Стенограма пленарного засідання

25 лютого 1997

 

ЗАСIДАННЯ ВIСIМНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й   з а л   В е р х о в н о ї   Р а д и

 

У к р а ї н и. 25 л ю т о г о 1997 р о к у.

10 г о д и н а.

 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання   Верховної   Ради.  Прошу  депутатів  підготуватися  до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 330  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Оголошую депутатські  запити.  62 депутати (Сургай,  Хунов та інші,  в  основному  від  Донецького   регіону)   звертаються   до Президента  України  стосовно  ситуації,  що склалася із закриттям вугільної шахти та із здійсненням структурної перебудови вугільної промисловості.  Зазначу, що дуже рідко готуються матеріали з таким глибоким аналізом.  I мені здається, що не тільки треба звернутися до Президента з цього приводу, а й опублікувати цей запит у газеті "Голос України".  I було б добре,  якби  керівники  фракцій,  груп також  ознайомилися  з документом,  де йдеться про хибну політику, про невідповідність дій тому,  що справді  планувалося  з  приводу реструктуризації  галузі.  Я  думаю,  що є всі підстави підтримати зміст такого запиту і направити його Президенту.

 

     Я прошу  проголосувати  в  поіменному  режимі   питання   про підтримку  змісту  оголошеного  запиту.  Зачитати  його  просто не можна,  бо він справді великий,  оскільки стосується всіх  проблем галузі.

 

     Ставлю на голосування таку пропозицію.

 

     "За" - 241.

 

     Ставлю на   голосування  пропозицію  про  направлення  даного запиту Президенту.  I за вашою згодою даємо відразу доручення щодо його опублікування в газеті "Голос України".

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Тісно пов'язаний  із  цим  запитом  запит  Євгена Васильовича Краснякова стосовно соціально-економічної ситуації,  що склалася в шахтарських  селищах  Центрального  Донбасу.  Він наводить приклад лише стосовно одного населеного пункту,  де минулого року померло, коли не помиляюсь,  2556 громадян,  народилося трохи більше 700. I це  теж  пов'язано  з  помилками  в  реструктуризації  галузі,   з перепрофілюванням, закриттям шахт і таким іншим.

 

     Я прошу підтримати його зміст шляхом поіменного голосування.

 

     "За" - 211. Підтримується.

 

     I ставлю  на  голосування  пропозицію  про  направлення цього запиту на адресу Президента. Будь ласка, підтримайте свого колегу.

 

     "За" - 220.

 

     Депутат Оробець просить ще раз проголосувати.  Ставлю ще  раз на голосування таку пропозицію.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     В'ячеслав Олександрович  Білоус  звертається  до Президента у зв'язку з тим,  що не одержано відповіді на депутатське  звернення стосовно  законності  надання  військових  звань  головам обласних адміністрацій   та    головам    міськвиконкомів.    Це    питання обговорювалося тут, ви знаєте зміст цього запиту. Гадаю, В'ячеслав Олександрович має всі підстави звернутися  з  таким  запитом.  Тим паче що на звернення відповіді він не одержав.

 

     Ставлю на   поіменне  голосування  пропозицію  про  підтримку змісту оголошеного запиту.

 

     "За" - 230.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту на адресу Президента. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Дуже стислий  запит Михайла Володимировича Степанова стосовно усунення  порушень  статті  46  Конституції  України:   ліквідація заборгованості  в  заробітній платі і пенсіях у Слов'яносербському районі та місті Кіровську Луганської області, де, порівняно навіть з  іншими  регіонами,  ситуація  катастрофічна  в означеній сфері. Зміст  зрозумілий.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  про  його підтримку. Будь ласка.

 

     "За" - 202. Підтримується.

 

     I ставлю    на   голосування   пропозицію   про   направлення оголошеного запиту за  адресою.  Будь  ласка,  підтримайте,  ми  з такого приводу домовлялися з вами.

 

     "За" - 211.

 

     Михайле Володимировичу, тоді спочатку зробіть звернення, якщо не буде відповіді, то ще раз проголосуємо (Шум у залi).

 

     Депутати наполягають  ще  раз  проголосувати.   Будь   ласка, підтримайте,   ще   раз   ставлю  на  голосування  пропозицію  про направлення запиту.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     До Генерального прокурора України звертається депутат  Степан Хмара  з  приводу  прокурорського розслідування щодо дій посадових осіб Міністерства внутрішніх справ,  причетних до зловживань.  Він посилається    на   перевірку   Головного   контрольно-ревізійного управління  України,  внаслідок  якої  виявлено  грубі   порушення чинного    законодавства,    зловживання   службовим   становищем, махінації,  розбазарювання коштів у особливо  великих  розмірах  у господарчому управлінні МВС.

 

     Павло Михайлович   Мовчан   звертається  до  Прем'єр-міністра України стосовно невиконання в Автономній  Республіці  Крим  та  в місті   Севастополі   постанови  Кабінету  Міністрів  України  про запровадження на  території  України  єдиного  порядку  обчислення часу.  Питання ставиться правильно, тільки треба допильнувати, щоб український  час  (подано  такі  пропозиції   Президенту,   Голові Верховної  Ради)  був  однаковим  у часовому поясі,  що відповідає розташуванню України, а не тільки окремих регіонів.

 

     Валерій Iванович  Сікалов  звертається  до   Прем'єр-міністра України,   Генерального   прокурора   України   стосовно  порушень законодавства на Горлівському  підприємстві  Донецькшахтобудтранс, де  потрібно  розібратися,  бо  розбазарюється майно,  транспортні засоби,  і  не  тільки.  Також  запит   цього-таки   депутата   до Прем'єр-міністра  України  щодо здійснення заходів,  пов'язаних із припиненням виробництва ртуті в Україні та закриттям Микитівського ртутного комбінату.

 

     Олександра Володимирівна      Кужель      звертається      до Прем'єр-міністра України  стосовно  виконання  постанови  Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року

 1139 про обладнання з 1  січня  1997  року  легкових  автомобілів пристроями   для  нейтралізації  вихлопних  газів.  Там  конкретно ставляться запитання:  хто їх вироблятиме? Яка забезпеченість? Які витрати? І тому подібне.

 

     Петро Миколайович  Симоненко  звертається до Прем'єр-міністра України стосовно стану виконання Закону про статус  громадян,  які потерпіли   внаслідок   Чорнобильської  катастрофи,  та  створення державного реєстру таких громадян.  І запит  до  Голови  Верховної Ради   України  про  надання  народним  депутатам  документів  про відкриття і функціонування представництва  ФБР  США  в  Україні  й перспектив його співробітництва з правоохоронними органами України та про термінове внесення такого питання до  порядку  денного  для обговорення на поточній сесії Верховної Ради України.

 

     Я, відверто  кажучи,  вперше  чую  про цю справу,  і мені теж цікаво було б дізнатися, про що йдеться.

 

     Анатолій Варфоломійович  Раханський  звертається  до   Голови Верховної Ради України,  Прем'єр-міністра України щодо прискорення підготовки та розгляду проекту Закону про  курорти.  Дуже  важливе питання.  Ми  з цього приводу зверталися до Кабінету Міністрів.  Я прошу  Анатолія  Варфоломійовича  і  Комісію  з   питань   охорони здоров'я,  материнства  і  дитинства  разом  заходитися  коло цієї справи,  щоб  цей  документ  швидше  став  предметом   обговорення Верховної Ради,  бо справді надзвичайно важливе питання,  особливо для рекреаційних зон.

 

     Валентин Андрійович Яблонський  звертається  до  Генерального прокурора  України про доцільність проведення розслідування справи з   приводу   розкрадання    на    Кам'янецьПодільському    заводі "Електроприлад"   за  участю  Генеральної  прокуратури  України... Йдеться не про розкрадання за участю прокуратури,  а перевірки  за участю  прокуратури.  Він подає один із аргументів:  27 кілограмів золота втрачено,  а  пояснення  таке,  що  це  хтось  проникає  на територію  заводу  і  виносить  коштовні матеріали тощо.  Знайшли, коротше кажучи,  крайнім сторожа,  а не причетних до цієї  справи, яка  вже  нібито  закривається.  Я думаю,  Валентин Андрійович має рацію,  звертаючись до прокуратури з такого  приводу.  Також  його запит  до  міністра  оборони  України  у  зв'язку  з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно  надання  допомоги  в  завершенні будівництва житлового будинку військової частини А 3136.

 

     Всі запити  оформлені  відповідно до вимог Регламенту.  Прошу вашої  підтримки  щодо  їх  направлення   адресатам.   Ставлю   на голосування таку пропозицію. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 225.

 

     Депутат Яблонський просить ще раз проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 248. Прийнято. Спасибі.

 

     ______________

 

     У нас  залишилося 15 хвилин.  Прошу записатися тих,  хто хоче висловитися.

 

     Будь ласка, депутате Селіфонтьєв.

 

     СЕЛІФОНТЬЄВ С.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Горняцький  виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Я звертаюся  особисто  до  вас із таким проханням.  Понад рік тому я звернувся до Генеральної прокуратури стосовно того,  що у  держави вкрадено   фактично   два  мільйони  доларів.  Забрали  насіння  в господарства,  з цього підприємства людину посадили  до  в'язниці, тримають уже два роки.  Справа не рухається.  Там ідеться до того, що заарештованого можуть фізично знищити.  А понад 120 господарств здали зерно,  не отримавши ні грошей,  ні пального.  Гроші і зерно передано іноземній фірмі, вивезено за кордон. А понад два мільйони доларів  більше  двох  років  десь гуляють.  І немає ніяких змін з цього приводу.

 

     Тому дуже  прошу,  щоб  комісії  Верховної  Ради  під   вашим особистим   контролем   розглянули   цю   справу,   бо   закон  не дотримується.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Олійник.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька  область).  Шановні  колеги!  Навіть  у  передвиборному азарті варто усе-таки добирати слова і вирази. Схоже, що більшість засобів масової інформації і, на жаль, радіо й телевізія, відкрили майже   всі   шлюзи   та   греблі   для  потоків  інсинуацій  щодо передбачуваних конкурентів на депутатські мандати і  президентське крісло.  Найбільше, природно, перепадає лівим, котрих звинувачують у  всіх  гріхах,  починаючи  від  негараздів  у  первіснообщинному суспільстві   до   нинішнього   кризового   стану   та   майбутніх землетрусів.

 

     Днями кілька  разів  радіо  транслювало  роздуми   Олександра Миколайовича  Стояна  з приводу неприйняття Верховною Радою Закону про профспілки.  За колегою Стояном виходить,  що  винні  у  цьому передусім ліві,  - мовляв, вони проголосували проти законопроекту, оскільки звикли кермувати профспілками,  а запропонований документ не давав їм цієї можливості.

 

     Щоправда, і деякі з правового крила не підтримали, але тільки тому,  - твердить Стоян,  - що подумали, ніби профспілки стоять на боці лівого крила.

 

     У такому разі виринає запитання:  що ж тоді чинили профспілки впродовж кількох років розвалу,  коли ні ліві, ні, тим паче, праві не  могли визначитися під час голосування?  А може,  не профспілки винні,  а їхні керманичі?  Бо коли піти за  розмислами  Олександра Миколайовича Стояна,  то можна добігти до відомої ситуації:  лівій сказав,  що пішов до правої,  правій - що побіг до  лівої,  а  сам спокійно сидиш у бібліотеці,  вивчаючи першоджерела.  Але в такому разі до чого тут ліві й праві?  Я не  янголізую,  так  би  мовити, своїх,   які   теж  нерідко  випадають  з  елементарної  етики,  і категорично осуджую випади стосовно  того-таки  колеги  Стояна.  І взагалі, чи варте навіть крісло Президента того, аби в змаганні за нього  втрачати  власну  гідність?  І  чи  гоже  засобам   масової інформації розпорошувати по всій соборній подібні речі?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Заварзін.

 

     ЗАВАРЗIН М.В.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної  безпеки  (Красноармійський  міський  виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово депутату Пасечной.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  науки  та  народної  освіти  (Костянтинівський виборчий округ,  Донецька область). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр  Александрович!  Уважаемые  народные  депутаты!  Являясь председателем   подкомиссии   по   базовому  образованию,  обращаю внимание  на  то,  что  сегодня  ситуация  в  сфере   просвещения, обусловленная  пятимесячной  задержкой  выплаты  заработной  платы работникам отрасли, фактическим прекращением финансирования других статей бюджета,  до предела накалена. Учитель доведен до отчаяния: нет средств на содержание семьи,  на проезд на работу  и  обратно, нет  возможности  оплатить жилищнокоммунальные услуги,  содержание ребенка в детском саду.  Заработная  плата  является  единственным источником  существования  учителей,  но  по  данным Национального банка Украины задолженность по выплате заработной платы работникам просвещения не только не уменьшается,  а увеличивается.  Невыплата заработной  платы,  стипендий  стала   причиной   ряда   митингов, забастовок и манифестаций учителей.

 

     По данным   на   11   февраля   в  Украине  не  работало  111 общеобразовательных  школ.  Сегодня  их  количество  возросло.  Не действуют  школы  в  Херсонской области,  в Запорожье,  в Донецкой области, в Горловке, Славянске.

 

     Имеет место  и  такой  случай.  В  городе  Славянске   умерла работница  просвещения  из-за  того,  что государство задолжало ей всегонавсего 300 гривень. Это мать двоих детей. У нее была анемия. И теперь,  наверное, государство отдаст эти 300 гривень, но уже не для того, чтобы эта женщина жила, а для ее похорон.

 

     Давайте вспомним  еще  один  факт:  в  нашем  демократическом государстве  в  начале  учебного  года  не работало 500 школ.  Это впервые в истории нашего государства.  Меры, принимаемые Кабинетом Министров,  Министерством  просвещения относительно реформирования образования,  не приведут к скорейшему поступлению денег в бюджет, и это все должны понимать.

 

     Перекладывание финансовой   тяжести   на   плечи   родителей, участников учебного процесса не  решит  всех  финансовых  проблем. Введение  платных  услуг  (а сегодня и Кабинет Министров определил это специальным  постановлением)  является  нарушением  статьи  53 Конституции относительно доступности и бесплатности образования.

 

     За последние  два  года  в  стране  закрыто  2000  дошкольных детских учреждений,  а  их  помещения  используются  коммерческими структурами.

 

     Закрываются школы,  тогда  как раньше,  при советской власти, решался только один вопрос:  как бы  их  больше  открыть!  Сегодня закрыто  школ:  в  Полтаве  -  15,  в  Волынской  области - 11,  в Днепропетровской - 10,  в Донецкой - 20,  в  Житомирской  -  9,  в Хмельницкой   -  8,  в  Харьковской  -  7.  И  этот  список  можно продолжать.

 

     Дети-сироты... Их сегодня в государстве 23  тысячи,  то  есть каждый  седьмой  ребенок.  Но  посмотрите,  какое к ним отношение! Сорок процентов  помещений,  где  занимались  дети  во  внеурочное время, сегодня занимают опять-таки офисы, склады и магазины.

 

     Катастрофическое положение сложилось с выпуском учебников, на новый учебный год.  Нереагирование Президента и  правительства  на все эти проблемы приведет к уничтожению системы просвещения.

 

     Аналогичная ситуация  и  в  других  отраслях,  относящихся  к бюджетной сфере.

 

     Александр Александрович,  нам нужно  обязательно  рассмотреть этот вопрос в пленарном режиме, все-таки речь идет о состоянии дел в  бюджетной  сфере.  И  заслушать  не  министра  просвещения,   а Премьер-министра или вице-премьера.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутат Вишнєвецький.

 

     ВИШНЄВЕЦЬКИЙ Г.В.,  секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління  народним  господарством (Горлівський-Центральний виборчий округ,  Донецька область). Прошу передать слово депутату Андрею Звонаржу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЗВОНАРЖ А.Ю.,  народний депутат України  (Великомихайлівський виборчий округ,  Одеська область). Фракция коммунистов. Вчера Союз студентов  Одесской  области  потребовал,  чтобы  я  обратился   к Верховному  Совету  с  вопросом:  до  каких пор будет продолжаться дискриминация студентов?  Длительное время  студенты  не  получают стипендий.   Фактически   они  лишены  права  жить  в  общежитиях. Студентов,  обучающихся по договорам,  отчисляют из высших учебных заведений. До каких пор это будет продолжаться?

 

     В пятницу  сессия Одесского областного совета приняла типовое положение об образовании фонда  общего  обязательного  обучения  в средних  школах.  Одним  из основных источников поступлений в этот фонд  являются  обязательные  денежные   взносы,   полученные   от физических  лиц.  То  есть  фактически  вводятся элементы платы за обучение в школах.  Естественно,  что это противоречит  статье  53 Конституции.

 

     Сейчас, когда   фактически  уничтожена  нашими  реформаторами промышленность,  государство   вынуждено   искать   средства   для наполнения   бюджета,  чтобы  выплатить  зарплату  преподавателям, потому что возникла дилема - либо этих  преподавателей  сократить, либо и дальше не выплачивать им зарплату.

 

     Неужели государство   снимает   с   себя  ответственность  за содержание нашего преподавательского состава?

 

     ГОЛОВА. Депутат Чернявський.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні колеги! Дозвольте привернути вашу увагу до такого питання. Відомо, що коштує для України нафта, її придбання тощо. А тим часом справа видобутку  нафти  в  Україні  -  у  занедбаному стані.  I протягом останніх років її видобуток не лише не збільшився, враховуючи ціни на неї в Україні, а навіть зменшився.

 

     Я прошу   вас,   Олександре   Олександровичу,  дати  письмове доручення відповідним органам поінформувати Верховну Раду про  те, що робиться в цій справі. Ми зовсім припинимо видобувати нафту, бо нічого не робиться навіть для того, щоб залишитися на попередньому рівні, не кажучи вже про те, щоб збільшити видобуток.

 

     Мої колеги    з    Чернігівської   і   Полтавської   областей підтвердять:  раніше областям виділялося  15  процентів  видобутої нафти,  що стимулювало її розвиток у регіонах.  Тепер, із приходом міністра Мінченка, ця квота практично ліквідована.

 

     Друге питання,  Олександре  Олександровичу.  Ви  бачите,   як надзвичайно  рано  починається  весна.  I  я  не  можу сьогодні не порушити питання стосовно того, що і на Сумщині, і в Україні понад половину  важких тракторів,  які найперше будуть потрібні навесні, не відремонтовано.  До того ж у більшості господарств немає коштів для   їх   ремонту.   Ви   пам'ятаєте,  мабуть,  минулого  року  я спрогнозував,  що  ми  матимемо  в  сільському   господарстві   за результатами  року.  Якщо  й  надалі  такий підхід залишиться,  то становище  наприкінці  року  буде  набагато  жахливіше.  Це   буде національна  катастрофа.  Оті стегенця та інша зарубіжна продукція сумнівної якості не нагодують громадян, якщо не нагодує українська земля.

 

     Я прошу   вас,   Олександре  Олександровичу,  щоб  люди,  які займаються цими питаннями,  теж із цього приводу надали інформацію Верховній Раді, інакше буде біда.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (МакіївськийГірницький виборчий округ,  Донецька область). Фракция коммунистов  Украины,  Всеукраинский   союз   рабочих.   Уважаемые товарищи!  Я  должен проинформировать вас о тех событиях,  которые произошли 20-21 февраля в городе Днепропетровске и были связаны  с проведением  скезда  Союза  советских  офицеров  и  торжественного собрания,  посвященного 79-й годовщине рождения  Советсткой  Армии (Шум у залi).

 

     В ходе этих событий был продемонстрирован полный страх власти перед проходящими мероприятиями.

 

     Накануне пресс-центром  от   имени   главы   обладминистрации Деркача  было  сделано совершенно беспрецедентное заявление о том, что  это  незаконное  формирование,  которое  ставит  своей  целью свержение  конституционного  строя  и  так  далее.  Это  все ложь, товарищи! Речь шла о проведении мероприятия, которое направлено на защиту независимости Украины,  и вопрос стоял о том, чтобы Украина не вступала в НАТО.

 

     Есть и ряд других моментов.  После того как народные депутаты прибыли   в  областную  администрацию  для  того,  чтобы  выяснить фальсификацию этого сообщения,  никто их не встретил.  Исчез и сам Деркач,    и    его    заместители,    и    остальные   сотрудники обладминистрации, которые должны были с нами встретиться.

 

     При посещении городского совета в  Днепропетровске  случилось то  же  самое.  Однако  власть  приняла  все меры для того,  чтобы сорвать  торжественное  собрание,   посвященное   79-й   годовщине Вооруженных  Сил  СССР.  Но даже пригнав 39 единиц тяжелой техники (строительной и автомобильной),  для того чтобы заглушить  митинг, который  происходил  перед  закрытым  помещением,  они  ничего  не добились.  Рабочие выключили машины и слушали  митинг.  На  митинг прибыло  более  тысячи  человек - авторитетнейших людей Советсткой Армии,  которые высказали "нет" правящему режиму и  недоверие  той власти, которая испугалась ветеранов.

 

     А теперь  об  обращении  к  офицерам,  солдатам  и  матросам, которое  было  зачитано  мною  на  этом   митинге   по   поручению Всеукраинского  союза  рабочих.  Доведенные  до  отчаяния нищетой, бесправием и безработицей,  рабочие обкявили о проведении 18 марта 1997  года всеукраинской стачки.  Они осуждают преступный правящий режим,  отдавший до 80 процентов внутреннего валового  продукта  и свыше  45  процентов всей денежной массы в теневой,  не облагаемый налогами,  оборот,  лишивший  тем  самым  денежного  содержания  и социальной  гарантии всех бюджетников,  в том числе и офицеров,  и военнослужащих  Вооруженных  Сил  Украины.  Зарплата  офицеров  не выплачена еще за декабрь 1996 года,  а о тринадцатой - и речи нет. То же самое происходит с  денежным  довольствием  солдат.  Сегодня более  70  тысяч  кадровых  офицеров  бездомные.  Офицеры  приняли решение поддержать рабочих 18 марта 1997 года.

 

     Спасибо (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.П.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України  з  питань  екологічної  політики (Довгинцівський виборчий округ,    Дніпропетровська    область).    Шановний     Олександре Олександровичу!   Шановні  народні  депутати!  Дозвольте  порушити питання, яке я вже порушував у цьому залі, але воно, на жаль, досі не вирішене.  Iдеться про громадян України, які працюють у Росії в районах Крайньої Півночі та прирівнених до неї  районах.  Сьогодні вони  не  можуть  повернутися в Україну,  бо не розв'язано проблем їхнього пенсійного забезпечення.  Прошу звернути серйозну увагу на цю  проблему,  бо  поза  межами  України сьогодні проживає не один десяток тисяч таких громадян.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Стосовно пропозиції депутата Селіфонтьєва є два варіанти.  Ви можете  підготувати  запит  прокуратурі  щодо  заборгованості двох мільйонів доларів перед сотнею господарств,  які  здали  зерно.  А також можете звернутися з листом до мене.  Я дам доручення Комісії з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією,  щоб  і вона підключилася до цієї справи.

 

     На черговому    Дні    уряду    буде   заслухана   інформація Прем'єр-міністра про ситуацію з невиплатою  заробітної  плати.  Це стосовно питання,  яке порушувала депутат Пасечна.  Я думаю, що ми одержимо відповідь на це питання.

 

     Олексію Пилиповичу,  підготуйте,  будь ласка,  пропозиції  чи звернення  до  Кабінету  Міністрів з приводу використання нафтових родовищ України.  Думаю,  що його оприлюднять  і  буде  відповідна реакція.

 

     А щодо  питання  підготовки  до  весняних  робіт,  то  я  вже пропонував голові комісії  розглянути  ці  питання  на  засіданні, запросити всіх,  кого вважаєте за потрібне, з уряду, бо це питання не для пленарного засідання.  Якщо буде потреба,  то  ми  приймемо нормативний акт.  Він опрацьовується. Ви знаєте, минулого тижня ми його відхилили,  оскільки він був недостатньо підготовлений. Учора на  нараді  голів  комісій  і  фракцій  Володимир Iванович Кравчук одержав завдання доопрацювати цей документ.

 

     Стосовно невиплати заробітної плати  офіцерам.  Звичайно,  це неподобство. Мені здається, що тут немає жодного депутата, який би не обурювався з такої ситуації.  Озброєні люди повинні  одержувати заробітну плату своєчасно.

 

     I щодо пенсійного забезпечення людей, які працюють на Крайній Півночі.  Це - предмет договору  між  Україною  та  Росією.  Отже, проблема  має  бути  врегульована  саме  таким чином.  Будь ласка, підготуйте звернення з цього приводу до  Міністерства  закордонних справ,  до Міністерства соціального захисту населення України,  до Кабінету Міністрів.  Думаю,  депутати підтримають,  бо це  справді дуже серйозна проблема багатьох тисяч людей, громадян України, які працюють сьогодні на Півночі та в Сибіру.

 

     Тепер дозвольте вас поінформувати.  Я  вже  казав,  що  вчора відбулася  нарада  керівників  груп  і  фракцій  разом із головами комісій,  де визначався порядок роботи на цей тиждень. Вам роздано порядок денний, погоджений на цій нараді.

 

     А крім того передбачається, що завтра засідання триватимуть у пленарному режимі  до  чотирнадцятої  години,  а  після  обіду  ви зможете  попрацювати в комісіях,  щоб оформити протокольно розгляд тих питань,  котрі вже розглянуто або  розглядатимуться  завтра  в комісіях.  А  в  цілому  на тиждень пропонуються питання,  які вже підготовлені до розгляду в пленарному режимі.

 

     _________________

 

     Першим із таких питань розглядається  проект  Закону  України про   податок  на  доходи  фізичних  осіб  (після  доопрацювання). Доповідачем з  цього  питання  є  Василь  Васильович  Регурецький, заступник  міністра фінансів України,  а співдоповідачем - Валерій Борисович Альошин від робочої групи Комісії з  питань  фінансів  і банківської діяльності.

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу, на трибуну.

 

     Прошу уваги!   Це   один   із   законопроектів   так  званого податкового пакету, який подавав Кабінет Міністрів.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати!  На ваш розгляд вноситься проект Закону про податок на доходи фізичних осіб,  підготовлений  Кабінетом  Міністрів і обговорений у робочій групі  представників  фракцій  і  груп  Верховної  Ради   України. Порівняльна таблиця законопроекту,  яку вам надано,  є результатом докладного багатоденного вивчення,  редагування проекту,  щоб  він був  прийнятним  для  платників податку і відповідав головній ідеї цього податку як інструменту  розподілу  й  перерозподілу  доходів фізичних осіб на користь малозабезпечених верств населення.

 

     На відміну   від   чинного  законодавства  (Декрету  Кабінету Міністрів від 26 грудня  1992  року  "Про  прибутковий  податок  з громадян")  проект  Закону  про  податок  на  доходи фізичних осіб насамперед зорієнтований на вдосконалення  порядку  оподаткування, оскільки   внаслідок  значних  змін  в  економічних  і  суспільних відносинах,  що  сталися  протягом  дії  декрету,  норми   чинного законодавчого  акту  відстали від вимог сьогодення.  Багато джерел доходів фізичних осіб залишаються поза  дією  закону,  створюються умови  для  ухилення  від оподаткування,  що призводить до чималих втрат бюджету.

 

     Які особливості й характерні  риси  нового  проекту?  Спинюся стисло  на  основних  особливостях,  оскільки  проект  ви читали і ознайомилися з ним.

 

     Перша особливість.  Об'єктом оподаткування,  як передбачено в проекті  закону  є  сукупний валовий оподатковуваний дохід за рік, який визначається як сума грошових,  матеріальних і нематеріальних надходжень фізичних осіб,  одержаних із різних джерел доходів усіх громадян, які постійно проживають в Україні.

 

     Друга особливість.  Спрощується  шкала  нарахування  податку. Замість чинних сьогодні п'яти ставок в розмірі 10, 15, 20, 30 і 40 відсотків до оподатковуваного доходу пропонується  встановити  три ставки  податку  в  розмірі  10,  20  і  30  відсотків і межі шкал оподаткування.  Розміри його встановлення  розширені  порівняно  з чинною   шкалою   оподаткування.   Так,  наприклад,  перша  ставка оподаткування застосовується до річного доходу в  розмірі  до  120 неоподатковуваних мінімумів,  ставка 20 відсотків - до розміру від 120 до 600 неоподатковуваних мінімумів і  ставка  30  відсотків  - понад 600 неоподатковуваних мінімумів за рік.

 

     Третя особливість.  Вона  полягає  в соціальній спрямованості оподаткування доходів фізичних осіб.  Це проявляється в таких його положеннях.  По-перше,  в  діапазоні  до  десяти неоподатковуваних мінімумів  зараз  діють  дві  ставки  оподаткування  -  10  і   15 відсотків. У новій шкалі оподаткування пропонується в діапазоні до десяти неоподатковуваних мінімумів отриманого доходу застосовувати тільки одну ставку - 10 відсотків.

 

     Таким чином,  проект  певною  мірою  розв'язує завдання,  яке стояло в  програмних  документах  уряду,  зокрема  щодо  зменшення податкових  ставок.  Ставки  оподаткування  не  повинні стримувати мотивацію до праці та призводити до переходу в тіньову економіку і мають бути незмінними протягом бюджетного року.

 

     По-друге, у сплаті податку надаватиметься пільга в розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів. Тепер пільга надається в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму. Пільга є особливо суттєвою для громадян із низьким рівнем доходів.

 

     Для того щоб ви зрозуміли,  я можу навести приклад. За чинним законодавством,  якщо  дохід  за місяць становить 170 гривень,  за чинними ставками оподаткування податок сплачуватиметься в  розмірі 19  гривень  55  копійок,  або  11,5  відсотка.  За запропонованим проектом з доходу 179 гривень за місяць податок сплачуватиметься в розмірі 13 гривень 60 копійок або вісім відсотків.  Тобто зниження більше, ніж на три відсотки.

 

     По-третє, гранична ставка оподаткування встановлена в розмірі 30  відсотків,  тобто на рівні оподаткування прибутку підприємств. Більші  ставки  оподаткування  призводять  лише  до   приховування фізичними  особами  об'єкту  оподаткування та переходу до тіньової діяльності.

 

     Створення приватного сектора економіки та застосування ставки оподаткування  в  розмірі  30  відсотків  дає  змогу  задовольнити особисті  потреби  платників  податку  і   не   шкодить   розвитку підприємницької діяльності.

 

     Надається право   на   зменшення  оподатковуваного  доходу  в розмірі сплачених платником відсотків  за  користування  іпотечним кредитом,   отриманим   для   будівництва  житлового  будинку  або квартири.

 

     Крім соціальної спрямованості, ця норма покликана стимулювати індивідуальне житлове будівництво,  сприяти повнішому завантаженню потужностей  будівельних  організацій,   підприємств   будівельної промисловості.

 

     Додатково до  єдиної  загальної соціальної пільги,  яку я вам назвав,  у  розмірі  двох   неоподатковуваних   мінімумів,   також передбачається  надавати  пільги окремим категоріям громадян.  Це, наприклад,  сім'ї з дітьми,  учні  і  студенти,  особи,  що  мають особливі   заслуги   перед  Батьківщиною,  учасники  бойових  дій, інваліди,   особи,   які   потерпіли   внаслідок    Чорнобильської катастрофи, та інші категорії громадян.

 

     Четверта особливість.      Базова     шкала     оподаткування застосовується для оподаткування доходів за основним місцем роботи (основне  місце  роботи визначається самим платником податку),  де громадянин матиме основну частину своїх доходів.

 

     Не забороняється (і в проекті  закону  це  передбачено)  мати багато  місць  роботи  та  отримувати доходи з різних джерел.  Але передбачається,   що   доходи   за   неосновним   місцем    роботи оподатковуватимуться   за   ставкою   30   відсотків  з  подальшим перерахуванням податку за  підсумками  року  на  підставі  поданих громадянами декларацій.

 

     Важливим моментом у проекті є те, що він покладає на платника податку обов'язки самостійного визначення податкових зобов'язань і одночасної сплати податку до моменту подання декларації за звітний період.  Це рік,  а для  суб'єктів  підприємницької  діяльності  - квартал.

 

     Враховуючи це,   у  проекті  детально  викладено  особливості визначення оподатковуваного доходу, отриманого з різних джерел.

 

     П'ята особливість  законопроекту.  Передбачено  два  варіанти оподаткування   фізичних   осіб,   які  здійснюють  підприємницьку діяльність без створення юридичної  особи.  Перший  варіант  -  за нормами  цього  закону,  а  другий  варіант - фіксований податок у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів залежно від  обсягу доходів,  які  отримав  суб'єкт  за минулий податковий рік.  Вибір варіанта здійснюється підприємцем самостійно.

 

     Шоста особливість.  Дуже багато дискусій виникало  з  приводу оподаткування  доходів  від  продажу нерухомості.  Проектом закону передбачено два режими оподаткування таких доходів.  Перший  режим застосовується до нерухомості,  набутої у власність громадянами на момент або до часу набрання чинності цим законом,  проект якого ми розглядаємо, а другий режим застосовується до нерухомості, набутої у власність громадянами після  набуття  ним  чинності.  За  першим режимом  оподаткування доходу від продажу нерухомості здійснюється за  мінусом  соціальних  пільг,  передбачених   у   проекті.   Для самостійної  особи  соціальні  пільги  передбачені  в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів,  для повного подружжя - трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів. I ще додається на кожного додаткового члена сім'ї соціальна пільга в розмірі  однієї  тисячі неоподатковуваних мінімумів.

 

     Наприклад, сім'я  із  3  чоловік,  яка  продає  своє  житло і отримує виручку від реалізації житла,  має пільгу в  розмірі  60,8 тисячі гривень.  Тобто в основу цих розрахунків покладено ідею, що дохід  громадян,   отриманий   від   продажу   стандартної   дво-, трикімнатної  квартири  в  місті або житлового будинку в сільській місцевості, не оподатковуватиметься.

 

     Другий режим стосується оподаткування доходів від  відчуження нерухомості,  набутої після набрання чинності закону, проект якого ми розглядаємо.  У  цьому  варіанті  передбачено,  що  доходи  від продажу  нерухомості  визначатимуться  як  різниця  між отриманими коштами від продажу і вартістю придбання нерухомості.

 

     Ці доходи  оподатковуватимуться  за  загальною  ставкою,  яку передбачено в законопроекті, і включатимуться до річної декларації оподаткування доходів фізичних осіб. Це перше.

 

     Друге. Під час реалізації нерухомості, набутої після набрання чинності закону, проект якого ми розглядаємо, також передбачається така соціальна пільга.  Громадянин,  який  проживатиме  в  будинку понад  13 років,  податок від продажу цього житла не сплачуватиме, оскільки йому буде надано пільгу в оподаткуванні  цього  доходу  в розмірі  10 відсотків суми нарахованого податку за кожний прожитий (постійно) рік у цьому будинку.

 

     I сьома особливість:  вперше передбачено  надання  податкових пільг  щодо відшкодування втраченої нерухомості.  I сукупний дохід громадянина буде зменшуватися на суму вартості  втраченого  майна, але з деяким обмеженням,  яке стосується цього майна і становитиме не більше  3  тисяч  неоподатковуваних  мінімумів.  Ця  норма  дає можливість  громадянинові,  який  втратив  з не залежних від нього причин нерухомість,  поновити  цю  нерухомість,  і  держава  надає пільгу в розмірі зменшення податку для розв'язання цієї проблеми.

 

     Проект закону  спрямовано  на  зниження  рівня  оподаткування громадян  із  відносно  низькими  доходами,  зменшення  граничного розміру  податку,  що уможливлює перехід до легальної діяльності з одночасним розширенням бази оподаткування за рахунок  включення  в оподаткування доходів, які раніше приховувалися від оподаткування.

 

     За прогнозними   розрахунками   на   1997  рік,  порівняно  з розрахунками,  здійсненими за чинним  законодавством,  податок  на доходи  фізичних осіб до Державного бюджету зазнає незначних змін. За нашими  прогнозними  розрахунками  це  буде  200-300  мільйонів гривень.  Але  я  підкреслюю,  що  законопроект  набагато  зменшує податковий тиск на малозабезпечені верстви  населення  або  людей, які отримують незначні доходи.

 

     Зменшення податку для цієї категорії, за нашими розрахунками, сягає понад 600 мільйонів гривень.  Але за рахунок розширення бази оподаткування, введення до оподаткування тих доходів, які сьогодні не є суб'єктом оподаткування,  ці втрати  бюджету  перекриваються. Державний бюджет матиме,  за нашими розрахунками,  близько 200-300 мільйонів  гривень  додаткових  надходжень.  Дозвольте  на   цьому завершити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Василя Васильовича?  Ви пригадуєте, ми вже одного разу розглядали цей проект  закону  і  повернули  на доопрацювання. Тепер я пропоную вам з урахуванням того обговорення поставити запитання. Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Радько. Будь ласка.

 

     РАДЬКО В.I., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Кролевецький   виборчий   округ,   Сумська   область).    Фракція комуністів.  Шановний доповідачу!  Як я зрозумів з вашої доповіді, ви говорили про дохід за місяць.  А як бути тим  селянам,  які  не отримують  заробітної  плати  протягом років і не знають,  що таке гривня?

 

     А тепер конкретно  щодо  законопроекту.  У  підпункті  7.1.4. статті   "Зменшення   суми  нарахованого  податку"  записано:  "50 відсотків  одного  неоподатковуваного  мінімуму  доходів  фізичної особи,  яка  є  учасником  бойових  дій  (крім бойових дій під час Другої світової війни)". То я не кажу, що ви про Велику Вітчизняну війну забули, а пишете "Друга світова війна".

 

     А в мене є запитання,  яке стосується воїнівафганців. Як бути тим інвалідам,  колишнім воїнам-афганцям,  які сьогодні  не  мають коштів навіть на своє прожиття?

 

     Дякую за увагу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Дякую.   Стосовно   оподаткування  доходів колгоспників.  Якщо громадянин не отримує  заробітної  плати,  то, безумовно,  ніякого оподаткування не буде, бо податок стягується з фактичних доходів громадянина.

 

     Стосовно пільг  в  оподаткуванні,  передбачених  у  підпункті 7.1.4.  Пропонується надавати пільги тим категоріям громадян,  які мають їх і нині, і передбачені вони майже в таких самих розмірах - це  кількість  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян,  які вилучатимуться з оподаткування.

 

     Ми розділили учасників бойових дій на  дві  категорії.  Перша категорія  -  учасники  бойових  дій,  які провадилися поза межами України (це і Корея,  і Єгипет та інші  країни,  у  тому  числі  й Афганістан).  Друга  категорія громадян - учасники бойових дій під час Великої Вітчизняної війни.  Ця пільга передбачена у Законі про статус  ветеранів  війни,  гарантії їх соціального захисту,  і тут вона передбачається в такому самому розмірі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степенко. За ним - депутат Хунов.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий   округ,   Полтавська   область).   У   підпункті   4.3.8 зазначається:    "Вартість    продукції,    реалізованої   членами колективних  сільськогосподарських   підприємств   відповідно   до отриманої  заробітної  плати  та  земельного  паю  на  умовах і за цінами,  визначеними  рішеннями  колективу  сільськогосподарського підприємства". Тобто це не оподатковується.

 

     Чи не   розглядалося  питання  вилучення  з  оподаткування  і прибутків,  одержаних із присадибної ділянки?  Те,  що записано, - доходи з земельних паїв - це рябої кобили сон! Не було й ніколи не буде цих доходів, повірте, бо там треба працювати й працювати... А от  присадибні  ділянки  -  єдине  джерело  прибутку у пенсіонера. Продасть він,  скажімо,  2 кілограми  картоплі  чи  10  кілограмів яблук, а ми вносимо це до валового прибутку... Чи не розглядали це питання в комісії?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую. Саме ці питання, які ви порушуєте, і норми   найдетальніше   обговорювалися  робочою  групою.  Оскільки проектом передбачається,  що оподатковуватимуться доходи, отримані чи в грошовій,  чи у матеріальній формі, то саме матеріальна форма оплати праці також підлягає оподаткуванню.  Але  для  колгоспників або сільськогосподарських працівників,  які отримують на зароблену гривню  ще  й  натуральну   оплату,   такі   доходи   не   повинні оподатковуватися.  Ми  спеціально  ввели  цю  норму,  яка  вилучає доходи,  отримані  від  реалізації  цих  матеріальних   продуктів. Візьміть до уваги, не прибутки, а саме доходи.

 

     І стосовно  оподаткування  доходів  із  присадибних  ділянок. Зверніть  увагу   на   пункт   11.1,   де   визначається   суб'єкт підприємницької  діяльності.  Ми  передбачили:  коли валовий дохід громадянина,  який постійно  продаватиме  продукцію,  вирощену  на присадибній    ділянці,   перевищуватиме   120   неоподатковуваних мінімумів (а це 2 тисячі 40 гривень  на  рік),  він  вважатиметься суб'єктом   підприємницької  діяльності  і  як  такий  підлягатиме оподаткуванню відповідною системою і правилами. Коли ж такі доходи будуть менші,  тоді громадянин не сплачуватиме податок від продажу такої продукції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Хунов.

 

     ХУНОВ А.І., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Краснолиманський міський виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово депутату Хмелевому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  секретар Комісії Верховної  Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Слов'янський міський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов.    У   меня   такой   вопрос.   В   подпункте   4.3.2 предусматривается,  что в расчет  валового  дохода  не  включается "вартість  безоплатно  одержаного  харчування,  а  також  робочого одягу, взуття..."

 

     У нас  есть  категория  работников,  в   частности   милиция, прокуратура,   работники   транспорта,   военнослужащие,   которые получают форменную одежду. Почему это не вошло сюда?

 

     И еще  один  вопрос.  Мы  ведь  в  Верховном  Совете  еще  не рассмотрели  вопрос  о  ликвидации  права  на  бесплатный проезд в частности   работникам   милиции,   прокуратуры,   военнослужащим, железнодорожникам.

 

     Наверное, тоже  следовало бы в пункт 4.3 эти льготы внести... Ведь мы пока не приняли решение о  лишении  их  этих  льгот.  Есть обращение транспортников,  чтобы этого не делать. Каким образом мы их заинтересуем, если зарплату вовремя не платим и прочее?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Підпунктом 4.3.2, на який ви посилаєтесь, і передбачається,   що   не  оподатковуватимуться  доходи,  отримані громадянином у вигляді безплатного харчування, одягу, який він має право отримати відповідно до передбаченого законодавством порядку, тобто формений або робочий одяг,  який надається  безплатно  цьому громадянину.

 

     Відповідно для  всіх  категорій громадян,  які на сьогодні за чинним  законодавством  мають  право  отримувати  формений   одяг, обмундирування,   як   ви   назвали,   ці  пільги  не  є  об'єктом оподаткування.

 

     Стосовно пільг,   які   надаються   громадянам   у    вигляді безплатного  проїзду  в  транспорті.  Цей  законопроект не містить такої норми,  бо то норма іншого закону.  Вона передбачена в  тому проекті,  який  буде внесений на ваш розгляд,  стосовно соціальних пільг,  у  тому  числі  пільг  щодо  безплатного   проїзду.   Якщо громадянин  отримає  зазначене право,  то за названим законом такі доходи не оподатковуватимуться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань бюджету   (Прилуцький   виборчий   округ,  Чернігівська  область). Шановний доповідачу,  скажіть,  будь ласка, чи не здається вам, що запровадження  системи  оподаткування  сукупного  доходу  фізичної особи сьогодні передчасне,  бо не готові до єдиної системи  обліку доходів громадян ні податкові служби, ні самі громадяни.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Я не можу з вами цілком погодитися, що податкова служба сьогодні не готова до оподаткування  сукупного доходу. Якщо ви уважно подивитеся на порядок оподаткування доходів фізичних осіб, то звернете увагу на той факт, що оподаткування цих доходів  проводитиметься  біля  джерела  їх виплати.  За будь-якої виплати доходів за основним чи не основним  місцем  роботи  особа, яка здійснюватиме ці виплати, зобов'язана буде утримати податок.

 

     Тому ми   сподіваємося,   що   якихось   суттєвих  втрат  від оподаткування  не  зазнаємо.  А  стосовно  подачі   декларації   і опрацювання  її  податковими  службами,  нині,  як  ви знаєте,  це провадиться.  Ми вважаємо,  що  із  запровадженням  кодифікаційних номерів  громадян  і  розширенням технічної бази податкових служб, опрацювання декларацій буде можливе.  Законопроектом  передбачено, що особи,  які мають доходи тільки за основним місцем роботи, такі декларації до податкової служби не подаватимуть (а це дуже  велика кількість людей). Подаватимуть лише ті громадяни, які мають доходи з різних джерел.  На сьогодні таких  громадян  нараховується  десь близько   трьох   мільйонів.   Їх   кількість   значно   зросте  з запровадженням  цього  закону.  Але,  повторюю,  маємо  надію,  що податкова служба їх опрацює.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська  область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу. Селянська партія України.  Шановні колеги! Прийняття цього закону, запропонованого   Кабінетом   Мінінстрів,  ставить  собі  за  мету перекласти всю  бюджетну  вагу  з  уряду,  Президента,  виконавчих структур на простих громадян України.  Замість того, щоб займатися відбудовою економіки,  наш  уряд  заготував  пакет  документів,  у кожному з яких пишеться, як обкласти населення податком.

 

     За цей закон я не голосуватиму і закликаю всіх інших,  бо він неконституційний.  Там  написано:  "податкова  служба".  Податкова служба  не конституційний орган,  оскільки в Конституції записано: "податкові інспекції".  Отже,  люди, якщо до них пред'являтимуться податковою організацією якісь претензії, мають право не виконувати їхнього розпорядження. Як ви вважаєте?

 

     І ще таке.  Як вести облік підсобного господарства і  скільки платити податку селянинові, який рік не отримує зарплати?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати! Звертаю вашу увагу ще раз на особливість  даного  законопроекту,  що  він  якраз  має соціальну  спрямованість:  зниження податкового тиску на категорію громадян, які отримують незначні доходи.

 

     Я міг би назвати статистику.  Доходи до 170 гривень на місяць (це  десь середня заробітна плата сьогодні) отримують 95 відсотків усіх працюючих в Україні.  Я вже  казав,  що  для  цієї  категорії громадян-платників    податків    якраз    передбачено    зниження оподаткування більше ніж на три відсотки.  Це і є  його  соціальна спрямованість.

 

     Стосовно конституційної  відповідальності  податкової служби. Ми дали їй загальну назву,  яка є в Законі про державну  податкову службу.  Так  називається весь цей апарат.  А кожний підрозділ має назву "податкова адміністрація" (раніше він  називався  "податкова інспекція").

 

     Назва цього органу, я вважаю, не відіграватиме суттєвої ролі. Це орган адміністрування податків,  і він зобов'язаний їх  збирати відповідно до Конституції.

 

     Стосовно ведення   селянином   обліку  доходів  з  підсобного господарства,  то в законі не передбачається детальний облік, якщо селянин  не займається підприємницькою діяльністю.  Він тільки сам розраховуватиме:  якщо доходи його  сягатимуть  вище  встановленої норми,  то  підпадатиме  під категорію підприємця.  Тоді йому слід зареєструватися як  підприємцеві,  а  потім  вести  облік  власних доходів   і   витрат.   Це   буде   вигідніше   робити,   оскільки враховуватимуться  його  витрати,  здійснені   внаслідок   ведення підсобного господарства.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кондратюк.

 

     КОНДРАТЮК А.О.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Вінницький   виборчий   округ,   Вінницька   область).   Шановний доповідачу!  Мені якраз випала можливість порадитися в суботу щодо цього  закону зі своїми виборцями в окрузі.  Деякі норми їх просто обурили, а деяких не можуть зрозуміти.

 

     От, наприклад,  підпункт  7.1.5:  позбавляються  пільг  Герої Соціалістичної  Праці,  вдови загиблих воїнів.  Як же ми позбавимо пільг вдів загиблих воїнів?!

 

     Або з приводу дарування.  У разі,  якщо громадянин до моменту смерті проживав у будинку чи квартирі,  які належать йому з правом власності,  спадкоємцеві за його вибором передається у спадок  без оподаткування  лише  один  будинок.  А  ті  що  - розвалити треба? Незрозуміло.

 

     І таких  незрозумілих  місць  чимало.  Я  суджу   не   тільки однобоко.  Є моменти,  коли можна й збільшити податок.  Наприклад, податок на  дохід,  більший  600  неоподатковуваних  мінімумів,  у статті  8  можна  збільшити до 40-50 відсотків.  Гадаю,  що це все потрібно ще раз переглянути, щоб не обмежувати простих людей.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Анатолію Олексійовичу, завершуйте. Василю Васильовичу, прошу відповідати.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати!  Безумовно, можна на кожний пункт дати відповідь, але ми вносимо цей законопроект із тим,  щоб  його  було  обговорено  народними  депутатами і внесено пропозиції. Якщо ви вважатимете доцільним внести зміни до проекту, то вони підлягатимуть обговоренню і прийняттю.

 

     Стосовно ваших конкретних питань, то повторюю, що міг би дати докладну відповідь,  але вважаю недоцільним давати  роз'яснення  з кожного пункту.  Там, судячи з вашого запитання, незрозумілою є ця норма,  що  стосується  процентів  і  що  стосується  доходів  від успадкування.

 

     ГОЛОВА. Слово  має Валерій Борисович Альошин,  член Комісії з питань фінансів і банківської діяльності і член  робочої  групи  з доопрацювання проекту. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Iндустріальний виборчий  округ, Кіровоградська  область).  Шановні  колеги  народні депутати!  Уже характер запитань, які ставлять основному доповідачу, свідчить, що психологічне сприйняття цього документа надзвичайно складне. Таким самим складним було й обговорення в спеціальній робочій групі, яку створено для погодження позицій різних депутатських груп і фракцій з усіх документів податкового пакету.

 

     Законопроект про податок на доходи фізичних  осіб  було  дуже грунтовно   опрацьовано  на  засіданнях  погоджувальної  групи,  і предметом обговорень були  загальна  концепція  цього  податку,  а особливо  конкретні  норми проекту закону.  Результатом погодження стали ті доповнення і  зміни,  котрі  відображено  в  порівняльній таблиці.  Всі народні депутати могли з цими доповненнями і змінами ознайомитися.  Це 140 пропозицій, що містяться в середній колонці. Це   й   редакційні   уточнення,  і  вилучення  зайвих  (на  думку погоджувальної групи) норм,  зміни окремих  термінів  впровадження закону.

 

     Після розмножування порівняльної таблиці було виявлено окремі редакційні неточності,  що виникли з технічних причин. Зокрема, це стосується   пунктів   16.3,  30.4.  Одну  з  таких  норм  вдалося роздрукувати і роздати вже сьогодні вранці.

 

     Тепер щодо тих дискусійних норм,  яким було приділено основну увагу під час роботи погоджувальної групи.  Тривалою була дискусія навколо підпункту 4.3.8, що на сторінці 8 порівняльної таблиці. Ця позиція стосується того, яким чином мають оподатковуватися доходи, одержувані здебільшого у вигляді натуроплати. Ця норма, записана в підпункті 4.3.8,  ще потребує детального погодження, і я думаю, що ми до розгляду в  другому  читанні  (у  разі  прийняття  документа сьогодні, ще попрацюємо над цим пунктом.

 

     Важливим є  те,  що  в  підпункті  4.4.6  було враховано наше зауваження щодо зменшення валового доходу на суму  відрахувань  на пенсійне забезпечення та соціальне страхування.

 

     Те саме  стосується  сум  виплат  з  обов'язкового  медичного страхування: такі виплати зменшують базу оподаткування в розмірах, встановлених чинним законодавством. Тобто ми говоримо і про те, що в  законопроекті  містяться  певні   перспективні   норми,   котрі діятимуть  у  повному  обсязі  тоді,  коли  буде  створено цілісне законодавче поле.

 

     Принциповим є те,  що в підпункті  6.1.4  до  складу  валових витрат  платника  податку  було  віднесено "валові витрати в межах підприємницької  діяльності,   здійснені   фізичною   особою,   що проводить  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи в порядку, передбаченому статтею 11 цього Закону".

 

     Про що  йдеться?  Безперечно,  за  умов,   коли   надзвичайно поширюється  сфера  підприємницької  діяльності,  люди намагаються розв'язати власні проблеми через так звану  самозайнятість,  через забезпечення себе певними доходами. I тому врахувати для зменшення податкових зобов'язань валові  витрати  таких  людей,  безперечно, дуже  важливо.  Якщо  хто з вас зумів пов'язати цю норму підпункту 6.1.4 зі статтею 11,  пункт 5 (на сторінці 29),  то  зрозумів,  що таке   зменшення   здійснюється  на  основі  положень  Закону  про оподаткування прибутку підприємств,  але  з  певними  обмеженнями. Обмеження  такого  типу:  не  дозволяється  перенесення балансових збитків на результати  майбутніх  періодів,  що  дозволяється  для підприємств;  не  дозволяється внесення до витрат заробітної плати цієї фізичної особи (тобто заробітна плата - це також дохід, і він має  бути  оподаткований,  а  не має бути прирівнений до витрат) і таке інше.

 

     Важливе уточнення зроблено також у пункті 7.3, на  сторінці  15,  щодо визначення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб.  Цей пункт,  на  мою  думку,  дуже важливий,   і   ми   його   записали  в  такій  редакції:  "Розмір неоподатковуваного мінімуму  доходів  фізичних  осіб  визначається Кабінетом  Міністрів України..." I що найважливіше:"...і подається у розрахунках до Державного бюджету на наступний рік  та  не  може змінюватися протягом бюджетного року після затвердження Державного бюджету Верховною Радою України".

 

     Важкою була  дискусія  в  погоджувальній  групі  щодо  змісту додаткових  благ,  які  включаються до оподаткування.  Особливо ця складна дискусія точилася навколо  того,  яким  чином  враховувати такі  додаткові блага,  як оплата навчання.  Чи зараховувати це до доходів фізичної особи?  I,  безперечно,  ми вдалися до того,  щоб запровадити певні обмеження суто соціального плану.  Ми вилучили з переліку таких додаткових благ оплату вартості  набуття  освіти  в тих  випадках,  коли  йдеться  про  дітей  із  малозабезпечених та соціально   незахищених   сімей,   дітей-сиріт,   дітей   із   зон обов'язкового   відселення  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи. Тобто для  цих  категорій  населення  оплата  будь-ким,  будь-яким підприємством  їхнього  навчання  не  враховуватиметься до доходів таких фізичних осіб.  Це надзвичайно  принципове  положення.  Щодо платного  навчання  за  рахунок  інших джерел,  зокрема за рахунок підприємств,   то   ми   поки   що   погоджуємося   з   редакцією, запропонованою в проекті закону.

 

     Доволі грунтовно   обговорювалася  і  процедура  вилучення  з оподаткування коштів і доходів,  отримуваних  фізичною  особою  як подарунки.  I  ми  зробили такі обмеження "у випадках,  якщо зміна власності   на   зазначені   подарунки   підлягає    нотаріальному посвідченню". Це пункт 10.5.

 

     Уточнено також  критерії віднесення діяльності фізичної особи до  підприємницької.  Про   це   вже   казав   Василь   Васильович Регурецький, відповідаючи на запитання. Замість того, щоб критерії віднесення до  підприємницької  діяльності  визначалися  Кабінетом Міністрів,  ми  запропонували записати ці критерії в законопроекті таким чином: у разі якщо участь фізичної особи в організації такої діяльності  є  постійною  та істотною (валовий дохід перевищує 120 неоподатковуваних  мінімумів  на  фізичну  особу  в   рік),   така діяльність має вважатися підприємницькою.

 

     Важливим моментом  стало  уточнення  змісту  статті  11.  Тут декілька уточнень, про деякі я вже говорів раніше.

 

     У пункті 12.3 статті 12 щодо іпотечного кредитування уточнено поняття   членів   сім'ї  фізичної  особи,  бо  в  запропонованому законопроекті були вікові обмеження для членів сім'ї,  які  можуть проживати  разом  із  фізичною особою - платником податків.  Ми ці вікові обмеження вилучили.

 

     Дуже складні норми містяться в статтях 13, 14, про  що  вже  йшлося.  Вони  стосуються оподаткування доходів, отриманих від продажу нерухомості. Тут передбачено і певні пільги, зокрема  підпункт 13.1.2.  Ми повинні зрозуміти,  що фактично такі доходи мають оподатковуватися в структурі сукупних доходів за рік, одначе  запропоновані  пільгові  норми  дають  змогу вивести з-під оподаткування доходи від такого продажу більшої частини  населення України.

 

     Довго дискутувалося  положення  статті  15  щодо успадкування майна.  За  наполяганням  народного  депутата   Немировського   ми запропонували  таку  редакцію:  у  разі  коли  спадкодавець на час смерті проживав у будинку (квартирі),  який не  належить  йому  за правом  власності,  спадкоємцеві  (за  його вибором) передається у спадок без оподаткування лише один дім (квартира).

 

     Iнші норми  цієї  статті  дають  можливість   вивести   з-під оподаткування  також подароване або успадковане майно за переліком пункту 15.1.

 

     Складною виявилася стаття 16,  де передбачаються пільги  щодо оподаткування  у  зв'язку  з  заміщенням  втраченого майна.  Після тривалої  дискусії  погоджувальна  група  запропонувала   обмежити надання   таких  пільг  лише  пільгами  щодо  заміщення  втраченої нерухомості.  Якщо  такою  втраченою  нерухомістю  є  будинок,  то фізична  особа  може  розраховувати  на значно більші пільги та на триваліший час  дії  цих  пільг.  Тобто  фактично  людина  отримує можливість за рахунок цих пільг відновити таку власність.

 

     Адже складною  і,  на мою думку,  ще не закінченою є дискусія про те,  яким чином надавати пільги стосовно заміщення  втраченого майна  в  разі,  коли це майно було застраховане.  Але це все буде предметом подальших дискусій і доопрацювання.

 

     Під час обговорення подальших статей  дуже  принциповим  було питання   стосовно  того,  як  і  до  яких  бюджетів  здійснюється зараховування податку на доходи фізичних осіб.

 

     У статті 26 відображена позиція погоджувальної  групи:  "Суми податку   на   доходи  фізичних  осіб  зараховуються  до  бюджетів місцевого  самоврядування  і  використовуються  для   відповідного розподілу між територіальними громадами".

 

     Про основну  частину суттєвих моментів я поінформував,  решта доповнень і уточнень є здебільшого  редакційного  характеру.  Тому від імені погоджувальної групи, а також від імені Комісії з питань фінансів і банківської діяльності,  яка минулого тижня  розглядала цей законопроект,  пропоную прийняти його в першому читанні. Також пропоную ретельно обговорити його,  оскільки  він  містить  досить незвичні  норми.  Безперечно,  є  норми досить суперечливі,  але я думаю,  що під час обговорення винесемо правильні ухвали.  I таким рішенням  має  бути  рішення про прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,   будь   ласка,   запишіться   на запитання.  Валерію  Борисовичу,  скажіть,  будь  ласка,  чи  уряд подавав фінансовоекономічні розрахунки?  I якщо подавав,  то  яким чином  відрізняються доходи до бюджету на основі цього податкового законопроекту від нині чинного?  Чи варто,  так би  мовити,  город городити?

 

     АЛЬОШИН В.Б. Василь Васильович Регурецький давав відповідь на це запитання,  що в разі набуття чинності закону в такому  вигляді передбачається   збільшення   надходжень  до  державного  бюджету, здається, в розмірі майже 900 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БIЛОУС В.О.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка офіцерів України, група "Реформи". Скажіть, будь ласка,  як ви вважаєте,  чи потрібна в законі, який є актом прямої дії, стаття 30 "Прикінцеві положення"? Це перше запитання.

 

     Друге запитання.  У  статті  31  проекту  закону,   внесеного Кабінетом  Міністрів,  пропонується  запровадити  в  дію закон з 1 березня.  Ви не встановлюєте термін,  але даєте завдання  Кабінету Міністрів  підготувати  зміни  та доповнення до інших законодавчих актів у зв'язку із запровадженням данного закону. Але, вибачте, як можна  запроваджувати  цей  закон,  коли немає пропозицій до інших законодавчих  актів?..  Чи  не  вважаєте,  що  потрібно   спочатку здійснити   зміни   та  доповнення,  а  потім  у  цілому  приймати законопроект?

 

     Дякую за відповідь.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за запитання. Запитання такого плану - це запитання  про організацію та впорядкування законодавчого процесу. Гадаю,  що введення в запропонований  проект  закону  "Прикінцевих положень" є одна з новацій, що замість постанови про запровадження в   дію   закону   передбачає   "Прикінцеві   положення",    котрі регламентують саме ті питання, які раніше вирішувалися постановами Верховної Ради.

 

     Потреба запровадження законопроекту разом із  внесенням  змін до   інших   законодавчих   актів   (а  в  багатьох  випадках  цей законопроект містить норми тих законів,  які ще треба прийняти), я думаю,  пояснюється, скажімо так, пакетною природою обговорюваного законопроекту.   Тобто   він   подається   не   як   відокремлений законодавчий акт,  а має розглядатися в рамках пакету законодавчих актів з оподаткування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чурута.

 

     ЧУРУТА М.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ, Луганська область). Прошу передать слово депутату Черенкову.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область).  Уважаемый докладчик! У меня два очень важных, на  мой  взгляд,  вопроса.  Научно-экспертный отдел после внесения этого законопроекта проработал в отношении резидентов  принципы  и сделал  замечания.  Почему  они  не  учтены?  И  как  вы считаете, являются ли резидентами  дети,  которые  торгуют  телом,  моют  на улицах машины?

 

     Второй вопрос.  Почему  в  пункте  7.1  не  учтена сумма 70,9 гривни,  которая является по сути  необлагаемым  минимумом,  а  вы относите на Кабинет Министров?

 

     И дополнительный.  Что  вы  понимаете под "іншими доходами" в подпункте 4.2.9?  Можно ли эти  "інші  доходи"  (ввиду  того,  что статья очень тщательно изложена) изкять из данного законопроекта?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановний Олександре Павловичу!  Запитання,  які прозвучали,  дають можливість під час опрацювання законопроекту  в другому  читанні розглянути ваші пропозиції з тих питань,  які вас так турбують,  і прийняти відповідне рішення. Ці пропозиції можуть стосуватися як вилучення категорії інших доходів,  так і механізму оподаткування  або  виведення  з-під   оподаткування   тих   видів діяльності,   які  ви  називали.  Також  можливі  інші  процедури, передбачені між першим і другим читанням.

 

     Стосовно зауважень науково-експертного відділу, то вони також можуть  бути предметом розгляду в процесі підготовки законопроекту до остаточного прийняття.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Голубченко.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К., член Комісії Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Бердянський виборчий  округ,  Запорізька  область).  Хочу  задать вопрос  в  отношении  статьи 13.  Здесь записано,  что "операції з продажу  (обміну,  інших  видів  відчуження)   житлових   будинків (квартир)..."  То  есть  обмен  приравнивается по сути к продаже и идет на общих основаниях. Возьмем вариант, когда обмениваются отец с дочерью,  а площадь такова,  что нужно доплачивать.  Мы считаем, что у отца или дочери дополнительного дохода от этого

 

     обмена нет. Прямых родственников не стоит облагать налогом. И по  обмену  дать  такую льготу,  чтобы прямые родственники (дети и родители) могли все-таки обмениваться, не доплачивая.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую. Я думаю, що це зауваження цілком слушне і його  варто розглянути.  Гадаю,  що під час розгляду Верховна Рада може погодитися на прийняття запропонованих змін.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Селянська  партія  України.   Стисло   декілька запитань.

 

     Перше. Хто платитиме мито, якщо люди - без зарплати, а на них подаватимуть у суд?

 

     Друге. То це кожному селянинові,  кожному  робітникові  треба бухгалтерію  за  собою  носити,  щоб мати відносини з інспекціями, яких уже більше, ніж людей?!

 

     Третє. 17  гривень  -  мінімальна  зарплата.  Якщо  брати   в розрахунки  цю  суму,  то ми всі будемо винні державі,  яка нам не платить зарплату... Як ви на це запитання відповісте?

 

     І четверте.  Пільги учасникам Великої Вітчизняної війни - так називалася   війна,   яку   вели   наші   батьки  за  незалежність Батьківщини.  Тут написали "Друга світова війна". Тобто й тим, хто наступав на нашу землю, знищував нашу економіку, людей і так далі,

- їм також установлюються пільги?!

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Сергій  Васильович  Довгань,  я  думаю,  ставив усе-таки   здебільшого   політичні   запитання,   а  не  запитання економічного змісту, що стосуються положень законопроекту.

 

     Сьогодні було роздано,  зокрема,  і уточнення щодо  учасників бойових дій під час Великої Вітчизняної війни згідно з Законом про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Тобто цим уточненням знімається останнє запитання.

 

     А стосовно  того,  що  не  виплачено  заробітної  плати,  хто сплачуватиме мито  за  судові  звернення  і  що  держава  в  цьому завинила,  то,  шановний Сергію Васильовичу, я думаю, що держава - це і ми з вами,  і ми також несемо за це  певну  відповідальність. Тому  треба,  щоб  ми  відійшли  від  суто  політичних  міркувань, розглядаючи той або той законопроект,  а брали до  уваги  змістові моменти і давали свої конструктивні пропозиції до цих документів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський.

 

     Мені сказали,  що там виправлено, це сторінка 14. Подивіться, там замінено текст.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область).  Фракція Народного руху. Шановний пане Борисе! Стаття  8  визначає  ставки  податку.  І  от  у ній визначено такі характерні  величини:   120   неоподатковуваних   мінімумів,   600 неоподатковуваних мінімумів. Звідки взялися ті цифри? Чи тут немає якогось волюнтаризму - чому саме 120 і 600?  Чому,  наприклад,  не 100 і не 500? Як це пояснити? Чи це аналоги, чи якась практика?

 

     І друге запитання, пов'язане з попереднім. От усе-таки стаття 7,  де визначено пільги щодо зменшення сум нарахування податку (як щойно  говорилося)  чи  то  учасникам  Другої  світової війни,  чи Великої Вітчизняної війни.  Як на мене,  то краще  було  записано: "Другої  світової  війни".  Чому  ми  знову  граємося в політику і змінюємо тут на слова: "Великої Вітчизняної війни"?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Я,  з  вашого  дозволу,  розпочну   з   другого запитання.  Чому?  Тому що існує закон про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, де визначено категорію людей, яка вже  користується  тими  або  тими пільгами.  Коли в тому базовому законі з цього питання буде змінено перелік осіб,  яким  надається така  пільга,  то  ми  автоматично  поширимо  цю  пільгу  на  весь відповідний контингент людей. І це буде справедливо.

 

     Стосовно того,  яким чином обраховувалися розміри ставок,  то це   питання   швидше   до   розробників  законопроекту,  аніж  до представника погоджувальної групи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин (Тисменицький виборчий округ,  ІваноФранківська область). Прошу передати слово пану Пилипчуку.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села  (Центральний  виборчий  округ,  Iвано-Франківська область).  Шановний доповідачу,  маю три запитання. Перше. Чому не передбачено пільг для репресованих?

 

     Друге. Коли зійдуться сусіди і перекриють бабці хату,  щоб не завалилася,  і податкова інспекція оцінить вартість  тих  робіт  у 1000  гривень,  то  за  вашою  шкалою бабця муситиме заплатити 240 гривень. Де вона їх візьме?

 

     І третє.  На скільки зменшиться населення  України  внаслідок утечі багатих і дострокової смерті бідних після впровадження цього закону?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Не можу не пошкодувати з приводу того,  що  вас доволі пізно було введено до складу погоджувальної групи і що,  на жаль,  ви так активно і не попрацювали в ній.  Думаю,  що якби  ви зробили  це  раніше,  то  у  вас  би  цих запитань не було,  бо ми ретельно опрацювали б і ті ідеї, які ви пропонували раніше.

 

     Існує таке поняття,  як авторське честолюбство.  Справді,  не було враховано цілком слушну,  перспективну пропозицію про те,  що має  оподатковуватися  сукупний  дохід  сім'ї  з  урахуванням   її чисельності... Гадаю, що це перспективна ідея і ми колись до цього повернемося.  Але,  можливо, саме оте честолюбство спричинило такі запитання, які ви поставили.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Васильєв. Немає? Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська область). Прошу передати слово Борису Іллічу Олійнику.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.  Валерію  Борисовичу,  якщо  податок  на фізичні особи є диференційованим (а воно інакше й  бути  не  може),  то  в такому  разі  як  його  диференціювати  без  прийняття  закону про декларування доходів і майна?  Як ви дивитеся на те,  щоб  нарешті прийняти   такий   закон,  найоптимальнішу  модель  проекту  якого запропонував Степан Ількович Хмара?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Питання про декларування доходів і майна теж  є певною мірою політичним питанням,  і та депутатська фракція, яку я представляю,  фракція Народного руху України,  виступає за те, щоб здійснювалося  декларування  доходів  і майна.  Цим законопроектом також передбачено подання декларацій про доходи осіб у тому  разі, коли  особа  має  доходи  не лише за місцем основної роботи.  І це передбачається  механізмом  оподаткування  сукупних   доходів   за підсумками року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  На виступи записалося понад 20 депутатів.  Є пропозиція відвести на це обговорення час до перерви (а якщо буде потреба,  то можна буде продовжити). Але я прошу всіх дуже уважно  поставитися  до  обговорення,  оскільки  йдеться  про надзвичайно складний законопроект. Він є складним і для держави, і для громадян держави, тому треба дуже ретельно все обговорити. Але я прошу обговорювати по суті.

 

     Першим виступає Михайло Володимирович Степанов. Прошу. За ним

- депутат Пилипчук, від фракції.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  з  питань соціальної політики та праці (Слов'яносербський виборчий  округ,  Луганська  область).   Уважаемый   Председатель! Уважаемые депутаты!  Иногда я задумываюсь над тем,  почему мы одни законопроекты рассматриваем рамочные, из 5-6 статей, а другие - из десятков статей,  и,  в основном,  это законы фискальные,  которые рано или поздно ударят по нашим избирателям. И мне кажется, это не случайно.  Потому  что хотят возложить ответственность за принятие такого закона именно на Верховную  Раду.  А  что  же  нам  Кабинет Министров предлагает принять?

 

     Суть этого  законопроекта  в  шкале  "оподаткування  фізичних осіб".  Вот это - суть, это квинтэссенция этого законопроекта. Эту шкалу    устанавливает    Верховная    Рада,    устанавливает    в "неоподатковуваних мінімумах", а "неоподатковуваний мінімум" будет устанавливать   Кабинет  Министров.  Иначе  говоря,  мы,  народные избранники,  своими руками  накидываем  петлю  на  шею  народа,  а затягивать эту петлю будет уже Кабинет Министров.

 

     А теперь давайте посмотрим,  что же это за показатель такой - "неоподатковуваний мінімум"?  Если принять этот  закон,  то  смысл этого показателя полностью теряется.  Если он "неоподатковуваний", значит на эту сумму не должны с людей взиматься  налоги.  Но  ведь каждый    гражданин   освобождается   только   на   20   процентов "неоподатковуваного"  минимума,  отдельные  категории  -  на   30, участники войны - на 50,  и только в виде особой такой милости,  - участники  боевых  действий,  герои  войны  освобождаются  на  100 процентов от этого "неоподатковуваного" минимума.

 

     Таким образом,  в этом законопроекте мы закладываем фантомный показатель,  который  уже  абсолютно   не   соответствует   своему названию.

 

     Я скажу еще и другое.  Почему мы уперлись в этот необлагаемый минимум?  Почему мы не возьмем другой показатель?  Скажем,  ту  же черту  малообеспеченности,  которая  более реальна?  А вот почему. Потому,  что правительству будет выгодно крутить этим необлагаемым минимумом,  как  цыган  солнцем.  А  если  бы  мы установили черту малообеспеченности,  то правительству  уже  было  бы  труднее  это делать.

 

     Давайте все-таки подумаем над тем,  чтобы эту шкалу изменить, уйти от необлагаемого минимума вообще,  потому что он уже по этому закону  абсолютно  ничего  не  значит.  Надо  исчислять  от  черты малообеспеченности.

 

     И последнее в адрес докладчика.  Он сказал,  что закон должен быть  понятен.  А  он  абсолютно  непонятен.  Я  не знаю,  сколько академий нужно окончить и какая баба Горпына  сможет  прочитать  и разобраться в нем, чтобы ее не грабили наши налоговые организации.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Пилипчук   виступає   від  "Конституційного центру". За ним - депутат Пронюк.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги!  Ви знаєте,  що я  свого  часу виступав  з  альтернативним  законопроектом про оподаткування - не доходів фізичних осіб,  а сімейних доходів, які припадають на одну особу,  на  члена  сім'ї.  Погоджувальна група,  до якої мене було включено після того,  як ці законопроекти були розроблені,  подала законопроект,  який може бути прийнятий у разі, якщо до нього буде внесено такі зміни.  Тут я хочу  попрацювати  на  конструктив,  не висуваючи альтернативного законопроекту.  Я повинен сказати, що це не є податок на доходи фізичних осіб, бо доходи визначені ставками оподаткування   за   основним  місцем  роботи.  Це  є  податок  на наддоходи. У зв'язку з цим нам треба визначити, що є наддоходами в Україні.

 

     Якщо взяти Сполучені Штати Америки, то там не оподатковується заробітна плата в 900 доларів на місяць.  Передбачається, що сім'я з трьох осіб на цей дохід може більш-менш існувати.  На сьогодні у нас ціни піднялися до рівня світових,  а  в  багатьох  випадках  і вище,  окрім  ціни  на  один  товар  - на робочу силу.  І у нас на сьогодні неоподатковуваний мінімум - 10 доларів.  І  у  нас  можна платити  сьогодні  35  гривень  заробітної  плати.  А  якщо людина заробляє протягом року 120 мінімумів, тобто 200 доларів, то вже цю суму можна обкладати додатковим податком.

 

     Тому я пропонував би таке. Цей закон може бути прийнятий, але для  цього  треба  проголосувати  таке  концептуальне   положення. неоподатковуваний   мінімум,   з   якого   починається   додаткове оподаткування наддоходів, починається з 900 доларів США на місяць. Від  900 до 1500 доларів - це 5 відсотків,  1500-2500 доларів - 75 доларів плюс 10 відсотків.  І понад 2500 доларів і вище -  це  175 доларів США плюс 15 відсотків податку щомісяця. Якщо ми застосуємо таку шкалу,  то цей податок відповідатиме податкові на  наддоходи, на багатих.

 

     Якщо ми  застосуємо  не  цю  шкалу,  а ту,  яка запропонована погоджувальною комісією  -  120  неоподатковуваних  мінімумів,  то матимемо  нонсенс.  Скажімо,  якщо  бабці  в  селі  протягом  року зроблять послугу (виорають город,  зберуть урожай,  вивезуть гній, перекриють  хату)  на  суму більш як 200 доларів,  то вона повинна буде сплатити податки. І ці податки досить-таки серйозні.

 

     Наприклад, бабці  перекрили  хату.  Зійшлися  люди,   колгосп допоміг трохи чи фермери.  Податкова інспекція порахувала вартість перекриття - 1000 гривень.  Бабка  повинна  сплатити  240  гривень податку. Якщо на весілля вашої дочки були подарунки, то ви повинні їх задекларувати і з цієї суми  сплатити  податки.  Тобто  те,  що пропонується в законопроекті, - це ненормально.

 

     Тому я  пропоную  неоподатковуваний  мінімум  підняти  до 900 доларів на місяць.  То це вже податки на  багатих,  на  наддоходи. Окрім  того,  пропоную  із переліку доходів вилучити продаж першої квартири протягом 10 років.  Якщо людина продає протягом 10  років другу,  третю,  п'яту  квартири,  це  означає,  що то становить її бізнес і з того бізнесу вона повинна платити 30 процентів, які тут закладені.  Але  якщо  людина  продає  першу  квартиру,  то такого податку  бути  не  повинно.  Скажімо,  у  Луганську  ви   продаєте чотирикімнатну  квартиру,  а  в  Києві  маєте  намір  придбати  на виручену суму двокімнатну. Якщо ви сплатите ці податки, то в Києві не  купите  квартири.  Інший  приклад:  син  з  батьком обмінялися квартирами,  бо в батька була велика площа і він живе  один,  а  в сина - мала й сім'я. І мають сплачувати податки й один, і другий.

 

     Окрім того, до валових витрат, які несе платник податку, слід включити витрати на харчування,  витрати на  навчання  його,  його дітей,  членів  сім'ї,  витрати  на  поховання  близьких,  рідних, знайомих,  витрати на медичне обслуговування, витрати на лікування членів сім'ї.  Ці,  а також інші витрати і перелік цих доповнень і змін до законопроекту я подаю.

 

     Але проголосую я за цей проект  закону,  якщо  буде  вирішено концептуальні питання - що є наддоходом і що є доходом?  Якщо вище 900 доларів на особу - я голосую, якщо менше, то тоді ми наплодимо бідних.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пронюк...  (Шум у залі). Депутат Моцпан. Будь ласка. За ним - депутат Ковтунець.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька область). Фракция социалистов. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Следует сделать вывод, что после первого рассмотрения законопроекта его разработчики  при подготовке   к   повторному   первому   чтению,   и   в  частности согласительная группа,  в которой были  представлены  депутаты  от всех фракций и депутатских групп,  в целом философию законопроекта не изменили.  Нам по-прежнему предлагают сохранить главное  -  что обкектом  налогообложения  являются  доходы  физических  лиц  (это разница между валовыми доходами  и  валовыми  расходами).  Заранее должен  сказать,  что  меня  эта  концепция  вполне устраивает.  Я считаю,  что с предложениями,  которые  в  свое  время  звучали  в выступлениях   Владимира   Мефодиевича   Пилипчука,  никак  нельзя согласиться.  Данная  концепция  -  наиболее,   на   мой   взгляд, справедлива.

 

     Если вы  обратили  внимание,  относительно  валовых  расходов субкектов  налогообложения  предусматривается   весьма   небольшой перечень  положений,  с  тем чтобы в конечном счете уменьшить базу налогообложения. Это первое.

 

     Второе. На  вопрос  Александра  Александровича  -  каковы  же ожидаются поступления в доходную часть бюджета с принятием данного законопроекта, мы услышали ответ: 900 миллионов гривень. Уважаемые коллеги!  Я убежден,  что это далеко не та сумма,  которая сегодня должна быть изкята у людей, имеющих сверхдоходы.

 

     Мне кажется,  что закон,  проект которого мы  с  вами  сейчас рассматриваем,  нужно  было  принимать  лет  пять или шесть назад, чтобы  избежать  того  колоссального  наращивания   сверхприбылей, которое    было    допущено   в   нашем   государстве   вследствие несовершенства законодательства.  Но уж если мы прямо говорим, что этот закон в первую очередь должен касаться доходов богатых людей, с тем чтобы перераспределить их в пользу подавляющего большинства,

-   наверное,   не   менее  80  процентов  населения  государства, относящихся к  разряду  нищих,  то  я  считаю,  что  закон  должен отражать эту идею в полной мере.

 

     В принципе  разработчики  законопроекта  в  этом  направлении поработали неплохо.  Мне кажется,  что его можно принять в  первом чтении,  а во втором учесть все замечания и предложения депутатов, направленные на  то,  чтобы  прежде  всего  через  налогообложение богатых людей перераспределить эти доходы, нажитые, будем говорить откровенно, нечестным путем.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець виступає від групи "Реформи".

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.,  член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету  (Вересневий  виборчий округ,  Рівненська область).  Група "Реформи".  Шановні колеги, нарешті ми маємо законопроект, в якому враховано  реалії  нашого  часу,  коли значну частину доходів наші громадяни отримують від підприємницької діяльності, в тому числі у вигляді дивідендів,  як підприємці - фізичні особи, які дуже часто використовують майно юридичних осіб для особистого  споживання.  І тому нагальною є потреба концептуально наблизити два види податків

- податок на прибуток підприємств і  податок  на  доходи  фізичних осіб,   що  в  принципі  у  цьому  проекті  робиться  в  основному правильно.  Я виступатиму за те,  щоб схвалити  проект  у  першому читанні.

 

     Хоча треба  сказати,  що  цей проект далекий від того ідеалу, який ми хотіли б бачити,  а деякі поправки, внесені погоджувальною комісією,  не  поліпшили  його.  У  принципі  я  згоден із колегою Пилипчуком,  що шкалу треба дещо змінити з тим,  щоб не  допускати 10-  і  20-кратної різниці між доходами найбільш багатих і найменш захищених наших громадян.  Але я не можу погодитися з межею у  900 доларів,  бо тоді треба говорити і про наші внутрішні ціни, які ще не є світовими.  Ну давайте візьмемо 1000 (чому 900?),  якщо  бути таким широким і добрим.

 

     Наступне зауваження  стосується  шкали  оподаткування  не  за місцем одержання основних доходів.  Не можна йти на цю ставку - 30 відсотків,  тому  що  ми  вдаримо  не  по тих,  хто отримує великі доходи, а по бюджетній сфері - освіті, охороні здоров'я, культурі. Давайте  подякуємо  тим  людям,  які ще за сумісництвом працюють у школі чи в лікувальних закладах,  у такий  спосіб  підтримуючи  ці державні установи.

 

     Якщо ми будемо їх оподатковувати за ставкою 30 відсотків,  то перекриємо і ці  види  діяльності.  Зверніть  увагу:  за  основним місцем  роботи треба сплатити 20 гривень з місячної зарплати у 200 гривень!  І  тих  самих  20  гривень  треба  буде  сплачувати   за неосновним  місцем роботи лише з 60 гривень!  Це несправедливо.  І треба ще врахувати, що тут мова йде про бюджетну сферу і про людей незахищених.  Тому  за  неосновним  місцем  роботи  має бути також диференційована шкала,  подібна до тієї, що застосовуватиметься на основному  місці  роботи,  але  більш напружена,  з тим щоб великі доходи оподатковувати за вищою ставкою.

 

     Я вважаю,  що цей закон повинен підтримувати  і  наш  дрібний бізнес,  тих підприємців,  які тільки стають на ноги, тому що вони не можуть знайти застосування своїм силам у державному секторі, як було до цього.  І коли в пункті 11.5 автори записують,  що витрати на утримання легкового  автомобіля  фізичною  особою  -  суб'єктом підприємницької  діяльності  не можна вносити до валових витрат на підприємницьку діяльність, я з цим не погоджуюся, тому що в даному випадку автомобіль буде не розкіш,  а засіб діяльності.  Я вважаю, що як витрати депутата на утримання автомобіля не оподатковуються, так  само  не  повинна  оподатковуватися і певна частина витрат на утримання автомобіля підприємцем - фізичною особою.

 

     Якщо ми  говоримо,  що  треба   оподатковувати   кошти,   які спрямовуються  на  оплату навчання,  то за нібито добрими намірами ховається результат, який обернеться погіршенням становища знову ж таки незахищених наших людей.  Гарантую,  що, затверджуючи бюджет, ми не дамо на сферу освіти тих коштів,  за які  можна  було  б  цю галузь  утримувати,  а  отже,  більша  частина наших громадян буде змушена оплачувати навчання своїх дітей за  рахунок  своїх  коштів або коштів підприємств.

 

     І якщо давати пільги тільки для малозабезпечених,  то давайте порахуємо. Якщо навіть у сім'ї на душу припадатиме 5 розмірів межі малозабезпеченості,  то цих коштів буде замало для оплати навчання дитини.  І тому кошти,  які спрямовуються на  освіту,  не  повинні обкладатися податком.

 

     Я хочу  також  зауважити,  що  у  проекті  не  передбачається достатнього контролю за  виконанням  його  норм.  Можна  вважатися безробітним і побудувати п'ятиповерховий власний будинок,  і ніяка Державна податкова  адміністрація,  як  і  інші  державні  органи, нічого  не  зможе  зробити з людиною,  яка,  отримуючи доходи,  не сплачує жодних податків.  Я вважаю,  що стаття 29 має бути суттєво посилена,   а  застосування  штрафних  санкцій  -  диференційовано залежно від сум прихованих доходів.

 

     Пропоную законопроект  прийняти  в  першому  читанні,  а   ці поправки врахувати при його підготовці до другого читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  Степенко  Василь  Іванович  від Комісії з питань боротьби з організованою злочинністю.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Дякую.  Шановні товариші,  у мене  складається таке  враження,  що  якщо  ми  приймемо  цей  закон,  який  нібито спрямований на те,  щоб зняти податковий  тягар,  то  це  допоможе обідрати і тих,  хто ще хоч якось животіє, і внесе сум'яття в наше населення, особливо сільське.

 

     Я хочу трошки аргументувати те,  про що кажу.  Ви  знаєте,  я ставлюся  з  особливою  повагою до Віктора Лаврентійовича Мусіяки. Але мені просто шкода праці людей,  які в цій комісії працюють.  Я хочу  звернутися  до  тих  депутатів  від  сільських округів,  які казали:  "Ми будемо за  вас  там,  у  Верховній  Раді,  стояти  на смерть".  У  мене до вас запитання:  а скільки вже вмерло за село? Жодного!

 

     Слухайте, що написано у підпункті 4.3.8: "Вартість продукції,      реалізованої      членам     колективних сільськогосподарських   підприємств   відповідно   до    отриманої заробітної  плати  та  земельного  паю  на  умовах  і  за  цінами, визначеними     рішенням     колективу      сільськогосподарського підприємства".  Що тут мають на увазі? Якщо на зароблену гривню ще продається продукція,  то вона не включається. Але, люди добрі, ця ж продукція продається.  Ви повинні це зрозуміти. Ну хіба можна ту продукцію,  яку купує селянин,  ще й включати в сукупний дохід  чи валовий дохід, як би ми його там не називали!

 

     Тепер друге питання. Я вносив пропозицію і повторюю її зараз. Це щодо реалізації продукції  з  присадибної  ділянки.  Присадибна ділянка  - це не фермерське господарство (хто розбирається в цьому питанні,  той знає),  це - 60 сотих,  які передаються безплатно, в селі і 25 - у селищі міського типу. Якщо передається більше, то це вже в оренду,  а якщо,  наприклад,  до 2 гектарів,  то за рішенням обласної ради.

 

     Тому ви  мені  скажіть,  хто  буде враховувати оцю продукцію, якщо ми приймемо такий закон? Хто складатиме всі ці відомості - що вибуло,  що прибуло... Зрозумійте, що це ж абсурд. Є найпростіше і найгеніальніше рішення для села - брати єдиний податок за землю як із колективних господарств,  так і з власників.  Я в кінці виступу ще на цьому зупинюсь.

 

     Третє питання.  Візьміть статтю 13, де написано: "від продажу окремих  об'єктів  нерухомості..." Якщо сьогодні селянин (у мене є десятки скарг на це) захоче продати будинок,  то це нещастя.  Його легше спалити,  легше було побудувати, ніж продати. В інвертарбюро поїдь - вези представника.  Бензину немає,  а він  не  хоче  їхати автобусом,  треба наймати автомобіль.  Я кажу зараз про речі,  від яких сьогодні селянин криком кричить.  І ми ще тут кажемо, що сума від  проданого  будинку  (хоча  він потом і кров'ю вже 10 разів за нього заплатив) також входить у дохід селянина.

 

     Я нікого не хочу тут образити.  І  робітникові  не  краще,  і інтелігенту  не  краще,  але  ж вони одержали квартиру безплатно в місті. Якщо вони продають квартиру, то хай би це і включалося. Але хіба можна з селянина за те брати!  Він уже заплатив усім, повірте мені,  - і лісникам,  і на базах,  і навколо баз. А тепер він ще й продає цей будинок. І найдивніше тут те, що у вартість присадибної ділянки включається і вартість землі.  Ще ціни на землю  немає,  а вже  в  законі  передбачено.  Уже  й  тут повинен селянин платити. Кажемо: дамо тобі землю, присадибну ділянку, а тепер ще й плати за те,  що ти маєш дохід від цієї землі,  яку ти буцімто продаєш.  Ну хіба він не заробив цієї землі?!

 

     Я не хочу популістських гасел,  але,  шановні  товариші,  для села це абсолютно не годиться.

 

     І ще одне. Ну чому ми не замислимося, чому не вчинимо розумно і не скажемо:  давайте зробимо простим і дохідливим цей закон  про податки?  І я також вважаю, що ми це повинні зробити стосовно тих, у кого є надприбутки,  що це повинно стосуватися тільки  тих,  хто займається   комерційною   діяльністю,   займається  виробництвом, займається тим,  що дає дійсно йому доходи.  Ну  хіба  можна  сюди включати все населення нашої країни?  І всі,  повірте мені, підуть платити.  Це зараз здається,  що  їх  ніхто  не  буде  чіпати.  Я, наприклад,  тільки приїхав у Сумську область, на свою батьківщину, а вже чую,  що ходять:  ідіть,  будь ласка,  і згідно  з  рішенням Кабінету  Міністрів  подайте  декларацію  на свої доходи.  Іде ота бабуся з  ціпком,  бо  вона  законопослушна.  Той,  хто  побудував чотириповерховий будинок, не піде, а вона йде платити.

 

     Тому я   вношу   таку  пропозицію...  Я  ніколи  в  житті  не проголосую за цей законопроект... До речі, є ще цікава деталь. Тут кажуть,  що  політики  не  треба.  Ну  як  же  не  треба політики? Звільняються від податку  учасники  бойових  дій  під  час  Другої світової  війни.  Причому учасники з тієї і з цієї сторони.  Як це зрозуміти? Ну давайте тоді сюди включимо й італійців, і румунів... Бо вони також брали участь?  Брали. І, виходить, мають право на ці пільги.

 

     Я дуже  прошу,  шановні  колеги,  я  прошу  вас,   Олександре Олександровичу,   прошу   вас,   Олександре   Миколайовичу!  Ви  ж аграрники,  то давайте з цього й інших законів повикидаємо все, що стосується оподаткування селянина,  і встановимо, врешті-решт, щоб селянин платив один податок - за землю. Є у мене 60 соток городу - я  плачу  300  гривень.  І  у вас є 60 ...  Якщо я господарюю,  то повинен краще жити. Але з того, хто краще господарює, ще й податки будуть брати. Це ж абсурд!

 

     Вибачте, Олександре Олександровичу, що перебрав час. Я більше не буду. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я нагадую і Василю Івановичу,  і іншим депутатам, які вже задавали такі запитання.  У документі, який є у вас на столах, сторінка 14 замінена на іншу.  І там написано:  "учасником бойових дій  під час Великої Вітчизняної війни згідно з Законом про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального  захисту".  Там  усі  ці категорії  визначені.  Тому  учасником  з  двох  сторін платити не треба.

 

     Я кажу: заміну вам роздано. Тут написано: "На заміну раніше розданого". А ви читаєте те, що раніше роздане.

 

     Перерва. Але перед перервою я хотів би порадитися, скільки ми ще на це часу відведемо? 20 хвилин? Після перерви ще 20 хвилин.

 

     Після перерви першим виступатиме за списком депутат Білоус, а потім - депутат Ніколаєнко.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Депутат   Білоус  запрошується  на  трибуну.  За  ним виступатиме депутат Ніколаєнко.

 

     БІЛОУС В.О.  Спілка  офіцерів   України,   група   "Реформи". Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні колеги!  Я хотів би привернути вашу увагу до  спекуляцій  навколо  прийняття  бюджету, оскільки цей проект закону також має пряме відношення до бюджету.

 

     Справа в тому, що на сьогодні проекту бюджету - чи то на базі старого,  чи на базі нового податкового законодавства  -  немає  у Верховній  Раді.  Тому  я  порадив  би  урядові,  замість того щоб здіймати у засобах  масової  інформації  таку  істерію,  виплатити зарплату  за  1996  рік  лікарям,  учителям,  військовослужбовцям, робітникам,  тобто усій  бюджетній  сфері.  Це  була  б  нормальна позиція уряду.

 

     Далі. Часто запитують, хто ж загнав економіку в тінь і велика частина її працює не на бюджет.  Відповідь лежить на поверхні.  Ті люди,  які  постійно  працюють  в уряді,  загнали нашу економіку в тінь.  Таке враження,  шановні колеги, що в уряді менш компетентні люди, ніж у тіньовій економіці. Судіть самі. Рекетири знають, коли і як збирати свої податки.  А в уряді,  на  жаль,  не  знають,  як збирати   податки.   У   моєму   окрузі  підприємства,  які  мають рентабельність 70 відсотків,  працюють. Це ж ненормальна ситуація, ніяке законодавство не допоможе наповнити бюджет!

 

     Тепер конкретно    стосовно    цього   законопроекту.   Якщо, наприклад,  уряд хоче зменшити видатки бюджету на 7 мільярдів,  то потрібно водночас зменшити податки.  Наприклад,  на прибуток - 3-5 відсотків,  чорнобильські - до 6,  ПДВ - до 8 відсотків.  І  треба приймати  бюджет  на  старій законодавчій основі.  Тому що поганий бюджет - це краще, ніж його взагалі немає, тому що тепер у державі дві-три  особи  розподіляють  кошти поза будьяким законом.  Більше того,  ви знаєте,  що ми,  тобто Верховна Рада, не затвердили звіт про  виконання  бюджету  за  1994-1995  роки  і передали справу до Генеральної  прокуратури.  Проте  досі  відповіді  звідти   немає. Вважаю,   Олександре  Олександровичу,  що  Генеральна  прокуратура все-таки повинна дати нам відповідь.

 

     І останнє. Я хотів би зауважити, що треба формувати бюджет не за  рахунок  скасування  пільг для знедолених людей,  а за рахунок зменшення витрат на апарат управління.  У  США  один  поліцейський припадає  на 400 чоловік,  у нас один працівник органів внутрішніх справ - на 90 чоловік населення.  Ну,  і таке інше.  І в  Збройних Силах апарат також надзвичайно великий...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, завершуйте.

 

     БІЛОУС В.О. Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка.   Нагадую   і  депутатам,  і радіослухачам,  що обговорюється  проект  Закону  про  податок  на доходи фізичних осіб.

 

     Слово має  Ніколаєнко  Станіслав Миколайович від фракції.  За ним - депутат Магда.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комісії Верховної Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий округ, Херсонська область).  Соціалістична фракція.  Шановний  Олександре Олександровичу! Шановні виборці! Народні депутати! Хочу насамперед сказати про ту ситуацію,  яка склалася навколо бюджету і прийняття податкових  законів.  Громадян  України  в  усіх  засобах  масової інформації  з  різними  акцентами  (чомусь   не   чистою,   рідною українською мовою,  а з акцентами) переконують, що всі негаразди в державі від того,  що немає бюджету.  Уже рідна мама і та запитує: "Коли   ж  ви  приймете  той  бюджет?"  Головний  винуватець  усіх негараздів,  зрозуміло,  Верховна Рада і,  звичайно, її голова, бо він  виступає,  як  і  Верховна  Рада,  проти  перекладання тягаря негараздів на плечі всіх громадян.  І тут же  з'являються  зібрані підпільно   підписи,   тиск,  шантаж.  Сьогодні  невипадково  було зроблено заяву нашої  фракції  з  приводу  використання  державних службовців,  збирання  підписів  і шантажу щодо окремих депутатів. Але нікому й на думку не спаде та проста річ, що пенсії і зарплати створюються працею робітників, селян та інтелігенції, а не якимось законом,  навіть  законом  про  бюджет.   А   платні   немає,   бо неправильний соціально-економічний курс у країні.  А бюджет?  Його проект і досі  не  внесено  на  розгляд  Верховної  Ради,  і  тому затверджувати нічого.

 

     Становище до  болю  знайоме  -  таке,  як і в березні 95-го і 96-го.  Але тоді комусь стояло на заваді  те,  що  нема  вертикалі влади. Не було Конституційного договору - прийняли. Конституції не було - прийняли.  Прийняли,  а віз і нині там.  Як була біда,  так вона і є для людей.

 

     Тепер товчемося   на  проектах  нових  податкових  законів  і бюджету.  А що це дасть? Потрібно здійснювати промислову політику, контролювати банки,  відслідковувати,  адже саме там розкручується інфляція.  Давно вже потрібно мати державний банк, щоб через нього йшли  пенсії  і виплати бюджетникам,  щоб там не використовувалися кредити.  Потрібно  контролювати  ціни   на   сільськогосподарську продукцію,  щоб за 3 тонни зерна не одну тонну дизпалива давали, а хоча б,  як у світі,  один до одного. І тоді буде зарплата, будуть пенсії тощо.

 

     Соціалістична фракція розуміє, що запропонований законопроект недосконалий.  Його писали для іншого суспільства - того, де панує приватна  власність.  А  наші люди звикли,  що податки сплачуються автоматично.  Тепер  пропонується  зовсім  інше.  Коли  цей  закон прочитаєш,  то  тільки й думатимеш і вдень і вночі,  як ці податки сплачувати.  Але ніхто чомусь не питає: а де ж та зарплата, з якої податки платити?

 

     Тепер по  суті.  Я  підтримую Михайла Степановича в тому,  що неоподатковуваний  мінімум  -  17  гривень  не  годиться.  Мінімум повинен  бути такий,  як межа малозабезпеченості,  - близько 60-70 гривень. Це перше.

 

     Друге. Визначення, які даються в проекті закону, нечіткі і не зовсім   зрозумілі   людям.   Багато  іншомовних  термінів,  як-от "гудвіл", "деревативи", "іпотека", "ломбард". Шановні друзі, хто ж із нормальних людей розбереться в цьому?

 

     Товаришу Гетьман,  не кричіть,  не треба,  спокійно!  Якщо ви банківський працівник і вам рідні гроші, то це добре. А мені рідні

- люди.

 

     Я хотів би сказати,  що в українській мові є аналоги,  чіткі, зрозумілі всім, і ними треба послуговуватися.

 

     У проекті закону записано,  що  не  оподатковується  вартість сільськогосподарської продукції, отриманої на заробітну плату і на пай.  А в рахунок заробітної плати?  Якщо я комбайнер і отримав  у рахунок заробітної плати,  скажімо,  три тонни зерна, то будуть чи не будуть брати податок?  Тепер не беруть завдяки Верховній  Раді. Інакше вийде так,  що людина працювала 10 місяців, щоб підготувати комбайн, а в неї у серпні заберуть усе. Тому потрібно не тільки на зарплату, а й у рахунок зарплати не брати податок.

 

     Далі. Стаття  10 про утримання податку з доходу поза основним місцем його отримання.  Тут уже казали  про  30  відсотків.  Тобто студент  або учень ПТУ пішов на практику і 30 відсотків платитиме. Так не можна!  Треба доповнити:  "до 10 мінімумів". Навіть якщо не за  основним  місцем  роботи,  то  платити не більше 15 відсотків. Кажуть,  у кінці року  віддадуть.  Вибачте,  а  інфляція?  Тому  і захищати  потрібно  від інфляції,  і не більше 15 відсотків брати, якщо він отримує зарплату, скажімо, не більше 10 неоподатковуваних мінімумів.

 

     І третє,    останнє.    Стаття    29.    Нею   передбачається відповідальність  осіб,  уповноважених  здійснювати  утримання  та сплату податку.  На нашу думку, вона скоріше про терміни несплати. Вважаю,  що потрібно зробити  акцент  на  відповідальності  не  за термін несплати,  а за розміри.  А в нас тут у кінці записано,  що відповідальність настає  згідно  з  чинним  законодавством.  А  до законодавства змін не внесено.

 

     І останнє  -  щодо  прийняття  цього  закону.  Звичайно,  усі чекають,  що соціалісти скажуть:  не потрібно його приймати, нехай далі ця лавина йде.  Ні, ми працювали над проектом закону і згодні його в першому читанні приймати.  Але будемо вносити до нього дуже багато поправок.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Магда  Іван  Іванович  від  групи  "Єдність".  За ним виступить депутат Хмельовий від фракції.

 

     МАГДА І.І.,  член Комісії Верховної  Ради  України  з  питань фінансів  і банківської діяльності (Апостолівський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Група "Єдність".  Шановний  Олександре Олександровичу,  шановні депутати! Сьогодні ми розглядаємо один із складних проектів із пакету і,  думаю,  найважливіший для місцевих бюджетів. Складний, як ви вже бачите, тому що його порізному можна розуміти,  якщо  його  не  читати.  Ось  навіть  Василь   Іванович Степенко,  розумна,  мені  здається,  людина,  але й він проект не зовсім дочитав.

 

     Я гадаю,  важливий він іще й тому,  що податок на доходи  від прибутку  підприємства  не працюватиме на бюджет.  І,  дійсно,  на бюджет працюватиме цей закон.  Цей податок (треба віддати  належне як розробникам,  так і робочій комісії),  можна сказати,  майже на 100 відсотків охоплює доходи фізичних осіб,  починаючи з основного доходу і так далі. До позитивних рис запропонованого законопроекту порівняно з раніше прийнятим  законом  слід  віднести  і  повніший виклад, і чітке тлумачення основних положень оподаткування доходів фізичних осіб.

 

     У проекті  закону   дано   визначення   юридичних   термінів, розширено  понятійну базу,  введено такі поняття,  як скоригований дохід і валовий  дохід,  валові  витрати,  іпотечне  кредитування, порядок заміщення втраченого майна та інше.  Законопроект націлено на  забезпечення  повнішого  та  об'єктивнішого   обліку   доходів громадян,  здійснення  диференційованого  підходу до оподаткування різних категорій осіб.

 

     Ми детально проаналізували,  я маю на увазі групу  "Єдність", запропонований  законопроект  і  також  пропонуємо прийняти його в першому  читанні.  Однак  до  другого   читання   його   необхідно доопрацювати, і насамперед статтю 11.

 

     Мій виборчий  округ  складається з двох сільських районів.  І серед виборців-селян нині ходять чутки,  що треба вирізати курей і корів,  ліквідувати  садки  і  так далі.  Дійсно,  у цьому проекті нечітко сказано,  що таке 120 неоподатковуваних мінімумів - поріг, за  яким  починається  оподаткування.  Це  не зовсім зрозуміло для населення. А чому не записати: люди добрі, якщо ви маєте корову чи там овець і ще свинку чи дві,  але не маєте місця на ринку,  тобто постійно ці продукти не продаєте, то і не будете оподатковуватися. Це так,  грубо кажучи.  А якщо ти живеш у селі і маєш при цьому 60 соток,  та навіть і 15 , але все в тебе забудовано теплицями, маєш машину  і щодня здаєш продукцію чи продаєш її на ринку,  то це вже підприємницька діяльність.

 

     Ну, я бачу,  тут розробники були одні і другі. То невже це не можна було так дохідливо людям пояснити, щоб вони зрозуміли, за що платити той податок.

 

     Ми проти   обкладання   податками   виграшів   по   державних облігаціях, державних лотереях. Ви знаєте, що ці кошти повинні йти на  поповнення  державного  бюджету.   Якщо   ж   ми   будемо   їх оподатковувати, то це призведе до того, що люди не будуть купувати облігацій і грати в лотереї.

 

     Ми проти того, щоб із прибутків від вкладів і депозитів брали однаковий  процент  у  вигляді податку.  Депозити,  так!  Але якщо людина вклала там якихось 10-20 гривень,  то вона повинна повністю їх  одержати.  Якщо  і  вводити  якийсь  податок,  то  дуже малий. Потрібно розширити пільги,  про що сьогодні вже говорили.  Якщо ми надаємо  пільги  героям  війни,  то чому ж ми не надаємо цих пільг удовам та іншим?

 

     Слід чіткіше  виписати  податок  на   прибуток   так   званих фермерів,  які за пляшку, так би мовити, виорють, посіють, зберуть урожай, а потім його продадуть і податок сховають.

 

     Плату за навчання, я думаю, треба не оподатковувати для всіх. Пропонуємо до переліку майна,  яке передається спадкоємцю фізичної особи і не  включається  до  валового  доходу  спадкоємця,  додати особистий  засіб  пересування фізичної особи в кількості не більше одного. Є й інші зауваження, їх треба врахувати в другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Хмельовий  від  фракції.  За  ним  -  депутат Бобриньов від комісії.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Фракция  коммунистов.  Данный  проект  закона Украины  о  налоге  на  доходы  физических  лиц  по  сравнению   с предыдущими вариантами,  конечно, претерпел значительные изменения в лучшую сторону.  Это следует отметить.  Однако,  на  наш  взгляд (сегодня  этот  проект обсуждался на заседании фракции),  он имеет ряд существенных недостатков,  с которыми фракция  согласиться  не может.

 

     Первое (об  этом  уже  многие  выступающие говорили).  Проект закона сложен.  Он должен быть если не законом  прямого  действия, то,  по  крайней  мере,  значительно  проще,  потому  что  в своем нынешнем виде дает возможность налоговому чиновнику трактовать его так  или  иначе.  И  то,  что  у нас в жизни происходит,  вот этот государственный  рэкет,  будем  говорить,  по  отношению   к   тем физическим  лицам,  которые  занимаются бизнесом...  Они как раз и подпадают под действие этого закона,  потому что 120  необлагаемых минимумов - это примерно 2000 гривень.  И сегодня учителя, которые не получают заработную плату (однако она  в  их  совокупный  доход входит),   вынуждены  заниматься  этим  побочным  бизнесом,  чтобы выжить. Все это мы сегодня посчитаем.

 

     Второе. Не учитывается в проекте закона то,  что каждая семья оплачивает коммунальные услуги.  И опять человек, который вынужден заниматься побочным бизнесом,  попадет дважды под налогообложение. Согласиться с этим ну просто нельзя.

 

     Дальше. Вот вчера я встречался с работниками линейного отдела внутренних дел.  Им предкявляются  претензии,  что  они  не  могут навести  порядок  в поездах.  Но ведь этого нельзя сделать и,  так сказать,  по вине налогового законодательства.  Да,  сегодня  наши люди торгуют в поездах предметами,  товарами народного потребления для того,  чтобы получить какой-то доход.  Когда задерживают  этих лиц, то в конечном итоге оказывается, что человек по специальности врач или,  скажем,  ведущий специалист какого-то предприятия.  Эти люди  не  получают  заработную  плату,  то  есть  сегодня  они  не относятся к богатым. Этим законопроектом предполагается переложить налоговое бремя с бедных на богатых, однако вместе с богатыми туда попадают и бедные.

 

     Поэтому я считаю,  что с таким порядком согласиться нельзя. Я не  знаю,  прав  ли  Пилипчук,  когда  говорил о 900 долларах.  Мы сегодня  не  Соединенные  Штаты  Америки,  но,  наверное,  потолок все-таки поднять необходимо и сам законопроект следует упростить.

 

     И еще.  Нам сегодня на руки роздали поправки к законопроекту. Вот одна из них,  весьма существенная.  У нас  действует  Закон  о статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты, в котором говорится  об  участниках  Великой  Отечественной  войны.  Нам  же предлагают здесь записать:  "учасники другої світової війни".  Под эту категорию могут попадать лица, которых, извините, в том законе нет.

 

     Дальше. В  этом законопроекте дается ссылка на несуществующие законы. Мы пока не приняли Закон о налоге на недвижимость и только в   первом   чтении  приняли  законопроект  о  налоге  на  прибыль предприятий.  Поэтому  давайте  мы  все-таки  сначала  примем  эти законы,  а  потом  перейдем  к  Закону  о  налогообложении доходов физических лиц.

 

     И еще несколько слов.  Мы часто говорим об иномарках, которых все  больше  и  больше.  По моему мнению,  и в данном законе,  и в законе о недвижимости следует  это  учесть.  Потому  что  те,  кто приобрел иномарки в последнее время,  как не облагались,  так и не облагаются налогами.  Так для кого все-таки мы... Я не вижу здесь, что  богатые  в  результате принятия этих законов будут облагаться налогами более высокими, чем бедные.

 

     Поэтому я предлагаю,  и такое  же  мнение  у  нашей  фракции, отправить этот законопроект на доработку и рассмотреть его затем в повторном первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат  Бобриньов  від  Комісії  з  питань оборони. А далі будемо радитися.

 

     БОБРИНЬОВ О.В.,  член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної  безпеки  (Балаклавський  виборчий  округ,  м. Севастополь).     Уважаемые    депутаты,    уважаемый    Александр Александрович!  Да,  правда,  куда только не пойдешь...  Я вчера в поликлинику  зашел,  и  два врача мне сказали:  "Когда вы уже этот пакет примете, чтобы нам хорошо зажилось? Потому что и Пинзеник, и Президент - все кричат,  что как только будет пакет, так все будет хорошо".

 

     Давайте посмотрим,  улучшит ли  жизнь  людей  пакет  законов, который нам предлагают принять. Проблематично. Налог на имущество? Он уничтожит все наши предприятия,  которые еще  работают.  Потому что он будет в несколько раз больше налога на прибыль, который они платят.

 

     Уменьшить отчисления на соцстрах и чернобыльские. Это значит, что пенсии, как бы мы их им ни повышали, реально расти не будут.

 

     Давайте посмотрим,  кому  же  на  руку уменьшение отчислений. Отчисление от себестоимости  продукции  в  фонд  заработной  платы составляет не более 5 процентов.  А до 50- 80 процентов составляют энергоносители.  Значит,  если взять доходы,  то это всего на  0,5 процента  уменьшит  давление  налогов.  Поэтому лучше бы уменьшить НДС,  допустим,  до 15 процентов.  Вот тогда предприятия смогли бы сказать нам спасибо.

 

     А теперь  о  налоге  на  доходы  физических  лиц.  Он тоже не сыграет той положительной роли,  о которой здесь  говорил  Василий Васильевич. Давайте посмотрим. Раньше ставки налогов были: 10, 15, 20,  30 и 40 процентов.  В 1993 году,  как вы помните,  была  даже ставка  налога  в  50 процентов.  Но сказали:  50 никто не платит, давайте  уменьшим  до  40.  Сейчас  говорят:  мы   не   обнаружили (налоговая  инспекция  об  этом  говорит),  чтобы кто-то платил 40 процентов. Так это, наверное, плохо ищут, потому и не находят.

 

     Поэтому я считаю,  что все-таки надо 40 процентов обязательно оставить.  Тогда  налог на сверхприбыль будет распределяться среди тех, кто получает мало.

 

     Кроме того, я предлагаю ввести ставку 15 процентов. И сделать это так:  до 5 необлагаемых минимумов - 5 процентов;  от 5 до 10 - 10; от 10 до 25 - 15 и от 25 до 50 - 20 процентов.

 

     Здесь сказали,  что у нас средняя зарплата  составляет  всего 170 гривень.  А я читаю во "Всеукраинских ведомостях",  причем эти данные Минстат дает, что в промышленности, в системе метрополитена средняя - 412 гривень,  в газовой промышленности - 465 гривень, на атомных электростанциях - 407 и  так  далее.  Но  это  -  средняя. Значит,  есть  и  больше.  Поэтому  неправильно  говорят,  что  мы уменьшили это бремя бедным людям.

 

     Кроме того говорят,  что ставки не по основному месту  работы надо   увеличить   до  30  процентов.  Что,  банкир  или  директор предприятия работает на второй работе?!  Это те,  кто на  основной работе  не  получает,  потому что там не платят зарплату,  идут на вторую,  на третью работу.  Так мы им  увеличим?  Раньше  было  20 процентов,  а  сейчас сделали 30.  И тут за счет бедных собираемся повышать бюджет?

 

     Следующий момент.   Военнослужащие   и   те,   кто   получает стипендию.  Ведь никогда не платили налогов военнослужащие срочной службы!  Теперь выплаты им приравнивают к  основному  доходу.  Нам говорят,  они не будут платить, им там льготы какие-то установлены

- 20 и 30 процентов.  Но позвольте,  а если увеличим стипендию?  У нас  за  1996  год  необлагаемый  минимум  не  увеличивался,  хотя инфляция была и составила определенную сумму,  не увеличивается он и  сейчас.  Ну,  и  поскольку необлагаемый минимум утверждается на год,  а  инфляция   идет,   наверное,   ежеквартально   надо   его пересматривать  для  того,  чтобы  уменьшать  налоговое  бремя  на малоимущих.

 

     Далее. Физическое  лицо,   занимающееся   предпринимательской деятельностью,  но не регистрирующееся, согласно пункту 11.2 может платить фиксированный  налог  -  20  необлагаемых  минимумов,  что составит  в  год  340 гривень.  А тот,  кто работает на неосновном месте работы,  - 600 гривень.  Вот, допустим, он получает 2 тысячи гривень  в год и будет платить 600 гривень.  Разве это правильно в отношении того, кто занимается предпринимательской деятельностью и кто на второй работе?

 

     Кроме того,  если будет введен этот закон,  то предполагается увеличение численности  налоговой  администрации,  и  я  не  знаю, сколько  пойдет на зарплату ей из бюджета и где взять бухгалтеров, которые будут подсчитывать доход каждой семьи, потому что не все в состоянии  сами обсчитать по той системе налогообложения,  которая заложена в этом законе.

 

     Ну и,  наверное,  каждый из бухгалтеров,  невзирая на те  или иные  льготы,  будет  все  забирать для того,  чтобы соблюсти этот закон.

 

     Поэтому я лично буду голосовать против этого законопроекта  и считаю,  что  необходимо  оставить старый закон с внесением в него некоторых изменений, которые предлагаются Кабинетом Министров.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Ми обговорюємо цей законопроект уже більше години. Тобто час, визначений регламентом, вичерпано. У нас записалися на виступ від комісій і  фракцій  ще  6  депутатів.  Ми прийматимемо  законопроект у першому читанні.  Тому я звертаюся до депутатів  Свята,  Семенюк,  Паламарчука,  Раханського  та   інших передати   для   стенографічного  звіту  і  в  комісію,  яка  буде опрацьовувати до другого  читання  законопроект,  свої  матеріали. Якщо ви, звичайно, не наполягаєте на виступі.

 

     Я просив би підвести риску під обговоренням.  Можна так?  Хто за те,  щоб підвести риску під обговоренням? Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 194. Рішення прийнято.

 

     І ще один момент.  Я хотів би привернути вашу увагу до такого терміна,  як "погоджувальна комісія".  У нас така не створювалась. Створено  робочу  групу  депутатів - представників від усіх груп і фракцій, які працюють над цими документами для того, щоб з'ясувати позиції  всіх груп і фракцій і щоб думки Кабінету Міністрів і цієї робочої групи передати відповідним фракціям через  депутатів,  там представлених.

 

     І тому  і  в  проекті  треба  записувати,  і  в  порівняльній таблиці,  що це пропозиція робочої групи. А суб'єктом законодавчої ініціативи  виступає  Комісія  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  яка вносить на розгляд Верховної Ради цей проект.  Це просто деякі процедурні моменти.

 

     Крім того,  я  хочу  звернути  вашу  увагу  на  те,  що серед податкових законопроектів ми ще не розглядали одного  -  складного проекту  закону,  що  стосується  кожної  людини.  З цього приводу Віктор Лаврентійович просив кілька хвилин,  можливо,  з місця, щоб прокоментувати  деякі  нюанси,  оскільки  він  очолював  цю робочу групу.

 

     Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Стосовно першого зауваження,  яке зробив Олександр  Олександрович. Дійсно,  група у нас робоча,  але в розпорядженні Голови Верховної Ради вона пройшла як погоджувальна. Ми мали на увазі, що вона буде погоджувати.

 

     Та це не так істотно, головне те, чим ми займаємося.

 

     Ми намагалися в ході обговорення якось скоригувати сприйняття деяких положень стосовно учасників бойових дій. Я ще раз повторюю: ми дали додатково сторінку 14 на заміну раніше розданого матеріалу про учасників бойових дій під час Великої Вітчизняної війни згідно із  Законом  про  статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту.  Виходячи саме з такого поняття ми і  включали  сюди  цих суб'єктів, які підпадають під даний закон.

 

     Володимир Мефодійович  та  інші  народні депутати пропонували різні суми,  починаючи  з  яких  потрібно  оподатковувати  доходи, особливо    осіб,   які   займаються   приватною   підприємницькою діяльністю. Так, тут говориться про 20 неоподатковуваних мінімумів на фізичну особу на рік. Я так думаю, що десь близько 1000 доларів на рік припадає на одну особу.

 

     Ви про місяць говорите?  Ну, то інше. Добре, хай буде місяць. Так  я  ось про що говорю.  От ви різні цифри називаєте.  Я вам цю назвав, яку ми заклали. Цього не можна зробити до другого читання. Ми під час доопрацювання більше 140 зауважень врахували.  Але ж ми не ставили за мету, скажімо, пройти текст слово в слово.

 

     Я пропоную прийняти законопроект у першому читанні,  на друге читання дуже уважно доопрацювати всі ці положення,  щодо яких були зауваження.  Василь Іванович  Степенко  говорив  стосовно  сум  за сільськогосподарську    продукцію,   яка   продається   робітникам сільськогосподарських підприємств за зароблені  гроші.  То  як  же вони  можуть обкладатися?  Звичайно,  це не буде включатися в суму оподаткування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутати в розмовах і у виступах із трибуни  говорили про  те,  що потрібно впорядкувати позиції,  які стосуються різних подарунків. Була, зокрема, така пропозиція Володимира Мефодійовича Пилипчука.  Адже  у  нас прийнято так,  що,  йдучи в гості на день народження,  ми навіть ярлик зірвемо з речі,  яку  даруємо.  А  то вийде так:  сорочку подарували,  а скільки вона коштує?  І почнуть стосунки в гривнях рахуватися, бо це все йде в дохід (Шум у залі).

 

     Тобто тут є питання.  Депутат Терьохін  заперечує.  А  я  ось спеціально   зараз   звертався   до   Віктора  Лаврентійовича,  ми перечитали статті,  виходить,  що так.  Це добре, що ви розумієте. Але ж ви не будете за кожного інспектора відповідати.

 

     Одну хвилинку,   зачекайте!   Від   вашої   фракції  виступав Немировський Володимир Лукич. Задасте йому запитання.

 

     Ну, будь ласка. Хвилинку. Він не записувався на виступ.

 

     Перед тим як ставити  проект  на  голосування,  хочу  ще  раз наголосити, що такого складного законопроекту ми ще не розглядали. І,  звичайно,  він набагато кращий,  ніж той,  що вносився першого разу. Але він поки що, на мою думку, занадто складний для ситуації в Україні.  Занадто складний!  Очевидно,  можна в першому  читанні його  приймати,  але  маючи на увазі,  що до другого читання треба врахувати всі моменти, про які тут говорилося.

 

     Одну хвилинку!  У вас на руках є пропозиції Комісії з  питань фінансів  і  банківської  діяльності.  І  є  принципові пропозиції "Конституційного  центру",  їх  вносив  Володимир  Пилипчук.  Вони полягають  у  тому,  що  цей  закон  треба  звести  до  закону про надприбутки.  Тоді він стає логічним.  І депутат Моцпан  у  своєму виступі говорив, що треба всіх у рівні умови ставити і починаючи з певної межі знімати вже тільки податки з фізичних осіб.  То  треба мати, розумієте, доходи і видатки кожного суб'єкта оподаткування.

 

     Депутат Пилипчук   від   депутатської  групи  "Конституційний центр" пропонує проект Закону про оподаткування  доходів  фізичних осіб прийняти в першому читанні після того, як голосуванням будуть встановлені такі концептуальні положення цього закону.

 

     Перше. Неоподатковуваний  мінімум  річного   оподатковуваного доходу  у перерахунку на середньомісячний встановити у розмірі 900 доларів   (умовно   кажучи),   або   1800   чи    1700    гривень. Середньомісячний!

 

     Друге. Не включаються до оподатковуваного доходу доходи:  від продажу однієї квартири чи будинку -  протягом  10  років;  одного автомобіля,  мотоцикла,  яхти  -  протягом  3 років;  подарунки на весілля,  день  народження,   хрестини   тощо;   послуги,   надані пенсіонерам, тим, хто перебуває за межею бідності, і так далі.

 

     Третє. До  валових  витрат  враховувати,  крім  викладених  у проекті закону:  суми повернення кредитів;  витрати на будівництво житла  для членів сім'ї та його облаштування;  витрати на весілля, похорон,  народження та хрестини дітей;  витрати на  оренду  житла платника  податку та членів сім'ї...  Тут далі розібрати не можна, очевидно, мається на увазі допомога з боку бізнесменів потерпілим, бідним,  хворим,  на культуру, освіту, науку; витрати на придбання та утримання легкового транспорту;  витрати на відпочинок, освіту, лікування,  харчування членів сім'ї; витрати на оплату комунальних послуг,  транспортні перевезення,  придбання літератури, побутової техніки,   миючих   засобів,   телефонні   розмови,   відвідування кінотеатрів, витрати на ведення підсобного господарства. Тобто те, що  є природними витратами кожної сім'ї,  кожної людини,  без чого вона не може  нормально  жити,  -  все  це  повинно  вилучатися  з доходів.   А  те,  що  зверх  цього,  оподатковується.  Ось  такий приблизно  сенс.  Це   підтверджує   і   Орест   Дмитрович,   який уповноважений представляти цю депутатську групу.

 

     Я вважаю,  що  в  першому  читанні  можна  приймати навіть за такими зауваженнями. Це не викликає заперечень.

 

     Перш ніж ставити питання на  голосування,  надано  можливість виступити  з мотивів чотирьом депутатам.  Будь ласка,  запишіться. Так,  депутати Немировський,  Анісімов,  Мовчан і Жовтяк, який був записаний на виступ.

 

     Депутат Немировський. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.,  секретар Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Болградський  виборчий округ,  Одеська область).  Александр Александрович,  то,  о чем вы сказали,  в проекте уже есть.  Там четкая градация:  если  до  600 необлагаемых   минимумов  -  фиксированная  ставка  в  размере  20 необлагаемых уровней, свыше 600 - уже по методике юридических лиц. А  в  Законе о юридических лицах все расписано абсолютно детально. Здесь просто необходимо  четкое  восприятие  закона,  его  знание, подругому же нельзя.

 

     И что касается реплики относительно имущества и подарков. Эта процедура тоже расписана.  Является доходами лишь то,  что требует юридического подтверждения,  а мелочь абсолютно никому не нужна, и не нужно об этом вести разговор.  Тем более  что  проектом  закона предусматривается   передача  имущества  своим  родственникам  без всяких  оплат,  без  ничего.  Надо  знать  досконально  всю  канву законопроекта.

 

     ГОЛОВА. Ну,   я  так  розумію,  що  це  відповідь  Володимиру Михайловичу, тому що ви пропонували, щоб він виступив.

 

     Депутат Анісімов. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Александр  Александрович,  вы  внимательно слушали выступления,  я тоже.  Они  были  буквально  пронизаны  одним  -  давайте  сегодня определимся с минимумом.  От этого нельзя уходить.  Можно называть там  700,  900,  1000.  А  здесь  должны   быть   нормы,   которые контролирует    Верховный   Совет   и   которые   ежегодно   перед рассмотрением   проекта   государственного   бюджета   мы   должны утверждать.  Одна  норма  -  это черта малообеспеченности.  Вторая норма,  которую мы  мало  используем  в  законодательстве,  -  это минимальный   потребительский  бюджет,  который  индексируется  на процент  инфляции.  Поэтому  надо  или  одну,  или  вторую   норму проголосовать.  И  если  даже  законопроект  будет не принят,  это станет одним из его  положений,  одним  из  пунктов.  Иначе  снова вокруг этого разгорится полемика. Вот у меня такое предложение.

 

     ГОЛОВА. Тобто   ви  пропонуєте,  щоб  зробити  перерахунок  з неоподатковуваних мінімумів на  мінімальний  споживчий  бюджет,  і тоді  це  буде  регульована  позиція,  яку контролюватиме Верховна Рада? Зрозуміло.

 

     Депутат Мовчан. Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Коломийський виборчий округ,    Івано-Франківська    область).    Шановний    Олександре Олександровичу,  шановні  колеги!  Яка  наша  доконечна  мета  при прийнятті цього  закону?  Чи  ми  весь  час  хочемо  встановлювати рекорди щодо прийняття законопроектів у першому читанні,  чи того, щоб дійсно було оподатковано ті реальні доходи,  які є у невеликої частини  людей  (те,  що Пилипчук називає надприбутками)?  Якщо ми цього хочемо...  Але  навіть  прочитавши  внесені  поправки  і  ті пропозиції,  які були висловлені сьогодні,  починаєш розуміти,  що проект  закону  ще  не  готовий.  І  що  б  не  казав  нам  Віктор Михайлович,  переконуючи,  що сьогодні його необхідно прийняти, на мій  погляд,  і  пропозиції  Пилипчука,  і  Анісімова,  і  Моцпана свідчать про те, що нам треба повернутися і не поспішати. Це надто важливий законопроект.  Аби ми не створили систему,  яка була  нам знайома з 1947 і по певний рік.

 

     І я  хотів би,  щоб ми думали не тільки про те,  як наповнити доходну частину бюджету.  Це проблеми  Віктора  Михайловича.  Наше завдання  зовсім  інше.  Ми повинні розважливо до цього підійти і, відклавши проект на певний час,  доопрацювати його. Не обов'язково приймати його в першому читанні. Я не можу зрозуміти, що дає перше читання. Зафіксується закон, а далі ми повинні вже підкидати кожен посвоєму?

 

     Якщо є  необхідність  переглянути законопроект концептуально, як це пропонує Пилипчук,  то його треба  переглянути.  Якщо  треба зробити ту градацію, про яку каже Анісімов, то треба її зробити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жовтяк. Остання пропозиція.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Києво-Святошинський виборчий округ,  Київська область). Шановні колеги! Давайте просто спокійно подивимося на ту ситуацію, яка склалася в нас у державі і будемо робити закон не під тих, хто має яхту, і боятися, щоб часом ця яхта не потрапила під оподаткування,  а під  тих,  хто  отримує мінімальну заробітну плату,  і думати про те, що середня заробітна плата у нас сьогодні ніжча 100 доларів на місяць.

 

     Ми маємо виходити з того,  що видатки у нас значно більші,  і їх також треба чимось забезпечувати.

 

     А пропозиція,  наприклад,  з  приводу  того,  щоб  витрати на весілля не включати?  Вибачайте!  Одна  людина  весілля  проводить скромно,  а інша нескромно.  Скажімо,  хтось має сплатити 50 тисяч гривень за рік податку,  а йому в грудні треба видати дочку заміж. Він  вирішує  провести  весілля  на  50 тисяч гривень і не платити податку.  Я вважаю,  що такі пропозиції не повинні  в  цьому  залі проходити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, я прошу уваги! Будь ласка.

 

     У нас є поки що три пропозиції: перша - прийняти законопроект у першому читанні (це пропозиція Кабінету  Міністрів  і  комісії); друга  -  прийняти  в  першому  читанні  з  урахуванням умов,  які висунула група "Конституційний центр";  третя - прийняти в першому читанні з умовою,  яку висловив депутат Анісімов, щодо перерахунку всіх  цих  параметрів  не   до   мінімального   неоподатковуваного мінімуму,  а  до мінімального споживчого бюджету.  І ще пропозиція депутата  Мовчана  -  відправити  ще  раз  цей  проект  закону  на доопрацювання.

 

     Хочу тільки  сказати,  що  над цим проектом уже більше місяця працювали і депутати, і уряд, і наша комісія.

 

     Що дає  прийняття  проекту  в  першому   читанні   (якщо   ви підтримаєте   цю   пропозицію)?  Це  буде  наповнення  норм  цього законопроекту конкретикою стосовно критеріїв, цифр, співвідношень, умов і тому подібне.  Хоч при цьому законопроект,  звичайно,  буде дуже складний - усі це вже зрозуміли.

 

     Я просив  би,  не   піднімайте   руки,   ми   вже   припинили обговорення.  Ну  ми  ж  проголосували  пропозицію  про припинення обговорення, і з мотивів голосування теж.

 

     Я ставлю  на   голосування   спочатку   пропозицію   Кабінету Міністрів  і  комісії  про  прийняття  проекту  в першому читанні. Ставлю на голосування.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 160.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  прийняття  проекту  в першому читанні з передумовою,  яку я зачитав, у редакції депутата Пилипчука.

 

     Це пропозиція до проекту постанови,  ви Регламент читайте,  і все буде правильно. Будь ласка. Це пропозиція депутата, він має на це право.

 

     "За" - 124.

 

     Є пропозиція депутата Анісімова прийняти в  першому  читанні, маючи на увазі те, що до другого читання зроблять розрахунки не на основі  неоподатковуваного  мінімуму,  а  на  основі  мінімального споживчого бюджету. Ставлю на голосування.

 

     Одну хвилинку!  (Шум у залі). Не треба, я зараз поставлю вашу пропозицію.  А вашу пропозицію поставлю ще раз. Iдеться про те, що треба  дати  доручення  доопрацювати  цей  законопроект  з  такими умовами,  але це  означає,  що  треба  направити  законопроект  на доопрацювання, а тоді вже можна ставити ці умови. Тому я ставлю на голосування пропозицію депутата  Мовчана  про  те,  щоб  направити законопроект на доопрацювання.

 

     "За" - 155. Не приймається.

 

     Та воно-то   автоматично,   тільки   його   треба  колись  же розглядати і по суті (Шум у залі).

 

     Я запропонував би все-таки таку схему: проголосувати пропозицію депутата Анісімова про перерахування всіх показників цього законопроекту на мінімальний споживчий  бюджет  і прийняти його в першому читанні.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 149. Не підтримується.

 

     Вікторе Лаврентійовичу,  ви  не  хочете слово сказати з цього приводу? Ваша пропозиція?

 

     МУСІЯКА В.Л.  Моя пропозиція?  Шановні колеги,  я розумію, що коли  йде  обговорення в першому читанні,  то той,  хто виступає і свою точку зору викладає, більш-менш упевнений, що якось переконав своїх  колег  у  тому,  що  його  точка  зору є прийнятною,  а ви, виходячи з цього, голосуєте.

 

     Але я хотів би,  щоб усе-таки зважали на те,  що наша  група, яка  представляє  цей законопроект,  створена з представників усіх фракцій і груп. Якщо ви не довіряєте тим людям, які працюють у цій групі,  а  це  люди  з  різних фракцій...  Он депутат Немировський сидить,  комуніст,  представник Компартії,  я скажу, це найбільший професіонал з усіх,  хто брав участь у цій роботі...  І такі ж усі інші, хто в цій групі працює.

 

     То, вибачте мені, я не розумію, хто тут чого хоче? До другого читання,  будь ласка,  можете давати сотні, тисячі пропозицій, як, скажімо,  до законопроекту про  самоврядування,  і  ми  будемо  їх опрацьовувати. У першому читанні; концептуально тут усе зрозуміло. Iдеться не про концептуальні  речі,  а  про  зміну  якихось  цифр, положень.  Ви  знаєте  (ми  вже  тут  2,5-3 роки працюємо),  як це робиться.

 

     Тому я  вважаю,  що  немає  ніяких  перешкод  для  того,  щоб прийняти проект у першому читанні і працювати далі, інакше у нас - тупик.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу і одних,  і других не тиснути, щоб голосували в поіменному режимі,  тому що одні будуть говорити так: ви бачите, податковий пакет хотіли зліквідувати,  не  прийняти  і  голосували проти. А другі будуть говорити: хотіли ярмо на шию народу надіти і так далі.  Кожен голосує сам за себе і думає. А думати треба таким чином: ми податок на доходи фізичних осіб (чи в інтерпретації, яку давав депутат Пилипчук,  - на наддоходи)  так  чи  інакше  повинні упорядковувати,   бо   сьогодні   це   питання   не   врегульовано законодавством,  і це є правда. Такий закон треба приймати. Тільки ми  виходимо  з того,  що це дуже складний закон,  незвичний,  тим більше для  України,  для  нашого  громадянства.  І,  очевидно,  у процесі  підготовки  до  другого  читання треба враховувати всі ті зауваження, які вже тут звучали.

 

     Є, крім  того,  два  концептуальних  підходи,  які  висловили депутати Анісімов і Пилипчук (чи "Конституційний центр"). Що брати за основу - наддоход,  як говорить  депутат  Пилипчук,  чи  просто доходи громадян?  А депутат Анісімов вважає, що брати в розрахунок краще не неоподатковуваний мінімум, а мінімальний споживчий кошик, який контролюється принаймні Верховною Радою.  Тут виникають різні колізії,  але це зовсім не означає,  що не можна приймати проект у першому читанні й працювати далі над ним.

 

     Тим паче,  ще  раз  підкреслюю,  саме  для того щоб зняти оцю колізію несприйняття тих чи інших  норм,  від  кожної  фракції  чи групи делегувався спеціаліст-економіст з досвідом роботи, який міг би підготувати відповідні пропозиції.  I ці пропозиції внесено, ви подивіться,  наскільки відрізняється цей законопроект від того, що вносився спочатку.

 

     I ще один фрагмент. Ми можемо остаточно, і нехай це не хвилює зараз  Кабінет  Міністрів,  цей закон прийняти вже після прийняття бюджету.  Власне,  дохідна частина бюджету незначно  зросте  після прийняття   цього   закону.   А   мова   йде   про  те,  що  треба проаналізувати, що впливає на видаткову частину бюджету.

 

     Будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,   віце-прем'єр-міністр   України    (Південний виборчий    округ,   Львівська   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні народні  депутати!  Щоб  не  було  розмов навколо  доходів  за  цією статтею,  я хотів би поінформувати,  що доходи становлять суму в  4  мільярди  гривень.  Це  якраз  як  на утримання всієї галузі освіти. У результаті прийняття цього закону доходи зростають на  900  мільйонів,  тобто  майже  на  1  мільярд гривень. Це ціна наших дискусій (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Я прошу!  Знову піднято вісім рук.  Шановні,  адже ми підвели риску під обговоренням!  (Шум у залi).  Добре,  з  мотивів голосування запишіться чотири чоловіка.

 

     Депутат Пустовойтовський від Комісії з питань бюджету.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник  голови  Комісії  Верховної Ради України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий  округ, Харківська  область).  Спасибо,  Александр  Александрович.  Я хочу сказать всем депутатам,  что законопроект,  который представлен на рассмотрение,  значительно лучше действующего сегодня закона.  Это первое.

 

     Второе. Почему мы должны говорить о доходах  и  сверхдоходах? Мы   должны   говорить  о  доходах  граждан.  Если  я  работаю  на предприятии,  с меня берут налог с моего  дохода.  Поэтому  должен браться налог и с того, кто работает не на предприятии.

 

     Все эти  моменты  глубоко  изучены,  просмотрены и отражены в проекте.  В течение  трех  суток  мы  сидели  над  этим  проектом, дорабатывали,  спорили  до хрипоты.  Я считаю,  что он должен быть принят в первом чтении.  Если мы хотим платить зарплату  учителям, врачам  и  всей бюджетной сфере,  надо идти вперед,  надо улучшать украинское законодательство и добиваться того,  чтобы все граждане участвовали в общем процессе содержания государственной сферы.

 

     Я предлагаю  голосовать  за  законопроект  в  первом  чтении, давать замечания.  Предела улучшению закона нет,  но нужно за него голосовать. И я призываю всех к этому.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БIЛОУС В.О.   Спілка   офіцерів   України,  група  "Реформи". Шановний Олександре Олександровичу! Я без патетики. Я не член цієї комісії, але пропоную прийняти цей законопроект у першому читанні. А ті серйозні пропозиції,  які сьогодні лунали в залі, можуть бути враховані під час доопрацювання до другого читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Судницин.

 

     СУДНИЦИН Ф.С.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Шевченківський виборчий  округ, Запорізька область). Прошу передать слово депутату Ельяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Дніпровський  виборчий  округ, Херсонська область). Депутатская группа "Реформы". У меня, как и у многих из вас,  очень много замечаний к этому законопроекту.  И  в принципе   наша   Комиссия   по  вопросам  финансов  и  банковской деятельности перегружена законотворческой работой.  Мы работаем во много  раз  больше,  чем  другие  комиссии  Верховного Совета.  Мы прекрасно понимаем,  что вся работа после принятия законопроекта в первом  чтении  ляжет  на  нашу  комиссию.  Но принимать его надо. Другого пути у нас нет.

 

     Специально была  создана  согласительная  рабочая  группа.  С некоторыми  ее  предложениями  я  не  согласен.  Но она для того и является согласительной, чтобы найти консенсус. И здесь происходят совершенно  непонятные  вещи.  Все  согласились,  а в результате в сессионном зале опять начинают идти  политические  игры.  Если  мы хотим  двигаться вперед,  то должны сегодня принять законопроект в первом чтении.

 

     Что же касается расчета по сумме необлагаемого  минимума,  то это  будет  решаться  нами  при принятии бюджета.  Поэтому если мы сейчас не принимаем это решение, то просто оттягиваем эти вопросы.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Я повторюю ще раз  слова  депутата Пустовойтовського   стосовно   того,   що   цей   закон  за  всієї недосконалості кращий від діючого закону.  I хочу до цього додати, що   невиплата   заробітної   плати  вчителям,  лікарям  та  іншим працівникам  бюджетної  сфери  не  пов'язана   з   прийняттям   чи неприйняттям саме цього закону.  Якраз він не враховує цього.  Для того щоб виплачувати, потрібно, щоб виробництво працювало. В нас у січні  обсяги  промислового  виробництва  впали  на  8,1  відсотка замість запланованого одного відсотка.  Це і є основною  причиною, чому не платиться заробітна плата.

 

     Але треба приймати законопроект у першому читанні і працювати над ним. Iнакше - просто невизначеність.

 

     Я ставлю на голосування ще раз пропозицію про прийняття цього законопроекту в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Я звертаюся до тих, хто не голосує. Голосуйте. Можете "проти" голосувати,  але голосувати треба.  Будь ласка.  Ставлю ще раз  на голосування.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування пропозицію депутата Анісімова про те, щоб розрахунки провести не в мінімальній заробітній платі, а  у  мінімальному  споживчому  кошику.  Ставлю  на  голосування у першому читанні із дорученням комісії. Будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     За наполяганням  депутатів  ще  раз  ставлю  на   голосування пропозицію  прийняти  в  першому  читанні проект закону у редакції комісії. Будь ласка.

 

     "За" - 218. Рішення не прийнято.

 

     Питання знімається з розгляду до вирішення його  спочатку  на нараді голів комісій і керівників фракцій (Шум у залі). Вибачте, я ж  не  можу  розгойдувати  зал  для  того,  щоб  голосували.  Одну хвилинку!  Я  звертаюся до тих,  хто пропонує голосувати поіменно. Треба працювати над проектом закону, а не стежити за тим, хто і як там  проголосував.  Жодного  слова,  жодної  букви  не  вносить до проекту, а тільки всім дає оцінку. Ви розумієте?

 

     Тут наполягають,  щоб голосувати поіменно.  Я прошу цього  не робити,  бо це буде тільки спекуляція,  користі ніякої від того не буде. Ставлю на голосування пропозицію про поіменне голосування.

 

     "За" - 206. Рішення прийнято.

 

     Іде голосування в поіменному режимі.  Голосується  пропозиція комісії,  тобто те, що у вас на руках, прийняти в першому читанні. Будь ласка. Всі будуть голосувати.

 

     "За" - 187.

 

     Із уточненням депутата Пилипчука  ставиться  на  голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 157.

 

     Із поправкою депутата Анісімова йде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 160.

 

     Все! (Шум у залі).  Про доопрацювання?  Ставлю на голосування пропозицію   депутата   Мовчана   направити   проект   закону   на доопрацювання  з урахуванням обговорення і внести його повторно на перше читання через тиждень. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 240. Рішення прийнято.

 

     ___________________

 

     Про проект   Закону   України   про   забезпечення   розвитку вітчизняного  підприємництва  та  збалансування доходів і видатків бюджету. Як ви пам'ятаєте (Шум у залі). Я прошу заспокоїтися! (Шум у  залі).  Я  ще  раз  прошу заспокоїтися.  Будь ласка,  припиніть місцеві дискусії.

 

     Як ви пам'ятаєте,  ми цей  законопроект  розглядали,  і  було проголосовано  пропозицію  про  його  неприйнятність,  а Комісія з питань правової політики отримала доручення дати  оцінку  з  цього приводу. Документ вам на руки роздано.

 

     Слово від комісії має Стретович Володимир Миколайович.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань правової політики і судово-правової  реформи  (Немирівський виборчий   округ,  Вінницька  область).  Християнсько-демократична партія  України.  Шановний  головуючий,  шановні  колеги!  Коротка історія  питання.  23  січня  цього року Верховна Рада,  керуючись статтею 3.5.1 Регламенту,  прийняла постанову про  те,  що  проект Закону    України    про    забезпечення   розвитку   вітчизняного підприємництва  та  збалансування  доходів  і   видатків   бюджету вважається   неприйнятним,   із  протокольним  дорученням  комісії підтвердити або спростувати це рішення.

 

     Комісія з питань правової політики та судово-правової реформи із   залученням   науково-експертного,   юридичного   відділів  та експертів-фахівців  комісії  висловила   свої   зауваження,   вони містяться в розданому вам сьогодні матеріалі. А саме, що у статтях 13-18 запропонованого проекту викладено справді новий законодавчий матеріал  про  Національну  систему  реєстрації  прав власності на землю та інше нерухоме майно.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Та скільки ж я можу просити вас?!

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Створення   такої   системи   є,   безумовно, доцільним.  Однак  оскільки  це  питання  стосується  встановлення правового режиму власності, то відповідно до статті 92 Конституції України  слід  прийняти  спеціальний  Закон  України  про  систему реєстрації прав власності на землю та інше нерухоме майно.

 

     Статтею 21 зазначеного проекту  передбачається  запровадження обов'язкового   страхування   на  випадок  безробіття  у  порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів.  Однак  Кабінетом  Міністрів  не враховано,  що  відповідно  до  статті  92  Конституції,  а  також Концепції  соціального   забезпечення,   затвердженої   постановою Верховної  Ради  3758-XII  від  21  грудня 1993 року,  передбачено впровадження  соціального  страхування   на   випадок   безробіття законодавчим актом, а не постановою Кабінету Міністрів України.

 

     Тому комісія  вважає,  що Кабінет Міністрів має не перебирати на себе  повноваження  парламенту,  а  подати  до  Верховної  Ради України  проект  законодавчого акта про обов'язкове страхування на випадок безробіття,  тим більше що  Кабінет  Міністрів  вважає  за можливе запровадити таке страхування уже з 1 січня 1997 року.

 

     У статтях  22  та  23  йдеться про безпосереднє покладення на роботодавців та державний  і  місцевий  бюджети  таких  виплат  по соціальному  страхуванню,  як  допомога  у  зв'язку  з  тимчасовою непрацездатністю,  у зв'язку з вагітністю та пологами і так  далі, що  рівнозначно  скасуванню  державного  соціального страхування у зв'язку  з  тимчасовою  непрацездатністю,  оскільки   втрачається, поперше,  страховий  характер  цих виплат,  а подруге,  ці виплати перетворюються   із   загальнодержавних   у   виплати   на   рівні підприємств.  Це  є  прямим  порушенням  частини  другої статті 46 Конституції  України,  згідно  з  якою  право   громадян   на   їх забезпечення у разі тимчасової втрати працездатності "гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за  рахунок страхових внесків громадян,  підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел  соціального  забезпечення..."  До того  ж і розміри допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (стаття 22  проекту  закону)  пропонується  зменшити  порівняно  з чинним законодавством.

 

     У зв'язку  з  викладеним  слід  зазначити,  що  відповідно до статті 22 Конституції при прийнятті  нових  законів  або  внесенні змін  до  чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу діючих прав і свобод,  а я нагадую,  що стаття 46,  частина  друга відноситься  до розділу Конституції,  де саме визначаються основні права і свободи людини і громадянина.

 

     Тому вважаємо,  що реформування соціального  страхування  має відбуватися  на конституційній основі,  а не всупереч Конституції: шляхом прийняття відповідного закону.

 

     Покладення відповідальності щодо здійснення всіх  відповідних виплат на конкретних роботодавців створює ситуацію, коли значна їх частина  завідомо  не  зможе  бути  виплачена,  оскільки  практика підтверджує  об'єктивну  необхідність  перерозподілу  коштів на ці виплати між підприємствами та цілими галузями,  у зв'язку з чим  у більшості  країн  ці  виплати  фінансуються  на  основі  страхових систем.

 

     Зазначаємо, що в умовах  тотальної  невиплати  роботодавцями, насамперед державою, заробітної плати покладення на роботодавця ще і виплат у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю призведе до того, що громадяни України не будуть отримувати ні заробітної плати,  ні допомоги у зв'язку  з  тимчасовою  непрацездатністю.  Не  варто  і говорити  про  те,  що  підприємства  будуть не в змозі сплачувати навіть допомогу на поховання громадян,  які  колись  перебували  в трудових відносинах із цим підприємством.

 

     У статті   23   пропонується,  щоб  одноразова  допомога  при народженні  дитини  виплачувалася  за  рахунок   коштів   місцевих бюджетів.  Проте це фактично призведе до зростання витрат бюджету, оскільки не враховано, що відповідно до частини третьої статті 142 Конституції виплати місцевих бюджетів у зв'язку з рішенням держави мають відповідним чином компенсуватися.

 

     Комісія також вважає,  що  Закон  про  забезпечення  розвитку підприємництва  та  збалансування доходів і видатків бюджету в цій частині відповідно до вимог частини другої статті 6.2.7 Регламенту Верховної  Ради  повинен  мати фінансово-економічне обгрунтування, оскільки він потребує витрат  за  рахунок  державного  і  місцевих бюджетів.

 

     У розділі  III "Прикінцеві положення" передбачається доручити Кабінету Міністрів  України  розробити  до  1  березня  1997  року порядок  створення та функціонування системи персональних рахунків громадян,  а також порядок обліку відомостей  про  трудовий  вклад (трудовий  стаж  та  заробітну  плату)  та  запровадити  в Україні протягом нинішнього року обов'язкові страхові внески  громадян  до системи персональних пенсійних рахунків, а також розробити порядок виплати  пенсій  з  пенсійних  рахунків,  пропорційного  розподілу відрахувань   на   пенсійне   забезпечення   між  працівниками  та роботодавцями,  а також ряд інших заходів,  які  мають  принципово змінити існуючу систему пенсійного забезпечення.

 

     Незрозуміло, в якій правовій формі (закон, постанова Кабінету Міністрів, указ Президента) має відбуватися цей перехід на систему персональних  пенсійних  рахунків.  Очевидно,  це може бути лише у формі закону,  оскільки відповідно  до  пункту  6  частини  першої статті 92 Конституції виключно законами України визначаються форми та види пенсійного забезпечення.  І тому для запровадження системи персональних  пенсійних  рахунків  Кабінет  Міністрів  має  подати проект відповідного закону.

 

     Ці наші зауваження стосуються  прямих  порушень  Конституції, зокрема невідповідності її статтям 22, 46, 92 та 142.

 

     Крім цього,  на думку комісії, законопроект містить норми, що не узгоджуються з іншими нормами чинного законодавства України,  і ці  законодавчі  пропозиції повинні бути подані у вигляді проектів законів щодо внесення змін  і  доповнень  до  чинних  законодавчих актів  згідно  з  переліком,  що  наводиться,  а саме:  потребують доповнення Закон України  про  здійснення  платежів  на  території України  та  порядок забезпечення податкових зобов'язань (стосовно статті 1 запропонованого проекту);  Закон України про  особливості приватизації  підприємств  агропромислового комплексу та постанова про порядок його  введення  в  дію  (статті  2-7  проекту);  Закон України  про  приватизацію майна державних підприємств (статті 4-6 проекту ); Земельний кодекс України (статті 7-8, 10-12 проекту).

 

     Редакцією статті 19 передбачено підготовку  окремого  закону, оскільки  відповідно  до  пункту  2  Основних  положень податкової політики України,  затверджених постановою Верховної Ради 4 грудня 1996 року, ставки податків та інших обов'язкових платежів і строки їх  сплати  встановлюються  або  змінюються  лише   законами   про оподаткування,  а  поданий проект Закону про забезпечення розвитку вітчизняного підприємництва та збалансування  доходів  і  видатків бюджету не є законом про оподаткування.

 

     Виходячи з цього комісія вирішила:

 

     Перше -   поданий   Кабінетом  Міністрів  проект  Закону  про забезпечення розвитку вітчизняного підприємництва та збалансування доходів   і   видатків   бюджету  містить  норми,  які  суперечать Конституції України,  і потребує  внесення  змін  і  доповнень  до чинних законодавчих актів згідно з переліком, який тут оголошено.

 

     Друге. Відхилити   поданий   законопроект  як  такий,  що  не відповідає Конституції та чинному законодавству України.

 

     Третє. Запропонувати Кабінету Міністрів України  доопрацювати законопроект  з  урахуванням конкретних зауважень комісії і внести його на повторний розгляд Верховної Ради України.

 

     У мене є пропозиція доручити це Погоджувальній групі  фракцій і  груп  Верховної  Ради  України  по  опрацюванню пакета проектів податкових законів і Державного  бюджету,  для  того  щоб  ще  раз внести з урахуванням зауважень, які висловила комісія.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Це   доручення  Верховної  Ради виконувала комісія після  того,  як  ми  23  січня  розглядали  це питання на доповідь віце-прем'єр-міністра Пинзеника і співдоповідь депутата Жовтяка від комісії.

 

     Після того  як  було   проголосовано   неприйнятність   цього законопроекту,   ще   виступили  10  депутатів.  Тобто  його  було обговорено по суті.  А комісії доручили розглянути,  чи справді  є тут  відхилення  від  Конституції  та  законів.  І  зараз  комісія доповідає і вносить проект постанови з цього приводу.

 

     Власне кажучи, можна було б, враховуючи, що обговорення цього законопроекту  по суті вже відбулося,  просто проголосувати проект постанови,  бо зрозуміло, що ми не можемо розглядати законопроект, який   суперечить   Конституції,   і   надати  можливість  авторам законопроекту  доопрацювати  його,  а  потім  подати  на   розгляд Верховної Ради.

 

     Можна так  поставити на голосування?  Що ж тут незрозумілого? Які запитання? Є запитання до Володимира Миколайовича? Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ні,  Олександре Олександровичу.  Я  не  проти того,  щоб відповідати на запитання, але давайте будемо керуватися Регламентом.  У статті 3.5.3 говориться,  що розгляд  і  прийняття рішення  про неприйнятність щодо преюдиціального чи відкладального питання здійснюються відразу після їх внесення;  обговорення -  за скороченою  процедурою  (стаття  3.4.2).  Якщо ми хочемо затягнути час,  то давайте відступимо від Регламенту, але проголосуємо, що в цьому випадку ми працюємо за повною процедурою.

 

     У цій ситуації відповіді на запитання не вимагаються.

 

     ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу,  я згоден з вами.  Та тільки то   стосується   дещо   іншої   процедури,   коли   питання   про неприйнятність з'являється вперше.

 

     А ви  доповідаєте  зараз  проект постанови від своєї комісії. Тому я просив би відвести п'ять хвилин на  запитання.  Запишіться, будь ласка, хто хоче їх поставити.

 

     Будь ласка, депутате Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Уважаемый Владимир Николаевич! Мы с вами часто встречаемся  при  решении  вопросов,   связанных   с   соблюдением законности.  Я  вас  уважаю  как достаточно компетентного юриста и хотел бы спросить у  вас  следующее.  Будет  ли  выполняться  этот закон, как и многие другие в нашем государстве, если органы власти позволяют  себе  грубейшим  образом  нарушать   даже   Конституцию Украины?  Я столкнулся с этим 20 февраля в Днепропетровске,  когда местные органы власти,  совершенно диким образом игнорируя  статью 39  Конституции,  игнорируя законные требования народных депутатов Украины,  игнорируя сами  принципы  справедливости  и  законности, применяли  буквально карательные меры по отношению к организаторам проведения торжественного собрания.

 

     Я хотел бы услышать по этому  поводу  ваше  мнение.  Есть  ли вообще  смысл  рассматривать  в этом государстве законодательство, если в нем нарушается Конституция?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую,  Володимире Миколайовичу.  Наскільки я зрозумів,  ви  мені  поставили запитання щодо ефективності чинного законодавства.  Наважусь вам  відповісти,  що  законодавство  буде виконуватися  тоді,  коли  влада  буде  керованою.  Сьогодні влада втратила  будь-яку  керованість  у  нашій  державі,  а  тому   ми, враховуючи   цю   обставину,   повинні   створити  спочатку  міцну законодавчу базу,  довести закони наші до відома всіх  громадян  і тоді вимагати від влади всіх рівнів виконання цих законів.  Є така формула, іншої не винайдено.

 

     А якщо ми будемо порушувати  Конституцію,  яка  є  "священною коровою"  (тут я повторю слова нашого віце-спікера),  то неодмінно скотимося до того, що в нашій державі буде охлократія та анархізм.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Камінський.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Сніжнянський виборчий округ,  Донецька область).  Дякую. Шановний Володимире   Миколайовичу!  Суть  вашого  проекту  постанови  мені зрозуміла,  рішення ви прийняли,  на  мою  думку,  правильне:  цей проект закону треба відхиляти. Та мене цікавить таке. Оскільки, як ви бачите,  для наших владних структур це не новина  -  порушувати закон, порушувати Конституцію, ви попередньо ознайомлювали з вашим рішенням,  наприклад, Віктора Михайловича, або ще когось, скажімо, Прем'єра? Як вони відреагували на рішення вашої комісії?

 

     Мені це  важливо  знати,  бо  всі ж кругом кричать,  що ми не приймаємо закони.  А тут ваша комісія переконливо довела, що такий закон  не  можна  приймати,  тут  порушується  Конституція та не в одній,  а в кількох статтях.  І ця ситуація  повторюється  завжди, коли подається якийсь проект закону чи видається указ Президента.

 

     Так от  я хочу вас запитати,  чи ви ознайомлювали цих панів з вашим рішенням і як вони відреагували на це?

 

     Дякую.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Процедурою підготовки  висновків  комісії  не передбачено ознайомлення з ними суб'єктів, рішення яких підлягають контролю.  Хочу вам сказати,  що комісія дуже ретельно підійшла до аналізу висновків цих інституцій, що надійшли до комісії. По суті, вона працювала над цим  проектом  три  тижні  (31  січня  надійшло протокольне   доручення),   і   ми  тільки  вчора  змогли  досягти консенсусу  з  цих  питань.  Попередні  висновки  комісії  займали дев'ять сторінок убористого тексту. Тепер вони вмістилися на трьох сторінках.

 

     І коли сьогодні відбувся обмін думками,  ми переконалися,  що стоїмо кожен на своїй позиції.  От,  наприклад,  Віктор Михайлович вважає,  що  правовий  режим  власності   введенням   національної реєстрації  не  порушується,  а я кажу,  що цей режим порушується, тому що встановлюється порядок і процедура її реєстрації,  обліку. І тут ми розійшлися у своїх оцінках. Очевидно, у нас різне бачення закону.

 

     Та я   думаю,   що   законопроект   у   цілому   може    бути відкоригований, і закон повинен бути прийнятий. Але до відповідних законів  мають  бути  внесені  зміни  і  законодавчо  врегульовані питання,  які  відповідно  до  статті  92  Конституції регулюються законами.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа   "Реформы".   Уважаемый Владимир Николаевич! Вы сейчас сказали в принципе очень правильные слова о том, каким образом должен был бы Кабинет Министров вносить законопроекты,  связанные с серьезными изменениями законодательной базы. И я полностью согласен с выводами нашей комиссии.

 

     Мне хотелось бы услышать ответ на такой вопрос.  Работает  ли Комиссия  по вопросам правовой политики и судебно-правовой реформы в  тесном  взаимодействии  с  юридическими  структурами   Кабинета Министров для того, чтобы в будущем не было таких конфликтов?

 

     И не  считаете ли вы причиной безрезультатного голосования по предыдущему вопросу  отсутствие  в  сессионном  зале  депутатов  - представителей  Кабинета  Министров?  Ведь всего восьми голосов не хватило для принятия проекта в первом чтении.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Питання, як кажуть, старе як світ, але хай це залишиться на совісті тих,  хто одночасно сидить на двох стільцях. Із ними може статися те, про що сказав Іван Степанович на одному з засідань Верховної Ради попереднього скликання.

 

     Щодо неузгодженості,  то  це  виглядає  так тому,  що проекти законів вносяться  безпосередньо  в  сесійний  зал  без  висновків профільних  комісій,  як  того  вимагає  Регламент.  Законопроекти подаються  в   сектор   реєстрації   законопроектів,   моментально тиражуються і роздаються депутатам без ніяких висновків профільних комісій.

 

     А якби законопроекти проходили  хоч  попередню  експертизу  у відповідних комісіях із залученням науково-експертного відділу (бо слід пам'ятати,  що за нами стоїть держава,  і трата дорогоцінного часу  дуже  дорого  обходиться платникам податків),  то,  повірте, якість законодавчих робіт була б набагато вищою.

 

     Сьогодні комісія  зіткнулася  з  тим,  що   юридичні   служби Кабінету  Міністрів  всіма  засобами  лобіюють  проект  Закону про Кабінет Міністрів.  Дійшли до прецеденту,  що в  третьому  читанні завалили  цей проект нібито через його неприйнятність.  Але ми про це поговоримо іншим разом.

 

     Звичайно, якби сьогодні були присутні всі депутати,  а  їх  у нас 414,  якщо пам'ять не зраджує, то, повірте, 226 голосів було б набрано,  і ми б уже рухалися вперед.  А  так  виходить,  що  одні працюють  у  цьому  залі,  постійно виписуючи кожну літеру проекту закону,  і страждають через тих, хто роз'їжджає невідомо де, думає невідомо  про що.  А разом із тим усі ми маємо однаковий статус... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати,  я прошу підтримати  проект,  який  вносить комісія:  про  відхилення  цього законопроекту і необхідність його доопрацювання.  Ще раз звертаю вашу увагу на  те,  що  комісія  за дорученням  Верховної  Ради  опрацювала  проект,  звірила  його  з Конституцією і вважає, що в ньому в кількох статтях порушено норми Конституції, тому його треба відправити на доопрацювання. Проект у вас є.

 

     Ставлю на голосування пропозицію взяти за основу цей  проект. Будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Треба голосувати, а не дивитися по сторонах. Сядьте на місця, будь ласка.

 

     Ставлю ще раз  на  голосування  пропозицію  взяти  за  основу проект постанови.

 

     "За" - 262.

 

     Які доповнення?

 

     Будь ласка, депутате Мусіяка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги,  я пропоную пункт 2 виключити з проекту постанови. Чому? Тому що якщо ми проголосуємо цей пункт, я цитую:  "Відхилити поданий законопроект як такий, що не відповідає Конституції  України  та  чинному   законодавству   України",   то розглядати його ми більше не можемо.

 

     Залишимо пункт 3, де нормально записано: "Запропонувати Кабінету     Міністрів     України     доопрацювати законопроект    з   урахуванням   конкретних   зауважень   комісії (додаються) та внести його на  повторний  розгляд  Верховної  Ради України". Я думаю, треба залишити саме це.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування питання про вилучення пункту.

 

     "За" - 231.

 

     Є ще  одна  пропозиція.  Тут у кількох статтях,  починаючи із статті 2 до статті  11,  є  грубі  порушення  Земельного  кодексу, Закону  про  особливості  приватизації  майна  в  агропромисловому комплексі. Зачитаю тільки один фрагмент: "Приватизація підприємств агропромислового    комплексу   із   застосуванням   інвестиційних зобов'язань здійснюється відповідно  до  Закону  про  приватизацію майна державних підприємств".  Тобто закони,  що ми приймали,  тут ігноруються.

 

     Коли говоримо  про  операції  із  землею   взагалі,   виникає запитання:  звідки взялися ці норми,  що тут записані?  Їх немає в законодавстві:  ні в Земельному кодексі, ні в Законі про селянське (фермерське)  господарство  і  так далі.  Усе наперед приймається, ніби воно так і має бути.

 

     Тому я просив би  в  пункті  1  проекту  постанови  написати: "Поданий  законопроект  містить норми,  які суперечать Конституції України,  законодавству  України,  і  потребує  внесення  змін   і доповнень  до  чинних законодавчих актів згідно з переліком,  який наводиться..." Ну,  не тільки згідно з цим  переліком.  Я  маю  на увазі,  що треба сформулювати цю пропозицію. Я не ставлю нічого на голосування,  але хотів акцентувати  увагу  на  тому,  що  так  не годиться.

 

     Депутате Яценко, будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.   Дякую.   Шановний   Олександре  Олександровичу! Шановні колеги! Я хотів би внести доповнення до пункту 3. Справа в тому,  що є певні зауваження й від профільних комісій,  про що, до речі,  згадував Ігор Миколайович,  і зауваження Комісії  з  питань правової  політики  і  судово-правової  реформи та інших постійних комісій Верховної Ради.  Ми подали вже свої пропозиції, давайте це врахуємо.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  додати  "та  інших  комісій  Верховної Ради". Ставлю на голосування.

 

     "За" - 223.

 

     Будь ласка, ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 254.

 

     Я хочу поставити на голосування свою пропозицію.  Після слова "Конституція" дописати два слова. Пункт 1 звучатиме так:

 

     "Поданий законопроект    містить    норми,   які   суперечать Конституції та законам України".  Наведений у цьому пункті перелік статей  розпочати  статтями  2-11,  а  далі  за текстом.  Це точно відповідає істині.

 

     Ставлю на голосування.  У переліку якраз немає  статей  2-11. Прошу, підтримайте, хто хоче.

 

     "За" - 217.

 

     Ставлю ще раз на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Ще які пропозиції? Депутат Буздуган.

 

     БУЗДУГАН Ю.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (Новоселицький  виборчий   округ, Чернівецька  область).  Шановні  колеги,  я  звертаю вашу увагу на останній пункт,  де  говориться:  "та  внести  його  на  повторний розгляд".  У  доповіді  вже зазначалося,  що цей проект стосується кількох різних галузей права.  Я пропоную таку редакційну формулу: "внести на розгляд відповідні законопроекти".

 

     ГОЛОВА. Ще раз скажіть.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Замість  слів  "та  внести  його  на повторний розгляд"   записати:   "та   внести    на    розгляд    відповідні законопроекти".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла  пропозиція?  Мова  йде про те,  що з цього законопроекту випливає кілька проектів законів,  і тому  тут  слід записати "та внести на розгляд відповідні законопроекти".

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію депутата Буздугана й прошу підтримати її.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Слово має депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). Уважаемые депутаты, Александр  Александрович!  Я хотел бы обратить ваше внимание на то обстоятельство,  что  этот  проект  закона  внесли  люди,  которые работают   в  органах  исполнительной  власти  и  которые  сегодня являются  депутатами  Верховного  Совета.  Они  проголосовали   за Конституцию, приняли присягу и, внося этот законопроект, грубейшим образом нарушили Конституцию и законы.

 

     Мы знаем,  что  средства  массовой  информации,  Президент  и Премьер-министр  нагнетают  обстановку,  настраивают  людей против Верховного  Совета.  Вроде  бы  Верховный   Совет   не   принимает конструктивных законов, в частности и этого, который якобы поможет работать экономике. Хотя понятно, что это лишь попытка латать дыры этого курса экономических реформ, обдирая наших граждан.

 

     Я прошу   внести   в   проект   постановления   такой  пункт: "Звернутися до Президента України з пропозицією,  щоб він вніс  на затвердження     Верховною    Радою    питання    про    відставку Прем'єр-міністра  Лазаренка  та  віцепрем'єр-міністра  Пинзеника". Прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Володимире  Романовичу!  Я  прошу вносити пропозиції по суті документа, який обговорюється.

 

     Якщо ви наполягаєте,  будь ласка, я ставлю вашу пропозицію на голосування.

 

     "За" - 70.

 

     Депутат Пронюк. Будь ласка.

 

     ПРОНЮК Є.В.   Українська   республіканська   партія.  Шановні колеги!  Ми однак маємо працювати й поспішати з прийняттям законів про  оподаткування.  Я  пропонував  би  в  пункті 3 нашого проекту постанови (щоб ми не ухилялися,  бо дехто хоче, щоб загалом нічого не   приймалося   з  цього  питання)  поставити  термін:  Кабінету Міністрів подати відповідний проект,  скажімо,  до 12 березня.  Ми маємо  визначити  термін,  бо нам треба поспішати,  треба приймати бюджет. І тому я прошу зазначити термін: до 12 березня.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Пронюка ставиться на голосування.

 

     "За" - 111. Не приймається.

 

     Депутат Білоус. Остання пропозиція.

 

     БІЛОУС В.О.  Спілка  офіцерів   України.   Група   "Реформи". Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Я просив би вас підтримати пропозицію записати в  проекті  постанови,  що  без висновків  профільних комісій проекти законів не повинні вноситися в зал.  Бо наступний проект закону,  який ми розглядатимемо, - про зміни  та  доповнення  стосовно  іноземного  інвестування - просто жахливий.  Треба проводити розслідування,  як взагалі  цей  проект потрапив у зал.

 

     Отже, повторюю  свою  пропозицію:  без  висновків  профільних комісій (і  це  в  нас  записано  в  Регламенті)  законопроект  не вноситься на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Це норма Регламенту, вона дотримується завжди.

 

     БІЛОУС В.О.  Тоді,  Олександре Олександровичу, чому ж вона не дотримується сьогодні?

 

     ГОЛОВА. Тут якраз дотримується.  Профільну комісію з питання, яке  обговорюється,  очолює  депутат  Стретович.  Він  і  поставив питання про неконституційність проекту закону,  він  і  доповів  з цього приводу. А проект закону по суті доповідала Комісія з питань фінансів і банківської діяльності.  Висновки є, ми це обговорювали 23 січня. Усе так, як ви того хотіли.

 

     Проект постанови  з  двох  пунктів з редакційними поправками, які ви проголосували, ставлю на голосування в цілому.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Перерва до 16 години.