Стенограма пленарного засідання

06 березня 1997

 ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.

     6 березня 1997 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

 

 

ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Готові?

 

Реєструємося.

 

Зареєструвалися 334 народних депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.                                                                 

 

Найперше я хотів би вибачитися перед тими депутатами, які хотіли взяти слово до перерви й обмінятися думками а приводу тих питань, які ми розглядали. Але одні наполягають, а інші вимагають, Щоб Регламенту дотримуватися, мовляв, перерва настає                                                                                      

Анатолію Миколайовичу Шаланський, я персонально перед вами вибачаюсь. Ви маєте слово. Будь ласка.

 

Він хвилин п'ятнадцять тут стояв і вимагав,  щоб йому було надано слово.

 

3

 

ШАЛАНСЬКИЙ А.М., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності ( Знам"ян-ський  виборчий  округ,   Кіровоградська  область). Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні депутати! Так склалося, що питання агропромислового комплексу мене надзвичайно хвилюють, тому що я сам аграрій і виходець з аграрного сектора.

 

Я хотів би у виступі з мотивів голосування, що стосувалося пріоритетності розвитку сільськогосподарського виробництва, сконцентрувати увагу не тільки членів Комісії з питань АПК, а й усіх депутатів, оскільки із вас, здається, 286 представляють сільські округи, на тому, що прийнята в 1995 році (хоч і не офіційно прийнята) програма проголошена на всю державу. І в цьому талмуді, який називається "Економічний і соціальний розвиток України в 1995 році" (щорічна доповідь Президента), на неї теж посилалися. Її мала використати у своїй законотворчій роботі і Комісія з питань АПК. Але за 2 роки і 10 місяців я не став свідком того, що Комісія з питань агропромислового комплексу конкретно займається стоїм завданням. Це мені прикро, з одного боку. А з другого, -досить серйозні питання, які розроблені урядом, досі не внесені на розгляд у сесійному залі. От на цьому я і хотів-бя зосередити увагу.

 

Крім того, коли ми розглядаємо питання про зміни і доповнення до якогось закону, то маємо дивитися, як він взагалі виконується. Пріоритетність соціального розвитку села на сьогодні визначено законом, але в жодному пункті він не виконується. А ми вносимо зміни до якихось позицій. Це, щонай-

 

4

 

менше, некоректно. Тому хотілося б через чотири дні, коли повторно буде подано цей законопроект, отримати хоч який-не-будь інформаційний документ з приводу того, як виконується Закон про пріоритетність соціального розвитку села.

 

Я вам вдячний і прошу вибачення за свою некоректну по
ведінку.     

 

ГОЛОВА. Нічого. Спасибі. Будемо враховувати і вашу позицію. Але тут є секретар комісії (голови Комісії я зараз не бачу). Я думаю, що це стосується не тільки Комісії з питань АПК у цілому, а й її зокрема. Розумієте, ми даремно витрачаємо час, якщо законопроект підготовлено недоброякісно. Витратили більше години, а маемо нуль результатів. Тоді як можна було б поставити одне конкретне питання. Функція парламенту в тому і полягає, щоб прийняти відповідний закон чи постанову і тим самим сприяти вирішенню проблеми.

 

Ще депутат Масенко має слово. І приступаємо до розгляду наступного питання.

 

МАСЕНКО О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування ( Орлиці кий виборчий о к -руг, Полтавська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Я хотів би, щоб і ви послухали. Даниленка немає, але присутні члени комісії.

 

Я багато разів наголошував на тому, що при підготовці таких законопроектів слід дотримуватися принципу не "давати селу", а "не забирати в села". Для цього потрібно вирахувати

 

5

 

суму, а якої згідно із Законом про пріоритетність соціального розвитку села не проводяться відрахування до бюджету і в рівні спеціальні фонди. Не настільки просто і настільки  справедливо, що вирішило б усі питання. Усім порівну було б. Слід відмовитися від несправедливого принципу, який тут обкладено, що тому, хто має вхід в оті коридори, щось перепаде, а тому, хто не має,- нічого.

 

І якщо знову в центрі будуть    акумулюватися   кошти,    то вони як ділилися несправедливо,  так і будуть ділитися.

 

  Оце зсе, що я хотів сказати.

 

ГОЛОВА. Я знаю,    що хотів виступити ще   депутат   Данча. Але, може, ви виступите тоді, коли буде трансляція на... (Шум     у     э а л і ).  Ні, я не до вас.  Я до іншого.

 

Ви зрозуміли   завдання для комісії?   Валентино Петрівно Семенюк, будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Андрушівський     виборчий     округ.      Житомирська     область). Шановні колеги народі депутати!  Насамперед я хотіла б висловити думку стосовно поданого законопроекту.  Як секретар комісії я не підтримувала і   не    підтримую   подібні документи   Чому?   Сьогодні    загальна біда не в Комісії з питань агропромислового комплексу, а в тій вакханалії, яка зумовлена відповідним   курсом    і    відповідними перестановками, особливо в Міністерстві сільського господарства.

 

6

 

Ви бачите, що в нас міністрів змінюють частіше, ніж народжуються діти. Тому сьогодні звинувачувати лише комісію не потрібно. Думаю, що ми після сьогоднішньої розмови звернемося ще раз до Президента і висловимо свою думку з приводу того, що не потрібно так часто змінювати міністрів, має бути стабільність. І сьогодні та криза, що виникла в агропромисловому комплексі, в основному породжена кризою управління.

 

І ще одне, Олександре Олександровичу. Сьогодні не потрібно ніяких особливих законів для агропромислового комплексу. Сьогодні треба приймати бюджет, приймати закони щодо податків, платежів, реструктуризації боргів.  Я з цих питань внесла багато пропозицій. Якшо вони пройдуть, то, думаю, буде краще для села і для всієї України.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Зараз у нас є можливість або розглядати проект Закону про податок на доходи фізичних осіб, і це передбачено, здається, порядком денним... (Шум  у     залі).  Хвилиночку! Ну гаразд.

 

Слово надається Регурецькому Василю Васильовичу, заступнику міністра фінансів України. Розглядається після доопрацювання проект Закону України про податок на доходи фізичних осіб.

 

7

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Відповідно до рішення Верховної Ради вашій увазі вдруге пропонується проект Закону про податок на доходи фізичних осіб. Податок на доходи громадян - це, безумовно, один з ключових видів податків у державі, і не дивно, що поданий проект став предметом детального обговорення в сесійному залі Верховної Ради. Цей проект активно обговорювався в робочій групі, складеній із представників фракцій і депутатських груп, а також у засобах масової інформації.

 

Оскільки за допомогою цього податку держава напряму вилучає частину одержаних громадянами доходів, то, цілком природно; механізм такого вилучення повинен бути соціально зорієнтованим і достатньою мірою справедливим. Я хотів би ще раз підкреслити цю основну особливість запропонованого проекту і його перевагу перед діючим декретом: ідеться про податок, зорієнтований на перерозподіл доходів більш заможних і багатих людей на користь менш забезпечених..

 

Хочу підтвердити це деякими цифрами. З доходу, рівного середньомісячній заробітній платі, за діючим декретом стягується податок у розмірі 11,5 відсотка в середньому. За проектом ця сума буде становити 8 відсотків.

 

За рахунок збільшення у два рази розміру неоподатковуваного доходу і зменшення ставки податку за першою шкалою, за якою сплачується податок основною частиною працюючих (а ця шкала якраз зорієнтована на рівень середньої заробітної плати), доходи до бюджету зменшуються більш як на "0 мільйонів гривень. Але за рахунок включення в оподаткування доходів, які в нинішніх

 

8

 

умовах не оподатковуються, а це доходи від капіталу, від приросту капіталу, від банківських вкладів і від володіння цінними паперами, а також за рахунок скасування цілого ряду пільг доходи до бюджету збільшуються більш як на 900 мільйонів гривень, що дає можливість перекрити втрати бюджету від зменшення оподаткування низьких доходів.

 

Водночас ми повинні враховувати реалії нашої економіки, реальні доходи, отримувані громадянами України, з яких ми можемо або не можемо стягувати податки для формування доходів бюджету. Україна, на жаль, не може відмовитися сьогодні від такого джерела доходів бюджету, як податок на доходи фізичних осіб. У бюджеті на 1997 рік ці доходи становлять(за розрахунками виходячи з нових законопроектів) десь 3,4-3,5 мільярда гривень, або близько 8,8 відсотка від усіх надходжень до консолідованого бюджету держави. Це досить суттєва сума, і компенсувати її за рахунок інших джерел надходжень неможливо.

 

Тому уряд не може погодитися з пропозиціями народних депутатів, які були висловлені в ході минулого розгляду цьо- го законопроекту, стосовно того, що оподатковувати треба тільки над доходи, або, як було сказано, доходи, що сягатимуть більш як 900 доларів США на місяць. За нашими даними, легально отримували доходи розміром більше 500 доларів на місяць близька 2 відсотків усіх платників цього податку. Хоча доходи цієї частини громадян досить великі, але податок з них не може перекрити загальну суму втрат бюджету в разі скасування оподаткування всіх доходів в Україні.

 

9

 

 

Уряд уважно проаналізував усі пропозиції, які вносилися народними депутатами минулого разу. Більшість їх зводиться до внесення змін і доповнень, деталізації норм запропонованого законопроекту, що, безумовно, потрібно врахувати при доопрацюванні проекту і підготовці його до другого читання. Але в багатьох виступах звучали і концептуальні пропозиції, які стосувалися докорінної зміни ідеології проекту і діючого порядку оподаткування.

 

Дозвольте коротко висловитися щодо внесених пропозицій. Народним депутатом Пилипчуком було запропоновано докорінно змінити проект, і зокрема встановити оподаткування не індивідуальних доходів кожного громадянина, а доходів сім'ї, а також проводити оподаткування за залишком доходів після здійснення витрат сім'єю чи особою. І взагалі проводити оподаткування тільки над доходів, про що я вже говорив.

Здійснити перехід на таку схему оподаткування теоретично можливо, але практично здійснити це в наших умовах неможливо. По-перше, кого включати до складу членів сім'ї для визначення їх сукупного доходу? Наприклад, чоловік і дружина, які не зареєстровані як подружжя,- включати їх чи не включати? Дітей, які мають свої сім'ї, але проживають разом з батьками? Рідних чоловіка або дружини, які також проживають разом? Як визначати ці доходи - сьогодні відповісти на це запитання неможливо.

 

По-друге, це призведе до втрати контролю за оподаткуванням доходів, тому що податок буде нараховуватися лише на підставі річної декларації і за даними самих громадян, а це потребує ведення кожним громадянином детального обліку дохо-

 

10

 

дів і витрат, що малоймовірно. А здійснити перевірку правильності такого обліку силами податкової служби в наших умовах просто неможливо, якщо не збільшувати в десятки разів чисельність податкової адміністрації і не вести бухгалтерського обліку на кожну сім'ю.

 

І, по-третє, у такому разі треба передбачати значні втрати бюджету, тому що утримання податку біля джерела виплати  є найбільш дійовим і повним контролем за збиранням податку, хоча від цього пропонують відмовитися.

 

Що стосується врахування витрат фізичної особи при нарахуванні податку (а називалися такі витрати, як на харчування, поховання, одруження, навчання, покупку автомобіля та інші витрати сім'ї), то необхідно сказати таке.

 

Ідеологія оподаткування доходів громадян якраз і полягав в тому, що оподатковувати треба брутто-доходи, а не нет-то-доходи фізичної особи. Усі країни саме так оподатковують доходи громадян. І майже всі країни намагаються оподатковувати доходи біля джерела їх виплати, а не здійснювати пошук усіх доходів у кінці року на підставі річних декларацій і даних громадян.

 

Неможливо документально (а не зі слів платника) визначити фактичну суму витрат, особливо таких, як витрати на весілля, поховання, харчування, покупку предметів.

 

Якщо ж перейти на оподаткування залишків доходів громадян, то це буде породжувати і несправедливість, і нерівність в оподаткуванні, особливо щодо тих категорій громадян, які схильні до заощаджень чи намагаються зекономити для інвестування (ідеться про покупку облігацій, цінних паперів) або

 

II

 

щодо осіб, які починають трудову діяльність чи готуються до створення сім"ї і думають про майбутнє весілля, майбутній пошук житла і майбутні витрати молодої сім"ї.

 

У запропонованому проекті передбачаються деякі витрати, які будуть враховані при оподаткуванні.

 

Але це строго цільові витрати - на погашення процентів по іпотечному кредиту, на компенсацію втрат при   пошкодженні майна громадян. Але пропозиції щодо врахування всіх витрат фізичної особи при нарахуван ні податку на її доходи підтримати не можна як з точки зору ідеології оподаткування, інтересів бюджету, так і неможливості адміністрування такого оподаткування.

 

Стосовно пропозицій про оподаткування доходів не за основним місцем роботи. Передбачено оподатковувати такі доходи за ставкою ЗО відсотків. Це максимальна ставка за запропонованою шкалою. Ми вважаємо, що таке оподаткування буде справедливим. За нашими даними сьогодні більшість   або значна кількість   громадян отримують доходи не за основним місцем роботи. Причому значно більші суми, ніж за основним місцем роботи. І відповідно податки мають сплачуватися якраз із того джерела, яке не контролюється за місцем його роботи.

 

Я можу навести вам такий приклад. У 1996 році від підприємств і організацій до податкових інспекція надійшла інформація про те, що доходи не за основним місцем робота отримали близько 5 мільйонів громадян. А під кінець року декларації про перерахування податку були подані тільки 2 мільйонами громадян. При цьому вони вважали, що їм мають бути повернуті кошти з

 

12

 

 державного бюджету. Решта не подавала декларацій,  і більшість із них податкова інспекція розшукати не змогла. А не подавале декларацій тільки з тієї причини, що податок там мав бути нарахований до сплати в бюджет. Таким чином, близько трьох мільйонів громадян занижували свої доходи або ухилялися від оподаткування.

 

Оподаткування доходів від використання присадибної ділянки землі. У проекті не передбачено оподаткування доходів від продажу вирощеної на присадибній ділянці продукції. Але законом визначається: якщо громадянин планує з цієї ділянки землі отримувати постійні, регулярні суттєві доходи, то він повинен вирішити сам, чи приховувати ці доходи і ризикувати, чи зареєструватися як суб"єкт підприємницької діяльності, легальне отримувати доходи і сплачувати легально податки.

 

У проекті визначено критерій, за яким громадянин повинен орієнтуватися і або вважати себе підприємцем, або не платити податків тому, що він не досягав певного обсягу. Було названо цифру - 120 неоподатковуваних мінімумів доходів за рік /це 2 тисячі гривень/. Ця цифра визначена виходячи з першої ш кали оподаткування, і,   безумовно, ми можемо її деталізувати; якщо це буде запропоновано депутатами.

 

Щодо розміру неоподатковуваного доходу, який є показ-кикш для визначення шкали оподаткування і соціальних пільг, передбачених у проекті. Кабінет Міністрів погодився з тим, що неоподатковуваний мінімум для шкали можна і не визначати, а включити туди доходи в абсолютних сумах, які сьогодні випливають

 

13

 

з реально отримуваних доходів громадян України. Однак що стосується пільг, передбачених проектом, то ми, дійсно орієнтувалися на такий показник, який міг би час від часу змінюватися в міру знецінення заощаджень та коштів громадян.

 

У проекті передбачається, що податки, звільнені від оподаткування, повинні бути підвищені у два рази порівняно з нинішнім розміром /сьогодні не оподатковується 1.7 гривень на один неоподатковуваний мінімум/. Запропоновано збільшити цю величину в два рази.

 

Шановні народні депутати, я хочу трошки деталізувати той механізм надання пільг, який запропоновано в проекті, і сказати, чим він зумовлений. Проектом передбачається, що кожен громадянин, який отримує доходи, мав право /або йому бухгалтер має право це зробити/ зменшити оподатковувані доходи на один неоподатковуваний мінімум.

 

І цей порядок поширюватиметься на всіх громадян, які отримуватимуть доходи. А механізм побудований так, що шкала оподаткування, яка є на сьогодні, враховує це оподаткування, вилучає І? гривень, і таблиця починав діяти, так би мовити, з нуля. Автоматично цю пільгу отримують усі категорії, хто платить за першою шкалою, за другою І хто платить за максимальною шкалою. Тому що шкала мав здатність знижуватися при зменшенні неоподатковуваного доходу.

 

Ми проаналізували цю ситуацію і запропонували, шановні народні депутати, перейти до надання пільг не за зменшенням доходу, а за зменшенням нарахованого податку.

 

І тому тут

 

14

 

записано, що нарахований податок буде зменшуватися на згадані пільги у вигляді кількох відсотків від неоподатковуваної части-ни. А якщо ми зменшуємо суму на 17 гривень, то, значить, втрачаємо для держави 10 відсотків податку. Якщо ж ми зменшуємо нараховану суму податку на 20 відсотків, то це те саме, що оподатковуваний дохід зменшити на дві неоподатковувані величини. Але при цьому такою пільгою користуватиметься тільки та частина громадян, яка сплачує податки за першою шкалою -по 10 відсотків. А громадяни, доходи яких оподатковуватимуться за запропонованою ставкою - 20-30 відсотків, цю пільгу просто втрачають. Оце головна особливість цього проекту.

 

І щодо статті 7, в якій ідеться про пільги. Я хочу навести вам такі дані. За чинним декретом в понад 38 позицій щодо надання пільг в оподаткуванні. У цифровому вираженні -це більш як 1,7 мільярда гривень. Таку суму пільг надавати і не стягувати до бюджету - це просто несправедливо стосовно тих громадян, які сплачують податки. Тому цей перелік пільг було детально проаналізовано, і ми запропонували залишити їх тільки для соціально незахищеної частини населення.

 

Якщо ви уважно порівняєте діючий механізм пільг і запропонований, то побачите, що пільги для категорії соціально незахищених громадян збережені. Вилучено пільги тільки для окремих категорій громадян, які можуть спокійно оплачувати податок від отриманих доходів.

 

Шановні народні депутати! Уряд пропонує вам ще раз розглянути поданий законопроект і врахувати те, що чинний

 

15

 

декрет в досить недосконалим механізмом оподаткування доходів громадян. Його необхідно якомога швидше замінити. І тому уряд просить прийняти в першому читанні поданий проект для його доопрацювання за вашими пропозиціями і прийняття в другому читанні.

 

ГОЛОВА. Запитання є? Враховуючи те, що ми дуже детально . обговорювали цей проект першого разу, я просив би виділити трохи менше часу на його обговорення тепер. Прошу записатися на запитання, відведемо для цього 15 хвилин. Немає заперечень?

 

Депутат Пронюк. Прошу.

 

ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Тисменицький     виборчий округ,     Івано-Франківська     о б -ласть/.  Передайте слово пану Пилипчуку.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

ПИЛИПЧУК В.М., член Комісії Верховної Рада України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Центральний    виб о р чий     округ,    І в а н о - Ф ра н ківськ а област ь/. Шановні депутати! Минулого разу ми не приняли дві законопроект. Нічого не зроблено, і він знову настійливо

 

16

 

 просувається. Це в додатковий податок на громадян  і в ньому не враховано витрат   ні на їжу, ні на квартирну плату, ні на віть на похорони. Я пропоную голосувати його поіменно. Бо це наруга над нашим народом. І коли доповідач нагадує про світовий досвід, каже, що такий податок існує,   то я скажу, що в світовий досвід, за яким заробітна плата не може бути менш 4 доларів на годину. А у нас сьогодні 50 доларів на місяць виходить. Це антисоціальний закон, спрямований на збурення суспільства і дальше пригноблення нашого населення.

 

Прошу голосувати поіменно. І прошу /можливо, мені не вдасться записатися на виступ/   врахувати, що це антинародний, антилюдський закон. Я таких слів не застосовував ніколи і не робив   феєрверків, але цього витерпіти вже не можна.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати! Я намагався у своєму виступі обгрунтувати наші висновки стосовно цих про-Еовацій. Хотів би ще раз звернути вашу увагу на таку категорію, як витрати, і в тому числі на поховання. У законопроекті є стаття,  де записано, що не підлягають оподаткуванню всі адресні допомоги і соціальні витрати, які надаються громадянам із державного бюджету  і зі спеціально створених фондів, інших благо дійних фондів, що створюються у нашій державі.

 

Так от,    щодо     допомога на поховання. Цим законопроектом якраз не передбачається оподатковувати ці витрати, їх включено до переліку соціальних пільг, державної допомоги

 

17

 

в межах норм, встановлених законодавством. Я маю перелік таких пільг, серед них і допомога на поховання.

 

Що стосується самої характеристики даного законопроекту, то, враховуючи діючий механізм, ми не можемо сьогодні відійти від оподаткування цих доходів. Вони вже   оподатковуються за чинним декретом. Але ми намагалися його змінити таким чином, щоб на території України податки з доходів громадян сплачувалася за системою справедливості.

 

ГОЛОВА. Депутат Шаланський.

 

ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Дякую. Шановний Василю Васильовичу, я розумію, що необхідно вводити оподаткування доходів фізич них осіб. Але, мабуть, на перше місце потрібно було б поставити рівень заробітної плати а тим, щоб врегулювати оподаткування. Я якоюсь мірою підтримую Пилипчука.

 

Мене цікавить питання присадибних ділянок, оскільки досить часто люди запитують, чи не повертаємося ми до 1955 року, коли доводилося вирубувати дерева ітаке інше. Чи достатньо чітко виписано     цей пункт про розмежування  це під приємницька діяльність, а це не підприємницька?

 

Поясніть, будь ласка.

 

Дякую.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Ну я хотів би зауважити, що ми не

 

18

 

вводимо нового виду податку. Податок сьогодні   діє, і його збирають.

 

Що стосується рівня заробітної плати, то я   вважаю, що це не предмет цього законопроекту.

 

І стосовно оподаткування доходів від присадибних ділянок. Я хочу ще раз наголосити, що законом прямого оподаткування доходів від присадибних ділянок не вводиться. Ми тільки ввели критерії. Якщо громадянин на присадибній ділянці набудував теплиць і збирає на рік два врожаї помідорів і тільки це в основним джерелом його доходів, то, безумовно, цей гро мадянин повинен вирішувати своє питання таким чином, що він в підприємцем. Але конкретно не можливо назвати, який саме вид діяльності вважати підприємництвом - чи вирощування худоби, чи вирощування   овочів. Неможливо визначити такий критерій. Ми взяли загальну величину доходів, яка б могла бути межею при визначенні, чи це доходи від підприємницької діяльності,

чи інші.

 

Ми можемо розглянути цей розмір, і виходити з фактично отриманих доходів. Можемо піднімати чи опускати цю планку. Саме робочою групою була визначена ця величина.

 

ГОЛОВА. Степане Ільковичу, я вас прошу. Ну чому ви кричите?   Візьмете олово і висловитеся.

 

Депутат Сизенко.                                                       

 

19

 

СИЗЕНКО Ю.П., секретар Комісії Верховної Ради України 8 питань молоді, спорту і туризму /Жовтневий     в и бор чий     округ,     Запорізька       об-ласт ь/. Прошу передать слово Симоненко Петру Николаевичу.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Красноармійський виборчий     округ,     Донецька      о б -ласт ь/. Шановний Василю Васильовичу! У мене до вас запитання не тільки з приводу того,  який вид діяльності як обраховувати і які податки вводити.  Мене хвилює зовсім інше, а саме те, що надані чинним законодавством - законами про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту, про основні засада соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні, про податок на доходя громадян, про соціально-правовий захист військовослужбовців

 

20

 

і членів їх сімей пільги і гарантії статтею 7 законопроекту будуть скасовані для значної кількості ветеранів війни, праці та ряду інших категорій громадян.

 

Ми в цьому переконалися, коли порівняли перелік пільг, що надавалися чинним законодавством, з тим, який ви вводите статтею 7.

 

То на якій підставі ви сьогодні без змін чинного законодавства закладаєте до цього проекту обмеження для категорій пільговиків? Де перше.

 

І друге. Якщо в цьому в потреба, то тоді Кабінету Міністрів треба було б це віднести до іншого законопроекту, який внесено саме Кабінетом Міністрів і в якому мова Йде про зміни до законодавчих актів. Якщо не помиляюсь, там їх близько 63. А це в обмеження і порушення статті 22 Конституції,

 

21

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Готуючи статтю 7 із переліком соціальних пільг для окремих категорій громадян, ми справді орієнтувалися на чинні законодавчі акти, де ці пільги визначено, але враховували і те, що сьогодні, використовуючи пільги для цієї категорії громадян, інші категорії людей дуже часто намагаються ухилятися від оподаткування.

 

Але ми розуміємо, що цей перелік захочуть розширити і що це питання вирішуватимуть народні депутати, як це вже було зроблено щодо інших законопроектів, зокрема про податок на додану вартість та податок на прибуток. Але ми зупинялися тільки на категорії тих громадян, які дійсно, за нашим розумінням, повинні бути звільнені від оподаткування.

 

ГОЛОВА. Депутат Швидкий.

 

ШВИДКИЙ П.Є., секретар Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Жо в к ів ський виборчий округ, Львівська област ь/. Я взагалі-то буду підтримувати цей законо-прозкт, бо він дійсно на часі, працювала комісія і тому подібне. А тим, хто критикує, я порекомендував би зайти в комісію і попрацювати так, як ми працювали три місяці над законопроектом про місцеве самоврядування.

 

Але зараз я хотів би передати слово депутату Цушку.

 

ГОЛОВА. Василю Петровичу, будь ласка.

 

22

 

ЦУШКО В.П., член Комісії Верховної Ради України а питань фінансів і банківської діяльності /Тарутин-ський  виборчий  округ,  Одеська област ь/. Селянська партія. Уважаемые коллеги! У нас на рассмотрении находятся проекты ключевых законов - о прибыли, о НДС, о налоге на доходы физических лиц. Верховный Совет прошлого созыва признал многоукладность экономики, разные формы собственности. И мы должны принять эти ключевые законы, потому что они делают действительно революцию в нашей экономике. Это касается и данного законопроекта. Почему?

 

Сегодня колхозник платит подоходный налог, но не знает за что он его платит. А когда человек будет платить из своего кармана налог, то отношение к нам, депутатам, к Президенту, к правительству, к местным властям будет иным. Он будет чувствовать, что платит государству. И тогда у нас будет действительно социальное государство.

 

Что касается этого налога, то мы должны поддержать компромиссный  Проект депутата Донченко. Надо разобраться с льготами.

 

Действительно, малоимущие не должны платить налог, а те, кто имеет доходы, должны платить, и эти налоги должны идти на содержание малоимущих. Поэтому прошу вас поддержать этот проект в первом чтении, а потом подключайтесь к нашей Комиссии по вопросам финансов и банковской деятельности дорабатывать. И предлагаю принять проект постановления депутата Донченко, он компромиссный.

 

Спасибо.

 

23

 

ГОЛОВА. Депутат Глухівський.

 

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий  округ,  Львівська  о б -ласт ь/. Шановний доповідачу! Ви про це вже говорили, а я просив би вас ще раз чітко сформулювати, яким буде механізм сплати податку фізичною особою, якщо вона працює в кількох організаціях. Чи й надалі буде вважатися, що є лише одне основне місце роботи? І чи зберігається такий інститут, як трудова книжка, що зберігається на основному місці роботи, і там податки будуть автоматично зніматися, а на руки видаватиметься зарплата мінус податок? І як це буде робитися, якщо людина за сумісництвом працює? Тобто який буде механізм цього?

 

Дякую.                                      

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Я хочу звернути вашу увагу на те, що в даному законопроекті якраз ця позиція детально виписана.

 

Громадянин сам буде визначати, де його основне місце роботи, враховуючи ту обставину, що пропонується трудові книжки скасувати. І громадянин може мати декілька місць роботи - це не буде заборонятися законом. Але він сам визначає, де його основне місце роботи, де буде застосовуватися оподаткування за шкалою. Це його право.

 

Крім того, він буде визначати свою податкову адресу і повідомляти про це податкову інспекцію для того, щоб вона жгла контролювати його доходи,

 

24

 

Усі інші доходи, одержані громадянином, вважатимуться доходами не за основним місцем отримання доходів і будуть оподатковуватися при виплаті доходів у тих місцях за єдиною стабільною ставкою - ЗО відсотків. Громадянин зобов'язаний підрахувати всі свої доходи в кінці року і подати декларацію до податкової інспекції, де має вказати всі суми, які він отримав за місцем основної і за місцем неосновної роботи. І тоді буде зроблено перерахунок його доходу за діючою шкалою. Таким чином, громадянин на основі декларації буде переходити на оподаткування за шкалою, як і за основним місцем роботи.

 

У проекті передбачено, що не громадянин нараховує і перераховує податок до бюджету, а ті особи, які виплачують йому Його доходи /за основним місцем - це бухгалтерія, за неосновним місцем - ті особи, які виплачують доходи/, всі ваш зобов"язані утримати податок за діючою шкалою і повідомити про це податкову інспекцій і, звичайно ж, особу, яка отримала доходи.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Альошин Валерій Борисович - співдоповідь від комісії.

 

25

 

АЛЬОШИН В.Б., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /І н д у с т р і а л ь ний  виборчий  округ,  Кірово г р а д -ська  област ь/. Шановні колеги народні депутати! Тиждень тому ми слухали це питання, і тоді я робив інформацію від погоджувальної комісії із представників фракцій і груп Верховної Ради. Сьогодні я роблю інформацію від Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.

 

На минулому тижні ми прийняли рішення про те, щоб відправити той законопроект на доопрацювання, хоча сам хід обговорення і зміст запитань показали, що суттєвих, концептуальних зауважень до законопроекту, за винятком зауважень депутата Пилипчука, фактично не було. Більшість депутатів у своїх виступах підтримали законопроект, але результативного голосування не відбулося.

 

Тому уряд фактично не вніс змін до законопроекту, а Комісія з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 4 березня прийняла рішення про повторне внесення на пленарне засідання законопроекту в незмінному вигляді з метою прийняття його в першому читанні. Ось такою є формальна сторона справи.

 

26

 

Я хотів би сказати, що в мене не було сумнівів з приводу того, що проти цього законопроекту будуть серйозні виступи. Адже даний законопроект зачіпав інтереси окремих категорій . населення.

 

Кому законопроект не вигідний. Передусім тим, хто мав можливість отримувати так звані додаткові блага. Гадаю, усім, хто читав законопроект, зрозуміло, що мається на увазі під додатковими благами. Це значно вищі проценти за депозитами порівняно із середніми, це інші можливості грошових виплат без фактичного оподаткування.

 

Так само цей законопроект зачіпав інтерси і тих представників тіньового сектора економіки, які мають свої доходи від фактично неоподатковуваних операцій з нерухомістю. Тому що ці акти купівлі-продажу, як правило, фіксуються за найнижчими, взагалі якимись абстрактними цінами. На цьому держава втрачав значні суми. Можна навести і деякі інші речі, досить болісні для певних категорій населення.

 

 Водночас в серйозні зауваження. Передусім це ті зауваження, які набули форми проекту постанови Верховної Ради про проект Закону України про податок на доходи фізичних осіб.

 

Зауваження стосуються того, що у статті 7, якою передбачено певні соціальні пільги щодо оподаткування, не враховано пільги, які є сьогодні згідно з декретом Кабінету Міністрів про

прибутковий податок з громадян.

 

У принципі можна частково погодитися з підходом, що Верховна Рада мав забезпечити принцип соціальної справедливості при оподаткуванні доходів, максимальне збереження наявних пільг. Але давайте подивимося на цю проблему виходячи з дещо інших критеріїв.

 

27

 

Тепер ніщо не забороняє будь-якому підприємцю всю заробітну плату по своєму підприємству сплачувати одній особі, яка мав звільнення від прибуткового податку. Тут ми знову ж таки маємо втрати бюджету. Тому в статті 7 ми повинні чітко зафіксувати        максимально можливі    соціальні пільги. І я думаю, що це має бути предметом обговорення після прийняття законопроекту в першому читанні. І уряд міг би знайти можливості для певних компромісних рішень. Водночас звільняти від обкладення прибутковим податком цілі категорії населення -це абсолютно неприйнятно.

 

У зв"язку з цим я ще раз доводжу до вашого відома рішення Комісії з питань фінансів і банківської діяльності від 4 березня про прийняття законопроекту в першому читанні. Прошу всіх підтримати це рішення.

 

Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України МУСІЯКА В.Л.

 

ГОЛОВУЮЧІЙ. Запитання будуть? Вудь ласка, запишіться на запитання. 10 хвилин достатньо.

 

 Депутат Левченко. Прошу.

 

ЛЕВЧЕНКО А.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованої) злочинністю і корупцією /Краснодонський     виборчий     округ, Луганська     област ь/. Прошу передать слово депутату Донченко.

 

28

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Донченко.

 

ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Старобіль-ський     виборчий     округ,    Луганська област ь/. Уважаемый Валерий Борисович! Мы уже провели обсуждение этого законопроекта в сессионном зале. Было дано поругание вашей комиссии учесть те замечания, которые были высказаны  нами в ходе обсуждения. Но вы, несмотря ни на какие решения, вносите законопроект, абсолютно не претерпевший изменений.

 

Чем все-таки руководствовалась ваша комиссия? Напором Кабинета министров? Почему игнорируется решение Верховного Совета о том, чтобы учесть все замечания и пересмотреть ряд позиций, в частности относительно льгот, которые раньше имели отдельные категории граждан, а вы их сегодня статьей 7 срезаете? Это явно противоречит статье 22 Конституции. Тем не менее ваша комиссия это пропустила.

 

Спасибо.

 

АЛЬОШИН В.В. Дякую, Юрію Григоровичу, за запитання.

У відповідь на нього можна сказати таке. Верховна Рада, проголосувавши 223 голосами "за", фактично була на грані прийняття рішення про схвалення законопроекту в першому читанні. Цьому завадили, вкажемо так, окремі обставини, які не стосувалися концептуального змісту законопроекту. Це перше.

 

29

 

Друге. Законопроект вносився Кабінетом Міністрів України. Автором в Кабінет Міністрів України. Погоджувальна група, яка працювала над цим законопроектом, провела процедуру погодження позицій різних політичних груп і фракцій. Але незважаючи на те   що на титульному листі написано, що автор остаточної редакції - погоджувальна група, справжнім автором законопроекту в Кабінет Міністрів як суб"ект законодавчої ініціативи. Ніяка погоджувальна група за Конституцією не має права законодавчої ініціативи.

 

Тому Комісія Верховної Ради з питань фінансів і бан- ківської діяльності приймала своє рішення на останньому засіданні щодо цього законопроекту виходячи з названих мною обставин.

 

І останнє. Щодо соціальних пільг, я думаю, що ми можемо як компроміс погодитися з пунктом І вашого проекту постанови, хоча ми не повинні зводити суть і зміст статті 22 Конституції до розміру пільг. Кожна особа, кожен громадянин мав певні права і свободи, в   тому числі право на отримання соціальних та інших пільг. 1 зміною механізму надання цих пільг ми не позбавляємо такого права громадян.

 

ЗО

 

Стосовно аргументів, що через зловживання такими пільгами досить активно уникають доходів оподаткування. Це реалії життя, і ми повинні, зберігаючи механізми соціального захисту і соціальних пільг, соціальних гарантій, водночас ставити заслін подібним зловживанням.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Осадчук. Будь ласка.

 

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України   з питань культури і духовності /Тлумацький виборчий     округ,      Івано-Франківська     област ь/. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи були після минулого обговорення цього законопроекту, яке завершилося поверненням його на доопрацювання,

подані до комісії поправки від тих депутатів, які зараз говорять про соціальні пільги?

 

Я чому питаю? Зараз нам роздано проект депутата Симоненка, згідно з яким пропонується відхилити як неприйнятний цей законопроект тільки на тій підставі, що тут в стаття 7, яка обмежує соціальні пільги. З рештою, невже не можна зараз домовитися про те, щоб цю статтю вдосконалити?

 

Дякую.

 

ЗІ

 

АЛЬОШИН В.Б. Якби цей законопроект було прийнято в пер- шому читанні, до Комісії з питань фінансів і банківської діяльності надійшли б пропозиції народних депутатів, і вони стали б предметом обговорення. Та й зараз немає ніяких перешкод для того, щоб ми значно поліпшили і зробили прийнятної) редакцію статті 7. Ніяких заперечень немає. Нам треба законопроект взяти в роботу, а для цього потрібно єдине - прийняти його в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чумак. Будь ласка.

 

ЧУМАК М.В., голова підкомісії Комісії Верховної  Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Бахмацький  виборчий округ, Чернігів с ька  область). Шановний доповідачу! У мене таке запитання. Як буде оподатковуватися прибуток, одержаний селянами від виробництва на своїй присадибній ділянці надлишкової продукції? Це перше.

 

Друге. Усі ви знаєте, що тепер працівники сільського господарства не сплачують податок, це робить за них сільськогосподарське підприємство. То як буде у сукупному доході селя-нина оподатковуватися невиплачена заробітна плата?

 

І третє. Ви знаєте, який тепер у наших банках дефіцит кредитних ресурсів. Як будуть оподатковуватися проценти по вкладах до банківських установ?

Дякую.

 

32

 

АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Вони надзвичайно актуальні за змістом. У нашій погоджувальній групі були досить довгі дискусії з усіх цих питань.

 

У Конституції є норма про те, що всі громадяни мають сплачувати податки. Те, що в аграрному секторі склалась особлива ситуація, коли фактично платником податку є не фізична особа, а господарство... Ну, тут діє особливий механізм. І я думаю, що трансформація цього механізму відповідно до норм законопроекту не змінить матеріального становища основної маси сільського населення, та й, можна сказати, навіть усього сільського населення. Це по-перше. А по-друге, людина просто почне звикати до того, що є в усьому світі, -до нормальної сплати податків.

 

Що стосується доходів від присадибних ділянок. На це запитання вже давав відповідь основний доповідач - Василь Васильович Регурецький. Якщо сукупний дохід від присадибного господарства не перевищує 170 гривень на місяць, тобто 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розрахунку на рік, і, як там ще написано, якщо така діяльність не є регулярною і систематичною, то це не є об"єктом оподаткування і не включається до валових доходів громадян.

 

А якщо громадянин, який проживає в сільській місцевості •чи на околиці міста і веде таке господарство, одержуючи вищий дохід, то є всі підстави для того, щоб він зареєструвався як суб'єкт підприємницької діяльності. І тоді для нього вступають у дію дещо інші механізми оподаткування. Таким чином, я не бачу тут причин для побоювань, що ми, порушимо інтереси сільського населення.

 

33

 

Останнє запитання стосувалося оподаткування процентів за депозитами. Ідеологія законопроекту полягає в тому, що всі доходи складають сукупний дохід, у тому числі і проценти. І якщо вони оподатковуються в момент виплати за рахунок такого доходу, то ці виплати і сам процент зараховуються відповідно до валових витрат і до валового доходу. І залежно від обсягу сукупного доходу за підсумками року буде застосовано механізм оподаткування і відповідну ставку.

 

Дякую.

 

   ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу.

Шановні колеги, 10 депутатів записалися на виступ із трибуни.

 

Півгодини нам достатньо? Так. Прошу проголосувати пропозицію виділити на обговорення ЗО хвилин.

 

"За" - 153.

 

Дякую.

 

Паламарчук Валерій Олександрович. Будь ласка.

 

ПАЛАМАРЧУК В.О., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Миколаївський  сільський  виборчий  округ, Миколаївська область). Шановні народні депутати! У проекті закону часто робляться посилання на конкретні пункти, а іноді просто наводяться пункти Закону про оподаткування прибутку підприємств, що утруднює читання цього законопроекту і його сприйняття в цілому.

 

34

 

Пропоную вилучити із статті 4 слово "проценти". Чому? Тому, що оподаткування процентів, які одержують фізичні особи по своїх вкладах, призведе до відпливу коштів. Я хотів би, щоб Василь Васильович, шановний заступник міністра, почув ці зауваження. Я звертаюсь до вас ще й тому, що у нас попереду -друге читання (якщо сьогодні проект буде прийнято в першому читанні). Хотів би, щоб зауваження, які надійшли і від комісії, і від народних депутатів, було враховано. Треба зважити на те, що фізичні особи мають : вклади в банківських установах, і їх оподаткування приведе до активізації придбання населенням іноземної валюти, що спричинить падіння курсу національної валюти.

 

Із підпункту 4.2.9 треба вилучити слова "у тому числі моральної шкоди платника податку". Як визначено постановою пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року про судову практику у справах про відшкодування немайнової шкоди, під моральною шкодою слід розум іти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Відшкодування моральних втрат не може розцінюватися як дохід фізичної особи, тому суми, одержані від відшкодування моральних втрат, необхідно вилучити з валового доходу платника податку. Це я вважаю головним, що ми повинні в цій статті записати.

 

Другий абзац пункту 11.10 суперечить Закону України про цінні папери та фондову біржу, інструкції Національного банку України про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті та указу Президента України про відкриття анонімних валютних рахунків фізичних осіб.

 

35

 

До пункту 14.2. Відчуження здійснюється за договірною, а не за балансовою ціною. Коли ми з вами Земельний кодекс відпрацьовували, то говорили про це, тому що на даний момент вартість землі не визначено.

 

Для купівлі /це вже стосується пункту 14.6/ потрібне обов'язкове нотаріальне посвідчення. Договори про відчуження об"вктів нерухомості вимагаються статтею 227 Цивільного кодексу України. Недодержання нотаріальної форми тягне за собою недійсність таких договорів. Тому твердження, що нотаріальні посвідчення здійснюються тільки з метою додаткового контролю, в просто некоректним.

 

Умови пункту 15.2 не піддаються економічній логіці. Вікторе Івановичу, ви зі мною згодні щодо цих пунктів? Я думаю, тут ми з вами в унісон працюємо.

 

Пункт 19.5. Незрозуміло, яким чином фізична особа, яка здійснює оплату вартості майна, що продається, може нести відповідальність за нарахування та внесення до бюджету податку на доходи, отримані від продажу самого майна. Податок нараховується на дохід, а не на продажну ціну, яка відома цій фізичній особі і більше нікому. Вважаю, що податки на будь-які доходи, які виплачуються фізичній особі в грошовій формі, утримуються /крім чистого прибутку/ за рахунок особи, ява здійснює такі виплати.

 

Тому в першому абзаці друге речення потрібно вилучити.

 

І останнє. На мою думку, щоквартальне подання податковому органу інформації про сумі, нараховані фізичним особам

 

36

 

/доходу і податку/, неекономне з таких міркувань. Декларація подається фізичною особою лише один раз на рік, а остаточний розрахунок податкових зобов'язань платника податку з основного доходу здійснюється за підсумками грудня податкового року. Враховується також зменшення податкових зобов'язань із сукуп-ного доходу. Тому роботодавець, який нараховує податок на доходи за основним місцем роботи, надає інформацію податковому органу протягом ЗО календарних днів.

 

Я вважаю, що цей законопроект потрібно прийняти з першому читанні, доопрацювати і рухатися далі, тому що це один із найголовніших законів, який нам сьогодні потрібен для прийняття Державного бюджету.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заєць Іван Олександрович. Будь ласка.

 

   ЗАЄЦЬ І.О., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /С в я т о -шинський     виборчий     округ,     м.Київ/. Народний рух України.  Шановний головуючий, шановні депутати! Якщо оцінювати законопроект у цілому, то можна прийняти його в першому читанні. При цьому я виходжу не тільки а ідеології, закладеної в цьому законопроекті, а й з того, що над ним треба ще працювати, а цю працю можна здійснити лише у другому читанні.

 

                                      37

 

Я не приймаю позицію тих, хто просто все критикує, відкидає і не дає взамін ніяких пропозицій. Треба зважати на те, що депутати є не критиками, а суб"єктами законодавчої ініціативи. Якщо ми не погоджуємося з якимись конкретними речами, але їх можна виправити в другому читанні, то повинні прийнята цей законопроект. Якщо ж ми в цілому ідеологічно не сприймаємо цей законопроект, то тоді його справді можна відхилити, але взамін треба подати інший законопроект.

 

Тому я хочу звернути вашу увагу лише на ті проблеми, які мусять бути вирішені у процесі другого читання.

 

Перша проблема стосується поняття "неоподатковуваний мінімум". У законопроекті це поняття є абстрактною величиною. Якщо врахувати зміст статті 7, де йдеться про зменшення суми податку на 20 відсотків одного неоподатковуваного мінімуму доходів для будь-якої фізичної особи-платника податків, то неоподатковуваною є фактично сума величиною в 34 гривні, тобто два неоподатковуваних мінімуми.

 

Якщо ми цю методику поширимо на самітню матір, яка мав одну дитину, то цей неоподатковуваний мінімум доходів становитиме вже 68 гривень. І таким чином ми можемо дійти навіть до 128 гривень. Тому, як бачите, неоподатковуваний мінімум - це в абстрактна величина, її треба наповнити якимось економічним змістом, тому що нас, депутатів, будуть обов"язково  запитувати про соціальний і економічний зміст цього поняття. І дати відповідь на це буде дуже важко.

 

38

 

Друга проблема - це проблема пільг. Я розумію деякі мотиви розробників цього законопроекту, зокрема бажання обмежити можливості використання пільговиків для перекачування грошей у тіньову економіку. Я розумію, що ці всі люди використовуються, але чи так уже багато в нас таких людей, які беруть участь у цих темних справах? Я думаю, що переважна більшість пільговиків - це все-таки чесні люди. І от у цьому намаганні поборотися із цим тіньовим капіталом ми можемо завдати великої шкоди бідним людям. Тому мені видається, що треба пов"язати цю проблему з нашою ідеологією підвищення доходів. Ми повинні раз і назавжди сказати собі, що політика, спрямована на обмеження доходів, є згубною політикою, що все-таки треба сповідувати політику підвищення доходів.

 

Тепер третя проблема. Вона стосується оподаткування фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю. Треба, щоб цей закон виконував стимулюючу функцію щодо тих, хто займається підприємницькою діяльністю. Тому мені видається, що треба чіткіше виписати структуру валових витрат. Ми мусимо вибирати один із двох шляхів - або дати вичерпний перелік елементів валових витрат, або перерахувати ті елементи, які не можуть бути зараховані до структури валових витрат. Наприклад, людина використовує свою автомашину. Вона може на цю автомашину описати величезні суми. І мені видається, що у цій ситуації треба вводити якісь нормативи чи то на використання приміщень, чи на використання тієї самої машини, тобто повинен бути якийсь нормативний підхід.

 

39

 

І остання проблема. Це проблема декларування доходів. У цьому законопроекті мова ведеться у найзагальніших фразах про саме декларування доходів. Вважаю, що треба навести зміст декларації у цьому законопроекті. Треба також подумати, нарешті, над механізмом відшкодування інфляційних витрат. Ставка податку на неосновні доходи у нас 30 відсотків. І кажуть, що в кінці року ми побачимо, і якщо ви переплатили, то ми вам повернемо із бюджету. Мені видається, що в цій ситуації це тільки призводитиме до зростання недовіри до бюджету.

 

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.. Ярошинський Богдан Харитонович, Будь ласка.

 

ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв"язках з СНД /Гощанський виборчий     округ,     Рівненська      о б -л а с т ь/. Українська республіканська партія. Шановні народні депутати! Шановний пане головуючий І Цей законопроект відбивав потребу враховувати й оподатковувати доходи фізичних осіб  і  сьогодні   в принципі   потрібен суспільству. Українська республіканська партія підтримала б повністю пропоновану схему оподаткування фізичних осіб, вважаючи її однією з форм боротьби з уникненням оподаткування прибутків громадян.

 

Гадаю, погляди на це дуже і дуже багатьох народній депутатів збі-даться, однак ця схема є жорстко фіскальною, через що не

 

40

 

дає можливості будь-кому з нас зайняти однозначну позицію щодо підтримки цього законопроекту. У багатьох із нас уже є боязнь, що цей податок нанижеться на існуючу низку податків і приведе до нових, не завжди передбачуваних   наслідків.. Однак така боязнь не завжди виправдана.

 

Звичайно, в умовах, коли жорсткими небаченими податками задушено все виробництво, а водночас і реальні доходи громадян, ці сумніви мають під собою підстави. Позиція Української республіканської партії щодо цього відома. Вона полягав в тому, щоб одноразово різко знизити податковий тиск, встановивши його на рівні не вище 25 процентів прибутку фізичних та юридичних осіб, а потім уже в межах малих сукупних податків встановлювати або скасовувати ті чи інші податки.

 

Українська республіканська партія вважає ідею оподаткування фізичних осіб у принципі потрібною, бо надто вже великі багатства приховуються від оподаткування, але на сьогоднішньому етапі не завжди і не в усіх випадках розумною і такою, що враховує інтереси всіх верств населення.

 

Текст, підготовлений для повторного першого читання, свідчить, що співробітники апарату Кабінету Міністрів України хоч і не вилазять із зарубіжних поїздок, але не завжди враховують набагато кращі закордонні моделі. Зокрема, американську модель, згідно з якою враховується прибуток залежно від кількості членів сім"ї. Такий підхід набагато повніше відбивав би й інтереси більшості громадян України. Адже за чинного законодавства розшарування виникає не тільки через

 

41

 

різні розміри заробітної плати, а Я через рїзновеликі сім"ї, і в цьому полягає певна невідповідність нашим соціальним домаганням. Пропонований податок буде вигідний для малих сімей, і, навпаки, великі сім"ї втратять.

 

Є і багато інших зауважень. Але я хотів би сказати тільки ось про що. Дивовижною є позиція багатьох народних депутатів, зокрема з числа лівих, які, з одного боку, благають захистити народ, а з другого, - фактично не помічають, що захищають величезну кількість награбованих багатств, які не мовна буде оподаткувати, якщо ми не приймемо цього закону. А ті десятки зауважень, які є у мене і у вас, можна було б врахувати при другому читанні. Причому пропозиції депутатів треба не зачитувати тут, у залі, а подати до комісії у встановленому порядку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я прошу дотримуватися регламенту.

 

Гармаш Леонід Іванович. Немає. Мовчан Павло Михайлович. Немає.

 

Семенюк Валентина Петрівна. Будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги народні депутати! Вважаю, що внесений законопроект заслуговує на увагу. Я також вважаю, що члени фракцій комуністів і соціалістів правильно зробили, внісши на розгляд питання про поетапне підвищення неоподатковуваного мінімуму громадян. І приємно, що Кабінет Міністрів 

 

42

 

врахував цю пропозицію - неоподатковуваний мінімум у внесеному законопроекті передбачається підняти. Гадаю, опрацьований нами законопроект буде прийнято, і він стане ніби доповненням цього законопроекту.

 

Тепер я хотіла б звернути увагу на такі аспекти. У поданому законопроекті викликає подив те, що відкинуто адресні субсидії. Ви знаєте, що сьогодні людина отримує 60 гривень як субсидію. Але чомусь в оподаткування це не входить.

 

Сьогодні потрібно переглянути і пенсійне законодавство. Буквально кілька днів тому я аналізувала такі цифри, У нас 13,9 мільйона чоловік отримують пенсії, з них 9,5 мільйона чоловік - у розмірі, який нижче від прожиткового мінімуму. Водночас є пенсії надвеликі. Зокрема, 8625 чоловік отримують пенсії розміром 495 гривень. Над цим нам потрібно замислитися і при доопрацюванні законопроекту все-таки переглянути межу неоподаткування і наше пенсійне законодавство. Селяни отримують оссобливо мізерні пенсії. У зв"язку з цим я вважаю, що проект постанови, внесений моїм колегою Донченком, заслуговує на увагу, його потрібно підтримати.

 

Також я вношу пропозицію, щоб Комісія Стретовича проаналізувала поданий законопроект щодо відповідності його Конституції.

 

Дякую за увагу.

 

Г0Л0ВУЮЧИЙ. Депутат Грабар. Будь ласка.

 

ГРАБАР М.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку Хустський     виборчий     округ,     Закарпатська     область/. Шановний головуючий! Шановні народні депутати!

 

Підтримуючи саму ідею прийняття Закону про податок на доходи фізичних осіб, особисто я утримавсь при голосуванні цього законопроекту. Просив би вас вчинити так само. Чому?

 

43

 

Справа в тому, що комісія, яка доопрацьовувала цей проект, виконала величезну, солідну роботу. Тут є багато розумного. Але якою б гострою не була необхідність врегулювання   оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема тих наддоходів, про які ми з вами говоримо, ми повинні робити це на законній основі, узгодивши цей законопроект з масивом чинних законів.  1 мені незрозуміло, чи комісія, розробляючи цей проект, враховувала наявність діючого законодавства, чи він розроблений як самостійний акт, що має врегулювати якусь певну сферу нашого життя. Здається мені, що комісія не врахувала того, що вже є закон, який ми з вами прийняли в минулому році,- про реєстр фізичних осіб - платників податків,  відповідно до якого з І січня 1997 року фізична особа, як платник податків повинна бути облікована в цій державі. На жаль, у житті нічого або майже нічого суттєвого в цьому питанні ми не помічаємо. Так, щось робиться на рівні податкових адміністрацій, але в життя закон не втілюється.

 

Якщо приймати цей закон, то треба пов"язати його із Законом про реєстр фізичних осіб - платників податків,  із Законом про прибутковий податок /нині діє декрет/, тобто прийняти нормальний закон або сказати, що такий-то закон скасовується після прийняття закону, проект якого ми нині розглядаємо.

 

Є таке поняття як "декларування доходів"     Ми знаємо, що в Конституції передбачено необхідність декларування доходів усіма громадянами. На жаль, про це у проекті закону знову ж таки нічого немає. Проект, що нами розглядається, не пов"язаний   з тим законом і так далі,  і так далі.

 

44

 

 

Є у проекті закону багато суперечностей. Якщо ми хочемо боротися з тіньовим бізнесом і з організованою злочинністю, то треба робити це шляхом легалізації, тобто податкове законодавство має бути прозорим, доступним. Ми сьогодні кажемо, що хочемо оподатковувати проценти, які нараховуються в банку, тобто додаткові доходи громадян. Дві третини промисловості нині працює в тіньовому обороті, а значить, - не показує своїх доходів і зовсім не сплачує  ніяких податків. А ми хочемо тій третині, яка працює легально, накинути ще один зашморг і за її рахунок вирішувати свої бюджетні питання!

 

Ми хочемо отримувати додаткові доходи від реалізації ' майна. Але, вибачте, якщо ми визнаємо, що це майно в законним і у власності вашій, моїй чи когось іншого перебуває на законних підставах... Уже один раз цей доход було оподатковано у вигляді офіційно отриманих доходів, зарплат і такого іншого. А ми ще раз хочемо це зробити?

 

Тому я пропонував би таку ідею. Якщо ми визнаємо, що необхідно легалізувати всю власність, тс треба виробити від- повідний механізм і дати власникам певний час для того, щоб вони задекларували наявний доход, підтвердили чесність заробленого.

 

А якщо особа не підтверджує цього, то треба вирішувати питання по суті.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голубченко Анатолій Костянтинович. Вудь ласка.

 

45

 

ГОЛУБЧЕНКО А.К., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Бердянський     виборчий     округ, Запорізька     область/. Шановні народні депутати! Я виступаю від "Конституційного центру" і хочу вам сказати, що в цілому наша депутатська група   підтримує   цей   законопроект і вважав, що його треба приймати. Разом з тим "Конституційний центр" не може проголосувати за        проект закону сьогодні ос* із яких міркувань.

 

Перше. Минулого разу ми тричі проводили закрите голосування, а також голосували поіменно, але законопроект не пройшов. Депутати тоді ж зробили зауваження, які потрібно було оформити і подати нам сьогодні на повторне перше читання, щоб ми могли хоча б побачити, що нам ідуть назустріч, що ті пропозиції і зауваження, які були висловлені, дістануть   у проекті хоч якесь вирішення. Але нам знову подали той самий проект закону,  і знову робиться спроба прийняти його під тиском.

 

Друге. Що сталося б, якби ми все ж таки ввели в цей закон ті слушні пропозиції, що висловлювалися тут минулого разу? Вони стосувалися, зокрема, обміну житла між прямими родичами, скажімо   дітьми і батьками. Можна було врахувати цю пропозицію? Її не враховано. Кажуть, можна врахувати у другому читанні, але станеться те, що і в першому. Спочатку приймемо в першому читанні, а потім під тиском будемо голосувати кожну статтю і кінець кінцем приймемо все, що нам тут запропонують. Це вже не раз було.

 

46

 

Тому "Конституційний центр" не може погодитися з пропозицією комісії і просить депутатів не підтримувати цей законопроект. Його треба доопрацювати згідно з висловленими зауваженнями    і тільки після цього обговорювати. Хоча "Конституційний центр", повторюю, за прийняття цього закону, за якнайшвидше прийняття. Але треба поважати народних депутатів, треба поважати більшість Верховної Ради і треба робити те, що вирішила Верховна Рада.

 

Далі. Я хочу сказати, що ті пропозиції, які минулого разу висловлював тут пан Пилипчук, були підтримані, але не дістали ніякого врахування у повторно внесеному законопроекті.

 

Ще раз кажу, що в принципі підтримуючи цей проект закону і виступаючи за те, щоб поступово усі закони були прийняті і державний бюджет був прийнятий на новій податковій основі, наша група вважав, цього не потрібно робити згарячу, щоб потім не чухати голову і думати, як   же це сталося.

 

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Мефодійович Пилипчук. Будь ласка.

 

ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Як ви пам"ятаєте, минулого разу я пропонував підтримати цей проект закону з урахуванням зауважень, які були внесені мною від "Конституційного центру". На жаль, ці зауваження не були враховані. Тому сьогодні я прошу цей законопроект не приймати бо його вне сено без будь-якого реагування на ті зауваження.

 

47

 

А тепер відносно економіки. Цим законопроектом передбачається додатково   зібрати до державного бюджету 3 мільярди гривень. Це повний обман депутатів Верховної Ради! Адже на сьогоднішній день заробітна плата в Україні становить усього 8-9 мільярдів, а якщо врахувати додаткові доходи /десь приблизно ще стільки/, то це буде 16 мільярдів. І якщо навіть по 10 відсотків оподаткувати їх, то отримаємо лише 1,6 мільярда. А для того щоб отримувати те, про що казав Регурецький,- 3 мільярди, то потрібно, щоб доходи були на рівні ЗО мільярдів, тобто майже половина валового продукту повинна піти в доходи. Це або безграмотність, або відверте окозамилювання.

 

Тепер друге питання стосовно оподаткування тіньового

сектора. Та чхав він на ваші закони, він через те і тіньовий. Він не платив і платити ніколи не буде. Він через те і є тіньовим.

 

Стосовно витратної частини. Для того, щоб реалізувати

цей закон, потрібно ввести додаткову кількість податкових інспекторів - близько 100 тисяч. Таким чином, на одного інспектора припаде 400 громадян. Якщо врахувати, що заро -бітна плата податкового інспектора на рік становить 5 тисяч, то на це потрібно в цілому півмільярда гривень.

 

Якщо нарахувати на них 52 відсотки, то це становить 750 мільйонів гри-векь. А 20 відсотків - це накладні витрави, бо їм треба придбати автомобілі, комп"ютери і десь посадити працівників. У цілому - це мільярд.

 

Як бачимо  впровадження цього закону обійдеться додатко-аши витратами з бюджету в мільярд гривень. А трьох мільярдів

 

48

 

ми ніколи не отримаємо, бо такої суми, яка буде оподатковуватися, немає. Бо це, за моїми даними, становить приблизно до 40 відсотків валового продукту. Він не може йти як дохід громадянина для того, щоб його оподатковувати.

 

Через те я звинувачую сьогоднішніх доповідачів у недобросовісності і фальсифікації економічних обгрунтувань цього закону. Тому прошу не приймати його. І прошу поставити це на поіменне голосування.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Пинзенику Віктору Михайловичу, віце-прем"ер-міністру України.

 

ПИНЗЕНИК В.М., віце-прем"ер-міністр України /Південний     виборчий     округ,     Львівська область/. Шановні народні депутати! Шановний Вікторе Лаврентійовичу! У мене дуже суперечливі думки виникають при слуханні й обговоренні цього питання. Особливо приємно було слухати Володимира   Мефодійовича   з його зауваженнями. І, можливо, я б з них почав, бо нам дуже важко було, коли минулого разу розглядався законопроект. Ми під лупою, як ніхто, вивчали всі зауваження.

 

До чого зводилася пропозиція Володимира Мефодійовича? Я хотів би на цьому наголосити. Ніде в світі не оподатковується заробітна плата, за винятком витрат. У нас уперше Володимир Мефодійович запропонував таку систему: з доходу людини зняти витрати на харчування, на квартиру, на придбання

 

49

 

легкових автомобілів, на ремонт квартири, на будівництво квартири, на утримання кухарки..., вибачте, вона нині домогосподаркою називається. До речі, однієї домогосподарки достатньо, щоб ніхто не платив податку. Далі - на путівки, на лікування і на інші цілі, тобто буде величезний перелік. Якщо це скласти докупи, то цього податку в нас просто не буде. Тому давайте ми приймемо одне рішення: скасувати прибутковий податок із громадян. Це - перше.

 

Друге. До речі, якщо буде потреба, то ми дамо доступ до всіх матеріалів щодо цього податку. Якщо Володимир Ме-фодійович знає нинішню систему і стару, то середня ставка -не 10 відсотків. І ті доходи, які уряд планує і які назвав Регурецький, становлять 900 мільйонів гривень на рік. А загальна сума в розрахунку на рік /якби це було введено з 1 числа/- 4,1 мільярда.

 

Я підтримую ідею поіменного голосування. Але хочу звернутися до комуністів насамперед. Тут виникає парадоксальне явище, яким, на жаль, дехто з народних депутатів спекулює навіть у пресі. Парадоксальність явища полягає ось у чому: уряд знижує податки. Адже ніхто з вас не заперечить, що у нас була максимальна ставка 40' відсотків, а за законопроектом ЗО відсотків.

 

Третє. Уряд збільшує пільги. Сьогодні це неоподатковуваний мінімум - 17 гривень. Дозволяється зменшувати неоподатковувану заробітну плату на 17 гривень. Уряд вніс пропозицію у проекті 34, тобто два неоподатковуваних мінімуми.

 

Четверте. Діюча система давала змогу самотнім батькам

одержувати на дітей один неоподатковуваний мінімум, ми даємо два неоподатковуваних мінімуми.

 

50

 

Отже, давайте аргументовано підходити до того, що було і що є.

 

З одного боку, загальний рівень оподаткування знижується. З другого боку, пільги для бідних збільшуються. А з третього боку, дехто дуже любить лукавити. Виникає запитання: а звідки тоді з"являються додаткові доходи, якщо загальний рівень оподаткування падав? А з'являються вони з однієї причини: сьогоднішнє законодавство містить багато дірок, які дають змогу чималій кількості громадян взагалі не платити податки. Я один приклад наводив, хочу ще раз навести. Я чудово розумію, що той, хто сьогодні податки не платить, він їх і не хоче платити.

 

Я вам показую першу схему, я про неї вже говорив. За даними Державної податкової адміністрації перевірені нею комерційні банки України виплачували своїм співробітникам заробітну плату через депозит під ставку 1000 відсотків на рік, точніше 955. Тисяча відсотків означає, що 10 тисяч депозиту, покладеного в банк, відкритого на рахунок працівника . банку, дало доходу в один мільйон гривень. На цей доход не нараховано страхові  платежі, відрахування у Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування. Податок тут - лише 15 відсотків. Тому ми закриваємо цю дірку.

 

Сьогодні у фінансовому секторі є маса можливостей, щоб не платити податки. Уряд подав пропозиції щодо ліквідації цих можливостей. Хіба ви не знаєте, що сьогодні перепродаж квартир став бізнесом і наше законодавство на дає можливості це оподатковувати? Тому ми вводимо передбачаючи оподаткування таких доходів.

 

51

 

Я із задоволенням слухав деякі пропозиції, їх можна буде врахувати при доопрацюванні проекту до другого читання. Є і деякі неточності і, можливо, непорозуміння. Частину з них ми з"ясували з депутатами в цьому залі.

 

Ось Микола Федорович Грабар говорив про оподаткування тіньових доходів. Тому якщо ми завалимо цей проект, то   податків з над доходів громадян буде легко уникнути. Я хотів би, щоб усі депутати знали про це. Тому законопроект уперше вводить норми непрямого контролю за доходами. Які? Зверніть увагу на статтю 24. Ми даємо можливість уперше контролювати декларовані доходи з вартістю утримання майна, вартістю придбаних цінностей. Хіба не зрозуміло, що це означав? Людина, яка мав триповерховий особняк під Києвом, не може декларувати 10 тисяч гривень. А ця норма це вводить. Це - перше.

 

Друга важлива норма - ідентифікаційний податковий номер. Ми хочемо ввести систему, за якою кожен платник по-

 

датку матиме єдиний номер - і на соціальне страхування, і на пенсійне забезпечення,  і на сплату податку. За цим номе-ром дуже легко можна буде контролювати доходи громадян.

 

52

 

Тепер стосовно зауваження Валентини Петрівни щодо субсидій» Навпаки, ми будь-яку адресну державну допомогу вивели з-під оподаткування. Я прошу народних депутатів зважити на всі ці   моменти. А податок цей - важливий, потрібний.

 

Стосовно зауважень   про соціальні пільги. Ми ж не лік
відували соціальні пільги! Візьміть величезний перелік їх
у статті 7. Не може бути безрозмірних пільг. Поміркуйте ось
над чим. Не можна говорити, що вся зарплата звільняється від
оподаткування. Якщо вона без обмеження, без нормування звіль
няється від оподаткування, то завтра на цю особу спишуть
усю заробітну плату, і податку не буде. Мусить бути норма! Ми
ці норми ввели. Ми передбачили велику категорію громадян. Не
має потреби зачитувати. Ми пройшли це в погоджувальній комі
сії. Якщо в потреба ще раз пройтися по тих пільгах, які є,
вносьте пропозиції. Але уряд не скасовував пільг. Тут пільги
залишаються.  .

 

Я прошу зважити на те, що це - один із небагатьох подат-ків, який дає додаткові джерела доходів бюджету, зменшує податки для бідних.

 

Прошу підтримати проект, внесений урядом і розглянутий погоджувальною комісією.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення закінчилося. У нас в проект постанови, підготовлений Комісією

 

53

 

а питань фінансів і банківської діяльності, про прийняття законопроекту в першому читанні. І в ще два проекти постанови. Перший - Петра Симоненка про неприйнятність цього законо проекту. У вас на руках цей проект, так?

 

Зачитую: "Про проект Закону України про податок на доходи фізичних осіб. У зв'язку з тим, що стаття 7 і деякі інші звужують обсяг соціальних пільг, які діють тепер, що суперечить вимогам статті 22 Конституції України, Верховна Рада України постановляв: відхилити проект Закону України про податок на доходи фізичних осіб як неприйнятний" /Ш у м     у     залі/. Є також проект постанови про проект Закону України про податок на доходи фізичних осіб депутата Донченка: "У зв'язку з тим, що стаття 7 звужує обсяг соціальних пільг, які діють тепер, Верховна Рада України постановляє:

 

1.     Прийняти Закон України про податок на доходи фізич
них осіб у першому читанні із вилученням а нього статті 7

у частині, що обмежує соціальні пільги відповідно до чинного

законодавства.

 

2.     Доручки постійній Комісії з питань фінансів і бан
ківської діяльності доопрацювати проект Закону України про
податок на доходи фізичних осіб з урахуванням пропозицій і
зауважень народних депутатів України і статті І цієї поста
нови Верховної Ради".

 

Відповідно до Регламенту необхідно ставити одразу на розгляд і на голосування проект про неприйнятність. Петро Володимирович Шейко. Будь ласка.

 

54

 

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький     виборчий округ,     Чернігівська     област ь/. Шановні колеги! У проекті, який подав Петро Миколайович Симоненко, мова йде про те, що стаття 7 запропонованого проекту закону звужує обсяг соціальних пільг, і дається посилання на статтю 22 Конституції. Однак у статті 22 Конституції говориться, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Про пільги тут не йдеться. Тому посилання на статтю 22 не є коректним /Ш у м     у     зал і/.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Шановні колеги! /Шум     у залі/. Відповідно до статті 3.5.3, частина перша, нашого Регламенту обговорення пропозиції про неприйнятність проводиться за скороченою процедурою.

 

Спочатку надав слово автору пропозиції депутату Симоненку. А потім обговоримо за схемою: два -"за" і два -"проти".

 

СИМОНЕНКО П.М. Спасибо. Уважаемые коллеги! Я хотел бы привлечь ваше внимание к следующей позиции моей лично   я

Фракции.

 

Во-первых, фракция за то, чтобы такой законопроект 55

 

55

 

рассматривался. Другое дело, с какой день его вносят авторы и насколько он вуалирует те или иные проблемы /это уже пускай остается на совести авторов/.

 

Второй принципиальный момент. В связи со статьей 7 следует сказать, что как не брали с теневиков налогов, так и не хотят брать и никогда брать не будут, потому что это одна и та же вертикаль. Как сегодня дерут с простого человека, так и драть будут. То есть если мы запишем о сокращении льгот, то это выполнят, безусловно. А все, что требуется с остальных брать, они никогда не возьмут, потому что половина ходят под дулом автомата, половина находится на содержании.

 

Я хотел бы привлечь ваше внимание к такой проблеме. У то   есть   целый   перечень   документов...     Кстати, Петр        Владимирович,    законом    установлены      льготы людям,     имеющим     заслуги   перед   обществом.   Это   законом определено. И у нас о Донченко Юрием Григорьевичем как раз совпадают позиции. И не надо спекулировать. Мы не против того, чтобы брать налоги с тех, кто сегодня имеет сверхдоходы. Речь идет о совершенно других вещах - о неспособности и нежеланий правительства в лице тех, кто сегодня предлагает этот законопроект и кто сидит в других креслах...  Если бы они обеспечили взимание налога с богатых, - тогда другой вопрос.  Но никто не давая права снимать те льготы, которые установлены законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишиться, будь ласка. Два - "за".

два - "проти";

 

Депутате Манчуленко, ви - "за"? Так. Депутате Судни-

цин, ви   "за"? Так.

 

Далі. Депутате Попеску? Так. Депутате Осадчук? Депу- тате Кузьменко? Зрозуміло. Депутате Сизенко? Манчуленко Георгій Манолілович. Будь ласка.

 

56

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Застав и і в -с ьк и й  виборчий  окр у т ,  Чернівецька  область). Шановний головуючий! Шановні колеги! Безперечно, цей законопроект доволі складний і в ньому є багато новизни. Проте мусимо усвідомити ось що. Коли ми справді хочемо якомога швидше прийняти бюджет на 1997 рік і закласти в ньому нові підходи щодо оподаткування, то мусимо добре подумати, як голосувати.

 

Я вважаю, що немає жодних проблем, аби прийняти цей проект закону в першому читанні. Тим самим ми дамо можливість профільній комісії врахувати зауваження і пропозиції, внесені народними депутатами. Якщо ми знову його відхилимо, це призведе до гриву прийняття бюджету на 1997 рік.

 

Тому прошу колег підтримати прийняття обговорюваного
проекту в першому читанні.   . .

 

Дякую.

 

  ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Судницин.

 

СУДНИЦИН Ф.С.,    член Комісії Верховної Ради   України   з
питань фінансів і банківської діяльності (Шевчен
ківський     виборчий     округ,     За
порізька     область). Прошу передати слово де
путату Соболеву.   .   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.   .

 

57

 

СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи ( X о р -тицький  виборчий  округ,  Запорізька область). Депутатська група "Реформи". Я розумію, звідки з'явився проект закону, внесений Петром Симоненком. Петре Миколайовичу, мені абсолютно однаково, хто володіє "Мерседесом", БМВ чи іншою іномаркою - пільговик чи не пільговик. Якщо він мав змогу купити це, будь ласка, не-хай платить податок. І не треба прикриватися пільговиками і знову в тінь ховати тих, хто зробив усе, щоб під будь-яким приводом уникнути оподаткування.

 

Саме тому я пропоную поіменним голосуванням підтримати пропозицію Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.

 

Пропозиції, внесені депутатом Пилипчуком і іншими, у робочому порядку голосуватимуться під час другого читання, тому прохання підтримати внесений законопроект.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Кузьменко. Будь ласка,

 

КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки ( Кому нар -ський  виборчий  о круг, Запорізька область).     Дякую. Фракція "Комуністи України". Зауважу, що в проекті, внесеному Петром Миколайовичем Симо-ненком, цілком конкретно йдеться про статтю 22 Конституції України. Проте зміст цієї статті потім розкривається в статтях 46, 47, 48, 49. Тобто це не декларативна стаття. Тому

 

58

 

вважаю, що проект постанови, внесений Петром Симоненком, має
бути підтриманий Верховною Радою. І я підтримую пропозицію
про поіменне голосування всіх внесених проектів. Якщо не
пройде проект Симоненка, то треба підтримати проект мого то
вариша по фракції депутата Донченка. Тим більше, що ми вже
маємо таку практику - голосувати проект закону з вилученням
окремої принципової статті. 

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сизенко. Будь ласка.

 

СИЗЕНКО Ю.П. Спасибо. Уважаемые депутаты, Виктор Михайлович зачастую высказывает такие идеи, которые, казалось бы, воспринимает каждый из нас. Но мы всегда чувствуем подвох, заложенный в любом из документов, представляемых здесь. И я уверен, что предполагается одно, а будет осуществляться совершенно другое. Поэтому проект, предложенный депутатом Симоненко и моим коллегой Донченко, подтверждает, что представители фракции коммунистов (и не только коммунистов) готовы добиваться принятия проекта, чтобы социальная справедливость налогообложения обязательно восторжествовала.

 

Однако должен сказать, что действительно на самых неимущих будут перекладываться все тяготы, поскольку, как правило, страдают те, с кого можно что-то взять.

 

Поэтому я поддерживаю проект, предложенный депутатом Симоненко.

 

59

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Обговорення завершено. Вносилася пропозиція голосувати поіменно всі проекти. Першим - про неприйнятність - і далі в порядку надходження (Шум у

залі).

 

З мотивів голосування? (Шум  у  залі). Пропозиції пізніше.

 

Ставиться на голосування пропозиція про поіменне голосування.

 

  "За" - 142. Прийнято.

 

Ставиться на голосування пропозиція депутата Симоненка про неприйнятність законопроекту (Шум  у  залі). Одну хвилиночку. Ви з процедури голосування? Депутат Азаров. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я... голова Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область).

 

Уважаемые народные депутаты! Из того пакета налоговых законов, которые мы должны рассмотреть перед принятием бюджета, этот наиболее отработанный. Поэтому удивительна реакция некоторых народных депутатов относительно того, чтобы его отклонить как неприемлемый. Следуя такой логике, можно все налоговые законы отклонить. В связи с этим мне непонятна постановка на голосование проекта депутата Донченко. Если он за то, чтобы исклю чить статью 7,то мы как раз накажем тех людей, которые пользуются льготами в настоящее время. Статья  7 не суживает объем социальных льгот, а дает их перечень. Поэтому согласно процедуре, Виктор Лаврентиевич, нужно голосовать пред-

 

60

 

ставленный проект. Принимать его в первом чтении, вносить замечания ко второму чтению и работать по действующей процедуре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. З процедури депутат Носов.

 

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету {Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Шановні депутати! Я вже втомився нагадувати, що голосування пропозиції про неприйнятність не означає відхилення. Насамперед, неприйнятний не закон, а стаття. Закон неприйнятний у тому разі, коли вносять, наприклад, законопроект про монарха, а норми щодо монарха в Конституції немає. Тоді весь закон неприйнятний. А якщо якесь окреме положення неприйнятне, як,скажімо, зазначена стаття 7, то треба порушувати питання про неприйнятність статті 7. І тоді комісія, очолювана Стре-товичем, має дати нам до наступного розгляду висновок: чи відповідає стаття 7 положенням Конституції, чи ні. А проект закону не відхиляється.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Депутат Климпуш.

 

61

 

КЛИМПУШ О.Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Рахівський виборчий округ,  Закарпатська область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні колеги народні депутати! Дозвольте нагадати вам позицію групи "Конституційний центр". Вона принципово відрізняється від інших тим, що група виступає за прийняття закону. Такий закон потрібен, і я прошу вас, Вікторе Лаврентійовичу, не ставити відразу питання про неприйнятність. Бо така неприйнятність, як зазначив щойно депутат Носов, може бути обгрунтована лише відповідною комісією. Комісія, очолювана Стретовичем, має підтвердити таку неприйнятність.

 

А сьогодні немає для цього жодних підстав. Колега Шейко пояснив: там є вада - невідповідність статті 22 Конституції України. І ми пропонуємо або прийняти законопроект у першому читанні із зауваженнями, які було висловлено, зокрема групою "Конституційний центр", або повернути його на доопрацювання з урахуванням цих зауважень.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ви згодні з думкою депутата Носова щодо неприйнятності статті 7.

 

Сьогодні ми повинні вирішити питання про прийняття законопроекту в першому читанні. Згідно зі статтею 3.5.6 Регламенту , коли йдеться про неприйнятність структурної частини документа (колега Носок про це не сказав, бо ми ще тоді до цього не дійшли), то можна вирішувати питання про її не

 

62

 

прийнятність(у даному разі - про неприйнятність статті) і не приймати закон у цілому, доки не буде вирішено питання про  цю статтю під час другого читання.

 

Згодні? Розглянемо під час другого читання. Отже, під час голосування треба мати на увазі те, що питання про неприйнятність цього законопроекту зараз не порушується.

Вікторе Михайловичу,будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, ви, очевидно, не звернули
уваги на зауваження Миколи Яновича. Проголосувавши непри
йнятність статті 7, ви тільки збільшуєте доходи бюджету. Чо
му? Тому що із законопроекту вилучається норма про надання
будь-яких пільг. Тобто приймається законопроект у першому чи
танні про те, що ніяких пільг з оподаткування не буде, бо
саме стаття 7 регулює/перелік категорій громадян-пільговиків
і розміри таких пільг. У такому варіанті законопроект при-
 ймається без будь-яких пільг.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.  

Враховуючи всі ці зауваження, ставлю на голосування пропозицію щодо статті 7. Будь ласка.

 

"За" - 96. Не прийнято.

 

 Є пропозиція Комісії -з питань фінансів і банківської діяльності. Комісія пропонує прийняти законопроект у першому читанні і відправити на підготовку до розгляду в другому читанні.  Ставлю цю пропозицію на поіменне голосування (Шум у з а лі ). З урахуванням зауважень, звичайно. 

 

"За" - 196.

 

63

 

Слухайте, Сергію Володимировичу, я ж розумію, що мені треба ставити на голосування пропозицію депутата Донченка. Нагадую, є ще третя пропозиція. Прошу уваги.

Депутат Донченко просить слова. Будь ласка.

ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо. Уважаемые коллеги! Уважаемый Николай Янович! Я обращаюсь к вам. Вы не очень внимательно прочитали пункт 2 предложенного мной проекта постановления. И Виктору Михайловичу советую прочитать пункт 2 этого постановления. Здесь написано, что мы исключаем статью 7, поскольку целый ряд законов, касающихся льготных категорий, не выписан в этом законопроекте. Поэтому Комиссии по вопросам финансов и банковской деятельности нужно пересмотреть эти действующие законодательные акты и перенести в "этот законопроект. В противном случае это будет противоречить статье 22 Конституции, о чем говорил Петр Николаевич Симоненко. Только доработав статью 7, сможем принять ее в первом чтении. Все остальное можно принимать. Итак,статью 7 мы отправляем на "доопрацювання", а законопроект принимаем в первом чтении без статьи 7.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція зрозуміла? Прийняти законопроект у першому читанні, а статтю 7 - на доопрацювання. Повернемося до неї пізніше. Ставлю на голосування. Прошу зосередитися.  "За" - 199 ( Ш у м  у  залі).  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так... Висвітліть, будь ласка, результати голосування за фракціями. Але спокійно споглядайте!..  Ш у м  у  з а л і ).   

 

Слово має Валентина Петрівна Семенюк.

 

64

 

СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги народні Депутати! Виступаючи з трибуни, я підтримала пропозицію депутата Донченка а  урахуванням доповнення до постанови. Передусім я пропонувала до другого читання прийняти в першому читанні проект Закону про декларування доходів. Друге: до другого читання внести зміни до пенсійного законодавства з урахуванням наявних пільг із переглядом мінімального неоподаткованого мінімуму та питання про великі пенсії. І третє. Я пропонувала, - разом із членами фракцій комуністів і соціалістів подати проект Закону про поетапне підвищення неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

 

Під час другого читання всі ці моменти можна врахувати. Л нині прошу підтримати і прийняти його в першому читанні, з  урахуванням пропозицій, що я подала.

 

Дякую за увагу.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорога Валентино Петрівно, якби ви все це написали, щоб ми могли прочитати. Те, що ви сказали, не суперечить пропозиції депутата Донченка (Шум  у  залі). Депутату Азарову надаю слово.    

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Прошу обратить внимание, с чего начинается статья 7: "Сума податку, нараховуваного... зменшується"! Это же всем должно быть понятно. Ува-жаемый народный депутат Донченко! Не изымать надо  эту статью, а голосовать в первом чтении. И если необходимо, то дополнять. Чем? Тем, чем вы считаете нужным (Шум  у      залі).

 

65

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Яновичу, це все зрозуміло, ми врахуємо під час доопрацювання статті 7.  

 

Ставлю ще раз на голосування пропозицію депутата Дон-ченка.

 

Прошу голосувати.

 

Прийняти законопроект у першому читанні без статті 7.

 

"За" -.186.

 

Зовсім не голосували 88 депутатів.

 

Не працює система, кажуть.    

 

Будь ласка, ввімкніть іще раз.

 

Поіменне голосування, будь ласка.

 

"За" - 205.

 

Депутате Манчуленко, будь ласка.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Шановні колеги! Не варто нагнітати пристрасті там, де не треба, бо проблеми тут насправді ніякої немає. Є незрозумілі претензії до статті 7, але Микола Янович доволі популярно пояснив, що й до чого. А коли навіть є якісь проблеми, то була компромісна пропозиція прийняти проект Закону в першому читанні і відповідно доопрацювати цю статтю 7. Чому ж ми не можемо цього зробити? А коли ми зараз не проголосуємо, то документ знову повертається, і невідомо, коли він знову вноситиметься на розгляд Верховної Ради. Потрібно голосувати й ухвалювати позитивне рішення.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Олександр Олександрович Мороз. Будь ласка.

 

66

 

МОРОЗ 0.0! Шановні депутати І Є процедура. Ви проголосували пропозицію про невідповідність і про неприйнятність.  Вона не пройшла."Результативне голосування не пройшло. Виникає колізія: а що далі робити з цим проектом? Тому можна поставити пропозицію депутата Донченка в такій редакції: прийняти в першому читанні проект закону за винятком статті 7, яка направляється на доопрацювання з подальшим окремим розглядом перед другим читанням. Це перше.

 

Друге. Що ми дуримо один одного, шукаючи причини розгляду цього питання! Звертаюся до депутатів Хмельницької, Харківської та Київської областей. Якщо вам залишили колеги право голосувати, то голосуйте.

 

Я прошу ще раз поставити на голосування.

 

Як депутат я маю право вносити таку пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування те, що запропонував
 Олександр Олександрович... 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України

МОРОЗ 0.0. 

 

ГОЛОВА. Проект постанови такого змісту: "Прийняти в першому читанні проект Закону про оподаткування фізичних осіб, за винятком статті 7, яку доопрацювати окремо, і до другого читання прийняти рішення щодо неї".

 

"За" - 234. Прийнято. Спасибі.

 

67

 

Шановні депутати! Ви маєте проекти постанов про зміни у складі постійних комісій. Будьте уважні. Я прошу уваги. Треба визначитися щодо двох депутатів. Перший - депутат Зво-нарж, який приведений до присяги два тижні тому, почав виконувати свої обов'язки, але йому не виплачують заробітну плату, бо він не числиться в комісії. Він обраний в окрузі, де був депутатом Михайло Михайлович М'ясковський, котрий загинув. Ви це знаєте. Він представляє ту саму фракцію, що й попередник. І ця фракція має квоту в Комісії у закордонних справах і зв'язках з СНД. фракція і він просять відновити їхнє місце за квотою. Це перша обставина.

 

Друга. Депутат Сергій Олександрович Кириченко, автор проекту Закону про Уповноваженого а прав людини вважає, що йому, як юристу, фахівцеві з прав людини, а він таким справді став за час роботи тут (до речі, заслужений юрист України), краще працювати в Комісії з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

 

68

 

Вважаю, що він цілком логічно подає таку пропозицію. І комісія, і фракція підтримують. Квота фракції при цьому не перевищується. До речі, небагато таких чорнових комісій, або, як кажуть у нас, некозирних, куди не дуже поспішають депутати. І те, що він прагне в такій комісії працювати, навіть пориваючи з Комісією з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, гадаю,  заслуговує на підтримку.

 

Прошу проголосувати такі переходи й затвердити рішення. (Шум у залі). Разом. Ми розглядали це коли визначалися з самого початку.

 

Ставлю на голосування затвердження названих депутатів у складі комісій.

 

"За" - 159.         

 

Пропоную це питання проголосувати завтра вранці. Це не те питання, що вноситься на розгляд і знімається з розгляду. Його треба вирішувати все одно. Завтра о 10 годині ранку повторне голосування.

 

До побачення. До 10 ранку.

 

69