Стенограма пленарного засідання

14 Грудня 1995

              ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ШОСТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  14  г р у д н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної  Ради!  Прошу  депутатів  підготуватися  до

 реєстрації.  Поки  ви це зробите, я зачитаю запити до

 Президента  України  від  великої  групи  депутатів з

 приводу  ситуації в професійно-технічній освіті нашої

 держави.  Я  скажу,  що  підписали  Лінчак,  Кулінич,

 Горбаль,   Заборний,   Терець,   Сокерчак,   Мельник,

 Яковенко,  Яровенко і другі, я це питання, яке вже не

 1 раз порушається у нас і значення його не можна ніяк

 применшити.

      Також  депутатські запити надійшли від Кармазіна

 Юрія  Анатолійовича  до Голови держтелерадіо комітету

 стосовно ситуації в Одеській студії телебачення.

      Мостицького   Андрія   Богдановича  до  Міністра

 транспорту   стосовно  впорядкування  інструкції  про

 порядок автоматизованої видачі залізничних квитків.

      Безсмертного   Богдана   Петровича  до  Прем'єр-

 міністра    стосовно   впорядкування   оплати   праці

 керівників   виконкомів  та  специалістів  сільських,

 селищних Рад народних депутатів  - болюче питання.

      Діхтяренка   Григорія  Юхимовича  до  Президента

 України  стосовнопорушення  чинного законодавства при

 використанні   коштів   резервного   фонду   Кабінету

 Міністрів  -будем  розглядать  законопроект  з  цього

 приводу.

      Вітренко    Наталії   Михайлівни   та   Марченка

 Володимира  Романовича  до  Генерального прокурора та

 Міністра  внутрішніх  справ  стосовно  ситуації  щодо

 блокування  газети  "Фінансова Україна" до президента

 України  та  Голови Верховної Ради стосовно звернення

 трудівників шахти "Нововолинська".

      Верхогляда   Василя   Карповича   до   Міністра

 фінансів  стосовно  виконання  Державного  бюджету  в

 частині фінансування Шепетівської вузлової лікарні.

      Групи депутатів: Глухівський, Юхновський та інщі до

 Прем'єр-міністра  стосовно  Положення "Про порядок

 заповнення  авіаквитків", яке протирічить Закону "Про

 мову";

      Радченко  Галини  Федірівни  до Прем'єр-міністра

 стосовноситуації,  що  склалась на взуттєвих фабриках

 України;

       Магди  Івана Івановича до Голови Верховної Ради

 стосовно    Постанови   Верховної   Ради   Автономної

 Республіки  Крим  про  основні  принципи розмежування

 майна   санаторно-курортних та оздоровичих   закладів,

 розташованих  на  території  Криму,  яка  прийнята  в

 порушення   Закону  України "Про  підприємництво".

      Доручаємо  Секретаріату  направиди  дані  запити

 адресатам для   реагування   відповідно   до  чинного

 законодавства.

      Підходили  перед початком депутати з урахуванням

 тої  складності  порядку  денного  сьогодні,  щоб  ми

 приступили  до  розгляду  питань,  з  приводу яких ми

 запросили  сюди  членів Кабінету Міністрів.

      Якщо  ви  погодитись  щоб  відразу  проводити, я

 поставлю це питання на  голосування.

      Хто  за  те, щоб не використосувать сьогодні час

 для  оголошень,  а відразу розглядати питання? Ставлю

 на голосування цю пропозицію.

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Реєстрацію? Прошу зареєструватись.

 

      Ранкове засідання оголошується відкритим.

      Ставлю  на  голосування  пропозицію  про початок

 розгляду  питання  про  Проект  Закону "Про державний

 бюджет  України". Будь ласка.

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

       Я  ставлю  на голосування. Не підтримаєте -тоді

 будете  голошення робить. Якщо візьмете слово, будете

 робить оголошення.

      Будь ласка,  ставлю на голосування.

      За -

       Рішення   прийнято  .

      Слухається  питання  про  Проект  Закону України

 "Про  внесення змін і уточнень до Закону України "Про

 державний  бюджет   України на 1995 рік".

      На  трибуні  Германчук  Петро  Кузьмич  -міністр

 фінансів  України.

      Будь ласка.

      Що   саме?  Пропозиція.  Одну  хвилиночку  Петро

 Кузьмич, одну секундочку.

      Анісімов, будь ласка.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      178, город Запорожье, Анисимов.

      Уважаемые  народные  депутаты,  я  попрошу  меня

 внимательно  послушать.  Как раз на трибуне находится

 министр  финансов.  Вы  наверное помните почему мы не

 рассмотрели  и  не  приняли  решение по тому вопросу,

 который вынесли сегодня.

      Есть...  Я снова возвращаю ваше внимание к тому,

 чтоб  мы  не  обходили никогда, и министр финансов, и

 руководство,  и  чтобы  И  Кабинет Министров, помнили

 всегда   об   этом   законе.   Есть   Закон  "О  межі

 малозабезпеченості",     который     говорит:     при

 рассмотрении   бюджета   и  его  коректировки  каждый

 народный  депутат должен получить цифровое исчесление

 этой величины и после его утверждения рассматриваются

 поправки к бюджету.

      Я  просил вас, Александр Александрович, зачитать

 приамбулу,  когда  мы  сняли  с  рассмотрения  вопрос

 коректировки  бюджета,  где  вы зачитали и все с этим

 согласились,  где  Кабинет Министров не выполнил наше

 решение  по  введению  межі малозабезпеченості. Тогда

 она  была  4,  800.  Сегодня  сумму  мы эту не видим.

 Поэтому  я  попрошу  народных депутатов все-таки быть

 доконца   последовательными,   а  Кабинету  Министров

 выполнить   свою  прямую  функцию,  представить  этот

 рассчет  народным депутатам. После этого приступать к

 рассмотрению и корректировки бюджета.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  відповідайте.  І, мабуть,

 будем вирішувать питання.

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Я відповім вам на це питання.

 Розрахунки по межі малозабезпеченості, в тому числі і

 Постанови  Верховної  Ради  ми  представили. Я на цій

 трибуні  вам  доповідав.  Ці розрахунки є в Комісії з

 питань  бюджету.  Вона  теж  розглянула  це  питання,

 підтримала  Кабінет  Міністрів.  і в проекті бюджету,

 який  я  сьогодні  буду  доповідати  вам,  в  проекті

 уточнень   сума   10   трильйонів  під  ту  категорію

 пенсіонерів, яку запропонував Кабінет Міністірв, вона

 визначена.  На 1996 рік окрема стаття є на цю мету по

 межі  малозабезпеченості -120 трильйонів карбованців.

 І  під  неї  є  відповідні   розрахунків. Будь ласка,

 подивіться,  там  два  тома  розрахункві, там скільки

 пенсіонерів,  які...  Все  це  є. Чому ви так ставите

 питання?

 

      ГОЛОВА. Леонід Олександрович Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      Я  не  согласен  с  вашим  ответом,  потому  что

 расчеты,    которые    должен   представить   Кабинет

 Министров,  должны  быть  согласованы  с  профсоюзным

 комитетом и даны нам каждому народному депутату.

      Кому   в   какую  комиссию  было  направлено?  И

 ответьте тогда всем жителям Украины, персионерам, где

 мы  принимали решение (я говорю: уже сегодня цифра не

 4     800),     почему     сегодня    введена    межа

 малозабезпечености  для  той категории людей, которую

 мы определили. Ответьте.

 

      ГЕРМАНЧУК.  Я відповідаю вам на це питання. Що

 на  межу малозабезпеченості Уряд представив Верховній

 раді,  ще  раз  повторюю:  для  одиноких, непрацюючих

 пенсіонерів  введення  її так, як і запропоновано з 1

 листопада  поточного  року.  Це  коштує 10 трильйонів

 карбованців.  І  це закладено в тому бюджеті, який ви

 сьогодні овинні уточнити.

      Коли    ви    приймали    рішення    про    межу

 малозабезпеченості,  джерела  для  виплат по цій межі

 громадянам  не  було  визначено. За рахунок чого було

 платити?  Уряд  знайшов можливість заплатити, в першу

 чергу,  одиноким  непрацюючим  пенсіонерам. І в цьому

 залі  це  питання  вже  розглядалось. Розглядалось на

 Комісії з питань бюджету.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Я прошу. Будь ласка, с голосу не веліть

 дискусію.

      Микола  Янович  Азаров  де? Візьміть слово, будь

 ласка.  Ви  подивіться,  будь  ласка, пункт 2 проекту

 постанови,  яка не пропонується. Це не дає відповіді?

 Будь ласка.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Александр Александрович уважаемый!

 Ну   есть  процедура   вынесения  вопроса  на  сессию

 Верховного  Совета.  Ну  давайте  мы так перед каждым

 вопросом по запыту народного депутата   будем  то  ли

 снимать,  то  ли  ставить  серьезнейшие  вопросы,  от

 которых зависит, в том числе межа малозабезпечености.

      Есть процедура вынесения этого вопроса на сессию

 Верховного Совета. Рассмотрение в комиссии, Президиум

 и  так  далее,  так  далее. Вопрос вынесен на сессию,

 Президиум в понедельник рассмотрел.

      Потребовать   от  комиссии  бюджетной  дополнить

 решение, значит, проект постановления Верховной Ради,

 конкретным  пунктом  про  відповідальність  посадових

 осіб, доповнити.

      Комиссии выносят.

      Если   мы  сегодня  перенесем  этот  вопрос,  то

 никакой   межи  фактически  Леонид  Александрович  не

 будет.

      Поэтому  все ваши благие пожелания и обращения к

 пенсионерам  говорят только об одном, либо мы сегодня

 рассмотрим,  выделим  эти средства для этих категорий

 пенсионерам и потребовать от правительства, чтобы уже

 в   декабре   выплаты  осуществлялись,  либо,  уже  в

 декабре,  либо мы вже сегодня снимаем этот вопрос, не

 выносим  зміни,  не  выделякм деньги на межу и вообще

 никто не получит и когда получат неизвестно.

       Я не меньше вас болею, переживаю за пенсионеров

 и так далее.

      Поэтому  по инициативе нашей комиссии был внесен

 этот вопрос по меже.

      По инициативе нашей были выделены эти средства.

      Давайте  поддержим,  проголосуем и уже в декабре

 потребуем, чтобы эти средства пошли людям.

 

      ГОЛОВА.  Значить,  так,  є частина суттєва цього

 питання, є частина процедурна.

      Відносно процедурної частини, проект розглядався

 у комісії, на Президії. Президія прийняла рішення про

 внесення  на розгляд Верховної Ради, процесі розгляду

 внесете пропозицію , будемо голосувати.

      Відхилемо, відхилемо. Приймемо, приймемо, то вже

 інша  справа.  Я  прошу,  доповідь має Петро Кузьмич.

 Будь ласка.

 

      ___________.

 

      Шановний   Олександр  Олександровичу,  шановні

 народні  депутати, уточнені показники бюджету на 1995

 рік  за  підсумками  його виконання за 9 місяців були

 розглянуті в комісіях Верховної Ради та на засіданнях

 Верховної Ради і повернуті на доопрацювання Кабінету

 Міністрів.

      Проект змін і доповнень до показників державного

 бюджету  на 1995 рік, що внесений сьогодні попередньо

 також  розглядався в комісіях Верховної Ради з питань

 бюджету  також  на Президії Верховної Ради 11 грудня

 1995 року і винесено на ваш розгляд.

      Доопрацювання    здійснювалось   відповідно   до

 постанови  Верховної  Ради від 23 листопада поточного

 року про проект закону "Про внесення змін і доповнень

 до Закону "Про державний Бюджет на 1995 рік".

      Уряд    прагнув    максимально   врахувати   при

 доопрацюванні   положення   зазначеної  постанови,  і

 зокрема,   в   частині,   де  вони  мають  конкретний

 характер,  а  також  пропозиції депутатів, висловлені

 при обговоренні проекту змін і доповнень.

      Зокрема,   із   доходної  та  видаткової  частин

 Державного  бюджету  виключені  надходження і видатки

 фонду  для  розрахунків  за  енергоносії  в  сумі  12

 трильйонів    карбованців    та    надходження    25%

 амортизаційних     відрахувань    для    фінансування

 структурної   перебудови  базових  галузей  народного

 господарства в сумі 10,9 трильйонів карбованців.

      Оскільки  надходження  і  видатки по цих статтях

 були   в  одинаковій  сумі,  то  це  не  вплинуло,  в

 принципі,  на  рівень  дефіциту  Державного  бюджету.

 інших   змін  у  доходній  частині  не  відбулось  за

 виключенням   незначного   уточнення   надходжень  по

 податку  на  прибуток  з  урахуванням  його фактичних

 надходжень за 10 місяців поточного року.

      Що  стосується  видаткової  частини,  то тут теж

 суттєвих   змін  в  порівнянні  з  проектом,  що  вже

 розглядався,  не  відбулось. За пропозиціями народних

 депутатів  збільшено  видатки  на  надання фінансової

 допомоги  селянським господарствам, як це передбачено

 і Постановою Кабінету Міністрів "Про додаткові заходи

 щодо    підтримки    розвитку   особистих   підсобних

 господарств громадян і селянських господарств" на 600

 мільярдів  карбованців.  Це  збільшення  проведено  в

 межах   загальних   асигнувань  на  розвиток  галузей

 сільського господарства.

      Відповідно  до  пропозицій  Уряду, погоджених із

 Верховною  Радою,  щодо поетапного запровадження межі

 малозабезпеченості  запропоновано  в проекті у складі

 видатків передбачається 10 трильйонів карбованців для

 запровадження  доплат  окремим  групам пенсіонерів до

 межі   малозабезпеченості.   Здійснення   цих  доплат

 залежить  від  того,  наскільки швидко буде визначено

 джерело в Державному  бюджеті.

      Особливо  хочу  наголосити,  що в проекті закону

 пропонується нова редакція ст. 37 Закону України "Про

 державний   бюджет"  щодо  створення  Фонду  розвитку

 паливно-енегетичного комплексу. Прийняття цієї статті

 в  запропонованій редакції важливо, скоріш всього, не

 для  бюджету  95 року, а для бюджету наступного року,

 оскільки в проекті його у нас закладено в доходах і в

 видатках по цьому фонду 108 трильйонів карбованців.

      Що   стосується   витрат  на  соціальний  захист

 населення    та    ліквідацію    в   поточному   році

 заборгованості   по   виплатах  заробітної  плати  та

 пенсій, то урядом в період до кінця року будуть вжиті

 всі  необхідні  заходи до забезпечення фінансування в

 першу  чергу  саме  цих  витрат.  Як  і  вимагалось у

 Постанові  Верховної  Ради  України до проекту змін і

 доповнень подано звітні дані про фактичні надходження

 і  витрачання коштів Державного бюджету за 9 місяців.

 Про  них  детально  вже йшла мова при першому читанні

 змін  до  бюджету  1995  року,  а  також  у  доповіді

 міністра   економіки   на   Днях   уряду,  які  щойно

 відбулись,  слухання.  Отже,  поданий  доопрацьований

 проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону

 України  "Про  Державний бюджет", практично, враховує

 зауваження  й пропозиції, висловлені Верховною Радою,

 за  виключенням  тих, що носили неконкретний характер

 або   були   суперечливими  чи  нереальними  в  плані

 забезпечення  реальними  фінансовими  джерелами. Тому

 сподіваємось,  що він буде схвалений найближчим часом

 і,  насамперед,  виходячи з інтересів виплати до межі

 малозабезпеченості,  а  також  в частині затвердження

 тексту статті 37-ї.

      В цілому, з урахуванням вищезазначених уточнень,

 доходи  Державного  бюджету пропонується затвердити в

 сумі   1   квадрильйон  441  трильйон  карбованців  і

 видатків  в  сумі 1 772. Дефіцит бюджету - в сумі 331

 трильйон  карбованців.  Без  змін  також залишились і

 джерела   покриття дефіциту  бьюджету  -  це  кредити

 центрального    банку,   Національного   банку -  244

 трильйони     карбованців    і    зовнішні    джерела

 фінансування - в  сумі  87  трильйонів карбованців, і

 цінні папери уряду, які сьогодні емітовано на суму 25

 трильйонів карбованців.

      Прошу   вас   прийняти  зміни  до  запропоновано

 проекту  Закону про уточнення показників його на 1995

 рік.

      Спасибі за увагу. Готовий відповісти на питання.

 

      ГОЛОВА.  Запишіться  на  запитання.  Опублікуйте

 список.  При  умові:  запитання-відповідь по хвилині,

 давайте  15 хвилин. Вистачить? Немає заперечень. Янко

 перший, будь ласка. За ним Анісімов.

 

      ЯНКО.

 

      Я  хотел  бы задать такой вопрос: в бюджете 1995

 года  37  статья  предусматривала  создание  Фонда по

 развитию  топливно-энергетического комплекса. В связи

 с  непринятием этой статьи средства в отрасль эти так

 и  не  поступили.  В  результате  этого  положение  в

 отрасли  на  конец  года, ну, архикритическое, как вы

 знаете,  только  одной  прямой зарплаты на сегодня не

 выплачено шахтерам более  30 триллионов карбованцев.

      У  меня такой вопрос: каким оразом эта проблема,

 проблема   состояния  дел  в  Топливно-энергетическом

 комплексе не только в угольной промышленности находит

 отражение в скорректированном бюджете  на 1995 год?

      Спасибо.

 

      ГЕРМАНЧУК.  Проблема  очень  значительная. Вы

 знаете,  что  до  настоящего  времени, ну, много есть

 дисскусий  по  этому вопросу кто выполнил не выполнил

 37  статью  и  практически  мы остались в бюджете без

 источника для финансирования мероприятий по "Паливно-

 енергетичному  комплексі.  В  уточненому  бюджеті  це

 передбачається  якщо  буде  прийнята стаття 37, то до

 кінця  цього  року  можна  буде мобілізовати, ну, при

 наймі 8, до 8 трильйонів карбованіців.

      Я  вам  скажу,  що в рахунок цієї статті ми були

 змушені  по  вирішеному  питанню,  які  є в вугільной

 промисловості,  вже  використати  більше 3 трильйонів

 карбованців.

      Крім того, для вирішення енергетичних проблем ми

 змушені   ули   залучити   або   запозичити  кошти  в

 комерційних  банків  з  тим,  щоб  підтримати  атомну

 енергетику,   з   тим,  щоб  підтримати  Міністерство

 електроенергетики,  в  тому  чилі  шляхом зарахування

 платежів  до бюджету, які п овинні надходити і по тих

 сумах,  кі  ми  повинні  були  б  надати Міністерству

 енергетики  для підтримки  енергетичного комплексу.

      А  взагалі  джерел  дуже  мало,  і  це, я ще раз

 підкреслюю,  що  стаття  37, безперечно, в цьому році

 суттєвих  змін в цьому комплексі не зробить, але вона

 закладе  реальні джерела на майбутнє, на 1996 рік, де

 пропонується отримати згідно з цією статтею направити

 на   паливно-енергетичний   комплекс  108  трильйонів

 карбованців.

 

      ГОЛОВА.   Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

      Петр  Куззьмич,  сразу  для уточнения: Верховный

 Совет  принял  решение  по  межі  малозабезпеченості,

 вывел    атегорию   одиноких   и   людей,   достигших

 пенсионного     возраста,    а    установил    просто

 "пенсионеры   -с  чем  вы  не  соглашаетесь?  Поэтому

 ответть  конкретно.  Вы  сказали расплывчато: доплаты

 будут  тогда,  когда  будет.  Это  ничего  никому  не

 госорит. Это один  вопрос.

      И  второй  вопрос  конкретный: 37 статья, как вы

 смотрите?    Я    прекрасно   понимаю   состояние   в

 энергетическом комплексе, и мы ее будем поддерживать.

 Если,   вводя   35%  налога  на  реализацию  продукции

 металлургического  и  химического  комплекса, вывести

 все   налоги   и   платежи,   которые   ложаться   на

 себестоисмость  этой продукции. Это один  вопрос.

      И  второй  вопрос  тут  дополнительно:  если  5%

 давать,  будем говорить, или будем их забирать у этих

 людей,  возможет  ли  вариант,  не увеличивая цены на

 энерноносители, потребляемые  этими  субкектами?

      Пожалуйста.

 

      ГЕРМАНЧУК.  По  межі малозабезпеченості. Я ще раз

 кажу, що ми чітко визначили і представили у Верховній

 Раді бачення  ,  як реально можна зробити  доплату.

       Верховна Рада розглядала цю пропозицію Кабінету

 Міністрів,  рішення  Верховної  Ради остаточного ми в

 Кабінеті Міністрів не  маємо.

      У нас є сума 10 трильйонів карбованців, яка є...

 

      ГОЛОВА.  Петре Кузьмичу, чому немає? Ми прийняли

 це  рішення і віддали це рішення у Кабінет Міністрів.

 Є воно у вас.

 

      ГЕРМАНЧУК  П. К. Якщо буде прийнято рішення так,

 як  ви  кажете,  що  всім пенсіонерам, а не так як ми

 запропонували  під  реальне джерело, то ми не зможемо

 допдлатити  до  4,  800.  Тому  що  цих  коштів  буде

 недосить. Значить, тоді буде доплата йти, виходячи із

 реальних  джерел,  виходячи  із  10  трильйонів,  які

 запропоновані  в уточненні к бюджету.

      І  інша стаття 37. Стаття 37, ну, на цій трибуні

 про   нею  вже,  мабуть,  в  8  доповідаєм.  Є  деякі

 депутати,  звинувачують  в  плані  тому,  що  вона не

 погоджена з відповідними міністерствами, відомствами,

 що  це  призведе  до  затрудення в експорті, до зміни

 цін.   Все   це   і  всі  розрахунки  ми  представили

 відповідній  комісії. Тут доповідав міністр... снятие

 себестоимости   тих   податків,   які   віднесені  на

 собівартість.  Ми  не  можемо  на  це  погдитись. І 5

 процентів -це не суттєво впливає на собівартість і на

 ціну. Ми можемо, тут присутні і завміністр економіки,

 який веде ці питання, є інспекція цін. Будь ласка, ми

 можем роз... не підходить так... Что значит...

 

      ГОЛОВА.   Леонід   Олександрович,   будь  ласка,

 включіть  мікрофон. Скажіть те, що ви закінчуєте свою

 думку,   слова,   якими   закінчите  думку.  Тому  що

 інакше...

 

       АНІСІМОВ.   Я  понял,  что  первый  вариант,

 который    предлагается,   так   как   я   возглавляю

 подкомиссию по металлургическому комплексу и химии не

 подходит,  чтоб  вывести  из себестоимости  продукции

 все   дополнительные  налоги,  а  наложить  только  5

 процентов.

      Я  предлагаю второй вариант, не повышать цены на

 энергоносители  для этих отраслей. Это будем говорить

 уголь,   это   электроэнергия  и  так  далее  и  тому

 подобное.

      Как вы на это смотрите?

 

      ГЕРМАНЧУК   П.   К.   Давайте,   ми  повинні  це

 прорахувати.  Якщо  у  вас така пропозыция є, давайте

 сядем   прорахуєм   скільки  це  буде  коштувати  для

 Державного бюджету. Буде ...

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.           Ну чути.

 

      Всі  прорахунки,  які ви говорили, ми   зробили,

 дали  в  вашу  комісію,  і  не  було  до  цього  часу

 заперечень, е ми погодили в Комісії з питань бюджету.

 

      ГОЛОВА. Глухівський.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ

      Глухівський, 277................ виборчий округ,

 "Державність".

      Шановний  пане  міністре!  У  мене  до вас є три

 запитання.

      Запитання  перше.  Із  тих  документів,  які нам

 видали,   випливаю,  що  зменшилася  дохідна  частина

 бюджету  1995  року  на  61  трильйон карбованців. Ну

 логучно  було  би  на  таку  саму зменшити і росхідну

 частину.  Але плануються росхідну частину зменшити на

 88  трильйонів, а різниця складає 27 трильйонів. Якщо

 би росхідна частина була зменшена на ту ж саму цифру,

 що  і  дохідна,  то, може, не треба було б зменшувати

 видатки  на  освіту,  культуру  і  медицину? Це перше

 питання.

      Питання  друге.  У  проекті  постанови в другому

 пункті  в  останньому  абзаці сказано, що у зв'язку з

 обмеженістю   ресурсів   асигнування   на  соціально-

 культурну сферу спрямувати, в першу чергу, на виплату

 заробітної  плати і так дальше. Чи є це гарантією, що

 всі працівники культурньої і освітньої сфери до кінця

 року отримають ту зарплату, яку їм заборговано вже за

 декілька місяців?

      І   третє   запитання.   Чи  враховано  у  наших

 резервах,  що зовсім недавно було підписано угоду про

 передачу  Росії 25 стратегічних бомбардувальників? По

 найскорміших  підрахунках, це є 25 мільярдів доларів.

 Чи враховані ці можливі входження до нашого бюджету?

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ГЕРМАНЧУК.   В   частині   зменшення  доходної

 частини Державного бюджету. Тут, якщо ви замітили, що

 якщо  чисто  арифметично підраховувати, то тоді треба

 брати зведений бюджет консолідований, оскільки згідно

 з  планом регулювання є відрахування і до відповідних

 місцевих  бюджетів  і до Державного бюджету. Потрібно

 було  робити  зменшення.  Так,  потрібно  було робити

 зменшення. Ви знаєте, що головна проблема у виконанні

 доходної   частини   бюджету - це  два  джерела,  які

 фактично    не    виконані,  - це   надходження   від

 приватизації,  які  безпосередньо йшли до відповідних

 місцевих бюджетів, і різниця в цінах по газу , орендні платежі.

      Ви  знаєте, що і на комісії Верховної Ради і на

 Уряді  ці  питання  заслуховувались,  дана відповідна

 цьому  оцінка.  Тому  не  зменшувати,  не  вточнювати

 бюджет по цих джерелах надходжень було неможливо. Але

 є  окремі  позиції,  такі  як,  податок  з  громадян,

 податок   на  прибуток  де  є  згідно  із  уточненими

 показниками,  фактичними  показниками  за  10 місяців

 перевиконання,   тому   ми  повинні  тоже  були  його

 врахувати.

      Стосовно   зменшення   витратів  по  освіті,  по

 культурі  таке  інше,  ми  вже дуже багато на цю тему

 говоримо,  я  ще  раз підкреслюю, що це не стосується

 виплати,    оплати    праці,    не   стосується   тих

 першочергових  статей,  які,  безяких  дійсно не може

 існувати установа.

      Але  якщо ви уважно подивитесь виконання бюджету

 за  9  місяців,  то вам стане зрозуміло, що просто ці

 видатки  не  будуть  профінансовані  за  18 днів, які

 залишились  до  кінця року і це уточнення також треба

 робити.

      Сядьте,  порадьтесь,  гарантія  по  зарплаті -це

 друге питання.

      Значить,  ви  знаєте,  ми дещо зробили в частині

 інвентаризації  державних  коштів, ми рорбимо все для

 того, щоби виплатити заробітну плату.

      До речі, от до мене підходили депутати в зв'язку

 з  тою  телеграмою  яку  ми  дали  про інвентаризацію

 коштів  державного  бюджету,  деякі бюджетні установи

 вже  виплатили  заробітну  плату  в  тому  числі і за

 січень  місяць, і це факти є, вам можуть тут депутати

 сказати.

      Стосовно  профтехосвіти,  питання  яке  вас саме

 більше хвилює.

      Ми  вчора  направили біля трильйона карбованців,

 сьогодні і завтра ми відверто кажучі, все зробимо для

 того,  щоб  закрити і не було не порозумінь з оплатою

 праці  в установах профтехосвіти так як я і обіцяв на

 Президії Верховної Ради.

      Тому ми все зробимо, але повірте не все залежить

 тільки від видатків Центрального бюджету.

      Оскільки  більшість установ соціально-культурної

 сфери знаходиться на фінансуванні місцевих бюджетів.

      Ми  направили  таку телеграму і зобов'язали всіх

 керівників  відповідних  рівнів  забезпечити  в першу

 чергу видатки на оплату праці в цих установах.

      Бомбардувальники, чи враховані вони тут?

      Ну,   по-перше,   офійного   документу   про  їх

 реалізацію немає. Це є протокол про наміри. Наскільки

 він   буде   реалізований,   то   це   зможе   знайти

 відображення тільки в Бюджеті 1996 року. Міністерство

 фінансів таких даних поки що не має.

 

      ГОЛОВА. Гармаш.

 

      ГАРМАШ Л.І.

      (375-ый , город Харьков, Орджоникидзовский)

      Петр Кузьмич, у меня ряд вопросов.

      Первый   -доходная   часть  -это  основа  любого

 бюджета.  Сделан  ли  анализ  Министерством,  как эта

 часть пополнялась, какие проблемы возникли, сложности

 и  кто виноват в том, что доходная часть не выполнена

 в полном обкеме. Первый.

      Второй.  Второй  источник этого самого бюджета -

 это  расходная часть. Как вы проанализировали: все ли

 министерства  и  ведомства тратили необходимые деньги

 на  те  нужды,  которые  необходимы  государству? Или

 написали  статьи,  а  потом  деньги  ушли  на другие,

 никому не нужные, вопросы?

      И  еще  один  вопрос.  Почему  МДСка  исчезла из

 вашего   проекта.   Или   та  постановка  вопроса  на

 основной  -обложение  МДС -вы потеряли как концепцию,

 что  она  бессмысленна  (..........) состоит. Это три

 вороса.

      И    теперь   вопрос   такого   порядка, чисто

 риторический. Заканчиваю.

      Сегодня 14 декабря, о чем мы говорим?

      И  последнее. Куда денется задолженность за 1994

 год,  за  1995-ый  и  сколько  у  нас  будет дефицит,

 когда  мы  забыли  о  том,  что  в 1995-ом году у нас

 огромная  задолженность по всем направлениям Бюджета:

 перенесем мы ее на 1996-ой год или нет?

      Пожалуйста.

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Значит,  анализ  по  доходах,

 безперечно, є. Він аналізується щомісячно. Предметний

 аналіз  по  кожному  виду доходів. Я можу вам сказати

 головні  ті проблеми, які є. Ну, в першу чергу, це за

 рахунок  зменшення  валового внутрішнього продукту на

 12,  3% -це за 10 місяців, наприклад, -втрати Бюджету

 склали  68  трильйонів  карбованців.  Через наявність

 великих    сум   і   платіжної   кризи   дебіторсько-

 кредиторської  заборгованості  в розрахунках у нас не

 донадходить   порядку   98   трильйонів  карбованців,

 недоїмка,  тобто  неплатежі  в  зв'язку  з  тим, що у

 підприємств   не  має  обігових  коштів,  складає  45

 трильйонів  карбованців.  В  зв'язку  з  продовженням

 пільг   по  податку  на  добавлену  вартість,  втрати

 бюджету  склали  84 трильйони карбованців. За рахунок

 заборгованності  до  Пенсійного фонду, враховуючи, що

 Пенсійний  фонд  також  являїться в складі державного

 бюджету,    заборговність   складає   56   трильйонив

 карбованців.  Крім того, в зв'язку з не прийняттям, в

 тому  числі  не  виконанням, будем так сказать статті

 37,   втрати  сьогодні  склали  також  50  трильйонив

 карбованців.

      Сама головна проблема по доходах І це ви знаєте,

 це  є в постанові у вас і це розглядалось на комісіях

 Верховної  Ради,  неодноразово  тут доповидав, в тому

 числі   і  я,  це  два  головних  джерела  державного

 бюджету: по місцевому бюджету -це не донадходження по

 коштів  від  приватизації  майна  (із запланованих 92

 надійде  до  кінця року 4, 5 трильйони карбованців) і

 значне  недонадходження коштів від різниці в цінах по

 газу і рентної плати. Хоча є по останньому об'єктивні

 причини  в  зв'язку  з тим, що бюджет було принйято 7

 квітня  -перший  квартал,  практично,  з цих платежів

 випав,  і він пішов на здешевлення газу. Крім того, в

 зв'язку  з  тим,  що  кінцевий  споживач  сьогодні не

 розраховується  за  спожитий газ, то ми не доотримаєм

 тільки   по   цій   причині   близько  70  трильйонів

 карбованців. А якщо вам більш предметний аналіз (він,

 до  речі,  розглядався на Кабінеті Міністрів: кожному

 міністру було запитання і кожний відповідав за те, як

 він забезпечує доходну частину Державного бюджету)...

 Вчора  відбулось  також засідання Кабінету Міністрів,

 де чітко визначено, що кожне наступне засідання уряду

 розпочинається   з   звіту   міністрів  по  виконанню

 доходної     частини    бюджету    підвідомчими    їм

 підприємствами.  Точно  так  поставлено  питання і до

 голів  державних  адміністрацій. Вчора розглядали, до

 речі, Вінницьку область.

 

      ГОЛОВА.Дякую. Петре Кузьмичу!..

 

      ГЕРМАНЧУК П.К. Да!

 

      ГОЛОВА.   Петре   Кузьмичу,   будь   ласка,  час

 закінчується ваш...

 

      ГЕРМАНЧУК П.К.... Росходна частина бюджету...

 

      ГОЛОВА. Одну хвилинку!..

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К....  да!  будь  ласка, росходна

 частина  бюджету,  дійсно,  якщо  ви  пам'ятаєте, при

 затвердженні  бюджету  було  відпрацьовано  більше 30

 міроприємств стосовно скорочення видатків бюджету. На

 жаль,  не  всі  міністри,  не  всі відомства до цього

 віднеслись  так, як це потрібно. На сьогоднішній день

 ми  маємо  результати перевірок Контрольно-ревізійної

 служби,  Податкової  інспекції,  фінансових  органів.

 Значні  суми  (практично,  в кожній області, в кожній

 сфері)  розтрат, крадіжок, неефективного використання

 коштів.  Це  на  сьогоднішній день, на жаль, є... Але

 ми,  думаю,  що  з  підсиленням Контрольно-ревізійної

 служби  згідно з постановою Верховної Ради і постанов

 Кабінету Міністрів, які направлені на більш ефективну

 їх оботу, все-таки будем бороться з цим злом.

 

      ГОЛОВА.   Петре  Кузьмичу,  вчора  на  засіданні

 Верховної  Ради  ми  вас  не  зачіпали,  не  задавали

 запитань.  Скажіть,  будь  ласка,  відповідь  на таке

 питання:  чи  є  зв'язок між такими позиціями -більше

 половини  державного  майна  стала  не  державним, 87

 трильйонів   карбованців   не   добрав   бюджет   від

 реалізації майна під час приватизації.

      І третє. Близько 30 трильйонів карбованців лягло

 до карману шахраїв. Є тут зв'язок?

 

      ГЕРМАНЧУК.  Олександр  Олександрович, зв'язок

 тут є.

 

      ГОЛОВА.  Все, дякую. Сідайте, будь ласка. Азаров

 Микола Янович.

 

      АЗАРОВ.

 

      Уважаемые    народные    депутаты,    на    ваше

 рассмотрение  выносится проект постановлени Верховной

 Рады  Украины "Про введення в дію Закону України "Про

 внесення змін і доповнень".

      В   чем   тут  характерное,  на  что  необходимо

 обратить  внимание.  Ну  прежде  всего, не исполнение

 бюджетов  местных и государственных по доходам привел

 к  тому,  что  как  государственные,  так  и  местные

 бюджеты  в  значительной  степени  не  исполнили свои

 рапсходные статьти.

      И  в  первую  очередь,  как  вы знаете, наиболее

 болезненные   для   нашего   населения - это  статьи,

 связанные  с выплатой заработной платы.

      Министр  финансов  доложил  о тех мерах, которые

 предприяты правительством для решения этих вопросов.

      Он не сказал только одного, что на своевременное

 погашение   задолженности   местных  бюджзетов  перед

 своими бюджетными организациями, и главным образом по

 выплате   зарплаты  из  государственного  бюджета  по

 сегодняшний  день перечислено почти на 100 триллионов

 больше  средств,  чем  предусматривалось  Законом  "О

 государственном бюджете".

      Поэтому  в пункте 2 говорится о том, что в связи

 с тем, что значительно были завышены и искажены цифры

 по    приватизации,    я    подчеркиваю,   по   малой

 приватизации, которую никто абсолютно не "гальмовал",

 как  иногда принято говорить и думать, для реализации

 которой   абсолютно   не  было  никаких  запретов  ни

 Верховного  Совета, ни Правительства. И 87 триллионов

 недопоступило в местные бюджеты прежде всего. А также

 спад  обкемов  производства  почти 14% за 11 месяцев,

 что  привело  к значительным недопоступлениям прежде

 всего доходной части по ПДВ -по налогу на добавленную

 стоимость,  то  в  пункте 2 предусматривается в конце

 года  отрегулировать  взаимоотношения  государства  и

 местного бюджета.

      Во  втором абзаце пункта 2 содержиться ответ, на

 вопрос,  который  задавал  народный депутат Анисимов.

 Здесь   мы   требуем   от   Правительства  в  рамках,

 предусмотренных    данной    корректировкой   средств

 произвести  доплаты  наименее  защищенням  социальным

 слоям  населения.

      Я   подчеркиваю,  если  мы  сегодня  этот  закон

 примем,  то  до  конца  декабря данные выплаты должны

 быть произведены.

      Если  мы  сегодня  этот  закон  не принимаем, то

 согласно  Закона  "О бюджетной системе" Правительство

 не имеет права производить эти вытраты, поскольку они

 не   предусмотрены   Законом   "Про   государственный

 бюджет",  который  мы  с  вами  приняли 7 апреля и не

 предусомтрена  корректировка  бюджета,  которую  мы с

 вами приняли 13 июля.

      Поэтому  сегодня  у нас есть возможность перейти

 от  разговоров  о меже малозабезпеченості к реальному

 действию о ее внедрению.

      В  пункте  3  постановы  содержиться требование,

 вытекающее  из  самой сложности ситуации, связанной с

 выполнением  бюджета.  Ну,  давайте  на  минутку хоть

 станем  реалистами,  совершенно очевидно, что если мы

 как   по   местным,   так  и  по  государственным  не

 дополучаем   в   знасительном   обкему   доходы,   то

 естественно  мы не можем выполнить и расходные статьи

 бюджета.

      Поэтому  в  3  абзаце  пункта  2 мы говорим, что

 правительство    обязано   осуществить   выплаты   из

 державного   бюджета   прежде  всего  на   социально-

 культурную   сферу,   социальную   защиту  населения,

 пенсия,    державная    помощь,    а   также   другие

 компенссионные  выплаты  населению степендий, выплаты

 на  питание, приобретение медикаментов и перевязочных

 средств.

      Вот  такой  первоначальный проект постановления,

 который  комиссия выносили на рассмотрение Верховного

 Совета.  При  рассмотрении  на  расширенном заседании

 Президиума    с   участием   руководителей   обласных

 делегаций,   которая   состоялась  в  понедельник,  с

 участием многих членов правительства Президиум принял

 решение вынести на рассмотрение Верховного Совета.

      Александр  Александрович, ну, вообще такой шум в

 зале.  Я так удивляюсь. Вроде бы вопрос...

 

      ГОЛОВА.  Микола Янович, сьогодні ідеальна тиша в

 залі.  Будь  ласка, говоріть по суті. Кому треба, всі

 слухають. Будь ласка.

 

      АЗАРОВ М.Я.  Ну, спасибо.

      Так  вот поверьте, что  переходя к этому пункту,

 я  волнуюсь  и  переживаю, наверное, так сказать, ну,

 больше  чем  когда  либо, когда докладывал перед вами

 этот вопрос.

      Так вот потребовали от нашей комиссии вынести на

 розгляд  Верховной  Рады  решение,  в котором была бы

 предусмотрена   ответственность  должностных  лиц  за

 невыконание  доходной  части  бюджета. Комиссия очень

 детально    рассмотрела    этот   вопрос.   И   очень

 обстоятельно его рассмотрела.

      Я  хочу  обратить  ваше  внимание,  что во всемх

 странах  мира  невыполнение Закона "О Государственном

 бюджете" является достаточным основанием для отставки

 исполнительной  власти или для отставкие ее отдельных

 руководитлей.    Поэтому   рассматривая   вопрос   об

 ответственности должностных лиц, естественно начинать

 рассмотрение  этого  вопроса  с ответственности главы

 исполнительной власти, то есть Президента Украины.

      В   течении  этого  года  Президент  принял  ряд

 указов,  в том числе и Указ о повышении дисциплины по

 исполнению  Государственного  бюджета.  Однако,  надо

 отметить,  что,  к  сожалению,  как  и  другие  указы

 Президента, этот указ не был исполнен в должной мере.

      Сегодня  в  этом зале и на заседании комиссии мы

 не   расматривали  вопрос  об  ответственности  главы

 исполнительной власти за исполнение бюджета, Закона о

 бюджете.  Мы считаем, что это целесообразно делать не

 на  промежуточном  этапе,  а  на  этапе  рассмотрения

 отчета  исполнительной  власти  за исполнение бюджета

 1995  года,  когда  мы  получим все сводные данные по

 1995 году.

      Разумееется,      рассматривая     вопрос     об

 ответственности  руководителей  исполнительной власти

 за   исполнение  бюджета,  нельзя  обойти  вопрос  об

 ответственности    Премьер-министра   за   исполнение

 бюджета.

      Ну  вы  знаете,  что  I  квартал  у  нас  не был

 назначен         Премье-министр.        Рассматривать

 ответственность  предыдущего Премьера за формирование

 доходных  и  расходных статей проекта закона и самого

 Закона  о Держаном бюджете на 1995 год нет оснований.

 Вы  знаете, он находится в отставке. Поэтому комиссия

 рассмотрела  вопрос  об ответственности первого Вице-

 премьера   Правительства   по  экономике  тогдашнего,

 который занимался разработкой проекта закона, а также

 разработкой  тех  мер, которые осуществлялись в нашей

 стране  и  реально  повлияли на исполнение Закона про

 государственный бюджет.

      Учитывая,  что  такой  вопрос  на  таком  уровне

 впервые   серьезно  ставиться,  мы  считали  бы,  что

 Верховна  Рада приняв серьезное ответственное решение

 по  этому вопросу создаст очень значимый прецендент и

 покажет,  что  не  исполнение  Закона  про  державний

 бюджет   рассматривается  также  в  Украине  как  это

 рассматривается во всех государствах мира.

      Учитывая  значительное  недовыполнение  доходной

 части  государственного  бюджета, зведеного бюджета в

 части  недопоступления  прежде всего от средств малой

 приватизиции 87 триллионов, арендной платы за нефть и

 газ   75   триллионов,  ну  прежде  всего  задавались

 вопросы,  а  насколько  обоснованы  были  те расчеты,

 которые    были    положены    в    основу    проекта

 государственного бюджета .

      Этот    вопрос    рассматривался    с   участием

 руководителей Держмайна, с участием Держкомнефтегаза,

 с участием правительства.

      Я  вам  должен  доложить, откровенно, свою точку

 зрения,     что    комиссия    признала    совершенно

 неудовлетворительной  как  планирование  данных видов

 доходов,  то есть никаких обоснований, абсолютно, это

 вот как не страшно говорить, но это так на самом деле

 есть.

      Никаких   серьезных  обоснований  при  расчетах,

 обкемов  получаемых от приватизации от малой, также к

 сожалению  по  арендной  плане по нефте и газ не было

 произведено.

      То     есть,    мы    столкнулись    с    такими

 обстоятельствами,  когда  например,  по одной области

 намечалось   приватизировать   5  тысяч  обкектов,  а

 реально   в  этой  области  насчитывалось  около  320

 обкектов.

      И мы не могли понять откуда же так сказать такие

 цифры, как могли появиться.

      С  другой стороны, если руководители Держмайна и

 наш  первый  вице-премьер  по экономическим вопросам,

 рассматривая  этот  вопрос, сомневались в этой цифре,

 то почему они ее заложили?

      А  если  они  ее  все-таки  заложили,  то где их

 действия,  направленные  в течение года на реализацию

 этой доходной статьи Бюджета?

      Ведь,  уважаемые коллеги, к чему привело то, что

 мы   в   местные   бюджеты   заложили  эту  абсолютно

 нереальную цифру? Это привело к тому, что, во-первых,

 не   финансировались   по   местным  бюджетам  многие

 затраты,  которые  планировались,  а,  во-вторых, это

 развязало,     будем     говорить,    руки    местным

 администрациям  в  плане  вольного обращения со своим

 собственным    документом,    документом,   например,

 бюджетом  области,  города,  района и т. д. Если хоть

 одна  статья доходов нереальна, значит, и весь бюджет

 нереален.  Значит,  можно  распоряжаться так, как это

 представляется, так сказать, целесообразным на данный

 момент.

      И  комиссия  сейчас, заслушав уже все области, а

 также  город Киев и Севастополь, пришла к выводу, что

 нив   одной  области,  к  сожалению,  их  собственный

 бюджет,  который принимался на сессиях, не исполнялся

 в должной мере.

      В  соответствии с этим, на комиссии было принято

 решение,  что "згідно з Законом України "Про бюджетну

 систему", а также статьей 23-ей, пунктом 23-им статьи

 17  Конституционного  договора,  мы  выносим  на ваше

 решение  огласить  вотум  недоверия  бывшему  первому

 вице-премьеру  Украины,  ответственному за разработку

 макроэкономических  показателей,  это проекта Бюджета

 Украины  на 1995 год, вице-пермьеру Украины Пензенику

 Виктору Михайловичу.

      Предложить Президенту Украины рассмотреть вопрос

 про  ответственность  главы  Фонда  державного  майна

 Еханурова  и  внести  до  Верховного  Совета  Украины

 "подання  про звільнення його з зазначеної посади" на

 неудовлетворительное  выполнение  Закона Украины "Про

 Державний  бюджет  на  1995  рик" в части организации

 работы  чтодо  исполнения  доходной  части Бюджета за

 рахунок надходження коштов от приватизации майна.

      Так же за неудовлетворительное исполнение Закона

 Украины " Про державний бюджет України на 1995 рік" в

 части  организации работы, что до выполнения доходной

 части  бюджета  за  счет поступления рентной платы за

 нефть  и  природный газ, то разница в ценах, а так же

 вообще  за  работу по расчетам за газ, огласить вотум

 недоверия Голове державного комитета нафти та газу та

 нефтепереробной промисловості Довжку.

      Рассматривая   вопрос  об  ответственности  глав

 администраций,  и  учитывая  огромный  обкем  работы,

 который  необходимо  проделать в этом направлении, мы

 предложили    Президенту,    предлагаем    предложить

 Президенту   рассмотреть   этот   вопрос   и  принять

 вытекающие из закона о бюджетной системе меры.

      В   пункте   4   мы  также  отмечаем  отсутствие

 необходимого  реагирования  со  стороны  Президента и

 правительства  на неоднократные предложения бюджетной

 Комиссии,  а  также  на  решенияе бюджетной Комиссии,

 которые  мы  направляли Президенту и правительству, и

 предлагали   им   решить  вопрос  об  ответственности

 руководителя   Фонда   державного   майна,   а  также

 руквоводителя  Державного  Комитета  по нефти и газу.

 Однако  ни  на одно наше предложение мы до сих пор (я

 имею  в  виду  решение  комиссии)  мы  до  сих пор не

 получили ответа.

      Мы  были  вынуждены  констатировать, а в проекте

 решения (в пункте пятом отметить) неудовлетворительну

 работу Министерства экономики, отраслевых министерств

 относительно   самого   главного,   от  чего  зависит

 исполнение  доходной части бюджета, -это стабилизация

 производства,  обеспечение, исполнение доходной части

 бюджета.

      Уважаемые  коллеги,  нам предстоит принять очень

 серьезное и ответственное решение. Некоторые депутаты

 говорят:   год   заканчивается...  Почему  мы  должны

 принимать  решение  там  по  37-й статье или какие-то

 другие  изменения?  Я  обращаю  ваше внимание, что мы

 впервые  за  всю  практику работы Верховного Совета в

 этом  году  наконец  организовали  работу по контролю

 испонения  бюджета,  по  своевременной  корректировке

 бюджета.   И   не   правительство  выходит  к  нам  с

 корректировкой,  а это мы вытаскиваем правительство и

 заставляем их соблюдать Закон "Про Державний бюджет",

 соблюдаем следовать его доходным и расходынм статьям.

 И это в равной степени относится и к нам.

      И   те  вопросы,  которые  Леонид  Александрович

 Анисимов  задавал  по  37-й статье, то я обращаю ваше

 внимание,  чтоб  просто  не  отвечать  потом  на  эти

 вопросы,  что  мы  7  апреля  с вами приняли уже 37-ю

 статью!..  Я  здесь,  на  этой  трибуне  неоднократно

 выступал     и    неоднократно    обращал    внимание

 правительства  на  то, что правительство не выполняло

 37-ю  статью  в  той  редакции,  которую мы приняли 7

 апреля...  Более того, в течение всего этого года, мы

 вместе   с   исполнительной  властью  неоднократно  к

 рассмотрению  37-й статьи возвращались.

      У   меня   вообще   вызывает  недоумение  почему

 действующая 37 статьтя все-таки  не исполняется?

      Ну,  это вопрос, будем говорить, не сегодняшнего

 дня. Это вопрос, который нам с вами еще предстоить на

 него  ответить, потому что комиссия дважды обратилась

 к   Президенту   и   к  Премьер-министру  с  просьбой

 рассмотреть  вопрос  об  ответственности  должностных

 лиц, которые не исполняют эту статью.

      До  сих  пор  мы ответа тоже не получили на наше

 обращение. Ну, исходя из особенностей развития прежде

 всего  экономической ситуации, комиссия понимает, что

 37  статью  в  той  редакции,  которую  вы  приняли 7

 апреля, ее необходимо смягчить.

      Поэтому    ее   воздействие   отрицательное   на

 экономику  необходимо  смягчить. Поэтому предлагается

 поддержать    редакцию    правительства    в    части

 распространения отчислений 15 процентов не от оптово-

 розничных    цен,   а  только  от  розничных  цен  на

 нефтепродукты.

      И последний вопрос, который я хотел бы отразить,

 я уже в реплике его говорил -это то, что у нас с вами

 пока  еще  нет  никакой  уверенности,  что  мы примем

 окончательно  проект Закона "Про державний бюджет  на

 1996 рик" до   наступного года, тоесть до  1996 года.

      Если  б  у  меня  была эта уверенность, то можно

 было эту новую редакцию 37 статьи в принципе заложить

 в  проект  Закона "Про государственный бюджет на 1996

 год".

      Но, я еще раз обращаю ваше внимание, осталось до

 конца  года  не  так  уж  много времени, а нам с вами

 предстоит  очень  значительная работа по рассмотрению

 проекта  Закона  "Про  государственный  бюджет",  про

 внесение   изменений,   которое  по  Конституции,  по

 Конституционному  договору  мы  должны  внести в этот

 закон.

      Я  думаю,  что  мы  можем с вами не справиться с

 этой  работой до конца года.

      Вместе  с  тем  любая  норма  бюджетного  закона

 должна  действовать,  начиная  с 1996 года, это также

 относят  к новой редакции  37 статьи.

      Таким  образом  перед  нами  стоит такая дилема:

 либо  еще  раз  подтвердить  действие  37 статьи в ее

 первоначальной реадкции, которая принята Законом "Про

 державный  бюджет"  7 апреля, либо сегодня принять 37

 статью  в той редакции, которую предлагает нам сейчас

 Правительство.  И  с  принятием  ее  мы действительно

 очень  серьезно затянули. Потому что я напоминаю вам:

 она унас свами рассматривалась в мае, рассметривалась

 в  июне,  рассматривалась  в  июле, рассматривалась в

 сентябре,  в  октябре,  и  до сих пор Верховный Совет

 никакого  решения  по  новой  редакции  37  статьи не

 принял.

      А  вы прекрасно представляете, чем это вызвано и

 как  это связано в доходами государственного бюджета.

 поэтому  благодарю  вас за внимание.

      Спасибо.

 

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.   Одну   хвилиночку.  Зараз  ви  задасте

 запитання.  Але  перед  тим,  як будете задавати, нам

 треба концептуально визначитись в цій ситуації, що є.

 Ви  пам'ятаєте  всі жовтень-листопад, квітень місяць,

 коли  вносився  проект бюджету. Микола Янович, ви так

 само,  як  і  Уряд  наполягали на тому, що треба його

 прийняти,   Верховна   Рада   підтримала.   Тепер  ми

 аналізуємо   кінець   року,   бачимо,   що   зроблені

 найгрубіші  розрахунки  макроектономічних показників,

 які  закладені  в  основу бюджету. Зокрема у розвитку

 промислового виробництва  і  інших питань.

      Так  от,  зараз  нам  треба  визначитись. Власне

 кажучи, починаючи з другого пункту до кінця, депутати

 могли  підтримати  ці  пропозиції  крім  одного. Ми в

 минулому  році  і в попередні роки складалось так, що

 не  маючи бюджета фактично, не брали відповідальності

 на  те,  щоб  вносити корективи вже по факту того, що

 спрацьовує на кінець року. Якщо ми не будемо приймати

 оцей  закон  про  поправки  до бюджету, але все-таки,

 знаючи,  що  Уряд  нас  підтавив із макроекономічними

 показниками  і  іншими,  ми приймемо рішення стосовно

 тих  чи  інших  представинків  Уряду.  Чи  цього буде

 досить,  чи  ні?  Як  ви  вважаєте?  Запишіться, будь

 ласка, на запитання.

 

       АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый Алексндр Александрович,

 пока  записываются  я хотел бы ответить. Что, если вы

 помните,   я  как  председатель  бюджетной  комиссии,

 выступая  в  апреле  месяце при представлении проекта

 закона  про  державный  бюджета  на 1995 год, обращал

 внимание  на  абсолютную  нереальность  цифр по малой

 приватизации -  90 триллионов.

      Также высказывалось мнение в сумме 264 триллиона

 по  арендной  плате за нефть и газ. Но были, помните,

 под  каким  тиском  принимали  тот бюджет, поэтому на

 наше сомнение тогда не обратили  внимания никакого.

 

      ГОЛОВА.  Я  маю  на увазі, якщо не затверджувать

 цей, це на Президії обговрювалось це питання. Якщо не

 затверджувати  зараз  цей закон про зміни, які будуть

 результати. Свідомо депутати робили вибір.

 

       АЗАРОВ М.Я.    Александр   Александрович,   ну,

 первый  ответ на этот вопрос вытекает прежде всего из

 необходимости выконання наших собственных решений. Мы

 с  вами  принимали  решенеи  о том, что ежеквартально

 коректировать бюджет по итогам, ну, первого квартала,

 так  сказать,  не  было  потребности,  поскольку мы 7

 апреля  только  приняли,  по  итогам  полугодия  и  9

 месяцев.  Поэтому  воврпос  стоит так. Либо мы должны

 свое  собственное  решение понять, либо не должны. Но

 это,  будем  говорить,  процедурный в большей степени

 вопрос.

 

      ГОЛОВА. Микола Янович, зараз зададуть запитання.

 Ну,  ви  ж  самі  прекрасно  пам'ятаєте (...........)

 немає  підсумків за перший квартал, перенесоме будемо

 в вересні. В вересні одержали, знову ж таки немає тих

 матеріалів. Тут суперечка тільки про 37 статтю і все.

 Тому тут давайте будемо об'ктивними в оцінці минулого

 періоду.

      Гармаш, будь ласка.  Знову ж таки....

 

      ГАРМАШ     Л.    І.    375,    город    Харьков,

 Ордженикидзовский.

      У  меня  будет  один маленький вопрос. Поскольку

 Верховный  Совет  является  законодательным органом и

 конролирующим, я хочу задать вам вопрос.

      Если складовалось в экономике удовлитворительное

 состояние   по  доходной,  расходной  части  бюджета,

 почему  комиссия  не  поставила вопрос о рассмотрении

 данного  вопроса  по определенному промежутку времени

 на  сесиии  Верховного Совета и привлечь лиц, которые

 виновны  в  этом,  к  ответственности за неисполнение

 закона и требования законодательного органа.

      Пожалуйства.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Уважаемый народный депутат Гармаш!

 Как   раз   комиссия   в  течении  всего  этого  года

 неоднократно  и  на  Президиуме,  и на сессии ставила

 этот  вопрос,  необнократно. Не говоря уже о том, что

 мы  в  письменном  виде  неоднократно  обращались и к

 Президенту, и к Правительству.

      К сожалению, у нас принята дурная норма: считать

 Закон  "О  бюдеджете",  законом  вторстепенным.  И мы

 сейчас с вами либо эту ситуациё переломим, либо буде,

 так сказать, и дальше смотреть на это.

 

      ГОЛОВА. Юхимчук.

 

      ЮХИМЧУК

      Дякую. Депутат Юхимчук, Жмеринськи округ ь50.

      Шановний  Микола  Янович! При формуванні бюджету

 на  1995  рік  неодноразово депутатами, яскажімо, від

 нашого  регіону  ставилась  пропозиція щодо зменшення

 асигнувань  на  утримання  силових  структур  апарату

 управління і цим самим збільшити видатки на утримання

 соціальної  сфери.  Це зилишилось тільки пропозицією.

 На  жаль,  ці  моменти  не  враховані  і при корекції

 бюджету на 1995 рік.

      І друге запитання. Скажіть, будь ласка, сьогодні

 дуже багато областей, зокрема наша Вінницька область,

 критикується   в   частині   недовиконання  плану  по

 місцевим сборам і податкам. Сьогодні, я думаю, що цей

 механізм  треба  переглянути.  Тому  що  в  сільській

 місцевості   окрім   податку  на  землі  і  суб'єктів

 комунальної   власності,   інших   джерел  поповнення

 бюджету    місцевого    на    сьогодні    немає.   Чи

 передбачається якась корекція у цій частині?

      Дякую.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Я бы так сказал: что рассматривая

 местные  бюджеты,  мы  сейчас  уже  можем однозначный

 сделать вывод: что как раз единственная статья затрат

 и  расходной  части  мисцевых бюджетов -это расход на

 содержание  органов управления, во всех абсолютно без

 исключения  областях  была  перевыполнена.

      Ну как и в целом в принципе місцеві бюджети были

 исполнены  по  доходам  за счет прибыли, за счет, так

 сказать,  дополнительной  работы  более  чем  на  100

 процентов .

      Что  касается  вытрат с государственного бюджета

 на силовые структуры и на органы управления, то можна

 сказать,  что  здесь  надо  принимать  принципиальное

 решение  по  структуре  численности, вооруженных сил,

 наших  правоохранительных  органов,  потому  что если

 финансировать   существующую  структуру  Министерство

 оборонны,  силовых  структур,  то  тех денег, которые

 выделялись  с  державного бюджета, конечно было явно

 недостаточно.

      Я  не  буду  говорить  о  органах  управления на

 державном   бюджете,   о   чем   на   нашей  комиссии

 необнократно  принимались  решения  и направлялисть в

 адрес  правительства  и  которые также к сожалению не

 были реализованы.

      Тут  необюходимо  при  принятии  бюджета по 1996

 году  прежде  всего  нашим  комиссиям  профельным  по

 обороне,   и   так  далее,  вынести  на  рассмотрение

 Верховного Совета свое принципиальное решение в силу,

 которых возможна корректировка расходов на содержание

 этих структур.

      Что  касается  местных  податков  и сборов, то к

 сожалению  я на комиссии рассказывал представители от

 Хмельницкой  областим мой подход и я думаю, что этот,

 эта  возможность  многими обласными Советами, а также

 районами  городскими  еще  используется  не в должной

 мере.

      Конечно  никто не говорит если там какой-то, так

 сказать,  высокогорный  сельсовет и нет реальной базы

 для  таких  місцевих  податків  и сборов, то никто не

 заставляет  их  внедрять,  но  когда города, город от

 города различается по сбору вот по этому виду доходов

 однотипные  города  в  два,  три раза, это конечно не

 нормально,   вот   мы   сейчас  комиссия  анализирует

 исполнение доходной ...

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка Кендзьор.

 

      КЕНДЗЬОР Я.М.

      Олександре Олександровичу, будьте ласкаві, слово

 Ігорю Юхновському передайте.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Юхновський.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

 

      Шановний  Микола  Янович,  роз'ясніть  нам, будь

 ласка, яка різниця в 37-ій статті між тою трактовкою,

 яка  пропонувалась зпершу в Законі про бюджет, і тою,

 яку   пропонує  Уряд?  Що  ми  від  тго  виграємо  чи

 програємо, якщо ми зараз приймаєм трактовку Урядку?

 

      АЗАРОВ  М. Я. Я уже говорил, чтоб быть точным, я

 скажу (..........) по тексту Закона.

      Значит,  от  7  апреля  редация: устанавливается

 "акцизний  збір  на  бензин  та  дизельне  пальне, що

 реалізується    на   території   України   суб'єктами

 підприємницької   діяльності   незалежно   від   форм

 власності  в  розмірі 15% до оптово-відпускної ціни".

 Так?

      В  новой  редакции:  "Відрахування в розмірі 15%

 вартості  обсягу  реалізації  бензину  та  дизельного

 палива в роздрібній торговельній мережі".

      Игорь Рафаилович, достаточно ясно я ответил?

 

      ГОЛОВА.  Мостиський. Юхновський? Драгомарецький.

 Немає Мостиського.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

      Уважемый   Мыкола  Янович,  хочу  обратить  ваше

 внимание   и  услышать  ваши  комментарии  по  поводу

 пункта,  который  связан  с  предложением  Президента

 "розглянути  питання  про відповідність посади Голови

 Фонду державного майна Єханурова".

      Вот   тут  сидит  профессор  Витренко,  и  когда

 принимался  Бюджет,  за  который  вы  голосовали,  вы

 выступали  против, то мы с самого начала сказали, что

 никогда  Ехануров,  будь он десяти пядей во лбу даже,

 не выполнит то задание по обкему постулпений денежных

 средств  от приватизации, которые в этом Бюджете были

 поставлены. Это, во-первых.

      Во-вторых.  Ну,  как  можно  так ставить вопрос,

 если  мы все время бьем на то, чтоб приватизация была

 народной,  сертификат.  Если мы ставим задачу -засчет

 приватизации  пополнять  Бюджет,  то,  я  думаю,  что

 вокруг  этого  Верховного  Совета  соберется  столько

 людей, что нас с вами выгонят отсюда на второй день.

      Мне  бы  хотелось  услышать, скажите пожалуйста,

 вот  сейчас  прошло  время  и,  так сказать, с высоты

 пройденого  можно  сказать реальны были те задачи или

 нет,  и  какими  фактами  вы  это можете подтвердить?

 Виноват ли Хануров, или нет, потому что я б на... вот

 только  в  связи  с  этим  у  меня  к  нему претензий

 милллион,  но  только в связи с этой статьей, я б ему

 вынес благодарность, потому что не произошла огульная

 приватизация:  то,  что  требовал  Президент.  И  как

 вообще  могла  быть  реальная  цифра, если в Указе по

 большой  приватизации Президентом было забито 8 тысяч

 предприятий, а их было всего физически 6 тысяч 180.

     

      АЗАРОВ.

 

      Ну, вы видимо не внимательно слушали меня, когда

 я  выступал,  я  об  этом говарил. И, спасибо, что вы

 помните  свои  слова, и, очень таки интересно, что вы

 не  помните мои слова. Я говорил о не реальности этой

 цифры   доходов  по  малой  приватизации,  а...Хануров

 говорил  напротив,  что оно реально. И Держмайно если

 взялось  за  исполнение  его и ввел в государственный

 бюджет   эту  цифру,  значит  оно  должно  было  либо

 работать  в  этом  направлении,  либо  поставить  как

 ответственый   деятель   перед   Президентом,   перед

 Верховной  Радой, что эта цифра нереальна. А если я в

 чем-то  не  убежден, значит, заявление и пошел -пусть

 другой отвечает!..

 

      ГОЛОВА.  Чукмасов.

 

      ЧУКМАСОВ

      Николай  Янович,  мне  как  простому украинскому

 академику  (поскольку  здесь регалии перечисляются, я

 тоже  хочу  сказать,  значит,  чтоб более уважительно

 относились...):  почему  в  постановленпи не вынесена

 благодарность   министру   финансов   за  составление

 бюджета? Это первый вопрос.

      И   второй   вопрос  все-таки  по  37-й  статье.

 Напверное,   правильно,   что  правительство  его  не

 выполняет  сегодня,  потому что если выполнить второй

 пункт,  второй  абзац  этой  статьи  согласно  5%  от

 реализации  проката  метизов  и  труб,  -это  сегодня

 остановить       предприятия       прокатные      все

 металлургические,  которые  сегодня дают отчисления в

 бюджет,   и  тем  самым  нанести  еще  больший  ущерб

 бюджету...

      Пожалуйста.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  мы работу министра финансов

 оцениваем, прежде всего, по фактуам сбора обязательны

 налогов,  поступающих  в  Государственный  бюджет. По

 факту   наличия   недоимки.   Так  вот  эта  недоимка

 составляет  незначительный  процент  от  общей  суммы

 поступления   и   связана,   прежде  всего,  с  общей

 кризой...  кризисом  нашей  промышленности,  а прежде

 всего - с кризисом неплатежей.

      Теперь  что  касается 37-й статьи. Ну, я уже вам

 на   Президиуме  говорил...  Я  с  большим  уважением

 отношусь к вашему мнению и на комиссии, в присутствии

 представителей   правительства  (и  Вице-премьера,  и

 министра   экономики)  я  обращал  внимание  на  ваше

 замечание как народного депутата, но мне сказали, что

 правительство  сделало необходимые расчеты. И неужели

 вы   думаете,   что  правительство  в  лице  министра

 промышленности,  Вице-премьера  по  экономике и т. д.

 меньше    заботит    вопрос    возможной    остановки

 производства  и  т.  д.,  и  т. д?! Понимаете? Вот...

 Расчеты были сделаны...

      Уважаемые  коллеги,  есть  профильные  комиссии,

 которые  должны  рассмотреть  вопрос  вот,  о котором

 говорит  народный  депутат  Чукмасов.  Мы  на комисси

 рассматриваем этот вопрос в другой плоскости. Поэтому

 мы  выносим на ваш суд. Проголосуете -давайте... Ведь

 ситуация чрезвычайно проста на сегодняшний день: либо

 мы  будем  выпоплнять  в 37-й статье (в редакции 37-й

 статьи),-а   это   гораздо больший   тягар  на  нашу

 промышленность.  Либо мы будем в смягченной редакции.

 Ну,  давайте  не  будем  тогда,  двайте  исключим  из

 доходов  108  триллионов, которые намечено получить в

 1996  году.  Давайте исключим, я же не возражаю. Наша

 комиссия  долджна рассматривать предложения профильны

 комиссий  и  выносить  заключения  только с той точки

 зрения пополнит это бюджет, не пополнит. Сможем ли мы

 расходы все исполнить в соответствии с этими доходами

 или не сможем?

      А  заключение  о том: остановиться производство,

 не  остановиться  должны давать профильные комиссии и

 Кабинет  министров...  Да, мы исходим прежде всего из

 расчета такого, что доходы бюджета должны пополниться

 на  108 триллиона.

 

      ГОЛОВА. Марковська.

 

 

      МАРКОВСЬКА,  47  виборчий  округ, місто Вінниця,

 Соціалістична  фракція.  Шановний  Микола  Янович,  я

 розумію,  що  сьогодні  ми  розглядаєм  таке  важливе

 питання  і  к  Вам, Олександр Олександрович, в мене є

 таке зауваження, що все-таки при розгляді питання про

 бюджет повинні сідіти Міністр не тільки фінансів, але

 і  Міністр  економіки  і  Віце-прем'єр  економіки. Це

 перше зауваження.

      А по-друге. Ми знаємо, що коли було затвердження

 бюджету  на  1995 рік, то... ця Соціалістична фракція

 не  голосувала,  нас звинувачували в популізмі і не в

 компетентності.    Так    от,    цей    популізм    і

 некомпетентність  привели  до  того,  що зараз зовсім

 зруйнована   охорона  здоров'я.  Скорочується  ліжка,

 закриваються    лікарні,   справляються   на   пенсію

 працівники охорони здоров'я, зачиняються медичні ВУЗи.

      Я  розумію,  що  без  підняття  економіки  ми не

 зможем  покращити  наш  бюджет. Так от, що робиться в

 тому  плані, хочу нагадати, що в 1945 році, коли була

 зруйнована  вся промисловість, все-таки держава взяла

 на себе фінансування медичної сфери.

      То  що  робиться  в  цьому  плані зараз, в цьому

 бюджеті?   Ви   пишете,   що   там   буде  поліпшення

 медикаменти деяких, ще такі якісь галузі, а все-таки,

 що буде зроблено для того, щоб підняти нашу медицину?

      Дякую.

 

      АЗАРОВ.  Ну,  чтоб  поднять  медицину, это

 вопрос  будем  говорить  более  проблемный,  чем тот, чем  тот,  который  мы  сечас  разбираем.  Это вопрос,

 который,  я  думаю,  когда мы будем рассматривать 1996

 год,  и  бедм рассматривать ассигнования на медицину,

 давайте  тогда  и рассмотрим.

      Но  я  хочу  обратить  ваше  внимание, уважаемые

 коллеги.   Выступают   народные   депутаты,   которые

 говорят, повышение цены там на 15%, розничной цены на

 бензин  или "пальне", или там на 5% на конечный обкем

 реализации металлов, приведет к росту цен на металл.

      Вытупает    представитель    здравоохранения   и

 говорит:   ну   вы   о   же   ничего   не   даете  на

 здравоохранение.  Выступает  представитель социальной

 защиты  и  говорит:  так  вы  же ничего на социальную

 зациту не даете!

      Уважаемый  народный депутат Марковская! Бюджет -

 это  тот  документ,  который  сводит доходы и расходы

 вместе.  Так  вот  я  вам  скажу на 1996 год, забегая

 немного  вперед  и  обращая внимание всех, кто с этой

 проблематикой  связан:  комиссия,  рассмотрев, просто

 признала  неудовлетворительным  подход такой -полтора

 миллиона    работников    здравоохоранения,   средняя

 зарплата  закладывается  10  миллионов, начисления на

 зарплату  вместе  с основной зарплатой составляет 230

 триллионов. Запомните эту  цифру - 230 триллионов.

      Далее   читаем:   медикаменты,  харчування  там,

 мягкий  инвентарь,  преобретение  оборудования  и так

 далее  и  так  далее  -еще  400  триллионов по норме.

 Слагаем -630 получаем триллионов. А расходы бюджета с

 точки зрения методик, которые сейчас не позволяют это

 выполнить,   что   делаем:  230  триллионов  зарплаты

 начисления оставляем в нетронутом виде, -ну, не мы, я

 говорю    про   подход   Правительства,-а   остальные

 сокращаются   на   80%.  Получается  300  триллионов.

 Ответьте  мне,  товарищи  металлурги, коллеги, где мы

 возьмем  средства  для  того,  чтобы  хотябы  на  50%

 профинансировать      дополнительное     преобретение

 оборудования,  медикаменты  и  так  далее?  Мы сейчас

 закладываем в бюджет,-я просто обращаю ваше внимание,

 когда  мы к 1996 году перейдем, закладываем бюджет на

 здравоохранение    по   "місцевому   государственному

 бюджету"  только  заработную плату практически.

      Поэтому  доходы бюджета, которые складываются из

 всех  источников,  в  том  числе  и  этой,  пока  еще

 рентабельны.  Давайте  думать,  как снижать налоговый

 "тиск"  других.

      Я  согласен,  наша  комиссия  поддерживает.  Ну,

 скажи  где  взять  средства на здравохранение, скажи,

 пожалуйста.  Я  всех  приглашаю переходить в бюджетую

 комиссию.    Леонида    Александровича   персонально,

 народного   депутата   Марковского.  С  удовольствием

 приймем.

 

      ГОЛОВА.  Ми  це врахуєм Микола Янович. Але зараз

 інша ситуація. Микола Янович сідайте, будь ласка.

      Давайте  так,  я  проект прочитаю, а потім будем

 обговорювати,   так?  Є  бажаючі?  Є  на  руках,  але

 радіослухачі  зараз  не  знають про що йде розмова. І

 тому треба його прочитать, щоб зняти ці питання.

      Значить,  проект Постанови є такого змісту. "Про

 введення  в  дію  Закону України "Про внесення змін і

 доповнень  до Закону України "Про державний бюджет на

 1995 рік"".

      Перше. Верховна Рада України постановляє. Перше.

 Закон  України  "Про  внесення  змін  і  доповнень до

 Закону  України "Про державний бюджет України на 1995

 рік"" ввести в дію з дня його  опублікування.

      Друге.  Кабінету  Міністрів України розглянути і

 вирішитит питання про внесення у 4 кварталі 1995 року

 змін   контнгенту   податку  на  добавлену  вартість,

 врахованого  в  розрахунках  до  місячних  бюджетів у

 хв'язку  зі  змінами  обсягів  виробництва,  місцевих

 бюджетів.  У  зв'язку із змінами обсягів виробництва,

 робіт, послуг та їх структури, надходження коштів від

 приватизації   майна,  а  також  уточнення  видатків,

 пов'язанних  зі  зміною тарифів та розміру заробітної

 плати  і проведення відповідних взаєморозрахунків між

 державним   бюджетом   України   та  республіканським

 бюджетом   Автономної   Республіки   Крим,  обласним,

 київським  і  севастопольськими  міськими  бюджетами.

 Зміни  провести  за  погодежнням з Комісією Верховної

 Ради України з питань бюджету.

      В   грудні   1995   року  розробити  механізм  і

 здійснити доплати найменьш социальнозахищенним групам

 пенсіонерів в межах коштів, передбаченних цим законом

 по запровадженню межи малозабезпеченості.

      У   зв'язку  з  обмеженням  ресурсів  державного

 бюджету  України  асигнування  на соціально-культурну

 сферу  та  социальний  захист  населення спрямувати в

 першу  чергу  на  виплату  заробітної  плати, пенсії,

 державної  допомоги  та  інших  компенсаційних виплат

 населенню, степендій, виплат на харчування, придбання

 медикаментів та перв'язочних засобів

      3.   Враховуючи  значне  недовиконання  доходної

 частини  зведеного  бюджету  України, в тому числі за

 рахунок  недонадходження  рентної  плати  за  нафту і

 природний  газ, що видобувається в Україні та різниці

 в  цінах  на  природний  газ  в  сумі  75  трильйонів

 карбованців,  а  також  коштів від приватизації майна

 у  сумі  87  трильйонів  карбованців,  що призвело до

 незабезпечення    фінансування   соціально-культурних

 закладів  і  установ і скорочення витрат на зазначені

 цілі  на  24  трильйони карбованців, згідно пункту 23

 статті  17  Конституційного  договору  між  Верховною

 Радою  України та Президентом України оголосити вотум

 недовіри колишньому першому Прем'єр-міністру України,

 відповідальному    за    розробку   макро-економічних

 показників  та  проекту  бюджету  України на 1995 рік

 Віце-прем'єр-міністру України Пинзенику.

      Запропонувати   Президенту   України  розглянути

 питання   про   відповідність   посаді  голови  Фонду

 державного майна Єхонурова і внести до Верховної Ради

 України  подання  про  звільнення  його  з зазначеної

 посади  за незадовільне виконання Закону України "Про

 Державний  бюджет  України  на  1995  рік"  в частині

 організації  роботи  щодо  виконання доходної частини

 бюджету    за    рахунок   надходження   коштів   від

 приватизації майна.

      За  незадовільне  виконання  Закону України "Про

 Державний  бюджету  України  на  1995  рік" в частині

 організації  роботи  щодо  виконання  доходної частни

 бюджету  за  розрахунок  надходження рентної плати за

 нафту і природний газ та різниці в цінах на природний

 газ   оголосити   вотум  недовіри  голові  Державного

 комітету   нафтової,   газової   та   нафтопереробної

 промисловості Довжику.

      Рекомендувати   Президенту   України  розглянути

 питання  про  персональну відповідальність керівників

 обласних,   Київської,    Севастопольської    міських

 державних  адміністрацій  за несвоєчасні розрахунки з

 Державним     бюджетом     України    з    врахування

 взаєморозрахунків за газ.

      4. Відмітити відсутність відповідного реагування

 з  боку Президента України і Прем'єр-міністра України

 на  рішення  Комісії  Верховної Ради України з питань

 бюджету    про    притягнення   до   відповідальності

 керівництва   Фонджу   державного   майна  України  і

 Державного     комітету    нафтової,    газової    та

 нафтопереробної    промисловості    за   недоліки   в

 організації   роботи   щодо   забезпечення  виконання

 доходної частини бюджету України.

      5.  Відмітити  незадовільну  роботу Міністерства

 економіки   України,   галузевих   міністерств   щодо

 стабілізації  виробництва  та  забезпечення виконання

 доходної частини бюджету."

      От такий проект.

      Та  ні,  я  ж не диктую зараз: там голосувати чи

 ні. Бедум обговорювать  чи не будем обговорювать.

      (Шум в залі)

      Обговорюємо.  Є  записані, будь ласка записалось

 12 чоловік на виступи.

      Прошу слово для виступу має Вітренко.

      Давайте з місця може.

      Буде скоріше.

      За нею Анісімов.

      Я сказав Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги,  зараз  нас,  Верховну  Раду знову ставлять в

 ситуацію,  коли,  якщо  ми не затвердимо оці зміни до

 бюджету,  то  не  отримують заробітну плату, пенсії і

 і таке інше, всі ті хто сьогодні найбільше страждає.

      Але перш за все ми повинні повернутися рік тому,

 коли  затверджувався  бюджет  і  коли  затверджувався

 бюджет,  коли  соціалісти  прийняли  свою  заяву щодо

 неможливості  затвердження  такого  бюджету, там були

 докази   того,   що   і  доходна  частина  сформована

 докорінно   невірна  і  витратна  частина  сформована

 антинародна,  що такий бюджет буде поглиблювати кризи

 в  Україні  і  буде  сприяти деградації суспільстві в

 цілому.

      Більшість    Верховної    Ради    під   вимогами

 Міжнародного валютного фонду затвердила такий бюджет.

      Затвердила дефіцит бюджету, зробивши це головною

 метою бюджету.

      Я  хочу  нагадати,  що  сьогодні дефіцит бюджету

 Сполучених Штатів Америки 14 відсотків і ніхто там не

 страждає, так як страждає сьогодні Україна.

      Нам викрутили руки, ми затвердили той бюджет.

      Сьогодні,   не   ми   затвердили,   а  більшість

 затвердила, соціалісти не затверджували такий бюджет,

 і комуністи теж.

      Сьогодні  ситуація  знову  ж  такі  кретична, ми

 читаємо запропоновану постанову.

      Я знаю, що буде з шановним паном Пинзеником, вже

 був   ультиматум  Українського  Союзу  підприємців  і

 промисловців, це той Союз який висунув до речі, Кучму

 на  Президента.  І  був ультиматум такого союзу зняти

 Пинзеника  з посади віце-прем'єра. Але за Пинзеником,

 за  Шпеком, за шановним паном Науменко, за Осикою, за

 Мітюковим,  за  Ющенком  стоїть  Міжнародний Валютний

 Фонд  і Світовий банк. Це ті фінансові структури, які

 сьогодні  здійснюють  всю  політику  в  Україні через

 своїх  представників. І за рахунок таких структур цих

 фігур  не  можна  не  тільки подвинути, не можна ні в

 якому разі зняти, бо що ж буде з цією Україною?!

      Така  постанова,  яка запропонована, не вирішить

 питання.  Бо  ми  чули  з  доповіді  шановного Миколи

 Яновича,  що на запитання комісії не відповідає Уряд,

 тобто  Уряд  і нашу комісію, і Верховну Раду в цілому

 бачив в відповідному місці в відповідному кольорі.

      Я  хочу  запропонувати  до цієї постанови внести

 пункт  про  звернення  до  Генерального прокурора про

 перевірку  виконання  законів,  бо Бюджет України -це

 закон. І про, ну, я б сказала, (..........) юридично,

 про  те,  щоб  почати  кримінальну  справу щодо вищих

 посадових осіб, які порушують закони. І це буде тоді,

 перш  за  все,  стосуватись  і  Пинзеника, і Шпека, і

 інших сьогодні членів, керівних членів Уряду.

      Прошу   цю   мою  пропозицію  про  звернення  до

 Генерального проукрора поставити на голосування.

 

      ГОЛОВА.  Ви  її  сформулюйте спочатку додатковим

 пунктом,  а  тоді  будемо,  я поставлю обов'язково на

 голосування.

      Анісімов.

      (Шум у залі)

      А  це хіба не так само? Я ж і кажу: сформулюйте,

 я ... дасте мені, я поставлю на голосування.

 

      АНІСІМОВ  Л.О.

 

      (178, город Запорожье, Анисимов)

      Ну,  первое  замечание, которое я хочу сказать в

 своем  выступлении, это комиссии, которую возглавляет

 уважемый мной человек Николай Янович.

      Я  вам  рекомендую и прошу как народный депутат:

 корректировку  Бюджета, его рассмотрение в комиссии и

 Бюджета  не  принимайте без подсчетов и расчетов межи

 малозабезпеченности.  Если  вы  идете  по этому пути,

 вносите,   пожалуйста,   на  рассмотрение  Верховного

 Совета в зал, решение чтоб мы приняли об отмене этого

 Закона   о   межі  "малозабезпеченості".  Это  первое

 замечание.

      Второе. Я напоминаю здесь и министру финансов, и

 Никалаю  Яновичу,  и  сам  себе,  правда  нет тут еще

 товарища  Пинзеника,  а касаясь сегодня статьи 37, мы

 вместе  с  вами  рассматривали  этот  вопрос  и  если

 поднимем  сегодня  постаносвление,  то  там  записано

 следующее:  37  статью  ввести в действие после того,

 как  будет  предложено Кадинетом Министов Положение о

 введении  ее  в  действие и рассмотрено в комиссиии с

 базовых    отраслей.   Если   не   верите   поднимите

 стенограмму нашего принятимя решения в этом плане.

      Теперь предложение, которое я делал, почему меня

 волнует  так  вопрос,  я  прекрасно понимаю состояние

 сегодня  кризисное  в  энергетическом комплексе, и не

 случайно  металлурги  с этим соглашались. Здесь сидит

 бывший  Президент, который не однократно встречался с

 директорским  корпусом  и горняков, и металлургов. На

 этой   встрече   было  тогда  еще,  два  года  назад,

 заявлено:  мы  отдадим  5  процентов, но тот кто дает

 должен  что-то  и  получить. Зафиксируйте, пожалуйста

 цены и не гоните их вверех. И дайте эту отдушину нам,

 чтобы  мы  заработали!  Этого  сделано  не  было... И

 сегодня  отвечая  мне,  министр  финансов тоже с этой

 позицией  не  соглашается.  Так  как  я вам привожу в

 пример,  как  министру финансов и министру экономики,

 который  меня,  наверное, тоже сегодня слушает, -кокс

 доменный,  на  сегодняшний  день  составляет цена 115

 долларов. То есть 119% от мировой цены! Лист рядовой,

 горячекатаный  -стоимость  353  доллара.  Это -135% к

 мировой  цене!  Лист конструкционный холоднокатаный -

 423  долларов, 117 % к мировой цене! А теперь давайте

 добавим   еще   5%   к   реализации  и  введем  ее  в

 себестоимость продукции!.. О чем тут говорить? Далеко

 или  недалеко? Мы не видим расчеты! И поэтому расчеты

 должны,  в  первую  очередь, лежать были перед нами и

 убедительно доказать!

      Поэтому  я  дичсно  (и  призываю своих коллег по

 комисии)  не  поддержать,  а голосовать отдельно 37-ю

 статью,  если  не  будут  внесены  корректировки и те

 предложения, которые я сделал, - ее не поддерживать.

      И касаясь конкретно постановления. Я не поддержу

 часть постановления, где касается товарища Еханурова.

 Здесь  уже  выстапли  и  говорили:  да,  он, наверно,

 частично  сделал  благо  для  Украины!  Что не погнал

 галопом приватизацию, ведь больша приватизация группы

 "Г"  не  идет  сегодня! Я выступал с этой трибуны -мы

 закон  не  приняли  до  сих  пор!  Мы захлебнулися на

 "Мотор-Сечи"!..    И    за    ними    стоят   крупные

 металлругические  предприятия. Это ж не приватизация,

 а  это  уродство,  которое  есть на сегодняшний день!

 Поэтому  в  этот  пункт  надо  б  записать тех людей,

 которые  не  выполнили постановление по введению межи

 забезпечености.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Сирота.

 

      СИРОТА М.Д., депутатська група "Центр".

      Я  виступаю  від  "Цетру"  і  просив би до п'яти

 хвилин...

      Ми  сьогодні маємо страйковий стан профтехосвіти

 і  взагалі  всієї освіти -люди з вересня не отримують

 зароьітну плату, і там, де чоловік і жінка працюють у

 цій  сфері,  то  вони  вже (сім'ї) поставлені на межу

 вимирання,  я  б  так  сказав!..  Чому  це сталося, в

 якійсь  мірі  дозволить  відповісти  Закон про проект

 змін  і доповнень до Державного бюджету 1995 року: не

 виконана    доходна    частина   із-за   непродуманої

 податкової політики.

      Як   пропонується   вийти  із  цього  положення?

 Скоротити видаткову частину в соціальній сфері на 115

 трильйонів  карбованців в тому числі на 12 трильйонів

 на  освіту.  Як  раз  сума  заборгованості заробітної

 плати освітям.

      Якщо   ми   на   це   йдем,  то  ми  автоматично

 підтверджуєм,  що  освітяни  не  отримають заробітної

 плати до кінця року.

      Очевидно,  сьогодні  ми  на це піти не можемо. І

 отим  людям,  які  сьогодні  не отримали зарплату, не

 достатньо   буде   сказати,   що  хтось  винний  буде

 наказаний.  А  як  взагалі держава буде себе вести по

 відношенню до цих людей? Як взагалі ми будемо ставити

 це питання на Верховній Раді?

      Тому,    без    сумніву,   потрібно   комплексно

 розглядати  рішення. І тому депутатська група "Центр"

 не  може погодитися із тим, щоб прийняти перший пункт

 постанови,   щоб   ввести  в  дію  цей  закон  з  дня

 опубліковання.

      Далі.  Ми  не  повинні  сьогодні на примітивному

 рівні  відшукувати  винних. Дійсно, потрібно створити

 комісію  спільну  з  урядовців  і депутатів Верховної

 Ради,  які б відпрацювали причини не виконання закону

 і  подали  нам  необхідні  матеріали  для нормального

 розвитку.

      І  ще  одне. Ми повинні якщо записувати пункт 3,

 то  враховувати  главу  5. 3 Регламенту про відставку

 Прем'єр-міністра,  окремих  членів Кабінету Міністрів

 або Кабінету Міністрів в цілому.

      Використовуючи   норму   Регламенту,  ми  можемо

 нормально, цивілізовано підходити до цього питання.

      Четвертий     пункт.    Відмітити    відсутність

 відповідно  реагування.

      П'ятий   пункт.  Відмітити  незадовільну  роботу

 Міністерства   економіки.   Чи  потрібно  людям,  які

 сьогодні  не отримали заробітну плату оце відмічання?

 Що контретно воно  їм  дає?

      Тому депутатська група "Центр" пропонує створити

 спільну   омісію   з  членів  Кабінету  міністрів  та

 Верховної   Ради   по  вивченню  і  виявленню  причин

 невиконання Закону "Про державний бюджет 1995 року" і

 винести  висновки  цієї  комісії на розгляд Верховної

 Ради України.

      Друге,  депутатська  група  "Центр" неодноразово

 ставила  питання  про  створення  контрольної  палати

 Верховної  Ради по використанню бюджету 1995 року. Не

 можна  сьогодні з нас знімати вину за те, що сталось.

 Верховна   Рада   не   виконала  своєї  фукції  і  не

 проконтролювала  на протязі року виконання бюджету. І

 те,  що  ми  14  грудня  розглядаємо  це питання -тут

 велика вина  Верховної Ради  також.

      І  третє:  якщо ми будемо продовжувати розробяти

 податкову систему на протязі 1996-1997 року і введемо

 тільки  січня  1998  року, то і в 1996 році ми можемо

 мати  ту ж саму  ситуацію.

      Тому  ми  повинні  переглянути  питання введення

 нової одаткової  політики.

      І  останнє.  Не можна погоджуватись з тим, що ми

 на  протязі  року щоквартально будемо змінуювати нашу

 податкову   політику.   Я  маю  на  увазі  статтю  37

 запропонованого   оекту.   Ми  повинні  чітко  раз  і

 назавжди  визначитись, що на протязі фінансового року

 ніяких  податків  міняти не можна.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Ратушний.

 

       РАТУШНИЙ.

      Тут  вже  говорилось про те, як, під які фанфари

 ми  приймали,  точніше,  не  бюджет  на  1995  рік, а

 дефіцит  бюджету.  І  Верховна  Рада,  зараз не можна

 сказати,     хто,     але    Верховна    Рада    несе

 відповідальність,  бо  вона  цей  бюджет  на  цей рік

 прийняла.

 прийняла.  Зараз, якщо ми приймаємо цю постанову, яка

 передбачає   скорочення   асигнувань   на  социально-

 культурну  сферу,  то  ніхто  не  буде  вже  знову  з

 виборців  наших  розбиратися хто винуватий в тому. Ми

 якщо   приймем   цю  постанову,  то  ми  будем  нести

 відповідальність а це все.

      Саме  вже  під  тим  кутом,  я  вважаю, що ми цю

 постанову приймати не повинні. Це раз.

      Тут   також   багато   говорилось   про  те,  що

 приватизація,   від   якої   очікувалося   біля   900

 трильйонів  купонів, виявилось, що вона... поступлень

 від неї бюджет не має.

      Мені  здається, на цих цифрах остаточно ясно, що

 відбувається  процес  не  приватизації  в  Україні, а

 справді  те,  що  народ  назвав  прихватизацією, коли

 об'єкти  відходять  з  державної  власності,  а гроши

 попадають  не  в  державний  бюбджет,  а  попадають в

 кішені тих чи інших чиновників.

      Хто  є ці чиновники і в верху і на мсцях, звідки

 вони  вийшли,  з  якої політичної партії це, я думаю,

 виборці і народ також знає.

      Тепер я пригадую, як голова комісії Азаров, коли

 ми  розглядали  бюджет,  він заявляв, що це в перше в

 історії  держави  ми приймаємо реалістичний бюджет. Я

 не розумію, чому зараз відповідальність Микола Янович

 ви  хочете  перекласти  тільки  на  людей  з Кабінету

 Міністрів. Ви нас самі агитували в тому, що ми вперше

 приймаємо реалістичний бюджет.

      Мені  здається, що ви несете цю відповідальність

 в  такій  самій  мірі, як ті люди, яких ви згадуєте в

 проекті  постанови.  В  нас  вже  склалася... Часто є

 особи,  яких завжди роблять (...........) козлами або

 завжди  вони  крайні.  Я хочу все-таки зрозуміти, щоб

 показав   голвоа  комісії  чи  справді  розробку  цих

 показників,   надва   депутатам,   здійснював  Віктор

 Пензеник.  Бо  Віктор  Пензеник це вже така притча во

 язицах  в  Парламенті,  його  люблять робити у всьому

 робити крайнім.

      Тому  я  хочу  бачити, може хтось свою вину хоче

 перекласти  на  декого  іншого. Я хочу сказати на сам

 кінець, ми повинні, розглядаючи це питання, бюджет на

 1995  рік, ми повинні врахувати оці всі моменти, коли

 будем розглядати основний закон нашої держави на 1996

 рік.

      І  я  рекомендую, щоб цей проект постанови ми не

 повинні  приймати, бо ми будем нести відповідальність

 за  (можна  це  назвати, справді, злочином тих людей,

 тих  чиновників,  які не виконали основний закон 1995

 року)...

 

      ГОЛОВА. ................

 

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні  депутати!  Я  хотів  би  зупинитися  на

 декількох питаннях стосовно цієї постанови.

      Ну,  перше  питання.  Якщо  ви  згадаєте історію

 прийняття  бюджету  1995  року,  то ви пам'ятаєте наш

 розгляд   на   початку  року,  березневий  розгляд  -

 затвердження  у  другому  читанні  бюджету,  липневий

 перегляд    бюджету,    коли   за   якимось   дивними

 підрахунками  ВВП  був  штучно  завищений, і завищені

 видатки    бюджету,    зрозуміло    для   чого,   щоб

 профінансувати  не  соціальну сферу. Ми тепер бачите,

 як виконувався бюджет.

      Тому   перше,   що   хотілося   відмітити:   що,

 незважаючи на (якщо ви пам'ятаєте) активність фракції

 "Реформи"  при прийнятті бюджету, коли ми подавали на

 трьох  сторінках  зауваження,  бюджет  був  прийнятий

 Верховною Радою, пройшов через бюджетну комісію, яка,

 дійсно, його звітувала, що це не кращий бюджет. Після

 того  був він поміняний в липні, і життя показало, що

 ці  зміни є недієздатні, і сьогодні ми повертаємся до

 показників, які ми приймали на початку року.

      Тому  не  можна  казати  про  те,  що  і  ВВП  і

 структура   бюджету   були  прораховані  неправильно.

 Неправильно   виявилося   те,  що  фракція  "Реформи"

 говорила.  Наприклад,  ми  казали, що приватизацію не

 можна  включати  в доходну частину бюджету, як умовно

 перемінний  доход,  який не зрозуміло чи він буде, чи

 ні.  А  треба було його включати на покриття дефіциту

 бюджету.  Цього зроблено не було.

      Окрім   того  в  цьому  залі  були,  одобрялися,

 скажемо,  такі  проекти,  як  з  "Мотор-Січчю",  коли

 просто  безоплатна  приватизація  йшла.  Ну має, тещо

 маємо.

      Тобто доходів від приватизації ніяких  нема.

      Далі. Ну добре, це вже питання інше.

      Значить  далі.  Ось ми взяли, взяли новий проект

 бюджету   на  1995  рік  який  треба  прийняти,  щоби

 завершити  всі  розмови  по цьому року, але бачимо 37

 стаття виплила.

      Скажіть  мені колеги будь ласка, а чи можливо 10

 трильйонів  700,  16  трильйонів  700  залучити за 13

 робочих,  які  залишились  до  кінця цього року або є

 тут сенс інший якийсь.

      Тому в нас пропозиція наступна.

      Перший  пункт  прийнятий,  але  в якому вигляді.

 Зменшивши  доходи  і видатки бюджету відповідно на 16

 трильйонів   700  мільярдів  карбованців,  виключивши

 пункт  8  стосовно  фонду  паливно,  оцієї  підтримки

 паливно-енергетичного  комплексу,  Все  рівно  він не

 спрацює за 12 днів, так, як тут записано.

      І  в  другому пункті, Кабінету Міністрів України

 розглянути,  вирішити  питання про зміну контингентів

 по  ПДВ та іншим податкам, але дуже просив би, щоб це

 робилося  з урахуванням нашого з вами побажання, а не

 комісії з бюджету.

      Тому   в   кінці   пункту   написати,  що  не  з

 погодженням  комісії  з  бюджету,  з Комісією бюджету

 погодила  весь бюджет на цей рік і ми маємо бюджет на

 цей  рік, але з Верховною Радою України, хай покажуть

 яким   чином   будуть  перерозподілені  прибутки  між

 доходами   різних   рівнів   бюджетів  і  ми  з  вами

 дружненько так і проголосуємо тут.

      І  останнє,  якщо ви знаєте яким чином приймався

 бюджет,  розроблявся бюджет на 1995 рік, то ви там ні

 пана Пинзеника, ні пана Єханурова просто не знайдете,

 бо  вже з березня цього року пан Пинзеник від процесу

 бюджетотворення    був    фактично,   я   перепрошую,

 відсунутий.

      Тому я радив всім, хто підписав той бюджет, який

 був поданий до Президента6 який був поданий, хто його

 розробляв   фізично  і  якщо  є  якісь  претензії  до

 пред'являти  тим  особам.  Але  мені  здається, що ми

 маємо  (..........), в першу чергу до Верховної Ради,

 яка  за  поданням Комісії бюджетної, та і Президента,

 прийняла Бюджет, який виявився мильною бульбашкою.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Ярошинський.

 

      ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.

 

      (Богдан  Ярошинський, Українська республіканська

 партія, виступатиму від фракції "Державність", а тому

 так само 5 хвилин)

      Шановні   народні   депутати,   про  призначення

 постанови,  пропонованої  Комісією  Верховної  Ради з

 питань   бюджету,   говорити   не  приходиться.  Вона

 являється звичайним громовідводом, спробою перекласти

 відповідальність за стан з хворою голови на здорову.

      Верховна Рада протягом другого року своєї роботи

 іде  шляхом,  пропнованим  Урядом.  Не  відходить від

 прийнятих  формулювань,  згідно  за якими: чим більші

 податки - тим більші надходження в Бюджет.

      Тільки  така  політика  закінчилась, вона мусила

 закінчитися  крахом. Тим часом, народним депутатам не

 завадило  б  говорити  правду в тому відношенні, що в

 становищі,   яке  склалося,  винуваті  рівнозначно  і

 уряди, які змінюються, але не змінюються самі підходи

 до формування доходної частини Бюджету за зазначеними

 мною  принципами,  і  більшість  Верховної  Ради, яка

 іншого  бачення  не  пропонувала. А якщо пропонує, то

 тільки   теоретично.   І   якщо  ця  більшість  вчора

 вирішила,   що   принципи   підходу   до   формування

 Державного  бюджету залишилися не змінними на 2 роки,

 до   1998   року,   і  податкова  система  шкуродерів

 продовжуватиме    існувати,    то   чекати   реальних

 надходжень до Бюджету взагалі-то не можна.

      Розглядаючи   питання   про   внесення   змін  і

 доповнень  у  Державний бюджет, ми знову ділимо шкуру

 невбитого   ведмедя,  не  змінюючи  і  не  пропонуючи

 змінити доходну частину шляхом зменшення податків. Ми

 займаємося справо невдячною і в цілому не потрібною.

      Українська   республіканська  партія  вважала  і

 вважає,   що  в  реальних  умовах  тільки  послідовне

 зменшення   податків,   запровадження   запровадження

 конституційної,  повторюю  в  сьогоднішніх умавах нас

 може  виручити  тільки  конституційна  норма згідно з

 якою  розміри податків і зборів мають не перевищувати

 певної  суми, а ми пропонуємо її визначети не більшою

 ніж  25 видсотків прибутків юридичних осіб та доходів

 громадян,  саме  це  привело  до реальних, збільшення

 реальних  надходжень  в  прибуткову  частину бюджету,

 привело  б до бажаного розвитку власного виробництва,

 вирішило   проблему   забезпечення   працюючих  і  не

 працюючих, сприяло б розвитку виробництва.

      Пропонована  комісією  Верховної  Ради  з питань

 бюджету постанова не вирішує питання: де взяти кошти?

 вона є спробою вказати як переділити ті кошти, які не

 надійшли  і  не  надійдуть,  а  також  для  створення

 враження,  що  ми  ніби  то  є больовим загоном, який

 збирається  когось  покарати,  хто  на  думку авторів

 постанови,   не   правильно   розприділяв   ймовірне,

 (повторюю:  ймовірне!),  бо  ненадходження  в  бюджет

 половини   очікуваних   надходжень  є  підтвердженням

 нереальності  очікуваного  зв'язку  з гіпертрофованою

 податковою  системою. Можна змінити... знімати голови

 керівникам    відомств    і    керівникам   областей,

 пропонувати абсурдні, але на перший погляд принципові

 постанови   про   зобов'язанння   Кабінету  Міністрів

 розробки   механізму   щодо   оплат  коштів,  які  не

 надійшли,  але  треба  відверто  сказати, що імітація

 дій, яка нічого не давала і сьогодні нічого не дасть,

 в нашому залі і сьогодні пропонується...

      Абсолютно не зрозуміло й те, як автори постанови

 уявляють   здійснювати   перерозподіл   асигнувань  в

 соціальній   сфері,   якщо   сьогодні   витрати   там

 здійснюються  на  вкрай  необхідне,  тобто -заробітну

 плату,  пенсіїї  і  те,  що  пропонується.  Треба нам

 спуститися   на  землю  і  панам  від  бюджету  також

 спустися на землю!

      З    усього    змісту   постанови,   якщо   його

 перефразувати,   але  не  втручатись  у  перерозподіл

 пустоти,  можна  було б взяти окремі фрази і прийняти

 таку постанову, яка реально змінила б становище.

      В   зв'язку   з   становищем,   яке  склалося  в

 соціальній   сфері,   зобов'язати  Кабінет  Міністрів

 ввести  в  перелік  першочергових  виплат  (повторюю:

 першочергових   виплат!)   заробітну  плату,  пенсії,

 допомогу,  стипендії,  виплати на харчування, вивівши

 виплати  першими в списку першочергових. Це дало б...

 цим  ми  і  виявили  б  справжнє піклування про наших

 людей   і   заставили   б  адміністративні  структури

 закрутитись в пошуках джерел вирішення інших проблем,

 в тому числі і власних....

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Моцпан.

 

      МОЦПАН А.Ф.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 депутаты!

      Как  известно,  власть во все времена обманывала

 народ,   и   это  всеглда  негативно  сказывалось  на

 развитии общества... Однако, я убежден, что наступает

 время  и час, когда власть (а мы с вами есть власть -

 народные депутаты), правительство и Президент Украины

 обязаны  говорить  правду  и  только  правду. Если мы

 хотим   выйти  из  этой  гибельной  ситуации.  Правда

 состоит в следующем.

      Первое.  В  апреле  1995 года фальсифицированный

 бюджет    на   1995   год,   мы   сегодня   принимаем

 фальсифицированный    бюджет   на   1996   год.   Это

 реальность.   И   когда   народный  депутат  Украины,

 уважаемый   депутат  Сирота  говорит,  что  мол,  нет

 виновных,  позвольте,  такого  не  бывает в обществе.

 Виновных 2 субкекта конкретных. Первое. Это Президент

 Украины  Леонид  Данилович  Кучма, котрый ускоренными

 темпами  проводит  курс на рыночную капиталистическую

 экономику. И второй субкект -это те народные депутаты

 Украины,  которые 19 октября 1994 года поддержали его

 по  докладу  "Об  основных направлениях экономическо-

 социального  развития  государства", 8 июня 1995 года

 поддеоржали  по  Конституционному  договору,  дав ему

 чрезвычайные  полномочия, а практика его премьерства,

 как  и  сегодня  президентства,  показала,  что глупо

 давать  этому человеку чрезвычайные полномочия ибо он

 их употребляет во зло государству и народу.

      И  наконец,  11  октября  этого  года,  когда вы

 поддержали  прогамму  правительства, а фактически эта

 программа   Президента,   Леонида  Даниловича  Кучмы,

 программа на 1996 год.

      Бюджет,   с   которым  здесь  выступал  уважаемы

 Министр  финансов Петро Кузьмич Германчук и уважаемый

 наш  председатель комиссии Николай Янович Азаров, это

 следствие  и  мне, извините, уважаемые депутаты, было

 не   ловко   чувствовать   вопросы  нашых  коллег,  в

 частности,  к  Николаю Яновичу: где взять средства на

 пенсии,  где  взять  на  социальную защиту инвалидов-

 чернобыльцев,  на  здравоохранение,  если его сегодня

 назвать таковым? Где взять на зарплату учителей?

      Вы  ж  давайте договорить правду до конца, мы же

 развалим   промышленность   и   сельськое  хозяйство.

 Откуда?

      Когда  сегодня  говорят  о сокращении налогового

 пресса,   надо   говорить  и  о  сокращении  расходов

 государства.  У  нас армия полмиллиона, да столько же

 Министерство  внутренних  дел.  Способна  ли  сегодня

 экономика  Украины державть этот аппарат? Неспособна.

      В том числе чрезвычайно раздутый государственный

 аппарат. Неспособна!

      Так вот, если бы сегодня была бы воля народа, он

 обязан  потребовать  был сегодня от Президента и всех

 нас,  народных  депутатов: вы, господа, определитесь,

 либо  вы вводите рыночную капиталистическую экономику

 с  частной собственностью на средства и землю, против

 чего   я  категорически  против  и  обежден,  это  не

 спасение  Украины, это не перспективный путь развития

 государства,  либо  восстанавливаете  государственное

 управление  за  собственностью,  контроль  за ценами,

 заработной  платой, расходованием средств, и за всеми

 теми  жуликами,  которых  мы  допустили  в экономику.

 Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.    Гармаш.

 

      ГАРМАШ.

      Я  не  буду  говорить сегодня о политике, я хочу

 говорить об экономике.

      Прежде всего, для любого специалиста, даже мало-

 мальского,   понятно,  что  сегодня  для  государства

 экономика  представляет  самое ценное достижение его,

 так  сказать,  политической  мысли, а самое главное -

 благополучие собственной  страны.

      Я  хочу обратить ваше вниманеи, янедаром задавал

 вопросы.   Первый  хочу  задать:  что  такое  Кабинет

 Министров  в  нашей  стране?  Это  Кабинет Министров,

 который не имеет собственного закона, в котором четко

 определены   его  полномочия,  права,  обязанности  и

 ответственность.  Единственная страна в мире, которая

 на  сегодняшний  день не имеет закона о высшем органе

 исполнительной      власти.      Правда,     согласно

 Конституционного  договора  он  имеет  право, Премьер-

 минист  имеет  право заменять Президента в период его

 кончины.  Это высшее достижение  юриспруденции.

      Второе. Анализ деятельности Кабинета Министров и

 Правительства  по  бюджету,  доходная часть. Когда мы

 говорили  о  доходной  части,  я  говорил  дайте  нам

 рассчеты.    Все    ли   цифры,   которые   изложенны

 правительством  в доходной части будут реализованы? К

 сожалению,  прошлый раз нам опять дали на 5 листочков

 бумажку,  где никто не написал откуда цифра вытекает.

 Для  каждого специалиста понятно рассчет 22 миллиарда

 и триллиона. Откуда ж вы нашли эту цифру?

      Сегодня  давайте попробуем проанализировать? Мне

 сказали,  что  проанализировали. Я сомневаюсь в этом.

 Потому что цифры дутые были с момента создания.

      Дальше.  По (...........) и приватизации. На что

 ставилось  с  точки  зрения  правительства,  что  эит

 доходные  части  нам  принесут  результат и мы сможем

 расчитаться  с  учителями  армии.  Сегодня  мы  их не

 получили в полном обкеме.

      Следующий. Расходная часть. Кто был деректором и

 знает  период  советской  власти, как расходную часть

 контролировали.   Можно   ли  перебросить  статьи  на

 статью,   вместо  ручки  купить,  извените,  все  что

 угодно.  Кто  это  конролировал? Никто сегодня это не

 контролирует. Или в полном обкеме. Все нарушают любые

 статьи и  никто не несет ответственость.

      Дальше.  По  областям. Мы с вами работали. Я был

 на  заседании  сессии  обласного  Совета,  где  рашел

 рассчет  о  бюджете.  Бюджет  области, города, района

 сегодня   все   эти   структуры   переживают  срашный

 экономический кризис.

      В   моем  Орджоникидзевском  районе,  я  привезу

 расчеты,  на сегоднешний день исполком и заводы ДСК,

 (...........)  -все  предприятия крупные представляют

 из   себя  лежачие  предприятия.  Откуда  мы  возьмем

 деньги, если предприятия являются основным источником

 дохода, отсутсвуют и не работают не откуда.

      Поэтому   я   предлагаю  одно, решение  признать

 неудовлитворительно  отчет-информацию  по  бюджету за

 1995 год и предлагаю Генеральной прокуратуре, я здесь

 написал,  проанализировать  ход  выполнения  закона и

 привлечь   должностных  лиц  за  нарушение  закона  о

 бюджете.

 

      ГОЛОВА.   Пєхота.

 

      ПЄХОТА В.Ю.

      Дякую,   Олександр  Олександрович.  Я  хотів  би

 зробити  наголос  на  одномуб  питанні  Ми знаємо два

 підходи  до  формування  бюджету в практиці. Був час,

 коли  бюджет  приймався  в  кінці року, його не треба

 бело   корегувати,   і   там   показники   вже  були,

 відповідали тому, к пройшов рік.

      Верховна  Рада  все ж таки пішла на те, що зараз

 формується  бюджте  з  початку  року,  поганий він чи

 добрий,  але він уже починає своє формування.

      Ви  мені  скажіть: в умах нестабільності чи може

 бути  найкращий чи добрий бюджет? Бюджет сьогодні -це

 дзеркало,  яке  відображає  яка  економіка.  І  треба

 починати,  перш  за  все,  з  економіки.  А  ми взяли

 попереду  поставили бюджет, який повинен вирішити всі

 зла, які є.

      Тепер  друге.  Два підходи до корегування. Можна

 взагалі  не  корегувати,  як  це  було раніше. Але ви

 скажіть,  будь ласка, приймається постанова Верховної

 Ради, приймаються з закони, які за собою тагнуть нові

 витрати, і ці всі витрати треба внести корегуванням в

 бюджет.  Цього ніколи не робилось, і перша змога, яка

 сьогодні зробилась, вона, яка визвала таке, ну, різні

 полярні думки тут висловлюються.

      І  третє.  Будь  ласка,  механізм розгляду цього

 питання   навіть   у   нас  на  парламенті.  Сьогодні

 звітується  бюджетна  комісія. Я член цієї комісії. У

 нас дуже бурно йшло обговорення цього питання, але ми

 виходили з того, що треба корегувати цей бюджет з тих

 причин,  бо  сьогодні  ряд постанов Верховної Ради не

 діють, бо  відповідно не скориговані статті.

      По-друге. Сьогодні  невиконання,  яке  пішло  по

 економіці  і  потягнуло  за  собою бюджет, і якщо  ми

 його не скоректуємо, ми в базу закладемо новий бюджет

 нереальну, тобто ми закладаємо нереальний бюджет 1996

 року.   Нікому   не  подобається  бюджет,  нікому  не

 подобається   те,  що  показники  погані,  але  треба

 виходити  реально  з  того,  і сказати відверто, якщо

 сьогодні  йшло  переконання  дохідної частини і треба

 було б її розпреділити то всі б тут ми проголосували,

 я  вважаю,  що  треба відкинути наш галузевий підхід,

 груповий підхід і все ж такі піти на те, щоб Верховна

 Рада  крок за кроком робила поступові до нормалізації

 бюджетної політики у нас на Україні.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Шановні  депутати, ми півгодини

 ведем уже обговорення. Є проект постанови, є до цього

 проекту  пропозиції,  які  вносили  депутати  під час

 обговорення і які ще не висловлювалися, але в них є в

 тих бажаючих  виступити ще зараз на списку 6 чоловік.

      Я  запропонував би вам таку схему, якби ви на те

 подивилися,  щоб всі ті зауваження, які у вас є і ті,

 що  вже  прозвучали дати комісії профільній, щоб вона

 підготувала прпоект постанови який б врахоував всі ці

 зауваження і на голосування дати вранці завтра.

      Бо  інакше  це  все  буде,  а питання стосується

 бюджету,  інакше  все буде голосуватися, так на слух,

 цього допускати не можна.

      Одне.

      Друге,   я   хотів   би  також,  щоб  ми  трошки

 підготовкою  цього  документу повернулися у час, коли

 ми   приймали   його  перший  раз,  пригадайте,  і  у

 документі  в  цьому відобразили, ну так мовити оцінку

 тої  ситуації,  оцінку  взагалі  підходу до складання

 бюджету, пригадайте.

      Нас   переконували  тут,  що  обов'язково  треба

 прийняти  бюджет  із  цими показниками тому що немає

 чергового,   очікуваного   траншу   від  Міжнародного

 валютного  фонду і немає як розрахуватися за зовнішні

 борги , зокрема, за газ.

      Агітували  під  таку  умову,  що  за  підсумками

 першого  кварталу  ми  внесемо  обов'язково  зміни до

 бюджету  і  далі  все піде так би мовити, так як воно

 годиться.

      Ми бачимо сьогодні, що макроекономічні показники

 визначені  з  грубими  помилками,  тобто,  розробники

 проекту  бюджету  не могли спрогнозувати, або вірніше

 не  правильно  прогнозували ці всі показники і так чи

 інакше   рік   закінчується,   то  ми  повинні  десь

 визнати:   так,   це  була  помилка,  не  було  таких

 надходжень. І треба визначатися щодо покриття витрат:

 чи  ми  їх  не  будемо  платити  чи  треба  по певних

 категоріях  емісію  використовувати, чи, може, якимсь

 іншим  способом неемісійним покривати витрати, але це

 треба у документі якимось чином прийняти.

      Я думаю, що комісія з урахуванням тих зауважень,

 які  надійдуть  від  тих,  хто хотів виступать, і від

 тих,  хто  вже виступили, дасть нам проект документу,

 щоб   можна   було   там   відобразити  і  оцінку,  і

 вимогливість,  і,  власне,  і  підхід  до того, як ми

 будемо складати бюджет на наступний рік.

      І  ще  одне. Не коментуючи виступів, я хотів би,

 щоб у нас не виникала спокуса десь щось перекласти на

 якусь,  знаєте,  абстрактну причину, наприклад, таку,

 це   часткова   абстрактна   причина,   пов'язана  із

 системою, із податковою політикою.

      Якщо   немає   тих   податків,   які  гарантують

 надходження   тих   чи   інших   статтей,   то  треба

 користуватися  тими, які діють, а не видумувати, щось

 таке  брати,  а  потім як причину виставляти. Бачите,

 немає  тут ще податків, не розроблений закон про такі

 податки.  Треба керуватися тими документами, які є. І

 якщо  ми вчора визначали до 1998 року внесення тих чи

 ніших  змін до податкової системи, то це, може, якраз

 чесно   ми  сказали,  бо  неможна  раніше,  по-перше,

 прийняти,  а,  по-друге,  ввести  в  дію той чи інший

 проект закону чи закон сам по собі, і забезпечити при

 тому ще й стабільність податкової системи.

      Так  що,  тут  не  треба  дуже сипать попілом на

 голову  тих,  хто  хотів  би  знайти  іншу причину, а

 конкретно  дати  відповідь  на  ті,  справді, важливі

 питання,  які  є  тут  і в проекті постанови. Одначе,

 вона,  безперечно, потребує корекції і врахування тих

 зауважень, які депутати можуть ще внести.

      Я  просив  би  підтримати мою пропозицію з цього

 приводу.

      Азаров Микола Янович хоче слово на одну хвилину,

 і будем іти на перерву.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемые народные депутаты, ну,

 прежде  всего, этот проект постановления надо вынести

 на  голосование  за  основу. Пройдет, не пройдет -это

 другой  разговор.  Но  такова  процедура рассмотрения

 этого  вопроса. А потом только уже вносить змины. Это

 по процедуре, Александр Александрович.

      Теперь,  я,  пользуясь случаем, все-таки не могу

 не  сказать,  что  мы  подготавливали  данный  проект

 постановления,  исходя  из  решения  Президиума.  И 3

 пункт  этого  постановления  появился  не  потому что

 комиссия считала необходимым вносить, а потому что мы

 выполняли решение Президиума Верховного Совета.

 

      ГОЛОВА.Це правда.

 

      АЗАРОВ.

 

      И  теперь  второй  пункт, я конечно предполагал,

 что  данный пункт вызовет резкую критику в мой адрес,

 но   есть   же  пределы  порядочности.  И,  Олександр

 Олександрович,   ведь   слушают  нас  слушатели  всей

 Украины, я не могу не ответить на этот вопрос.

      Уважаемые   коллеги,   вспомните,  что  комиссия

 выходила   6  апреля  1995  года  со  своим  проектом

 бюджета,  вспомните  пожалуйста, и, товарищ Ратушный,

 имейте   же   совесть,   вместе  с  Терехиным,  когда

 говорите,   чтобы   председатель  бюджетной  комиссии

 однозначно  поддерживал  проект  бюджета,  вынесеного

 Правительством,  то  вспомните,  что мы говорили -это

 бюджет умирания, а если мы примем этот бюджет в таком

 же духу, в такой же концепции на 96 год, то летальный

 исход   нашей   экономике   обеспечен.

      Я,  конечно,  предполагал,  что  критику  в свой

 адрес  вызовет  это.  Но давайте ж будем порядочными.

 Прошу вас.

 

      ГОЛОВА. Значить, давайте. Я прошу уваги. Шановні

 колеги,  я прошу, взяти до відома виступ, висловлення

 Миколи  Яновича, оскільки як би ми не говорили, яку б

 критику  не  викликала робота бюджетної комісії, вона

 працює  послідовно, принципово, і скажемо, не вина її

 в тому, що трапилося так в на сьогоднішній день.

      Одну    хвилиночку,    якщо   будем   обговорити

 процедуру,  це  будем  обговорювать  після перерви. А

 якщо ставити на голосування, то є 2  пропозиції.

      Перша  пропозиція. Одну секунду. Взять за основу

 і  направить  на  допрацювання  або  просто  доручити

 комісії  допрацювати  проект  постанови  з урахування

 всіх  пропозицій,  які  висловлювалися  сьогодні тут.

 Зрозуміло.

      Значить,  я  ставлю  на  голосування  пропозицію

 припинити   обговорення   цього  питання.  Ставлю  на

 голосування .

 

      "За" -

 

      Я  прошу,  підтримайте, треба завершувати. Ми не

 додамо  тут нового уже крім того, що сказано. Но це з

 одного   боку  і  процедурне  питання,  але  все-таки

 давайте,  щоб  не  було  сумнівів -ще раз я ставлю на

 голосування:  припинити  обговорення  цього  питання,

 будь ласка.

 

      "За"-

      Тепер  ставлю  на голосування пропозицію: взяти

 Проект  Постанови  за  основу  і  доручити  Комісії з

 питань   бюджета,  скажемо  так,  профільній  комісії

 допрацювати  його, враховуючи зауваження і пропозиції

 депутатів.

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Ні,   за   основу,   то   вже  остаточно  будемо

 голосувать.

      Добре,   голосується  поіменно,  за  Регламентом

 передбачено,  оскільки  мова йде про персоналії, мова

 йде, все голосується  поіменно.

      Ставлю на ...

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Це  раз  повторюю,  один  пункт,  будьте уважні.

 Читайте  пункт.

      Сядьте  до  мікрофона і говоріть. Соболєву слово

 дайте.

 

      СОБОЛЄВ.

      Я взагалі вважаю некорекнтним постановку питання

 про  відставку  членів  Уряду  Єханурова і Пинзеника,

 оскільки це питання визначено главою 5. 3. Це питання

 ставиться  однією  третиною голосів, розглядається не

 раніше,  ніж  за 5 днів і не пізніше, ніж за 10 днів,

  з  запрошенням  цих  людей,  по  яких  ставиться  ця

 відставка,   голосування  проводиться  більшістю  від

 фактичної кількості депутатів, тобто 226 голосів.

      І   останнє:   голосування   завжди  проводяться

 поіменно.   Це  другий  пункт  голосування  Постанови

 Верховної  Ради  про  довір'я  чи  недовір'я Кабінету

 Міністрів   чи   окремим  членам  завжди  проводиться

 поіменно.  Я звертаю на це увагу.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  зверніть увагу, що більше

 фактичної  це 203, а не  225.

      Будь ласка,  Микола Янович.

 

      АЗАРОВ.

      Уважаемые  народные депутаты, мы голосуем проект

 Постановления  за  основу.  Это  не  означает, что мы

 сейчас  голосуем  пункт  3.

      Проголосовав  это постановление за основу, затем

 исключаем пункт 3, если такое решенеи будет принято.

 

      ГОЛОВА.  Так,  будь  ласка,  ставиться за основу

 проект  Постанови,  який  я  оголосив. Будь ласка, на

 голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення не проходить.

      Ставиться  на  голосоування  пропозиція доручити

 профильній  комісії  дооопрацювати проект Постанови з

 урахуванням   проведеного  обговорення  і  внести  на

 розгляд   Верховної   Ради   завтра   в  ранці.  Одну

 хвилиночку.  А  в пункті... Чи буде цей пункт 3 чи ні

 тоді,  коли  будем  приймать рішення тоді подивимося,

 якщо  будем голосувати поіменно. Я ще раз повторюю ми

 не   голосуємо   постанову,   проект   Постанови.  Ми

 голосуємо  доручення  комісії доопрацювати цей проект

 Постанови і на завтра в ранці винести на голосування.

 В комісії разом з Кабінетом Міністрів.

      Я  прошу, хто наполягає, щоб голосувати сьогодні

 проект   Постанови,   то   попробуйте   раз  написать

 постанову,  тоді будете... Одну хвилинку, я ставлю на

 голосування   пропозицію  "Про  доручення  профильній

 комісії  разом  з  Кабінетом  Міністрів  доопрацювати

 проект    Постанови    з   урахуванням   проведенного

 обговорення і внести на розгляд Верховної Ради завтра

 о 10 ранку". Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      І в порядку мотивів голосування. Пропозиції були

 без  3  пункт  -це  пропозиція  по суті постанови, це

 питання    розглядається   тоді,   як   розглядається

 постанова.

      Перерва до 12.30.

               П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Слухається   питання   про  проект

 Постанови  Верховної  Ради  України  про затвердження

 положенння  про  резервний  фонд  Кабінету  Міністрів

 України.

      Доповідає  міністр  Германчук, будь ласка, Петро

 Кузьмич.

      Я   прошу  сідати.  Скільки  часу?  Виставте  10

 хвилин, будь ласка.

      Будь ласка.

 

      ГЕРМАНЧУК П.К.

 

      Шановні    народні    депутати!    Вашій   увазі

 пропонується  проект  Постанови  Верховної  Ради  про

 затвердження  положення  про  резервний фонд Кабінету

 Міністрів  України.  Виходячи  з  Закону України "Про

 бюджетну   систему   України"  у  Державному  бюджеті

 передбачається  резервний  фонд  Кабінету Міністрів в

 розмірі до 2 відсотків від обсягу видатків Державного

 бюджету  України для фінансування невідкладних витрат

 в  народному  господарстві,  соціально-культурних  та

 інших  заходів,  що не могли бути передбачені під час

 затвердження Державного бюджету.

      Виділення  коштів  з  резевного  фонду  Кабінету

 Міністрів   здійснюється   за   постановою   Кабінету

 Міністрів     України    відповідно    до    письмого

 обгрунтованого  подання  міністерств,  відомств інших

 органів державної виконавчої влади.

      Використовується  резервний фонд на фінансування

 надзвичайних ситуацій: ліквідацію наслідків стихійних

 явищ,   аварій   та  катастроф,  а  також  проведення

 комплексу  тимчасових організаційно-правових та інших

 заходів в разі  введення надзвичайного стану в країні

 чи   окремих   регіонах,   а   також  для  збереження

 міжнародного   авторитету   на  погашення  боргів  по

 кредитах,  наданих  підприємствам  і організаціям під

 гарантію  Уряду,  які не можуть бути повернуті вчасно

 таке інше.

      В  зв'язку  з  тим,  що  кошти  резервного фонду

 Кабінету  Міністрів  можуть використовуватись лише за

 цільовим    призначенням   на   заходи,   передбачені

 постановами   Кабінету   Міністрів  України,  залишок

 невикористаних  коштів  резервного фонду у бюджетному

 році повертається до Державного бюджету України.

      Облік  постанов  про виділення коштів за рахунок

 резервного   фонду   по   міністерствах,  відомствах,

 держадміністраціях  і контроль за видатками резервного

 фонду Кабінету Міністрів покладається на Міністерство

 фінансів .

      Згідно  із  Законом про бюджетну систему України

 який вступає в дію з 01. 01. 1996 року за виключенням

 окремих  статей,  які  вже  вступили в дію, в складі,

 стаття  19,  склад видатків державного бюджету, чітко

 визначено,  що  в  державному  бюджеті передбачається

 резервний  фонд  і  визначена  його направленість для

 фінансування    невідкладних   витрат   у   народному

 господарстві,  соціально-культурних та інших заходів,

 що  не  могли  бути  передбачені під час затвердження

 державного бюджету України.

      Цифра  яка  повинна бути згідно з цим законом на

 сьогодні   при  об'ємі  видатків  державного  бюджету

 повинна    була   складати   більше   30   трильйонів

 карбованців,  сьогодні  в  нас  бюджеті ви всі знаєте,

 затверджено  13  трильйонів  карбованців, на 1996 рік

 планується   замість   двух   відсотків   десь  1,  4

 відсотка - це 50 трильйонів карбованців.

      На  сьогоднішній  день  фонд практично,резервний

 фонд  практично використано. Звіт про використання по

 кожній  позиції,  по кожному виду видатків резервного

 фонду  ми  подаємо  в комісію з питань бюджету. Можна

 подивитися  кожну  статтю  і  обгрунтування  до них і

 доцільність проведення тих чи інших видатків.

      Якщо  зважати  на  те,  що  сьогоднішній день це

 питання  законодавчо врегульовано з 01. 01. 1996 року

 воно  дійнсно  не було врегульовано напротязі вона на

 протязі   нашої   державності   ми   діяли  згідно  з

 положеннями  про  закон, про бюджетну систему СРСР де

 були   визначені   об'єми  цих  видатків  і  характер

 витрачання коштів.

      Тому,  я вважаю, що таке положення і на цей рік,

 і  до  кінця  року, а скоріше всього, на 1996 рік, як

 законодавче  підкріплення  самого  Закону і дещо його

 трактування, тому що там в дуже вузькій формі сказано

 направлення.  Я  думаю,  воно  буде  тільки сприяти і

 уникати  тих непорозумінь, які є сьогодні, і нарікань

 в частині витрачання коштів резервного фонду Кабінету

 Міністрів.

      Тому  прошу  вас  прийняти  це  положення,  воно

 погоджено в Комісії з питань Бюджету. В мене все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  будуть? Запишіться, будь

 ласка.

      10  хвилин  відведем  на запитання? Мало? Ну, 15

 хвилин достатньо. Виставте 15 хвилин.

      Пшенична, Юхновський.

 

      ПШЕНИЧНА О.М.

      (Пшенична, 40-ий виборчий округ, Крим).

      Уважаемый   Петр  Кузьмич,  у  меня  есть  такой

 вопрос.  Как  раз в этом году в моем округе случилось

 такое  стихийное  бедствие.  Так вот, у меня есть два

 вопроса.

      Первый вопрос. Все-таки, какая сумма в этом году

 была  выделена  на  эти стихийные бедствия? И были ли

 все  эти  средства  использованы  именно на стихийные

 бедствия, по назначению?

      И  второй  вопрос.  Мне  кажется, что уж слишком

 долгая  принятия  постановлений Кабинета Министров. И

 скажу, почему.

      Еще  14  октября  я  была  на округе, 18 октября

 обратилась   в   Кабинет  Министров,  практически  24

 ноября  было,  значит, ну, согласовано в Министерстве

 финансов  о  том, что бюджетные средства в размере 50

 миллиардов будут выделены. Но на сегодня, сегодня уже

 14  декабря.  Это,  прктически,  процедура  больше  2

 недель идет по Кабинету Министров.

     

      ГЕРМАНЧУК.

 

      Стосовно стихийних лих в цьому році я сказав, що

 у  нас  практично витрачено13 трильйонів карбованців,

 які   передбачено  на  стихийні  лиха  із  цієї  суми

 витрачено   3  трильйони  85  мільярдів  карбованців.

 Стосовно  того,  чи  на  всі стихійні лиха ми повинні

 покривати   за   рахунок  резервного  фонду  Кабінету

 Міністрів.  Я,  і  Міністерства  фінансів,  думка моя

 особиста,  що  в  першу  чергу  по стихийних лихах, і

 особливо  по АПК, як в любій цивілізованій країні, як

 раніше   у   нас   було   до   того   часу,  коли  ми

 не..............    акціонерну   компанію   "Оранта",

 повинні   відшкодовуваться   відповідними  страховими

 організаціями   де  є  відповідні  угоди.  Нажаль  на

 сьогодняшний  день  наша  страхова  компанія, вона як

 державна  акціонерна,  але  крім збору коштів (а коли

 виникає якись випадок, всі ідуть чомусь до Державного

 бюджету!).   І  повірте,  що  дуже  тяжко  і  відразу

 вирішити  це питання (те, що ви кажете: процедура йде

 2  неділі)..  Дай  Боже  -2 неділі -це ще мало. Чому?

 Тому,  що,  дійсно,  взагалі повинен відповідний бути

 акт  державної комісії, чітко визначені об'єми дійсно

 стихійного  лиха, і тільки тоді може прийняти рішення

 Кабінет Міністрів про направлення коштів на погашення

 заборгованості,   яке   виникло,   в   рахунок  цього

 стихійного лиха.

      Друге   питання.   Довга  процедура  (це  я  про

 процедуру  розазував)... Крім того, дуже багато у нас

 є  звернень  -ви  можете прийти: там тисячі звернень

 стосовно  любого  характеру стихійний лих! І вибрати,

 відпрацювати  те,  що дійсно це стихійне лихо, і воно

 відноситься  до  того чи іншого господарства, до того

 чи іншого регіону, повірте, не так дуже легко...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Юхновський. Степенко.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

      Шановний Петро Кузьмич!

      Скажіть,   будь   ласка,   яка   зараз  величина

 страхового   фонду  є  в  розпорядженні  Міністерства

 фінансів. Це перше питання.

      І  друге  питання.  Який зв'язок чи контроль має

 Міністерство  фінансів  зі страховими компаніями, які

 зі    своєї   сторони   виконують   певні   обов'язки

 страхування?   І  чи  контролює,  чи  має  можливість

 Міністерство  фінансів контролювати страхові компанії

 з  точки  зору  того,  що  вони  можуть  внести певну

 частину своєї... свого внеску у страхування подій?

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  В  частині  страхового  фонду

 Міністерства   фінансів.   Його   не   існує,   Ігоре

 Рафаїловичу,  на  жаль.  Немає  страхового  фонду.  Є

 тільки  резервний  фонд Кабінету Міністрів в бюджеті,

 яким,   за  згодою  Міністерства  фінансів,  за  його

 аналізом пропонуються витрати.

      Стосовно  страхових  компаній. Да, дійсно, Ігоре

 Рафаїловичу,   коли   страхові  компанії  і  Госстрах

 (раніше)  все  своє  життя  був у складі Міністерства

 фінансів  і  давав  значні  доходні джерела. На жаль,

 сьогодні  ця акціонерна компанія........ платежів від

 прибутку  ми  від  неї  нічого  не маєм так, як і від

 ігнших акціонерних любих компаній.

      На  жаль,  я  повинен  самокритично  сказати, що

 недостатньо  все-таки Міністерство фінансів контролює

 чому?  Тому,  що  в  нас  створено  спеціальний орган

 надзору,   який   повинен   в  державі  регулювати  і

 контролювати  всю  страхову  діяльність.  І  фактично

 Міністерство фінансів усунено від функцій контролю за

 страховою діяльностю цих компаній.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко, Свято.

 

      СТЕПЕНКО.  Петро Кузьміч, в мене до Вас таке

 запитання.  Ну, ми затвердим, допустім, положення про

 цей  резервний  фонд,  а  чому  все-таки такий слабий

 контроль   за   використанням   і  бюджету,  особливо

 бюджету?  Якщо  не  буде  контролю,  його  взагалі не

 потрібно   приймать.  І  якщо  не  буде  контролю  за

 використанням,  допустім, резрвного фонду, я вніс там

 свою пропозицію Миколі Яновичу, не знаю, як вона буде

 прийнята  чи ні, щоб все-таки перевірити використання

 і бюджета, і резервних фондів, і позабюджетних.

      Ну,  я  відношу  взагалі позабюджетних фондів не

 може  буть,  все  воно должно вбюджетних організаціях

 бути у бюджеті.

      Я   Вам,   як   міністру,   задаю   питання:  чи

 недостатньо  прав  у  вас, як у Міністра фінансів, чи

 може  тут  якась  друга причина, що подається команда

 зверху,  щоб використовувавсь бюджетний фонд, який ми

 сьогодні затвердим полдоженням, не за прізначенням.

      Дякую.

 

      ГЕРМАНЧУК. Я дуже вдячний Вам за це питання.

      Ну,  перше. У нас є контрольно-ревізійна служба,

 яка  згідно  з законом, який прийнято про контрольно-

 ревізійну  службу,  контролює  повністю  витрачання і

 ефективність, і цільове направлення коштів Державного

 бюджету.

      На  жаль,  я  вам  приведу  дві  цифри:  270  на

 сьогоднішній  день Центральні ревізійні служби посад,

 із  них заповнено тільки 70.

      Дуже   тяжко  набрати  сьогодні  на  контрольно-

 ревізійну  службу  фахівців  в  зв'язку  з оплатою, в

 зв'язку   із   відношенням  до  контрольно-ревізійної

 служби,  яка  була на протязі чотирьох років, коли ми

 згідно Законом "Про підприємство " взагалі заборонили

 будь-які перевірки і таке  інше.

      На  сьогодні  ця  слуєба  відтворюється.  Я  вам

 скажу,   що   тільки   за  цей  рік  по  контролю  за

 витрачанням  бюджетних  коштів, розтрати, недоцільове

 використання  і таке інше, які відтворені в лбюджеті,

 склали   більше 10 трильйонів карбованців.

      Я  абсолютно  з  вами  згоден,  що  треба  чітко

 контролювати кожну  копійку держави.

      Крім   того,   сьогодні  вже  в  кожній  області

 затверджено    посаду   керівника   казначейства.   Є

 керівник,   заступник   казначейства  тут,  у  нас  в

 державі.  Я  вважаю,  що введення казначейства і його

 ритмічна робота саме направлена за тим, щоби ми могли

 щоденно,  щодобово, щочасно контролювати як рух наших

 бюджетних коштів, так  і  їх  ефективне  витрачання.

      Тому  в  цьому  плані  дуже  багато  проводиться

 роботи.   Я   абсолютно  підтримую,  що  все  те,  що

 виділяється   з  деражавного  бюджету,  повинно  дуже

 суворо  контролюватись  і відповідно нести особи, які

 витрачають    ці    кошти    не    за   призначенням,

 відповідальність, так, як  це було    і раніше.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ..  Свято.

      За  ним  Таран.

 

      СВЯТО.

      Дякую, Олександр Миколайович.

       Шановний  Петре  Кузьмичу, я погоджуюсь з вами,

 що   створення   резервного   фонду   для  ліквідації

 наслідків   екстремальних   ситуацій   стихійного   і

 техногенного  плану  -  це  дуже  важлива задача.

      Але  мене  цікавлять інші питання, а саме: краще

 упереджувати,  чим  ліквідовувати наслідки. Тобто, чи

 виділяються   кошти   на   упередження  тих  можливих

 наслідків,  які  можуть бути при аварійних ситуаціях.

 Це перше питання.

      Друге  питання. З точки зору бюджету на 1996 рік

 приводиться  цифра можливих ненадходжень з точки зору

 розрахунків  до  доходної  частини  бюджету в розмірі

 277,  3  трильйона.  Що  перевищує більше чим в 5 раз

 фонд резервний, який ми хочемо софрмувати.

      Тому  мене  цікавить  таке  питання. В зв'язку з

 тим,  що нереальні джерела надходжень, які ми вводимо

 в доходну частину бюджету існують в 1996 році чи буде

 цей резервний фонд?

      І  третє  запитання,  шановний Петре Кузьмичу. А

 саме  таке запитання. Те, що поставив Василь Іванович

 Євтухов  на спільному засіданні комісії, що первинне,

 а  що  вторинне  -курка  чи  яйце?  Фіксація дефіциту

 бюджету, а звідти підгонка нереальних джереле доходу,

 чи   навпаки,  виходячи  з  реальних  джерел  доходу,

 розрахунок дефіциту бюджету?

      Дякую за увагу.

 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Перше  питання. Це записано у

 Постанові  Верховної Ради, де ви заборонили витрачати

 кошти  резеревного  фонду Кабінету Міністрів на будь-

 які    меропріємства,   за   виключенням   ліквідації

 стехійних  явищ.  Так  записано. Так ми робим. Ми, до

 речі,   прийняли   рішення   на   17,   3   трилйьона

 карбованців.   Змушенні   були   відізвати   кошти  і

 відтворити  ті,  які  ще  не  профінансовані згідно з

 постановою Верховної Ради.

      Я  абсолютно  з вами згоден, так як записано, що

 тільки   на   ліквідацію   наслідків  стехійних  лих.

 Зрозуміло,  що  це  не розумно і не доречно і воно не

 повинно так бути.

      Тут    пропонується,   витрати,   пов'язанні   з

 надзвичайними  лихами. Тобто, якщо є застереження і є

 дійсно  явище,  яке  буде  негативне,  то я абсолютно

 згоден  і  підтримую  двома  руками,  що дійсно треба

 краще  попередити.  Це буде значно дешевше, ніж потім

 займатись ліквідацією цього лиха.

      Тому  тут  записано і мається на увазі не тільки

 там слова зовсім вилученні ті, що стосовно ліквідації

 наслідків,  а  стосовно  ситуації,  які  пов'язанні з

 лихом.

      В  частині:  чи  буде резервний фонд в зв'язку з

 тим,  що  нереальна  доходна  база бюджету 1996 року.

 Повірте,  що ми дуже в 1996 році підходимо по кожному

 показнику  доходів  бюджету,  і, я вважаю, і зараз ми

 працюємо  з Комісією Верховної Ради з питань бюджету,

 що,  ну,  не буде у нас таких непорозумінь, як в 1995

 року.  Ви  даже  подивіться  ці  цифри  -94 трильйони

 карбованців   від   приватизації   цього  року  і  на

 слідуючий  рік тільки 14 -це більш-менш реальна сума.

 І  вона,  дійсно,  по  кожній  області  розписана, по

 кожному,   як  тут сьогодні запропонували, що повинен

 кожний  бути  розрахунок  під  кожну  суму. Це все є.

 Тому, я думаю, що доходи в 1996 році будуть реальні і

 сума:  ті  50  трильйонів, які передбачені в бюджеті,

 вони будуть.

      Доцільність,  що  перше: курка чи яйце в частині

 планування  дефіциту,  збалансування взагалі бюджету.

 Це  дуже  таке  хороше  питання, але діло не в сасому

 дефіциті  бюджету,  його  розмірі,  а діло в джерелах

 його  покриття.  Діло  в  оформленні  цього  дефіциту

 бюджету,   цивілізованому   оформленні   через  цінні

 папері.

      На  сьогоднішній  день в запропонованому проекті

 бюджету,  ви  знаєте,  ми  напрвляєм  150  трильйонів

 карбованців, як погашення дефіциту через цінні папери

 Уряду.  Це  валовий  об'єм  їх  більше 360 трильйонів

 карбованців.  Бузперечно,  можна  емісію Центрального

 банку  робити,  але, на жаль, ви знаєте, що це вже ми

 робили  не  один  раз,  і,  я  вважаю,  що  це робити

 категорично  недоречно і неможливо. Тому ми планували

 бюджет  в рамках реальних доходних джерел  і в рамках

 тієї   кредитної   політики,   яку   ви   тут  будете

 затверджувати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран, Гармаш.

 

      ТАРАН

      Віктор Таран, 321 виборчий округ, Кременчуг.

      Шановний доповідаче, наскільки мені відомо, може

 я  помиляюся,  але  сьогодні  в цивілізованій державі

 немає   резервних  фондів  і  корли  стається  якесь,

 скажімо,  стихійне  лихо,  то  в  кожному конкретному

 випадку  парламенти  визначають  скільки,  куди  слід

 направляти кошти.

      Я не можу стверджувати, бо інформація лише тоді,

 коли  вона  є перевіриною. Але чи не здається вам, що

 ці  кошти  можуть  іти,  скажімо, на машину чи там на

 якісь  дачі,  бо  не  дарма,  скажімо,  Кабмін  зверх

 резервного  фонду  в  цьому  році  потратив  понад  1

 трильйон карбованців.

      Тобто,  чи  не  здається  вам,  що  сам Кабмін є

 стихійним лихом чи як ви говорите, стихійним явищем.

      Чи  не  здається  вам, що в нашій бідній державі

 понад 50 трильйонів карбованців виділених у 1996 році

 на  державний  фонд  -є розкіш недозволеною, бо гроші

 мають крутитися, гроші мають працювати на економіку.

      Дякую.

 

      ГЕРМАНЧУК. Ну діло в том, що це не значить, що

 гроші  в  резервному фонді заморожені на жаль у нас є

 рішення,  які  прийнятті і в червні місяці, а по мірі

 можливості  фінансової  можливості,  по мірі реальних

 коштів  державному  бюджеті ми фінансуємо із реальних

 джерел.  Це  не  значить,  що  ми  50 трильйонів десь

 відложили,  поклали  його  на  депозит,  якщо  ви вже

 кажите,  про  тещо  б  кошти  крутилися,  то їх можна

 положити  на  депозит,  але на жаль, ми щоденно маємо

 залишки коштів по державному бюджету значно менше ніж

 наші потреби фінансування.

      То  му  ніхто,  ніде незатримує кошти державного

 бюджету і на жаль їх тільки обмаль.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гармаш.

 

      ГАРМАШ     Л.    И.    375,    город    Харьков,

 Ордженикидзовский....

 

      У   меня   следующий   вопрос,  Харьков  пережил

 драматические  события, лето 1995 года, я его называю

 депутатским     запросом,     писал,    Чернобыльской

 катастрофой, экологической в Харькове.

      Правда  она  не  получила  поддержки  со стороны

 Верховного   Совета  и  Кабинета  Министров,  оцентки

 черезвычайной ситуации.

      Я  хочу  вам  задать вопрос следующий, по вашему

 положению, почему вы ставите о положении, о не законе

 четко   формировать   -первый   вопрос.

      Второй.   Как  согласуется  данное  положение  с

 Законом  о  чрезвычайном  положении,  потому  что  не

 совпадают   там   некоторые  позиции,  которые  вы  в

 четвертой статье излагаете, о каких случаях тратите.

      И    слкдующий   очень   принципиальный   вопрос

 (..........) по законодательству. Я бы хотел обратить

 ваше    внимание,   что   разрабатывается   концепция

 национальной безопасности, там 9 позиций, у вас их...

 не  включены те, которые очень важные, касаются этого

 вопроса.

      И  последнее.  Вы  считаете,  что  достаточно 2%

 включения  в  эту  статью  расходной  части  или нет?

 Пожалуйста, 2%. Я считаю, что этот фонд необходим и я

 приглашаю  депутатов  голосовать  за это. Наша страна

 переживает тяжелые времена в этом плане.

 

      ГРЕМАНЧУК  П. Е. Чому це положення є постановою,

 а  не  закон? Я, якщо ви уважно слухали, є Закон "Про

 бюджетну систему" і є стаття 19, яка чітко каже, що є

 2%  від об'єму видатків Державного бюджету, резервний

 фонд Кабінету Міністрів, і написано загальні напрямки

 його використання.

      За  вашою  пропозицією,  ви сказали, що цього не

 досить,  давайте  розшифруєм загальні більш детально.

 Ми   погодились,  зробили  розшифровку.  Мало  це  чи

 багато?

      Дійсно, в тих умовах, які сьогодні є, в кризових

 умовах,  я  вважаю,  чому  2%.  Ну, по-перше, це, ну,

 будем   так  казать,  цивілізована  практика.  І  так

 визначені  об'єми  не тільки у нас, но ми запозичили,

 будем так говорить, у сусідів.

      50   трильйонів   -мало   це   чи   багато?   Ми

 щоквартально,  як  і  в  цьому  році, і по наступному

 року,  повинні  будемо  перезатверджувати  Бюджет. Ми

 повинні  будем  звітувати  витрачання  цих  коштів  у

 Верховній  Раді.  Якщо  Верховна  Рада  побачить, що,

 дійсно,  така  скрута  і,  дійсно,  Кабінет Міністрів

 правильно  витрачав  ці  кошти,  там  є стаття, де ви

 можете відтворити їх, якщо ми неправильно витрачали,

 на  ваше  розуміння,  то  наступне уточнення бюджету,

 розмір  цього  фонду  може  бути збільшений, загальна

 його сума.

      Тому,  тут  я  не  бачу,  що це планка якась уже

 остаточна.  В  частині  цих  законодавчих актів, якій

 готується сьогодні, вони не суперечать цьому фонду. В

 цьому об'ємі можуть бути видатки, але може бути, якщо

 це   буде   законодавчо   визначено,  якщо  там  буде

 визначено    відповідна   фінансова   підтримка   тіх

 законодавчих    актів   і   тих   міроприємств,   які

 намічаються  по них, то це повінно найти відображення

 у  державному  бюджеті  окремою  строчкою,  та  таке,

 наскільки   я   знаю,   думка  і  Василь  Васильовича

 Дурдинця, який займається в городі цими питаннями.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чим  більша  приходна  частина, тим

 більше 2 проценти буде.

 

      ГЕРМАНЧУК. Так точно. В абсолютній цифрі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, сідайте. Тому що багото чи

 мало   це  залежить  від  приходної  частини.  Мікола

 Янович, будь ласка,  співдоповідач.

 

      АЗАРОВ.

 

      Уважаемые  народные депутаты, я вам напомню, что

 донное  положение  о  Резервном  фонде  разработано в

 соответствии с нашим собственным постановлением от 13

 июля  95 года номер 302. Оно основывается на законе о

 бюджетной  системе, и наше единственное разногласие с

 Правительством,  которое  мы  сейчас  выносим на ваше

 рассмотрение, заключается в том, что в статье пункт 4

 інші   заходи   мы  предлагаем  ограничить  выделение

 средств на эти цели не более 20 процентов от общего

 обкема  Резервного фонда. То есть в основном комиссия

 считает    необходимымы    направить    использование

 Резервного    фонда    на    затраты,   связанные   с

 чрезвычайными   ситуациями,  работами  с  ликвидацией

 наслідків  стихийных  аварий  и  явлений,-вот  на эти

 цели.  Значит,  ну, правительство с нами в этом плане

 не соглашается, поэтому Верховная Рада должна приныть

 остаточно решение.

      В  целом  же мы считаем, что введение в действме

 этого  положения поставит определенную преграду перед

 нецелевым   использованием   бюджетных   средств   из

 резервного  фонда.  Но и до введения этого положения,

 уважаемый   Петр  Кузьмич  знает  прекрасно,  что  мы

 приняли   решение   комиссии   и   направили   его  в

 правительство,   что   любые   вытраты   из  бюджета,

 соответствующие   статьям   бюджета,  а  также  целям

 Резервного  фонда,  должны осуществляться с подачей в

 бюджетную  Комиссию распоряжения (копии распоряжения)

 конкретного  должностного  лица  (будь  то Президент,

 будь то Премьер, будь то Вице-премьер: подпись, дата,

 основание)  для таких вот трат. С тем, чтобы мы могли

 потом,   докладывая   отчет  об  исполнении  бюджета,

 доложить   и,   соответственно,  доложить  вопрос  об

 ответственности  тех лиц, которые нарушают исполнение

 закона.

      В пункте 6 говорится о том, что... постановление

 о  том,  какие  документы  должны сопровождать каждое

 решение Кабинета Министров, касающихся вытрат с этого

 Резервного  фонда.  То  есть  должно осуществлятся не

 просто   постанова  Германчуку:  профинансировать,  а

 должны быть необходимые расчеты, обоснования и т. д.,

 и  т.  д. И этим положением регламентируется принятие

 вот этого фонда.

      У  меня  все  это  Документ краткий... Александр

 николаевич... Вопросы, если будут?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все у вас? Запитання єсть до Миколи

 Яновича? Будь ласка, запишіться.

      Я  думаю,  тут  все  зрозуміло.  Ми  просто  час

 гаєм...

      Будь ласка, висвітіть. 5 хвилин!

      Череп, Діхтяренко.

 

      ЧЕРЕП В.І.

      Шановний Микола Янович!

      Якщо  дивиться  Положення, воно, мабуть потрібно

 нам.  І  по першому пункту, то тут чітко записано, що

 Резервний фонд Кабінету Міністрів України утворюється

 відповідно  до  Закону  України "Про бюджетну систему

 України"   для  фінансування  невідкладних  витрат  в

 народному господарстві і так далі.

      Тепер  давайте  подивимось  4-й пункт Положення.

 "Резервний фонд використовується на фінансування...",

 і  третій  абзац:  "... витрат на погашення боргів за

 кредатами,   наданими   під   державні   програми  та

 пов'язаних  з  ним  гарантіями  Кабінету  Міністрів і

 вчасно   не  повернутими  і  так  далі.  Будь  ласка,

 роз'ясніть   як  це  може  бути,  що  резервний  фонд

 Кабінету   Міністрів,   який  іще  раз  повторюю,  на

 відкладні  заходи  і  стихійні  явища,  а  в положені

 записано,  що  можуть  фінансуватись борги чиїсь. Тим

 паче,  не зовсім чітко записано чиї борги повертатись

 кредитів.

 

      ____________. Ну...............

 

      ЧЕРЕП.  Для чого потрібно мати, мабуть, в

 бюджеті  самому  запис  чіткий  по  боргам? Ми з вами

 знаємо  скільки  боргів  або  кредитів бере держава і

 тому чітко в бюджетній системі треба виписувать, а не

 в положенні. Тому що положення -це по-перше не закон,

 а по-друге його не проконтролюєш.

 

      АЗАРОВ.  Ну,  тут  я  бы  с Вами не совсем

 согласился,   потому   что   в   бюджете  мы  с  вами

 закладываем  вытраты  державного бюджета на погашение

 боргов,  которые  были  получены  правительством  или

 получены под правительственные гарантии.

      В   пункте   третьем  четвертого....  вернее,  в

 этом....  в  абзаце третьем "вытраты" касается только

 вытрат    под   державные   программы,   тоесть   под

 правительственные  программы,  так? Которые своечасно

 не  повернуты,  тоесть  не  возвращены и по которым в

 бюджет  мы не могли заложить их. Не могли, потому что

 мы  предусмотрели  своевременные  расчеты  по ним, но

 ситуация в экономике так иногда складывается, что эти

 долги не могут  быть своевременно погашены.

      Вот только в этом случае Кабинет Министров чтобы

 Украина  не  была, так сказать, не дисциплинированным

 должником,   может   на  основании  письменного,  так

 сказать,  решения  Кабинета  Министров, постановления

 провести  данные  вытраты  с  последующей информацией

 Верховного Совета.

      Это  практика, которая распространена везде, она

 есть,  в законе бюджетной системе пункт предусмотрен.

 Тут мы ничего нового не придумываем.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Всього  ж  не  можна  передбачити,

 Валерій..............

 

       АЗАРОВ.   Конечно,   всего   же  невозможно

 предусмотреть.

      Ну  пусть  министр  финансов  дополнит,  если  я

 недостаточно ответил.

 

       ЧЕРЕП.  Микола  Янович,  ну,  ви  ж голова

 бюджетної  комісії  і  повинні знати, що якщо держава

 отримує  борги,  то  це  підписується  міждержавнними

 угодами.  І там чітко в изначені строки. Тому не може

 бути  такого,  щоб борги були стихійними якимись. і в

 положення  цього записувать не  потрібно.

      Дякую.

 

       АЗАРОВ. Да борги-то, конечно, не могут быть

 стихийными,  однако,  вот  как у нас экономика сейчас

 работает, к сожалению, ситуация такая сплошь и рядом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович, борг -це не гарантія.

 Там  йде  ромова  за ....

 

       ГЕРМАНЧУК.  Микола  Янович,  можна я отвечу по

 этому  вопросу,  чтобы была ясність, чому такий пункт

 виник.

      В  зв'язку  з тим, що починаючи з нашого першого

 дня  незалежності  в  державі взагалі не було пордяку

 надання  гарантій  Уряду.  Гарантією Уряду рахувалась

 люба  посадова особа на рівні державного міністра або

 віце-прем'єра  вже  потім давала одноосібну гарантію,

 ніде  не реєструючи її, в тому числі і в Міністерстві

 фінансів. І  це йшло  як гарантія Уряду.

      На  мільярд  800 мільйонів доларів ми навидавали

 таких гарантій.

      На  сьогоднішній  день, коли ми.................

 всі  гарантії,  які надані, і ми вам пообіцяли, що ми

 вам  дамо розшифровку всіх до єдиної гарантій, і коли

 ті,   хто  отримував  кредити,  вони,  мабуть,  слово

 "кредити"  взагалі  не  думали,  що це можна, повинно

 бути   повертати.

      Сьогодні  гарантії вступають в силу. І згідно із

 світовим   досвідом,  тут  багато  фахівців  з  цього

 приводу  сидять,  автоматично  списуються  з  рахунку

 бюджету гарантії Уряду, вонигасяться, або списувались

 з валютного фонду Кабінету міністрів, який існував до

 1994 року.

      І на ці цілі, коли... Да, я з вами, абсолютно ми

 ставимо  питання такк: якщо по гарантії прийшов строк

 і  підприємство не сплачує, ми повинні його об'являти

 банкрутом,  продавати. Багато там є заходів, але вони

 потім відтворюють ті кошти, які з нас списали.

      А  сьогодні  в  нас  повинно  мати  джерело  для

 тимчасового  покриття  цих гарантій. Тому я не вбачаю

 тут  якогось...  тут,  дійсно,  треба  як джерело для

 того,  щоб не було ні в кого сумніву і щоб було видно

 за рахунок яких коштів погашена та чи інша гарантія.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Діхтяренко, Ландик.

 

      ДІХТЯРЕНКО  Г.  Ю.  Золото......., (...........)

 Діхтяренко.

      Шановний  Микола Янович, чи не вважаєте ви, що в

 данному  положенні  все-таки не добре відпрацьовано і

 виписані  механізми  щодо  обгрунтування необхідності

 використання   резеревного  фонду?  Виділення  коштів

 відповідного  обгрунтування  і здійснення контролю за

 цільовими  використанням  коштів іноземного фонду. Чи

 не  забагато  у  положенні  словосполучень,  як інших

 заходів,  социально-культурних  заходів? І який вплив

 здійснює  Верховна  Рада на (...........) неправильне

 використання фонду. Тим більше, що використання фонду

 так    передбачає    полождення,    контролює    саме

 Міністерство фінансів.

      На  мою  думку,  це  абсурд  тому, що чим це все

 скінчується,   вже   показує   (...........),   грубо

 порушуючи   статтю  5,  3,  9  Закону  "Про  бюджетну

 систему",  Указ  Президента  від  1  травня,  Кабінет

 Міністрів  збільшив  резервний  фонд  цього року на 2

 трильйони  860 міяльрдів. Кабінет Міністрів додатково

 використав  1  трильйон  коштів  резервного  фонду на

 (...........) управління. Адміністрації дав понад 200

 мільярдів.

      Які   тут   стихійні  лиха  і  не  (...........)

 витрати?

      Дякую.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.  Ну,  я  хотел  вам  напомнить.

 Внимательно   посмотрите   пункт   4.   На  что  може

 расходоваться резервный фонд. Он же четко оговаривает

 три  позиции.  А  инши  заходы,  які  не  могли  бути

 передбаченні, на них выделяется всего 20 процентов от

 суммы  резервного  фонда.  Давайте ж не будем в самом

 деле  связывать  руки  Кабинету Министров, потому что

 черезвычайно   много  программ,  с  которыми  выходят

 области, которые нуждаются в дополнительных средствах

 и  так  далее.  Вот  на все эти вытраты предназначено

 всего 20 процентов от резервного фонда. Все остальное

 идет на ликвидацию аварий и так далее, так далее.

      Теперь,  значит,  постоянно  в  течении  каждого

 месяца любой депутат может прийти в Комиссию з пытань

 бюджета  и  ознакомится  на  что расходуются средства

 резервного фонда.

      Я   не   говорю,   что   с  нашей  точки  зрения

 расходуется   правильно,   есть  много  недоликов,  и

 утсранить  эти недолики призвано положение о резевном

 фонде.  Но то, что мы с вами можем проконтролировать,

 я  говорю: я приглашаю вас, такие отчеты Министерства

 финансов  представляются,  анализируются, и мы тут же

 даем  свои, так сказать, предложения по тому, что вот

 эти  вытраты  сделаны  не  в  соответствии  с  целями

 резервного  фонда.  И  уже  в начале я сказал, что мы

 буквально требуем так: кто дал команду.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович, в положенні чітко все

 сформульовано.  Ми  його  посторяєм просто, як істину

 якусь. Зрозуміло.

      Будь ласка, Ландик, за ним Юхновський.

 

      ЛАНДИК

      Ландик, виборчий округ  114, ...........

      Шановний  Микола  Янович!  Про  те, що резервний

 фонд   Кабінету   Міністрів  потрібен,  у  нас  немає

 сумніву,  і ми його, дійсно, підтримуєм. Але все-таки

 ми  вважаємо,  що  це 2 відсотки, що там записані, це

 занад-то  мало,  дуже  занад-то  мало. Ми потрібні...

 Мінфін   повинен   мати   ще   кошти   на   підтримку

 підприємств,  япродукція  яких  сьогодні має попит на

 ринку,  але  ці  підприємства або уже зупинились, або

 ось-ось зупиняться.

      Тому  все-таки  у  нас  таке  питання,  я до вас

 звертаюсь від імені промисловців, підприємців країни.

 Все-таки  нам  трошечки  незрозуміло з цього питання:

 хто   все-таки   буде   розподіляти   цей  фонд?  Або

 засіданням  Кабінету  Міністрів, або особисто, будемо

 говорити,  міністр фінансів, або колегія Міністерства

 фінансів, отут нам трошки незрозуміло. Тому   просимо

 вас пояснити це питання.

 

      АЗАРОВ М. Я. Валентин Иванович, вот вы считаете,

 что   2   процента  -это  мало.  Мы  считаем,  что  2

 процента  -это  много.  Но  так  записано в Законе "О

 бюджетной  системе",  поэтому  мы  не  можем изменять

 закон постановлением, и мы сохранили в пункте два  2

 процента.

      В   пункте   3  четко  говорится:  "Финансування

 расходов с резервного фонда осуществляется постановой

 Кабинета Министров".

      Какой  механизм  принятия  постанов,  это  пусть

 Кабинет   Министров   визначає.   Как   принимать  им

 постанову  либо на заседании, либо путем визирования,

 либо там еще какой-то, так сказать, механизм.

      Нет,  это уже сейчас это не делает один человек.

 Уже  сейчас  это  визирует министр экономики, министр

 финансов , а затем идет на подпись Премьеру.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Юхновський.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

 

      Шановний  Микола  Янович,  виступаючи тут за те,

 щоб  ми утворили державний фінансовий такий резерв, я

 хотів  би  сказати, чи не збирається комісія з питань

 бюджету  спеціальну підкомісію яка буде слідкувати за

 його виконанням.

      Бо  як  ілюстрацію,  я  хочу  навести,  що я був

 колись першим віце-Прем'єром, і підписав акредитив на

 видачу   тій   самій   злощасній   землі  і  люди  64

 мільйони доларів кредиту, вони взяли 74 мільйони і ще

 досить  нічого  не  повернули  і  яка  гарантія  того

 повернення.

      Тому  мені  здається,  мені здається, що коли ми

 розглядаємо  таке питання і коли ви виступаєте з тим,

 щоб ми дійсно такий резерв мали, то я хотів би знати,

 як  збирається бюджетна комісія контролювати видатки,

 які ідуть для гарантії різноманітних кредитів.

 

      АЗАРОВ. Но мне вже приходилось докладывать,

 что   мы   создали   в   составе  бюджетной  комиссии

 контрорльную     группу,    которая    не    является

 подкомиссией,   а  является  группой  профессионалов,

 подключились  к  электронным  расчетам Национнального

 банка  и  сейчас  отрабатываем  методику контроля за

 расходами бюджетных средств.

      Дело этого, уважаемый Игор Рафаилович, не одного

 дня,  я думаю, что в 1996 году мы выйдем на такую, на

 эффективно   действующую   систему   контроля.   А  в

 настоящее  время к сожалению, я должен прямо сказать,

 что проконтролировать расходы силами только бюджетной

 комиссии, как они осуществляются невозможно, даже вот

 этот  документ  по резервному фонду, который содержит

 185  пунктов,  ну  поверьте  это  не  в  силах  нашей

 бюджетной  комиссии  осуществлять.  Мы  только  можем

 просмотреть  и  сказать,  что  вот  это на наш взгляд

 финансирование осуществлено не целесообразно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте.

      Шановні   колеги,   я   думаю,  що  зрозуміле  і

 положення з шести пунктів і ті запитання, які, на які

 ставилися, і на які дано відповідь-тоже зрозуміло.

      Єсть необхідність обговорювати?

      (Шум у залі)

      Записалось 4 депутати. Будь ласка, висвітіть їх,

 вислухаємо - і будемо приймати рішення.

      Степенко, Гармаш, будь ласка. З місця давайте.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

 

      Дякую,  Олександр Миколайович, я проголосую "за2

 і  прошу  колег  за  це  положення  тільки  у першому

 читанні,  щоб  його  прийняти.  Потім  внести зміни і

 доповнення. Чим я це аргументую?

      От,  візьмем  той самий 4 пункт, написано, на що

 витрачається:   "інших  заходів,  які  не  могли  бути

 передбачені  під  час  затвердження  Бюджету". Це дає

 змогу  використовувать  його,  куди  завгодно  і  ким

 завгодно.  А  ми ж корегуєм Бюджет. І якщо це було не

 передбачено  в  Бюджеті, вносяться відповідні зміни і

 доповнення  в  Бюджет,  і  ми, таким чином, те, що не

 було  передбачено,  передбачаєм і фінансуєм. Це перше

 зауваження.

      Друге.  Сам  і  створює  Кабінет Міністрів, сам

 його,  цей Бюджет чи фонд, і використовує. Взагалі не

 зрозуміло,  тут  повинен  буть  один  пункт  у  цьому

 положенні, що створюється резервний фонд в обсягах до

 2% -і все. А використовується він разом із Бюджетом.

      І  ви  знаєте,  що,  ми  от  говоримо: погашення

 боргів.  Ну, я знаю, що... Я б просив підтримать мене

 і  вас, Олександр Миколайович, ви в цих ділах знаєте,

 розбираєтесь.   Коли,   наприклад,  ми  складали  для

 господарства -це ж те саме. Тільки ж це великий, а то

 маленький   бюджет.   І   там   передбачено  затрати,

 наприклад,  минулих  років,  тобто  те,  що  вже було

 затрачено,  переходить  у  цей  рік. Так само і борги

 всі.  Якщо  вони  будуть по зарплаті, по всьому, вони

 повинні перейти в Бюджет 1996 року.

      Тому   я,  закінчуючи,  вношу  таку  пропозицію:

 прийняти  це  положення  в  першому  читанні,  внести

 відповідні  зміни  і  доповнення,  і  разом  і з тією

 постановою,   яку  будем  приймать  завтра,  прийняти

 відповідне рішення.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Спасибі.Гармаш і .........

     

      ГАРМАШ. 375. Город Харьков ..................

      Я   хочу   обратить   ваше   внимание,  народные

 депутаты,  на  ту  ситуация,  которая  складывается в

 нашей   стране.  Я  кратко  повторюсь  о  харьковской

 катастрофе,  я  кратко  хочу  сказать о той ситуации,

 которая складывается целиком с очистными сооружениями

 особенно  в  Крыму,  в  Черноморской  полосе,-эти все

 очистные  сооружения  построены юолее двадцати лет, а

 некоторые и старше, поэтому здесь требуется серкезный

 подход.

      Следующее.  Сегодня в Украине сложная ситуация с

 железнодорожным   полотном  и,  вообще,  национальная

 безопасность   в  лице  технологических  катостроф  -

 сегодня номер один. Это первое.

      Второе. Когда говорил о государственном бюджете,

 я   еще  хотел  бы  обратить  ваше  внимание,  хватит

 заниметься положениями, все должно быть зафиксировано

 в  законе.  Это  тоже  доверительное общество, где не

 написано кто за что будет отвечать, у кого полномочия

 и права, и опять будем искать, а кто ж крайний в этом

 деле... Надо записать четко в законодательство, и там

 расписать: права, ответственность и обязательства.

      Дальше.      Особенно      важным      мне......

 Законодательство  сегодня в чрезвычайном положении, и

 оборона    государства   -там   есть   такой   термин

 "территориальная оборона". Все вопросы, связанные вот

 с  этими  катастроыами,  включаются в территориальную

 оборону.   Поэтому   мы   должны  к  ним  внимательно

 отнестись и посмотреть целиком законодательство.

      Затем,  я  хотел  бы вас обратитьб на 4-й пункт,

 который   записан   здесь:   кто,   в  каких  случаях

 выделяются   деньги.   Я   думаю,   его   надо  точно

 расшифровать: конкретно за что и куда?!

      И  последнее.  Я хотел обратить ваше внимание...

 Что  показала  харьковская и другие катастрофы? Что у

 нас   отсутствуют   подразделения,   которые   готовы

 устранять   эти,  так  сказать,  технические  аварии.

 Поэтому  мы должны создать специальные подразделения,

 которые... как в Армении произошла катастроыа... если

 это не создадим...

      И  самое  главное  -анализируя причины, мы видим

 следующее:  не  хватает  денег для устранения бюджета

 тех  организаций,  которые  мы сегодня видим, и потом

 получаем  -денег  не  даем  (на чистые харьковские не

 дали     вовремя    деньги,    которые...............

 поддержать  в  техническом  состоянии,  не  выполнили

 их...)  Сегодня  произошла  катастрофа,  и сегодня мы

 потратили  значительно  больше денег, чем необходимо.

 Поэтому здесь должны заложить: профилактика (особенно

 в  тех  девяти  случаях,  когда  есть  возможность) и

 устранение. Я думаю, тогда будет правильный подход.

      Поэтому  я  предлагаю  этот и рассмотреть его. И

 сделать  его  не  Положение,  а Закон! Внести в закон

 поправки.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Єльяшкевич, Носов.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С.,  Херсон,  депутатська  група

 "Реформи".

      Уважаемые  коллеги, Положение про Резервный фонд

 Кабинета  Министров  Украины  ни в коем случае нельзя

 принимать  сейчас,  а  надо  хотя бы принять в первом

 чтении,  чтобы  существенно его доработать. Иначе все

 то,    чем    возмущаются   народные   депутаты,   по

 использованию  средств  Резервного фонда, останется и

 после  инятия  этого положения. Для примера я приведу

 цифры,  что  по  сосоятонию  на  1  ноября  1995 года

 средства  Резервного  фонда Кабинета Министров в этом

 году     были    использованы    соответствено:    на

 хозяйственное   управление   Кабинета   Министров  -1

 триллион  156 миллиардов, на Админстрацию Президента:

 209  миллиардов,  "на  шанування  пам'яти  державаних

 діячів та святкування подій": 250 миллиардов, кредиты

 предприятиям: 730 миллиардов и так далее и так далее.

      И   останется   ли   это,  если  мы  примем  это

 положение?   Безусловно останется. Почему? Потому что

 цели,   которые  предусматриваются  этим  положением,

 использование     резервного     фонда,     позволяют

 использовать эти средства на такие нужды.

      И   то,   что  20  процентов  от  общего  обкема

 резервного  фонда  Кабинета  Министров ограничиваются

 другие  мероприятия, то этого вполне хватит для того,

 чтобы  профинансировать  и  хозяйственное  управление

 Кабинета Министров, и Администрацию Президента.

      А  если  мы,  напрмер, сравним с теми расходами,

 которые   были  очень  большие,  это  справедливо  мы

 говорим,   500   миллиардов   на   довыборы  народных

 депутатов  Украины,  то ни в какое сравнение не идет,

 не  идут  расходы  на нужды хозяйственного управления

 Кабинета  Министров: 1 триллион 156 миллиардов.

      Если  мы  хотим,  чтобы  Верховный Совет Украины

 занялся  бюджетом,  занялся  распределение  бюджетных

 средств  и  контролем,  в положении должно быть четко

 зафиксировано,  что  средства  резервного  фонда идут

 только на ликвидацию последствий стихийных бедствий и

 аварий,  и  конкретно  указано,  на что не могут быть

 использованы   средства  резервного  фонда,  и  какая

 процедура   использования  этих  средств  и  принятия

 решений.

      Уважаемые  коллеги, я хочу, чтобы мы поняли, что

 если  мы  сейчас  примем,  как предлагает Комиссия по

 бюджету   в   целом   этот  документ,  то  ничего  не

 исправится.  Мы только узаконим то положение, которое

 сущестувует сейчас.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Носов , будь ласка.

     

      НОСОВ. Шановні народні депутати, я теж підтримую

 попереднього  виступаючого,  що його можна приймати в

 першому читанні, ми зможемо подати поправки, і досить

 істотні.

      Ну, наприклад, що........ фінансувати заходи, що

 не  передбачені  і не могли бути передбаченими. Тому,

 скажімо,  діяльність  Кабінету міністрів, Президента,

 вона  передбачена  окремим  рядочком,  і  туди вже не

 можна буде   використовувати.

      Я  категорично  проти того, щоб за рахунок цього

 фонду фінансувались гарантії Кабінету міністрів. Це є

 один  з  узаконених  способів  розкрадання  державних

 коштів:  утворюється  фірма  з одного помічника одної

 високої  посадової  особи,  іншого,  вони  беруть під

 гарантію  Уряду  кредит,  тікають  потів в Америку, а

 держава,  Україна  розраховується.

      Тому  я  пропоную прямо тут записати: "Резервний

 фонд  не може використосуватись для погашення боргів,

 в  тому  числі  і  пов'язаних  з  гарантією  Кабінету

 міністрів".   Такі   борги  будемо  погашати  окремим

 рішенням Верховної Ради, розглядаючи, хто що закупив:

 чи  противозачаточні  спіральки на мільйони доларів з

 Америки,   чи  щось  інше,  що  передбачалось  дійсно

 затвердженими  парламентом програмами.

      Далі.  Треба додати тут і інше положення, третій

 пинкт  доповнити: на засідання Кабінету міністрів, на

 якому приймаються рішення про фінансування видатків з

 резервного фонду завчасно, не пізніше, як за три дні,

 письмово   запрошуються  представники  від  постійних

 комісій  з  питань  бюджету  з  наданням  відповідних

 матеріалів.  А  в  кінці  записати, що порушення цієї

 вимоги  є достатньою підставою для того, щоб Верховна

 Рада  не  затверджувала  ці  видатки,  тому що один з

 способів  надурення -це ставити все пост-фактум: ну, в

 нас  так  вийшло.  Треба завчасно повідомляти.

      Далі.  я  хочу  сказати,  що ті державні урядові

 гарантії,  про  які нам говорять, вони не є урядовими

 гарантіями,  бо  має  приймати Уряд рішення. І окрема

 посадова  особа  не  є  урядом.  Нас дурити не треба.

 Порушуйте  кримінальні  справи  щодо  тих  осіб,  які

 давали   ці   гарантії.   Подивіться  де  законом  їм

 передбачено   право  робити  такі  гарантії,  судіть,

 продавайте  майно,  хату,  сім'ю  по вітру пускайте і

 відшкодовуйте  таким чином ці кредити погашуйте, а не

 з державного бюджету.

      Одже   його  можна  приймати в першому читанні і

 дуже  ретельно  допвнювати.  Хоча  я  і  в  бюджетній

 комісії  завчасно  я  не  міг цього зробити, бо в нас

 зараз режим сесійних пленарних засідань.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Ще  останній в нас Свято,

 будь ласка,  з місця.

     

      СВЯТО В.П.  416 виборчий округ,  Хмельниччина.

     

      Шановні  колеги депутати, резервний фонд, як я і

 питання ставив Петру Кузьмичу -це надзвичайно важлива

 річ  в  плані ліквідації наслідків стехійного плану в

 екстримальних   ситуаціях,  а  так  само  і  особливо

 техногенного плану.

      В  той  час,  коли  Україна  знаходиться в стані

 глибокої  економічної  кризи,  коли  наше виробництво

 працює  на  вичерпення  основних  фондів,  це  кожної

 хвилини  може  бути  аварія, кожної хвилини може бути

 катастрофа  в  любій  галузі,  в  любій  ланці нашого

 господарства.

      І от, виходячи з цього, я хочу поставити питання

 інакше. 50 трильйонів карбованців -це багато чи мало.

 І  якщо  ставити  питання  не  з  позиції  ліквідації

 наслідків,  з  позиції упередження тих наслідків, які

 можуть бути катострофічні.

      А з точки зору упередження, це ставиться питання

 в плані укладень у всі галузі народного госопдарства.

 Тому,  виходячи  з  цього,  я якраз акцентую увагу на

 тому,  що  цей фонд повинен бути. Тільки наш шановний

 колега депутат Ельяшкевич сказав, що використовується

 той  фонд  в  напрямках  не  тих,  в яких він повинен

 використовуваться.   А  тому  в  положенні  постанови

 повинно  бути  чітко  відмічено: цільове використання

 резервного фонду.

      І   другим   пунктом, це   повин  бути   пункт -

 незалежний контроль за використанням цільвого фонду.

      Тепер  я  ще  за  одне  хочу  сказати.  Так як я

 спеціалізувався   в   області   питань   зв'язаних  з

 упередженням  і  ліквідацією  наслідків екстримальних

 ситуацій  в  області  стихійних  явищ  і техногенного

 плану,   то   я   хочу   сказити,   що  в  розвинених

 цивілізованих  державах  світу  існує  така наука, як

 безпека  життєдіяльності.  В  нас  все  зводиться  до

 одного    єдиного    -охорона    праці.   А   безпека

 життєдіяльності  включає в себе і небезпеку, яка можу

 бути  і  в  побутовому  секторі.  Тому  треба ставити

 питання і про розвиток наукової частини.

      До    мене   звернулися   у   цьому   відношенні

 представники   Університету   міжнародної   цивільної

 авіації, які мають розробки науково методичні в плані

 творення    науково-методичної    розробки    безпеки

 життєдіяльності в Україні.

      Виходячи з цього, пропоную: резервний фонд треба

 створювати, резервний фонд повинен бути, але приймати

 це  положення  треба  тільки  в  першому   читанні  з

 врахуванням  тих  пропозицій  і доповнень, які внесли

 наші  шановні  колеги  депутати.  І особливо звернути

 увагу  на  цільовому  використанні  цього  резервного

 фонду і незалежному контролю за його використанням.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні колеги! Таким чином

 думка,  я  так  зрозумів,  одностайна:  що ми повинні

 прийняти  постанову про принйяття положення в першому

 читанні.   Немає   інших   думок.   Я  ставлю  це  на

 голосування.

      Я прошу голосувати.

     

      "За"-

     

      У   нас   у  залі  достатньо  депутатів,  ну  не

 зрозуміло,  я  вважаю,  що  ті  пропозиції,  які були

 внесені,  вони  тоже всім зрозумілі до цих 6 пунктів,

 Микола Янович, будь ласка, як співдоповідач.

     

      АЗАРОВ  М. Я. Уважаемые народные депутаты, вот я

 сейчас   выслушал   выступления,   все  вы  правильно

 говорите, да надо держать подконтролем и так далее, и

 так  далее. Ну давайте хоч первый шах сделаем. Первый

 шаг,   мы   предлагаем   предложение,   которое   уже

 регламентирует порядок решения вопросов из резервного

 фонда.

      Внесем    потом    необходимые   поправки   если

 необходимо, ну как же вообще не принимать, значит, мы

 таким образом говорим, и такое положение мы принимать

 не будем. Я так истолковую результаты голосования.

     

      З  ЗАЛУ.  Александр  Николаевич,  мені буквально

 одну хвилинку можна.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Кузьмич, будь ласка.

     

      ГЕРМАНЧУК.

     

       Я хочу звернутися до народних депутатів, діло в

 тому,  що  для  Кабінету  Міністрів  діє стаття 19 де

 визначено, що Кабінет Міністрів формує фонд такому-то

 розмірі   і   визначено   його  загальне  направлення

 використання.

      Ми  на  ваше  прохання зробили його деталізацію.

 Включити сюда всі витрати, тут правильно хтось казав,

 що це витрати про які йшла тут мова, так вони повинні

 включені  бути  в державному бюджеті, якщо ми бачимо,

 що в них є нагальна потреба на 1996 рік.

      А  цей резервний фонд на не передбачені витрати,

 які будуть виникати протягом року.

      Я  не  розумію  в  чому тут є якась проблема, за

 раньше  не  вірити  уряду  в  те,  що він щось кудись

 направити.

      Тим  більше,  що  ви  деталізуєте  куди ми маємо

 право.

      Ну   не  бачу  я  в  цьому  ніяк.  Я  прошу  вас

 проголосувати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

      Голосуємо.  Хочемо  ми чи не хочемо, а резервний

 фонд  був  і  буде.  Ну  за  ним  потрібно слідкувати

 його використання.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

     

      За -

     

      Спасибі прийнято.

     

      Слухається   питання   про  проект  закону  "Про

 ратифікацію   угоди  між  Урядом  України  та  Урядом

 Туркменистану  про  реструктуризацію державного боргу

 України   Туркменистану   1993  рік",  протоколу  про

 внесення  доповнень  до  Угоду  "Про реструктуризацію

 державного  боргу  України Туркменистану за 1993 рік"

 та  протоколу  "Про  графік  погашення заборгованості

 України  перед  Туркменистаном  за поставлений в 1994

 році  природний  газ",  -заступник  міністра  Соболєв

 Борис Володимирович. Будь ласка.

     

      СОБОЛЄВ  Б.  В. Дякую. Шановна Президія, шановні

 депутати!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги!

     

      СОБОЛЄВ  Б.  В.  Вашій  увазі  Кабінет Міністрів

 запропонував  до  ратифікації  першу з угод, яку було

 укладено   восени  1994  року,  початок,  який  було

 розпочато  саме  угодами із Республікою Туркменистан,

 по  наведенню  порядку  в платіжній системі України в

 розрахунках з своїми зовнішніми кредиторами.

      Перша  з  цих угод називалася: "Угода між Урядом

 України  і  Урядом Туркменистану про реструктуризацію

 державного  боргу України Туркменистану за 1993 рік".

 Мова  йде  про  те,  що  723  мільйони  доларів  було

 нагромаджено   в   якості   державного   боргу.  Чому

 державного?    Тому    що   споживання   українськими

 споживачами     газу     було    законтрактовано    з

 Туркменистаном  під  100-процентну  гарантію держави.

 тобто,   вся   поставка   газу   йшла  до  України  і

 споживалася  під гарантію держави. Тому, коли виникла

 заборгованість,  а  вона  виникала  і не сплачувалась

 протягом  майже  всього  1994 року і майже кожен день

 нараховувалися величезні штрафні проценти, в Бюджеті,

 на  жаль,  1994  року  не  було коштів передбачено ні

 фізично,  ні  формально, не було пердбачено коштів на

 погашення  цієї  заборгованості,  так  само,  як і не

 обслуговувалась  заборгованість і не погашалася перед

 Російським акціонерним товариством Газпром, так само,

 як і не погашалися борги перед Російською Федерацією.

      Для  того,  щоб  упорядкувати  наші  відносини з

 кредиторами,  насамперед, повторюю, з Туркменістаном,

 було  запропоновано  негайно укласти угоду про те, що

 ця   заборгованість   723  мільйони  доларів  складає

 державний  борг. Реструктуризація означає перенесення

 термінів  погашення  чі повернення основного боргу та

 нарахування  нових  відсотків  на  суму боргу. Угодою

 передбачається,   що  повернення  основної  суми  723

 мільйони   доларів,   розпочнеться   з  1997  року  і

 триватиме,  буде  тривати  5  років,  вся  сума  буде

 повертатися рівними частками в одну п'яту частину від

 загальної   суми,   що   буде  складати  близько  125

 мільйонів доларів. На цю суму нараховуються проценти,

 які  визначено,  значить,  угодою  у вигляді лібору -

 ставки міжбанківського Лондонського валютного ринку,-

 плюс  один  процент, що відповідає загально прийнятим

 міжнародним стандартам.

      Протягом  1995  року  Україна повністю обслужила

 проценти  за  цією  угодою  і  заплатила приблизно 62

 мільйони  доларів  -рівними частками, щоквартально по

 15    мільйонів    доларів    -на    погашення   цієї

 заборгованості.

      Протокол,  про  який  йдеться -від 19 січня 1995

 року, як ви вже ознайомилися, було складено у зв'язку

 з  тим, що була уточнена сума (сторони уточнили суму,

 яку  ви  бачите  в  протоколі)  -як  723 мільйони 440

 тисяч,  в  тому числі зазначену суму пені -51 мільйон

 540 тисяч доларів.

      Крім   того,   протокол   уточнює,  яка  сторона

 нествиме  які відшкодування за банківські операції. В

 тому  числі  і  комісії  банкам.  В  тому  числі,  за

 наполяганням   Туркменської   сторони,   внесено,  що

 сторони  визнають право контроля Міжнародним валютним

 фондом   в   межах  його  статутної  компетенції  за,

 значить,  виконанням сторонами зобов'язань відповідно

 до   даної   угоди.  Таке  формулювання  означає,  що

 представники Міжнародного валютного фонду кожен раз в

 разі  розбіжностей  між  сторонами  беруть  участь  у

 переговорах    між    українською    і   туркменською

 делегаціями і вносять відповідні інформації для того,

 щоб   не   сварилися,  значить,  ми  разом  з  нашими

 кредиторами,  ому  що, на жаль, така ситуація виникає

 досить часто. За даними туркменської сторони, як вони

 кажуть,   ми  отримали  більше  коштів  від  західних

 кредиторів,  від  міжнародних  кредиторів,  от.  Тому

 мусимо ільше їм сплатити. Декілька разів була така...

 такі   непорозуміння.  Тому  присутність  міжнародних

 представників   вносить  певну  стабільність  в  наші

 стосунки з Туркменістаном.

      Повторюю,  що  укладення цієї угоди дозволило не

 лише відстрочити виконання цих кредитних зобов'язань,

 але  і,  по  суті,  досягти домовленостей про надання

 кредитів   Міжнародним  валютним  фондом  і  Світовим

 банком.

      Крім   того,   зараз,   коли   виникають   певні

 розбіжності,  в  тому  числі за постачання газа уже в

 1995  році,  нами  вносяться певні корективи і в тому

 числі ви, мабуть, знаєте, що з Туркменістаном внесено

 положення,  що  майже  60 відсотків забов'язань наших

 постачаються  в вигляді в товарній формі.

      Тобто   ми  маємо  можливість  не  лише  платити

 готівкою,  але і поставляти в республіку Туркменістан

 відповідні   товороматеріальні,   значить,  поставки,

 здійснювати,   в  тому  числі  надавати  туркменській

 стороні    підрядні   послуги   по   побудові   газо-

 транспортних    мереж,    по    побудові,    значить,

 транспортних   мереж,   залізниць,   по  побудові  чи

 відновленню  портів  на  Каспійському морі. Це в свою

 чергу   дає   нам  можливість  здійснювати  додаткові

 інвестиції   в   нашу   ж  робочу  силу,  виплачувати

 заробітню  плату і поставляти, значить ті товари, які

 Україна традіційно поставляє.

      Згідно   з   Законом  "Про  міжнародні  договори

 України"   зазначено   угодой   протоколи  підлягають

 ратифікації.    Уряд   просить   вас   розглянути   і

 ратифікувати запропонований проект закону.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Будуть запитання? Я думаю,

 шановні колеги, хто прочитав там ті декілка статей, я

 думаю,  ми  повинні  підтримать. Нам ідуть на зустріч

 уряд  Туркменістану, давайте ми все-таки, мабуть, час

 не  вимагаєть,  у  нас  єсть  ще  багато питання всім

 досконально   зрозуміло.

      Я  ставлю  на  голосування  проект,  внесений по

 даному закону.

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Ну,   побалакайте,   я  розумію,  що  ми  хочемо

 побалакать. Давайте  проголосуємо.

     

      За -

       Я прошу записатись на запитання.

      Будь ласка, висвітіть.

      Я   думаю,  ми до перерви, так?

      Будь ласка, Цушко,  Мулява.

     

       ЦУШКО.

     Уважаемый докладчик, еще в начале года был принят

 Указ  Президента  о том, чтобы запретить коммерческим

 структурам  проводить  взаиморасчеты  с Туркменией за

 газ  в  связи с тем, что они из-за своей деятельности

 остались   должниками   бюджета  и  должниками  перед

 Туркменией.    Скажите    пожалуйста,    эти   должги

 коммерческих  структур,  которые раньше вели от имени

 государства   расчеты  с  Туркменией,  стали  долгами

 нашего бюджета, долгами государства?

 

       СОБОЛЄВ. Дякую за запитання.

      Хочу вам таке відповідсти, що структура боргу за

 газ,  ми  її  розглядали.  В  основному  показало, що

 основні  споживачі  туркменського газу, так само як і

 російського,   це  держані  підприємства  і  державне

 комунальне  господарство, населення України. Не можна

 сказати,   що   його   споживали   якісь   комерційні

 структури.  Немає  в нас поки що комерціалізованих ні

 підприємств  по  переробці  газу,  ні  по виробництву

 якоїсь   продукції,   ні  комунальних  приватизованих

 підприємств.

      Тому  можна  говорити напряму, що більша частина

 газу  спожита    державним сектором економіки.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мулява, Мостицький.

     

      МУЛЯВА В.С.

     

      Я  своє  питання  вияснив  і  передаю своє слово

 Євгену Пронюку.

     

      ПРОНЮК Є.В.

     

      Шановні колеги, шановний доповідачу,

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анатолій Івановичу,

     

      ПРОНЮК  Є.  В. В мене до вас таке запитання. По-

 перше,   добре,   що  Уряд  залучив  певною  стороною

 Міжнародний валютний банк.

      Мені  здається,  що це добра практика. Тим паче,

 що  чомусь  частина  наших колег загалом не прихильно

 настроєна до цих банків. Мені видється, що навпаки їх

 треба  залучати,  щоб  вони знали, що ми робимо і щоб

 можна було контролювати. Але я хочу спитать, скажіть,

 будь  ласка,  а  до  цього часу залучався Міжнародний

 валютний  банк  коштів  в  такі  мирні  нагляди чи це

 вперше введено?

     

       СОБОЛЄВ.  Ну,  я  дякую  за  запитання.  Ви

 знаєте,   що   Україна   стала   членом  Міжнародного

 валютного фонду з листопада 1992 року, як ви прийняли

 відповідний   закон.   Ашхабат,   Туркменістан   став

 трошечки піздніше, здається з зими 1993 вже року. Але

 саме  головне,  що  кредитні  ресурси, які надавалися

 Україні.  А  це  перший  був  кредит, ви знаєте, який

 називається  системно-трансформаційний,  це більше як

 400  мільйонів  доларів,  які нам послужили саме зиму

 1994-1995  років,  видавався  за  умови,  що  України

 врегулює  договорами  свої зобов'язання з кредиторами

 або  сплатить, або відстрочить, або найде інші форми,

 щоб  не  було  притензій  до  України.  І  в  перше і

 туркменська    сторона,   яка,   чесно   кажучи,   не

 сподівалася   на   те,   що   ми   будемо   вчасно  і

 дисципліновано  сплачувати,  вони самі запропонували,

 щоб  експерти  Міжнародного  валютного фонду постійно

 були  присутніми  при  цих  переговорах.  Так само із

 Росією.  Коли  я буду доповідати по Росії, значить, я

 теж  скажу,  що  там теж вони були присутні і, в тому

 числі,  тому  що вони вже є нашими кредиторами. Тобто

 цим  ми  розпочали  перенесення  боргу  України перед

 колишнім Радянським Союзом на світові організації.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Мостиський, Марченко.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко, а потім Мостиський.

      Єсть Мостицький, будь ласка.

     

      МОСТИСЬКИЙ

      Шановні депутати! Найперше, я хотів би закликати

 вас  все-таки  проголосувати  цю угоду і ратифікувати

 її,  тому  що  ця  угода  вигідна для України, це по-

 перше.

      І  по-друге, що нам і надалі потрібно отримувати

 туркменський  газ.  Але  хотів би сказати також і про

 те,  що  все-таки  до  1997 року, коли нам треба буде

 повертати   723   мільйони   плюс  ці  проценти,  які

 наростуть,   все-таки  Україна,  очевидно,  не  зможе

 заробити,  щоб  повернути  і Туркменістану  за газ, і

 Росії,  і внески в міжнародні організації і так далі,

 і так далі.

      Тому,  очевидно,  вкладаючи  подібні  угоди  про

 реструктуризацію  боргів з іншими державами, наш Уряд

 повинен   наполягати   на  тому,  щоб  більшу  частку

 повертати  товарами  і  послугами  те,  що   все-таки

 Україна сьогодні може робити.

     

      СОБОЛЄВ.  Ну  я  вважаю,  це  я  вважаю,  як

 рекомендація. І взагалі, ви знаєте, єдина країна, яка

 приймає  ті  товари,  то  це Туркменістан. Поки що ні

 Захід, ні Росія не приймають товари тільки гроші.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко, будь ласка. Малевський.

     

      ГОЛОС З ЗАЛУ.         Не чути.

     

      СОБОЛЄВ. Ні, ну товар вони всякий беруть, ви

 знаєте.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все беруть, що можем дать.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

     

      Уважаемый  докладчик!  Я  думаю,  что  мы только

 можем  быть  благодарны  Туркменистану  за то, что он

 пошел  на реструктуризацию долга.

      Однако,   есть  вопрос  к  вам.  Сегодня  многие

 промышленные    предприятия,   и   не   только   они,

 останавливаются  из-за  того,  что  не могут оплатить

 долги  по газу в частности, по энергетике и по газу в

 частности.

      Что  сделало  правительство  и  что оно намерено

 сделать  с  учетом  того,  что  Туркменистан и другие

 государства  пошли  на реконструкцилизацию долга, для

 того,  чтобы снизить вот эту задолженость предприятий

 и дать возможность им работать дальше, пожалуйста.

     

      СОБОЛЄВ.  Ну  я  дякую,  я,  це  дуже вчасне

 питання,   тому   що,   коли   ми  будемо  розглядати

 реконструкцілізацію   перед   Газпромом,  то  я  хочу

 сказати  зразу, що там сума мільярд 400 мільйонів.

      Так  от  половина  з  цієї  суми припадає на так

 званий   фіксований   курс   який   було   введено  і

 застосовувався майже рік в Україні.

      А  половина  конкретно  не  сплачено конкретними

 підприємствами, які спожили газ.

      Для  того  щоб зменшити тиск, фінансовий тиск на

 повернення, на підприємства уряд зараз підготував і я

 думаю, що днями буквально буде випущено постанову про

 оформлення заборгованості підприємств, юридичних осіб

 України   за   спожитий  газ  перед  державою,  перед

 бюджетом.

      Оформлюється   вигляді  векселів,  з  фіксованим

 терміном  погашення,  які  співпадають  майже  з тими

 умовами,  які  получив уряд від зовнішніх кредиторів,

 тобто,  вони  одержують  підприємства  таку  ж  самцу

 відстрочку  по  сплаті,  вони можуть, переуступити, я

 маю  на  увазі,  хто  вони, уряд в особі міністерства

 фінансів  та  газових двох організацій -Укргазпрому і

 Укргазу,  можу переуступити з десконтом свої векселі,

 тобто,  достроково  погасити,  а можуть чекати термін

 погашення,  там  три,  чи  п'ять  років,  до  того як

 погасити,  це  є послаблення тиску на фінансовий стан

 підприємств України.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Малєвський, Голубченко.

     

      СВЯТО

     

      Шановний Борис Володимирович, мене цікавить таке

 питання,  а  саме  перше  особа АМФ як альтруіста. Ми

 тільки  до  недавно  розглядували питання про надання

 кредиту Міжнародним валютним фондом у розмірі 65 екю або  110 мільйонів доларів. З точки зору, (..........)

 альтруїста.  723  мільйона доларів -це ті долари, які

 буде платити МВА. Але чи не означає оце затягування у

 часі  на  5  років  цього  боргу  -є  не  що інше, як

 влізання  в ще більший борг, боргову яму Міжнародного

 Валютно  Фонду?  В яку копійку це виллється для нашої

 України  з  точки  зору тих процентів, які прийдеться

 сплатити.

      Дякую  за  увагу.  Василь  Свято,  416  виборчий

 округ.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Я  просив  би  тільки, ви, по-перше, дуже швидко

 сказали,  що  не все зрозумів доповідач, а, по-друге,

 ви ж не Малєвський.

      Я прошу, Голубченко, будь ласка.

     

      ГОЛУБЧЕНКО А.К.

     

      (188 округ, Запорожская область, група "Центр")

      У  меня есть, по сути дела, один вопрос, который

 бы  я  разбил на три таких составляющих, просил бы на

 них ответить.

      Первый.  Я  думаю, что всем известно, что в 1994

 году коммерческие структуры, проплачивая долги за газ

 в  Туркменистан,  по  сути  дела,  не  расплатились в

 полном  обкеме,  и государству так или иначе пришлось

 признать    долг   как   государственный,   постолько

 поскольку мы перед этим сказали о том, что потребляли

 все равно предприятия Украины.

      В  связи  с  этим  первый  вопрос:  порядка  178

 миллионов проплочено государством за туркменский газ.

 Кто является сегодня должником за этот газ. И если он

 не  использован,  то  где  он  находится  и  кто  его

 владелец.

      Второй    вопрос.   1995   год,   который   тоже

 проплачивает,  фактически, уже и за российский газ, и

 за туркменский коммерческие структуры.

      Я  хочу  узнать, на ком висит сегодня долг и кто

 будет     его    реструктуризировать:    коммерческие

 структуры,  которые гарантировали проплату перед теми

 странами-поставщиками,   или   Украина?   Это  второй

 вопрос.

      И  третий  вопрос.  Я хочу узнать цифру долга за

 1995   год   на   сегодня,   текущего.  То  есть,  мы

 реструктуризировали долг, который мы имели, если я не

 ошибаюсь   на   1   января   1995   года   -раз,   мы

 реструктуризировали   долг   первого  квартала  перед

 Россией,  если я не ошибаюсь, 180 миллионов, -два. И,

 вот  меня  интересует,  с  чем мы выходим по году. Вы

 тогда гарантировали, что Указ Президента позволит нам

 не  иметь  текущих  долгов  по  1995  году.  Если  вы

 ответите на эти вопросы - большое спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Спасибі.     Микола     Іванович

 Сивульський, будь ласка. Ви сідайте.

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ.

     

      Шановні  народні депутати, дуже слушне пітання у

 тому що в одному пакеті ув'язано два документа, як ви

 бачите:  угода  про реструктуризацію на дуже вигідних

 умовах  і  протокол,  де фіксується проплата, яка вже

 здійснена  за  3  квартали  цього  року  176.  8 млн.

 доларів. За що ми платили? За непроплачені поставки в

 94   році   газу.  Тоді,  згідно  відповідних  рішень

 розрахунки  за  поставки  газу здійснювала корпорація

 "Республіка",   яка  не  справилась  із  завданням  і

 державі прийшлось взяти на себе цю проплату. Тепер по

 суті  відповіді на питання. 176. 7 -це еквівалент три

 з  половиною млрд. кубів газу. Де цей газ знаходиться

 на  сьогоднішній день? 2. 6 млрд. кубів знаходиться в

 сховищах  Укргазпрому,  840  млн.  кубів  використано

 республікою  понад  суми,  які вона проплатила. Таким

 чином  на  сьогоднішній  день корпорація "Республіка"

 має  величезний  борг  перед  державою  і  судиться з

 Міністерством  фінансів,  хоче  ще забрати 2. 6 млрд.

 кубів  газу.

     

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Який знаходиться у  сховищі. Так?

     

      СИВУЛЬСЬКИЙ.  Який  знаходиться у сховищах. Який

 нами  з  вами  проплачений  за  рахунок  коштів наших

 громадян.  І питання треба вирішувати.

      Я вибачаюсь, іще питання відносно заборгованості

 на    сьогоднішній    день.    Розрахунки    здійснює

 "Дакукрресурси" завдяки зусиллям, які і з боку уряду,

 і   Національного  банку  допомога  була  надана  цій

 структурі. На сьогоднішній день борг оцінюєтьсчя в 30

 мільйонів  доларів  всього-навсього. І ми все робимо,

 щоб  до кінця року повністю розрахуватись за поставки

 туркменського газу.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Микола Іванович.

      Я,  щановні  колеги, ставлю на голосування Закон

 про  ратифікацію.  Будь  ласка,  включіть  систему  і

 сконцентруватись на голосуванні.

      Правильно голосуйте!

     

      "За" -

     

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка, я прошу переголосувать. Будь ласка,

 включіть систему.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Включіть  систему,  будь ласка. Ігор Рафаїлович,

 голосуйте!   Голосуйте...   Це   ж   я  борги  вашого

 керівництва...

     

      "За" -

      Да, ну що таке?..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну   хвили...   одну   хвилиночку!   Олександр

 Миколайович!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та    яка   пропозиція?   Просто   проголосувать

 потрібно!...  Не  голосувало  71  депутат... Я ставлю

 втретє  і на цьому завершуєм. Будь ласка. Голосуємо і

 йдем на перерву! Чапюк!..

     

      "За" -

      Спасибі.

      Оголошується перерва до 16 години!