Стенограма пленарного засідання

11 лютого 1997

ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.11 лютого 1997 року 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

 

ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, члени Кабінету Міністрів, журналісти, радіослухачі!

 

Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

Зареєструвалися 318 депутатів. Засідання оголошується відкритим.

 

Я з вашої згоди депутатські запити з метою економії сьогодні часу зачитаю завтра, і тоді ж ми приймемо відповідні рішення.

 

Зобов'язаний поінформувати вас про те, що 28 листопада 1996 року Київський міський суд за заявою Голови Верховної Ради України прийняв рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України Боделана Руслана Борисовича у зв'язку з невиконанням ним вимог щодо несумісності депутатського мандата (перебування на посаді голови

 

3

 

Одеської обласної державної адміністрації). 5 грудня 1996 року Київський міський суд прийняв аналогічне рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України Бойка Богдана Федоровича, який є одночасно головою Тернопільської обласної державної адміністрації.

 

Боделан і Бойко в конституційному порядку оскаржили ці рішення до Верховного Суду України. Але Верховний Суд України ухвалою від 8 лютого 1997 року залишив обидві скарги без задоволення, а рішення Київського міського суду про дострокове припинення повноважень народних депутатів України Боделана і Бойка - без змін.

 

Таким чином, відповідно до статті 321 Цивільного процесуального кодексу та статті 24325 ЦПК названі рішення Київського міського суду набрали законної сили. Тому повноваження народного депутата України Боделана і народного депутата України Бойка вважаються припиненими з 6 лютого 1997 року.

 

У зв'язку з цим прошу Секретаріат здійснити необхідні заходи, пов'язані з достроковим припиненням повноважень народних депутатів України Боделана і Бойка, а Руслану Борисовичу і Богдану Федоровичу від вашого імені хочу побажати успіхів на високих посадах у виконавчих структурах влади, які вони для себе обрали.

 

Я також оголошую про те, що із складу депутатської фракції "Комуністи України - за соціальну справедливість і народовладдя" вийшов Дроботов Анатолій Іванович, із депутатської групи "Аграрники України" - Чапюк Ростислав Степанович, із депутатської групи "Незалежні" - Дудченко Микола Петрович.

 

4

 

Шановні депутати! Учора відбулася нарада голів комісій і керівників фракцій. За пропозицією керівників фракцій хочу висловити міркування про хід бюджетного процесу в Україні і про деякі тенденційні повідомлення в засобах масової Інформації з цього приводу. Ви є свідками того, що на телебаченні і в окремих газетах продовжується спекуляція з приводу того, що нібито Верховна Рада зволікає із бюджетним процесом.

 

Я хочу всім коментаторам у присутності уряду сказати а цього приводу таке. Майже два місяці тому Верховна Рада прийняла в першому читанні проект бюджету на 1997 рік. Відповідно до Регламенту його треба було протягом місяця розглянути в другому читанні. Якщо уряд завтра подасть нам проект бюджету, ми його завтра або післязавтра розглянемо так, як вимагається Регламентом. І я просив би з цього приводу не робити ніяких спекуляцій.

 

Ситуація насправді складніша, тому що треба прийняти збалансований бюджет. Я в п'ятниця зустрічався з Президентом із цього приводу, і його позиція така. Він буде підписувати бюджет реальний, бюджет збалансований. Але всі добре розуміють, що зменшити податкове навантаження на виробника - це означає зменшити видаткову частину бюджету. І цю економію можна забезпечити лише за рахунок очевидного скасування деяких пільг тощо.

 

Тому ми, розуміючи реальну картину і розуміючи, що такого надзвичайного скорочення не відбудеться, просили б (і в цьому відношенні роблять відповідні зусилля робочі групи, створені Верховною Радою разом із Кабінетом Міністрів) подивитися на те, яке це буде скорочення і на яку величину можна

 

5

 

зменшити податковий тиск. Це надзвичайно складна справа. І нехай ті коментатори, які не розуміються на цій справі, але витрачають по півгодини і більше ефірного часу на те, щоб тлумачити сам бюджетний процес, або присилають своїх пред­ставників, або вивчають ситуацію і не займаються нікому не потрібними спекуляціями.

Шановні депутати! Сьогодні - День уряду. У засіданні Верховної Ради бере участь весь склад Кабінету Міністрів на чолі з першим віце-прем'єр-міністром Василем Васильовичем Дурдинцем. На розгляд Верховної Ради внесено два питання: про ефективність використання іноземних кредитів в Україні і про дії уряду по реалізації державної молодіжної політики в Україні (створення умов для забезпечення зайнятості, гаран­тій щодо отримання професійної підготовки, духовного і фі­зичного розвитку молоді).

 

На минулому пленарному тижні ви внесли зміни до Поло­ження про День уряду України у Верховній Раді України. Відповідне до цих змін дещо змінюється процедура заслуховуван­ня інформації, відповідей, аналізу, обговорення, і навіть з'явилася можливість прийняття певних рішень. Однак якщо йти за повною процедурою, то ми можемо весь день, принаймні десь 6-7 годин, витратити на розгляд цих двох питань. Щоб цього не сталося (після обіду проходитимуть засідання постійних комісій з тих питань, що розглядатимуться в пленарному режимі завтра і пізніше), я прошу проголосувати регламент роботи на сьогодні. Пропонується завершити День уряду до 14 години, причому перше питання розглянути до 12 години, а друге - до 14 години.

6

 

Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 219. Рішення прийнято.

Слухається доповідь Кабінету Міністрів про ефективність використання іноземних кредитів в Україні. Кабінет Міністрів доручив виступити з цього приводу заступнику міністра фінан­сів Макацарія Сергію Мегоновичу як спеціалістові, який пос­тійно займається цими питаннями в уряді.

Будь ласка.

МАКАЦАРІЯ С. М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу) Шановні народні депута­ти, члени уряду, всі присутні) Питання, внесене на сьогод­нішній розгляд Верховної Ради України, стосується ефектив­ності використання іноземних кредитів. Насамперед необхідно зазначити, що термін "ефективність використання" потребує окремого застосування з урахуванням конкретних видів зовніш­ніх кредитів, залучення яких здійснюється Кабінетом Мініст­рів та Національним банком України.

У цілому робота по залученню урядом і Національним бан­ком для фінансування зовнішніх джерел може бути поділена на такі основні напрями:

Перше. Забезпечення фінансування дефіциту платіжного балансу України, а також часткове фінансування дефіциту Дер­жавного бюджету.

Друге. Інвестиційні кредити для фінансування окремих проектів.

Третє. Надання гарантій Кабінету Міністрів України по іноземних кредитах та по іноземних товарних кредитних лініях.

7

 

Що стосується забезпечення фінансування дефіциту пла­тіжного балансу України і часткового покриття дефіциту Дер­жавного бюджету, то залучення зовнішніх кредитів на різні цілі зумовлено станом економіки країни.

На сьогодні Україна ще залишається великою мірою за­лежною від товарів критичного імпорту, насамперед імпортова­них енергоносіїв. При цьому економіка в цілому ще не спро­можна забезпечити достатнє надходження іноземної валюти, на­самперед від експорту товарів та послуг, а також прямих іноземних інвестицій.

Використання цих джерел не призводить до виникнення за­боргованості, тому створення умов для їх неухильного збіль­шення є одним з пріоритетів Програми діяльності Кабінету Мі­ністрів. Протягом 1992-1994 років дефіцит платіжного балансу України, по суті, фінансувався постачальниками енергоносіїв, а також шляхом нагромадження прострочених платежів по вже отриманих зовнішніх кредитах.

 

Таку ситуацію не можна поновлювати. Як суверенна держа­ва і учасник процесів інтеграції міжнародного співтовариства Україна повинна бути надійним партнером і неухильно дотриму­ватися взятих на себе зобов'язань.

 

Також не можна дозволяти, щоб дефіцит платіжного балан­су країни компенсувався вжиттям заходів щодо різкого змен­шення критичного імпорту, оскільки наслідком цього буде сут­тєве падіння виробництва та скорочення рівня споживання, З метою виправлення становища уряд у ході реалізації Програми економічних реформ, яка була розпочата Президентом у 1994

 

8

 

році, здійснив комплекс заходів щодо отримання Україною фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових організацій та інших офіційних кредиторів. За станом на 1 січня 1997 року залучено близько 3, 5 мільярда доларів США.

 

Необхідно відзначити, що ефективність використання залучених коштів потрібно оцінювати з урахуванням цілей, які були поставлені урядом на конкретному етапі економічних реформ. При цьому без втілення в життя цієї програми економічних перетворень фінансова підтримка з офіційних джерел була б не тільки неможливою, а й недоцільною, оскільки позичкові кошти було б використано на фінансування лише поточних проблем платіжного балансу, які без реформування економіки, передбаченого програмою, в подальшому знову нагромаджуються і перетворюються в майбутньому на додатковий тягар.

 

Стосовно позик Міжнародного валютного фонду. Найбільшу питому вагу в залученні з офіційних джерел фінансово-кредитних ресурсів мали позики Міжнародного валютного фонду. За програмою СТФ та Стенд-бай було залучено близько 2,2 мільярда доларів США. Ці кошти надавалися на пільгових умовах відповідно на 10 і б років. При цьому пільговий період становить 4,5 та 3,25 року. Плата за користування кредитами здійснюється на умовах більш пільгових, ніж ринкових, тобто за відсотковою ставкою нижчою, ніж лібор, і становить близько 4, 5 відсотка.

 

Розпорядником фінансових ресурсів, наданих міжнародним валютним фондом, виступав Національний банк України як установа, відповідальна за організацію грошово-кредитної політики держави. Ефективність використання цих фінансових ресур-

 

9

 

сів визначається насамперед досягненням попередньо встанов­лених урядом і Національним банком показників ефективності, до яких належать рівень чистих міжнародних резервів Національного банку України, внутрішні монетарні показники, дефіцит консолідованого бюджету тощо.

Зокрема, на кінець минулого року досягнуто збільшення валових міжнародних резервів Національного банку до еквіва­лента 4,5 тижня імпорту. Такий рівень резервів має забезпе­чити більш надійні запаси на підтримку стабільності валютно­го курсу. Кінцевою метою залучення ресурсів Міжнародного ва­лютного фонду в обсязі 2,2 мільярда доларів є стабілізація національної валюти, відновлення довіри до неї та успішна реалізація грошової реформи, що, як вам відомо, шановні народні депутати, і відбулося.

 

Ще один напрям залучення зовнішніх джерел фінансування дефіциту бюджету. Економічна ситуація України не дає змоги повністю забезпечити видатки Державного бюджету за рахунок податкових та інших надходжень. Іншими словами, виникає проблема фінан­сування дефіциту бюджету. Безперечно, найбільш бажаною є си­туація, коли держава фінансує власні потреби, не створюючи боргів. Проте уникнути цього з ряду причин не вдалося. За таких умов на перший план виходить проблема джерел покриття дефіциту бюджету. Досвід минулих років підтвердив небезпеч­ність та неефективність фінансування дефіциту шляхом емісій­ного збільшення грошової маси в обігу. Це призводило до руйнівної інфляції, доларизації економіки та неможливості від­родження нормальних інвестиційних процесів.

 

10

 

Враховуючи зазначене, одним із завдань уряду було вишу­кування можливостей для переходу до неемісійного фінансування дефіциту державного бюджету, в тому числі шляхом залучен­ня зовнішнього фінансування з боку міжнародних фінансових організацій та з інших офіційних джерел. Такий підхід дістав підтримку Верховної Ради України при розгляді й прийнятті законів України про Державний бюджет на 1996 та 1996 роки.

 

Протягом 1994 року урядом було залучено зовнішніх кредитів, спрямованих на фінансування дефіциту бюджету, на загальну суму 1 мільярд 290 мільйонів доларів, у тому числі

 

від Світового банку - 900 мільйонів, Європейського Співтовариства - 241 мільйон та Ексімбанку Японії - 150 мільйонів. Зазначені кошти надаються на пільгових умовах. Наприклад, кредити Світового банку надаються на термін до 17 років, ма­ють 5 років відкладення початку сплати і ставку відсотків за кредит - близько 7.

Зокрема, протягом 1994-1995 років Україною було отрима­но від Світового банку 600 мільйонів доларів за реабіліта­ційною позикою. Зазначеною позикою вдалося вирішити проблему обслуговування державного зовнішнього боргу, що виник у по­передні роки, - було сплачено 73 мільйони.

 

II

 

На покриття планового дефіциту бюджету було спрямовано 102 мільйони. Решту коштів було спрямовано на здійснення платежів по критичному імпорту, на покриття різниці в цінах за спожитий населенням газ із Туркменістану, на покриття заборгованості бюджетних установ за спожиту електро- та теплову енергію, на придбання палива для теплових та атомних електростанцій.

 

Зобов'язання по поверненню цих кредитів покладаються на Державний бюджет України. Умовою їх надання є реалізація Україною проектів реформування економіки системного характеру, якими передбачається здійснення структурних та організаційних заходів. Такі заходи доповнюють Програму макроекономічної стабілізації, поєднуючи її із структурними змінами економіки. Ці так звані системні кредити від Світового банку, Європейського співтовариства та Ексімбанку Японії залучаються в комплексі з кредитами Міжнародного валютного фонду. Цим вирішуються проблеми на рівні конкретних секторів економіки.

 

Фінансові ресурси, отримані за цими кредитами, як уже було сказано, спрямовуються на фінансування дефіциту бюджету відповідно до законів України про державний бюджет України. У цьому контексті не можу не звернути вашу увагу, шановні народні депутати, ось на що.

 

Законом про державний бюджет України затверджуються його доходи, видатки та джерела фінансування перевищення видатків над доходами, тобто дефіциту бюджету. Таким чином, надходження коштів від зовнішнього фінансування дефіциту бюджету не можуть бути використані на видатки, які загалом у бюджеті не передбачені. Це означало б порушення закону.

 

12

 

На жаль, є випадки, і непоодинокі, коли даються доручення або запити щодо напрямів використання цих надходжень, які свідчать, що кошти таких позик сприймаються як додаткове фінансування бюджетних потреб.

 

Ефективне використання зовнішнього фінансування для покриття дефіциту Державного бюджету разом з іншими заходами уряду і Національного банку дало змогу значно скоротити рівень інфляції в 1996 році. Це створює сприятливі умови для відродження національного виробництва і поліпшує інвестиційний клімат в Україні, оскільки не відвертаються внутрішні кошти на покриття бюджетного дефіциту.

 

Стосовно ще одного напряму залучення інвестиційних кредитів Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку вважаю за необхідне наголосити на такому. Не секрет, що фактично фінансування централізованих капіталовкладень щороку скорочується. Тому альтернативним шляхом у реалізації державної інвестиційної політики є фінансування інвестиційних проектів на зворотній основі.

 

Для реалізації проектів інвестиційного спрямування у 1994-1996 роках між Україною та міжнародними фінансовими організаціями (Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку) укладено кредитних та гарантійних угод на загальну суму 825, 5 мільйона доларів. Підготовка проектів разом із техніко-економічними обґрунтуваннями та розрахунками їх окупності проводиться відповідними міністерствами і відомствами разом із представниками цих банків.

 

Схема розрахунків по інвестиційних кредитах Світового банку в такою: зобов'язання щодо їх повернення несе Держав-

 

ІЗ

 

ний бюджет, при цьому уряд укладав з позичальниками субкредитні угоди про відшкодування коштів залучених зовнішніх кредитів. У цих угодах передбачається, що уряд має право здійснювати контроль за реалізацією цих інвестиційних проектів та вживати вичерпних заходів для виконання отримувачем кредиту відповідних зобов'язань, включаючи безспірне стягнення коштів з рахунку підприємств та реалізацію механізму застави їх майна.

 

Протягом 1996 року із Світовим банком було укладено угоди про фінансування: проекту розвитку насінництва на суму 32 мільйони доларів, проекту реабілітації гідроелектростанцій - 114 мільйонів, проекту розвитку ринку електроенергетики. -317 мільйонів, проекту розвитку житлового господарства - 17 мільйонів. За станом на 1 січня поточного року кошти за цими кредитами не були отримані.

 

Дещо інший механізм застосовується при роботі з Європейським банком реконструкції та розвитку. За період з 1993 року Кабінет Міністрів надав гаранти за угодами фінансування проектів з боку Європейського банку на суму близько 228 мільйонів доларів, у тому числі: на фінансування реконструкції Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" - 5 мільйонів, фінансування волоконно-оптичної лінії зв'язку - 53 мільйони, фінансування проекту розвитку енергоринку - 55,9 мільйона та фінансування реконструкції Старобешівської теплової електростанції - 113 мільйонів доларів.

 

На сьогоднішній день із зазначених проектів повністю профірансовано проект реконструкції Державного міжнародного

 

14

 

аеропорту "Бориспіль". Продовжується фінансування волоконно-оптичної лінії зв'язку та починається фінансування решти проектів.

 

Ще одним напрямом роботи уряду і Національного банку є заходи щодо фінансової підтримки через комерційні банки України принципово нового сектора економіки - середнього та малого бізнесу. Із цією метою у грудні 1994 року між Європейським банком та Національним банком України під гарантії уряду було підписано кредитну угоду на загальну суму 121, 2 мільйона доларів у рамках "кредитної лінії для розвитку малих та середніх підприємств".

 

Цей кредит надається в чотири етапи після виконання умов кожного попереднього етапу. Результати кожного етапу перевіряються операційними аудитами міжнародних фірм після закінчення кожного траншу та фінансовими аудитами після закінчення кожного року. Фактично за станом на початок року Національним банком одержано 31 мільйон доларів (2 транші), сплачені відсотки за одержаними кредитами в розмірі 1, 9 мільйона доларів. За рахунок коштів першого траншу було надано кредитів для фінансування 11 проектів на суму 11 мільйонів доларів. У межах коштів другого траншу надано кредитів для фінансування 29 проектів на суму 24 мільйони доларів.

 

Розподіл отриманих кредитних коштів по галузях економіки наведено в розповсюджених матеріалах, і тому дозвольте мені не зупинятися на тому, в яку галузь і в яких відсотках пішли зазначені кредити Європейського банку.

 

Ще одним напрямом діяльності Кабінету Міністрів України є сприяння у залученні іноземних кредитів для українських

 

15

 

підприємств шляхом надання гарантій повернення іноземних товарних кредитів, що використовуються для фінансування імпортних контрактів. За період з січня 1992 року по 1 січня 1997 року за міжнародними та міжурядовими домовленостями в Україні відкрито 11 іноземних кредитних ліній. Це кредитні лінії Федеративної Республіки Німеччини, Італії, Франції, Японії, ЄС та Сполучених Штатів Америки. Загальна сума відкритих кредитних ліній становить 2 мільярди 448 мільйонів доларів.

 

За станом на 1 січня поточного року діють 7 кредитних ліній на суму 1 мільярд 874 мільйони доларів, позичальниками використано кредитів на суму 1 мільярд 740 мільйонів доларів, заборгованість по основному боргу становить 859, 7 мільйона, доларів. В основному кредити використано на фінансування закупівлі зерна, засобів захисту рослин і тварин, насіння, сільськогосподарської техніки, а також на забезпечення підприємств агропромислового комплексу пальним і мастилами.

 

У зв'язку з критичним станом забезпечення населення медичними препаратами та лікарськими засобами частина кредитів використовувалась для їх придбання за кордоном, а також для закупівлі обладнання для власної фармакологічної промисловості.

 

Аналіз використання зазначених кредитних ліній свідчить, що більша частина отриманих кредитів (55 відсотків) спрямована на потреби агропромислового комплексу. З 1992 року для потреб сільського господарства оформлено угод на суму 1 мільярд 135 мільйонів доларів, використано 975 мільйонів.

 

16

 

При цьому із загальної суми залучених кредитів погашено 669 мільйонів, непогашена заборгованість становить 399 мільйонів доларів.

 

Напрями використання іноземних кредитів для фінансування проектів у інших галузях економіки наведено в розданих вам, шановні народні депутати, матеріалах. Тому дозвольте не зупинятися на тому, скільки пішло коштів на ту чи іншу галузь.

 

Робота по залученню та ефективному використанню зовнішніх кредитних ресурсів, гарантованих Кабінетом Міністрів України, пов'язана з труднощами, що випливають із загального стану платоспроможності українських підприємців. На відміну від інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок кредитів Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку, іноземні банки-кредитори не беруть активної участі в обгрунтуванні окупності відповідних кредитів. Для них ризик неповернення кредиту позичальником покривається гарантією Кабінету Міністрів.

 

На сьогодні однією з найгостріших проблем державного бюджету є проблема оплати іноземних товарних кредитів, наданих українським юридичним особам під гарантії Кабінету Міністрів. За станом на 1 січня 1997 року 40 підприємств у рамках діючих кредитних ліній залучили іноземні кредити під гарантії уряду на умовах валютної самоокупності. Загальна сума таких кредитів становить близько 860 мільйонів доларів, а загальна сума заборгованості перед урядом підприємств, що отримали в 1992-1993 роках іноземні кредити на умовах валютної самоокупності і за яких здійснено платежі по іноземних

 

17

 

кредитах внаслідок нестачі гарантійних випадків, становить 186 мільйонів доларів.

 

У зв'язку з тим що боржники в основному не розраховуються через свої рахунки в банках, відшкодування ними бюджетних витрат шляхом списання коштів з їх рахунків практично не здійснюється. Протягом 1996 року з кредитних боржників було стягнуто коштів на загальну суму, що приблизно еквівалентна лише 270 тисячам доларів.

 

Відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів 27 лютого цього року буде розглянуто конкретні заходи щодо відшкодування витрат державного бюджету по кожному позичальнику, який має заборгованість перед бюджетом по іноземних кредитах, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів.

 

Ефективність використання коштів цих кредитів полягає насамперед у забезпеченні технічного переоснащення українських виробників та ефективного використання отриманих ресурсів, результатом чого має бути здатність позичальника своєчасно розраховуватися за взятий кредит. На жаль, сьогодні така ефективність є низькою.

 

Дозвольте підбити деякі підсумки. Уряд приділяє постійну увагу ефективному використанню зовнішніх кредитних ресурсів з урахуванням напрямів і цілей їх реалізації. Досягнення перших ознак фінансової стабілізації - зниження інфляції, успішне проведення грошової реформи та зниження ставки рефінансування Національного банку було б неможливим без залучення кредитів, спрямованих на покриття дефіциту платіжного балансу та державного бюджету.

 

18

 

Досягнення загальнодержавних цілей якраз 3 полягає в ефективному використанні цих кредитів. Залучення пільгових кредитних ресурсів для фінансування інвестиційних проектів дає змогу здійснити необхідні реформи та реконструкцію пріоритетних виробництв. Основне завдання тут полягає в інтенсифікації освоєння цих ресурсів.

 

І останнє. На жаль, треба визнати, що ефективність використання іноземних товарних кредитів, гарантованих Кабінетом Міністрів України в 1992-1993 роках, е дуже низькою, свідченням чого є постійні навантаження на Державний бюджет, які спричиняються неспроможністю позичальників  повертати кредити. Протягом цього місяця урядом буде розглянуто конкретні заходи і прийнято відповідні рішення з метою виправлення становища.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Я прошу відповісти на письмові запитання. Звертаю увагу депутатів на те, що фракції і групи повинні задавати по одному запитанню. А у нас вийшло так, що один депутат задає по чотири-п'ять запитань. Це узурпація права, чи ущемлення можливостей інших.

 

Будь ласка, відповідайте на письмові запитання. Оскільки їх не так багато, то відповідайте відразу на всі.

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Запитання народного депутата Лук'яненка...

 

ГОЛОВА. А потім - на усні.

 

19

 

МАКАЦАРІЯ С. М. "Який відсоток закордонних позичок 1996 року уряд використав у виробничій сфері?"

 

У 1996 році для фінансування окремих галузей економіки України згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України та його Валютно-кредитної ради українськими постачальниками були використані такі кредитні лінії: кредитна лінія Федеративної Республіки Німеччини в рамках базової кредитної угоди з консорціумом німецьких банків; кредитна лінія Сполучених Штатів Америки під гарантію мінсільгоспу США; кредитна лінія США в рамках гарантійної структурної угоди та інші. За рахунок зазначених кредитних ліній було оформлено іноземних кредитів на загальну суму 407,9 мільйона доларів, використано кредитів на суму 249,6 мільйона доларів. Залучені кредити використовувалися в основному для фінансування агропромислового комплексу, гірничо-збагачувальної промисловості, машинобудування, транспорту та телекомунікацій, металургійної промисловості, охорони здоров'я та інших галузей.

 

Друге запитання народного депутата Лук'яненка: "Якою є ефективність використання іноземних позичок? На скільки відсотків у нашій виробничій сфері зросла позичена сума?"

 

Якщо брати загальний обсяг кредитів, спрямованих на потреби виробничої сфери, то порівняно з 1995 роком він зріс у 1996 році на 235 мільйонів доларів, або майже на 14 відсотків від загального обсягу залучених іноземних кредитів.

 

Наступне запитання: "Скільки відсотків від суми позичок (в середньому) Україна зобов'язана платити кредиторам?"

 

Відповідно до умов кредитних угод процентні ставки по іноземних кредитах визначаються виходячи з базових ринкових

 

20

 

ставок країни кредитування. Так, по кредитній лінії ФРН вона залежить від плаваючої ставки консорціуму банків і за станом на 1 грудня минулого року становила 5,75 відсотка річних.

 

По кредитній лінії в рамках гарантійної структурної угоди з Ексімбанком США ставка визначається за домовленістю між постачальником та імпортером і коливається приблизно в цих же межах. Проте можлива домовленість про безвідсотковий кредит.

 

По кредитній лінії Ексімбанку Японії процентна ставка визначається на основі комерційної базової ставки, яка за станом на 30 січня поточного року становила 2,5 відсотка річних..

 

У цілому ставка відсотків, що підлягає сплаті українськими позичальниками іноземним кредиторам, гарантована Кабінетом Міністрів України, в 1996 році була в інтервалі від 2, 5 відсотка до 1і відсотків річних. У 1996 році за іноземними кредитними лініями було сплачено відсотків на суму 54 мільйони доларів США, у 1997 році має бути сплачено 48,8 мільйона доларів.

 

Четверте запитання народного депутата Лук'яненка стосується того, чи перевищує зростання, про яке йшлося у другому запитанні, відсотки, про які йшлося у третьому запитанні.

 

Так, перевищує. Як я вже зазначив, обсяг кредитів у виробничу сферу в 1996 році зріс на 14 відсотків від загального обсягу залучених іноземних кредитів. Якщо брати середню розрахункову ставку з іноземними кредитними лініями - близько

 

7 відсотків річних, то перевищення становить близько 7 відсотків, або сто процентних пунктів.

 

21

 

Запитання народного депутата Діхтяренка: "Як використовує Україна першу частину позики в сумі 150 мільйонів доларів США, яка надійшла в грудні 1996 року від Міжнародного банку реконструкції та розвитку на структурну перебудову сільського господарства? Передбачалося, що ці кошти будуть використані на погашення заборгованості держави перед господарствами за продане ними зерно 1995-1996 років".

 

150 мільйонів доларів, які надійшли в Україну за цією позикою, передбачалося спрямувати на фінансування дефіциту державного бюджету. Їх використано для поповнення валютного резерву Національного банку по заборгованості за кредити, які отримав протягом 1996 року для потреб різних галузей економіки, а також для обслуговування зовнішнього державного боргу.

 

Якщо надійде друга частина позики (її також враховано як одне із джерел фінансування дефіциту бюджету), це дасть можливість профінансувати передбачені державним бюджетом ви-датки, насамперед на потреби агропромислового комплексу. Сьогодні важко сказати конкретно про дату отримання другого траншу цієї позики.

 

Наступне запитання народного депутата Діхтяренка "Яка була необхідність використовувати кредитну лінію США під гарантію мінсільгоспу США в сумі 268, 9 мільйона доларів для поставки сільгосппродукції із США до України? А як реалізовувати вироблену продукцію вітчизняному товаровиробнику?"

 

Кредитну лінію США добирає мінсільгосп США відповідно до рішення Кабінету Міністрів України. Її використано Головним управлінням хлібопродуктів Мінсільгосппроду. Загальна

 

22

 

сума використаних коштів становить 194 мільйони 480 тисяч доларів. Основною причиною залучення цього кредиту була незадовільна ситуація із забезпеченням харчової промисловості України твердою пшеницею та комбікормової промисловості необхідною сировиною.

 

У рахунок цього кредиту Головним управлінням хлібопродуктів було закуплено: кукурудзи - 1 мільйон 56 тисяч тонн, продовольчої твердої пшениці - 423 тисячі тонн, рису - 15 тисяч тонн. Закуплене кормове зерно використано для виробництва збалансованих кормів, пшениця цінних сортів - для виробництва борошна. Для забезпечення розрахунків за кредитом Головхлібпродуктом було передано в державні ресурси 1 мільйон 667 тисяч тонн зерна та перераховано на спецрахунок Міністерства фінансів 109 мільярдів карбованців, що у вартісному виразі еквівалентне загальній сумі отриманого кредиту.

 

ГОЛОВА. Сергію Мегоновичу! Перше питання сьогоднішнього Дня уряду - про ефективність використання кредитів. Тому ви, будь ласка, робіть акцент на ефективності. Наприклад, ви говорите про те, як використано кредит на придбання зерна, кукурудзи в тому числі, в той час як держава відмовилася брати у наших господарств зерно кукурудзи. Ось про що йдеться. То ви, будь ласка, якщо такий аналіз маєте, говоріть саме про це.

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Олександре Олександровичу, це я кажу про 1992-1993 роки, цей кредит був залучений у 1992-1993 роках. У 1995 році такі кредити не залучалися. Зерно пшениці і кукурудзи не завозилося ні в 1995, ні в 1996 роках.

 

23

 

Вопрос народного депутата Краснякова: "В декабре 1996 года Верховный Совет Украины ратифицировал договор с Мировим банком на предоставление кредита для угольной промышленности в сумме 300 миллионов долларов США. 150 миллионов долларов предусматривалось получить уже в 1996 году. Как использовалась сумма в 150 миллионов долларов, на какие нужды она направлена? Куда будет направляться оставшаяся сумма в 150 миллионов долларов, когда планируется ее получение?"

 

Дійсно, наприкінці грудня 1996 року - на початку січня поточного року було отримано перший транш позики на структурну перебудову вугільної галузі. Зазначені кошти, як і кошти, отримані по кредитах на структурну перебудову сільського господарства, спрямовано на поповнення валютних резервів Національного банку в розрахунок за кредити, отримані від Національного банку протягом 1996 року, і в тому числі на потреби вугільної галузі.

 

Отримання другого траншу позики очікується після виконання умов, тобто виділення погоджених із Світовим банком коштів на реструктуризацію шахт, пом'якшення соціальних наслідків закриття шахт, переведення шахт з однієї категорії в іншу. Якщо ці вимоги бюджетом будуть виконані і будуть перераховані ті суми, які погоджені Світовим банком з Міністерством вугільної промисловості, тоді можуть надійти кошти другого траншу позики.

 

Запитання народного депутата Степенка: "Хто конкретно поніс відповідальність за нецільове використання іноземних кредитів?"

 

24

 

Кредити в рамках іноземних кредитних ліній гарантовані Кабінетом Міністрів і надаються з метою фінансування контрактів українських позичальників. За результатами перевірки використання таких кредитів, проведеної у черговий раз ГоловКРУ в листопаді минулого року на 12 підприємствах, всі кредити були використані за призначенням. Товарно-матеріальні цінності та обладнання повністю надійшли в Україну. Разом з тим внаслідок безвідповідального ставлення керівників деяких підприємств до виконання зобов'язань по кредитах держава була змушена здійснювати відповідні платежі за рахунок державного бюджету. І тому (я у доповіді говорив про це) в цьому місяці буде вжито конкретних заходів до кожного боржника з метою відшкодування заборгованості.

 

"Національна програма розвитку агропромислового виробництва і відродження села на 1996-2005 роки не витримує ніякої критики. То про яку ефективність іноземних кредитів може йти мова в сільському виробництві?! Хто вивчає це питання?"

 

Проектом Національної програми розвитку агропромислового виробництва і відродження села на 1996-2005 роки передбачено залучення іноземних кредитів для закупівлі необхідних для сільського господарства товарів критичного імпорту - засобів захисту рослин і добрив. Але в кожному конкретному випадку залучення іноземних кредитів буде здійснюватися лише на принципах самоокупності і спрямовуватися на підтримку власного виробника.

 

Запитання народного депутата Пшеничної: "Які зовнішні кредити, інвестиції і в яких сумах одержувала Україна з травня 1994 року до цього часу?"

 

25

 

За період, який ви називаєте, оформлено іноземних товарних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів на загальну суму 788 мільйонів доларів. З оформлених кредитних ліній використано іноземних кредитів на загальну суму 761 мільйон. Повністю погашено іноземних кредитів на загальну суму 491 мільйон.

 

"Яка сума з них пішла на вирішення проблем агропромислового комплексу, і зокрема в Автономну Республіку Крим? Хто контролював їх використання?"

 

На вирішення проблем агропромислового комплексу, як я вже говорив, спрямовано, за підсумками минулого року, 55 відсотків кредитів, або майже 400 мільйонів доларів США. Вважаю за доцільне наголосити на тому, що фінансування проектів залучення іноземних кредитів під гарантію уряду здійснюється лише за заявками позичальників підприємств України, Слід зазначити, що жодне з агропромислових підприємств Криму таких заявок до уряду в минулому році, а також у 1995 році не подало, тому вони Валютно-кредитною радою і не розглядалися.

 

Незважаючи на це, в рамках проектів фінансування, які здійснювались із залученням іноземних кредитів під гарантію уряду України, агропромисловим підприємствам Криму було надано для забезпечення вчасного виконання сільськогосподарських робіт 4800 тонн дизельного палива. У цьому році буде поставлено ще 2184 тонни на загальну суму 1 мільйон 720 тисяч доларів США.

 

У рамках проекту Украгропромбіржі в Автономну Республіку Крим (Первомайський район) було поставлено в минулому році

 

26

 

один комбайн виробництва американської компанії "Джон & Дір". Враховуючи платоспроможність позичальника по цьому кредиту, до кінця використання зазначених кредитних ліній у поточному році планується поставка в цей район ще 10 комбайнів. Загальна сума цих поставок буде дорівнювати 2 мільйони 700 тисяч доларів.

 

Крім того, для забезпечення виробництва збалансованих кормів комбікормовій промисловості Криму в рамках кредитної лінії Ексімбанку США було поставлено 1 мільйон 120 тисяч тонн сойового шроту.

 

Запитання народного депутата Яворівського: "Яким чином Кабінет Міністрів передбачає контролювати цільове використання кредиту на перекваліфікацію шахтарів, виплату вихідних допомог, регресних позовів, допомоги по безробіттю і пенсій?"

 

З метою координації дій та здійснення відповідного контролю за реалізацію цього проекту між Україною та Світовим банком на реструктуризацію вугільної галузі вже створено міжвідомчу координаційну раду під головуванням віце-прем'єр-міністра України Зубця. Проект постанови Кабінету Міністрів України з цього питання знаходиться на розгляді і буде найближчим часом підписаний. Контроль за використанням кредиту на ці цілі буде здійснюватися також Світовим банком. До речі, Світовий банк щоквартально проводить обстеження щодо впровадження в життя цього кредиту.

 

Наступне запитання народного депутата Яворівського: "Хто буде розробляти, затверджувати і втілювати в життя

 

27

 

програми зайнятості на суспільних роботах і надання мікро-кредитів для малого бізнесу? Це запитання стосується також проекту    для реструктуризації вугільної галузі".

 

Програма пом'якшення соціальних наслідків закриття шахт, у тому числі надання мікрокредитів для розвитку малого бізнесу, здійснюється спільно Українською державною компанією з реструктуризації вугільної промисловості та Донецькою облдержадміністрацією за участю Донецького регіонального відділення Промінвестбанку України.

 

Дійсно, є ризик щодо повернення цих мікрокредитів. Тому опрацьовується схема, щоб цей ризик звести до мінімуму.

 

Запитання народного депутата Радченко: "Маючи 8 мільярдів доларів США зовнішнього боргу, в тому числі 4 мільярди з країнами далекого зарубіжжя... Яка окупність цих кредитів на сьогоднішній день?"

 

Дякую за запитання, шановна Галино Федорівно, ко. Державний зовнішній борг України за станом на 1 січня 1497 року становив 8 мільярдів 839 мільйонів доларів США, з яких борг перед країнами СНД (Росією та Туркменистаном) - 4 мільярди 205 мільйонів, або майже половина. Ви знаєте, що це фактично заборгованість конкретних підприємств-позичальників. які взяла на себе держава, за спожитий ними газ.

 

28

 

ГОЛОВА. Шановні депутати, відповідно до змін, які ви внесли до положення про День уряду, після відповідей на письмові запитання, які не пізніш як за 5 днів мають надійти до Кабінету Міністрів, доповідач може відповісти на усні запитання в межах години. Оскільки ми маємо взагалі годину для розгляду обговорюваного питання, пропоную відвести півгодини на запитання, а півгодини - на висловлювання тих депутатів, які вже записалися... Записалися 9 депутатів /Шум у залі/. Фракціям треба раніше подавати, подивіться, як у положенні записано... /Шум у залі/.

 

Я маю тільки ті запитання, на які відповів доповідачу /Шум у залі/.

 

Прощу, спокійно. Будь ласка, запишіться на запитання. Поки триває запис, я подам стислу інформацію. Василю Васильовичу, це ми з вами винні. Ви мусите взяти участь у реалізації цієї справи. 2 жовтня 1992 року ви підписали доручення Кабінетові Міністрів від Верховної Ради, працюючи тут, про потребу подання на розгляд Верховної Ради проекту Закону про іноземні кредити і гарантії їх забезпечення. А 1995 року вже Олександр Миколайович підписав таке саме доручення, про-голосоване Верховною Радою. І знову-таки ніякої реакції немає.

 

Ми, розглядаючи це питання, приймемо сьогодні постанову, якою звернемося до вас з пропозицією протягом двох тижнів /то не е складне питання/ подати на розгляд Верховної Ради проект Закону про іноземні кредити і гарантії їх забезпечення.

 

29

 

Півгодини на запитання. Депутат Пономаренко.

 

ПОМАРЕНКО Б. Й., член Комісії Верховної Ради України а питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів/Смілянський виборчий  округ, Черкаська область/. Шановний доповідачу! Чи не думаєте ви, що набагато ліпше було б іти шляхом отримання квот для реалізації в інших державах напої власної української продукції, зокрема сільськогосподарської, а не брати кредити під їхні товари, інвестуючи таким чином їхню промисловість і виробництво?

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Дякую за запитання. Уряд працює в напрямі отримання квот. І квоти на європейський ринок, на ринок Сполучених Штатів Україна отримує.

 

Звичайно, товарний кредит, який ми отримуємо за іноземними кредитними лініями, це підтримка експортерів тих країн, які постачають товари в Україну.

 

Така ситуація здебільшого була в 1992-1993 роках, коди приймалося дане рішення. Нині ці пріоритети переглядаються. Ми працюємо над тим, щоб збільшити квоти для просування українських товарів і на європейські, й на азіатські, й на американські ринки.

 

ГОЛОВА. Депутат Бардин.

 

30

 

БАРДИН Я. Б., член Комісії Верховної Ради України а питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Вишгородський  в и б о р ч и й  округ, Київська область/. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, скільки коштів за кредитною лінією фірми "Джон Дір" було вкладено в спільне виробництво? І скільки коштів повернуто 1996 року за надані кредити?

 

МКАЦАРІЯ С. М. На закупівлю комбайнів "Джон Дір" було використано 171 мільйон доларів США. Повернення цих кредитів має початися а другої половини 1996 року.

 

ГОЛОВА. Депутат Юхимчук.

 

ЮХИМЧУК А. П., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Жмеринський виборчий округ, Вінницька область/. Дякую. Шановний доповідачу! Із матеріалів та довідки, які ми отримали сьогодні, про використання кредитних ліній чітко видно, що 54 відсотки кредитів було спрямовано на підтримку агропромислового комплексу, зокрема на придбання пально-мастильних матеріалів тощо.

 

Наприклад, минулого року, коли сільське господарство очікувало за осіннього періоду оті так необхідні пально-мастильні матеріали, у регіонах практично не зібрано врожай через те, що частину цих кредитів використано на придбання

 

31

 

пального через комерційні структури. Скажіть, будь ласка, ефективність кредиту, розрахованого на систему агропромислового комплексу, але витраченого саме на придбання пально-мастильних матеріалів? Дякую.

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Дякую. Кредити, які передбачалися для отримання пально-мастильних матеріалів і щодо яких було прийнято рішення в травні минулого року, використані не повністю. Із чотирьох організацій, яким передбачалися ці кредити, дві не змогли їх отримати внаслідок збільшення вартості нафтопродуктів та через неспроможність знайти кошти для відкриття акредитивів. Дві організації "Укрнафтопродукту" постачали нафтопродукти, які були передані для потреб села. Ними ж планується для проведення весняно-польових робіт поставити чергову партію нафтопродуктів.

 

ГОЛОВА. Ще раз слово депутату Юхимчуку.

 

ЮХИМЧУК А. П. Мене цікавить одне: чому кредити бере держава, а розподіляють пально-мастильні матеріали комерційні структури? Тому й ціна в 5-7 разів вища від тієї, що бере держава. Чому сьогодні немає контролю за ефективністю цільового надходження зазначеного кредиту?

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Справді, держава бере такі кредити, але під гаранті: Кабінету Міністрів. Щодо ефективності контролю за цільовим використанням, то такі перевірки майже щомісячно

 

32

 

здійснюють і державні податкові адміністрації, і Контрольно-ревізійне управління. Якщо е випадки зловживання під час отримання цих кредитів, то  вживаються відповідні заходи аж до передачі правоохоронним органам.

 

ГОЛОВА. Депутат Хмельовий.

 

ХМЕЛЬОВИЙ А. П., секретар Комісії Верховної Ради України а питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Слов'янський  міський  виборчий  округ, Донецька область/. Фрак-ция коммунистов, Всеукраинский союз рабочих. В нашу комиссию обратился народный депутат Масенко с таким вопросом. В має прошлого года мы принимали решение о ратификации договора по то-варно-денежному кредиту Соединенннх Штатов Америки под уборку урожая-96. Такое дизтопливо поступило, но по той информации, которой располагает комиссия, только лишь в декабре, когда в полях уже лежал снег. Стоимость топлива для некоторых хо-зяйств обошлась по 76 копеек за литр. В то же время в России можно купить за 50. Так эффективен ли этот договор? Ведь мы сегодня говорим об эффективности.

 

Если неэффективен, то привлечены ли к ответственности виновные?

 

МАКАЦАРІЯ С. М. На предмет эффективности договора я, думаю, сейчас назвать вам конкретные цифры не могу. Действительно, нужно было горючее для села. В том, что оно поступило

 

33

 

поздно, єсть вина и заемщика, и кредитора. А в отношении рен-табельности данного проекта для заемщика и кредитора, если вы дадите депутатский запрос, то мы проверим и вам сообщим.

 

ГОЛОВА. Це питання аналізувалося вже доволі ретельно. І тут правильно депутат Хмельовий ставить питання. Хто відповів за такі наслідки? Адже, по-перше, кредити треба віддати. А потім, наскільки більше завдано збитків господарству через використання тих кредитів? Чи хтось аналізує ефективність і наслідки використання таких кредитів?

 

Будь ласка.

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Кредити, отримані для конкретної галузі, проходять через відповідні міністерства. У даному разі я називаю Міністерство сільського господарства і продовольства, для промисловості - Міністерство промисловості, Мінмашпром тощо. Компетентніше в цій справі може відповісти позичальник, який стояв за цим і пропонував отримання кредитів.

 

ГОЛОВА. Не будемо далі продовжувати. Мінфін готує гарантії, а бюджет платитиме за все. Гроші з бюджету. Виходить, що один позичав, а платять усі.

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Олександре Олександровичу, щодо гарантій Мінфін справді грає першу скрипку разом із Мінекономіки, Ексімбанком та галузевим міністерством. Ми готуємо і видаємо гарантію, коли позичальник за наслідками своєї діяльності має

 

34

 

достатній прибуток або обігові кошти, тобто може розрахуватися. Без таких критеріїв гарантії надаватися не можуть. Якщо ж позичальник відповідає цим критеріям, приймається рішення Валютно-кредитної ради про надання гарантій.

 

Кредит береться на півтора, три чи п'ять років. Якщо позичальник буде спроможний на той час, коли настає гарантійний строк, тоді бюджет вступає у відносини з кредитором. Тому той, кому надано кредит, постійно на контролі. І до того моменту, коли надходить сплата, у нього, як-то кажуть, сидять і не виходять люди.

 

ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

МАНЧУЛЕНКО Г. М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Заставнівський  виборчий  округ, Чернівецька   Фракція Народного руху України. Шановний Олександре Олександровичу! В мене перше запитання, мабуть, і до вас, і до першого віце-прем'єр-міністра, оскільки в матеріалах, які нам сьогодні роздали за підписом Василя Васильовича, зазначено, що доповідачем мав бути міністр фінансів Валентин Максимович Короневський. Взагалі виникає бажання побачити вже цього міністра і почути, яка його позиція. А то чомусь завжди доповідають тільки його заступники.

 

І друге запитання. Згідно з Положенням про День уряду  у Верховній Раді України /пункт 5/ вказано, що матеріали повинні подаватися не пізніше, як за п'ять днів до проведення Дня уряду. А нам роздали тільки сьогодні.

 

35

 

А тепер декілька запитань до доповідача. Чи е в практиці останніх років випадки перекладення на державний бюджет зобов'язань щодо погашення іноземних кредитів замість недобросовісних позичальників? Які причини таких випадків? Чи не пов'язані вони з порушенням процедури отримання кредитів? І у зв'язку з цим, чи траплялися 1996 року випадки надання гарантій уряду із зовнішніх кредитів в інтересах комерційних структур з порушенням процедури надання таких гарантій?

 

І останнє. Чи відповідає дійсності інформація, що гарантія Кабінету Міністрів від 23 грудня 1996 року, надана СП "Укрінтерцукор", відмінена тим самим Кабінетом Міністрів і чому?

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Справді, Кабінет Міністрів визначав доповідачам на сьогоднішньому Дні уряду міністра фінансів Валентина Максимовича Короневського. Він тут присутній, якщо буде потреба, ви зможете задати йому запитання. А оскільки цю проблему веде Сергій Магонович, то уряд вирішив: краще, щоб він відповів на всі запитання.

 

По-друге, інформацію з такого приводу ви одержали 16 січня, а 10 лютого - доповнення, уточнення, які направлені додатково з огляду на те, що з'явилися нові запитання депутатів... Я ще раз кажу: за п'ять днів надійшли запитання, а відповіді на них ви одержали відповідно 10 числа.

 

Депутат Мельник /Шум у залі/.

 

А, будь ласка... То ви одразу ставте, бо я збиваюсь, відповідаю... Процедура триває.

 

36

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Чи перекладаються на державний бюджет випадки сплати за позичальників? Так, я в доповіді подав цифру - 186 мільйонів доларів за кредитами, отриманими позичальниками на умовах валютної самоокупності. Тобто позичальники мусили самі розраховуватися. Але через надані гарантії уряду за цими позичальниками сплачено державним бюджетом починаючи з 1994 року 186 мільйонів доларів.

 

Які причини? Можна назвати різні. Наприклад, позичальник подає документи на отримання одного виду кредиту, а фактично бере зовсім інше обладнання і завозить Його на власне підприємство. Маю на увазі ситуацію, яка склалася з акціонерним товариством "Епосхолдінг", яке замість погодженого обладнання, під час отримання кредиту завезло обладнання для виробництва, килимів. Цього обладнання завезли декілька десятків одиниць. У зв'язку з тим що немає попиту на таку продукцію, працює сьогодні буквально десять відсотків зазначеного обладнання. І держава змушена платити за назване товариство гроші, бо воно не розраховується, не маючи коштів від реалізації власної продукції.

 

Щодо цього позичальника, а також стосовно інших позичальників - розроблено механізм безспірного стягування коштів до державного бюджету. Але, як я вже зазначав, підприємства вдалися до стовідсоткового бартеру, кошти за рахунками фактично не проходять. І стягувати немає чого.

 

Але е ще один момент. Можливі стягнення стосовно застави майна. Ексімбанк укладає договір застави майна. Ми можемо реалізувати, і будемо в цьому місяці застосовувати стосовно

 

37

 

кожного позичальника, і в тому числі названого, і таку форму стягнення як реалізація предмета застави майна.

 

Причини такої сплати я назвав. Щодо процедури. Порушень процедури, починаючи з 1994 року, після затвердження положення про порядок розгляду у Валютно-кредитній раді питань про надання гарантій Кабінету Міністрів під іноземні кредити фактично не було.

 

Стосовно СП "Укрінтерцукор". Справді, 23 грудня було розпорядження про надання гарантій названому спільному підприємству. І воно було потім, здається, 8 січня, відмінено, бо "Укрінтерцукор" наприкінці 1996 року заборгував державному бюджету за кредитом.

 

ГОЛОВА. Депутат Цушко.

 

ЦУШКО В. П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Тарутинеький виборчий  округ, Одеська  область/. Селянская партия Украины. Уважаемый докладчик! За вашей под-писью еще месяц назад /или больше/ мы получили заверения в том, что сельское хозяйство  получило уже 1 миллиард 200 миллионов долларов кредитов. Эти кредиты не дали никакого эффекта, поскольку их получали "придворные" колхозы или председатели, которые вхожи в высокие кабинеты...

 

Почему не применяется тендер при распределении этих кредитов? Это первый вопрос.

 

36

 

И второй вопрос. Еще в начале шестой сессии Председатель Верховного Совета поставил перед правительством вопрос: куда подавались около 600 миллионов долларов кредита, который мы утверждали І3 июля, при окончании пятой сессии /мы утверждали его со второго захода/, когда правительство нас заверило, что эти деньги пойдут на погашение задолженности учителям и другим категориям. Ответа от Премьер-министра мы не получили, хотя был поставлен конкретний вопрос. И сегодня нет ответа. А виплату задолженности учителям перенесли уже на четыре месяца: выплатим, мол, когда разбогатеем.

 

Люди задают этот вопрос поскольку все они тогда услы-шали заверения правительства. Как же нам, депутатам, верить правительству и как ему могут верить люди?

 

Спасибо.

 

МАКАЦАРІЯ С. М. По первому вопросу: почему не проводятся тендеры при распределении кредитов.

 

При распределении кредитов Мирового банка, Европейского банка реконструкции и развития, с которыми мы начали работать со второй половины 1994 года, проведение тендеров обязательно. По условиям кредитних линий минсельхоза США, консорциума банков Германии, кредитной линии Италии, которые были оформлены в 1992-1993 годах, тендерные процедуры не проходили и тендеры не проводились.

 

Но по всем кредитам международных финансовых о которых я сказал, проведение тендерной процедуры обязательно.

 

39

 

По второму вопросу. Из 910 миллионов долларов, предусмотренных на покрытие дефицита утвержденного бюджета, Украина посредством ратификация соответствующих соглашений Верховным Советом получила от Мирового банка и Эксимбанка Японии кредит на сумму, эквивалентную 680 миллионам долларов ЄША.

 

Где эти деньги? Можно проверить и очень просто, где они находятся. Эти деньги находятся в валютных резервах Национального банка.

 

Как я уже говорил, в прошлем году правительство напрямую кредитовалось Национальным банком, а потом возвращало эти деньги, получая их в виде внешней помощи.

 

ГОЛОВА. Сергію Мегоновичу, питання не так стоїть. На сесії Верховної Ради, коли ми ратифікували цю угоду, на трибуні стояв, якщо не помиляюсь, Віктор Михайлович Пинзеник. За його згодою постановою Верховної Ради було передбачено цей кредит направити на погашення заборгованості вчителям та іншим працівникам, тобто туди, де виникла заборгованість.

 

Чому не виконано цієї постанови? Тоді б Верховна Рада не ратифікувала і не було б тих грошей на рахунку Національного банку.

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Олександре Олександровичу, постанова така справді була. Але за умов дії кредитної угоди, яка була ратифікована, такого напрямку використання коштів не передбачалось і не могло передбачатися, бо ми не отримали б того кредиту /Шум  у  залі/.

 

Вибачте, я завершу.

 

40

 

Але зазначені кошти були направлені на погашення кредитів Національного банку. Ще раз повторюю: тих, які були взяті в Національному банку для погашення зовнішньої заборгованості. Тобто внутрішні кошти на цю мету не витрачалися. І це дало змогу виплачувати пенсії, заробітну плату, стипендії. Ми давали інформацію до комісії про те, скільки витрачено на погашення заборгованості за даний період після отримання цього кредиту Європейського Союзу.

 

ГОЛОВА. Сергію Мегоновичу, ви все правильно кажете, тільки виходить так, що нас обдурили: ми ухвалили угоду і разом із урядом обдурили людей, які взяли на себе цей борг /Шум  у  залі/.

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Некоректно казати, що нас обдурили /Шум  у  залі/.

 

ГОЛОВА. То я можу навіть простіше сказати, бо це ж справді так.

 

Депутате Кужель, будь ласка.

 

КУЖЕЛЬ О. В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Ленінський  виборчий округ, Запорізька  область/. Либеральная партия Украины. Сергей Мегонович, вопрос, который сегодня стоит на Дне правительства, звучит так: об эффектив-

 

41

 

ности использования иностранных валютных кредитов. Считаю, что данный вопрос правительством не подготовлен, поскольку вначале необходимо ответить на вопросы, кому выдали, вернули ли кредит и какие средства поступили в бюджет после использования кредитов?

 

Потому, я думаю, нам нужно дать поручение Кабинету Министров подготовить таблицу, чтобы посмотреть конкретно по предприятиям, какова эффективность использования кредитов.

 

Теперь относительно вопроса, который поднял депутат Цушко. Я прошу Александра Александровича дать поручение поднять стенограмму за июнь, когда мы рассматривали вопрос о ратификации валютного кредита, в частности, речь шла о том, что эти деньги пойдут на виплату задолженности по за-работной плате. Хотя это спорный вопрос. Заработная плата есть в бюджете 1996 года, поэтому прежде чем направить до-полнительные денежные средства, нужно проанализировать, куда истрачены предусмотренные в госбюджете.

 

В газете "День" опубликовано, что Кабинетом Министров принято решение о выделении "Укравтодору" кредита в размере 240 миллионов долларов. Но ведь "Укравтодор" имеет один процент налога с оборота всех предприятий на содержание дорог. А мы еще этой коммерческой структуре выделяем кредит. Почему?.. Нужно проанализировать, куда те деньги пошли.

 

Спасибо.

 

42

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Спасибо, Александра Владимировна. Я отвечу на последний вопрос. Заявляю, что никакого кредита в размере 240 миллионов долларов "Укравтодору" не предоставлялось. Рассматривался вопрос о целесообразности привлечения кредита Европейского банка реконструкции и развития на модернизацию наших дорог. Однако выставлено было столько условий, что ни о каком кредите и речи не могло бить! /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. Ще раз слово депутату Кужель. Стисліше, будь ласка.

 

КУЖЕЛЬ О. В. Александр Александрович, я хотела бы еще отметить, что в четверг на заседание Комиссии по вопросам экономической политики был приглашен господин Шпек для того, чтобы рассмотреть этот вопрос, однако господин Шпек не явился. А этот вопрос должен докладывать именно руководитель Валютно-кредитного совета, поскольку совет, а не Министерство финансов определяет право получения валютного кредита.

 

ГОЛОВА. Депутат Масенко.

 

МАСЕНКО О. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Оржицький виборчий округ, Полтавська  область/. Одне з моїх запитань

 

43

 

депутат Хмельовий попередив. Але це моє давне запитання, яке розглядала й комісія. Треба так підійти до вирішення цього питання, щоб хтось зазнав покарання за те, що пальне, для закупівлі якого бралися оці кредити, обійшлося селянам удвоє; дорожче, ніж продавалося на території України. Це безглуздя якесь, так залишати це не можна.

 

Ми якось на обивательському рівні звикли: коли товариш товаришу чи сусід сусідові позичає гроші, то ніяких умов не ставить, а каже: такого  числа поверни таку-то суму. А якщо ставляться умови та ще й такого стратегічного плану, то це партнерські відносини, дружні чи якісь кабальні?

 

І ще таке. Чи діє служба у Кабінеті Міністрів або в Міністерстві фінансів, яка б розраховувала, прогнозувала, скільки можемо брати кредитів, хто їх повертатиме, за рахунок чого і до чого це все взагалі приведе? Чи в цілому наша країна не буде закладена в борги з усім населенням за отакі кредити? Є такі розрахунки?

 

Дякую за увагу.

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Щодо першого запитання. Умови, які ставляться міжнародними організаціями, здебільшого мають економічний характер. З деякими ми погоджуємося, з деякими не погоджуємося, але все це робиться згідно а Програмою діяльності Кабінету Міністрів. Але, повторюю, ці питання опрацьовуються /Шум  у  залі/. Буває, що трапляються помилки /маю на увазі кредит Світового банку на розвиток підприємств/, тоді питання повертається на доопрацювання.

 

44

 

Далі. Скільки можна. брати кредитів, хто за них буде розраховуватися. У нас е аналіз, скільки вже взято кредитів, скільки ще можемо взяти, скільки ми винні, починаючи від сьогодні до 20І3 року. Маємо й аналіз щодо ліквідності такої заборгованості. На сьогодні до цієї ліквідності належать планові виплати суми заборгованості в рік до фактичного експорту продукції. Нині ця сума становить близько 7 відсотків, але критичний рівень передбачено в ЗО відсотків.

 

ГОЛОВА. Депутат Сахань.

 

САХАНЬ І. Я., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Ярмолинецький  виборчий  округ, Хмельницька  область/. Шановний доповідачу! Дозвольте порушити питання, котре сьогодні вже прозвучало. Скажіть, будь ласка, чи не доцільно проводити відкриті конкурси виробничих проектів під іноземні кредити з метою максимального підвищення ефективності їх використання? Не можна ж до безконечності брати гроші, не думаючи про їх повернення. Чи не доцільніше отриманий валютний кредит, який транзитом іде до Росії чи до Туркменистану на оплату енергоносіїв, витрати на оплату, скажімо, збільшеного державного замовлення на хліб, цукор чи тваринницьку продукцію, з тим, щоб держава, реалізувавши її, могла б розрахуватися за кредит? Водночас і наш товаровиробник буде підтриманий таким чином.

 

45

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Чи доцільно проводити відкриті конкурси? Так, я повністю вас підтримую і вважаю, що конкурси на отримання іноземних кредитів доцільні і треба проводити. Є процедура тендеру і а процедура валютно-кредитної ради, яка розглядає ті або ті проекти.

 

Друге запитання. Чи не доцільніше валютний кредит направляти на збільшення внутрішнього споживання, ніж направляти його до Росії і Туркменистану? Справа в тому, що коли ми не будемо розраховуватися з Росією та Туркменистаном за формою валютних кредитів, то ми не отримуватимемо такі валютні кредити.

 

Одна з вимог надання валютних кредитів - це імідж держави і спроможність її сплачувати вже оформлену зовнішню заборгованість. Не платитимемо Росії, Туркменистану за газ, то не матимемо кредитів. Інша річ, що треба певні суми таких Коштів направляти на внутрішнє споживання. Тут я з вами цілком згоден.

 

ГОЛОВА. Депутат Анісімов. Хвилинку, ви потім візьмете. Надаю слово ще раз депутатові Саханю - він не задоволений відповіддю.

 

САХАНЬ І. Я. Шановний доповідачу! Я ж не ставив запитання так, як ви відповіли мені. Я говорив про те, щоб кредит, скажімо, отриманий у березні, вкласти у виробництво свого власного хліба чи цукру. Потім, реалізувавши цю  продукцію,

 

розрахуватися з Росією. Таким чином ми зможемо пожвавити власне виробництво.

 

46

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Я з вами згоден. Уточнюю відповідь на запитання. У нас кожен останній місяць кварталу за угодами, укладеними з Росією та Туркменистаном, проходять ЦІ платежі.

 

За неперерахування, непереказ коштів у встановлений термін 9а цими угодами йде нарахування штрафних санкцій. Тому я не кажу, що не можна. Якщо є розрив у платежах, то кошти можна направляти. Я з вами згодний.

 

ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

АНІСІМОВ Л. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський  виборчий округ, Запорізька  область/. Перед тем, как задать вопрос, хочу сделать реплику заместителю министра чисто по-дружески. Ви сказали: предприятия ударились в бартеризацию. В том, что произошло в Украине, вина, наверное, Министерства финансов и Кабинета Министров в целом. Из-за того, что мы пошли по бартерному пути, вымыты оборот-ные средства инфляционными процессами. Они не индексировались, не пополнялись. А без них ни о каком экономическом подъеме речи не может быть.

 

А теперь конкретно о рассматриваемом сегодня вопросе. Я поддерживаю то, что сказала моя коллега Кужель: конечно, никакого эффекта невозможно получить.

 

47

 

Первое. Мы кредитовали товаропроизводителя другого государства /это факт/. Вам как заместителю министра надо будет пересмотреть такие подходы - это в Верховном Совете звучало не раз...

 

Второе. О каком нормальном кредитований может идти речь, если по траншам пять процентов выделялось металлургическому комплексу. С 26 миллионов  пять процентов - это порядка полтора миллиона. А для строительства одного кислородно-кон-верторного цеха надо 700-800 миллионов)

 

И, наконец, вопрос. Скажите, пожалуйста, это - латание дыр или действительно выполнение предписаний Международного валютного фонда - либерализация цен, либерализация внешней торговли? Какую цель преследует Кабинет Министров?

 

МАКАЦАРІЯ С. М. Ответ на первый вопрос. Действительно, металлургический комплекс получил пять процентов. Это свя-зано, в первую очередь, вот с чем. Вы знаєте, есть у нас такой заемщик, как Макеевский металлургический комбинат, ко-торый получил оборудование для станов. Общая стоимость - 200 миллионов немецких марок. Сегодня комбинат не может платить по зтому кредиту - вступает в силу гарантийный случай и платит государство. Сегодня оно уже заплатило за комбинат 35 миллионов марок.

 

Поэтому когда стоит вопрос о металлургическом комплексе Министерства промышленности, мы смотрим на всех заемщиков. Не было заявок. Если бы в прошлом году были заявки по металлургическому комплексу, их бы рассмотрели в Валютно-кредитном совете и принимали бы решение о предоставлении гарантий и направлении кредитов.

 

48

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

Доповідав і відповідав на запитання Сергій Мегоновнч Макацарія. Користуючись нагодою, відповідаю на численні телефонні дзвінки з приводу того, що я не вимовляю букву "р" з якогось часу.

 

Йдеться про те, що справді доповідає Сергій Мегонович, а Сергій Миронович був інший, ви знаєте... Нагадую про це депутатам, бо ми з ним часто зустрічаємось на трибуні в сесійному залі, і дехто думає, що це граматична помилка.

 

Записалися на виступи з обговорюваного питання І3 депутатів.

 

Депутат Павловський від Комісії з питань ядерної політики та ядерної безпеки.

 

Але прохання виступати по три хвилини. Будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. П'ять хвилин. ГОЛОВА. Тоді до вас не дійде черга.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ М. А., голова Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Центральний  виборчий  округ, Хмельницька  область/. Українська республіканська партія. Шановний Голово! Шановні члени уряду! Шановні колеги! Шановні виборці! Дозвольте розпочати свій виступ цитатою із Бжезінського: "Проблему Украины нельзя оставлять без вни-мания. Украина просто слишком велика, слишком важна, а ее

 

49

 

существование имеет особое значение как для России, так и для Запада".

 

А для мене існування України має сенс з огляду на інтереси широких верств її населення, інтереси тих 80 відсотків населення, стосовно яких порушуються економічні права людини.

 

Через те хочу оцінити ефективність кредитів саме на, і таких засадах.      Сьогодні питання кредитів і відповідних боргів дедалі більше пов'язується з проблемою безпеки України. Кредити беруть усі, але для України вони неефективні. Сьогодні самі тільки витрати на обслуговування боргу вже зрівнялися з обсягом видатків на заробітну плату для бюджетної сфери. Але якщо на обслуговування боргу треба давати кошти, то заробітну плату можна й притримати. Отже, чи ефективно це для тих, кому не виплачують заробітної плати?

 

Чим найбільш небезпечні наші кредитори? Тим, що вони висувають нам свої умови. А які це умови? Насамперед здійснення монетарної економічної політики. А ця політика зовсім не придатна для нашого перехідного періоду. До того ж кредити, як правило, для нас шкідливі. Це товарні кредити або кредити під зміну структури, але не структури виробництва, а структури форми, що дуже ганебно. Я тримаю в руках гранд Японії, кредит під навчання. Це оплата системи іноземної освіти, за якою всі наші службовці навчалися. А виробництво тим часом постійно знижується. Де ж ефективність того навчання?

 

50

 

Я не перераховуватиму тут питань, а висвітлю їх частково. Комбайни "Джон Дір" хіба на користь країні? Це втрата 40 тисяч робочих місць в Україні, Навіть наш Річфлот для того, щоб поновити плавзасоби, отримав гранд Європейського банку реконструкції і розвитку, але замовлення - не на українських корабельнях, а на закордонних. Тим часом наш Промінвестбанк хоче надати кредити нашій суднобудівній промисловості, але уряд не дає йому гарантій.

 

Дозволю собі запитати Віктора Михайловича Пинзеника: де тут інтереси нашої держави? Зверніть увагу: кредити міжнародних фінансових організацій надаються на умовах 5-7 відсотків. Ми з того радіємо, а тим часом навіть за нульових відсотків такі кредити е шкідливі. До того ж ми платимо внески: 50 мільйонів доларів річно. То якби ми не платили внесків, а ці 50 мільйонів вкладали в наше виробництво, то був би якийсь сенс, а не занепад нашого виробництва.

 

І нарешті, про дефіцит бюджету. Є кілька способів його подолати. Чомусь нас постійно лякають емісійним способом погашення дефіциту. Ніби кращим є борговий спосіб, коли треба повертати ще більше. І все це є недоліками тієї самої монетарної політики, яка не придатна для нашого перехідного етапу.

 

Дозвольте задати аудиторії і всім слухачам одне просте запитання. Чому ті самі західні інвестори дають інвестиції і кредити Китаю, в якого земля - не товар, в якого приватизація - за своєю схемою, і кредити надаються для державного сектора, а нам не дають, а коли й дають, то кажуть: виконайте

 

51

 

такі-то умови, а потім дамо? Відповідь на це запитання зараз не викладатиму. Вона додається з статті, яку я написав,

 

"Досвід Китаю - уроки України".

 

Далі. Зверніть увагу на те, що країни, які досягли успіху за повоєнного періоду, не співпрацювали з міжнародними фінансовими організаціями.

 

І насамкінець пропозиції. Ефективність кредитів треба розглядати з погляду економічної доцільності і національної безпеки. А для цього Кабінет Міністрів мусить виконати доручення /і я на цьому наполягаю/, яке було йому дано за моєю пропозицією: негайно внести на розгляд Верховної Ради проекти законів про кредити і про допомогу Україні. Це перша пропозиція.

 

Друга. Розробити програму промислової політики України і тоді проголосити: наша економіка відкрита       для реалізації нашої промислової політики.

 

Далі. Змінити умови співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Працювати з ними на наших умовах. А якщо не приймають наших умов, розірвати з ними будь-які відносини.

 

Розглянути питання про доцільність перебування Романа Васильовича Шпека на посаді голови Національного комітету з питань реконструкції і розвитку, оскільки цей комітет репрезентує інтерес тільки іноземних фірм на терені України.

 

З метою створення умов ефективного використання кредитів змінити курс реформ відповідно до вимог Конституції. А для цього треба розробити політику захисту свого ринку, власного товаровиробника, змінити політику лібералізації, політику зарплати.

 

52

 

І найцікавіша остання пропозиція. Пріоритет видачі державних гарантій надавати вітчизняним банкам /порівняно з іноземними/, якщо кредити вкладатимуться у виробництво. І змінити банківську систему, визначивши головною метою діяльності банків кредитування власного виробництва.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Дуже хороші пропозиції. Тільки подайте їх, будь ласка, в письмовій формі, щоб можна було проаналізувати.

 

Слово надається депутатові Олександру Михайловичу Кожушку від Комісії з питань паливно-енергетичного комплексу. Прошу.

 

КОЖУШКО 0. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Ясинуватський  виборчий  округ, Донецька  область/. Уважаемые коллеги! Я внимательно прослушал отчет и стало грустно от того, каное положение сложилось у нас в сфере использования кредитов.

 

Я ничего не могу сказать Сергею Мегоновичу. Очевидно, он специалист и знает. Но это руководитель, который выполняет

 

53

 

чью-то волю. У нас есть агентство по иностранным кредитам, ин-вестициям, возглавляемое господином Шпеком. Мы так сделали, что всеми этими вопросами ведает эта контора. Я это хорошо знаю. Но Шпек не член правительства, он не может отчитываться здесь.

 

Прежде чем ставить этот вопрос, у нас должна быть прог-рамма использования кредитов. Я как хозяйственник понимаю: если я бару какой-то  кредит, то должен четко знать, что буду от этого иметь, какая будет эффективность от его использования.

 

Услышали ли мы отчет хотя бы по одному кредиту: как он был использован, какова его эффективность? Нет! И до тех пор пока будет действовать механизм простого набирания кредитов отдельными лицами, а не комплексная государственная программа, мы будем иметь только потери.

 

Наша комиссия проанализировала четыре кредита. Первуй кредит - для реконструкции гидроэлектростанций Управления объединенной энергетической системы Украины. Условия предоставления кредита стандартные: 7 процентов годовых на 17 лет, включая пять лет отстрочки платежей.

 

Этот кредит заработал. Думаю, будет положительный результат. По кредиту проведено II тендеров, по четырем выявлены победители - подписаны контракты и перечислено 1, 4 миллиона долларов США. И главное, что победителями стали украинские производители.

 

Второй кредит был на сумму 317 миллионов долларов США. Мы пригласили Министерство угольной промышленности, Министерство энергетики. Первый транш получен - 123 миллиона долларов.

 

54

 

Выиграли угольщики /обеспечена проплата 600 тысяч тонн, хотя могли выиграть и на полтора миллиона/. Другой кредит выиграли энергетики /деньги пойдут на приобретение 300 тысяч тонн мазута/. Еще один кредит получили машиностроители. Как видите, мож-но брать кредиты, если они дают положительный результат. Но єсть и другие кредиты.

 

Вот нам дали товарный кредит для приобретения дизельного топлива. Наша комиссия проанализировала и его. И что ж получается? Средняя цена за тонну дизельного топлива в прошлом году в Украине составляла 233 доллара за тонну, а кредит обошелся в 348, 9 доллара за тонну. Из Америки везли дизельнеє топливо /Шум у залі/.

 

Вот здесь говорят: проанализируй... Мы направили письмо и в Кабинет Министров, и к народному депутату, ко-торый подавал запрос и Председателю Верховного Совета, и в прокуратуру с просьбой разобраться с этим вопросом. И если бы разобрались здесь хотя бы с одним кредитом, с тем, чтобы узнать, кто же руку приложил к этому кредиту, то ответ был бы другой.

 

Сейчас уважаемый Виктор Михайлович протаскивает кредит для закупки газових счетчиков. З миллиона счетчиков надо завез ти из зарубежья, когда оемь наших  заводов могут 3 миллиона счетчиков випустить в год. И министры подписывают этот кредит! Хочу сказать вам, Виктор Михайлович, что зтот кредит не будет Верховным Советом ратифицирован. Я вас приглашаю прийти в четверг в 10 часов и послушать все-таки производи-телей, почему мы против такого кредита, почему мы хотим, чтобы эти счетчики производились в нашей стране.

 

55

 

Поэтому я предлагаю, во-первых, брать кредиты только под перспективные направления развития экономики Украины, которые согласованы предварительным планом, а не как взду-мается, во-вторых, чтобы они проходили в Верховном Совете еще на этапе согласования. Депутаты Верховного Совета должны участвовать ж согласовании кредитов, тогда они пройдут. А в-третьих, должен быть контроль за эффективностью использова-ния кредита, ответственность лиц, которые заключают соглашение, и экспертные оценки по каждому кредиту. Тогда у нас не будет такого положения.

 

ГОЛОВА. Слово має депутат Вітренко. За нею - депутат Гетьман.

 

ВІТРЕНКО Н. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопський  виборчий  округ, Сумська область/. Прогресивна соціалістична партія України. Шановні колеги! Я вдячна членам Комісії з питань економічної Політики та управління народним господарством за те, що вони довірили мені виступити з означеного питання.

 

Питання полягає саме в оцінці ефективності тих іноземних кредитів, які сьогодні вже має Україна, і продовжує їх набирати. І нам треба дати відповідь виборцям про те, що відбувається в Україні. Чому змінюються Президенти, змінюються уряди, змінюється склад Верховної Ради, а продовжується

 

56

 

той самий курс економічних реформ - саме реформ, запропонованих Міжнародним валютним фондом і фінансованих через Світовий банк?

 

І відбувається це саме тому, що стратегію знищення конкурента було доручено певним особам, підготовленим у Гарвардському університеті. Вони тепер перебувають на фінансовому утриманні закордонних кіл /це Пинзеник, Шпек, Осика, Ющенко, Науменко - перелік можна продовжити/, проводять не державну, а антидержавну політику, не захищаючи національних інтересів України, а захищаючи ідеологію Міжнародного валютного фонду...

 

І нормальна ситуація, коли здійснюються реформи в Україні /і не тільки в Україні, а й в інших республіках/, коли від командної економіки переходять до змішаної і починає   відчуватися дефіцит обігових коштів /бо відпускаються ціни/... Так от, використавши саме таку ситуацію в країні, Міжнародний валютний фонд

 

запропонував кредити, але під давні умови! І не страшно, що Україна бере кредити /можна брати кредити, можна залучати іноземні інвестиції і треба їх залучати/, а найганебніше те, що бере їх під принизливі умови економічних реформі

 

57

 

Перший такий меморандум про політику економічних
реформ прийняв віце-прем'єр з питань економіки Володимир
Лановий. То був єдиний випадок в Україні, коли ще
більш-менш порядна людина надрукувала цей меморандум у газеті "Правда Украины". Це було в квітні 1992 року.
Що робить уряд після того? Він підписує кожний новий
меморандум, не публікуючи. Україна не знає, під що
беруться гроші, а віддаються вони справді з державного
бюджету. Отож варто проаналізувати, які гроші взято і
які маємо наслідки. Це ж настільки просто... Я використовую матеріали з інформації, яка нам була
роздана 23 жовтня 1996 року за підписом Василя Васильовича Дурдинця. Будь ласка, давайте порівняємо.

 

Зменшення валового внутрішнього продукту почалося з 1991 року - 8, 7 відсотка. Щороку валовий продукт падає, і 1996 року - вже маємо 10,1 відсотка.

 

58

 

Далі. Зростання тіньової економіки. 1991 рік - 23 відсотки тіньової економіки у валовому продукті, 1996 рік - 68 відсотків (це вже дані центру Разумкова).

 

І як зростають кредити, що набирає Україна. Дивимося той самий наш посібник. З 400 мільйонів 1992 року до очікуваних 9,7 мільярда доларів на 1 січня 1997 року. Тобто щороку набираються кредити під умови, які стають дедалі принизливішими і руйнівними для нашого виробництва.

 

Стосовно останньої угоди, то ганебнішої для України не можна навіть уявити. Це угода зі Світовим банком про позику на розвиток підприємств.

 

Яким чином надається позика? Це класичний їхній механізм. Пропонується 310 мільйонів доларів - три транші по 100 мільйонів. Кожний транш надається на конкретних умовах. Наприклад, тут надруковано умови другого траншу, до яких належить скасування державної монополії на сертифікацію товарів; скасування експортних квот на шкіряну сировину і худобу тощо.

 

Ці три транші надаються тільки під умови. Крім того, 9 мільйонів доларів передбачено людям, які проводять реформи, їх називають консультантами. Консультанти отримують в середньому 700 доларів на день. І один мільйон доларів дається на те, щоб цих консультантів усім забезпечити - обладнанням і таким іншим. А беруть кредити під умови, за якими виплачувати потрібно з процентами. Ми 1997 року повинні віддати з державного бюджету вже 8 відсотків видаткової частини бюджету (Росія сьогодні стоїть на колінах, віддаючи 14 відсотків). Світовий банк каже, що 2000 року ми віддаватимемо 20, 3 відсотка витратної частини бюджету для погашення кредиту.

 

59

 

Ось стаття з газети про досвід Угорщини, де повідомлено, що юрист міжнародного класу подав до Конституційного буду на Міжнародний валютний фонд. Подібне відбувається в усіх країнах.

 

Тому ми з народним депутатом Марченком запропонували проект постанови. Звертаю вашу увагу на перші два пункти цього проекту. Перший пункт - "політику залучення іноземних кредитів... визнати неефективною", а другий - "запропонувати Президенту... внести пропозицію... про денонсацію угоди щоб звільнити Україну від кабали.

 

Нам потрібно брати іноземні кредити зовсім на інших умовах, без умов економічних реформ. Ми маємо достатньо сил, щоб здійснювати реформи самостійно, користуючись нашими знаннями, нашим досвідом в ім'я народу України.

 

ГОЛОВА. Вадим Петрович Гетьман.

 

ГЕТЬМАН В. П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності (Тальнівський  виборчий  округ, Черкаська  область). Шановні колеги! Розумію тепер, чому Олександр Олександрович надав мені слово після Наталії Михайлівни. То я хочу для об'єктивності, щоб було зрозуміло всім, сказати, що нам сьогодні ще рано посипати голову попелом. Питання справді гостре, але його можна виправити. І парламент вчасно вирішив попередити уряд.

 

Дозвольте послатися тільки на деякі цифри. Сьогодні дефіцит України за поточними рахунками становить близько 900 мільйонів доларів США, а це лише 1, 9 відсотка ВВП, що є

 

60

 

надзвичайно позитивним для будь-якої країни. Серед інших країн, що перебувають в аналогічній ситуації, тільки Росія і Польща мають менший дефіцит, а Угорщина, Чехія, Словаччина - набагато більший.

 

Як наслідок обмежувального дефіциту за поточними рахунками і нетривалої історії українських боргів Україна перебуває тепер на рівні близько 60 відсотків обсягу експорту боргів. І це теж є визначальним показником для позитивного рейтингу України на міжнародних фінансових ринках. До того ж можу сказати, що за цим показником ми попереду і Чехії, і Росії, і Польщі, і Угорщини.

 

Отже, ми маємо динаміку, маємо можливості. А головне, правильно чинить Верховна Рада, попереджуючи уряд про можливе зростання піраміди, яка сьогодні ще під пильним контролем, але завтра ми можемо його втратити.

 

Ось тут ми й підходимо до питань, які постійно повинні бути під пильним наглядом парламенту. Мені прикро, що всі ці роки Україна так і не затверджувала граничного рівня зовнішньої заборгованості держави. А ми повинні це робити щороку, коли затверджуємо черговий річний бюджет.

 

Тому прошу Олександра Олександровича зробити це хоча б на цей рік і затвердити межу зовнішньої заборгованості, на яку може піти уряд під нашим контролем.

 

Водночас маю підстави говорити, що сьогодні уряд не контролює становище в усієї кредитної заборгованості. Нині ми враховуємо заборгованість з міжнародних кредитних угод фінансових організацій. Але крім них поза увагою уряду перебувають так звалі корпоративні кредитні угоди, які Кабінет Міністрів не контролює, і вони підписуються за його спиною представниками окремих галузей, підприємств, банків

 

61

 

Скажіть, що робиться з кредитом (величезним кредитом), отриманим заводом "Азовсталь" від австрійських банків? Що робиться з кредитами, отриманими кредитними лініями комерційних банків під гарантії Національного банку на розвиток малого і середнього бізнесу?

 

А ось приклад, який мене просто приголомшив тим, як у нас неконтрольовано можуть підписуватися кредитні угоди. Із словацької преси стало відомо, що недавно один із наших великих комерційних банків підписав кредитну угоду із загальнокредитним словацьким банком про надання кредиту обсягом 600 мільйонів словацьких крон і 20 мільйонів доларів США строком лише на один рік для фінансування словацького експорту. Словацька газета "Господарські новини" від 22 жовтня 1996 року так і повідомляє, що тепер їхня промисловість нарешті може визначити собі клієнтів, які вивозять до України та зацікавлені у словацьких виробах. Ці кредити змінюють активне сальдо України, яке було досі зі Словаччиною, на негативне. Цими мільйонами доларів, що нам надає Словаччина, ми практично підтримуємо падаючий курс словацької валюти і не отримуємо якоїсь компенсації для того, щоб можна було укласти паритетні угоди у наших гривнях і в кронах.

 

Це лише один приклад, коли уряд не контролює ситуацію, хоча і знає про цю угоду. Мені відомо, що пан Осика добре інформований про те, що таку угоду підписано, але чомусь висновки (і досить серйозні) з цього не робляться. Тому прошу уряд зайнятися цією проблемою. Треба знати, яку реальну сукупну заборгованість має все народне господарство України. Тоді, можливо, ми сьогодні матимемо не 10 мільярдів доларів, а 15-16 мільярдів, які Україна вже, вибачте на слові, нахапала як боргів.

 

62

 

І ще таке. Я вважаю, що уряд виявив безпринципність у  питанні нульового варіанта, який не було ратифіковано парламентом. А тим часом борги Росії реструктуризовано паризьким і лондонським клубами кредиторів. Це надзвичайно складна проблема. А цього року, коли виплати за кредитами Росії й іншим країнам становлять 1,2 мільярда доларів (що передбачено витратною частиною проекту Державного бюджету), то ми б хотіли, Щоб розв'язання проблеми реструктуризації наших боргів Росії й іншим країнам допомогло вивільнити ці кошти і направити їх на соціальні потреби. Я просив Олександра Олександровича прискорити розгляд питання про нульовий варіант у нашому парламенті, щоб, врешті-решт, поставити на тому крапку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Депутат Семенюк. Від комісії.

 

СЕМЕНЮК В. П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/.

 

Шановні колеги народні депутати! Сума боргу, зазначена в інформації, розданій нам, ілюструє, якою буде Україна та якою буде доля нашого покоління. Стане вона економічно розвиненою європейською країною чи залишиться європейським бандустаном з великою диференціацією в рівні життя населення, з високою смертністю, високою зовнішньою заборгованістю та жменею некоронованих королів, країною, де без кінця проводяться економічні реформи і ніхто не несе відповідальності за їх наслідки.

 

63

 

У поданій Інформації ми чітко бачимо критичну межу тієї заборгованості. Я не повторюватиму того, що вже говорили депутати. З приводу цього я висловила свої міркування на сторінках газети "Сільські вісті". Думаю, що ви читали.

 

Головною умовою надання тих кредитів, які ми отримуємо, е прийняття і виконання відповідного законодавства. Наведу приклад. Ми минулого року приймали Закон України про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі. Головною умовою кредиту, який ми отримали 26 червня 1996 року, була передача контрольного пакета акцій не юридичним особам, а фізичним.

 

Умови надання кредитів свідчать, що ті вимоги, які висувають під час укладання відповідних угод, більше спрямовані на те, щоб подрібнити наші підприємства і зробити їх неефективними.

 

Якщо детально проаналізувати, наприклад, ті міжнародні кредити, які надаються розвиненим країнам, то стане зрозумілим, що вони в основному йдуть на розвиток великого виробництва. Наприклад, у Європі для великих підприємств надається кредит під один відсоток, а для дрібних - під п'ять відсотків. А нам уже пропонують і надають кредити, спрямовані на подрібнення підприємств. Це є доказом слушності того, що я говорила стосовно Закону про особливості приватизації в агропромисловому комплексі.

 

До того ж у Європі діє програма підтримки великих підприємств. Вона затверджена ЄС і має назву "Зелений план". У цьому плані чітко записано положення про підтримку кредитами на пільгових умовах (під 1 відсоток). Нам же пропонують зовсім інше. Тому такі угоди треба переглядати і орієнтуватися на ті умови, які надаються у світі.

 

64

 

Варто ще сказати про кредит, який надавався 27 червня 1996 року. Головною умовою його було створення депозитарної системи цінних паперів, у якій за державою закріплюється 20 відсотків статутного фонду. Ми, як ви пам'ятаєте, приймали концепцію фондового ринку, де чітко записали, що 61 відсоток акцій має належати державі. А у кредитній угоді встановлюється лише 20 відсотків. Саме так ми санкціонуємо безконтрольність з боку держави.

 

Ми вже мали історію з трастами. Перед цим, 1992 року, як ви пам'ятаєте, була історія із так званими "фальшивими авізо". І, врешті-решт, боротьба між європейською і американською системами депозитаріїв, під які надаються кредити, призведе до того, що держава прийматиме законодавчі акти, які не відповідатимуть міжнародним нормам. Думаю, що й Президентові варто звернути увагу.

 

На завершення маю сказати, що особисто внесла проект постанови і пропоную депутатам прийняти його за основу.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати, на виступи записалося 10 чоловік, з них два - від фракцій. Але ми проголосували завершити розгляд цього питання до 12 години.

 

Голосується пропозиція продовжити це обговорення. Проголосуйте, будь ласка.

 

"За" - 130. Прийнято.

 

Продовжуємо. Тільки повинен сказати ось що: це специфічне питання, і порядок його обговорення передбачено в самому положенні. Там окремо прав фракцій і такого іншого не визначено. То в Регламенті визначено всі інші питання. А це окреме питання, яке стосується Дня уряду України. Зрозуміло? Перерва на півгодини.

 

65