Президенту, Прем’єру й далі грабувати Україну і, наводнюючи Україну міліцією та суддями, захищати багатих, паразитуючі класи?

 

ГРИГОР’ЄВА Л. І. Я не знаю, скільки потрібно міліції, але хочу сказати, що суддів, які є в Україні, явно недостатньо. Тому Я виникають питання щодо тяганини при розгляді цивільних справ. Оскільки навіть і штатні одиниці суддів, які передбачені, не заповнені, суд не може працювати на повну силу.

 

А щодо правової держави, то потрібно передусім виконувати закони України.

 

ГОЛОВА. Депутат Заєць.

 

ЗАЄЦЬ І. О. Шановна суддя! Нещодавно я був у Миколаєві. Там Народний рух України розгорнув кампанію на захист прав громадян. Рухівці поширили заяви, з якими громадяни повинні звертатися до суду, щоб захистити свої права в разі несвоєчасної виплати заробітної плати. Таку заяву до суду подали 360 працівників одного з підприємств. Судовий виконавець заарештував рахунок підприємства й описав майно. Одначе на судового виконавця почався тиск з боку прокуратури, інших органів влади. У результаті суд відмовляється довести цю справу до кінця.

 

Дайте відповідь на таке запитання: чи має право суд арештовувати рахунок і описувати майно? Бо за інструкцією 1985 року /ще за інструкцією СРСР!/ суд такого права не має.

 

36

 

ГОЛОВА. Дякую. Відповідайте, Ліліє Іванівно.

 

ГРИГОР’ЄВА Л. І. Це питання врегульоване нормами трудового законодавства. Що стосується цієї конкретної справи, то мені важко щось сказати, оскільки я не ознайомлена з матеріалами.

 

А щодо арешту, то така норма передбачена Цивільним процесуальним кодексом. А чи правильно вона застосована у цій справі, мені важко сказати...

 

ГОЛОВА. Депутат Танюк.

 

ТАНЮК Л. С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Дрогобицький міський виборчий округ, Львівська область/. Прошу передати слово Григорію Дем’яну.

 

ГОЛОВА. Депутат Дем’ян.

 

ДЕМ’ЯН Г. В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Турківський виборчий округ. Львівська область/. Конгрес українських націоналістів. Шановна пані! Що ви думаєте з приводу того, що деякі суди в Україні переслідують національних патріотів? І в той же час ще не було випадку, щоб були належно покарані керівники антидержавних організацій за нахабно-злочинні порушення Конституції, наклепи на нашу

 

37

 

українську націю і державу? Як ви в таких випадках будете діяти?

 

ГРИГОР’ЄВА Л. І. Коли в мене буде якась конкретна справа, я розглядатиму її згідно з законом. А які справи розглядалися, мені невідомо.

 

ГОЛОВА. Спасибі, Ліліє Іванівно. Сідайте на місце.

 

Запрошується на трибуну Домбровський Іван Петрович. Іван Петрович Домбровський останні шість років працює суддею Чернівецького обласного суду, має дуже пристойну біографію /як і всі претенденти/.

 

Є запитання до нього? Запишіться, будь ласка.

 

Депутат Юрковський.

 

ЮРКОВСЬКИЙ А. В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Ленінський виборчий округ, м. Севастополь/. В связи с проведенной вчера всеобщей украинской политической стачкой трудящихся. Накануне ее предпринимался ряд мер по так называемой превентивной локализации этого выступления. Людей вызывали в различные правоохранительные органы, предупреждали их и прочее.

 

Как вы считаете, это элемент правового государства или это неправовые деяния? И как бы вы поступали, если бы к вам обращались с этими вопросами как к судье?

 

38

 

ДОМБРОВСЬКИЙ І. П., суддя Чернівецького обласного суду. Вважаю, що коли у відповідних органів були якісь дані про наміри порушити закон, то вони повинні були вжити запобіжних заходів.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Хмельовий.

 

ХМЕЛЬОВИЙ А. П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку /Слов’явський міський виборчий округ. Донецька область/. Фракция коммунистов. У меня таков вопрос. Я уже обращался в Верховные Суд /я считаю, что сознательно затягивается рассмотрение вопроса/. В Донецке врач официально признан Министерством здравоохранения виновным в смерти роженицы. И вот на протяжении четырех лет наши правоохранительные органы не могут рассмотреть этот вопрос в установленном порядке.

 

Как вы как член Верховного Суда поможете в том, чтобы суд состоялся?

 

ДОМБРОВСЬКИЙ І. П. Якщо Верховна Рада обере мене і мені поручать цю справу, то я постараюсь у ній розібратися, Але мене рекомендують поки що в Цивільну колегію, тобто відношення до кримінальних оправ я не маю. Та якщо це буде мені доручено, певна річ, я буду розбиратися в рамках закону.

 

39

 

ГОЛОВА. Заєць.

 

ЗАЄЦЬ І. О. Спасибі, Морозе. Шановний пане суддя! Сьогодні в суспільстві дуже поширені організована злочинність і корупція. І природно, що в ці процеси втягнуті і суди. Як ви вважаєте, чи сприятиме реформа судової гілки влади, а саме виділення в окрему гілку арбітражного суду, адміністративного суду, можливо, ще якихось інших, боротьбі з мафією і корупцією, чи не сприятиме? Тобто як ви ставитеся до того, щоб судову систему розгорнути в систему судів? Щоб був, зокрема, адміністративний суд, щоб було кому конкретно займатися діяльністю державних чиновників. Це специфічна діяльність і треба, щоб було специфічне право.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ І. П. У проекті Закону про судоустрій, де вже відображено окремі елементи Конституції, передбачено, що вищим судовим органом має бути Верховний Суд. Такий судовий орган, як арбітражний суд, має бути спеціалізованим судом, як і всі інші, у тому числі цивільний, кримінальний, військовий суди, але всі вони повинні входити в систему Верховного Суду.

 

ГОЛОВА. Іване Олександровичу, ви, очевидно, образилися, на мене, що я вас не так назвав? Я має на увазі саме вас, а не того зайця...

 

40

 

Якщо ви наполягаєте на тому, щоб я говорив "народний депутате", то тоді ви, звертаючись до мене, кажіть "Голово Верховної Ради". І будемо так "обмінюватися" посадами.

 

Відповідно до Регламенту я надаю слово депутатам, називаючи їх прізвища. І це, мені здається, ні для кого не образливо. Якщо ви соромитеся свого прізвища, то вибачте мені...

 

Кулаков, прошу /Шум у залі/.

 

КУЛАКОВ А. А., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Олександре Олександровичу, Прошу передати слово Масенку.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

МАСЕНКО О. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Оржицький виборчий округ, Полтавська область/. Дякую, Шановний доповідачу! У мене до вас запитання як до практика. Що б ви запропонували, якщо будете суддею Верховного Суду, у такій ситуації суд приймає рішення, а далі, якщо ви помічали, на практиці з його виконанням виходить страшна тяганина? Що треба змінити - чи в законодавстві, чи в механізмі виконання судових рішень? Коли кримінальна справа, там

 

41

 

зрозуміло: наручники наділи й повели. А коли цивільні справи розглядаються, то рішення суду роками не виконуються!

 

Дякую.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ І. П. Спасибі. Питання ваші дуже слушні. Справді, приймається рішення, а коли доходить до його виконання, - це вже біда. Напевно, треба визначитися, хто має відповідати за це: або судові органи /до Верховного Суду включно/, або Міністерство юстиції. Бо, на жаль, сьогодні це не визначено. Ніби і міністерство, ніби і Верховний Суд... А в сімох няньок, як кажуть, дитя без догляду. Найкраще - прийняти закон про виконання судових рішень /будь-яких - і цивільних, і кримінальних/ і мати для цього окрему структуру.

 

ГОЛОВА. Проект такого закону опрацьовується в нас у комісії. Ми його будемо розглядати на сесії, він внесений. до порядку денного. Сідайте, будь ласка.

 

На трибуну запрошується Земляний Василь Васильович, який упродовж останніх 20 років працює суддею Верховного Суду України.

 

До Василя Васильовича в запитання? Є. Будь ласка, запишіться.

 

Депутат Вітренко.

 

ВІТРЕНКО Н. М. Ви працюєте суддею вже 20 років. Скажіть, будь ласка, якими темпами, на ваш погляд, зростає корумпованість суддів усіх категорій? І що можна зробити, який закон прийняти чи взагалі, що треба зробити державі, щоб припинити цей процес? Бо на місцях сьогодні судді пов’язані з місцевою владою, пов’язані з директоратом, з підприємцями. І ми як депутати не можемо вирішити у своїх округах найпростіших питань.,

 

І я бачу, що корумпованість тягнеться від місцевих судів до вищого суду України.

 

Будь ласка, ваша думка з цього приводу.

 

42

 

ЗЕМЛЯНИЙ В. В., суддя Верховного Суду України. Дякую за запитання. Я можу відповісти так. Справді, є факти притягнення до відповідальності суддів, на жаль. Але я не моху сказати, яким чином треба боротися з суддями. Є закон, якщо суддя його порушив, він тех як громадянин відповідав за законом.

 

ГОЛОВА. Депутат Лупаков.

 

ЛУПАКОВ Є. О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Вижницький виборчий округ, Чернівецька область ). Спілка офіцерів України. Шановний Василю Васильовичу І Скажіть, будь ласка, чи зможете ви чесно розглядати будь-яку справу, якщо попередньо отримаєте гроші в іноземної держави? А потім ці витрати вам компенсуватимуть ті, кого ви судите.

 

Це я до того веду, що окремі структури нашої прокуратури сьогодні, на жаль, отримують гроші в Росії. А потім їх компенсує незрозуміле хто. Хто б це питання міг розглянути і, врешті-решт, що робиться в судовій гілці влади нашої держави?

 

Дякую.

 

ЗЕМЛЯНИЙ В. В. Я не можу відповісти на це запитання, це не в моїй компетенції.

 

ГОЛОВА. Депутат Чиж.

 

43

 

ЧИЖ I. С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область). Соціалістична фракція. Хотів би вас запитати як професіонала, як людину, що працює у Верховному Суді. Який повинен бути вплив судової влади на найгрубіші порушення Конституції України: порушення прав людини на зарплату, достойну пенсію, стипендію, достойне життя і так далі?

 

Я дивуюся, чому Конституційний Суд, який пригрівся в незаконно отриманому приміщенні, мовчить і споглядає. Йому першому треба було підняти голос, а не чекати 18 березня, оскільки грубо порушуються норми Конституції, норми прямої дії.

 

Чи за законом має право загальний суд вирішувати ці проблеми, коли громадянин звернувся, і щоб суд виніс рішення на його користь, бо він законно вимагає своє?

 

Учора проведено акцію проти влади в Україні, яка призвела до такого зубожіння. Думаю, чесні судді теж відчувають це. Будь ласка, дайте відповідь.

 

Дякую.

 

ЗЕМЛЯНИЙ В. В. Дякую. Якщо громадянин з подібними скаргами звертається до суду, то суд зобов’язаний захистити його, якщо, звичайно, закон на його боці. Що стосується Конституційного Суду, то я на це запитання не можу відповісти - це не в моїй компетенції.

 

44

 

ГОЛОВА. Депутат Федорин.

 

ФЕДОРИН Я. В., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку (Голосіївський виборчий округ, м. Київ). Прошу передати слово Івану Зайцю.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

ЗАЄЦЬ І. О. Вибачте, шановний пане суддя! Я спочатку відповім Олександру Морозу. Я не потребую, як не потребують і мої виборці, вашої оцінки мене й мого прізвища. Свого прізвища я не цураюся, я горджуся ним, бо в мене не така натура, як у вас. Ви спочатку були комуністом, потім соціалістом, і невідомо, ким іще будете. Можливо, ви й прізвище своє зміните.

 

Вибачте, пане суддя. Тепер до вас запитання. Скажіть, будь ласка...

 

ГОЛОВА. Час вичерпаний. Вимкніть мікрофон.

 

Сідайте, будь ласка, Василю Васильовичу. Дякую.

 

На трибуну запрошується Коновалов Володимир Миколайович. Протягом останніх 12 років він працює суддею Верховного Суду України (Шум у залі). Одну хвилиночку.

 

Шановні колеги, я не порушив Регламент. Просто час був використаний, на запитання його не залишилося.

 

Є запитання до Володимира Миколайовича? Запишіться, будь ласка.

 

Депутат Крандакова. Прошу.

 

45

 

КРАНДАКОВА О. В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Кіровський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Та ні, я не натискала кнопку.

 

ГОЛОВА. Це, мабуть, Лілія Степанівна натиснула.

 

Депутат Шейко. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановний претенденте! Декілька місяців тому в цьому залі один із народних депутатів вдався до акції в парламенті, назвавши наші війська в Криму окупаційними. Виборці Чернігова зініціювали відкликання того депутата, але, на жаль, Закон про відкликання народного депутата увійшов у колізію з Конституцією.

 

Скажіть, будь ласка, якби матеріали з ініціативи виборців потрапили до суду, скільки б ви років дали такому так званому народному депутатові за антиукраїнську діяльність?

 

Дякую.

 

КОНОВАЛОВ В. М., суддя Верховного Суду України. Це конкретна справа, і якщо її розглядати, то треба звернутися до суду. І треба керуватися законами, які є. Якщо ця особа когось образила, то є відповідні статті закону. Можна з цим питанням звернутися, і суд вирішить. Зараз відповісти на це важко.

 

46

 

ГОЛОВА. Петре Володимировичу, я зрозумів, що ви не задоволені відповіддю. Але ви теж уже своєрідний юрист і знаєте, що треба зважати на конкретні обставини, які були підстави...

 

Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В. П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Андрушівський виборчий округ, Житомирська область). Прошу передати слово Рудченку Миколі Миколайовичу.

 

ГОЛОВА. Депутат Рудченко.

 

РУДЧЕНКО М. М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Малинський виборчий округ, Житомирська область ). Шановний Олександре Олександровичу! Шановний Володимире Миколайовичу! У мене до вас два запитання.

 

Перше. Ваше ставлення до скасування смертної кари.

 

І друге. Яким був би ваш вирок, якби до вас потрапила справа нашого українського Чикатила, який знищив майже 60 людських душ в Україні, особливо дітей і людей похилого віку?

 

Дякую.

 

47

 

КОНОВАЛОВ В. М. Ви знаєте, що смертна кара застосовується тільки за умисні убивства за найтяжчих обставин.

 

Стосовно смертної кари у пресі тривають дискусії, але суди застосовують таку міру покарання.

 

Наприклад, учора ми розглядали одну справу. Особа, засуджена раніше за умисне вбивство на 15 років, відбула це покарання, але знову скоїла розбійний напад і вбила двох осіб. Чернігівський обласний суд виніс вирок про виняткову міру покарання - смертну кару. І Верховний Суд, у складі якого я був, підтримав це рішення.

 

Якщо суд дійде висновків, що особа винна, і винесе вирок про застосування виняткової міри покарання, Верховний Суд розглядатиме цю справу і цілком ймовірно, що погодиться з таким вироком.

 

Зауважу, що така міра покарання існує. І суди застосовують її, керуючись законом (Шум у залі). Так, нечасто... Цю проблему можна розв’язати. Якщо буде довічне ув’язнення, то значно менше буде вироків з такою мірою покарання.

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Володимире Миколайовичу. Шановні депутати! На прохання Лічильної комісії оголошую, що об 11 годині 20 хвилин відбудеться засідання Лічильної комісії. А на 12 годину вона планує таємне голосування.

 

Запрошується на трибуну Тамара Іванівна Присяжнюк.

 

Тамара Іванівна працює майже 10 років суддею Верховного Суду України. У неї класична для судді трудова біографія. Будь ласка.

 

48

 

Є запитання до Тамари Іванівни? Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

Депутат Білоус.

 

БІЛОУС В. О. Спілка офіцерів України, група "Реформи". Я у вас запитую, бо ви, напевно, знаєте, як забезпечені всі претенденти в судді Верховного Суду житлом на сьогодні. Бо, я знаю, що ця проблема, на жаль, є і серед суддів. Це перше запитання.

 

І друге запитання. Ми передали до суду позов депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим стосовно образи офіцерів, які проходять службу. Але, на жаль, Харківський районний суд міста Києва повернув нам цю справу, не вказавши причини.

 

Дякую за відповідь.

 

ПРИСЯЖНЮК Т. І., суддя Верховного Суду України. Я б із задоволенням переадресувала ваше запитання Віталію Федоровичу стосовно житла всіх суддів у Верховному Суді. Особисто мене Верховний Суд житлом забезпечив. Наскільки мені відомо, всі судді Верховного Суду забезпечуються житлом. Що стосується другого запитання, то воно мені дуже близьке, оскільки у мене син - офіцер. Я вважаю, що Харківський районний суд не розібрався з цим питанням. Я беру на себе відповідальність поцікавитися цим питанням.

 

ГОЛОВА. Депутат Кожушко.

 

49

 

КОЖУШКО О. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку (Ясинуватський виборчий округ, Донецька область). Тамара Ивановна, в Соединенных Штатах применяется смертная казнь или нет?

 

ПРИСЯЖНЮК Т. І. Можу вам сказати, що в складі делегації Верховного Суду я була в Сполучених Штатах, де ми знайомилися з роботою судів різних штатів. У штатах існує таке законодавство: є необхідність, то застосовується смертний вирок, якщо немає, то деякі штати скасовують його на певний час (Шум у залі).

 

Ні, смертна кара в Сполучених Штатах застосовується.

 

ГОЛОВА. Депутат Радько.

 

РАДЬКО В. І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Кролевецький виборчий округ, Сумська область). Я задаю запитання вам як професіоналу від імені тих моїх виборців Кролевецького району і міста Шостки, які вчора були на мітингу. Сьогодні люди не отримують заробітної плати місяцями, але за електроенергію їм потрібно платити. За несплату відповідні служби вимикають їм електроенергію. То на кого їм подавати до суду? Де перше запитання.

 

50

 

І друге. Вчорашня акція показала, що і надалі люди не мовчатимуть. Директорат, який усе робив для того, щоб мітинг не відбувся, залякує людей. Які заходи можна вживати стосовно залякування людей?

 

Дякую.

 

ПРИСЯЖНЮК Т. І. Я дякую за запитання, але дозволю собі так відповісти на нього. Ви розумієте, мій робочий день починається з того, що я знайомлюся з пресою, але як суддя я поза політикою. У мене є конкретні справи, я знайомлюся з ними, а потім доповідаю на колегії. Якщо буде конкретна справа, ми її вирішуватимемо (Шум у залі ). Стосовно конкретної людини, яка винна?.. Громадянин звертається до міліції, прокуратури чи до суду. В Кримінально-процесуальному кодексі це відображено.

 

51

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

Запрошується на трибуну Микола Прохорович Селіванов, який останні 20 років працює суддею Верховного Суду України.

 

Чи є запитання до Миколи Прохоровича? Запишіться, будь ласка.

 

Депутат Радько.

 

РАДОЮ В. І. Я ще раз повторюю запитання, яке ставив попередньому судді. Конкретна справа: робітникам Кролевецького арматурного заводу, які не отримують заробітної плати, вимикають електрострум. На кого подавати до суду цим робітникам? На директора, на працівника податкової адміністрації чи на голову районної державної адміністрації?

 

Друге запитання. Працівницям Кролевецького арматурного заводу, які народили дітей, не виплачують належну допомогу за народження дитини. На кого подавати до суду цим працівницям? Відповідь дайте конкретно, будь ласка.

 

СЕЛІВАНОВ М. П., суддя Верховного Суду України. Дякую за запитання. Відповідно до норм Конституції кожний громадянин має право звернутися до суду, і суд зобов’язаний захистити його право.

 

ГОЛОВА. Депутат Свято.

 

СВЯТО В. П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Чємеровецький виборчий округ,

 

52

 

Хмельницька область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Шановний претенденте! У народі кажуть: “закон, як дишло, куди повернув, туди й вийшло”. Це свідчить, що закони недосконалі не тільки в нашій державі, а й у цілому світі. Досконалий закон - той, що захищав інтереси всіх і кожного зокрема.

 

У мене в окрузі процвітав організована злочинність, корупція, хабарництво, фальсифікуються судові справи, виносяться незаконні рішення і судові вироки головою Чемеровецького районного суду та її підлеглими Ніколовою, Гамрецьким та іншими. До речі, Верховний Суд одну із справ визнав саме такою. Але не притягнено до відповідальності цих осіб. Що робити в даному випадку?

 

Спасибі.

 

СЕЛІВАНОВ М. П. Дякую за запитання. Для того, щоб говорити про якусь справу - правильно чи неправильно вона розв’язана, її треба подивитись. Якщо буде ваше звернення до Верховного Суду в якійсь конкретній справі, то ми розберемося.

 

ГОЛОВА. Час вичерпано. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

Шановні депутати! Сподіваюся, що до 12 години Лічильна комісія свою підготовчу роботу завершить, і від 12-ї до 12.30 ви зможете бюлетенями визначитися щодо цих кандидатур. Тим часом ще раз нагадую про те, що голосуватимете за обрання суддями Верховного Суду України Арестенка Анатолія Миколайовича, Березовського Степана Михайловича, Григорьєвої Лілії Іванівни,

 

53

 

Домбровського Івана Петровича, Земляного Василя Васильовича, Коновалова Володимира Миколайовича, Присяжнюк Тамари Іванівни, Селіванова Миколи Прохоровича.

 

***

 

Слухається питання про обрання на посаду першого заступника голови Арбітражного суду Автономної Республіки Крим. Запрошується на трибуну перший заступник голови Вищого арбітражного суду України Микола Павлович Гречковський. Будь ласка.

 

ГРЕЧКОВСЬКИЙ М. П., перший заступник голови Вищого арбітражного суду України. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Відповідно до статті 85 Конституції України пропонується для призначення на посаду першого заступника голови арбітражного суду Автономної Республіки Крим Ірина Костянтинівна Шуба, яка є громадянкою України, має вищу юридичну освіту, 24 роки стажу роботи в галузі права, з них 10 років - судової роботи. Проживає в Україні з часу народження і володів державною мовою. Це все відповідає вимогам Конституції та Закону про Арбітражний суд і вимогам Закону про статус суддів. Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендована для призначення на цю посаду.

 

Вона працювала раніше членом обласного суду і цивільної колегії Закарпатського обласного суду. Нині працює членом обласного суду в цивільній колегії Дніпропетровського обласного суду. Переїхала на проживання до Сімферополя і має добрі рекомендації з попередніх місць роботи.

 

54

 

У Криму особливо складна проблема з кадрами і керівництвом цього суду. Понад рік немає голови арбітражного суду Автономної Республіки Крим, рік немає першого заступника. Не вистачає п’ятьох суддів в апараті цього органу. Прошу вас підтримати цю кандидатуру.

 

ГОЛОВА. До Миколи Павловича в запитання? Миколо Павловичу, прізвище якесь знайоме, я не можу згадати... 3 чим це пов’язано?

 

ГРЕЧКОВСЬКИЙ М. П. Це ваше запитання, Олександре Олександровичу?

 

ГОЛОВА. Так, моє запитання.

 

ГРЕЧКОВСЬКИЙ М. П. Шуба Ірина Костянтинівна... її чоловік призначений прокурором Автономної Республіки Крим. І у зв’язку з цим сім’я переїхала до Криму.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Будь ласка, залишіться, хто хоче Миколі Павловичу поставити запитання. Депутат Вітренко.

 

ВІТРЕНКО Н. М. Шановний доповідачу! Ми зараз відчуваємо, як формується вища влада в Україні. Немає інших регіонів, немає більше фахівців, крім Дніпропетровщини. Це вирощується тільки там, знаєте, це заповідник такий, який поставляв кадри.

 

55

 

Наскільки нам відомо, це не тільки сімейний підряд /бо там чоловік, а тут дружина/, це ще й продовження Дніпропетровського клану.

 

Будь ласка, розкажіть детальніше про життєвий шлях і саме про посади, які вона займала на Дніпропетровщині.

 

ГРЕЧКОВСЬКИЙ М. П. Дякую за запитання. Ірина Костянтинівна Шуба народилася 1952 року в Ічні Чернігівської області. Закінчила Київський державний університет. Працювала: з 1968 року - секретарем судових засідань народного суду Ічнянського району Чернігівської області; у 1969 році - секретарем народного суду в тому самому районі; з 70-го року - старшим рахівником Ічнянського відділу соціального забезпечення, з 1972 по 1976 рік - нотаріусом, старшим нотаріусом Другої нотаріальної контори міста Чернігова; з 1976 по 1978 рік - юрисконсультом Чернігівського міського молочного заводу; з 1978 по 1986 рік - адвокатом юридичної консультації Новозаводського району міста Чернігова.

 

У 1986 році /у зв’язку з переїздом до міста Ужгорода/ була обрана і працювала до 1992 року членом судової колегії в цивільних справах Закарпатського обласного суду. У 1992 році /у зв’язку з переїздом до Дніпропетровська/ була обрана і працює до сьогодні суддею Дніпропетровського обласного суду.

 

ГОЛОВА. Депутат Таран /Шум у залі/. Гаразд. Будь ласка, депутате Дем’ян.

 

56

 

ДЕМ’ЯН Г. В. Дякую. Шановний пане доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи готові ви взяти під постійний контроль ті справи щодо звернень українських політв’язнів і репресованих... /Шум у залі/, які стосуються майнових справ, що вирішуються несправедливо суддями щодо відшкодування того майна, яке було в них конфісковане під час незаконних їх арештів, ув’язнень, депортації тощо. Таких справ є тисячі /Шум у залі/.

 

І немає чого, панове комуняки, реготати.

 

ГРЕЧКОВСЬКИЙ М. П. У таких справах до суду звертаються фізичні особи. І такі справи розглядаються загальними судами, а не арбітражними. З 1991 року в нас у провадженні було тільки дві справи, які випливали з таких спорів: справи між організаціями, які претендують сьогодні на майно, що було конфісковане. Такі дві справи в 1992-1993 роках було розглянуто.

 

КОЧЕРГА В. Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Член квалификационной комиссии арбитражных судей. Николай Павлович, заместитель председателя арбитражного суда - это руководитель. Этот руководитель должен знать в совершенстве и арбитражный кодекс, и другие нормы материаль-

 

57

 

ного права, которыми руководствуется судья в своей работе. В данном случае представляемая вами Шуба не является специалистом в области арбитражного права.

 

Как вы считаете, может быть, надо было бы из среды, скажем, арбитражных судей подобрать человека, который мог бы руководить?

 

ГРЕЧКОВСЬКИЙ И. П. Дякую за запитання. Справді, є специфіка роботи арбітражних суддів. Але вся їх робота заснована на загальних принципах цивільного права. І робота Ірини Костянтинівни як юрисконсульта, нотаріуса, судді колегії в цивільних справах обласних судів саме і дала їй належну підготовку. І ми вважаємо, що вона має відповідні знання та досвід для цієї роботи.

 

А стосовно того, щоб підібрати кандидатуру з апарату арбітражного суду Автономної Республіки Крим, то сьогодні такої можливості немає. І взагалі ми вже понад рік добираємо ці кандидатури.

 

58

 

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка. Запрошується на трибуну Ірина Костянтинівна.

 

ШУБА І. К., суддя Дніпропетровського обласного суду. Шановний головуючий, шановні депутати! Дозвольте сказати лише те, що досі я намагалася виконувати свої обов’язки сумлінно. Якщо ви оберете мене на рекомендовану посаду, то я обіцяю діяти відповідно до закону.

 

ГОЛОВА. Запитання є до Ірини Костянтинівни? Запишіться, будь Ласка.

 

Депутате Пронюк, прошу.

 

ПРОНЮК Є. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України а питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область/, Маю таке враження, що ви справді фахівець високого класу і цілком упораєтеся зі своїми обов’язками. Я голосуватиму за вас.

 

Одначе скажіть, будьте ласкаві, чи за час своєї тривалої роботи ви мали якісь дисциплінарні стягнення або навпаки -нагороди, похвали, грамоти і таке інше?

 

ШУБА І. К. Дякую за запитання. Дисциплінарних стягнень я поки що не мала за 27 років загального і 24 роки юридичного стажу. Мала, звичайно, за місцем роботи відповідні подяки, відзнаки.

 

59

 

ГОЛОВА. Депутате Рудченко, прошу.

 

РУДЧЕНКО М. И. Дякую. Я отримав відповідь.

 

ГОЛОВА. Іван Олександрович Заєць говорить.

 

ЗАЄЦЬ І. О. Шановна пані суддя! Скажіть, будь ласка, як ви ставитеся до того, що а арбітражному суді немає принципу змагальності сторін?

 

З моєї точки зору, брак цього принципу призводять до того, що судді можуть приймати будь-яке рішення з будь-якої справи, і фактично не можна докопатися до істини. У нас є дуже багато скарг, і ми самі бачимо, що тут просто ігноруються і процедурні норми, і інші речі. Як ви ставитеся до того, щоб усе-таки запровадити змагальний принцип в арбітражних судах, щоб процесуальний кодекс ґрунтувався на інших підставах.

 

А вам, Олександре Олександровичу, я віддаю 26 секунд на Соціалістичну партію, що ви в мене забрали минулого разу.

 

ГОЛОВА. На жаль, тільки 5 секунд. Дякую. Відповідайте, будь ласка.

 

ШУБА І. К. Дякую за запитання. Хочу сказати, що судді як загальних судів, так і арбітражних повинні вирішувати

 

60

 

справи/незалежно від того, чи є змагальність, чи нема/ відповідно до вимог закону,

 

А чи запроваджувати цей принцип законодавчо, чи ні, вирішувати вам.

 

ГОЛОВА. Депутате Лавриненко, будь ласка.

 

ЛАВРИНЕНКО М. Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи лухінський виборчий округ, Сумська область/. Социалистическая партия Украины. Уважаемая Ирина Константиновна! Известно в практике арбитражных судов, когда их решение не выполняется. Скажем, у меня есть такие факты по Львову: трудовой коллектив "Женьшеня" несколько раз обращался в Высший арбитражный суд. Принимались его решения, но местная администрация их не выполняет. Как вы считаете, здесь можно использовать какие-то рычаги для того, чтобы судебные решения выполнялись?

 

ШУБА І. К. Дякую за запитання. Я вважаю, що всі рішення суду /арбітражного тим паче/ повинні виконуватися відповідно до вимог закону.

 

ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

61

 

МОІСЕЄНКО В. М. Фракция коммунистов Украины. Всеукраинский союз рабочих. Ирина Константиновна! У меня к вам несколько вопросов. Мы при обсуждении одного из законов недавно столкнулись с цифрой: более 70 тысяч дел завалили арбитражные суды, и они своевременно физически не могут быть рассмотрены.

 

Не кажется ли вам, что систему арбитражного суда, учитывая изменение форм собственности на предприятиях, необходимо расширить и довести не только до уровня областного, но и городского звена?

 

Второй вопрос. Многие трудовые коллективы не получают заработную плату и высказывают недоверие своей администрации, как, например, было на заводе имени Малышева, когда восьмитысячный митинг высказал недоверие директору. Должен ли эти вопросы в качестве хозяйственного спора между трудовым коллективом предприятия и его руководителем рассматривать арбитражный суд?

 

ШУБА І. К. Вибачте, будь ласка. Перше запитання нагадайте.

 

МОІСЕЄНКО В. М. Первый вопрос касался проблем арбитражных судов, заваленных громадным количеством спорных дел, которые в конечном итоге переходят из правового поля в поле вымогательства, рэкета, бандитизма и так далее. Вы знаете, на каком принципе сегодня работает теневая экономика. И если суд не решает - приходят бандиты, отнимают у хозяина то, что он заработал.

 

62

 

ШУБА I. К. Дякую за запитання. Я вважаю, що для того щоб у судах вирішувалися своєчасно справи, насамперед треба забезпечити суди кадрами. Якщо п’ятьох суддів не вистачає в арбітражному суді Автономної Республіки Крим, то в Дніпропетровському суді, де я зараз ще працюю, не вистачає половини суддів.

 

Якщо буде вирішено проблему кадрової забезпеченості, то, я думаю, справи розглядатимуться вчасно.

 

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка (Шум у залі).

 

Ви відповіли на запитання?.. На друге запитання, будь ласка, відповідайте.

 

ШУБА І. К. Вибачте, будь ласка, повторіть друге запитання.

 

МОІСЕЄНКО В. М. Второй вопрос касался трудового спора между руководителем предприятий и трудовым коллективом относительно выплаты заработной платы. Какое отношение арбитражных судов к этому вопросу?

 

ШУБА І. К. Стосовно заробітної плати кожного громадянина, кожного трудівника, то це його права і він має звертатися за захистом до районного суду (Шум у залі). Загалом не трудовий колектив не отримує зарплату, а кожен громадянин, тому не трудовий колектив має право звертатися до суду, а кожен працівник.

 

63

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні депутати! У зв’язку з тим, що Лічильній комісії для підготовки бюлетенів потрібно ще додатково після 12 години кілька хвилин часу, я пропоную до того часу розглядати питання порядку денного. А потім компенсуємо цей час за рахунок перерви. Немає заперечень? (Шум у залі). Це робота, яку не можна передбачити Регламентом.

 

У порядку денному є законопроект про місцеве самоврядування і законопроект про податок на додану вартість у третьому читанні. Обидва проекти в роботі. Я повинен знати вашу думку і думку комісії. Щодо законопроекту про додану вартість варто визначитися. Він потребує в цілому не більше двох годин, хоча це дуже важливий документ. Я думаю, що ми могли б його до 14 години прийняти за активної роботи (Шум у залі). Почекайте хвилинку.

 

Віктор Іванович Суслов є? (Шум у залі). Рація є і в цьому теж, але все-таки треба прийняти цей конкретний законопроект, оскільки його належить ще опрацьовувати, запроваджувати тощо.

 

***

 

Слово має Віктор Лаврентійович Мусіяка. Продовжується розгляд проекту Закону про місцеве самоврядування. Після перерви визначимося щодо подальшої процедури.

 

Дозвольте розпочати розгляд ось із чого. Учора під час голосування підпункту 3 частини першої статті 41 відносно президії (колегії) районної, обласної рад Верховна Рада не підтримала пропозицію комісії і таким чином не передбачає президію (колегію). Члени комісії підготували додаткові аргументи щодо потреби формування такого органу, оскільки ця нор-

 

64

 

ма закону не є обов’язковою для районних, обласних рад, і згідно зі статтею 54 ці ради можуть, але не зобов’язані утворювати такий дорадчий орган. Це перше.

 

Друге. На практиці в більшості районних і обласних рад ці органи нині діють та позитивно себе зарекомендували особливо в міжсесійний період. І в цьому законопроекті така норма з’явилася саме на пропозицію відповідних рад, на що варто було б зважити. Крім того, зазначена юрма певною мірою є стримувальним фактором від можливого суб’єктивного підходу голови ради у формуванні порядку денного сесії, розробленні проектів із питань, що вносяться на розгляд ради. І це теж є елемент колегіальності, демократичності. Тому тимчасова спеціальна комісія просить підтримати пропонований нею текст редакції, тобто погодитися з підпунктом 3 частини першої статті 41.

 

Прошу зважити на цю обставину.

 

МУСІЯКА В. Л., заступник Голови Верховної Ради України. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. За пропозицією депутата Шейка вчора було вилучено цю норму. Він просить ще раз слово для аргументації. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П. В. Шановний Олександре Олександровичу І Я прошу не порушувати Регламенту розгляду в другому читанні законопроекту. Ми вчора цю статтю не проголосували, повернувши її на трете читання. Ви посилаєтеся на думку тимчасової спеціальної комісії. Я не пам’ятаю, щоб ця комісія вчора засідала і прий-

 

65

 

мала якесь рішення, я член цієї комісії. Тому я прошу сьогодні не повертатися до цієї статті. Ми її повернули на доопрацювання, в режимі третього читання будемо її обговорювати та приймати конкретне рішення.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Редакція цього підпункту є в тексті запропонованого проекту, ми просто підтримуємо нашу пропозицію - і все. Достатньо, я думаю, аргументів, які навів Олександр Олександрович, вони подані були від імені комісії (Шум у залі).

 

Це внесено тимчасовою спеціальною комісією, я від імені ко- місії виступаю (Шум у залі).

 

Хто це, ми? Ви, між іншим, теж член цієї комісії. Щодо дотримання Регламенту - то інша справа, я кажу про суть підпункту 3 статті 41... Ідеться про те, що цей підпункт відпрацьований тимчасовою спеціальною комісією, яка пропонує його прийняти... Він нормальний (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Ми не порушуємо Регламенту - ні Петро Володимирович, ні головуючий. Ми з’ясовуємо питання з урахуванням усіх обставин, які виникають під час розгляду. Вносилася така пропозиція і головою тимчасової спеціальної комісії, який зараз доповідає на трибуні. Він просить підпункт 3 залишити у другому читанні в редакції, запропонованій комісією. Тому я ставлю на голосування цю пропозицію (Шум у залі).

 

66

 

Ми багато переголосовували. Вважаю, що правильно робили. Будь ласка, підтримайте.

 

"За" - 186.

 

Не вистачає голосів. Тоді на третьому читанні повернемося до цієї норми.

 

Депутат Савченко наполягає. Каже, що не встиг сісти і проголосувати. Ще раз ставлю на голосування за наполяганням депутатів, зокрема Дніпропетровської області.

 

"За" - 228. Прийнято.

 

Спасибі.

 

Ми закінчили на якій статті? Сторінка 178, частина друга:

 

"Районні та обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами".

 

Це прийнято чи ні? Не голосувалося?

 

Ви до цього пункту, так? До першої частини в депутата Товта було зауваження, будь ласка.

 

ТОВТ М. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Берегівський виборчий округ, Закарпатська область ). Дякую. Шановні Олександре Олександровичу і Вікторе Лаврентійовичу! Прошу вас повернутися ще раз до першої частини статті 41 у двох моментах. Перший - моя поправка 6 на сторінці 168.

 

67

 

МУСІЯКА В. Л. Михайле Михайловичу, до якого пункту?

 

ТОВТ М. М. Вона як додаток до першої частини. Друге речення поправки 6 на сторінці 168, щоб на пленарних засіданнях районних, обласних рад вирішувалися питання: "вирішення відповідно до законодавства питань про мову (мови), які використовуються в роботі ради, виконавчих органів даної адміністративної одиниці та в їх офіційних оголошеннях".

 

Прошу цю пропозицію поставити на голосування як доповнення, тобто буде пунктом 33 частини першої статті 41. Це перше.

 

І друге. Можливо, якщо буде на те воля залу, повернутися та ще раз спробувати проголосувати поправку 45 депутатів Тереця і Кириченка стосовно можливості обрання уповноваженого з прав людини на рівні обласних рад.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. До другої поправки ми повернемося після прийняття Закону про Уповноваженого з прав людини. Коли ми передбачимо, що він обиратиметься чи призначатиметься на районному чи обласному рівні, то тоді просто приведемо у відповідність, і автоматично перейде до норм цього закону записане в тому законі.

 

А поки що йдеться про поправку 6 депутата Товта, і про неї говорить Віктор Лаврентійович, будь ласка.

 

68

 

МУСIЯКА В. Л. Ми розглядали дану поправку і вирішили, що це предмет іншого закону. Комісія вирішила, що це положення має регулюватися законом про мови. Тому й не внесли до тексту проекту.

 

ГОЛОВА. Однак депутат Товт має право наполягати, оскільки йдеться про предмет відання ради. Тобто ці питання вона може вирішувати так само на пленарних засіданнях.

 

Поправка 6 депутата Товта ставиться на голосування. Будьте уважні.

 

"За" – 132.

 

Сторінка 179, частина третя: "Виключно на пленарних засіданнях обласних рад, крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання:

 

1) затвердження відповідно до законодавства правил забудови і благоустрою населених пунктів області;

 

2) прийняття у межах, що визначаються законодавчими актами, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, які передбачають за їх порушення адміністративну відповідальність посадових осіб і громадян;

 

3) встановлення відповідно до законодавства місцевого збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, визначення порядку його сплати;

 

4) прийняття рішень про віднесення лісів до категорії захищеності, а також про поділ лісів за розрядами такс у випадках і порядку, передбачених законом".

 

69

 

Частина зауважень врахована, частину відхилено. Автори пропозицій не наполягають на їх голосуванні?

 

Будь ласка, депутате Білоус, поправка 71.

 

БІЛОУС В. О. Спілка офіцерів України, депутатська група "Реформи". Шановні колеги! Звертаю увагу, що ми прийняли Закон про систему податків в Україні. На жаль, Президент не підписав поки що його. А в Полтавській області смертність удвоє перевищує народжуваність. Однією з причин цього є онкозахворювання, бо дуже багато автомобілів проїжджає автострадою Полтава-Бухарест (це європейська автострада). І страждають люди.

 

Тому я пропонував тут: "Встановлення відповідно до законодавства місцевого збору за проїзд по території області автотранспорту, що прямує за кордон, визначення порядку його сплати".

 

ГОЛОВА. Так воно й передбачено в пункті 3 проекту, який пропонує комісія.

 

70

 

МУСІЯКА В. Л. Будь ласка, читайте пункт 3, там він є...

 

ГОЛОВА. Тобто він підтримує комісію. Депутат Степенно.

 

СТЕПЕНКО В. І. Я підтримую народного депутата Білоуса. Справді, коли прямують за кордон або в колишню нашу столицю Харків, то величезний потік автотранспорту перетинав Полтавську область. То мені незрозуміле, чому прикордонна область братиме збір, а Полтавська область не буде? Я пропонував вилучити даний пункт, а ці питання регулювати тільки законодавством, як це й належить робити.

 

Ви розумієте: різні області встановлюватимуть різні ставки цього податку. Я вважаю, що все повинно вирішуватися по-державному, чітко й чесно. Якщо стягувати цей збір, то робити це організовано, цивілізовано і щоб у державі були однакові ставки в усіх регіонах. Я вважаю, що такий пункт просто зайвий.

 

Дякую.

 

МУСІЯКА В. Л. Василю Івановичу, ми ж записали: встановлення відповідно до законодавства. Норми встановлюватимуться однакові для всіх відповідно до законодавства, а порядок сплати визначатимуть місцеві ради... І навіть встановлювати вони будуть, якщо це потрібно. Їм таке право буде надане законом...

 

71

 

ГОЛОВА. Тут і записано: відповідно до законодавства, про що турбується Василь Іванович. Так і будемо голосувати, він підтримує цю пропозицію.

 

Пункти 2-3 у редакції комісії ставляться на голосування.

 

"За" - 213.

 

Я прошу, запросіть усіх до залу. Я щось не бачу київської міської депутації і кримчан. Що, пішли знову акції організовувати? Ставлю ще раз на голосування. Потім надам олово депутату Носову, Прошу проголосувати.

 

"За" - 229. Прийнято.

 

Владиславе Васильовичу, будь ласка.

 

НОСОВ В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати, моя поправка 70. Я просив цього не робити, бо законодавство буде, але порядок сплати визначатимуть області. Уявіть собі, що ви їдете через п’ять областей, доїжджаючи до кордону однієї з областей, ви мусите десь бігати, збирати довідки і сплачувати збір. Росія це десь за Уралом ввела, то вже божеволіє від цього. Тому цього не варто робити. Якщо треба, то запровадити один якийсь державний податок, щоб людина на початку заплатила і через усі області спокійно їхала, а не бігала за чиновниками.

 

Дякую.

 

72

 

ГОЛОВА. Пропоную так: щоб не голосувати цей пункт, зробімо наголос - відповідно до законодавства. Тобто треба законом це врегулювати /Шум у залі/.

 

МУСІЯКА В. Л. Щодо порядку сплати?.. Я розумію, про що ви кажете, але ми ж не можемо орієнтуватися тільки на те, що місцева влада встановлює якісь неймовірні, скажімо, порядки сплати. Тому через законодавство ми будемо робити наголос.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

Шановні депутати, о 12 годині 35 хвилин продовжиться засідання Верховної Ради в пленарному режимі. А зараз я вас всіх запрошую до участі у голосуванні. Підійдіть до столів реєстрації й отримайте бюлетені для голосування.

 

/Після перерви/

 

ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте на місця. Перед перервою ми провели дискусію стосовно пункту 3 частини другої статті 42 /Шум у залі/. В’ячеславе Олександровичу, ви ж тільки що виступали.

 

Будь ласка, депутате Білоус.

 

БІЛОУС В. О. Олександре Олександровичу, оправа в тому, що п’ять внутрішніх областей України надзвичайно перевантажені порівняно з іншими. Це, окрема, Полтавська й Харківська, і саме через автостраду, про яку я казав. І багато

 

73

 

онкозахворювань на цих територіях. Я розумію, що статус прикордонних і внутрішніх областей різний, але хай вони сплачують більший податок, а ці області теж стягують відповідний податок. Це перше.

 

І друге. Справді, варто вилучити порядок його сплати, бо в одній області один порядок, інша - встановлює інший. Ви знаєте, як у нас робиться. Отже, має бути єдиний порядок оплати.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. В’ячеславе Олександровичу, оскільки ви звернулися до мене, я ще раз кажу: зверніть увагу, що тут написано: "відповідно до законодавства". Вносьте проект закону, будемо його розглядати і приймати рішення відповідно до законодавства. І це вже проголосовано.

 

Тепер розглядається стаття 42 "Делегування повноважень районних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям".

 

Ще раз кажу: статтю 41 проголосовано.

 

Частина перша: "Районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі свої повноваження:

 

1/ підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин -

 

74

 

також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення виконання рівень ради;

 

2/ підготовка пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно областей та загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України;

 

3/ забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

 

4/ підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України;

 

5/ здійснення відповідно до законодавства регулювання інвестиційної діяльності на території району, області".

 

До цих п’яти пунктів є зауваження? /Шум у залі/. Зараз, хвилинку.

 

Є ще одна позиція конституційного порядку. Делегування – це право чи обов’язок? Ми так записали як обов’язок, у даному випадку - закон. Тоді як краще потрібно? З одного боку, це недолік, з іншого боку, можливо, й краще, оскільки в іншому законі записуємо і обов’язок адміністрації делегувати певні функції.

 

Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Д. Олександре Олександровичу, це найкращий варіант, який тільки міг бути в даній ситуації. Ми дуже довго

 

75

 

обговорювали цю проблему і дійшли висновку, що це справді право ради. І записали в такій формі, яка не допускає можливості створення ситуації колапсу в самій владі.

 

Якщо запишемо прямо, тоді рада може й не прийняти рішення: в неї немає виконавчого органу. Виконавчі Функції належать адміністрації. І в такому випадку кожен виконує свої функції. Усе нормально, ніхто не забирає повноважень У ради.

 

ГОЛОВА. Депутат Стешенко. Саме з цього приводу. Будь ласка.

 

СТЕШЕНКО О. М., голова Комісії Верховної Ради України а питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Сватівський виборчий округ, Луганська область/. Дякую. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! У цілому підтримуючи Віктора Лаврентійовича, вважаю за потрібне продовжити його думку, яку, на моє переконання, він теж поділяв. Адже відповідно до статті 119 Конституції державні адміністрації контролюють виконання законодавства. І якщо в пакеті розглядати два законопроекти, що в майбутньому, мабуть, матимуть статус законів /цей і про місцеві держадміністрації/, то ми в першій редакції дублювали статтю 42. Уявіть, що рішення не прийнято, а стаття 42 перенесена в повному обсязі до законопроекту про місцеві держадміністрації. Тепер ми там її вилучаємо, тільки пославшись на це. Тобто, ми уникаємо будь-

 

76

 

якого неоднозначного сприйняття саме цих повноважень. Так, це повноваження ради, але вона зобов’язана прийняти з цього моменту підзвітність і підконтрольність держадміністрації відповідному представницькому органу. Це повністю відповідав всім вимогам і Конституції, і обох законопроектів.

 

Дякую.

 

МУСІЯКА В. Л. Це дуже важливе доповнення аргументації. Ще раз нагадаю, що ми в проекті Закону про місцеві державні адміністрації послалися на цю статтю про делеговані повноваження. І це замкнуло всю систему.

 

ГОЛОВА. Ясно. Які ще пропозиції? Депутат Шейко, Номер поправки?

 

ШЕЙКО П. В. Шановні народні депутати! Дозвольте звернути вашу увагу на поправку 75 Президента України, депутатів Дьоміна, Безсмертного, Камінського, Шейка, де йдеться про вилучення статті 42 як такої, що суперечить Конституції України.

 

У статті 41 чітко виписано повноваження обласних і районних рад, чим вони повинні займатися. Вони затверджують програми економічного і соціального розвитку, бюджети тощо. Тобто виконують переважно ці дві функції. У даній статті, повторюючи повноваження, властиві тільки територіальним громадам, ми намагаємося записати те, що не властиве сьогодні обласним і районним радам.

 

77

 

Тому пропоную статтю 42 взагалі не приймати, ще раз наголошуючи, що вона суперечить Конституції.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу.

 

МУСІЯКА В. І. Петро Володимирович входить до складу нашої комісії. Але більшістю голосів її членів ми дійшли висновку, що тут ніякої суперечності положенням Конституції немає.

 

Цілий ряд положень Конституції підкреслюють, що ради делегують повноваження відповідним державним адміністраціям. Цитую статтю 118: "Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами". Або, скажімо, стаття 119 Конституції визначає, що "місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують... реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень".

 

Отже, у цій статті все максимально узгоджено і збалансовано між двома цими законопроектами: про місцеві державні адміністрації і про місцеве самоврядування. Немає тут ніякої суперечності стосовно Конституції.

 

78

 

Тому я прошу не порушувати оцю схему і системний підхід, тут закріплений. Де максимально, що можливо було зробити.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, одначе була пропозиція Президента, депутатів Дьоміна, Безсмертного, Камінського, Шейка, Вітренко і Марчєнка про вилучення даної статті.

 

Ставлю на голосування таку пропозицію.

 

"За" - 104. Пропозиція не підтримується.

 

Ще зауваження до тих п’яти пунктів, які я зачитав. Будь ласка /Шум у залі/. Номер поправки? Поправка 84. Депутат Моісеєнко пропонує завершити пункт 3 словами: "знищення безробіття". Тобто забезпечення збалансованого економічного розвитку і так далі, знищення безробіття. Депутате Моісеєнко, ви наполягаєте на голосуванні?

 

МОІСЕЄНКО В. М. Спасибо, Александр Александрович. Но Я хочу обратить ваше внимание на то, что здесь, в поправке 84, комиссией были объединены два моих предложения. Поэтому я прошу дать мне возможность огласить пункт 4, там будет дополнение. Проблемы безработицы сегодня должны решаться не только на уровне самоуправления в городе, селе и так далее, но и на межрегиональном уровне, на уровне области, с привлечением всех возможностей и ресурсов. Здесь необходимо учитывать то, что государственные предприятия и структуры входят в подчинение обладминистраций. Эти вопросы должны обязательно рассматриваться в социально-экономических

 

79

 

планах, предусмотренных Конституцией. Тем более что, к сожалению, безработица сегодня достигает самых широких размеров. Поэтому я прошу проголосовать.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

МУСІЯКА. В. Л. Ліквідація безробіття - це добрий намір, але треба реально дивитися. Ви самі говорите: дуже важко зараз реагувати на таке явище, бо воно дедалі більше розростається. Але тут маємо цілий ряд положень, де покладаються на відповідні ради обов’язки вживати заходів для надання роботи, створення нових робочих місць. А ставити питання про знищення... Ми вирішили, що це нереально і записувати таке недоцільно. Але проголосувати треба.

 

ГОЛОВА. Голосуємо пропозицію. Будь ласка. Поправка 84, частина перша, голосується.

 

"За" - 151.

 

Друга частина стосується затвердження радою проекту програми дій з легалізації тіньової економіки, знищення тіньового грошового обігу. Пропозиція зрозуміла, її не треба аргументувати, так? Я поставлю її на голосування.

 

Будь ласка, депутате Моісеєнко.

 

МОІСЕЄНКО В. М. Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Уважаемые коллеги, обращаю ваше внимание на то, что, не решив проблемы теневой экономики, мы никак не сможем решить другие проблемы, здесь указанные.

 

80

 

Вы знаете, что теневая экономика вышла за пределы любого контроля. По отдельным оценкам, до 80 процентов ВВП создается в теневой экономике. Если мы не акцентируем внимание всех органов власти /в первую очередь, на региональном уровне, на уровне самоуправления/ на том, что они обязаны включиться в эту работу - по контролю, легализации и так далее, то это будет неправильно. Поправка имеет целью обязать местные органы не устраняться от этой проблемы.

 

Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. "За" - 104. Ще зауваження? Депутат Яценко.

 

ЯЦЕНКО В. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Дякую, Вікторе Лаврентійович і шановні колеги, я прошу звернути увагу на поправку 81. Ми порівняю з першим читанням заклали доволі жорстке формулювання пункту І "делегують повноваження". По-перше, як це розуміти? Коли передаються цілком повноваження місцевим державним адміністраціям, то так і пишімо: повноваження державних адміністрацій. Сама формула - "делегують" - нечітка. Я пропонував нормальну формулу: можуть делегувати за власним рішенням. Тобто якщо обласна рада прийняла таке рішення, то

 

81

 

вони делегують, якщо рішення не прийняла, взяла на себе всі повноваження - це право дано! ради вирішувати так питання. Це цілком нормальна формула. Дякую.

 

МУСІЯКА В. Л. Я вже аргументував, чому ми таку формулу записали. Ще зверніть увагу на пункт 2. Там ми говоримо про те, що крім цих повноважень вони можуть делегувати інші. Подивіться на характер таких повноважень. Це повноваження виконавчого органу. Але ми все-таки сказали, що вони делегуються, а тому повинні сприйматися адміністраціями і всіма як делеговані та в цьому сенсі підпорядковані радам.

 

ГОЛОВА. Підзвітні радам.

 

МУСІЯКА В. Л. Вони повинні звітувати за виконання цих повноважень. Це дуже серйозний момент.

 

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Яценка ставиться на голосування.

 

"За" - 122.

 

82

 

Шановні депутати, я звертаюся до всіх вас ще раз із тими міркуваннями, котрі висловлювалися на нараді керівників груп і фракцій. Ми розглядаємо надзвичайно складний закон, і якщо в такій послідовності, яка визначена зараз частиною депутатів, ми його розглядатимемо далі, то на це потрібно затратити ще тиждень.

 

Тоді постає запитання: навіщо ми створювали тимчасову спеціальну комісію, котра представляла б інтереси всіх груп і фракцій, кожен пункт обговорювала детально, витративши на це понад два місяці? А тепер ми знову два місяці розглядатимемо, бо кожен свій пункт, який має можливість захистити в комісії, ще й захищає тепер у сесійному залі. Цьому кінця не буде, і така ситуація не сприяє поліпшенню законопроекту.

 

Я ще раз закликаю вас до того, щоб ми, визначивши принципові норми, стосовно яких розходяться думки фракцій і депутатів, віднесли на третє читання, а щодо менш дискусійних або таких, що не містять важливих пропозицій, підтримали думку комісії, яка працювала над усіма вашими зауваженнями. Інакше сенс створення та роботи комісії просто втрачається /Шум у залі/.

 

Будь ласка, не говоріть недержавною мовою, я прошу вас. Та з процедурою ясно, вона визначена Регламентом. Що з процедурою? Конкретні поправки. Депутате Терьохін, де ваша поправка? Я вчора казав про це, чому читаю, так вас учора не було.

 

Будь ласка, депутате Терьохін.

 

83

 

ТЕРЬОХІН С. А., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Вважаю за потрібне ще раз звернути увагу на поправку депутата Яценка, яка чітко ставить усе на свої місця. Задаймося запитанням: хто взагалі керує адміністраціями? Якщо ці повноваження, виписані в статті 42, є законодавчо обов’язковими, то, будь ласка, напишіть це в законі про місцеві адміністрації, а не в цьому.

 

Коли ж обласні або районні ради хочуть делегувати якісь повноваження, то вони мають це робити на власний розсуд. Отож щоб не було логічних суперечностей між Конституцією і проектами цього закону та закону про місцеві державні адміністрації, стаття 42 має починатися: "можуть делегувати". А коли ви хочете зробити це імперативом, то залишіть у законі про місцеві адміністрації, що вони мусять виконувати і мусять звітувати. У цих формулюваннях, які ви подали, маємо абсолютну алогічність та суперечність Конституції. Тому я позицію депутата Яценка підтримую.

 

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Яценка вже голосувалася. Вона вдала, звичайно, але набрала лише 122 голоси. Ще є потреба цю поправку обговорювати? Немає.

 

МУСІЯКА В. Л. Я тільки прошу, Олександре Олександровичу, надавати слово тим, у кого є поправки в таблиці. Бо заяви тут робити, як Сергій Анатолійович, бажаючих є багато.

 

84

 

ГОЛОВА. Я даю йому можливість висловитися, це його право.

 

МУСІЯКА В. Л. У нього немає поправки /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, будь ласка... Це ваше право. Але йдеться ось про що: коли пропонуєте корективи до економічного законопроекту, до податкових, то ви переконливі більше, ніж тепер, бо норма Конституції передбачає те, що тут записано — делегування. Бо це є предмет відання самоврядного органу, але він може делегувати такі повноваження виконавчій структурі. Тому це так і записано.

 

МУСІЯКА В. Л. Олександре Олександровичу, нехай він скаже, як чинити тоді, коли не приймається рішення про делегування повноважень. І виконавчого органу немає в ради, обласної чи районної.

 

ГОЛОВА. Це він потім розкаже, окремо. А зараз депутат Найда говорить.

 

НАЙДА Г. І., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Здесь выписано и уравновешено, что советы районный и областной обязательно делегируют. Районные и областные администрации, в другом законе, обязательно

 

85

 

принимают. Любые предложения сводятся к одному: чтобы не было потом упущенных возможностей, не было нарушений Конституции.

 

Мы не учли также "за власним рішенням", как предлагает Владимир Михайлович Яценко. Очень разумно. Ведь другого решения не будет, а только собственное. Но они обязаны делегировать. Это обсуждалось у нас и в фракции, Владимир Михайлович. Поэтому мы учли ваше предложение. И прошу всех проголосовать. А предложение Сергея Анатолиевича мы заслушаем после 19 часов. Оно очень интересное и хорошее - в коридоре.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Депутате Носов, будь ласка.

 

НОСОВ В. В. Моя поправка 85. Я писав обґрунтування до комісії. Який тут зміст закладено? Делегується "підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України".

 

86

 

Тобто місцеві адміністрації, нічого не показуючи обласній і районній радам, подадуть до Кабінету Міністрів свої пропозиції щодо обласного, районного бюджетів, бо вони формуються з державного бюджету, а депутати і знати нічого не будуть. Ось що ви закладаєте.

 

А я ж подав поправку, написав обґрунтування. Господи, що ж там було незрозумілого! Читаю: "Підготовка і подання відповідній раді фінансових показників і пропозицій до проекту", а рада вже подаватиме до Кабінету Міністрів. Коментар: пропозиції до центру мають подавати ради, а не підпорядковані центрові чиновники /бо адміністрація - це чиновники/, котрі зроблять так, як їм скажуть. Коли раду усунути від цих процесів, та вона взагалі не розумітиметься на бюджетних питаннях. От ви посилаєтеся на комісію. Якби ж комісія хоч логічно це опрацьовувала та робила логічні висновки, а вона ж вносить нам алогізми. Через те й доводиться голосувати кожну поправку окремо.

 

Я пропоную, щоб рада не усувалася під час підготовки проекту державного бюджету.

 

87

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Ми виходили з того, що районні й обласні адміністрації готують до проекту Державного бюджету пропозиції і фінансові показники, щоб вирішити проблему вирівнювання бюджетів. До Кабінету Міністрів, який готує проект Державного бюджету, подаються з області, а в область подав район, фінансові показники, які мають бути враховані по даній області для вирівнювання бюджету або задоволення спільних інтересів на території цієї області за рахунок державних бюджетних асигнувань.

 

Звичайно, радами подаються ці показники. Але коли йдеться про ради районну й обласну, то тут в специфіка. Вона полягав в тому, що ці ради представляють спільні інтереси територіальних громад, і треба, щоб ці спільні інтереси були задекларовані в державному бюджеті. Ми виходили з цього і ніяк не зачепили інтересів ради.

 

ГОЛОВА. Ясно. Поправка депутата Носова ставиться на голосування.

 

"За" - 114.

 

Владиславе Васильовичу, у зв’язку з тим що в цих делегованих питаннях виконавча влада підзвітна раді, рада в будь-який час може затребувати потрібну інформацію.

 

Депутат Марченко. Будь ласка.

 

88

 

МАРЧЕНКО В. Р. Уважаемый Виктор Лаврентиевич, вы не сердитесь на депутатов, которые много задают вопросов по этой статье. Ведь когда я вас во время первого чтения просил назвать страну, в которой была бы такая структура управления, вы признали, что такой структуры нигде нет. Здесь нарушается множество международных норм, аннулируются всякие полномочия представительной власти. Статья 42 открывает шлюзы для перехвата администрацией каким-либо образом даже этих убогих полномочий представительных органов. Депутаты прекрасно понимают, что, проголосовав за эту статью, они лишают представительные органы вообще всяких полномочий. И все разговоры о том, что будет возможность проконтролировать, не более чем разговоры, депутаты местных советов будут лишены своих полномочий.

 

В поправке 78 мы предлагаем статью 42 изъять. И процедура постановки на голосование должна быть не такой, что "проголосуйте за поправку Марченка і Вітренко - вилучити". Я предлагаю депутатам просто не голосовать за эту статью, и пусть она идет либо на третье чтение, либо...

 

ГОЛОВА. Я нагадую, що поправка, як вона записана тут: "статтю 42 вилучити", як це пропонували Президент, депутати Шейко, Вітренко й Марченко, ставилася на голосування і набрала 104 голоси. Навіщо ж другий раз повертатися до тих поправок?

 

Будь ласка, я ставлю на голосування пункти 1-5 першої частини статті 42 в редакції комісії. Голосуються ці п’ять пунктів.

 

89

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 209.

 

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування, була така пропозиція.

 

МУСІЯКА В. Л. Шановні колеги, прошу підтримати.

 

"За" - 252. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Пункти: "6/об’єднання на договірних засадах коштів підприємств...";

 

7/ залучення в порядку, встановленому законом, підприємств, організацій і установ, які не належать до комунальної власності, до участі в обслуговуванні населення відповідної території, координація цієї роботи;

 

8/ затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту...;

 

9/ підготовка питань про визначення у встановленому законодавством порядку території, вибір, вилучення /викуп/ і Надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;

 

10/ організація охорони, реставрації та використання пам’яток історії та культури...;

 

11/ підготовка висновків щодо проектів місцевих містобудівних програм...

 

90

 

12/ видача відповідно до законодавства забудовникам архітектурно-планувальних завдань...;

 

13/ забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров’я, культури...;

 

14/ підготовка і подання на затвердження ради пропозицій щодо організації територій і об’єктів природно-заповідного фонду...;

 

15/ здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха...;

 

16/ координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів;

 

17/ здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов’язаних з вилученням /викупом/ земельних ділянок;

 

18/ вирішення відповідно до законодавства питань, пов’язаних з організацією проведення референдумів та виборів органів державної влади і місцевого самоврядування".

 

Зауваження які були? Депутат Носов. Будь ласка.

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати, давайте, як ми й домовлялися, пункт 6 голосувати без "позабюджетних коштів". А коли з ними визначимося, то й поставимо.

 

Далі. Пункт 17. До нього є моя поправка 99. Ви ж подивіться, що пропонується делегувати - здійснення контрольних

 

функцій. То навіщо тоді взагалі ради потрібні, якщо контрольну функцію делегувати? Це та функція, яка не делегується, та ще коли йдеться про розподіл коштів. Інакше рада взагалі не потрібна.

 

До пункту 18 є поправка 100...

 

91

 

ГОЛОВА. Почекайте, давайте з пунктом І7 розберемося.

 

НОСОВ В. В. Саме заради контрольних функцій і створені ради. Так що пункт 17 потрібно вилучити. Я пропоную за нього не голосувати.

 

ГОЛОВА. Я думаю, що депутата Носова треба підтримати.

 

МУСІЯКА В. Л. Давайте окремо проголосуємо пункти 6-16, а потім пункт 17.

 

НОСОВ В. В. Пункт 6 без "позабюджетних коштів" треба голосувати.

 

МУСІЯКА В. Л. Я згоден. Ми вже домовилися...

 

ГОЛОВА, Беремо до уваги, що використання позабюджетних фондів, про які записано в пункті в, буде визначено після того, як у третьому читанні ми визначимося в принципі про можливості їх створення. Таким чином, пункти 6-16 голосуються в цілому з урахуванням цієї обставини.

 

МУСІЯКА В. Л. Депутат Чурута щось хоче сказати.

 

ГОЛОВА. Депутат Чурута. Будь ласка.

 

92

 

ЧУРУТА М. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Стахановський виборчий округ, Луганська область/. Есть поправка 94 к пункту 13. В целом комиссия поработала хорошо, я думаю, что мое предложение чисто технически выпало: после слов "культури і спорту" поставить слово "туризму". Ведь в областях, особенно туристических, если можно так назвать Львовскую область, Одесскую...

 

МУСІЯКА В. Л. Я думаю, що з цим ми можемо погодитися.

 

ЧУРУТА М. І. А после слова "асоціацій" записать "жіночих, молодіжних, дитячих організацій". И в конце этого пункта после слова "культури" записать "сім’ї та молоді".

 

ГОЛОВА, Немає заперечень?

 

МУСІЯКА В. Л. Є.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Доповнення "сім’ї та молоді", "туризму" давайте врахуємо А от відносно того, щоб після "асоціацій" записати "жіночих, молодіжних, дитячих організацій", то ви дивіться, що тут є формула "інших громадських об’єднань". Погодьтеся, що це включає в себе й ті організації. Це загально.

 

93

 

ГОЛОВА. Депутат згоден.

 

МУСІЯКА В. Л. А ті два доповнення я пропоную врахувати.

 

ГОЛОВА. Пункти 6-16 з уточненням депутата Чурути, з яким погоджується комісія, та із зауваженням депутата Носова стосовно позабюджетних фондів /да пункт 6/ ставлю на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Голосуються пункти 6-16.

 

"За" - 270. Прийнято.

 

Пункт 17. Депутат Носов пропонував вилучити цей пункт, оскільки в ньому йдеться про безпосередню компетенцію представницького органу й не треба це делегувати. Давайте погодимося з цим.

 

МУСІЯКА В. Л. Йдеться про контроль за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов’язаних з вилученням /викупом/ земельних ділянок. Із вилученням і викупом земельних ділянок! Коли йдеться про контроль такого порядку, про динаміку цих відносин, то тут немає ніякої суперечності, Я не бачу, що рада позбавляється права контролювати. Тим паче що це рада районна, обласна, яка не є власником.

 

94

 

ГОЛОВА. Давайте зважимо на те, що ніхто від ради цього права не забирає.

 

МУСІЯКА В. Л. Так, контроль за нею залишається, звичайно, навіть подвійний.

 

ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Стешенко.

 

СТЕШЕНКО О. М. Дякую за надану можливість. Декілька загальних зауважень.

 

По-перше, справді, ніхто у ради не відбирає цих повноважень. Але уявіть собі, що в ради немає розпорядчо-внконавчих органів. Це цілком конституційна норма.

 

По-друге, різна компетенція у державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, в тому числі обласної, районної ради. І це теж треба собі чітко уявляти.

 

95

 

По-третє, якщо тільки ми оцю формулу зруйнуємо, то взагалі не зрозуміло, в компетенції якого органу буде перебувати ця державна функція. Не можна це робити. Ми дуже довго дебатували і дуже уважно підходили до всього цього. Я не розумію, звідки такі чудернацькі пропозиції виникають?

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Ще є з цього приводу міркування? Депутат Товт. Будь ласка.

 

ТОВТ М. М. Дякую. Я хочу підтримати колегу Носова і прошу колег депутатів підтримати. Справа в тому, що це не зменшує можливості державних органів контролювати. А в такій редакції, як ми виписали в погоджувальній комісії, ця стаття Позбавляв можливості контролі), в обов’язковому порядку ця функція делегується. І взагалі, функції по розпорядженню матеріальними цінностями і контролю над ними забирати від ради не потрібно.

 

Я прошу підтримати пропозицію Носова.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. У мене в інша пропозиція. Депутати по-різному трактують суть цієї норми. Це говорить про те, що варто було б до третього читання це над нею попрацювати і виписати так, щоб усім було ясно і однозначне було тлумачення. Тому що те, про що говорить депутат Стешенко, теж цілком слушне. Адже йдеться про те, що ми визначаємо функцію, яка в функцією представницького органу, але може бути делегована. Цінно те,

 

96

 

що вона передбачається. А якщо не згадувати ніде, то ця функція взагалі пропадає тоді.

 

Ще раз увімкніть мікрофон депутата Стешенка, і потім визначатимемось.

 

СТЕШЕНКО О. М. Я ще раз хочу звернути увагу всіх присутніх на те, що у районної, обласної ради нема не тільки виконавчого комітету, а й виконавчих-органів узагалі. Це специфіка, але це випливав з нашої Конституції. Це перше.

 

Друге. Якщо тільки ми зруйнуємо статтю 42, це теж треба всім усвідомлювати, ми відразу повинні взяти на себе зобов’язання визнати, що депутати районної та обласної ради будуть працювати на постійній, професійній основі. І Тоді, дійсно, треба залишати це за радов, а не оперативно вирішувати кожний день ці такі проблемні питання.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Я думаю, аргументація переконлива. Ставлю пропозицію Носова про вилучення цього пункту на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 87.

 

Тепер ставлю на голосування в редакції, яку пропонує комісія, але депутат Носов пропонує не голосувати за неї. Ставлю пункт 17 на голосування в такому вигляді, як він перед вами.

 

МУСІЯКА В. Л. А я прошу вас підтримати.

 

97

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

"За" - 236. Прийнято.

 

Пункт 18: "вирішення відповідно до законодавства питань, пов’язаних з організацією проведення референдумів та виборів органів державної влади і місцевого самоврядування". Депутат Носов говорить.

 

НОСОВ В. В. Моя поправка 100. Справа в тому, що тут хочуть передати цю функцію на адміністрації, щоб так було, як зверху скомандували. І так тихенько собі завуалювали. Якщо ні, то пишіть: вирішення технічних питань. Ви зрозуміли, що ви тут хочете протягнути?

 

Я прошу депутатів не підтримувати цей пункт. Нічого там делегувати, цим будуть займатися, до речі, не обласні ради, а міська, сільська і селищна, тобто там, де в територіальні громади.

 

МУСІЯКА В. Л. Таке враження, що наш колега сидить у кущах і бачить, що всі туї тільки щось протягують. Нічого ми не протягували, ми чітко визначили, що йдеться тільки про вирішення питань організації. Якраз те, що ви говорите: і технічні, й організаційні питання. Хіба може рада це виконувати? У ради, ми весь час це підкреслюємо, органів виконавчих нема. А динаміку всіх цих професій може забезпечити тільки відповідна адміністрація на рівні району, області. Тут усе нормально. І я прошу, не треба спекулювати оцими висловами: протягують що-небудь. Ніхто нічого не протягує.

 

98

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, я прошу вас не використовувати вислови на зразок "протягує", "спекуляція".

 

МУСІЯКА В. Л. Ні, так це ж він говорить протягує, а не я.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, не сваріться.

 

МУСІЯКА В. Л. Я прошу взаємно.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, спокійно, кущі бувають різні, бувають райські кущі, наприклад.

 

МУСІЯКА В. Л. Може, з райських, не знаю.

 

ГОЛОВА. Спокійно. Я розумію, депутат просить зосередити увагу на тому, що в цьому пункті повинно бути записано саме технічну або організаційну сторону справи.

 

МУСІЯКА В. Л. Організаційну і записано.

 

ГОЛОВА. Але тут написано: "вирішення відповідно до законодавства питань, пов’язаних з організацією проведення референдумів". А в законах про вибори і референдуми ми повинні записати, як це все робиться. От ви дайте відповідь на запитання, Вікторе Лаврентійовичу, хто буде створювати виборчі комісії і дільниці?

 

99

 

МУСІЯКА В. Л. Закон про проведення референдуму визначить, хто створює.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Носов вносить пропозицію голосувати проти підпункту 18 у редакції комісії. Голосується пропозиція Носова. Підпункт 18 цієї частини статті закону ставиться на голосування.

 

МУСІЯКА В. Д. Пропозиція Носова голосується.

 

"За" - 82.

 

ГОЛОВА. Треба краще слухати, шановні депутати. Тепер я сталлю на голосування так, як пропонує комісія... Почекайте, не ставте.

 

Депутат Шейко ще не висловився. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П. В. Моя поправка 101. Я якраз підтримую пропозицію депутата Носова в тій частині, що обласна чи районна рада не може оголошувати ніякого референдуму. Це є функцією виключно місцевого самоврядування - територіальних громад села, селища і міста. Тому я підтримую пропозицію про вилучення взагалі цього підпункту. 6 закон. Але якщо ця норма буде проголосована позитивно, то Прошу після слова "проведення" вставити слово "всеукраїнських". І ніяких інших референдумів.

 

МУСІЯКА В. Л, Я думаю, можна погодитися.

 

100

 

ГОЛОВА. Голосується поправка депутата Шейка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Голосується поправка депутата Шейка.

 

"За" - 184.

 

Тепер ставлю на голосування підпункт 18 у редакції комісії. Будь ласка, підтримайте.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 244. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Частина друга. "Крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті, обласні ради можуть делегувати обласним державним адміністраціям такі повноваження:

 

1/ визначення розміру відрахувань підприємствами і господарськими організаціями, що надходять на розвиток шляхів загального користування в області;

 

/підпункт 2 вилучено/;

 

3/ погодження з відповідними сільськими, селищними, міськими радами питань щодо розподілу коштів за використання природних ресурсів, які надходять до позабюджетних фондів /якщо ми у третьому читанні приймемо рішення про створення позабюджетних фондів/ охорони навколишнього природного середовища;

 

101

 

4/ підготовка проектів рішень про віднесення лісів до категорії захисності, а також про поділ лісів за розрядами такс у випадках і порядку, передбачених законом;

 

5/ прийняття у встановленому законом порядку рішень про заборону використання деяких лісових ресурсів".

 

МУСІЯКА В. Л. Окремих.

 

ПОЛОВА "... Окремих лісових ресурсів;

 

6/ визначення відповідно до законодавства режиму використання територій рекреаційних зон;

 

7/ затвердження для підприємств, організацій і установ, розташованих на відповідній території, лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин... "

 

Ось те, що може, крім попередніх пунктів, делегувати відповідна рада адміністрації.

 

Депутат Носов має слово.

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати і головуючий! Підпункт 1 суперечить Конституції, згідно з якою кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а не радою. А ми тут даємо дозвіл на це раді.

 

Далі. У підпункті 3 знову виникають позабюджетні фонди. Давайте голосувати без них.

 

Далі підпункт 6 "визначення відповідно до законодавства режиму використання території рекреаційних зон".

 

102

 

Режим використання - це, так би мовити, мислительна функція, а не виконавча. Для чого ж її делегувати? Бо там вам визначать... Свої дачки збудують чиновницькі, ото й увесь вам режим буде.

 

Далі. "Затвердження для підприємств, організацій і установ, розташованих на відповідній території, лімітів викидів і скидів... " Якщо державне підприємство засмічує і державні чиновники будуть встановлювати, то будемо ми в куряві жити. Саме в тому і полягав суть ради - представницького органу, що вона контролює, щоб виконавча влада не отруювала людей. Якщо ці контрольні функції відібрати у ради, то навіщо вона взагалі потрібна? Тому цього приймати не можна.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу!

 

103

 

МУСІЯКА В. Л. Відносно підпункту 1. Маються на увазі, звичайно, місцеві податки і збори. І якраз цим законом повинно бути це передбачено. Давайте приймемо таку редакцію: "визначення відповідно до законодавства" -і далі за текстом. Тоді, думаю, буде встановлено обмеження і ми вийдемо якраз на те, що ви пропонуєте. Або: "відповідно до закону", давайте так.

 

ГОЛОВА. "Відповідно до закону".

 

МУСІЯКА В. Л. "Відповідно до закону", так.

 

ГОЛОВА. Поправка депутата Носова. Підпункт І викласти в такій редакції: "визначення відповідно до аакону розміру відрахувань підприємствами і господарськими організаціями... " - і далі за текстом.

 

Ставлю на голосування поправку Носова, підтриману комісією.

 

104

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. "Відповідно до закону".

 

"За" - 255. Прийнято.

 

Депутате Терьохін. Він уже не хоче говорити. Ще хто?

 

Депутат Безсмертний. Прошу.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Макарівський виборчий округ, Київська область/. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Прошу звернути увагу на поправку 105. Про що йдеться? У попередній частині ми заклали абсолютно точну і правильну норму про те, що ті повноваження делегуються. Ця стаття відрізняється тільки тим, що на обласному рівні є оці сім чи скільки там, повноважень, які теж повинні делегуватися. Тут не має бути паліативної форми, яка зараз закладається: або делегуються, або не делегуються. Тому прошу вас підтримати поправку 105.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Поправка 105, яку пропонує депутат Безсмертний, ставиться на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 171. Не підтримується.

 

Ще які є поправки? Немає.

 

Підпункти 1-7 частини другої цієї статті закону ставлю на голосування в редакції комісії. Прошу підтримати.

 

105

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати. Щодо "позабюджетних" ми домовилися.

 

ГОЛОВА. Щодо "позабюджетних" залишається та сама вимога, що і до...

 

"За" - 255. Рішення прийнято.

 

Глава 5 "Порядок формування, організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування". Стаття 43 "Порядок формування рад". Одну хвилинку! Номер поправки? Це вчора пройдено.

 

МУСІЯКА В. Л. Ми це вчора пройшли.

 

ГОЛОВА. Який номер поправки? Номер 2? Можна проголосувати, якщо вона справді така прийнятна. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Ця поправка розглядалася на пропозицію іншого депутата і відхилена. Було дано обґрунтування. Усім зрозуміло, що на рівні області, району референдуми не проводяться.

 

ГОЛОВА. Це розглядалося вчора, і вчора ви могли висловитися з цього приводу. Спокійно!

 

Стаття 43 "Порядок формування рад". Частина перша: "Сільські, селищні, міські, районні у містах /у разі їх створення/, районні, обласні ради складаються з депутатів, які обираються населенням відповідної території на основі загального, рівного

 

106

 

і прямого виборчого права шляхом таємного голосування". Немає заперечень?

 

Частина друга: "Порядок організації і проведення виборів депутатів визначається законом".

 

До частини першої є зауваження?

 

Депутат Шейко. Будь ласка. Поправка 8.

 

ШЕЙКО П. В. Шановні колеги! Я хотів би, щоб ви звернули увагу на мою першу поправку і на поправки Президента України, депутата Камінського та інших депутатів, які вважають, що, закладаючи таку норму, ми порушуємо Конституцію держави. Я хотів би ще раз наголосити, що місцеве самоврядування - це територіальна громада села, селища і міста, а районні і обласні ради є органами місцевого самоврядування.

 

Тому обрання депутатів районної і обласної рад безпосередньо населенням, як про це говориться у статті 71 Конституції, що не узгоджується із статтею 140 Конституції, ні в якому разі допускати не можна - ми спровокуємо повторення ситуації 1992 року, протистояння районних і обласних рад з місцевими державними адміністраціями, закладемо основу для дуже великих матеріальних витрат держави на прямі вибори начебто депутатів районних і обласних рад, які не мають права представляти ніяку територіальну громаду. Ще раз це підкреслюю.

 

Тому ми повинні суттєво змінити статтю 43, прийнявши пропозицію мою, Камінського та інших депутатів.

 

107

 

ГОЛОВА. Дякую. Я прошу уваги! У депутата Шейка пропозиція розумна, але вона не відповідає Конституції. Тому я просив би... /Шум у залі/. Я не коментую - я відповідаю! /Шум у зал і/. І не відповідає Європейській хартії, яку ми підписали і якої повинні дотримуватися. У нас немає ступінчастих виборів.

 

Ви наполягаєте на голосуванні цієї поправки? Ставлю на голосування поправку депутата Шейка.

 

Будь ласка.

 

"За" - 105.

 

Ще які є пропозиції до частини першої? Немає.

 

Частина друга: "Порядок організації і проведення виборів депутатів визначається законом". Ніхто не заперечує.

 

Частина третя: "Загальний склад ради визначається радою відповідно до Закону про вибори".

 

Будь ласка, депутате Моісеєнко. Номер вашої поправки?

 

МОІСЕЄНКО В. М. Уважаемые коллеги, я прошу обратить внимание на мою поправку 20 к этой части.

 

ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, одну секундочку!

 

Частини перша і друга ставляться на голосування в редакції комісії.

 

108

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Підтримайте, будь ласка.

 

"За" - 237. Рішення прийнято.

 

Слово надається депутату Моісеєнку. Поправка до частини третьої.

 

МОІСЕЄНКО В. М. Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Я прошу вас обратить внимание на мою поправку 20, в которой говорится: "Кількісний склад депутатів визначається радою залежно від кількості мешканців на відповідній території: села (декількох добровільно об’єднаних сіл), селища - по одному депутату від приблизно 25 чоловік, але не менш як 9... " и так далее. По каждому из этих пунктов дано, на мой взгляд, то количество жителей, которое может позволить конструктивно взаимодействовать в представительном органе власти их депутату и в то же время иметь реальную взаимоотчетность между депутатом и избирателями.

 

Я прекрасно понимаю, что в такой ситуации значительно увеличивается депутатский состав. Но именно свертывание депутатского состава привело к вырождению сегодняшних органов власти, более того, к тому, что утрачена его представительная функция.

 

Поэтому я прошу не просто проголосовать это, а настаиваю на поименном голосовании.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

109

 

МУСІЯКА В. Л. Це цікаві пропозиції. Я так думаю, Володимире Миколайовичу, що, можливо, доведеться співвідношення кількісного складу ради до кількісного складу жителів переглянути, але не тут, а в Законі про вибори. Ми ж у частині третій записали, що загальний склад ради визначається радою відповідно до Закону про вибори. Тут ми не можемо ці питання вирішувати.

 

ГОЛОВА. Я прошу уваги!

 

МУСІЯКА В. Л. Ми можемо зробити тільки посилання на конкретну статтю, коли буде прийнято.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно.

 

МУСІЯКА В. Л. Це не ваше право. Давайте голосувати. Прошу поставити на голосування пропозицію депутата Моісеєнка.

 

ГОЛОВА. Зараз візьмете слово. Я ще раз прошу! Пропозиція депутата Моісеєнка за суттю своєю правильна, тому що зменшення кількості депутатів відповідних рад веде до їх бездіяльності, бо вони потрапляють під вплив відповідних структур. Тому треба унеможливити надалі використання депутатів для відстоювання якихось кланових, групових інтересів. Тут він абсолютно правий. Але чи в цьому законі записувати, чи в Законі про вибори - ось у чому питання.

 

110

 

Депутат Моісеєнко пропонує записати тут, і він обґрунтував свою пропозицію. Я ставлю її на голосування.

 

"За" - 112.

 

Голосів не вистачило, але я просив би у Законі про вибори відобразити ці позиції. Гадаю, посилання тут на Закон про вибори стосується застосування цієї норми, вона не може бути застосована не у відповідності із Законом про вибори.

 

МУСІЯКА В. Л. Так.

 

ГОЛОВА. Поправка 18 депутата Шейка. Будь ласка. Потім - депутат Камінський. Я просто забув.

 

ШЕЙКО П. В. Я хотів би, Олександре Олександровичу, по-перше, з процедури. У нас зараз у залі - 157 народних депутатів, і ми не маємо права голосувати. Я констатую фальсифікацію голосування і висловлюю свій протест.

 

По-друге, я хотів би, щоб ви звернули увагу на поправку 18. Я пропоную записати: "Районні ради складаються із депутатів, які обираються сільськими, селищними, міськими (міст районного значення) радами на їх сесіях, в числа жителів відповідних територіальних громад шляхом таємного голосування".

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Для уточнення я мушу сказати, що в галі знаходяться 330 депутатів. А якщо ви вважаєте, що хтось із них відсутній, то, будь ласка, відповідно до прав і положення про Комісію з депутатської етики вживайте заходів щодо цього.

 

111

 

Будь ласка, пропозиція депутата Шейка ставиться на голосування.

 

"За" - 124.

 

Депутат Камінський. Прошу.

 

КАМІНСЬКИЙ Л. О., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку (Сніжнянський виборчий округ, Донецька область). Дякую, Олександре Олександровичу. Я прошу повернутися до поправки 6 і відповідально заявляю, що я у такому вигляді поправки не подавав. Я буду з’ясовувати, як це сталося. Але, повторюю, я такої поправки не подавав. Це розходиться з моїми переконаннями.

 

ГОЛОВА. Я хочу, щоб у стенограмі було відображено, що до поправки 6 депутат Камінський ніякого відношення не має.

 

МУСІЯКА В. Л. Якщо це так, то ми вибачаємося.

 

ГОЛОВА. Таким чином, загальний склад ради визначається радою відповідно до Закону про вибори.

 

Частина четверта: "Рада вважається правомочною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради". Немає заперечень.

 

Частина п’ята: "У разі, коли до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання. При цьому новообрані депутати беруть участь у її роботі з правом дорадчого голосу".

 

112

 

Частина шоста: "У разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, внаслідок чого до окладу ради входить менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів така рада вважається правомочною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради". Це новація, але вона потрібна для стабільності влади.

 

Частина сьома: "Строк повноважень рад - чотири роки".

 

Частини з третьої по сьому включно ставляться на голосування. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 262. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Тепер уся стаття 43 ставиться на голосування в другому читанні.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати статтю повністю.

 

"За" – 258. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Стаття 44 "Сесія ради".

 

Частина перша: "Сільська, селищна, міська, районна у місті /у разі її створення/, районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради".

 

Частина друга: "Перша сесія новообраної сільської,

 

113

 

селищної, міської, районної в місті ради окликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через місяць після обрання ради у правомочному складі. Її відкриває і веде голова цієї виборчої комісії. Він інформує раду про підсумки виборів депутатів та сільського, селищного, міського голови і визнання їх повноважень".

 

Частина третя: "Першу сесію районної, обласної ради скликає і веде голова відповідної територіальної виборчої комісії".

 

Частина четверта: "Наступні сесії ради скликаються; сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної рада".

 

Частина п’ята: "Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менш як один раз на квартал".

 

Частина шоста: "У разі відсутності сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості ними скликати сесію, сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - заступником голови відповідної ради".

 

Давайте ці шість частин спочатку розглянемо. Зауваження є?

 

Депутат Коліушко. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Ковтунець.

 

114

 

ГОЛОВА. Депутат Ковтунець. Ви мені вибачте, я помилився.

 

КОВТУНЕЦЬ В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/. Група "Реформи". Шановні колеги! Я Прошу звернути увагу на поправку 39 депутата Жовтяка до частини шостої. Нечітко виписано. Що означає відсутність сільського, селищного, міського голови? Що розуміти під неможливістю скликання сесії?

 

Закладається можливість окликати раду секретарем ради за дуже невизначених обставин. Якщо врахувати інші повноваження секретаря, зокрема передбачену тут можливість одночасно бути секретарем виконавчого комітету, тобто по суті керуючим справами, то з’являється ще одна посадова особа, діяльність якої не завжди йтиме на користь стабільності місцевого само врятування.

 

Я пропоную частину шосту зараз вилучити, а розглянути її згодом, ми будемо цю проблему розглядати в цілому.

 

ГОЛОВА. Тобто ви пропонуєте зробити це в третьому читанні. Давайте, Вікторе Лаврентійовичу, погодимося. Це треба зробити, бо тут в зовсім, скажу так, некоректні позиції, які буде дуже важко застосувати. Давайте на трете читання перенесемо це положення.

 

Прошу проголосувати цю пропозицію. Це, власне, пропозиція

 

115

 

депутата Ковтунця. Я зараз запишу великими літерами - на трете читання частину шосту.

 

"За" - 185.

 

Не підтримується. Тоді...

 

МУСІЯКА В. Л. Я прошу! Можливо, давайте редакційно трошки підкоригуємо. Слухайте! "У разі відсутності сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради... " Давайте додамо: "з поважних причин". А далі за текстом - "або неможливості ними скликати... " І все нормально.

 

ГОЛОВА. Вибачте мені, це це гірше.

 

МУСІЯКА В. Л. "З поважних причин"?

 

ГОЛОВА. Він поїхав у відрядження на три дні, а в цей час організували... Не можна цього робити.

 

МУСІЯКА В. Л. Ні, а при чому тут відрядження? Це поважна причина. А потім "неможливість". Сесії в конкретний час скликаються. А позачергові сесії... Отож, "неможливість"...

 

ГОЛОВА. Тоді треба записати: "у разі неможливості сільського, селищного голови виконувати свої обов’язки окликати сесію повинен" і так далі. Але норми "неможливості" треба виписувати окремо.

 

116

 

МУСІЯКА В. Л. Тоді "неможливості виконання ним своїх обов’язків". Так?

 

ГОЛОВА. Я ще раз пропоную на трете читання перенести. Хай комісія попрацює над цією нормою.

 

МУСІЯКА. В. Л. Давайте перенесемо на трете читання.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію перенести на трете читання цю норму.

 

"За" - 262. Прийнято.

 

До частин з першої по п’яту немає зауважень? Частини першу - п’яту статті 44 ставлю на голосування.

 

Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 260. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Частина сьома: "Сесія ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини децутатів від загального складу відповідної ради, постійної комісії ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, голови районної, обласної ради, голови місцевої державної адміністрації".

 

Ось тут виникає запитання: при чому тут голова державної адміністрації?

 

117

 

МУСІЯКА В. Л. Мова йде, звичайно, про скликання не будь-якої ради, тут узагальнююча формула. Це стосується районної і обласної рад. Ідеться про співвідношення повноважень і про те, що вони весь час у контакті...

 

ГОЛОВА. Ви знаєте, Вікторе Лаврентійовичу, сьогодні, діє зворотна практика. Сьогодні не можна скликати обласну чи районну раду, тому що керівник адміністрації не хоче, щоб вона збиралася. І ми маємо, на жаль, багато таких прикладів.

 

І тому, мені здається, не можна давати паритетних прав щодо скликання представницького органу представнику адміністрації і представницькому органу. Треба розвести ці норми.

 

МУСІЯКА В. Л. Олександре Олександровичу, останнє, що я хочу сказати. Ми мали на увазі, що це не просто представницький орган, а представницький орган державної влади на місцях, і тому адміністрація має право в певних ситуаціях ставити питання про скликання.

 

ГОЛОВА. Можна так записати: "Вона може звертатися до структур представницьких органів про скликання... "

 

МУСІЯКА В. Л. Давайте так.

 

ГОЛОВА. Але саме це записати? Є пропозиція перенести на третє читання частішу сьому. Нехай комісія випише розумно, і ми проголосуємо.

 

118

 

Ставлю на голосування пропозицію про віднесення цієї частини на трете читання. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 257.

 

Оскільки це прийнято, а частина восьма кореспондується з частиною сьомою, треба, очевидно, і до восьмої таким чином поставитися. Зачитую частину восьму: "У разі, коли посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб’єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради".

 

МУСІЯКА В. Л. Частину сьому ми відпрацюємо. А цю частину можна проголосувати.

 

ГОЛОВА. Так би мовити, для живучості представницького органу.

 

Ставлю на голосування частину восьму в редакції комісії.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Голосуємо.

 

"За" - 257. Прийнято.

 

119

 

Частина дев’ята: "Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома... " До якої частини? Депутат Соболев. Будь ласка.

 

СОБОЛЄВ С. В. Депутатська група "Реформи". До восьмої. Зверніть увагу, там записано, що сесія може бути скликана на вимогу однієї третини. І виходить, ніби сесія скликана однією третиною народних депутатів. Тому в пропозиція записати: "на вимогу не менш як однієї третини"...

 

ГОЛОВА. Вибачте, Сергію Владиславовичу, це стосується частини сьомої.

 

СОБОЛЄВ С. В. Ні, частини восьмої. Подивіться: в такому випадку може бути скликана однією третиною. Так, на вимогу однієї третини.

 

120

 

ГОЛОВА. Не те ви говорите. Це якщо інші суб’єкти, визначені в попередніх частинах, не можуть скликати або не скликають, тоді сесію може скликати третина депутатів.

 

Депутат Шейко. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П. В. Шановні колеги! Моя поправка 53. Я підтримую пропозицію і голосував "за". Право законодавчої ініціативи має депутат. Одна третина депутатів має право скликати сесію, але не в суб’єктом ініціативи. Скажімо, постійна комісія у Верховній Раді, чи в обласній, чи в районній. Тому тут якраз ініціатива постійної комісії буде зайвою /Шум у залі/. Одна третина депутатів - це теж представники постійних комісій...

 

ГОЛОВА. Ми вже проголосували цю частину, але якщо ви наполягаєте, то я вашу пропозицію ставлю на голосування - про вилучення з частини восьмої слів "або постійною комісією ради".

 

121

 

Ставлю на голосування пропозицію депутата Шейка.

 

"За" - 156.

 

Ставлю на голосування частину дев’яту, яка пропонується комісією. Будь ласка,

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 243. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Частина десята: "Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а в разі його відсутності або неможливості здійснення ним цих функцій - секретар ради, сесію районної в місті, районної, обласної ради - голова ради або його заступник, У випадку, передбаченому частиною сьомою цієї статті, сесію відкривав і веде за дорученням ради один із депутатів". •

 

Частину сьому ми віднесли на трете читання.

 

МУСІЯКА В. Л. Давайте віднесемо, так?

 

ГОЛОВА. То тоді, може, відповідно до неї і цю частину віднесемо. Тобто є пропозиція частину десяту - на трете читання.

 

МУСІЯКА В. Л. Разом відпрацюємо частини сьому і десяту.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування дану пропозицію, яка підтримується комісією.

 

122

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 237.

 

ГОЛОВА. Я просив би при опрацюванні цього питання врахувати поправку 57 депутата Носова, яка врегульовує ці питання.

 

Частина одинадцята: "Сесія ради є правомочною, якщо у її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради". Немає заперечень?

 

Поправка 61 депутата Шейка. Прошу.

 

ШЕЙКО П. В. Шановні колеги! Правомочність сесії Верховної Ради і минулого, і нашого скликання - все-таки дві третини. Уявімо собі ситуацію: збирається половина депутатів, голосує питання, і один депутат проти, рішення не приймається, сесія засідає безконечно і не вирішує ніяких питань. Тому все-таки кворум повинен бути не половина, а дві третини, як це практично склалося при проведенні сесій різних рівнів.

 

Я просив би підтримати поправку мою і депутата Гошовської.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Ми це теж обговорювали і теж хотіли закріпити практику, яка у нас склалася і є сталою вже багато років. Але в Конституції немає вимоги про дві третини

 

123

 

для того, щоб працювала Верховна Рада. Так? Вона може приймати рішення 50 відсотків плюс один голос. Тому ми так і записали, що будь-яка рада є правомочною за наявності 50 відсотків плюс один депутат.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Шейка. Спокійно, спокійно!

 

МУСІЯКА В. Л. А це ж різні речі, то орган, а це - визначення повноважень, технологія.

 

"За" - 149.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування частину одинадцяту цієї статті. Прошу підтримати.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 241. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Я думаю, що ми неправильну норму прийняли. Може бути така ситуація, що один депутат, якого не вистачає до кворуму, прийшов і не реєструється, бо не хоче, щоб сесія розглядала питання...

 

МУСІЯКА В. Л. І при двох третинах таке може бути.

 

124

 

ГОЛОВА. І при двох третинах. А при невеликій кількості це ризиковане теж. Сьогодні, на жаль, депутати на місцях політизовані не менше, ніж у Верховній Раді.

 

Частина дванадцята: "Питання на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян". Я думаю, це ні в кого не викликав заперечень.

 

Частина тринадцята: "Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради". Теж норма сприймається.

 

Частина чотирнадцята: "Порядок скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії і з процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначається регламентом ради". Теж не викликав заперечень.

 

Частина п’ятнадцята: "Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються сільським, селищним, міським головою... " - і далі за текстом.

 

Частина шістнадцята: "Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання".

 

До п’ятнадцятої?

 

Частини з дванадцятої по чотирнадцяту ставлю на голосування. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 247. Прийнято.

 

125

 

ГОЛОВА. Думка депутата Носова щодо частини п’ятнадцятої. Будь ласка.

 

НОСОВ В. В. Щодо частини п’ятнадцятої є маленька деталь. Ми перенесли частину десяту, в якій ідеться про те, що за дорученням ради сесію веде один із депутатів. Але щоб рада доручила, треба, щоб вона зібралася, щоб було відкрито засідання. А засідання відкривати нікому. Саме тому я пропонував би сформулювати так, щоб це було зроблено не за дорученням ради, а за дорученням депутатів. Ви подивіться мою поправку до частини десятої. І тому в п’ятнадцятій теж треба записати, щоб за дорученням депутатів вів її засідання, а не ради. Бо неможливо, ви зрозуміли, дати доручення, не зібравши раду.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, що ви скажете?

 

МУСІЯКА В. Л. Гадаю, можна погодитися.

 

ГОЛОВА. Частина п’ятнадцята ставиться на голосування з поправкою депутата Носова, підтриманою комісією. Будь ласка.

 

"За" - 229. Прийнято.

 

Частина шістнадцята: " Сесії ради проводяться гласно... " Це не викликає заперечень ні в кого.

 

Ставлю на голосування частину шістнадцяту. Будь ласка,

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 255. Прийнято.

 

126

 

ГОЛОВА. Стаття в цілому не голосується, оскільки частину перенесено на третє читання.

 

Шановні депутати, потрібно вирішити два питання. Перше. Я просив би вашої згоди о 16 годині все-таки розглянути проект Закону про податок на додану вартість, оскільки над ним потрібно працювати ще дуже багато.

 

Я ставлю на голосування що пропозицію і прошу вашої підтримки. А після нього ми відразу ж продовжимо роботу над проектом Закону про місцеве самоврядування.

 

"За" - 231. Рішення прийнято.

 

Далі. Я зобов’язаний оголосити результати роботи Лічильної комісії. Висновок, який нам запропоновано, зводиться до того, що комісія вирішила вважати вибори такими, що не відбулися, оскільки частина депутатів із окремих фракцій, власне, окремі фракції, не взяли участі г голосуванні. І тому не було передбаченої у Регламенті кількості депутатів.

 

У зв’язку з цим передбачається провести голосування завтра з 9 години 45 хвилин. Спочатку ви берете бюлетені, голосуєте, а вже потім заходите до залу. Ідеться про вибори членів Верховного Суду і Арбітражного суду.

 

Оголошується перерва на дві години.

 

127