Стенограма пленарного засідання

12 лютого 1997

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України, 12 лютого 1997 року, 16 година,

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

 

ГОЛОВА, Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

Зареєструвалися 335 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

Розглядається питання про проект Закону України про внесення змін до статті 16 Закону України про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. дояр повідає Біжан Іван Васильович, перший заступник міністра оборони України. Прошу.

 

БІЖАН І В., перший заступник міністра оборони України. Шановні народні депутати! Міністерство оборони України та Інші силові структури не раз вносили пропозицію щодо внесення змін до статті 15 Закону України про соціальний і

 

3

 

правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, котрий прийнято Верховною Радою України 20 грудня 1991 року.

 

У чинній статті 15 закону передбачено виплату всім військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, при їх звільненні з військової служби грошової допомоги в розмірі п'ятимісячного грошового забезпечення забезпечення від тривалості служби й причин звільнення. Тобто розмір матеріальної допомоги військовослужбовцям не диференціюється залежно від тривалості військової служби ( прослужили вони в Збройних Силах рік чи 30 років) та від причин звільнення з цієї служби.

 

Наприклад, військовослужбовцю, який прослужив у Збройних України рік або навіть менше, при звільненні в запас за службовою невідповідністю або за власним бажанням належить виплата одноразової матеріальної допомоги в розмірі
п’ятимісячного грошового забезпечення. Це, звичайно, викликає справедливі нарікання з
боку особового складу,

 

Виходячи з викладеного пропонується внести зміни до чинної статті закону, сформулювавши її так:

 

"Стаття 15. Пенсійне забезпечення і допомога

 

1. Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ.

 

2. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, при звільненні з військової служби за віком, вислугою строку служби, станом здоров’я, у зв’язку із скоро-

 

4

 

ченням штатів або з організаційними заходами у разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

 

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби на підставах, не передбачених в абзаці першому пункту 2 цієї статті (тобто за власним бажанням, за наявності вислуги менш як п'ять років у календарному обчисленні на посадах офіцерського складу, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України), виплачується грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

 

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби І разі розірвання контракту (крім випадків розірвання контракту через сімейні обставини), за службовою невідповідністю або у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується.

 

3. Військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення та державні допомоги сім’ям з дітьми в порядку і розмірах, передбачених законодавством України.

 

4. Військові формування, військовослужбовці яких загинули (померли) в період проходження військової служби, надають їх сім'ям і батькам допомогу в проведенні похорон і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

 

5

 

Розрахунки свідчать про те, що нова редакція статті, котра вам запропонована, не потребує додаткових витрат коштів, а, навпаки, забезпечить тільки по Міністерству оборони України їх економію лише за 1997 рік у розмірі 2 мільйонів гривень.

 

Доповідаю вам, шановні народні депутати, що зазначений проект змін до статті 15 погоджено із зацікавленими міністерствами та відомствами України. Його розглянуто й підтримано комісією Верховної Ради з питань оборони і державної безпеки.

 

У вас е проект, який має дещо іншу редакцію цієї статті, а саме: перший абзац пункту 2, про який я вам казав, де мова йде про виплату БО відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, доповнено словами "але не більше п'ятимісячного грошового забезпечення". І в наступному абзаці, де мова йде про 25 відсотків місячного забезпечення за кожний календарний рік служби, також ч є доповнення: "але не більше тримісячного грошового забезпечення".

 

До чого призведуть ці доповнення? Вони призведуть до того, що нова редакція статті 15 буде гіршою за нині чинну. Сьогодні всім військовослужбовцям при звільненні згідно з законом виплачується грошова допомога в розмірі п’ятимісячного грошового утримання, а тепер буде до п’яти- або до тримісячного.

 

Крім того, такі доповнення до цих абзаців дають підстави відповідним командирам та начальникам довільно тлумачити ці статті. Якщо буде записано "до п'ятимісячного грошового забезпечення, то командир або начальник може визначити до-

 

6

помогу в розмірі не п'яти-, а одно- чи двомісячного забезпечення, тобто як вийде.

 

Тому я вас прошу й переконую, шановні народні депутати, підтримати пропозицію Міністерства оборони. Я вже вам доповідав, що це погоджено з іншими силовими структурами, і ця пропозиція підтримана Комісією Верховної Ради з питань оборони і державної безпеки. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати, чи є потреба ставити запитання? Усе ж зрозуміло...

 

Запишіться, будь ласка. Депутат Тихонов. Будь ласка,

 

ТИХОНОВ Ю. Т., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Нікопольський сільський виборчий округ, Дніпропетровська область). Группа "Единство", Уважаемый докладчик! Законопроект, который вы представили, мы поддерживаем. Но я хочу, пользуясь тем, что вы на трибуне, задать вопрос не об этом законе. В проекте бюджета предусмотрены суммы на строительство жилья для военнослужащих, уволенных в запас. Не рационально ли эти деньги направлять в гор- и райсоветы для покупки квартир, а не для строительства жилья? В моем округе, например в городе Орджоникидзе, квадратный метр жилья, если его покупать, стоит около 100-120 долларов. А при строительстве квадратный метр жилья обходится в 200-250 долларов. Пожалуйста, ответьте мне.

 

7

 

БІЖАН І. В. Якщо я правильно зрозумів ваше запитання то мова йде про будівництво житла для" тих, хто звільнений зі Збройних Сил. Доповідаю, що Міністерство оборони одержує кошти й будує житло тільки для тих військовослужбовців, котрі перебувають на військовій службі.

 

ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

МОІСЕЄНКО В. М., член Комісії Верховної Рада України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Всеукраинский союз рабочих. Меня волнует такой вопрос. Не так давно мы с Петром Николаевичем Симоненко были на встрече с безквартирными офицерами. Их тогда собралось более 400 человек. Одним из первых был вопрос о выделении средств на строительство жилья для офицеров. Вы знаете, что сегодня в Украине в очереди на получение жилья стоят 70 тысяч офицеров и около 30 тысяч уволенных в запас.

 

И вот я читаю проект закона, который предложен. Я не против того, чтобы внести эти изменения, но настолько ли это сегодня злободневно, по сравнению с проблемами, связанными с жильем?

 

Хочу обратить ваше, внимание, что офицеры уже говорят о том, что если им не будет выделяться жилье, то 18 марта они примут участие во всеукраинской забастовке (Пожвавлення в залі) и поддержат трудящийся народ.

 

Спасибо.

 

8

 

ГОЛОВА. Іване Васильовичу, будь ласка, відповідайте.

 

БІЖАН І. В. Справді, у Збройних Силах нашої держави зараз служить близько 70 тисяч офіцерів, котрі потребують житла. Але ті зміни до закону, які ми зараз пропонуємо внести, не зачіпають коштів, що виділяються на будівництво житла. Гроші, про які йде мова, виділяються офіцерам, що звільняються в запас, їх ніяк не можна використати на інші цілі, скажімо, на будівництво житла для офіцерів, що перебувають на службі, Я вже доповідав вам, що коли ви приймете цю поправку, то буде навіть зекономлено 2 мільйони гривень тільки за цей рік. Їх тоді справді можна буде використати і на будівництво житла.

 

 

ГОЛОВА. Депутат Вишневецький.

 

ВИШНЄВЕЦЬКИЙ Г. В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Горлівський-Центральний виборчий округ, Донецька область). Прошу передати слово депутату Симоненку.

 

ГОЛОВА. Треба слово раніше передавати. Депутат Петренко.

 

ПЕТРЕНКО М. І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Гайворонський виборчий округ,

 

9

 

Кіровоградська область/. Шановний доповідачу! Ви сказали, що в 1997 році буде зекономлено 2 мільйони гривень. Це, до означає: заплановано звільнення офіцерів за невідповідність займаній посаді? Це перше запитання.

 

І друге. Скільки було звільнено офіцерів у 1996 році за невідповідність займаній посаді? Я все-таки думаю, що, мабуть, оце доповнення, яке ви пропонуєте (до п'яти і до трьох окладів), треба зняти, бо це дасть можливість командуванню в деяких випадках зловживати своїм службовим становищем.

 

Дякую.

 

БІЖАН І. В. Із зауваженням я згоден Я й виступаю за те, щоб зняти це доповнення. А що стосується першого запитання, то в нас заплановано, скільки офіцерів і прапорщиків будуть звільнятися в цьому році. Складаються відповідні плани. Хтось досяг відповідного віку, хтось звільняється за службовою невідповідністю, хтось - за власним бажанням. Але щодо останніх двох категорій ми просто робимо прогноз. Ми справді точно не знаємо зараз, скільки яких офіцерів буде звільнено. Але в нас є досвід п’яти років, і ми знаємо, скільки це приблизно буде.

 

ГОЛОВА. Депутат Ващук.

 

ващук к. Т., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Горохівський виборчий округ, Волинська область/.

 

Прошу передати слово симонєнку Петру Миколайовичу. Вудь ласка.

 

10

 

ГОЛОВА. Прошу.

 

СИМОНЕНКО П. М, член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий округ, Донецька область). Фракція комуністів Спасибі. Шановний доповідачу! До нашої фракції звертаються дуже багато військовослужбовців, їх дружини Вони вже криком кричать у зв'язку з тим, що діється сьогодні в нашій армії. Особливо це стосується забезпечення житлом, соціального забезпечення. Багато невирішених питань: куди влаштувати дитину, де працевлаштувати дружину, яку заробітну платню приносить (і чи взагалі приносить) додому офіцер.

 

Моє запитання полягає ось у чому. Припустімо, ми сьогодні підтримаємо ці пропозиції, бо все ж таки повинні підтримати військовослужбовців. Але заробітну плату офіцерам ви сьогодні не виплачуєте, квартири не будуєте, роботою їхніх дружин не забезпечуєте. Чи прийняття цього закону зніме якісь проблеми, чи інші проблеми виникнуть? Бо в Уманському гарнізоні

 

II

 


 

до нового року видали заробітну плату по 20 гривень на кожного офіцера. Ось що робиться.

 

Які реалії чекають на нас після прийняття цього закону?

 

ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

 

Прощу вас, з місця не кричіть і збоку не підказуйте. А хто ставить запитання, буде ласка, економне використовуйте відведений час.

 

Іване Васильовичу, ви також постійно не вкладаєтеся у . Будь ласка.

 

БІЖАН І. В. Міністерство оборони виплачує грошове утримання, заробітну плату, виходячи з обсягів фінансування, які ми одержуємо. Інших джерел фінансування в нас немає.

 

І ще вам доповідаю: так, ми справді, за листопад виплатили 40 відсотків грошового утримання, а заробітну плату службовцям повністю виплатили лише за жовтень 1996 року. У Криму виплачено ще за один місяць. Це тому, що такий стан фінансувати, так ми одержуємо кошти з державного бюджету.

 

12

 

А як вплине прийняття цієї поправки? Звичайно, вплине позитивно. Фахівці, котрі добросовісно відслужили державі і будуть звільнятися, матимуть можливість якусь копійку одержати. Це буде їм допомогою.

 

ГОЛОВА, Депутат Пронюк.

 

ПРОНЮК Є. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Тисменицькнй виборчий округ, Івано-Франківська область/. Українська республіканська партія. Пане генерал-полковнику, у мене до вас таке запитання. Я в цілому підтримую цей законопроект, але в одному пункті він мені незрозумілий. Там є знак рівняння між тими, хто звільняється за непридатністю, і тими, хто змушений звільнитися, скажімо, через сімейні обставини. Тобто /позитивний момент/ ви начебто співчуваєте тому, хто звільняється, а разом із тим ставите знак рівняння з тим, хто звільняється за непридатністю.

 

Мені видається, що позбавлення оцієї допомоги, напевно, усе ж таки розглядати можна тільки щодо тих, хто звільняється за непридатністю, а всі інші випадки не підпадають під цей варіант.

 

БІЖАН І. В. З вами погодитися не можна. Яка складається ситуація? Офіцер, який тільки-но закінчив училище, відразу

 

13

 

звільняється. За нині чинним законом ми повинні йому виплатити п’ятикратне грошове утримання.

 

Мова якраз іде про те, що коли він закінчив училище, коли держава втратила на нього кошти, то він повинен послужити. Якщо він цього не робить, то чому ми маємо це ще й заохочувати?

 

ГОЛОВА. Депутат зрозумів. Депутат Роєнко.

 

РОЄНКО В. Г., член Комісії Верховної Ради України з писань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Фракція "Комуністи України". Шановний доповідачу, звичайно, зміни й доповнення до статті 15 треба вносити, інакше ми залишимо наших військовослужбовців без усякої матеріальної підтримки. Та чому все-таки в пункті 2 статті 15 залишилася неузгодженість із редакцією комісії? Комісія вилучила оце: "але не більше п’ятимісячного грошового забезпечення" та "але не більше тримісячного грошового забезпечення". Чому така непогодженість думок? Це перше.

 

І друге. Які можуть бути інші причини, крім сімейних обставин? Вудь ласка, поясніть.

 

Дякую.

 

14

 

БІЖАН I. В. Я прощу вибачення, але, мабуть, ви мене не чули, коли я доповідав. Я якраз і виступав за те, щоб цього доповнення не було. Щоб у тексті статті не було цих слів. Якраз це я й пропонував.

 

А другу частину запитання, прошу пробачення, я не зрозумів.

 

ГОЛОВА. € різні причини, Вікторе Григоровичу...

 

БІЖАН І. В. Олександре Олександровичу, я доповім. Щоб не було довільного тлумачення цього. Кабінетом Міністрів розроблено й затверджено перелік причин звільнення. Там усе визначено. Тобто командир сам не може цього робити. У документах, які вам роздано, цей перелік е.

 

ГОЛОВА. Дякую, Іване Васильовичу. Сідайте, будь ласка. Від Комісії з питань оборони і державної безпеки виступав Володимир Ілліч Головко, голова підкомісії. Прощу.

 

ГОЛОВКО В. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України а питань оборони і державної безпеки /Ленінськнй виборчий округ, Полтавська область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні колеги! Це питання здається не дуже й складним. І ця поправка не дуже впливав на бюджет держави, але в суперечність між думками Комісії з питань оборони і державної безпеки і Кабінету Міністрів.

 

15

 

Я перейду на русский, потому что так мне легче. В чем проблема? Проблема в том, что Кабинет Министров считает, что принятие этих поправок приведет к перерасходу средств. Естественно, Министерство обороны не может противостоять Кабинету Министров, потому что там такие же люди, зависимые от Кабинета Министров, как и все госслужащие.

 

В комиссии анализировали этот проект. В сравнительной таблице записана старая редакция, далее - редакция, предложенная Кабинетом Министров, и вариант, предложенный комиссией.

 

Мы два раза вносили эти поправки. Два раза Кабинет Министров их отклонял. Почему мы на них настаиваем?

 

Во-первых, потому что, как мы знаем, Вооруженные Силы Украины в I991-1992 годах были миллионной группировкой. Прошло огромное сокращение - до 370-380 тысяч человек. Кабинет Министров определил численность: будет 350 тысяч. Предстоит сократить еще 20 тисяч военнослужащих.

 

К большинству военнослужащих, попавших под сокращение /а это более 600 тысяч человек/, подошли не очень справедливо. Многие не имели жилья, и сейчас у нас 35 тысяч офицеров запаса не имеют его. Они вынуждены платить из своей пенсии большие деньги за жилье. До той поры, пока уволенный офицер получит пенсию, он полгода должен жить на это пособие я платить за квартиру. Люди оказываются в сложной ситуации. Полковник, прослужив 30 лет, получает пять окладов, которых ему не хватает на полгода, чтобы платить за жилье и тем паче содержать семью.

 

16

 

Поэтому в комиссию поступает масса писем, жалоб. Только за 1996 год, рассмотрев жалобы и письма, мы направили в коллективы частей, подразделений, офицерам запаса более 350 ответов. Люди постоянно пишут о том, что надо пересмотреть эту ситуацию и как-то помочь увольняемому офицеру в силу того, что мы

 

не можем дать ему жилье при увольнении, не можем дать более-менее нормальное обеспечение. Исходя из этого комиссия и предложила такой вариант. Следует учесть еще и второй аргумент, что армия наша стареет. Почему стареет? Потому что молодежь, действительно, часто использует положение, которое имеется сейчас в статье 15. Молодой офицер, только закончивший училище, может получить пять окладов и уволиться. И многие из них, не видя перспективы получения жилья и продвижения по службе, действительно увольняются. При этом они получают пять окладов и грабят тем самым бюджет.

 

В нашей поправке предлагается в случае увольнения военнослужащего по не зависящим от него причинам выплачивать пособие в размере 50 процентов месячного денежного довольствия за каждый полный календарный год службы. Если же он увольняется по собственному желанию, то ему выплатят пособие в размере 25 процентов месячного денежного довольствия за каждый год службы. Если лейтенант увольняется после окончания училища или прослужив всего один год, то государство выплатит ему не пять окладов, а только четверть оклада.

 

А с другой стороны, если мы гарантируем военнослужащему выплату 50 процентов оклада за 20 лет службы, у него будет

 

17

 

желание служить, потому что он видит возможность подучить больше денег в будущем.

 

Второй момент. У нас есть много прапорщиков и сверхсрочнослужащих, которые тоже умело используют положение статьи 15. Прослужив полгода в одной из частей, они увольняются, получают пять окладов, два месяца, грубо говоря, гуляют, затем снова идут на службу в другую часть. Опять полгода службы, рапорт об увольнении, снова пять окладов -я так может повторяться многократно.

 

Поэтому, естественно, наша задача состоит в том, чтобы эту лазейку закрыть.

 

Следующий момент. Наша комиссия считает крайней несправедливостью принять в статье 15 пункт 4 в редакции, предлагаемой Кабинетом Министров. Ни у одного депутата в кашей комиссии не было ни малейших сомнений в том, что, если военнослужащий погиб при исполнении служебных обязанностей, государство должно платить страховку семье. А Кабинет Министров предлагает компенсировать семье погибшего только расходы на похороны и на сооружение памятника. Это - цинизм высшей степени. А как же семья? Жена остается с детьми, и она лишена всякой поддержки со стороны государства. Такого цинизма, я не знав, к при диктатурах, наверное, не было. Молодой лейтенант предпочтет пойти служить в коммерческие структуры, раз государство не гарантирует елементарного материального обеспечения его семье.

 

Поэтому комиссия внесла поправку, в соответствии с которой семье военнослужащего, погибшего при исполнении

 

18

 

служебных обязанностей, государство обязано выплатить разовое пособив в размере суммы обязательного государственного страхования. Я просил бы депутатов поддержать поправки комиссии к статье 15.

 

Конкретно предлагаю пункт 2 статьи 15 принять в следующей редакции;

 

"Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, при звільненні з військової служби за вислугою строку служби за віком, за станом здоров’я, у зв’язку зі скороченням штабів або з реорганізаційними заходами в разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". То есть не так, как Кабинет Министров предлагает: "але не більше п'ятимісячного грошового забезпечення". Ведь у нас по сокращению штатов увольняются люди, прослужившие по 15, по 17 лет. Многие из них не имеют квартир. Разве можно не обеспечить их хоть на первый случай? Поэтому будет более справедливо по отношению к этим людям, если мы им заплатим 60 процентов месячного денежного довольствия за каждый год службы.

 

Дальше. Эта же статья, второй абзац пункта 2, Зачитывал в редакции Кабинета Министров: "Військовослужбовцям, звільненим з військової служби на підставах, не передбачених в абзаці першому пункту 2 цієї статті, виплачується грошова допомога в розмірі 26 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, але не більше тримісячного грошового забезпечення". Комісія про-

 

19

 

понує слова "але не більше тримісячного грошового забезпечення" вилучити.

 

Комісія пропонує таку редакцію: "Військовослужбовцям, звільненим з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". То есть, если по собственному желанию увольняется лейтенант, прослуживший год, он получит только 25 процентов месячного довольствия, а если увольняется майор, прослуживший много лет, то он уже получит 25 процентов оклада за каждый год службы. Это будет справедливо.

 

Наша редакция пункта 3 почти полностью совпадает с редакцией, предложенной Кабинетом Министров. Есть небольшое отличие. Комиссия предлагает: "Військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення та державні допомоги сімям з дітьми а порядку і в розмірах, що визначаються законодавством України". А Кабмин предлагает: "... у розмірах, передбачених законодавством України". Тут небольшая стилистическая поправка. Думаю, депутаты должны поддержать предложение комиссии,

 

И последнее. Вторую часть пункта 4 Кабмин полностью исключил. Думаю, депутата поддержат предложение комиссии оставить, этот абзац в следующей редакции: "Батькам та неповнолітнім дітям військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження військової

 

20

 

служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів".

 

Прошу депутатов поддержать эти предложения комиссии.

 

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Немає запитань до Володимира Ілліча? Думаю, ми подякуємо йому. І з нагоди його сьогоднішнього 50-річчя побажаємо йому успіхів у роботі а комісії /Оплески/.

 

Шановні депутати! Хочу звернути вашу увагу на те, що на виступи а приводу поправок до одної статті записалося 20 чоловік. Частина з них - члени комісії, яка внесла позитивну пропозицію. Тому за настійними пропозиціями депутатів я хотів би проголосувати проект без додаткового обговореним.,. Сергію Леонідовичу, ви все одно не виступите, вам не вистачить часу, бо ви записалися пізно /Шум у з а л і/,

 

Ножна ставити на голосування? Хто за те, щоб припинити обговорення, оскільки під час відповідей на запитання обговорення фактично відбулося?..

 

Будь ласка, депутат Білас говорить.

 

21

 

БІЛАС І. Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України а питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Мостиський виборчий округ, Львівська о б л а с т ь/. Спілка офіцерів України. Шановні колеги! На початку свого короткого виступу я закликаю всіх вас підтримати два проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей у варіанті, викладеному Комісією з питань оборони і державної безпеки.

 

Та при цьому ми повинні звернути увагу на певне звуження кола суб’єктів правового регулювання. Мова йде про військовослужбовців виключно, але ж не забуваймо, що в процесі скорочення Збройних Сил України аналогічне скорочення відбудеться і в Міністерстві внутрішніх справ, і в Національній гвардії, і в Службі безпеки України. У Національній гвардії і в Службі безпеки України офіцери, прапорщики, військовослужбовці, які працюють за контрактом, є суб’єктами правового регулювання, як і військовослужбовці Збройних Сил України.

 

Тож прошу звернути на це увагу і з суттєвими доповненнями, включивши до цих суб'єктів працівників МВС, СБУ, Національної гвардії України, прийняти цей законопроект у першому читанні.

 

І на завершення. Звертаю вашу увагу, шановні колеги, на частину п’яту статті 17 Конституції України, де сказано: "Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України... " Без

 

22

розшифровки. Тобто немає там окремо офіцерів, немає окремо прапорщиків чи тих, хто працює за контрактом, і тих синів наших виборців, які перебувають на строковій службі.

 

Але ж, подивіться на солдатів строкової служби, в якому вони вигляді! Внаслідок ганебного становища, яке склалося в Збройних Силах України, вислуживші встановлені строки служби, військовослужбовці звільняються без встановленої форми одягу. 7 сім’ях, де не можуть дати своїм дітям хоче б гроші на дорогу, звільнені військовослужбовці змушені їхати додому в трикотажних спортивних костюмах.

 

Так далі тривати на може. Ми повинні, Олександре Олександровичу, не відтягуючи, терміново взятися за правове регулювання цього вузького питання. Адже, шановні мої колеги, в вас немає правового регулювання щодо військовослужбовців строкової служби 9 моменту їх призову на військову службу. Тож приймаючи ці доповнення, слід дати окремі доручення терміново розробити окремий закон щодо військовослужбовців строкової служби.

 

Прошу вав підтримати цей законопроект, включивши категорію суб'єктів МВС, СБУ і Національної гвардії.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Є така пропозиція: зважаючи на те, що питання з’ясовано, далі обговорити його за скороченою процедурою. Один депутат уже виступив, ще троє виступлять - і на тому закінчимо.

 

23

 

Ставлю на голосування цю процедуру. Один виступ на підтримку проекту вже був, тепер іще один, а потім два - проти. А якщо проти немає, тоді тільки один виступить на підтримку Я будемо голосувати.

 

Будь ласка.

 

"За" - 165. Пропозиція приймається. - Спасибі.

 

Слово мав депутат Кожин. Ви "за" чи "проти"?

 

КОЖИН Б. Б., член Комісії Верховної Ради України а питань оборони і державної безпеки /Рожнятівський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні депутати! Аналіз розбудови Збройних Сил України протягом І993-1996 років свідчить, що асигнування на національну оборону весь час зменшуються і соціальне забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей погіршується. Кошти, які виділялися на національну оборону протягом останніх років, забезпечували в повному обсязі лише виплату грошового утримання військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та оплату продовольства.

 

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень оборонні бюджети країн НАТО в Європі зросли на 10 відсотків, Сполучені Штати Америки збільшили воєнний бюджет на 0,5 відсотка. Витрати Російської Федерації на оборону в 100 разів більші, ніж витрати України, хоча населення там більше лише втрое.

 

24

 

За 1996 рік Збройні Сили України отримали 70 відсотків фінансів від запланованих і тільки ЗО відсотків від мінімальної потреби. Недостатнє фінансування оборонних витрат негативно виливав не лише на оборонний потенціал держави, а й на її економіку, науково-технічний та експортний потенціал.

 

Народний рух України дуже уважно розглядав питання, пов’язане з соціальним і правовим захистом військовослужбовців та членів їх сімей. На всеукраїнській конференції ми розглянули програму змін у соціальному забезпеченні я конкретними пропозиціями щодо соціального захисту, зокрема військовослужбовців та членів їх сімей. Соціальна політика мав бути адекватною ступеню кризи в економіці, сприяти виходу з неї й забезпечити задоволення мінімально необхідних стандартів життєвого рівня населення, в тому числі Й військовослужбовців та їх сімей.

 

Для розв’язання соціальних проблем, зокрема й для Збройних Сил України, ми пропонуємо:

 

Перше. Чітко визначити й офіційно затвердити мінімально необхідні стандарти життєвого рівня населення. Оплата військовослужбовців повинна бути значно вищою, ніж середня заробітна плата в державі.

 

Друге. Відновити в пенсійному забезпеченні зв’язок розміру пенсії з трудовим внеском, стажем служби /для військовослужбовців/ і стажем роботи /для службовців/.

 

25

 

Третє. Усі пенсії повинні призначатися на основі єдиних критеріїв. Створити систему соціального страхування, яка б включала постійне медичне та інше страхування.

 

Розширити соціальні послуги, управління якими здійснюється місцевими органами влади, у тому числі щодо ветеранів другої світової війни, а також створити регіональні центри соціального захисту.

 

І останнє. Протягом 1997-1998 років рівень пенсійного забезпечення в Україні підвищити втроє, а до 2000 року надати житло сім’ям 72 тисяч військовослужбовців і 30 тисяч ветеранів війни та праці за рахунок коштів від грошової приватизації, від зменшення податкового тиску та розширення пільг в оподаткуванні, за рахунок перетікання котів тіньової економіки в офіційну, а також за рахунок інвестицій, кредитів і пільг для житлового будівництва,

 

Де ще можна взяти гроші для забезпечення військовослужбовців житлом? 20 мільярдів доларів США коштує тактична ядерна зброя, вивезена в Росію; 20 мільярдів доларів -техніка, обладнання, озброєння, вивезені за чотири роки з Чорноморського флоту; 5 мільярдів доларів США коштує утримання протягом п’яти років ЧФ за військовослужбовців Російської Федерації на теренах України, у тому числі й житло. Той 300-квартирний будинок, який був переданий Чорноморському флоту, зведений за кошти нашої держави.

 

Таким чином, сьогоднішній розгляд змін до Закону України про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей означає початок роботи на шляху реалізації положень нашої Конституції.

 

Дякую.

 

26

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ще раз звертаюся до вас із настійним проханням. Питання цілком зрозуміле, з’ясоване, коротке: одна стаття закону. Ми вже витратили на її розгляд 50 хвилин. Мабуть, ті, хто виступав, не знають, що сьогодні немає трансляції по радіо /Шум у залі/.

 

Дуже прощу вас проголосувати за ці поправки. Усі промовці вважають, що проект треба прийняти, але все одно хочуть поговорити /Шум у залі/.

 

Ставлю на голосування цей проект у редакції комісії. Будь ласка.

 

"За" - 256.

 

Ну, тут немає чого іншого голосувати. Є постанова про введення закону з дня опублікування. На голосування за основу ставиться проект постанови. Будь ласка, голосуймо.

 

"За" - 258.

 

У цілому можна голосувати? Голосуймо.

 

Доповнення в депутата Яворівського? Ну, давайте доповнення. А поки що голосуйте.

 

"За" - 257,

 

Говоріть депутате Яворівський... То ж пропозиція про протокольне доручення.

 

Слово депутату Мухіну.

 

МУХІН В. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/, Олександре Олександровичу, справа в тому... Ситуація така.

 

27

 

Цей закон обгрунтований фінансово, пораховано, скільки потрібно для цього грошей. Будь-яке нове доповнення потребує розрахунків. Там ідеться про 260 тисяч гривень на рік. Тобто треба голосувати за поправки, які обгрунтовані фінансовими розрахунками, а щодо інших потрібні окремі розрахунки. Ми маємо знати, скільки це коштуватиме.

 

ГОЛОВА. Ще раз наполягаю: треба голосувати в цілому, а потім, якщо буде потреба, проголосуємо доручення.

 

Ставлю на голосування постанову в цілому.

 

"За" - 244. Прийнято. Ставлю на голосування пропозицію депутата Біласа про протокольне доручення.

 

"За" - 219. Прийнято.

 

***

 

Шановні депутати, нам треба порадитися з двох питань. Прошу вашої уваги! У вас в два проекти і документи до них. До порядку денного включене питання про проект Закону про Уповноваженого Верховної Ради України а прав людини. Учора я спілкувався з авторами трьох проектів цього закону /я мав на увазі депутатів Кириченка, Товта й Карпачову/. Усі проекти розумні, усі їх можна розглядати. Але автори порадилися й хочуть ще попрацювати і все-таки вийти з одним спільним проектом на наступному тижні. Вважаю, треба їх підтримати.

 

Тому я просив би підтримати їх пропозицію про перенесення цього питання на наступний тиждень. Ми включимо його до порядку денного на наступний вівторок.

 

28

 

Голосуймо.

 

"За" - 233. Прийнято. Дякую.

 

Подібна ж ситуація склалася і з проектом Закону про списання та реструктуризацію податкових зобов’язань платників податків за станом на І жовтня 1996 року. Справа в тому, що це питання мав відношення до Закону про платежі. Учора ми були готові розглядати його як окреме питання /і комісія в понеділок так доповідала на нараді комісій, і голова комісії так вважав/. Але під кінець дня комісія разом із робочою групою, яка займається погодженням позицій груп і фракцій, внесла пропозицію перенести на кілька днів розгляд цього законопроекту. Можливо, вдасться розглянути й проголосувати його в комплексі з тим уже прийнятим законом. Депутат Суслов це пропонує. У нас учора була така розмова.

 

Іване Івановичу, ви в курсі? Прошу підтримати цю пропозицію: перенести розгляд цього питання також на наступний тиждень /Шум у залі/. Я розумію. Ще раз кажу..

 

29

 

Ставлю цю пропозицію на голосування. Вудь ласка.

 

"За" - 175.

 

Я звертаюся до Володимира Миколайовича і до інших: ви хочете вирішити питання чи змарнувати час? Якщо хочемо змарнувати час, давайте розпочнемо його розгляд. Ми витратимо на це дві години й матимемо нульовий результат... Та не треба переконувати. Учора це обговорювали спеціалісти, Комісія з питань фінансів і банківської діяльності, яка до цього наполягала на розгляді питання. 2 я погодився - питання про реструктуризаціє треба розглядати окремо, тому що час іде, скоро вже закінчується лютий... Я не про вас зараз кажу, а про позицію комісії, яку очолює депутат Суслов. Члени комісії зважили на те, що питання може бути не вирішене, а так в надія на те, що його можна буде розглянути через три-чотнри дні в комплексі. То давайте так і розглянемо.

 

Я прошу, підтримайте пропозицію про перенесення цього питання /Шум у залі/.

 

30

 

Де депутат Суслов?.. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л., заступник Голови Верховної Ради України (Фрунзенський виборчий округ. Харківська область). Шановні колеги! Ми про це вже говорили на засіданні голів комісій та керівників фракцій у понеділок. Віктор Іванович, між іншим, на засіданні погоджувальної групи теж згодився, що треба приймати один Закон про платежі. Це ж елемент цього закону! А потім він усе-таки наполіг, і Олександр Олександрович його підтримав - узяли і внесли в порядок денний. Але вчора вони подивилися і зійшлися на тому, що це все повинно бути в одному законі як у пакеті. І тому є резон у вівторок розглянути та прийняти цей закон. І все! (Шум у залі).

 

Не пройде сьогодні це, я вам гарантую! Це все має бути в одному законі!

 

ГОЛОВА. Я просив би вгамувати пристрасті. Повернеться депутат Суслов сюди, і я поставлю це питання на ваш розгляд у його присутності.

 

Будь ласка, знайдіть його.

 

Шановні депутати) Є в нас одне досить делікатне питання в сьогоднішньому порядку денному. І я просив би його розгляд далі не відтягувати. Треба визначатися раз і остаточно. Воно стоїть у нас ось уже більш ніж два роки. Це питання про ситуацію, яка виникла з народним депутатом Звягільським. І а цього приводу нам потрібно визначитися остаточно. Або ми будемо визнавати, що він має всі повноваження, визначені Зако-

 

31

 

ном про статус народного депутата, або він знову залишиться в такому невизначеному стані, як є сьогодні.

 

З цього приводу слово має депутат Шейко - голова Комісії з питань Регламенту і депутатської етики.

 

ШЕЙКО П. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги1! За дорученням Верховної Ради я вже на трибуні четвертий раз із цього приводу і хотів би, щоб сьогодні парламент визначився і було знято, якщо казати образно, те ярмо, яке висить на нашій комісії. Ви весь час доручаєте, а ми не можемо запропонувати іншого рішення, окрім того, що вам запропоновано в проекті. Причому останній проект, на мій погляд, найбільш компромісний: він враховує точки зору і різних політичних сил у парламенті, і прихильників, і опонентів постановки цього питання.

 

Ситуація, яку ми відслідковуємо протягом двох з половиною років, не змінюється: з чого почали - так воно сьогодні і є.

 

Минулого року це питання запропонувала наша комісія разом із Генеральною прокуратурою, Комісією з прав людини та Комісією з питань законності і правопорядку. Тоді Верховна Рада не підтримала проекту постанови з одного пункту і доручила тільки нашій комісії підготувати більш компромісний варіант.

 

32

 

Ми сьогодні його пропонуємо. Ми даємо змогу на певний час призупинити дію тієї нашої постанови, запропонувати колезі Звягільському повернутися в Україну і співпрацювати з прокуратурою до, можливо, передачі матеріалів у суд або не-передачі і закінчення цієї кримінальної справи просто процедурою слідства.

 

У третьому пункті ми врахували ваші пропозиції, які ви висловлювали на останньому обговоренні, про те, щоб дати термін визначитись і нам, і Генеральній прокуратурі, і самому народному депутату щодо його депутатського статусу. Призупиняючи дію постанови, ми даємо змогу йому повернутися і співпрацювати з прокуратурою. А якщо через два місяці народний депутат не повернеться в Україну, ми поставимо питання і відповідно до пункту четвертого частини другої статті 85 Конституції припинимо повноваження Звягільського.

 

Оце єдине, що можна сьогодні запропонувати. Справа не рухається. Генеральна прокуратура заявила нам офіційно на засіданні комісії, що ця справа не має перспективи, будуть у такому підвішеному стані і депутат, і прокуратура, і слідча група, і ми з вами.

 

Я просив би підтримати, шановні колеги, проект постанови комісії. Це буде вихід із цієї досить делікатної і складної ситуації.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до Петра Володимировича? Запишіться, будь ласка, на запитання. Будь ласка. Депутат Донченко.

 

33

 

ДОНЧЕНКО Ю. Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Старобільоький виборчий округ, Луганська область). Спасибо, Александр Александрович. Передайте слово Говоруну, пожалуйста.

 

ГОЛОВА. Володимир Пилипович Говорун. Будь ласка.

 

ГОВОРУН В. П., член Комісії Верховної Ради України а питань законності і правопорядку ( Іванівський виборчий округ, Одеська область). Петре Володимировичу! Скажіть, будь ласка,. чому ми пишемо "призупинити", а не вказуємо, до якого строку чи до виконання якоїсь дії?

 

Ми тільки що отримали листа від Звягільського. Він не погоджується на такий варіант рішення. Як ви дивитеся на те, щоб ми прийняли рішення доручити, я вважаю так, трьом-чотирьом членам Комісії з питань законності і правопорядку, щоб вони подивилися справу і доповіли; чи були підстави для внесення подання в 1994 році до Верховної Ради, чи ні? Генеральний прокурор і Верховна Рада дають згоду не на проведення слідства, а на притягнення як обвинуваченого. Ідеться про те, що якщо Верховна Рада дала згоду, то через певний час Генеральна прокуратура має пред'явити обвинувачення або винести постанову про пред'явлення обвинувачення.

 

Минуло два з половиною роки, прокуратура каже, що немає підстав. А чи були вони в 1994 році? Я впевнений, що ні.

 

34

 

 

Давайте ми вирішимо це питання у правовому руслі. Давайте ще одній комісії доручимо перевірити і доповісти в березні.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Я прошу, коротше ставте запитання.

 

ШЕЙКО П. В. Я вам дякую за запитання. Ви пам'ятаєте, півтора року тому наша тимчасова комісія, роблячи висновок із розгляду проблеми в цілому, запропонувала створити тимчасову депутатську слідчу комісію, яка дала б остаточний висновок щодо підтвердження необхідності подання Генерального прокурора чи відхилення тих пропозицій. Тоді ви не погодилися. Мені здається, що просто втрачено час. Ми можемо не вийти

 

на результат через слідчу комісію.

 

Стосовно вашого запитання, чому не зазначено терміну, на який призупиняється дія постанови. Третій пункт відповідає на це ваше запитання. Якщо протягом двох місяців депутат не з'являється в державу, то ми вирішуємо питання про позбавлення його депутатських повноважень.

 

Ще було запитання, я пропустив...

 

ГОЛОВА. Прокуратура, коли давала...

 

ШЕЙКО П. В. А, так. Ну, ви знаєте, коли було подання Генерального прокурора Дацюка, він тоді говорив, що є підстави для притягнення Звягільського до кримінальної відповідальності і пред'явлення йому обвинувачення.

 

35

 

Ми запитували Генерального прокуроре, коли він тут стояв, і запитували на засіданнях комісій. І він наприкінці минулого року відповів, що прокуратура не має підстав для пред'явлення обвинувачення. Де дає мені підставу розцінювати подання Дацюка тоді до Верховної Ради як фальсифікацію.

 

ГОЛОВА. Петре Володимировичу, то, може, так написати: вважати, що постанова така-то втратила чинність? Та й усе.

 

ШЕЙКО В. П. Можна й так. 3 одного пункту можна було б прийняти постанову. Комісія а пропозицією Олександра Олександровича погоджується.

 

ГОЛОВА. Депутат Найда. Будь ласка.

 

НАЙДА Г. І., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Суворовський виборчий округ, Херсонська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Петр Владимирович, если вы помните, я задавал вопрос: где Ефим Леонидович Звягильский? Наконец мы выяснили, где он находится.

 

Теперь у меня следующий вопрос. Рассматривали ли комиссия и прокуратура действия Звягильского по созданию АГ "Украина" и Укрвнешпрома, которые вывезли с Украины весь металл, всю продукцию химической отрасли и вместо поступления 10 миллиардов долларов в доход Украины за 1993 год получено всего 100 миллионов?

 

36

 

Конечно, Ефим Леонидович должен приехать к нам сюда, должен объяснить. Потому что где Веня Плоткин, я не знаю, только он, наверное, знает. У нас остался пока один Бронштейн, и у того двойное гражданство. Давайте выясним этот маленький вопрос: куда делись около 10 миллиардов долларов? И потом уже будем решать по Ефиму...

 

ШЕЙКО П. В. Я відповідаю вам. По-перше, наскільки я орієнтуюся в ситуації, тоді, коли утворювались АГ "Україна" та інші АГ і з України вивозився метал, колега Звягільський тимчасово виконуючим обов'язки глави Кабінету Міністрів не був.

 

По-друге, проводити слідчі дії - не функція нашої комісії. Це функція Генеральної прокуратури, органів слідства і

 

 

органів обвинувачення. Якби були підстави для пред'явлення обвинувачення Звягільському в органів слідства тоді, коли подавали матеріал, або зараз Генеральний прокурор Ворсінов сказав, що є такі підстави. Ворсінов говорить, що немає таких підстав. На мій погляд, це є підтвердженням якраз моєї відповіді на ваше запитання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Пронюк.

 

ПРОНЮК Є. В. Прошу передати слово пану Осадчуку.

 

37

 

ОСАДЧУК П. I., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовності (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний Петре Володимировичу! Уявіть собі таку ситуацію, що народний депутат України Петро Осадчук нарешті знайшов свою Ассоль, закохався в неї, поїхав до Одеси, поселився на дачі Ковалевського і там два роки ловить рибу. Чи залишився б він народним депутатом, не з'явившись ні разу за два роки в цей гал? І в цьому зв'язку таке запитання. Якщо справді виявиться, що Звягільський не винен, а я думаю, що це так, чи будуть покарані якимось чином ті люди, які, очевидно, спровокували таку ситуацію, до він, бідолаха, мусив тікати за тридев'ять земель?

 

Дякую за увагу.

 

ШЕЙКО П. В. Шановний колего Осадчук! Ви розумієте, любов -то святіша справа, ніж кримінал, тому мені важко орієнтуватись у тій ситуації, в якій ви могли б перебувати в Одесі.

 

Ми говоримо про конкретне питання. І я хотів би, щоб ми його серйозно вирішували. Якщо пред'явлені обвинувачення чи до народного депутата, чи до когось іншого, то вони повинні бути вмотивованими, базуватися на законних підставах, на конституційних нормах. А якщо прокуратура сьогодні говорить одне, а завтра - інше, то такій прокуратурі я, їй-Богу, довіряти не годен.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

38

 

Петре Іллічу! Якби попалася певна Ассоль, ви б через два місяці вже тут були. Так що то така справа. Депутат Кризський. Будь ласка.

 

КРИЗСЬКИЙЙ Ю. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (П е р в о -майський виборчий округ, Луганська область). Спасибо, Александр Александрович. Уважаемый докладчик! В вашем выступлении, а я его внимательно прослушал, прозвучали такие слова: если мы примем сейчас решение, то через два месяца Звягильский вернется в Украину. К сожалению, то, что вы сказали, идет не в унисон с текстом его письма, где такие очень жалобные нотки звучат и так далее. Я считаю, что если бы на самом деле так было, как в письме, то Звягильский должен, даже если всемирный потоп, плыть сюда, в Украину, чтобы доказать свою невиновность. Поэтому я не пойму, на каком основании вы говорите, что через два месяца он сюда приедет?

 

Нам как депутатам, конечно, кровь не нужна, не важно, кто это будет. Нам нужны справедливость и торжество закона. Даете ли вы или Генеральный прокурор гарантию, что при любом исходе это дело будет предано огласке такой, какую на сегодняшний день приобретает?

 

ШЕЙКО П. В. Шановний колего Кризський! Я не заявляв і заявляти не можу та давати гарантію приїзду Звягільського в Україну. Ми декларуємо можливість його приїзду і дій пунктом З нашої постанови. Та й по всьому.

 

39

 

Давати гарантії - це не випливає з наших досліджень, наших перевірок і наших пропозицій у Верховній Раді. Я якраз погоджуюся з вашою думкою, що всі проблеми в нашій державі повинні вирішуватися виключно на основі права і Конституції.

 

Я пропоную підтримати наш проект постанови. А найкраще було б, якби ви підтримали пропозицію Олександра Олександровича.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Власне, не тому, що це моя пропозиція, а тому, що і юридичне некоректно ставити так питання, як тут написано.

 

Є потреба обговорювати?

 

Записалося на виступи сім депутатів. Є пропозиція така: два - за, два - проти, тому що питання вже з'ясоване всіма, причому давно, вже два роки як з'ясовано. А суть зводиться ось до чого. Якщо ми проголосуємо першим пунктом, що чинність постанови припиняється, то тоді можемо через два місяці, якщо він не приїде, вирішити питання про його депутатські повноваження. І все. А то же його оправа: приїздить він, не приїздить...

 

Будь ласка. Депутат Кожушко.

 

КОЖУШКО О. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Ясинуватський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые коллеги! Если бы,

 

40

 

рассматривая этот вопрос 2, 5 года назад, мы были информированы прокуратурой так, как сегодня, то, наверное, такого б решения по Звягильскому Верховный Совет не принял.

 

Прошло 2,5 года. Уголовное дело заведено? "Нет!" - заявлял здесь прокурор. Нет уголовного дела, товарищ Шейко. Нет уголовного дела, и обвинение не предъявлено.

 

Поэтому было бы правильно наше постановление отменить. Пусть приезжает и объясняется... На мой взгляд, кое-кому не выгодно, чтобы Звягильский появился в Украине.

 

ГОЛОВА. Це один виступ "за". Хто ще буде виступати "за із тих, які записалися? Будь ласка. Олександр Маркович Бандурка.

 

БАНДУРКА О. М., ректор Національної академії внутрішніх справ України (Дергачівський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Тричі в Комісії з питань законності і правопорядку ми чинили допити працівникам прокуратури, які ведуть так звану справу Звягільського. Як юрист я переконаний і стверджую, що немає ніяких доказів! Нарешті, справа порушена не проти Звягільського, а по факту зловживань, але не встановлено, що Україні завдано збитків хоч на карбованець, хоч на гривню. Як і не встановлено, що Звягільський украв гроші.

 

Я думаю, що найбільш правочинною була б постанова (як юрист знову на цьому наполягаю): вважати нашу попередню постанову такою, що втратила чинність.

 

Дякую.

 

41

 

ГОЛОВА. Хто проти такого рішення? Депутат Білас? Будь ласка. Він записаний другим на виступ.

 

БІЛАС І. Г. Шановні колеги! Я хотів би привернути вашу увагу до такої обставини. Ще древні говорили: "Якщо не знаєш, як вчинити в тій або іншій ситуації, додержуй букви і духу закону".

 

Для мене і моїх виборців, а також колег, які тут сидять, просто дивно, Олександре Олександровичу, що ми впродовж двох з половиною років, знаючи вимоги закону, починаємо встрявати в якусь казуїстику.

 

У даному випадку я просив би Петра Володимировича поінформувати нас правильно. Генеральна прокуратура такого не заявляла, що вона, мовляв, не може пред'явити обвинувачення і таке інше. Ви згадайте істинний текст. Істинний текст був такий: внаслідок того, що в Генеральної прокуратури немає умов для проведення всіх слідчих дій, вони й не можуть завершити відповідне складення обвинувального висновку.

 

І ви чудово знаєте, що до цього часу держава Ізраїль відмовляє державі Україна проводити відповідні слідчі дії на території Ізраїлю по відношенню до громадянина Ізраїлю Юхима Звягільського.

 

У даному випадку Конституція що вимагає? Людина, яка виїхала на постійне проживання в іншу країну, що засвідчено відповідними юридичними актами, будучи народним депутатом, втрачає право бути депутатом Верховної Ради.

 

42

 

Так вимагає Конституція. Так вимагав, зрештою, ваш Регламент. Так вимагає Закон України про статус народного депутата України. Будь ласка, або ми далі продовжуємо ці дивні правовідносини народного депутата України Звягіль-оького, який є громадянином іншої держави /значить, комусь так вигідно/, вбо ми чинимо відповідно до вимог закону.

 

Давайте прислухаємося до власного сумління і вчинимо так, як цього вимагав закон.

 

Дякуй.

 

ГОЛОВА. Іване Григоровичу, я хотів би, щоб ви були тек точним, оскільки минулого разу, коли розглядалося це питання, ви одержали вичерпну відповідь із приводу можливості дій прокуратури та інших обставин. Тобто в такому сенсі: йдеться нібито про те, що відкрито кримінальну справу, і от не вистачало ще одного свідчення і таке Інше. Навпаки, йдеться про інше, і прокуратура про це сказала.

 

Депутат Марченко теж проти, я так розумів. Він записаний.

 

МАРЧЕНКО В. Р., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Я прошу обратить внимание на ту идею, которая заложена в проекте

 

43

 

постановления, предложенном нам комиссией. Там написано: "Призупинити дію Постанови Верховної Ради... "Срок не указан.

Звягнльский не без основания будет бояться возвращаться. Ведь этот пункт можно трактовать так, что его привлекут к ответственности или расправятся каким-то образом.

И я считаю, что у Звягильского есть основания опа­саться. Почему? Потому что в пункте 13 "Переходных поло­жений" Конституции заложено: "Протягом п"яти років після, набуття чинності цією Конституцією зберігається існуючий порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також порядок проведення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи. "

То есть если Звягильский, допустим, приедет, поверит нашей честности /а я не сомневаюсь, что те, кто проголо­сует, будут надеяться, что Звягильского не тронут власти/, Конституционный Суд может дать трактовку принятогог нами решения, использовав этот пункт 13 "Переходных положений" Конституции, в Звягильского в нарушение всех международных норм упрячут в тюрьму. И свидетельства Звягильокого мы не получим.

Я выступаю против проекта постановления, который предлагает нам комиссия, потому что убежден, что и Консти-

 

44

 

туционный Суд, и наши власти найдут зацепку, чтобы Звягильского упрятать в тюрьму и расправиться с ним как со свидетелем.

 

Следовательно, нам надо решать вопрос в другой плоскости. Я думал, что сегодня выйдет Ворсинов и как Генеральный прокурор доложит нам, даст официальную трактовку позиции прокуратуры по деду Звягильского. Если обвинений нет, как говорит Шейко, то нечего нам морочить голову, надо отменить то постановление, которое мы приняли, и дать возможность Звягильскому сюда приехать и рассказать, имея депутатский иммунитет, все, что мы у него опросим и что у него спросит прокуратура. Вопрос необходимо решать кардинально.

 

Если Генеральный прокурор Ворсинов, которого предложил Президент, не выставляет обвинений, то, значит, этих обвинений нет. 7 меня был разговор с Президентом Украины, когда мы информировали о коррупции в Сумской области, и мы обменялись мнениями по Звягильскому. У Президента были тогда аргументы, что вроде бы Звягильский занимался какой-то деятельностью, которая является преступной. Безусловно, Генеральный прокурор, который по Конституции подчинен Президенту, выполнил бы его указания. Но и Президент, и правительство, и Министерство иностранных дел, и прокуратура бездействовали, не занимались эффективным решением этого вопроса.

 

Я считаю, что кардинальным решением этого вопроса будет решение об отмене постановления Верховного Совета и

 

45

 


 

возвращение депутату Звягильскому депутатской неприкосновенности.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати, ми виконали процедуру, передбачену Регламентом, обговорили коротко це питання. І я зрозумів, що за змістом і голова комісії, який вносив пропозицію, і депутати, які брали участь в обговоренні, підтримують зміну першого пункту, де можна записати або так, як говорить депутат Марченко, - скасувати дію постанови, або так - вважати, що ця постанова втратила чинність.

 

Із такою поправкою ставиться на голосування за основу цей проект постанови. Прошу.

 

"За" - 235. Прийнято.

 

Можна голосувати в цілому? /Шум у залі/.

 

Якщо ми записали, що постанова втратила чинність, то терміну вказувати не треба.

 

Ставлю на голосування проект постанови в цілому.

 

"За" - 253. Прийнято.

 

Спасибі.

 

Тепер я вважаю, що у нас юридично, в правовому відношенні відкрито простір для вирішення цього питання остаточно /Шум у залі/.

 

Хто сказав, що в поіменному режимі? Я наголошую: це звичайне рішення Верховної Ради щодо діючої постанови, а не вирішення питання по суті про дачу згоди. Тоді голосується поіменно /Шум у зал і/.

 

46

 

Ми проголосували. У вас же на руках в проект постанови! Що ж тут незрозуміло? Ми проголосували: "Вважати, що Постанова Верховної Ради України від 15 листопада 1994 року про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Звягільського Юхима Леонідовича втратила чинність.

 

Запропонувати народному депутату Звягільському прибути в Україну і здійснити захист своїх прав у питаннях, що порущуютьоя Генеральною прокуратурою України.

 

Міністерству закордонних справ повідомити народного депутата України Звягільоького про зміст прийнятої постанови Верховної Ради України. Попередити народного депутата України Звягільського про те, що в разі неприбуття його в Україну впродовж двох місяців Верховна Рада України буде розглядати питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України відповідно до пункту 4 частини другої статті 81 Конституції України".

 

***

 

Слухається питання про проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про оподаткування прибутку підприємств. Доповідає Регурецький Василь Васильович, заступник міністра фінансів України. Будь ласка.

 

47

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про оподаткування прибутку підприємств, доопрацьований Кабінетом Міністрів відповідно до постанови Верховної Ради від 5 грудня 1996 року. Він є одним із ключових у поданому урядом пакеті проектів законів з питань реформування податкової системи, спрямований на створення сприятливого економічного клімату і є основою для прийняття Державного бюджету на поточний рік.

 

Ідеологія поданого законопроекту полягає у впровадженні механізму оподаткування прибутку, реально отриманого суб'єктами підприємницької діяльності, створення умов для нагромадження фінансових ресурсів з метою здійснення інвестиційних програм і збільшення надходжень до бюджету в майбутньому за рахунок економічного зростання і підвищення прибутковості підприємств.

 

Передбачається замінити цим законом чинний Закон про оподаткування прибутку, який має ряд суттєвих недоліків, особливо стосовно порядку визначення самого прибутку, амортизаційних відрахувань та їх використання, оподаткування доходів, які з'явились у зв'язку а розвитком ринку цінних паперів і фондового ринку. Таким чином, робиться ще один крок до того, щоб зробити податкове законодавство зорієнтованим не на фіскальні функції, а на створення сприятливого середовища для розвитку підприємств.

 

Основні принципові положення цього законопроекту були доведені до вашого відома при першому його представленні у

 

48

 

Верховній Раді в грудні минулого року. Тому зупинюся коротко лише на деяких позиціях запропонованого проекту і змінах, які внесено до нього при доопрацюванні.

 

Перше. Відносно врахування витрат по господарській діяльності. У проекті докорінно змінюється визначення витрат виробництва, які враховуються при розрахунку прибутку, вилучаються поняття собівартості виробництва і реалізації продукції і дається визначення бази для оподаткування, де враховуються всі гроблені витрати, пов'язані з проведенням підприємницької діяльності. Це - придбання сировини, матеріалів, оплата наданих послуг, адміністративні витрати незалежно від того, в яких' обсягах і в якому періоді року ці витрати будуть реалізовані у готовій продукції чи у виконаних роботах (послугах). Введення такого механізму дасть змогу оподатковувати не розрахунковий умовний прибуток, а реально отриманий чистий прибуток.

 

У доопрацьованому варіанті уточнено норми статті 5 відносно витрат, пов'язаних і не пов'язаних а підприємницькою діяльністю, і витрат подвійного призначення. Зокрема, передбачено, що до складу витрат включаються сплата усіх процентів за банківськими кредитами, витрати, пов'язані із проведенням науково-технічної діяльності, винахідництвом і раціоналізацією, будь-які витрати, пов'язані із страхуванням ризиків продукції і відповідальності, витрати, які обмежуються нині чинним законодавством. З метою оподаткування до витрат відноситься також фінансування об'єктів соціальної інфраструктури, що перебувають на балансі підприємства та утримуються за його рахунок.

 

49

 

Друге. Щодо оподаткування збиткової діяльності. Впроваджується право перенесення збитків від підприємницької діяльності, отриманих у звітному періоді, на доходи майбутніх податкових періодів. Цей механізм дає можливість і гарантує новоствореним підприємствам або тим, що проводять реконструкцію з освоєнням нового виробництва, покривати свої витрати в повних сумах без сплати податків.,

 

Третє. Щодо амортизації. Докорінно змінюється порядок; розміри і взагалі вся ідеологія амортизації основних фондів. Пропонується відмовитися від нарахування зносу основних фондів залежно від строку їх експлуатації і створення амортизаційного фонду для відновлення і проведення капітального ремонту.

 

Вводиться право підприємства амортизувати або відновлювати свої витрати на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів шляхом зменшення податкової бази на суму амортвідрахувань за нормативами, які будуть визначатися цим законом.

 

Аналогічний порядок нарахування амортизації передбачено у проекті Закону про амортизацію, прийнятому Верховною Радою в першому читанні наприкінці минулого року. Але норми і порядок нарахування амортизації, запропоновані в цьому проекті, містять ряд суттєвих уточнень...

 

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, я прошу уваги. Справа в тому, що ви в основному викладаєте зміст пояснювальної записки, з якою всі депутати ознайомилися, так само як і з проектом закону. Може, краще дайте відповіді на запитання, по-

 

50

 

ясніть особливості? Це було б корисніше для депутатів (тим більше, що радіослухачі нас не чують і їм у предмет розмови, так би мовити, входити не потрібно). Можна так вробити?

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Олександре Олександровичу, я тільки декілька...

 

ГОЛОВА. Декілька слів і завершуйте, будь ласка.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В., Я декілька слів скажу на завершення. Шановні народні депутати! Я хотів би вам повідомити, що даний законопроект детально, по статтях і по пунктах, було обговорено й опрацьовано у погоджувальній групі народних депутатів...

 

ГОЛОВА. У робочій групі.

 

В. В. У робочій групі. Внесено цілий ряд доповнень, які детально обговорювалися і прийняті Кабінетом Міністрів, Про результати роботи групи вас сьогодні поінформують. Я хотів би лише, щоб ви врахували, що Кабінет Міністрів вносить пропозицію розглянути сьогодні законопроект з урахуванням тих пропозицій, які погоджені у цій робочій групі, і прийняти даний проект у першому читанні з урахуванням цих змін.

 

ГОЛОВА. Є запитання? Є. Запишіться, будь ласка. Депутат Пехота. Прошу.

 

51

 

ПЄХОТА В. Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Московський виборчий округ, Харківська область). Дякую. Ми тільки що отримали цей проект, тому важко на основі почутого зараз і того, що встигли подивитися, зорієнтуватися і щось зрозуміти. Згідно з підпунктом 5. 4. 9, останній абзац, до валових відносяться витрати на утримання та експлуатацію житла, яке сьогодні перебуває на балансі підприємств. Скажіть, будь ласка, чи віднесли ви до цього "багатоквартирного житлового фонду" гуртожитки для одиноких і малосімейних?

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Я хотів би звернути вашу увагу на те, що сьогодні змінено сам підхід до покриття цих витрат. Чинним законодавством передбачено фінансування цих витрат за рахунок прибутки який залишається в розпорядженні підприємства. Законопроектом на ці витрати вводиться пільга. Значно розширено соціальну сферу, яка буде фінансуватися підприємствами. Згідно з проектом ці витрати вважаються виробничими, тому вони в будь-якому разі будуть враховані при оподаткуванні. А поняттям "багатоквартирний житловий фонд" охоплюється і гуртожиток, який перебуває на балансі даного підприємства. Ми намагалися розрізнити будинки, в яких живе більшість працівників, і вілли, де живуть окремі керівники даного підприємства, з тим щоб їх фінансування не враховувалося при зменшенні податкової бази.

 

ГОЛОВА. Депутат Пономаренко.

 

52

 

ПОНОМАРЕНКО Б. Й., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, які пільги передбачено цим проектом для установ і підприємств, що витрачають кошти з прибутку не на прибуткову діяльність, наприклад, на утримання колективними сільськогосподарськими підприємствами шкіл (а ви знаєте, що вони сьогодні перебувають практично на їх утриманні), лікарень, на допомогу міським лікарням різними установами і так далі?

 

Дякую вам.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Я хотів би звернути вашу увагу на пункт 7. 11, де деталізовано порядок оподаткування всіх неприбуткових організацій. Зокрема, там є норми, які стосуються доходів, отриманих закладами охорони здоров'я, школами та іншими неприбутковими організаціями, що фінансуються з бюджету або перебувають на утриманні господарств. Вони повністю звільняються від оподаткування. І там передбачено, що доходи, які вони можуть отримати від господарської діяльності, будуть враховані у кошторисі витрат на утримання цих об'єктів.

 

ГОЛОВА. Депутат Поровський.

 

53

 

ПОРОВСЬКИЙ М. І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Рівненський виборчий округ, Рівненська область). Українська республіканська партія, група "Конституційний центр". Шановний доповідачу, готуючись до виступу, я уважно перечитав законопроект. На сторінці 22 в підпункті 5. 4. 10 зазначено: "До валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання... " і далі "... побутових літальних апаратів". Якщо побутові, то це ті, які в квартирі, у побуті. Скажіть, будь ласка, що це за літальні апарати, які в побуті використовуються?

 

І друге запитання. На сторінці 16 в пункті 5. 3 передбачаються "витрати, які не підлягають включенню до складу валових витрат". Зокрема, до складу валових витрат не відносяться виплати "винагород або інших видів заохочень... у разі, якщо немає достатніх документальних доказів, що таку

 

виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу... "

 

Не секрет, що сьогодні банки, щоб не платити податку, розраховуються пільговим кредитом, а підприємства іноді розраховуються майном, тобто виробами підприємства, які не оподатковуються. А які ж це можуть бути документальні докази, що таку виплату або заохочення проведено як компенсацію?

 

ГОЛОВА. Прошу дотримуватися регламенту. Ви уважніше подивіться на предмети побуту. Мітла - ось вам літальний апарат, який треба оподатковувати (Сміх у залі).

 

Василю Васильовичу, прошу.

 

54

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Я хотів би трошки деталізувати ваше запитання щодо літальних апаратів. У цьому пункті йдеться про те, що ці організації мають право віднести витрати по їх утриманню тільки в тому разі, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність, пов'язану з перевезенням літальними апаратами. А якщо літальні апарати використовуються в приватних цілях, то ці витрати не враховуються при оподаткуванні, з них має бути сплачено податок.

 

Відносно витрат, які не підтверджуються відповідними документами. Тут мається на увазі те, що сьогодні широко використовується можливість ухилення від оподаткування доходів фізичних осіб, які отримують їх не від трудової діяльності в даній організації. Де особливо стосується родичів працівників підприємства або осіб, які мають відношення до управління даним підприємством, а тому й мають можливість отримувати подібні доходи.

 

ГОЛОВА. Депутат Сікалов.

 

СІКАЛОВ В. І., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко,

 

ГОЛОВА, Будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П. М. Спасибо. Уважаемый докладчик, в проекте, который мы, к сожалению, получили только сегодня утром... (Шум у залі). Вопрос заключается в следующем... (Шум у залі).

 

55

 

В проекте предусматривается, что прибыль - это разница между валовым доходом и валовыми расходами.

 

К чему это приведет, вам понятно. В валовые расходы (в проекте закона записано) нельзя банкеты включать, а все остальное будет туда включено.

 

Если есть необходимость, говоря о такой методике, допустим, обложения уже прибыли налогом, тогда следует вводить калькулирование расходов, которое связано с конкретными затратами, чтобы механизм подхода был одинаков.

 

Почему нормативные расходы, которые закладываются в себестоимость, и общие затраты вы вообще никак не предлагаете регламентировать? Чем это закончится, уже понятно.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Дякую.

 

Відносно того, що сьогодні роздано тільки проект. Дозвольте звернути вашу увагу, це роздано сьогодні погоджувальну таблицю, яку лише вчора було погоджено в робочій групі. Вона потрібна для порівняння варіанту, внесеного Кабінетом Міністрів і варіанту, який запропонувала комісія (про це Володимир Семенович зараз вас повідомить), а також для ліпшого сприйняття цього законопроекту. На жаль, технічно було складно віддрукувати велику кількість сторінок завчасно. Але це робилося для того, щоб ви могли пересвідчитись, що даний проект закону повною мірою погоджено робочою групою.

 

А стосовно оподаткування та врахування витрат, то ми пропонуємо встановити механізм, який був би сприятливим для

 

56

 

оподаткування реально отриманого прибутку. Я почав свою доповідь з того, що сьогодні ми оподатковуємо прибуток не реально існуючого підприємства, а розрахованого на папері. Тому що підприємство здійснить витрати на закупівлю сировини, а сировину не використано у виробництві, вона лежить на складі. І ці витрати якраз не враховуються сьогодні. І підприємство, не маючи прибутку, повинне оплатити податки, бо це враховано в бухгалтерському балансі.

 

І стосовно калькуляції. Законопроектів скасовує права підприємства зробити реальну калькуляцію виробництва своїх товарів, визначити реальні витрати на одиницю виробленої продукції. У бухгалтерських реквізитах це буде проводитися, воно залишається.

 

ГОЛОВА. Депутат Кризський.

 

КРИЗСЬКИЙ Ю. О. Спасибо, Александр Александрович. Прошу передать слово Петру Степановичу Степанову.

 

ГОЛОВА. Петре Степановичу, будь, ласка.

 

СТЕПАНОВ П. С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (В а т у т і нський виборчий округ, Луганська область). Уважаемый докладчик, в этом зале неоднократно говорилось о необходимости сохранения льгот по налогообложению для предприятий инвалидских организаций, в которых трудится свыше 50 процентов инвалидов. Вроде бы это предложение поддерживает Президент, об этом говорил и Премьер-министр.

 

57

 

Скажите, пожалуйста, кто же в Кабинете Министров с таким завидным упорством продолжает настаивать на законопроектах, ухудшающих и без того нищенское положение инвалидов. Вы хоть имеете представление, что такое предприятия слепых, глухих, в каких условиях они работают? И в этом законопроекте даже нет намека на льготы.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Питання пільг дійсно є дуже важливим. Але дозвольте звернути вашу увагу на нині діючі пільги для підприємств Товариства сліпих і Товариства глухих. Ця пільгова сума спрямована на підтримання не виробничої сфери, а об'єктів соціально-культурного призначення, а також на компенсацію витрат, що здійснюють підприємства для забезпечення робочих місць таких працівників. У даному законопроекті це якраз повністю враховано. Всі витрати щодо об'єктів, які фінансуються даним підприємством, визнаються як витрати, і вони зменшують базу для нарахування податку. Всі витрати цих підприємств на облаштування робочого місця, і те, що пільгувалося сьогодні, також враховано в цьому законопроекті. Це виробничі витрати. Вони повністю (100 процентів) приймаються під час обрахування бази оподаткування. Урахування цих І витрат призведе або до того, що де буде обєкта оподаткування, або (якщо це високорентабельне підприємство) до оплати податку в незначному розмірі.

 

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, сідайте, будь ласка.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Механізмом тут якраз усе це передбачено.

 

58

 

ГОЛОВА. Я думаю, ви всі переконалися в тому, що Василь Васильович добре володіє питанням. І тому я прошу його сісти біля мікрофона. Раптом трапиться запитання, на яке Володимир Семенович не зможе відповісти, то він допоможе. Сідайте ось там, біля мікрофона. Будь ласка.

 

Депутат Пустовойтовський.

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська область). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Вот уже третью неделю работает рабочая группа по доработке пакета проектов законов Украины, направленных (по замыслу авторов) на защиту отечественного производителя и смягчение налогового пресса на производственную сферу страны.

 

За прошедший период рабочая группа рассмотрела четыре законопроекта из семи, и первый из них представлен сегодня. В состав рабочей группы, работающей под руководством Виктора Лаврентиевича Мусияки, вошли представители групп и фракций. От группы "Аграрники України" - депутат Шулежко, от группы "Єдність" - депутат Лященко, от группы "Конституційний Центр" - депутат Юхновский, от фракции "Комуністи України за соціальну справедливість" - депутат Немировский, от Межрегиональной депутатской группы - депутат Пустовойтовский, от фракции Народного руха Украины - депутат Алешин, от нефракционных - депутат Шандрюк, от группы "Незалежні" - депутат

 

Раханский, от группы "Реформи" - депутат Емельянов, от

 

"Социалистической фракции" - депутат Винский и от Фракции "Соціально-ринковий вибір" - депутат Германчук. Всего двенадцать депутатов от фракций и групп, два депутата (Терехин, Жовтяк) - от разработчиков.

 

59

 

От правительства Украины представлены вице-премьер-министр депутат Пинзеник и заместитель министра финансов Регурецкий.

 

Первый из пакета законопроектов, который сегодня вам представлен, имеет целью уменьшение налогового пресса на украинского производителя. Путей для этого, по замыслу авторов, несколько, среди которых - внедрение нового порядка определения амортизационных отчислений на затраты производства, введение особого порядка формирования и использования страховых резервов, введение отчислений на обновление природных ресурсов, расширение базы налогообложения на прибыль путем снижения льгот из специального порядка налогообложении, операций особого рода.

 

Конечно, для принятия окончательных решений по всему пакету законопроектов необходимо рассмотреть проекты законов Украины об обеспечении развития отечественного предпринимательства и сбалансировании доходов и расходов бюджета, а также о внесении изменений и дополнений к некоторым законодательным актам, где четко можно будет определиться с возможной минимальной чертой снижения расходной части бюджета. Непринятие окончательных решений по предложенным проектам законов может привести к непредсказуемым последствиям.

 

Однако, по мнению рабочей группы, мы можем работать над всеми законопроектами, а принимать окончательное решение об их введении в действие - после принятия всех законов во втором чтении, предварительно сбалансировав проектируемую расходную часть бюджета с доходной.

 

60.

 

Рабочая группа работала над всем текстом проекта закона и сочла необходимым внести к определенным разделам уточнения и поправки. По представленному законопроекту было внесено 66 поправок. Учитывая, что каждая поправка принималась после дискуссии, можете себе представить, сколько это потребовало времени.

 

Внесены уточнения к четырем пунктам статьи 1 "Визначення термінів". К статье 2 "Платники податку" было внесено три изменения дополняющего и редакционного характера. К статье 3 "Об'єкт оподаткування" внесено два изменения, одно из которых вводит дополнение, учитывающее особенности налогообложения сельхозпроизводителей по итогам отчетного года.

 

Существенные замечания внесены и в статье 4, и в другие статьи проекта. Группа стремилась сделать закон достаточно полным, доступным для понимания, исключающим по возможности расширенные трактования.

 

Так, в подпункте 4. 2. 6 предусмотрено дополнение, обязывающее перечисления в соответствующий бюджет Украины в полном объеме денег, получаемых органами исполнительной власти от предоставления платных государственных услуг.

 

В статью 5 "Валові витрати" включено дополнение о том, что средства предприятий всеукраинских объединений инвалидов, перечисляемые им на осуществление благотворительной деятельности, но не более 10 процентов налогооблагаемой прибыли, включаются в валовые затраты и таким образом не облагаются налогом на прибыль.

 

Внесен ряд более определенных формулировок для ухода от расширенных трактований закона. В два раза сокращаются

 

61

 

льготы налогообложения средств, предназначаемых на организацию приемов, презентаций, распространение товаров в рекламных целях и так далее, что стало модным в последнее время.

 

Предполагается возможным включение в валовые затраты предприятий, что освободит их от налогообложения этих сумм, затрат не только на получение среднего специального образования, но и среднего. Эта мера стимулирует предпринимателей участвовать в содержании средних учебных заведений.

 

Рабочая группа стремилась к четким и точным формулировкам закона. Это отразилось в поправках ко многим подпунктам проекта, в частности 7.11.8, 8.1.2, 8.1.3, 8.3.1 и многих других. Такой подход избавляет налогоплательщика от расширенного трактования закона, не позволяет налоговому инспектору предъявлять завышенные или необоснованные требования.

 

Представленный законопроект предполагает упрощение учета в связи с использованием понятий "валовый доход" и "валовый расход" в налогообложении. Но это не требует революции в бухгалтерском учете.

 

Однако нельзя путать такие понятия, как "бухгалтерский учет" и "налоговый учет". Это обстоятельство нашло отражение в поправке к подпункту 8. 3. 7. Новый учет амортизационных отчислений создает предприятиям предпосылки для обновления основных фондов, перехода на новые технологии. Но мы с вами знаем немало примеров, когда правительство частично изымало эти средства в государственный бюджет.

 

62

 

Представленный проект закона оставлял для этого лазейку в подпункте 8. 8 2, где сказано: "сума амортизаційних відрахувань не може бути вилучена повністю або частково до бюджетів або інших централізованих фондів без згоди платника податків". Мы "згоду" часто забываем спрашивать. Мы предложили более суровую формулировку: "суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають".

 

Статья 14 называлась "Оподаткування підприємств агропромислового комплексу". Мы посчитали, что это слишком расширенная трактовка, потому что не у всех предприятий аграрного комплекса сезонный характер работы, а следовательно и налоги они должны платить не один раз за год. Поэтому формулировка "Оподаткування сільськогосподарських підприємств" и расшифровка этого понятия дали более четкое определение. Сюда не вошли уточнения по индексации доходов, расходов в зависимости от уровня инфляции. Уточнены сроки подачи декларации о прибыли, они приурочены к сдаче годового бухгалтерского учета.

 

Спорной с точки зрения государственного и местных бюджетов является статья 17 "Зарахування податку до бюджету". Даже справка согласительной группы предопределяет зачисление налога от дохода предприятий в местный бюджет. Такое решение сомнительно, особенно для чисто сельскохозяйственных районов.

 

Полагаю, что это обстоятельство не может нам помешать принять закон в первом чтении и внести поправки на втором чтении.

 

63

 

В пункте 19. 3 излагались условия незачисления в уменьшение налоговых обязательств налогов, применяемых в зарубежных государствах, но не имеющих применения у нас. Рабочая группа внесла уточнение: "податки, оплачені в іноземних країнах".

 

Примеров четкого уточнения терминов, сроков, обстоятельств достаточно много, что, на наш взгляд, существенно улучшило проект закона. Это нашло отражение в пунктах 3 -5 статьи 20, в статье 21 и других.

 

Члены рабочей группы отдают себе отчет в том, что коллективный разум Верховного Совета Украины осветит более широко все разделы предложенного проекта закона Украины и существенно дополнит его. Но по своей сути, концепции и структуре он, по нашему мнению, вполне пригоден как основа для принятия его в первом чтении, что мы и предлагаем.

 

Однако, учитывая, что доработанный проект закона роздан депутатам только сегодня и они не имели возможности ознакомиться со всем аспектом новых предложений, разработанных рабочей группой, я вношу предложение (не от всех, но от многих членов рабочей группы) перенести обсуждение и решение по этому закону на неделю.

 

64

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до Володимира Семеновича? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

Шановні депутати! Звертаю вашу увагу на те, по ми вперше розглядаємо проект закону за процедурою, якою передбачено як проміжну ланку врахування думок фракцій і груп, висловлених під час роботи в спеціально створеній робочій групі, очолюваній Віктором Лаврентійовичем. Це одна обставина. А друга, що І профільна комісія, очолювана Віктором Івановичам Сусловим, також працювала і ці пропозиції прийняла.

 

Ідеться про те, що нині чинний закон Ідеологічно не змінився, але, виходячи із конкретних потреб виробництва, до нього запропоновано 66 поправок. Тому, звичайно, всім депутатам потрібно ознайомитися в цим документом глибше, що не викликав ніякого сумніву.

 

Дука прошу вас довіряти своїм колегам. Я, наприклад, цілком довіряю тому, що говоритимуть усі учасники робочої групи, оскільки вони професіонали й працювали над цим документом серйозно.

 

Тому маю таку пропозицію. Завтра ви працюватимете в комісіях. Треба знайти можливість зустрітися у фракціях і групах, щоб ваші представники розповіли про особливості цього законопроекту, щоб ви могли зіпертися на їхню думку. Аргументуючи свої позиції під час прийняття цього документа в першому читанні, матимете вже, так би мовити, спільну думку груп і фракцій. Добре, якби це було саме так.

 

65

 

І ще одна обставина. Ми з вами виходимо із потреби прийняття в першому кварталі бюджету на 1997 рік. А цей закон один із найважливіших, що впливав на формування бюджету. Тому, поза всяким сумнівом, мусимо його прийняти хоч би десь до 10 березня. Саме тому пропоную внести це питання до порядку денного на п’ятницю. У вас буде день на опрацювання. Ще раз повторюю - це не кардинально інший закон, а зміни до чинного закону, і логіку його збережено.

 

Якщо така пропозиція приймається, то тоді з вашого дозволу розгляд цього питання припиняється і ми продовжимо його у п’ятницю. А завтра опрацюйте в комісіях, групах і фракціях.

 

Тепер ще одне. Ви наполягали на тому, щоб Віктор Іванович Суслов вказав щодо законопроекту про реструктуризацію боргів, платежів і такого іншого, щоб його перевести

 

на наступний тиждень. Надаю слово Віктору Івановичу,

 

СУСЛОВ В. І., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый Александр Александрович! Сегодня, очевидно, нет смысла рассматривать этот закон, в пятницю, по всей видимости, - тоже. Поэтому в любом случае его придется переносить на вторник.

 

Так что давайте перенесем на вторник, тем более что не по Регламенту "погоджувальна група" внесла сравнительную

 

66

 

таблицу ко второму чтению проекта закона о платежах. По моему глубокому убеждению /мы так договаривались в с вами, и с Виктором Лаврентиевичем/, это нужно было делать через нашу комиссию. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Ще раз нагадую всім, зокрема членам робочої групи /Віктор Лаврентійович тут присутній/: документи не розгляд Верховної Ради вносяться відповідно до Регламенту, А це означає, що порівняльну таблицю мав робити профільна комісія. Вікторе Івановичу, ви це зробіть, будь ласка, і за вашим підписом треба внести згаданий документ.

 

Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

МУСІЯКА В. Л. Ми роздали порівняльну таблицю для ознайомлення, ніяк не посягаючи на право комісій готувати законопроект до другого читання. Ми ж там не враховували пропозиції окремих депутатів. Воно піде, як ми домовились, рядком у тій загальній таблиці.

 

Ми дали, щоб ви побачили, як і над чим працювала група, який маємо результат.

 

ГОЛОВА. Ще раз прошу проголосувати перенесення розгляду законопроекту про реструктуризацію на наступний тиждень. Очевидно, на наступний вівторок.

 

Ставлю на голосування.

 

"За" - 227.

 

67

 

Депутате Симоненко, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П. М. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! Хочу привлечь ваше внимание только к одному. Мы можем рассматривать эти законопроекты, и в этом есть необходимость.

 

Но не требует, пожалуй, никакой "узгоджувальної" комиссии один закон, который в итоге явится для нас основным. Имеются в виду поправки, которые надо будет ввести по предложению Кабинета Министров /или не внести, если отклонит Верховный Совет/ относительно льгот и расходной части. Потому что мы сейчас будем рассматривать проекты этих законов, потом в итоге отклоним предложения Кабинета Министров по расходной части и надо будет коренным образом пересматривать формирование доходной части.

 

ГОЛОВА. Згода. Петре Миколайовичу, Віктор Даврентійович відповідає на ваше запитання. Ви, в принципі, дуже правильно його ставите. Це основне, від чого залежить усе інше в цій ділянці.

 

МУСІЯКА В. Д. Петре Миколайовичу і шановні колеги! Усі це прекрасно розуміють. Ми завтра приступаємо до розгляду саме цього, ключового законопроекту. А решта проектів, які ми даємо, це тільки для першого читання. У другому читанні їх треба розглядати лише після прийняття цього закову, щоб запрацював механізм...

 

68

 

ГОЛОВА. Остаточно в другому читанні ми прийматимемо саме цей закон, а потім - решту.

 

Будь ласка, оголошення робить Віктор Лаврентійович.

 

В. Л. Шановні колеги! Порівняльну таблицю до проекту Закону про оподаткування прибутку підприємств завтра можна отримати з 10 години ранку. Будь ласка, візьміть: до п’ятниці ви порівняєте, що ми зробили, які поправки внесли. Але це не для того, щоб підмінити комісію депутата Суслова, а для першого читання.

 

ГОЛОВА. Ще одне. Завтра засідання комісій. І знайдіть можливість для того, щоб зустрітися в групах і фракціях, подивитися, до речі, і поправки до закону, розгляд якого ми щойно перенесли на пятницю, інші законопроекти.

 

У п’ятницю зранку прошу всіх бути на місці.

 

До побачення.

 

69