17 жовтня 2018, 14:44 ( Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України )

Учасники міжнародного форуму у Верховній Раді обговорили ситуацію з дотриманням прав ромських жінок в Україні

 
Міжнародний форум провів Підкомітет з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин разом з міжнародною організацією ООН Жінки.

До участі в заході запрошені народні депутати України, представники Уряду, міжнародних організацій, експерти.

Президентка Міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» Юлія Кондур, виступаючи на форумі підкреслила, що це перша міжнародна конференція, на якій розглядаються права ромських жінок в Україні.

Промовці зазначали, що одне з основних завдань заходу - обговорити позитивний досвід у різних країнах, промоніторити проблеми і напрацювати план дій для їх вирішення на законодавчому рівні і на рівні виконавчої влади.

Директорка Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Інгібйорг Гісладоттір наголосила, що ромські жінки більш вразлива частина населення, порівняно з ромськими чоловіками і неромськими жінками. За її словами, одним із ключових для ромських жінок є питання освіти: «Це створення можливостей, перспективи для знаходження робочого місця, допомагає вирвати людину із залежності, дає можливість більшого контролю над власним життям».

Країни-члени ОБСЄ мають ряд зобов’язань щодо поліпшення ситуації з ромськими жінками, які стосуються подолання безробіття, охорони здоров’я, участі у державному і суспільному житті, забезпечення рівності чоловіків і жінок, протидії насильству. «Питання у забезпеченні їх виконання, напрацюванні відповідних механізмів, зменшенні упередженості у суспільстві стосовно ромів», - сказала І.Гісладоттір.

На її думку, потрібно створювати громадські організації, які будуть співпрацювати з ромськими жінками і посилювати їх статус в країні і в громадах. ОБСЄ, у свою чергу, може допомогти з навчанням. «Освіта – це ключ до вирішення проблем», - сказала представник ОБСЄ.

Виступаючи під час форуму, доцент права та директор Центру досліджень та освіти в галузі прав людини в Оттавському університеті Джон Паркер підкреслив: «Держава повинна і може вирішити питання правового стану ромів, навчання, охорони здоров’я, житла, працевлаштування, в той час як взаємодія із суспільством загалом набагато складніша і вимагає років культивації для зміни суспільного ставлення». «Ставлення суспільства не можна змінити законами, водночас, держава, політики можуть створювати стандарти, норми, приклади, які можуть копіювати інші. Також дієвими є стимули. Йдеться про організовану і послідовну програму, а також відповідальну поведінку», - зазначив Д.Паркер.

За його словами, саме держава зацікавлена в фінансуванні і розвитку організацій, які будуть вирішувати проблеми ромів на місцях, забезпечувати доступ до правосуддя, створювати довіру ромських жінок, працювати над освітою, включаючи правову. На думку Д.Паркера, для вирішення проблем треба інвестувати в освіту, «щоб створити нове покоління молодих ромських жінок і дівчат, які зможуть виступати автентично від їхніх громад і родин у суспільстві».

Голова Підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Ірина Суслова поінформувала, що, за даними останнього перепису населення в Україні, який проводився у 2001 році, 47917 осіб вказали свою національність як роми. Водночас, за оцінками неофіційних джерел, кількість ромів може становити від 200 до 400 тисяч осіб і приблизно половина з них – жінки.

За її словами, основною проблемою ромського населення України є відсутність документів. «Це не дає можливості реєструвати місце проживання, а відтак унеможливлює доступ до соціальних послуг і, зокрема, медичних послуг, освіти, а також обмежує можливість працевлаштування, що змушує вдаватися до жебрацтва і кримінальних вчинків», - сказала І.Суслова.

Голова підкомітету наголосила, що лише 1% дітей ромської національності, які починають відвідувати школу, отримують атестат про середню освіту. У цій сфері, на жаль, в суспільстві існує упередженість щодо ромського населення, наприклад, щодо можливості навчання ромів разом з іншими дітьми.

«Проблемою є і те, що багато ромських родин не розуміють цінності освіти і вважають, що краще, щоб діти працювали», - зазначила І.Суслова. Вона висловила думку, що саме для цієї верстви населення було б актуальним відновлення вечірньої форми навчання.

Ромські жінки часто не мають змоги отримати належну медичну допомогу, зокрема при пологах, народжують у дуже ранньому віці, що спричиняє високу смертність. Однак, навіть таких офіційних даних ми не маємо, оскільки немає реєстрації, а «швидка» часто відмовляється виїжджати на виклики із місць компактного проживання ромів, повідомила голова підкомітету.

Серед проблем народний депутат також назвала насильство стосовно ромського населення. «Нападів зазнали останнім часом поселення ромів у Києві та Львові. Нападники не тільки не ховаються, а й пишаються своїми вчинками. І, на жаль, частина суспільства вважає нормою насильство стосовного ромського населення, не розуміючи, що застосування сили може повернутися на них самих», - сказала І.Суслова.

«В Українському суспільстві має бути невідворотним покарання за злочини і захист у разі, якщо людина постраждала від насильства, незалежно від національної приналежності», - наголосила голова підкомітету.

«Україна є учасницею міжнародних договорів, затверджено Національний план дій з ліквідації дискримінації щодо жінок на період до 2021 року, однак практика показала, що він не виконується на місцях», - зазначила І.Суслова.

За її словами, області звітують про проведення фестивалів і роздачу подарунків, але ніхто не опікується вирішенням проблем. «Має бути фінансування на рівні держави і на рівні областей освітніх програм, просвітницької роботи», - вважає голова підкомітету.

І.Суслова підсумувала, що на сьогодні необхідно: визначити кількість ромів, які проживають в Україні; виробити механізм паспортизації; забезпечити доступ ромських жінок до медичної допомоги; створити освітні центри в регіонах; впроваджувати спільний доступ до освіти дітей та підвищувати освітній рівень дорослих, особливо, жінок.

«Парламент і міжнародні організації готові стати опорою і підтримкою, надавати рекомендації», - підкреслила керівник підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.